Комерційна діяльність як засіб реалізації господарських відносин в умовах ринкової економіки

3. Аналіз комерційної діяльності підприємства залежно від ринкового середовища

Для того, щоб торгове підприємство успішно функціонувало, необхідно провести глибокий аналіз його комерційної діяльності в залежності від ринкового середовища, яке постійно змінюється. Це дозволить зробити підприємство стійко прибутковим і конкурентоспроможним, забезпечити його розвиток, передбачувати майбутнє.

Проводячи систематичний і глибокий аналіз комерційної діяльності, можна:

- швидко, якісно і професійно оцінювати результативність комерційної роботи як підприємства загалом, так і його структурних підрозділів;

- точно і своєчасно знаходити і враховувати чинники, що впливають на прибуток, який отримується по конкретних видах товарів і послугах, що надаються;

- визначати витрати на торгову діяльність (витрати обігу) і тенденції їх зміни, що необхідно для визначення ціни продажу і розрахунку рентабельності;

- знаходити оптимальні шляхи вирішення комерційних проблем торгового підприємства і отримання достатнього прибутку в найближчій і віддаленій перспективі.

Як можна оцінити і проаналізувати діяльність торгового підприємства?

Очевидно, що будь-яка комерційна організація, незалежно від її розмірів, сфери діяльності, прибутковості або збитковості, - складна система, яка взаємодіє з ринковим середовищем. Тому навряд чи знайдеться єдиний показник, який міг би вичерпно відобразити всі сторони комерційної діяльності підприємства. Таким не може бути навіть прибуток, хоча цей показник є таким, що найбільш точно визначає ефективність функціонування організації (підприємства). Для всебічної оцінки ефективності діяльності підприємства необхідна система показників.

Як було відмічено вище, найважливішим показником ефективності роботи торгового (комерційного) підприємства є прибуток, в якому відбиваються результати всієї торгової діяльності підприємства - обсяг реалізованої продукції, її склад і асортиментна структура, продуктивність праці, рівень витрат, наявність непродуктивних витрат і втрат і т.д.

Від розміру отриманого прибутку залежать поповнення фондів, матеріальне заохочення працівників, сплата податків та ін. Наявність прибутку свідчить про те, що витрати торгових підприємств повністю покриваються прибутками від реалізації товарів і надання послуг. Прибуток торгового підприємства вираховується як різниця між всіма її прибутками і витратами. У торгівлі розрізняють прибуток від реалізації товарів (операційний прибуток) і чистий, або балансовий, прибуток.

Операційний прибуток - це різниця між торговими надбавками (націнками) і витратами обігу.

Балансовий прибуток розраховується з урахуванням так званих інших планованих і не планованих прибутків і витрат. До планованих витрат відносять податки, що сплачуються до бюджету; до не планованих витрат - штрафи, пені і неустойки, сплачені за порушення договірних зобов'язань, збитки від списання безнадійних боргів та інші втрати, які зменшують операційний прибуток. До не планованих прибутків відносять штрафи, пені і неустойки, отримані від різних організацій, надлишки товарно-матеріальних цінностей, виявлені при інвентаризації, списання кредиторської заборгованості по закінченні термінів позовної давності та ін.

Для характеристики економічної ефективності торгового підприємства, а також з метою проведення порівняльного аналізу необхідно знати не тільки абсолютну величину прибутку, але й його рівень. Рівень прибутку характеризує рентабельність торгових організацій - один з показників ефективності їх діяльності. Найбільш поширений показник рентабельності торгівлі - відношення суми прибутку до товарообороту. Однак, він не є єдиним показником рентабельності торгової або комерційної діяльності, бо показує лише частку чистого прибутку торгівлі за сумою товарообороту. У даному показнику не знаходить відображення міра ефективності всіх авансованих витрат (одноразових і поточних), пов'язаних з комерційною діяльністю. Так, при одній і тій же сумі прибутку і товарообороту у різних комерційних організацій можуть бути різні вкладення в основні і оборотні кошти. У зв'язку з цим особливе значення для оцінки ефективності комерційної роботи має зіставлення прибутку з проведеними витратами (витратами обігу).

Цей показник дозволяє судити про ефективність комерційної діяльності, оскільки показує частку прибутку на кожну гривню витрат по веденню комерції.

До інших показників ефективності цієї групи можна віднести: відношення прибутку до фонду заробітної плати; суму прибутку, що припадає на одного працівника торгового підприємства; відношення прибутку до основних і оборотних коштів і деякі інші.

Одним з якісних показників ефективності комерційної роботи є витрати обігу (витрати по здійсненню комерційної діяльності).

Витрати обігу - це виражені в грошовій формі витрати на здійснення торгової діяльності. Ці витрати можуть бути пов'язані з продовженням процесу виробництва в сфері обігу, тобто з виконанням торгівлею додаткових функцій (витрати на перевезення, зберігання, фасування, упаковку товарів та ін.). Такого роду витрати називаються додатковими витратами.

Останнім часом у зв'язку із зростанням тарифів на перевезення товарів, енергоносії, послуги і т.д. спостерігається різке зростання витрат обігу в торговій діяльності, що призводить окремі торгові підприємства до збитковості і навіть банкрутства. Тому однією з найважливіших умов ефективності комерційної діяльності торгового підприємства є економія витрат обігу.

Іншою важливою умовою ефективності комерційної діяльності торгового підприємства є швидкість обігу товарів, що виражається в показнику товарооборотності.

Товарооборотність - це швидкість обігу товарів або час, протягом якого реалізовуються товарні запаси. Прискорення товарооборотності є основним критерієм оцінки роботи комерційної організації, оскільки означає скорочення часу перебування товарів у сфері обігу, а значить, більш швидкий оборот грошових коштів і меншу потребу в них для здійснення торгових процесів.

Розрахована Товарооборотність по торговій організації відображає середній час, протягом якого товари знаходилися в даній організації з моменту отримання їх від постачальника до моменту їх продажу.

Оборотність товарів характеризує якість управління комерційними процесами, стан справ з товарною масою і товарними запасами.

Прискорення часу обігу товарів має велике економічне значення як для окремої торгової організації, так і для всієї торгівлі загалом.

Кінцевим результатом діяльності торгового підприємства є вартість реалізованих товарів і послуг. Тому ефективність комерційної діяльності торгового підприємства може бути виражена узагальнюючим показником, що розраховується як відношення вартості реалізованих товарів і послуг до витрат на їх реалізацію.

В той же час для більш повної оцінки ефективності комерційної діяльності підприємства можливе використання такого узагальнюючого показника, при розрахунку якого зіставляються результати діяльності підприємства з усіма затраченими коштами, включаючи вкладення коштів в основні та оборотні фонди.

Торгове підприємство незалежно від своїх масштабів і профілю діяльності повинно займатися внутрішнім плануванням. Планування має на увазі визначення цілей підприємства на певну перспективу, знаходження і аналіз способів їх реалізації і ресурсного забезпечення.

Найважливішими цілями, які переслідуються при плануванні комерційної діяльності підприємства, як правило, є визначення обсягу продажу товарної маси, розрахунок прибутку і частки на ринку. Якщо довгострокове планування в основному є сферою діяльності найбільш великих комерційних фірм, то поточне оперативне планування - необхідний елемент управлінської діяльності на різних підприємствах. До цього виду короткострокового планування відносять бізнес-план підприємства, що включає розрахунок можливих прибутків і витрат, оцінку ринку збуту конкретних товарів (послуг), оцінку конкурентів, систему маркетингових заходів, план реалізації, фінансовий план та ін. Детально структура бізнес-плану розглядалася у попередній главі. Тут лише потрібно зазначити, що структура бізнес-плану розробляється на основі узагальнення досвіду роботи вітчизняних і зарубіжних бізнесменів і залежить від тієї чи іншої сфери діяльності.

4. Аналіз ефективності комерційної діяльності торговельного підприємства

Ефективність оптового продажу з погляду їх кінцевих результатів (на збільшення обсягів продажів, розширення ринків збуту, прибуток, зниження витрат тощо.) вирішальною мірою залежить від рівня роботи комерційного апарату підприємства, який, своєю чергою багато чому визначається професійними й особистими якостями працівників із продажам.

На нинішньому етапі ефективна організація збуту за умов ринкових відносин стає запорукою успішного вирішення головного проблеми товарного виробництва - реалізації продукту, і з погляду господарського механізму - важливим ланкою у системі перетинів поміж товаровиробником і споживачем, тобто. ринком. Роль оптового продажу у тому, що став саме комерційний апарат, і працівники відділу збуту. зрештою, звертають гроші спільні зусилля в замовлення підприємствам. І хоча із зовсім не випливає, що збутова діяльність є найважливішою функцією, слід, тим щонайменше, визнати, що її недостатня ефективність ставить під загрозу існування організації у цілому.

Удосконалення системи збуту за умов ринкових відносин необхідно розглядати у тих практичного маркетингу, вбачаючи у ньому найбільш адекватну систему організації виробничо-збутовий діяльності підприємства, котрий прагне зміцненню своїх позицій над ринком і максимізації прибутку.

Для працівників відділу збуту це, передусім, необхідність системного комплексного підходу до розв'язання тій чи іншій проблеми, що з реалізацією продукції. Вони мають зокрема вміти правильно співвідносити все внутрішні і його зовнішні чинники, що впливають об'єми та інтенсивність продажів, і виділяти такі, котрі з цьому етапі визначальні для успішного досягнення поставленої мети.

Комерційна діяльність із оптовим продажам своєї продукції підприємстві починається з дослідження товарного ринку. Вивчення ринку сприяє зниження комерційного ризику, пов'язаної з прийняттям рішень щодо реалізації продукції і на вибору каналів просування товарів ринку. Розробка збутової програми (плану збуту) за умов ринку здійснюється після планування асортименту. Найважливішою частиною збутової програми є прогнозування обсягу збуту (продажів). Складовими частинами прогнозу обсягу продажу є прогноз загального стану економіки, галузевої і відповідний ринковий прогнози.

Існують прогнози довгострокові, середньострокові і короткострокові. Довгострокове прогнозування дозволяє визначити загальні напрями розвитку підприємства, а середньострокове потрібно, щоб перевірити, правильно чи здійснюється розвиток підприємства, передбачене довгостроковим прогнозом. Нетривалий прогноз обсягу продажу приносить користь під час упорядкування графіків виробництва і потребу керувати запасами готової продукції.

Оперативно-збутова діяльність на кожному з підприємств має свої особливості, визначених призначенням своєї продукції, структурою управління збутом, галузевої специфікою підприємства. Разом про те усім підприємства збутова робота є завершенням процесу реалізації продукції.

Істотне місце у системі комплексу маркетингу займає політика організації каналів товароруху. Призначення її - організація оптимальної збутової мережі для ефективних продажів реалізованої продукції, включаючи створити мережу роздрібних магазинів, складів проміжного зберігання, пунктів техобслуговування і виставкових залів, визначення маршрутів товароруху, організація системи постачання, транспортування, робіт з відвантаженні і навантаження, питання логістики, забезпечення ефективності товароруху тощо.

Нині республіки йде радикальна економічна реформа, у економічному механізмі різко зростає роль ринку з його незамінними функціями щодо забезпечення зростання ефективності виробництва, життєвий рівень, накопичень, зокрема цінової, збалансованості, раціоналізації структурні зміни економіки. Бо ще донедавна економіки панувала адміністративно-командна система, то багатьом суб'єктам доводиться нині переживати її ломку і здійснювати перехід новий рівень господарювання відповідно до ринковими умовами. У цього принципово змінюються утримання і цільові установки підприємств, їх економічної поведінки. У центр стає орієнтація на прибуткове, рентабельне господарювання за цілковитої самоокупності, широкої економічної самостійності самоврядності. Неодмінними вимогами стають перехід до планування виробництва товарів та послуг та формування виробничих програм, торгового асортименту для добре вивчені запити різних груп споживачів, постійне підтримку високого технічного, естетичного рівня та якості вироблюваної продукції. Стратегія і тактика господарську діяльність підприємств у сфері виробництва, у сфері товарного звернення мають бути спрямовані розвиток і послідовне приведення у життя соціально-активної виробничо-збутовий політики, сприяє підвищенню конкурентоспроможності готової продукції і прискоренню реалізацію продукованих товарів хороших і оборотності вкладених у них оборотних засобів.

За таких умов істотно зростає роль збутової діяльності. Базуючись на світовий досвід, можна стверджувати, що в міру демонополізації виробництва та лібералізації економіки, зрівнювання прав різної форми і стосунків власності, зростання насиченість ринку і через посилення конкуренції між товаровиробниками рівень комерційної роботи, підвищення якості об'єктивно висуватимуться до найважливіших чинників ефективного господарювання переважно ланці громадського виробництва. Оновлена економічна система, сучасний господарський механізм рано чи пізно, але неминуче поставлять і середніх виробників товарів хороших і торгівлю постала дилема: або вигідно торгувати, або приєднатися до становища не кредитоспроможного боржника з усіма звідси наслідками. Адже тепер доведеться ведення господарства за свої кревні", непросто виконувати план, а отримувати прибуток і з власного виручки розплачуватися і з постачальниками, і з бюджетом, покращувати за наростаючою матеріальні і соціальні умови життя колективу, черпати вартість подальше розширення виробництва та торгових операцій. І весь цей на власний страх і ризик, т. к держава не братиме він борги.

Отже, хіба вигідно торгувати? Продавати, купувати і перепродувати потрібні ринку і споживачеві товари те щоб виручка щоразу була вищою витрат з меншою мірою на величину, що забезпечує потрібний рівень прибутків і рентабельності; щоб торговий ризик був зведений до мінімуму, а кожна наступна операцію непросто масштабнішою, як кажуть у фізичному сенсі, але, і зміцнювала позиції підприємства над ринком, посилювала довіру до нього з боку діловими партнерами.

Висновки

Торгівлю можна назвати барометром економічного розвитку держав. Вона забезпечує надходження до бюджету значної частини коштів, сприяє зміцненню фінансової системи, є необхідною умовою розвитку виробництва.

Комерційна робота в торгівлі - це діяльність підприємства, спрямована на рішення особливого комплексу задач. Вивчення процесів їхньої реалізації - важливий елемент оперативного дослідження на рівні торгового підприємства і регіону.

Основними учасниками комерційної діяльності є не тільки підприємницькі структури, але і споживачі (участь яких у лімітно-розподільчій економіці було незначним). Це твердження засноване на тім, що для підприємців найважливішим фактором при укладанні угод є дохід (економічна вигода), а для споживачів вигодою є потрібний йому товар (послуга), якщо він задовольняє його потреби (споживчі інтереси). Споживач - не пасивний покупець, а повноправний учасник комерційної діяльності, її регулятор. Таким чином, найважливішим суб'єктом ділових відносин між постачальниками товарів і роздрібною ланкою є саме споживач.

Тому комплекс задач комерційної діяльності суб'єктів споживчого ринку ми розглядаємо через задоволення потреб населення. Споживач, реалізуючи свої інтереси, впливає на поводження підприємців на ринку при укладанні угод, виборі сегмента ринку, організації збуту і продажу товарів, формуванні асортиментної, цінової політики.

Демократизація торгівлі і воля підприємництва відродили підприємливість, індивідуальну і колективну ініціативу, матеріальну і моральну зацікавленість працівників торгівлі, що активізувало їхню діяльність на споживчому ринку. Зараз підприємства самі вирішують господарські питання, здійснюють більш вигідні угоди, що сприяє підвищенню їхньої прибутковості. Змінився характер господарських взаємин торгівлі з іншими суб'єктами інфраструктури ринку на основі сполучення інтересів підприємства і територій.

Для підвищення соціального рівня торгового обслуговування торгово-оперативні працівники оптової торгівлі повинні приділяти особливу увагу стійкості асортименту. З одного боку, цей показник істотно впливає на показник рівня обслуговування, а з іншого боку - свідчить про ритмічність постачань. Стійкість асортименту - орієнтир для покупця.

Тому, на мій погляд, на сьогодення вивчення всіх аспектів, пов'язаних з механізмом діяльності оптових підприємств, а також шляхів покращення задоволення потреб споживачів є однією з головних цілей для майбутнього працівника торгівлі.

В даній роботі, на прикладі діючого оптового підприємства - ПП «Нікогда М.М.», ілюструється механізм комерційної діяльності приватного оптового підприємства.

Список використаної літератури

1. Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчпн М.І., Піча Ю.В. Економіка підприємства К.: "Каравела"; Львів: "Новий світ 2000", 2001. 298 с.

2. Виноградова С. Комерційна діяльність:Учеб. посібник. -Мн.:Виш.Шк., 1998. 176 з.

3. Голіков Е.А. Оптова торгівля. Менеджмент. Маркетинг. Логістика. Фінанси. Безпека:Учебно-практическое посібник. /Е.А. Голіков. М.: Видавництво "Іспит", 2003. 352 з.

4. Економіка підприємства. Збірник практичних задачі і конкретних ситуацій: Навч. Посібник. / За ред. С.Ф.Покропивного. К.: КНЕУ, 1999.

5. Економіка підприємства: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисциплін / О.Г.Швиданенко та інші. К.: КНЕУ, 2000.

6. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. Вид. 2-ге, перероб. Та доп. К.: КНЕУ, 2001. 528 с.

7. Економіка підприємства: Підручник / За заг.ред. С.Ф.Покропивного - Вид 2-ге. К.: КНЕУ, 2000.

8. Економіка підприємства: Структурно-логічний навч. посібник/ За ред. С.Ф. Покропивного. К.: КНЕУ, 2001. 457 с.

9. ЄфімоваО.П. Економіка комунального харчування / Підред.Н.И.Кабушкина:Учеб. Посібник. 2-ге вид. перераб. ідоп. Мінськ: Нове знання, 2000. 304 з.

10. Золотогоров В.Г. Энциклопедический словарь по экономике. Минск: Полымя, 1997.

11. Котлер Ф. Маркетинг, менеджмент Спб: Питер, 1999.

12. КравченкаЛ.И. Аналіз господарську діяльність торгового підприємства: Підручник. -Мн.:Висш. шк., 2001 412 з.

13. Мескон М.Х., Альберт М. Основи менеджмента. М.: Дело,1992. 704 с.

14. Нємцов В.Д., Довгань Л.Є. Стратегічний менеджмент: Навч.посіб.К., 2001. 560 с.

15. Оптова торгівля / Підред.А.Г.Роминой. -Мн.: УП ">ИВЦ Мінфіну", 2002. 220 з.

16. Організація оптової торгівлі:Учеб. посібник / Підобщ.ред.А.Г.Роминой. Мн.:БГЭУ, 1997. 167 з.

17. Орлов О.О. Планування діяльності підприємства. Підручник. - К.: Скарби, 2002. 336 с.

18. Панкратов Ф. Г., Серёгина Т. К. Коммерческая деятельность: Учебник для ВУЗов. М.: "Маркетинг", 2002. 580 с.

19. Підприємництво/ Під редакцією В.Г. Федоренка. К.: МАУП. 2005. 232 с.

20. Половцева Ф.П. Коммерческая деятельность М.: «Инфра-М», 2003. 248 c.

21. Портер М.Е. Стратегія конкуренції. Пер. з англ. Київ: Основи, 1998, 390 с.

22. Прауде В.Р., Білий О.Б. Маркетинг: Навч.Посібник. К.: Вища шк.., 1994. 256 с.

23. Растяпін А.В., Губенко С.П. Максимізація прибутку підприємства/ Фінанси України. 2002. №2. с. 19-29.

24. Старостіна А.О., Зозульов О.В. Маркетинг: Навч. посіб. 2-ге вид., переробці доп. К.: Знання-Прес, 2003. 326 с.

25. Торговое дело: экономика, маркетинг, организация: Учебник / Под общ. ред. проф. Л. А. Брагина и проф. Т. П. Данько. М.: ИНФРА-М, 2002. 560 с.

26. Фесюк В.А., Гончаренко Н.І. Кириченко М.Р. Товаропостачання торговельних підприємств: Навч. посібник / Київський національний торговельно-економічний ун-т. К. : КНТЕУ, 2003. 158 с.

27. Фінансовий менеджмент в торгово-посередницькій діяльності: Опорний конспект лекцій / Укоопспілка; Львівська комерційна академія / В.В. Оліярник (уклад.). Л. : Видавництво Львівської комерційної академії, 2006. 56 с.

28. Цал-Цалко Ю.С. Фінансова звітність підприємства та її аналіз: Навч.посібник. Житомир: ЖІТІ, 2001. 300 с.

29. Чеботар С. І., Шевчик М. Г., Рябчик І. В., Ларіна Я. С., Арсеньєва О. П. Основи маркетингу. К.: Наш час, 2004. 238 с.

30. Шкардун В., Ахтямов Т. Оценка готовности предприятия к реализации маркетинговой стратегии // Маркетинг. 2001. № 3 (58).

31. Яковлев Ю. П. Економіка торгівлі: Навч. посібник для студ. екон. спец. вищих навч. закл. Херсон : Олді-плюс, 2004. 258 с.

Размещено на Allbest.ru