Маркетингова діяльність ТзОВ "Агробізнес"

Размещено на http://allbest.ru

Вступ

Надзвичайно великі виробничі можливості сучасної промисловості, швидке оновлення і розширення асортименту продукції під дією НТП, глибокі зрушення у характері ринкового попиту викликають цілий комплекс проблем, що ускладнює реалізацію товарів. І хоча ці проблеми у загостреній і суперечній формі більш притаманні розвинутим країнам, вони не обминають і економіки України. Маркетинговий підхід допомагає згладжувати їх, сприяє їхньому розв'язанню. Саме тому спеціалісти з вивчення попиту, управління збутом, організації рекламної діяльності є вкрай необхідними для ефективного розвитку національної економіки.

Маркетинг це теорія і практика прийняття управлінських рішень щодо ринково-виробничої стратегії організації на основі аналізу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища з метою реалізації економічних інтересів виробників і споживачів. Виходячи саме з цього, спеціаліст-маркетолог повинен аналізувати фактори бізнес-середовища, оцінювати їх вплив на діяльність організації, планувати і здійснювати маркетингові дослідження, обробляти отриману інформацію, на основі якої здійснюватимуться маркетингові заходи для підвищення конкурентоспроможності підприємства (організації).

Фахівці-маркетологи необхідні економіко-інформаційно-аналітичним центрам державних органів різного рівня, науково-дослідним організаціям, органам освіти, соціального захисту, інформаційним та аналітичним підрозділам банків, бірж, страхових компаній, виробничим та торговельним підприємствам з різними формами власності, міжнародним фірмам та їх представництвам, навчальним закладам, що здійснюють науковий пошук, розробку та налагодження процесу виробництва з використанням сучасних систем менеджменту та маркетингу.

Навички практичної роботи студенти отримують під час проходження виробничої практики на промислових та торгових підприємствах. Виробнича практика є невід'ємною складовою практичної підготовки фахівця з маркетингової діяльності. Метою проходження практики на підприємстві є формування у студентів професійних знань і навичок щодо прийняття самостійних рішень під час професійної діяльності в реальних умовах, на базі знань набутих під час навчання. Також поглиблення та закріплення в студентів теоретичних знань з таких предметів, як: економіка підприємства, менеджмент, маркетинг, управління персоналом, з основ зовнішньоекономічної діяльності, методами та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії; виховання потреби систематично поповнювати свої знання та творчо їх застосовувати у практичній діяльності.

Базою проходження виробничої практики є підприємство ТзОВ «Агробізнес» , яке є юридичною особою. Відповідно до Статуту основними видами діяльності є: виробництво та реалізація хлібобулочних та кондитерських виробів. Проходження практики здійснюється під керівництвом головного з відділу кадрів даного підприємства.

ТзОВ «Агробізнес» доводиться розв'язувати багато складних питань, щоб бути успішними на рику. Досконале знання потреб споживача та виробництво товарів, що їх задовольняють, єдина можливість досягти цілей, пов'язаних з прибутком, збільшенням обсягу продажу, проникненням на нові ринки. Знання сучасного маркетингу дозволяють досягнути цієї мети.

Предметом виступають основні виробничі фонди підприємства, а об'єктом дослідження є саме підприємство.

Мета проходження практики ознайомитись безпосередньо на підприємстві з виробничим процесом, закріпити, поглибити та систематизувати знання і вміння, отримані при вивченні певного циклу теоретичних дисциплін а також здобути певний практичний досвід.



1. Загальна характеристика та організаційно-правові засади діяльності ТзОВ «Агробізнес»

ТзОВ «Агробізнес» засновано в 2000 році, зареєстроване Підволочиською районною держадміністрацією 31.07.2000 року, рішення №Ю0010153. Майно товариства перебуває в колективній власності засновників. Товариство є юридичною особою. Юридична адреса товариства: 47823, с. Токи, Підволочиського р-ну, Тернопільської області, тел. (03845) 3-45-83, 2-11-91, e-mail: agrobiznes@bigmir.net. Головний офіс товариства знаходиться у м. Волочиську Хмельницької обл., за адресою: вул. Чайковського, 2а створено філію товариства. Філія є головним виробничим підрозділом товариства. ТзОВ «Агробізнес» засноване на приватній власності його власників.

Метою діяльності підприємства є виготовлення і реалізація продуктів харчування першої необхідності, ведення виробничо-господарської та іншої діяльності, спрямованої на створення нових робочих місць, на отримання прибутку на вкладений капітал, а також на задоволення на її основі соціально-економічних інтересів власників та членів трудового колективу підприємства, участь в благодійницькій діяльності, виконання, у випадках передбачених законодавством, державних програм і замовлень.

Майно товариства перебуває в колективній власності засновників. Товариство є юридичною особою, має самостійний баланс, статутний фонд, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, фірмовим знаком та кодом, кутовий штамп, фірмові бланки. Підприємство володіє значним інтелектуальним потенціалом, має дружні, тісні стосунки з партнерами, оснащене сучасними інформаційними засобами діяльності і управління, облік і управління діяльністю здійснюються при допомозі комп'ютерної мережі.

Спочатку ТзОВ «Агробізнес» займалося в основному виробництвом борошна. Подальший розвиток підприємства почався з хлібопекарської справи, в 2002 році у м. Волочиську було створено міні-пекарню, яка стала філією товариства. Міні-пекарня була створена на базі викупленої їдальні КП «Волочиськбуд». В 2004 році товариство викупило хлібокомбінат Волочиської райспоживспілки. Завдяки розширенню виробництва створено нові робочі місця.

Паралельно з випуском хліба товариство нарощувало парк автомобільної техніки та комбайнів для збору і перевезення врожаю. Після купівлі автомобілів «Вольво» та причепів для них товариство почало надавати послуги по міжнародних перевезеннях вантажів, майже весь перевізний транспорт постачається з Німеччини, за раніше підписаним контрактом із німецькою компанією «CLAAS».

Спочатку збір врожаю зернових проводився комбайнами ДОН-1500 російського виробництва. Паралельно закупівлі техніки для збирання цукрового буряка, першим комбайном був «Kleine SF-10». Надалі товариство зробило ставку на нову техніку, пізніше в 2005 році було закуплено 5 нових зернозбиральних комбайни «Джон Дір» американського виробництва. В 2006 році закуплено ще 4 нових зернозбиральних комбайни «Claas Lexion». Надання послуг по збору зернових, кукурудзи і соняшника починається з червня місяця в Автономній Республіці Крим, Одеській, Миколаївській, Кіровоградській, Черкаській, Вінницькій областях, переходячи з південних областей в північні закінчуючи Хмельницькою та Тернопільською областями. Закупівля бурякозбиральних комбайнів проводилася поступово, на сьогодні в товаристві налічується 4 нових комбайни «Холмер Терра Дос» виробництва Німеччини. Копання цукрових буряків проводиться не тільки в Хмельницькій і Тернопільській областях, а й у Вінницькій, Волинській, Рівненській. Значно збільшився парк вантажних автомобілів для перевезення зернових та цукрового буряка і налічує близько 220 вантажних автомобілів. ТзОВ «Агробізнес» тісно працює з Волочиським, Городоцьким, Теофіпольським цукровими заводами.

Для повного забезпечення виробничих потреб було орендовано ХПП ДП ДАК «Хліб України» Волочиський КХП. В червні 2004 року було викуплено ХПП, зроблено капітальний ремонт і введено в дію, що дало змогу не тільки зберігати зерно для власного виробництва, а й надавати послуги по очистці, сушці і збереженню зернових.

Таким чином було завершено створення повного циклу виробництва: від поля до кінцевого споживача хлібобулочних виробів. Надлишки борошна, які не використовувалися для власного виробництва хліба реалізовувалися на хлібокомбінати інших областей України. Серед них ТзОВ «Торговий дім», «Львівська макаронна фабрика», Бердичівський хлібозавод, ВАТ «Чернівецький хлібокомбінат», ВАТ «Хліб» м. Луцьк та ряд інших.

На продукцію міні-пекарні зростав попит і було прийнято рішення про розширення виробництва. В 2004 році товариство викупило Волочиський хлібокомбінат, зробило його повну реконструкцію, було встановлено нове обладнання виробництва Німеччини, Болгарії та Швейцарії. В липні 2005 року нове підприємство було запущено в роботу.

Товариство має розгалужену дилерську мережу: власним автотранспортом хлібобулочні вироби доставляються у Львів, Хмельницький, Вінницю, Івано-Франківськ, Тернопіль, Луцьк, Рівне та прилеглі райони до даних обласних центрів, у мережі «Сільпо», «Фуршет», «Вопак», «ЕкоМаркет» та ін. Продукція ТзОВ «Агробізнес» користується великим попитом серед населення, тому що відповідає найсуворішим показникам якості. ТзОВ «Агробізнес» неодноразово брало участь у виставках всеукраїнського та обласного значення, де ставало переможцем ТОВ «Агробізнес» забезпечує приблизно 24% тернопільського ринку хлібної продукції, рум'яні буханці возять навіть у Київ та на Житомирщину.

Після значного підвищення виробництва хліба і хлібобулочних виробів було закуплено додатковий транспорт для доставки хліба до кінцевого споживача, вантажні автомобілі «Mercedes» і «ГАЗель».

ТзОВ «Агробізнес» являється одним із основних постачальників хлібобулочних виробів по Хмельницькій та Тернопільські областях. Звісно ж, є значна кількість конкурентів, які пропонують споживачам ширший асортимент продукції, проте вони ще не зовсім здатні витіснити продукцію даного підприємства.

Також значну кількість продукції замовляють міські школи, школи районних сіл, деякі приватні підприємці. Сировину для виготовлення своєї продукції завод отримує від різноманітних комерційних та державних структур. Як правило, має своїх постійних постачальників. Розрахунки з постачальниками відбуваються через банки.

Ринкові умови господарювання висувають високі вимоги до рівня конкурентоспроможності продукції. Ці вимоги на сучасному етапі розвитку суспільного виробництва в значній мірі визначаються характеристиками економічності та надійності. Тому тут характерна цілеспрямованість в процесі прийняття рішень, що організаційно і економічно забезпечать конкурентоспроможність продукції. Специфіка торгового бізнесу полягає в пошуку нових шляхів і методів збуту продукції, орієнтації на потреби і смаки споживачів. Методологія прийняття рішень при цьому базується на інтелектуальному продукті еволюції системи знань науки управління про методи впливу на людей в процесі інноваційної діяльності.

Керівництво підприємства вимушене кожного дня вирішувати багато проблем організаційного, економічного та фінансового характеру, які вимушені вирішувати інтуїтивно, методом «проб і помилок», отримуючи постійно практичний досвід.

Підприємство має належний рівень розвитку виробничої бази, добре налагоджено системи заготівлі та збуту продукції. Всього на підприємстві працює більше як 1500 чол.



2. Асортимент виробів і аналіз напрямків маркетингової діяльності на підприємстві ТзОВ «Агробізнес»

Асортимент (фр. assortiment -- набір, комплект) -- це склад і співвідношення окремих видів продукції підприємства, галузі виробництва або групи товарів. Асортимент продукції характеризує її склад щодо сортності та якості; - набір різних груп, видів і сортів товарів, об'єднані за споживчою, торговою або виробничою ознакою, які реалізуються суб'єктом господарювання на об'єкті торгівлі.

Асортимент буває гуртовий (оптовий) і роздрібний. Гуртовий асортимент сформований (згрупований) за певними ознаками товарознавчими, за принципом комплексного споживання товарів чи за потребами певних соціальних груп споживачів. Розрізняють асортиментні набори товарів: торговий набір для окремого магазину, його секції, відділів торговельної організації. У торговій практиці вживають поняття (термін) поліпшення асортименту товарів: за рахунок внутрішньо групових змін збільшення у загальному асортименті питомої ваги товарів, які більшою мірою відповідають попиту населення, вищої якості, з кращими споживчими властивостями, з дотриманням гігієни, екології тощо.

Запуск хлібокомбінату дозволив збільшити обсяги продукції від 15 т. хлібобулочних виробів на добу, які випускала міні-пекарня, до 80 т., і значно розширити її асортимент, а також випускати кондитерські вироби. Асортимент налічує 50 найменувань.

Продукція відповідає високим показникам якості, упаковка кожного виробу оснащена штрих-кодом. Продукція філії не раз займала почесні місця на виставках районного та обласного значення. В 2005 році за високу якість хлібокомбінат Волочиської філії ТзОВ «Агробізнес» було нагороджено відзнакою «Лідер харчової та переробної промисловості України 2005» та «Переможець Всеукраїнського конкурсу якості продукції - «100 кращих товарів України».

Після введення в дію нового обладнання на ТзОВ «Агробізнес» значно розширився асортимент хлібобулочних виробів: хліб білий, хліб пшеничний формовий, хліб житньо-пшеничний, хліб «Український » формовий, батон нарізаний, булочка з родзинками, повидлом, шоколадом, маком, сиром, хліб «Домашній з кмином», хліб «Подільський», хліб для тостеру, фруктовий хліб, заготовка для піци, плюшка московська, плетенка з маком, калач «Віночок», булочка українська, крендель та багато інших хлібобулочних виробів. маркетинговий товарний збут асортимент

Запущено в дію кондитерський цех, приймаються замовлення від фізичних осіб на випічку короваю до весілля та інших урочистих свят.

Асортимент виробів на підприємстві постійно розширюється. На сьогоднішній день на кондитерському цеху випікається печиво близько 10 видів сортів. Планується в найближчому майбутньому випускати також макаронні вироби.

Оформлення та упакування на підприємстві займає не останнє місце, досить прискіплива увага звертається на дизайн упакування. Різні сорти хліба представлені в упаковках різної кольорової гами. Хліб упаковується в поліетиленові пакети. Всю необхідну інформацію у ТзОВ «Агробізнес» вказує на упаковці склад, зміст корисних речовин і вітамінів, кількість калорій. Товар належить до категорії повсякденного попиту купування цих товарів відбувається без роздумів, їх рідко порівнюють між собою з аналогічними товарами. Тут особливу роль відіграє звичка.

На даному етапі ТзОВ «Агробізнес» складається з таких основних підрозділів:

- головне підприємство, де розміщується виробництво борошна та парк вантажних автомобілів і комбайнів;

- хлібокомбінат (філія товариства) - виробництво борошна та хлібобулочних виробів;

- міні-пекарня (філія товариства) - виробництво борошна та хлібобулочних виробів;

- хлібоприймальне підприємство - забезпечує прийом та зберігання зерна для виробничих цілей, має сертифікати Держстандарту України на виробничу лабораторію та зерносклади.

Одержання максимального прибутку при запланованому обсязі продажу стає основним завданням стратегії ціноутворення в ринковій економіці. Цінова стратегія забезпечує довгострокове задоволення потреб споживачів шляхом оптимального поєднання внутрішньої політики розвитку підприємства і параметрів зовнішнього середовища в рамках довгострокової маркетингової стратегії. При розробці цінової стратегії кожне підприємство визначає для себе головні цілі, як наприклад, доведення до максимуму виторгу, ціни, обсягів реалізації продукції або конкурентоспроможності, забезпечення певної рентабельності. Стратегія дозволяє визначити з позицій маркетингу рівень цін і граничні ціни на окремі групи продукції. Ціноутворення завжди проводять з урахуванням номенклатури і якості продукції, її корисності, значимості, купівельної спроможності споживачів і цін конкурентів.

Маркетингова цінова політика комплекс заходів щодо вибору загальних підходів до ціноутворення, визначення цін на нові товари і ті, що вже знаходяться на ринку, з метою:

- збільшення обсягів реалізації, товарообороту (орієнтація на збут);

- підвищення рентабельності виробництва і збільшення прибутку (орієнтація на прибуток);

- укріплення ринкових позицій підприємства (орієнтація на збереження існуючого задовільного стану справ на ринку).

Маркетингова цінова політика це заходи, до яких належать встановлення підприємством цін на товари (послуги) і способів їх варіювання залежно від ситуації на ринку з метою оволодіння певною ринковою часткою, забезпечення наміченого обсягу прибутку, обмеження (ускладнення) діяльності конкурентів і досягнення інших стратегічних цілей.

При розробці цінової політики як складової комплексу маркетингу враховують:

- цілі підприємства;

- зовнішні та внутрішні чинники, які впливають на ціноутворення;

- характер попиту (зокрема ступеня еластичності попиту за ціною);

- витрати виробництва, розподілу і реалізації товару;

- цінність товару, що відчувається і реальну його цінність;

- політику конкурентів та інші.

Визначаючи загальну цінову політику, ТзОВ «Агробізнес» поєднує в інтегровану мережу окремі рішення щодо взаємозв'язку цін на товари в межах номенклатури підприємства, частоти використання спеціальних знижок і зміни цін, співвідношення цін з цінами конкурентів, способи встановлення ціни на нові товари.

Ціноутворення має велике значення для встановлення економічно вигідних ринкових відносин. Ціна і ціноутворення є важливими складовими частинами функціонування ринкового механізму в Україні. Перед усіма організаціями постає завдання призначення ціни на свої товари та послуги, в тому числі і на ТзОВ «Агробізнес». У зв'язку з цим, вивчення процесу ціноутворення та особливості цінового регулювання мають велике теоретичне і практичне значення. Від цін багато в чому залежить досягнення комерційних результатів, а правильна чи помилкова цінова політика має довгострокову дію на всю подальшу діяльність.

При аналізуванні інформації про конкурентів та урядову політику в галузі ціноутворення варто помітити, що в ринковій економіці конкуренція є невід'ємною складовою, тому ця інформація має дуже важливе значення і дає змогу визначити:

- основних конкурентів виробників певного товару або його аналогів;

- показники порівнянності якості товару конкурента з якістю власного виробу;

- попит на конкурентні товари та його зміни;

- позитивні та негативні властивості товарів конкурентів;

- питому вагу конкурентів на певному ринку або його сегменті;

- фінансовий стан конкурентів, їхні прибутки за останній час;

- дії конкурентів на ринку та можливі напрямки їх зміни;

- ступінь впливу дії конкурентів на ринок;

- урядову політику в галузі ціноутворення стосовно певного виробу;

- перспективні зміни урядових заходів у галузі ціноутворення.

Зазначена інформація потрібна підприємству для аналізу й подальшого прийняття рішення з проблем ціноутворення.

Умовою для процесу ціноутворення на підприємстві ТзОВ «Агробізнес» є також захищеність підприємства, яка передбачає що держава має створити умови або контракти, укладені в процесі господарської діяльності які будуть захищені юридично і будуть обов'язковими для виконання.

Певне значення для ціноутворення має і конкуренція на ринку, яка передбачає, що підприємство буде мати змогу вільно обирати як напрямки діяльності так і економічну стратегію, а також поведінку як суб'єкта господарювання, не зазнаючи тиску з боку монополістів.

Важливою умовою ціноутворення є рівновага ринку, яка досягається тоді, коли попит споживачів на будь-який товар відповідає його пропозиції.

На ТзОВ «Агробізнес» діють такі ціни: виробнича ціна; відпускна ціна виробника; оптово-посередницька ціна; роздрібна ціна. Для ТзОВ «Агробізнес» які для інших підприємств, системи оподаткування та податкове законодавство є зовнішнім середовищем. Тому основним завданням Товариства, як платника, є пристосування до наявних умов сплати податків до бюджетів різних рівнів.

Мета цінової політики ТзОВ «Агробізнес» визначає рівень торгівельної надбавки, який би забезпечував відшкодування витрат обороту торгівельного підприємства, отримання прибутку, а також розробити заходи постійного коригування торгівельної надбавки залежно від змін кон'юнктури ринку.

Цінова політика ТзОВ «Агробізнес» здійснюється на основі ст.189,190,191 Господарського Кодексу України. Цими статтями передбачається застосування цін у господарських зобов'язаннях та про дію вільних державних та комунальних цін.

Головні тактичні цілі цінової політики ТзОВ «Агробізнес»:

- забезпечення виживання компанії на ринковому сегменті, що представляє для неї інтерес;

- отримання максимального прибутку;

- підвищення конкурентоздатності товарів підприємства;

- оптимізація клієнтської дебіторської і кредиторської заборгованості (оптимізація відношень підприємства з торговельно-розподільчою мережею і покупцями).

Розробка системи скидок, премій і заохочень клієнтам в поєднанні з оптимізацією умов видачі кредиту стає важливим напрямком цінової політики ТзОВ «Агробізнес».

Використовуючи комплекс маркетингових інструментів, ТзОВ «Агробізнес» прагне забезпечити конкурентоздатність товару за рахунок інновацій, якості, сервісу, швидкості доставки, фінансових умов поставки і цін, що роблять продукцію привабливішою для клієнтів.

Для сучасного рівня економіки характерно, що місце виробництва товару і місце його споживання не збігаються. У часі ці процеси також не відбуваються безпосередньо один за одним. Розподілити виготовлену продукцію виробник повинен раціонально, що дасть йому певний шанс виділитися серед конкурентів.

Розподіл передбачає регулювання всіх виробничих заходів, спрямованих на переміщення продукту у просторі й часі від місця виробництва до місця споживання.

На тактичному рівні завдання розподілу такі:

- робота з постійними клієнтами і залучення нових;

- одержання замовлень;

- організація виконання замовлень і постачання;

- якнайшвидша оплата продукції.

Канал розподілу це сукупність фірм або окремих осіб, які беруть на себе право власності на конкретний товар або послуги на шляху від виробника до споживача або допомагають передати товар комусь іншому. Підприємства в умовах ринкової економіки приділяють значну увагу оптимізації процесу просування товарів від виробника, до споживача. Результати господарської діяльності здебільшого залежать від того, чи правильно вибрано канали розподілу, форми й методи збуту продукції, а також від широти асортименту та якості товару.

Учасники каналу розподілу виконують кілька важливих функцій: здійснення досліджень; стимулювання збуту; налагодження контактів; встановлення придатності товару; проведення переговорів; організації руху товарів (транспортування, складування); фінансування; прийняття ризику.

Одні функції (володіння, маркування, просування) становлять прямі потоки, тобто дії, спрямовані від виробника до споживача, інші (замовлення й оплата) - зворотні потоки. Решта функцій притаманні обом напрямкам.

Система збуту товару одна з найважливіших у маркетинговій політиці підприємства.

Поняття розподілу поєднує регулювання всіх виробничих заходів, спрямованих на переміщення продукту в просторі і часі від місця виробництва до місця споживання.

На тактичному рівні вирішуються ряд завдань:

- робота зі старими клієнтами і залучення нових;

- одержання замовлень;

- організація виконання замовлень і постачання;

- максимально швидке одержання оплати за продукцію.

ТзОВ «Агробізнес», в основному, займається гуртовою, роздрібною та дрібно роздрібною торгівлею продуктами харчування і супутніми товарами, асортиментний перелік яких сягає майже 15 груп.

Для ТзОВ «Агробізнес» значного зменшення витрат на реалізацію товарів через посередників досягають за рахунок скорочення кількості прямих контактів із споживачами.

Рівень каналу збуту визначає будь-який посередник, що виконує ту чи іншу роботу щодо просування товару до споживача.

Канал нульового рівня або канал прямого маркетингу складається з виробника, який продає свій товар безпосередньо споживачами (через відділ збуту, збутові філії, мережу фірмових магазинів, посилкову торгівлю тощо). В однорівневому каналі діє один посередник. Для ТзОВ «Агробізнес» це будуть вироблені, перероблені й розфасовані товари на цьому підприємстві, які реалізуються через мережу супермаркетів «Сільпо».

Дворівневий канал складається з двох посередників. Для ТзОВ «Агробізнес» це будуть підприємства гуртової і дрібно-гуртової торгівлі (їх філії) та дистриб'ютори.

Можуть бути канали з більшою кількістю рівнів, наприклад трирівнева. Така практика не застосовується на ТзОВ «Агробізнес» наскільки це економічно не вигідно.

Ширина каналу розподілу визначає кількість незалежних учасників на кожному рівні каналу.

Практикують поряд із традиційними каналами розподілу застосування вертикальних маркетингових систем.

Кожен учасник традиційного каналу являє собою окреме підприємство, яке прагне забезпечити собі максимальний прибуток, навіть якщо при цьому знизиться прибутковість інших членів каналу і ефективність системи розподілу загалом.

Вертикальна маркетингова система складається з виробника, оптових і роздрібних торговців, які співпрацюють як єдина система.

Узгодження дій кожного з учасників можуть зумовлювати різні фактори, які і визначаються вертикально маркетинговою системою.

Якщо всі ланки розподілу є власністю одного її члена це корпоративні вертикально-маркетингові системи. Найголовніше власником є виробник, але може бути і торгівельний посередник.

У вищезазначених каналах розподілу товарів ТзОВ «Агробізнес» виконуються функції, що стосуються збирання інформації для маркетингових досліджень. Участі в комунікаційному процесі, встановлення і підтримка зв'язків з потенційними споживачами, пристосування товару для вимог споживача, проведення ділових переговорів з споживачами та постачальниками, організації руху товарів, прийняття на себе ризиків, стимулювання продажу товарів.

Серед інших видів діяльності підприємства є зокрема:

- заготівля, виробництво, переробка, зберігання та реалізація сільськогосподарської продукції та сировини, а також продукції виробничо-технічного призначення;

- виробництво, фасування, переробка, закупівля і заготівля та реалізація сільськогосподарської продукції та харчових продуктів;

- організація цільової доставки продукції споживачам;

- торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами вітчизняного та іноземного виробника.

Ці види діяльності мають свої канали розподілу і учасники цих каналів розподілів виконують свої специфічні функції, які стосуються заготівлі, зберігання товарів, транспортування продукції, вивчення потреб споживачів, участі в комунікаційних процесах тощо.

До рішень політики розподілу відносяться також рішення по розробці і реалізації заходів щодо фізичного переміщення товару, політиці розподілу з орієнтацією на організацію маркетинг-логістики, тобто вибору транспорту, транспортних підприємств, складів, місць і способів доставки, посередників, реальних товарів.

На ТзОВ «Агробізнес» створено систему формування каналів збуту, що включає в себе шляхи каналів збуту, партнери по збуту, працівники служб збуту, підприємства-виробники, а також систему функціонування каналів, до якої входять транспортні засоби, розподільчі склади, місця поставок.

Основними завданнями гуртової торгівлі Товариства є:

- маркетингове вивчення ринку, попиту і пропозиції на продукцію;

- розміщення виробництва товарів у необхідних споживачу асортименті, кількості і з відповідною якістю;

- своєчасне, повне і ритмічне забезпечення товарами в різноманітному асортименті посередницьких, роздрібних підприємств, споживачів;

- організація збереження товарних запасів;

- організація планомірного і ритмічного завезення і вивозу товарів;

- забезпечення пріоритету споживача, посилення його економічного впливу на постачальника в залежності від надійності господарських зв'язків, якості що поставляється продукції;

- забезпечення стабільності партнерських відносин у господарських зв'язках, взаємопов'язаних за всіма тимчасовими категоріями;

- організація планомірного завезення товарів із регіонів виробництва в район споживання;

- широке застосування економічних методів регулювання всієї системи взаємовідносин між постачальниками, посередниками, споживачами;

- зниження сукупних витрат, пов'язаних із просуванням товарів від виробників до споживачів.

ТзОВ «Агробізнес» постійно стежить регулярним завозом сировини у повному обсязі для реалізації і для фасування продукції.

ТзОВ «Агробізнес» має у своєму розпорядженні власний транспорт. Однак масштаб робіт потребує залучення перевізників. У 2009 році компанією було придбано 12 автомобілів, а у 2010 році 18 одиниць транспорту.

Нестабільність споживчого ринку, в тому числі ринку борошна, цукру і масла, викликана неефективністю дій державних структур, розбалансованістю господарських зв'язків та призводить до необхідності побудови нової моделі, яка б сприяла підвищенню економічної ефективності.

Дедалі більшої ваги набуває четверта складова комплексу маркетингу - методи просування товару, під якими розуміють сукупність маркетингових рішень.

Система маркетингових комунікацій спрямована на інформування, переконання, нагадування споживачам про товар фірми, підтримку його збуту, а також створення позитивного іміджу компанії.

Системою маркетингових комунікацій є діяльність підприємства, спрямована на інформування, переконування й нагадування споживачам про товари, стимулювання їх збуту та створення позитивного іміджу фірми.

Кожна зі складових системи маркетингової комунікації має особливості, однак, усі вони взаємозалежні й доповнюють одна одну, утворюючи єдиний комплекс. Ефективність способів руху товарів на споживчих ринках і ринках товарів промислового призначення різна. Виробники товарів широкого вжитку більше коштів витрачають на рекламу. Фірми, що виробляють інноваційні товари, багато витрачають на організацію персонального продажу, особливо на ринках з незначною кількістю потужних споживачів.

Розглянемо етапи розробки ефективної програми маркетингової комунікації ТзОВ «Агробізнес»:

- визначення цільової контактної аудиторії;

- з'ясування мети комунікації;

- створення звернення;

- вибір каналів комунікації;

- визначення загального бюджету, виділеного на комунікації;

- прийняття рішення про змішані способи просування;

- оцінка результатів просування;

- управління комплексними маркетинговими комунікаціями та координація цього процесу.

До системи маркетингових комунікацій, що застосовується на ТзОВ «Агробізнес» відносять рекламу стимулювання збуту і персональний продаж.

Організація рекламної компанії відіграє важливу роль при просуванні товару.

Реклама це будь-яка платна форма розповсюдження інформації про підприємство та її товар. Реклама це «королева» системи маркетингових комунікацій. маркетинговий попит збут реклама

Отже, розрахунок фінансових та виробничих показників служить інформаційною та матеріальною базою процесу маркетингу підприємства, має безпосередній вплив на якісні та кількісні маркетингові показники для втілення довгострокових та короткострокових перспектив.

До системи маркетингових комунікацій, що застосовується на ТзОВ «Агробізнес» відносять рекламу, стимулювання збуту і персональний продаж.

ТзОВ «Агробізнес» застосовує різноманітні засоби оголошення, афіші, плакати і різноманітні заходи (дегустації, виставки, презентації тощо).

Завданням реклами ТзОВ «Агробізнес» є дизайн продукції, і реклама у засобах масової інформації, замовлення елементів візуалізації для торгових об'єктів.

Організація цього виду системи маркетингових комунікацій в даний час набуває на ТзОВ «Агробізнес» розвитку.

Проводяться на підприємстві короткочасні спонукальні заходи заохочення споживачів до купівлі (знижки, розпродажі, лотереї тощо).

Кожна складова має свої особливості, специфічні засоби та прийоми, але всі вони взаємопов'язані і доповнюють один одну, утворюючи єдиний комплекс.

Із головних цілей формуються підпорядковані цілі такі, як: формування позитивного іміджу фірми; інформування споживачів про фірму та її товари; мотивація споживачів; формування й актуалізація потреб споживачів; стимулювання акту купівлі; формування відданості товарній марці; нагадування про фірму та її товар тощо.

На ТзОВ «Агробізнес» визначають адресатів комунікаційної політики. Спрямовуючи свої комунікаційні зусилля, підприємство очікує від адресатів певного бажаного для неї зворотного зв'язку:

- від постачальників і маркетингових посередників - співробітництва на взаємовигідних умовах;

- від контактних аудиторій сприяння його діяльності, формування і підтриманню позитивної репутації фірми чи, принаймні, відсутності протидії;

- від органів державного управління становлення режиму найбільшого сприяння;

- від головного адресата споживачів очікування, зворотне реагування може бути різним і це залежить від конкретної маркетингової ситуації і поставлених на даний період цілей. У кінцевому купівлі товару Товариства.

Кожному із засобів просування товарів на ринку притаманні свої унікальні характеристики, які треба враховувати при формуванні системи маркетингових комунікацій підприємства.

Стимулювання збуту характеризується: привабливістю заходів стимулювання збуту в очах споживачів; спонуканням до здійснення купівлі; імпульсивним характером покупок; короткотривалим ефектом; для формування стійкої відданості певній марці товару ці заходи непридатні; ефективні в поєднанні з рекламою.

При формуванні системи маркетингових комунікацій ТзОВ «Агробізнес» крім характеристик складових цієї системи враховують і інші фактори, що визначають її ефективність. До цих факторів належать: тип товару чи ринку; стан життєвого циклу товару; стратегія просування товару; методи визначення бюджету на просування товарів (аналітичний і неаналітичний).

Отже, маркетингова політика розповсюдження товарів на ТзОВ «Агробізнес» це діяльність підприємства щодо планування, реалізації та контролю за фізичним переміщенням сировини, матеріалів, готових виробів від місць їх виробництва до місць використання з метою задоволення попиту споживачів і одержання відповідного прибутку.

3.Матеріально-технічна база підприємства та ефективність її використання

Господарюючі суб'єкти споживають величезну кількість матеріальних ресурсів, різних за видами, марками, сортами і розмірами.

Номенклатура і асортимент спожитих матеріальних ресурсів залежить від номенклатури і складності продукції. Чим ширше номенклатура продукції, тим ширше номенклатура споживаних матеріальних ресурсів.

Матеріальні ресурси це ресурсний потенціал, який дозволяє здійснити виробництво продукції, надання послуг та виконання робіт.

Матеріальні ресурси це різні види сировини, матеріалів, палива, енергії, комплектуючих, напівфабрикатів, які господарюючий суб'єкт закуповує для використання в господарській діяльності з метою випуску продукції, надання послуг та виконання робіт.

Найбільшу частку матеріальних ресурсів підприємства складають основні матеріали. До них належать предмети праці, що йдуть на виготовлення продукції й утворюють основний її зміст.

До допоміжних відносяться матеріали, споживані в процесі обслуговування виробництва або додаються до основних матеріалів.

Раціональна організація матеріально-технічного постачання і збуту в значній мірі зумовлює на підприємстві рівень використання засобів виробництва, зростання продуктивності праці, зниження собівартості продукції, збільшення прибутку і рентабельності. Цим визначається роль і значення матеріально-технічного постачання і збуту в системі виробничого менеджменту.

Постачання виробництва необхідними матеріальними ресурсами є початковою ланкою виробничого процесу, а збут готової продукції - його завершенням.

Під матеріально-технічним постачанням підприємства розуміється процес забезпечення виробництва всіма видами матеріально-технічних ресурсів у необхідні терміни та в обсягах, необхідних для нормального здійснення виробничо-господарської діяльності підприємства.

Від організації постачання, своєчасності надходження матеріальних ресурсів у виробництво в необхідному асортименті, кількості і належної якості в значній мірі залежать рівномірний і ритмічний випуск готової продукції, її якість та ефективність діяльності колективу підприємства.

Основним завданням підприємства з організації та управління матеріально-технічним постачанням є своєчасне, безперебійне і комплектне постачання виробництва усіма необхідними матеріальними ресурсами для здійснення виробничого процесу в точній відповідності з затвердженими плановими завданнями. При цьому сам процес постачання має здійснюватися при мінімальних транспортно-складських витратах і найкращому використанні матеріальних ресурсів у виробництві.

У процесі планування матеріально-технічного постачання необхідно визначити:

- які види матеріальних ресурсів необхідні для забезпечення виробничо-господарської діяльності підприємства;

- кількість матеріальних ресурсів, Який буде потрібно для виконання виробничої програми;

- необхідні площі складських приміщень для зберігання матеріальних ресурсів;

- витрати на матеріально-технічне постачання.

Необхідною умовою будь-якого процесу виробництва, а значить і всієї діяльності організації є її забезпеченість основними засобами в необхідній кількості.

Під основними засобами розуміється частина майна, яка у ролі коштів праці при виробництві продукції, виконанні робіт чи наданні послуг, або для управління організацією протягом періоду, що перевищує один рік або звичайний виробничий цикл.

До основних засобів відносять: будівлі, споруди, робочі та силові машини і обладнання, вимірювальні і регулюючі прилади та пристрої, обчислювальна техніка, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар та приладдя, та інші основні засоби.

Розрізняють основні виробничі (беруть участь безпосередньо у виробництві) і невиробничі засоби (використовуються у невиробничій сфері); активну (машини, механізми, устаткування, транспорт) і пасивну частину основних засобів (будівлі, споруди, виробничі майданчики).

Проаналізуємо стан основних засобів на ТзОВ «Агробізнес», наведений у таблиці 3.1.



Таблиця 3.1 Показники стану основних засобів

Показники	Од. вимір.	Минулий рік	Звітний рік	Відхилення (+;-)	Темпи зміни, %
Коефіцієнт оновлення основних засобів	коеф.	0.15	0.2	0.05	133.33
Коефіцієнт вибуття основних засобів	коеф.	0.08	0.12	0.04	150.00
Коефіцієнт інтенсивності оновлення основних засобів	коеф.	0.1	0.12	0.02	120.00
Коефіцієнт зносу основних засобів	коеф.	0.42	0.44	0.02	104.68
Коефіцієнт придатності основних засобів	коеф.	0.58	0.56	-0.02	96.55

З наведених у таблиці 3.1. даних можна зробити висновок, що у 2012 році коефіцієнт оновлення основних засобів у порівнянні з 2011 роком збільшився на 0,05%, чи на 33,33%. Коефіцієнт інтенсивності оновлення основних засобів у 2012 році у порівнянні з 2011 роком збільшився на 0,02%, чи на 20%. Це свідчить про частіше введення нового обладнання. Коефіцієнт придатності основних засобів у 2012 році у порівнянні з 2011 роком зменшився на 0,02%, чи на 3,45%.

Економічними показниками ефективності використання основних виробничих засобів є фондовіддача і фондомісткість.

Фондоозброєність показує: яка величина основних виробничих фондів приходиться на одного середньооблікового робітника підприємства.

Фондовіддача показує, скільки приходиться продукції на одиницю вартості основних виробничих фондів, які використовуються для її виробництва та реалізації.



Фондомісткість показує, скільки приходиться вартості основних виробничих фондів, які використовуються на виробництво і реалізацію продукції, на одиницю вартості виробленої та реалізованої продукції.

Рентабельність основних засобів - це відношення прибутку від звичайної діяльності до оподаткування до середньорічної вартості основних фондів.

Показники забезпеченості і економічної ефективності використання основних засобів представлені в таблиці 3.2

Таблиця 3.2 Забезпеченість і економічна ефективність використання основних засобів

Показники	Минулий рік	Звітний рік	Відхилення (+;-)
Фондоозброєність, грн./чол.	139,7	130,95	- 8,75
Фондовіддача, грн./грн.	0,13	0,22	0,09
Фондомісткість, грн./грн	5,24	4,51	- 0,73
Рентабельність основних фондів, грн./грн.	0,16	0,22	0,06

З таблиці 3.2 бачимо, що фондоозброєність має тенденцію зменшення у 2012 році. Цей показник зменшився на 8, 75 грн./чол. У порівнянні з 2011 роком, оскільки вартість основних засобів, яка є прямо пропорційна фондоозброєності, збільшується у 2012 р. в меншій мірі, ніж середньооблікова чисельність працівників у 2012 р. в порівнянні з 2011 р.

Фондовіддача зросла в 2012 році в порівнянні з 2011 роком на 0,09 грн. Це свідчить про те, що темпи зростання вартості валової продукції перевищують темпи зростання вартості основних виробничих засобів. У 2010 році в порівнянні з 2009 роком фондомісткість знизилася на 0,73 грн. Таким чином, у 2010 році для виробництва одиниці продукції знадобилося менше основних фондів, ніж у 2009 році.

Рентабельність основних фондів зросла на 0,06 грн.

4. Трудові ресурси підприємства, їх використання

Єдиним фактором, що забезпечує створення додаткового продукту і розширене відтворення, є живою людська праця, що представляє собою доцільну діяльність, спрямовану на видозміну і пристосування предметів природи для задоволення людиною своїх потреб.

До складу трудових ресурсів включається робоча сила сукупність фізичних і духовних здібностей, якими володіє людина, і які можуть бути ним використані у виробничому процесі. До робочої сили також належить частина населення, яка не бере участі в процесі виробництва, але за певних умов може бути залучена до участі у виробництві.

Можливість підвищення економічної ефективності виробництва продукції в значній мірі залежить від забезпеченості підприємства трудовими ресурсами, рівня продуктивності та оплати праці. Раціональне використання трудових ресурсів дозволяє отримати максимум валової продукції, сприяє зростанню продуктивності праці та рентабельності виробництва.

Найбільш загальним та універсальним показником, який відображає ефективність використання трудових ресурсів (персоналу) підприємства є продуктивність праці працівників.

У загальному розумінні продуктивність праці характеризує її результативність, тобто оцінює результат праці, отриманий на одиницю витрат, пов'язаних із використанням трудових ресурсів підприємства. У вузькому розумінні рівень продуктивності праці визначається кількістю продукції, обсягом робіт чи послуг, що виробляються одним працівником за одиницю робочого часу (годину, зміну, добу, місяць, квартал, рік) або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції.

Продуктивність праці розраховується як відношення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції до середньооблікової чисельності працівників.

Цей показник характеризує обсяг товарообороту, реалізованого одним працівником підприємства за певний проміжок часу.

Таблиця 4.1 Забезпеченість та ефективність використання трудових ресурсів

Показники	Од. вим.	Минулий рік	Звітний рік	Відхилення(+;-)	Темп зміни, %
Виручка від реалізації продукції	тис. грн.	895,7	1014,283	118,583	13,2
Середньооблікова чисельність працівників	чол.	32	35	3	9,3
Розмір фонд заробітної плати	тис. грн.	475,76	519,360	43,6	9,1
Продуктивність праці 1-го працівника	тис. грн./чол.	27,9	28,9	1,0	3,6
Середньомісячна заробітна плата 1-го працівника	грн.	980	1236	256	21,1

З наведених у таблиці 4.1 даних видно, що у 2012 році у порівнянні з 2011 роком збільшилась чисельність штатних працівників на з чол.(9,3 %). Причиною збільшення даного показника у 2012 році є потреба у робочій силі, оскільки ТзОВ «Агробізнес» планує розширити ринки збуту та збільшити обсяг виробництва продукції, а у 2012 р. плани почали втілюватися в життя.

У 2012 р. збільшився фонд заробітної плати у порівнянні з 2011 р. на 43,6 тис. грн. (9,1 %), що пояснюється збільшенням кількості штатних працівників та збільшенням розміру заробітної плати.

Збільшилась продуктивність праці на 1,0 тис. грн./чол. (3,6%) в порівнянні з 2011 р. Причиною збільшення даного показника є збільшення доходу підприємства у 2012 р. в порівнянні з 2011 p., оскільки продуктивність праці прямо пропорційна доходу підприємства.

У 2012 році зросла середня заробітна плата працівників на 256 грн. (21,1 %) в порівняння з 2011 роком. Дані зміни пов'язані, в першу чергу, з економічною та соціальною політикою країни (підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати у зв'язку з підвищенням цін на життєво необхідні продукти споживання та ін.), а також з фінансовим становищем підприємства.

На ТзОВ «Агробізнес» використовується тарифна система оплати праці.

Працівникам нараховується посадовий оклад «+» процент доплат та надбавок. Але для таких посад, як тістовод та машиніст тістообробних машин використовується погодинно-преміальна оплата праці, яка виплачується за кількісні та якісні досягнення в роботі.

Стимулюють працівників за допомогою:

- заробітної плати

- премії

- доплат

- надбавок

Основною частиною доходу найманого робітника є заробітна плата. Вона являє собою ціну робочої сили, що відповідає вартості предметів споживання й послуг, які забезпечують відтворення робочої сили, задовольняючи матеріальні й духовні потреби працівника.

Доплатам властиві риси заохочувальних форм матеріального стимулювання, доплата є формою винагороди за додаткові результати праці, за ефект отриманий на конкретній ділянці. Доплати ж одержують лише ті, хто бере участь у досягненні додаткових результатів праці, додаткового економічного ефекту. Доплати на відміну від тарифу не є обов'язковим і постійним елементом заробітної плати. Доплати розглядаються як самостійний елемент заробітної плати й займають проміжне положення між тарифною ставкою й преміальними виплатами.

Надбавка до заробітної плати грошові виплати понад зарплату, які стимулюють працівника до підвищення кваліфікації, професійної майстерності й тривалому виконанню сполучення трудових обов'язків.

Найважливішим напрямком матеріально грошового стимулювання є преміювання. Премія стимулює особливі підвищені результатів праці і її джерелом є фонд матеріального заохочення. Вона представляє одну з найважливіших складових частин заробітної плати.

Ціль преміювання поліпшення насамперед кінцевих результатів діяльності, виражених у певних показниках.

5. Напрями удосконалення маркетингової діяльності на ТзОВ «Агробізнес»

Методологічною основою комерційної діяльності є маркетинг як породження ринкової економіки. Філіп Котлер визначає маркетинг як вид діяльності, спрямованої на задоволення потреб людини шляхом обміну. Перед роздрібною торгівлею постає завдання виявити і перетворити споживчу спроможність покупця у реальний попит на певний товар та повне задоволення цього попиту, забезпечення фірмою цільового прибутку.

Маркетинг передбачає гнучкість організаційних форм управління, активну підприємливість, постійний пошук шляхів ефективного пристосування до ринку і впливу на споживача. Він базується на узагальненні об'єктивної інформації про ринок, реальні потреби споживача, ініціативу. Для працівників ТзОВ «Агробізнес» сучасна теорія і практика ринкового маркетингу становить великий інтерес у зв'язку з переходом до ринкової економіки. Основними функціями маркетингу компанії є: дослідна функція; планування асортименту і якості товарів; збут і розподіл; реклама і стимулювання збуту; розробка та здійснення цінової політики; контроль маркетингу.

Функції маркетингу тісно пов'язані з комерційними функціями у роздрібній торгівлі ТзОВ «Агробізнес». Так, дослідна функція маркетингу проявляється у вивченні ринку та його кон'юнктури. А це одна з комерційних функцій.

Маркетингова функція збуту та розподілу ТзОВ «Агробізнес» частково відображається у виконанні таких комерційних функцій:

- роздрібна реалізація товарів;

- встановлення господарських зв'язків;

- здійснення договірних відносин;

- робота з агентами, мерчендайзерами та іншими посередниками;

- маневрування товарними ресурсами; товаропостачанням;

- надання сервісних послуг споживачам;

- здійснення претензійної роботи;

- планування і управління торгівельною діяльністю (складання і реалізація планів товарообороту, ведення звітності, аналіз ходу реалізації товарів, управління торговим персоналом, управління мережевою організацією у сфері роздрібного бізнесу).

Маркетингова функція планування асортименту та якості товарів ТзОВ «Агробізнес» частково здійснюється шляхом реалізації таких комерційних функцій: формування і подання замовлень; закупівля товарів; підбір товарного асортименту; вплив торгівлі на промисловість з метою підвищення якості товарів і оптимізації асортименту; виявлення додаткових товарних ресурсів; організація і проведення ярмарок.

Функція реклами і стимулювання збуту в системі маркетингу знаходить відображення у таких комерційних функціях: проведення рекламних кампаній у засобах масової інформації, видання проспектів, каталогів, буклетів; стимулювання працівників збуту; стимулювання попиту покупців; організація виставок, оформлення вітрин, демонстрація зразків товарів.

Підприємство роздрібної торгівлі ТзОВ «Агробізнес» здійснюють поступовий перехід до маркетингової орієнтації, оскільки це впливатиме на підвищення ефективності їх комерційної роботи. З допомогою маркетингу комерційні працівники, керівники підприємств отримують необхідну інформацію про те, які вироби і чому бажають купувати споживачі, про ціни, які споживачі готові сплатити, з'ясувати, у яких регіонах попит на дані вироби найбільший. З допомогою маркетингу визначається, які товари краще закуповувати, де заснувати нові торговельні точки. Маркетинг дозволяє зрозуміти, яким чином підприємство повинно організовувати процес продажу своєї продукції, як потрібно проводити заходи з просуванням на ринку новинок, будувати рекламну стратегію.

Маркетингова діяльність ТзОВ «Агробізнес» розпочинається з глибокого аналізу ринкових можливостей, який стає джерелом інформації для прийняття ефективного комерційного рішення підприємства. Дослідження ринку передбачає збір і аналіз необхідної інформації про потреби, попит, пропозиції. До структури ТзОВ «Агробізнес» введено департамент маркетингу, який займає одне з провідних місць діяльності підприємства. На нього покладено функцію складання маркетингових програм, збір і аналіз усієї маркетингової інформації, на підставі якої розробляються рекомендації з питань торговельної, асортиментної, цінової, фінансової політики, а також взаємовідносин з постачальниками і отримувачами.

...