Маркетингові заходи для економічного процвітання підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ соняшник маркетинг економічний

Україна займає одне з провідних місць серед соняшникосіючих держав, виробляючи щорічно близько 10 % насіння соняшнику у світі.

Тепер серед олійних соняшник поширений на всіх континентах земної кулі. На великих площах його висівають в Україні, Аргентині, США, Китаї, Іспанії, Туреччині, Румунії, Франції та багатьох інших державах.

Посіви соняшнику в Україні займають понад 2 млн га, що становить 96 % площі всіх олійних культур. Найбільші посівні площі соняшнику в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Херсонській і Полтавській областях.

Насіння його районованих сортів і гібридів містить 50 -- 52 % олії, а селекційних -- до 60 %. Порівняно з іншими олійними культурами соняшник дає найбільший вихід олії з одиниці площі (750 кг/га в середньому по Україні). На соняшникову олію припадає 98 % загального виробництва олії в Україні.

В Україні вирощують як сорти, так і гібриди соняшника. Причому гібридами засівають все більші площі бо вони порівняно з сортами забезпечують вищу врожайність на 15-20 %. За останні роки селекціонерами створено високоврожайні сорти і гібриди соняшнику для всіх зон України.

Середня врожайність соняшнику в Україні в останні роки становила 16 -18 ц/га. Найвища вона в господарствах, де соняшник вирощують за прогресивною технологією -- по 30 ц/га і більше, а в умовах зрошення -- 38,7 - 40 ц/га.

Метою курсової роботи є аналіз прибутковості та рентабельності вирощування насіння соняшнику у підприємстві: з'ясувати, які фактори вплинули на ці зміни та які наслідки це мало для підприємства.

Предметом роботи: є вивчення економічних показників роботи сільськогосподарського підприємства «Надія» Калинівського району Вінницької області (форма № 50)

Маркетингові дослідження - це збір, обробка і аналіз даних про ринки, конкурентів, споживачів, ціни, ринкові можливості фірми з метою зниження підприємницького ризику в процесі прийняття управлінських рішень[1, ст.67]. Активізація підприємницької діяльності в Україні, забезпечення життєдіяльності діючих і новостворених підприємств в умовах розгортання конкуренції на ринку неможливі без попереднього проведення маркетингового дослідження, виявлення сприятливих можливостей і бар'єрів у зовнішньому середовищі, пов'язаних з реалізацією цілей підприємства.

Завданням даної курсової роботи є виявити ступінь підготовки із питань вибору та розробки маркетингової стратегії комплексу маркетингових заходів, товарної, цінової, збутової політики та просування товарів.

Актуальність теми полягає в тому, що маркетингові заходи є вкрай необхідними для економічного процвітання підприємства, і правильна розробка їх - це шлях до добробуту в нових економічних умовах.

Метою курсової роботи є систематизація, розширення і закріплення теоретичних знань із маркетингу, застосування їх при вирішенні конкретних економічних проблем, розвиток навичок самостійної роботи та опанування методикою маркетингових досліджень при вирішенні визначених у курсовій роботі питань.

Об'єктом маркетингового дослідження є сільськогосподарська продукція с/г підприємства «Надія».

Предмет маркетингового дослідження є теоретико-методологічні і прикладні проблеми організації маркетингових заходів підприємства.

У ході дослідження використовувалися загальнонаукові методи, методи порівнянь, угруповань, спостереження, обстеження, комплексної оцінки, аналітичні процедури й ін.

Практична значимість дослідження полягає в тому, що в роботі зроблена спроба розкрити деякі аспекти розробки ефективного маркетингового комплексу підприємства.

1. Наукові основи підвищення економічної ефективності виробництва соняшнику

1.1 Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва соняшнику

Аграрний сектор є важливою стратегічною галуззю української національної економіки, яка забезпечує продовольчу безпеку та продовольчу незалежність нашої держави, дає значній частині сільського населення робочі місця. Він формує 16-17% валового внутрішнього продукту. У Білорусії та Казахстані, наприклад, цей показник становить 13%, в Росії - майже 7%, в Грузії - більше половини, Вірменії, Киргистані та Узбекистані - близько третини.

Але економічні можливості аграрного сектора України використовуються не повністю. Аграрний сектор забезпечує близько 60% фонду споживання населення, займає друге місце серед секторів економіки у товарній структурі експорту і залишається практично єдиною галуззю, яка багато років поспіль забезпечує позитивне зовнішньо-торгівельне сальдо. Основним нормативно-правовим документом, який виражає державну підтримку аграрного сектору сьогодні є Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2004р. [2, ст.12]

Основною метою економічної стратегії розвитку агропромислового комплексу України є неухильне піднесення матеріального рівня життя населення. Досягнення цієї мети вимагає насамперед вирішення продовольчої проблеми на основі підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Тому основне завдання сільського господарства полягає в забезпеченні зростання і сталості виробництва для повнішого задоволення потреб населення в продуктах харчування і промисловості - в сировині [3, ст156].

Економічна ефективність виробництва визначається відношенням одержаних результатів до витрат засобів виробництва і живої праці. Ефективність виробництва - це узагальнююча економічна категорія, якісна характеристика якої відображується у високій результативності використання живої і уречевленої у засобах виробництва праці [4,ст.234].

На думку Мацибори В.Г. економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з 1 га земельної площі при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції. Ефективність сільського господарства включає не тільки співвідношення результатів і витрат виробництва, в ній відбивається також якість продукції і здатність її задовольнити певні потреби споживача. При цьому підвищення якості сільськогосподарської продукції вимагає додаткових затрат живої і уречевленої праці [5, ст.212].

На думку Руснака П.П. економічна ефективність виробництва соняшника залежить від складного комплексу природно-економічних, технологічних, науково-технічних факторів. При вивченні даної проблеми слід рахувати наступні особливості галузі: соняшник вимогливий до умов обробітку. Агротехнічні вимоги не дозволяють вирощувати цю культуру у вузькоспеціалізованих господарствах. Рослини цієї культури дуже чуттєві до всіх видів гербіцидів. Слід враховувати також вимоги щодо олії в залежності від мети її використання.

Гаврилюк В.М. вказує, що галузь олійництва в Україні нині розвивається екстенсивним шляхом. Порівняно із 2000 роком в 20013 році площі соняшнику зросли в 2,3 рази і досягли 3,8 млн. га. середня урожайність по Україні за даний період знизилась майже на третину - до 11,2 ц/га. [6,ст.123].

1.2 Показники економічної ефективності виробництва соняшника і методика їх визначення

Ефективність виробництва - це складне і багатогранне явище, тому для її визначення необхідно використовувати систему показників, спроможних водночас відображати специфіку і особливості сільського господарства. Показники економічної ефективності визначають і порівнюють в середньому за три роки або за п'ять років. Система показників економічної ефективності виробництва зерна включає такі показники, як урожайність, продуктивність праці, собівартість, рівень рентабельності та ін.

Урожай і урожайність - найважливіші результативні показники землеробства і сільськогосподарського виробництва в цілому. Рівень урожайності відображує вплив економічних і природних умов, а також якість організаційно-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і господарств. Під урожаєм (валовим збором) розуміють загальний обсяг продукції, зібраної з усієї площі посіву окремих сільськогосподарських культур або їх груп.

Урожайність - це середній обсяг продукції з одиниці площі. Для культур, що вирощуються у відкритому ґрунті, урожайність визначають в розрахунку на 1 га, а у закритому ґрунті - на 1 м кв.

Продуктивність праці - це ефективність затрат конкретної праці, яка визначається кількістю продукції, виробленої за одиницю робочого часу, витраченого на одиницю продукції.

Собівартість продукції - це частина суспільних витрат виробництва і обігу, що виражає витрати на заробітну плату і використані засоби виробництва. Вона може змінюватися іншими темпами і навіть у протилежному напрямі порівняно з сукупними витратами праці, особливо коли змінюються рівень заробітної плати та її питома вага у загальних витратах виробництва, а також ціни на використані у сільському господарстві засоби виробництва. В зв'язку з цим для оцінки ефективності виробництва показники собівартості продукції, як правило, використовуються у поєднанні з іншими показниками.

Рентабельність характеризує доходність господарства, окремих його галузей або видів продукції. Вона означає, що вартість виробленої продукції і надходження коштів від її реалізації перевищують витрати на виробництво і реалізацію продукції, що забезпечує відповідний прибуток. [7, ст256].

Зокрема при визначені економічної ефективності виробництва насіння соняшнику система показників економічної ефективності виробництва включає наступні показники:

- урожайність, ц з 1 га;

- прямі витрати праці на виробництво 1 ц продукції, люд.-год.;

- рівень товарності, %;

- собівартість 1 ц реалізованої продукції, грн.;

- виробнича собівартість 1 ц продукції, грн.;

- середня ціна реалізації 1 ц продукції, грн.;

- площа, з якої реалізована продукція, га;

- прибуток на 1 га, тис. грн.;

- рівень рентабельності, %.

Методика визначення цих показників наступна:

ь Урожайність - це відношення валового збору продукції до площі посіву;

ь Прямі витрати праці на виробництво 1 ц продукції - це відношення прямих витрат праці на основну продукцію до валового збору продукції після доробки;

ь Рівень товарності - це відношення кількості реалізованої продукції до валового збору продукції після доробки;

ь Собівартість 1 ц реалізованої продукції - це відношення загальної собівартості реалізованої продукції до кількості реалізованого зерна в натурі;

ь Виробнича собівартість 1 ц продукції - це відношення виробничих витрат на основну продукцію до валового збору продукції після доробки;

ь Середня ціна реалізації 1 ц продукції - це відношення грошової виручки від реалізації продукції до кількості реалізованого зерна в натурі;

ь Площа, з якої реалізована продукція - це відношення кількості реалізованого зерна в натурі до урожайності;

ь Прибуток (збиток) на 1 га - це відношення загального прибутку (збитку) до площі посіву;

ь Рівень рентабельності (збитковості) - це відношення загального прибутку (збитку) до загальної собівартості.

1.3 Аналіз основних маркетингових досліджень

Проблеми маркетингового дослідження, його змісту і функцій аж ніяк не прості і викликають досить запеклі суперечки як серед вчених, так і серед практиків маркетингу. Тому перед тим, як сформулювати найбільш оптимальне і коректне, з погляду автора, визначення маркетингових досліджень, наведемо класичне їх визначення (Ф. Котлер) і декілька найбільш поширених - сучасних.

Ф. Котлера сказав що "маркетингові дослідження - це систематичне визначення кола даних, необхідних у зв'язку з маркетинговою ситуацією, що постає перед фірмою, їх збір, аналіз і звіт про результати". На думку американського фахівця з маркетингових досліджень Г.А. Черчілля існує таке визначення : "Маркетингові дослідження є функцією, що пов'язує

організацію зі споживачами через інформацію. Інформація використовується для виявлення і визначення можливостей і проблем маркетингу; розробки, уточнення, оцінки і контролю виконання маркетингових заходів; удосконалення розуміння маркетингу як процесу" [9, ст.18].

Сільськогосподарське підприємство «Надія» знаходиться в с.Нова Гребля Вінницької області Вінницького району. Головна спеціалізація підприємства вирощування зерна та технічних культур.

Організація маркетингу на підприємстві має базуватися на відповідних організаційних структурах. Саме в цих підрозділах мусять здійснюватися усі планові, оперативні і контрольні функції маркетингового менеджменту.

Організація маркетингу передбачає:

* побудову та вдосконалення структури управління маркетингом;

*добір фахівців з маркетингу належної кваліфікації;

* розподіл завдань, прав і відповідальності серед працівників маркетингових служб;

* створення належних умов дляефективної роботи маркетингового персоналу;

* забезпечення ефективної взаємодії маркетингової служби з іншими службами фірми.

Український спеціаліст А.О. Старостіна сказав що "маркетингові дослідження - це систематичний процес постановки цілей дослідження, ідентифікації обсягів, збору, аналізу об'єктивної ринкової інформації і розробки рекомендацій для прийняття конкретних управлінських рішень щодо будь-яких елементів ринково-продуктової стратегії фірми і методів їх реалізації для досягнення кінцевих результатів у діяльності фірми в умовах сформованого маркетингового середовища" [9, cт.27].

При всьому різноманітті моментів, пов'язаних з маркетинговими дослідженнями, на які звертають увагу автори наведених визначень, головне, що необхідно прояснити, - як співвідносяться маркетинг і маркетингові дослідження, чи припускає проведення останніх вироблення конкретних маркетингових рекомендацій і планів .

Нерідко з боку економістів, маркетологів лунають нарікання на адресу соціологів, психологів у тому, що вони неправомірно намагаються "впровадити" у практику маркетингових досліджень методи і технології відповідних наук (до речі, це іноді служить підставою для виправдання того, що не варто приділяти особливо велику увагу спеціальним методам і технологіям збору маркетингової інформації). Проте набагато важніше чітко обумовити проблему змісту маркетингових досліджень.

Аналізуючи її, російський фахівець з проблематики маркетингових досліджень І.К.Бєляєвський цілком справедливо говорить про два сформованих підходи до визначення самої сутності маркетингових досліджень. Перший (його поділяють А. Дайан, Е. Дихтль, X. Хершген, певною мірою - Ф. Котлер, деякі інші дослідники) зводиться до того, що маркетингове дослідження розглядається як складова частина функцій маркетингового управлінського процесу, наче "розчиняючи" його в конкретних стратегічних і оперативних діях [10,ст.296].

Маркетингові дослідження за кордоном проводять різноманітні дослідні організації, фахові та інші об'єднання. Так, в економічно розвинутих країнах дослідженнями ринку займаються:

ь спеціалізовані дослідні фірми і компанії; дослідні економічні інститути;

ь рекламні агентства;

ь промислові і торгові союзи;

ь торгово-консультанти з дослідження ринку;

ь відділи з дослідження ринку безпосередньо у фірмах, на виробництві.

Проблема маркетингових досліджень як наукова і комерційна виникає лише остільки, оскільки:

а) на рівні регіону, суспільства зникає безпосередній контакт між виробником і споживачем товару;

б) збільшується число варіантів вибору між величезною кількістю функціонуючих на ринку продавців і покупців;

в) потрібен попередній прогноз щодо зміни ситуації на ринку з метою прийняття обґрунтованих маркетингових рішень. Адже недаремно маркетинг часто називають концепцією управління, в основі якої лежить прагнення досягти узгодженості між потенціалом продуцента і потребами в продукції, що ним випускається.

Роль маркетингових досліджень полягає в оцінці потреб, запитів і попиту споживачів, яка допомагає створенню програми їх задоволення, ідентифікації та визначенню як проблем, так і можливостей фірми здійснити та оцінити свою маркетингову діяльність.

Мета маркетингових досліджень - виявити можливості фірми посісти конкурентні позиції на конкретному ринку, знизити міру невизначеності і ризику, збільшити ймовірність успіху маркетингової діяльності.

Залежно від використовуваної інформації, способів її отримання, техніки проведення та кінцевих результатів маркетингові дослідження поділяють на такі види:

ь Кабінетні - використовують офіційні друковані джерела інформації, методи економічного аналізу в поєднанні з елементами економетрики і математичної статистики. Вони дають загальне уявлення про стан економічної кон'юнктури, тенденції розвитку ринків, їхній стан, місткість.

ь Польові - використовують особисті контакти, первинну інформацію, методи економічного аналізу. Вони дозволяють швидко ознайомитись з конкретними вимогами ринку, торговельними звичаями, методами збуту, поведінкою споживачів, цінами. Проте вони є найскладнішими і найдорожчими.

ь Пілотні (методи пробного продажу) - використовують за недостатньої інформації щодо ринкової ситуації. Вони дають змогу здійснити апробацію нової продукції, методів продажу, зібрати маркетингову інформацію.

ь Ділові контакти з представниками інших фірм і покупцями.

ь Панельні дослідження - регулярне спілкування з тією самою групою

Отже, необхідність маркетингових досліджень цілком очевидна. Вона виходить з того, що керівництво будь-якої компанії, фірми при прийнятті маркетингових рішень повинно вибирати найбільш ефективні з них, поєднуючи максимально можливо рівні ефективності і ризику.

2. Рівень виробництва соняшнику та його економічна ефективність

2.1 Виробничі ресурси господарства та їх використання

Сільсько-господарське підприємство «Надія» розташоване в с.Нова Гребля Калинівського району Вінницької області.

Рельєф території господарства рівнинний , що сприяє розвитку рослинництва. Та в цілому, природно-кліматичні умови ДП НДГ „Сонячне" сприяють розвитку галузей рослинництва і зокрема виробництву зернових.

Ґрунти господарства - це чорноземи звичайні, залишково слабко солонцюваті, важко суглинисті на лесах, чорноземи південні остаточно солонцюваті на лессах, чорноземи супіщані на древнеаллювіальних покладах, темно-каштанові.

Найбільш розповсюдженими ґрунтами на території господарства є чорноземи південні остаточно солонцюваті важко суглинисті на карбонатному лессі. Характерною особливістю чорноземів південних є їх остаточна солонцюватість, ґрунти мають слабостійку структуру, внаслідок чого запливають при зволоженні, а при висиханні на поверхні утворюється кірка. Після оранки рихлий стан зберігається недовго.

Загальною умовою підвищення родючості ґрунту є правильна система обробки, внесення добрив і тому подібне, застосовуючи правильні сівозміни.

В сільському господарстві головним засобом виробництва, без якого неможливий сам процес виробництва продукції рослинництва і тваринництва, є земля.

Наявність та структуру земельних ресурсів СВК''Надія'' наведено в таблиці 2.1

Таблиця 2.1 Склад і структура с/г угідь господарства

Угіддя	2011р.	2013р.	2013р. у % до 2011р.
	га	%	га	%
Всього с.-г угідь,га	3056,6	100	2976	100	97,4
У тому числі :
рілля	3056,6	100	2976	100	97,4

Висновок: аналіз даної таблиці дає змогу побачити, що питома вага с/г угідь змінилась протягом 2011-2013рр. Зокрема зменшилися на 2,6%(на 82,6 га).

У наступній таблиці ми побачимо забезпеченість підприємства трудовими ресурсами (табл.2.2)

Таблиця 2.2 Трудові ресурси господарства

Показник	2011р.	2012р.	2013р.	2013р. у % до 2011р.
Середньорічна чисельність працівників, осіб	132	169	173	131
У тому числі рослинництво	64	101	95	148
тваринництво	68	68	78	115

Висновок: проаналізувавши таблицю ми побачили що, кількість працюючих у 2013 році збільшилась на 31%(41 чол.), у тому числі у рослинництві на 48%, а у тваринництві збільшилось на 15%.

Таблиця 2.3 Динаміка забезпеченості підприємства основним капіталом та його використання

Показник	2011р.	2012р.	2013р.	2013р. у % до 2011р.
Вартість основного капіталу	8181,5	9746,5	1244,1	15,2
На 1 га с/г угідь	2,68	3,19	4,18	156
На 1 середньорічного працівника	61,98	57,67	71,91	116
Капіталовіддача	1,73	1,87	1,67	96,5
Капіталомісткість продукції	0,57	0,54	0,6	105,3
Норма прибутку%	25,5	27,6	20,7	81,18

За даними таблиці ми бачимо, що вартість основного капіталу в 2013р. порівняно з 2011р. зменшилась на 84,8%. Катпіталовіддача також зменшилася на 3,5%, та норма прибутку зменшилася на 18,82%.

Таблиця 2.4 Структура грошових надходжень від реалізації продукції

Продукція	2011р.	2013р.	2013р. у % до 2011р.
	тис.грн	%	тис.грн	%
Зерно	6248,2	54	6901,7	51,2	110,5
Цукрові буряки	1040,4	8,9	1376,1	10,2	132,27
Соняшник	683,4	5,9	866,4	6,4	126,78
Соя	63,6	0,6	634,6	4,7	997,79
Ріпак	1789,9	15,5	684,1	5	38,22
Інша прод. рослинництва	84,8	0,7	51,7	0,4	60,97
Всього по рослинництву	9910,3		10514,3		106,09
Продукція скотарства
яловичинна	254,7	2,2	368	2,7	144,48
молоко	1258,9	10,9	2422,5	17,97	192,43
Продукція свинарства	116,9	1	149,6	1,1	127,97
Продукція бджільництва
мед	6,9	0,06	8,7	0,065	126,09
Інша прод. тваринництва	18,0	0,02	18,2	0,14	101,1
Всього по тваринництву	1655,4		2967,0		179,28
Разом по рослинництву і тваринництву	11565,7	100	13481,3	100	116,56

Висновок: аналіз таблиці свідчить про збільшення грошових надходжень від виробництва продукції у 2013р. проти 2011р. на 16,56% в цілому по підприємству.

В цілому можна сказати, що спеціалізація підприємства зернова .

Аналізуючи дані таблиці, ми побачили що у 2013р. в порівнняні з 2011р. зросли майже всі показники крім вартості валової продукції на 1 га виробничих витрат, що зменшилось на 7,81%. Рівень рентабельності збільшився на 26,44%.

Таблиця 2.5 Результати господарської діяльності підприємства

Показник	2011р.	2012р.	2013р.	2013р. у % до 2011р.
Вартість валової продукції, грн	14178854,876	18224601,968	20724662,3	146,16
на 1 га с/г угідь	4638,76	5961,59	6963,93	150,12
На 1 середньорічного працівника	107415,56	107837,88	119795,74	111,52
На 1 грн. виробничих витрат	1043,27	1118,29	961,8	92,19
Валовий прибуток ,грн	5405	8274	4789
на 1 га с/г угідь	1,77	2,71	1,61	90,96
На 1 середньорічного працівника	40,95	48,96	27,68	67,59
Рівень рентабельності %	27,83	-9,95	35,19	126,45

2.2 Динаміка посівної площі, урожайності та валового збору соняшнику.

Найважливішими результативними показниками сільськогосподарського виробництва в цілому є урожай і урожайність. Рівень урожайності відображує вплив економічних і природних умов, а також якість організаційно-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і господарств. Урожайність - це середній обсяг продукції з одиниці посівної площі. Для культур, що вирощують у відкритому ґрунті, урожайність визначають з розрахунку на 1 га.

У процесі аналізу даних про урожайність оцінюють рівень виконання планових завдань урожайності і валового збору, досліджують динаміку урожайності, а також визначають вплив природно-кліматичних і економічних факторів на її рівень для виявлення резервів підвищення урожайності і збільшення виробництва соняшника.

Спочатку розглянемо динаміку урожайності, валового збору та посівних площ соняшнику у с/г підприємстві «Надія»

Таблиця 2.6 Динаміка виробництва соняшнику в господарстві

Показник	2011р.	2012р.	2013р.	2013 р. у % до 2011р.
Площа посіву,га	190	145	150	0,79
Урожайність з 1 га, ц	11,97	23,37	26,97	225,31
Валовий збір зерна ,ц	2274	3389	4045	177,8
Реалізовано зерна, ц	2273	3389	40435	177,9

Аналізуючи динаміку урожайності, валового збору та посівних площ соняшнику, можна зробити наступні висновки:що найбільша урожайність спостерігається у 2013 р.(26,97 га), а найменша у 2011р.(11,97 га). Щодо валового збору, то ми можемо стверджувати що він збільшився протягом досліджуваного періоду.

Таблиця 2.7 Динаміка товарного виробництва соняшнику

Показник	2011р.	2012р.	2013р.	2013р. у % до 2011р.
Вироблено продукції,ц	2274	3389	4045	178
Реалізовано продукції,ц	2273	3389	4045	179
Рівень товарності виробництва соняшника,%	99	100	100	101

Висновки: аналізуючи дані, ми визначили, що у 2013р. вироблено та реалізовано соняшнику була більша відповідно на 78% та 79%. Рівень товарності у 2013р. збільшився на 1%.

Татлиця 2.8 Вплив факторів на зміни валового збору зерна

Показник	2011р.	2013р.	Відхилення(+,-)
Площа посіву,га	190	150	-40
Урожайність 1 га,ц	11,97	26,97	15
Валовий збір зерна,ц	2274	4045	1771
Валовий збір зерна при площі 2013р. і урожайності 2011р.,ц	1795,5
Зміни валового збору зерна за рахунок,ц:площі посіву	-478,5
урожайності	2249,5

З даних таблиці 2.8 випливає, що валовий збір продукції рослинництва з 2013 року збільшився на 1771 ц. Така зміна валового збору випливає зі зміни основних факторів, які впливають на обсяг виробництва - площі посіву та урожайності. При цьому за рахунок зміни площі посіву валовий збір зменшився на 2228,449 ц, а за рахунок підвищення урожайності зріс на 6562,449 ц. Отже, основним фактором збільшення виробництва продукції рослинництва є підвищення урожайності зернових культур в господарстві.

2.3 Економічна ефективність виробництва соняшнику

Економічна ефективність - це таке співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якого отримують вартісні показники ефективності виробництва. Вимірювальну систему економічної ефективності сільськогосподарського виробництва доцільно будувати таким чином, щоб вона була здатна повністю розкривати дві взаємоповязані і взаємодіючі результативні сторони діяльності аграрних підприємств - раціональність використання ними землі через показники загального ефекту, приведені до одиниці площі сільськогосподарських угідь, і економічність виробництва, показники якої розкривали б, якою ціною одержано цей ефект.

Таблиця 2.9 Собівартість 1 ц соняшника та фактори її формування

Показник	2011р.	2013р.	Відхилення(+,-)
Витрати на 1 га посіву, грн	1578,42	3890,67	2312,25
Урожайність з 1 га, ц	11,97	26,97	15
Собівартість 1 ц зерна,грн	141,44	150,78	9,34
Собівартість 1 ц зерна при витратах 2013р. і урожайності 2011р.,грн	1804,84
Зміни собівартості 1 ц зерна, грн
У т.ч. за рахунок витрат виробництва	1663.4
урожайності	-1654,06

Аналізуючи дані таблиці ми побачили,що собівартість 1 ц зерна у 2013 році збільшилась на 9,34 грн. Така зміна випливає із зміни основних факторів витрат виробництва і урожайності.

У сільському господарстві, як і в інших галузях народного господарства, виробництво продукції пов'язане з використанням виробничих ресурсів галузі - трудових, земельних, водних, матеріальних, в процесі якого вони частково або повністю споживаються і переносяться на новостворену продукцію. Сукупність спожитих і перенесених на продукцію виробничих ресурсів становить витрати виробництва.

Таблиця 2.10 Структура виробничої собівартості і розмір статей витрат на 1 ц зерна соняшника

Показник	2011р.	2013р.
	Грн.	%	Грн.	%
Витрати на оплату праці,грн	26,9	8,97	20,3	3,48
Відрахування на соціальні заходи,грн	9,8	3,27	7,3	1,25
Прямі матеріальні витрати,грн	184,4	61,49	519,2	88,97
З них:насіння та посадковий матеріал	20,0	6,67	70,1	12,01
Мінеральні добрива	-	-	-	-
нафтопродукти	66,6	22,21	211,2	36,17
оплата послуг та робіт	5,6	1,87	28,4	4,87
Решта матеріальних робіт	92,2	30,74	209,5	35,89
Амортизація необоротних активів	2,4	0,8	10,5	1,79
Загальновиробничі витрати	88,6	29,54	44,1	7,56
Виробнича собівартість всього	299,9		583,6

Аналізуючи дану таблицю, можна зробити наступні висновки. Всі витрати товариства в 2013 році відносно 2011 року збільшились на 283,7 тис. грн.

Таблиця 2.11 Собівартість і рентбельність виробництва соняшника

Показник	2011р.	2012р.	2013р.	2013р. у % до 2011р.
Повна собівартість 1 ц зерна, грн	141,44	141,72	150,78	106,6
Ціна реалізації 1 ц зенрна,грн	300,66	379,41	214,19	71,24
Прибуток на 1 ц зерна,грн	159,15	237,69	63,41	39,84
Рівень рентабельності%	112,57	167,7	42,06	37,36

Аналізуючи дану таблицю, можна зробити наступні висновки. Собівартість виробництва соняшнику збільшилась на 6,6%. Ціна реалізації зменшилася на 28,76% у 2013р. Прибуток також зменшився на 60,16%. Рівень рентабельності також у 2013р. зменшився на 62,64%.

Таблиця 2.12 Вплив факторів на зміни маси прибутку від реалізації зерна соняшника

Показник	2011р.	2013р.	Відхилення (+,-)
Реалізовано зерна,ц	2273	4045	1772
Прибуток, тис грн	361,9	256,5	-105,4
Повна собівартість 1 ц зерна,гн	141,44	150,78	9,34
Ціна реалізації 1 ц зерна, грн	300,66	214,19	86,47
Прибуток на 1 ц зерна, грн	159,15	63,41	-95,74
Зміни маси прибутку , тис грн
у т.ч. за рахунок :
обсягу реалізації зерна	282
собівартості зерна	-37,8
ціни реалізації	-349,77

Проаналізувавши таблицю 2.12 ми бачимо, що збільшення маси прибутку відбулося, в основному, за рахунок збільшення обсягу реалізації зерна на 285ц порівняно з 2012р. та за рахунок збільшення обсягів реалізації продукції рослинництва на 4614. Підвищення собівартості 1 ц продукції на 93,5 грн./ц негативно відбилось на прибутку. Проте, в результаті загальної дії всіх вище наведених факторів, маса прибутку зросла на653,6 тис. грн.. порівняно з 2011р.

2.4 Аналіз маркетингової діяльності підприємства СВК «Надія»

На підприємстві СВК «Надія» вважають що головним завданням маркетингового дослідження є забезпечення інформацією, що допоможе знайти проблеми і можливості,а потім,якщо буде це необхідно з метою прийняття оптимальних рішень вивчити ситуацію на ринку, щоб обрана програма маркетингу реалізувалася найкращими результатами.

На підприємстві СВК «Надія» ми розглядаємо різні показники, дані, характеристики, динаміки розвитку її просування, як в навколишньому так і в внутрішньому ринках. На прикладі дослідження ми візьмемо для початку розвиток та його характеристику саме мікромаркетингове середовище нашого підприємства.

Продукцію підприємство СВК «Надія» продається по всіх ринках України. Наше підприємство не має конкретного ринку де воно може продавати свою продукцію. Постачальники тільки ДП «Насіння України»,все інше підприємство закуповує самостійно.

Також ми маємо розглянути та дослідити динаміку макромаркетингового середовища, його безпосередньо діяльність та характеристику. Розглянемо такі елементи як: економічне середовище, соціально-культурне, політико-провове, технологічні та ін. На підприємстві СВК «Надія» відсутній маркетинговий відділ. Але функції маркетолога виконує керівник підприємства. Саме він регулює і упорядковує маркетингову діяльність на підприємстві.

Керівник підприємства виконує саме такі функції:

· відповідає за зв`язки з іншими групами підрозділів;

· просуває товар на ринок;

· організовує роботу персоналу;

· управління маркетинговою політикою цін;

· планування та здійснення збуту;

· розробка заходів за досконалим управлінням та організацією виробництва;

На ефективність маркетингової діяльності впливають різні елементи, а саме: товар, ціна, розподіл та просування, які дають можливість здійснювати різні функції на підприємстві.

Ми можемо сказати що в нашому підприємстві більше розвинута продукція рослинництва ніж тваринництва. Можна зробити висновки, що найбільший прибуток приносить підприємству зернова.

У рамках стратегічного аналізу положення підприємства на ринку підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства пов'язане з визначенням стратегічних перспектив, сили конкурентної позиції, сильних і слабких сторін діяльності,конкурентоспроможності підприємства по витратах. Крім того виникають певні проблеми повязані з конкурентоспроможності як товару, так і фірми, методи й моделі, за якими можна оцінити перспективи розвитку з погляду масштабів зростання, стабільності місткості ринку. Теоретичні дослідження даної проблеми й практичний досвід дають підставу стверджувати, що як вихідну ідею розробки й реалізації концепції формування організаційно-економічного механізму системи керування конкурентними перевагами підприємства необхідно використати методологію системно-цільового підходу для вирішення управлінських проблем.

З метою виявлення сильних і слабких сторін підприємства на конкретному ринку, а також можливостей і загроз, що впливають на нього із зовнішнього середовища проводять SWOT-аналіз.

Таблиця 2.13 SWOT- аналіз конкурентної позиції аграрного підприємства «Надія» Вінницької області області

Сильні сторони	Слабкі сторони
сприятливе природне середовище та географічне розташування	відсутність чіткої стратегії розвитку
добра забезпеченість трудовими ресурсами	застарілість засобів виробництва устаткування
приватна форма власності	не стійкий фінансовий стан
використання оренди землі та майна	недосконала управлінська структура
уміння підприємців-аграріїв орієнтуватися на ринку	нерозвиненість збутової мережі
кооперація та інтеграція	незадовільна організація маркетингової діяльності
орієнтація на виробництво екологічної продукції	недостатній рівень якості товару і їх висока собівартість
Можливості	Загрози
збереження зайнятих позицій на ринку с\г проукції;	невідповідність світових стандартів кості с\г продукції вітчизняним;
освоєння нових ринків збуту;	конкуренція з боку закордонних виробниківс\г продукції;
розробка та освоєння нових економічно вигідних технологій;	залежність від посередницької ланки
залучення інвестицій.

3. Проект підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва

3.1 Обґрунтувати рівень беззбитковості виробництва соняшнику

При визначенні економічної ефективності виробничої діяльності малих підприємницьких структур аграрного бізнесу необхідно розрахувати:

1) маржинальний дохід;

2) критичний обсяг виробництва і реалізації с\г продукції.

Маржинальний дохід визначається як різниця між виручкою від реалізації проукції та змінними витратами за формулою:

Мд=Вр-Сзв (3.1)

де Вр- виручка від реалізації продукції, грн

Сзв- загальна величина змінних витрат

Маржинальний дохід на 1 ц проукції визначається як різниця між ціною реалізації та змінними витратами у собівартості одиниці продукції за формулою:

Мд= Ц- Сзв (3.2)

Одна з головних умов успішного господарювання - це досгнення обсягів продажу продукції, які б забезпечили прибуток. Прогнозний розрахунок повинен дати відповідь: скільки необхідно реалізувати продукцї, щоб виручка відшкодувала витрати. Виходячи з цього, при визначенні найефективнішого варіанту організації виробництва важливим є розрахунок критичного обсягу випуску продукції, досягнення якого забезпечує рентабельність підприємства.

Критичний обсяг виробництва певної продукції в натуральному виразі називається точкою беззбитковості. Критичний обсяг випуску продукції - це такий обсяг виробництва, за якого виручка від реалізації певного виду продукції дорівнює сукупним витратам на її виробництво і реалізацію.

Визначення критичного обсягу реалізації, а також аналіз беззбитковості виробництва та прогнозування прибутку грунтується на використані принципу класифікації витрат залежно від їх зв'язку з обсягом виробництва. Всі витрати поділяються на постійні і змінні. Різне співвідношення між цими групами витрат, а також їх абсолютна сума істотно впливають на критичний обсяг продажу і прибуток підприємства. Що безпосередньо визначити їх, можна скористатися двома способами: 1) графічним, побудовою графіка критичної точки обсягу реалізації продукції (обсягу продажу);2) за допомогою формули норми беззбитковості.

Критичний обсяг випуску певної продукції в натуральному виразі (Nkp) одного ц зерна соняшника визначається відношеням суми постійних витрат з розрахунку на 1 ц соняшнику до маржинального доходу на 1 ц продукції. Його визначають за формулою:

(3.3)

Де Спв- сума постійних витрат на 1 ц зерна,грн

Ц- ціна реалізації 1 ц продукції

Сзв- сума зінних витрат на 1 ц зарна грн

Рівень беззбитковості виробництва окремих видів сг продукції ( Nб ) визначається відношенням суми постійних витрат з розрахунку на 1 ц зерна до суми марженального доходу на 1 ц зерна і виражається в %.

Таблиця 3.1 Розрахунок беззбитковості обсягу виробництва і реалізації соняшника

Показники	2013р.
Валове виробництво продукції,ц	4045
Виробничі витрати, грн	583600
А)постійні	44100
Б)змінні	309,7
Питома вага постійних витрат,%	7,56
Виробнича собівартість 1 ц продукції,грн	144,28
Постійні витрати в розрахунку на 1 ц продукції,грн	10,9
Ціна реалізації 1 ц продукції, ц	214,15
Повна собівартість реалізованої продукції, грн	321500
Змінні витрати у повній собівартості одиниці продукції, грн	139,88
Маржинальний дохід від одиниці продукції, грн	72,27
Беззбитковий обсяг виробництва продукції, ц	610,21

Проаналізувавши таблицю 3.1 бачимо, що беззбитковим обсягом виробництва для соняшника буде 610,21 ц, в той час як підприємство виробляє 4045 ц. Отже, беззбитковий стан підприємства забезпечує випуск і реалізація 610,21ц товару, збільшення чи зменшення якого на одну одиницю товару обумовлює, відповідно 637,18грн. прибутку чи збитку.

Далі розраховують ціну на продукцію для досягнення рівня рентабельності 40%. Для цього використовують формулу:

де РР - рівень рентабельності, %

Ц - ціна реалізації 1 ц, грн.

РП реалізовано продукції, ц

ПС - повна собівартість реалізованої продукції, грн.

Розрахуємо беззбитковий обсяг виробництва соняшнику для СВК «Надія», він буде дорівнювати -86,286%.

3.2 Інтенсифікація виробництва соняшника

Гордістю України завжди були народючіші у світі чорноземи. Упродовж мільйонів років природа створювала систему відтворення родючого шару ґрунту, використання якого людиною стало найпершою умовою її життя та розвитку. Зміни пір року, періодів вегетації та відмирання рослин створювали постійний покрив із рослин та рослинних решток. Забезпечуючи надійний захист поверхні ґрунту від висушую чого проміння, вітру та водної ерозії. А самі рослинні рештки під дією мікроорганізмів поступово розкладалися, з року в рік додаючи в грунт органічні речовини, які є основою родючості. Відмираючи коріння та газообмін від діяльності бактерій підтримували природну корисність ґрунту, сприяючи аерації та насиченню вологою, забезпечуючи умови для нових циклів життя рослин.

Зростання конкуренції на ринку сільськогосподарських товарів. Передусім зерна та соняшнику, зростання капіталомісткості сільськогосподарського виробництва. схильність цін до значних коливань, дедалі активніша увага до екологічних аспектів сільгоспвиробництва змусили фермерів переглянути традиційні методи господарювання та системи землеробства.

Усе привабливішою альтернативою традиційному орному землеробству стає рослинництво з мінімальним та нульовим, без оранки, обробітком ґрунту, тобто повернення до методів, створених і перевірених самою природною. Розвиток техніки і технології за останні роки дає можливість дедалі ефективніше поєднувати сили природи з творчістю людини у вигляді сівозмін, зрошення, генетичного поліпшення рослин та ін.

Ґрунтозахисна технологія - це така технологія, коли:

- на поверхні ґрунту після збирання залишаються рослинні рештки культурних рослин (не менш як 30%) без наступного загортання;

- посів здійснюється в необроблений грунт, вкритий рослинними рештками культурних рослин - попередників;

- обробіток ґрунту проводиться тільки в зоні загортання насіння висівним апаратом (у рядку).

Якщо дозволяють кошти або є можливість кредиту на прийнятих умовах, рекомендуємо придбати агрегат для внесення в рядки мінеральних добрив на поля з технологією прямого посіву. З його допомогою можна внести добрива восени (фосфор і калій), а також провести підживлення влітку. [11, ст.193] .

За мінімального обробітку є можливість загортання в грунт також гною. Але тепер не потрібно використовувати важкий трактор і повністю завантажений розкидач через небезпеку ущільнення ґрунту. Краще обійтися легкою технікою, застосувавши її поблизу ферм для зменшення транспортних затрат, або заздалегідь вивезти гній важкою технікою у сховища до віддалених полів, не зачіпаючи оброблюваних ділянок поля.

З кожним роком на ринку з'являються все нові й нові машини для внесення добрив у найрізноманітнішій формі. Які добрива, коли і як вносити - ці питання вимагають творчого ставлення. Треба виходити з місцевих цінових умов, доступності ресурсів, можливостей їх доставки в господарство, технічної оснащеності.

Важливо знайти найвдаліше поєднання дешевизни, ефективності, оптимальності кількостей і термінів внесення. [12, ст.143].

Останнім часом за умови розширення посівних площ соняшнику його урожайність різко зменшилась. Низький рівень урожайності зумовлений екстенсивним типом господарювання. Замість більш ефективного використання землі, збагачення її добривами, поліпшення агротехніки господарства йдуть на дальше розширення площі посіву. Такий споживацький підхід не враховує негативних наслідків використання родючості ґрунту і надалі зумовлює зниження врожайності. В господарствах з високим рівнем агротехніки та агрохімії при використанні для посіву якісного насіння сортів і гібридів соняшника з різним вегетаційним періодом загалом було отримано врожайність, вищу за середню. Високої врожайності було досягнуто на ділянках з демонстраційним посівами гібридів провідних селекційних центрів світу. Причини: використання високоякісного посівного матеріалу; дотримання оптимальних строків посіву; високий рівень агротехніки; своєчасне повноцінне підживлення; використання новітніх засобів захисту рослин. [13, ст.231] .

Піприємство «Надія» проношується замінити вже існуючі сорти соняшнику (Зустріч, Лідер) на більш ефективні гібриди, а саме на такі як Титанік, Гена, Балкан, Хортиця. Ці сорти мають більшу урожайність (22,2-30,4 ц/га), а отже при їх впровадженні в проектному році можна отримати більший валовий збір соняшнику.

Всі ці гібриди мають високу та дуже високу стійкість ураження грибковими хворобами та до посухи. Однією з головних переваг впровадження саме цих сортів є те, що вони мають різні вегетаційні періоди, що в свою чергу при зборі врожаю не викличе у виконавців технологічного процесу зайвих труднощів. Запропоновані сорти мають ранньостиглий (Титанік), середньостиглий (Гена) та низько стиглий (Балкан, Хортиця) періоди вегетації.

Підвищення урожайності за рахунок використання гербіцидів.

Серед олійних культур соняшника належить провідне місце. Для одержання високих врожаїв цієї культури недостатньо тільки добрати кращі гібриди, а треба своєчасно виконати технологічний комплекс вирощування культури. Кращими попередниками соняшнику є озимі культури, кукурудза, зернові, ячмінь. Гібриди соняшнику чутливі до ураження вовчком та комплексом хвороб, тому що культуру треба повертати на попереднє місце не раніше ніж через 7-8 років.

Успіх вирощування соняшнику залежить, перш за все, від правильного вибору посівного матеріалу. За останні роки посуха та комплекс хвороб були головними чинниками зниження урожайності.

Проте для отримання потенційного урожаю, закладеного в насінні, слід застосовувати систему захисту, яка складається з обробки насіння проти хвороб і шкідників, та захисту від бур'янів та десикації.

І, нарешті, на якість урожаю соняшнику впливає вологість насіння при збиранні. Застосування десиканту Реглон Супер (2-3 л/га) не лише зменшує вологість, але й сприяє накопиченню олії, зменшує розвиток гнилей на корзинці. [14, ст.311] .

Для ефективного контролю за бур'янами в умовах високої засміченості полів застосовують комплексні заходи, які поєднують хімічні і механічні прийоми. Серед ґрунтових гербіцидів високий ефект забезпечують Екстрим, к.е., і Тайфун, к.е., які застосовують до сівби, під час та після сівби, але до появи сходів проти злакових і деяких двосім'ядольних бур'янів з нормами: Екстрим, к.е. (1,5-3,0 л/га) та тайфун. к.е. (1,6-2,6 л/га).

Гібриди соняшнику відрізняються інтенсивнішим ростом і вищими вимогами до технологій вирощування. У зв'язку з менш сприятливими умовами росту бур'янів, на гібридних посівах слід вносити гербіциди за нижчими нормами, ніж сказано в рекомендаціях. Внесення і загортання ґрунтових гербіцидів можна проводити окремо. Проте ефективніше застосовування комбінованих агрегатів. Внесення і загортання гербіцидів мають бути проведені рівномірно - без огріхів і перекриття. Дотримання цих рекомендацій для захисту соняшнику дасть змогу отримати добрі врожаї та позбавитись проблем з бур'янами та хворобами.

Впровадження ефективних препаратів для протруювання насіння. В Україні для застосування на соняшнику дозволено використовувати протруйники, які мають різні механізми дії. З метою перевірки їх ефективності було проведено лабораторні досліди, в яких оцінювали енергію проростання та схожість насіння. А також біологічну ефективність препаратів. [15, ст.211] .

Для підбору найефективніших препаратів попередні лабораторні дослідження є вкрай потрібними. Вони дають змогу визначити, які протруйники мають найвищу біологічну (і господарську) активність, а до яких фітоп...