Планування в системі управління турпідприємством "Конкордія"

Одним із факторів боротьби з конкуренцією також є розмаїття послуг і напрямків, які пропонує туристична фірма. Великий вибір послуг може також усунути проблему сезонності прибутку [6, с. 264].

Опитування є найпоширенішим методом, який використовується на турпідприємстві "Конкордія", для визначення шляхів задоволення потреб споживачів. Опитування засноване на усному або письмовому зверненні до споживачів чи працівників фірми з питаннями, зміст яких становить проблему маркетингового дослідження.

Форма опитування - анкетування з відкритими запитаннями (респонденти самі формулюють текст відповіді).

Анкетування проводиться в офісі фірми,при особистій зустрічі з клієнтами фірми.

Анкета - це об'єднана єдиним дослідницьким замислом система питань, спрямованих на виявлення кількісно-якісних характеристик об'єкта і предмета дослідження.

На туристичному підприємстві "Конкордія" таке анкетування проводиться з початку функціонування фірми. Звичайно не актуальні запитання систематично змінюються на нові.

Отримана інформація відповідним чином обробляється та аналізується. Менеджер з маркетингу туристичної фірми "Конкордія" заносить данні в комп'ютер, згруповує в таблиці. Проводить аналіз відповідей. Обговорюється на нарадах і застосовується у подальшій діяльності підприємства.

На туристичній фірмі "Конкордія" також практикується такий вид маркетингового дослідження, як інтерв'ю по телефону, клієнтів фірми котрі скористалися її послугами. Це проводиться з метою визначення позитивних і негативних вражень споживача, з метою усунення негативної сторони [13, с. 85].

У майбутній діяльності туристичної фірми "Конкордія" повинен з'явитись окремий маркетинговий підрозділ для ефективної маркетингової діяльності. Проаналізувавши ситуацію на підприємстві можна дійти висновку,що його маркетингові дослідження не можуть в повній мірі забезпечити успішне функціонування. Але за таких умов менеджер з маркетингу може додатково проводити інтернет - анкетування вже з закритими запитаннями, це дозволить дізнатись думку більшої аудиторії. В подальшій практиці повинні використовуватися дослідження з більш ширшим спектром дії, через постійний розвиток підприємства для його успішного функціонування.

2.3 Аналіз фінансового плану підприємства

Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства провадиться на підставі даних про фінансову звітність.

По ПП "Конкордія" вихідні дані взяті з бухгалтерського балансу за три роки з 2009 по 2011 рік включно.

Для підприємства, у якому велика частка основних коштів, має сенс визначити показники, що характеризують їхній рух, а, отже, інтенсивність їхньої господарської діяльності.

Коефіцієнти уведення й вибуття основних коштів відображають інтенсивність процесу відновлення основних коштів і дуже часто можуть виступати як непрямі індикатори ефективності господарської діяльності й фінансового благополуччя підприємства, оскільки. Як правило, заміну фондів і їхній приріст можуть дозволити лише досить успішні компанії.

Коефіцієнт уведення виражається відносно вартості вибулих основних коштів до вартості основних коштів на кінець року.

По ПП "Конкордія" цей показник становить:

2009 рік 6686 тисяч грн. / 63836 тисяч грн. = 0,1

2010 рік 8168 тисяч грн. / 72009 тисяч грн. = 0,11

2011 рік 12109 тисяч грн. / 84113 тисяч грн. = 0,14

Коефіцієнт вибуття розраховується як відношення вартості вибулих основних коштів до вартості основних коштів на початок року.

Для ПП "Конкордія" коефіцієнт вибуття не розраховується за відсутністю такого.

Одним з показників платоспроможності є величина власних оборотних коштів. Ця величина обчислюється як різниця між поточними активами й поточними пасивами.

Для ПП "Конкордія" ці показники наступні:

2009 рік 12463 - 8497 = 3966 тисяч грн.

2010 рік 16880 - 12078 = 4802 тисяч грн.

2011 рік 17709 - 15472 = 2237 тисяч грн.

Існує ряд коефіцієнтів, що характеризуються платоспроможністю підприємства. Рівень платоспроможності характеризується в першу чергу коефіцієнтами ліквідності.

Коефіцієнт поточної ліквідності чисельне виражає відношення поточних активів до поточних пасивів. Чисельне значення коефіцієнта поточної ліквідності показує, у скільки разів вартісна оцінка поточних активів перевищує величину існуючих на момент оцінки короткострокових фінансових зобов'язань. Цей показник відображає гіпотетичну можливість фірми, реалізувавши свої поточні активи, здійснити розрахунок по всіх поточних зобов'язаннях. Значення, що рекомендує, дорівнює 1,8-2.

Коефіцієнт швидкої ліквідності показує співвідношення більше ліквідної частини поточних активів до величини поточних пасивів. Кількісно він визначається як частка від розподілу вартості поточних активів без обліку вартості запасів на обсяг поточних пасивів. По своїй практичній важливості даний коефіцієнт не уступає розглянутому вище коефіцієнту поточної ліквідності. Значення коефіцієнта, що рекомендує, швидкої ліквідності 0,5-1,0.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності доповнює два розглянутих вище коефіцієнти й дає більше повне подання про структуру поточних активів у зіставленні з величиною поточних пасивів. Він показує, яке співвідношення поточних активів у найбільш ліквідній формі, тобто в грошовій формі, до величини поточних пасивів. Значення, що рекомендує, для нього 0,05-0,2. Практична важливість цього показника в тім, що дуже часто неплатоспроможними виявляються фірми, що мають значні запаси інших, менш ліквідних, видів поточних активів, але не мають досить коштів для оплати боргів і поточного фінансування.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами також характеризує рівень платоспроможності й показує частку власних оборотних коштів у загальному обсязі поточних активів. Значення, що рекомендує, 0,5-0,6. Низьке значення цього коефіцієнта свідчить про сильну залежність підприємства при формуванні оборотних коштів від комерційного кредиту й короткострокової заборгованості [4, с. 133].

В 2010 році величина власних оборотних коштів збільшилася на 836 тисяч грн., тобто на 17,41 у порівнянні з 2009 роком. В 2011 році цей показник навпроти зменшився на 2565 тисяч грн., тобто на 53,4. У цілому, незважаючи на зниження рівня власних оборотних коштів, структура балансу компанії підтверджує, що ПП "Конкордія" є платоспроможним підприємством і може вчасно й у повному обсязі відповідати по зобов'язаннях.

Таблиця 2.2. Коефіцієнти оцінки ліквідності й платоспроможності ПП "Конкордія" за 2009-2011 рік

Діаграма 2.1. Величина власних оборотних коштів

Діаграма 2.2. Коефіцієнти оцінки ліквідності й платоспроможності

В 2010 році помітне зменшення поточної ліквідності на 0,069 у порівнянні з 2009 роком і зменшення на 0,253 в 2011 році в порівнянні з попереднім. Не дивлячись на постійне зменшення коефіцієнта можна відзначити, що це зниження незначно, тобто компанія може здійснювати розрахунок по всіх поточних зобов'язаннях.

Розрахований коефіцієнт швидкої ліквідності показує різке збільшення на 63 в 2010 році в порівнянні з 2009 роком можливості підприємства розраховуватися зі своїми кредиторами, в 2011 році було відзначено незначне зниження цього показника на 0,255.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності в 2011 році зменшився на 0,009 у порівнянні зі збільшенням коефіцієнта в 2010 році на 0,072, але цей показник однаково більше, ніж в 2009 році. З показаної динаміки коефіцієнта абсолютної ліквідності видно, що компанія має досить коштів для оплати боргів і поточного фінансування.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами має тенденцію до постійного зменшення. В 2010 році він зменшився в порівнянні з 2009 роком на 0,034, а в 2011 році на 0,158 у порівнянні з 2010 роком.

Фінансова стабільність характеризується рядом коефіцієнтів, що встановлюють певні структурні співвідношення між окремими статтями активів і пасивів підприємства.

Коефіцієнт концентрації власного капіталу показує, яка частка в загальному обсязі господарських коштів доводяться на власний капітал. Власний капітал формується зі статутного капіталу, додаткового капіталу, резервного капіталу, а також з нерозподіленого прибутку минулих років і звітного періоду.

При значенні цього коефіцієнта 0,5-0,6 підприємство є фінансово стійким, тобто на 50-60% майно підприємства сформовано за рахунок власного капіталу.

Коефіцієнт фінансової залежності розраховується, як відношення всього обсягу господарських коштів до величини власного капіталу, тобто він є зворотною величиною попереднього коефіцієнта.

Коефіцієнт фінансової залежності показує, скільки грн. вартісної оцінки всього майна підприємства доводиться на один грн. власного капіталу. Чим більше значення цього показника, тим вище залежність підприємства від притягнутих фінансових коштів. Коли його значення починає перевищувати 1,8-2,0, те це означає, що обсяг запозичення додаткових фінансових коштів досягли критичної величини [4, с. 143].

Коефіцієнт концентрації власного капіталу перевищує мінімальні значення, що рекомендують, тобто частка власного капіталу в загальному обсязі господарських коштів по ПП "Конкордія" становить 76-84%, що говорить про досить високу фінансову стабільність компанії, а коефіцієнт фінансової залежності, навпроти, критичного значення, що рекомендує менше максимального, виходить, компанія не залежить від притягнутого капіталу.

Таблиця 2.3. Аналіз відносних показників фінансової стабільності ПП "Конкордія"" за 2009-2011 рік

Розглянутий коефіцієнт фінансової незалежності зменшується в 2010 році в порівнянні з 2009 роком на 0,077, а в 2011 році в порівнянні з 2010 роком на 0,052. Але, незважаючи на явне зниження цього коефіцієнта рівень фінансової незалежності ПП "Конкордія" від зовнішніх інвесторів залишається високим, тому що не досягає мінімуму, що рекомендує.

Головним завданням будь-якого підприємства, що здійснює господарську діяльність, є одержання прибутку.

Одним з найважливіших критеріїв економічної ефективності діяльності підприємства, тобто оцінки результатів, отриманих за певний період, є рентабельність. Якщо прибуток виражається в абсолютній величині, і сама по собі може служити показником успішної діяльності компанії, то коефіцієнт рентабельності являє собою відносний показник ефективності виробництва, що погоджує величину отриманого прибутку з використанням матеріальних ресурсів або понесених витрат. Залежно від цього показники результатів діяльності підприємства можна розділити на дві групи:

- показники результативності поточної діяльності;

- показники результативності використання ресурсів підприємства.

Результативність поточної діяльності підприємства може вимірятися показниками рентабельності, що вказують обсяг отриманого прибутку з величиною потребуючих для цього витрат.

Рентабельність виробництва розраховується як відношення різниці між виторгом і собівартістю реалізації до собівартості.

Рентабельність продукції виражається відносно різниці виторгу й собівартості реалізації до виторгу.

Як видно з вищевказаних відносин дані коефіцієнти рентабельності відображають частку прибутку в собівартості, витратах. З них видно, у якому ступені, покривши пов'язані з виробництвом послуг (робіт, продукції) витрати, компанія здатна направляти власні кошти на розширення масштабів діяльності, виплату дивідендів, створення й збільшення фондів і резервів.

Для того щоб одержати подання про результат використання ресурсів необхідно розрахувати ряд показників рентабельності, що погоджують обсяг отриманого прибутку до величини використаних матеріальних або фінансових ресурсів.

Коефіцієнт рентабельності використання основного капіталу розраховується як відношення чистого прибутку (чистий прибуток - прибуток звітного року за винятком податку на прибуток і інші податки й зборів, що відносяться на прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства) до середньорічного обсягу всіх використовуваних господарських коштів або всього притягнутого капіталу (напівсума підсумку балансу на початок і кінець періоду), помножене на два. Цей коефіцієнт показує, скільки прибутку доводиться на одиницю використовуваних господарських коштів.

Рентабельність власного капіталу трохи доповнює й конкретизує розглянутий вище показник. Перебуває він як відношення величини чистого прибутку до середньорічного обсягу власного капіталу, помножене на два. Даний коефіцієнт показує ефективність використання коштів, наявних у компанії [12, с. 99].

Період окупності власного капіталу перебуває шляхом розподілу середньорічної величини власного капіталу на чистий прибуток аналізованого періоду. Цей показник має важливе значення для власників і акціонерів, оскільки через оцінку його величини й динаміки, вони, як правило, роблять висновки про ефективність керування їхнім капіталом.

Показники результативності використання ресурсів за 2009 - 2011 року, розраховані для ПП "Конкордія" мають наступні величини, зазначені в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4. Аналіз рентабельності поточної діяльності ПП "Конкордія"

Діаграма 2.3.Коефіцієнти рентабельності

Діаграма 2.4. Аналіз рентабельності поточної діяльності турпідприємства

Коефіцієнт рентабельності використання основного капіталу показує, що на одну грн. вкладених господарських коштів отримано шість тисяч прибутку.

Коефіцієнт рентабельності використання власного капіталу протягом трьох років перевищує коефіцієнт рентабельності власного капіталу, що говорить про раціональне використання компанією своїх коштів.

Період окупності власного капіталу в 2010 році збільшився на 0,4, а в 2011 році на 0,6, у загальному можна охарактеризувати цей факт, як негативний.

З розрахунків коефіцієнтів рентабельності виробництва й продукції по валовому прибутку видно, що підприємство рентабельно, особливо якщо врахувати період становлення ринкової економіки. Найбільша рентабельність була досягнута в 2009 році, отримано валового доходу 28 грн. на 1 грн. витрат. В 2010 році ці показники різко зменшилися на 14,5 і 10,2 відповідно, але потім знову відбулося їхнє збільшення на 3,6 і 2,6. Звідси можна зробити висновок, що підприємство поки не може досягти рівня 2009 року.

У цілому можна сказати, що ПП "Конкордія" є підприємством, незалежним від зовнішніх інвесторів, так коефіцієнт рентабельності власного капіталу склав в 2011 році 72%, що є досить високим показником. Загальний доход підприємства в 2011 році склав 187813,6 тисяч грн.. У загальному ПП "Конкордія" досить стабільне підприємство з гарним фінансовим станом.

Розділ 3. Шляхи покращення діяльності турпідприємства "Конкордія"

За Портером лише та галузь буде конкурентоспроможною, яка постійно запроваджує інновації та діє в середовищі суворої досконалої конкуренції. Для підвищення рівня конкурентоздатності пропонується запровадити орієнтацію на особисті потреби клієнта, підтримувати інститут постійного клієнта наданням знижок, агресивно рекламувати послуги галузі, співпрацювати з галузями непрямого впливу (Держкомтуризмом, тур агенціями).

Серед загальних недоліків в організації туристичної діяльності можна назвати наступні:

* недостатня увага приділяється навчанню та розвитку персоналу фірми.

* слабка мотивація робітників.

* значний вплив фактору сезонності на прибуток;

* недостатня кількість фінансових ресурсів.

Робота будь-якої організації неминуче пов'язана з необхідністю комплектування штату. Добір нових працівників не тільки забезпечує режим нормального функціонування організації, але і закладає фундамент майбутнього успіху. Від того, наскільки ефективно поставлені робота з добору персоналу, у значній мірі залежить якість людських ресурсів, їхній внесок у досягнення цілей організації і якість виробленої продукції чи наданих послуг.

Пошук і добір персоналу є продовженням кадрової політики, реалізованої підприємством, і одним із ключових елементів системи управління персоналом, тісно ув'язаним практично з усіма основними напрямками роботи в цій сфері. На мій погляд, основну увагу у сфері управління персоналом на ПП "Конкордія" необхідно в першу чергу звернути саме на питання добору висококваліфікованого персоналу. Адже без нього неможливо закріпитись на ринку, а тим більше досягти завоювання більшої частки ринку [13, с. 112].

Підприємству слід інтенсифікувати власні зусилля у таких напрямках роботи з персоналом:

* Кадрове планування. Відбиваючи політику і стратегію організації, визначає якісну і кількісну потребу в персоналі. Кадрове планування задає чіткі орієнтири, що стосуються професійної приналежності, кваліфікації і чисельності організації працівників, що вимагається.

* Аналіз роботи, нормування праці й оцінка виконання. Дозволяють виробити вимоги і критерії, відповідно до яких будуть відбиратися кандидати на конкретні вакантні посади. З іншого боку, оцінка робочих показників нових працівників після деякого періоду їхньої роботи в організації дозволяє визначити ефективність самого процесу добору.

* Система стимулювання. Дає можливість виробити політику стимулювання праці і набір стимулів, спрямованих на залучення кандидатів, що відповідають усім необхідним вимогам, а також сприяє утриманню вже найнятих працівників.

* Система заходів для адаптації нових працівників до роботи в організації і до трудового колективу. Є прямим продовженням процесу пошуку і добору кадрів. Важливо не тільки відібрати кращих працівників, але і забезпечити їхнє м'яке входження в організацію і швидкий вихід на необхідний рівень робочих показників.

* Навчання - це продовження процесу добору й адаптації нових працівників. Воно направлено як на освоєння новачками необхідних для успішної роботи знань і навичок, так і на передачу їм установок і пріоритетів, що складають ядро організаційної культури

Методи менеджменту, що застосовуються в ПП "Конкордія" є досить різноманітними, проте, варто приділити значну увагу та удосконалити саме мотиваційний механізм. Це дало б змогу підвищити продуктивність праці, що до речі теж суттєво знизилась за останній період (2011 р.). Тому, пропоную вжити наступні заходи по удосконаленню стимулювання праці:

- вручення символічних подарунків в святкові дні (включаючи День туризму);

- грошове стимулювання за знання іноземних мов;

- привселюдне вручення грамот за проявлену ініціативу, сумлінну працю;

- преміальне заохочення;

- похвала співробітника тет-а-тет керівником туристичної організації.

Ще однією пропозицією для вдосконалення стратегії управління даним туристичним підприємством може стати система знижок для постійних клієнтів. Щось на зразок "клубної картки". Її учасники матимуть право на знижку до 10% на купівлю будь-якого туристичного продукту.

Для того, щоб зменшити негативні наслідки впливу фактору сезонності на прибуток потрібно застосовувати сезонні та позасезонні знижки цін. При цьому спостерігається характерний для туризму парадокс, при якому зменшуються ціни за умов зростання одноразових витрат па послуги, які спричинені збільшенням одноразових постійних витрат. Одним із способів "розвантаження" пікових періодів у туристичних фірмах є організація попереднього продажу сезонних путівок, також одним із варіантів пошуку клієнтів у "мертвий сезон" є обслуговування різних конференцій, ярмарок, спортивних змагань тощо [7, с. 266].

У той же час просування на ринок туристичних послуг (продукту) має на увазі здійснення туристичною компанією необхідних комунікаційних зв'язків з потенційними споживачами з метою залучити їхню увагу до пропонованих послуг і викликати бажання скористатися ними. На вирішення цих проблем безпосередньо спрямована рекламна діяльність (Таблиця 3.1.).

Таблиця 3.1. Рекомендації з підвищення ефективності реклами туристичних підприємств у мережі Інтернет

Рівень забезпеченості туристичного підприємства "Конкордія" фінансовими ресурсами є низьким. Серед заходів прискорення залучення коштів до діяльності підприємства туризму можна виділити такі:

- розширення системи цінових знижок на турпродукт з метою ефективного збільшення обсягів його реалізації;

- прискорення інкасації платіжних документів покупців турпродукту [2, с. 73].

Таким чином, туристичне підприємство "Конкордія" має всі можливості стати конкурентоспроможною на ринку туристичних послуг, але необхідно розробити і впровадити ефективні методи управління її розвитком.

Висновки

Ефективність будь-якої організації визначається багатьма факторами. Одним із головних є, безумовно якість менеджменту підприємства та стратегічне мислення персоналу. Для того, щоб організація була успішною та досягала найкращих результатів, необхідна якісна реалізація всіх принципів, правил та навиків у формуванні стратегії управління, найновітніших технологій менеджменту, а також застосування необхідних стилів та методів керування туристичною фірмою, зважаючи на складові елементи процесу управління та умови функціонування фірми на ринку туристичних послуг.

У першому розділі розглядаються теоретично-методологічні аспекти планування туристичних підприємств. Проаналізовано основні цілі та задачі процесу планування, його принципи, як правильно організовувати планування на підприємстві та стратегічно його використовувати.

Другий розділи курсової роботи носить дослідницький характер і базується на особисто зібраних фактичних матеріалах туристичної біржі "Конкордія". В цих розділах охарактеризовано аналіз стану туристичного підприємства та планування його маркетингової діяльності.

З SWOT-аналізу ПП "Конкордія" видно, що сильних сторін в турпідприємстві більше, ніж слабких. А отже, це свідчить про досить міцну та злагоджену організаційну структуру самого підприємства.

Туристична фірма має значний досвід, низькі витрати в порівнянні з іншими турпідприємствами, ефективні зв'язки у зовнішньому середовищі, професійне керування компанією завдяки директору.

Що стосується загроз, котрі мають місце для даного підприємства, то їх існує більше, ніж можливостей. Це пояснюється несприятливими умовами зовнішнього середовища.

У третьому розділі розроблено перелік практичних заходів для туристичного підприємства "Конкордія", з метою покращення якості та ефективності управління персоналом. На основі дослідження, запропоновано здійснити добір висококваліфікованого персоналу та удосконалити систему стимулювання праці. Також розроблені заходи, які спрямовані на досягнення такої цілі, як збільшення прибутку, шляхом використання рекламної діяльності та застосування сезонних та позасезонних знижок цін.

В такому випадку, необхідно зміцнювати свою позицію на ринку туристичних послуг за рахунок чіткої стратегії, правильного способу формування цілей та впровадження новітніх автоматизованих систем та технологій в процес управління туристичною організацією.

Список використаних джерел

1. Гаркавенко С.С. Маркетинг. Підручник. - 4-те вид. доп. - Київ: Лібра, 2006. 720 с.

2. Дядечко Л.П. Економіка туристичного бізнесу. Навчальний посібник. / Л.П. Дядечко. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 224 с.

3. Закон України "Про туризм" від 15 вересня 1995р. // Відом. Верхов. Ради України. - 1995. - №31. - 241 с.

4. Кифяк В. Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. / В.Ф. Кифяк. - Чернівці : Книги-ХХІ, 2003. - 300 с.

5. Кіндрацька Г.І. Стратегічний менеджмент: навч. посіб. - К.: Знання, 2006. - 366 с.

6. Кудла Н.Є. Маркетинг туристичних послуг: Навчальний посібник. Рекомендовано МОНУ / Н.Є. Кудла. - К: Знання, 2011. -351 с. - ("Вища освіта ХХІ століття").

7. Кучеренко В.Р. Маркетинг: прогнозування кон'юнктури ринку: Навч. посіб. для студ. екон. спец. вузів. - К.: Знання, 2001.

8. Мальська М.П., Бордун О.Ю. Планування туристичної діяльності: Підручник. - К.,2010. - 310 с.

9. Мальська М.П. Організація та планування діяльності туристичних підприємств: Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 248 с.

10. Мальська М.П. Основи туристичного бізнесу: Навч. посібн. / М.П Мальська, В.В. Худо, В.І. Цибух - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 272 с.

11. Правик Ю.М. Маркетинг туризму: Підручник / Ю.М. Правик. - К.: Знання, 2008. - 303 с.

12. Пуцентейло П.Р. Економіка і організація туристично-готельного підприємництва. Навчальний посібник. / П.Р. Пуцентейло. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 344 с.

13. Сокол Т.Г. Основи туристичної діяльності: Підручник / За заг. ред. В.Ф.Орлова. - К.: Грамота,2006. - 264с.: - Бібліогр. 260 с.

14. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Навчальний посібник. Київ: "Каравела", 2003, 432 с.

15. Електронний ресурс: точка доступу http://www.uris.com.ua/index.php?page=7&id=7

16. Електронний ресурс: точка доступу http://www.info-library.com.ua/books-text-5433.html

Размещено на Allbest.ru