Стратегії застосування сегментації для підприємств автомобільного ринку України

Крім того, щоб вирішити проблеми сегментації ринку, або ефективно спробувати нову схему чи методику сегментування, варто також поспілкуватися із споживачами різних сегментів після завершення сегментації і до початку продажів. Їх думка покаже, наскільки розроблена вами схема сегментації дієва, які її недоліки. Враховуючи неминучі вади схеми, компаніям слід розробити пробний проект, перш ніж розпочинати масштабну маркетингову кампанію. Такий поетапний підхід мобілізує організацію до того, як ставки піднімуться дуже високо.

А як відомо, продукція української автомобілебудівної промисловості має низьку якість і тому майже не користується попитом ні на вітчизняному ринку, ні на інших. Технології виробництва є дуже відсталими, принаймні на 25-30 років. Для того, щоб подолати ці головні проблеми і забезпечити попит на продукцію на внутрішніх і зовнішніх ринках, підприємствам автомобілебудівної промисловості необхідно імпортувати та використовувати технології та ноу-хау з-за кордону від провідних західних виробників автомобілів, залучити значну кількість коштів, які б дозволили модернізувати підприємства та втілити нові технології у життя.

Головною проблемою є те, що в Україні низький платоспроможний попит. Саме перед цією проблемою постав “АвтоЗАЗ-Daewoo”. Автомобілі цього підприємства, як “Таврія” так і моделі Daewoo майже не користувалися попитом, але це було ще й внаслідок невідповідного співвідношення ціна/якість у цих авто. Наприклад, “Таврія” - це найдешевша машина на українському ринку, $2000, але - це автомобіль “на два роки”. І чеська “Scoda”, яка коштує на нашому ринку $8000 (це разом з митом), може прослужити 15 років і має набагато кращий інтер'єр та екстер'єр. За дослідженнями в Україні існує два найбільш переспективних цінових сегментів для автомобілів - це 3500-4500 тис.дол. США та 6000-8000 тис.дол. США. Найнижчий ціновий сегмент може зайняти малометражний автомобіль, з об'ємом двигуна 1,1-1,2л., у вищому ціновому сегменті можуть бути представлені автомобілі представницького класу. Але лише у випадку забезпечення відповідної ціни - якості на ці авто Україна може розраховувати на попит в Україні та країнах СНД.

Отже, сегментація за демографічним принципом часто використовується недостатньо ефективно відносно маркетингу, навіть там, де воно має місце. Люди можуть купувати один і той же товар абсолютно з різних причин або купувати різні товари з однієї причини. Спрощений аналіз може привести до серйозних помилок маркетингу.

Дуже показовим у розвитку автомобілебудівної галузі є чешський (“Skoda") та румунський (“Dacia") досвід. Україна, правда, дещо згаяла час, а також довіру до іноземних компаній в зв'язку з провальним співробітництвом із компанією “Daewoo". Так само як й іноземні компанії втратили довіру після економічно необгрунтованого проекту “АвтоЗАЗ-Daewoo”.

Наявність в Україні таких можливостей як існування дешевої та кваліфікованої робочої сили (відомо, що в Україні заробітна плата складає 7% собівартості продукції, тоді як у розвинутих країнах 60-70%) , наявність підприємств, які здатні постачати комплектуючі до машин, а також наявність великого ринку збуту - країни СНД. Звичайно на першому етапі комплектуючі мали б імпортуватися, але протягом двох трьох років більша частина виробництва комплектуючих мала б переміститися в Україну і тоді за рахунок дешевої робочої сили та незначної частини імпорту існує реальна можливість виробити якісний автомобіль з порівняно низькою собівартістю. Український ринок здатний забезпечити попит на автомобілі від $3500 до $7000 за гарного співвідношення ціна/якість.

Також українська Асоціація автомобілевиробників займається пошуком проектів для вигідної співпраці з іноземними компаніями, намагається створювати в парламенті законопроекти, які б знизили податковий тягар та ліквідували перешкоди для залучення капіталу.

В Україні сьогодні немає законадавства з інвестицій та податків, яке б сприяло залученню іноземних інвестицій. Пільгове законодавство, що було створене для компанії “АвтоЗАЗ-Daewoo”, орієнтовано виключно на імпорт обладнання для виробництва автомобілів Daewoo. Тому для іншого інвестора такі пільги не є пільгами. Корумпованість чиновників та відсутність стабільної політичної ситуації також не сприяють приходу іноземних інвесторів в Україну, які дуже необхідні для розвитку, насамперед "АвтоЗАЗу”.

Тому на перший план виходить створення сприятливих законодавчих і правових умов, в яких можна було б працювати не наражаючись на великі ризики.Податкове законодавство, шляхом прийняття нового ліберального податкового кодексу із скасуванням більшості пільг, має бути приведено до таких норм, коли всі підприємства України будуть працювати за рівних умов, коли не буде фіскальних викривлень через надмірні пільги та списання податкових боргів окремим підприємствам. Але широкомасштабні інвестиційні проекти мають бути звільнені від окремих видів податків на певний термін, наприклад звільнення від сплати податку на прибуток, податку на землю, запровадження прискорених норм амортизації обладнання на три-п'ять років, як це робиться в усіх розвинутих країнах. Податки є стимулюючим фактором, саме тому вони не мають бути занадто високими, але й їх повне скасування призводить до занепаду виробництва. Необхідним ресурсом є і внутрішній капітал, яким би могли скористатися невеликі підприємства автомобілебудівної галузі для свого розширення та модернізації. Ці кошти можуть бути залучені як у вигляді прямих інвестицій,такізадопомогоюкредитів[25,с.450].

Втім, проблема може полягати не тільки в правильному виборі змінних для сегментації. Деякі експерти вважають, що традиційні методи сегментації орієнтовані на невірні одиниці сегментації.

Професіонали-практики більш обачні, вони говорять, що сегментація супроводжується організаційними змінами, і це може зменшити шанси на успішне її проведення. Іншою проблемою є те, що до теперішнього часу багато ідей по сегментації ґрунтувалися на результатах маркетингових досліджень, і однією з труднощів було знаходження способів застосування на практиці моделі сегментації ринку, одержаної за наслідками досліджень. З цих причин сегментація високого рівня, головним чином змінююча діяльність компанії, зустрічається рідко. Менеджери можуть поцікавитися, чи варта сегментація витрачених на неї зусиль і ризику, але можна сказати, що час для упровадження ідей сегментації, нарешті, прийшов. Технологічний прогрес у області роботи з базами даних надає компаніям кращі можливості роботи [12, с. 322].

Зусилля професіоналів-практиків у області маркетингу часто виявляються марними через велику складність збору і використання даних про мотиви клієнтів на практиці. Бази даних про клієнтів дозволяють компаніям напряму співвіднести сегменти з прибутковістю, використовуючи ціннісно-орієнтовану сегментацію, яка є тим засобом, за допомогою якого компанії складають уявлення про споживацький портфель своїх клієнтів і управляють ним [24, с.432].

І, нарешті, не варто обмежуватися рамками моделі, потрібно прагнути мислити ширше. Адже, компанії, які проводять сегментацію, завжди знаходять нові шляхи обслуговування споживачів - нові канали продажів, нові способи ведення бізнесу, нові способи навчання і підтримку співробітників відділів продажів. Цілком можливо, що цілі компанії ростимуть паралельно із збільшенням клієнтської бази.

Підприємцям автомобільної галузі, які прагнуть прибутку, слід пам'ятати, що від того, наскільки правильно вибраний сегмент ринку, буде залежати успіх фірми в конкурентній боротьбі.

3.2 Основні напрями використання стратегії сегментації підприємствами в автомобільнійгалузі України

Забезпечення конкурентних переваг автомобілебудівного підприємства повинне будуватися не тільки на реагуванні на динамічні, кожного разу якісно нові зміни зовнішнього середовища, але й на попереджуванні їх шляхом зміни власної поведінки. Це може бути здійснено шляхом впровадження у виробництво нових виробів, подальшим технічним і технологічним опрацьовуванням продукції, яка випускається.

Україні сьогодні потрібна модернізація автомобілебудівних заводів, їх технічне переоснащення з використанням сучасних технологій і значне підвищення за рахунок цього якості машин і їх конкурентоспроможності.

Унаслідок падіння ринку, автомобілебудівні підприємства змушені оптимізувати витрати в тому числі і за рахунок скорочення чисельності працюючих, хоча для забезпечення належного попиту на продукцію на внутрішніх і зовнішніх ринках підприємствам необхідно впроваджувати інноваційну модель розвитку, використовуючи новітні технології та інвестуючи значну кількість коштів, які б дозволили модернізувати підприємства та втілити нові технології у життя. Необхідно налагодити виробництво сучасних та економних автомобілів. Спеціалізацію і кооперування виробництва в автомобілебудуванні потрібно орієнтувати на вітчизняні підприємства, створювати замкнуті цикли виробництв у середині країни [20, с.10-12].

Сьогодні на вітчизняних підприємствах автомобільної промисловості існують такі інноваційні розробки, як: на Львівському автомобільному заводі упроваджена ділянка по виготовленню каркасних основ автобусів, оновлені верстати для нарізки труб каркасу, покращена фосфатація труб, розроблені спеціальні пристосування для надійного зварювання, модернізований каркасний кондуктор - основа надійності і довговічності машинобудівних виробів [14, с.9-10].

Проте, дивлячись на світові стандарти машинобудування, цього не достатньо, оскільки інші основні виробничі фонди потребують негайного переоснащення, оновлення та збільшення автоматизованих ліній зборки, як того вимагає сучасний ринок.

В свою чергу, Луцький автомобільний завод (ЛУАЗ), що входить в корпорацію "Богдан", у 2006 році презентував нові виробничі потужності, створені в рамках реалізації автобусної програми. Встановлені потужності, які дозволяють виробляти до 1,5 тис. автобусів і тролейбусів в рік. Інвестиції на впровадження першого етапу автобусної програми перевищили 40 млн. грн.

Кращою ж інноваційною компанією у галузі автомобілебудування за результатами Всеукраїнської рейтингової програми «Гвардія новаторів» 2007 року визнана ЗАТ «Єврокар». Головною складовою успіху компанії є поєднання трьох напрямів діяльності: інноваційність - технологічність - якість. Ставка на інновації -- відмінна риса «Єврокару». Характерним є те, що новаторство охоплює практично всі сфери діяльності компанії: виробництво, маркетинг, а такожсферусоціальноївідповідальності.

Виробництво нових конкурентоспроможних моделей автомобілів та автобусів, впровадження ресурсозберігаючих, екологічно чистих інноваційних технологій дасть змогу зменшити матеріалоємність готової продукції на 12-18 відсотків, обсягу енергоспоживання виробництва - на 20 відсотків; виключити застосування у виробництві токсичних матеріалів; перейти на безвідходні технології; підвищити надійність і довговічність продукції; удосконалити сервісну мережу. Підвищення конкурентоспроможності забезпечуватиметься шляхом впровадження новітніх високопродуктивних технологій та обладнання для виробництва автомобільної техніки, комплектувальних виробів, вузлів, агрегатів і запасних частин [21, с.3-4].

Факторами, що впливають на зростання попиту на вітчизняні та іноземні машини, можна назвати наступні:

* розвиток продажів в кредит

* лізинг та продажу за системою trade-in

* розвиток дилерської мережі

* оновлення модельного ряду

* збільшення гарантійного терміну на автомобілі ряду зарубіжних виробнків.

Крім цього, споживачам має пропонуватися програми знижок, техобслуговування, пільгове страхування та подарунки. Однак кредитування, лізинг і trade-in не завжди доступні покупцям у всіх регіонах. В основному причина цього в тому, що не всі банки, з якими працюють продавці автомобілів, мають розвинену мережу філій в регіонах.

Так само введення великого обсягу протекціоністських заходів щодо захисту вітчизняного виробництва легкових автомобілів (зокрема, введення високих митних зборів на ввезення імпортних автомобілів) спричинило збільшення частки іноземних компаній, які налагодили своє виробництво в Україні.

Основна перевага вітчизняних легкових автомобілів перед закордонними - відносно низька вартість. Проте ціни на вітчизняні автомобілі, в тому числі і на вживані, не знижуються, в той же самий час платоспроможність основної маси споживачів залишається на колишньому рівні. У цій ситуації поява на українському автомобільному ринку недорогих машин китайського виробництва цілком доречно і своєчасно. Невисока якість продукції невигідно відрізняє китайську продукцію від українського автопрому. Таким чином, якщо автомобілебудівники КНР зможуть представити вітчизняному споживачеві досить якісний і недорогий легковий автомобіль, то зможе скласти високу конкуренцію вітчизняної автомобільної промисловості [30, с.3].

Існує кілька сценаріїв розвитку української автомобілебудівної галузі. Перший сценарій включає в себе створення національної автомобілебудівної галузі на основі передачі технологій транснаціональними компаніями. За такої перспективи передбачається, що місцевий ринок стане достатньо містким, щоб поглинути вироблену продукцію. Незважаючи на це:

3 одного боку, хоча може бути необхідним впровадження експортної стратегії на підтримку національної автомобілебудівної промисловості, що зароджується. Передумовою для розвитку такої національної промисловості залишається саме національний ринок. Заміни між внутрішніми продажами та експортом дозволяють тимчасово пристосуватися до економічних коливань та державної політики, але на тривалу перспективу розвиток національної автомобілебудівної промисловості спиратиметься на збалансоване зростання обох компонентів попиту.

3 іншого боку, іноземні автомобілебудівні компанії не будуть розташовувати виробництво на місці або погоджуватися на передачу своєї технології, якщо така присутність не надає їй привілейованого доступу до основних ринків. Досвід Японії та Кореї у створенні автомобілебудівної промисловості показує наскільки важливим є неухильне й свідоме дотримання відповідної промислової політики, зокрема для того, щоб заохочувати передачу та освоєння іноземних технологій, які нададуть місцевій компанії можливисть поступово розвивати свою власну спеціалізацію. Претендувати на іноземні інвестиції в Україні можуть “АвтоЗАЗ”, “ЛАЗ”, виробники обладнання, щодо яких вже існують реальні пропозиції. Так щодо “ЛАЗу” тривають переговори про його 80% продажу компанії “Scania”. “АвтоЗАЗ” має пропозиції від російського “АвтоВАЗу”, завод проводить переговори з “Fiat” та “General Motors”.

Сьогодні на вітчизняних підприємствах автомобільної промисловості існують такі інноваційні розробки, як: на Львівському автомобільному заводі упроваджена ділянка по виготовленню каркасних основ автобусів, оновлені верстати для нарізки труб каркасу, покращена фосфатація труб, розроблені спеціальні пристосування для надійного зварювання, модернізований каркасний кондуктор - основа надійності і довговічності машинобудівних виробів [22, с.5 ].

Проте, дивлячись на світові стандарти машинобудування, цього не достатньо, оскільки інші основні виробничі фонди потребують негайного переоснащення, оновлення та збільшення автоматизованих ліній зборки, як того вимагає сучасний ринок.

Другим сценарієм є регіональна інтеграція. Це одна з найперспективніших моделей для країн СНД, в яких історично склалися зв'язки в автомобілебудівній промисловості, але які на сьогоднішній день ще недостатньо розвинуті [2, с.47-48].

Регіональна інтеграція дозволяє розвивати поділові праці між різними членами регіону. Компанії об'єднують управління різними своїми підприємствами по всій зоні, а це спричиняє циркуляцію товарів та інформації.

До третьої конфігурації відноситься інтеграція нових країн, що розвиваються в напрямку центра. Наприклад, мексиканська автомобільна промисловість повністю зорієнтована на Північну Америку, яка поглинає три чверті її виробництва. Щодо України, то тут можна виділити два можливі центри - це Росія та країни Центральної Азії та Африки. У цих країнах немає можливостей купляти дорогі автомобілі, а от авто низької на середньої цінової групи мають там значнийпопит.

Вище були наведені загальні можливі стратегії розвитку автомобілебудівної галузі, але, на мій погляд, було б недоцільно зупинитися на якомусь одному з них. Найбільш прийнятною є змішана стратегія, яка дозволила б не тільки зберегти національну автомобілебудівну промисловість, а також продовжити успішне співробітництво в межах регіону країн СНД.

ВИСНОВКИ

Автомобілебудівна галузь України має такі проблеми: падіння виробництва, низька якість продукції, застарілі технології, відсутність фінансових ресурсів, продаж автомобілів в кредит і як наслідок зменшення обігових коштів. Все це не дозволяє їй конкурувати навіть на ринку СНД, не говорячи про Європейські ринки.

Для України найбільш перспективною є змішана стратегія розвитку: створення виробника легкових автомобілів на базі "АвтоЗАЗ" (це має бути створення дочірнього підприємства крупної іноземної автомобілебудівної компанії, яке б розвивало нові моделі автомобілей в низькій та середній ціновій категоріях), а також інтеграція у виробництво автомобілів та комплектуючих в межах СНД (так як ці спроби вже робляться на складальних заводах в Україні, але Україна має створювати не менше 50% доданої вартості автомобілів). Виробник вантажівок "КрАЗ" має реальні плани щодо виходу на європейський ринок завдяки кредитним лініям, що були відкриті для нього в українських банках.

Необхідною умовою для реалізації такої стратегії є створення прозорого законодавчого поля та справедливого податкового законодавства, які були б незалежними від політичної кон'юнктури.

У Верховній Раді України зареєстровані два однойменних законопроекти «Про розвиток автомобільної промисловості України» (№№ 3677 і 3677-1), подані двома групами народних депутатів, спрямовані на забезпечення економічних інтересів держави в нарощуванні обсягів виробництва українських автопідприємств і приведення національного законодавства у відповідність з вимогами ГАТТ/ВТО й Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і ЄС. Очікується надходження урядового законопроекту «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо стимулювання автомобілебудівної промисловості й оподатковування»[13].

Унаслідок скасування ряду пільг для автомобілебудівних підприємств, значно зросте рівень оподатковування національного виробника, і вітчизняні автомобілі стануть набагато дорожчими, утративши конкурентноздатність.

Разом з тим, при переході до ринкової економіки і при загальній відсталості промисловості автомобільне виробництво протягом визначеного часу не може бути конкурентноздатним і вимагає перехідного періоду і захисту. Але діючі умови оподатковування імпорту не захищають вітчизняний автомобільний ринок від експансії іноземних виробників. Є ще над чим працювати і є що вдосконалювати.

Основним напрямом розвитку автомобільної промисловості України має бути значне підвищення якості її продукції із використанням наукових і технічних досягнень.

На основі аналізу результатів дослідження автомобільної галузі України, можна зробити висновок, що за рахунок інноваційного розвитку автомобілебудування Україна зможе реалізувати конкурентоспроможну продукцію як на національному, так і на світових ринках, що забезпечить вихід України в міжнародне економічне співтовариство. Держава має створити діючу і прибуткову галузь промисловості шляхом її глибокої зміни і модернізації, яка зможе вижити у зростаючій конкуренції та глобалізації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ

1. Нурієв, Р. Ринок легкових автомобілів: до і після кризи / Р. Нурієв, Д. Кондратов // Питання економіки, 2010. - № 3. - 110-112 с.

2. Ременцов, А. Н. Ринок автодилерів на сучасному етапі / А. Н. Ременцов, А. А. Ременцов // Автотранспортне підприємство, 2010. - № 7. - 47-48 с.

3. Герасимчук В.Т., Маркетинг: теорія та практика: Нaвчальний посібник -- Київ: Вища школа, 2004 -- 327 с.

4. Дибб С., Симкин Л. Практичні рекомендації по сегментуванню ринку. - СП: Київ, 2009. - 240 с.

5. Зозульов О.В. Сегментація ринку як основа маркетингової стратегії підприємства. // Маркетинг в Україні. - 2000. - № 4 (6) (спецвипуск). - 37-38 с.

6. Карпов В.Н. Вибір цільового ринку /Маркетинг. 1994. - № 3. - 61-62 с.

7. Старостіна А.О., Зозулёв А.В. Сегментація ринку. // Навчально-методичні матеріали з сегментації ринку з курсів "Маркетинг", "Промисловий маркетинг" та дипломного проектування для студентів факультету менеджменту та маркетингу спеціальності "Маркетинг" усіх форм навчання.- К .: НТУУ "КПІ", 2000. - 60 с.

8. Лиходій В.Г. Маркетинг: Навчально - практичний посібник.- К.: Вид-во НАУ, 2008. - 122-123 с.

9. Діброва Т.Г. Маркетингова політика комунікацій: стратегії, вітчизняна практика. Навчальний посібник. Видавництво: К: Стилос, -2011 р. - 294 с.

10. Тенденції розвитку автомобільного ринку. Інтерв'ю з директором автомобільного холдингу «Богдан» Якубовська Лариса. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://bogdanauto.com.ua/techservice/diskontnaya-programma-akkumulyator .

11. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент. Екс прес-курс. 2-е вид. / Пер. з англ. під ред. С. Г. Божук. СПб.: Пітер, 2006. - 464 с.

12. Вайсман Арнольд. Стратегія маркетингу: 10 кроків до успіху. Стратегія менеджменту: 5 факторів успіху: Пер. з нім. - М .: АТ "Інтерексперт": "Економіка", 1995.- 322 с.

13. Проект Закону України “Про розвиток автомобільної промисловості України” № 3677.

14. Андрєєв О.В. Чинники впливу на розвиток підприємств автомобілебудівної промисловості в Україні / О.В. Андрєєв // Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України: наук.-практ. конф., 27 лист. 2007 р.: матер. допов. - Х.: Вид-во ХаРІ НАДУ „Магістр”, 2007. - 9-10 с.

15. Андрєєв О.В. Перспективи розвитку державного регулювання у сфері автомобілебудування в Україні: теоретичні та практичні аспекти / О.В. Андрєєв // Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2008. - № 4. - 5-6 с.

16. Андрєєв О.В. Ознаки автомобілебудування як об'єкту державного регулювання / О.В. Андрєєв // Науковий вісник Академії муніципального управління. Серія: Управління. Вип.4(6). Державне управління та місцеве самоврядування / [за заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка]. - К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління, 2008. - 122-123 с.

17. Виклюк М.І. Місце та роль транспортного машинобудування в інноваційному розвитку України // Науковий вісник НЛТУ України: Збірник науково-технічних праць. - Львів : НЛТУ України. - 2007. - Вип. 17.8. - 336

18. Машинобудування в Україні: тенденції, проблеми, перспективи / Під заг. ред. Б.М. Данілишина. - Ніжин: Аспект-Поліграф, 2012. - 308 с.

19. А. Коротков. Сегментація за важливістю властивостей продукту / / Маркетинг, № 5 (54), 2000 р.- 23 с.

20. Бодрова Н. Е., Булатов К. П. Аналіз світових тенденцій розвитку автомобільної промисловості // Бізнес Інформ. Науковий журнал. -- 2012, №1. - 10-12 с.

21. Кривоконь О.Г., Бондаренко А.І. Аналіз галузі легкового автомобілебудування України // Східно-Європейський журнал передових технологій. -- 2012, №2/7. - 3-4 с.

22. Сучасний стан та характеристика автомобілебудування як галузі промислового виробництва країни // Вісник Національного технічного університету. «Харківський політехнічний інститут» Збірник наукових праць. -- 2011, №56.- 5 с.

23. Державна служба статистики України. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://www.ukrstat.gov.ua

24. Лейманна Я.А..-Управління за результатами. Пер. з фінськ. К. :«Прогрес»,1996. - 432с.

25. Мар'єнко А.В. Інвестиційна модель економічного розвитку та проблеми її реалізації в Україні / Україна в ХХІ столітті: концеації та моделі економічного розвитку / матеріали доповідей Vміжнародного конгресу українських економістів. Ч.І. - Львів, 2000.- 450 с.

26. Олексів І.Б. Практичні аспекти формування симультативної моделі врахування інтересів груп економіко-управлінського впливу для українських підприємств / І.Б. Олексів // Вісник Національного університету «Львівська політехніка» «Проблеми економіки та управління». - 2011.- №698. - 237-238

27. Котлер Ф., Картаджайа Х., Сетіаван А. Маркетинг 3.0: від продуктів до споживачів і далі - до людської душі. - М.: Ексмо, 2011. - 541 с.

28. Івашова Н. В. Особливості формування марочних стратегій промислових підприємств на українському ринку / Н. В. Івашова // Маркетинг в Україні. - 2006. - № 5. - 51-52 с.

29. Офіційний сайт ЛАЗ [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://www.laz.ua/

30. Стимулювання автомобільної промисловості - потенційна можливість переорієнтації економіки україни/ В. П. Приходько // Вісник Національного Ужгородського університету. «Ужгородський політехнічний інститут» Збірник наукових праць. -- 2014, №56.- 3 с.

Размещено на Allbest.ru