Розробка маркетингових заходів з формування позитивного іміджу на прикладі спортивного клубу "Хортинг"

4. Позитивна динаміка рівня життя та психологічного комфорту персоналу організації, зростання задоволеності умовами та характером роботи.

5. Збільшення чисельності, стабілізація складу і мінімізація витрат, охоплених спортивних організацій, стабільна відвідуваність ними фізкультурно-спортивних занять.

6. Підвищення рівня психологічного комфорту, задоволеності цільової аудиторії заняттями обраним видом фізичної активності та якістю обслуговування, позитивне ставлення до фізичної культури, спорту і фізкультурно-спортивної організації на вербальному та реальному рівнях.

7. Зростання банку інформації про хід дослідницьких та інноваційних процесів у фізкультурно-спортивній організації, збільшення кількості реалізованих ініціатив, продуктів спільної творчої діяльності педагогів і т. п.

8. Зростання рівня включеності співробітників в управління фізкультурно-спортивною організацією, підвищення рівня аналітичної культури управління маркетингом (від репродуктивного до конструктивного і далі до дослідницького).

Підвищення іміджу. Після кваліфіковано виконаного позиціювання можна перейти до підвищення іміджу, та посилення його позитивних сторін.

Відстроювання від конкурентів - це комбінація підвищення власного іміджу при зниженні іншого або позиціювання свого об'єкту PR на тлі конкурентів.

Відстроювання може бути явним і неявним.

Формування і розвиток корпоративного іміджу організації є одним із головних напрямків сучасного менеджменту та одним із елементів стратегічного маркетингу і охоплює не лише прибутки, успіхи, ступінь стабільності організації, а й її репутацію.

Отже, формування іміджу - це вкладення в майбутнє організації, яке необхідно для досягнення серйозних довгострокових результатів. Лише позитивно сприймана організація (спортивний клуб «Хортинг») може одержати підтримку й досягти істотних успіхів. Формування позитивної репутації, скрупульозно розробленої й поетапно реалізованої - це вигідне вкладення коштів, яке в майбутньому перейде у вигідну нагороду.

Розділ 2. Аналіз маркетингової діяльності української федерації хортингу

2.1 Аналіз господарської діяльності

Аналіз господарської діяльності Української Федерації Хортингу - оцінка стану і перспектив розвитку найважливіших, з точки зору спортивної організації, об'єктів і факторів навколишнього середовища: галузі, ринків, постачальників та сукупності глобальних факторів зовнішнього середовища, на які компанія не може безпосередньо впливати або цей вплив обмежений.

Для аналізу було простежено за різними джерелами інформації, такими як професійні журнали, книги і газети, інформаційні системи, що дало можливість вважати, що Українська Федерація Хортингу на даний час є лідером серед спортивних організацій, що згадуються у засобах масової інформації.

Історична довідка.

Всеукраїнська Федерація Хортингу заснована в Україні у м. Києві громадянином України Едуардом Єрьоменком. Вона являє собою всеукраїнську громадську організацію фізкультурно-спортивного спрямування, яка розвиває і культивує хортинг у світовій класифікації змішаних спортивних єдиноборств.

Основною метою федерації є здійснення комплексної програми популяризації хортингу як самостійного виду спорту на міжнародній арені. У міжнародних правилах хортингу є декілька відокремлених різнопланових розділів змагань, основним з яких є двораундовий комплекс спортивного двобою, який дозволяє охопити весь природний арсенал прийомів самозахисту людини, що включені у спортивну змагальну програму. Для плідної співпраці з Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту, ефективного розвитку та популяризації хортингу в Україні була зареєстрована Міністерством юстиції України Українська Федерація Хортингу. Даний вид спорту, як спортивне єдиноборство, сформувався в результаті узагальнення багаторічного досвіду та творчих винаходів тренерів, учених, спортсменів України, а з розвитком і багатьох інших країн світу, які збагатили техніку хортингу, привнесли в неї найбільш ефективні і раціональні прийоми, об'єднав свої кращі досягнення у єдиноборствах. Таким чином, хортинг є представником нового напряму комплексного змішаного єдиноборства у світі (ММА-HORTING, MIXED MARTIAL ART - HORTING), але різнопланові два раунди двобою суттєво відрізняють даний вид спорту від інших, завдяки розробленим правилам змагань, яких до даного моменту в світі не застосовувалось. Цей спортивний винахід залучає до змагань з хортингу спортсменів багатьох інших видів єдиноборств, чим обумовлює масовість учасників на спортивних заходах з хортингу. Всесвітня Федерація Хортингу сповідає відкрите конструктивне співробітництво з усіма, хто має інтерес в становленні хортингу, як повноконтактного виду спорту на міжнародній арені змішаних бойових мистецтв.

Вид спорту хортинг було засновано в Україні і розробка його правил змагань була спрямована на виключно природний винахід техніки самозахисту та спортивних прийомів одноборства, ініціатором якого виступив Е.А. Єрьоменко - випускник Дніпропетровського державного інституту фізичної культури кафедри боротьби, боксу і важкої атлетики (1995 р., завідувач кафедри - олімпійський чемпіон з боксу В.Г. Савченко), народжений у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області на землях Придніпров'я, де споконвіку поважилися та передавалися з покоління в покоління багаті народні культурні та бойові традиції українського козацтва - війська запорозького. В період навчання Е.А. Єрьоменка на юридичному факультеті Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка йому довелося навчатися у видатного історика-дослідника завідувача кафедри історії України доктора історичних наук професора Володимира Івановича Сергійчука, який надав історичні дослідницькі матеріали щодо фізичної підготовки та військових тренувальних традицій козацтва, зокрема історичної спадщини Придніпров'я, де була розташована Запорозька Січ (о. Хортиця). Поглиблене вивчення даної теми славетної української історії зумовило надання як назви виду спорту, так і поширеного арсеналу технічних прийомів для застосування у двобої хортингу.

Слово «хортинг» походить від назви відомого у світі славетного острова Хортиця, де була розташована Запорозька Січ, яка відіграла прогресивну роль в історії українського народу. Саме Хортиця була оплотом воїнів, де вдосконалювалося бойове мистецтво з метою захисту рідного краю. Так почалася історія військово-політичного центру, з яким повинні були рахуватися усі.

Основна мета хортингу - популяризація і підвищення ролі фізичної культури та спорту, патріотичне виховання, залучення дітей та юнацтва до здорового способу життя, відвернення їх від шкідливих звичок, виховання особистості в дусі добропорядності, патріотизму та любові до своєї Батьківщини.

Хортинг в Україні є важливою складовою загальнодержавної системи фізичної культури і спорту, патріотичного та духовного виховання молоді, відродження та розвинення українських бойових традицій, зміцнення здоров'я, розвитку фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини шляхом залучення її до участі у змаганнях, які проводить Українська Федерація Хортингу (УФХ).

Сьогодні спортсмени Української Федерації Хортингу виступають не тільки в Україні, а беруть першість у міжнародних змаганнях. Осередки Української Федерації Хортингу, станом на 1 квітня 2012 року значаться у 27 адміністративних округах - у 24 областях України, містах Києві та Севастополі.

Основний вид діяльності Української Федерації Хортингу - це надання послуг з підготовки спортсменів для виступу на спортивних заходах, проведення культурно-масових заходів, змагань, розробка навчальних програм з хортингу для навчальних закладів (додаток), оздоровчий напрямок, прикладний (для міліції, державних та приватних служб охорони, Збройних Сил України) тощо.

Послуги розробляються та надаються з використанням передових технологій. Науково-методична колегія Української Федерації Хортингу щороку розробляє більше 10 нових методик, які входять до новинок у сучасному спортивному світі.

Основний склад федерації - це спеціалісти, які мають відповідну освіту та володіють навичками надання послуг з хортингу.

Українська Федерація Хортингу пропонує стати представником і поширювати даний вид спорту згідно з затвердженою методикою та чинним статутом Всеукраїнської громадської організації після навчання та проходження відповідної атестації.

Організаційна структура Української Федерації Хортингу.

Вищим керівним органом Української Федерації Хортингу є Конференція, до компетенції якої належить:

- затвердження Статуту УФХ, внесення та затвердження змін та доповнень до Статуту УФХ;

- вибори Президії (Президента, Першого віце-президента та членів Президії) терміном на п'ять років і дострокового завершення їх повноважень, затвердження Положення про Президію;

- вибори Ревізійної комісії УФХ і дострокового завершення їх повноважень, затвердження Положення про Ревізійну комісію;

- визначення основних перспективних напрямів діяльності Федерації;

- затвердження звітів Президії та Ревізійної комісії Федерації;

- прийняття рішення про реорганізацію і припинення діяльності Федерації;

- призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;

- реалізація права на кошти та майно.

Президія Української Федерації Хортингу.

Президент Федерації здійснює загальне керівництво діяльністю Федерації і керує діяльністю Президії.

Перший віце-президент Федерації є заступником Президента Федерації. Перший віце-президент діє за дорученням Президента УФХ, має керівницькі повноваження на всій території України.

Віце-президенти УФХ мають керівницькі повноваження на певний регіон України і підпорядковані Першому віце-президенту УФХ:

Віце-президент УФХ по центральному регіону України (Полтавська, Черкаська, Дніпропетровська, Кіровоградська, Вінницька обл.);

Віце-президент УФХ по північному регіону України (м. Київ, Київська, Житомирська, Чернігівська, Сумська обл.);

Віце-президент УФХ по південному регіону України (АР Крим, м. Севастополь, Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька обл.);

Віце-президент УФХ по західному регіону України (Закарпатська, Львівська, Волинська, Івано-Франківська, Тернопільська, Рівненська, Хмельницька, Чернівецька обл.);

Віце-президент УФХ по східному регіону України (Донецька, Харківська, Луганська обл.).

До виключної компетенції Президії відноситься рішення наступних питань:

- прийом до Федерації нових членів та виключення з Федерації її членів;

- прийняття рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію місцевих осередків, підприємств, установ та організацій Федерації, затвердження їх установчих документів;

- визначення пріоритетних напрямків діяльності Федерації, принципів формування та використання її власності;

- затвердження програм діяльності Федерації;

- затвердження кошторису та принципи використання коштів Федерації;

- затвердження річного звіту і річного бухгалтерського балансу;

- прийняття рішення про вступ чи участь у діяльності інших громадських об'єднань;

- затвердження зразків печатки, штампів, символіки та атрибутики Федерації;

- встановлення норм представництва делегатів на Конференції;

- визначання необхідності, місця, строків проведення, норми представництва і порядку денного Конференції;

- затвердження річних звітів президента, директора та перспективних планів;

- встановлення розмірів та порядку виплати допомоги членам Федерації;

- забезпечення виконання завдань і функцій, покладених на Федерацію, організація виконання рішень Конференції;

- створення комітетів, комісій та груп для виконання статутних завдань Федерації;

- вирішення інших питань діяльності Федерації, якщо вони не віднесені до виняткової компетенції Конференції та Ревізійної комісії.

Керує діяльністю Президії Президент Федерації. Президент Федерації обирається терміном на п'ять років. (Таблиця 2.1)

Таблиця 2.1 - Організаційна структура УФХ:

Президент
Перший віце-президент Федерації
Віце-президент УФХ по південному регіону України	Віце-президент УФХ по центральному регіону України	Віце-президент УФХ по північному регіону України	Віце-президент УФХ по західному регіону України	Віце-президент УФХ по східному регіону України
Комітет по зв'язках з громадськістю УФХ	Комітет прикладного хортингу УФХ	Комітет ветеранського хортингу та рада ветеранів	Комітет жіночого хортингу УФХ	Комітет дитячо-юнацького спорту УФХ	Комітет студентського хортингу УФХ

Кадровий зріз.

Основний склад Федерації - це спеціалісти, які мають відповідну освіту, та володіють навичками надання послуг з хортингу.

Українська Федерація Хортингу пропонує стати представником і поширювати даний вид спорту згідно затвердженої методики та чинного статуту після навчання та проходження відповідної аттестації.

Фінансовий зріз.

Оскільки Українська Федерація Хортингу є залежною від зовнішніх джерел фінансування то її головними доходами є: кошти та інше майно, передане їй засновниками, членами Федерації або державою, набуте від безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань громадян, підприємств, установ та організацій, а також майно, придбане за рахунок власних коштів чи на інших підставах, не заборонених законом. Федерація також має право на майно та кошти, набуті в результаті господарської та іншої комерційної діяльності створених нею госпрозрахункових установ та організацій, заснованих підприємств. Джерелами формування майна Федерації у грошовій та інших формах є:

- кошти або майно, які надходять безоплатно, або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань фізичних та юридичних осіб, у тому числі нерезидентів;

- пасивні доходи;

- кошти або майно, які надходять до Федерації, від проведення її основної діяльності, з урахуванням положень підпункту 7.11.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;

- дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.

2.2 Аналіз стану охорони праці Української Федерації Хортингу

Стан умов та охорони праці в установах, з якими співпрацює Українська Федерація Хортингу, задовільний, відповідає вимогам законодавчих і нормативних актів України про охорону праці.

Встановлено, що в закладах прийняті та зареєстровані колективні договори між адміністраціями та Українською Федерацією Хортингу, в яких є розділ «Охорона праці» з відповідними додатками.

В усіх спортивних закладах відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці», Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу, в установах і закладах освіти, затвердженого наказом МОН України № 563 від 01.08.2001 року, призначені відповідальні особи за організацію роботи з охорони праці, безпечний стан робочих місць і безпечне проведення навчально-виховного процесу, за електробезпеку, протипожежну безпеку, за безпечну експлуатацію котлів та обладнання котелень.

Всі спортивні заклади мають акти перевірки готовності до нового навчального процесу Української Федерації Хортингу, підписані членами міських, районних комісій, акти-дозволи на проведення навчальних занять у шкільних приміщеннях підвищеної небезпеки, дозволи СЕС.

Всі працівники спортивних клубів Української Федерації Хортингу при прийнятті на роботу та в процесі роботи проходять первинний та періодичний медичний огляд, у наявності є санітарні книжки.

Своєчасно проводиться навчання і перевірка знань з питань охорони праці керівників закладів Української Федерації Хортингу, їх заступників, працівників певних категорій. Розроблені та затверджені наказом керівника інструкції з охорони, своєчасно проводяться інструктажі.

Аналіз роботи з охорони праці в закладах Української Федерації Хортингу свідчить про те, що керівники значну увагу приділяють розробці та оформленню нормативно-правової документації з охорони праці, проведенню адміністративно-громадського контролю за станом охорони праці.

Спортивний клуб «Хортинг» відповідно до затвердженого календарного плану може проводити клубні відкриті першості, матчеві зустрічі, турніри та інші змагання.

Лікар або середній медичний працівник спортивного клубу здійснює безпосередній медичний контроль за проведенням навчально-тренувальної та спортивної роботи, а також у разі потреби надає першу медичну допомогу вихованцям.

З метою запобігання погіршенню здоров'я вихованців спортивного клубу лікар або середній медичний працівник здійснює:

- контроль за диспансерним обстеженням вихованців (не менше двох разів на рік);

- додатковий медичний огляд перед участю у змаганнях, після захворювання, або травми;

- контроль за використанням вихованцями медико-відновлювальних та заборонених до вживання засобів;

- відсторонення вихованців від занять за станом здоров'я;

- контроль за додержанням строків поновлення занять після захворювання або травми;

- контроль за додержанням санітарно-гігієнічних норм у місцях проведення навчально-тренувальних занять та змагань, а також під час їх проведення;

- облік та аналіз нещасних випадків і травм учнів під час занять.

Робота медичних працівників спортивного клубу повинна бути організована відповідно до вимог законодавства.

Учасники навчально-тренувальної та спортивної роботи.

Учасниками навчально-тренувальної та спортивної роботи в спортивному клубі є:

- вихованці;

- тренери-викладачі, медичні працівники та інші фахівці;

- батьки або особи, що їх замінюють;

- директор та його заступники.

Вихованці спортивного клубу мають право на:

- здобуття позашкільної освіти спортивного профілю, одержання свідоцтва про закінчення спортивного клубу та копії особистої картки спортсмена, форми яких затверджуються МОН;

- добровільний вибір виду спорту;

- проходження підготовки відповідно до навчальних програм з видів спорту під керівництвом тренера-викладача;

- безпечні та нешкідливі умови для тренувань;

- користування матеріально-технічною, спортивною базою та за наявності оздоровчою базою спортивного клубу;

- одержання в установленому порядку спортивного інвентарю індивідуального користування;

- забезпечення в установленому порядку харчуванням, проживанням під час навчально тренувальних зборів і спортивних змагань, проїздом до місця проведення змагань, навчально-тренувальних зборів і нарад;

- медичне та фармакологічне обслуговування;

- одержання нагород, цінних подарунків, призів, премій, грамот, дипломів та інших видів заохочення за досягнуті спортивні успіхи;

- представлення в органах громадського самоврядування спортивного клубу;

- захист від будь-яких форм експлуатації, психічного і фізичного насильства, від дій працівників клубу, які порушують їх права, принижують честь і гідність.

Вихованці спортивного клубу зобов'язані:

- поєднувати заняття в спортивному клубі з навчанням у загальноосвітньому навчальномузакладі;

- виконувати навчальні програми з метою досягнення запланованих спортивних результатів;

- підвищувати свою спортивну майстерність та загальний культурний рівень;

- додержуватися здорового способу життя, норм морально-етичної поведінки, установленого спортивного режиму та правил особистої гігієни;

- брати участь у змаганнях та навчально-тренувальних зборах, передбачених індивідуальними і календарними планами;

- додержуватися вимог медичного контролю та проходити двічі на рік диспансерне обстеження, починаючи з навчання у групах попередньої базової підготовки;

- виконувати положення антидопінгового законодавства;

- берегти державне, громадське і особисте майно;

- додержуватися вимог статуту, правил поведінки вихованця спортивного клубу.

Тренером-викладачем спортивного клубу може бути особа, що має високі моральні якості, вищу освіту з фізичного виховання і спорту освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр", "спеціаліст" чи "магістр". Фахівці, залучені до роботи у спортивному клубі, мають право на:

- внесення керівництву спортивного клубу та органам виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту, іншим органам виконавчої влади пропозицій щодо поліпшення навчально-тренувального та виховного процесу, подання на розгляд керівництву спортивного клубу і тренерської ради пропозицій щодо заохочення вихованців, застосування стягнень до осіб, які порушують статут внутрішнього розпорядку спортивного клубу;

- участь у роботі методичних об'єднань, нарад, зборів, інших органів самоврядування спортивного клубу, у заходах, пов'язаних з організацією спортивної роботи;

- підвищення кваліфікації за рахунок коштів спортивного клубу та інших джерел;

- вибір науково та методично обґрунтованих форм, методів і засобів навчально-тренувальної та спортивної роботи;

- захист професійної честі та гідності відповідно до законодавства;

- моральне і матеріальне заохочення за досягнення значних результатів у виконанні покладених на них завдань;

- забезпечення в установленому порядку спортивною формою і спортивним взуттям, індивідуальним інвентарем для проведення навчально-тренувальної та спортивної роботи;

- безпечні та нешкідливі для здоров'я умови.

Тренери-викладачі та інші фахівці, залучені до роботи у спортивному клубі, зобов'язані:

- виконувати навчальні програми з виду спорту хортинг;

- навчати вихованців, формувати у них вміння і навички з різних напрямів навчально-тренувальної та спортивної роботи диференційовано з урахуванням індивідуальних можливостей, інтересів, схильностей вихованців;

- сприяти розвитку фізичних якостей відповідно до задатків та запитів вихованців, а також збереженню здоров'я;

- додержуватись етики, поважати гідність вихованців, захищати їх від будь-яких форм фізичного та психічного насильства;

- здійснювати контроль та нести відповідальність за додержанням норм антидопінгового законодавства;

- берегти здоров'я вихованців, пропагувати здоровий спосіб життя та оздоровчу систему хортингу, не допускати до навчально-тренувальної та спортивної роботи вихованців, які не пройшли медичне обстеження в установленому порядку;

- постійно підвищувати свій професійний рівень знань, загальну культуру;

- здійснювати контроль за додержанням вихованцями норм морально-етичної поведінки, вимог документів, що регламентують організацію навчально-тренувального процесу;

- вести документацію з питань виконання посадових обов'язків (журнали, плани роботи тощо);

- сприяти особистим прикладом і настановами вихованню поваги до державної символіки, принципів загальнолюдської моралі, народних традицій;

- проходити щороку в установленому порядку медичне обстеження;

- додержуватися вимог статуту спортклубу, виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку та посадові обов'язки, накази і розпорядження керівництва спортивного клубу;

- брати участь у роботі тренерської ради спортивного клубу;

- додержуватися норм санітарно-гігієнічного та антидопінгового законодавства під час проведення навчально-тренувальних занять і спортивної роботи.

Тренери-викладачі працюють відповідно до розкладу занять, затвердженого директором спортклубу.

Обсяг навантаження тренера-викладача визначається директором спортклубу згідно із законодавством і затверджується його засновником (власником).

Перерозподіл або зміна навантаження тренера-викладача протягом навчального року здійснюється директором спортклубу у разі виникнення обґрунтованої потреби з додержанням вимог законодавства про працю.

Тренери-викладачі можуть утворювати бригади з окремого розділу змагань виду спорту хортинг.

Склад бригади та регламент її роботи затверджує директор спортклубу на підставі відповідного рішення тренерської ради та спортивного клубу з додержання вимог, визначених Мінсім'ямолодьспортом. Тренери-викладачі спортклубу підлягають атестуванню один раз на чотири роки в порядку, визначеному Мінсім'ямолодьспортом. Батьки вихованців або особи, що їх замінюють, мають право:

- обирати і бути обраними до батьківських комітетів та органів громадського самоврядування спортклубу;

- звертатися до органів управління фізичною культурою і спортом, директора і органів громадського самоврядування спортивного клубу з питань його роботи;

- брати участь у заходах, спрямованих на поліпшення організації навчально-тренувального процесу та зміцнення матеріально-технічної бази спортивного клубу;

- захищати законні права та інтереси дітей в органах місцевого самоврядування та у відповідних державних і судових органах.

Керівництво спортивного клубу «Хортинг».

Безпосереднє керівництво спортивним клубом «Хортинг» здійснює директор, який призначається на посаду (звільняється з посади) засновником (власником) відповідно до законодавства.

На посаду директора спортивного клубу «Хортинг» призначається особа, яка є громадянином України, має вищу освіту з фізичного виховання і спорту освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" або "магістр", стаж роботи у закладах та організаціях фізкультурно-спортивної спрямованості не менше трьох років і яка пройшла підготовку та атестацію в порядку, встановленому Мінсім'ямолодьспортом.

Директор спортивного клубу «Хортинг»:

- здійснює загальне керівництво спортклубом, забезпечує раціональний добір і розстановку кадрів, забезпечує створення належних умов для підвищення фахового рівня працівників;

- у межах певних повноважень видає накази та розпорядження, контролює їх виконання;

- представляє спортклуб на підприємствах, в установах, організаціях та органах влади;

- затверджує посадові інструкції працівників;

- забезпечує та контролює проведення навчально-тренувальної та спортивної роботи, несе відповідальність перед засновником (власником) за її результати;

- в установленому порядку за погодженням із засновником затверджує структуру і штатний розпис спортивного клубу, контролює додержання виконавчої та фінансової дисципліни;

- забезпечує додержання вимог охорони здоров'я, антидопінгового законодавства, праці і господарської діяльності, санітарно-гігієнічних, протипожежних норм і норм техніки безпеки та несе за це відповідальність;

- розпоряджається в установленому порядку майном і коштами спортклубу, укладає угоди, відкриває рахунки з установах банків або органах Державного казначейства;

- приймає на роботу і звільняє з роботи тренерів-викладачів та інших фахівців відповідно до законодавства;

- установлює надбавки і розглядає питання щодо надання доплат, премій і матеріальної допомоги тренерам-викладачам та іншим фахівцям спортивного клубу, вживає інших заходів заохочення, а також дисциплінарного впливу;

- несе відповідальність за виконання покладених на спортклуб завдань, за результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження будівель та іншого майна, переданого в користування і володіння спортклубу.

Заступник директора спортклубу з навчально-тренувальної роботи повинен мати вищу освіту з фізичного виховання і спорту освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" чи "магістр", стаж роботи тренером-викладачем не менше п'яти років.

Заступник директора спортивного клубу з навчально-тренувальної роботи:

- несе відповідальність за організацію та здійснює контроль за проведенням навчально-тренувальних занять;

- контролює проведення відбору вихованців, комплектацію навчальних груп, виконання вихованцями встановлених вимог для переведення їх з однієї групи підготовки до іншої;

- організовує роботу інструкторів-методистів;

- здійснює контроль за виконанням вихованцями індивідуальних планів підготовки;

- готує пропозиції щодо тарифікації тренерів-викладачів;

- координує роботу з науково-методичного та медичного забезпечення;

- несе відповідальність за додержанням санітарно-гігієнічних вимог, антидопінгового законодавства, правил техніки безпеки під час проведення навчально-тренувальної та спортивної роботи;

- організовує роботу з узагальнення досвіду роботи тренерів-викладачів.

Заступник директора спортклубу з адміністративно-господарської роботи повинен мати вищу освіту освітньо-кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" чи "магістр" та досвід адміністративно-господарської роботи.

Посада заступника директора спортивного клубу з адміністративно-господарської роботи передбачається за наявності власної матеріально-технічної бази.

У спортклубі вищої категорії передбачається не менше трьох посад інструкторів-методистів, першої категорії - двох, другої категорії однієї.

На посаду інструктора-методиста призначається фахівець, який має вищу освіту з фізичного виховання і спорту освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр", "спеціаліст" чи "магістр".

Інструктор-методист спортклубу:

- здійснює методичне забезпечення та координацію роботи тренерів-викладачів спортклубу з відбору учнів, організацію навчально-тренувальної роботи, контроль за комплектуванням спортивних груп, змістом та результатами навчально-тренувальної роботи, організовує роботу з підвищення кваліфікації тренерів-викладачів, проведення відкритих навчально-тренувальних занять;

- веде статистичний облік та аналіз результатів роботи спортклубу, відділення, груп, накопичує передовий досвід тренерів-викладачів, бере участь у підготовці статистичного звіту про роботу спортивного клубу, а також відповідає за ведення документації з питань проведення методичної роботи;

- здійснює контроль за проведенням навчально-тренувальних занять, виконанням навчальних програм з виду спорту хортинг, навчальних планів та відповідає за складення і додержання розкладу занять.

У спортклубі може бути введена для кожного відділення посада старшого тренера-викладача у разі, коли під його керівництвом працює не менше двох штатних тренерів-викладачів. При цьому два тренери, які працюють як сумісники, вважаються одним штатним тренером-викладачем.

Старший тренер-викладач виконує обов'язки, визначені для тренерів-викладачів, і здійснює контроль за діяльністю тренерів-викладачів з хортингу, несе відповідальність за організацію навчально-тренувального процесу, комплектування та проведення тренерських рад відділень, організацію заходів з підвищення кваліфікації тренерів-викладачів і за результати виступу спортсменів на змаганнях з хортингу та здійснює контроль і несе відповідальність за додержання норм антидопінгового законодавства.

З метою забезпечення розвитку та удосконалення навчально-тренувальної та спортивної роботи, професійної діяльності працівників у спортклубі утворюється тренерська рада, яку очолює її директор.

Тренерська рада спортклубу:

- вивчає плани, результати та актуальні питання навчально-тренувальної та спортивної роботи, а також питання щодо додержання санітарно-гігієнічних вимог, забезпечення техніки безпеки, охорони праці;

- розробляє пропозиції щодо поліпшення діяльності спортклубу;

- визначає заходи щодо підвищення кваліфікації кадрів, упровадження під час навчально-тренувальних занять досягнень науки і кращого досвіду роботи;

- розробляє рекомендації з питань удосконалення навчально-тренувальної та спортивної роботи;

- вносить керівництву спортклубу пропозиції щодо налагодження міжнародних спортивних зв'язків;

- захищає права працівників на виявлення ініціативи, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, аналізує форми, методи і засоби навчання та скасовує такі, що не придатні для використання під час проведення навчально-тренувальної та спортивної роботи;

- розглядає інші питання, пов'язані з діяльністю спортивного клубу «Хортинг».

Засідання тренерської ради спортклубу проводяться у разі потреби, але не рідше одного разу на два місяці.

Органом громадського самоврядування спортклубу є загальні збори колективу, в яких можуть брати участь наукові та інші працівники, які залучаються до навчально-тренувальної та спортивної роботи, і представники батьківського комітету. Загальні збори колективу спортклубу скликаються не рідше одного разу на рік.

У період між загальними зборами може діяти рада спортклубу, діяльність якої регулюється її статутом.

Рада спортклубу розглядає питання щодо перспективного розвитку спортклубу, надає допомогу керівництву в їх вирішенні, здійснює громадський контроль за діяльністю керівництва.

У спортклубі за рішенням його загальних зборів можуть утворюватись і діяти піклувальна рада та батьківський комітет.

Фінансово-господарська діяльність та матеріально-технічна база спортивного клубу «Хортинг». Фінансово-господарська діяльність спортивного клубу провадиться відповідно до законодавства та статуту.

Фінансування спортивного клубу здійснюється в установленому порядку за рахунок коштів засновника (власника) та/або відповідного до бюджету, фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, інших джерел.

Спортивний клуб у процесі провадження фінансово-господарської діяльності має право:

- самостійно розпоряджатися коштами, одержаними від господарської та іншої діяльності відповідно до статуту;

- модернізувати власну матеріально-технічну базу, базу спортивно-оздоровчих таборів;

- володіти, користуватися і розпоряджатися майном відповідно до законодавства та статуту;

- виконувати інші функції, що не суперечать законодавству і статуту спортклубу.

Матеріально-технічна база спортклубу включає адміністративні приміщення та спортивні бази (басейни, ігрові поля, спортивні зали, споруди тощо), оздоровчо-спортивні табори, підсобні приміщення, обладнання, засоби зв'язку, оргтехніку, транспортні засоби, зокрема спеціалізовані для навчально-тренувальної та спортивної роботи, майданчики, земельні ділянки, рухоме і нерухоме майно, що перебуває в його користуванні.

Для проведення навчально-тренувальної та спортивної роботи спортивним клубам за відсутності власної спортивної бази можуть надаватися в користування безоплатно або на пільгових умовах спортивні об'єкти (спортивні споруди), культурні, оздоровчі та інші заклади за умови додержання санітарно-гігієнічних норм і не погіршення стану таких закладів. Порядок надання зазначених об'єктів (споруд) у користування визначається місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства.

Діяльність спортклубу у рамках міжнародного співробітництва. Спортклуб за наявності належної матеріально-технічної бази, власних фінансових коштів має право підтримувати міжнародні спортивні контакти із спортивними організаціями інших країн, брати участь у міжнародних заходах, проводити обмін спортивними делегаціями з метою вивчення міжнародного досвіду роботи.

Спортклуб має право укладати угоди про співробітництво встановлювати прямі зв'язки з органами управління освітою, фізичною культурою і спортом, навчальними закладами, науковими установами, підприємствами та організаціями, громадськими об'єднаннями інших країн в установленому законодавством порядку. За наявності відповідних умов спортивний клуб може здійснювати прийом, іноземних делегацій.

2.3 Аналіз зовнішнього маркетингового середовища

Стан спорту в Україні на сьогодні в дуже скрутному становищі. Проведення різних спортивних заходів стає можливим тільки за допомогою спонсорів, дуже важкі умови для тренувань у спортсменів, морально застаріле спортобладнання і т. ін. Зараз, як ніколи, необхідно вливати значні кошти в спорт, так як Україна перебуває на стадії формування свого іміджу на світовій арені.

Один з напрямів вирішення проблеми є висвітлення спортивних подій. Повинні проводитися об'ємні рекламні кампанії по проведенню тих чи інших спортивних заходів, встановлюватися великі екрани, не тільки в центрі міста, але й в інших районах, ціни на квитки мають бути невисокими, проведення прямих теле-, радіотрансляцій та трансляцій через мережу Інтернет.

Це значно збільшить зацікавленість населення та заохотить до занять спортом.

Для аналізу зовнішнього маркетингового середовища найчастіше застосовують PEST-аналіз. PEST-аналіз (іноді позначають як STEP) - це маркетинговий інструмент, призначений для виявлення політичних (P - political), економічних (E - economic), соціальних (S - social) і технологічних (T - technological) аспектів зовнішнього середовища, які впливають на роботу організації. Дані по PEST-аналізу приведені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Таблиця PEST-аналізу:

Політико-правові фактори	Вплив економіки
Поточне законодавство (нестабільне) Майбутні зміни в законодавстві Регулювальні органи і норми Урядова політика та її зміни Державне регулювання конкуренції Жорсткість держконтролю за діяльністю бізнес-суб'єктів і штрафні санкції Фінансування, гранти й ініціативи Групи лобіювання/тиску	Рівень інфляції (високий) Інвестиційний клімат у галузі (пасивний) Загальні проблеми оподатковування Оподатковування, визначене для продукту послуг Сезонність / вплив погодних факторів Рівень і характер попиту Основні зовнішні витрати
Соціокультурні фактории	Технологічні інновації
Демографія (старіння нації) Зміни законодавства, що стосуються соціальних факторів Структура доходів і витрат Тенденції способу життя Мода і зразки для наслідування Думки і відношення споживачів Представлення ЗМІ Етнічні / релігійні фактори Реклама і зв'язки з громадськістю	Розвиток конкурентних технологій Фінансування досліджень Зміна й адаптація нових тенденцій Інформація і комунікації, вплив Інтернету Потенціал інновацій Доступ до технологій, ліцензування, патенти Проблеми інтелектуальної власності

Політико-правові фактории.

Поточне законодавство на ринку. Це є дуже серйозний фактор, який має величезний вплив як на громадські організації, так і на бізнес-об'єднання. Через часті зміни в законодавстві немає гарантій, що коли організація зміцніє, держава змінить умови її існування на більш жорсткі. Майбутні зміни в законодавстві. Події останніх років демонструють, що вимоги до організації бізнесу або об'єднання (клубів) зростають через зміни умов оформлення паперів, оподаткування, ліцензій.

Жорстокість держконтролю за діяльністю бізнес-суб'єктів і штрафні санкції. Часті перевірки і вимоги держструктур заважають планомірній роботі спортклубів. А штрафи за невиконання численних правил і вимог можуть значно впливати на прибутки клубів.

Групи лобіювання інтересів та тиску на ринок. Зараз за допомогою лобіювання виду спорту хортинг через організації ветеранів збройних сил, зокрема афганців, стає можливим зробити цей вид спорту національним або загальнодержавним: ввести його в шкільні заклади одним з уроків фізкультури. Це буде сприяти популяризації хортингу як спорту, який народився в Україні. Без сторонньої допомоги розвиток організації буде повільним.

Соціокультурні фактори.

Демографія. На жаль, кількість молодих осіб і людей середнього віку швидко знижується - нація старіє. Народжуваність низька, отже кількість людей, які мають змогу і бажання займатися спортом, стає менше.

Структура доходів і витрат. Сучасний розбіг доходів в державі вражає. Серед українців є і дуже багаті, і дуже бідні люди. Клієнти, на яких орієнтується спортивний клуб «Хортинг», це - середній клас. Це люди, які бажають отримувати гарні послуги за помірною ціною.

Мода і зразки для наслідування. На вибір спорту значний вплив має мода. Наприклад, величезне захоплення футболом, проведення Євро-2012 в Україні сприяє ще більшій популяризації цього виду спорту, сприяє і залучає до себе нових клієнтів.

Етнічні/релігійні фактори. Існує проблема із залученням до клубу клієнтів відмінних від православ'я віросповідань. Існують національні, вподобання, конфесії, які не схвалюють і не підтримують ідеали та національні цінності, котрі пропагує український національний вид спорту хортинг.

Вплив економіки.

Рівень інфляції. Цей фактор може змінити відношення споживача до таких витрат як спортклуби. Якщо рівень інфляції підніметься, то клієнт може обрати більш дешеві послуги, або зовсім відмовиться від них.

Інвестиційний клімат у галузі. Тільки нещодавно інвестори почали залучати капітал на розвиток спорту. Нерозвинуте інвестування сповільнює розвиток спорту, та спорторганізацій.

Рівень і характер попиту. Звичайно попит на такі послуги нерівномірний. Зростає в період осінь-зима-весна і дещо нестійкий влітку під час відпусток та інших видів відпочинку.

Основні зовнішні витрати. Так як мова йде про спортивний клуб, витрати на обслуговування досить суттєві: оплата оренди, енергоносіїв, водопостачання, обігріву, оновлення спорядження. Також має місце постійне підвищення цін на ці позиції.

Технологічні інновації.

Зміна і адаптація нових тенденцій. В спорті, також як і в технологіях, постійно йде модернізація існуючих методик, оновлення програм навчання. Тренерам необхідно відвідувати семінари з підвищення і підтвердження кваліфікації. Також вдосконалюється обладнання для проведення тренувань, його необхідно регулярно оновлювати, це теж серйозні витрати.

Фінансування досліджень. На цей час представник клубу «Хортинг» бере участь в написанні науково-дослідницької роботи «Вплив традицій українського козацтва на виховання фізичних якостей у школярів 7-10 років на прикладі Хортингу», у Інституті проблем виховання Національній академії педагогічних наук України.

Інформації і комунікації, вплив інтернету. Інформаційна підтримка дуже важлива для просування виду спорту хортинг. Інтернет і телебачення зараз мають неабиякий вплив на сучасного споживача. Вміло використовуючи ці засоби, хортинг матиме змогу набути популярності, як і національний і міжнародний вид спорту.

Отже, результати Pest-аналізу виявили, що політико-правова ситуація в країні не стабільна, нестійка. Часто вносяться зміни до законодавства, що не сприяє швидкому становленню бізнесу і організацій. Соціально-демографічні умови також не сприятливі для спортклубу «Хортинг» через скорочення основного клієнтного сегменту організації (діти, молодь). До того ж матеріальний рівень населення не дає змоги встановлення стабільної цінової політики організації. Не достатнє фінансування, відсутність спонсорської допомоги сповільнює розвиток спортивного напряму. До позитивних моментів можна віднести наявність різноманітних засобів зв'язку і комунікацій, які сприяють прискоренню розвитку хортингу. Наукове обґрунтування і дослідницькі роботи з цього напряму також сприяють покращенню репутації цього виду спорту, його популяризації як національного виду спорту в Україні.

Аналіз мікросередовища.

Сегментація.

Як показало дослідження, найактивніше користуються послугами щодо спортивного тренування молоді люди у віці від 18 до 35 років.

Рисунок 2.1 - Ілюструє сегментацію ринку споживачів Української Федерації Хортингу на основі чинника віку:

Попит на послуги Української Федерації Хортингу високий, оскільки потреба у фізичних навантаженнях даного віку є висока. Послуги в порівнянні з конкурентами на високому рівні; сезонні коливання не впливають. Диференційовані види спортивних послуг залежно від віку та рівня фізичної підготовки, тобто на різні смаки і переваги.

Встановлення контактів з потенційними клієнтами здiйснюється шляхом організації презентацій, семінарів, індивідуальної роботи з клієнтами (групою клієнтів) за місцем проживання або роботи, а також демонстрації на масових заходах. Студенти - це молоді люди, якi знаходяться завжди в центрі уваги та активно слідкують за розвитком та становленням держави. Саме тому Українська Федерація Хортингу розробляє активну пропаганду щодо запровадження хортингу у ВНЗ.

Мета користування послугами - завжди бути доглянутим, охайним та у гарній фізичній формі. Клієнти цієї групи віддають перевагу послугам з українськими якостями, ціною і практичністю. Можна передбачити, що клієнт віддасть перевагу національному виду спорту, навіть якщо ціна його перевищує ціну з аналогічними якостями, але іноземному виду спорту.

Наступною за величиною групою споживачів послуг Української Федерації Хортингу є вікова група від 25 до 35 років (33%). До цієї вікової групи увійшли жінки і чоловіки з вищою освітою або тi, що працюють на постійній основі, досягли висот. Це енергійні люди, що піклуються про придбання і підвищення статусу. Дана група користується послугами з міркування практичності. Тобто для оздоровлення, підтримки гарної фізичної форми та інше.

11% споживачів послуг Української Федерації Хортингу відносяться до вікової групи молодше 18 років. (Виводи: відносно переваг даної підгрупи були підлітки).

Це життєлюби, експериментатори. Їх мотиви і поведінка при користуванні послугами у великій мірі схожі з поведінкою споживачів першої розглянутої групи.

Наступна група споживачів послугами незначна: вiком від 35 до 55 років (5%) і старше 55 років (1%). Ці групи можна об'єднати в одну групу старше 35 років. Дана група людей, це в основному спортсмени, які закінчили свою спортивну кар'єру, але ще мають потребу у фізичному навантаженні.

На рисунку 2.2 зображена сегментація ринку споживачів за кількістю коштів, які вони готові витратити на заняття у спортивному клубі «Хортинг».

Рис. 2.2 - Сегментація споживачів за рівнем щомісячних витрат на заняття у спортивному клубі «Хортинг»:

Результати діаграми демонструють, що більшість споживачів орієнтуються на середню ціну (від 150 до 300 грн/міс), але досить великий відсоток (32%) мають можливість витратити лише до 150 грн. на місяць. Тому при складанні фінансової політики клубу, слід обов'язково звернути увагу на цей факт. Можливо слід впроваджувати декілька пакетів послуг, які б відрізнілись за ціновим сегментом.

Конкуренти.

Основними конкурентами Української Федерації Хортингу є більш відомі та розкручені представники міжнародних федерацій в Україні такі як:

UFC - Ultimate Fighting Championship, UFC) - міжнародна спортивна організація, що займається підготовкою і проведенням боїв змішаного стилю, а також проводить змагання за світову першість зі змішаних бойових мистецтв (англ. Mixed Martial Arts, MMA).

В змаганнях Абсолютного бійцівського чемпіонату беруть участь бійці з різним профілем підготовки, що дає змогу глядачам оцінити перевагу того чи іншого бойового мистецтва і майстерність володіння ним окремого бійця. Чемпіонат UFC є найдавнішим і найпопулярнішим змаганням зі змішаних єдиноборств в їх сучасному вигляді.

MMA WEEKLY.

PROFC-UKRAINE - Ліга змішаних єдиноборств України.

M1-GLOBAL - (часто скорочується як M-1) - міжнародна спортивна організація, що займається підготовкою і проведенням двобоїв змішаного стилю, проводить змагання за світову першість зі змішаних бойових мистецтвах (англ. Mixed Martial Arts, MMA).

MIX-FIGHT.

Організація працює як самостійно, так і в співтоваристві із зацікавленими сторонами: турніри у Північній Америці M-1 проводила спільно з компанією Affliction (2008 -2009 роки) та чемпіонатом Strikeforce (2009 -2011 роки).

Рис. 2.3 - Розподіл ринку спортивних федерацій в Україні:

Найбільшу діяльність організація провадить в Європі та Азії. Розподіл ринку спортивних федерацій в Україні зображений на рис. 2.3.

Це світові спортивні федерації, які займаються виключно комерційною діяльністю і отримують прибутки не стільки з надання послуг, скільки з реклами та організацій спортивних шоу, де виступають професійні спортсмени, які відомі у всьому світі. Мають надходження та фінансування від закордонних партнерів.

Також конкурентами можна вважати МОК та олімпійські види спорту які отримують державну підтримку на всіх рівнях діяльності спортивних федерацій.

2.4 Загальні засади управління іміджем спортивного клубу «Хортинг»

Імідж у спорті взагалі й в Українській Федерації Хортингу зокрема - поняття неоднозначне. Але, як і в будь-якій іншій сфері, клубні успіхи й спортивні досягнення нерозривно пов'язані з корпоративною репутацією й, по суті, неможливі без неї.

Корпоративний імідж - поняття в Україні відносно нове. Довгий час поняття «імідж компанії» було чимсь відверненим в українських умовах. В 90-х роках на нього часом не вистачало ні грошей, ні часу, ні знань. Та й не було особливої необхідності в більшості українських компаній займатися формуванням свого образу. Адже, в нестабільних економічних умовах загадувати в майбутнє немає сенсу, але ж на іміджі можна й потрібно заробляти реальні гроші. Як дістати прибуток від верстатів або комп'ютерів тоді розуміли багато, а як одержати дохід від гарної репутації, мало хто усвідомлював. А тим часом імідж - поняття довгочасне. Це завдання на перспективу, над розв'язком якої необхідно довго й ретельно працювати. Надто важливо розвивати його поступово, підтримувати й оберігати від можливих небезпек.

Для будь-якої серйозної й процвітаючої компанії імідж - це вираження завойованих позицій, символ положення не тільки в суспільстві, але й в економіці. Чим більша діяльність компанії, тим важливіше її репутація. І чим вона важливіше, тім стабільніше положення компанії, тім вище її доходи й тім позитивніше ставлення до неї з боку партнерів, клієнтів, громадськості, ЗМІ. Усі найбільш серйозні (у тому числі фінансові) успіхи компаній абсолютно будь-якого профілю діяльності сполучені з позитивним корпоративним іміджем. Вони є як його слідством, так і причиною. Будь-які корпоративні досягнення - це результат позитивного іміджу й засоби його підтримки, зміцнення.

Імідж Української Федерації Хортингу з одного боку це репутація професійного спортивного клубу - це та ж сама репутація компанії, що працює в індустрії спорту, що й пропонує споживачам свій продукт - спортивне видовище. З іншого боку, імідж Української Федерації Хортингу у спортивній індустрії має свою специфіку, що незрівнянно відрізняється від інших областей. Але, як і в будь-якій іншій сфері, клубні успіхи й спортивні досягнення нерозривно пов'язані з корпоративною репутацією й, по суті, неможливі без неї.

Подібності й відмінності корпоративної репутації в бізнесі й у спорті - це наслідок самої відмінності цих сфер діяльності. Компанія, що випускає продукцію для споживчого або промислового ринку, багато в чому відділена від навколишнього середовища. Дуже часта увага зовнішнього середовища - споживачів, партнерів, ЗМІ, громадськості приковується до виробника в тих випадках, коли відбувається щось екстраординарне. І ця подія часто може бути негативною, що значно псує репутацію компанії. Така специфіка нашої дійсності, що перевага в сенсаційності віддається негативу, а не позитиву. Зрив поставок продукції, виявлення виробничого браку, корупція в компанії можуть серйозно підмочити репутацію фірми, принести їй колосальні збитки, відіпхнути від компанії її споживачів.

У спорті ситуація трохи інша. Спортивні клуби постійно перебувають на очах, увага до них не слабшає навіть у періоди зимових і літніх пауз. Спортивні ЗМІ регулярно публікують «новини з команд», намагаються повсюдно стежити за діяльністю (а нерідко й за особистим життям) спортивних функціонерів, тренерів, спортсменів. Це пояснюється специфікою спортивної індустрії, її публічністю, близькою до сфери шоу-бізнесу.

Неоднозначність спортивної індустрії проявляється в положенні самих спортивних клубів. З одного боку, тут існує певна прихильність споживачів до продукції, що поставляється спортивним клубом. Як правило, віддавши свої симпатії спортивному клубу, споживач залишиться вірний йому довгі роки. Причиною же, здатною зруйнувати цю прихильність може стати відношення самого спортивного клубу до цього споживача.

...