Маркетинговий менеджмент продукції рослинництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Актуальність теми. Болючість ринкових перетворень в аграрній сфері, надмірна тривалість періоду ринкової трансформації та відносна байдужість широких селянських мас до її здійснення деякою мірою пояснюються відсутністю чіткої, науково обґрунтованої програми розбудови нової, орієнтованої на ринкові відносини, організаційної структури сільського господарства України.

Незважаючи на наявність здобутків вчених аграрників, все ще не існує чіткого розуміння механізму, завдяки якому сільськогосподарські товаровиробники можуть вижити в умовах, коли держава поступово відходить від таких функцій, як заготівля та збут сільськогосподарської продукції. Тут найбільш ефективним буде створення самими товаровиробниками засобів які б сприяли організації маркетингової діяльності на підприємстві, що суттєво підвищить ефективність виробництва продукції. Проблемами управління маркетингом займалися Гаркавенко С. С, О. К. Ойнер, Е. В. Попов, Р. Батлер, Т. Бекман, Олійник Т. О.

Мета роботи полягає в розробленні і удосконаленні маркетингової системи галузі рослинництва в аграрному секторі економіки.

Завдання роботи:

- проаналізувати теоретичні аспекти управління маркетингом продукції;

- розглянути загальну характеристику підприємства та його маркетингове середовище;

- проаналізувати виробництва та реалізації продукції рослинництва;

- оцінити ефективності маркетингу продукції рослинництва;

- удосконалити комплекс маркетингу в ТДВ «Комсомолець»;

Об'єктом роботи виступають економічні відносини з приводу управління маркетингом продукції рослинництва в ТДВ «Комсомолець».

Предметом роботи є комплекс наукових, теоретичних, методичних та прикладних аспектів стосовно маркетингового управління.

Інформаційним забезпеченням для роботи служили: річна звітність підприємства ТДВ «Комсомолець» за 3 роки; власні дослідження; науково-методична література з управління маркетингом (Близнюк С. В. «Маркетинг в Україні: проблеми становлення та розвитку», Богомолова В. В. «Організація управління маркетинговою діяльністю підприємства», Олійник Т. О. «Створення маркетингової діяльності на підприємстві та управління нею» та інші).

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОМ ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА

1.1 Сутність та завдання управління маркетингом продукції рослинництва

На сучасному етапі становлення ринкової економіки України зростає роль вдосконалення управління маркетинговою діяльністю підприємств. Невід'ємним елементом ефективної підприємницької діяльності виступає розуміння та використання концепції маркетингу в управлінні підприємством. Якісна і соціальна складова маркетингу в управлінні величезна, - він зумовлює високоприбуткову ритмічну діяльність суб'єктів господарювання.

Як свідчить практика підприємств України, впровадження маркетингу хоча й набуває все більшого поширення, проте повною мірою ще не використовуються всі форми управління маркетинговою діяльністю. А це створювало б передумови для забезпечення конкурентоспроможності підприємств, адаптації до постійних змін зовнішнього середовища і кон'юнктури ринку, стабільності умов господарювання.

Після розвалу адміністративно-планової системи радикально змінились суспільні та виробничі умови, докорінно змінилися цілі виробництва (з виконання директивних планів до отримання максимального прибутку), видозмінились форми власності (від унітарної державної до різних її форм), підприємства отримали повну самостійність в прийнятті рішень, з'явились нові форми товару (капітал, робоча сила, природні ресурси, засоби виробництва), організувався вільний ринок. Разом з тим, ринкові фактори економіки породили в країні низку проблем, пов'язаних із нестабільністю зовнішнього середовища, зміною кон'юнктури ринку, жорсткою конкуренцією, неготовністю керівництва до змін в технології управління, відсутністю висококваліфікованих фахівців з управління маркетинговою діяльністю підприємств та інші.

Філіп Котлер, відомий «батько» маркетингу, вважає його системою різних видів діяльності підприємства, що пов'язані між собою й охоплюють планування, ціноутворення, продаж, доставку товарів та надання послуг, в яких є потреба у існуючих або потенційних споживачів; а також видом людської діяльності, спрямованої на задоволення потреб через обмін.

Слово «маркетинг» виникло у Сполучених Штатах Америки, йшлося про оволодіння ринком - «market getting». Пізніше в результаті комбінації цих двох слів виник термін «маркетинг». Сьогодні по-різному тлумачать суть і зміст поняття маркетинг і визначень цього терміну існує понад 2000. За визначенням Британського інституту управління, маркетинг - це один з видів управлінської діяльності, який сприяє розширенню виробництва та торгівлі і збільшує зайнятість шляхом виявлення попиту споживачів та розробки досліджень для задоволення цього попиту; він пов'язує можливості виробництва з можливостями реалізації товарів та послуг, обґрунтовує характер, напрями та масштаби всієї роботи, необхідної для отримання прибутку в результаті продажу максимальної кількості продукції кінцевому споживачу [14, с. 24].

У найзагальнішому визначенні під маркетингом розуміють управлінську концепцію, що забезпечує ринкову орієнтацію виробничо-збутової діяльності фірми, а також систему управління, яка передбачає скоординовану і спрямовану діяльність на вивчення ринків збуту, пристосування виробництва до їх потреб, активного впливу на ринкові процеси, на споживачів з метою збільшення збуту й одержання високих прибутків.

Ці описи поняття маркетингу об'єднує ключове слово - потреби споживачів, тому уміння якнайкраще задовольнити їх потреби є секретом успіху будь-якої фірми на конкурентному ринку. Застосування маркетингу, як філософії бізнесу, яка переорієнтовує всю діяльність фірми на задоволення попиту споживачів, можливе лише тоді, коли маркетинг стане філософією всіх працівників, коли кожен з них буде орієнтований на споживача. Маркетинг є актуальним для будь-якої сфери людської діяльності.

Метою маркетингу є, з одного боку, створення умов для пристосування виробництва до суспільного попиту, потреб ринку, розробити систему організаційно-технічних заходів для вивчення ринку, інтенсифікації збуту, підвищення конкурентоспроможності товарів з метою одержання максимального прибутку, а з іншого боку, - шляхом використання засобів, прийомів, усієї системи маркетингу вплив на сферу реалізації: попит, пропозицію, ціни, умови збуту, канали розподілу. Маркетинг передбачає максимально широке і повне використання ринкових умов, усіх чинників комерційного успіху в ім'я досягнення основної мети - одержання прибутку.

«Управління маркетингом» (маркетинговий менеджмент) і «управління службою маркетингу» - різні поняття. Як відомо, маркетингова служба підприємства - це спеціальний підрозділ, який здійснює свою діяльність на основі принципів і методів маркетингу з метою комплексного вивчення ринку, забезпечення стійкої реалізації товару, ринкової орієнтації виробництва і проектно-конструкторських робіт. А управління службою маркетингу - це чітко визначена програма, розроблена на основі прийнятих рішень та стратегічних напрямів розвитку. Тому управлінням маркетингом (управлінням маркетинговою діяльністю) на підприємстві є широкий комплекс заходів стратегічного й тактичного характеру, спрямованих на ефективне здійснення ринкової діяльності підприємства та досягнення його основної мети - задоволення потреб споживачів товарів і послуг і отримання на цій основі найбільшого прибутку.

Управління маркетингом - процес планування і реалізації політики ціноутворення, просування і розвитку ідей, продуктів і послуг, спрямований на здійснення обміну, який задовольняє як окремих осіб, так і фірму. Воно має за мету також розв'язання завдань впливу фірми на рівень і структуру попиту у певний проміжок часу, визначення оптимального співвідношення попиту і пропозиції, щоб фірма досягла поставленої мети. По суті, воно є управлінням попитом і пропозицією і здійснюється тоді, коли одна із сторін потенційного обміну розробляє і використовує засоби досягнення бажаної дії (відгуку) інших сторін [ 23, с.127].

Проаналізувавши наведені в літературних джерелах поняття управління маркетинговою діяльністю, ми пропонуємо наступне удосконалене і розвинене його визначення, яке розглядається з позиції його призначення, сутності і системності. Управління маркетинговою діяльністю на підприємстві - це система різних видів діяльності, що являють широкий комплекс заходів стратегічного й тактичного характеру, пов'язаних між собою і спрямованих на ефективне здійснення ринкової діяльності підприємства та досягнення його основної мети - задоволення потреб споживачів товарів і послуг і отримання на цій основі найбільшого прибутку. Це поняття, на наш погляд, враховує складність процесу управління маркетингом, його призначення і сутність, воно підкреслює системність цього процесу, бо управління маркетингом має здійснюватись системно і комплексно.

1.2 Функції управління маркетингом та їх характеристика

Маркетингові функції - окремі види або комплекси видів спеціалізованої діяльності, що здійснюються в процесі функціонування підприємства як учасника ринку.

Загальними функціями управління маркетингом на підприємстві є аналіз, планування, організація виконання, контроль. Специфічними ж функціями - розробка цілей і завдань підприємства, основних стратегічних принципів його діяльності; розробка стратегії підприємства, визначення ринків; планування продукції; підготовка планів закупівель матеріально-технічних ресурсів; формування виробничого плану; планування й реалізація комплексу маркетингових комунікацій; формування каналів розподілу; формування та реалізація цінової політики; планування фінансового забезпечення; підбір службовців; формування структури управління маркетинговою діяльністю; формування та реалізація системи керівних впливів; організація збирання й обробки маркетингової інформації [2, c.267].

Ілященко А.Х. виділяє такі конкретні маркетингові функції:

1. комплексне вивчення ринку (вивчення маркетингового середовища, аналіз сукупності характеристик ринку, кон'юнктурні дослідження і прогнози, аналіз споживчих властивостей конкретного товару і відношення до нього споживачів, аналіз форм і методів збуту, виявлення і вивчення ринкових сегментів, вивчення конкурентів, вивчення споживачів;

2. аналіз виробничо-збутових можливостей підприємства (вивчення співвідношення вимог і запитів ринку з власними виробничими можливостями).

3. розробка маркетингової стратегії і програми - здійснюється на підставі вищенаведених маркетингових основ;

4. здійснення товарної політики - як і попередні три функції, являє собою розділи маркетингової програми. Аналізу піддаються споживчі властивості товару, розробка нових видів товару, забезпечення якості і конкурентоспроможності на рівні запитів споживачів, забезпечення ефективного збуту;

5. здійснення цінової політики - визначається ціновою стратегією і тактикою відносно кожної групи і виду товару, що дає можливість визначити цінову складову конкурентоспроможності товарів і установити рівень ціни в залежності від економічної кон' юнктури і фаз життєвого циклу товарів;

6. здійснення збутової політики - стосується формування каналів збуту підприємства по прямому чи непрямому методу, при цьому перший - це торгівля через власну збутову мережу, а другий - торгівля через незалежних посередників;

7. комунікаційна політика - відповідає за просування товарів на ринку: реклама; прямі чи персональні продажі; організація виставок і ярмарків; передпродажне і післяпродажне обслуговування;

8. організація маркетингової діяльності - створення спеціальних структурних підрозділів;

9. контроль маркетингової діяльності - здійснюється в процесі реалізації маркетингових програм через контроль за реалізацією продукції й аналізу можливості збуту, контроль прибутковості й аналіз ефективності маркетингових задач [22, c.134].

І, нарешті, формуються маркетингові функції підприємства: обов'язковий аналіз і облік ринкового попиту і потреб споживача; ретельний підхід до визначення оптимального асортименту продукції і структури виробництва; ухвалення відособленого рішення, ефективність якого безпосередньо впливає на результати виробничо-комерційної діяльності підприємства; розробка ефективної збутової політики; розробка ефективних мереж товарообігу і найбільш вигідних каналів збуту; організація ефективної системи сервісу і стимулювання збуту [32, c.179].

Також, функції маркетингу можна поділили на 4 групи:

1.Аналітичні: вивчення ринку, вивчення споживачів, вивчення товарної структури, вивчення конкурентів , вивчення внутрішнього середовища підприємства

2.Виробничі: організація виробництва нових товарів (послуг), організація матеріально-технічного забезпечення, впровадження нових технологій, забезпечення високої якості і конкурентоспроможності вироблених продуктів

3.Рзподільчо-збутові: організація каналів збуту, організація системи транспортування і зберігання, проведення товарної та цінової політики, реклама

4. Управлінські: планування на тактичному і стратегічному рівнях, інформаційне забезпечення маркетингу, контроль [6, c.159].

1.3 Механізм управління маркетинговою діяльністю аграрного підприємства

Маркетинг також може розглядатися як двоєдиний і взаємопов'язаний процес взаємодії одного суб'єкта ринкового середовища з іншими з одного боку, це постійне вивчення ринку, запитів, смаків і потреб, щоб забезпечити адресність продукції, що випускається, а з іншого - активний вплив на ринок, на формування потреб і пропозицій споживачів.

Систему маркетингу слід розглядати в широкому та вузькому розуміння. У широкому розумінні вона являє собою систему економічних відносин, які виникають у процесі виробництва та збуту товарів, що орієнтовані на ринок і споживача. У вузькому розумінні система маркетингу це комплекс специфічних функцій, елементів та прийомів, які проводить підприємство для ефективної реалізації продукції [13, c.344].

Маркетинг являє собою складну систему відносин як в самому підприємстві, так і в зовнішньому ринковому середовищі, якому дана система потребує постійного регулювання і управління. У сучасній маркетинговій системі існує певний склад основних сил і діючих осіб, зображеній на рисунку 1.1.

Рисунок 1.1 Основні сили і діючі особи сучасної маркетингової системи

На підприємство впливають постачальники, конкуренти та зовнішнє середовище. Все це обумовлює дії підприємства на ринку кінцевих споживачів. Маркетингові ж дослідження, що проводяться підприємством та його конкурентами допомагають приймати зважені рішення, завжди бути в курсі подій та змін на ринку споживачів. Між підприємством та зовнішнім маркетинговим середовищем відбувається безперервний обмін ресурсами та інформацією. Для того, щоб ефективно діяти, підприємство повинне, з одного боку, пристосовуватися до змін у зовнішньому маркетинговому середовищі, а з іншого - діяти на нього [18, c. 108].

Маркетингове макросередовище, як відомо, є сукупністю зовнішніх параметрів впливу на підприємство, які визначають виконання ним виробничої функції, функції забезпечення ресурсами та маркетингових функцій. Під макросередовищем підприємства зазвичай розуміють систему економічних відносин між підприємством та іншими макроекономічними суб'єктами, яка реалізується через стабільність політичної та правової сфер, динаміку споживчих витрат, рівень зайнятості, рівень цін, агреговану податкову ставку тощо. Зокрема, є такі види середовища: природне, політично-правове, економічне, демографічне, морально-етичні цінності, звичаї, віросповідання, традиції. Надмірне податкове навантаження, погіршення демографічного середовища, посилення вимог до екологізації продукції та зростання попиту споживачів на продукцію з додатковими корисними властивостями, нестабільний економічний стан країни спричинює вибір підприємствами переважно не стратегій зростання, які просто нереально реалізувати за існуючих умов, а стратегії підтримання («виживання») умовах несприятливих факторів макросередовища та наявних загроз [30, c. 165].

Відповідно до сучасної концепції орієнтації торговельної та збутової діяльності підприємства на ринок, на конкретні вимоги споживача, організаційно-економічний механізм підходу з боку маркетингу до вдосконалення управління підприємствами повинен являти собою цілеспрямовану взаємозв'язану взаємодію елементів управління виробництвом, постачанням, збутом, фінансами і трудовими ресурсами при визначальній ролі маркетингу як процесу, що створює передумови для забезпечення задоволення бажань покупця за допомогою розробки і пропозиції очікуваних їм товарів і послуг. Тому і організаційні і економічні ланки включають в свій склад елементи маркетингу і його особливості, що дозволяє зв'язати можливості підприємств з потребами зовнішнього середовища, чітко реагуючи на зміни структури і вимоги ринку, визначаючи поведінку господарюючих суб'єктів.

Сутність маркетингового підходу до управління підприємствами характеризує його як комплексну систему, що дозволяє зв'язати можливості господарюючих суб'єктів з потребами ринку й добитися переваг у порівнянні з конкурентами. Орієнтація підприємств на використання маркетингового підходу зазвичай вимагає зміни структури їх управління. При цьому на перше місце в управлінні господарюючими суб'єктами виходить підрозділ маркетингу і його керівники, що визначатиме в майбутньому напрями діяльності всіх інших служб, включаючи безпосередньо і виробництво.

управління маркетинговий рослинництво економічний

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА АНАЛІЗ СТАНУ МАРКЕТИНГОВОГО СЕРЕДОВИЩА ФУНКЦІОНУВАННЯ ТДВ «КОМСОМОЛЕЦЬ»

2.1 Аналіз маркетингового середовища функціонування підприємства

Територія землекористування ТДВ "Комсомолець" розташована на півдні міста Арциз - 2. На півночі землекористування обмежуються руслом р.Кагільник, на сході - землями " Путь Ілліча", на півдні, південному-заході землями сільського господарства "Бургуджи». Віддаль до найближчої залізничної станції - Арциз - 5 км; до районного центру - 5 км.; до обласного центру - 160 км. Землекористування господарства розташоване в зоні різнотравно-злакових степів з посушливим кліматом, недостатньою кількістю опдів та високою інсоляцією, а в літній період нерідко з періодичними суховіями. По метеорологічним даним річна кількість опадів складає 400 мм. Безморозний період триває 200 днів. Зима м'яка, коротка, вона продовжується біля 2,5 місяців і характеризується частими відлигами. Середня місячна температура повітря самого холодного місяця січня - 2,5. весна дружня, наступає, зазвичай, в перших числах березня.

Температурні умови сприятливі для розвитку більшості сільськогосподарських культур, дозволяють вирощувати ряд цінних теплолюбивих культур: виноград, баштанні, овочі, зерно, рис та ін. Нестача вологи є одним з головних лімітуючих факторів урожайності. В боротьбі з посухою велика роль належить всьому комплексу агропідприємств направлених на нагромадження та зберігання вологи в грунті.

Територія ТДВ "Комсомолець" є частиною Причорноморської низини, яка відрізняється рівним характером рельєфу і розташована на водо розділі між пересихаючими ріками Кагільнік і Аліяга.

Менша частина території являє собою прирічкову полосу шириною 1-1,5 км. Нахилену на північ та північний захід - до р.Кагільник. межею вказаних частин території є водо розділ шириною 200-300 м., що перетинає землеугіддя господарств на схід.

На південь від цього водо розділу переважають плато і схили крутизною менше 1, а в південно-західній частині землекористування господарства значну площу складають слабо пологі схили, крутизною 1-3

На північ водорозділу переважають схили крутизною від 3 до 12, зустрічаються сильно покаті і круті схили 12-20. тому на південь від вказаного водорозділу сучасні процеси ерозії грунту (змив і розмив) слабо виражений, в той час як на північ від водорозділу значно розвинутий поверхневий сток води в період танення снігу і великих дощів обкладеного та ливневого характеру, а тому сильніше розвинена водна ерозія грунтів та іде утворення активних форм глибинної ерозії - промоїн та ярів.

Грунтотвірні породи на території господарства представлені лесами, лесовидними суглинками, які підстеляються супісками, бурою легкою глиною, щільними глинами, делювіально-алювіальним та делювіальними відкладами.

Грунти ТДВ "Комсомолець" представлені головним чином чорноземами звичайними перехідними до південних мало гумусними, важко суглинистими на лісах.

Розглянемо маркетингове середовище підприємства ТДВ «Комсомолець». Ф.Котлер визначає маркетингове середовище як сукупність факторів, які впливають на спроможність підприємства розвивати й підтримувати взаємовідносини з цільовим ринком [27, c.237].

Маркетингове середовище постійно змінюється: ринкові можливості й загрози виникають, змінюються й зникають, тому для підприємства є дуже важливим, вчасно розпізнавши ринкові можливості й загрози, розвивати можливості та знешкоджувати загрози.

Проаналізуємо маркетингове середовище ТДВ «Комсомолець» за допомогою SWOT-аналізу.

Таблиця 2.1 Визначення ринкових можливостей і загроз ТДВ «Комсомолець»

Параметри оцінки	Можливості	Загрози
1. Фактори попиту	Задовольнити попит на продукцію рослинництва серед населення району	Використання замість насіння вищого сорту більш дешеве та ижчої якості
2. Фактори конкуренції	1. Покращити якість продукції, що продається 2. Впровадити нові сорти культур в рослинництві	1.Велика кількість вітчизняних конкурентів 2.Різноманітність продукції на ринку 3.Можливість заміни однієї культури на іншу
3. Фактори збуту	1.Створити мережу власних торгівельних точок господарства 2.Орендувати склади для зберігання продукції 3.Можливість швидко та з низькими витратами доставляти продукцію до основних ринків збуту 4.Продаж продукції власним працівникам	1.Велика орендна плата за торгівельні точки в міській зоні 2.Неспроможність взяти в оренду склади через високу орендну плату за їх використання 3.Збільшення цін на паливо-мастильні матеріали
4. Економічні фактори	Наявність цілорічного попиту через збільшення доходів населення	Ріст цін на ресурси, що використовуються в виробництві продукції
5. Політичні й правові фактори	Виділення державою дотацій на розвиток окремих галузей	1.Нестабільна правова база 2.Політична криза спричинена поділом влади
6. Науково-технічні фактори	1.Використання новітніх методів вирощування продукції рослинництва 2.Використання іноземного досвіду в розвитку підприємства	Висока ціна інформації про новітні іноземні розробки та багатовитратність процесу їх впровадження
7. Соціально-культурних факторів	Постійна пропаганда здорового образу життя	Небажання молодих спеціалістів повертатись у сільську місцевість
8.Природні й екологічні фактори	По метеорологічним даним річна кількість опадів складає 400 мм. Безморозний період триває 200 днів. Зима м'яка, коротка, вона продовжується біля 2,5 місяців і характеризується частими відлигами.	1.Нестабільні погодні умови, високі ризики пов'язані з поганими погодними умовами. 2.Вплив природних катаклізм та стихійних лих

В таблиці 2.1 ми визначили основні можливості та загрози для підприємства. Основними можливостями підприємства є: покращити якість продукції, впровадити нові сорти культур, створити власну мережу торгівельних точок, гарні погодні умови. Основними загрозами є: велика кількість конкурентів, нестабільна правова база, різноманітність продукції на ринку, вплив природних катаклізм та стихійних лих.

Таблиця 2.2 Визначення сильних і слабих сторін ТДВ «Комсомолець»

Параметри оцінки	Сильні сторони	Слабкі сторони
1.Органі-зація	1.Чітко врегульована структура управління, що відповідає нормативним вимогам. 2.Висока кваліфікація працівників господарства 3.Наявність мережі телефонного зв'язку	1.Низька зацікавленість працівників у розвитку господарства 2.Недостатнє вкладання коштів в підвищення кваліфікації працівників
2.Вироб-ництво	1.Випуск екологічно чистої продукції без додавання гербіцидів та добрив 2. Середній рівень спеціалізації, підприємство має виноградорно-технічний напрямок виробництва	1.Високі втрати продукції при збиранні. 2.Якість випускаємої продукції є достатньо низькою 3.Застарілість обладнання, що використовується 4.Сезонність виробляємої продукції
3. Фінанси	1. Підприємство має великі обсяги виробництва	1.Отримання доходів лише в окремий період (влітку та восени) 2.Відсутність страхування виробляємої продукції
4. Інновації	Закупівля нових тракторів	Відсутність інновацій в багатьох сферах
5.Марке-тинг	1.Розгалужена мережа транспортних зв'язків	1.Висока конкурентність на ринку 2.Відсутність фірмових торгових точок господарства 3.Відсутність рекламних компаній господарства 4.Відсутність відділу маркетингу 5.Необхідність вкладання коштів для залучення працівників обізнаних у маркетинговій діяльності

Аналіз таблиці 2.2 свідчить, що найбільш вагомими є такі сильні сторони як: чітко врегульована структура управління, що відповідає нормативним вимогам, висока кваліфікація працівників господарства, підприємство не є збитковим та розгалужена мережа транспортних зв'язків, закупівля нових тракторів, середній рівень спеціалізації, підприємство має виноградарно-технічний напрямок виробництва, випуск екологічно чистої продукції без додавання гербіцидів та добрив, наявність мережі телефонного зв'язку. Однією з найкращих можливостей для підприємства ТДВ «Комсомолець» є великі обсяги виробництва сільськогосподарських культур.

Із слабких сторін найбільш вагомими є такі як: отримання доходів лише в окремий період (влітку та восени), застарілість обладнання, що використовується, якість випускаємо продукції є достатньо низькою та відсутність рекламних компаній господарства, високі втрати продукції при збиранні, відсутність інновацій в багатьох сферах, відсутність відділу маркетингу, необхідність вкладання коштів для залучення працівників обізнаних у маркетинговій діяльності, відсутність фірмових торгових точок господарства, відсутність страхування виробляємої продукції, недостатнє вкладання коштів в підвищення кваліфікації працівників, низька зацікавленість працівників у розвитку господарства. Найбільшу увагу підприємству потрібно приділити такій загрозі, як відсутність інновацій, адже в наш час без сучасного обладнання, машин, устаткування не можливе ефективне існування в конкурентному середовищі.

Підприємство повинно поставитись до розгляду слабких сторін дуже серйозно, адже вони можуть створити дуже великі перешкоди для його діяльності в майбутньому.

Також, підприємство має використовувати свої можливості у мірі своїх сил. Слідуючи їм підприємство покращить ефективність діяльності в майбутньому та зможе підвищити власні конкурентні позиції.

.Таблиця 2.3 Матриця SWOT-аналізу ТДВ «Комсомолець»

	МОЖЛИВОСТІ 1.Впровадити нові сорти та гібриди культур в рослинництві 2.Можливість швидко та з низькими витратами доставляти продукцію до основних ринків збуту 3. По метеорологічним даним річна кількість опадів складає 400 мм. Безморозний період триває 200 днів. Зима м'яка, коротка, вона продовжується біля 2,5 місяців і характеризується частими відлигами 4.Задовольнити цілорічний попит на продукцію рослинництва серед населення району. 5.Покращити якість продукції, що продається 6.Використання новітніх методів вирощування	ЗАГРОЗИ 1.Велика кількість вітчизняних та зарубіжних конкурентів 2.Нестабільна правова база; Політична криза спричинена поділом влади 3.Ріст цін на ресурси, що використовуються в виробництві продукції 4.Вплив природних катаклізм та стихійних лих 5.Якісні іноземні вироби 6.Нестабільні погодні умови, високі ризики пов'язані з поганими погодними умовами.
СИЛЬНІ СТОРОНИ 1.чітко врегульована структура управління, що відповідає нормативним вимогам; 2.висока кваліфікація працівників господарства; 3.впровадження новітніх методів вирощування овочів; 4.розгалужена мережа транспортних зв'язків; 5 середній рівень спеціалізації, підприємство має виноградорсько-зерновий напрямок виробництва	1. Як скористатися можливостями, що відкриваються, використовуючи сильні сторони господарства? - впровадити нові сорти та гібриди культур в рослинництві щоб задовольняти постійний цілорічний попит на продукцію; - швидко та з низькими витратами доставляти продукцію до основних ринків збуту через розгалужену мережу транспортних зв'язків; - впровадити новітні методи вирощування продукції завдяки сприятливому клімату; - удосконалення існуючої системи виробництва завдяки наявності високо кваліфікованого персоналу	2. За рахунок яких сильних сторін можна нейтралізувати існуючі погрози? - передбачення можливих втрат від поганих погодних умов кваліфікованими працівниками та використання страхування як способу запобігання ризиків; - зменшення витрат на виробництво продукції завдяки використання новітніх методів їх вирощування; - використання вигідного розташування господарства як перевага перед конкурентами;
СЛАБКІ СТОРОНИ 1. відсутність відділу маркетингу; 2.високі втрати продукції при збиранні; 3.застарілість обладнання, що використовується; 4.відсутність інновацій в багатьох сферах; 5. відсутність страхування продукції; 6.сезонність виробленої продукції	3. Які слабкі сторони господарства можуть перешкодити скористатися можливостями? - в результаті відсутності маркетингового відділу господарству буде важко дослідити ринок та дослідити відповідні питання; - застарілість обкладення може перешкоджати введенню нових методів вирощування рослин та тварин та покращенню якості продукції; - відсутність інновацій перешкоджає покращенню якості продукції.	4. Яких загроз, збільшених слабкими сторонами господарства потрібно найбільше побоюватися? - ризик повної або часткової втрати врожаю через природні катаклізми та стихійні лиха; - існування на ринку конкурентів, що виробляють продукцію за нижчими цінами; - неспроможність конкурувати з якісними іноземними виробами через відсутність інновацій та застарілості використовуваного обладнання; - необізнаність про діяльність конкурентів через відсутність відділу маркетингу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таким чином, провівши SWOT-аналіз діяльності ТДВ «Комсомолець», виявилися помилки в діяльності підприємства, які можуть привести до руйнування підприємства. Матриця SWOT-аналізу допомогла поглянути на сильні і слабкі сторони підприємства, проаналізувати можливості і погрози зовнішнього середовища, і в результаті запропонувати нові заходи для покращення діяльності підприємства.

Для того, щоб скористатися можливостями, які відкриваються перед підприємством потрібно: впровадити нові сорти та гібриди культур в рослинництві щоб задовольняти постійний цілорічний попит на продукцію, швидко та з низькими витратами доставляти продукцію до основних ринків збуту через розгалужену мережу транспортних зв'язків, впровадити новітні методи вирощування продукції завдяки сприятливому клімату, удосконалення існуючої системи виробництва завдяки наявності високо кваліфікованого персоналу.

Для підприємства найбільш важливими та страшними загрозами є: ризик повної або часткової втрати врожаю через природні катаклізми та стихійні лиха, неспроможність конкурувати з якісними іноземними виробами через відсутність інновацій та застарілості використовуваного обладнання, необізнаність про діяльність конкурентів через відсутність відділу маркетингу.

Слідуючи всім вище наведеним заходам підприємство ТДВ «Комсомолець» зможе значно покращити свою діяльність.

2.2 Державне регулювання маркетингу в Україні

Потреба держави в стратегічно важливих видах сільськогосподарської продукції і продовольства визначається Кабінет Міністрів України щорічно.

Розміщення виробництва стратегічно важливих видів сільськогосподарської продукції здійснюється із врахуванням потенціалу природноекономічних зон України та кон'юнктури ринку.

Виходячи із обсягів потреби в стратегічно важливих видах сільськогосподарської продукції, в Державному бюджеті щороку передбачаються кошти для виплати дотацій на їх виробництво.

Дотації на підтримку виробництва окремих видів тваринницької продукції запроваджуються з метою стабілізації доходів сільськогосподарських товаровиробників, стимулювання виробництва молока, вирощування великої рогатої худоби та свиней, стримування цін на продовольчі товари тваринного походження [9].

Кабінет Міністрів України щорічно визначає види тваринницької продукції, на виробництво яких виділяються дотації, та затверджує порядок їх застосування.

Обсяги дотацій на виробництво молока коров'ячого та вирощування худоби в розрахунку на одиницю продукції визначаються Кабінетом Міністрів України виходячи із необхідності відшкодування сільгосптоваровиробникам витрат до рівня середньогалузевих нормативних витрат на їх виробництво.

На вирощування великої рогатої худоби і свиней дотації вводяться поетапно протягом трьох років до рівня повного відшкодування середньогалузевих нормативних витрат для забезпечення рентабельного виробництва м'яса.

Порядок визначення середньогалузевих нормативних витрат на виробництво молока та м'яса встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Підтримка сільського господарства у забезпеченні технікою здійснюється шляхом:

а) часткової компенсації вартості (до 70 відсотків облікової ставки Національного банку України) банківських кредитів, що надаються сільгосптоваровиробникам на придбання вітчизняної сільськогосподарської та переробної техніки;

б) часткової (до 40 відсотків) компенсації державою вартості техніки і обладнання для агропромислового комплексу;

в) закупівлі вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу з наступною реалізацією її сільгосптоваровиробникам на умовах фінансового лізингу;

Підтримка сільськогосподарського виробництва у забезпеченні пально-мастильними матеріалами здійснюється шляхом:

а) компенсації за рахунок коштів Державного бюджету України частини ставок кредитів, які надаються банками сільськогосподарським товаровиробникам для придбання пально-мастильних матеріалів;

б) компенсації сільгосптоваровиробникам за рахунок коштів Державного бюджету України частини вартості нафтопродуктів, які закуповуються ними для виробництва товарної продукції. Обсяг зазначеної компенсації визначається щорічно у межах передбачених на ці цілі бюджетних коштів та встановлених нормативів витрат нафтопродуктів. При цьому понаднормативне споживання нафтопродуктів не компенсується [9].

Підвищення ефективності функціонування ринку сільськогосподарської продукції та продовольства забезпечується шляхом:

1. створення умов для запровадження сприятливої цінової політики ;

2. здійснення заходів по створенню та функціонуванню державної системи моніторингу ринку сільськогосподарської продукції і продовольства;

3. розвитку інфраструктури ринку;

4. вдосконалення механізмів державного регулювання аграрного ринку:

а) створення органів державного управління по регулюванню ринку сільськогосподарської продукції і продовольства та підтримки сільського господарства;

б) створення узгоджувальних комісій по цінах на рівні держави та реґіонів;

5.забезпечення якості та безпеки сільськогосподарської продукції, гармонізації державних стандартів з міжнародними вимогами.

Регулювання цін на сільськогосподарську продукцію та продовольство здійснюється шляхом запровадження:

а) фінансових та товарних інтервенцій;

б) заставних операцій;

в) дотацій на виробництво окремих видів тваринницької продукціїорення соціально орієнтованого ринкового господарства можливе лише за умови гнучкого поєднання регулюючого впливу держави з дією механізму ринкового саморегулювання. Державне регулювання здійснюється з метою створення сприятливих умов для ефективного функціонування всіх суб`єктів ринкових відносин та реалізації державної економічної політики.

Конкретні умови соціально-економічного розвитку, стан кон`юнктури ринку та стратегічні орієнтири держави обумовлюють необхідність використання різноманітних методів регулювання. Теорія державного регулювання економіки класифікує їх за формами впливу та засобами впливу і поділяє за: формами впливу - методи прямого та непрямого впливу; засобами впливу - правові, адміністративні, економічні та пропагандистські методи .

Кожен з названих методів ґрунтується на використанні сукупності певних важелів (інструментів) регулювання.

2.3 Аналіз економічного та фінансового стану підприємства

Виробництво всіх видів продукції сільського господарства безпосередньо залежить від стану рослинництва - розвивати тваринництво або створювати підприємства з переробки і реалізації сільськогосподарської продукції можна тільки в розрахунку на вітчизняний аграрний сектор. В іншому випадку ніхто не може гарантувати стійке функціонування таких підприємств.

Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції є одним з основних показників, що характеризують діяльність сільськогосподарських підприємств. Від його величини залежать обсяг реалізації продукції, рівень її собівартості, сума прибутку, рівень рентабельності, фінансовий стан підприємства, його платоспроможність і іншіекономічні показники. Тому аналіз необхідно починати з вивчення обсягу виробництва продукції, і зокрема продукції рослинництва [19,c.85].

Аналіз підприємства ТДВ «Комсомолець» почнемо з аналізу ресурсного потенціалу. Дані занесемо до таблиці 2.4.

Розрахувавши таблицю 2.8 можна зробити висновок, що на підприємстві земельні угіддя за 3 досліджуванні роки збільшились на 13,2%, з них рілля - на 17,8%, а багаторічні насадження зменшились на 0,7%.

Таблиця 2.4 Ресурсний потенціал ТДВ «Комсомолець»

Показники	2 012р.	2 013р.	2 014р.	2014р. у % до 2012р.
Сільськогосподарські угіддя, га	1757	1820	1989	113,2
з них.: рілля	1315	1380	1550	117,8
багаторічні насадження	442	440	439	99,3
Питома вага ріллі сільськогосподарських угіддях,%	74,8	75,8	77,9	104,1
Середньооблікова чисельність працівників, зайнятих в сільськогосподарському виробництві, всього, осіб	44	35	40	90,9
в т.ч. рослинництва	44	35	40	90,9
Фонд оплати праці, тис. грн.	878	728	785	89,4
Вартість основних засобів, тис. грн.	28488	28981	29275	102,8
Капіталозабезпеченість, тис. грн. на 100 га сільськогосподарських угідь	1621,1	1592,4	1471,8	90,8
Капіталоозброєність, тис. грн. на 1 працівника	647,4	828,0	731,8	113,0

Питома вага ріллі сільськогосподарських угіддях збільшилась на 4,1%, за рахунок збільшення самої ріллі. Чисельність робітників, зайнятих в сільськогосподарському виробництві зменшилась на 9,1%, ці результати відобразились і в зменшені фонду оплати праці на 10,6%.

Вартість основних засобів за 3 роки збільшилась на 2,8%.

Капіталозабезпеченість - це відношення обсягу основних виробничих фондів до площі сільськогосподарських угідь. Розрахувавши показник капіталозабезпеченості можна сказати, що він зменшився на 9,2%. Капіталоозброєність - вартість основного капіталу, що припадає на одного найманого працівника . Показник капіталоозброєність збільшився на 13,0%, за рахунок зменшення чисельності працівників та збільшення основних засобів.

Розглянемо виробництво продукції на підприємстві ТДВ «Комсомолець» Дані занесемо до таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 Виробництво основних видів продукції ТДВ «Комсомолець»,ц

Вид продукції	2012р.	2013р.	2014р.	2014 р. у % до 2012р.
Пшениця озима	4096	23477	34496	У 8,4 рази
Ячмінь озимий	4082	11201	8100	198,4
Сорго	1750	-	-	-
Соняшник	7030	13483	13704	194,9
Ріпак озимий	-	4437	2677	-
Плоди	1308	8805	1833	140,1
Виноград	51513	27608	30694	59,6

З таблиці 2.5 можна зробити висновок, що у 2014 році порівняно з 2012 роком році різко зросло виробництво майже всіх культур. Пшениця за 3 роки збільшилась у 8,4 рази, ячмінь - на 98,4%, виробництво соняшника, також, збільшилось на 94,9%. Вирощування плодів за 3 роки збільшилось на 40,1 %. Виробництво винограду за досліджуваний період зменшилось на 40,4%.

Підприємство ТДВ «Комсомолець» відмовившись від виробництва деяких сільськогосподарських кульрур, збільшило кількість вирощування інших.

Розглянемо структуру чистого доходу у таблиці 2.10.

З таблиці 2.6 можна зробити висновок, що чистий дохід від реалізації у зернових та зернобобових сільськогосподарських культурах за 3 роки зріс на 5294 тис. грн. за рахунок збільшення обсягів реалізації. У технічних сільськогосподарських також зріс, у 2014 порівняно з 2012 роком чистий дохід технічних культур збільшився на 3107 тис. грн.. Також, за рахонок більшого виробництва, різко збільшився чистий дохід плодів ( 427 тис. грн). Чистий дохід від винограду за досліджуваний період зменшився на 9419тис. грн.. Загалом чистий дохід від реалізації сільськогосподарської продукції рослинництва зменшився на 533 тис. грн. Але вирощування винограду та технічних культур залишається на підприємстві пріоритетним.

Таблиця 2.6 Вартість і структура чистого доходу (виручки) від реалізації продукції в ТДВ «Комсомолець»

Види продукції	2 012р.	2 013р.	2 014р.	В середньому за 2012 та 2014 рр.
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Зернові та зернобобові	1040	5,01	3990	22,0	6334	31,8	3788	19,5
Технічні	1878	9,1	5299	29,2	4985	25,1	4054	20,8
Плоди	341	1,6	2148	11,8	768	3,9	1086	5,6
Виноград	17176	82,8	6604	36,4	7757	39,0	10512	54,0
Разом по рослинництву	20094	-	18041	-	19844	-	19326	-
Послуги в сільському господарстві	306	1,5	82	0,5	23	0,1	137	0,7
Продукція сільського господарства і послуги	20400	100	18123	100	19867	100	19463	100

У таблиці 2.7 розглянемо фінансові результати діяльності ТДВ «Комсомолець».

Таблиця 2.7 Фінансові результати господарської діяльності ТДВ «Комсомолець»

Показники	2012 р.	2013 р.	2014 р.	2014р. +/- до 2012р.	2014р. в % до 2012р.
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, тис. грн.,	20964	18123	19857	-1107	94,7
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн., в т.ч.	19420	17521	19047	-373	98,1
Валовий прибуток(+)/збиток(-), тис. грн.	1544	602	810	-734	52,5
Інші операційні доходи	4146	2971	1804	-2342	43,5
Адміністративні витрати	425	408	515	90	121,1
Витрати на збут	128	207	323	195	У 2,5 рази
Інші операційні витрати	4468	2304	-	-	-
Доходи від операційної діяльності, тис.грн.	669	654	1776	1107	У 2,6 рази
Інші витрати	82	76	62	-20	75,6
Чистий прибуток , тис. грн.	587	578	1714	1127	У 2,9 рази

З таблиці 2.7 ми можемо зробити висновок, що за 3 досліджувані роки чистий дохід від реалізації продукції зменшився на 1107 тис.грн або на 5,3%. Собівартість зменшилась на 373 тис.грн або на 1,9%. Валовий прибуток зменшився на 734 тис.грн або на 47,5%. Інші операційні доходи зменшились на 56,5%, адміністративні витрати та витрати на збут збільшились на 21,1% та у 2,5 рази відповідно.

Чистий прибуток підприємства за 3 роки збільшився на 1127 тис.грн (у 2,9 рази) це відбулося за рахунок зниження собівартості продукції, збільшення фінансових результатів від операційної діяльності (у 2,6 рази), зменшення інших витрат ( на 24,4%).

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОМ ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА ТДВ «КОМСОМОЛЕЦЬ»

3.1 Оцінка ефективності маркетингу продукції рослинництва

З метою здійснення позитивного впливу на виробництво маркетингової діяльності та підвищення конкурентоспроможності аграрного підприємства необхідно регулярно проводити оцінку ефективності маркетингу продукції.

Оцінку ефективності маркетингової діяльності можна проводити різними способами.

Деякі вчені вважають, що ефективність маркетингової політики щодо конкретного підприємства чи галузі перебуває шляхом підсумовування результатів вдосконалення виробничої і збутової діяльності з урахуванням оптимального використання можливостей ринку, підвищення достовірності використовуваних прогнозів, ідентифікації сегменту ринку для певної продукції та ін..

Інші вважають, що оцінювати ефективність маркетингу слід за такими показниками, як кількість покупців, маркетингова інтеграція, адекватність інформації, стратегії, хоча алгоритму розрахунків не існує.

Маркетингова діяльність на практиці здійснюється шляхом виконання завдань маркетингу, таких як дослідження ринку, визначення сегментів ринку і вибір пріоритетних, позиціонування продукції, розробка привабливого для споживача товарного асортименту, впровадження на ринок нових продуктів, проведення гнучкої цінової політики, знаходження та підбір ефективних каналів збуту, комунікаційна діяльність. Основними функціями управління вважаються грамотне планування та організація, оскільки від якості і об'єктивності планів маркетингу залежить успіх всієї маркетингової діяльності [21, c.167].

У таблиці 3.1 розрахуємо урожайність сільськогосподарських культур та її динаміку.

Таблиця 3.1 Динаміка урожайності сільськогосподарських культур в ТДВ «Комсомолець» , ц з 1 га

Види продукції	2012р.	2013р.	2014р.	В середньому за 3 роки	2014 р. до 2012 р., %
Зерно і зернобобові, всього	11,2	43,3	43,8	32,8	У 3,9 рази
пшениця озима	20,5	46,9	41,1	36,2	У 2 рази
сорго	15,9	-	-	-	-
ячмінь озимий	13,6	37,3	40,5	30,4	У 2,9 рази
Соняшник	28,1	38,5	45,7	37,4	162,6
Ріпак	-	22,2	16,7	-	-
Плоди	13,7	67,7	13,3	31,6	97,1
Виноград	149,3	91,7	101,9	114,3	68,2

З таблиці ми можемо зробити висновок, що урожайність за 3 роки збільшилась майже у всіх культурах. Урожайність пшениці озимої збільшилась у 2 рази, це відбулося за рахунок збільшення зібраної площі, також зросла урожайність озимого ячміню ( у 2,9 рази). Урожайність соняшника за 3 досліджуванні роки збільшилась на 62,6%.

Урожайність плодів та винограду зменшилась на 2,9 та 31,8% відповідно, це відбулося за рахунок зменшення зібраної площі. У 2012 році таку культуру як ріпак не вирощували, але за 2 останні роки його урожайність зменшилась на 24,8%. У таблиці 3.2 розрахуємо рівень рентабельності сільськогосподарських культур.

Таблиця 3.2 Рентабельність основних видів продукції в ТДВ «Комсомолець»,%

Види продукції	2 012 р.	2 013 р.	2 014 р.
Зерно і зернобобові, всього	-31,2	-0,2	7,6
пшениця озима	-34,1	-0,2	42,0
сорго	134,6	-	-
ячмінь озимий	-36,8	-0,2	-44,2
Соняшник	-23,3	6,8	-0,7
Ріпак	-	1,2	26,2
Плоди	74,9	-9,4	-34,6
Виноград	9,0	-0,3	-1,3

З таблиці ми можемо зробити висновок, що у 2012 році рентабельними були лише плоди, виноград та сорго. У 2013 році - лише соняшник і ріпак. У 2014 році рентабельними були озима пшениця та ріпак. За 3 досліджуванні роки збільшилась рентабельність озимої пшениці, ріпаку та соняшника. А рентабельність озимого ячміню, плодів, винограду зменшилась.

Для того, щоб дізнатися, які фактори впливають на ефективність підприємства, проведемо факторний аналіз.

3.2 Становлення системи маркетингового управління підприємством

Під структурою управління розуміється упорядкована сукупність тривко взаємопов'язаних елементів, що забезпечують функціонування і розвиток організації як єдиного цілого. ОСУ визначається також як форма розподілу і кооперації управлінської діяльності, в рамках якої здійснюється процес управління по відповідних функціях, направлених на рішення поставлених задач і досягнення наміченої мети. З цих позицій структура управління представляється в вигляді системи оптимального розподілу функціональних обов'язків, прав і відповідальності, порядку і форм взаємодії між її складовими органами ,що входять в управління і працюючими в них людьми [15, с.117].

Структура управління в ТДВ "Комсомолець" має вигляд класичної концепції, що історично склалася ієрархії, тобто спостерігається передача повноважень від вищих до нижчих рівнів управління в господарстві. Розглянемо структуру управління ТДВ "Комсомолець" на підставі рис 3.1.

Організаційна структура підприємства представлена функціональними, допоміжними і обслуговуючими службами та основними підрозділами. На підприємстві функціонують бухгалтерська, агрономічна та інженерно-технічна функціональні служби.

До складу допоміжних та обслуговуючих підрозділів відноситься автопарк, склад та зернотік.

В основні підрозділи ТДВ "Комсомолець" входять дві тракторні бригади, виноградарська та садівнича бригади.

ТДВ «Комсомолець»

Функціональні служби

Допоміжні обслуговуючі служби

Основні підрозділи

Рисунок 3.1 Організаційна структура ТДВ «Комсомолець»

Побудуємо управлінську структуру нашого підприємства (рисунок 3.2).

Кожній організаційній будові господарства відповідає певна структура управління, яка визначається системою взаємопідлеглості та характером відносин між управлінськими працівниками різних рівнів управління.

Розглянувши управлінську структуру підприємства, можемо сказати, що на підприємстві, окрім керівника, є секретар, бухгалтер, агроном та інженер. Також функціонує завідувачі складом, автопарком та зернотоком. Прац...