Маркетинг на ринку знань

Носій знань може використовувати складові маркетингу-мікс як інструменти впливу на покупців, тобто споживачів знань. З погляду покупців знань призначення кожного маркетингового інструменту - це збільшення вигоди для носія знань. Запас знань, якими володіє суспільство, характеризує його здатність до розвитку. Отже, задоволення споживача - основа маркетингового процесу. Лише нещодавно почалося послідовне вивчення ступеня задоволеності потреб споживача від застосування знань, яке вчені обмежили лише внутрішніми системами якості. В результаті анкетування споживачів знань і відповідного аналізу цих показників менеджер фірми визначає недоліки в її діяльності й вживає заходів щодо їхнього усунення.

У дисертації вказано на формування характеристик знань, які виявляються у підвищенні стандарту якості знань як результату встановлення системи партнерських відносин на міжнародному ринку. Підсумовано, що у конкурентній боротьбі здобувають перемогу і досягають успіху ті особи чи фірми, які володіють відповідними знаннями, здатні застосувати їх у практичній діяльності та задовольнити потреби щодо економічності й вигоди такого продукту, як знання.

У розділі 4 «Міжнародний ринок формування знань в окремих країнах Європи, Америки, Азії» проаналізовано ринки виробництва знань у країнах ЄС (Великобританії, Німеччині, Франції, Іспанії, Італії, Польщі) та досліджено ринки вищої освіти у США, Росії, Японії.

Встановлено, що система вищої освіти, як і культура її народу, - унікальне явище, яке незрівнянно складніше, ніж інші системи (транспорту, зв'язку, безпеки), оскільки вона глибоко пов'язана з духовними та матеріальними аспектами минулого й сучасного. З огляду на це в кожній країні освіта та її організація мають особливості. Проте ініціаторами змін у системі освіти стають не її власні проблеми чи негаразди (системні фактори), а ті, які перебувають поза нею, насамперед пріоритети й вимоги до навчання і виховання, зумовлені входженням певної країни до спільного руху світового співтовариства в майбутнє, змінами у виробництві, культурі та поведінці. При реформуванні вищої освіти, з одного боку, враховуються пріоритети збереження культурної різноманітності національних систем освіти, а з іншого - завдання поліпшення міжнародної співпраці, мобільності, працевлаштування студентів у європейському чи міжнародному ареалі, міжнародної конкурентоспроможності закладів вищої освіти у сфері виробництва знань та ін.

Доведено, що міжнародний ринок освітніх послуг виявляє тенденцію до зростання. Це дає підстави стверджувати, що в найближчі роки його обсяг перевищить 100 млрд. дол. США. Так, за даними ЮНЕСКО, на ринку міжнародних освітніх послуг діють вищі навчальні заклади 129 держав, які володіють конкурентоспроможними освітніми продуктами й технологіями і яким складно протистояти у боротьбі за студента. З огляду на це вкладання капіталу на міжнародному ринку освітніх послуг стає дуже вигідним, але водночас і нелегким для освоєння.

У дисертації визначено, що для вирівнювання змісту й якості освіти у країнах ЄС необхідно узгодити витрати на освіту з її економічним зростанням (за часткою витрат на освіту у ВВП країни) (табл. 2).

Таблиця 2

З'ясовано, що у структурі світової вищої освіти домінують два види систем - унітарна і бінарна. При унітарній (єдиній) системі вища освіта забезпечується університетами чи прирівняними до них навчальними закладами. Вони пропонують як загальні академічні ступені, так і професійно орієнтовані програми різної тривалості й рівня. Такою є освіта в Італії, Іспанії, Австрії, Фінляндії, Швеції. Деякі експерти виділяють в окрему групу країни з так званими «інтегрованими» університетами, до яких увійшли спеціалізовані середні й вищі навчальні заклади Швеції та Іспанії і країн, що належали до соціалістичного табору. Бінарна (подвійна) система з традиційним університетським сектором так чи інакше спирається на основи концепції Гумбольдт-університету та на окремий неуніверситетський сектор вищої освіти, що має чітко окреслену структуру. Така система освіти характерна для більшості розвинених країн світу, де поряд з університетським сектором функціонують численні спеціалізовані заклади, які приймають на навчання велику частку молоді. З європейських країн бінарну систему вищої освіти мають Бельгія, Великобританія, Греція, Данія, Ірландія, Нідерланди, Норвегія, Німеччина, Франція, Швейцарія та ін.

У дисертації узагальнено досвід фінансування вищої освіти США. Так, за формою фінансування вищі навчальні заклади поділяють на дві групи: більшу за чисельністю становлять приватні заклади (оплата студентів за навчання, самофінансування, приватні пожертвування, спонсорство, менша частка коштів із бюджету), меншу - державні (значна частина коштів надходить із федерального і місцевих бюджетів). Лише в 2007 р. обсяги державного фінансування системи вищої освіти становили 48,9 млрд. дол. На відшкодування відсотків за кредитами, які отримали студенти на здобуття вищої освіти, профінансовано 9,5 млрд. дол. Закон про освіту в США передбачає фінансову допомогу малозабезпеченим студентам. До того ж діє система підтримки кращих студентів (стипендії, гранти).

Виявлено, що орієнтація України на міжнародну інтеграцію у сфері вищої освіти - своєчасний, актуальний і практично значущий крок, оскільки це орієнтує суспільство на розвиток, який базується на знаннях. Інтернаціоналізація освіти означає орієнтацію на експорт, тобто на міжнародний ринок освітніх послуг, як життєво необхідний. Лише в 2001 р. за кордоном навчалися 1,65 млн. студентів, з яких понад 1,3 млн. осіб - у розвинутих країнах. Так, 72% від сумарної чисельності іноземних студентів припадає на п'ять країн: США (28%), Великобританію (14%), Німеччину (12%), Францію (9%) й Австралію (7%). Наша держава може навчати не менше, ніж 500 тис. іноземних студентів на рік, що дає підстави розраховувати на щорічний дохід у сумі близько 1 млрд. дол. (для порівняння: на даний час в Україні навчаються близько 35 тис. іноземних студентів). Жоден національний ринок, навіть найбільшої і найрозвинутішої країни, не може спожити все, що створюється в межах національних кордонів. Водночас для успіху на ньому потрібно вести пошук свого сегмента й активно його освоювати, провадити цілеспрямовану державну політику підтримки експортерів освітніх послуг та її послідовно реалізовувати.

Підсумовано, що виробництво знань у сфері вищої освіти різних країн тяжіє до спільного руху світового співтовариства у майбутнє зі збереженням різноманітності національних систем освіти.

У розділі 5 «Маркетингові методи конкуренції вищих навчальних закладів на ринку знань» розкрито підходи до розробки маркетингу знань у сфері освітніх послуг вищих навчальних закладів України й реалізації принципів Болонського процесу.

Встановлено, що до продуктів вищої школи в умовах їхньої купівлі-продажу належать нові знання, вміння й кваліфікація спеціалістів, але не сама робоча сила, оскільки вона безпосередньо суміщена з її носієм. Основним продуктом, пов'язаним зі здійсненням освітнього процесу, є освітні послуги.

Доведено, що освітня діяльність вищих навчальних закладів має найбільшу суспільну і соціальну значущість та її потрібно розглядати з позицій ринкового механізму й приєднання України до Болонського процесу. Ці аспекти мають кілька важливих рис: їх об'єднує одна кінцева мета - поступове створення єдиного європейського простору вищої освіти; спільним є підхід до справи, що передбачає об'єднані зусилля всіх представників сфери вищої освіти; в обох аспектах віддається перевага структурі перед змістом і більше зосереджується увага на кваліфікаціях, ніж на дипломах вищої школи («бакалавр», «магістр» та ін.); у цих аспектах вперше звертається увага на міжнародну конкурентоспроможність як української, так і європейської вищої освіти.

В ринкових умовах освітні послуги набувають товарної форми, тому їм, як і будь-якому іншому товару, властиві споживча вартість та власне вартість. Проте освітні послуги значною мірою відрізняються від інших нематеріальних послуг своїми споживчими властивостями (споживча вартість). Вони мають задовольняти потреби особистості й суспільства в інтелектуальному і духовному розвитку, підвищенні загального освітнього рівня, здобутті спеціальності чи кваліфікації, що в результаті приводить до підвищення якості робочої сили. Таким чином, головна мета вищого навчального закладу - це створення механізму економічних відносин, який би дав змогу задовольняти найскладніші потреби споживачів. До них цілком обґрунтовано належить і потреба в освіті.

З'ясовано, що потреба у товарі (зокрема, в такому, як освітні послуги) визначається більшою мірою їхньою корисністю, тобто споживчою вартістю. До того ж освітня послуга - це специфічний товар, який задовольняє потребу людини в набутті певних знань, навичок і вмінь для їхнього подальшого використання у професійній діяльності. Тому цю проблему необхідно розглядати з точки зору теорії найбільшої практичної корисності. Згідно з нею, поведінка індивідуальних покупців на ринку товарів і послуг визначається тим, як задовольняються їхні запити та яку споживчу вартість має товар. Через це ступінь загальної потреби в освіті визначається можливістю отримання її на вищому рівні. Єдиний для всіх рівень освіти характерний для традиційної вітчизняної системи. Оскільки багатоступенева система (відповідно до Болонської декларації) передбачає наявність кількох освітніх цензів, то для певного індивіда отримання вищої освіти взагалі стане задоволенням загальної потреби у його освіті. У такому разі відображена загальна корисність цього товару. Однак його найбільша корисність буде тим задоволенням, яке індивід отримає від навчання на кожному наступному рівні освіти з набуттям вищої кваліфікації і, відповідно, підвищенням якості своєї робочої сили в результаті отримання ступеня бакалавра, магістра та ін.

Освітня послуга - комплексне поняття, що охоплює кілька складових елементів. Так, освітня послуга, яку надає вищий навчальний заклад, містить: освітньо-кваліфікаційну характеристику (ОКХ), яка встановлює вимоги до освітнього рівня і галузеві кваліфікаційні вимоги до соціально-виробничої діяльності; освітньо-професійну програму (ОПП), яка визначає нормативну частину змісту навчання, встановлює вимоги до змісту, обсягу та рівня освітньої і професійної підготовки фахівця відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня певної спеціальності; систему оцінювання знань студентів проміжного контролю; систему надання професійних навичок; засоби діагностування, що використовуються при атестації випускників вищих навчальних закладів, яка проводиться з метою визначення відповідності показників якості вищої освіти встановленим державним стандартам. Отже, складові елементи освітньої послуги вищих навчальних закладів - це ті компоненти, без яких неможливе її ключове призначення, тобто - задоволення потреби споживачів.

Головним споживачем освітніх послуг є особа, але повноцінна реалізація придбаного освітнього потенціалу стає можливою при активному залученні у цей процес підприємств, організацій і об'єднань громадян, що не тільки отримують результати від функціонування освітнього потенціалу, а й забезпечують умови для його розгортання.

У дисертації зроблено висновок про те, що величина вартості товару (освітніх послуг) значною мірою визначається їхньою корисністю і споживчою вартістю, що виявляється у потребі особистості й суспільства в освітніх послугах.

Запропонована система вимог для оцінки пропозицій щодо розвитку нових видів освітніх послуг (табл. 3).

Використання маркетингу знань у сучасних умовах потребує організації, створення і розвитку служби маркетингу загалом та розробки Положення про службу маркетингу зокрема. Залежно від ефективності й конкурентоспроможності діяльності індивіда (особи) чи фірми на вітчизняному або міжнародному ринку, необхідно здійснювати оцінювання, розробку та реалізацію альтернативних варіантів стратегій поведінки.

Важливою проблемою розвитку регіону є недооцінка знань на ринку праці для визначення найбільш потрібних професій, зокрема використання спеціальних знань у зв'язку з реструктуризацією економіки та перспектив розвитку регіону. Таким чином, головна функція системи маркетингу на регіональному рівні полягає у виявленні потреби у фахівцях відповідно до економічного і культурного розвитку регіону, що забезпечує адаптацію освітніх програм вищих навчальних закладів до існуючого попиту на фахівців певної галузі знань та її готовність до чітко визначених змін.

Таблиця 3

ВИСНОВКИ

Проведене у дисертації теоретичне узагальнення концептуальних підходів, наукових гіпотез щодо визначення сутнісних характеристик та ролі знання у розвитку суспільства і сучасних теорій маркетингу, а також комплексний емпіричний аналіз основних тенденцій та особливостей розвитку національних освітніх систем послужили вихідною базою для вирішення наукової проблеми щодо формування теоретичних основ, методологічних і прикладних засад маркетингу знань як відносно самостійної наукової галузі.

Результати проведеного дослідження дають змогу сформулювати такі висновки та пропозиції:

1. Основна відмінність між знаннями і капіталом полягає в унікальній властивості знань примножуватись при використанні на практиці. Вони беруть участь у процесі розширеного відтворення та визначають потенціал подальшого розвитку виробництва. Запропоновано знання розглядати як: невід'ємний фактор економічного зростання країни; важливий фактор виробництва поряд із землею, працею і капіталом; нематеріальний актив підприємства чи фірми, який у перспективі формує потенціал принципово нового типу економічної системи, тобто системи отримання багатства, що використовує розумові здібності й професійні навики людини.

2. До передумов, що свідчать про формування економіки, яка базується на знаннях, зараховано: загальне усвідомлення важливості інформації в економічному розвитку країни, яке реалізується через ключову роль інновацій для забезпечення конкурентоспроможності товарів (послуг), фірм і країни зокрема; зростаючі вимоги до професійної компетенції індивіда, здатного ефективно використовувати наявні й одержувати нові знання для фірми, зробити їх доступними для всіх співробітників, знаходити цим знанням належне і своєчасне застосування; розуміння об'єктивно обумовленої та системної природи знання, що охоплює знання предметної галузі, знання людей і знання процесів; підвищення здатності людини й організації до формування та використання інновацій, зростання сприйнятливості, ефективності й компетентності організації та її співробітників. При цьому людина є не просто матеріальним носієм, що накопичує знання, а вона використовує їх у процесі праці, тобто є їхнім кінцевим споживачем. Особистість відрізняється від інших споживачів знань (зокрема, фірм) тим, що вона застосовує свій потенціал не лише для створення матеріальних благ і цінностей, а й для задоволення власних потреб.

3. Попит на інноваційні товари чи послуги (до яких і належать знання) починає формуватися тоді, коли подолано три бар'єри: критичні знання; критичну придатність знань; критичний мінімальний рівень доходу на нові знання. Однак, купуючи нові знання, фірма-споживач ризикує, оскільки передбачити ступінь задоволення своїх потреб у результаті їхнього використання дуже важко. Це породжує для неї певну невизначеність, пов'язану з ризиком знизити існуючу корисність знань і за більші (чи ті ж самі кошти) одержати меншу корисність від споживання нових знань (порівняно зі споживанням старих). Аргументовано доведено, що головне завдання маркетингу знань полягає у забезпеченні ефективності використання наявних і безперервності одержання нових знань для індивіда чи фірми. Сформульовано визначення маркетингу знань як виду економічної діяльності, спрямованого на задоволення інтелектуальних потреб споживачів та просування здібностей людини на ринку з метою отримання доходу.

4. Обґрунтовано, що реалізація головного завдання маркетингу знань здійснюється через виробництво нацією нових знань, запозичення наукових досягнень інших країн, найповніше і найширше оволодіння ними та створює передумови для досягнення економічного лідерства в сучасній світовій і національній економіках. Лідером стає той, хто (сам чи разом з персоналом) володіє прогресивними знаннями й здатний реалізувати їх через використання новітніх підходів у сфері управління та менеджменту. На даний час Україна має більшість передумов для створення відповідного потенціалу оновлення і якісної трансформації інтелекту нації та використання його як економічного ресурсу, що дасть змогу на цій основі стимулювати формування національної моделі «економіки нового типу», яка базується на знаннях. При цьому знання набувають характерних ознак суспільного товару, тому можна отримувати додаткові ефекти від зростаючого обсягу знань населення на рівні всього суспільства. Людина, підвищуючи рівень своєї освіти, яка є базовою складовою знань, формує мотиваційні основи для їхнього подальшого застосування у практичній діяльності. При цьому, з одного боку, вона отримує додаткові можливості для свого професійного і кар'єрного зростання, а з іншого - відбувається збільшення інтелектуального капіталу нації, який забезпечує формування інноваційних факторів економічного зростання суспільства загалом. Отже, найважливішим завданням будь-якої компанії чи фірми є створення власного носія знань.

5. З'ясовано, що при будь-якому ступені налагодження механізмів ринку знань вони не тільки не відкидають, а й допускають їхнє істотне доповнення інструментарієм державного регулювання. З посиленням конкуренції виникає потреба в застосуванні маркетингових підходів до їхнього використання. У конкурентному середовищі ці знання дають змогу застосовувати різні маркетингові стратегії утримання відповідного сегмента і просування на ньому індивідом власних знань. При цьому фірма може зайняти ключові позиції, тільки володіючи глибокими знаннями про потреби своїх клієнтів та потенційних споживачів. Кінцева мета цього маркетингового дослідження полягає у формуванні оптимальної стратегії й тактики дій з урахуванням реального комплексу умов і факторів ринку, з одного боку, а з іншого - можливостей, потенціалу та претензій фірми й індивіда як суб'єктів ринку. Таким чином, сукупність об'єктів дослідження в маркетингу складається з конкретних сегментів ринків, фірм та індивідів, зацікавлених в покращенні своєї ринкової поведінки, що дасть змогу підприємству запропонувати висококонкурентні інтелектуальні продукти з кращими якісними і кількісними характеристиками.

6. Встановлено, що маркетинг знань варто розглядати у широкому та вузькому значеннях цього поняття. У широкому значенні він є основним інструментом ведення конкурентної боротьби для бізнесу, що орієнтується на використання переваг масштабу ринку і новітніх гуманітарних технологій при виході на світовий ринок товарів (послуг), та засобом розвитку економіки нового типу, яка базується на знаннях. У вузькому значенні маркетинг - це комплекс маркетингових функцій, елементів і прийомів, здійснюваних всією сукупністю сторін - учасників виробництва й споживання знань.

7. Визначено економічну складову знань, що пояснює: потребу в інвестиційних вкладеннях для здобуття відповідної освіти, які здійснюють люди чи фірми; необхідність забезпечення адекватного рівня доходів громадян, що перебувають у прямій залежності від рівня їхньої освіти й отриманих і використаних знань. Водночас, середній рівень заробітної плати у певній галузі відображає її привабливість для потенційних працівників. «Ціна» знань для фірми чи «оплата праці» індивіда у всіх їхніх формах є одним з важливих індикаторів «вартості» професійних знань і здібностей людини. На етапі планування знань цей елемент комплексу маркетингу (Р - рrісе) виступає в ролі однієї з важливих складових, ґрунтуючись на якій індивід вибирає майбутню сферу своєї діяльності. Для фірми цей фактор пов'язується з необхідністю самооцінки інтелектуального потенціалу та механізмами його впливу на економічний потенціал фірми загалом.

8. Доведено, що у кожній країні виробництво знань має особливості, а це визначає її місце в розвитку світової спільноти й конкурентні позиції на міжнародних ринках праці і капіталу, елементом яких є знання. З огляду на це, при реформуванні вищої освіти у країні, з одного боку, враховуються пріоритети збереження культурної різноманітності національних систем освіти, а з іншого - виконуються завдання щодо поліпшення міжнародної співпраці, мобільності, працевлаштування студентів в європейському чи міжнародному ареалі, міжнародної конкурентоспроможності закладів вищої освіти у сфері виробництва знань, що веде до вирівнювання змісту й якості освіти у країнах Європейського Союзу та узгодження видатків на цю мету в процентному відношенні до ВВП. Отже, виробництво знань у сфері вищої освіти різних країн орієнтоване на загальносвітові тенденції розвитку зі збереженням різноманітності національних систем освіти.

9. Запропоновано методику визначення коефіцієнта використання знань як продукту (товару) та низку моделей для визначення стратегії розвитку знань (зокрема, модель оптимізації «витрати-результати», економетрична модель використання споживчої задоволеності якістю знань, модель прогнозування й оцінювання вартості банку знань фірми, модель оцінювання інтелектуальних знань фірми, які дають змогу на належному рівні здійснити оцінювання нематеріальних активів фірми. Визначено критичний попит на знання з урахуванням потреб інтелектуального розвитку людини, застосовування новітніх технологій, стимулювання вибору відповідних професій та спеціальностей, використання знань у практиці діяльності підприємств чи організацій, що створює умови для максимально ефективного застосування знань на практиці.

10. Сформульовано стратегію і тактику реформ у сфері вищої освіти з врахуванням розвитку міжнародного ринку освітніх послуг. Обґрунтовано напрями міжнародної інтеграції вищих навчальних закладів на європейському ринку освітніх послуг, які полягають у: формуванні й використанні спільних освітніх та міжнародних програм; створенні дієвого механізму міжнародного визнання якості українських освітніх послуг у формі нострифікації дипломів (видача подвійних, спільних дипломів); проведенні спільних наукових досліджень і здійсненні технологічних проривів; міждержавному обміні студентами та професорсько-викладацьким персоналом; розвитку конкурентних умов підприємництва на ринку освітніх послуг; створенні іноземних філій; удосконаленні системи захисту інтелектуальної власності.

11. Розроблено пропозиції щодо розвитку організаційних структур Міністерства освіти і науки України та вищих навчальних закладів. У дисертації рекомендовано внести зміни до Доктрини розвитку державної освітньої політики України, створити Департамент інтелектуального розвитку особистості у складі Міністерства освіти і науки України, забезпечити введення інститутів громадських та незалежних експертів і використання європейських стандартів підготовки фахівців. Розроблено механізм функціонування маркетингу вищого навчального закладу та сформовано комплекс заходів зі стратегії його розвитку в умовах ринкових відносин, який передбачає визначення місця керівника в системі маркетингу та методів делегування своїх обов'язків і формування кадрового потенціалу відділів маркетингу, а також розроблено положення про відділ маркетингу й основні принципи політики проведення маркетингових досліджень ринку освітніх послуг.

1. Матвіїв М. Я. Маркетинг знань: методологічний та організаційні аспекти : монограф. / М. Я. Матвіїв. - Тернопіль : Екон. думка, 2007. -

2. 448 с. (25,8 друк. арк.).

3. Матвіїв М. Я. Методологія та організація маркетингового менеджменту в сфері вищої освіти : монограф. / М. Я. Матвіїв. - Тернопіль: Екон. думка, 2005. - 560 с. (36,0 друк. арк.).

4. Новітній маркетинг : навч. посіб. / [Є. В. Савельєв, О. С. Братко,

5. М. Я. Матвіїв та ін.]. - Тернопіль : Екон. думка, 2005. - 296 с. (особистий внесок автора: Маркетинг знань. - С. 69-86 (1,1 друк. арк.)).

6. Гладич Б. Б. Інноваційна діяльність : навч. посіб. / Б. Б. Гладич,

7. А. М. Стельмащук. - Тернопіль : Екон. думка, 2000. - 184 с. (особистий внесок автора: Фінансово-кредитне забезпечення й обслуговування. - С.55-62, 64-69 (0,6 друк. арк.)).

8. Новітній маркетинг : навч. посіб. / ред. Є. В. Савельєв. - К. : Знання, 2008. - 425 с. (особистий внесок автора: Маркетинг знань. - С. 92-113

9. (0,8 друк. арк.)).

Статті у наукових фахових виданнях

10. Матвіїв М. Я. Перспективи міждержавного співробітництва українських закладів освіти та проблеми маркетингу послуг освіти /

11. М. Я. Матвіїв // Вісник ТАНГ. -1998. Спец.вип.1.- С. 377-379(0,2 друк. арк.).

12. Матвіїв М. Я. Фінансові і маркетингові цілі закладів освіти при залученні інвестицій / М. Я. Матвіїв // Вісник ТАНГ. -1998. Спец.вип.1. -1999. - С. 216-218 (0,2 друк. арк.).

13. Матвіїв М. Я. Розробка стратегії маркетингу для освітніх послуг у контексті європейських стандартів менеджменту / М. Я. Матвіїв // Вісник ТАНГ. -2000. - № 5/1. - С. 90-94 (0,3 друк. арк.).

14. Матвіїв М. Я. Стратегічні пріоритети розвитку освіти в Україні /

15. М. Я. Матвіїв // Вісник ТАНГ. - 2003. - № 5/1. - С. 196-199 (0,3 друк. арк.).

16. Матвіїв М. Я. Вдосконалення маркетингового макросередовища України з метою реверсного руху капіталу // Вісник ТАНГ. - 2004.-№ 5-1. - С. 134-145 (0,8 друк. арк.).

17. Матвіїв М. Я. Суперечлива єдність вартості і споживчої вартості послуг сфери вищої освіти / М. Я. Матвіїв // Вісник ТАНГ. - 2005. - № 5-1. - С. 179-186 (0,4 друк. арк.).

18. Матвіїв М. Я. Перспективи міждержавного співробітництва в сфері освітніх послуг вищих навчальних закладів / М. Я. Матвіїв // Науковий вісник Чернівецького національного університету. - 2006. -Вип. 281.- С. 147-152 (0,4 друк. арк.).

19. Матвіїв М. Я. Моделювання конкурентноздатності освітніх послуг вищого навчального закладу / М. Я. Матвіїв // Галицький економічний вісник. - 2006. - № 1. - С. 60-71 (0,8 друк. арк.).

20. Матвіїв М. Я. Кібернетичний підхід до уточнення понятійного апарату дослідження маркетингового менеджменту освітніх послуг /

21. М. Я. Матвіїв // Економіка розвитку. - 2006. - № 2. - С. 106-108 (0,2 друк. арк.).

22. Матвіїв М. Я. Маркетинговий підхід до питання оцінки якості і конкурентноздатності освітніх послуг вищого навчального закладу /

23. М. Я. Матвіїв // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. - 2006. - № 20. -

24. С. 178-183 (Серія : Економіка) (0,4 друк. арк.).

25. Матвиив Н. Я. Оценка качества образовательных услуг на основе маркетинга партнерских отношений и ценностного подхода

26. (с использованием модели потребительской удовлетворенности и GAP-анализа) / Н. Я. Матвиив // Бизнес-информ. - 2006. - № 4. - С. 129-137

27. (0,6 друк. арк.).

28. Матвіїв М. Я. Маркетингове ціноутворення на ринку знань /

29. М. Я. Матвіїв // Вісник ТАНГ. - 2006. - № 5-1. - С. 77- 85 (0,5 друк. арк.).

30. Матвіїв М. Я. Маркетингова модель розвитку освітніх послуг сфери вищої освіти та принципи її побудови / М. Я. Матвіїв // Галицький економічний вісник. - 2006. - № 3. - С. 101-110 (0,7 друк. арк.).

31. Матвіїв М. Я. Знання як інвестиційний ресурс ХХ1 століття /

32. М. Я. Матвіїв // Вісник ТАНГ. - 2007. - Спец.вип.1.- С. 50-74 (1,6 друк. арк.).

33. Матвіїв М. Я. Дослідження психології споживача в комплексі маркетингу на ринку цінних паперів / М. Я. Матвіїв // Вісник ТНЕУ. - 2008. - № 5-1. - С. 76-86 (0,7 друк. арк.).

34. Матвіїв М. Я. Стан ринку знань - причина економічної кризи в Україні / М. Я. Матвіїв // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації. - 2009. - № 4(35). - С. 19-23 (0,6 друк. арк.).

35. Матвіїв М. Я. STP - маркетинг на ринку знань/ М. Я. Матвіїв // Вісник ТНЕУ. - 2009. - № 2. - С. 136-144 (0,7 друк. арк.).

36. Матвіїв М. Я. Взаємозв'язок ринку знань з ринком праці в Україні:маркетинговмй аспект/ М. Я. Матвіїв // Галицький економічний вісник. - 2009. - № 2.(23) - С. 76-82 (0,6 друк. арк.).

37. Матвіїв М. Я. Формування міжнародного ринку знань в Україні / М. Я. Матвіїв //Журнал Європейської економіки. - 2009. - № 2(Т.8.). - С. 217-229 (0,8 друк. арк.).

38. Матвіїв М. Я. Формування вартості нематеріальних активів фірми на ринку знань/ М. Я. Матвіїв // Світ фінансів. - 2009. - № 2(19). - С. 178-183 (0,6 друк. арк.).

Статті в інших наукових виданнях

39. Матвіїв М. Я. Організація та методика обліку видатків освітніх послуг за умов переходу на європейську систему стандартизації обліку /

40. М. Я. Матвіїв // Вісник ТАНГ. -1997. Спец.вип.1.- С. 204-209(0,4 друк. арк.).

41. Матвіїв М. Я. Розробка стратегії маркетингу для освітніх закладів: зміст стратегії і формування варіантів // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна фінансово кредитна та податкова політика : зб. наук. праць. Вип. VІ. / відп. за вип. М. І. Долішній. - Львів : Ін. регіон. дослідж., 1998. - С. 221-229 (0,6 друк. арк.).

42. Матвіїв М. Я. Проблеми стратегії маркетингу закладів освіти // Актуальні проблеми теорії та практики управління : зб. наук. праць. Вип. 5. / наук. ред. З. В. Гуцайлюк. - Тернопіль : Екон. думка, 1998. - С. 82-85

43. (0,3 друк. арк.).

44. Матвіїв М. Я. Принципи і методи маркетингу освітніх послуг /

45. М. Я. Матвіїв // Економіка освіти : зб. наук. праць. / відп. за вип.

46. А. В. Фурман. - К. : НДЦ «Економіка вищої освіти», 2001. - С. 22-28

47. (0,4 друк. арк.).

48. Матвіїв М. Я. Загальні принципи управлінського обліку витрат на освітні послуги / М. Я. Матвіїв // Облік в Україні на початку ХХІ століття : зб. наук. праць / наук. ред. Б. Я. Котур. - Львів : Нац. ун. ім. І. Франка, 2001. - С. 300-311 (0,8 друк. арк.).

49. Матвіїв М. Я. Маркетинг освітніх послуг в економіці вищого навчального закладу / М. Я. Матвіїв // Психологія і суспільство. - 2001. -

50. № 2. - С. 85-90 (0,4 друк. арк.).

51. Матвіїв М. Я. Адаптація цін на освітні послуги вузів при становленні ринкових відносин в Україні / М. Я. Матвіїв // Економіка і ринок: облік, аналіз, контроль. - 2001. - № 3. - С. 186-192 (0,4 друк. арк.).

52. Матвіїв М. Я. Оцінка сучасного стану перехідної економіки України / М. Я. Матвіїв // Формування ринкових відносин в системі будівельного комплексу України / наук. ред. Б. М. Литвин. - Тернопіль : Екон. думка, 2001. - С. 70-72 (0,2 друк. арк.) (особистий внесок автора:Аналіз ринку будівництва житла, 0,1 друк. арк.).

АНОТАЦІЯ

Матвіїв М.Я. Маркетинг на ринку знань. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Тернопільський національний економічний університет, Тернопіль, 2010.

Окреслено новий напрямок наукового дослідження особливостей реформування і розвитку маркетингу знань в умовах ринкових відносин, обґрунтовано теоретичні та практичні аспекти маркетингу знань на ринку, засади адаптації маркетингових організаційних форм та їхнє функціонування в сучасних умовах. На основі системного аналізу зарубіжного досвіду і вітчизняної практики розроблено підходи до інституційного забезпечення трансформаційних процесів маркетингу знань та їхнього подальшого розвитку, запропоновано моделі розвитку й реалізації маркетингу знань на основі принципів Болонського процесу.

Сформовано комплекс маркетингу знань і обґрунтовано стратегію його розвитку на перспективу, здійснено оцінювання цілей, орієнтованих на індивіда (споживача), суб'єктів підприємницької діяльності та суспільство загалом з використанням економіко-математичних методів визначення окупності проектів і окреслено шляхи їхнього застосування на практиці.

Ключові слова: знання, економіка знань, маркетинг знань, комплекс маркетингу знань, сегментування знань, маркетинг освітніх послуг, конкурентноздатність знань на ринку, Болонський процес.

АННОТАЦИЯ

Митвиив Н. Я. Маркетинг на рынке знаний. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Тернопольский национальный экономический университет, Тернополь, 2010.

Диссертация посвящена анализу особенностей развития маркетинга знаний на рынке Украины. Определено и намечено новое направление научного исследования особенностей реформирования и развития маркетинга знаний в условиях рыночных отношений, обоснованы теоретические и практические аспекты особенностей маркетинга знаний на рынке, его экономическая природа и основы адаптации маркетинговых организационных форм, а также их функционирование в современных условиях.

Главное отличие между знаниями и капиталом заключается в уникальном свойстве знаний увеличиваться при использовании на практике. Они принимают участие в процессе расширенного воспроизводства и определяют потенциал для дальнейшего развития производства.

При любой степени налаживания механизмов рынка знаний они не только не исключают, но и допускают их существенное дополнение инструментарием государственного регулирования. С усилением конкуренции возникает потребность в применении маркетинговых подходов к их использованию. В конкурентной среде данные знания позволяют использовать разные маркетинговые стратегии удержания соответствующего сегмента и продвижения на нем индивидом собственных знаний. При этом фирма может занять ключевые позиции, только владея глубокими знаниями относительно потребностей своих клиентов и потенциальных потребителей. Конечная цель данного маркетингового исследования заключается в формировании оптимальной стратегии и тактики действий с учетом реального комплекса условий и факторов рынка, с одной стороны, а с другой - возможностей потенциала и претензий фирмы и индивида как субъектов рынка. Таким образом, совокупность объектов исследования в маркетинге состоит из конкретных сегментов рынков, фирм и индивидов, заинтересованных в оптимизации своего рыночного поведения, что позволит предприятию предложить высококонкурентные интеллектуальные продукты с лучшими качественными и количественными характеристиками.

Особое внимание уделяется экономической составляющей знаний, объясняющей: потребность в инвестиционных вложениях с целью получения соответствующего образования, осуществляемых людьми или фирмами; необходимость обеспечения адекватного уровня доходов граждан, находящихся в прямой зависимости от уровня их образования полученных и использованных знаний. «Цена» знаний для фирмы или «оплата труда» индивиду во всех их формах является одним из важных индикаторов «стоимости» профессиональных знаний и способностей человека.

На основе системного анализа зарубежного опыта и отечественной практики розработаны подходы к институционному обеспечению трансформационных процессов маркетинга знаний и их дельнейшего развития, предложены модели развития и реализации маркетинга знаний на основе принципов Болонской декларации.

Сформирован комплекс маркетинга знаний и обоснована стратегия его развития на перспективу, осуществлены оценки целей, ориентированных на индивида (потребителя), субъектов предпринимательской деятельности и общества в целом, с использованием экономико-математических методов определения окупаемости проектов, а также намечены пути их применения на практике.

Ключевые слова: знания, экономика знаний, маркетинг знаний, комплекс маркетинга знаний, сегментирование знаний, маркетинг образовательных услуг, конкурентоспособность знаний на рынке, Болонский процесс.

ANNOTATION

Matviyiv M. Y. Marketing in the Knowledge Market. - Manuscript.

Dissertation is to achieve the scientific degree of the economic sciences doctor according to the speciality 08.00.04 - Economics and Enterprises Management (according to the kinds of aktivities). - Ternopil National Economic University, 2010.

The dissertation is devoted to the analysis of development peculiarities of the knowledge marketing in the market of Ukraine. New direction of scientific research of reformation and knowledge marketing development peculiarities is worked out in the conditions of market relations, theoretical and practical aspects and features of the knowledge marketing in the market, its economic nature, principles of marketing organizational forms adaptation and its functioning in the contemporary conditions are proved. On the basis of the system analysis of foreign experience and domestic practice, the approaches in relation to the institutional providing of transformation processes of the knowledge marketing and its subsequent development are formed, the models of development and realization of the knowledge marketing on the basis of principles of Bologna process are proposed.

The knowledge marketing complex is worked out and the strategy of its development in a prospect is proved, the estimations of aims oriented on the individual (user) , subjects of entrepreneurial activity and society on the whole with the use of economic and mathematical methods of determination of projects recoupment are carried out, and the ways of their application in practice are defined.

Keywords: knowledge, knowledge economy, knowledge marketing, knowledge marketing complex, knowledge segmentation, educational services marketing, knowledge competitiveness in the market, Bologna process.

Размещено на Allbest.ru