Управління якістю продукції на підприємстві ТОВ "Молочний Дім"

Обсяги виробництва не залежать від сезонних змін.

Основні види сировини й матеріалів, використовувані для виробництва молочних продуктів, включають: сире молоко й іншу молочну сировину; упакування; інші інгредієнти, наприклад, стабілізатори, глазур, закваски, цукор, наповнювачі.

Підприємство найбільш приділяє увагу виготовленню таких продуктів як молоко(40%), сметана(19%) та кефір(23%). Іншу долю, а саме 18%, складають сирки, йогурти, ряжанки, масло та інше.

Доля підприємства на ринку молочної продукції складає більш 8%.

Пакувальні матеріали, використовувані ТОВ "Молочний Дім", для виробництва молочної продукції включають: картон; пластикові склянки; фольгу та інші матеріали.

В сфері пакування ТОВ "Молочний Дім" працює з європейськими й вітчизняними лідерами у виробництві того або іншого виду пакувальних матеріалів. Зокрема, постачальниками картонного впакування виступають світові лідери в цій області - компанії Tetra Pak і Elopak.

ТОВ "Молочний Дім" також співпрацює з українськими виробниками пакувальних матеріалів, такими як СУНП ТОВ " Твп-Україна", ТОВ "Наргус", Greіner, ТОВ "Твін Друк", ТОВ "Полимерцентр", "Укрпаклайн", ТОВ "Укрвторресурси" і іншими.

Основні інгредієнти для виробництва молочних продуктів ТОВ "Молочний Дім" також закуповує в компаній-лідерів у своєму сегменті. Це такі відомі західні компанії, як виробник стабілізаторів компанія "Г.К. Хан", виробники заквасок компанії "Християн Хансен".

Всі ці компанії мають свої представництва в Україні, що значно полегшує спільну роботу.

Як правило, на складі постачальника обов'язково зберігається страховий запас необхідних інгредієнтів. Велика кількість інгредієнтів, таких як цукор, глазур, заморожені фрукти, закупається у великих вітчизняних виробників, таких як "АВК", "КОМ" і т.д.

Компанія намагається тримати оптимальні запаси матеріалів на власних складах. Страхові запаси розраховуються виходячи з мінімальних строків виробництва й доставки по шкірному виді пакувальних матеріалів. Політика закупівельної діяльності ТОВ "Молочний Дім" у цілому націлена на збільшення частки сировини, що здобувається на внутрішньому ринку, яка б відповідала високим стандартам якості.

Проблеми, які впливають на діяльність ТОВ «Молочний Дім»:

1) Прийняття новим урядом економічних рішень, які можуть погіршити бізнес-середовище й зменшити надходження інвестицій.

2) Різке зниження цін світових ринків на продукцію молочної промисловості.

3) Розгортання "торговельної війни" з Росією, зокрема, заборону на імпорт або введення інших захисних механізмів відносно ввозу української продукції.

4) Значне збільшення ціни на імпорт газу.

Основними конкурентами ТОВ "Молочний Дім" на ринку молочної продукції Харківської області являються ЗАТ «Куп'янський молочноконсервний комбінат» та ВАТ «Харківський молочний комбінат».

ТОВ "Молочний Дім" займає найвищі позиції серед своїх головних конкурентів. Його виручка від реалізації набагато вища від значень ЗАТ «Куп'янський молочноконсервний комбінат» та ВАТ «Харківський молочний комбінат».

3.2 Система управління якістю, яка існує на підприємстві ТОВ «Молочний Дім»

Висока якість виробленої продукції - основне завдання всіх працюючих на підприємстві. Робота з поліпшення якості на ТОВ «Молочний Дім» ведеться постійно і починається з господарств, що постачають основну сировину - молоко. Клопітка і планомірна робота з господарствами сприяє збільшенню поставок якісної сировини. Підприємство має хороше приміщення для переробки молока, оснащене складним технологічним обладнанням. Практично все виробництво молочних продуктів проводиться в закритому потоці. Також широко застосовуються засоби автоматики, що практично повністю виключає можливість технологічних відхилень у процесі виробництва і гарантує стабільну якість продукції.

З метою підвищення якості продукції, що випускається розроблено комплексний план щодо поліпшення санітарно-гігієнічного стану комбінату та підвищення якості сировини, що надходить.

На ТОВ «Молочний Дім» створена база нормативної документації, а також організовано методичне керівництво роботами по стандартизації, здійснюване інженером зі стандартизації. Всі нормативні документи мають статус - контрольних або робочих примірників і підлягають постійній актуалізації в міру внесення до них змін. Фахівцями постійно проводиться ознайомлення працівників із змінами в нормативній документації і новими нормативними документами на продукцію. Для успішного функціонування ТОВ «Молочний Дім» необхідно високоякісну сировину. Для цього господарствам-постачальникам систематично надається матеріальна допомога, допомога у забезпеченні миючими та дезінфікуючими засобами, фільтруючими матеріалами, лабораторним посудом та ін.. Проводяться заходи спрямовані на підвищення якості молока.

3.3 Рекомендації щодо впровадження на ТОВ «Молочний Дім» комплексної системи управління якістю

Комплексна система управління якістю продукції (КСУЯП) це - сукупність технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів, методів, нормативів і коштів управління, вкладених у встановлення, забезпечення та підтримка високого рівня якості продукції у її розробці, підготовці виробництва, виготовленні і експлуатації. За характером і соціальною спрямованістю КСУЯП - цільова підсистема управління підприємством, мета якої полягає у постійному поліпшенні якості продукції і систематичному підвищенні ефективності виробництва.

Питання безпеки, захисту здоров'я і навколишнього середовища змушують законодавчу владу, з одного боку, установлювати відповідальність постачальника (виробника, продавця і так далі) за введення в обіг недоброякісної продукції; з іншого боку - встановлювати обов'язкові до виконання мінімальні вимоги, що стосуються характеристик продукції, що вводиться в обіг. До першого відносяться такі законодавчі акти, як наприклад, Закон «Про захист прав споживачів», прийнятий в Україні, чи закон про відповідальність за продукцію, прийнятий у країнах Європейського Співтовариства. У 1993 році було прийнято Директиву Євросоюзу 93/43 ЄЕС «Про гігієну харчових продуктів», яка передбачає обов'язкове застосування систем НАССР (абревіатура, що в перекладі розшифровується як «Аналіз ризиків і критичні контрольні точки»), при виробництві всіх харчових продуктів. Нині в Україні діють два стандарти, які регламентують побудову системи безпечності харчових продуктів: ДСТУ 4161-2003 та ДСТУ ISO 22000:2007. Обидва вони побудовані на принципах НАССР. За даними міжнародної організації із стандартизації ISO у світі налічується понад 14 тисяч підприємств, які впровадили цю систему. З метою підвищення якості і конкурентоздатності вітчизняної продукції і забезпечення захисту інтересів споживача 23 лютого 2001 року Президент України видав Указ «Про заходи щодо підвищення якості вітчизняної продукції». У ньому говориться про «здійснення державної підтримки у впровадженні систем керування якістю на підприємствах відповідно до стандартів Міжнародної організації по стандартизації (ІSO) серії 9000, що охоплюють системи забезпечення якості, і серії 14000, що охоплюють сферу керування навколишнім середовищем, а також про « проведення на Україні щорічного Європейського тижня якості і конкурсу 100 кращих товарів України». Успіхи економічної науки в дослідженні якості сприяли офіційному закріпленню визначення якості в стандартах ISO (Міжнародної організації зі стандартизації на базі ООН). Стандарти ISO серії 9000 встановили єдиний, визнаний в світі підхід стосовно договірних умов з оцінки систем якості і одночасно регламентували відносини між виробниками і споживачами продукції.

Головна цільова настанова систем якості, побудованих на основі стандартів ІСО серії 9000 - забезпечення якості продукції, необхідного замовникам, і надання йому доказів у здатності підприємства зробити це. У стандартах ІСО серії 9000 цільова настанова на економічну ефективність виражена дуже слабко, а на своєчасність постачань - просто відсутня. Але незважаючи на те, що система не вирішує всіх задач, необхідних для забезпечення конкурентоздатності, популярність системи швидко росте, і сьогодні вона займає міцне місце в ринковому механізмі. В даний час, особливо в умовах ринкових відносин, коли всім підприємствам і організаціям надане право самостійного виходу на зовнішній ринок, вони зіштовхуються з проблемою оцінки якості і надійності своєї продукції. Міжнародний досвід свідчить про те, що необхідним інструментом гарантуючим відповідність якості продукції вимогам нормативно-технічної документації (НТД) є сертифікація. Сертифікація в загальноприйнятій міжнародній термінології визначається як установлення відповідності. Сертифікація - це документальне підтвердження відповідності продукції визначеним вимогам, конкретним стандартам чи технічним умовам. Сертифікація продукції являє собою комплекс заходів (дій), проведених з метою підтвердження за допомогою сертифіката відповідності (документа), що продукція відповідає визначеним стандартам чи іншим НТД.

Багато закордонних фірм витрачають великі кошти і час на доведення споживачу, що їхня продукція має високу якість. Так, по закордонних джерелах величина витрат на ці роботи складає близько 1-2% усіх витрат підприємств-виготовлювачів. У деяких випадках витрати навіть порівнянні з витратами на досягнення самої якості. Це робиться не випадково, тому що сертифікація є дуже ефективним засобом розвитку торгово-економічних зв'язків країни, просування продукції підприємства на зовнішній і внутрішній ринок збуту, а також закріплення на них на досить тривалий період часу. Саме все це визначило широке поширення сертифікації. Сертифікація з'явилася в зв'язку з необхідністю захистити внутрішній ринок від продукції, непридатної до використання. У результаті в багатьох випадках наявність у підприємства сертифіката на систему якості стало однією з основних умов його допуску до тендерів по участі в різних проектах. Широке застосування сертифікат на систему якості знайшов у страховій справі: так як сертифікат свідчить про надійність підприємства, то часто йому надаються пільгові умови страхування. У керівництві ІСО визначені вісім схем сертифікації третьою стороною: 1). іспити зразка продукції; 2). іспити зразка продукції й оцінка заводського керування якістю з наступним контролем на основі нагляду за заводським керуванням якості й іспитів зразків, отриманих із заводу і відкритого ринку; 3). тільки оцінка заводського керування якістю. 4). перевірка партій виробів; 5). 100%-овий контроль. На рівні європейських країн, взаємини суб'єктів сертифікації регулюються серією європейських стандартів EN 45000. Багато органів по сертифікації й дослідницькі лабораторії, що здійснюють іспити з метою сертифікації, проходять акредитацію, тобто одержують офіційне визнання того, що вони можуть проводити визначені види діяльності. Зокрема, акредитація може полягати в тім, що орган по акредитації, керуючись стандартами EN 45002 чи EN 45010, перевіряє виконання дослідницькою лабораторією чи органом по сертифікації стандартів EN 45001 чи EN 45011, відповідно.

Для успішної роботи підприємств на сучасному ринку наявність у них системи якості, що відповідає стандартам ІСО серії 9000, і сертифіката на неї може бути не зовсім достатньою, але необхідною умовою. Тому й ТОВ «Молочний Дім», впровадила стандарти ІСО серії 9000 і сертифікати на свої системи якості. В даний час однієї із серйозних проблем для українських підприємств є створення системи якості, що дозволяє забезпечити виробництво конкурентоздатної продукції. Система якості важлива при проведенні переговорів із закордонними замовниками, що вважають обов'язковою умовою наявність у виробника системи якості і сертифіката на цю систему, виданого авторитетним сертифікаційним органом. Споживач бажає мати впевненість, що якість продукції, що поставляється, буде стабільною і стійкою. В сучасних умовах на підприємствах, що працюють на світовому ринку, все частіше впроваджується система «тотального управління якістю» (Total Quality Management - TQM), яка є результатом симбіозу західної і східної концепцій управління якістю продукції.

Ця система тотального (загального) управління, при якій політика якості продукції, управління якістю, підвищення якості та її забезпечення відіграють велике значення в системі управління ТОВ «Молочний Дім», пронизує всі управлінські структури при виконанні керівництвом підприємства провідної ролі в її забезпеченні.

Складовими елементами системи TQM є планування, аналіз оцінювання і контроль якості продукції. TQM - це ще і керування цілями і самими вимогами.

На мою думку, основними напрямками підвищення якості на ТОВ «Молочний Дім» можуть бути:

- сертифікація продукції (удосконалення стандартів і технічних умов); удосконалення методів контролю та самоконтролю;

- перевірка документації;

- прогнозування та планування необхідного рівня якості виробів; аудит відповідності на об'єкті управління;

- розширення господарських зв'язків між виробниками та споживачами; використання передового вітчизняного та зарубіжного досвіду;

- належна мотивація праці всіх категорій персоналу; активізація людського чинника та проведення кадрової політики.

Основні елементи управління системи якості на ТОВ «Молочний Дім» показано на рисунку 3.1.

кефір якість виробництво

Рисунок 3.1 - Основні елементи управління системи якості на ТОВ «Молочний Дім»

Також на мою думку, основним елементом системи якості продукції є формування нової концепції управління, контроль безпечності продуктів харчування, вдосконалення менеджменту на засадах світового досвіду.

3 метою контролю якості продукції на всіх етапах виробництва, ТОВ «Молочний Дім» необхідно створити чітку комплексну систему якості. Упровадження систем управління якістю, що відповідають міжнародним стандартам ISO серії 9000, дозволить:

- поліпшити імідж та зміцнити репутацію;

- підвищити задоволеність клієнтів та ефективність існуючої системи управління якістю;

- забезпечити гнучке управління підприємством, спростити й прискорити процедури взаємодії з клієнтами, скоротити брак, виробничі витрати тощо;

- підвищити прибутки, поліпшити організацію управління підприємством, залучати інвестиції.

ВИСНОВОК

Безпечність харчових продуктів є важливим питанням, нерозривно пов'язаним зі здоров'ям суспільства у всіх країнах світу. За даними Всесвітньої організації здоров'я (ФАО ВООЗ) захворювання, що асоціюються з харчовими продуктами, являють собою надзвичайно складну для вирішення проблему не тільки у країнах, що розвиваються, а й у розвинутих країнах, з огляду на суттєву шкоду для здоров'я людей та значні економічні збитки. Більше однієї третини населення розвинутих країн потерпають від харчових захворювань кожного року, і, звичайно, проблема є більш складною та глибшою для країн, що розвиваються.

У відповідь на гострі проблеми, харчова промисловість активізувалась у своїх намаганнях знайти оптимальні рішення, які насправді покращують ситуацію у сфері управління безпечністю харчових продуктів. Бажання мінімізувати ризики та контролювати безпечність харчових продуктів призвело до створення та розробки різних концепцій управління безпечністю.

Завдання цих концепцій полягають перш за все у зниженні ризику виробництва небезпечного продукту та у гарантуванні як виробникам так і споживачам того, що розміщена на ринку харчова продукція є безпечною та високої якості.

Звичайно головною рушійною силою, що стимулює виробників до прийняття та застосування сучасних концепцій управління безпечністю, є зміна у відношенні суспільства до питань безпечності, очікування споживачами гарантованої безпечності та поінформованість щодо розміщеної на ринку продукції. Така поінформованість споживачів сьогодні передбачає не тільки загальну інформацію щодо небезпек, а й можливість простежити проблеми, пов'язані з безпечністю до конкретного виробника, переробника чи фермера.

Сьогодні фактично не існує альтернативи запровадженню міжнародно визнаних вимог до організації виробництва та введення в обіг харчових продуктів на всіх етапах харчового ланцюга - від вирощування та первинної переробки сировини до реалізації готової продукції, включаючи оптову та роздрібну торгівлю.

Размещено на Allbest.ru