Економічне обґрунтування конкурентоспроможності продукції

0,08

0,09

0,08

0,08

0,00

0,029

-0,002

-0,021

0,00

-0,051

2. Фінанси. Для аналізу фінансового стану підприємства розрахуємо основні аналітичні показники, які найбільш повно його характеризують. Це показники ліквідності, фінансової стійкості і рентабельності. Вони представлені у таблиці 2.6.

Таким чином, розрахувавши показники ліквідності, можна зробити наступні висновки: за аналізований період підприємство мало ліквідний баланс, тобто достатню кількість обігових коштів для погашення своїх боргів. Коефіцієнт швидкої ліквідності, змінився в сторону зростання.

Коефіцієнт платоспроможності, характеризує незалежність підприємства від позикових джерел, його можливість виконати зовнішні зобов'язання за рахунок власних активів. При зменшенні цього показника посилюється залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Цей коефіцієнт перевищує нормативне значення ( 0,5), що свідчить про забезпеченість підприємства власними джерелами фінансування. Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує частку власних обігових коштів у власному капіталі. Зростання цього показника свідчить про покращення фінансового становища. Проте на нашому підприємстві спостерігається зворотна тенденція, що свідчить про зменшення власних обігових коштів у власному капіталі підприємства. Коефіцієнт фінансування характеризує залежність підприємства від залучених засобів. Незначне коливання значень цього показника з року в рік свідчить про певні відхилення у фінансовому стані підприємства, проте вони не мають суттєвого впливу.

Таблиця 2.6

Показники фінансового стану ПАТ «Поліссяхліб»

№ з/п	Показники	Метод розрахунку	Роки	Оптим. значення	Рез-т + позитив - негатив
			2009	2010	2011	2012
1.Показники ліквідності
1.1	Коефіцієнт покриття	Ф1(р.260/Р.620)	1,84	1,53	1,68	1,66	>1	+
1.2	Коефіцієнт швидкої ліквідності	Ф1[(р260-р100-р110-р120-р130-р140)/р620]	0,79	0,61	0,89	1	0,6-0,8	+
1.3	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Ф1[(р220+р230+р240)/р620]	0,09	0,07	0,07	0,24	>0,2	-
1.4	Чистий оборотний капітал, тис.грн	Ф1(р260-р620)	1058	880	1181	1252	>0	+
2.Показники платоспроможності(фінансової стабільності)
2.1	Коефіцієнт платоспроможності (автономії)	Ф1(р380/р640)	0,81	0,75	0,75	0,73	>0.5	+
2.2	Коефіцієнт фінансування	Ф1[(р430+р480+р620+р630)/р380]	0,23	0,34	0,34	0,27	<1.0	+
2.3	Коефіцієнт забезпеченості власниками оборотними засобами	Ф1[(р260-р620)/р260]	0,46	0,35	0,41	0,39	>1.0	-
2.4	Коефіцієнт маневреності власного капіталу	Ф1[(р260-р620)/р380]	0,19	0,18	0,23	0,24	>0	+
2.5	Коефіцієнт довгострокового залучення позичених коштів	Ф1[р480/(р380+р480)]	0,002	0	0	0

3. Маркетинг. Обсяги продукції, асортимент і якість продукції, стратегія ціноутворення, частка ринку, стан системи збуту безумовно є важливим елементом стратегії найменших сукупних витрат підприємства. Асортимент продукції з одного боку великий і налічує 37 одиниць хлібобулочних виробів, а з іншого - недосконалий, бо майже 46% його величини є нерентабельним. Нерентабельними є здобні вироби, такі як пряники „Насолода”(-19,2%), вироби здобні з повидлом (-20,9%), булка-рулет (-53,8%), здоба „Виборзька” (-43,0%). Смакові якості продукції не найкращі. Упаковка товару відсутня. З цього випливає висновок, що відділ маркетингу, який існує на підприємстві, працює погано. Перші їхні позитивні кроки - це рекламні кампанії по радіо „Трек” і розміщення 3 спеціалізованих хлібобулочних кіосків на території міста Рівного.

4. Персонал. Кваліфікація і досвід працівників на підприємстві на відповідному рівні. Щороку зростає потреба в персоналі. Усі працівники, мають вищу освіту. Їх досвід роботи у хлібопекарській галузі більший двох років. Плинність кадрів є незначною через досить пристойний рівень заробітної плати. На підприємстві також виплачуються різного роду заохочувальні та компенсаційні виплати, премія складає 30-35%, що позитивно впливає на мотивацію праці та підвищення її продуктивності. Аналіз рівня продуктивності праці відображено в таблиці 2.12.

5. Організація управління. Кожен працівник підприємства знає свої права, обов'язки і несе відповідальність за їх дотримання і виконання. Для цього створені посадові інструкції. Організаційна структура ВАТ „Поліссяхліб” представлена на рисунку 2.1.

2.5 Оцінка конкурентоспроможності підприємства

Для оцінки конкурентоспроможності підприємства недостатньо проаналізувати лише вплив зовнішнього і внутрішнього середовищ, потрібно обґрунтувати значущість та рівень впливу на його подальший розвиток окремих факторів і інших груп. Для цього всі фактори, що розглядають, потрібно віднести до позитивно чи негативно діючих, які отримали назву можливостей і загроз щодо зовнішнього середовища, сильних і слабких сторін підприємства стосовно внутрішнього середовища.

Для того щоб одержати якісну оцінку сил ВАТ „Поліссяхліб” й ситуації на ринку проведемо SWOT-аналіз.

SWOT-аналіз - це визначення сильних і слабких сторін підприємства, а також можливостей і загроз, які виходять із його найближчого оточення (зовнішнього середовища).

Перш за все визначимо сильні та слабкі сторони підприємства. Для цього складемо перелік параметрів, за яким буде оцінене підприємство та за кожним з параметрів визначимо, що є сильною, а що слабкою стороною. Можна скористатися наступним списком параметрів:

Організація (рівень кваліфікації співробітників, їхня зацікавленість у розвитку підприємства, наявність взаємодії між відділами й т. ін.)

Виробництво (виробничі потужності, якість і ступінь спрацювання устаткування, якість товару, що випускається, наявність патентів і ліцензій (якщо вони необхідні), собівартість продукції, надійність каналів постачання сировини й матеріалів і т.п.)

Фінанси (витрати виробництва, доступність капіталу, швидкість обороту капіталу, фінансова стійкість, прибутковість бізнесу й т.п.)

Маркетинг (якість товарів/послуг (як цю якість оцінюють споживачі), популярність марки, повноту асортименту, рівень цін, ефективність реклами, репутацію підприємства, ефективність застосовуваної моделі збуту, асортименти пропонованих додаткових послуг).

Проведемо оцінку параметрів у вигляді таблиці

Таблиця 2.7

Визначення сильних та слабких сторін ВАТ „Поліссяхліб”

Параметри оцінки	Сильні сторони	Слабкі сторони
1.Організація	Високий рівень кваліфікації працівників. Добре налагоджені неформальні стосунки.	Відсутність розмежування обов'язків, чітко встановлених повноважень. Непрофесіоналізм керівництва, централізація.
2.Виробництво	Перевірений і надійний постачальник МТЗ. Гарна якість продукції.	Висока залежність від постачальників. Високий ступінь спрацювання устаткування.
3.Фінанси	Висока швидкість обороту капіталу.	Спадаюча прибутковість. Зростаючі витрати на утримання персоналу.
4.Маркетинг	Стабільна якість продукції. Репутація підприємства. Індивідуальність і диференціація продукції.	Недостатня реклама. Необхідність налагодження більшого збуту. Необхідність постійного оновлення продукції і, як наслідок, додаткові витрати.

Наступним етапом буде визначення ринкових можливостей та загроз ВАТ „Поліссяхліб”, тобто оцінка ринку ( див.табл. 2.8.).

Ринкові можливості - це сприятливі обставини, які підприємство може використати для одержання переваги. Як приклад ринкових можливостей можна привести погіршення позицій конкурентів, різке зростання попиту, появу нових технологій виробництва вашої продукції, зростання рівня доходів населення й т.п. Слід зазначити, що можливостями з погляду SWOT-аналізу є не всі можливості, які існують на ринку, а тільки ті, які може використати підприємство.

Ринкові загрози - події, настання яких може несприятливо вплинути на підприємство. Приклади ринкових загроз: вихід на ринок нових конкурентів, зростання податків, зміна смаків покупців й т.п.

За основу при оцінці ринкових можливостей і загроз візьмемо наступний список параметрів:

фактори попиту (місткість ринку, темпи його зростання або скорочення, структуру попиту на продукцію товариства і т.п.);

фактори конкуренції (кількість основних конкурентів, наявність на ринку товарів-замінників, висоту бар'єрів входу до ринку і виходу з нього, розподіл ринкових часток між основними учасниками ринку й т.п.);

фактори збуту (кількість посередників, наявність мереж розподілу, умови постачання матеріалів і комплектуючих і т.п.);

економічні фактори (курс гривні (долара, євро), рівень інфляції, зміна рівня доходів населення, податкова політика держави й т.п.);

політичні й правові фактори (рівень політичної стабільності в країні, рівень правової грамотності населення, рівень корумпованості влади й т.п.).



Таблиця 2.8

Визначення ринкових можливостей і загроз ВАТ „Поліссяхліб”

Параметри оцінки	Можливості	Загрози
1	2	3
Конкуренція	Пошук ніші для впровадження нових альтернативних форм хлібопекарського бізнесу. Залишатись поза зоною безпосереднього впливу конкурентів. Диверсифікація виробництва. Горизонтальна інтеграція.	Можливість появи на ринку нових конкурентів та втрати частку ринку. Поява на ринку технологій, які дозволяють мінімізувати витрати виробництва.
Збут	Налагодження ефективної роботи маркетингової служби. Пошук нових оптових покупців. Розширення посередницької мережі.	Труднощі в реалізації через насичення ринку.
Попит	Хліб є товаром першої необхідності, отже попит є абсолютно нееластичним.	Збільшення пропозицій з боку конкурентів.
Економічні фактори	Зростання споживання через зростання рівня доходів населення.	Нестабільність економіки, можливість високих темпів інфляції.
Політичні фактори	Державна підтримка, можливість одержання дотацій, пільг, державних замовлень.	Обмежений рівень рентабельності підприємств хлібопекарської галузі. Жорстке цінове регулювання галузі.

Далі проведемо оцінку параметрів відповідно до ймовірності їх настання та ступеню впливу на підприємство (таблиця 2.9. ).

Таблиця 2.9

Оцінка сильних і слабих сторін, можливостей і загроз ВАТ „Поліссяхліб”

	Рейтинг	Характеристика параметру
Сильні сторони	4	Високий рівень кваліфікації працівників
	5	Висока якість продукції
	3	Репутація підприємства
	2	Добре налагоджені стосунки з постачальниками сировини
	1	Швидкість обороту капіталу
Слабкі сторони	4	Спадаюча прибутковість
	5	Зростання витрати на виробництво продукції
	3	Неефективна робота відділу маркетингу на підприємстві;
	2	Висока залежність від постачальників
Можливості	4	Просування на ринку шляхом захоплення нової ніші агрозистіьна інтеграція
	5	Диверсифікація виробництва
	3	Горизонтальна інтеграція
	2	Можливість отримання державних замовлень
Загрози	3	Ризик появи нових прямих конкурентів, часткової втрати своєї ринкової ніші
	2	Загроза перебоїв в постачанні сировини

Таблиця 2.10

Матриця оцінки конкурентоспроможності підприємства відносно провідних конкурентів

Фактори конкурентоспроможності	ВАТ „Полісся- хліб”	Конкуренти
		„Рум'янець”	„Рівнехліб”	„Мрія”
1	2	3	4	5
Продукт: - якість; - асортимент; - престиж торгової марки; - смакові характеристики; - упаковка;	5 4 5 5 4	5 5 4 5 5	4 3 3 4 2	3 4 2 4 3
Ціна: - прейскурантна; - процент знижки; - пільгова знижка;	4 2 2	4 2 2	3 2 1	3 1 1
Канали збуту: - форми збуту; - ступінь охоплення ринку; - ефективність ( розміщун-ня складських приміщень, системи контролю запасів, системи транспортування)	5 5 5	5 4 4	4 4 3	3 2 3
Просування продукту на ринку: Реклама: - для споживачів -для торгових представників; Індивідуальний продаж: - стимули для споживачів; - демонстративна торгівля; - показ зразків виробів; - навчання, підготовка персоналу збутових служб; Телевізійний маркетинг; Нагадування про вироби в засобах масової інформації	4 5 4 4 5 5 4 4	5 5 4 4 4 4 4 5	3 4 3 3 3 3 2 2	2 3 3 2 2 1 1 2
Загальний підсумок	81	80	56	45

Дослідження конкурентоспроможності дало змогу визначити прямих та потенційних конкурентів ВАТ „Поліссяхліб”. Прямим конкурентом є підприємство „Рум'янець”, найближчий потенційний конкурент - ВАТ „Рівнехліб”. Підприємство ВАТ „Поліссяхліб” матиме значні переваги за рахунок встановлення нижчих цін на аналогічну продукцію ніж у конкурентів. Це буде пов'язано, передусім, із запровадженням більш прогресивних технологій виробництва, а також із більшим масштабом випуску продукції.



2.6 Аналіз витрат виробництва за елементами

Оцінка і контроль виробничої діяльності тісно пов'язані з аналізом витрат на виробництво продукції, робіт, послуг. Згідно з “Основним положенням про склад витрат виробництва” собівартість продукції, робіт, послуг підприємства формується з витрат, пов'язаних з використанням у процесі виробництва природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних фондів, нематеріальних активів, трудових ресурсів, а також інших витрат на її виробництво і продаж.

Витрати, що включаються у собівартість продукції групуються відповідно до їх економічного змісту за такими елементами:

матеріальні витрати;

витрати на оплату праці;

відрахування із заробітної плати на соціальні заходи;

амортизація основних фондів;

інші витрати.

До матеріальних витрат належить вартість: сировини та матеріалів, купованих комплектуючих виробів та напівфабрикатів, робіт і послуг виробничого характеру, що виконуються сторонніми підприємствами чи неосновними підрозділами даного підприємства, придбаного палива, придбаної енергії всіх видів, втрат від нестачі матеріальних цінностей у межах норм природного убутку.

До витрат на оплату праці належать: основна заробітна плата основного виробничого персоналу підприємства, нарахована робітникам та службовцям за тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, надбавками і доплатами в розмірах, що не перевищують встановлені чинним законодавством, включаючи індексацію заробітної плати, а також витрати на оплату праці позаштатних працівників, які виконують роботи, пов'язані з виробництвом продукції.

Відрахування на соціальні заходи формуються з обов'язкових відрахувань на державне соціальне страхування, у пенсійний фонд, у фонд сприяння зайнятості населення.

Амортизаційні відрахування визначаються за затвердженими нормами на повне відновлення фондів відносно їх балансової вартості, включаючи також прискорену амортизацію їх активної частини.

До інших витрат належать платежі на обов'язкове страхування майна і окремих категорій працівників, оплата відсотків за короткотермінові кредити і позики, витрати на сертифікацію і збут продукції, плата за оренду об'єктів у межах норм їх амортизації на повне відновлення, плата за пожежну і сторожову охорону т а інше.

Поелементне відбиття витрат дозволяє вивчити зміну рівня собівартості під впливом раціонального використання трудових ресурсів, основних фондів і оборотних засобів (таблиця 2.11.).

Для наочності структури витрат виробництва побудуємо кругові діаграми -- мал.2.2.

Таблиця 2.11

№ з/п	Показник	Одиниці виміру	Роки	Відхилення
			2009	2010	2011	2012	2010-2009	2011-2010	2012-2010
1.	Матеріальні витрати	тис. грн.	14758	15740	18485	21240	982	2745	2755
	у % до підсумку		55,4	56,9	60,9	58,8	-	-	-
2.	Витрати на оплату праці	тис. грн.	7035	6888	6661	8391	-147	-227	1730
	у % до підсумку		26,4	24,9	21,7	23,2	-	-	-
3.	Відрхування на соціальні заходи	тис. грн.	2587	2543	2467	3108	-44	-76	641
	у % до підсумку		9,7	9,2	8,1	8,6	-	-	-
4.	Амортизаційні відрахування	тис. грн.	594	550	525	516	-44	-25	-9
	у % до підсумку		2,2	1,99	1,7	1,4	-	-	-
5.	Інші витрати	тис. грн.	1650	1966	2497	2879	316	531	382
	у % до підсумку		6,2	7,1	8,2	8	-	-	-
6.	Разом	тис. грн.	26624	27687	30635	36134	1063	2948	5499
	у %		100	100	100	100	-	-	-

Для більшої наочності на рис.2.2. наведено динаміку елементів операційних витрат.

Рис.2.2. Динаміка елементів операційних витрат

Як видно з рисунку, відбувається коливання долі матеріальних затрат з року в рік: 2012році ця величина становила 58,8% у загальній величині витрат, так величина матеріальних витрат у 2012 році порівняно з 2009 роком зросла на 3,4%.

Питома вага витрат на оплату праці в структурі витрат складають 23,2% (2012 рік), так у 2012 році порівняно з 2009 роком зменшилися на 3,2%.

Спостерігається тенденція до спадання витрат на соціальні заходи за 2009-2011 рр.: від 2587 тис.грн. до 2467 тис.грн.та зростання з 2011-2012 рр. : від 2467 тис.грн. до 3108 тис.грн.

Коливання долі амортизаційних відрахувань з року в рік свідчить про зміну вартості основних фондів, що знаходяться в розпорядженні підприємства: збільшення - за рахунок придбання нових основних фондів; зменшення - внаслідок виведення з експлуатації застарілих основних фондів.

Узагальнюючи висновки про структуру витрат за економічними елементами, можна сказати, що найбільший відсоток до загального підсумку займають матеріальні затрати і витрати на оплату праці, що є нормальним для процесу виробництва хлібобулочної продукції.

2.7 Аналіз рівня продуктивності праці на підприємстві

Продуктивність праці є вирішальним чинником підвищення ефективності виробництва. Економічна сутність продуктивності праці полягає в тому, що вона виражає співвідношення між кількістю виробленої продукції та затратами робочого часу на її виготовлення. Отже, вона характеризує ефективність цих витрат у процесі суспільного виробництва.

Залежно від ступеня розвитку умов виробництва одна і та сама кількість праці протягом певного часу може дати більшу або меншу кількість продукту. І справді, чим краще оснащене підприємство, чим ефективніше воно використовує техніку і застосовує нові технології, чим вищий на ньому рівень соціального забезпечення робітників, тим вищою буде продуктивність праці, і навпаки.

Таким чином, продуктивність праці - це виготовлення продукції одиницею виробництва за певний період. Або це кількість затраченої праці на виготовлення одиниці продукції.

Затрачена праця на виготовлення одиниці продукції поділяється на живу та минулу працю. До живої праці відносять діяльність людей (працівників), які безпосередньо виготовляють певний продукт.

Минула праця - це діяльність машин, механізмів, устаткування, на виготовлення яких була затрачена праця. але в минулому.

В економічній теорії розрізняють продуктивність індивідуальної та загальної праці. Продуктивність індивідуальної праці визначає продуктивність конкретної живої праці і вимірюється кількістю продукції, яка виробляється за одиницю часу (виробіток), чи кількістю робочого часу, який витрачено на виготовлення продукції (трудомісткість).

Однак для економіки в цілому важливим є показник, що характеризує ефективність загальної праці - продуктивність загальної праці. Він визначається відношенням виробленого за розрахунковий період(в основному за рік) національного валового доходу до кількості працівників, зайнятих у сфері виробництва.

Аналіз рівня продуктивності праці ВАТ „Поліссяхліб” наведено в таблиці 2.12.

Таблиця 2.12

Аналіз рівня продуктивності праці ВАТ „Поліссяхліб”

№	Показники	Роки	Відхилення
		2009	2010	2011	2012	2010/ 2009	2011 2010	2012/ 2011
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Обсяг виготовленої продукції, тис. грн.	27798	28028	32100	37443	230	4072	5343
2	Середньорічна чисельність працівників, чол.	260	245	231	235	-15	-14	4
3	Середньорічна продуктивність праці, тис. грн.	106,9	114,4	138,9	159,3	7,48	24,56	20,37
4	Кількість днів, відпрацьованих 1 робітником, днів	229	219	222	229	-10	3	7
5	Середньоденна продуктивність праці, грн.	1,135	1,119	1,041	1,026	-0,017	-0,078	-0,014
6	Середня тривалість робочого дня, год	7,8	7,9	7,9	7,8	0,1	0	-0,1
7	Середньогодинна продуктивність праці, грн.	0,1456	0,1416	0,1317	0,1316	-0,0040	-0,009	-0,0001

Достатня забезпеченість підприємства трудовими ресурсами, їх раціональне використання, високий рівень продуктивності праці відіграють важливу роль у підвищенні ефективності підприємницької діяльності.

Подані в таблиці 2.12. дані засвідчують про забезпечення підприємства персоналом.

Про ефективне використання трудових ресурсів свідчить середньорічна продуктивність праці з кожним роком з 2009-2012 рр. від 106,9 до 159,3 тис. грн.

Умови праці на підприємстві є відмінними, приміщення обігріваються, провітрюються, кабінети оснащені оргтехнікою, працює їдальня. Все це направлене на підвищення продуктивності праці персоналу, адже від цього залежать обсяги виробництва, збуту, і фінансові результати.

2.8 Кореляційний аналіз

Для визначення ступеню впливу фактору на рівень результуючого показника (на основі даних, наведених в таблиці 2.14.) використаємо такий метод аналізу, як парна кореляція, встановивши відносний ступінь залежності результуючого показника від факторного.

Для цього використаємо рівняння, що характеризує прямолінійну залежність між двома показниками -- рівняння прямої:

Yx=a+bx (2.1)

Це рівняння описує такий зв'язок між двома ознаками, при якому із зміною факторного показника на певну величину спостерігається рівномірне зростання чи зменшення значень результуючої ознаки.

Візьмемо за факторний показник витрати на один виріб на даному підприємстві, а за результуючий -- середню ціну одного виробу. Тоді

a -- коефіцієнт, що показує усереднений вплив на результуючу ознаку факторів, що не враховані;

b -- параметр, який показує середню зміну результуючого показника при зміні факторного на одиницю.

Значення коефіцієнтів a і b знаходимо із системи рівнянь, отриманих за методом найменших квадратів. В даному випадку вона буде мати такий вигляд:

(2.2)

, (2.3)

де n -- кількість років (в даному випадку n=5).

Значення x, y, xy, x2 розраховуємо в таблиці 2.13.

Таблиця 2.13

Розрахунок похідних величин для визначення параметрів рівня зв'язку і коефіцієнта кореляції

n	X	Y	XY	X2	Y2	Yx
1	0,85	0,89	0,76	0,72	0,79	0,874
2	0,89	0,93	0,83	0,79	0,86	0,914
3	0,94	0,98	0,92	0,88	0,96	0,964
4	1,02	1,03	1,05	1,04	1,06	1,044
5	1,10	1,09	1,20	1,21	1,19	1,124
Разом	4,80	4,92	4,76	4,64	4,86

Підставивши отримані значення в систему рівнянь, отримаємо:

Помноживши верхнє рівняння на 0,96 і віднявши одне рівняння від другого, отримаємо:

a = 0,024;

b = 1,00.

Таким чином, рівняння зв'язку, що описує залежність середньої ціни одного виробу від витрат на один виріб буде мати вигляд:

Yx= 0,024 +1,00x(2.4)

В нашому випадку із збільшенням витрат на один виріб на 1 грн. ціна одного виробу зросте теж на 1 грн.

Підставивши в рівняння регресії відповідні значення X, можна отримати теоретичні значення результуючого показника Y.

Для виміру тісноти зв'язку між факторними і результуючими показниками визначаємо коефіцієнт кореляції.

У випадку прямолінійної форми зв'язку між показниками коефіцієнт кореляції визначається:

,(2.5)

Підставивши значення в дану формулу, отримаємо r = 1,0. Це означає, що між витратами на один виріб і ціною одного виробу існує суттєвий зв'язок, оскільки, чим ближче коефіцієнт кореляції до 1, тим тісніше зв'язок між факторною та результуючою ознаками.

Якщо коефіцієнт кореляції піднести до квадрату, отримаємо коефіцієнт детермінації. В нашому випадку від дорівнює 1. Це показує, що рівень ціни одного виробу на 100 % залежить від витрат на один виріб, інші фактори не мають впливу.



Таблиця 2.14

Вибірка для здійснення кореляційного аналізу залежності ціни одного виробу від витрат на один виріб

№ п/п	Найменування	2009	2010	2011	2012	2013
		Фактична с/в на 1 шт.	Ціна виробу, за 1 шт.	Фактична с/в на 1 шт.	Ціна виробу, за 1 шт.	Фактична с/в на 1 шт.	Ціна виробу, за 1 шт.	Фактична с/в на 1 шт.	Ціна виробу, за 1 шт.	Фактична с/в на 1 шт.	Ціна виробу, за 1 шт.
1.	Хліб Любительський 0,5 кг., упак.	0,72	0,81	0,75	0,85	0,82	0,88	0,90	0,92	1,11	0,96
2.	Хліб Рівненський 1/г 0,65 кг.	0,96	1,06	0,96	1,10	1,06	1,15	1,15	1,18	1,23	1,20
3.	Хліб Рівненський 1/г 0,65 кг., упак та різан.	0,95	1,05	0,99	1,11	1,10	1,18	1,24	1,27	1,37	1,37
4.	Хліб Корисний 1/г 0,7 кг	0,86	0,88	0,90	0,91	0,93	0,95	0,95	0,98	0,96	0,97
5.	Хліб Корисний 1/г 0,7 кг., упак та різан.	0,84	0,93	0,86	0,97	0,85	1,02	1,02	1,06	1,38	0,87
6.	Хліб Колосковий 0,7 кг	0,85	0,89	0,88	0,92	0,90	0,95	0,95	0,98	0,99	0,97
7.	Хліб Колосковий 0,7 кг., різаний	0,89	0,98	0,90	1,01	0,93	1,04	1,04	1,06	1,15	1,03
8.	Хліб Дарницький 0,75 кг.	0,90	0,61	0,96	0,65	1,00	0,68	1,02	0,70	0,94	1,03
9.	Батон Український в/г 0,45 кг.	0,76	0,84	0,80	0,90	0,88	0,97	0,90	1,03	0,89	1,21
10.	Батон Український в/г 0,45 кг., упак та різан.	0,80	0,84	0,87	0,92	0,97	1,02	0,98	1,12	0,99	1,33
	Середнє значення	0,85	0,89	0,89	0,93	0,94	0,98	1,02	1,03	1,10	1,09

Висновки до розділу 2

Аналіз загального зовнішнього середовища показав,що найбільш позитивний вплив на діяльність підприємства відіграє технологічний фактор, оскільки, чим кращою, сучаснішою буде матеріально-технологічна база підприємства, тим продуктивнішою буде його робота, тобто збільшаться обсяги продукції, поліпшиться її збут, і як результат покращиться фінансовий стан підприємства. Негативний вплив на діяльність ВАТ „Поліссяхліб” справляє правовий фактор, через недосконалість вітчизняного законодавства, надмірне державне регулювання галузі.

Дослідження операційного середовища показало, що найбільш негативний вплив на діяльність ВАТ „Поліссяхліб” відіграють конкуренти. Особливо це помітно за останні роки діяльності, коли прихід нового конкурента (заводу „Рум'янець”), призвів до скорочення частки ринку, а отже, до зменшення обсягів виробництва. Позитивний вплив спостерігається зі сторони таких факторів середовища як: постачальники, споживачі та фінансові організації. Значущими для діяльності підприємства є всі компоненти середовища.

Протягом 2009 - 2012 рр. відбувається постійне зростання основних фондів на підприємстві, тобто матеріально-технічна база ВАТ „Поліссяхліб” зростає.

З аналізу видно, що загальне зростання основних фондів відбулося за рахунок приросту всіх груп основних фондів, інвентарна тара. Найменша частка припадає на машини та обладнання, їхня частка взагалі складає -0,8%. Надходження основних засобів у виробництво характеризується великим спадом у 2010 році.Проте у 2011 році на підприємство надійшло порівняно з 2010 роком на 346 тис.грн.,та у 2012 році порівняно з 2011 роком на 173 тис.грн більше основних засобів, що свідчить про оновлення.

Аналізуючи структуру витрат за економічними елементами, можна сказати, що найбільший відсоток до загального підсумку займають матеріальні затрати і витрати на оплату праці, що є нормальним для процесу виробництва хлібобулочної продукції.

Аналіз асортименту продукції ВАТ „Поліссяхліб” показав, що було б доцільно вилучити виробництво нерентабельних виробів, частка яких складає 46 %.

Використавши такий метод аналізу, як парна кореляція, було встановлено, що між витратами на один виріб і ціною одного виробу існує суттєвий зв'язок. Коефіцієнт детермінації в нашому випадку дорівнює 1, а це означає, що рівень ціни одного виробу на 100 % залежить від витрат на один виріб, а інші фактори не мають впливу.

Размещено на Allbest.ru

...