Формування асортименту в роздрібній мережі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи формування асортименту в роздрібній мережі

1.1 Формування, сутність, види асортименту, чинники які впливають на формування асортименту

1.2 Джерела закупівлі товарів, їх види, переваги та недоліки. Критерії оцінки постачальників

1.3 Планування асортименту товарів в магазинах. Асортиментна політика

1.4 Методи аналізу формування асортименту на підприємствах роздрібної торгівлі

2. Дослідження діяльності супермаркету «Сільпо» ТОВ «Фоззі-Фуд» щодо формування асортименту

2.1 Характеристика супермаркету «Сільпо» м. Київ

2.2 Характеристика основних постачальників супермаркету «Сільпо» м. Київ

2.3 Аналіз асортименту супермаркету «Сільпо»

Висновки і пропозиції

Додатки



Вступ

супермаркет асортимент роздрібний торгівля

Асортимент товарів, що виробляється або продається певним підприємством, являється одним з факторів, що впливають на розмір отримуваного прибутку. Крім цього він має значний вплив на ряд інших кількісних та якісних показників роботи підприємства: рентабельність, оборот, конкурентноздатність, долю ринку та ін. Успіх підприємства на ринку залежить від правильно розробленої і послідовно здійснюваної товарної політики, саме успіх являється головним критерієм оцінки діяльності підприємств, і саме він, дає можливість реально оцінювати свої можливості на ринку.

Формування асортименту товарів, в сучасних умовах жорсткої конкуренції, являється важливим елементом в діяльності будь-якого підприємства. А для вирішення питань пов'язаних з формуванням асортименту, його управлінням і вдосконаленням підприємство отримує вихідні дані на основі вивчення ринку та перспектив його розвитку.

Актуальність теми. Формування асортимент товарів - один з найважливіших процесів діяльності роздрібного торгового підприємства, від того наскільки раціонально сформований асортимент, залежить успіх підприємства. Тому, як новим так і вже довго працюючим підприємствам і підприємцям дуже важливо мати уявлення про:

- формування товарного асортименту як елементу комерційної діяльності торговельних підприємств;

- фактори, що впливають на формування товарного асортименту;

- сутність, цілі та завдання асортиментної політики в умовах ринку;

- обґрунтування асортиментної політики підприємства;

- показники, які характеризують товарний асортимент у роздрібних підприємствах.

Метою курсової роботи є дослідження формування асортименту товарів в процесі здійснення комерційної діяльності та розробка перспективних шляхів його удосконалення в магазині «СІЛЬПО».

Предметом дослідження є система формування асортиментної політики в магазині «СІЛЬПО».

Об'єктом дослідження обрано магазин «СІЛЬПО», (м.Київ).

Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків та пропозицій, викладених на сторінках машинописного тексту.



1. Теоретичні основи формування асортименту в роздрібній торгівельній мережі

1.1 Формування, сутність,види асортименту, чинники які впливають на формування асортименту

Формування асортименту - процес добору і визначення номенклатури товарів за різними ознаками, спрямований на задоволення попиту населення і забезпечення високої прибутковості роботи підприємств торгівлі.

Перелік товарів, які реалізуються на підприємствах роздрібної торгівлі, називається торговим асортиментом. Формування торгового асортименту в роздрібній мережі спрямовано на найбільш повне задоволення запитів покупців та активний вплив на попит для підвищення рівня і культури споживання.

Перетворення виробничого асортименту на торговий починається на підприємствах оптової торгівлі, які організовують закупівлю і доставку основної маси товарів складного асортименту. На підприємствах роздрібної торгівлі здійснюється перетворення виробничого асортименту на торговий за основними групами продовольчих та непродовольчих товарів першої необхідності та простого асортименту товарів, які закуповуються безпосередньо у виробників.

Плануючи структуру асортименту магазинів однорідної товарної спеціалізації, потрібно враховувати можливості раціонального розподілу праці між крупними й дрібними магазинами, між магазинами центру міста і його мікрорайонів, рядових селищ і кущових, районних центрів. Зокрема, відносно невеликі за обсягом роботи та площею магазини периферії повинні орієнтуватися на торгівлю товарами повсякденного, масового попиту, а товари малого і періодичного попиту можуть продаватися в крупних та центральних спорудах у сільській місцевості.

Під час формування асортименту товарів необхідно забезпечити правильне поєднання товарів різної вартості, постійного i періодичного характеру споживання, різного діапазону цін.

На кінцевому етапі формування асортименту враховуються зміни у попиті населення, виходячи з наявних можливостей організації торговельної діяльності в магазині -- його площ, торгово - технологiчного обладнання, форм організації праці, методів продажу товарів та інше.

Важливу роль відіграє правильне формування асортименту в магазинах самообслуговування, технологія продажу товарів в яких має значні відмінності від магазинів, якi торгують за традиційними методами. Асортимент товарів в таких магазинах повинен орієнтуватися на максимальну самостійність покупців у виборі товарів, а одним з основних напрямів формування асортименту є створення споживчих комплексів і мікрокомклексiв.

Товарний асортимент -- група товарів, тісно зв'язаних між собою схожістю функціонування [1,3].

Асортиментна політика підприємства є важливим параметром впливу на збут. Кожен товарний асортимент вимагає особливої стратегії. У більшості підприємств роботу з кожною асортиментною групою товарів доручають окремій особі. Він приймає ряд рішень щодо широти товарного асортименту і товарів, його що уособлюють.

Товарний асортимент вважається «вузьким», якщо можна збільшити прибуток, доповнивши його новим товарами. І, навпаки, товарний асортимент «широкий», якщо прибуток можна збільшити, виключивши з нього ряд товарів. Широта асортименту в значній частині визначається тими цілями, що ставить перед собою підприємство. Якщо воно бажає поставити на ринок вичерпний асортимент, домагаючись значної частки товару даної групи на ринку, то товарний асортимент буде широкий. Але якщо підприємство зацікавлене у високій прибутковості свого бізнесу, воно буде мати звужений асортимент дохідних товарів.

З часом відбувається відновлення і насичення товарного асортименту новими товарами, що дає можливість підприємству:

- може отримати додатковий прибуток, задовольняючи виниклу потребу;

- спробувати задовольнити дилерів, що скаржаться на проблеми існуючого асортименту;

- забезпечити більш високий рівень використання існуючих виробничих потужностей;

- стати ведучою фірмою з вичерпним асортиментом на даному товарному ринку;

- не допустити появи нових конкурентів на товарному ринку.

Класифікація асортименту товарів здійснюється наступним чином. Асортимент споживних товарів поділяють:

- на групи - за місцем знаходження;

- на підгрупи - за широтою обсягу товарів;

- на види - за ступенем задоволення потреб;

- на різновиди - за характером потреб.

За місцезнаходженням товарів розрізняють асортимент промисловий і торговельний.

Промисловий (виробничий) асортимент - група товарів, що випускає виготовлювач виходячи з власних виробничих можливостей.

Промисловий асортимент товарів різних організацій - виробників незалежно від форм власності повинен бути узгоджений із санітарними органами Міністерства охорони здоров'я України.

Торговельний асортимент - група товарів, сформована організацією торгівлі або громадського харчування з урахуванням її спеціалізації, споживного попиту і матеріально-технічної бази.

На відміну від промислового асортименту торговельний включає, як правило, товари різних виробників. Винятком є фірмові магазини організацій-виробників, стратегія яких базується на збуті товарів лише даної фірми. Широта обсягу товарів, що входять в асортимент, визначається кількістю груп, видів, різновидів, марок, типів, назв [1].

Залежно від широти обсягу товарів розрізняють такі види асортименту:

- простий;

- складний;

- груповий;

- розгорнутий;

- супутній;

- змішаний.

Простий асортимент - група товарів, представлена невеликою кількістю груп, видів і назв, що задовольняють обмежену кількість потреб. Простий асортимент характерний для магазинів, що реалізують товари повсякденного попиту в районах проживання покупців з невеликими матеріальними можливостями.

Складний асортимент - група товарів, представлена значною кількістю груп, виді, різновидів і назв товарів, що задовольняють різноманітні потреби покупців.Такий асортимент характерний для оптових баз і роздрібних торговельних організацій типу універсамів або універмагів, що орієнтуються на покупців з різноманітним попитом.Груповий асортимент - група однорідних товарів, об'єднаних спільністю ознак і які задовольняють аналогічні потреби.

Найчастіше загальною ознакою є функціональне або соціальне призначення. Наприклад, хлібобулочні, плодоовочеві, молочні, взуттєві, одяг й інші групи товарів об'єднані за ознакою функціонального призначення, а товари для дітей, молоді, для відпочинку - соціального.

Груповий асортимент покладено в основу організаційної структури багатьох торговельних підприємств. Так, на непродовольчих оптових базах склади розрізняють за груповим асортиментом. За тією самою ознакою в універмагах формуються різні секції (одяг, взуття, галантерея тощо).

Видовий асортимент - група товарів різних видів і назв, що задовольняють аналогічні потреби. Він є складовою частиною групового асортименту. Наприклад, асортимент взуття - черевики, туфлі - частини асортименту взуття.

Марочний асортимент - група товарів одного виду, марочних назв або тих, що відносять до марочних. Такі товари поряд із задоволенням фізіологічних потреб призначаються і для задоволення соціальних і психологічних потреб: престижними марками автомобілів, одягу, взуття, парфумів, марочних вин тощо.

Розгорнутий асортимент - група товарів, що включає значну кількість підгруп, видів, різновидів, назв, у тому числі марочних, які належать до групи однорідних, але відрізняються за індивідуальними ознаками. Такий асортимент, як правило представлено у спеціалізованих магазинах, причому кількість груп однорідних товарів може бути порівняно невеликою.

Супутній асортимент - група товарів, що виконують допоміжні функції і не є головними для даної організації. Товари супутнього асортименту у взуттєвому магазині - це предмети догляду за взуттям, а в продовольчому - мило, сірники, деякі інші господарські товари.

Змішаний асортимент - товари різних груп, видів, назв, що мають великий спектр функціонального призначення. Змішаний асортимент характерний для магазинів, які торгують непродовольчими і продовольчими товарами. У міру задоволення потреб розрізняють раціональний і оптимальний асортимент.

Раціональний асортимент - група товарів, що найбільшою мірою задовольняють реально існуючі потреби, які забезпечують максимальну якість життя при певному рівні розвитку науки, техніки і технології.

Формування раціонального асортименту потребує обліку великої кількості чинників і показників, більшість з яких дуже мінлива. До таких чинників відносять реальні потреби, що залежать від рівня життя населення, досягнень науково-технічного прогресу й інших особливостей зовнішнього середовища. У свою чергу, чимало з цих чинників безпосередньо впливають на зміну раціонального асортименту. Наприклад, досягнення науково-технічного прогресу стимулюють розробку нових товарів і формують нові потреби, що виразно виявляється при формуванні раціонального асортименту хлібобулочних виробів, побутової техніки тощо.

Оптимальний асортимент - група товарів, що задовольняють реальні потреби з максимально корисним ефектом для споживача за мінімальних витрат на їх проектування, розробку, виробництво і доведення до споживачів. Товари оптимального асортименту відрізняються підвищеною конкурентоспроможністю.

Залежно від характеру потреб асортимент може бути: реальним, прогнозованим і навчальним.

Реальний асортимент - дійсна група товарів, яка є в наявності в даній організації виробника або продавця.

Прогнозований асортимент - група товарів, що повинна буде задовольняти можливі потреби.

Навчальний асортимент - перелік товарів, систематизованих за певними науково обґрунтованими ознаками для досягнення навчальної мети.

Робота з формування асортименту товарів повинна тривати безперервно, з дотриманням певних принципів, згідно з якими здійснюється розподіл товарів на підприємствах роздрібної торгівлі, запровадження для окремих магазинів оптимальної широти i глибини асортименту, добір y магазинах товарів за різними асортиментними ознаками.

Такими принципами є:

- забезпечення відповідності товарного асортименту характеру i особливостям попиту населення з метою найбільш повного його задоволення;

- визначення оптимальної широти і глибини асортименту товарів для кожного магазину з урахуванням їхньої товарної спеціалізації, типізації, зони діяльності та величини торговельної площі;

- забезпечення постійної наявності y продажу сталого асортименту товарів відповідно до попиту населення;

- максимальне наближення до покупців товарів повсякденного попиту і простого асортименту та концентрація товарів складного асортименту y відносно невеликій кількості спеціалізованих i універсальних магазинів, які мають можливості для показу та реалізації всього асортименту товарів;

- економічна ефективність роботи магазину.

Формування асортименту товарів у магазинах орієнтовано на максимальне задоволення попиту населення, що є основою прибуткової діяльності. У підприємствах роздрібної торгівлі, які розташовані у великих населених пунктах, де проживає значна кількість населення і сконцентрована розгалужена мережа підприємств роздрібної торгівлі, формування асортименту має враховувати принцип територіального розміщення магазинів різних систем і форм власності та раціональний розподіл товарів між ними. В умовах ринкової економіки основним регулятором цього процесу є конкуренція, яка дозволяв сформувати мережу підприємств роздрібної торгівлі з урахуванням фінансових можливостей, пішохідної доступності та середнього радіуса дії кожного магазину.

Разом з тим, у сільській місцевості, для якої характерне надто розосереджене проживання населення, низькі грошові доходи, розпорошеність попиту та наявність дрібних підприємств роздрібної торгівлі, формування асортименту потребує інших принципів та методів регулювання.

Формування асортименту товарів є складним процесом, на який впливає ціла низка чинників. Умовно їх можна поділити на загальні, які не залежать від умов роботи магазину, і специфічні, які пов'язані з організацію і технологію торгівлі та умовами функціонування конкретного магазину.

До загальних чинників належать: попит покупців і виробництво товарів, а також соціально-економічні, демографічні, національно-побутові та природно-кліматичні.

До специфічних чинників, які впливають на побудову асортименту товарів у кожному конкретному магазині, належать: тип і розмір магазину, його технічна оснащеність; умови товаропостачання; чисельність населення, що обслуговується; наявність крупних центрів тяжіння (міст, районних центрів) і місце розташування магазину; транспортні умови, в т. ч. стабільність транспортних комунікацій в різні сезони року; щільність (густота) торговельної мережі; середній радіус дії та пропускна спроможність магазину (рисунок.1.1) [8].

Чиннки, що впливають на формування асортименту
Загальні
Специфічні

Попит покупців Тип і розмір магазину

Виробництво товарів Чисельність населення

Соціально-економічні Організація товаропостачання

Демографічні Місце розташування

Національно-побутові Транспортні умови

Природно-кліматичні Пропусна спроможність

Прибутковість,витратомісткість

Рисунок 1.1 Класифікація чинників, які впливають на формування асортименту товарів в магазині

1.2 Джерела закупівлі товарів,їх види, переваги та недоліки.Критерії оцінки постачальників

Одним із важливих елементів закупівельної роботи є виявлення та вивчення джерел закупівлі (рисунок. 1.4). До джерел надходження товарів відносять галузі народного господарства, що виробляють різні товари народного споживання (АПК, легка промисловість, машинобудування й т.д.). До постачальників товарів відносять конкретні підприємства різних джерел надходження, тобто тих або інших галузей народного господарства, різних сфер виробничо-економічної діяльності, що виробляють товари й послуги [8].

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1.2 Джерела постачання товарів

Джерела товарного забезпечення визначають, виходячи зі структури конкретного ринку товарів, контингенту покупців, асортименту товарів, товарооборотністі та фінансових можливостей торговельного підприємства. Підвищуються вимоги до ринку закупівель, який представляють постачальники продукції. При ринкових відносинах придбання необхідного товару та потрібної якості здійснюють в установлені строки поставки, за прийнятною ціною та у надійного постачальника. Кожна торговельна система, організація або підприємство повинні вивчати фактичні, можливі та потенційні джерела закупівель. По кожній товарній групі спочатку визначають фактичних, а потім виявляють можливих постачальників. Щоб таке вивчення не було формальним, до відповідних постачальників прикріплюють відповідальних (наприклад, товарознавців), які встановлюють особисті контакти та можуть більш глибоко вивчити технологічні процеси та можливості виробництва. Комерційна ініціатива торговельних працівників щодо залучення до товарообороту максимальних товарних ресурсів має за мету отримання максимального прибутку. Але для цього потрібно враховувати платоспроможність кінцевих споживачів, не допускати невиправданого зростання цін, надавати населенню можливість купувати товари за доступними цінами. Комерційна служба повинні добре знати економіку свого району діяльності, його виробничі можливості та природні багатства, промисловість, сільське господарство, специфіку асортименту товарів, які вироблюють на промислових підприємствах їхнього регіону. Важливе значення у комерційній роботі має виявлення додаткових ресурсів із місцевої сировини, фермерських господарств, продукції індивідуальних підприємців - фізичних осіб.

Вивчаючи джерела закупок, комерційні працівники складають на кожного постачальника спеціальні карточки, які потрібно групувати по місцевих, міжобласних, міжреспубліканських постачальниках. В карточках вказуються дані про виробничу потужність підприємства, кількість товарів у асортименті, умов постачання товарів. Кількість постачальників обумовлюється різноманітністю асортименту товарів, який виробляють. Тому виникає необхідність всебічного вивчення джерел постачання товарів з точки зору асортименту та обсягу виробництва, умов поставки та інших факторів.

Комерційні працівники повинні відвідувати виробничі підприємства, тобто постачальників-виробників, для ознайомлення з обсягом, асортиментом та якістю продукції, яку виробляють, а також для вивчення виробничих можливостей потенційних постачальників. Необхідно брати участь у роботі оптових ярмарків, виставок-оглядів нових товарів, у нарадах із працівниками промисловості та підприємцями; постійно слідкувати й аналізувати рекламні оголошення у засобах масової інформації, проспекти, каталоги, спеціалізовані видання, біржові відомості та матеріали з Інтернету. Ретельний аналіз отриманої інформації дозволить торговельному підприємству скласти необхідне уявлення про джерела постачання товарів. Крім обліку роботи з постійними постачальниками, слід вести облік та повсякденно реєструвати виробників товарів, ще не пов'язаних договірними відносинами з оптовим підприємством. Потрібно готувати пропозиції постачальникам з питань збільшення виробництва потрібних товарів, розширення асортименту та покращання якості. Дані вивчення джерел закупівлі відображають у спеціальних картках (або журналах), в яких вказують основних постачальників із випуску певних товарів і потенційні можливості підприємств щодо освоєння нових видів продукції, впровадження у виробництво нових сортів і видів товарів.

При проведенні закупівельної роботи виходять із можливості максимально використати товарні ресурси регіону, в якому знаходиться торговельне підприємство. Для нього використовують інформацію про місцеві промислові та сільськогосподарські підприємства (асортимент, якість, упаковка, ціни).

Пошук постачальників здійснюють на оптових ярмарках, оптових і дрібнооптових ринках, товарних біржах, виставках-оглядах, виставках-продажах. Розширення кола постачальників на підставі довготермінових господарських зв'язків позитивно впливає на широту асортименту, підвищення якості товарів, які закуповують.

Керівництво повинне налагоджувати відносини з постачальниками та партнерами для сприяння та спрощення обміну інформацією з метою взаємного поліпшення результативності та ефективності процесів, які створюють цінності. Співпраця з постачальниками та партнерами забезпечує різноманітні можливості для збільшення цінностей, наприклад:

- оптимізація кількості постачальників та партнерів;

- налагодження двостороннього зв'язку на відповідних рівнях в обох організаціях для сприяння швидкому вирішенню проблем без затримок та суперечок, що призводять до зайвих витрат;

- співпраця з постачальниками під час затвердження спроможностей їхніх процесів;

- моніторинг можливостей постачальників поставляти відповідну продукцію з метою усунення зайвих перевірок;

- заохочення постачальників до впровадження програм постійного поліпшення показників діяльності і до участі в інших спільних ініціативах щодо поліпшення;

- залучення постачальників до проектування та розроблення в організації з метою обміну знаннями та результативної, ефективної діяльності, спрямованої на поліпшення процесів випуску і постачання відповідної продукції;

- залучення партнерів до визначення закупівельних потреб і розроблення спільної стратегії:

- оцінювання, визнання і винагородження зусиль та досягнень постачальників і партнерів.

Класифікація постачальників товарів

До постачальників товарів відносять конкретні підприємства різних джерел надходжень, тобто тих або інших галузей економіки, різних сфер виробничо-економічної діяльності, що вироблюють товари та послуги. Класифікацію постачальників наведено на рисунок 1.5 [9].

За відомчою належністю -внутрисистемні

За функціональною ознакою -посточальники -виробники

Рисунок 1.3 Класифікація постачальників

1. За територіальною ознакою:

- місцеві постачальники - внутрішньобласні постачальники, які найчастіше постачають товари безпосередньо роздрібним торговельним підприємствам поза оптовими базами;

- позаобласні постачальники;

- національні постачальники;

- зарубіжні постачальники.

Оптові підприємства, як правило, закуповують товари у позаобласних і зарубіжних постачальників. Вони враховують той факт, що не в усіх областях України налагоджене виробництво певних товарів, тому їх доводиться завозити.

2. За формою власності:

- державні постачальники;

- приватні;

- кооперативні;

- постачальники інших форм власності.

3. За відомчою належністю:

- внутрісистемні постачальники - належать до тієї ж системи, в яку входять оптові покупці (наприклад, споживча кооперація);

- позасистемні постачальники - усі інші.

4. За функціональною ознакою:

- постачальники-виробники. Це виробничі підприємства, фірми, приватні підприємства та інші суб'єкти, що випускають товари споживчого призначення різного асортименту для задоволення попиту споживачів;

- постачальники-оптові підприємства. Закуповують товари у постачальників-виробників, в оптових посередників та реалізують їх оптовим покупцям.

До оптових покупців належать: роздрібні торговельні підприємства, агенти, брокери, роздрібні торговці та ін.

Постачальниками-посередниками можуть бути:

- гуртові підприємства національного і регіонального рівня, різного товарного асортименту, які складають основу системи гуртової структури на споживчому ринку:

- гуртові посередники (дистриб'ютори, підприємства-брокери, підприємства-агенти, дилери);

- організатори гуртового обігу (гуртові ярмарки, аукціони, товарні біржі, гуртові і дрібно гуртові ринки, магазини-склади).

Перевагами підприємств-виробників є більш низька ціна, скорочення часу товаропросування, створення умов для спільної співпраці щодо поновлення асортименту, забезпечення якості товару. Недоліками є необхідність закупівлі товарів великою партією та досить обмежений асортимент.

Переваги посередників: широкий асортимент, скороченні транспортні витрати, надання послуг щодо зберігання продукції, а також можливе надання знижок.

Правильний вибір постачальників в умовах ринку -- надто відповідальне завдання; помилки у цій справі можуть коштувати підприємствам дуже дорого.При виборі постачальника керуються двома основними критеріями

- вартість придбання продукції;

- якість обслуговування.

Вартість придбання включає в себе ціну продукції та іншу вартість, до якої можна віднести, наприклад, зміну іміджу підприємства-постачальника, значення сфери діяльності, перспективи зростання та розвитку виробництва.

Якість обслуговування включає в себе якість продукції або послуги, надійність обслуговування. Під надійністю обслуговування розуміється гарантованість обслуговування покупця потрібними йому ресурсами протягом заданого проміжку часу, відсутність причин можливого виникнення недопоставок, порушень строків доставки. Надійність можна оцінити через імовірність відсутності відмови у задоволенні замовлення покупця.

Крім зазначених головних критеріїв вибору постачальника, є й інші критерії, зокрема:

- віддаленість постачальника від покупця;

- строки виконання поточних і термінових (екстрених) замовлень;

- наявність у постачальника резервних потужностей;

- організація управління якістю продукції у постачальника;

- здатність постачальника забезпечити поставку запасних частин протягом усього строку служби технічно-складного товару, що постачається;

- фінансовий стан постачальника.

Важливе значення має співробітництво між торговцем та постачальником у договірних відносинах. Налагоджені відносини з постачальниками сприяють розвитку відповідних умов для надання додаткових послуг, включаючи забезпечення ринковою інформацією та інформацією про ціноутворення.

Вибір постачальників здійснюється після завершення плану надходження товарів на підприємство. 3 цією метою складається список можливих постачальників кожного виду товарів. Вибір постачальників покупцями здійснюється в тому випадку, коли немає монополії серед постачальників. Кількість постачальників, які будуть брати участь у поставках кожного виду товару, залежить від необхідної кількості товарів та кон'юнктури ринку. Ці питання повинні вирішуватися комерційною службою підприємств. Якщо підприємство закуповує товари в одного постачальника, то можна налагодити тісні ділові контакти і встановити взаємовигідні форми ділових відносин, пов'язаних з наданням споживачам знижок з ціни і додаткових видів обслуговування. Джерелами інформації для складання списку постачальників є вивчення ринку товарів.

Якщо постачальників небагато (два-три), критеріями вибору найбільш придатного з них служать порівняльні виробничі можливості, ціни на товари, що закуповуються, надійність постачальників. 3 числа наявних на ринку обирається той постачальник, який найбільше відповідає переліченим критеріям. За інших однакових умов перевагу надають, як правило, місцевим постачальникам.



1.3 Планування асортименту товарів в магазинах. Асортиментна політика підприємства

Оскільки від раціонально сформованого асортименту багато в чому залежить економічна та фінансова стабільність підприємства, дуже важливе значення відіграє процес його планування. Навіть дуже добре продуманий план збуту продукції та реклами не зможуть нейтралізувати помилок, яких припустилися раніше на етапі планування ассортименту [4].

Кожне роздрібне торгове підприємство, проводить в процесі своєї діяльності асортиментну політику - визначення товарних груп, що найбільш вигідніші для успішної роботи на ринку і забезпечення економічної ефективності діяльності підприємства в цілому.

Основні задачі, які ставить перед собою асортиментна політика:

- задоволення потреб споживачів;

- оптимальне використання технологічних знань та досвіду підприємства;

- оптимізація фінансових результатів підприємства (формування асортименту базується на очікуваній рентабельності та величині прибутку);

- завоювання нових покупців шляхом розширення сфери застосування;

- дотримання принципів гнучкості за рахунок диверсифікації сфер діяльності підприємства;

- дотримання принципу синергізму, який полягає в розширенні цільового ринку, розширенні асортименту товарів та послуг.

При формуванні асортименту головним принципом відбору товарів для реалізації повинно бути обов'язкове випробування перших партій нових товарів. Реалізація традиційних товарів повинна виступати як допоміжна функція продажу (хоча це не виключає значної долі таких товарів в структурі продажу). Таким чином, в цілому асортимент товарів в магазині, повинен складатися з наступних груп товарного надходження:

- пробні партії нового товару;

- традиційні товари;

- супутні товари.

Асортимент за перерахованими групами повинен формуватися на основі даних одержаних при вивченні попиту. Дані отримані після вивчення попиту цільового ринку дають можливість більш правильно і точно спланувати асортимент для магазину. Процес планування асортименту продукції має певні фази, які наведені в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3

Основні фази планування ассортименту продукції

Фази	Задачі
1	2
1	Визначення поточних та потенційних потреб покупців; аналіз способів використання продукції, а також особливості поведінки покупців в даному сегменті ринку
2	Оцінка виробів-аналогів на підприємствах конкурентах
3	Аналіз якості виробів, тобто визначення ступеня їх відповідності вимогам покупців з точки зору здатності задовольнити конкретну вимогу в функціональному та естетичному відношенні
4	Визначення того, якими виробами повинен бути поповнений асортимент продукції та які товари слід виключити з нього по причині недостатньої рентабельності, морального зносу, зниження конкурентноздатноості та ін.
5	Розгляд пропозицій щодо нових виробів
6	Розробка нових специфікацій на новий більш вдосконалений товар
7	Вивчення цінової політики та рентабельності
8	Тестування продукції за участю потенційних споживачів для визначення її відповідності попиту покупців по всьому колу основних показників: якість, зовнішній вигляд, міцність, безвідмовність, упаковка, ціна, споживчі цінності
9	Розробка спеціальних рекомендацій виробникам товарів щодо якості, ціни, упаковки та ін. у відповідності з результатами проведеного тестування, пробних продаж
10	Підготовка рекомендацій щодо продажу товарів, включаючи: визначення строків і графіків, масштабів і початкових партій реалізації, розробку програми проведення рекламних компаній та ін.

Планування асортименту товарів - це безперервний процес, що продовжується на протязі всього життєвого циклу товару, починаючи з зародження ідеї і закінчуючи зняттям його з продажу.

Отже, асортиментна політика - один із самих головних напрямків діяльності торгового підприємства. Особливо цей напрямок здобуває значимість у нинішніх умовах кризи та жорсткої конкуренції, коли до товару з боку споживача пред'являються підвищені вимоги щодо якості й асортименту, і від ефективності роботи підприємства з товаром залежать всі економічні показники діяльності підприємства. Як свідчить світовий досвід, лідерство в конкурентній боротьбі одержує той, хто найбільш компетентний в асортиментній політиці, володіє методами її реалізації й може максимально ефективно нею управляти.

1.4 Методи аналізу формування асортименту на підприємствах роздрібної торгівлі

І прибуток, і обіг - найважливіші характеристики ефективної роботи магазину. Вони тісно пов'язані між собою: зростання обороту, як правило, призводить до зростання прибутку при правильному управлінні асортиментом і ціноутворенням.

Незважаючи на тісний взаємозв'язок цих характеристик, кожну з них слід розглядати окремо.

Прибуток - це показник фінансових результатів діяльності підприємства (різниця між обігом і сумою затрат).

Обіг - сума продажу споживчих товарів населенню.

Існує декілька підходів до аналізу асортименту з точки зору обігу та прибутку. Всі товарні групи (а також товарні позиції всередині групи) можуть бути розділені на чотири великі групи за двома ознаками: прибуток та обіг. Кожна ознака має два варіанта відображення: високий і низький

У відповідності з цим підходом приймається рішення по асортименту:

- найбільша увага і заходи по просуванню, кращі місця в торговому залі - Зіркам;

- генератори прибутку і генератори потоку повинні якісно виконувати свої задачі - приносити прибуток і забезпечувати обіг; їм слід приділяти багато уваги, підбирати найбільш вигідніші місця в торговому залі;

- марнотратці місця вимагають особливої уваги: необхідно проводити додатковий аналіз, щоб виявити причини невдачі цих товарів (погана викладка, перебої з поставками, неконкурентоспроможні ціни) [7].

Існує два методи аналізу асортименту - це АВС-аналіз та XYZ-аналіз. Основна ідея методу АВС-аналізу полягає у відомому принципі Паретто: "за більшість можливих результатів відповідає відносно невелика кількість причин", в даний час більш відоме як "правило 20:80". Яскравий приклад цього правила: 20% товарів приносять 80% прибутку; 20% покупців приносять 80% обігу.

Даний метод отримав широке розповсюдження завдяки своїй універсальній ефективності. По суті АВС-аналіз - це складання рейтингових списків за різними параметрами. В рамках загального рейтингового списку ми отримуємо три групи об'єктів - А, В і С, які відрізняються по своїй значущості та долі в загальному асортименті:

Група А - найбільш ходові 1015% всієї номенклатури товарів з загальною питомою вагою в товарообігу 7580%. Ці об'єкти вимагають досконалого планування, постійного обліку і контролю.

Група В - середньоходові товари з часткою в номенклатурі 2025% і в товарообігу - 1510%. Ці об'єкти в меншій мірі важливі для компанії і вимагають звичайного контролю і обліку.

Група С - товари обмеженого попиту, які складають 6070% всієї номенклатури і 510% загального товарообігу. Це малоцінні об'єкти, що характеризуються спрощеними методами планування, обліку і контролю.

Отже, метод АВС-аналізу є доволі простий і доступний у використанні, проте має і певні недоліки:

- не дозволяє оцінювати сезонні коливання продаж;

- не спрацьовує там, де відбувається щомісячне оновлення асортименту (наприклад магазини модного одягу);

- може дати невірний результат, якщо даних для аналізу мало;

- АВС-аналіз буде непотрібним, якщо товарна номенклатура складається з дуже малої кількості позицій (менше 10-ти) [7].

В той же час проведення такого аналізу лише за вартісним критерієм дає не зовсім об'єктивне уявлення про окрему асортиментну позицію, оскільки товари можуть суттєво відрізнятися за цінами чи частотою споживання. Так, у групу А можуть потрапити як найменування товарів з низькими цінами та великими обсягами реалізації, так і товари з високими цінами та низьким обсягом реалізації. Тому проведений вартісний аналіз потрібно доповнити аналізом досліджуваного асортименту за кількісним показником чи частотою попиту на товари, який отрримав назву XYZ-аналізу за сталістю споживання.

Основна ідея XYZ-аналізу полягає у групуванні об'єктів аналізу по мірі однорідності параметрів, які аналізуються (за коефіцієнтом варіації). Іншими словами, цей аналіз розділяє об'єкти за ступенем відхилення від середнього показника, що розраховується за декілька періодів. На практиці інформацію для проведення XYZ-аналізу одержують шляхом зняття показників із контрольно-касових апаратів в місцях продажу товарів, зокрема із щоденних звітів ЕККА в розрізі асортиментних позицій.

Етапи проведення XYZ-аналізу:

1. Обирається об'єкт аналізу (товарна група) і параметр (обіг або прибуток), за яким будемо порівнювати об'єкти;

2. Визначається кількість періодів, за якими буде проводитись аналіз;

3. Визначається коефіцієнт варіації - середнє квадратичне відхилення для кожної товарної групи;

4. Складається рейтинговий список товарних груп за зростанням коефіцієнта варіації;

5. Визначається до яких груп - X,Y або Z - будуть відноситись проаналізовані товарні групи.

Група Х - об'єкти, коефіцієнт варіації яких не перевищує 10%;

Група Y - об'єкти, коефіцієнт варіації яких складає 10-25%;

Група Z - об'єкти, коефіцієнт варіації яких перевищує 25%.

XYZ-аналіз доцільно використовувати якщо кількість періодів, за які здійснюється аналіз, доволі велика і чим більша ця кількість - тим вірніші будуть результати.

Самим серйозним недоліком XYZ-аналізу є те, що в реальному житті на продаж і прибутковість товарів в магазині впливає велика кількість факторів. Це і сезонність попиту, і регулярність доставки, і коливання цін у конкурентів на аналогічний товар, і наявність чи відсутність спеціальних заходів по просуванню товарів та ін. Ці фактори будуть викликати коливання продажу і, як результат - високі показники варіації.

Таким чином можна сказати, що результати XYZ-аналізу будуть достовірними, тільки якщо аналізується достатньо довгий період часу, що також не завжди можливо, так як в магазині постійно відбувається ротація асортименту, та і ситуація на ринку міняється досить швидко [7].

Впровадження інтегрованого АВС- та XYZ-аналізу в практику роботи роздрібних підприємств забезпечує ефективне управління товарним асортиментом, що, в свою чергу, сприяє прискоренню обертання товарів, зменшення їх надлишку, зниження ризику його списання, мінімізації сумарних затрат пов'язаних з запасами.

2 Дослідження діяльності супермаркету «Сільпо» ТОВ «Фоззі-Фуд» щодо формування асортименту

2.1 Характеристика супермаркету «СІЛЬПО» м.Київ

«Сільпо» - це одна з найбільших в Україні мереж супермаркетів, яка нараховує 147 магазинів як у Києві, так і в регіонах України. Супермаркет «Сільпо» - це магазин самообслуговування, асортимент якого нараховує до 20 000 найменувань продуктів харчування та супутніх товарів залежно від розміру торгової площі магазина. Мережа «Сільпо» (додаток А) належить торгово-промисловому холдингу «Fozzy Group», який має значний досвід у сфері роздрібної торгівлі.

Цілями товариства є здійснення торговельної, комерційної, виробничої, науково-дослідної, благодійної діяльності з метою одержання прибутку та задоволенням інших потреб учасників. Підприємству надано право здійснювати такі види діяльності:

- торговельна діяльність у сфері оптової, роздрібної торгівлі та громадського харчування щодо реалізації продовольчих та непродовольчих товарів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів;

- консультаційні послуги;

- комерційна, маркетингова, посередницька діяльність;

- складські послуги.

Діяльність, яка підлягає ліцензуванню, здійснюється товариством після одержання відповідної ліцензії у встановленому порядку.

Досліджуваний супермаркет «Сільпо» розташований на першому поверсі житлового будинку за адресою м.Київ, вул. О.Гончара96. Внутрішнє планування є компонентом успіху торговельної точки з неповторним інтер'єром і творчим ставленням до справи. У плануванні магазинів передбачено ефективне використання площ, вільне пересування покупців, майстерна викладка продукції, що сприяє максимальним продажам. Плануванням в супермаркетах мережі займаються власні фахівці, хоча в цілому також беруть участь і спеціалізовані фірми -- виробники торговельного обладнання.

Раціональне виконання операцій торговельно-технологічного процесу в магазинах залежить від наявності певних приміщень. За функціональним призначенням приміщення магазину поділяють на такі групи:

1) торговельні приміщення;

2) приміщення для приймання, зберігання і підготовки товарів до продажу;

3) підсобні приміщення;

4) адміністративно-побутові приміщення;

5) технічні приміщення.

Центральне місце в складі приміщень супермаркету «Сільпо» є торговельні приміщення. До них належать торговельний зал, приміщення для приймання продажу. Вони несуть основне функціональне навантаження к магазині. До приміщень для приймання, зберігання і підготовки товарів до продажу це розвантажувальні рампи їх в магазині дві, приміщення для приймання товарів, комори,холодильні камери, приміщення для фасування.

Підсобні приміщення використовуються для зберігання і ремонту тари, контейнерів, інвентарю. У цю групу також входять приміщення для зберігання обладнання, інвентарю, пакувальних матеріалів, для приймання посуду, рекламно-оформлювальна майстерня тощо.

До адміністративно-побутових приміщень відносяться кабінет керуючого, конторські приміщення (кабінет завідуючих відділів, відділ кадрів), кімната для приймання їжі і відпочинку, кімната особистої гігієни, два туалети, одна душова, гардероб.

До технічних приміщень відноситься машинне відділення холодильних установок, вентиляційна, калориферна, електрощитова, телефонний комутатор, камери кондиціонування повітря.

Розміщення приміщень сплановано таким чином що торговельний зал зв'язаний з приміщеннями для зберігання товарів і підготовки їх до продажу. Це забезпечує своєчасне поповнення товарних запасів у торговельному залі найкоротшими шляхами руху товарних потоків.

Приміщення для зберігання товарів в супермаркеті розміщені на першому поверсі магазину, відповідно до послідовності виконання торговельного-технологічного процесу, створюючи можливості максимальної механізації робіт з переміщення вантажів та забезпечую найкоротші шляхи до торговельного залу.

Приміщення для розпакування, фасування, зберігання товарів в супермаркеті «Сільпо» знаходяться теж на першому поверсі і розміщені згідно з послідовністю виконуваних операцій і зв'язані між собою і торговельним залом вантажопідйомними ліфтами.

Адміністративно-побутові і технічні приміщення супермаркету розміщені на другому поверсі і мають зручний зв'язок з іншими групами приміщень. Головним приміщенням магазину є торговельний зал, де безпосередньо здійснюється реалізація товарів і обслуговування покупців. Він має прямокутну форму це забезпечують оптимальні умови для здійснення завершальної фази торговельно-технологічного процессу (Додаток А). Влаштування і планування торговельного залу відповідає таким вимогам:

- створює покупцям максимальні зручності для придбання ними товарів з мінімальними затратами часу;

- забезпечує ефективне використання площі торговельного залу під викладку товарів;

- забезпечує персоналу магазину умови для здійснення контролю за ходом реалізації товарі і збереженням товарно-матеріальних цінностей;

- створєні найкоротші шляхи руху товарів із приміщень для приймання і підготовки товарів до продажу в торговельний зал.

Форма торгівельного залу супермаркету прямокутна це забезпечує вільне пересування покупців.

Торговельний зал супермаркету поділен на такі функціональні зони:

- входу і виходу;

- розташування і викладки товарів;

- проходи для пересування покупців;

- розрахункового вузла.

У торговельному залі супермаркету «Сільпо»використовуються лінійне, та комбіноване планування торговельних залів. Лінійне планування торговельних залів є найроціональним.

При лінійному плануванні торговельних залів магазинів самообслуговування зона розміщення товарів і проходів покупців сплановані у вигляді паралельних ліній торговельного обладнання, розміщених перпендикулярно лінії вузла розрахунку(Додаток А). Це дає можливість організувати єдиний вузол розрахунку, покупцям вільно пересуватися по торговельному залу, ефективно використовувати торгову площу. У супермаркеті «Сільпо» застосовуються в основному лінійне повздовжнє, комбіноване розташування обладнання і боксове у відділі побутової хімії.

Одним з найважливіших елементів процесу продажу товарів є розрахунок з покупцями за товари, який здійснюється у вузлі розрахунку. В супермаркеті він розміщений перпендикулярно лініям торгівельного обладнання. Основним завданням при цьому є забезпечення високої швидкості розрахунку й ефективність обліку і контролю за збереженням товарно-матеріальних цінностей у торговельному залі. У магазині «Сільпо» застосовується централізована форма розрахунків з покупцями. При централізованій формі покупці оплачують вартість покупки в будь-який з кас, розміщених при виході з магазину.

Зона приймання товару знаходиться на першому поверсі обладнана спеціальними під'їздом і платформою висотою 1,1--1,2 м, тобто вона відповідає рівню кузова автомобілів.

Преміщення для зберігання товарів знаходяться також на першому поверсі поруч із зоною приймання товарів. Таких приміщень у супермаркеті «Сільпо» шість (склад побутової хімії і не продтоварів, склад бакалії, склад кондитерської продукції склади -холодильники для зберігання ковбасних виробів, сирів, склад овочів) (Додаток Б).

Конкуренція значна з боку супермаркету «Фуршет», супермаркету «Велика Кишеня».Присутність поряд магазинів-конкурентів впливає на ціноутворення. Магазин встановлює ціни відповідно до умов місцевого ринку і гнучко реагує на ситуацію зміни цін. Знання споживачів району обслуговування допомагає витримувати умови конкуренції з найближчими магазинами.Основною цільовою групою є працюючі жінки 25-50 років з різним рівнем доходу, та чоловіки-службовці такої ж вікової групи та студенти, оскільки поруч з магазином знаходяться офіси,держустанови там ВНЗ.

В магазині працюють понад 100 осіб, а саме керуючий, товарознавці -приймальники, адміністратори торгового залу, завідуючі відділами, касири, продавці. Розглянемо організаційну стуктуру супермаркета «Сільпо».

КЕРУЮЧИЙ

Старший касир -касири торгового залу	Відділ кадрів	Адміністратор торгового залу -завідуючі відділами-продавці,продавці-консультанти	Товарознавці-вантажники-оператори	Служба безпеки супермаркету	Технічний персонал

Рисунок 2.1 Організаційна структура супермаркету «Сільпо»

Як видно з рисунка в супермаркеті діє лінійно-функціональна стуктура управління [9]. Керуючому магазину підпорядковуються адміністратори, старші касири, товарознавці, відділ кадрів. Число управлінських рівнів в супермаркеті невелике. На чолі підрозділів знаходяться керівники, які здійснюють лінійне керівництво підлеглими їх розпорядження обов'язкові для виконання всіма нижчестоячими ланками. Керівники підрозділів несуть відповідальність за роботу своїх підрозділів. Структура визначає ієрархію підлеглості, виключає дублювання управлінських функцій і проміжні ланки управління. Очолює ієрархію керуючий супермаркета «Сільпо». В безпосередней підпорядкуванні керуючого знаходяться: адміністратори, товарознавці-приймальники товару, старший касир, відділ кадрів.

До основних обовязків керуючого відносяться:

- Управління, організація і контроль роботи персоналу;

- Координація та організація діяльності підприємства;

- Аналіз результатів продажів, розробка заходів щодо підвищення якості торгівлі;

- Ведення переговорів з постачальниками; на інші.

На адміністратора торгового залу покладаються такі функції та забовязання:

- Здійснення керівництва персоналом торгового залу.

- Проведення роботи з оперативного обліку залишків товарів у торговельному залі і своєчасному поповненню асортименту товарів.

- Організація інформування покупців.

- Вирішення конфліктних ситуацій з персоналом.

- Аналіз результатів роботи торгового залу.

- Ведення необхідного документообігу.

- Здійснює керівництво персоналом торгового залу (продавцями, касирами, продавцями - консультантами) та інші.

Старший касир супермаркету

- Здійснює операції з приймання, обліку, видачі і зберіганню грошових коштів і цінних паперів з обов'язковим дотриманням правил,що забезпечують їх збереження.

- Отримує за оформленими відповідно до встановленого порядку документах грошові кошти та цінні папери в установах банку для виплати працівникам заробітної плати, премій, оплати відряджень і інших витрат.

- Веде на основі прибуткових і витратних документів касову книгу, звіряє фактичну наявність грошових сум і цінних паперів з книжковим залишком.

- Забезпечує безперебійну роботу кас підприємства, контролює відсутність порушень правил торгівлі в роботі кас.

- Приймає заходи щодо запобігання і ліквідації конфліктних ситуацій.

- Інформує керівництво про наявні недоліки в роботі кас і в своїй роботі, прийняті заходи щодо їх ліквідації.

- Суладає касову звітність.

- Приймає гроші від касирів підприємства наприкінці їх робочої зміни(при необхідності і в інших випадках).

До функції інспектора по кадрам відноситься:

- Ведення обліку особового складу підприємства та його підрозділів.Участь у розробці заходів щодо зниження плинності кадрів.

- Оформлення документації з кадрів.

- Забезпечення дотримання графіків чергових відпусток.

- Здійснення контролю за станом трудової дисципліни в підрозділах організації. Подання встановленої звітності.

Економічні показники діяльності підприємства ТОВ «Фоззи -Фуд»

Характеристика ринку на якому працює ТОВ "ФОЗЗI-ФУД"

Торгівля в Україні є одним з видів економічної діяльності, які найшвидше зростають. Обсяг роздрібного товарообігу України, за даними Державного комітету статистики, в 2013 році склав 246903 млн. грн., що в порівняльних цінах на 117,3% більше обсягу минулого року.



Таблиця 2.2

Обсяг роздрібного товарообороту підприємств торгівлі м. Київ

Роки	Обсяг роздрібного товарообороту підприємств (юридичних осіб), млн.грн.	у тому числі питома вага, у %:	Темпи зростання обсягів роздрібного товарообороту підприємств до попереднього року, у порівнянних цінах, %
		продовольчих товарів	непродовольчих товарів
2008	49994	45,6	54,4	120,5
2009	67556	43,9	56,1	121,9
2010	94332	41,6	58,4	123,4
2011	129952	38,2	61,8	126,4
2012	178233	35,3	64,7	129,5
2013	246903	34,4	65,6	117,3

Як бачими з таблиці питома вага оптової та роздрібної торгівлі у ВВП протягом 2008-2013рр. коливається в межах 11-12%, що є другим результатом після промисловості. Однак, цей показник є дещо нижчим, ніж у таких країн, як Росія (19-20%), Польща (18-19%), США (15-16%) та Великобританія (14%). Українські товари становлять понад ѕ від загального товарообігу роздрібної торгівлі. В той же час, їхня частка набагато більша в продажах продовольчих товарів (майже 94%).

Тенденції в роздрібній торгівлі продовольчими товарами в Україні:

- розвиток великомасштабних форматів та переходом до технології самообслуговування. Створенням нових форматів роздрібної торгівлі на основі старих продовольчих магазинів / зникнення спеціалізації старих роздрібних точок.

- такі формати роздрібної торгівлі, як гіпермаркети та супермаркети швидко здобули популярності замінивши магазини старого типу. Це привело до викупу майже всіх колишніх універмагів, універсамів гастрономів і створення на їх основі нових роздрібних торгівельних точок.

- більшість магазинів стали багатопрофільними, торгуючими як продовольчими, та і непродовольчими товарами, вузькоспеціалізовані магазини майже повністю зникли.

...