Організаційний розвиток підприємств торгівлі

де - приріст організаційної компетентності, (t) - функція, яка описує процес капіталізації підприємства; (t) - функція, що описує змінюваність людського потенціалу; T_ij (t) - функція інноваційно-технологічної поведінки.

Принципово важливим завданням менеджменту підприємств торгівлі є ідентифікування своєчасності реформування та визначення міри його радикальності. Вони визначають вибір дивергентної/конвергентної моделі перетворень, умови імплантації/ імплементації сценаріїв реформування для досягнення відповідності між інструментами якісного менеджменту та можливостями нівелювання негативного впливу динамічності та невизначеності зовнішнього середовища.

Запропоновано використання підходу, що ґрунтується на програмно-алгоритмічній сутності організаційних перетворень. Для підприємств торгівлі він передбачає: ідентифікацію та опис мінімальної операційної одиниці процесу; встановлення діапазону значущих параметрів діяльності і траєкторії організаційних трансформацій; динаміку проведення організаційних перетворень; оцінку впливу множини можливих варіантів організаційних змін на кінцевий результат і повноту реалізації функцій; формування адекватної програми допустимих перетворень організації, що відповідають пріоритетам, ціннісним орієнтирам. Програма перетворень повинна бути підпорядкованою інтересам суспільства та підприємства, переконливою для всіх учасників діяльності; відповідати встановленим цілям, які контролюються і вимірюються; висвітлювати всю повноту проблем і загроз торговельної діяльності; вирішувати сукупність проблем і нейтралізувати загрози; бути такою, яку реально можна виконати, та конкретизованою в розрізі структурних одиниць.

Встановлено, що зростання дезорганізованості може досягати порогового значення, перехід через який унеможливлює підтримку підприємства у стані керованості, і спричиняти надмірне ускладнення менеджменту підприємства торгівлі. З іншого боку, якщо рівень організаційної репродуктивної рефлексії у терміни, що визначені обставинами, буде недостатнім для компенсації масштабів дезорганізованості, має місце припинення діяльності загалом. У зв'язку з цим виникає потреба застосування універсальних визначників доцільності проведення реформаційних заходів на торговельному підприємстві, що дозволяє забезпечувати своєчасність та результативність організаційних перетворень, підвищувати ефективність функціонування підприємства та нарощувати потенціал його розвитку. Точне вимірювання порогових значень сенсорної системи торговельного підприємства буде вимагати порівняння порогів ряду реакцій і обліку умов, в яких відбувалось вимірювання цієї чутливості. Прийняття рішення про доцільність запровадження трасформацій для реформування запропоновано розраховувати за формулою:

де - показник оцінки j-го ресурсу щодо відповідності цілям розвитку підприємства і-му елементу потенціалу розвитку на z_му етапі життєвого циклу; - коефіцієнт значущості i-го елемента потенціалу розвитку на z_му етапі життєвого циклу; - коефіцієнт відповідності j-го ресурсу підприємства цілям розвитку підприємства у z-му етапі життєвого циклу (t); ПРij - показники відповідності складових потенціалу розвитку цілям розвитку підприємства за z-й етап та весь життєвий цикл (t), - межі монетарного забезпечення ціннісного діапазону підприємства.

Типовими індикаторами доцільності проведення реформування підприємств торгівлі є: поява тенденції до зменшення обсягів виробництва/реалізації товарів або послуг; поява або погіршення адміністративних проблем; стійка тенденція до неадекватного збільшення валових витрат; погіршення якості виконання окремих операцій і роботи структурних одиниць; недостатність або неможливість забезпечення контролюючих заходів за розвитком подій як всередині підприємства, так і за його межами.

Траєкторія руху такої системи передбачає досягнення критичної точки, яка змінює якість соціально-економічного утворення. Факторами розвитку при цьому є: відповідність компонентів організаційної структури, політики і процедур менеджменту підприємства суспільно значущим детермінантам (85,2%); спроможність до свідомо ініціативного генерування нових організаційних рішень щодо самооновлення (70,4%); сформульованість для певного типу ситуації програми розвитку підприємства через реалізацію допустимого алгоритму поведінки, який охоплює комплекс засобів, спрямованих на попередження виникнення проблем (74,1%). У системі «бізнес-процес - торговельне підприємство - результат» кожен з елементів повинен максимізувати нарощування вартісних параметрів і сприяти нарощуванню реальної цінності підприємства.

Встановлено, що торговельне підприємство може стабільно функціонувати виключно в межах визначеного монетарного забезпечення ціннісного діапазону. Зниження коефіцієнта віддачі ціннісного діапазону призводить до виникнення так званих опортуністичних моделей функціонування підприємства, його мікро- чи/та макродисфункції.

У розділі «Детермінанти організаційного розвитку підприємств торгівлі» досліджено механізм адаптації підприємств в інноваційно-інвестиційному просторі, проведено диспозиціонування активно-ініціативної моделі менеджменту торговельного підприємства в системі соціально орієнтованих, екологічно-гармонійних, інноваційно-технологічних детермінант, обґрунтовано принципи досягнення успішності організаційного розвитку підприємств торгівлі, розроблено концептуальні засади та ключові положення програми розвитку торгівлі України та вітчизняних торговельних підприємств.

Виявлено, що ігнорування менеджментом наукових парадигм розвитку і амбівалентність ринково-інноваційної соціалізації будь-якого підприємства більш розвиненими системами обумовлюють невизначеність формату прийнятної моделі організаційної досконалості, інноваційних перспектив підприємств торгівлі, перешкоджають швидкому розгортанню організаційних інноваційних процесів, знижують рівень сприйняття/несприйняття можливих моделей ринково-інноваційної адаптації.

Доведено, що на формування інноваційної політики організаційного розвитку торговельних підприємств впливають глобалізаційні чинники, низька конкурентоспроможність вітчизняних технологій, перспективність напрямів фундаментальних і прикладних досліджень. Підвищення потенціалу розвитку за умов трансплантації техніко-технологічних та інституційних схем трансформації організаційних процесів підприємств торгівлі вимагає врахування стану соціально-економічного розвитку України, галузей, формалізованих організаційних процедур підтримки інновацій на підприємствах і залучення до цього процесу всіх працівників.

Визначено ключові фактори підвищення інноваційної активності підприємств торгівлі: впровадження організаційних інновацій; стимулювання менеджменту до суспільно-прийнятної інтегрованості інноваційних і соціальних компонент функціонування торговельних підприємств з формами реалізації соціально-економічної та інноваційної політики країни; зважений розподіл владних повноважень та регулювання відносин власності (особливо інтелектуальної); зростання задоволеності працівників умовами праці та якості життя загалом; концентрація фахівців високої кваліфікації; запровадження широкого спектра дослідницьких програм, що мають імперативний характер і достатню інфраструктуру ресурсного забезпечення; зниження непродуктивних адміністративних, трансакційних витрат. Принципову схему ринково-інноваційної адаптації підприємств торгівлі наведено на рис. 1.

Виявлено, що інновації у веденні торговельної діяльності та потенційне зростання потенціалу розвитку підприємств торгівлі можуть вступати у протиріччя зі станом всієї системи або її частинами, призводити до виникнення організаційного напруження, спричиняти некеровану реконфігурацію організаційної структури загалом, або функцій окремих структурних одиниць. Аргументовано, що ці суперечності повинні мати пріоритетність під час регулювання відносин у ланцюгах «працівник - менеджмент - власник - суспільство» та «торговельне підприємство - інновація - ефект - ефективність» при: розробці та впровадженні нових стратегій або змінах стратегічних імперативів; вдосконаленні організаційної структури управління, методів управління; запровадженні інновацій у роботі з персоналом, при формуванні операційної системи і виконанні окремих робіт і процедур із застосуванням сучасних систем контролю якості, сертифікації робіт, товарів і послуг; впровадженні інноваційних логістичних схем, інформаційних систем управління, у тому числі автоматизованих; виборі управлінських інструментів і методів розподілу відповідальності та повноважень серед працівників при виконанні робіт у межах окремих видів діяльності на підприємстві та між різними видами діяльності чи структурними одиницями; застосуванні нових форм кооперації зі споживачами, постачальниками, партнерами; інтеграції з партнерами, постачальниками в межах торговельно-технологічного процесу, розподілі ресурсів, товарно-матеріальних цінностей.

Створення і реалізація на підприємстві організаційного формалізованого та неформалізованого знання вимагає безперервності, розповсюдження та підтримки на всіх організаційних рівнях, змін у системі фахових мотивацій конкретних суб'єктів управління, зниження адміністративних, трансакційних витрат, зростання задоволеності працівників умовами праці та якістю трудового життя загалом, отримання доступу до відсутніх на даний момент часу активів, технологій, запровадження структур адхократичного типу (рис. 2).

Сформульовано основні принципи якісної моделі активно-ініціативного менеджменту торговельного підприємства: спрямованість на узгодженість інтересів і гармонізацію цілей працівників, менеджменту, власників та суспільства через підвищення соціально відповідальної поведінки кожного з учасників діяльності підприємства; стратегічна сфокусованість механізмів управління; орієнтація на інноваційні процеси та внутрішньоорганізаційне підприємництво; безперервність організаційних вдосконалень, збалансованість та керованість розвитку. Запропоновано модель суспільно-прийнятної інтегрованості інноваційно-технологічних, соціальних і еколого-економічної факторів з формами реалізації політики створення, функціонування та розвитку підприємств торгівлі (рис. 3).

Доведено, що високий рівень сегментованості ринку індивідуальних споживачів, потенційна мультиформатність торговельних одиниць та різновидів торговельної діяльності обумовлюють необхідність розробки власного стандарту якості управління як базису формування адекватного механізму відбору перспективних ідей щодо зміцнення конкурентних позицій на ринку, формування континууму допустимих проектів і програм успішного організаційного розвитку підприємств торгівлі. Це дозволяє враховувати диференціацію в доходах населення, суттєво згладжувати соціальне напруження, і водночас надає можливість отримувати встановлений оптимум торговельного обслуговування, що відповідає високому рівню культури торгівлі, уподобанням та очікуванням споживачів щодо якості обслуговування, сприяючи таким чином підвищенню повноти реалізації функцій та суспільній цінності підприємств торгівлі.

Обґрунтовані концептуальні засади встановлення політики розвитку підприємств торгівлі дають змогу: забезпечити керованість процесу нарощування потенціалу розвитку та посилити процес узгодження свого функціонування із законами і закономірностями збалансованого розвитку; здійснювати торговельну діяльність, виходячи з рівноважності соціального, економічного і природного векторів, не допускати поліпшення власного життєзабезпечення за рахунок погіршення екосистеми; спрямувати свої зусилля на гармонізацію взаємин внутрішнього та зовнішнього середовища щодо створення, збереження та підтримки сприятливих умов діяльності, а проблему збалансованості розвитку винести за рамки зовнішньої гармонізації і вирішувати як завдання суспільної необхідності; використовувати ресурси підприємства у режимі Парето-ефективності, насамперед, за рахунок наукових ідей, принципово нових управлінських технологій, організаційних інновацій, що спростить вирішення ресурсного життєзабезпечення як у поточному періоді, так і в перспективі; ліквідувати неузгодженість у темпах зростання цінності, потужності та можливостей підприємства щодо усунення відхилень у функціонуванні активно-ініціативної моделі менеджменту вітчизняних підприємств торгівлі; забезпечити керований організаційний розвиток.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі узагальнено теоретико-методологічні основи розвитку підприємств і викладено авторське бачення актуальної наукової проблеми розробки концептуально-теоретичних засад та методичного інструментарію управління процесом організаційного розвитку підприємств торгівлі. Отримані результати дозволяють зробити такі висновки:

1. Подолання кризових тенденцій і перехід економіки у фазу інноваційного розвитку актуалізує дослідження сутності та динаміки організаційних процесів.

2. Закріплення за організацією ролі ключового інтегратора суспільних процесів забезпечує адекватність відтворення у просторово-часовому континуумі сенсів кожного з економічних інститутів. Уточнення дефініцій «керований розвиток підприємства», «компетентність організації», «реформування підприємства», «якість менеджменту», «організаційна досконалість» дозволило розв'язати низку наукознавчих та прикладних проблем, пов'язаних із суперечливою логікою суб'єкт-об'єктних взаємозв'язків у соціально-економічних системах.

3. Підвищення результативності функціонування економічної системи пов'язано з поглибленням теоретико-методологічних засад дослідження процесів створення та функціонування підприємств, які є особливою формою організації, основним структуроформуючим і бюджетоутворюючим елементом економіки та найважливішою складовою, що забезпечує життєві інтереси країни, її економічну безпеку. Внутрішньоорганізаційні зміни на підприємствах виступають засобом досягнення організованості та функціональним імперативом менеджменту, відображення різноспрямованості векторів інтересів, що ідентифікують кожне соціально-економічне організаційне утворення відносно зовнішнього оточення та внутрішнього середовища, створюють передумови для формування базису розвитку.

4. Організаційний розвиток підприємств повинен забезпечувати активізацію процесів товарообміну відповідно до потреб суспільства, реалізацію всієї повноти і комплексності організаційних функцій та їх детермінованість у визначеній системі пріоритетів, функцій та завдань діяльності, своєчасність ініціативних дій менеджменту щодо формування цільової моделі визначення різновидів, обсягів, джерел використання ресурсів та можливостей, що створюються при взаємодії з динамічним та невизначеним зовнішнім середовищем.

5. Підвищення суспільної цінності торгівлі України досягається через наближення економічної поведінки суб'єктів торговельного підприємництва до суспільних вимог та очікувань, що забезпечує: вплив на зростання валового внутрішнього продукту; оптимізацію зв'язків між сферами товарного виробництва і споживання для розширеного суспільного відтворення продукту і галузей; перерозподіл грошової маси та стабілізацію цін, збалансованість бюджету, попиту і пропозиції загалом; вплив на зміни соціокультурного середовища суспільства, соціальної структури, культури і структури споживання, системи цінностей членів суспільства.

6. Потенціал успішного організаційного розвитку підприємств торгівлі формується через: когерентність та конгруентність навколишнього середовища; оптимальність пропорції між матеріально-технічною базою, виробничо-торговельними процесами, якістю менеджменту та робочої сили, платоспроможним попитом; повноту відтворення сенсового призначення та втілення функціонального навантаження кожного з організаційних елементів. Підвищення керованості, цілісності, досягнення синергійності й організаційної досконалості досягається через встановлення нових пріоритетів менеджменту.

7. Результативність організаційного розвитку підприємства потребує застосування активно-ініціативної моделі менеджменту, в основу якої покладено вимогу повного використання існуючого потенціалу розвитку, активного пошуку можливостей упередження конфліктів та проблем, використання всієї сукупності управлінських технологій, максимальної зосередженості життєвого простору підприємства на дотриманні політики паралельно-послідовного розвитку здатностей своєчасно задовольняти власні потреби та інтереси суспільства.

8. Періоди сприятливої економічної кон'юнктури обумовили тривалу позитивну динаміку обсягу товарообороту, зайнятості, нарощування матеріально-технічної бази (збільшення за 2004-2008 рр. на 35,3% торговельних площ), активне впровадження сучасних торговельних технологій та досягнення лідируючих позицій торгівлі серед галузей економіки у темпах підвищення валової доданої вартості, зростання інвестиційної привабливості сфери торгівлі (майже 10% прямих іноземних інвестицій). Погіршення економічної ситуації спричинило зниження наповнюваності організаційного розвитку підприємств торгівлі внаслідок: вибору помилкової політики менеджменту підприємств торгівлі щодо позиціонування цілей та умов налагодження взаємин із виробниками товарної продукції та кінцевими споживачами, скорочення соціальних програм і вивільнення персоналу та, як наслідок, подальшого зменшення значущості та впливовості суб'єктів торговельного підприємництва на стабілізаційні процеси в економіці України.

9. Вибір дієвої політики організаційного розвитку досягається зосередженням поведінки суб'єктів торговельного підприємництва на налагодженні соціального діалогу з населенням, ефективній взаємодії з центральними та місцевими органами влади, громадськими і професійними об'єднаннями, іншими інституційними утвореннями, оптимізації управління товарно-матеріальними, фінансовими й інформаційними потоками, використанні сучасних управлінських інструментів та підвищенні рівня індоктринації еколого-гармонійних, інноваційно-технологічних, соціально-економічних пріоритетів в обрану модель організаційної досконалості.

10. Ефективність організаційного проектування бізнес-систем підвищується за умови використання розробленої економіко-математичної моделі реформування підприємства, вдосконаленої системи показників доцільності/можливості проведення організаційних трансформацій, наповнюваності організаційного розвитку та сенсорного порогу підприємства. Програмно-алгоритмічні засади організаційних перетворень організаційних процесів, структури і стратегії менеджменту в межах єдиної концепції реформування підприємств торгівлі дозволяють забезпечити концентрацію організаційних компетенцій та управлінських інструментів на підтримці процесів, які забезпечують синергійний ефект. Доведено, що сценарії імплантації/імплементації реформування обумовлюють радикальність та своєчасність узгодження процесів організаційних перетворень на підприємствах торгівлі, досягнення організаційної досконалості.

11. Якісна система активно-ініціативного менеджменту торговельних підприємств передбачає: стратегічну сфокусованість дії механізмів організаційного розвитку на узгодженості інтересів і гармонізації цілей у системі «працівник-менеджмент-власник-суспільство»; рівноважність соціального, економічного, природного векторів і можливостей задоволення власних потреб підприємств торгівлі та суспільних потреб як у поточному періоді, так і в перспективі; підтримку сприятливих умов діяльності через детермінованість використання ресурсів підприємств у режимі Парето-ефективності; ліквідацію неузгодженості у темпах зростання необхідної потужності та реальної організаційної компетентності; орієнтацію на підвищення інноваційної активності та інноваційної сприйнятливості; організаційне інтрапренерство; розширення диференційованих програм соціального розвитку та безперервного підвищення кваліфікаційного рівня всіх категорій працівників.

12. Розроблені концептуальні засади організаційного розвитку підприємств торгівлі обумовлюють необхідність: забезпечення стратегічної надійності внутрішньоорганізаційних процесів через усунення функціонального дублювання, оптимальну витратомісткість та допустиму адхократизацію організаційної структури; оптимального диспозиціонування організаційних детермінант активно-ініціативної моделі менеджменту торговельного підприємства у системі реалізації соціально-економічного, екологічно-гармонійного, інноваційно-технологічного потенціалу розвитку; пошуку оптимуму між згортанням надлишкових агресивних моделей екстенсивного зростання, що базуються на великих обсягах зовнішніх ресурсних запозичень, та створенням мультиформатних вертикально інтегрованих виробничо-торговельних комплексів; підвищення ефективності взаємодії та відповідальності всіх учасників торговельно-технологічного ланцюга при управлінні товарно-матеріальними, фінансовими, й інформаційними потоками; використання зваженої системи ціноутворення, яка зорієнтована на розширення масштабів діяльності із тенденціями до зниження рівня торговельної надбавки; збереження товарів і товарних груп усіх цінових сегментів; запровадження сучасних методів управління асортиментом при беззаперечному збалансуванні асортиментної політики (у тому числі за рахунок збільшення частки товарної продукції власних торговельних марок до 35-40%) та приведення її у відповідність до міжнародних стандартів якості та безпечності; підвищення якості менеджменту підприємств торгівлі.

Матеріали дисертаційного дослідження сприятимуть підвищенню задоволення потреб населення у високоякісних товарах та послугах, активізації запровадження сучасних стандартів торговельного обслуговування, ефективності управління процесом організаційного розвитку підприємств торгівлі та відповідальності суб'єктів торговельної діяльності за стан суспільства, в якому вони існують. Окремі наукові положення та результати, одержані дисертантом, можуть бути використані: а) при розробці науково обґрунтованих законодавчих актів, які сприятимуть розвитку торгівлі України та її організаційних утворень; б) під час розгляду та економічної оцінки програм розвитку внутрішньої торгівлі, в тому числі цільових програм оптимізації та структурної перебудови торговельної мережі, запровадження сучасних стандартів торговельного обслуговування, в) під час технiко-економiчного обґрунтування проектів (програм) підвищення соціальної відповідальності, екогармонійності, інноваційної активності та інноваційної сприйнятливості суб'єктів торговельної діяльності; г) при вдосконаленні програм менеджмент- та бізнес-освіти фахівців для сфери товарного обігу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Бай С. Потенціал розвитку підприємств торгівлі та стратегія менеджменту / С.І. Бай, В.М. Жуковська // Пріоритети національного економічного розвитку в контексті глобалізаційних викликів: монографія: [у 2 ч.]. Ч. 2 / за ред. В.М. Гейця, А.А. Мазаракі. К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т. 2008. С. 164-177. (Особистий внесок автора - обґрунтовано орієнтири сучасної парадигми результативного менеджменту).

2. Бай С.І. Розвиток організацій: політика, потенціал, ефективність: монографія / С. І. Бай. К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т. 2009. 280 с.

Статті у наукових фахових виданнях

3. Бай С. Сутність та критерії ефективності управлінської діяльності / С.І. Бай // Вісник КНТЕУ. 2000. № 3. C. 59 - 64.

4. Бай С. Проблеми оптимізації стратегій організації / С.І. Бай // Сучасні економічні проблеми розвитку підприємництва. зб. наук. пр. К., 2000. C. 334-337.

5. Бай С. Напрямки підвищення ефективності антикризового управління підприємством / С.І. Бай, Л.М. Святненко // Економіка і підприємництво: стан та перспективи. К.: КНТЕУ, 2001. C. 27-34. (Особистий внесок автора - обґрунтовано критерії ефективності діяльності підприємства в умовах виникнення стратегічної кризи).

6. Бай С. Фактори, ознаки і симптоми кризової ситуації в діяльності підприємств / С. Бай: наук. пр. МАУП. Вип. 1: Антикризове управління підприємством: проблеми і шляхи їх розв'язання в умовах України. К., 2001. С. 207-210.

7. Бай С. Принципы реализации концепции организационного развития / С. Бай // Вісник КНТЕУ. 2003. № 6. С. 68-74.

8. Бай С. Моделі та методи оцінки стратегічного потенціалу підприємств торгівлі / С.І. Бай, О.А. Сківка // Економіка і підприємництво: стан та перспективи: зб. наук. пр. К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2003. С. 26-32. (Особистий внесок автора - обґрунтовано методологію формування потенціалу організаційного розвитку підприємств торгівлі).

9. Бай С. Про особливості формування потенціалу розвитку підприємства / С.І. Бай // Торгівля, комерція, підприємництво: зб. наук. пр. Вип. 6. Л.: Вид-во Львів. комерц. акад., 2003. С. 155-159.

10. Бай С. Система наскрізної практичної підготовки менеджерів / С. Бай // Вісник КНТЕУ. 2004. № 4. С. 134-140.

11. Бай С. Особливості ідентифікування організаційних процесів торговельного підприємства / С.І. Бай // Регіональні перспективи. 2004. № 3-5(40-42). С. 17-19.

12. Бай С. Опис трансформаційних процесів в торговельних підприємствах / С. Бай // Наук. вісник. 2004. № 2. (Серія «Економіка»). С. 4-11.

13. Бай С. Критерії зваженого організаційного розвитку / С. Бай // Вісник КНТЕУ. 2005. № 4. С. 29-33.

14. Бай С.І. Організаційні парадокси при забезпеченні розвитку підприємства / С.І. Бай // Торгівля і ринок України: зб. наук. пр. Вип. 20. Донецьк: ДонДУУ, 2005. С. 94-99.

15. Бай С. Компетенції підприємства як основа забезпечення організаційно-економічних переваг / С. Бай, І. Григор'єва // Менеджмент: зб. наук. пр. Вип. 6. К.: Міжг. ін-т управління, 2006. С. 134 - 143. (Особистий внесок автора - розроблено теоретико-методологічні підходи до формування організаційної компетентності та досконалості)

16. Бай С. Організаційна адхократія як інструмент формування дієвої інвестиційно-окресленої експансії вітчизняних підприємств у світовий ринково-інноваційний простір / С.І. Бай, С.А. Юшин // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. Вип. 211: т. 1. Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. С. 279 - 291. (Особистий внесок автора - обґрунтовано комплекс підходів підвищення адхократичного потенціалу організаційної структури підприємств торгівлі).

17. Бай С. Щодо спрямування інноваційних процесів на підприємствах / С. Бай, І. Григор'єва // Вісник КНТЕУ. 2007. № 4. С. 65-72. (Особистий внесок автора - обґрунтовано концептуальні засади формування інноваційної політики торговельних підприємств).

18. Бай С. Інноваційно-інвестиційний потенціал України в контексті світового науково-технічного розвитку / С.І. Бай, К.В. Яцишина // Наук. вісник Бук. держ. фін. акад.: зб. наук. пр. Вип. 4 (13): Економічні науки. Чернівці: БДФА, 2008. С. 127-137. (Особистий внесок автора - здійснено теоретико-методологічне обґрунтування концептуальних засад і практичних форм запровадження активно-ініціативної моделі менеджменту на підприємствах)

19. Бай С. Система координат розвитку підприємств / С. Бай // Вісник КНТЕУ. 2008. № 6. С. 65-72.

20. Бай С. Розвиток підприємства: особливості формування інноваційно-орієнтованої поведінки / С.І. Бай // Вісник Хмельницького нац. ун-ту: зб. наук. пр. т.1 (109). 2008. № 3. С. 167-172.

21. Бай С. Інноваційно активна поведінка підприємства як критерій досконалості менеджменту / С.І. Бай // Наук. вісник ПУСКУ. 2008. № 1 (26): Економічні науки. С. 121-126.

22. Бай С. Розвиток підприємств: проблеми підвищення інноваційної активності / С.І. Бай // Наук. вісник Чернівецького торг.-екон. ін-ту КНТЕУ. Вип. IV. Економічні науки. Чернівці: Кн.-ХХІ, 2008. С. 105-114.

23. Бай С. Індикатори системи розвитку підприємства / С.І. Бай: зб. наук. пр. ДонДУУ // Механізми підвищення ефективності управління функціонуванням економіки: т. ІХ. ( Серія «Економіка»). Вип. 106. Донецьк: ДонДУУ, 2008. С. 13-22.

24. Бай С. Формування потенціалу розвитку підприємств торгівлі / С.І. Бай, І.П. Денисенко. (Серія «Економічні науки). Донецьк: ДонНУЕТ. 2008. №4 (40). С. 112-116. (Особистий внесок автора - розроблено методику оцінки потенціалу розвитку підприємств торгівлі в умовах реалізації політики багатовекторних пріоритетів діяльності).

25. Бай С. Успішність розвитку підприємств: проблеми досягнення збалансованості та інноваційності / С. Бай // Вісник КНТЕУ. 2009. № 1. С. 47-54.

26. Бай С. Інноваційна активність підприємств: проблеми та перспективи / С.І. Бай, К.В. Яцишина // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. Т. V. Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. С. 1224-1234. (Особистий внесок автора - визначення напрямків підвищення інноваційної активності та інноваційної сприйнятливості підприємств).

27. Бай С. Розвиток підприємства: квантифікування умов підтримки / С.І. Бай // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. Вип. 251. Т. І. Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. С. 135-143.

В інших виданнях

28. Бай С.И. Развитие компетенций украинских предприятий: приоритеты инновационной индоктринации менеджмента / С.И. Бай, И.С. Григорьева // Съвременни управленски практики V. Т.ІІ. Бургаски свободен университет. 2007. С. 26-40.

29. Bay S. Formaition of the innovative environment of the enterprise: experience of Ukraine / Serhiy Bay // Entreprises Mondialisation. Cracovie-Messine-Paris-Kiev. 2008. C. 23-28.

30. Bay S. The coordinate system of organizational development / Serhiy Bay // Сhallenges and barriers of the 21st century economy (economic, legal, social and ecological aspects), Edited by Ryszard Borowiecki & Andrzej Jaki. Cracow. 2009. C. 127-133.

31. Бай С. Про особливості вирішення управлінських проблемних ситуацій: матеріали міжнар. наук.-метод. конф. [«Актуальні проблеми та перспективи вдосконалення підготовки конкурентноздатних фахівців»]. К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2001. С. 251-254.

32. Бай С. Про особливості формування потенціалу розвитку підприємств: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [«Современные технологии в менеджменте»]. Харків: Нац/ аерокосмічний ун-т ім. Н.Є. Жуковського «ХАІ», 2003. С. 4.

33. Бай С. Особливості розв'язання управлінських ситуацій: матеріали ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. [«Маркетингові дослідження в Україні»]. К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2004. С. 122-124.

34. Бай С. Кросскультурные барьеры в коммуникационных процесах: матеріали наук.-практ. конф. [«Розвиток корпоративного управління в глобальному середовищі»]. Тернопіль: Тернопіл. акад. народ. господарства, 2004. С. 133-135.

35. Бай С. Формування потенціалу розвитку підприємств: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [«Інноваційно-інвестиційні моделі трансформації перехідних суспільств»]. Вип. 4. Біла Церква: ІПК ДСЗУ, 2003. С. 254-260.

36. Бай С. Формування потенціалу розвитку підприємства в контексті сучасного розвитку фінансового ринку: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. [«Банківська система в умовах трансформації фінансового ринку України»]. К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2003. С. 109-112.

37. Бай С. Про окремі пріоритети стратегічного розвитку підприємств: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [«Управління стратегічними змінами на підприємстві: концептуальні засади, методологія та практика»]. К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2005. С. 80-82.

38. Бай С., Юшин С.О. Компетентнісні засади проектування формату розвитку організації: матеріали ІV міжнар. наук.-практ. конф. [«Современные информационные технологии в экономике и управлении предприятиями, программами и проектами»]. Х.: Нац. аерокосмічний ун-т ім. Н.Є. Жуковського «ХАІ», 2006. С. 12-13.

39. Бай С., Юшин С.О. Підприємницькі інтереси та модель менеджменту в системі організаційних відносин: проблеми індоктринації: матеріали ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. [«Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти»]. Полтава: ПУСКУ, 2006. С. 5.

40. Бай С., Юшин С.О. Когнітивно-ціннісний підхід в оцінюванні ступеня розвитку торговельних підприємств: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [«Громадсько-державний механізм прискорення розвитку підприємництва (регіональний аспект)»]. Дніпропетровськ: Дніпропетр/ ун-т економіки та права, 2006. С. 36-37.

41. Бай С., Юшин С.О. Організаційна адхократія як передумова дієвості інвестиційної стратегії підприємств у процесі їх виходу на міжнародні товарні та фінансові ринки: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. [«Інвестиційні стратегії підприємств України на міжнародних товарних та фінансових ринках»]. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. С. 107-109.

42. Бай С. Розвиток українських підприємств: інноваційні пріоритети: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. [«Пріоритети економічного розвитку України: історія та сьогодення»]. Вінниця, 2007. С. 137-141.

43. Бай С.І., Чиж І.С. Розвиток українських підприємств: інноваційні компетенції: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [«Управління регіональним розвитком в умовах глобалізації: теорія та практика»]. Трускавець: ДДПУ ім. Франка, 2007. С. 129-130.

44. Бай С. Інноваційно-інвестиційний потенціал розвитку України в контексті світового науково-технічного розвитку / Бай С., Яцишина К.В.: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [«Проблеми і перспективи соціально-економічного розвитку регіону в умовах євроінтеграційних процесів»]. Чернівці: Технодрук, 2008. С. 51-53.

45. Бай С. Інноваційні пріоритети організаційного розвитку: проблеми та перспективи: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [«Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти»]. Полтава: ПУСКУ, 2008. С. 104 -105.

46. Бай С. Інноваційна активність як основа забезпечення розвитку підприємства: матеріали VІ міжнар. наук.-практ. конф. [«Актуальні проблеми управління бізнесом, підприємствами та проектами»]. Харків: ХАІ, 2008. С. 13-14.

47. Бай С. Стратегічні орієнтири розвитку в діяльності підприємств торгівлі / Бай С., Жуковська В.: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [«Пріоритети національного економічного розвитку в контексті глобалізаційних викликів»]. К: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. С. 185-186.

48. Бай С. Інноваційно-інвестиційний потенціал розвитку України в контексті світового науково-технічного розвитку / Бай С., Яцишина К.В.: матеріали міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. [«Розвиток України в ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми»]. Тернопіль: ТНЕУ, 2008. С. 136-140.

49. Бай С. Якість в системі оцінювання ефективності управління підприємством / Бай С., Денисенко І.: матеріали ІІІ міжвуз. наук.-практ. конф. [«Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності, стратегічне управління, маркетинг: проблеми теорії та практики»]. Кривий Ріг: Діоніс, 2009. С. 169- 171.

Підручники та навчальні посібники

50. Бай С.І. Проектування закладів ресторанного господарства: навч. посіб. / [А.А. Мазаракі та ін.]; за ред. А.А. Мазаракі. К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. С. 175-211.

51. Бай С.І. Менеджмент організації. Практикум: навч. посіб. / Бай С.І. К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2004. 179 с.

АНОТАЦІЯ

Бай С.І. Організаційний розвиток підприємств торгівлі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами. - Київський національний торговельно-економічний університет. - Київ, 2009.

У дисертаційній роботі розкрито теоретико-методологічні і науково-методичні засади управління процесом організаційного розвитку підприємств торгівлі. Обґрунтовано практичні рекомендації щодо вибору менеджментом дієвих управлінських інструментів підвищення ефективності процесу організаційного розвитку підприємств торгівлі.

Розвинуто інструментарій економічної науки дослідження суб'єкт-об'єктних взаємозв'язків в соціально-економічних системах. Запропоновано теоретико-методологічні підходи до визначення результативності та збалансованості організаційного розвитку підприємств торгівлі на засадах застосування моделі трансляції інтересів суспільства в пріоритети діяльності підприємств торгівлі.

Запропоновано концепцію організаційного розвитку підприємств торгівлі, яка передбачає формування дієвих механізмів підтримки необхідної комбінаторики соціально-економічних, еколого-гармонійних і інноваційно-технологічних суспільних пріоритетів функціонування. Обґрунтовано методику визначення потенціалу розвитку підприємств. Розроблено методологію формування активно-ініціативної моделі менеджменту підприємств торгівлі як основи досягнення керованого збалансованого організаційного розвитку.

Здійснено теоретико-методологічне обґрунтування концептуальних засад процесів реформування підприємств торгівлі. Розроблено методичні підходи до узгодження процесів організаційного проектування підприємств торгівлі.

Обґрунтовано концептуальні засади диспозиціонування системи менеджменту підприємств торгівлі щодо встановлення стратегічних орієнтирів та політик розвитку.

Ключові слова: організаційний розвиток, організаційне проектування, організаційна досконалість, повнота функціонального навантаження, наповнюваність розвитку, інноваційна активність, якість менеджменту, активно-ініціативна модель менеджменту, збалансований керований організаційний розвиток, реформування.

АННОТАЦИЯ

Бай С.И. Организационное развитие предприятий торговли. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями. - Киевский национальный торгово-экономический университет, Киев, 2009.

Диссертационная работа посвящена решению актуальной научно-прикладной проблемы усовершенствования методологии управления процессом организационного развития предприятий торговли на основе разработанной целостной концепции, которая направлена на обеспечение их нового качества, надлежащей динамики, управляемости и сбалансированности развития.

В диссертационной работе раскрыты теоретико-методологические и научно-методические принципы управления процессом организационного развития предприятий торговли. Разработаны практические рекомендации по выбору менеджментом действенных управленческих инструментов повышения эффективности процесса организационного развития предприятий торговли.

Систематизированы научные подходы к установлению результативности и сбалансированности организационного развития предприятий торговли на принципах применения модели трансляции интересов общества в приоритеты деятельности предприятий торговли и отрасли. Предложена методика определения потенциала организационного развития предприятий.

Усовершенствована методология оценки состояния развития социально-экономических организационных образований, теоретические принципы создания системы статистически достоверных показателей оценки наполняемости организационного развития предприятий торговли Украины.

Исследовано состояние организационного развития предприятий торговли. Установлено, что при формировании целенапрвленной политики развития предприятий торговли следует учитывать: реализацию потенциала развития; эффективное взаимодействие с другими институционными образованиями; самореализацию и взаимодействие с целью обеспечения эффективного функционирования в целом; соответствие экономического поведения субъекта торгового предпринимательства саморегулированию системы ведения хозяйства, исходя из требований экономических законов и решения социально-экономических противоречий; сбалансированность между экономической, организационной, правовой, социальной, экологической средой, которая обеспечивает свободу и эффективность развития; сбалансирование и гармонизация форм реализации отношений собственности и всестороннее развитие общества в целом и человека, их потребностей, интересов, стимулов. Введены в научный оборот понятия «полнота функциональной нагрузки» и «организационное совершенство» предприятия, сформулированы принципы концептуальной модели качественного активно-инициативного менеджмента. Доказано, что по мере реализации функциональной организационной нагрузки предприятий торговли можно разрабатывать прогнозы повышения эффективности менеджмента и наращивания потенциала их развития. Разработана методология формирования активно-инициативной модели менеджмента предприятий торговли в качестве основы достижения управляемого сбалансированного организационного развития.

Предложен механизм активизации менеджмента предприятий торговли, который базируется на программно-алгоритмической сущности организационных преобразований и позволяет достичь концентрации организационных компетенций и управленческих инструментов на основе процессов, обеспечивающих синергичный эффект. Осуществлено теоретико-методологическое обоснование концептуальных принципов и практических форм управления процессами реформирования предприятий торговли, разработаны методические подходы к согласованию процессов организационного проектирования предприятий торговли.

Разработанная концепция организационного развития предприятий торговли предусматривает формирование действенных механизмов для необходимой комбинаторики социально-экономических, эколого-гармонических и инновационно-технологических общественных приоритетов функционирования и обеспечивает своевременность адекватного влияния на динамичную и неопределенную внешнюю среду. Обоснованы концептуальные принципы диспозиционирования системы менеджмента предприятий торговли по установлению стратегических ориентиров и политик развития. Усовершенствована методика оценивания влияния инновационных и социальных процессов на повышение качества менеджмента.

Ключевые слова: развитие, синергия, торговля, организационное проектирование, организационное совершенство, полнота функциональной нагрузки, наполняемость организационного развития, инновационная активность, качество менеджмента, активно-инициативная модель менеджмента, сбалансированное управляемое организационное развитие.

SUMMARY

S.I. Bay Organization development of trade enterprises. - manuscript.

The dissertation is submitted in support for a doctor's degree in economics, 08.00.04 speciality - economics and management of enterprises. - Kyiv National University of Trade and Economics, Kyiv, 2009.

The thesis work is devoted to theoretical, methodological and scientific bases of process management of organization development for trade enterprises. The practical recommendations concerning efficient administrative instruments selected by management to increase effectiveness of the process of organization development for trade enterprises have been explained.

The toolkit of economic science for the research of subject-object interrelation in economic and social systems has been developed. Theoretical and methodological approaches to define effectiveness and balance of organization development of trade enterprises on the basis of application of translation model of public interests with the priority put on the activity of trade enterprises have been suggested.

The concept of organization development of trade enterprises that suggests the formation of efficient support mechanisms of necessary combinatorics of social and economic, ecological and well-balanced, innovative and technological public priorities of functioning has been offered. The techniques to define the potential of enterprise development have been explained. The methodology of formation of active and innovative management model of trade enterprises as the ground for achieving well-balanced organization development has been established.

Theoretical and methodological substantiation of conceptual framework of the processes of trade enterprises' restructuring has been carried out. Methodical approaches towards the coordination of the processes of organization design of trade enterprises have been developed.

The conceptual framework of dispositioning of management system of trade enterprises concerning strategic guidelines and development policies has been explained.

Key words: development, synergy, trade, organization design, organization efficiency, volume of functional load, maximum level of organization development, innovative activity, management quality, active and innovative management model, well-balanced organization development.

Размещено на Allbest.ru