Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МАТВІЇВ Микола Ярославович

УДК 378.1

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

Тернопіль - 2010

Робота виконана в Тернопільському національному економічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий консультант: доктор економічних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України Савельєв Євген Васильович,

завідувач кафедри міжнародної економіки.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

Буркинський Борис Володимирович,

Інститут ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, директор;

Оболенська Тетяна Євгенівна,

університет імені В. Гетьмана”, проректор з науково-педагогічної роботи;

доктор економічних наук, професор, Дайновський Юрій Анатолійович,

Львівська комерційна академія, завідувач кафедри маркетингу.

Захист дисертації відбудеться 4 лютого 2010 р. об 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д58.082.03 Тернопільського національного економічного університету за адресою: 46020 м. Тернопіль, вул. Львівська, 11, корпус 11, зал засідань.

Автореферат розісланий «29» грудня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент М. П. Шаварина

Актуальність теми. Переорієнтація багатьох країн світу на використання моделей інноваційного економічного зростання актуалізує необхідність формування адекватної системи знань як базису для економіки, за основу якої взято їхнє продукування й використання. При цьому знання набувають ознак специфічного товару. Так, за даними ЮНЕСКО, у 2010 р. обсяги міжнародного ринку освітніх послуг можуть перевищити 100 млрд. дол. США, міжнародного ринку НДДКР - 310 млрд. дол., міжнародного ринку інновацій - 50 млрд. дол. Загалом обсяги міжнародного ринку знань і науково-технологічних розробок та інновацій становлять близько 460 млрд. дол. із чітко визначеною позитивною динамікою на перспективу (за прогнозними оцінками вчених, які враховують сучасні тенденції у 2012 р., його обсяги зростуть удвічі й досягнуть 1 трлн. дол.).

Більшість дослідників вважає, що формування цих ринків відбувається за моделлю «центр-периферія», в якій чітко позиціонуються країни ядра і країни периферії. Так, позицію лідера на міжнародному ринку освітніх послуг займають США (зі щорічним доходом близько 17 млрд. дол.). Ядро міжнародного ринку НДДКР формують КНР (61,8%), США (41,2%), Індія (29,4%), Японія (14,7%) та Великобританія (13,2%). Україна належить до країн периферії міжнародного ринку знань. При цьому виникає суперечність між сформованим доволі високим освітнім і науковим потенціалом країни та нерозвинутістю інституційних і економічних механізмів функціонування ринку знань. Проблему поглиблює формування загальноєвропейського ринку знань, основою якого є інтеграція національних освітніх систем і утворення міжнародних мереж, що підвищують мобільність міжкраїнних потоків молоді та студентів. Через це входження України в європейський та світовий ринки значною мірою залежить від здатності продукувати й використовувати знання для забезпечення внутрішнього і зовнішнього ринків достатньою кількістю конкурентоспроможних продуктів та товарів.

З огляду на викладене вище формування дієвих економічних механізмів національного ринку знань перетворюється для України на фактор міжнародної конкурентоспроможності на окремих сегментах світового ринку і детермінанту її економічного зростання. Конкурентоспроможність країн та її суб'єктів господарювання стає залежною від використання інноваційних продуктів. Проте специфіка механізмів використання інтелектуального капіталу і його головного носія - людини - полягає в тому, що вони лише у своїй єдності можуть формувати конкурентні переваги країни чи підприємства. Тому створення умов для творчого використання і постійного поповнення нових знань стає визначальним елементом економічного потенціалу країни, галузі, підприємства й самої людини.

Розвиток інноваційних, інформаційних та комунікаційних технологій дає змогу всім суб'єктам ринку знань взаємодіяти на глобальному рівні у принципово інших масштабах і таким чином активно впливати на процеси економічного розвитку суспільства. При цьому виокремлюються ринок попиту на знання, який формують виробництво та сфера послуг, і ринок пропозиції, розвиток котрого забезпечують сектори освіти, науки, виробництва інноваційного продукту, включаючи товар та послуги. Кожен з цих ринків має свою специфіку в формуванні механізму економічного розвитку. Все це підтверджує необхідність і своєчасність дослідження проблематики маркетингу на ринку знань.

Актуальність теми дослідження зростає також з огляду на необхідність застосування комплексного й системного підходів у процесі трансформації сфери (та ринку) знань. Це пояснюється поглибленням взаємозв'язків і залежностей між освітнім, науковим, виробничим та фінансовими секторами сучасного суспільства. Таким чином, виникає потреба у виокремленні нового напрямку наукових і прикладних досліджень у сучасній економіці - маркетингу знань.

Незважаючи на порівняно невеликий термін реформування сфери знань, цю актуальну проблему досліджували багато вітчизняних учених, серед яких: В. Александрова, Ю. Бажал, Л. Балабанова, М. Василевський, В. Вітлінський, А. Войчак, А. Гальчинський, В. Геєць, В. Герасимчук, Н. Гончарова, О. Грішнова, Ю. Дайновський, М. Дробнохот, М. Долішній, А. Загородній, В. Зубко, С. Ілляшенко, І. Каленюк, В. Кардаш, Г. Козаченко, К. Корсак, Є. Крикавський, О. Кузьмін, Н. Куденко, В. Куценко, Ю. Петруня, Т. Оболенська, О. Оліфіров, А. Павленко, Р. Патора, Н.Протасова, І. Решетнікова, Є. Савельєв, А. Садкова, Л. Семів, Н. Чухрай, С.Юрій, М. Янків і багато інших. Вивчення аналогічних проблем у Росії та за кордоном проводили науковці І. Ансофф, Л. Барух, Г. Беккер, Н. Баженова, Б. Берман, А. Браверман, Ф. Букерель, А. Воронін, Є. Воронов, Д. Герсон, Б. Гершунський, Н. Голдабін, Є. Голубков, Я. Гордон, Г. Гурієва, Н. Гуляєва, Е. Гуммесон, А. Дайанн, Б. Девісс, Е. Денісон, С. Дібб, П. Дойль, П. Друкер, Ф. Еддінг, М. Кольчугіна, Д. Кондрик, Ф. Котлер, Ж. Лабмен, Р. Ланкард,Г. Леттау, Н. Литвинова, В. Лукін, К. Макхем, В. Маркова, Д.Міл, Л. Міляєва, К. Мур, Т. М'ясоєдова, А. Панкрухін, Є. Попов, О. Портер, П. Савіотті, О. Сагінова, П. Саркісов, К. Свайб, Р. Солоу, А. Стрижов, С. Струмилін, Т. Стюард, С. Фалькевич, О. Хавін, Г. Хог, А. Ченцов, Ю. Чернецький, Д. Шевченко, Є. Шестопалова, С. Шишкін, Т. Шульц, В. Щетиніна й ін. Однак проведені дослідження не можуть повністю вирішити питання теорії і практики розвитку маркетингу знань в Україні. У працях вчених розглядаються лише окремі проблеми розвитку, виробництва, управління та застосування знань як на індивідуальному рівні, так і у практичній діяльності суб'єктів господарювання.

Є всі підстави стверджувати, що сучасний розвиток економічної науки у сфері маркетингу суттєво відстає від потреб практики в питаннях управління знаннями. Це виявляється в тому, що на даний час не здійснено цілісних досліджень з маркетингу знань. Через це суттєво стримується роль маркетингу у використанні знань, особливо щодо отримання ефекту масштабу. Значущість цього питання стає очевидною при посиленні орієнтації національних економік на використання основних принципів економіки нового типу. Значною мірою вирішення цієї проблеми набуває актуальності й для України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота пов'язана з низкою науково-дослідних робіт, що виконувалися в Тернопільському національному економічному університеті: «Дослідження теорії та розробка методологічних засад управління маркетингом в системі вищої освіти» (номер державної реєстрації 01003U000141) та «Дослідження методологічних основ управління маркетингом підприємств (організацій) різних форм власності» (номер державної реєстрації 0105U005411) на замовлення Міністерства освіти і науки України, в яких автором розроблено рекомендації щодо формування стратегії вищих навчальних закладів в умовах ринкових відносин та комплекс маркетингу виробництва знань, здійснено оцінку організації маркетингової діяльності у сфері вищої освіти, подано низку рекомендацій щодо окреслення напрямків міжнародної інтеграції вищих навчальних закладів і приєднання України до Болонського процесу.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретико-метологічна розробка системи маркетингового управління ринком знань як відносно самостійного напрямку маркетингової науки, на основі чого викладено науково обґрунтовані пропозиції, впровадження яких зробить значний внесок у розвиток економіки країни.

Комплексний підхід до реалізації визначеної мети дав змогу окреслити коло завдань, які необхідно вирішити, а саме:

- дослідити теоретико-методологічні основи маркетингу знань з метою виокремлення його як самостійної сфери наукових і прикладних досліджень в економіці;

- обґрунтувати сутнісні характеристики та з'ясувати економічну природу «знання» в сучасних умовах для позиціонування цієї категорії як базової у системі понять економіки знань;

- побудувати модель формування ринкового попиту на знання для дослідження лімітуючих і стимулюючих факторів, що мають вирішальне значення для підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів (послуг);

- ідентифікувати маркетинг знань у системі ринкових механізмів для дослідження взаємозв'язку ринку знань з ринком праці;

- виокремити маркетинг знань як складову ринкової економіки та визначити його місце у структурі менеджменту підприємства для забезпечення адекватності управління попитом на ринку знань;

- розглянути особливості основних економічних складових маркетингу знань, зокрема освіти, науки і проектно-конструкторських робіт, з метою визначення їхньої ролі та оцінювання впливу на забезпечення сталого економічного зростання країни;

- провести сегментацію і позиціювання знань на ринку з метою ідентифікації цільових груп споживачів зі схожими потребами та мотиваційними характеристиками для збільшення конкурентних переваг фірм, що володіють унікальними знаннями;

- розробити маркетинг-мікс на ринку знань для оцінювання його ефективності й особливостей функціонування при формуванні комплексу маркетингу, зокрема маркетингової товарної, цінової, комунікаційної політик, та просування знань на ринку з метою виокремлення знань як детермінанти й основного ресурсу для розвитку сучасного суспільства поряд із землею, працею і капіталом;

- окреслити тенденції розвитку міжнародних ринків знань та особливості формування технологій їхнього виробництва в європейських країнах з метою проведення моніторингу міжнародного і національного ринків знань;

- систематизувати маркетингові методи конкуренції вищих навчальних закладів на ринку знань України у виробництві та реалізації освітніх послуг (ОП) у контексті маркетингу-мікс для визначення потенційних можливостей експансії вітчизняних вищих навчальних закладів;

- розробити концепцію і визначити складові елементи моделі використання маркетингу знань у сучасних умовах.

Об'єктом дослідження є маркетинг на ринку знань.

Предмет дослідження - теоретико-методологічні та прикладні аспекти функціонування і розвитку маркетингу знань на ринку.

Методологія і методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є концептуальні положення економічної теорії, а також праці сучасних вітчизняних і зарубіжних вчених з різних галузей знань, в яких подано фундаментальні положення теорії маркетингу знань.

У процесі наукового дослідження було використано низку методів, серед яких найважливішими є: загальнонаукові методи дослідження (системний підхід - при дослідженні теоретико-методологічних основ маркетингу знань; наукової індукції та дедукції - при обґрунтуванні сутнісних характеристик і з'ясуванні економічної природи поняття «знання» у сучасних умовах, побудові моделі формування ринкового попиту на знання; просторового, економічного, статистичного і соціологічного аналізу - для дослідження функціонування маркетингу на ринку знань; метод порівняння і синтезу - для виявлення особливостей розвитку ринку знань, включаючи вищі навчальні заклади як виробників знань, та визначення їхнього місця у системі підготовки фахівців, тенденцій розвитку ринку) та спеціальні економічні методи (системно-структурного аналізу - для дослідження технологій і комплексу маркетингу знань; картографічний - для візуального вивчення явищ та процесів, пов'язаних з новітніми особливостями реформування ринку знань; моделювання - для розробки стратегій маркетингу знань в Україні; кореляційно-регресійного аналізу - для визначення й оцінювання можливостей підвищення рівня якості та конкурентоспроможності знань на національному і міжнародному ринках).

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України й Кабінету Міністрів України, нормативні документи міністерств і відомств України, дані Міністерства освіти і науки України, Державного комітету статистики України, обласних управлінь статистики, матеріали інших галузевих управлінь, дані соціологічного обстеження населення, а також міжнародні законодавчі та нормативні акти й угоди.

Наукова новизна отриманих результатів. У дисертаційній роботі сформовано теоретико-методологічну базу нового наукового напрямку маркетингової науки - маркетингу знань, на основі чого визначено концептуальні засади і розроблено маркетингові методи конкуренції вищих навчальних закладів на ринку знань.

У процесі дослідження отримано такі найбільш суттєві наукові результати, що розкривають особистий внесок автора у розробку проблеми та характеризують новизну роботи:

вперше:

- доведено необхідність виокремлення нового напрямку наукових досліджень - маркетингу знань - і розроблено концепцію, що характеризує його як вид економічної діяльності, спрямований на задоволення потреб споживачів в інтелектуальних продуктах, а також у просуванні здібностей людини на ринку з метою отримання доходу; сформовано категорійний апарат нового напрямку в теорії маркетингу - маркетингу знань, що охоплює також «маркетинг знань», «ринок знань», «комплекс маркетингу знань» та «елементи маркетингу-мікс знань», взяті за основу при розробці методики вибору і вимірювання оцінних показників для визначення характерних ознак та окреслення тенденцій розвитку ринку знань, здійснення порівняльного аналізу знань як товару, ідентифікації суб'єктів та об'єктів маркетингу в сфері знань і проведення моніторингу дослідження економічних складових знань як самостійного фактора економіки нового типу;

- закладено теоретичні основи комплексу «маркетинг знань», включаючи його функціонування на ринку, сегментацію і позиціонування знань та принципи їхнього здійснення, що дає змогу розглядати його як цілісну систему сфери знань у трьох основних аспектах: як спосіб мислення, спосіб дій і науку: перший аспект відображає задоволення інтелектуальних потреб особи та споживачів у використанні знань; другий - показує сукупність різних засобів, які застосовуються для досягнення визначеної мети; третій - розглядає маркетинг як систему знань про ринок, що постійно розвивається, способи вивчення й управління ним;

- з'ясовано особливості сформованих комплексів поширення знань у сфері вищої освіти в окремих країнах Європи, Америки й Азії, що дало змогу довести необхідність і переваги: збереження культурної різноманітності національних систем освіти; поглиблення міжнародної співпраці; підвищення мобільності потоків та сфер працевлаштування студентів у європейському чи міжнародному ареалах; забезпечення міжнародної конкурентоспроможності закладів вищої освіти у виробництві знань;

- розроблено концепцію і побудовано модель конкуренції вищих навчальних закладів України на ринку виробництва й поширення знань, включаючи алгоритм тлумачення освітньої послуги вищого навчального закладу та визначення її цінності, критерії оцінювання і відбору освітніх послуг за групами споживачів, параметрами освітніх послуг та конкурентами, з метою побудови моделі служби маркетингу у вищому навчальному закладі й розробки Положення про службу маркетингу вищого навчального закладу;

- обґрунтовано стратегічні цілі формування економічної політики України, що дасть змогу реалізувати на практиці концепцію економіки нового типу, орієнтовану на принципи Болонського процесу та перспективи вступу України в ЄС і спрямовану на подолання розриву між вимогами світового ринку та якістю продуктів в Україні;

удосконалено:

- спосіб побудови маркетингової моделі надання освітніх послуг для сфери вищої освіти, що враховує орієнтацію на споживача і базується на засадах системного підходу до організації маркетингової діяльності вищого навчального закладу;

- концептуальні принципи формування політики вищого навчального закладу як наукової установи, що формує його конкурентні переваги і базис товарної політики, зокрема принципи: безперервних інновацій; диверсифікованості; синергізму; безперервності освіти; просування освітніх послуг; тотального управління якістю; формування портфеля замовлень на основі стратегічного аналізу;

набули подальшого розвитку:

- тлумачення окремих категорій нового наукового напрямку - маркетингу знань, а саме: «знання як концентрований згусток інтелекту нації», «маркетинг освітніх послуг», «ринок освітніх продуктів». Це дало підстави стверджувати, що: в умовах ринку освітні послуги набувають товарної форми; їм, як і будь-якому іншому товару, властиві споживча вартість і власне вартість; освітні послуги значною мірою відрізняються від інших нематеріальних послуг своїми споживчими властивостями, мають задовольняти потреби особистості й суспільства в інтелектуальному і духовному розвитку, забезпечувати підвищення загального освітнього рівня та здобуття спеціальності чи кваліфікації, що в результаті приводить до підвищення якості робочої сили;

- типологія стратегій маркетингу для освітніх установ, серед яких звернуто особливу увагу на стратегії розширення окремого сегмента освітнього ринку (маркетингові стратегії лідера ринку, челенджера, послідовника, нішера), що дасть змогу виробникові знань зайняти відповідне місце у конкурентному середовищі;

- засади, на яких побудовано ієрархію маркетингових цілей, де головним при визначенні маркетингової мети навчального закладу є виконання чотирьох пріоритетних завдань, які забезпечують: збільшення частки нових знань; підвищення репутації вищого навчального закладу; зростання його соціально-економічної ефективності; прибутковість освітньої послуги і збільшення її ринкової частки;

- блок-схема організаційної структури служби маркетингу вищого навчального закладу і методи ведення міжнародної конкуренції на ринку праці й освіти, що ґрунтуються на відносній іммобільності робочої сили порівняно з мобільністю капіталу; з огляду на це доведено, що розвиток регіону як місця господарювання і життєвого простору є вирішальним та ефективним при визначенні сфер бізнесу, який започатковується, і його кадрового забезпечення, включаючи структуру майбутнього попиту на знання та враховуючи зміст освітньої програми.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що здобуті у процесі дослідження теоретичні результати забезпечують подальший розвиток теорії маркетингу в контексті ринку знань, а прикладні - формують новітні методологічні і методичні підходи до управління виробництвом та використанням знань як товару. З огляду на це, висновки і розробки дисертації викликають теоретичний і прикладний інтерес: на макрорівні - при формуванні державної освітньої політики, політики зайнятості населення, конкурентоспроможності товарів і послуг на вітчизняному та міжнародному ринках; на регіональному - при розробці державних програм соціально-економічного розвитку регіонів; при здійсненні управління вищими навчальними закладами; на локальному - при вирішенні проблем організації виробництва знань, зокрема за певною спеціальністю (спеціалізацією).

Низку висновків та пропозицій щодо ідентифікації людського ресурсу як фактора економічного розвитку суспільства, де знання стають рушійною силою міжнародної політики і визначають ключові напрямки світового прогресу, було використано Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету при розробці програм соціально-економічного розвитку України (довідка № 06-9/17-750 від 04.09.2007 р.), Департаментом економіки та фінансування Міністерства освіти і науки України (довідка № 10/1-597 від 21.09.2007 р.).

На регіональному рівні рекомендації враховано при обґрунтуванні й розробці як освітніх програм та програм зайнятості громадян, так і програм соціально-економічного розвитку регіонів України (зокрема, вибір критеріїв та інструментів підтримки освіти і науки, передусім для окремих регіонів, за умов нестачі бюджетних коштів та проблем зайнятості на ринках праці) Головним управлінням економіки Тернопільської обласної державної адміністрації (довідка № 04-96-27 від 20.09.2007 р.).

Рекомендації щодо застосування маркетингу знань і його кон'юнктури на українському та міжнародному ринках, використання критеріїв оцінювання і вибору відповідних сегментів ринку, розробки стратегій маркетингу для фірм та освітніх установ, дослідження технологій і комплексу маркетингу, моделювання створення і розвитку служби маркетингу вищого навчального закладу були використані рядом українських університетів, а саме Тернопільським національним економічним університетом (довідки № 126-06/726 від 19.04.2006 р.,

№ 126-24/1562 від 01.10.2007 р., № 126/24-1561 від 01.10.2007 р.), Тернопільським національним педагогічним університетом імені Володимира Гнатюка (довідка № 705-34/03 від 24.09.2007 р.), Тернопільським державним медичним університетом імені І. Я. Горба-чевського (довідка № 03/2217 від 26.09.2007 р.), Тернопільським інститутом економіки і підприємництва (довідка № 50-на від 25.09.2007р.), Інститутом відкритої політики, м. Київ (довідка № 18/10-01 від 15.10.2007р.), Тернопільським кооперативним торгово-економічним коледжом (довідка № 278 від 12.06.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до здійснення маркетингу на ринку знань в умовах трансформації економіки України. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використано лише ті здобутки, які автор отримав особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційної роботи пройшли апробацію у проектах законодавчих актів, методичних розробках, рекомендаціях та пропозиціях, викладені у монографіях і статтях та впроваджені в управлінську практику.

Основні теоретичні й практичні положення і результати дослідження доповідалися на 20 всеукраїнських та міжнародних науково-практичних семінарах і конференціях, зокрема на 7 міжнародних конференціях: «Проблеми економічної інтеграції України у Європейський Союз» (м. Ялта-Форос, 1994-2004 рр.), «Соціально-економічні дослідження в перехідний період» (м. Львів, 1998 р.), «Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: європейські студії» (м. Тернопіль, 2000 р.), «Європейські передумови економічної трансформації країн Центрально-Східної Європи» (м. Львів, 2001 р.), «Економіка вищої освіти» (м. Київ,

2001 р.), «Соціологія культури, науки та освіти» (м. Дніпропетровськ,

2001 р.), «Соціально-культурна доктрина розвитку національної освіти»

(м. Київ, 2001 р.), «Соціальний маркетинг» (м. Київ, 2002 р.), «Освіта впродовж усього життя» (м. Київ, 2003 р.), «Перехід від системи авторитарного суспільства до системи, зорієнтованої на попит»

(м. Тернопіль, 2003 р.), «Світовий ринок послуг: методологія дослідження і новітні технології» (м. Тернопіль, 2005 р.), «Проблеми міжнародної економіки та міжнародного менеджменту в умовах глобалізаційних процесів» (м. Тернопіль, 2006 р.), «Об'єктивні основи соціалізації сучасної економіки: європейський досвід і проблеми в Україні» (м. Чернівці, 2006 р.), «Проблеми мікро- та макроекономіки України» (м. Тернопіль, 2007 р.).

Публікації результатів дослідження. Основні результати досліджень за темою дисертації опубліковано у 33 наукових працях загальним обсягом 123,05 друк. арк., з яких особисто автору належать 90,82 друк. арк. Із загальної кількості наукових праць: 2 монографії, 3 підручники, 28 інших публікацій, з яких 20 - у фахових наукових виданнях (31,82 друк. арк.), 8 - в інших виданнях.

Обсяг та структура роботи. Повний обсяг дисертації становить 435 сторінок тексту комп'ютерного набору. Дисертаційна робота складається зі вступу, 5 розділів, висновків, списку використаних джерел із 416 найменувань на 32 сторінках і 19 додатків на 45 сторінках. Дисертація містить 41 таблицю та 43 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

маркетинг знання ринковий

У розділі 1 «Теоретико-методологічні основи маркетингу знань» досліджено комплекс питань, що стосуються економічної природи маркетингу на ринку знань, розроблено понятійно-термінологічний апарат. Подано авторське трактування поняття «маркетинг знань», здійснено відбір оцінних показників для діагностування стану об'єкта дослідження, які мають важливе значення для виявлення особливостей його розвитку, проаналізовано фактори формування природи знань та їх стратегічні цілі.

З'ясовано, що еволюція знань відбувалася упродовж довготривалого періоду, і охоплює чотири етапи (рис. 1).

Теоретико-методологічною основою дисертації є понятійний апарат, теорія й методи економічних досліджень, концепція факторів як визначальна при вивченні просторових особливостей об'єктів, явищ, процесів та класифікація видів знань. Оперативне управління інформацією як науковою складовою знань слугує основою для їхнього дослідження.

У дисертаційній роботі застосовано міждисциплінарний і системний підходи до вивчення об'єкта дослідження, сформовано алгоритм управління знаннями: генерування знань - навчання співробітників індивідуально і колективу фірми загалом; формалізація знань - розробка правил, принципів і методів; збереження знань - визначення способу збереження, що допускає надалі впровадження знань у практику роботи фірми; дифузія знань - поширення знань усередині фірми й обмеження цього процесу за межами підприємства; координація і контроль знань - нагляд за тим, щоб організаційні знання узгоджено застосовувалися і між ними не виникала суперечність.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підсумовано, що виникнення економіки нового типу використовує розумові здібності людини і базується на такому нематеріальному активі, як знання. Відставання країн в економічному розвитку пояснюється насамперед тим, що знання не перетворилися на важливий фактор виробництва поряд із землею, працею та капіталом. Знання мають займати відповідне місце у системі розширеного відтворення, оскільки вони безпосередньо беруть участь у виробництві і є потенціалом для його подальшого розвитку.

У розділі 2 «Маркетинг знань як складова механізму функціонування ринкової економіки» позиціоновано маркетинг знань у ринковому механізмі та проведено дослідження його складових: освіти, науки, проектно-конструкторських робіт тощо.

Встановлено, що пріоритет соціальної справедливості при формуванні ринкового механізму основних галузей соціальних послуг, до яких належать знання, не означає заперечення необхідності ефективної його організації, що припускає наявність у цій сфері конкуренції при збереженні системи соціальних гарантій.

Дослідження важливості економічної освіченості населення дало змогу констатувати, що простежується активація спроб інтегрувати знання у стратегію розвитку країн. Тільки у період 1985-2007 рр. частка галузей, що базуються на знаннях, у сукупній додатковій вартості зросла з 51% до 59% в Німеччині, з 45% до 51% - у Великобританії і з 34% до 42% - у Фінляндії. Україна за останнє десятиліття зменшила частку у світовому наукомісткому секторі у 8 разів. Відставання від США збільшилося більше, ніж у 40 разів. Це частково пояснює постійне зниження конкурентоспроможності вітчизняної наукомісткої продукції.

Оцінювання вагомості впливу окремих факторів знань дало змогу встановити, що: попит і ціна визначаються платністю чи безкоштовністю цих послуг для індивідуального споживання; розміри вигоди індивідуальний споживач зіставляє з витратами для одержання тих чи інших знань; потреба у знаннях виражається через механізм вибору знань у вигляді прийнятих рішень про їхнє одержання шляхом вступу в той чи інший навчальний заклад; вибір рішення залежить від позиції батьків, знайомих, оточення; реалізація потреби може стримуватися правилами прийому, що діють до моменту отримання знань, і власним інтелектуальним багажем, а також може деформовуватися політикою державної підтримки студентства та ін.

З'ясовано, що зв'язок між ринком праці та ринком знань, попитом і пропозицією щодо фахових знань відображає взаємозалежність між попитом на знання та їхньою пропозицією на ринку праці (рис. 3).

Встановлено, що інтереси працедавців та їхні вимоги до знань відображають процес визначення кількості осіб, які повинні володіти необхідними знаннями. Цей процес базується на концепції «резерву талантів». Оптимальність освітньої системи полягає в тому, що, виступаючи за рівні можливості для всіх, вона заохочує насамперед найбільш талановитих і наполегливих у навчанні.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Складові елементи маркетингу-мікс

Зазначено, що основним інструментом заходів маркетингу-мікс є продукт (знання) - це реальна пропозиція особи своїх здібностей на ринку, що охоплює якість знань та їхні характеристики.На основі узагальнення результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених цей продукт подано у вигляді знань як сукупності природних здібностей, придбаних освітніх послуг (рівень освіти й науки), професійних навичок, мотивацій до праці та постійного розвитку, здоров'я, загальної культури, що охоплює моральні цінності, дотримання норм, правил і законів людського спілкування. На кожну з цих складових комплексу маркетингу знань впливає безліч факторів зовнішнього та внутрішнього середовища.

Наголошено, що рівень освіти - один з головних показників добробуту народу країни. Сам же рівень добробуту, на думку експертів ООН, найкраще відображається за допомогою індексу розвитку людського потенціалу (ІРЛП). Він визначається з допомогою трьох основних критеріїв: середньої тривалості життя; рівня освіченості; розміру доходу на душу населення. Таким чином, ІРЛП відображає сформовану систему знань, але дещо звужено. Зокрема, СРСР за цим індексом перебував на 33-му місці. Вже у 2000 р. за ІРЛП Україна і Росія посідали відповідно 56-те і 57-ме місця - після Чилі й Фіджі. У 2006 р. серед 174 країн світу Україна опинилася у групі країн із середнім рівнем ІРЛП та займала 72-ге місце. Найближчими сусідами України за цим списком виявилися Ліван, Самоа, Еквадор і Македонія. В Україні упродовж останніх 15 років спостерігалося вкрай низьке фінансування освіти державою, зокрема вищої освіти: частка витрат на освіту у ВВП країни в 2007 р. була в 1,42 разу меншою, ніж у 1990р.

Встановлено, що знання (як і відповідні характеристики, що визначають їх як продукт комплексу маркетингу) - це ймовірна величина. Деякі властивості знань можна розглядати як незалежні величини, а деякі - як умовно залежні. Наприклад, наявність яскраво виражених природних здібностей не заперечує ймовірності існування доброго чи поганого здоров'я, наявності тих або інших знань, мотивації до постійного зростання продуктивності праці. Наявність же професійних знань зумовлює неоднозначний вплив: вони можуть сприяти підвищенню ймовірності існування високої мотивації до праці, але за відсутності відповідної загальної культури ці знання можуть зовсім не впливати на рівень мотивації.

Визначення внеску і ступеня незалежності кожної зі складових знань як продукту - це дуже складне завдання. У першому наближенні зробимо припущення, що всі складові знань є незалежними. Тоді К - ймовірні величини, які формують певний продукт (товар) у вигляді знань.

КЗ = КСПЗ Ч КЗД Ч КПОП Ч КПН Ч КМДП Ч КМЦ Ч КНК, (3)

де КЗ - коефіцієнт використання знань як продукту (товару);

КСПЗ - коефіцієнт використання сукупності природних здібностей людини;

КЗД - коефіцієнт використання сукупності властивостей, які характеризують здоров'я людини;

КПОП - коефіцієнт використання придбаних освітніх послуг (рівень освіти);

КПН - коефіцієнт використання професійних навичок;

КМДП - коефіцієнт використання мотивації до праці та постійного розвитку особи;

КМЦ - коефіцієнт використання моральних цінностей;

КНК - коефіцієнт дотримання норм, правил і законів людського спілкування (норм культури).

Чим більша ймовірна величина кожної зі складових знань, тим вища їхня якість. Зменшення кожної зі змінних призведе до зниження якості знань загалом. Більш того, збільшення однієї зі складових без відповідного зростання інших зумовить лише незначне загальне збільшення якості знань. Ймовірність існування знань високої якості залежить як від наявності всіх їхніх складових, так і від високої ймовірності існування кожної з них. Такий підхід означає, що вагомих результатів у розвитку особистості (індивіда) можна досягти тільки при ефективному здійсненні інвестицій в усі його складові.

Друга складова маркетингу-мікс - ціна - це кількість коштів, які готові заплатити індивіди, щоб отримати необхідні фахові знання, і споживачі знань (працедавці), щоб отримати індивіда з відповідними знаннями. «Ціна» знань для фірми чи «оплата праці» індивіда у всіх її формах - один із важливих індикаторів «вартості» професійних знань і здібностей людини. Середній рівень заробітної плати відображає її привабливість для потенційних працівників. До того ж на етапі планування знань цей елемент комплексу маркетингу (Р - рrісе) є однією з важливих базисних складових, орієнтуючись на яку індивід вибирає майбутню сферу своєї діяльності. На наступних етапах виробництва і застосування знань вона слугує показником ефективності роботи індивіда й фірми: зіставлення бажаного рівня оплати праці зі зростанням нематеріальних активів (маркетинговою вартістю) самої фірми. Наголошено, що формування вартості нематеріальних активів фірми відбувається через взаємодію оплати праці та знань працівників для отримання колективного синергетичного ефекту. На практиці це і є та ціна, яку недоотримує фірма-конкурент за свою продукцію, не володіючи такими активами.

Вказано, що «просування знань» за допомогою маркетингових інструментів слід розуміти як сукупність заходів, спрямованих на створення і розвиток власної «товарної марки» індивіда або фірми, що передбачає наочне подання: професійних знань, навичок і поведінки особи. «Товарну марку» індивіда щодо просування на ринку в даному разі варто подати у вигляді схеми (рис. 5).

З'ясовано, що для того, щоб виокремити індивіда із загальної кількості тих, хто пропонує себе на ринку праці, і таким чином залучити найбільш перспективного покупця відповідних знань, потрібно визначитися з власними цільовими орієнтирами (не тільки професійними, а й особистісними та суспільними), ідентифікувати ключові фактори успіху своїх професійних здібностей і сукупно подати все це у творчому й оригінальному форматі на ринку праці. Ринок праці характеризується жорсткими умовами функціонування, де поряд з інтенсивністю інформаційних потоків і наявністю великої кількості працедавців (споживачів знань), триває гостра конкурентна боротьба між тими, хто бажає зайняти найбільш «вигідне» робоче місце. В таких умовах досягти визначеної мети неможливо без заздалегідь розробленого індивідом стратегічного плану, що особливо важливо на початковому етапі - самоідентифікації (здійснення маркетингового оцінювання потенціалу індивіда), тобто пошуку ринкової ніші для застосування своїх професійних здібностей.

Рис. 5. Схематичне подання товарної марки індивіда

Підсумовано, що різниця між ринковою вартістю компанії (фірми) і вартістю її матеріальних активів - один з показників вартості нематеріальних активів, які слід розуміти як знання. Дослідження маркетингу знань свідчать про те, що тільки від 6% до 30% вартості успішної компанії (фірми) припадають на активи, які відображаються у балансових звітах, інша частина належить нематеріальним активам. Через це 50% інвестицій виробничих компаній (фірм) припадає на нематеріальні активи, зокрема наукові дослідження і розробки, навчання, професійний досвід та ін. Матеріальні свідоцтва, що підтверджують наявність певного нематеріального активу, здатні сформувати позитивне сприйняття як особи, яка закінчила відповідний навчальний заклад, так і фірми. Це, власне, імідж навчального закладу, ліцензія на підготовку відповідного рівня фахівців, нострифікація документів про відповідну освіту та ін. Щодо фірм, то йдеться про патенти, винаходи, ліцензії, авторські права, товарні знаки й ін.