У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичну значущість отриманих наукових результатів, наведено відомості щодо їх апробації.

У розділі 1 "Формування теорії маркетингу та маркетингових досліджень" з'ясовано місце і роль маркетингу в сучасній системі економічних наук, досліджено його понятійний апарат, проаналізовано генезис становлення.

Маркетинг являє собою складну систему теорій і практичних засобів, без допомоги яких неможливе повноцінне функціонування підприємства в ринкових умовах. Проте ефективне використання маркетингу потребує насамперед правильного розуміння його сутності і теоретичної значущості. Виходячи з цього в роботі проаналізовано вплив фундаментальних економічних наук на формування та розвиток теорії маркетингу з метою посилення його ролі в системі економічних наук. Показано, що економічні витоки маркетингу не означають їх простого копіювання, адже у більшості випадків маркетингове трактування багатьох категорій відрізняється від традиційного для класичної економічної науки та знаходить своє втілення у модифікованому чи більш розвинутому сенсі.

Узагальнення досвіду засвідчило потребу в доопрацюванні теорії маркетингу і необхідності уточнення його предмета, який запропоновано визначити як відносини, що виникають між різними елементами економічної системи з приводу взаємного задоволення економічних та інших потреб кожного з таких елементів шляхом обміну цінностями в конкретних ринкових умовах. Йдеться про те, що маркетинг віддзеркалює найсучаснішу парадигму економічної науки, адже основою для його розвитку виступають динамічні та багато в чому непередбачувані ринкові процеси, які неодмінно впливають на інтереси багатьох економічних суб'єктів.

Сьогодні дискутуються питання виникнення маркетингу, але на поточний момент значно актуальнішим є проведення історичних досліджень розвитку маркетингової думки про уявлення її теоретичної складової. Адже у спеціальній літературі основну увагу традиційно приділяють питанням оперативного управління маркетинговим інструментарієм. Тому відстеження процесів розвитку маркетингових теорій, концепцій та практичних інструментів забезпечує можливість виявлення суттєвих взаємозв'язків із іншими предметними галузями економічної науки.

Доведено, що основну увагу слід приділяти дослідницьким основам маркетингу, а після цього маркетингу як сукупності агресивних інструментів проникнення на ринки. Водночас слабкі акценти на дослідженні задоволення споживачів призводять до пропонування останнім комплексу "4Рs". Виходячи з цього розвиток маркетингу розглядається як концепція ведення бізнесу з погляду ступеня орієнтації на потреби споживача (рис.1).

На сьогодні здобутки економічної науки потрібно оцінювати з позиції перспектив їх практичного застосування. Тому стара економічна парадигма, яка тривалий час становила базис економічної теорії, потребує критичного переосмислення. Адже сучасні економічні теорії усе ще не забезпечують можливості адекватної оцінки практики перебігу економічних процесів у реальних ринкових умовах, оскільки ґрунтуються на вивченні переважно статичних економічних процесів. Недостатня увага приділяється також дослідженням функціональної складової існування економічної системи, що спричиняє розрив між економічною теорією та практикою.

Отже ми порушили ключову проблему розвитку сучасної економічної науки - суперечність між пізнавальною і практичною діяльністю. Вважаємо, що справжня сфера застосування функціональних і прикладних наук полягає у поєднанні пізнавальної діяльності із її творчим застосуванням на практиці. Будь-яку невідповідність теорії та практики необхідно розглядати як внутрішню суперечність і джерело для їх подальшого розвитку. При цьому основними виступають обмеження у застосуванні неокласичного підходу: ситуація ринкової стабільності та рівноваги; повнота ринкової інформації; домінування ситуації досконалої конкуренції; існування на ринку економічної людини.

Основне завдання економічної науки традиційно полягало в прагненні зменшити непередбачуваність ринкових процесів. Однією із наукових теорій, що намагається подолати наведені обмеження неокласики, є теорія інституціоналізму. В її межах уводиться категорія трансакційних витрат, серед яких чільне місце посідають інформаційні витрати, що найважливіші для розвитку теорії маркетингу і маркетингових досліджень. Тому з погляду маркетингу до трансакційних витрат запропоновано відносити усі без винятку витрати, пов'язані із організацією та координацією взаємодії економічних суб'єктів перед, під час та після проведення товарообмінних операцій. Адже класичні економічні теорії зосереджували увагу лише на внутрішньовиробничих витратах, нівелюючи вплив усіх інших їх видів. У неокласиці стверджується, що в товарообмінних процесах витрати на пошук і збір інформації відсутні, а учасники обміну наділені всією її повнотою. Тому теорія інституціоналізму забезпечує можливість прикладним економічним наукам посилити свою роль у системі економічних наук, оновити та поглибити їх теоретичне наповнення.

З урахуванням цього досліджено питання розробки нової парадигми маркетингового менеджменту як основи для повноцінного функціонування системи маркетингових досліджень. Виконання поставленого завдання пов'язувалося із розробкою нової цілісної теорії фірми, в межах якої основну роль має відігравати маркетингова складова.

Доведено також, що у неокласиці не ставилося завдання пояснити практичні аспекти функціонування систем управління реально існуючих фірм. Тому з позицій маркетингу нова теорія фірми має ґрунтуватися на врахуванні особливостей формування ланцюга споживчої цінності. Завдяки цьому головне призначення сучасного маркетингового менеджменту полягатиме в міжфункціональному координуванні бізнес-процесів компаній на основі аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень в умовах ринкової невизначеності.

У розділі 2 "Системний підхід у маркетингових дослідженнях" розкрито принципи його застосування в економіці та характерні особливості розвитку сучасних соціально-економічних систем, узагальнено еволюцію категорії системи та описано її суттєві характеристики.

Системний підхід справедливо вважають методом, який має загальнонаукове значення. Це сукупність теоретико-методичних положень і досвіду розробки складних систем, що забезпечує підвищення обґрунтованості вирішення конкретної проблеми. Виходячи з цього відстоюється думка про необхідність застосування системного підходу як засобу підвищення якості управлінських процесів, адже реалізація управлінської діяльності передбачає розробку й прийняття численних взаємопов'язаних рішень.

Дослідження показало, що підприємство також слід розглядати як економічну систему відкритого типу, яка вільно обмінюється із зовнішнім середовищем матеріальними, нематеріальними ресурсами та інформацією. Підприємство як система постійно намагається зберегти власну цілісність, трансформуючи свої окремі функції, а згодом і структуру до вимог зовнішнього середовища. Цей підхід є прямою протилежністю механістичному, згідно з яким системи досліджують у статиці і який покладено в основу традиційної парадигми економічної науки.

Отже сучасні економічні системи слід розглядати як такі, що мають у своїй структурі нелінійний характер зв'язку між їх складовими елементами, наділені динамічним характером розвитку основних параметрів у просторі та часі на основі поєднання складної структури прямих і зворотних зв'язків. Встановлено, що головною тенденцією розвитку науки про управління системами є намагання перейти від досліджень добре організованих систем до досліджень погано організованих. Останні вважають складними, або дифузними, і саме такими сьогодні є економічні системи. Доведено, що складні економічні системи відкритого типу, в основу управління якими покладено маркетингову філософію бізнесу, можна вважати дифузними системами, що здатні до самоорганізації та адаптації до динамічних змін внутрішнього і зовнішнього середовищ їх діяльності.

Маркетинг також є однією із основних підсистем загальної системи управління підприємством, інтегруючи інші функціональні підрозділи у певну систему, спрямовану на задоволення потреб представників цільового ринку. Саме це забезпечує емерджентність системи управління та стабільність розвитку в умовах ринкової невизначеності. Завдяки цьому маркетингові системи відносять до розряду кібернетичних, які характеризуються великими розмірами, складністю, динамічністю, ймовірнісним характером та гомеостатичною природою.

Встановлено, що розробки в галузі дослідження систем маркетингу потребують свого подальшого розвитку. При цьому одним із найскладніших завдань є необхідність чіткого визначення меж системи маркетингу підприємства, до якої може входити низка функцій інших підсистем управління. Крім того, виникає складність у визначенні меж системи маркетингу і в зовнішньому середовищі: до сфери її інтересів можуть потрапляти будь-які суб'єкти та сили, що діють у ньому.

Доведено, що використання системного інструментарію у процесах вивчення системи маркетингових досліджень ще не знайшло свого поширення. Адже сьогодні поняття "система маркетингових досліджень" ототожнюють із підсистемою МІС підприємства. Із таким твердженням можна погодитися тільки в контексті проведення прикладних маркетингових досліджень, оскільки МІС сьогодні не можна ототожнювати із усіма видами дослідницької діяльності. Було виокремлено систему маркетингових досліджень, уточнено предмет, роль та інші суттєві характеристики, а її місце в системі управління підприємством надано у вигляді розгорнутої моделі, де враховано вертикальні та горизонтальні зв'язки в економічній системі країни (рис. 2).

Стрижневим елементом системи маркетингових досліджень виступає споживач як центральна фігура ринкових процесів. Тому на рівні підприємства запропоновано крім традиційного розподілу функціональних складових діяльності, розрізняти системи "Маркетинг" і "Маркетингові дослідження". Остання є основою для отримання маркетингової інформації, що передбачає виконання всього комплексу дослідницьких робіт. Споживачами такої інформації можуть бути не тільки представники відділу маркетингу, а і вищого керівництва, інформаційні потреби якого зазвичай різноманітні в контексті терміновості прийняття конкретного управлінського рішення.

Входом до системи маркетингових досліджень підприємства є інформаційні потоки із макро- та мікросередовищ його діяльності. Її виходом вважають необхідну для прийняття конкретного управлінського рішення інформацію. В такий спосіб охоплюється вся без винятку дослідницька діяльність підприємства, тому межі системи маркетингових досліджень визначаються інформаційним полем його діяльності у конкретних ринкових умовах.

З урахуванням цього обґрунтовано думку про те, що підпорядкування її керуючій системі менеджменту забезпечує можливість урахування різнопланових інформаційних потреб вищого керівництва за всіма функціональними напрямами діяльності, що коригують діяльність системи маркетингових досліджень через постановку відповідних інформаційних запитів.

Усі економічні суб'єкти піддаються зовнішньому неконтрольованому впливу систем "Держава" та "Ринок" (W₁,…, Wn). Їхній взаємний вплив є наслідком наявності різних способів свідомого чи стихійного координування перебігу економічних процесів у економічній системі країни. Ці зовнішні збуджуючі чинники зазвичай ототожнюють із загальною невизначеністю функціонування економічної системи. Тобто спонтанний характер ринкових процесів їй внутрішньо притаманний і є однією із суттєвих її властивостей. Завдяки цьому виявляється обмеженість у використанні традиційного критерію оптимальності при аналізі реальних економічних систем. Це також доводить необхідність відходу від традиційної парадигми передбачення економічних процесів, яка ґрунтувалася на лінійних залежностях, тому що джерела багатьох хибних припущень слід шукати у концепціях ринкової рівноваги, "ефективного ринку", економетричній концепції часу протікання економічних процесів.

Встановлено основні властивості нелінійних динамічних систем, якими сьогодні є економічні системи відкритого типу. Визначено, що відповідні управлінські завдання мають характер неструктурованих або слабко структурованих, що є характерним для завдань маркетингового типу. В теорії систем та системному аналізі проблематика прийняття управлінських рішень в умовах ринкової невизначеності пов'язана із поняттям циклу управління.

Один із напрямів його вдосконалення стосувався підсилення здатності об'єкта управління (відділу маркетингу) формувати бажану реакцію зовнішнього середовища, а не лише оперативно, проте пасивно реагувати на його зміни. Цей момент є принциповим, адже у протилежному випадку ставиться під сумнів і сама доцільність формування маркетингових бюджетів, необхідних для забезпечення інструментів маркетингового впливу.

Інше вдосконалення ґрунтувалося на необхідності повноцінної інтеграції системи маркетингових досліджень у процеси прийняття управлінських рішень та її підпорядкування вищому керівництву підприємства. Завдяки цьому стає можливим, з одного боку, цілеспрямовано та систематично застосовувати інструментарій маркетингових досліджень, а з іншого - повноцінно забезпечувати різнопланові інформаційні потреби вищого керівництва з позицій необхідності прийняття рішень в умовах ресурсних обмежень. Тому чим вищий рівень початкової ентропії щодо параметра, який є предметом даного управлінського рішення, тим тривалішим буде час, потрібний на її зменшення у такій системі. Засобом цього виступають інформаційні потоки, які є домінуючими у будь-якій системі. Це також доводить значущість системи маркетингових досліджень, у межах якої вони обробляються.

Отримані результати засвідчили, що на сьогодні ентропійна характеристика прийняття управлінських рішень ще не знайшла свого глибокого застосування на практиці. Визначено, що врахування ентропійної характеристики прийняття управлінських рішень забезпечує можливість порівняння тих, які приймаються у різних системах управління. При цьому виявляється залежність якості рішень від часу, відведеного на їх прийняття, як одного із основних ресурсних обмежень.

У розділі 3 "Маркетингові дослідження - основа сучасного маркетингового менеджменту" визначено взаємозв'язок потоків вхідної та вихідної маркетингової інформації із функціями управління підприємством, доведено, що аналітична діяльність також виступає вихідним моментом усіх без винятку процесів, що контролюються системою маркетингового менеджменту.

При дослідженні сутності категорії маркетингових досліджень встановлено, що вони виникли як інструмент маркетингу та визначально виступали інформаційно-аналітичною складовою і залишаються невід'ємною частиною сучасного маркетингу. Тому до сфери маркетингових досліджень традиційно відносять функції, пов'язані зі збиранням, обробкою, інтерпретацією та зберіганням інформації про явища і процеси у мікро- та макросередовищах діяльності підприємства з метою прогнозування їх розвитку в перспективі та підвищення рівня інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття маркетингових рішень. Доведено, що будь-який підхід до розуміння сутності маркетингових досліджень не буде абсолютним у разі ігнорування принципу системності в застосуванні маркетингового дослідницького інструментарію.

Встановлено, що у сучасних наукових розробках розмивається різниця між маркетинговими дослідженнями та дослідницькою діяльністю. Маркетингове дослідження є завжди конкретним проектом, що має прикладне значення і обмежений часовими та іншими ресурсними рамками. Він реалізується з метою вирішення конкретної маркетингової чи іншої проблеми управлінського змісту. Саме тому маркетингове дослідження не може проводитися постійно. Мова може йти лише про кількість маркетингових дослідницьких проектів, що одночасно можуть проводитися з метою підвищення рівня інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень в умовах ринкової невизначеності.

Натомість категорія дослідницької діяльності має охоплювати будь-яку інформаційно-аналітичну дію, спрямовану на пошук, збирання та аналіз інформації від джерел первинної та вторинної інформації внутрішнього і зовнішнього походження. Про це свідчить проведений аналіз ролі, головної мети, предмета, об'єкта, принципів і завдань сучасних маркетингових досліджень.

Проведення маркетингового дослідження є надзвичайно трудомістким процесом і потребує значних ресурсів. Тому на практиці їх проводять періодично. Однак інформаційні потреби системи менеджменту підприємства є перманентними і на відміну від періодичних маркетингових досліджень збирання інформації на регулярній основі може здійснюватися за допомогою моніторингу бізнес-середовища та економічної діагностики. Доведено, що спільне їх застосування здатне сприяти посиленню синергічного ефекту від аналізу накопичених масивів отриманої в такий спосіб інформації.

В роботі проаналізовано методологічну складову проведення маркетингового дослідження, яка деталізована різними методиками збирання необхідної інформації. Маркетингові дослідження як окремий напрям маркетингу розроблялися на перетині багатьох різних наук. Тому ця сфера має складну методологію й наділена потужним інструментарієм. Для сучасних маркетингових досліджень із їх надзвичайно складними цілями та завданнями характерним є поєднання високого ступеня формалізації дослідницьких процедур із неформалізованою характеристикою досліджуваних явищ на основі застосування системного підходу до дослідницької діяльності. Адже на практиці не існує ідеальних методів збирання інформації. Отже питання їх вибору знаходиться одночасно як у площині цілей та задач конкретного маркетингового дослідження, так і постійно існуючих ресурсних обмежень або ситуації терміновості прийняття конкретного управлінського рішення. Внаслідок цього найкращі дослідницькі результати забезпечуються завдяки поєднанню кількісного та якісного підходів разом із постійним збиранням внутрішньої та зовнішньої вторинної інформації.

Таким чином, інформація являє собою особливий вид існування матерії, який характеризується її здатністю зменшити ступінь невизначеності досліджуваного явища, події чи об'єкта і може бути наданий у вигляді певної системи знань про них. Цінність інформації визначається її здатністю точно описати ці явища та можливістю адекватної її інтерпретації дослідником. У подальшому інформація трансформується у певні знання завдяки процесам її обробки, узагальнення та використання виходячи із попередньо накопиченого досвіду і практичних навичок дослідника.

У теорії та практиці маркетингових досліджень надзвичайно велика увага приділяється оперативним питанням використання окремих методик збору маркетингової інформації з метою підвищення її точності, надійності, релевантності тощо. При цьому поза увагою залишаються стратегічно важливі питання ролі та місця маркетингових досліджень у прийнятті управлінських рішень. За результатами аналізу запропоновано схему взаємодії системи маркетингових досліджень із процесами прийняття управлінських рішень та виконання маркетингових функцій (рис.3).

Вихідним моментом у ній виступає загальне завдання прийняття управлінського рішення з урахуванням результатів маркетингових досліджень. Замовлення на необхідну інформацію конкретизується і надходить до системи маркетингових досліджень, у якій перетворюється на певний фільтр, що вважається вихідним етапом маркетингового дослідження. За допомогою такого фільтра здійснюється пошук необхідної інформації та її відбір в інформаційному середовищі. Розробка параметрів інформаційного фільтра також є прерогативою системи маркетингових досліджень. Тому чим тісніший взаємозв'язок між зазначеними системами, тим адекватнішим буде розуміння потреб менеджменту з боку дослідників і тим якіснішою буде специфікація необхідної менеджерам інформації. Такий тісний характер співпраці дає змогу дослідникам розробляти рекомендації щодо можливих варіантів прийняття управлінського рішення, враховуючи ступінь їх обізнаності про справжні проблеми та інформаційні потреби системи менеджменту.

Урахування необхідності застосування у згаданих процесах системного підходу дало можливість запропонувати концептуальну схему управління інформаційними потоками у контексті прийняття маркетингових рішень (рис.4). Він свідчить, що на систему маркетингових досліджень покладено завдання аналізу комплексу складних взаємозв'язків як у межах підприємства, так і поза ними з метою підвищення загальної ефективності маркетингових стратегій та програм завдяки збиранню, аналізу й інтерпретації релевантної маркетингової інформації.

Реалізація маркетингових стратегій та програм, відповідна реакція ринкового середовища у вигляді конкретних проявів споживчої поведінки виступатимуть системою виходу. Остання через комплекс кількісних та якісних оціночних показників забезпечує базис для функціонування системи зворотних зв'язків. Завдяки їй стає можливим оперативне реагування на зміни в навколишньому середовищі через коригування маркетингових стратегій і програм. Отже, система маркетингових досліджень повинна усе більшою мірою перебирати на себе функцію головної координуючої ланки у процесах прийняття управлінських рішень в умовах ринкової невизначеності. Тому маркетингова інформація, з позицій системного підходу, розглядається як вхід до такої динамічної системи.

Конструктивний аналіз МІС, СППР, маркетингових розвідувальних і CRM-систем дозволив зробити висновок, що категорію системи маркетингових досліджень сьогодні розглядають переважно лише як одну із підсистем МІС підприємства. У зв'язку з цим вона потребує нового сутнісного наповнення як комплекс взаємодіючих і взаємопов'язаних методів, методик, процедур і моделей, а також їх інфраструктурне та ресурсне забезпечення, призначене для досягнення цілей інформаційно-аналітичного обґрунтування прийняття управлінських рішень в ринкових умовах. Остання має включати в себе всі без винятку процеси інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень з метою отримання синергічного ефекту від системного застосування дослідницьких інструментів і процедур. Це також дає можливість говорити про інтеграцію всіх наявних інформаційних джерел і перехід від простих до більш складних сучасних інформаційних систем маркетингових знань.

Роль системи маркетингових досліджень полягає в ідентифікації тих умов, що безпосередньо впливають на формування, організацію та ефективне функціонування всієї системи маркетингового менеджменту з урахуванням тенденцій розвитку параметрів мікро - та макросередовищ підприємства. Предметом системи маркетингових досліджень є рух різнопланової інформації в економічній системі, що виступає проявом прямих і зворотних (ієрархічних і мережевих) зв'язків між її складовими елементами.

У розділі 4 "Маркетингові дослідження та оптимізація управлінських рішень" приділено увагу питанням розробки концептуальних моделей, які, ґрунтуючись на зібраній через проведення маркетингових досліджень інформації, мають забезпечити систему управління підприємством можливістю оптимізації управлінських рішень та окремих функцій у галузі маркетингу.

Перший напрямок розробок присвячено проблемним питанням дослідження споживчої лояльності в контексті визначення ефективності маркетингової підтримки товару в умовах конкуренції. Це дало змогу розробити економіко-математичну модель, в основу якої було покладено відому в спеціальній літературі формулу Відаля-Вольфа. Вона уможливлює розрахунок обсягу рекламних витрат A, необхідний для того, щоб збільшити за певний проміжок часу T обсяги продажу на величину ?S (за умов реального обсягу продажу S) при певному існуючому рівні насичення ринку товаром М. Зважаючи на лінійний характер наданої моделі та низку обмежень у її практичному застосуванні, її модифіковано за рахунок уведення показника споживчої лояльності м=1-L, який дав змогу математично довести його особливу важливість у контексті впливу на розмір частки ринку, що може бути освоєною внаслідок застосування конкретних маркетингових стратегій і програм. Йдеться про стаціонарний стан цього показника S_стац як наслідок змін у часі:

. (1)

Водночас показник споживчої лояльності має в основному якісний описовий характер, тому його складно подати у кількісному формалізованому вигляді. Як наслідок, до здобутків наведеної моделі слід віднести кількісний його аналіз у взаємозв'язку з іншими показниками. При цьому він може набувати значення у діапазоні м (0;

1). Наведену модель ускладнено введенням чинника конкурентної боротьби. Так, якщо на ринку представлені товари k-конкурентів, вона прийме модифікований вигляд:

(2)

де А_і - витрати на рекламу і-го виробника;

R - відношення обсягів продажу до витрат на рекламу;

- обсяги продажу i-го конкурента ();

М - місткість ринку;

м_і - лояльність споживачів до товару і-го виробника;

k - кількість конкурентів;

n - проміжок часу.

Завдяки цьому в кількісному математичному вигляді доведено вплив показника споживчої лояльності на граничні обсяги реалізації конкуруючих товаровиробників, що мають однаковий бюджет маркетингу. Як показали розрахунки, при незначних відмінностях за параметром споживчої лояльності за цим показником відзначалося суттєва перевага одного конкурента над іншим. Це, своєю чергою, кількісно впливає на підвищення прибутковості підприємства в умовах конкуренції та зменшення витрат на маркетингову підтримку його товару. У такий спосіб було підведено формалізований теоретичний базис під сучасне маркетингове розуміння споживчої лояльності.

Другий напрям досліджень становило питання аналізу інформаційних потоків вторинної інформації, вивчення якої є підґрунтям для прийняття рішення про повномасштабне маркетингове дослідження зі збирання первинної інформації. Це було основою для розробки аналітичної моделі, яка з математичного погляду дала б змогу обґрунтувати необхідність повнокровного існування в системі управління підприємством підсистеми маркетингових досліджень, основним завданням якої є оптимізація обробки інформаційних потоків.

З цією метою введено такі змінні. Припустимо, що N - це загальна кількість квантів інформації в одному інформаційному потоці. В його межах керівництво підприємства в контексті прийняття конкретного управлінського рішення може розподілити всю інформацію за ступенем її важливості на такі основні групи та надати їм такі параметри:

- n₀ - "зелена" інформація - найменш важлива для прийняття конкретного управлінського рішення;

- n₁ - "жовта" інформація - важлива для прийняття конкретного управлінського рішення;

- n₂ - "червона" інформація - критично важлива для прийняття конкретного управлінського рішення;

- p₀, p₁, p₂ - ймовірність надання наступному кванту інформації у заданому інформаційному потоці категорії "зеленої", "жовтої" та "червоної" відповідно;

- t₀ - фіксована величина часу обробки "зеленої" інформації, що регламентується рутинними процедурами збирання й обробки;

- t₁, t₂ - додатковий час обробки "жовтої" та "червоної" інформації, що характеризується більш складними процедурами її аналітичної обробки та випадковими величинами із математичним сподіванням та . Для розробки моделі уведено наступні важливі припущення:

1) загальна сума квантів "зеленої", "жовтої" та "червоної" інформації становить заданий інформаційний потік . При цьому рівень ймовірності надання кожному із таких квантів різного ступеня важливості не може перевищувати 1 ();

2) процедури збирання та обробки потоків інформації ускладнюються відповідно до рівня важливості інформації, що відбивається на тривалості часу її збирання та обробки: ; ; .

Звідси загальний сумарний час на обробку одного кванта інформації становитиме: для "зеленої" інформації - t₀; для "жовтої" та "червоної" інформації - відповідно t₀+t₁ та t₀+t₂. Загальний час обробки всього потоку інформації Т_заг становитиме:

. (3)

Випадкові величини t₁ та t₂ мають характер неперервних випадкових величин, а параметри n₁ і n₂ - дискретних випадкових величин, що описуються експоненціальним законом розподілу. Тому для наведених незалежних випадкових величин виконується таке:

; (4)

. (5)

Отже деталізовано витрати часу на обробку окремих квантів інформації за ступенем їх важливості у контексті прийняття конкретного управлінського рішення: регулярна обробка "зеленої" інформації Nt₀ являє собою рутинну обробку всього інформаційного потоку, що, як правило, регламентується системою внутрішньої звітності підприємства чи конкретними посадовими інструкціями; аналіз "жовтої" та "червоної" інформації - це час, додатково необхідний для обробки одного їх кванту порівняно із "зеленою", що позначено t₁+t₂.