Ефективність впливу політичних гасел на свідомість реципієнта

Метою політичної реклами, і політичного слогану зокрема, є спонукання людей до участі у тих чи тих політичних процесах, вибір на користь тих чи тих політичних сил. Предметом політичного слогану може бути партія, кандидат, їхні програми, а також політична акція, рух на підтримку чи протест тощо. Політична реклама відіграє суттєву роль у передвиборчій ситуації: вона здатна інтегрувати дію різних чинників, що впливають на електоральну поведінку, організувати цей вплив і підкорити його виборчій стратегії певної партії чи кандидата. Політична реклама є своєрідним напрямом і ціллю, що комплексно віддзеркалює усі можливі поведінкові реакції електорату і надає їм того спрямування, яке може принести успіх на виборах.

Політичний слоган відповідає потребам виборців, бо тільки тоді він буде ефективним та дієвим. Окрім емоційного чи раціонального впливу слоган за умови частого повторення краще запам'ятовується, однак це не значить, що він «переконує» виборця. Людина може прийняти рішення спонтанно у день виборів або ж за пів року до голосування і вже не змінить своєї думки. Ми провели анкетування «Ефективність політичних слоганів» щоб визначити, коли виборці приймають рішення про те, якого кандидата обрати, чи впливають на них політичні слогани і яким чином.

Передвиборча кампанія-2012 стартувала 30 липня, отже у політичних партій було близько трьох місяців, аби переконати електорат зробити вибір на їхню користь. Згідно із результатами анкетування, у якому взяли участь 50 осіб із різних соціальних груп, 35 % опитаних визначились із вибором за 3-4 місяці до голосування, 25 % ? за 2-3 місяці до голосування, 25 % ? за пів року і 15 % зробили вибір у день виборів. Результати опитування для наочності подаємо у вигляді Діаграми 1.

Діаграма 1. Часовий проміжок, коли здійснюється остаточний вибір політичної сили

За результатами анкетування, найпопулярнішою виявилась партія В. Кличка «УДАР», за неї віддало голоси 27% анкетованих, партія «Батьківщина» ? 20%, «Партія регіонів» ? 18%, ВО «Свобода» ? 16%, за інші партії проголосувало 11% анкетованих і ще 8% не брали участі у виборах. Для наочності отриманих результатів пропонуємо розглянути Діаграму 2.

Діаграма 2. Відсоткове співвідношення популярності партій серед виборців

Серед найбільш переконливих політичних слоганів респонденти виділяють гасла партії «УДАР» (19%), «Партії регіонів» (8%), «Свободи» та «Батьківщини». 59% анкетованих вважають, що політичні слогани будь-якої партії були не ефективними і не дієвими, хоча опитувані голосували на виборах. Найменш ефективними політичними салоганами і такими, що найбільше дратують, респонденти назвали гасла партії Н. Королевської «Україна - вперед!», майже 62%, «Партії регіонів» ? 27% та інших політичних сил - близько 11%. Анкетовані аргументували свою відповідь тим, що політичні слогани цих партій викликають роздратування через часте повторення і недовіру до лідерів та членів партії. Отримані результати пропонуємо розглянути на Діаграмі 3.

Діаграма 3. Найменш ефективна політична реклама

Респонденти найчастіше можуть згадати політичний слоган, а точніше назву партії Н. Королевської «Україна - вперед!» ? близько 22%, «Партії регіонів» ? 11%, «УДАРу» ? 8%, опозиційних партій - 16%, не можуть пригадати жодного політичного слогану 43% анкетованих. Хоч респонденти і вважають слогани Н. Королевської неефективними, але завдяки частій трансляції і вдалому піар-ходу із вибором назви партії, «Україна - вперед!» знайома більшості.

На запитання: «Чи довіряєте Ви політичній рекламі (слоганам)?» переважна більшість респондентів дала негативну відповідь (майже 90%) і лише 10% анкетованих довіряють політичним слоганам і рекламі загалом.

Отже, політичні слогани, як і загалом усіляка політична пропаганда, є малоефективним засобом впливу на вибір електорату, адже згідно із результатами проведеного нами анкетування, майже 90% респондентів не довіряють політичній рекламі, 43% не можуть згадати жодного політичного слогану. Хоча саме за три-чотири місяці до голосування відбувається активний процес вибору оптимальної політичної сили, відповідно 35% анкетованих саме у цей часовий проміжок приймають остаточне рішення.

Висновок

Нині люди зазнають рекламного впливу непомітно для себе. Реклама керує бажаннями, потребами, діями та поведінкою. Суспільство сприймає її як рівноправний, невід'ємний елемент свого існування. Реклама спілкується з людьми та переконує, часом навіть не наказуючи та не спонукаючи навмисно до дій. «Ударною» силою реклами є слоган, саме він найбільше запам'ятовується і впливає на рішення людей. Політичні слогани формують у електорату оптимальний образ політичної сили, виходячи із потреб та мотивів діяльності людини.

Мета політичного слогану полягає в тому, щоб донести до електорату інформацію про діяльність політичної партії, створити унікальний імідж конкретної політичної сили, позиціонувати її, як найкращу з-поміж інших, сформувати в виборців позитивний образ політичного суб'єкта, а також спонукати його прийти й підтримати на виборах конкретного кандидата або партію. Досягнення поставлених цілей залежить від низки чинників: від змістового боку слогану, який породжує у виборців емоції, від новизни й конкретності політичного гасла, що емоційно впливає на споживачів, його жвавості, оригінальності, від дієвості обраних аргументів, їхньої доказовості та логічності.

У політичних слоганах використовують також маніпулятивні прийоми впливу на вибір громадян. Зокрема у передвиборчій кампанії-2012 найчастіше використовували п'ять методів маніпуляції: «наклеювання ярликів», «сторона, що перемогла», «перенесення авторитету», «спільна платформа», «порівняння». Останній метод є на надто популярним, порівнюючи із іншими.

Результати проведеного анкетування засвідчили, що насправді гасла, використовувані у політичній рекламі, є малодієвими. Після закінчення виборів їх не може згадати близько 43% анкетованих. Засилля реклами більше дратує, ніж спонукає до вибору.

ВИСНОВКИ

Кожного дня людина ознайомлюється із рекламою багатьох товарів та послуг. Реклама стала настільки звичним явищем, що уявити собі життя без неї неможливо. В умовах ринкової економіки вона стала одним із важливих складників повноцінного функціонування у сфері розповсюдження товарів та послуг. Головне завдання реклами - зацікавити споживача, вплинути на його бажання та потреби, сформувати в уяві позитивний образ пропонованого товару чи послуги, мотивувати до конкретних дій та вчинків. Основною ударною силою реклами є рекламний слоган. Слоган або девіз, гасло - це коротка фраза, яка містить основну рекламну пропозицію. Мета гасла полягає у тому, щоб викликати емоційний відгук у споживача, наштовхнути на необхідні асоціації та спогади, покращити імідж компанії або політичної сили. Девіз має відтворювати суть рекламної кампанії, бути коротким, емоційним, оригінальним, сформульованим просто та доступно.

Рекламні гасла класифікують відповідно до призначення, за функціями, які виконує, за тривалістю використання, залежно від превалювання емоційної чи раціональної інформації, за характером впливу на реципієнта, за якостями, за структурою, від предмету рекламування.

Головним завданням слогану є створення позитивного ставлення до товару чи послуги або зміна цього ставлення, якщо мова йде про іміджеві гасла. Для того, щоб девіз був ефективним, необхідно визначити об'єкт реклами, тобто цільову аудиторію, на яку буде спрямована дія слогану, його основне завдання, створити стратегію просування. Варто дотримуватись основних вимог щодо побудови рекламного слогану, а саме: використовувати влучні короткі фрази, які чітко виражають основну думку рекламного повідомлення, вживати легкі для запам'ятовування синтаксичні конструкції, слова, які впливають на емоційний стан реципієнта. Під час написання дієвих слоганів використовують цитати та алюзії, метафори та повтори, каламбури та афоризми. Вдалі рекламні слогани живуть роками, стаючи частиною цивілізації і проникають у мовне середовище одержувачів рекламної інформації. Щоб слоган був успішним, необхідно дотримуватися обов'язкових вимог: точність і лаконічність формулювання, простота, оригінальність.

Слоган здійснює значний вплив на свідомість покупця, адже завдяки короткій, але місткій формі краще запам'ятовується, впливає на підсвідомі бажання та потреби. Вплив рекламних слоганів на аудиторію незаперечний: позитивний, негативний чи нейтральний, але він є. Деякі рекламні гасла знаходять відгук у споживача, а інші - викликають стійку неприязнь та недовіру. Одні рекламні слогани здатні переконати споживача придбати товар чи скористатись послугою, а інші - непокоять його.

Вплив рекламного слогану на людину відбувається у чотири етапи: сприйняття, запам'ятовування, залучення та дія. Під сприйняттям розуміють факт звернення уваги на слоган, формування певного образу пропозиції у свідомості реципієнтів. Для привернення уваги необхідно враховувати та долати стереотипи цільової аудиторії, знати її потреби. Цільова аудиторія - це люди, які з найбільшою вірогідністю придбають пропонований товар або скористаються послугою. Запам'ятовування вимагає закріплення рекламного слогану у пам'яті споживача. Найбільш ефективним вирішенням проблеми є часте повторення гасла, але виникає небезпека виникнення так званого ефекту бумеранга, коли людину дратує девіз і викликає відразу до пропонованого товару чи послуги. Краще апелювати до позитивних емоцій споживача, ніж до негативних, адже позитивно забарвлена інформація запам'ятовується швидше і утримується у пам'яті довше. Залучення - це найскладніший етап впливу на людину. Він вимагає звернення до підсвідомості реципієнта у процесі формування того чи того мотиву. Дія є заключним етапом, який свідчить про ефективність рекламного гасла.

На сучасному етапі можна спостерігати розвиток нової тенденції у сфері використання рекламних слоганів: апеляція не до емоційного або раціонального, а до створення позитивного іміджу бренду. Адже сьогодні споживачам уже недостатньо знати, чим особливий товар або корисна послуга, і навіть якого статусу вони надають своєму власнику. В умовах, коли всі марки рекламують про свою унікальність, у споживача виникає недовіра до декларованих брендом цінностей, і він хоче зрозуміти, у що насправді «вірить» марка, яку він купує. Тому компанії починають створювати імідж бренду як надійного, уважного до проблем суспільства. Саме за таким принципом створюється політична реклама. Слогани політичної реклами намагаються формувати у електорату оптимальний образ політичної сили, виходячи із мотивів та потреб діяльності людини. Політичний девіз рекламує не товар чи послугу, а людину чи групу людей в обмежений передвиборчою кампанією час. Специфіка політичного слогану полягає у тому, щоб за досить короткий термін у межах розробленої стратегії уплинути на електорат, адресуючи виборцям конкретний заклик. На нашу думку, найбільш ефективною є та реклама, яка пов'язує рекламований політичний суб'єкт з почуттями та сподіваннями, вже наявними у людей: страхи або симпатія.

Мета політичного слогану полягає у тому, щоб спонукати виборця підтримати конкретного кандидати чи партію. Досягнення поставленої цілі залежить від низки чинників: від змістового боку слогана, від новизни і конкретності гасла, його жвавості, оригінальності, від дієвості обраних аргументів, їхньої доказовості та логічності. Політичні слогани діють на виборців разом із візуальними засобами, здійснюючи маніпулятивний вплив на електорат. У політичній рекламі передвиборчої кампанії-2012 ми виявили п'ять основних маніпулятивних прийомів: «наклеювання ярликів», «сторона, що перемогла», «перенесення авторитету», «спільна платформа» та «порівняння».

Політичний слоган відповідає потребам виборців, бо тільки тоді він буде ефективним. Окрім емоційного та раціонального впливу слоган за умови частого повторення краще сприймається, однак це не означає, що людина згодна віддати свій голос за конкретного кандидата та його слоган.

Результатів проведеного анкетування «Ефективність політичних слоганів» засвідчили, що насправді гасла, використані у передвиборчій кампанії-2012, є малодієвими. Засилля політичної реклами у цей період більше дратує, ніж спонукає до вибору.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Антипов К. Основы рекламы : учебник / К. Антипов. - М. : «Издательско-торговая корпорація «Дашков и К°», 2009. - 328 с.

2. Барматов С. Місце і роль політичної комунікації у трансформації українського суспільства / С. Барматов // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2004. - № 2. - С. 107 - 119.

3. Бернадская Ю. Основы рекламы : учебник / Ю. Бернадская. - М. : Наука, 2004. - 281 с.

4. Вейсберг М. Як владі працювати з незалежними ЗМІ : навч. посіб. / М. Вейсберг. - К., 2005. - 76 с.

5. Грищенко О. Преса і влада: вектори взаємодії : підр. для студентів гуманітарних спец. вищих закладів освіти / О. Грищенко. - К. : ВПЦ «Київ. ун-т», 2002. - 92 с.

6. Джефкінс Ф. Реклама : практ. посіб. : пер. з 4-го англ. вид. / доповнення і редакція Д. Ядіна. - 2-ге укр. вид., випр. і доп. - К. : Знання, 2008. - 565 с.

7. Демченко С. Маніпулятивні технології в сучасних мас-медіа / С. Демченко. // Українська журналістика: умови формування та перспективи розвитку: зб. наук. пр. МОН України. Черкаський національний ун-т ім. Б. Хмельницького. - Черкаси, 2007. - 588 с.

8. Зірка В. Мовна парадигма маніпулятивної гри в рекламі : автореф. дис. д-ра філол. наук : 10.20.02 / В. Зірка ; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні. - К., 2005. - 19 с.

9. Єфімова Н. Відображення у свідомості молоді особливостей змісту стендової реклами : автореф. дис. канд. психол. Наук : 19. 00. 07 / Н. Єфимова ; Південноукраїнський державний педагогічний ун-т ім. К. Д. Ушинського. - О., 2004. - 20 с.

10. Кагья А. Прагма-стилистические особенности рекламного текста / А. Кагья // Культура народов Причерноморья. - Симферополь, 2000. - № 15. - С. 108 - 111.

11. Каримова Л. Этнокультурные особенности восприятия рекламы // Вопросы психологии. - 2003. - № 6. - С. 52 - 55.

12. Кафтанджиев Х. Тексты печатной рекламы / Х. Кафтанджиев. - М. : Смысл, 1995. - 73 с.

13. Ковалевська А. Мета модель лінгвістичної сугестивності політичних рекламних слоганів. / А. Ковалевська. - Режим доступу : http://lingva_rada.onu.edu.ua/wp-content/uploads/2011/02/АКД_Ковалевська-А.В.1.pdf.

14. Кмечин А. Вплив політичної комунікації на процес розгортання демократичних перетворень : збірник наукових праць / А. Кмечин // Соціально-психологічний вимір демократичних перетворень в Україні / за ред. Максименка С., Циби В., Шайгородського Ю. Ж. - К. : Український центр політичного менеджменту, 2003. - С. 159 - 171.

15. Курганова Е. Манипулятивный потенциал жанра рекламного сообщения / Е. Курганова // Вестник ВГУ Вип. 3-4. - 2005. - С. 97 - 103.

16. Лісовський С. Политична реклама / С. Лісовський. - М. : Маркетинг, 2000. - 253 с.

17. Москаленко А. З. Вступ до журналістики : підручник / А. З. Москаленко. К., 1997. - 265 с.

18. М'яснянкіна Л. Ключові слова в друкованій рекламі / Л. М'яснянкіна. // Українська журналістика: умови формування та перспективи розвитку : зб. наук. праць ; МОН України, Черкаський національний ун-т ім. Б. Хмельницького, відп. ред. : С. М. Квіт, Т. Г. Бондаренко. - Черкаси, 2007. - С. 206 - 209.

19. Новини VS. Виборча компанія в новинних телепрограмах : навч. посіб. / за ред. Н. Костенко і В. Іванова. - К. : ЦВП., 2005. - 212 с.

20. Павловська І. Мовно-структурні особливості побудови українських та американських слоганів / І. Павловська. // Наукові записки національного Острозького університету. Серія “Культура та соціальні комунікації”. - Острог, 2009. - Вип.1. - С. 128 - 138.

21. Резепов И. Психология рекламы и PR : учебное пособие / И. Резепов. - М. Дашков и К, 2009. - 224 с.

22. Сендідж Ч. Реклама: теорія і практика. / Ч. Сенрідж. ? М. : Прогрес, 1989. 236 с.

23. Шовкун І. Політична реклама як комунікативний процес: автореф. дис. канд. політ. Наук : 23. 00. 02 / І. Шовкун ; Львівський національний ун-т ім. І. Франка. - Л., 2004. - 17 с.

Размещено на Allbest.ur