Формування стратегії досягнення конкурентних переваг підприємств м’ясної промисловості

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Спеціальність 08.00.04. _ Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Формування стратегії досягнення конкурентних переваг підприємств м'ясної промисловості

Ніколаєва Анжела Миколаївна

Тернопіль - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луцькому національному технічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник

доктор економічних наук, професор

Ліпич Любов Григорівна,

Волинський національний університет

ім. Лесі Українки, декан економічного факультету

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Павлова Валентина Андріївна

Дніпропетровський університет економіки та права, проректор з науково-педагогічної роботи

кандидат економічних наук, доцент

Драган Олена Іванівна

Національний університет харчових технологій,

доцент кафедри менеджменту

Захист відбудеться «16» січня 2009 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.082.03 Тернопільського національного економічного університету за адресою: 46020, м. Тернопіль, вул. Львівська, 11, корпус 11, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільського національного економічного університету за адресою: 46020, м. Тернопіль, майдан Перемоги, 3.

Автореферат розісланий «15» грудня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент М.П. Шаварина

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Необхідність стабілізації й розвитку м'ясної промисловості, насиченість ринку вітчизняними та імпортними товарами, вступ України до СОТ, а також підвищення вимог споживача до якості і безпеки м'ясної продукції посилюють конкуренцію на ринку. Це зумовлює потребу в опрацюванні сучасних технологій ринкової поведінки м'ясопереробних підприємств, а формування і реалізація адекватної стратегії, спрямованої на досягнення їх стійких конкурентних переваг, стають невід'ємною умовою розвитку підприємства.

Створення конкурентних переваг є метою стратегічного управління підприємством, визначальним чинником підвищення його конкурентоспроможності. Для цього вітчизняним підприємствам як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, необхідні ефективні інструменти стратегічного управління, що використовуються у процесі формування науково обґрунтованої стратегії досягнення конкурентних переваг. Її розробка з урахуванням специфіки діяльності та чинників забезпечення конкурентних переваг на підприємствах м'ясної промисловості викликає потребу в системному обґрунтуванні вибору і визначенні механізму її формування.

В економічній літературі приділяється значна увага проблемам забезпечення конкурентних переваг підприємств, зокрема і сфери АПК. Вагомий науковий внесок у розвиток теорії і практики конкурентоспроможності як елемента стратегічного управління підприємством зробили такі зарубіжні вчені: Г.Л. Азоєв, І. Ансофф, О.С. Виханский, Д. Дей, П.С. Зав'ялов, Ф. Котлер, Ж.-Ж. Ламбен, М. Портер, А.Дж. Стрікленд, А.А. Томпсон, Р. Уотерман, А.Ю. Юданов та ін. Різним аспектам стратегії та досягнення конкурентних переваг підприємств в умовах загострення конкуренції присвячені праці вітчизняних науковців, зокрема Л.В. Балабанової, А.В. Войчака, В.Г. Герасимчука, М.О. Данилюка, Л.Є. Довганя, О.І. Драган, Т.Г. Дудара, О.В. Зозульова, Є.В. Крикавського, Н.В. Куденко, Б.М. Литвина, Л.Г. Ліпич, В.П. Мікловди, О.В. Мороза, М.А. Окландера, В.М. Орлова, А.Ф. Павленко, В.А. Павлової, М.К. Пархомця, П.Г. Перерви, Є.В. Савельєва, А.О. Старостіної, Н.І. Чухрай, І.Б. Швець, Д.А. Штефанича та інших.

Втім, поки що інструментарій комплексного та ефективного оцінювання конкурентних переваг підприємства, врахування рівнів конкурентного поля та специфіки економічної діяльності розроблений недостатньо, що негативно позначається на запровадженні у практику стратегії підвищення конкурентоспроможності.

Викладене вище послужило об'єктивною необхідністю подальшого розвитку теоретичних і методико-прикладних основ формування стратегії досягнення конкурентних переваг підприємств м'ясної промисловості та дослідження її ролі в забезпеченні стійкого розвитку суб'єктів господарювання, обумовило актуальність теми дисертаційної роботи, її мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов'язана з науково-дослідною темою Луцького національного технічного університету „Організаційно-економічний механізм управління підприємствами в сучасних умовах господарювання” (номер державної реєстрації - 0105U000804). В межах теми особисто автором розроблено методичні підходи та прикладні рекомендації з аналізу й оцінювання конкурентних переваг підприємств м'ясної промисловості та запропоновано механізм формування і реалізації стратегії їх досягнення.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретичних положень, методичних підходів та прикладних рекомендацій щодо формування стратегії досягнення конкурентних переваг підприємствами м'ясної промисловості.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:

_ узагальнити підходи до визначення сутності понять „конкурентна перевага”, „стратегія досягнення конкурентних переваг”, систематизувати та доповнити класифікацію видів цієї стратегії;

_ розробити методичні положення з аналізу та оцінювання конкурентних переваг для підприємств м'ясної промисловості з використанням комплексної системи показників;

_ діагностувати стан і виявити структурні деформації конкурентного середовища м'ясопродуктового сегменту продовольчого ринку України;

_ ідентифікувати чинники формування конкурентних переваг, що впливають на вибір стратегії м'ясопереробних підприємств;

_ уточнити та виокремити стратегічні напрями підвищення конкурентоспроможності підприємств м'ясної промисловості, розробити структурно-логічну схему формування та реалізації стратегії досягнення конкурентних переваг; конкурентний м'ясний промисловість стратегія

_ удосконалити підхід до визначення рівня конкурентоспроможності переробних підприємств АПК;

_ запропонувати рекомендації щодо формування стратегії досягнення конкурентних переваг, зорієнтованої на забезпечення якості та безпеки м'ясної продукції.

Об'єктом дослідження є процес формування стратегії досягнення конкурентних переваг підприємств м'ясної промисловості.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та прикладних засад формування стратегії досягнення конкурентних переваг підприємств м'ясної промисловості.

Методи дослідження. Теоретичною основою дослідження стали фундаментальні положення теорій конкуренції і стратегічного управління, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів з проблем формування стратегії досягнення конкурентних переваг підприємства.

Для досягнення сформульованої мети і вирішення поставлених завдань використано такі загальнонаукові і спеціальні методи: теоретичного узагальнення і порівняння _ для уточнення дефініцій економічних понять (підрозділи 1.1 та 1.2); методи системно-структурного аналізу _ для класифікації видів стратегії досягнення конкурентних переваг (підрозділ 1.2), оцінки існуючих методик визначення конкурентоспроможності підприємства (підрозділ 1.3), обґрунтування системи показників, що характеризують конкурентні переваги підприємства (підрозділ 2.2); статистичного і порівняльно-економічного аналізу _ при дослідженні особливостей розвитку ринку м'яса і м'ясопродуктів в Україні (підрозділ 2.1), при здійсненні аналізу стратегії досягнення конкурентних переваг учасниками ринку (підрозділ 2.3); методи опитування і експертних оцінок _ при визначенні чинників формування конкурентних переваг м'ясопереробного підприємства (підрозділи 2.2 та 2.3), розробці методичних основ формування стратегії розвитку підприємства через визначення коефіцієнта споживчої вартості (підрозділ 3.2); методи економіко-математичного моделювання _ для розробки моделі стійкості підприємства на конкурентному ринку (підрозділ 3.1).

Інформаційною базою дослідження є нормативно-правові та законодавчі акти з регулювання та розвитку конкуренції, офіційні матеріали Міністерства аграрної політики України, Антимонопольного комітету України, статистичні збірники, дані статистичної, фінансової та управлінської звітності підприємств м'ясної промисловості, матеріали науково-практичних конференцій і семінарів, результати анкетних опитувань, які проводилися автором.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розвитку теоретичних положень та розробці практичних рекомендацій щодо формування стратегії досягнення конкурентних переваг підприємств м'ясної промисловості, зокрема:

вперше:

_ розроблено системний підхід до комплексного аналізу та оцінювання конкурентних переваг підприємств м'ясної промисловості, який включає визначення макро-, мезо-, мікрочинників формування конкурентоспроможності, розробку системи показників оцінки конкурентних переваг м'ясопереробних підприємств на різних рівнях конкурентного поля для формування типової стратегії досягнення конкурентних переваг на внутрішньому та зовнішньому ринках;

удосконалено:

_ процес формування стратегії досягнення конкурентних переваг, який, на відміну від інших, відбувається з дотриманням певної послідовності, зворотного зв'язку і зворотного впливу кожного етапу, з урахуванням конкурентних переваг на кожному рівні конкурентного поля та стратегій розвитку регіону, постачальників, конкурентів, що слугує основою формування і збереження стійких конкурентних переваг підприємства;

_ методичний підхід до визначення конкурентоспроможності м'ясопереробних підприємств, у якому, на відміну від існуючих, передбачено оцінку конкурентоспроможності продукту та сукупності маркетингових, управлінських і організаційних рішень підприємства на основі розрахунку коефіцієнта споживчої вартості. Такий підхід орієнтований на визначення рівня задоволення потреб споживача, конкурентоспроможності системи маркетингу і менеджменту підприємства, конкурентних переваг на споживчому ринку, що забезпечує реалізацію ефективної стратегії досягнення конкурентних переваг;

_ механізм реалізації стратегії досягнення конкурентних переваг на основі SADT-методики, що включає побудову єдиної бази інформації, необхідної для формування і реалізації стратегії, та сприяє розробці ефективного стратегічного плану, інтегруванню стратегії досягнення конкурентних переваг безпосередньо з функціональними стратегіями, раціональному розподілу функцій між підрозділами, що беруть участь у процесі розробки стратегії;

набули подальшого розвитку:

_ дефініції „конкурентні переваги підприємства” та „стратегія досягнення конкурентних переваг”. При тлумаченні цих понять поєднано ресурсний, ринковий підходи до розробки стратегії та передбачено креативність, динамізм і врахування цілей менеджменту підприємства;

_ ознаки класифікації стратегії досягнення конкурентних переваг, у яких поряд з існуючими пропонується використовувати такі: участь функціональних підрозділів у процесі розробки стратегії, рівень конкуренції, рівень конкурентного поля, форма існування стратегії з метою формування оптимального стратегічного набору підприємства;

_ рекомендації щодо формування стратегії, зорієнтованої на якість та безпеку м'ясної продукції, що передбачають поетапне упровадження системи якості ХАССП (аналіз небезпечних чинників та критичних точок контролю) на підприємствах м'ясної промисловості, та, на відміну від існуючих, включають: організаційне й інформаційне забезпечення; методи визначення небезпечних чинників і критичних точок контролю; оцінку ефективності впровадження системи, в основу якої покладено аналіз витрат і вигод, пов'язаних з якістю.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи полягає у розробленні методичних рекомендацій з визначення та економічного оцінювання конкурентних переваг підприємств м'ясної промисловості з урахуванням рівнів конкурентного поля, практичних пропозицій щодо розробки механізму процесу формування та реалізації стратегії досягнення конкурентних переваг підприємствами. Отримані результати дослідження впроваджені у діяльність ТзОВ „Полтрекс” (ТМ „Пан Курчак”) (довідка № 173/5 від 25.10.2007 р.), ТзОВ „Луцький м'ясокомбінат №1” (довідка № 156 від 21.12.2007 р.), ПП „Злагода” (довідка №18 від 05.12.2007 р.).

Окремі положення дисертації використовуються у навчальному процесі Луцького національного технічного університету при викладанні дисциплін „Стратегічний менеджмент”, „Маркетингові дослідження”, „Маркетинг” (довідка № 2428/І-10 від 26.12.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті ідеї та положення, які належать особисто здобувачеві.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, результати і висновки, сформульовані в дисертації, доповідались і отримали підтримку на міжнародних науково-практичних конференціях: „Наука і освіта _ 2002” (м. Дніпропетровськ, 2002 р.), „Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (м. Тернопіль, 2005 р.), „Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 2005 р.), „Структурно-інституційні зміни та інвестиційно-інноваційний розвиток регіону” (м. Чернівці, 2007 р.), „Управління регіональним розвитком в умовах глобалізації: теорія та практика” (м. Трускавець, 2007 р.); всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу” (м. Донецьк, 2006-2007 рр.), „Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки” (м. Рівне, 2007 р.), „Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства” (м. Львів, 2007 р.); Міжнародному Форумі молодих вчених „Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи” (м. Харків, 2007 р.).

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 19 наукових праць загальним обсягом 6,3 д. а., з них 7 статей у фахових виданнях обсягом 4,4 д. а. Особисто авторові належить 4,0 д. а.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації _ 188 сторінок. Робота містить 23 таблиці, 27 рисунків, 15 додатків, список використаних джерел зі 190 найменувань, що розміщений на 17 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У розділі 1 „Теоретико-методичні засади формування стратегії досягнення конкурентних переваг підприємства” узагальнено теоретичні і методичні підходи до формування та визначення конкурентних переваг і конкурентоспроможності підприємства, виокремлено їх переваги та недоліки; уточнено сутність понять „конкурентна перевага”, „стратегія досягнення конкурентних переваг”; визначено місце стратегії досягнення конкурентних переваг у системі стратегічного управління підприємством, систематизовано і доповнено класифікацію цієї стратегії.

Огляд наукових публікацій свідчить про відсутність єдності у трактуванні терміна „конкурентна перевага”. За узагальненнями автора виділено три підходи до його визначення, зокрема, це сукупність характеристик, властивостей, ресурсів, цінностей, якими володіє підприємство і які забезпечують йому перевагу над конкурентами; комбінація сильних сторін, компетенцій, потенціалу підприємства та перевага над конкурентами, основа стратегії. У роботі доведено, що здатність створювати конкурентоспроможну продукцію та володіння необхідними ресурсами, цінностями є необхідною, проте недостатньою умовою для досягнення конкурентних переваг підприємства. Тому автор визначає „конкурентні переваги підприємства” як сукупність внутрішніх і зовнішніх можливостей, компетенцій та динамічної спроможності, що забезпечують домінування підприємства з певною часткою відповідного релевантного ринку над конкурентами й унеможливлюють перерозподіл ринку на користь інших підприємств.

Аналіз діяльності вітчизняних підприємств показує, що основною причиною низької конкурентоспроможності є відсутність в системі управління обґрунтованої стратегії досягнення конкурентних переваг. У роботі доведено, що стратегія досягнення конкурентних переваг має розроблятися в рамках ділової (бізнес) стратегії, а у випадку, коли підприємство займається одним видом бізнесу і ділова та корпоративна стратегія співпадають _ в рамках корпоративної (генеральної) стратегії. Для підвищення ефективності стратегії її слід формувати на основі функціональних стратегій. Стратегію досягнення конкурентних переваг автором визначено як цілеспрямований комплекс послідовних дій і заходів, що базується на баченні майбутнього підприємства й амбіційних цілях, орієнтованих на досягнення, підтримку і посилення його конкурентних переваг з метою задоволення потреб споживачів та забезпечення домінування підприємства над конкурентами. У дисертаційній роботі систематизовано існуючі підходи до класифікації конкурентних стратегій, виявлено обмеженість їх застосування для обрання напрямів стратегічного розвитку вітчизняних підприємств в умовах постійних змін конкурентної ситуації на ринку та появи нових видів стратегій. Це підтверджує необхідність удосконалення існуючих класифікацій через їх доповнення новими класифікаційними ознаками (табл. 1).

Таблиця 1

Класифікація стратегій досягнення конкурентних переваг

Класифікаційна ознака	Тип стратегії
1. Вид генеральної стратегії: _ зростання _ стабільності _ виживання	_ стратегія вертикальної інтеграції _ стратегія горизонтальної інтеграції _ стратегія „першопроходця” _ стратегія лідерства „низької ціни” _ стратегія диференціації _ стратегія фокусування на певному сегменті ринку _ стратегія „збирання врожаю” _ стратегія „розвороту” _ стратегія „відокремлення”
2. Умови економічного середовища і наявність ресурсів у розпорядженні підприємства	_ комутантна (пристосовницька) _ патієнтна (стратегія ринкових ніш) _ експлерентна (новаторська) _ віолентна (силова)
3. Рівень активності в діях на ринку	_ активна (наступальна) _ пасивна (оборонна)
4. Конкурентна позиція підприємства	_ стратегії ринкового лідера _ стратегії ринкового претендента _ стратегії ринкового послідовника _ стратегії нішера
5. Шляхи досягнення конкурентних переваг	_ стратегія зниження собівартості _ стратегія диференціації продукції _ стратегія сегментації ринку _ стратегія впровадження нововведень _ стратегія пристосування до конкретних потреб ринку _ стратегія використання переваги у часі
6. Термін реалізації стратегії	_ короткострокова _ середньострокова _ довгострокова
7. Етап життєвого циклу товарів	_ стратегія на етапі впровадження товарів на ринок _ стратегія на етапі росту _ стратегія на етапі насичення ринку _ стратегія на етапі спаду
8. Участь функціональних підрозділів у процесі розробки стратегії	_ стратегія маркетингу _ стратегія розвитку продукту _ виробничо-технологічна стратегія орієнтування на якість та безпеку продукції _ стратегія організаційних змін _ стратегія розвитку персоналу _ фінансова стратегія
9. Рівень конкуренції	_ стратегія в умовах слабкої конкуренції _ стратегія в умовах інтенсивної конкуренції
10. Рівень конкурентного поля	_ стратегія на макрорівні _ стратегія на мезорівні _ стратегія на мікрорівні
11. Форма існування стратегії	_ стратегія в неявній (несвідомій) формі _ стратегія обґрунтована належним чином

У процесі дослідження виділено переваги і недоліки основних методичних підходів до визначення конкурентних переваг та конкурентоспроможності підприємства (матричних, аналітичних, графічних тощо), обґрунтовано необхідність їх удосконалення. Недосконалість існуючих підходів, зокрема спрощення дійсності та звуження вибору стратегічних альтернатив до кількох варіантів, складність роботи з ранжування характеристик і їх інтегрування; ігнорування галузевих і регіональних чинників успіху підприємств, рівня задоволення продуктом потреби споживача ускладнює та знижує ефективність їх використання. Для системного дослідження конкурентних переваг підприємств м'ясної промисловості основними напрямами удосконалення наявних методичних підходів визначено необхідність урахування під час оцінки специфіки діяльності господарюючих суб'єктів; різних рівнів конкурентного середовища; динаміки потреб споживачів.

У розділі 2 „Економічне оцінювання та аналіз процесу формування конкурентних переваг підприємств м'ясної промисловості” проаналізовано стан розвитку м'ясопродуктового сегменту продовольчого ринку України, обґрунтовано методичні положення з аналізу й оцінювання конкурентних переваг для підприємств м'ясної промисловості на основі визначення макро-, мезо- та мікрочинників забезпечення конкурентоспроможності, виокремлено фактори формування конкурентних переваг та загальні тенденції у розвитку стратегічної діяльності м'ясопереробних підприємств.

Ринок продукції м'ясопереробного підкомплексу АПК складається з таких сегментів: ринок м'яса, ринок м'ясних напівфабрикатів, ринок ковбасних виробів і ринок м'ясних консервів. На ринку м'яса і м'ясопродуктів в Україні діє понад 150 м'ясопереробних підприємств (м'ясокомбінатів), більше 3000 приватних цехів, кілька десятків птахофабрик. Макроекономічні показники розвитку м'ясної промисловості свідчать про зростання цього ринку (табл. 2), високу потенційну місткість, зростання вітчизняного виробництва та асортименту м'ясних продуктів. Активний розвиток птахівництва останніми роками значно збільшив обсяги м'ясопереробки. При цьому споживання м'ясних продуктів населенням залишається нижче норми. Великі і середні м'ясокомбінати прагнуть випускати усі найменування продукції. Асортимент середніх м'ясопереробних підприємств налічує понад 100 найменувань продукції, а великих _ понад 300. Таким чином виробники розширюють свою присутність на ринку.

Таблиця 2

Динаміка темпів зростання промислового виробництва м'яса та м'ясопродуктів в Україні (у відсотках до попереднього року)

Показник	Роки
	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007
1. М'ясо (включаючи субпродукти 1-ї категорії)	95,2	83,0	137,7	124,3	85,5	116,4	113,6	122,6
2. Ковбасні вироби	109,4	95,4	125,1	129,7	122,5	93,1	97,4	109,6
3. М'ясні напівфабрикати (включаючи з м'яса птиці)	120,3	165,6	203,8	134,3	303,4	64,5	104,9	118,0

Встановлено, що на розвиток промисловості негативно впливають дефіцит вітчизняної сировини, підвищення витрат на її постачання і дистрибуцію готової продукції. Так, дефіцит м'яса у 400-500 тис. тонн в рік, який виник унаслідок зменшення поголів'я худоби (особливо ВРХ) і падіння її продуктивності, призвів до підвищення цін на внутрішньому ринку, зниження завантаження вітчизняних переробних підприємств, і, як наслідок, до втрати ними конкурентних переваг. Обмеження рівня державної підтримки тваринництва в умовах членства України у СОТ поглибить дефіцит сировини для переробників. Разом з тим, лібералізація режиму доступу вітчизняних експортерів до зовнішніх ринків стане чинником прискорення структурних реформ в аграрному секторі, що сприятиме зростанню конкурентоспроможності національних виробників.

Доведено, що в рамках регіонів ринок м'яса та м'ясної продукції представлений, переважно, монополістичною конкуренцією, окремі його сегменти помірно концентровані, про що свідчить розрахунок показників концентрації (коефіцієнт ринкової концентрації (45%<CR-4<70) та індекс Герфіндаля-Гіршмана (1000<ННІ<2000)). Сильні конкурентні позиції на ринку м'ясопродуктів займають 12 підприємств, з них половина спеціалізується на виробництві продукції з м'яса птиці (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Рис. 1. Частка підприємств-лідерів на ринку м'яса і м'ясопродуктів, (%)

У роботі обґрунтовано, що в умовах насичення ринку м'ясними продуктами та постійної зміни попиту на них, м'ясопереробним підприємствам необхідно розробляти заходи для збереження конкурентних позицій у певному сегменті та посилення своїх конкурентних переваг. Для розширення експортних можливостей та закріплення позиції на міжнародних ринках необхідна сертифікація українських м'ясопереробних підприємств відповідно до міжнародних стандартів, зокрема системи якості ХАССП (системи аналізу небезпечних чинників та критичних точок контролю). Тому вітчизняним підприємствам, передусім експортерам, необхідно розробляти стратегію досягнення конкурентних переваг, зорієнтовану на якість та безпеку продукції.

Запропоновані методичні положення з комплексного аналізу й оцінювання конкурентних переваг підприємств м'ясної промисловості передбачають урахування та визначення макро-, мезо-, мікрочинників забезпечення конкурентоспроможності. В межах кожного рівня конкурентного поля визначено основні чинники формування (рис. 2) та показники оцінки конкурентних переваг. На макро- і мезорівні виокремлено: абсолютні та відносні показники спеціалізації, відносні показники, що враховують експорт, імпорт, витратні показники, показники доходності тощо. На мікрорівні _ показники ефективності виробничої, маркетингової, фінансової діяльності та конкурентоспроможності продукції.

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Рис. 2. Чинники формування конкурентних переваг підприємств м'ясної промисловості

Пропонується аналіз й оцінку конкурентних переваг підприємств м'ясної промисловості здійснювати поетапно. Перший етап _ визначення конкурентних переваг і конкурентоспроможності з позиції споживачів. Оцінка конкурентоспроможності продукції здійснюється через розрахунок коефіцієнта споживчої вартості. Другий етап _ визначення конкурентної позиції підприємства з позиції основних конкурентів через оцінку його ринкової частки. Третій етап _ оцінка внутрішніх резервів і можливостей (технологічних, фінансових, маркетингових, організаційно-управлінських тощо) підприємства протидіяти несприятливим чинникам зовнішнього середовища.

За цією методикою проведено оцінку конкурентних переваг 50 підприємств м'ясної промисловості різних форм господарювання, визначено їх конкурентоспроможність. Зокрема, аналіз результатів розрахунків свідчить про високу конкурентоспроможність м'ясопереробних підприємств ТзОВ „Агроторг-3”, ЗАТ „Продовольча компанія „Юнкерс”, ТзОВ „Ідекс”, ТзОВ „М'ясний Альянс”, ТзОВ „М'ясна фабрика „Берізка”, ТзОВ „М'ясокомбінат „Ювілейний”. Низька конкурентоспроможність характерна для виробників Миколаївської, Закарпатської та Херсонської областей.

У роботі доведено, що в умовах конкуренції на внутрішньому та зовнішньому ринках м'ясопродуктів переважають такі чинники досягнення та підтримки конкурентних переваг, зокрема ціна, якість продукції, доступ до якісної та дешевої сировини, рівень завантаження потужностей, вертикальна інтеграція підприємств м'ясної індустрії, налагоджена мережа збуту, оновлення асортименту, виробництво продуктів з високим коефіцієнтом споживчої вартості, упровадження міжнародної системи якості та безпеки продукції. Визначальними при формуванні стратегії стають підтримка і створення довгострокових взаємовигідних відносин з покупцем.

Для встановлення пріоритетів розвитку запропоновано м'ясопереробні підприємства диференціювати залежно від конкурентних позицій на чотири групи: ринкові лідери, претенденти, послідовники та нішери. Для досягнення конкурентних переваг підприємствам-ринковим лідерам необхідно знижувати витрати за рахунок ефекту масштабу, диверсифікувати діяльність у бік суміжних напрямів, впроваджувати інтеграцію за технологічним ланцюгом, позиціонувати вироби як продукцію високої якості, використовувати різні торгові марки для продукції різних цінових сегментів. Ідентичні стратегії використовують і підприємства-претенденти на роль лідера. Стратегія підприємств-послідовників полягає у забезпеченні стійких конкурентних переваг шляхом проведення маркетингової політики, орієнтованої на вивчення споживчих переваг місцевого населення, економії на накладних витратах, що дозволяє конкурувати у співвідношенні ціна/якість, диверсифікації напрямів діяльності. Конкурентною перевагою цих підприємств є орієнтація на створення і просування власних брендів. Підприємства-нішери досягають переваг завдяки зниженню накладних витрат, гнучкій ціновій і маркетинговій політиці, близькості до споживача (жителів окремого району міста, села). Стратегією підприємств, що шукають вільні ніші, є концентрація або на ексклюзивних, особливих видах продукції, або на виробництві найдешевшої продукції.

В умовах конкуренції, нових технологій, поліпшення споживчих властивостей продукції домінуюче положення мають нецінові методи. Проте, як правило, вітчизняні підприємства не приділяють належної уваги маркетингу та стратегічному плануванню або займаються ними хаотично, без обґрунтування вибору стратегії розвитку, застосовуючи окремі елементи стратегічного управління.

Проведений аналіз причин недосконалості стратегічних планів дозволив виділити найсуттєвіші: відсутність методики розробки стратегії і планів, низька оперативність їх коригування, нестача і недостовірність управлінської інформації, тривалий період узгодження стратегій, зміна стратегії і стратегічних планів через неможливість забезпечення їх реалізації необхідними фінансовими і матеріальними ресурсами, а не у зв'язку зі зміною ринкової кон'юнктури. Це зумовлює необхідність удосконалення механізму формування та реалізації стратегії досягнення конкурентних переваг.

У розділі 3 „Прикладні аспекти формування стратегії досягнення конкурентних переваг на підприємствах м'ясної промисловості” удосконалено структурно-логічну схему формування і реалізації стратегії досягнення конкурентних переваг, змодельовано показник стійкості підприємства на конкурентному ринку; удосконалено методичні рекомендації до оцінки конкурентоспроможності підприємства на основі коефіцієнта споживчої вартості, розроблено методичні положення упровадження системи якості ХАССП на вітчизняних підприємствах м'ясної промисловості.

Структурно-логічна схема формування і реалізації стратегії досягнення конкурентних переваг здійснюється у певній послідовності, з урахуванням конкурентних переваг макро-, мезо- і мікросередовища (рис. 3). При цьому генеральна стратегія опрацьовується підприємством паралельно з координацією його цілей зі стратегіями розвитку регіону, конкурентів, постачальників і партнерів. Використання запропонованої схеми дозволяє підприємству уникнути негативних наслідків змін у різних сферах функціонування.

Для підвищення якості функціонування стратегії досягнення конкурентних переваг рекомендовано застосовувати механізм, що базується на SADT-методиці. Результатом є набір SADT-діаграм, який формує інформаційну базу, що містить потік зовнішніх і внутрішніх даних, необхідних для формування та реалізації стратегії.

Ефективність стратегії досягнення конкурентних переваг рекомендується визначати через моделювання комплексного показника стійкості підприємства на конкурентному ринку, як середнього арифметичного або середнього геометричного показників, що характеризують міцність позицій відповідного підприємства (КS1) та властивість адаптивності (КS2) на цьому ринку. Останні пропонується визначати за формулами:

, , (1)

де КS1 - коефіцієнт міцності позицій підприємства на конкурентному ринку; qi _ частка підприємства на i-му нестійкому сегменті ринку; qj _ його частка на j-му сегменті; m _ кількість нестійких сегментів; n _ кількість стійких сегментів цільового ринку; КS2 _ коефіцієнт адаптивності; vi _ потенційно можливий обсяг реалізації продукції підприємства на i-му сегменті ринку; vj _ місткість ринку сегмента j; l _ кількість сегментів ринку, на яких дане підприємство зможе працювати у випадку переорієнтації на нові сегменти без додаткових капіталовкладень; k _ загальна кількість сегментів цільового ринку, що володіють потенціалом для роботи на них нових підприємств.

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Рис. 3. Структурно-логічна схема формування і реалізації стратегії досягнення конкурентних переваг

Значення КS1 знаходяться в інтервалі 0< КS1 <1. Наближення до 1 свідчить про підвищення стійкості позиції підприємства, а це, в свою чергу, відображає ефективність обраної стратегії досягнення конкурентних переваг. Для зміцнення стійкості на конкурентному ринку підприємство повинне володіти властивістю адаптивності, яка характеризує його здатність переорієнтовуватися на інші сегменти ринку або інші цільові ринки. Зрозуміло, що k ? l, адже існують сегменти, для роботи на яких необхідно подолати високі вхідні бар'єри. При цьому витримується умова, що: 0 < КS2 < 1. Для забезпечення стійкості підприємства на конкурентному ринку відмінними від нуля повинні бути два показники, бо якщо КS1 = 1, а КS2 = 0, то робота на стійкому цільовому ринку сьогодні не гарантує підприємству стійкості на ньому завтра, оскільки у підприємства відсутні адаптаційні можливості. Підприємству в цьому випадку необхідно переглянути стратегію досягнення конкурентних переваг.

Проведено апробацію цієї моделі на м'ясопереробних підприємствах Волинській області. Встановлено, що значення комплексного показника стійкості для підприємства ТзОВ ВТП „Волиньм'ясо” складає 0,76 при КS1 = 0,97 та КS2 = 0,60. Це означає, що дане підприємство працює на стійкому цільовому ринку (м'ясо і м'ясопродукти є товарами активного попиту вітчизняного споживача), має адаптаційні можливості щодо освоєння інших цільових ринків без втрати вже зайнятих та обрало ефективну стратегію досягнення конкурентних переваг.

Обґрунтовано, що для оцінки конкурентоспроможності переробних підприємств АПК доцільно використовувати методичний підхід, що базується на розрахунку коефіцієнта споживчої вартості (КСВ), який пропонується визначати як відношення сукупності властивостей товару (сукупності маркетингових, управлінських та організаційних рішень підприємства) до сукупності вимог чи потреб з боку споживачів. Для визначення конкурентоспроможності м'ясопереробних підприємств сукупність властивостей товару поділено на п'ять груп: техніко-технологічні, економічні, екологічні, юридична і правова чистота, соціально-психологічні властивості. За кожною групою рекомендовано визначати частковий показник конкурентоспроможності за формулою КСВ. За необхідності кожну групу властивостей поділяють на підгрупи. Інтегральний показник конкурентоспроможності товару (підприємства) пропонується визначати через часткові показники за формулами:

, або (2)

, де , (3)

де _ зважений частковий показник конкурентоспроможності за і-тою групою властивостей товару; Кі _ частковий показник конкурентоспроможності за і-тою групою властивостей товару; nі _ показник ранжування (коефіцієнт значущості) i-тої групи властивостей товару.

Аналогічно визначають конкурентоспроможність системи маркетингу і менеджменту підприємства. Для різних значень показника конкурентоспроможності (К) рекомендовано розробляти відповідну стратегію досягнення конкурентних переваг: при К>1 _ стратегію зростання, К=1 _ стратегію (підтримки) стабілізації та К<1 _ стратегію скорочення.

Апробація методики оцінки конкурентоспроможності підприємства здійснена на ТзОВ „Полтрекс” (ТМ „Пан Курчак”). Експертами виступали споживачі та фахівці підприємства. Достовірність результатів експертних оцінок визначалась методами математичної статистики. Розрахунки показали, що більшість значень конкурентоспроможності продуктів підприємства менша одиниці. Це свідчить про необхідність розробки підприємством ефективної стратегії розвитку продукту. Аналіз значення коефіцієнта споживчої вартості на різних стадіях життєвого циклу товару дозволяє підприємству оперативно відстежувати позицію своїх товарів на ринку і вчасно приймати рішення щодо зміни виробничих і маркетингових технологій.

Для реалізації стратегії досягнення конкурентних переваг, зорієнтованої на якість та безпеку м'ясної продукції розроблено методичні рекомендації з упровадження системи якості ХАССП. Відповідно до системи ХАССП, контролю підлягає сировина і продукція на всіх етапах виробництва з позиції санітарної безпеки і відповідності стандартам якості, в результаті якого виявляються небезпечні чинники і „критичні точки”, тобто параметри впливу на безпечність продукції. Для оцінки ефективності впровадження системи якості ХАССП на м'ясопереробному підприємстві запропоновано методику, що базується на аналізі витрат і вигод, пов'язаних з якістю.

Упровадження на підприємствах м'ясної промисловості системи управління якістю та безпечністю харчових продуктів забезпечує посилення конкурентних переваг та конкурентоспроможності на вітчизняних й іноземних ринках, орієнтацію стратегії на випуск безпечної для споживачів продукції і, відповідно, власне позиціонування на ринку.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та представлено нове вирішення наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних основ формування стратегії досягнення конкурентних переваг на підприємствах м'ясної промисловості. Наведені у дисертації наукові і практичні результати сприятимуть удосконаленню стратегічного планування та маркетингової діяльності вітчизняних м'ясопереробних підприємств і, як наслідок, зміцненню їх конкурентних позицій на внутрішньому і зовнішньому ринках. Проведені дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. Визначальними чинниками забезпечення конкурентоспроможності підприємства є конкурентні переваги. Встановлено, що для підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств необхідне формування обґрунтованої стратегії досягнення конкурентних переваг, тобто цілеспрямованого комплексу послідовних дій і заходів, що базується на баченні майбутнього підприємства і амбіційних цілях, орієнтованих на досягнення, підтримку і посилення його конкурентних переваг з метою задоволення потреб споживачів та забезпечення домінування над конкурентами. При розробці і реалізації такої стратегії керівникам підприємств м'ясної промисловості рекомендовано враховувати наявні ресурси, вплив внутрішніх і зовнішніх умов функціонування та цілі менеджменту. Запропоновані ознаки класифікації стратегії досягнення конкурентних переваг та її різновиди дають можливість комплексно формувати стратегічний набір для підприємств м'ясної промисловості.

2. Передумовою формування стратегії досягнення конкурентних переваг є визначення чинників забезпечення та комплексне оцінювання конкурентних переваг підприємства. З цією метою запропоновано маркетинговим службам підприємств м'ясної промисловості здійснювати аналіз та оцінювання конкурентних переваг на трьох рівнях конкурентного середовища. Застосування комплексної системи показників оцінки конкурентних переваг підприємствами м'ясної промисловості забезпечує обґрунтований вибір ефективних стратегій їх досягнення.

3. За результатами аналізу стану та особливостей формування конкурентного середовища на ринку м'яса і м'ясопродуктів визначено чинники досягнення та підтримки конкурентних переваг м'ясопереробних підприємств: ціна, якість та безпечність м'ясної продукції, вертикальна інтеграція основних ланок м'ясної індустрії, налагоджена мережа збуту. Врахування зазначених факторів дозволить економічним службам скоротити витрати, оптимізувати товарні і фінансові потоки, сформувати стійкі зв'язки з постачальниками сировини, оновити та розширити асортимент, упровадити міжнародну систему якості та безпеки продукції.

4. З урахуванням конкурентних позицій запропоновано диференціювати м'ясопереробні підприємства на ринкових лідерів, претендентів, послідовників та нішерів. Це дозволило виявити загальні тенденції розвитку їх стратегічної діяльності. Відзначено, що стратегія розвитку основних учасників ринку спрямована на розширення виробництва з використанням сучасного обладнання та технологій; створення вертикально інтегрованих комплексів (тваринницькі ферми, логістичні та складські структури); регіональну експансію щодо збуту продукції. У процесі дослідження виявлено, що основна кількість м'ясопереробних підприємств не приділяє належної уваги стратегічному плануванню або застосовує лише окремі його елементи.

5. Для удосконалення механізму розробки стратегії досягнення конкурентних переваг запропоновано структурно-логічну схему її формування та реалізації. За цією схемою, керівникам м'ясопереробних підприємств рекомендовано у процесі формування стратегії враховувати конкурентні переваги за кожною стратегічною зоною господарювання, а також стратегії розвитку регіону, конкурентів, постачальників, що створить базу для забезпечення і посилення стійких конкурентних переваг.

6. Для підвищення якості функціонування та розробки стратегії обґрунтовано доцільність використання SADT-методики, що передбачає побудову єдиної бази інформації. Вона забезпечує адаптацію підприємств до умов інформатизації суспільства, коли першочергова роль відводиться автоматизації процесу управління виробництвом відповідно до міжнародних стандартів якості. Для перевірки ефективності розробленої стратегії досягнення конкурентних переваг менеджерам підприємств рекомендовано моделювати комплексний показник стійкості підприємства на конкурентному ринку, що базується на визначенні міцності позицій підприємства та властивості до адаптивності на цьому ринку. Це уможливить своєчасність коригування стратегії.

7. Вибір стратегії розвитку м'ясопереробного підприємства доцільно здійснювати на основі оцінки показника конкурентоспроможності, що передбачає розрахунок коефіцієнта споживчої вартості. Це дозволить менеджерам своєчасно коригувати товарну політику, управляти асортиментом для збільшення випуску конкурентоспроможних товарів, вносити зміни у виробничі і маркетингові технології для збереження та посилення конкурентних переваг.

8. Для підвищення конкурентоспроможності вітчизняних виробників м'ясопродуктів на внутрішньому і зовнішньому ринках менеджерам підприємств необхідно зосередитись на розробці стратегії досягнення конкурентних переваг, зорієнтованої на якість та безпеку м'ясної продукції. Розроблені методичні рекомендації передбачають поетапне упровадження системи якості ХАССП, що сприятиме підвищенню рівня довіри споживачів до продукції і підприємства, та забезпечить формування динамічної, діючої і надійної системи менеджменту.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях

1. Ліпич Л. Г. Конкурентоспроможність продукції підприємств м'ясної промисловості / Л. Г. Ліпич, А. М. Ніколаєва // Економічні науки. Серія „Економіка та менеджмент” : зб. наук. праць. _ Луцьк : РВВ ЛДТУ, 2005. _ Вип. 2 (6). _ С. 16-27. [Особистий внесок: визначено і обґрунтовано чинники, що формують конкурентоспроможність продукції м'ясопереробних підприємств].

2. Ніколаєва А. М. Стратегія конкурентних переваг у системі стратегічного управління підприємством / А. М. Ніколаєва // Економічні науки. Серія „Економіка та менеджмент”. Ч. 2 : зб. наук. праць. _ Луцьк : РВВ ЛДТУ, 2006. _ Вип. 3 (10). _ С. 127-136.

3. Ніколаєва А. М. Теоретичні питання аналізу конкурентних переваг / А. М. Ніколаєва // Економічні науки. Серія „Економічна теорія та економічна історія” : зб. наук. праць. - Луцьк : РВВ ЛДТУ, 2006. _ Вип. 3 (11). _ С. 158-168.

4. Ніколаєва А. М. Проблеми аналітичного забезпечення формування конкурентних переваг вітчизняних підприємств / А. М. Ніколаєва // Вісник Нац. ун-ту „Львівська політехніка” „Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку”. - Львів : Нац. ун-т „Львівська політехніка”, 2007. _ № 576. _ С. 199-205.

5. Ніколаєва А. М. Моніторинг стратегій конкурентних переваг підприємств м'ясної промисловості / А. М. Ніколаєва // Вісник Харк. нац. техн. ун-ту сільського господарства. Економічні науки. _ Харків : ХНТУСГ, 2007 р. _ Вип. 50. _ С. 236-240.

6. Ніколаєва А. М. Оцінка конкурентоспроможності харчової продукції на засадах визначення коефіцієнта споживчої вартості / А. М. Ніколаєва // Економічні науки. Серія „Економіка та менеджмент” : зб. наук. праць. - Луцьк : РВВ ЛДТУ, 2007. _ Вип. 4 (14). _ С. 250-263.

7. Ліпич Л. Г. Модель формування і реалізації стратегії досягнення конкурентних переваг підприємства / Л. Г. Ліпич, А. М. Ніколаєва // Вісник Хмельницького нац. ун-ту. Серія „Економічні науки”. _ 2008. _ Т.1 (106), № 2. _ С. 92-96. [Особистий внесок: розроблено логічно-структурну схему формування стратегії досягнення конкурентних переваг].

Участь у колективній монографії

8. Липич Л. Г. Обеспечение продовольственной безопасности государства в мясопродуктовом сегменте рынка Украины / Л. Г. Липич, А. Н. Николаева // Экономическая безопасность государства : территориальный аспект / [под. ред. М. М. Бабяка, И. В. Недина]. _ Дрогобич : КОЛО, 2006. _ С. 80-89. [Особистий внесок: проаналізовано стан та тенденції розвитку м'ясного підкомплексу АПК, запропоновано шляхи підвищення його конкурентоспроможності].

Публікації у інших виданнях

9. Барський Ю. М. Фінансові важелі активізації розвитку продовольчого комплексу України / Ю. М. Барський, А. М. Ніколаєва // Економічні науки. Серія „Облік і фінанси” : зб. наук. праць. _ Луцьк : РВВ ЛДТУ, 2004 . - Вип. 1 (3). _ С. 54-60. [Особистий внесок: проаналізовано проблеми та тенденції розвитку м'ясної промисловості, визначено важелі активізації її розвитку].

10. Ніколаєва А. М. Український ринок м'ясної продукції: стан та проблеми розвитку / А. М. Ніколаєва // Наука і освіта-2002 : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Т. 13 : Економіка. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2002. _ С. 38-39.

11. Ніколаєва А. Забезпечення конкурентоспроможності продукції на основі впровадження систем якості / А. Ніколаєва // Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті : національна ідентичність та тенденції глобалізації : зб. тез доповідей міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених. Ч. 1. - Тернопіль : Економічна думка. - 2005. - С. 243-245.

12. Ніколаєва А. М. Особливості оцінки конкурентних переваг підприємств м'ясної промисловості / А. М. Ніколаєва // Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання : праці міжнар. наук. конф. студентів та молодих учених. Ч. 2. - Донецьк : ДонНУ, 2005. _ С. 144-147.

13. Ніколаєва А. М. Аналіз формування конкурентних переваг підприємств м'ясної промисловості / А. М. Ніколаєва // Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу : тези доповідей і виступів Всеукр. наук. конф. студентів, аспірантів і молодих учених. _ Донецьк : ТОВ „Юго-Восток, Лтд”, 2006. - С. 87-88.

14. Ніколаєва А. М. Методика аналізу формування конкурентних переваг вітчизняних підприємств / А. М. Ніколаєва // Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства : тези доповідей наук.-практ. конф. - Львів : Нац. ун-т „Львівська політехніка”, 2007. _ С. 154-155.

15. Ніколаєва А. М. Конкурентні переваги як визначальні чинники забезпечення конкурентоспроможності підприємства / А. М. Ніколаєва // Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки : зб. тез міжвуз. наук.-практ. конф., 19-20 квіт. 2007 р. _ Рівне : НУВГП, 2007. - С. 92-93.

16. Ніколаєва А. М. Стратегії економічної поведінки учасників м'ясного ринку / А. М. Ніколаєва // Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи : матеріали міжнар. Форуму молодих вчених. - Х. : ХНТУСГ. _ 2007. _ С. 202-203.

17. Ніколаєва А. М. Обґрунтування стратегії розвитку м'ясопереробного підприємства на основі SWOT - аналізу / А. М. Ніколаєва // Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу : тези доповідей і виступів Всеукр. наук. конф. студентів, аспірантів і молодих учених. - Донецьк : ТОВ „Юго-Восток, Лтд”, 2007. - С. 86-87.

18. Ніколаєва А. М. Забезпечення конкурентних переваг підприємства у маркетингу на основі показників споживчої вартості продукції / А. М. Ніколаєва // Структурно-інституційні зміни та інвестиційно-інноваційний розвиток регіону : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Чернівці : ЧТЕІ КНТЕУ, 2007. _ С. 196-198.

19. Ліпич Л. Г. Механізм процесу розробки та реалізації стратегії конкурентних переваг підприємства / Л. Г. Ліпич, А. М. Ніколаєва // Управління регіональним розвитком в умовах глобалізації : теорія та практика : зб. тез доповідей міжнар. наук.-практ. конф., 11-12 жовт. 2007 р. _ Дрогобич : Посвіт, 2007. - С. 227-229. [Особистий внесок: розроблено логічно-структурну схему формування та реалізації стратегії досягнення конкурентних переваг, визначено принципи формування стратегії].

АНОТАЦІЯ

Ніколаєва А. М. Формування стратегії досягнення конкурентних переваг підприємств м'ясної промисловості. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 _ економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). _ Тернопільський національний економічний університет. _ Тернопіль, 2008.

Представлено результати дослідження науково-методичних положень та прикладних рекомендацій щодо формування стратегії досягнення конкурентних переваг підприємств м'ясної промисловості. Запропоновано методичні положення з аналізу й оцінки конкурентних переваг для підприємств м'ясної промисловості на основі визначення макро-, мезо- та мікрочинників формування конкурентоспроможності. Набули подальшого розвитку тлумачення термінів „конкурентна перевага”, „стратегія досягнення конкурентних переваг” та сформовано класифікацію такої стратегії. Удосконалено процес формування і реалізації стратегії досягнення конкурентних переваг та методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності м'ясопереробного підприємства на основі визначення коефіцієнта споживчої вартості. Обґрунтовано пропозиції щодо механізму реалізації процесу стратегічного планування на основі SADT-методики, що дозволяє координувати та уточнювати процес прийняття управлінських рішень. Розроблено методичні рекомендації щодо впровадження системи якості ХАССП на підприємстві м'ясної промисловості.

Ключові слова: конкурентоспроможність підприємства, конкурентні переваги, стратегія досягнення конкурентних переваг, конкурентне середовище, конкурентні позиції, коефіцієнт споживчої вартості, система якості та безпеки продукції.

...