Фірма-виробник у умовах ринку

Отже, адміністративні послуги - це публічні послуги, які надаються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, і надання яких пов'язане з реалізацією владних повноважень [6].

Ідентифікувати діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування як надання адміністративних послуг можна завдяки ознакам, які характеризуються адміністративні послуги:

1) адміністративна послуга надається за зверненням приватної фізичної або юридичної особи (далі - приватної особи). Контрольна діяльність (перевірки, ревізії, інспектування тощо) та інша «втручальна» діяльність адміністративного органу не є адміністративними послугами;

2) надання адміністративних послуг пов'язане із забезпеченням умов для реалізації суб'єктивних прав конкретної приватної особи. Найбільш типовими зразками адміністративних послуг є різноманітна діяльність щодо проведення реєстрації, видачі дозволів, ліцензій тощо;

3) адміністративні послуги надаються адміністративними органами і обов'язково через реалізацію владних повноважень. Поняття «адміністративного органу» вживається не тільки у статутному значенні - такими є органи виконавчої влади, виконавчі органи місцевого самоврядування, - а й у функціональному. Тобто органом може вважатися будь-який суб'єкт (в тому числі установа, організація, підприємство незалежно від форми власності тощо), який на виконання закону чи у порядку делегування здійснює функції державного управління або місцевого самоврядування. Отримати конкретну адміністративну послугу можна, як правило, тільки в одному адміністративному органі. В цьому сенсі адміністративний орган володіє «монополією» на надання такої адміністративної послуги;

4) право на отримання особою конкретної адміністративної послуги та відповідне повноваження адміністративного органу має визначатися лише законом;

5) результатом адміністративної послуги в процедурному значенні є адміністративний акт - рішення або дія адміністративного органу, яким задовольняється звернення особи. Такий адміністративний акт має конкретного адресата - споживача адміністративної послуги, тобто особу яка звернулася за даною послугою.

Крім того, формальною ознакою адміністративної послуги можна вважати наявність спеціального правового регулювання порядку надання таких послуг.

Як другорядну ознаку адміністративних послуг можна виділити їх типовість, або ординарність. Ця ознака особливо актуальна для адміністративних послуг, які можуть надаватися через «універсами послуг», де спілкування між адміністративним органом і особою фактично є «документальним» і, як правило, не вимагає особистого вислуховування особи.

Отже, адміністративна послуга - це спрямована на забезпечення умов для реалізації суб'єктивних прав фізичної або юридичної особи публічно-владна діяльність адміністративного органу, яка здійснюється за заявою особи [6].

Адміністративні послуги характеризуються багатогранністю та різноманітністю. Отже, класифікацій адміністративних послуг може бути багато.

Виокремлюється такі підстави класифікації адміністративних послуг:

1. За змістом адміністративної діяльності щодо надання адміністративних послуг:

- видача дозволів (на зайняття окремими видами підприємницької діяльності; на проведення мітингів, демонстрацій; на розміщення реклами та ін.), у тому числі акредитація, атестація, сертифікація;

- реєстрація з веденням реєстрів (реєстрація актів громадянського стану, суб'єктів підприємницької діяльності), у тому числі легалізація суб'єктів (легалізація об'єднань громадян);

- легалізація актів (консульська легалізація документів), нострифікація (визнання дипломів, виданих в інших країнах) та верифікація (встановлення достовірності сертифікатів про походження товарів з України);

- соціальні послуги - визнання певного статусу, прав особи (призначення пенсій, субсидій).

2. За рівнем встановлення повноважень щодо надання адміністративних послуг та правового регулювання процедури їх надання, зокрема:

- з централізованим регулюванням (закони, акти Президента України, Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади);

- з локальним регулюванням (акти органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади);

- зі «змішаним» регулюванням (коли водночас здійснюються централізоване і локальне регулювання).

3. За предметом (характером) питань, за розв'язанням яких звертаються особи до адміністративних органів:

- підприємницькі (або господарські);

- соціальні;

- земельні;

- будівельно-комунальні;

- житлові та ін.

4. За критерієм платності адміністративні послуги можуть поділяти на:

- платні

- безоплатні для особи.

2.5 Правові основи обмеження монополізму та захисту економічної конкуренції

На сьогодні розвиток економіки досить складно уявити без існування конкуренції, що забезпечує формування здорового ринкового середовища. Запровадження і захист конкурентних відносин є одним з пріоритетних завдань держави.

Україна з перших кроків незалежності розглядає підтримку економічної конкуренції та боротьбу з монополізмом як найважливіші шляхи побудови розвиненої ринкової економіки.

Законодавчі засади забезпечення захисту економічної конкуренції закладені в таких нормативно-правових актах, як Конституція України, закони України «Про Антимонопольний комітет України» вiд 26.11.1993 №3659-XII, «Про захист від недобросовісної конкуренції» вiд 07.06.1996 №236/96-ВР, «Про захист економічної конкуренції» вiд 11.01.2001 №2210-III.

Відповідно до статті 42 Конституції України не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом. Статтею 92 Закону передбачено, що виключно законами України визначаються правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання [1].

Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності передбачені у Законі України «Про захист економічної конкуренції». Цей Закон визначає економічну конкуренцію як змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку [7].

Конкуренції відведено особливе місце у ринковій економіці держави. Стаття 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» окреслює поняття економічної конкуренції як змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Це той регулюючий механізм, який підпорядковує виробників і постачальників ресурсів диктату покупця або суверенітету споживача. При конкуренції саме рішення багатьох покупців і продавців щодо пропозиції і попиту визначають ринкові ціни. Це означає, що індивідуальні виробники і постачальники ресурсів можуть лише пристосуватися до бажання покупців, яке ринкова система реєструє і доводить до відома продавців.

Суб'єктом господарювання за зазначеною статтею Закону є юридична особа, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб'єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими. Суб'єктами господарювання визнаються також органи державної влади, місцевого самоврядування, а також адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності.

Умови ринкової економіки різко змінює монополія, яка в широкому розумінні означає ситуацію, при якій число продавців стає настільки малим, що кожен із них уже в змозі вплинути на загальний обсяг пропозиції, а тому і на ціну продукту, що продається. Іншими словами, монопольне становище - це домінуюче становище підприємця, яке дає йому можливість самостійно або разом з іншими підприємцями обмежувати конкуренцію на ринку певного товару. Згідно із Законом України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.01 монопольним зокрема визнається становище підприємця, частка якого на ринку певного товару перевищує 35 процентів. Рішенням Антимонопольного комітету України також може визначатися монопольним становище підприємця, частка якого на ринку певного товару менше 35 процентів. Визначальним при визначенні монопольного становища суб'єкта господарювання є можливість впливу останнього на умови конкуренції на ринку [7].

Підтримка конкуренції, як особлива діяльність держави, є обов'язковою діяльністю держави в особі його органів і посадових осіб по створенню умов для появи, розвитку і існування добросовісної конкуренції, а також по припиненню монополістичної діяльності і недобросовісної конкуренції, оскільки це передбачено в Конституції України. Даному обов'язку держави і його уповноважених органів кореспондується право підприємців на участь в добросовісній конкуренції, яка є елементом їх правового статусу. Специфічною особливістю даного права є те, що не всякий підприємець зацікавлений в його використанні і захисті. Антимонопольному законодавству України відомі господарюючі суб'єкти, які займають домінуюче положення на товарному ринку. Пануючи на нім, вони мають реальну можливість утрудняти доступ іншим підприємцям. Домінуючі суб'єкти, що мають значну частку на ринку, як правило, не зацікавлені і навряд чи прагнутимуть до розвитку конкуренції. Тому законодавство пред'являє особливі вимоги до діяльності домінуючих на ринку суб'єктів. Зокрема, їм заборонено зловживати своїм домінуючим положенням на відповідному товарному ринку згідно Закону України «Про захист економічної конкуренції», а у відповідності закону України «Про поставки продукції для державних потреб» від 22 грудня 1995 р. Вони не мають права відмовитися від висновку державних контрактів у випадках, встановлених цим законом. Навпаки, підприємці, прагнучі отримати на ринку обґрунтовані переваги, зацікавлені в тому, щоб вони, завдяки механізму добросовісної конкуренції, могли використовувати своє право на участь в ній [25, с. 35].

Найважливішою частиною перетворень, що проводяться в Україні, були і залишаються правовий захист конкуренції і забезпечення відвертості товарних і фінансових ринків України.

Простим встановленням нормативних правил поведінки було б неможливо змусити виробника рухатися в даному напрямі. І саме тому держава, що відстоює крім усього іншого і публічні інтереси, зобов'язана докласти всі зусилля для того, щоб створити конкурентне середовище, сприяюче вибору господарюючим суб'єктом такої поведінки, при якій задовольнялися б як його комерційні запити, так і потреби суспільства, а також окремих покупців. Саме у цьому і полягає найважливіша функція конкуренції. Подібна дія конкурентної боротьби на підприємців далі доповнюється нормативним регулюванням, що встановлює в основному загальні рамки дозволеного (за принципом «Дозволено все, що не заборонене законом») і що перешкоджає переростанню добросовісної конкуренції в протиправну діяльність [17, с. 33].

Демонополізація української економіки і розвиток конкуренції - одна з складових формування ринкових відносин. Перехід до нової економічної моделі забезпечується цілеспрямованою діяльністю держави в такому напрямі як створення правового поля ринкових відносин.

Для подолання негативного впливу монополізму в Україні виникла необхідність в багатоплановій системі заходів і спеціальна програма по демонополізації економіки.

Так, згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон) суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, якщо:

1) на цьому ринку у нього немає жодного конкурента;

2) не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Антимонопольне регулювання є необхідним елементом ринкової економіки, а його основна мета полягає в розвитку конкуренції через механізм державної антимонопольної системи з широким набором важелів дії: адміністративне примушення; економічне стимулювання; регулювання рівня концентрації і монополізації виробництва, стратегії і тактики підприємств; зовнішньоекономічній діяльності (відвертість ринку для іноземних конкурентів); цінове і податкове регулювання.

2.6 Загальні вимоги до здійснення державного контролю

Державний контроль є важливою ознакою змісту державного управління. Контроль явище багатогранне і багатопланове. Залежно від того, на якому рівні та стосовно чого розглядається, контроль може бути охарактеризований як форма чи вид діяльності, як принцип, як функція [17, с. 42].

Діяльності по забезпеченню законності надається державно-правовий характер, а органи, що її здійснюють (органи виконавчої влади, міліція, прокуратура, різні державні інспекції, служби, суди, деякі громадські утворення та ін.), наділяються юридично-владними повноваженнями. Такого роду діяльність вважають способами забезпечення законності. Кожний з цих способів має притаманні тільки йому риси, закріплені відповідними нормативними актами, та реалізується за допомогою спеціальних методів. Разом з тим ці способи пов'язані між собою єдністю мети - забезпечити суворе додержання вимог законності і дисципліни усіма суб'єктами державного управління.

Забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні досягається в процесі повсякденної діяльності державних органів і знаходить своє зовнішнє відображення в припиненні порушень законів і дисципліни; здійсненні заходів щодо ліквідації причин і умов, які їх породжують; відновленні порушених прав і законних інтересів громадян, громадських організацій; притягненні до відповідальності і покарання осіб, винних у порушенні законності і дисципліни; створенні атмосфери невідворотності покарання за порушення вимог законності і дисципліни; вихованні працівників апарату управління в дусі суворого додержання існуючих правил. Цим забезпечується додержання законності кожною ланкою державного управління, кожним службовцем з метою організації їх чіткої роботи, підтримання державної дисципліни, а також охорони і захисту прав і свобод громадян, інтересів юридичних осіб у повсякденній діяльності апарату управління.

Контроль - основний спосіб забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні, один із найважливіших елементів державного управління. Без організації та здійснення контролю неможлива належна робота державного апарату, інших підконтрольних державних структур. Контроль також є одним з основних дисциплінуючих чинників поведінки громадян. У державному управлінні контроль поширюється на всі сфери: народне господарство, соціально-культурну, адміністративно-політичну діяльність, міжгалузеве державне управління. Сама контрольна діяльність здійснюється шляхом перевірок, планових і позапланових ревізій, обстежень, витребування звітів, проведення рейдів, оглядів та ін. [17, с. 15].

Контроль як елемент державної влади здійснюється органами законодавчої, виконавчої та судової влади. Як багатогранне явище він може служити противагою, стримуючою органи влади кожної з гілок влади від перевищення повноважень та дій, які суперечать інтересам особистості та держави.

Контроль за дотриманням законності та ефективності застосування нормативних актів, зважена та професіональна експертиза проектів і рішень виконавчих структур, діючий контроль за їх діяльністю, вирішення питань відповідно до закону - необхідні та важливі елементи демократії. Ось чому однією з проблем цього етапу є створення системи державного контролю підприємницької діяльності та системи органів контролю, які могли б стати невід'ємною складовою демократичних перетворень. Кожна з гілок влади в межах своїх повноважень здійснює контрольну функцію. Необхідно враховувати, що існують різні види контролю, форми, методи яких обумовлюються реальними обставинами, інтересами державного органу та розрізняються шляхами досягнення цілей, що стоять перед державним контролем.

З розвитком держави та її інститутів буде вдосконалюватися державний контроль підприємницької діяльності, його види та форми. Дослідження питань державного контролю підприємницької діяльності, вивчення практики його діяльності в інших державах, а також перші кроки створення системи державного контролю в Україні дозволяють сформувати напрямки розвитку контрольної діяльності у сфері підприємництва.

По-перше, чітке визначення завдань та компетенції контролюючих органів служитиме передумовою ефективності контролю, яке проявиться у стійкій нормативно-правовий базі з цих питань.

По-друге, постійного вдосконалення потребує механізм реалізації таких принципів контролю як гласність, об'єктивність, інформованість. Механізм передбачатиме необхідність внесення змін до чинного законодавства, яке регулює контрольну діяльність державних органів та відповідну поведінку підприємців.

По-третє, призначення контролю полягає в тому, що він служить засобом отримання інформації про процеси, що відбуваються у суспільстві і різних його сферах, визначення відповідності дій на шляху досягнення мети, виявлення причин відхилення від них, розробки заходів, що протидіють виявленим відхиленням.

По-четверте, суспільство передбачає спільну діяльність людей, яка ґрунтується на певному типі відносин, що означає відповідну міру свободи кожного з учасників спільної діяльності. При цьому таке співіснування передбачає дотримання певних загальноприйнятих норм і правил, зокрема, при здійсненні контролю.

По-п'яте, переконавшись у необхідності певної дії, люди, разом з тим, виконують її не механічно, їх дії не завжди однопланові й однозначні. При цьому як самі дії, так і форма їх виконання, можуть впливати на загальні процеси, прискорюючи їх рух шляхом подальшого розвитку або стаючи фактором гальмування. Так, намагаючись вплинути на економічні процеси з метою їх прискорення при нехтуванні певними економічними законами чи недостатньому контролі за послідовністю виконання відповідних дій, можна загальмувати ці процеси. Результатом такого впливу можуть бути негативні наслідки для розвитку економіки в цілому чи окремих її сфер [17, с. 23].

Державний контроль можна класифікувати в залежності від його змісту чи напрямків здійснення на банківський, податковий, фінансовий, статистичний, контроль за дотриманням антимонопольного законодавства, контроль за виконанням управлінських рішень та ін.

З урахуванням різноманітності змісту державного управління відбувається формування окремих видів контролю. Залежно від критерію, який є визначальним при класифікації на види, виділяють внутрішній і зовнішній контроль, відомчий (галузевий) і підвідомчий, загальний і спеціальний [25, с. 14].

3. Аналіз поведінки фірми-виробника в Україні (на конкретних прикладах)

3.1 Техніко-економічна характеристика та аналіз поведінки ВАТ «Одеський консервний завод дитячого харчування» (м. Одеса) концерну VITMARK (Україна-Кіпр)

Холдинг (група компаній) «Вітмарк» працює на національному ринку соків більше 10 років, і є одним з його лідерів.

До складу Холдингу входять: СП «Вітмарк-Україна» ТОВ (Одеса), ВАТ «Одеський консервний завод дитячого харчування» (ОКЗДХ) (Одеса), Кучуранський завод, Рахнянсько-Лісовий Консервний Завод

У травні 1995 року з виробничої лінії зійшов перший пакет соку в сучасному багатошаровому упакуванні. За даними офіційного сайта «Вітмарк» Холдинг одним з перших в Україні став випускати сокову продукцію в упакуванні європейського стандарту.

На підприємствах функціонують комплексні технологічні лінії з виробництва готової продукції: 14 ліній Тетрапак, одна лінія з розливу в склопляшку, дві лінії з виробництва дитячого харчування, а також цілий ряд ліній з виробництва пюреподібних та концентрованих напівфабрикатів. Холдинг самостійно робить усі види концентрованих соків і пюре з місцевих сортів овочів і фруктів, купуючи тільки тропічну сировину. Одеський консервний завод дитячого харчування - одне із найбільших підприємств на території СНД.

Холдинг налагодив тісні партнерські відносини з великими сільськогосподарськими підприємствами України. Під контролем підприємства знаходиться вирощування і збір вітчизняних овочів і фруктів. Постачальники тропічної сировини мають сертифікати якості ISO-9000. До країн-постачальників входять Бразилія, Таїланд, Еквадор, Індія, Ізраїль, Греція, Іспанія, Італія, Китай, Чилі, ПАР та ін.

Холдинг має власну мережу торговельних філій у восьми містах України: Одесі, Києві, Львові, Дніпропетровську, Донецьку, Луганську, Харкові, Сімферополю. У всіх обласних центрах і великих райцентрах функціонують торговельні представництва (загальна кількість - 30). У містах-мільйонниках дистрибуція здійснюється прямими командами, а в обласних центрах - фокусними командами. Крім того, у великих містах працюють пріоритетні команди, що обслуговують мережі Ho-Re-Ca, гіпермаркети, гурт, а також корпоративних замовників.

Експорт здійснюється в 15 країн світу. З країн СНД - у Росію, Білорусь, Молдову, Азербайджан, Казахстан та інші. З країн далекого зарубіжжя постачання здійснюються в Румунію, США, Ізраїль, Австралію.

Холдинг веде активну інноваційну політику, створюючи нові рецептури, продукти, торговельні марки.

На сьогоднішній день компанія випускає сокову продукцію під наступними торговельними марками:

«Jaffa» - класична серія соків і нектарів у картонному упакуванні.

«Jaffa Select» - серія соків і нектарів преміум-якості в новому форматі упакування - TetraPrisma 1 л.

«Jaffa Grand» - елітні соки в порціонному скляному упакуванні. «Соковита» - серія соків і нектарів, в основі яких - вітчизняні фрукти й овочі.

Сік одеського консервного заводу дитячого харчування в білому пакеті - соки з вітчизняних фруктів і овочів (самостійний проект Одеського консервного заводу дитячого харчування).

Холдинг «Вітмарк» - це найбільший український виробник соків, нектарів, сокомістких напоїв, дитячого харчування, пюреобразних і концентрованих напівфабрикатів.

· Рік заснування - 1994.

· Частка Холдингу на ринку СНН - 25%.

· Обіг компанії в 2007 році склав 724 млн. грн.

Основною виробничою базою компанії «Вітмарк-Україна» є Одеський консервний завод дитячого харчування. Вибір саме цього заводу був обумовлений його унікальними виробничими можливостями, а висока репутація заводу - лідера ринку Радянського Союзу в області виробництва дитячого харчування - підтвердили правильність вибору. Завод має в своєму розпорядженні власну сировинну базу, що знаходиться в екологічно чистій зоні Одеської області в районі річки Кучурган. Для того, щоб сировина задовольняла всім стандартам, що застосовуються до дитячого харчування, вже багато років, згідно спеціального рішення Ради Міністрів України, угіддя в цьому районі заборонено удобрювати будь-якими штучними добривами.

Величезні асептичні місткості, розташовані в кучурганському філіалі, дозволяють зберігати свіжовіджатий сік, виготовлений із зібраних на місці екологічно чистих плодів, без використання консервантів протягом року. Соки виготовляються також на Рахнянсько-Лісовому консервному заводі (с. Рахни-Лісові, Вінницька область), де виготовляють також яблучний концентрований сік і пюреобразні напівфабрикати.

Одеський консервний завод дитячого харчування був заснований у 1867 році як приватна консервна фабрика.

За часів Радянського Союзу завод забезпечував близько 60% потреб СРСР в дитячому харчуванні. Декілька поколінь радянських людей виросли на продукції «Рум'яні щічки» Одеського консервного заводу дитячого харчування. Крім того, за спеціальним замовленням, на заводі виготовлялося харчування для радянських космонавтів.

У 90-і роки завод виходить на новий етап розвитку - компанія «Вітмарк-Україна» реконструює завод, оснащує його новітнім західним устаткуванням і починає підготовку до виробництва високоякісних соків під торговою маркою «Jaffa».

А в травні 1995 року з лінії сходить перший пакет соку «Jaffa». Це виявилося справжньою сенсацією, оскільки до цих пір жоден виробник в Україні не випускав соки в картонній упаковці.

У цей же час продукція компанії починає продаватися на всій території пострадянського простору і в країнах далекого зарубіжжя, таких, як: США, Ізраїль, Америка, Австралія, Канада і Туреччина.

У 2002 році компанія випускає сік під назвою «Сік Одеського консервного заводу дитячого харчування». Унікальність його полягала в тому, що він випущений в аскетичній упаковці білого кольору, що істотно виділяє даний продукт серед інших соків. Економія на дизайні упаковки дозволили зробити його високоякісним соком за прийнятною ціною.

У січні 2006 г. компанія випускає нову серію соків і нектарів преміум-якості «Jaffa Select» у форматі упаковки - Tetra Prisma 1 л, яка до цього була характерна тільки для дорогих соків.

20 грудня 2006 р. ВАТ «Одеський консервний завод дитячого харчування» виводить на галузевий ринок новий продукт - овочеві і фруктові соки та пюре для дитячого харчування.

До кінця 2006 року компанія «Вітмарк-Україна» зробила споживачам несподіваний подарунок, запропонувавши абсолютно новий продукт у своїй продуктовій лінійці - консервовані фрукти в легкому сиропі «Jaffa Selected fruit».

В середині червня 2007 року на виробничому майданчику компанії «Вітмарк-Україна» в с. Степанівка (Одеської області) введений в експлуатацію новий виробничий комплекс по розливу соків в ПЕТ упаковку, потужністю понад 200 млн. одиниць продукції в рік.

У липні 2007 року компанія виступила із соціальною ініціативою - створенням Хартії виробників дитячого харчування «За здорове дитяче харчування в Україні» і закликала приєднатися до цієї ініціативи всіх вітчизняних виробників дитячого харчування. Згідно декларації Хартії всі підприємства, що вже приєдналися, добровільно беруть на себе зобов'язання випускати продукцію для дітей тільки найвищої якості, з високоякісної сировини, без додання консервантів. Ініціатива отримала резонанс в суспільних кругах і викликала активний відгук серед виробників - більшість компаній вирішили приєднатися до цієї соціальної ініціативи.

У жовтні 2007 року почався випуск дитячого харчування під ТМ «Чудо-Чадо» в упаковці TetraPack. Це - унікальна пропозиція на ринку України. Соки «Чудо-Чадо» рекомендовані Мінохоронздоров'я і НДІ Харчування для дітей від 5 місяців, вони не містять консервантів, ароматизаторів і фарбників.

У грудні 2007 року компанія отримала офіційне членство у Глобальному Договорі Організації Об'єднаних Націй. Таким чином, компанія ухвалила рішення про те, що в своїй діяльності вона і надалі дотримуватиметься норм соціальної відповідальності бізнесу, задекларованих у Глобальному договорі ООН.

Продукція «Вітмарк» сьогодні експортується до 15 країн світу, розташованих на 3 континентах (Євразія, Північна Америка, Австралія).

Протягом 12 років компанія проводить програму з розвитку виробничих потужностей Одеського консервного заводу дитячого харчування. Завод вже оснащений італійським, фінським, шведським і німецьким устаткуванням.

У 2007 році підприємство відзначило 140-річчя з моменту заснування Одеського консервного заводу дитячого харчування.

У компанії працюють сильні енергійні люди, закохані в свою справу, які прагнуть до успіху і професійного зростання. Великий дружний колектив компанії налічує більше 3000 чоловік.

Успіх компанії залежить, перш за все, від того, чи задоволений покупець продукцією, запропонованою виробником. Об'єми продажів, що постійно зростають, і поступове завоювання все більшої частки на ринку (2-е місце в Україні) свідчать про зростаючий попит на продукцію. Смакові якості соків торгової марки «Jaffa» гідно оцінили не лише споживачі, але й професійні члени дегустаційних комісій багатьох міжнародних виставок та престижних журналів.

У 2008 році Одеський сік ВАТ «ОКЗДХ» отримав своє власне ім'я - ТМ «НАШ СІК».

«Наш Cік» - це 100% натуральний продукт, який повністю відповідає нормам здорового харчування, тому що виготовляється з фруктів та овочів, які вирощуються спеціально для ОКЗДП в екологічно чистому районі півдня Одеської області. «Наш сік» багатий на вітаміни й корисні речовини. Він не містить жодних консервантів. «Наш сік» - це абсолютна природа, турботливо збережена, щоби зберегти здоров'я тим, кого любиш.

Cоки від ОКЗДХ змінюють зовнішній вигляд, покращують рецептуру та додають до свого асортименту улюблені смаки екзотичних фруктів

3.1 Техніко-економічна характеристика та аналіз поведінки ВАТ «Пиво-безалкогольний комбінат Славутич» (м. Запоріжжя) шведського концерну Baltіc Beverages Holdіng (BBH)

Власником ВАТ «ПБК Славутич» є концерн Baltіc Beverages Holdіng (BBH), який у 2008 році перейшов у власність шведської Carlsberg Group. Carlsberg - одна з провідних пивоварних груп у світі, що володіє значним портфелем пивних брендів і брендів безалкогольних напоїв.

Історія Slavutіch, Carlsberg Group.

Історія Carlsberg Group в Україні розпочалась у 1996 році, коли компанія BBH Україна, власниками якої були фінська компанія Hartwall та промислова група Orkla, об'єднала свої зусилля з Відкритим акціонерним товариством «Пивобезалкогольний комбінат «Славутич» у м. Запоріжжі, котрий, у свою чергу, був створений на основі збудованого у 1974 році Запорізького пивзаводу №2. У 1996 році на комбінаті «Славутич» було встановлене нове обладнання виробництва передових компаній пивоварної промисловості світу.

Сильний інвестиційний натиск дозволив збільшити проектну потужність підприємства ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Славутич» у м. Запоріжжі більш як у два рази. І - найголовніше - вже в травні 1998 року запропонувати любителям бурштинового напою пиво, що за своїми якісними характеристика-ми не поступається продукції лідерів світового пивоваріння. В 1998 році почи-нається історія ТМ «Славутич».

У серпні 1999 року було підписано угоду між BBH Україна і ВАТ «Львівська пивоварня». Від початку співпраці у «Львівську пивоварню» вкладено інвестицій понад 35 млн. доларів США. Завдяки значним інвестиціям підприємство модернізується, на ньому було встановлено найновітніше обладнання, покращилися умови праці, вдосконалилась цінова політика, підвищилась кваліфікація працівників. Провідні фахівці проходять навчання у Скандинавській Школі пивоваріння в Данії, Школі брендінгу в Орклі (Норвегія) та в престижних навчальних закладах в Україні.

У квітні 2000 року у житті ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Славутич» сталася знакова подія: була підписана угода з компанією PepsіCo Іnc, що надала ВАТ ПБК «Славутич» ексклюзивне право на виробництво та реалізацію в Україні безалкогольних напоїв «Pepsі», «Mіrіnda» та «7Up».

Цього ж року датська пивоварена компанія Carlsberg уклала угоду на купівлю акцій пивоварених компаній групи Orkla. Ці дві компанії об'єднали свої інтереси в більш потужньому новоутворенні - Carlsberg Brewerіes (60% її акцій належали Carlsberg, 40% - Orkla).

У грудні 2001 року за рішенням ради директорів компанії Carlsberg Brewerіes «Славутич» отримав ліцензію на виробництво однієї із найвідоміших у світі торгових марок пива - «Tuborg». У цьому ж році «Славутич» став переможцем щорічної загальнонаціональної програми «Людина року» в номінації «Краща торгова марка року».

У 2002 році компанія Hartwall продала свою частину акцій BBH відомій британській компанії Scottіsh & Newcastle (S&N).

Цього ж року було прийнято рішення про будівництво нового пивоварного заводу у м. Києві. У вересні, на конкурсі пива і безалкогольних напоїв, що відбувся у рамках «Свята пива-2002», експерти міжнародного журі відзначили продукцію підприємства «Славутич» двома Гран-прі: «За високу якість ліцензійного пива 2002 року «Туборг Gold» і «За випуск стабільно якісного світлого пива «Славутич Екстра», а також двома золотими медалями було відзначено «Славутич Льодове» і «Славутич Пиво» за високу якість пива. У листопаді цього року міжнародний фестиваль-конкурс «Вибір року» уже вдруге визнав «Славутич» «Пивом №1 у Україні».

Визначною подією у діяльності ПБК «Славутич» стало отримання 9 вересня 2003 року сертифікатів міжнародних стандартів ІSO 9001-2000 (управління якістю продукції) та ІSO 14001 - 1996 (екологічна безпека підприємства та охорона навколишнього середовища).

В березні 2004 року компанія Carlsberg викупила 40% акцій холдингу Carlsberg Brewerіes у Orkla.

У червні відбулося урочисте відкриття київського пивзаводу «Славутич». Київський завод «Славутич» - це справжній приклад досконалості, втілення найбільш передових світових новацій у пивоварінні та будівництві. Київський завод є найбільш сучасним пивовареним заводом в Європі.

У квітні 2005 ПБК «Славутич» почав виробництво нового ліцензійного сорту пива ТМ «Тuborg» - «Tuborg Green».

В жовтні 2005 в Україні відкрився перший музей пивоваріння при Львівській пивоварні. Музей розташувався на площі більш ніж 500 м.кв. в будівлі XІX століття. Відвідувачі музею можуть ознайомитись зі всесвітньою історією виробництва пива від давніх часів до наших днів. В музеї представлена ексклюзивна колекція різноманітних експонатів серед яких - старовинні пивні пляшки з фірмовими марками, антикварні пивні бокали з різних країн Європи, старовинні бочки для транспортування пива, рекламна продукція, рецептурні книги кінця XІX століття та багато іншого.

У 2006 році на Київському заводі розпочалось виробництво двох ліцензійних брендів: «Балтика №3», «Балтика №9», а також всесвітньовідомої марки «Carlsberg». У серпні 2006 року у виробництво була запущена нова ПЕТ-упаковка, що отримала назву «Супер Пак». У нову пляшку розливаються сорти пива «Славутич Світле» (2 л і 1 л) і «Славутич міцне» (1 л.). Головною особливістю і перевагою нової упаковки є додатковий захист пива від дії зовнішнього середовища. Завдяки тому, що в пластик, з якого виготовляються ці ПЕТ-пляшки, додано два захисних елементи - амосорб і спеціальну речовину (елемент), - пиво краще зберігає свій первинний смак.

Головний проект 2007 року - перезапуск основного локального бренду BBH Україна - «Славутич». Програма з перезапуску була розроблена ще у 2006 році, а навесні 2007 розпочався проект з її впровадження. У рамках перезапуску ТМ «Славутич» було змінено зовнішній вигляд упаковки, вдосконалено смакові якості продукту, а також змінено позиціонування. Навесні 2007 року компанія розпочала виробництво популярного у всьому світі австралійського пива «Foster's». В результаті успішного перезапуску зростання «Славутича» склало 125% і дана торговельна марка зайняла позицію №4 за об'ємом на українському ринку.

У вересні 2007 року BBH Україна розпочала виробництво відомого німецького пива «Holsten». За результатами 2007 року доля ринку BBH Україна склала 20,4%. «Tuborg» займає позицію №1, «Балтика» позицію №2 в преміум сегменті.

28 квітня 2008 року компанія Carlsberg Brewerіes оголосила про вступ в силу схеми що до придбання бізнесу компанії Scottіsh&Newcastle. Carlsberg стає єдиним власником BBH. Холдинг BBH припиняє своє існування, а компанії, що входили до нього, переходять до Carlsberg Group.

Виробництво Славутич, Carlsberg Group в Україні представлене трьома пивоварнями: Київська, Запорізька та Львівська. Сумарна виробнича потуж-ність усіх трьох заводів складає близько 1 045 млн. літрів пива на рік, що стано-вить близько 23% від загальної кількості пива, що виробляється в Україні. Кількість співробітників, які працюють на підприємствах Славутич, Carlsberg Group, складає близько 3000 чоловік.

Кожна пивоварня має свою історію та технологічні особливості, але усіх їх об'єднують загальні принципи:

· всебічне управління якістю;

· екологічність виробництва (усі підприємства отримали сертифікат ІSO);

· використання обладнання, виготовленого передовими компаніями пивоварної промисловості світу;

· виробництво пива, що відповідає світовим стандартам

Київський пивоварний завод «Славутич» був офіційно відкритий 7 червня 2004 року. І на сьогодні він є найбільш сучасним пивоварним заводом у Європі. У ньому втілились передові світові інновації у пивоварінні та будівництві. Головним достоїнством Київського пивоварного заводу є зручне та функціональне планування приміщення. У одному приміщенні раціонально скомпоновані цехи, відділи та служби. Приміщення ефективно розділене на виробничі та санітарні зони, поряд розміщені відділи, що тісно співпрацюють один з одним. Крім того, на заводі встановлено найновіше обладнання пивної промисловості виробництва Бельгії, Німеччини і Швейцарії. А сам технологічний процес побудований із врахуванням останніх технологій енергозбереження, охорони здоров'я та навколишнього середовища.

Підприємство ставить перед собою місію «задовольняти потреби населення України в якісному вітчизняному пиві, а також підвищувати культуру його споживання».

Київський пивоварний завод «Славутич» отримав сертифікат міжнародних стандартів ІSO 9001 (управління якістю продукції) і ІSO 14001 (екологічна безпека підприємства і охорона навколишнього середовища).

Потужність першої виробничої лінії Київського пивоварного заводу складає 120 млн. літрів на рік. Загальна сума інвестицій, спрямованих на будівництво заводу, склала більш як 50 млн. євро. Кількість працівників на Київському пивоварному заводі - більш як 200 чоловік.

Наприкінці червня 2005 року було завершено будівництво другої виробничої лінії Київського пивоварного заводу «Славутич». Модернізація відбувалась у кілька етапів: монтаж силосів (ємностей для зберігання солоду), збільшення потужностей варильного та бродильного цехів, пропускної спроможності складських приміщень, енергетичного обладнання (холодильного, водоочисного, повітряного компресорів). Загальна щорічна потужність Київського пивоварного заводу «Славутич» після запуску другої лінії досягла 280 млн. літрів. На реалізацію цього проекту компанія спрямувала близько 11 млн. євро.

У 2006 році проводились роботи із монтажу додаткового технічного обладнання у цеху розливу та у відділах фільтрації й підготовки води, а також силосному та дріжджовому відділеннях.

На київському пивоварному заводі випускається пиво брендів «Славутич», «Славутич ІCE», «Арсенал», «Хмільне», «Львівське», «Tuborg» (Green, Gold), «Carlsberg», «Балтика» (№3, №9, №0). А також безалкогольні напої «Pepsі» та «7Up».

ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Славутич» було утворено на базі побудованого в 1974 році Запорізького пивзаводу №2. Співпраця ВАТ ПБК «Славутич» і Славутич, Carlsberg Group почалась у 1996 році. Саме тоді ці підприємства з давніми традиціями пивоваріння об'єднали свої зусилля для вирішення завдання по виробництву в Україні пива, яке відповідало б світовим стандартам. За цей час на комбінаті було встановлено нове обладнання, закуплене у передових компаній пивоварної промисловості світу. Завдяки масштабним інвестиціям, проектну потужність підприємства було збільшено більш ніж утричі і вона склала близько 240 млн. літрів на рік. Завдяки цьому «Славутич» перетворився на передове підприємством європейського типу з ефективним виробництвом та високим ступенем автоматизації технологічних процесів.

Місією підприємства є прагнення задовольняти потреби населення України у якісному вітчизняному пиві, а також підвищувати культуру його споживання.

Визначною подією в діяльності ВАТ ПБК «Славутич» стало отримання сертифікатів міжнародних стандартів ІSO 9001 (управління якістю продукції) і ІSO 14001 (екологічна безпека підприємства і охорона навколишнього середовища).

Добровільна ініціатива колективу з охорони довкілля є поки що єдиним прикладом серед підприємств пивоварної галузі. Фахівці широковідомої міжнародної організації ТЮФ Норд, які проводили аудит, відзначили високий професійний рівень співробітників «Славутича». На їхню думку, розроблені на комбінаті документація і програми в області якості і охорони навколишнього середовища спрямовані на максимальне забезпечення споживачів якісною продукцією, збереження навколишнього середовища і енергоресурсів. Отримання сертифікатів ІSO стало ще одним підтвердженням того, що компанія продовжує наполегливо розвиватися, постійно піклуючись про якість своєї продукції.

У травні 1998 року ВАТ ПБК «Славутич» вивів на ринок пиво, що за своїми якісними характеристиками не поступається продукції лідерів світового пивоваріння. Високі смакові властивості пива торгової марки «Славутич», дизайн оформлення продукції, оригінальна реклама і продумана маркетингова політика - усе це сприяло стрімкому зростанню його популярності.

У квітні 2000 року відбулася ще одна знаменна подія в житті підприємства - була підписана угода з компанією PepsіCo Іnc. про передачу «Славутичу» ексклюзивних прав на виробництво й реалізацію в Україні безалкогольних напоїв «Pepsі», «Mіrіnda» і «7 Up».

У січні 2000 року «Славутич» отримав ліцензію на виробництво та реалізацію в Україні датського королівського пива «Tuborg».

У 2002 року було прийнято рішення про будівництво нового пивоварного заводу в м. Києві - філіалу ВАТ ПБК «Славутич», урочисте відкриття якого відбулося у червні 2004 року.

Потужність Запорізького пивоварного заводу на сьогоднішній день становить 460 млн. літрів на рік. Кількість співробітників на заводі - більше 400 чоловік.

На Запорізькому пивоварному заводі випускається пиво брендів «Славутич», «Славутич ІCE», «Арсенал», «Хмільне», «Львівське», «Tuborg» (Green, Gold), «Holsten», «Балтика» (№3, №9, №0), а також безалкогольні напої «Pepsі» та «7Up».

«Львівська пивоварня» була заснована монахами у 1715 році на прохання графа Станіслава Потоцького. І з того часу підприємство є символом Львова, і пивоварню називають обличчям міста, що достойно представляє Львів на всіх етапах його розвитку.

Вже у середині 19-го ст. пивоварня ввійшла до трійки найкращих пивоварень Австро-Угорської імперії і стала найбільшим підприємством броварської галузі в регіоні. А за радянських часів підприємство перетворилось на Львівське державне підприємство харчової промисловості «Колос», яке об'єднувало у собі 5 пивоварень Західної України. У 1993 році відбулась приватизація підприємства, після чого пивоварня стала Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна фірма «Колос».

Співробітницто зі Славутич, Carlsberg Group розпочалося в 1999 році. З цього моменту для ВАТ «Львівська пивоварня» розпочався новий етап розвит-ку, впродовж якого на модернізацію підприємства було інвестовано більш як 35 млн. доларів США. Водночас вдосконалюються та доводяться до найвищих світових стандартів технології пивоваріння та якість продукції.

Потужність виробничих ліній Львівського пивоварного заводу складає 250 млн. літрів на рік.

«Львівська пивоварня» цілеспрямовано розвивається саме в сегменті традиційного пива, продовжуючи старі традиції смаку та якості. Місія підприємства звучить так: «Збережемо вікові традиції пивоваріння для майбутнього покоління». Реалізовуючи місію, підприємство підтримує і відроджує старі рецепти, використовуючи при цьому новітні технології.

В 2004 році «Львівська пивоварня» отримала сертифікати на відповідність інтегрованої системи менеджменту та охорони довкілля міжнародним стандартам ІSO 90012000 та ІSO 1996. Цей документ підтверджує високий рівень менеджменту на підприємстві, що є основою для випуску якісною продукції.

«Львівська пивоварня» є справжнім символом міста й активно займається благодійною діяльністю, допомагаючи розвитку міста і регіону.

2005 рік для «Львівської пивоварні» був ювілейним: найдревнішому пивоварному підприємству виповнилося 290 років. Задовго до святкувань у Львівському історичному музеї було відкрито виставку «Гамбрінус у Львові», присвячену 290 річниці «Львівської пивоварні». Як співорганізатор виставки, «Львівська пивоварня» представила деякі експонати, що увійшли в експозицію першого в Україні «Музею пивоваріння».

На Львівській пивоварні випускаєтся пиво брендів «Славутич», «Львівське», «Арсенал», «Хмільне».

Славутич, Carlsberg Group в Україні пропонує велике різноманіття брендів, серед яких кожен може знайти для себе щось особливе. Портфель брендів включає у себе як широко відомі вітчизняні марки «Славутич», «Львівське», так і світові бренди, такі як «Tuborg», «Carlsberg», «Holsten» та інші.

В Україні компанія представляє такі бренди: «Славутич», «Львівське», «Tuborg», «Carlsberg», «Holsten», «Corona», «Балтика», «Арсенал», «Хмільне», «Pepsі», «7 UP», квас «Тарас».

«Славутич» - пиво європейського типу, зварене винятково з натуральної сировини за класичною рецептурою.

«Львівське» - це найдавніше українське пиво, яке почали варити монахи ще у далекому 1715 році. Смак цього славетного бурштинового напою пройшов довгий шлях крізь сторіччя. Його полюбили ще наші діди та прадіди. Сьогодні «Львівське» стало частиною культури та історії нашої землі, символом епох та гордістю країни.

«Tuborg» - пиво відоме і улюблене в усьому світі серед справжніх шанувальників і знавців пива. Цей провідний міжнародний бренд представлений більш ніж у 100 країнах світу. «Tuborg» має тонкий, неповторний, легкий смак. Стиль «Tuborg» - це стиль новаторства, відкритості, неупередженості. Це пиво незалежних людей, які вміють насолоджуватися життям та уважно ставляться до нових тенденцій та віянь. «Tuborg» - це пиво тих, хто завжди попереду.

Сьогодні «Балтика» - це один з найбільш успішних світових пивних брендів. Пиво «Балтика» стало пивом №1 в Європі, а також продається в Китаї, США, Австралії, Новій Зеландії, Бельгії, Польщі, Кіпрі, Кубі, Тайвані. «Балтика» стала частиною світової пивної культури та завоювала визнання споживачів більш ніж 40 країн світу.

«Балтика №0» - це безалкогольне пиво, виготовлене за технологією діалізу - бережного видалення спирту із готового пива, а не за технологією переривання процесу бродіння. Саме цей метод дозволяє виробляти безалкогольне пиво, що за смаковими властивостями не відрізняється від пива з вмістом алкоголю. При цьому використовується класична рецептура та високоякісна сировина, завдяки чому «Балтика №0» має класичний смак та аромат пива із солодкуватими нотками.

Неповторний смак пиву «Carlsberg» надає унікальний сорт дріжджів Saccharomyces Carlsbergensіs, а використання необроблених шишок хмелю надає його пінці характерний виразний смак та робить її більш насиченою.

«Holsten» - це класичне німецьке пиво лагерного типу, зварене лише з трьох натуральних компонентів: хмелю, солоду та води. Тому ви відразу упізнаєте «Holsten» за натуральним золотистим кольором, традиційною пивною гіркотою та багатою, стійкою піною.

«Хмільне Міцне» - це міцне світле пиво, зварене з натуральних сировинних компонентів: ячмінного солоду, хмелю та очищеної води. Високий відсоток міцності досягається природним шляхом.

Пивоварний завод «Славутич» найсучасніше підприємство пивоварної галузі України. Підприємство спеціалізується на виробництві пива та безалко-гольної продукції. В 2008 році підприємство виробляло наступні сорти пива: «Славутич», «Львівське», «Tuborg», «Carlsberg», «Foster's», «Holsten», «Балтика», «Арсенал», «Хмільне»; безалкогольні напої: «Pepsі», «7 UP», а також квас «Тарас». Свою продукцію пивоварний завод випускає в скло пляшках, кегах, ПЕТ пляшках та алюмінієвій банці.

Пивоварний завод «Славутич» - одне з провідних підприємств, яке входить в групу підприємств Славутич, Carlsberg Group в Україні. За даними 2008 року об'єм виробництва в цілому по «Славутичу» в натуральному вираженні становить 6 629 тис. гектолітрів пива та напоїв, що на + 24% більше попереднього періоду.

В 2008 році ВАТ ПБК «Славутич» здійснив ряд успішних проектів, завдяки яким компанія суттєво покращила свої ринкові показники. Завдяки маркетинговим діям компанії (Славутич, Carlsberg group) у 2008 році, доля продажів на внутрішньому ринку зросла з 20.4% до 23.7%.

Основним ринком збуту продукції Товариства є внутрішній ринок України 93.3% від загального обсягу реалізації, 6.7% продукції реалізується за межами України, насамперед у Росії (1,9%) та Молдові (3.1%).

Товариство здійснює експорт власної продукції у США, Канаду, Германію, Ізраїль. Пивоварна галузь характеризується використанням новітніх техно-логій, а також високим рівнем конкуренції. Пивна галузь є привабливою з ін-вестиційної точки зору. Товариство (Славутич, Carlsberg group) посідає 3-є місце на пивному ринку України і охоплює 23,7% цього ринку.

Висновок

Будь-який виробник прагне отримати якнайбільші прибутки, тому поведінка виробника направлена на ці цілі.

При плановій економіці, щоб досягти підвищення продуктивності праці робітника активно застосовували різні заохочення; надання путівок, пільг, премій, нагород, звань, влаштовували різні соцзмагання тощо. В умовах ринкової економіки виробнику стає невигідно утримувати соціальні об'єкти: дитячі садки, медичні установи, будинки культури, бібліотеки, бази відпочинку. Тому виробник зменшує так званий «соціальний пакет».-

Поведінка виробника, ухвалення ним рішення щодо обсягів виробництва продукту направлена на максимізацію прибутку при будь-якій системі. У плановій економіці при м'яких бюджетних обмеженнях виробник орієнтується на кількісні показники виробленої продукції, виходячи з наявних ресурсних обмежень. У ринковій економічній системі поведінку виробника зумовлюють ціни на ресурси, попит на продукцію, тип ринку. При цьому ринкова система встановлює жорсткі бюджетні обмеження для всіх суб'єктів господарювання. Для планової економіки основу функціонування складають фізичні показники випуску, нормативи й стандарти витрат ресурсів. При цьому ефективними є ресурсні обмеження, а бюджетні обмеження практично не впливають на функціонування підприємств.

Сьогодні українським виробникам доводиться діяти в умовах перехідної економіки, якій притаманні певні риси ринкової економіки. Найуспішніше розвиваються організації, що спеціалізуються на роботі зі споживачами; планується продаж «не ключових» виробництв, таким чином, створюються умови для зниження витрат від спеціалізації в умовах зростаючої конкуренції. При цьому розвиваються колишні структури, але в дещо інших формах, промислово-фінансові групи, науково-виробничі об'єднання, холдинги, що об'єднують різнорідні підприємства, іноді не пов'язані між собою навіть технологічно. Немає гарантій виконання договірних зобов'язань, а рішенням є створення по можливості всіх необхідних структур у рамках однієї організації. Крім того, рівень конкуренції неоднаковий у різних галузях.-

...