Управління формуванням асортименту товарів на підприємстві на прикладі ВАТ "РМФ"

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

У сучасній швидкоплинній економічній ситуації неможливо досягнути позитивних результатів, не плануючи своїх дій і не прогнозуючи їх наслідків.

Кожне підприємство, яке функціонує в умовах ринкової економіки та господарської нестабільності, визначає стратегію свого розвитку з огляду на існуюче господарське оточення. Воно складається з інших фірм (постачальників сировини, споживачів продукції та послуг, конкурентів); банків, які надають кредити; державних і міжнародних організацій, що сприяють підприємництву, а також фізичних осіб з їхніми потребами, доходами та інтересами.(3,33)

В оточенні підприємства постійно відбуваються зміни, зумовлені еволюцією усіх функціонуючих в економіці суб'єктів, динамікою курсів валют, цін, процентних ставок і митних зборів, податків. Його місце в економічному оточенні визначають: галузь, в якій воно діє; ринок, де воно реалізує свою продукцію; ціни; якість; технологія збуту; динаміка продажу; доступ до фінансових ресурсів.

Сьогодні торгівля є однією з основних галузей народного господарства України. Вона перша відчула на собі процеси роздержавлення і приватизації, що є невідємним елементом ринкової економіки. З переходом до ринкових відносин ускладнюються проблеми реалізації товарів та надання послуг, внаслідок зміни структури ринкового попиту, його кон'юнктурних коливань і все більшого загострення конкуренції на ринку України.

Юридична i господарська самостiйнiсть пiдприємств, їхня економiчна свобода i рiвноправнiсть як суб'єктiв ринку, надають пiдприємствам широкий простiр комерцiйнiй iнiцiативi, самостiйностi в прийняттi рiшень iз питань комерцiйних зв'язкiв, використання фiнансово-кредитного механiзму.(29,14)

Передумовами формування i регулювання цього процесу є перехiд вiд централiзованого розподiлу товарних ресурсiв до вiльного їхнього продажу. Перед тим, як товар переходить до кінцевого споживача, проходить певний торгово-технологічний процес: постачання товарів, організація та формування асортименту, стимулювання збуту, сервісне обслуговування. Дані операції є взаємопов'язаними і основними у комерційній роботі торгового підприємства.

Тому, на мій погляд, дослідження вище перерахованих питань є найбільш важливими для торговельних підприємств.

Актуальність роботи полягає в тому, що саме комерційна діяльність визначає головні переваги та недоліки діяльності підприємства; окреслює сегменти ринку, на які спрямовується продукція; визначає напрямки цінової, рекламної політики, а також заходи щодо просування власної продукції на ринок.

Мета даної курсової роботи полягає у поглибленні знань з питань управління формуванням асортименту товарів в процесі комерційної діяльності, розробці перспективних шляхів асортиментної політики ВАТ «РМФ», направлених на корінні зміни в організації і управлінні комерційної діяльності підприємства.

Предметом дослідження є процес управління формуванням асортименту товарів на підприємстві.

Об'єктом дослідження вибрано ВАТ «РМФ»

Теоретичною, методологічною та практичною основою роботи послужили періодичні публікації провідних вітчизняних та зарубіжних економістів, практиків комерційної справи, законодавчі та нормативні матеріали комерційних підприємств, контракти, специфікації, закони Уряду України, статистично-звітна документація ВАТ «РМФ»

комерційна діяльність оптовий товар



1. Огляд ринку меблів

Український ринок меблів представлений рядом досить успішних торгових марок. Серед них “Меркс”, “Енран”, “Прогрес”, “Екмі”, “Венето”, “Аматі”, “Рода”, “Діваль”, “Євротех” та ряд інших. Більшість торгових марок українського меблевого ринку було створено зусиллями самих компаній, хоча до цього процесу в окремих випадках залучалися рекламні агенції. (8,44)

Для ринку меблів України характерна нерозвиненість дилерської системи збуту. Лише 20% опитаних операторів меблевого ринку використовували виключно дилерську мережу для реалізації своєї продукцію. Перевагами використання дилерської мережі збуту є можливість розширення географії збуту без суттєвих інвестицій у розвиток власної торговельної мережі. Відносна нерозвиненість дилерської системи збуту спричинила розбудову низкою компаній власної збутової мережі. 40% опитаних операторів меблевого ринку реалізовували свою продукцію лише через власну торговельну мережу.

Ринок меблів є дуже динамічним. Він постійно змінюється, розширюється також асортимент меблевих товарів. Так, наприклад, на сьогоднішній день в асортименті доля вітчизняних меблів складає 60%, імпорт - 40%. При цьому помітно збільшилася частка меблів з країн близького зарубіжжя.(23, 17)

Структура продажу меблевих товарів має такий вигляд: 20% - м'які меблі, 35% - стінки, 25% - кухні, 15% - шафи, столи, 5-10% - спальні. Серед усього асортименту м'яких меблів, представлених на ринку, приблизно 80% - вітчизняного виробництва. Цікавою є тенденція до постійного зниження споживацького попиту на дуже популярні колись шкіряні меблі.

За статистичними даними, в Україні займаються виробництвом м'яких меблів більше 100 великих підприємств. Їх асортимент, як правило, складає від 5 до 15 виробів. Постійно збільшується кількість невеликих фірм-виробників м'яких і корпусних меблів.

Не дивлячись на це український ринок меблів поступово розвивається. Імпортні меблі, незважаючи на жорсткі митно-тарифні заходи, також продовжують надходити в торговельну мережу.

Цікавим є той факт, що на сьогоднішній день більше уваги стало приділятися гарантійним зобов'язанням на меблі. Постійно зростає значення нецінових факторів конкуренції, а також культура обслуговування, якість сервісних послуг.(17,34)

Радує той факт, що якість меблів поступово стає конкурентоспроможною. Тому за деякими показниками продукція українських виробників в майбутньому серйозно потіснить імпортну.

Найбільш поширеним джерелом інформації про місце продажу меблів або постачальника меблів для покупців різних типів меблів були рекомендації знайоми. Серед джерел інформації, що використовуються покупцями офісних та спеціальних меблів, поряд із рекомендаціями знайомих, було названо такі джерела інформації, як виставки та директ-мейл.

Для покупців офісних меблів найважливішими критеріями постачальника меблів було названо такі фактори, як прийнятний рівень цін, широкий асортимент, компетентність продавців та позитивний досвід останньої купівлі. Аналізуючи розбіжності між важливістю критеріїв офісних меблів та оцінкою відповідності меблів , що були куплені останнього разу, було виявлено різницю для таких критеріїв, як якість , ціна матеріал що свідчить про незадоволеність покупців меблів цими критеріями. (6, 45)

Сьогодні основною тенденцією в розвитку виробництва меблів є перехід від кількісного показника до якісного. Головною проблемою для підприємств залишаються зношене обладнання і застарілі методи роботи.



2. Загальна характеристика підприємства ВАТ «РМФ»

ВАТ «Радивилівська меблева фабрика» - це юридична особа, що діє на підставі статуту і установчої угоди; має власну печатку, штамп, рахунки в банку, найманих працівників, а також може займатися всіма видами діяльності, що не суперечать чинному законодавству. Підприємство є формальним, оскільки діяльність свідомо планується, організовується для досягнення випуску якісної продукції. Фабрику можна вважати простою, оскільки, вона виготовляє лише меблі, як основний вид продукції. За розміром підприємство є середнім, за ступенем охоплення ринку - галузеве, за організаційно-правовою формою - відкрите акціонерне товариство, за ступенем спеціалізації - універсальне, тому що виготовляє як корпусні, так і м'які меблі.

Будівництво «Радивилівської меблевої фабрики» розпочалось ще у 1960-му році, коли була організована Червоноармійська меблева фабрика, яка спеціалізувалась на виготовленні «шифанерів», тобто шаф, а деколи і столів. З 1972 виготовлялись меблі для житлових будинків, а вже з 1977 року фабрика випускала меблі для дошкільних дитячих закладів. Проект розроблений інститутом «Укргіпромеблі». З цього ж року директором меблевої фабрики став Боголюбський Микола Васильович. У 1978 році цьому набору меблів присвоєно Державний Знак якості, переатестація була проведена у 1980році. Наступна переатестація у 1982 році. На той час майже 70% всієї продукції випускалось з Державним Знаком якості. На фабриці працювало 532 чоловіки. В цей час було збудовано 3-х поверховий побутовий корпус для працюючих з душовими та їдальнею. Тоді ж побудовані автогаражі для вантажних автомобілів. В 1984 році розпочалося будівництво 5-ти поверхового та 52-х квартирного будинку для працівників фабрики. В 1990 році будинок здано в експлуатацію. В 1995 році наказом від 19.05.95.р. на базі Червоноармійської меблевої фабрики створено Відкрите Акціонерне Товариство «Радивилівська меблева фабрика», в цьому ж році Червоноармійськ перейменовано на Радивилів. З травня 1995 року Голова правління ВАТ «РМФ» - Федун Микола Петрович.

Статутний капітал згідно Установчого договору вносять засновники товариства. Чисельність працюючих на підприємстві - 82 чоловіки.

Фабрика володіє такою матеріально-технічною базою: Нижній склад лісоматеріалів, на який поставляється деревина круглої форми, звідки даний ресурс поступає на Лісопильну раму. Згодом, вже готові пиломатеріали доставляють в сушильний цех, а після цього надходить в меблевий цех, саме в ньому відбуваються всі основні роботи. Меблевий цех являє собою приміщення, в якому проводиться механічна обробка деревини , її оздоблення, лакування, а після цього - збирання меблів. В результаті таких перетворень товар відправляється на склад готової продукції, а після чого транспортується покупцям та споживачам. Також у власності меблевої фабрики знаходиться автогараж з відповідним автотранспортом та котельня.

Підприємство випускає продукцію приблизно на 5 млн. грн. в рік і має широке коло як споживачів, так і постачальників. Із Лісгоспів західного регіону до Радивилова завозиться кругла деревина, Костопільський Лісокомбінат постачає деревостружкову плиту, лаки закупляються в італійської фірми «Vornicolor», фурнітура також імпортна.

Вся продукція, що випускається має безмежний ринок збуту, користується попитом. Фабрика спеціалізується на випуску меблів із натурального дерева. Вона виготовляє спальні, м'які меблі, дивани, 2-х містні та 3-х містні м'які крісла, журнальні столики меблі на замовлення, меблі для готелів, санаторно-курортних комплексів, крісла напівм'які, столи для столової, столи кухонні, кухні, вітальні.

Дана фірма використовує якісні оздоблювальні матеріали та фурнітуру європейських виробників, екологічно чисту деревину, застосовує найновіші розробки дизайнерів, дає можливість замовнику вносити певні свої корективи - це і відрізняє її від інших виробників.



3. Організація господарських зв'язків, оптових закупівель та оптового продажу товарів на ВАТ «РМФ»

Господарські зв'язки по поставках між продавцями і покупцями товарів - широке поняття. Сюди входять економічні, організаційні, адміністративно-правові, фінансові, комерційні інші відносини, що складаються між учасниками в процесі поставок товарів (9, 29).

Система господарських зв'язків торгівлі з промисловими підприємствами -- найважливіша складова частина економічного механізму, представляюча сукупність форм, методів і важелів взаємодії підприємств, об'єднань, фірм різних галузей народного господарства із споживачами продукції.

Як і у більшості торговельних підприємств у ВАТ «РМФ» основною формою господарських зв'язків з постачальниками товарів є договір поставки товарів.

Договір поставки є видом договору купівлі-продажу. Основні відмінності його від договору купівлі-продажу укладаються в наступному:

-в той час, як договір купівлі-продажу може здійснюватися, як громадянами, так і організаціями, договір поставки полягає лише між організаціями;

-за договором купівлі-продажу момент передачі речі визначається угодою сторін і, зокрема, може збігатися з моментом укладення договору, в той час, як договір поставки покладає на постачальника обов'язок передати предмет в строк, як правило, не збігається з моментом укладення договору. (27, 55)

Договір на поставку продукції і товарів може бути укладений сторонами на свій розсуд. У тому випадку постачальниками і покупцями можуть виступати державні, громадські організації, підприємства, об'єднання, банки, акціонерні товариства та інші організації, наділені правами юридичних осіб.

Договори поставки укладаються шляхом складання одного документа, що підписується сторонами, або шляхом прийняття постачальником замовлення покупця до виконання. Договірні відносини можуть встановлюватися також шляхом обміну листами, телеграмами, телетайпотелеграмами, телефонограмами, факсами та ін (36, 32)

Договори поставки укладаються на будь-який період: на рік, на 5 років або інший термін, тоді як договір купівлі-продажу має, як правило, короткий термін дії.

У договорі, укладеному будь-якими із зазначених способів, повинні обов'язково визначатися номенклатура (асортимент), кількість і якість продукції (товарів), строки поставки і ціна, інші умови.

У договір повинні бути включені умови, що конкретизують зобов'язання сторін: визначено порядок виконання договору, розрахунків, умови про тару, маркування, супровідної документації і т.д., а також майнової відповідальності сторін за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором.

У системі господарських взаємин з постачальниками можуть також використовуються заявки і замовлення покупців, (25,12)

При епізодичних постачаннях товарів чи разових закупівлях одноразових партій товарів закупівлі можуть здійснюватися шляхом висунення оферти, її акцепту і оформлення товарно-транспортних документів без складання єдиного письмового договору поставки.

Необхідність прискорення адаптації торгівлі до умов ринкової економіки вимагає організації чіткого функціонування господарських зв'язків торгових підприємств із постачальниками товарів. У цьому відношенні особливу актуальність набувають прямі договірні зв'язки торговельних підприємств з виробниками товарів.

Під прямими договірними зв'язками маються на увазі безпосередні договірні взаємовідносини між виробниками та покупцями товарів без участі інших комерційних посередників. (14,70)

При цьому сучасне законодавство визначає, що виробник - підприємство, організація, установа або громадянин-підприємець, що виробляє товари для реалізації, а покупець - торгове підприємство, організація, установа або громадянин-підприємець, який реалізує товари оптом чи вроздріб.

Прикладом співпраці за прямими договірними зв'язків є договори між ВАТ «РМФ» та Підкамінським Лісництвом на поставку деревини. Також Радивилівська меблева фабрика тісно співпрацює з італійською фірмою «Vornicolor», де закупляються лаки для обробки деревини.

Після узгодження всіх статей договору, даний документ підписується обома сторонами і має законну силу.

Таким чином, можна зробити висновок, що господарські зв'язки - це відносини, що складаються між учасниками в процесі поставок товарів по поставках між продавцями і покупцями товарів. (22, 23)

Удосконалення роботи з постачальниками ВАТ «РМФ» є важливою умовою ефективного розвитку підприємства на ринку.

Перевагу слід надавати такій формі постачання, завдяки якій знижуються сукупні витрати.

Ефективне постачання неможливе без планування і організації перевезень матеріально-технічних ресурсів від постачальників до підприємства-споживача. Саме тому працівники відділу постачання повинні, виходячи з умов договору (контракту), вступати в стосунки з постачальниками.

Така форма постачання, відома як система «Just in time», виправдовує себе на підприємствах з вузькою спеціалізацією і безперервним режимом роботи.(10, 14)

Фірма-постачальник згідно з обговореним з підприємством-споживачем графіком у потрібний час організовує доставку товарів в необхідному обсязі та асортименті в той пункт, де насамперед потрібна нова партія товарів.

Основний ефект такої форми постачання полягає в скороченні витрат часу, праці і коштів на формування і зберігання товарних запасів на складах.

Коли визначено раціональну форму постачання, слід переходити до вибору товаровласників. (7,16)

На підприємстві відбувається обмін інформацією з постачальниками «РМФ»,а саме з Костопільським Лісокомбінатом про поставку деревостружкової плити. Щомісяця здійснюється замовлення на даний вид сировини по електронній пошті.

Оптовий продаж товарів здійснюють оптові торгові підприємства, а також виробничі підприємства, які реалізують свою продукцію оптовим і роздрібним торговельним підприємствам і організаціям на основі укладених між ними договорів. Економічна суть оптового продажу товарів народного споживання, на відміну від роздрібного, полягає в тому, що товари продаються не для особистого споживання, а для дальшого перепродажу у сфері обігу. Продаж товарів повинен бути організований так, щоб забезпечити своєчасне постачання роздрібних торгових підприємств товарами, сприяти прискоренню товарообігу і зниженню витрат обігу.(34,28)

Оптовий продаж товарів здійснюється в тих самих організаційних формах, що й оптові закупівлі товарів, оскільки операціям закупівлі товарів, що здійснюються однією стороною, відповідають операції продажу, які здійснюються другою стороною. Однак, на відміну від оптових закупівель, оптовий продаж товарів здійснюється, як правило, тільки оптовими підприємствами й організаціями та промисловими підприємствами, що реалізують вироблену продукцію, тому що роздрібним підприємствам не властиві операції з оптового продажу товарів. Разом з тим роздрібні підприємства можуть здійснювати продаж товарів дрібним оптом.

Оптові закупівлі товарів є основою комерційної діяльності оптових торгових підприємств. їхня мета полягає в забезпеченні планомірного і безперебійного забезпечення товарами роздрібної торговельної мережі.

Оптові закупівлі -- це придбання товарів великими партіями з метою їх дальшого перепродажу. Прийняття комерційного рішення щодо оптових закупівель товарів констатує наявність ринкової потреби в певних товарах, передбачає відбір конкретних товарів і їх постачальників з числа наявних на ринку і забезпечує реальне просування товарів зі сфери виробництва до сфери обігу.(18,25)



4. Психологія та етика в комерційній діяльності підприємства

Про етику вперше заговорив Аристотель, помітивши, що вона «допомагає пізнати, що варто робити і від чого варто утриматися». Розрізняються поняття:

Етика як система моральних норм поводження чи людини якої-небудь професійної групи (у даному випадку комерсантів) і етикет -- установлений порядок поводження де-небудь. (2, 34)

Етичний кодекс (звід правил, норм) підприємця-комерсанта включає норми професійного чи поводження професійної етики.

Цивілізований підприємець-комерсант:

-- переконаний у корисності своєї праці не тільки для себе, але і для інших, для суспільства, для держави;

-- виходить з того, що люди, що оточують його, хочуть і вміють працювати, прагнуть реалізувати себе разом з ним;

-- вірить у торговий бізнес, розцінює його як приваблива творчість, відноситься до торгового бізнесу як до мистецтва;

-- визнає необхідність конкуренції, але розуміє і необхідність співробітництва;

-- поважає себе як особистість, а будь-яку особистість, як себе;

-- поважає будь-яку власність, державну владу, суспільні рухи, соціальний порядок, закони;

-- довіряє собі, але й іншим, поважає професіоналізм і компетентність;

-- цінує утворення, науку і техніку, інформатику, культуру, поважає екологію;

-- прагне до нововведень;

-- є гуманістом (людяність, любов до людей). Формуючи себе як комерсанта, необхідно бути ввічливим, тактовним, делікатним, доброзичливим і цілком керувати своїми емоціями; варто сформувати імідж (обличчя, вигляд) комерсанта, що гарантує успіх.(11, 34)

4.1 Особистісні та професійні вимоги до комерційних працівників підприємства

Основою торгового бізнесу є комерційна діяльність, і комерсант, отже, є ключовою фігурою в торговому процесі. Найцінніша професійна якість комерсанта -- уміння укладати чесні і взаємовигідні угоди. Це якість прямо залежить від особистісних і професійних властивостей комерсанта.(5, 77)

З погляду професійних вимог, комерсант повинний мати досить глибокі і широкі спеціальні пізнання і навички в питаннях:

-- закупівлі і продажі товарів, включаючи зовнішньоекономічні операції;

-- маркетингу;

-- управління і права;

-- бухгалтерського обліку;

-- фінансування й оподатковування. Комерсант повинний знати не тільки основи, але і конкретику технічної, фінансової і маркетингової політики.(20,45)

З погляду особистісних вимог, комерсанта можна охарактеризувати в такий спосіб:

ь готовність ризикувати і брати за це на себе відповідальність. Але ризикувати треба вміло. Ризик не безрозсудне молодецтво, а строгий розрахунок. Уміння ризикувати зв'язане зі здатністю передбачати і прораховувати всі можливі варіанти;

ь чесність, надійність, вірність даному слову -- це вимоги, без яких неможливий цивілізований ринок;

ь високі духовні і фізичні якості. Треба хотіти і вміти переносити високі фізичні навантаження, працювати по 16 год. у добу і вважати це зовсім нормальним;

ь пов'язувати з комерцією не стільки збагачення, скільки бажання служити своїй справі;

ь ініціатива -- шукати додаткові задачі, спритність,

ь кмітливість;

ь дружелюбне відношення до людей, бути приємним в обходженні;

ь лідерство;

ь відповідальність;

ь організаторські здібності;

ь рішучість, швидкість і точність;

ь завзятість і цілеспрямованість.(28, 56)

На ВАТ «РМФ» торгові працівники повинні постійно піклуватися про підвищення фахової майстерності, збільшення обсягу продажу товарів, імідж магазину, постійне підвищення культури торгового обслуговування. Вдала купівля, чемне, ввічливе обслуговування створює покупцю гарний настрій, і є гарантією здійснення купівлі.

Особливі правила роботи торгових підприємств передбачають постійну готовність продавця надати посильну допомогу відвідувачеві, обслужити, а також чемне, привітне відношення, прагнення до досконалості, глибокого знання асортименту товарів, прийомів і засобів обслуговування.

Будь-який комерсант повинний опанувати навички професійної поведінки, слідуючи етикету ділової людини. Останній включає;

-- правила представлення і знайомства;

-- правила ведення ділових бесід;

-- правила ділового переписування і телефонних переговорів;

-- вимоги до зовнішнього вигляду, манер, ділового одягу;

-- вимоги до мови;

-- знання ділового протоколу(15, 43)

4.2 Фірмовий стиль підприємства

Фірмовий стиль - це сукупність прийомів, що забезпечують єдиний образ всіх виробів фірми і заходам; поліпшують сприйняття і запам'ятовування споживачем не тільки товарів фірми, але і всієї її діяльності; а також дозволяють протиставляти свої товари і діяльність товарах і діяльності конкурентів. (1, 35)

Серед основних функцій фірмового стилю виділяють:

1. Ідентифікація. Фірмовий стиль дозволяє споживачу без особливих зусиль дізнатися потрібний товар (фірму, послугу) за деякими зовнішніми ознаками.

2. Довіра. Якщо споживач одного разу переконався в якості продукції (послуг), то це довіра буде в значній мірі поширюватися на всю іншу продукцію фірми. Крім того, наявність фірмового стилю саме по собі викликає довіру.

3. Реклама. Наявність фірмового стилю значно підвищує ефективність реклами. Крім цього, всі об'єкти, що містять елементи фірмового стилю фірми, самі є рекламою.

Мета фірмового стилю - закріпити у свідомості покупців позитивні емоції, пов'язані з оцінкою якості продукції, її бездоганності, високого рівня обслуговування і забезпечити продукцію підприємства і саме підприємство особливою впізнаваністю. Таким чином, наявність фірмового стилю непрямого гарантує високу якість товарів і послуг, так як воно свідчить про впевненість його власника в позитивному враженні, яке він справляє на споживача. (5, 67)

Фірмовий стиль забезпечує організацію наступними перевагами, виконуючи наступні функції:

1) Підвищення корпоративного духу, єдності співробітників і створення відчуття прилучення до спільної справи, виховує фірмовий патріотизм;

2) Позитивний вплив на естетичний рівень, зовнішній вигляд товарів і приміщень фірми

3) Допомога споживачеві орієнтуватися споживачеві в потоці рекламної інформації, швидко і безпомилково знаходити потрібну фірму;

4) Вказує споживачеві взяття фірмою відповідальності за вироблений товар.

5) Вказує суспільству на стабільність і довготривалість, роботи компанії.

6) Скорочує витрати на рекламу і РR, одночасно посилюючи її ефект і створюючи сильний бренд. (12, 67)

На ВАТ «РМФ» створення фірмового стилю на підприємстві є складним процесом. Тільки після того, як сформувалася загальна концепція фірми, можна почати розробку основних складових стилю. Правильна розробка фірмового стилю є складним творчим і організаційним процесом. Ідентифікація організації, єдність стильного рішення - головне завдання дизайнерів, які працюють над створенням зовнішнього образу фірми.

Поширення наказу про дотримання фірмового стилю

2. Поширення внутрішніх роз'яснювальних листів по фірмовому стилю

3. Проведення внутрішніх семінарів по фірмовому стилю

4. Тренінги для секретарів ресепшн

5. Оформлення офісу компанії у фірмовому стилі

6. Виготовлення у фірмовому стилі одягу співробітників, зайнятих на виробництві або в магазинах компанії

7. Оформлення дверних табличок і вивісок компанії у фірмовому стилі

8. Нанесення елементів фірмового стилю на продукцію компанії

9. Виготовлення сувенірної продукції з елементами фірмового стилю компанії

10. Виготовлення рекламно-поліграфічної продукції з елементами фірмового стилю компанії

11. Зовнішня реклама з елементами фірмового стилю компанії

12. Реклама в ЗМІ з елементами фірмового стилю компанії (26, 76)

Впровадження фірмового стилю компанії відбувається еволюційно не тільки в рамках її загальної комунікаційної стратегії щодо формування іміджу, але і просто в процесі господарської діяльності компанії. Тому потреби в цілеспрямованих діях щодо просування власне фірмового стилю немає. Набагато важливіше - його дотримання і правильне застосування.

4.3 Імідж підприємства

Кожне підприємство має свій образ у свідомості інших учасників ринку, незалежно від того, усвідомлює воно це чи ні.У будь-якої організації існує імідж незалежно від того, хто над ним працює і чи працюють над ним узагалі. У випадку ігнорування керівництвом підприємства питання формування іміджу він складеться в споживачів стихійно, і немає ніякої гарантії, що він буде адекватним і сприятливим для фірми. В сучасних умовах актульними стають питання оцінки та формування позитивного іміджу підприємства.(6, 45)

Методика формування корпоративного іміджу фірми може бути представлена наступною послідовністю кроків :

1. Аналіз маркетингового середовища фірми і виділення цільових (найбільш важливих для її діяльності) груп громадськості.

2. Формування набору найбільш істотних іміджетворчих факторів для кожної з цільових груп громадськості.

3. Розробка бажаного образа фірми (з погляду встановлених стратегічних цілей) для кожної цільової групи громадськості.

4. Оцінка стану іміджу фірми в кожній з цільових груп громадськості.

5. Розробка і реалізація плану заходів щодо формування позитивного іміджу фірми у свідомості цільових груп.

6. Контроль результатів, що досягаються, і корекція (при необхідності) плану.(37, 54)

Існують наступні ключові моменти будь-якого плану по створенню ефективного, всебічного іміджу:

* створення « фундаменту»,

* зовнішнього іміджу,

* внутрішнього іміджу

Для будівлі фундаменту іміджу і репутації необхідно провести ретельну ревізію ділових принципів, спираючись на які підприємство може розробити положення про цілі свого бізнесу. Потім необхідно відобразити принципи і цілі в простому і короткому робочому варіанті філософії корпорації. Наступний крок - - визначення довгострокових задач. Після того як підприємство визначилося з цілями, необхідно вирішити, яких стандартів повинні додержуватись робітники. Ці правила або стандарти, необхідні для досягнення цілей, найкраще сформулювати письмово. Вони повинні випливати з результатів ревізії принципів і визначення цілей. Підпорядкування стандартам і правилам - метод, що допоможе зберегти в цілості фундамент нового іміджу(16, 78)

На ВАТ «РМФ» склали план по зовнішньому іміджу , що в першу чергу упадає в око конкретному покупцеві. Зовнішній імідж компанії формується за допомогою наступних елементів:

* якість продукту

* реклама

* суспільна діяльність

* зв'язки з засобами масової інформації

* зв'язки з інвесторами

* відношення персоналу до роботи і його зовнішній вигляд.

До важливих частин плану по іміджу, якими часто зневажають, відносяться елементи внутрішнього іміджу, і, насамперед, поводження персоналу і його відношення до роботи, атмосфера усередині компанії, позитивне і негативне відношення робітників до керівників і політики компанії. Виконання цієї частини плану повинне передбачати підвищення морального настрою робітників. При створенні внутрішнього іміджу Радивилівська фабрика враховує все, починаючи від можливостей кар'єрного росту робітників і закінчуючи програмами їх стимулювання .

Формування внутрішнього іміджу містить у собі такі аспекти :

* фінансове планування

* кадрова політика компанії

* орієнтація та тренінги робітників

* програма заохочення робітників(12, 65)



5. Форми і методи комерційних розрахунків що здійснюються підприємством

В умовах ринкової економіки керівник підприємства (підприємець) досягає прибуткового ведення виробництва завдяки комерційному розрахунку. Повний господарський розрахунок або в сучасній термінології «комерційний розрахунок» є методом ефективного господарювання.

Комерційний розрахунок є природним розвитком господарського розрахунку в умовах становлення ринку. (31, 45)

Тільки перехід до ринку створив передумови до появи реального розрахунку, а саме - комерційного розрахунку..

Як економічна категорія комерційний розрахунок - це система економічних відносин, що виникають з приводу співвідношення витрат і результатів господарської діяльності з метою максимізації прибутку.

Як метод господарювання комерційний розрахунок є елементом економічного управління і полягає в:

· координації суспільних інтересів з інтересами підприємств;

· співвідношенні витрат і результатів господарської діяльності;

· забезпеченні безпосереднього прямого зв'язку між ефективністю і доходами членів колективу;

· державній дії на підприємства завдяки економічним інструментам - податки, кредит, державні замовлення і контракти.

· Справжній комерційний розрахунок може бути забезпечений лише при одночасному здійсненні всіх принципів. Ігнорування хоча б одного з них перетворює комерційний розрахунок на формальність.(19, 14)

З допомогою економічних важелів шляхом формування бюджету, управління за цілями. Бюджет- це метод розподілу ресурсних показників у кількісні формі.

У таблиці 1 показані розрахунки на ВАТ «РМФ»



Таблиця 1.

	Отримане	Заплановане
Доходи :
Від реалізованої продукції	6000000	5900000
Від участі в капіталі	700000	750000
Операційні доходи	200000	200000
Всього	6900000	6850000
Видатки:
Матеріальні затрати	4039200	4000000
Витрати на оплату праці	2556800	2556800
Відрахування на соціальні заходи	84000	84000
Амортизація	100000	100000
Інші операційні видатки	120000	109200
Всього	6900000	6850000
Кількісні показники :	Отримані	Заплановані
Обсяг випуску у грн	8500000	8500000
дохід у грн..	6900000	6850000



6. Формування асортименту і управління товарними запасами

Операції, зв'язані зі здійсненням комерційної діяльності, умовно можна розділити на ряд блоків. У кожен з них входять операції, виконувані на відповідному етапі комерційної діяльності. При цьому слід зазначити, що комерційна діяльність, здійснювана структурами, що займаються оптовою торгівлею, у значній мірі відрізняється від комерційної діяльності роздрібних торгових підприємств. Це особливо характерно для операцій, зв'язаних з формуванням асортименту і продажем товарів.

Управління товарними запасами в оптовій ланці припускає їхнє нормування, оперативний облік і контроль за їхнім станом, а також їхнє регулювання в залежності від кон'юнктури ринку. Вони повинні формуватися у відповідності з попитом, а їхній рівень повинен забезпечувати безперебійне задоволення потреб оптових покупців. Успішна робота по управлінню товарними запасами дозволяє приймати своєчасні комерційні рішення по їх нормалізації, уникаючи при цьому уповільнення оборотності товарів і збільшення витрат, зв'язаних з їх збереженням.(13, 46)

Управління асортиментом товарів також є однією з важливих функцій комерційних служб оптових підприємств. Воно забезпечує підтримку на складах такого асортименту товарів, що найбільшою мірою задовольняв би запити оптових покупців (магазинів, дрібнороздрібних підприємств і ін.).

На ВАТ « РМФ» у асортимент меблевих товарів входять: спальні, м'які меблі, дивани, 2-х містні та 3-х містні м'які крісла, журнальні столики меблі на замовлення, меблі для готелів, санаторно-курортних комплексів, крісла напівм'які, столи для столової, столи кухонні, кухні, вітальні.

Дивани і дивани-ліжка бувають самих різних конструктивних рішень. Сидіння і спинки можуть бути одноелементні, тобто спинка і сидіння цільні, або секційними з окремих подушок, або сидіння одноелементної, а спинка з окремих подушок. Ці вироби можуть бути з локотниками і без поруччях, з ящиком для постільних речей під сидінням або без ящика.
Крісла-ліжка мають сидіння і спинки секційні. Вони бувають з локотниками і без поруччях, з ящиком під сидінням і без ящика.

Столи мають саму різноманітну форму і найрізноманітніше призначення. Це обідні, тумбового, журнальні, письмові, комп'ютерні, офісні та багато інших. У залежності від того, в яке приміщення вам необхідно вибрати стіл, може скористатися широким спектром послуг, як меблевих компаній, так і самих виробників. Зараз основним зручністю слід відзначити те, що можна виміряти своє приміщення і надати ті розміри на вподобану модель, яка необхідна.

У стільцях і кріслах з напівм'якими і м'якими сидіннями допускаються жорсткі спинки. Спинки у стільців і робочих крісел можуть бути поперековими. М'які крісла, призначені для відпочинку, виконують з локотниками і без них. Основні складові елементи цих виробів наступні: ніжки, царги, боковини (ці елементи можуть бути столярні, гнуті і клеєні); сидіння і спинки з твердим або еластичним підставою з рамкою, з еластичним заповненням пружинами і на стрічках гумових, кріпильні елементи.

Успішне здійснення операцій із продажу товарів багато в чому залежить від ефективності рекламно-інформаційної роботи комерційних служб. Вона повинна бути систематичною, добре спланованою й забезпечувати успішну реалізацію товарів і надання послуг оптовим покупцям. Це досягається шляхом вибору раціональних видів і засобів реклами, обґрунтування доцільності їхнього застосування.

Комерційна діяльність із продажу товарів є одним з найважливіших етапів роботи структур, що здійснюють оптові операції. Від її успіху залежить економічна ефективність роботи підприємств, що займаються збутом товарів. На цьому етапі важливо правильно вибрати партнера по комерційній діяльності, успішно провести з ним операції по оформленню продажу товарів, організувати контроль за виконанням умов договору.(35, 14)

7. Основні вимоги до якості товарів на яких зосереджена комерційна діяльність підприємства ВАТ «РМФ»

Якість - якість меблів залежить від того, на якому устаткуванні зроблені меблі і з яких матеріалів. Якщо виробник заощадив на устаткуванні, то які б ви не вибирали дорогі матеріали, меблі все одно не будуть високої якості.

Функціональність - меблі повинні відповідати своєму призначенню.

Ергономічність - меблі повинні створювати комфорт, мати оптимальні розміри і займати мінімум місця.

Індивідуальність - меблі задають характер атмосфері та підкреслюють стиль вашого інтер'єру.

Надійність - це використання в меблях матеріалів і фурнітури, які можуть довго прослужити при різному навантаженні та забезпечити міцність з'єднання деталей меблів.

Естетичність - це підбір кольору і стилю для меблів, щоб вони гармонували з інтер'єром, а також задовольняли естетичні потреби замовника.

Ремонтопридатність - при необхідності, можливість замінити зіпсовану або розбиту деталь меблів.

Безвідмовність - експлуатація меблів без появи дефектів.

Безпека - меблі повинні відповідати санітарно-гігієнічним вимогам і не приносити фізичних травм людині.

Здібність до забруднення - меблі, виготовлені з якісних матеріалів, легко миються і чистяться, при цьому зберігаючи первинний вигляд.(30, 56)

Стандарт- офіційний державний чи нормативно-технічний документ компанії, фірми, що встановлює вимоги до якісних характеристик, яким має задовольняти товар, продукція. Документація - пакет офіційних документів, складених за певною формою і містять конкретну інформацію.

НА ВАТ «РМФ» меблі зберігають в сухих закритих опалювальних приміщеннях при температурі не нижче 2 ° С і відносній вологості 45-70%. Вироби меблів розміщують на відстані 15-20 см від стін, 0,5-1 м від приладів опалення та не ближче 0,5 м від джерел освітлення. Між товарами необхідно залишити проходи шириною не менше 1м.

Великі предмети меблів зберігаються кожен окремо, деякі види меблів - штабелями, стільці - колонками по 8-10 штук.(33, 17)

Реалізація більшості товарів неможливий без упаковки. Упаковка - це засіб або комплекс засобів, які забезпечують захист товарів від пошкоджень і втрат, а довкілля від забруднень.

Основним елементом упаковки є тара. Вона являє собою виріб для розміщення товару.

Елемент упаковки, що у комплексі з тарою або без неї виконує функцію упаковки, називається допоміжним пакувальним засобом.

Застосування упаковки дозволяє:

- Захистити навколишнє середовище від шкідливого впливу деяких товарів;

- Захистити товари від впливу інших товарів і зовнішнього середовища;

- Забезпечити збереження кількості і якості товарів;

- Ефективно використовувати транспортні засоби при перевезеннях вантажів;

- Спростити кількісний облік товарів;

- Ефективно використовувати ємність приміщень для зберігання товарів;

- Донести необхідну інформацію до споживачів товарів.

Застосовувана в торгівлі тара повинна відповідати економічним, технічним, санітарно-гігієнічним, естетичним вимогам.

Конструкція тари повинна бути міцною і служити гарантією збереження товарів при перевезенні та зберіганні.

Обов'язковою є відповідність матеріалу, з якого виготовлено тару, фізико-хімічними властивостями які розміщені в ній товарів.

При зберіганні товарів застосовують різні прийоми укладання. Їх вибір залежить від властивостей товару, виду упаковки.(21, 76)

7.1 Показники якості продукції підприємства та їх опис

На ВАТ «РМФ» всі поверхні дерев'яних меблів повинні бути добре захищені та відшліфовані, а ребра виробів завалені.

При складанні меблів не допускаються зазори в з'єднаннях дета лей, перекоси, слабке кріплення, відсутність стійкості опор вироби з рівною горизонтальною поверхнею, покоробленность, тріщини. Трансформовані, висувні, розсувні елементи виробів повинні мати вільний хід без заїдань і перекосів. Вся знімна лицьова і внутрішня кріпильна фурнітура встановлюється таким чином, щоб було забезпечено міцне і щільне без зазорів з'єднання всіх деталей, що підвищує жест кістку і стійкість конструкції

Керівник по якості продукці на ВАТ «РМФ» слідкує за тим , щоб не допускалися такі дефекти, як нерівно мірність настилу м'якого елемента по товщині, зморшки оббивної тканини (якщо вони не є складками декоративної тканини, передбачені проектно-конструкторської документації на виріб), перекіс малюнка і тканини на поверхні, нерівності і кривизна швів ( кантів) м'якого елемента, криві відстрочкою і невідповідність кольори ниток кольором оббивних тканин. При зберіганні гарнітурів та наборів їх розміщують комплектно. Стільці встановлюють колонками по 8-10 штук, великі вироби - рядами за видами, розмірами та іншими особливостями. Дзеркала і стекла зберігають у спеціальному приміщенні, обладнаному полицями і стелажами.

Начальник цеху дивиться щоб у складських приміщеннях була чистота і застосовує певні заходи проти появи молі, жуків та інших шкідників.

При недотриманні вищезазначених правил зберігання можливе розклеювання, викривлення і деформація виробів меблів, а також її вигоряння, поява на меблях цвілі і темних плям, а Ват «РМФ» береже свій імідж, том дотримується всіх правил.

Меблі транспортують усіма видами транспорту в критих транспортних засобах, а також універсальних контейнерах. При транспортуванні на далекі відстані або з перевантаженням з одного виду транспорту на інший меблі, частіше в розбірному вигляді, упаковують в м'яку, водонепроникний папір і тару тільки жорсткої конструкції (ящики-решітки) або картонну тару (пакети). Для захисту меблів від механічних ушкоджень у місцях зіткнення виробів меблів один з одним, з кузовом транспортного засобу, за тарою жорсткої конструкції повинні застосовуватися м'які допоміжні пакувальні засоби. Двері і ящики меблів для запобігання oткриванія і висунення при транспортування повинні бути замкнені на замок або, за відсутності замків, закріплені засобами, що виключають пошкодження меблів. Вся знімна фурнітура та комплектуючі вироби упаковуються в заклеєні (захисні) пакет чи коробку, які укладаються в одну із шухляд або прикріплюються до однієї з деталей меблів. На упаковку меблів зі склом та дзеркалами повинні бути нанесені транспортна маркування та маніпуляційні знаки, що мають значення: «Обережно - крихке», «Верх», «Берегти від вологи». До упаковки меблів для сидіння та лежання повинні бути прикріплений зразок декоративної оббивної тканини. У разі відсутності упаковки або застосування прозорої (поліетиленової) упаковки зразок тканини прикріплюється до виробу. Під час навантаження, paзгрузкі і транспортування меблі необхідно охороняти oт ударів, поштовхів, зволоження та забруднення.

Деревостружкові, деревоволокнисті плити і фанеру для випробувань відбирають через добу і більше після виготовлення.

Допускається зберігати і транспортувати упаковані зразки і частини плити або фанери для вирізки зразків. Кромки зразків не повинні бути обпалені.

Тож можна з упевненістю сказати що ВАТ «РМФ» ставить високі вимоги до якості своєї продукції та сумліно їх виконує.

7.2 Види номенклатури показників якості

Під час вибору номенклатури показників якості продукції встановлюється перелік найменувань характеристик продукції, які входять до складу якості продукції та забезпечують можливість оцінювання її рівня якості.

Обґрунтування вибору номенклатури показників якості продукції проводиться з урахуванням:

призначення й умов використання продукції;

аналізу вимог споживача;

задач управління якістю продукції;

складу і структури властивостей, що характеризуються;

основних вимог до показників якості продукції.(32, 43)

Порядок вибору номенклатури показників якості продукції передбачає визначення:

цілі використання номенклатури показників якості продукції;

вихідної номенклатури груп показників якості продукції в кожній групі;

методу відбору номенклатури показників якості продукції. НОМЕНКЛАТУРА СПОЖИВЧИХ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ МЕБЛІВ НА ВАТ «РМФ».



Таблиця 2.

Групові показники якості	Комплексні показники
Функціональні	Забезпечення зручності, ремонтопридатність, довговічність
Ергономічні	Антропометричні , фізіологічні , гігієнічні
Естетичні	Образна виразність (відповідність вимогам моди), раціональність форми, цілісність композиції (колір, фактура, декор), товарний вигляд (фірмовий знак, маркування)
Безпеки	Нешкідливість хімічного складу матеріалів

Номенклатура показників якості промислової продукції залежить і від визначених умов її створення і застосування:

- показники призначення, які характеризують функціональну та технологічну ефективність і конструктивну досконалість;

- показники надійності, які оцінюють властивості довгочаснос-ті, ремонтопридатності і збереженості;

- показники технологічності, які використовують для оцінки затрат матеріалів, засобів виробництва і часу при технологічній підготовці виробництва, виготовленні, технологічному обслуго-вуванні і ремонті;

- показники стандартизації, які характеризують відповідність продукції стандартам та оригінальним пристроям;

- ергономічні показники, які оцінюють систему «людина-техніка» і враховують комплекс гігієнічних, фізіологічних та психологічних особливостей, що проявляються у виробничих умовах;

- естетичні показники, які оцінюють інформаційну виразність і раціональність форми, цілісність композиції і досконалість виро-бничого виконання продукції;

- патентно-правові показники, які вказують міру оновлення те-хнічних рішень, використаних у продукції, їх патентний захист, a також можливість безперешкодної реалізації продукції в країні і за її межами;

- екологічні показники, які оцінюють рівень впливу на навко-лишнє середовище при експлуатації;

- показники безпеки, що характеризують безпеку персоналу при використанні продукції;(4, 56)

Кількість і номенклатуру показників встановлюють з урахуванням призначення і конструкції виробу, ступеня складності виконання і вимог споживача. Естетичні показники оцінюються в порівнянні з кращими вітчизняними і зарубіжними зразками за сумою балів. Комфортабельність характеризується зручністю користування, техніко-економічні показники ємністю, матеріаломісткістю і собівартістю(32, 65)

7.3 Визначення чисельних показників якості

Норма-це максимально допустима величина абсолютних витрат сировини, пального для виготовлення одиниці продукції.Для виготовлення шафи чотирьох дверної встановлені такі норми витрат :

Таблиця 3.

№	Назва статті витрат	Одиниця виміру	Сума
1	Сировина	Грн.	2682,28
2	Транспорт	Грн.	300,12
3	Трудозатрати	Грн.	1114,94
4	Відрахування	Грн.	552,89
5	Виробничі	Грн.	1581,94
6	Невиробничі	Грн.	300,94
7	Всього	Грн.	6533,11
8	Ціна	Грн.	7817,74

Порівняння досягнутих результатів з встановленими стандартами .

Такі показники, як собівартість продукції та дохід від її реалізації безпосередньо залежать від обсягу виробництва продукції, їх відхилення прогнозуються в межах 1,8 - 2,3 %.

На ВАТ «РМФ» використовуються такі методи оптимізації, як Аналіз беззбитковості. Цей метод базується на вивченні економічних умов за яких підприємство стає вигідним. Основною умовою буде ситуація, коли загальний дохід дорівнює підсумковим витратам - принцип беззбитковості.Проаналізуємо цей метод на виробництві шафи :

Постійні витрати на виробництво складають 8800(F)

Змінні витрати 5680(V)

Ціна - 7600(P)

Формула беззбитковості:(8.3.3)

PX=F+VX(8.3.3)

X- Кількість одиниць продукції

7600X=8800 + 5680X

1920X = 8800

X = 4,6

Тобто підприємство буде беззбитковим, якщо подаватиме 5 шаф

7.4 Розрахунок комплексного узагальненого показника якості

На сьогодні ринок меблів України насичений різноманітною продукцією як вітчизняного так і зарубіжного виробництва. Споживач поставлений перед вибором і переможе в боротьбі за його вибір той, хто здатний створити йому максимум зручностей і переваг, пов'язаних з придбанням і використанням товару. Зараз більшість споживачів віддають свій вибір якісним характеристикам товару. Якість продукції є основним фактором забезпечення конкурентоспроможності підприємства і умовою його виживання. Тому підприємства-виробники, готуючись вийти на зовнішній ринок (значення якості зростає і на внутрішньому ринку), повинно знати засоби і методи системного забезпечення якості, що накопичені як в нашій країні, так і в світовій практиці.

...