Управління формуванням асортименту товарів на підприємстві на прикладі ВАТ "РМФ"

Наступним кроком оцінки якості став розрахунок комплексного показника якості.

Оцінку комплексного показника якості меблів виробника Радивилівської облсті ВАТ «РМФ» робим за допомогою одиничних показників якості.

Для розрахунку рівня якості меблів був застосований комплексний метод, оскільки він найчастіше використовується. чаючи оптимальний рівень якості машин та інших виробів.

Індексом якості продукції називається комплексний показник якості різнорідної продукції, випущеної за певний інтервал, який дорівнює середньому зваженому відносних значень показників якості цієї продукції.

Базове значення показника якості продукції - значення показни-ка якості продукції, яке береться за основу для порівняльної оцінки її якості.

Узагальнені показники якості - це сума одиничних показників,що мають одну розмірність.(31, 60)

Узагальнений показник якості досліджуваних зразків розраховували за формулою (8.4.1)

Q=?аі*Рі, (8.4.1)

де Q - узагальнений показник якості досліджуваного товару;

аі - коефіцієнт вагомості певного і-го показника;

Рі - відносний показник якості;

п - кількість оцінюваних показників.

Відносний показник якості розраховували за формулою (8.4.2)

Рі=(рід-Рібр)/(Ріет -Рібр), (8.4.2)

де Рі - показник якості в безрозмірному вигляді, відносний показник якості;

рід - абсолютний показник якості, тобто показник якості в натуральному вигляді;

Рібр - це найбільш допустиме значення показника якості;

Ріет - еталонне значення показника якості, тобто найкраще можливе.



8. Визначення рівня якості оцінюваного товару та аналітична оцінка за результатами розрахунків

Для досліджуваного підприємства знайдемо динаміку формування його витрат за 2010 і 2011 роки.

Таблиця 4. Динаміка формування витрат на підприємстві за 2010-2011

Витрати підприємства	Приріст	Зменшення
Матеріальні витрати		-
Витрати на оплату праці		-
Відрахування на соціальні заходи		-
Амортизація	-
Інші операційні витрати	-
Всього		-

Отже, таблиця 4 показала , що у 2011 році порівняно з 2010відносного приросту зазнали :матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, а також зменшились : амортизація та інші операційні витрати. В цілому це призвело до збільшення собівартості продукції в 1,20 раза.

Знайдемо, як змінились собівартість шафи чотирьох дверної на основі у 2011 році порівняно з 2010 на основі калькуляції витрат по даній продукції (табл.5).

Витрати на сировину зменшились на 100 грн.

Трудозатрати зменшились на 100 грн.

Транспортні затрати зросли на 55 грн.

Відрахування зросли на 90 грн.

Виробничі витрати зросли на 120 грн.

Невиробничі витрати зросли на 45 грн.

Отже, в цілому, враховуючи всі складові витрат, собівартість шафи чотирьох дверної зросла на 110 гривень.

Таблиця 5. Формування собівартості шафи чотирьох дверної.

№	Витрати	2010	2011	+	-
1	Сировина	2782,28	2682,28		100
2	Транспорт	245,12	300,12	55
3	Трудозатрати	1214,94	1114,94		100
4	Відрахування	462,89	552,89	90
5	Виробничі	1462,94	1581,94	120
6	Невиробничі	255,94	300,94	45
7	Всього	6425,11	6533,11	110
8	Ціна	7707,74	7817,74	110



9. Пропозиції щодо покращення рівня якості товарів

Темпи розвитку меблевої промисловості, постійно зростаючий попит населення на гарні і зручні меблі пред'являють високі вимоги до організації виробництва меблів і технології виготовлення, а також до якості матеріалів, які застосовуються при їх виготовленні. Від виду і властивостей матеріалів залежать технологічні прийоми і режими виробництва, якість виробів, їх зовнішній вигляд, міцність, довговічність, вартість і інше. За останні роки меблевої промисловості розроблений ряд нових матеріалів для оздоблення меблів, які дозволяють скоротити технологічні цикли меблевого оздоблення, покращити якість і споживні властивості меблевих виробів. (33, 64)

Пропоную добре провести організацію виробництва меблів для їх цілезібраними і економними витратами матеріалів. Для ефективної організації виробництва меблів перш за все необхідно правильно вибрати матеріал для кожного конкретного випадку виробництва так, щоб властивості і якість матеріалу найбільш повно відповідали призначенню виробу і умовам його експлуатації. Крім цього для раціональної організації виробництва меблів необхідно вірно прийняти матеріал, тобто оцінити його властивості і відповідність стандарту, вірно застосувати матеріал, тобто вибрати засоби і режими обробки, які відповідають його властивостям і здатні економному розподілі його, і, на кінець, вірно зберігати матеріал.

Підприємство широко застосовуює деревину. Це зумовлено її легкістю і простотою обробки, низькою теплопровідністю, високою міцністю, довговічністю слугування в сухому середовищі, здатністю міцно склеюватись, зберігати гарний зовнішній вигляд. Але необхідно визначити і деякі недоліки деревини: загоряння і загнивання, розрушеня від комах, грибів і плісенні, гігроскопічність і зв'язані з нею набухання і висушування, які можуть викликати зміну розмірів готових виробів. (38, 76)

Пропоную використовувати для виробництва меблів деревинностружкові і деревинноволокнисті плити, оскільки вони, порівняно з пиломатеріалами і столярними литами, мало змінюють свої розміри в умовах змінної вологості, а також їх виробництво дозволяє економити деревину.

Пропоную застосовувати різні види синтетичних матеріалів, які надають технічний рівень.

Застосування пластмас і полімерних матеріалів надають меблевій промисловості можливість значно розширити асортимент, споживні властивості меблів, покращити їх якість.

Пропоную підвищити ефективність виробництва, вдосконалити організацію виробництва меблів і випуску меблів, перейти до автоматичних ліній, намагатись повністю задовольнити споживача необхідним асортиментом меблів високої якості і відмінними споживними властивостями. На мою думку, при виконанні цих умов меблі стануть конкурентноздатними не лише на ринку України, а й на світовому ринку. (28, 67).



10. Очікувана ефективність від збільшення рівня якості та критерії конкурентоспроможності

На даному етапі розвитку досліджуваного підприємства, дивлячись на структуру його витрат (таблиця 9.1) за два останніх роки, ми бачимо, зросли матеріальні затрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи. Тому на мою думку, ВАТ «РМФ» потрібно знизити матеріальні затрати. А саме, домовитись із вже існуючими постачальниками, щоб вони знизили ціну закупки основних матеріалів і сировини або знайти інших бізнес-партнерів, які пропонують вигідні умови співпраці. Ну а Товариство, в свою чергу, збільшить обсяг закупок для того, щоб збільшити обсяг виготовленої продукції. Тобто, за одну і ту ж ціну або і меншу від тої, що була, підприємство може закупити більше матеріалів і сировини. Для економії витрат на сировині, (деревині) необхідно використати синтетичні та натуральні замінники , що не поступаються в якості,але мають меншу вартість. Зокрема, якщо підприємство буде використовувати такий замінник, як МДФ(модифікована плита), покривши її шпоном, то зменшення матеріальних витрат сягне 10% . Як відомо перед лакуванням меблів необхідно 2 рaзи наносити ґрунтовку, якщо фабрика закупить кращу ґрунтовку,яка буде дорожчою від попередньої на 10%, то її можна наносити 1 раз , що на 55% буде економніше.

Ґр.1- 50грн.

Ґр.2- 55грн.

Якщо першої ґрунтовки в рік необхідно 4800 кг., то другої - 2400кг.

4800*50=240000грн.(11.1)

2400*55=132000грн.(11.2)

240000-132000=108100грн.(11.3)



Також я пропоную збільшити продуктивність праці робітників цеху за рахунок спеціалізації. Якщо до спеціалізації працівник виготовляв 2000 шт. деталей, то після спеціалізації він виготовлятиме 2100шт., тобто за рахунок спеціалізації праці робітники за один і той самий час виготовляють більше продукції, що призводить до зменшення її собівартості на 5%. При спеціалізації праці полегшується процес управління працівниками, за рахунок чого потрібно скоротити 2-х майстрів цеху, ,що зменшить річні витрати на оплату праці на

2018 + 1816=3834*12 = 46010 грн.(11.4)

Тому враховуючи мої пропозиції витрати підприємства в 2012 році становитимуть (тис.грн.):

- матеріальні затрати =1039,4; (1275-127,5-108,1)

- витрати на оплату праці - 718,99;(765-46,01)

- відрахування на соціальні заходи - 288;

- амортизація - 162;

- інші операційні витрати - 84;

-

При даних витратах ми не змінюємо чистий дохід, тобто він становить 2690тис. грн. (дод.1), але вже собівартість обсягу товарів становитиме:

С= 1039,4+718,99+288+162+84=2292,39 (тис.грн.).(11.5)

Тоді, прибуток в 2012 році становитиме:

Пр=2690-2292,39= 397,61(тис.грн.).(11.6)

Що на 274,61 тис.грн. перевищує попередній рік (397,61- 123=274,61)

Отже, даному підприємству потрібно домовитись з постачальниками про зниження ціни закупок сировини і основних матеріалів або знайти нових, де дешевше і висока якість,а також знизити витрати на послуги зв'язку і матеріальні витрати, внести зміни в організаційну структуру, збільшити продуктивність праці виробничого персоналу для того, щоб отримати прибуток більший, ніж в попередній рік на 274,61 тис.грн.



11. Оцінка ефективності комерційної діяльності підприємства

Для успішного виконання комерційних операцій по закупівлі товарів підприємство ВАТ «РМФ» повинно систематично займатися виявленням і вивченням джерел закупівлі і постачальників товарів. Комерційні працівники повинні добре знати свій економічний район і його природні багатства, виробників, сільське господарство і асортимент вироблюваних виробів на промислових підприємствах.

На ВАТ «РМФ» важлива роль у комерційній роботі приділяється вишукуванню додаткових ресурсів з місцевої сировини, продукції кооперативної промисловості, підсобних, лісових господарств, продукції індивідуальної трудової діяльності.

Комерційні працівники повинні відвідувати підприємства-виробники з метою ознайомлення з виробничими можливостями підприємства, обсягом і якістю своєї продукції, а також брати участь у нарадах з працівниками промисловості, виставках-переглядах нових товарів, оптових ярмарках.

Комерційні працівники постійно стежать за рекламними оголошеннями в ЗМІ, проспектами, каталогами, тому можна сказати вони вдало виконують свою роботу. Але і є багато не доопрацювань , з якими їм необхідно справитись.

Формування товарних ресурсів є предметом постійної роботи торгового апарату оптових баз. У ринкових умовах форми і методи цієї роботи перетерпіли істотні зміни. Головні зміни полягають у тому, що на зміну методам централізованого розподілу товарних ресурсів прийшла ринкова практика вільної купівлі-продажу товарів за цінами попиту та пропозиції. Тому комерційна ініціатива торгових працівників по залученню в товарообіг максимальних товарних ресурсів з метою отримання необхідного прибутку повинна сполучатися з турботою про кінцевих покупців, обліком їхньої платоспроможності, з недопущенням невиправданого росту цін, наданням населенню можливості придбати товари за доступними цінами. (24, 63).

11.1 Визначення рівня ділової активності комерційної діяльності

"Ділова активність" доволі широке поняття й охоплює практично всі аспекти роботи підприємства. За економічним змістом ділову активність підприємств можна розглядати як у широкому, так і вузькому значенні. У широкому розумінні вона означає весь спектр зусиль підприємства, спрямованих на просування на ринках продукції, праці, капіталу. Тому для підвищення ділової активності керівники підприємств повинні докладати максимум зусиль для поліпшення договірної роботи, умов бізнесу, розширення інформаційного поля. У вужчому розумінні, тобто при аналізі фінансово-господарської діяльності, ділова активність підприємства означає його виробничу й комерційну діяльність. (19, 37)

Система показників ділової активності втілюється у додержанні так званого золотого правила економіки підприємства, яке виражається таким співвідношенням (11.1.1):

Тп >Тр >Та>100%, (11.1.1);

де Тп - темп зростання (зменшення) прибутку;

Тр - темп зростання (зменшення) обсягу реалізації:

Та - темп зростання (зменшення) вартості активів (валюти балансу)

Ця залежність означає, що економічний потенціал підприємств зростає, виручка від реалізації (дохід) випереджає приріст активів, а приріст фінансового результату випереджає приріст виручки від реалізації.

Показники ділової активності доцільно розділити на два рівні: ключові показники (для експрес-аналізу) і додаткові (для поглибленого аналізу). Ключовими показниками є: коефіцієнт стійкості економічного зростання, коефіцієнт оборотності оборотних активів, коефіцієнт оборотності власного капіталу, коефіцієнт ділової активності, тривалість фінансового циклу.

Для визначення резервів зростання ділової активності доцільно визначити додаткові показники оборотності: коефіцієнт оборотності запасів, тривалість оборотності запасів, коефіцієнт оборотності коштів у розрахунках, тривалість обігу коштів у розрахунках, коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, тривалість оборот кредиторської заборгованості та тривалість операційного циклу.(5, 66)

Таблиця 6 - Темпи зміни прибутку, виручки від реалізації і валюти балансу ВАТ «РМФ» на 2009-2011рр.

Рік	Прибутку	Виручки від реалізації	Валюти балансу
2009-2010	0,3	1,18	0,98
2010-2011	-2,4	0,85	0,96

Аналіз даних табл. 12.1.2 дає змогу затверджувати, що на підприємстві ВАТ «РМФ» співвідношення між темпами зміни цих основних показників діяльності свідчить про скорочення економічного потенціалу, неефективне використання ресурсів та незначний розмір прибутку чи збиткову діяльність.

Основними причинами зниження цих показників є зменшення обсягів виробництва, зростання собівартості та низька конкурентоспроможність виро-бів, перенасиченість ринку. ВАТ «РМФ» має усі виробничо-фінансові можливості для нарощуван-ня обсягів виробництва. На ринку збуту його виробів досить гостра конкурен-ція. Отже, основний напрям розширення діяльності підприємства й зростання ділової активності полягає в оптимізації асортименту, підвищенні конкурентоспроможності виробів, інтенсифікації маркетингової діяльності.

Таким чином, ділова активність - доволі широке поняття й охоплює майже всі аспекти роботи підприємства. Ділову активність можна розглядати в широкому аспекті, тобто як економічну ділову активність, і у вузькому - як фінансову ділову активність. Основними напрямами зростання ділової активності, залежно від призначення продукції підприємства, є забезпечення в необхідних обсягах високоякісною сировиною, оновлення матеріально-технічної бази, підвищення конкурентоспроможності виробів, пошук нових ринків збуту.(13, 66)

11.2 Оцінка рівня комерційного ризику

Складність класифікації комерційних ризиків полягає в їх різноманітності. Так, існують визначені види ризиків, починаючи від пожеж, стихійного лиха і аж до змін у законодавстві, яке регулює підприємницьку діяльність. Поряд з цим, економічний і політичний розвиток держави породжує нові види ризику.

Найбільш повною і обґрунтованою є наступна класифікація ризиків, які виникають у малому підприємництві:

· І - ризик, пов'язаний із господарською діяльністю;

· II - ризик, пов'язаний з особистістю підприємця;

· III - ризик, зумовлений недостатньою інформацією про стан зовнішнього середовища.(9, 13)

Оскільки ймовірність виникнення останнього ризику обернено пропорційна тому, наскільки підприємство інформоване про стан зовнішнього середовища по відношенню до свого підприємства, він є найбільш важливим в сучасних умовах господарювання. Нестача інформації про партнерів, конкурентів - джерело втрат для підприємця.

Ризик, пов'язаний з особистістю підприємця, визначається тим, що всі підприємці володіють різними знаннями, майстерністю, досвідом ведення підприємницької діяльності, різними вимогами до рівня ризикованості окремих угод.

Слід врахувати також у господарській діяльності інші види ризиків. Так, за сферою виникнення комерційні ризики поділяються на зовнішні та внутрішні.

До зовнішніх ризиків відносять ризики, безпосередньо не зв'язані із діяльністю підприємця. Це, зокрема, непередбачені зміни законодавства, яке регулює комерційну діяльність, інфляційний тиск тощо.

Джерелом внутрішніх ризиків є саме підприємство. Це ризики, пов'язані з неефективним менеджментом, помилковою маркетинговою політикою, а також виступають результатом внутрішньофірмових зловживань.(17, 45)

Основними із внутрішніх ризиків є кадрові ризики, пов'язані із професійним рівнем і рисами характеру співробітників малого підприємства.

За рівнем прийняття рішень виділяють два типи комерційного ризику:

· макроекономічний (глобальний) ризик;

· мікроекономічний (локальний) ризик.

· Оскільки основне завдання підприємця ризикувати розумно, не переходячи тієї межі, за якою можливе банкрутство підприємства, виділяють такі види ризиків: допустимий, критичний і катастрофічний.

· Допустимий ризик - загроза повної втрати прибутку від певного проекту або комерційної діяльності в цілому. Отже в даному випадку втрати можливі, але їх розмір менший очікуваного підприємницького прибутку.

· Критичний ризик пов'язаний із небезпекою втрат у розмірі здійснених затрат на реалізацію даного виду комерційної діяльності або окремої угоди.

· Під катастрофічним розуміють ризик, який характеризується небезпекою, загрозою втрат у розмірі, який дорівнює або перевищує вартість майна підприємця.(6, 65)



11.3 Оцінка ефективності маркенгової діяльності підприємства ВАТ «РМФ»

На ВАТ «РМФ» нещодавно відкрився магазин в якому представлені меблі, даного виробника.

Запропонований асортимент вибору меблів фабрики ВАТ «РМФ» вже завоювали стійкий авторитет у роздрібних покупців. Місія фірми представляє собою філософію організації, та цінності, вірування і переконання, які покладені в основу її діяльності. Розробка місії - завдання вищої управлінської ланки, проте маркетинг безпосередньо впливає на цей процес. Маркетинг встановлює своєрідний міст між можливостями фірми і потребами ринку (споживачів).

Місія фабрики полягає в забезпеченні населення м. Радивилів та його району якісними меблями. Споживач може вибрати з наявного асортименту меблів або зробити замовлення на виготовлення певної моделі.

Якість меблів гарантується виробником, але крім цього, все що надходять на фабрику матеріали проходять ретельний контроль якості фахівцями фабрики. Крім того, ведеться ретельний відбір постачальників матеріалів для виготовлення меблів.

Асортимент меблів регулярно оновлюється, існує гнучка система оплати, система замовлень меблів і система цінових знижок.

Бажаний імідж фірми в очах споживачів грунтується на повноті асортименту, коли покупець у будь-який час може знайти в даній фірмі все, що йому необхідно, меблі високої якості і за доступною ціною. Для формування даного іміджу необхідно підтримувати суворий контроль якості виготовлення меблів, розвивати асортимент, наявної й удосконалювати систему замовлень (за якістю, за швидкістю доставки, доступності цін і різноманітності асортименту).

До стратегічних цілей розвитку фабрики меблів ВАТ «РМФ» відноситься розширення сфери діяльності, збільшення ринкової частки, виявлення найбільш перспективних цільових груп (сегментів). Для досягнення цієї мети керівництво фірми проводить маркетингові дослідження ринку.

Для того щоб вдосконалити систему управління маркетингом підприємству необхідно:

Необхідна розробка нових видів меблів з ??попереднім вивченням потреб і потреб потенційних клієнтів.

Також необхідно щомісячно виділяти кошти для проведення рекламних заходів.

Така інформація може бути корисна при плануванні рекламної кампанії - знаючи, який сегмент є споживачем тих чи інших видів меблів, ми просуваємо для відповідного сегмента відповідний клас продукції. А при випуску нового товару на ринок ми дізнаємося, хто є потенційним споживачем, що дозволить більш точно «підігнати» характеристики продукту під вимоги покупців.

Одним з методів визначення пріоритетності товарів меблів з ??точки зору інтересів покупців є анкетування, яке дозволяє з'ясувати ступінь і мотиви переваги при виборі товару. Тут можна застосувати наступні методи вивчення попиту:

Опитування відвідувачів на виставках - продажах і спеціалізованих виставках, розпродажах. Ефективний для опитування покупців за новими моделями для визначення пріоритетів асортиментної політики. Цей метод крім вивчення попиту, сприяє збільшенню продажів. Виставці-продажу, розпродажу передує потужна рекламна кампанія, центральна лабораторія представляє нові моделі для вивчення попиту. Безпосередньо на самому заході проводиться опитування відвідувачів. Всі побажання записуються в спеціально складену таблицю.

Також для того, щоб поліпшити маркетингову діяльність на підприємстві, можливе введення спеціальної комп'ютерної програми для того, щоб результати маркетингових досліджень враховувалися централізовано і можна було простежити зміну купівельного переваги, попиту, ціни на меблі фабрики. Це дозволить підприємству з більш повної точністю відслідковувати зміни на ринку меблів і реагувати на ринкові зміни.



Висновки

Як показують дані аналізу по ВАТ «РМФ», на даному підприємстві відсутній повноцінний комплекс маркетингових комунікацій. Певною мірою використовується реклама в межах району функціонування підприємства.

Для підвищення показників діяльності підприємству необхідно в майбутньому нарощувати обсяги діяльності, скорочувати витрати обігу на одиницю товарообороту, а також дещо скоротити обсяги товарних запасів підприємства для прискорення їх оборотності.

Як показала практика управління товарною політикою ВАТ «РМФ» на підприємстві існують деякі недоліки стосовно асортименту, розробки товарів, дослідження тенденцій на ринку нових товарів.

Товарна політика будь-якого торговельного підприємства містить декілька складових частин, основними з яких є: визначення асортименту товарів та його поновлення, забезпечення високої якості реалізованих товарів, відповідна упаковка, наявність набору споживчих властивостей, які найбільш повно задовольняють потребам і запитам споживачів.

У ВАТ «РМФ» надаються деякі додаткові послуги, основними з яких є: надання консультацій по вибору і використанню товару; доставка товарів до місця призначення; додаткове пакування товарів ; телефонна довідка про наявність і надходження товарів тощо.

В цілому асортимент товарів відповідає спеціалізації ВАТ, але в подальшому відповідно до статуту можна розширювати перелік реалізованих товарів та послуг. Це допоможе знизити операційні ризики діяльності підприємства.

Таким чином всі проаналізовані показники говорять про певну стабільність діяльності ВАТ «РМФ» та подальші перспективи розвитку на ринку в Україні.

Стимулювання збуту використовує сьогодні різні засоби активізованого впливу на цільову аудиторію, здатні прискорити чи посилити відповідну її реакцію.



Список літератури

1 Азарян О. М., Баширов І. Х., Воробйов Б. З., Жаболенко М. В., Криковцева Н. О. Маркетинг: принципи та функції. -- К.: НМЦВО МОіН України, 2001. -- 319 с.

2. Анурин В. Ф., Муромкина И. И., Евтушенко Е. В. Маркетинговые исследования потребительского рынка: Уникальный отечественный опыт. -- СПб.: Питер, 2004. -- 269с.

3. Апопій В. В., Бабенко С. Г. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг. -- К.: НМЦ "Укоопосвіта", 2002. -- 458с.

4. Балабанова Л. В., Кривенко А. В. Управление конкурентоспособностью предприятий на основе маркетинга. -- Донецк: ДонГУЭТ им. М.Туган-Барановского, 2004. -- 147с.

5. Бевзенко В. Ф., Балабанова И. В., Баширов И. Х. Маркетинг торговли. -- Донецк: ООО "Юго-Восток, Лтд", 2004. -- 148с.

6. Бобров В. Я. Основи ринкової економіки і підприємництва: Підручник. -- К.: Вища шк., 2003. - 719 с.

7. Буров А. С. Международный маркетинг. -- М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и Ко", 2004. -- 283с.

8. Варналій З. С. Основи підприємництва: Навч. посіб. -- К.: Знання-Прес, 2002. -- 239 с.

9. Вачевський М. В., Скотний В. Г., Вачевський О. М. Промисловий маркетинг. -- К.: Центр навчальної літератури, 2004. -- 254с.

10. Вісящев В. А., Антошкіна Л. І., Тарлопов І. О. Маркетинговий менеджмент. -- Донецьк: НОРД-ПРЕС, 2005. -- 440с.

11. Вісящев В. А., Антошкіна Л. І., Тарлопов І. О. Основи маркетингу. -- Донецьк: Норд-Прес, 2004. -- 388с.

12. Гаркавенко С. С. Маркетинг. -- К.: Лібра, 2004. -- 712с.

13. Гірченко Т. Д., Дубовик О. В. Маркетинг. -- Л.: ЛБІ НБУ, 2004. -- 256с.

14. Гончарук Я. А., Павленко А. Ф., Скибінський С. В. Маркетинг. -- К.: КНЕУ, 2004. -- 391с.

15. Дайновський Ю. А. Маркетингова товарна політика. -- Л.: Видавництво Львівської комерційної академії, 2004. -- 52с.

16. Дугіна С. І. Маркетингова цінова політика. -- К.: КНЕУ, 2005. -- 392с.

17. Дяченко Т. О. Основи менеджменту і маркетингу. -- К.: НАУ, 2004. -- 88с.

18. Єрмошенко М. М. Комерційна діяльність посередницьких організацій. -- К.: НАУ, 2003. -- 345с.

19. Єрмошенко М. М., Стороженко О. А. Комерційна діяльність малих підприємств. -- К.: Національна академія управління, 2003. -- 146с.

20. Зозулев А. В. Промышленный маркетинг: стратегический аспект. -- Х.: Студцентр, 2005. -- 328с.

21. Кардаш В. Я. Маркетингова товарна політика. -- К.: КНЕУ, 2003. -- 250с.

22. Кашубіна Н. П., Якубович Б. К. Господарське право. -- Алчевск: ДГМІ, 2002. -- 293с.

23. Кравцова Т. М. Державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності: організаційно-правові засади реалізації / Національний ун-т внутрішніх справ. -- Х.: Видавництво Національного університету внутрішніх справ, 2004. -- 266с.

24. Маркетинг. -- К.: Навчально-методичний центр "Консорціум із удосконалення менеджмент- освіти в Україні", 2004. -- 503с.

25. Мочерний С. В., Устенко О. А. Основи економічної теорії. -- К.: Видавничий центр "Академія", 2005. -- 504с.

26. Николайчук В. Е., Белявцев М. И. Промышленный маркетинг. -- Донецк: ООО ПКФ "БАО", 2004. -- 383с.

27. Ніколаєва Л. В., Старцев О. В., Пальчук П. М., Іваненко Л. М. Підприємницьке право: Навч. посібник. -- К.: Істина, 2001. -- 478 с.

28. Організація торгівлі. -- Л.: Видавництво Львівської комерційної академії, 2004. -- 43с.

29. Правові основи підприємницької діяльності. -- К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2002. -- 292 с.

30. Промисловий маркетинг. -- Л.: Видавництво Львівської комерційної академії, 2004. -- 104с.

31. Старостіна А. О., Черваньов Д. М., Зозульов О. В. Маркетинг. -- К.: Знання-Прес, 2002. -- 192 с.

32. Трофимова З. В. Основи економіки: Мікроекономіка й основи підприємництва. -- Донецьк : ТОВ ВКФ "БАО", 2004. -- 223с.

33. Федоренко В. С. Маркетинг. -- Черкаси, 2004. -- 162с.

34. Хейг П. Х., Ник, М. К. Маркетинговые исследования на практике. -- Д.: Баланс Бизнес Букс, 2005. -- 306с.

35. Хулей Г. С., Джон, П. Н. Маркетинговая стратегия и конкурентное позиционирование. -- Д.: Баланс Бизнес Букс, 2005. -- 774с.

36. Чеботар С. І., Шевчик М. Г., Рябчик І. В., Ларіна Я. С., Арсеньєва О. П. Основи маркетингу. -- К.: Наш час, 2004. -- 238с.

37. Чухно А. А. Постіндустріальна економіка: теорія, практика та їх значення для України -- К.: Логос, 2003. -- 631с.

38. Добробабенко Н.С. Фірмовий стиль: принципи розробки. - М: Инфра-М., 1999.

Размещено на Allbest.ru

...