Товарознавча оцінка якості жіночого шкіряного взуття

Товарознавча експертиза жіночого шкіряного взуття має визначену послідовність. На першому етапі проведення експертизи взуття фахівці використовують органолептичний метод - аналіз зовнішнього виду товару. Інструменти також прості: лінійка, масштабна стрічка, лупа. Після цього в документи заноситься інформація описів взуття. Далі слідує виявлення дефектів товару, тобто експертиза браку взуття.

На другому етапі експерти користуються вимірювальними методами, за допомогою яких визначають:

- гнучкість та масу взуття;

- загальну та залишкову деформацію підноска та задника;

- міцність кріплення деталей верху;

- міцність кріплення підошви;

- міцність кріплення каблука та набійки.

Визначення гнучкості. Відомий ряд методів визначення гнучкості взуття. Всі вони засновані на "повідомленні" взуття вигину в пучках на заданий кут і визначенні зусиль, витрачених на вигин. Найчастіше випробування проводять із застосуванням приладів до розривної машини, але іноді використовують спеціальні прилади. Більшість методів передбачає оцінку гнучкості взуття в статичних умовах при одноразовому вигині або декількох повторних вигинах і лише в окремих методах зазначений показник оцінюється в умовах багаторазового вигину.

Визначення маси. Маса взуття при одному і тому ж розмірі залежить від типу і властивостей застосовуваних матеріалів, конструкції взуття та особливостей виготовлення. В якості показника при цьому зазвичай використовують масу півпари взуття. Проте іноді, крім цього, застосовують показник відносної маси, що представляє собою відношення маси напівпари в грамах до розміру. Масу взуття визначають згідно ГОСТ 28735 [20].

Для об'єктивної оцінки жорсткості і еластичності підноска і задника взуття застосовують прилад типу ЖНЗО-2. Дія приладу заснована на вдавлення кульового сегменту в поверхню носка й п'яти частин взуття та визначення величин загальної та залишкової деформації. Випробування задника жіночого взуття здійснюють при навантаженні 80 М; при випробуванні підноска жіночого взуття, навантаження становить 50 М.

Показник загальної деформації використовують для характеристики жорсткості підноска і задника взуття, величину залишкової деформації - для оцінки пружних властивостей зазначених деталей.

Метод визначення міцності кріплення деталей верху приводиться в ГОСТ 9290. При характеристиці міцності ниткових з'єднань заготовки, застосовують два показники: міцність шва Р (відношення навантаження в ньютонах при розриві до довжини рядка в сантиметрах); коефіцієнт міцності шва, що представляє собою відношення у відсотках міцності простроченого зразка до міцності відповідних непрострочених зразків. Показник міцності нормується на жіноче взуття. Значення коефіцієнта міцності використовується головним чином при встановленні оптимальних параметрів ниткового шва [21].

Залежно від методу кріплення низу взуття, застосовують різні методи оцінки міцності кріплення підошви. Міцність кріплення підошви та інших деталей низу взуття, виготовлених із застосуванням ниткових, цвяхових, шпилькових і гвинтових кріплень, оцінюється шляхом випробування зразків, вирізаних з певних ділянок взуття, які включають всі елементи, що беруть участь у кріпленні. При визначенні міцності кріплення підошви, прикріпленої клейовим, литтєвим методами та методом гарячої вулканізації, застосовують два методи. Найбільш широке поширення одержав метод, що дозволяє оцінювати міцність кріплення підошви в різних її ділянках (ГОСТ 10241). Показники, одержувані цим методом, регламентуються в нормативно-технічній документації на взуття.[22].

Міцність кріплення каблука у взутті також визначають за допомогою пристосувань до розривної машини. Ці прилади розрізняють за конструкцією, але всі засновані на відриві каблука від сліду взуття та визначенні зусиль, що витрачаються на відрив (ГОСТ 9136) [23].

7. Об'єкт, предмет та методи дослідження. Результати дослідження

Об'єкти дослідження. Об'єктами дослідження даної роботи є жіноче шкіряне взуття. Це взуття представлене асортиментом, наведеним у таблиці 2.

Таблиця 2 - Опис об'єктів дослідження.

Методи дослідження. Для визначення значення показників якості товарів застосовують різні методи. Ці методи за способом отримання інформації можна підрозділити на групи:

1. Методи з використанням об'єктивних способів вимірювання (вимірювальний, реєстраційний, розрахунковий)/

2. Методи з використанням евристичних способів оцінки (органолептичний, експертний, соціологічний)/

3. Статистичні методи оцінки показників якості.

4. Вимірювальний метод грунтується на інформації, одержуваної з використанням вимірювальної техніки. Основною перевагою вимірювального методу є об'єктивність, Цей метод дозволяє одержувати легко відтворювані числові значення властивостей і показників якості, які виражаються в конкретних одиницях: грамах, літрах, ньютонах і т. д.

Органолептичний метод грунтується на використанні інформації, одержуваної за допомогою органів почуттів людини (зору, слуху, нюху, дотику і смаку). При цьому не виключається можливість використання деяких технічних засобів, що підвищують роздільну здатність органів чуття людини. В експертному методі джерелом інформації є узагальнений досвід та інтуїція групи фахівців-експертів. Його застосовують, коли, для визначення значення одиничних або комплексних показників або для вирішення інших завдань, неможливо або важко використовувати об'єктивні методи. Статистичні методи оцінки показників якості. На товар у процесі виготовлення впливає велика кількість випадкових факторів, Це призводить до розсіювання числових значень показників якості і до необхідності використання при їх оцінці методів прикладної статистики. За допомогою статистичних методів можна визначити: середнє значення показників якості та їх довірчі межі та інтервали розподілу; закони розподілу показників якості; коефіцієнти кореляції між двома показниками якості з метою встановлення ймовірнісної зв'язку; параметри залежності досліджуваного показника якості від інших показників або числових характеристик факторів, що впливають на досліджуваний показник якості [13].

7.1 Результати проведення експертизи якості жіночого шкіряного взуття органолептичним методом

Експертиза якості жіночого шкіряного взуття органолептичним методом проводилася відповідно до ГОСТ 9289 "Взуття. Правила приймання", ГОСТ 28371 "Взуття. Визначення сортності" і ГОСТ 7296 " Взуття. Пакування. Маркування. Транспортування і зберігання".

Відповідно до ГОСТ 9289 "Взуття. Правила приймання", приймання взуття проводиться партіями. За партію приймають кількість пар взуття одного артикулу, виготовленої за певний період часу, оформленої документом, який засвідчує якість продукції [17].

При експертизі якості жіночого шкіряного взуття органолептичним методом був проведений суцільний контроль [14,16]. Результати експертизи якості жіночого шкіряного взуття органолептичним методом представлені в таблиці 3.

Таблиця 3 - Результати експертизи якості жіночого шкіряного взуття органолептичним методом

Аналізуючи дані, наведені в таблиці 3, можна зробити наступні висновки. За результатами експертизи 320 пар жіночого шкіряного взуття, кількість дефектних одиниць склала 23 пари (7,2%). Слід зазначити, що в 14 парах (4,4%) взуття були виявлені дефекти, які, згідно з ГОСТ 28371, є допустимими, а в 9 парах (2,8%) взуття виявлені дефекти, які, згідно з ГОСТ 28371, не допускаються і підлягають поверненню підприємству-виробнику. Так, в 2 парах (5,8%) туфель, отриманих від ТОВ "Л-Компані" м.Київ, були виявлені наступні дефекти: в одній парі - різна висота між напівпару 2 мм; в іншій парі туфель були виявлені слабо виражені подряпини на заднику. Дані дефекти є допустимими.

У результаті експертизи якості органолептичним методом партії жіночих повсякденних туфель у кількості 40 пар, отриманих від ТК "Рега" м. Львів, були виявлені 2 пари (5,0%) туфель з наявністю дефектів. В одній парі нестійкість покриття, неприклеєння підошви. Дані дефекти виникли в результаті застосування в процесі виробництва низькоякісних клеїв і барвників. В іншій парі були виявлені яскраво виражені подряпини на союзці, які виникли при обробці в результаті механічних пошкоджень. У взутті не допускаються механічні пошкодження деталей, нестійкість покриття, непріклеєння підошви. Тому партія була прийнята за виключення 2 пар (5,0%) туфель з наявністю неприпустимих дефектів.

У результаті перевірки за якістю органолептичним методом партії жіночих повсякденних туфель у кількості 30 пар, отриманої про ТОВ "Євротоп М" м.Житомир, в 3 парах (10,0%) туфель були виявлені дефекти. В одній парі (3,3%) туфель був виявлений сировинної порок у вигляді слабко вираженої віддушістості на заднику. Даний порок, згідно з ГОСТ 28371, є допустимим. В іншій парі туфель (3,3%) було виявлено забруднення підкладки, що є недопустимим дефектом. У третій парі туфель були виявлені порізи на зовнішній стороні, які виникли в результаті механічного пошкодження при обробці, що не допускаються.

Органолептична експертиза модельних туфель фірми "Каблучок" м. Дніпропетровськ у кількості 25 пар показала, що кадькість взуття з дефектами становить 1 пара (4%), проте даний дефект (відхилення від осі симетрії на 4 мм) є неприпустимим.

За результатами експертизи напівчеревиків весняно-осінніх, вироблених фірмою "Ніка" м. Ужгород, з аналізуємих 30 пар було виявлено 3 дефектні (10%). У 2 парах виявлено різницю висоти між напівпарами у 2 мм, а 1 пара має незначні пошкодження поверхні. Дані дефекти допускаються ГОСТом 28371.

Аналіз напівчеревиків весняно-осінніх виробництва ТОВ "Монарх" м. Бровари у кількості 35 пар показав наявність дефектів у 3 парах (8,7%), з яких 2 (відхилення ходової поверхні каблука від горизонтальної площини 2 мм; слабко виражена віддушістість на союзці) є допустимими, а 1 (слабко виражена стяжка на заднику) -недопустимий.

Щодо експертної оцінки черевиків повсякденних весняно-осінніх фірми "Каліф" м. Житомир, то при експертизі 40 пар взуття, було виявлено 3 дефектні пари (7,5%), які мали припустимі пошкодження (раковини на поверхні підошви площею 2 см² - 2 пари; співпадіння двох суміжних строчок довжиною 3мм - 1пара).

Органолептична експертиза черевиків повсякденних зимових ТК "Укрвзут" м. Львів показав, що з досліджених 30 пар взуття було виявлено 2 пари (6,7%) з наявністю наприпустимих дефектів - відставання бортика підошви від бокової поверхні взуття на 2мм.

Оцінка напівчобіт модельних зимових, вироблених фірмою "Тетра" м. Дніпропетровськ показала, що з 20 пар взуття 1 пар (5%) має допустимий дефект - повторний шов на заднику 2 мм.

У результаті перевірки чобіт повсякденних зимових фірми "Вікторіо-Руссо" м. Харків у кількості 35 пар, було виявлено 3 пари (8,6%) з наявністю дефектів. Допустимі дефекти (різна висота між напівпарами 4 мм) має 2 пари взуття, недопустимі (скорочений рант на 3мм) - 1 пара.

Аналізуючи дані таблиці 3 бачимо, що за результатами експертизи якості органолептичним методом, найбільш якісною виявилася партія жіночого шкіряного взуття, вироблена фірмою "Тетра" м. Дніпропетровськ.

7.2 Визначення висоти взуттєвих виробів вимірювальним методом

Визначення висоти жіночого шкіряного взуття проводилося згідно ГОСТу 26167-2005 "Взуття повсякденне. Загальні технічні умови" та ГОСТу 19116- 2005 "Взуття модельне. Загальні технічні умови" [18,19]. Результати експертизи наведені у таблиці 4:

Таблиця 4 - Результати експертизи по визначенню висоти жіночого шкіряного взуття.

Отже, внаслідок експертизи жіночого шкіряного взуття вимірювальним методом, а саме визначення висоти взуттєвого виробу, було виявлено, що з 10 виробників даного товару дотримуються вимог ГОСТу 26167-2005 та ГОСТу 19116-2005 лише 3 підприємства: ТОВ "Л-Компані" м. Київ, фірма "Каблучок" м. Дніпропетровськ, ТОВ "Монарх" м. Бровари.

7.3 Результати дослідження дотримання правильності маркування жіночого шкіряного взуття

Експертиза дотримання правильності маркування жіночого шкіряного взуття проводилася відповідно до ГОСТ 7296 "Взуття. Пакування. Маркування. Транспортування і зберігання". Приклади маркування об'єктів дослідження наведені у таблиці 5:

Таблиця 5 - Маркування об'єктів дослідження.

Результати виявлення недоліків у маркуванні об'єктів дослідження представлені у таблиці 6:

Таблиця 6 - Результати дослідження правильності маркування жіночого шкіряного взуття.

Таким чином, дослідивши правильність виконання маркування об'єктів дослідження, можна зробити висновок про те, що усіх вимог маркування жіночого шкіряного взуття дотримуються лише 4 підприємства з 10 досліджених. Це підприємства : ТОВ "Євротоп М" м. Житомир, ТОВ "Монарх" м. Бровари, фірма "Каліф" м. Житомир, фірма "Вікторіо-Руссо" м. Харків.

8. Вивчення номенклатури показників якості жіночого шкіряного взуття

У відповідність з ГОСТ 4-12 "Взуття. Номенклатура показників", нормуються наступні показники жіночого шкіряного взуття (Таблиця 7).

Таблиця 7 - Номенклатура показників якості взуття.

Висновки

Отже, в даній роботі була поставлена мета - вивчення товарознавчої експертизи якості жіночого шкіряного взуття і завдання - провести вивчення асортименту жіночого шкіряного взуття, визначити номенклатуру показників якості жіночого шкіряного взуття, проаналізувати і вивчити споживчі властивості взуття, вивчити дефекти взуття, організувати порядок проведення експертизи жіночого шкіряного взуття та оформити результати експертизи.

Щодо номенклатури показників якості жіночого шкіряного взуття, можна сказати, що кожна з підібраних груп взуття характеризується відповідними домінуючими властивостями (теплозахисними, водозахисними, естетичними), показники яких повинні відповідати певному рівню для віднесення взуття саме до цієї групи. За рештою показників проводиться порівняльна оцінка зразків.

Вивчивши дефекти, можна зазначити, що в залежності від того на якій стадії вони виникли, їх поділяють на такі групи: дефекти матеріалів, виробничі, транспортування і зберігання. Тому підприємства повинні приділяти особливу увагу, забезпеченню високої якості продукції, установлюючи контроль на всьому процесі товаропросування, починаючи з контролю якості використовуваної сировини і матеріалів і закінчуючи реалізацією продукції.

В результаті проведення товарознавчої експертизи жіночого шкіряного взуття, було виявлено найбільш якісну партію продукції, вона представлена виробником - фірмою "Тетра" м. Дніпропетровськ.

Список літератури

1. Войнаш Л.Г., Байдакова Л.І., Козьмич Д.І. та ін. Товарознавство непродовольчих товарів. Частина 2 К.: НМЦ "Укоопосвіта" 2004. - 532 с.

2. Кушнір М.К., Тихонова Н.П. Товарознавство непродовольчих товарів. Частина ІІІ. Товарознавство взуттєвих товарів. К.: .: НМЦ "Укоопосвіта" 2001. - 266 с.

3. Алексеев Н.С. и др. Теоретические основы товароведения непродовольственных товаров: Учебное пособие для студентов ВУЗов. - М.: Экономика, 2001, 295с.

4. Байдакова Л.И. Товароведение обувных и пушно-меховых товаров. - М.: Экономика, 1990, 351с.

5. Иванов М.Н. и др. Товароведение обувных товаров. - М.: Экономика, 1990, 363 с.

6. Павлин А.В., Мирошников Е.А. Товароведение обувных товаров.: Учебное пособие для товароведных факультетов ВУЗов. - М.: Экономика, 1983, 248с.

7. Песоцкий В. Украинский рынок обуви. Развитие, проблемы и перспективы / В. Песоцкий // Финансовый директор. -- 2007. -- № 11. -- С. 24--29.

8. Справочник обувщика. Проектирование обуви, материалы. Под ред. А.Н. Калиты. М.: Легпромбытиздат, 1988

9. Уткина Н. В. Характеристика и перспективы развития мирового рынка обуви / Н. В. Уткина // Маркетинг в России и за рубежом. -- 2009. -- № 5 (73). -- С. 112--121.

10. ГОСТ 23251-83 Взуття. Терміни і визначення.

11. ГОСТ 23554.0 Експертні методи оцінки якості промислової продукції. Основні положення.

12. ГОСТ 23554.1 Експертні методи оцінки якості промислової продукції. Організація і проведення експертної оцінки якості промислової продукції.

13. ГОСТ 23554.2 Експертні методи оцінки якості промислової продукції. Обробка експертних оцінок якості.

14. ГОСТ 28371 Взуття. Визначення сортності.

15. ГОСТ 4.12 Взуття. Номенклатура показників.

16. ГОСТ 7296 Взуття. Упаковка. Маркування. Транспортування і зберігання.

17. ГОСТ 9289 Взуття. Правила приймання.

18. ГОСТ 26167-2005 Взуття повсякденне. Загальні технічні умови.

19. ГОСТ 19116-2005 Взуття модельне. Загальні технічні умови.

20. ГОСТ 28735-2005 Взуття. Метод визначення маси.

21. ГОСТ 9290-76 Взуття. Метод визначення міцності ниткових швів з'єднання деталей верху.

22. ГОСТ 10241 Взуття. Метод визначення міцності кріплення підошв в носковій частині взуття клейової та гарячої вулканізації.

23. ГОСТ 9136-72 Взуття. Метод визначення міцності кріплення каблука та набійки.

24. Сайт Державного комітету статистики України. -- Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua.

25.Сайт Державної митної служби України. -- Режим доступу : http://www.customs.gov.ua.

Размещено на Allbest.ru