Управління маркетинговою діяльністю підприємства

На ДП «Остківський лісгосп» відділу маркетингу як самостійного підрозділу не має. Питаннями просування та збуту продукції підприємства займається відділ виробництва та реалізації продукції. Для підприємства є досить важливим створення відділу маркетингу для подальшого ефективного просування товару до споживача за рахунок розробки комплексної маркетингової політики для ДП «Остківський лісгосп».

2.3.1 Товарна політика ДП «Остківський лісгосп»

Формування асортименту і структури - проблема конкретних товарів, їхніх окремих серій, визначення співвідношень між "старими" і "новими" товарами, товарами одиничного і серійного виробництва, "наукомісткими" і "звичайними" товарами, "ноу-хау". При формуванні асортименту виникають проблеми цін, якості, гарантій, сервісу, чи збирається виробник відігравати роль лідера в створенні принципово нових видів продуктів.

Розробка підприємством асортиментної концепції є початком перед формуванням асортименту, структури. Вона являє собою спрямовану побудову оптимальної асортиментної структури, товарної пропозиції, при цьому за основу приймаються, з одного боку, споживчі вимоги визначених груп (сегментів ринку), а з інших, - необхідність забезпечити найбільш ефективне використання підприємством сировинних, технологічних, фінансових і інших ресурсів для того, щоб робити товар з низькими витратами.

Остківський держлісгосп випускає наступну продукцію:

- лісоматеріали круглі хвойних порід для виробництва пиломатеріалів і заготовок;

- лісоматеріали круглі твердолистяних порід для виробництва пиломатеріалів і заготовок;

- лісоматеріали круглі для виробництва лущеного шпону;

- лісоматеріали круглі для використання у круглому виді (стовпи);

- лісоматеріали круглі для виробництва рудстояка;

- баланси;

- віконні і дверні коробки;

- дверні полотна;

- штахетник;

- переробка відходів;.

- дров'яна деревина для технологічних потреб;

Варто відмітити, що склалася несприятлива вікова структура лісів. Досить низькою є частка стиглих і перестійних лісів. Запаси деревини складають приблизно 50% потенційних.

Як уже згадувалося вище, ринок деревини в Україні орієнтований на експорт. На внутрішньому ринку деревна сировина використовується приватними підприємствами для потреб будівництва й для столярних виробів[2].

Великі торгівельні підприємства рентабельні й можуть дозволити найм висококваліфікованих торговельних фахівців. Великі спеціалізовані виробничі одиниці повинні мати можливість удосконалювати виробництво й робити привабливі для споживача асортименти.

Для збільшення виробничих потужностей лісопильного виробництва й одержання якісного продукту необхідні інвестиції. Особливу потребу підприємства відчувають у сушильних камерах й у новому лісопильному обладнанні.

Таблиця 2.13 Різновиди сировини, яка використовується в лісовому господарстві

Найменування	Сорт	Діаметр	Роки
			2010	2011	2012	2013	2014
Сосна	1	14-18	383	390	435	443	551
		20-24	420	428	473	480	530
		26 і більше	488	495	548	555	397
	2	14-18	330	338	368	375	573
		20-24	353	360	398	555	632
		26 і більше	413	420	465	473	505
	3	14-18	300	308	338	345	678
		20-24	315	323	353	360	640
		26 і більше	383	390	435	443	604
Дуб	1	14-24	683	690	698	377	334
		26-34	750	753	773	1953	2058
		36 і більше	810	818	833	2714	2915
	2	14-24	570	578	600	320	316
		26-34	600	609	638	1197	1330
		36 і більше	645	656	680	1671	1803
	3	14-24	465	480	488	278	393
		26-34	533	545	548	377	490
		36 і більше	555	570	585	696	798
Береза	1	16-24	338	345	353	390	490
		26 і більше	405	428	443	510	610
	2	16-24	300	315	323	360	460
		26 і більше	390	405	420	450	550

В останні роки велику увагу лісгосп приділив розвитку власних деревообробних цехів (основне завдання - налагодження безвідходного виробництва). Цех був створений в 2000 році, основними причинами створення були:

· зменшення кількості споживачів низькотоварної сировини;

· зростання попиту та цін на продукцію переробки на світовому ринку;

· віддаленість від залізниці складає 65км, що при відправленні лісопродукції залізничним транспортом значно збільшує витрати на доставку.

Основні види продукції, які випускають в деревообробному цеху ДП «Остківськийський лісгосп»: брус столярний; заготовки пиляні; пиломатеріали; тріска технологічна.

Встановлення цін на продукцію:

1) продукція деревообробного цеху - брус, ролбордери, палети збувається тільки на експорт. Ціна експортної продукції встановлюється Державним об'єднанням «Рівнеліс»;

2) необроблена деревина - пиловник хвойних і м'яколистих порід, фансировина, буд ліс пиловник дубовий, в основному збуваються по Україні. Ціна на ці види продукції встановлюється держлісгоспом, відповідно до калькуляції собівартості лісо продукції.

За отриманими даними в лісгоспі видно, що частину продукції збуває на експорт, хоча показники збуту на внутрішньому ринку суттєво не відрізняються від експортних показників.

Допоміжними матеріалами, які використовує лісгосп є: паливо, запчастини, мастильні матеріали тощо.

Таблиця 2.14 Наявність лісозаготівельної техніки та обладнання в ДП «Остківський лісгосп»

№ з/п	Найменування техніки та обладнання	Кількість, шт.
1	2	3
1.	Автомобілі лісовозні, автомобілі для перевезення тріски: - ЗІЛ-131 - КАМАЗ-4310 - ЗІЛ-131 ЛТ-25	3 4 1
2.	Крани: - Автокрани Урал-8Т210 - Консольно- козлові ККС-10	1 2
3.	Автопричепи: - Бортові ГКБ-8527 ГКБ-8350 МАЗ-8925 - Розпуски ТМЗ-802 ГКБ-8326	1 1 1 4 1
4.	Трелювальні трактори ТДТ-55 ЛТ-157 ТЦ-22	3 1 1
5.	Напівавтоматичні лінії по розкряжуванні хлистів ЛО-15А	1
6.	Розтягувачі хлистів РРУ-10М	1
7.	Щелепні навантажувачі ПЛ-1В	2
8.	Перетворювачі частоти ПЧ	1
9.	Електропили ЕПЧ-3	3

Всі роботи, пов'язані із заготівлею лісопродукції можна об'єднати в три фази: лісосічні роботи, вивезення лісопродукції і нижньоскладські роботи. Кожна окрема фаза включає свої витрати на проведення робіт, пов'язаних з даною фазою. Так, витрати на лісосічні роботи включають в себе витрати на підготовку лісосічних ділянок (відведення ділянок, спорудження тимчасових об'єктів для лісорубів, бензозаправних пунктів, вусів лісовозних доріг тощо), а також витрати з вирубки лісу (спилювання дерев, підготовка деревини до трелювання).

Витрати на фазі вивезення лісопродукції складаються з витрат на трелювання деревини, навантаження її на транспортні засоби, доставку продукції на склад або до залізниці, на навантаження у вагони і оплату залізничного тарифу.

Якщо продукція реалізується замовникам на стадії вивезення, до витрат на вивезення включаються тільки витрати на лісосічні роботи. Складсько-заготівельні роботи об'єднують витрати на розвантаження і переробку деревини, а також витрати на її відправку до залізниці, на навантаження у вагони і на оплату залізничного тарифу. Одиницею калькулювання є 1 щільний м для ділової деревини і 1 складометр для дров. У виробничий процес лісозаготівлі входять також роботи по обслуговуванню виробництва - ремонт машин, енергозабезпечення виробничих цехів, утримання лісовозних доріг.

Підготовка навантажувальних пунктів включає: розрубки площі для встановлення обладнання, очищення площі від кущів, валунів; спилювання пеньків; установлення штабельних основ.

Призначення лісонавантажувальних пунктів - перевантаження деревини з трельовочного транспорту на лісовозний.

Обов'язковою умовою правильної розробки лісосік є валка дерев в заданому напрямку. Необхідним елементом роботи при валці є підготовка робочого місця, яка полягає в розчищенні або «втоптуванні» снігу, зрізанні кущів, сухих гілок, які можуть заважати роботі. Валка здійснюється 1 або 2 робітниками. При одиночній валці звалювальник виконує всі роботи від підготовки робочого місця і закінчуючи поваленням дерева.

Після валки лісу здійснюють розкряжування деревини на хлисти, тобто здійснюють їх поперечне ділення на сортименти. Сортимент маркірують (наносять умовні знаки, які показують сорт і діаметр кожної колоди). Сортування - це розподіл по якості, породі, розміру і призначенні у відповідності з вимогами нормативно - технічної документації.

Трелювання - це переміщення дерев, хлистів або сортиментів від місця валки до лісонавантажувального пункту. На рубках головного користування трельовка - тракторна, на рубках догляду - кінна.

Очистка дерев від сучків здійснюється за допомогою сучкорізних машин та вручну (сокирою). Після цього здійснюється відвантаження споживачеві або перевезення на нижній склад. На нижніх складах здійснюється первинна обробка деревини, що надійшла, зберігання її як сировини або готової продукції лісозаготівлі - круглих лісоматеріалів і сортиментів.

З нижнього складу деревина відвантажується для транспортування у напіввагонах. Ефективними є пакетні перевезення лісоматеріалів: для пакетування використовуються строп - контейнери.

Очистка лісосік від порубочних відходів - збір в купи або вали та залишання на перегнивання; подрібнення і розкидання залишків; спалювання.

2.3.2 Цінова політика ДП «Остківський лісгосп»

Ціни і цінова політика -- найважливіші елементи зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Саме від рівня цін на товари залежать комерційні результати діяльності підприємства, а обрана ним цінова політика справляє тривалий і вирішальний вплив на ефективність його роботи на світовому ринку. Ціна є вирішальним чинником в експортній діяльності підприємства, оскільки вона визначає її економічну доцільність. Підприємство повинне не тільки виробити, але й збути товар з вигодою для себе, відшкодувати витрати й отримати прибуток. Це можливо лише при правильному виборі цінової політики та стратегії ціноутворення.

Формування цінових рішень на зовнішніх ринках повґязане зі значними труднощами, які полягають насамперед у визначенні ступеня свободи при формуванні власної ціни продажу товару (що має спектр від адміністративної фіксації до повної свободи). У кожній країні існують свої критерії оптимальної ціни, на яку впливають витрати, купівельна спроможність, соціальна цінність товару, співвідношення "ціна -- якість", походження товару (імідж) тощо.

Цінова політика -- це визначення рівня цін і можливих варіантів їх зміни залежно від цілей та завдань, що стоять перед підприємством в короткотерміновому плані та в перспективі.

Глобальна мета діяльності будь-якого підприємства -- отримання максимального прибутку. Що ж до поточних цілей, то такими можуть бути: захист своїх позицій; подолання конкурентів; завоювання нових ринків; вихід на ринок з новим товаром; швидке відшкодування витрат; стабілізація доходів. Залежно від завдань, що вирішуються на певному етапі, підприємство може прагнути до: збереження встановленого рівня цін; підвищення рівня цін; зниження рівня цін; зміни рівня ціни -- поступово чи стрибкоподібно.

Завдання цінової політики підприємства полягає в тому, щоб установити на свій товар таку ціну і змінювати її залежно від ситуації на ринку так, щоб опанувати певним його сегментом, досягти бажаного обсягу прибутку, тобто вирішити завдання, повґязане з реалізацією товару в певній фазі його життєвого циклу, відреагувати на діяльність конкурентів тощо. Політика ціноутворення створює методологічну основу для вибору та обґрунтування цінової стратегії та повґязує в інтегровану систему окремі рішення щодо:

-- методів установлення цін на нові товари;

-- співвідношення цін підприємства з цінами конкурентів;

-- взаємозвґязку цін на товари в межах номенклатури виробництва;

-- використання системи знижок і частоти змін ціни тощо.

Висока ціна дає можливість підприємству отримати додаткові прибутки, але разом з тим знижується конкурентоспроможність підприємства. При занижених цінах на лісопродукцію підприємство недотримуватиме прибуток. Потрібно обрати таку цінову політику, за якої підприємство отримуватиме максимальні прибутки з мінімальними витратами.

Політика ціноутворення передбачає розробку та вибір загального напрямку в ціноутворенні, підходів до визначення ціни з метою отримання найбільшого прибутку з врахуванням попиту на лісопродукцію, його властивостей і життєвого циклу, а також напрямку зміни ціни залежно від дії різних чинників.

Оскільки по кожному сортименту одноразово оцінюється декілька різних характеристик (порода деревини, розмір і кількість сучків, наявність і розмір гнилі, розмір кривизни), то оцінка дається наближена, якісна, комплексна.

Комплексну якісну оцінку лісоматеріалів круглих використовуємо для встановлення співвідношень цін між сортиментами. У відповідності з оцінкою сортиментам присвоюється ціновий коефіцієнт.

Отже, видно, що 3-й сорт має вищу ціну ніж 2-й, із збільшенням діаметру ціни зростають.

Рис. 2.7. Динаміка цін на деревину з 20012 по 2014 рр. на ДП «Остківський лісгосп»

У 2013 і 2014році ціни на лісопродукцію почали зростати. Одним з факторів, що вплинули на ціну є продаж деревини через аукціони. Отже, реалізація лісопродукції через аукціони дає можливість вдосконалити організацію роботи з реалізації необробленої деревини в країні, створити прозорий механізм ціноутворення.



2.3.3 Збутова політика ДП «Остківський лісгосп»

Остківське лісове господарство випускає товарну продукцію. Це, в основному, пиловник хвойний і листяний, рубостійкий, стовпи на ДВП, фанера сировинна, дрова паливні, техсировина, тара ящична, заготовки пиляні та ін. Значну частку у випуску продукції займають товари народного споживання - дверні і віконні блоки, ліжка, карнизи, штахетник, дранка штукатурна, консервна продукція. Продукція підприємства знаходить ринки збуту, в основному, в Україні, але лісове господарств займається і зовнішньоекономічною діяльністю, що становить майже 16% реалізованої продукції. Це співпраця з фірмами Австралії, Німеччини, Польщі, Білорусі щодо поставок в ці країни заготовок пиляних, дров технологічних, балансів соснових, живиці та ін.

Необхідність дослідження споживачів та їх впливу на діяльність організації у конкурентному середовищі, визнання значущості споживачів на ринку як сили, що впливає на організацію виробництва і збуту не викликає сумніву, адже під ними розуміють тих осіб (фізичних чи юридичних), які регулярно купують товари або послуги. Бізнес залежить від споживачів і покупців, які звертаються до послуг ринку для покупок.

Будь-яке підприємство існує для споживачів, і тільки клієнти, потреби яких задовольняються, дають підприємству можливість вижити в умовах ринку, а у випадку ефективної діяльності отримувати прибуток і розширювати виробництво. Керівництву підприємства слід постійно та ретельно досліджувати ринки, визначати, хто в даний момент реально є клієнтом фірми. Покупець придбає, у широкому розумінні, найдешевшу та найзручнішу можливість швидко та якісно задовольнити свої потреби (досягти бажаного результату, виконати необхідний обсяг робіт).

Отже, саме споживачі вирішують (встановлюють критерії), що саме (яку продукцію, роботи чи послуги) слід випускати підприємству і за якими цінами їх реалізовувати (активно впливають на процес ціноутворення).

Основними споживачами продукції Остківського лісгоспу являються:

· Населення;

· Деревообробна фірма „Прудербах” ( Німеччина);

· ВАТ „БудМат”;

· „Нір-Фікінг” (Угорщина);

· ТОВ“СвістанЛімітед”, м.Костопіль.

Історично склалося, що будь-який ринок не може існувати без конкурентного середовища. Проводити свою діяльність на такому ринку можуть підприємства та організації що мають досить високий рівень конкурентоздатності[2].

Рівень конкурентоздатності - можливість витримати конкуренцію з аналогічними товарами або послугами, які надходять на ринок від інших виробників. Рівень конкурентоздатності залежить від таких показників, що об'єднані у дві групи, як: 1) цінові фактори конкуренції: собівартість, прибуток, продажна ціна та ціна споживання тощо; та 2) нецінові фактори конкуренції - частка ринку, відповідність споживчих якостей виробу до вимог покупців, номенклатура та асортимент, імідж та ділова репутація товаровиробника, принципи організації торгівлі, транспортування, коло постачальників і споживачів, реклама, упаковка, види розрахунків, дизайн, сервісне обслуговування, ремонт, зручність та надійність в експлуатації тощо(Табл.2.15).

Таблиця 2.15 Основні конкуренти ДП «Остківське лісове господарство

Елементи ділового середовища	Вплив на організацію	Сильні сторони	Слабкі сторони
1	2	3	4
Конкуренти:
1. ДП «Клесівський лісгосп»	Головний конкурент	Найвищий показник рентабельності	Невисока заробітна плата
2. ДП «Рокитнівський лісгосп»		Виділяє найбільше коштів, які направляються на діяльність лісового господарства
3. ДП «Зарічненський лісгосп»		Найбільший обсяг реалізації лісогосподарської продукції
4. ДП «Сарненський лісгосп»	Головний конкурент	Найвищий прибуток після оподаткування

Аналіз діяльності конкурентів допомагає скласти думку про місце ДП «Остківський лісгосп» на діючому ринку та його потенціал (рис.2.8).

Рис.2.8 Аналіз діяльності конкурентів ДП «Остківського лісгоспу»

Остківське лісове господарство реалізує свою продукцію майже на всій території України, за кордон в Німеччину, Білорусію, Польщу та Росію, через зручне розташування та якісну сировину.

Враховуючи стан внутрішнього ринку та відсутність достатньої кількості споживачів, котрі спроможні платити за лісопродукцію її реальну вартість. Остківський держлісгосп велику увагу приділяє виходу продукції на зовнішній ринок.

2.4 Охорона праці у ДП «Остківський лісгосп»

Серед найбільш актуальних виробничих проблем сьогодення особливе місце посідає питання покращення умов праці і підвищення рівня екологічної безпеки на підприємствах лісової галузі України.

За свідченням статистичних даних лісова і деревообробна промисловість України займає одне з перших місць за рівнем травматизму і професійних захворювань. Цьому сприяють з одного боку важкі природні умови протягом року, а з другого - важкий економічний стан підприємств через брак коштів на фінансування основних та супутніх видів робіт, покращення безпеки і умов праці.

Практика підтверджує, що необхідного рівня безпеки праці та екологічної безпеки на лісових підприємствах можна досягти за рахунок загальної освіченості працюючих та високої ерудиції інженерно-технічних працівників, повноти їх теоретичних знань та навиків, професійного рівня. Ці спеціалісти повинні володіти достатнім рівнем фахових знань при оцінці технологічних процесів, проведенні інструментальних досліджень параметрів умов праці та оточуючого середовища, розробці ефективних заходів по їх покращенню з метою запобігання виробничого травматизму.

Згідно Закону України “Про охорону праці” від 14.10.1992 року кожен працівник підприємства повинен знати і безпосередньо виконувати правила і норми техніки безпеки та виробничої санітарії при виконанні робіт, а адміністрація повинна забезпечити йому відповідні умови праці [2].

Служба охорони праці в лісовому господарстві відіграє значну роль по зниженню виробничого травматизму. Її функції полягають також в розв'язані організаційних проблем, якісного навчання робітників безпечних прийомів і методів праці, проведення масової пропаганди.

ДП «Остківський лісгосп» є юридичною особою, яке здійснює свою діяльність на основі, і відповідно до чинного законодавства України, та Статуту, який затверджується Органом управління майном.

Основні завдання служби охорони праці:

Ш в разі відсутності впровадженої системи якості відповідно до ISO 9001 опрацювання ефективної системи управління охороною праці на підприємстві та сприяння удосконаленню діяльності у цьому напрямку кожного структурного підрозділу і кожного працівника. Забезпечення фахової підтримки рішень роботодавця з цих питань.

Ш організація проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози життю або здоров'ю працівників.

Ш вивчення та сприяння впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки, прогресивних і безпечних технологій, сучасних засобів колективного та індивідуального захисту працівників.

Ш контроль за дотриманням працівниками вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці, положень (у разі наявності) галузевої угоди, розділу "Охорона праці" колективного договору та актів з охорони праці, що діють в межах підприємства.

Ш інформування та надання роз'яснень працівникам підприємства з питань охорони праці.

До функцій служби охорони праці належать:

§ розроблення спільно з іншими підрозділами підприємства комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці, планів, програм поліпшення умов праці, запобігання виробничому травматизму, професійним захворюванням, надання організаційно-методичної допомоги у виконанні запланованих заходів.

§ проведення спільно з представниками інших структурних підрозділів і за участю представників професійної спілки підприємства або, за її відсутності, уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці перевірок дотримання

§ працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

§ складання звітності з охорони праці за встановленими формами.

§ проведення з працівниками вступного інструктажу з охорони праці.

§ ведення обліку та проведення аналізу причин виробничого травматизму, професійних захворювань, аварій, заподіяної ними шкоди.

§ складання за участю керівників підрозділів підприємства переліків професій, посад і видів робіт, на які повинні бути розроблені інструкції з охорони (безпеки) праці, що діють в межах підприємства, надання методичної допомоги під час їх розроблення.

Контроль за:

§ виконанням заходів, передбачених програмами, планами щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, колективним договором та заходами, спрямованими на усунення причин нещасних випадків та професійних захворювань;

§ наявністю в підрозділах інструкцій з охорони праці згідно з переліком професій, посад і видів робіт, своєчасним внесенням в них змін;

§ своєчасним проведенням необхідних випробувань і технічних оглядів устатковання;

§ своєчасним проведенням навчання з питань охорони праці, всіх видів інструктажу з охорони праці;

§ забезпеченням працівників відповідно до законодавства спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту, мийними та знешкоджувальними засобами;

§ дотриманням у належному безпечному стані території підприємства, внутрішніх доріг та пішохідних доріжок;

§ застосуванням праці жінок, інвалідів і осіб, молодших 18 років, відповідно до законодавства;

§ проведенням попередніх (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічних обов'язкових медичних оглядів осіб віком до 21 року.

Відповідно за всіма правилами безпеки повинні бути закріплені особи, які мають слідкувати за безпечним їх виконанням.

До обов'язків керівника підприємства належать:

· створити відповідні служби та призначити посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, розглянути та затвердити їхні посадові інструкції з конкретизацією покладених на них обов'язків;

· забезпечити усунення причин, які викликають нещасні випадки, професійні захворювання та виконання профілактичних заходів, визначених комісіями по результатах розслідування цих причин;

· розглядати і затверджувати Положення, Інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, які діють в межах підприємства;

· через службу охорони праці, відповідні служби і структурні підрозділи підприємства здійснювати постійний контроль за виконанням робіт у відповідності з вимогами з охорони праці, електро-, газо- і пожежобезпеки;

Обов'язки головного інженера включають:

· забезпечувати ведення технологічних процесів та організацію виробництва відповідно до діючих правил та норм охорони праці.

· організовувати своєчасну розробку і перегляд технологічних регламентів, виробничо-технічних інструкцій, планів ліквідації аварійних ситуацій та аварій, а також внесення в них змін і доповнень.

· забезпечувати ведення технологічних процесів та організацію виробництва відповідно до діючих правил та норм охорони праці.

· керувати опрацюванням і впровадженням процесів, матеріалів, устаткування, оснащення, інструменту, технічної документації, потрібних для безпечного виконання робіт.

· організовувати впровадження нових технологій і устаткування, що підвищують безпеку виробництва і покращують умови праці.

· контролювати і забезпечувати своєчасність і повноту обстеження та паспортизації устаткування, виробничих процесів на предмет їх безпечної експлуатації.

· забезпечувати виконання працівниками діючих правил, норм та інструкцій з охорони праці.

· координувати роботу з питань атестації робочих місць за умовами праці.

· приймати участь в розробці комплексних заходів щодо забезпечення норм безпеки, гігієни праці та виробничого середовища або їх підвищення, якщо вони досягнуті, а також в підготовці розділу "Охорона праці" колективного договору.

Контроль за своєчасним і якісним навчанням виконує інженер з охорони праці, на якого наказом керівника підприємства покладено ці обов'язки.

ДП «Остківський лісгосп» безпеку праці, як і кожне підприємство цінить понад усе, адже від цього залежить ефективність діяльності підприємства. Так як лісгосп має постійно справу з лісоматеріалами, тому в його обов'язки входить забезпечити безпечні умови праці поводження з нею для відповідних робітників.

Робота ДП «Остківський лісгосп» полягає у постійній співпраці з різними видами техніки. Так як одним з пріоритетних напрямів розвитку підприємства нами було обрано встановлення технологічної лінії по оброблюванню деревини нашим завданням є максимальна безпека працівників під час виконання ними різних операцій на нових верстатах.

Сучасне деревообробне устаткування оснащене швидкодіючими різальними інструментами та механізмами подачі, тому, працюючи на ньому, слід суворо дотримуватись правил техніки безпеки, оскільки їх порушення може призвести до нещасних випадків.

Отже, працюючи на деревообробних верстатах необхідно керуватися такими правилами:

o не можна розпочинати роботу на верстаті, не вивчивши його будови, основних правил експлуатації та техніки безпеки.

o працювати можна тільки на цілком справному верстаті.

o різальний інструмент і всі рухомі частини мають бути надійно закріплені та захищені.

o необхідно, щоб захисні пристрої були прості та легко знімались і відкривались, не ускладнюючи спостереження за процессом роботи.

o перед початком кожної зміни захисні пристрої слід перевіряти.

o не можна працювати на верстаті зі знятими або несправними захисними пристроями.

o у разі зміни розмірів оброблюваного матеріалу захисні пристрої повинні регулюватися швидко і легко без застосування спеціального інструменту.

o частини деревообробних верстатів, які швидко повертаються у вихідне положення, мають забезпечуватися надійними гальмівними пристроями.

o забороняється гальмувати різальні інструменти та інші рухомі частини сторонніми предметами.

o важелі, педалі та рукоятки для зупинення верстата мають діяти безвідказно і бути на найкоротшій відстані від робітника.

o органи керування верстатом (кнопки, важелі, ручки) повинні бути на висоті 0,8 - 1,2 м від рівня підлоги, не далі як 0,6 м від верстатника і в такому місці, щоб до них був вільний доступ (самовільне або випадкове вмикання їх не допустиме).

o працюючи на верстаті, слід бути уважним, не розмовляти зі сторонніми.

o не можна класти ключі, лінійки та інші інструменти на будь-які органи верстата.

o усі електрифіковані верстати мають бути надійно заземленими.

o верстати, в яких у процесі роботи потрібний постійний нагляд за правильністю виконання операцій (фрезерні, шипорізні тощо), повинні мати місцеве освітлення.

o на робочому місці не повинно бути нічого зайвого, проходи біля верстатів не слід захаращувати, підлога має бути рівною, але не слизькою.

o при виключенні верстата не можна відходити від нього до повного його зупинення.

o закінчивши роботу (зміну), верстат треба почистити і час від часу змастити, а про виявлені недоліки доповісти майстрові або змінному верстатникові.

У разі настання нещасного випадку спричиненого знехтуванням певного виду правил підприємство буде зобов'язане:

· довести інформацію про нещасний випадок до працівників лісгоспу і провести з ними позаплановий інструктаж з охорони праці;

· провести позаплановий інструктаж із працівникам, які були учасниками або свідками нещасного випадку;

· посилити контроль за дотриманням працівниками правил охорони праці;

· якщо потрібно, провести психофізіологічну експертизу потерпілого від ставшого випадку;

· при необхідності проводити періодичний медичний огляд потерпілого при нещасному випадку;

· провести переатестацію з охорони праці безпосередніх керівників робіт.

2.5. Шляхи удосконалення управління маркетинговою діяльністю ДП «Остківський лісгосп»

У другому розділі дипломної роботи було проведено аналіз організації управління маркетингом на підприємстві ДП «Остківський лісгосп». Результати аналізу свідчать, що ситуація, що склалася на підприємстві достатньо типова для підприємств України на даному етапі розвитку економіки України.

З методологічної точки зору, причиною всіх наведених недоліків і упущень є нерозуміння і ігнорування керівництвом підприємства ролі і місця маркетингу в управлінні підприємством, халатне ставлення до процесу стратегічного планування, непродумана кадрова політика. Головним і вирішальним заходом щодо подолання ситуації, що склалася, повинне бути формування єдиної служби маркетингу, що складається з фахівців-маркетологів достатньо високої кваліфікації і подальша організація з її допомогою управління маркетинговою діяльністю підприємства. Основні недоліки в організації діяльності ДП «Остківський лісгосп» та причини їх наявності викладені в табл. 2.16.

Таблиця 2.16 Основні недоліки в організації діяльності ДП «Остківський лісгосп» та шляхи їх удосконалення

Основні недоліки в управлінні ДП «Остківський лісгосп»	Шляхи удосконалення
1	2
Відсутність єдиної служби маркетингу на підприємстві і цілеспрямованої діяльності у галузі управління маркетинговою діяльністю	Створення маркетингового відділу на підприємстві
Відсутність чітких стратегічних цілей і планів
Орієнтацію керівництва на застарілу маркетингову концепцію «інтенсифікації комерційних зусиль»
Відсутність єдиного методологічного підходу до маркетингової концепції підприємства	Керівник повинен мати належну освіту, висококваліфіковані фахівці.
Відсутність планування управління маркетинговою діяльністю, зокрема маркетингового плану, чітко сформульованої маркетингової стратегії
Нерозвиненість маркетингової інформаційної системи підприємства	Формування організаційно-економічного механізму маркетингового підходу до управління ДП «Остківський лісгосп»
Відсутність налагодженої системи маркетингового та стратегічного аналізу наявних напрямків діяльності, продуктів, що просуваються підприємством, та перспектив діяльності
Відсутність системи маркетингового контролю, зокрема контролю якості праці бригад	Чітко розроблена кадрова політика
Недостатня діяльність підприємства у галузі реклами і стимулювання збуту, невикористання всіх наявних можливостей розвитку компанії, невикористання нових перспективних каналів збуту	Пошук нових шляхів збуту, проведення рекламної кампанії доручення цієї роботи професіоналам.

Перебудова організаційної структури і системи внутрішнього управління повинна: сприяти посиленню маркетингової орієнтації менеджменту як засобу досягнення стратегічних цілей і місії підприємства; сприяти вирішенню довгострокових стратегічних завдань за допомогою конкретних практичних кроків, забезпечити залучення до творчого пошуку максимальної кількості інтелектуального потенціалу і тим самим підготувати ґрунт для своєчасного передбачення потреб ринку та створення нових споживчих властивостей і видів продукції; зміцнювати позиції і конкурентоспроможність підприємства на зовнішньому і внутрішньому ринках.

Між рівнем організації маркетингу і якістю управлінських рішень, спрямованих на формування виробничої програми підприємства, його економічну стратегію у сфері ціноутворення, стимулювання збуту готової продукції, комунікаційної стратегії, розробку та освоєння нових товарів, існує пряма залежність.

Тому для прийняття і реалізації програми маркетингу як по окремих видах продукції, по товарообігу, так і по підприємству в цілому має важливе значення координація діяльності служб, що формують управлінські рішення на різних рівнях. Координація діяльності відділів і служб базується на взаємозв'язку цілей функціонування в досягненні головної мети (місії) підприємства.

Слід взяти до уваги факт, що підприємство, проводячи неефективну маркетингову та товарну політику, просуває деякі товари, що не приносять очікуваних результатів і не є рентабельними. Переорієнтація збутових та маркетингових зусиль продуктово-маркетингових бригад на збут та просування перспективних товарів підвищить рентабельність підприємства, підвищить віддачу від зусиль працівників, звільнить додаткові людські ресурси для розвинення нових ринків, товарів, каналів збуту тощо. Тому це виправдає комерційні зусилля з реструктуризації та перебудови організаційної та маркетингової структури підприємства. Також реклама послуг самого підприємства серед торговельних підприємств залучить нових клієнтів і підвищить прибутки підприємства.

Не дивлячись на те, що на підприємстві відсутня єдина служба маркетингу, маркетингові функції виконуються різними підрозділами, оскільки їх виконання є суттєво важливим для будь-якого підприємства. Це положення виходить з самого визначення маркетингу як такого: маркетинг - вид людської діяльності, направленої на задоволення потреб і потреб за допомогою обміну.

Таким чином, на підприємстві створюється маркетинговий відділ. Фактично, маркетинговий директор очолює продуктово-маркетингові бригади, товарознавців і маркетологів. Директору безпосередньо підпорядковані бухгалтерія, заступник директора з комерційних питань і директори філій. Заступник директора очолює маркетинговий відділ, продуктово-маркетингові бригади, склад, секретаріат, і товарознавців.

Уся діяльність відділу маркетингу і збуту має поділятися на окремі напрями, основними з яких є:

- проведення маркетингових досліджень по кожному виду продукції в асортименті аналіз і прогноз розвитку структури ринку по окремих видах товарів, аналіз і прогноз місткості ринку по кожному найменуванню товарів, аналіз продукції конкурентів, аналіз цін товарів і виробів;

- аналіз вимог і претензій споживачів;

- визначення конкурентоспроможності на ринках України, підготовка аналітичних оглядів і прогнозів розвитку чи скорочення збуту конкретних видів продукції, формування попиту;

- складання річних, квартальних і місячних планів реалізації продукції, виходячи із затверджених планів щодо обсягу і номенклатури, ведення контролю й обліку виконання договірних зобов'язань з постачання;

- пред'явлення претензій і штрафних санкцій замовникам за порушення умов укладених договорів;

- розробка і здійснення заходів щодо формування попиту шляхом реклами і виставкової діяльності; розробка матеріальних стимулів, спрямованих як на покупців, так і на продавців, використання різних рівнів цін, кредитів, знижок і т. ін.;

- забезпечення збуту продукції в кількості, достатній для відтворення;

- укладання договорів на постачання продукції;

- науково-технічна інформація: організація пошуку, аналітична переробка довідково-інформаційного фонду, підготовка до видання матеріалів.

Також можна внести зміни до зниження витрат на ДП «Остківський лісгосп». Знизивши ціну на деревину і послуги які надає підприємство дозволить покупцям купляти не товари невисокої якості за помірною ціною.

Цей крок має дуже велике значення, оскільки:

- є важливим джерелом збільшення прибутку підприємства, що забезпечує можливість збільшення обсягу коштів, які направляються на розширення і технічне переозброєння виробництва, розробку і впровадження нових видів продукції, соціальне забезпечення трудового колективу тощо;

- забезпечує можливість зниження цін на продукцію, що приведе до підвищення попиту на неї та дозволить збільшити обсяги реалізації продукції, а отже й розмір прибутку від її реалізації;

- дозволяє зменшити потребу в оборотних коштах, що підвищує можливості задоволення виробничих та соціальних потреб підприємства.

Якщо підприємство пропонує товар чи послугу стандартної якості, але його собівартість значно нижча середньої по галузі, то воно отримає додатковий прибуток.

Також на ДП «Остківський лісгосп» можна ввести додаткові послуги:

- доставка товару при покупці великої кількості сировини безкоштовна;

- при покупці сосни діаметром 20-24см. на 10 000 грн. надається знижка 20%.

- Додаткові бонуси постійним клієнтам.



Висновки

У дипломній роботі на підставі проведеного дослідження підприємства ДП «Остківський лісгосп» здійснено теоретичне узагальнення і практичне вирішення актуальної наукової проблеми удосконалення процесу управління маркетингом підприємства. Основні висновки, зроблені в результаті дослідження полягають в наступному:

1. У роботі уточнено поняття управління маркетинговою діяльністю на підприємстві, яке є системою різних видів діяльності, що являють широкий комплекс заходів стратегічного й тактичного характеру, пов'язаних між собою і спрямованих на ефективне здійснення ринкової діяльності підприємства та досягнення його основної мети - задоволення потреб споживачів товарів і послуг і отримання на цій основі найбільшого прибутку. Це удосконалене і розвинене визначення охоплює призначення і сутність управління маркетингом, воно підкреслює системність цього процесу, бо управління маркетингом має здійснюватись системно і комплексно.

2. Державне підприємство «Остківське лісове господарство» створене на підставі наказу Державного комітету лісового господарства України від 26.01.1994 року №8 «Про створення Остківського держлісгоспу у Рівненській області», засноване на державній власності, належить до сфери управління Державного комітету лісового господарства України та входить до сфери управління Рівненського обласного управління та мисливського господарювання.

Місце знаходження підприємства: Рівненська обл., Рокитнівський район, с. Остки, вул. Незалежності,2, 34252.

Підприємство створено з метою:

- ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів;

- охорони, відтворення та використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, наданих у користування підприємству.

3. Впровадженню управління маркетингом на підприємствах заважають різка нестача висококваліфікованих фахівців, нерозуміння багатьма керівниками ролі маркетингу в діяльності підприємства, адаптованість економіки більшості регіонів до адміністративно-розподільчих відносин, молодість науки маркетингу.

3. Функціональне забезпечення маркетингової діяльності містить створення служби маркетингу, функціонування маркетингової інформаційної системи, визначення стратегії і планування маркетингу, створення системи маркетингового контролю, розробку комплексу маркетингу.

4. Маркетинговий підхід до управління підприємствами є комплексною системою (в якому вона потребує постійного регулювання і управління), що дозволяє зв'язати можливості господарюючих суб'єктів з потребами ринку й добитися переваг у порівнянні з конкурентами. Його застосування неможливе без формування організаційно-економічного механізму маркетингового підходу до управління підприємством, удосконалення структури управління.

5. Нова методика аналізу маркетингової діяльності підприємства з визначенням форми застосування управління маркетинговою діяльністю, що пропонується складається з 3-х етапів і включає аналіз макро- та мікросередовища підприємства, дослідження об'єктивної необхідності використання управління маркетинговою діяльністю на підприємстві з визначенням оптимальної форми його застосування, визначенням оптимального розподілу ресурсів на маркетингову діяльність, визначенням ефективності маркетингової діяльності і потенціалу маркетингу підприємства.

6. Основний критерій ефективного використання маркетингу - досягнення мети, поставленої керівництвом - частіше за все, так і чиниться.



Список використаних джерел

1. Господарський Кодекс України від 16 січня 2003 року. - http://zakon.rada.gov.ua.

2. Статут Державного підприємства „Остківське Лісове господарство”. - с. Остки, 2005

3. Балабанова Л.В., Сардак О.В. Цінова політика торговельного підприємства в умовах маркетингової орієнтації. ? К.: Професіонал. ? 2004. ? 200 с.

4. Бай С.І. Менеджмент організацій. - К.: КНТЕУ. - 2008. - 174 с.

5. Близнюк С. В. Маркетинг в Україні: проблеми становлення та розвитку. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка», 2008. - 400 с.

6. Будько С. Маркетолог у комерційній структурі: проблеми підготовки професійної адаптації // Маркетинг в Україні. №4. - 2009. - С. 66-67.

7. Богомолова В. В. Маркетинговий аудит на підприємстві // Матеріали VІІ Міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених «Соціально-Економічний розвиток України. Європейській вибір». У 2 ч. / за заг. ред. А. А. Ткача. Мелітополь, 18 травня 2010 р. - Мелітополь: МІДМУ ГУ «ЗІДМУ», 2010. - Ч. 2. - С. 60-62.

8. Богомолова В. В. Організація управління маркетинговою діяльністю підприємства //Матеріали // Матеріали ХV Міжнародної наукової конференції молодих науковці «Наука і вища освіта». У 3 ч. / м. Запоріжжя, 17-18 травня 2010 р. - Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ», 2010. - Ч. 2. - С. 54-55.

9. Економічна Енциклопедія. - http://enbv.narod.ru/text/Econom/encyclo/ str/E-474.html.

10. Житник О. Плюси і мінуси дослідницького ринку: результати «Marketvіew 2010: Ukraine» // Маркетинг в Україні. - №5. - 2009. - С. 12-16.

11. Завгородняя А. В., Ямпольская Д. О. Маркетинговое планирование. - СПб.: Питер, 2002. - 352 с.

12. Знис Б. М., Кокс К. Т., Классика маркетинга. - СПб.: Питер, 2001. - 752 с.

13. Іляшенко А. Х. Необхідність, передумови й умови використання блочно-модульних структур маркетингу // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2008. - № 8. - С. 103-106.

14. Іляшенко А. Х. Організаційні засади управління маркетинговою діяльністю підприємства//Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2009. - № 6. - С. 110-113.

15. Іляшенко А. Х. Теоретичні основи маркетингового менеджменту // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2009. - № 5. - С. 106-111.

16. Кеворков В.В., Леонтьев С.В. Позиционирование службы маркетинга на предприятии. // http://www.marketing.spb.ru/read/m16/16.htm.

17. Клімова І. Г. Розробка ефективної маркетингової стратегії підприємства та управління процесом її реалізації // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2009. - № 5. - С. 115-118.

18. Kopiнєв В. Л., д-р екон. наук, проф. Оцінювання та планування фінансової діяльності підприємства // Держава та регіони Серія: Економіка та підприємництво. - 2009. - № 4. - С. 142-146.

19. Котлер Ф., Армстронг Г., Сондерс Дж., и др. Основы маркетинга. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2000. - 944 с.

20. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент. - СПб.: Питер Ком, 1998. - 896с.

21. Котлер Ф. Основы маркетинга. Краткий курс. - М.: Издательский дом «Вильям Корінєв В.Л. Цінова політика підприємства: Монографія. ? К.: КНЕУ, 2001. ? 257 с.с», 2002. - 656 с.

22. Ларіна Я. С., канд. екон. наук. Дослідження чинників макросередовища як передумова обґрунтування маркетингових стратегій підприємств АПК // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2010. - № 3. С. 164-166.

23. Литвиненко Я.В. Маркетингова цінова політика: Навч. посібник для студ. екон. спец. ? К.: Знання, 2010. ? 294 с.

24. Макаренко Т. І. Моделювання та прогнозування у маркетингу. - К.: ЦУЛ, 2010. - 384с.

25. Маркетинг. Принципы и технология маркетинга в свободной рыночной системе: Учебник для вузов/Под ред. Н.Д. Эриашвили. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ. - 1998. - 255с.

26. Маркушина Е. П. Факторы, влияющие на результативность маркетинговой практики. - http://www.markus.spb.ru/navalochnaya/mcs1.shtml.

27. Медвєдєв Ю. Дяченко Я. Проблеми розвитку лісопромислового комплексу : пріоритети, структура, ефективність. // Економіка України 2009 №1

28. Олійник Т. О. Створення маркетингової діяльності на підприємстві та управління нею//Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2009. - № 6. - С. 207-211.

29. Окландер М. А., Чукурна О. П. Маркетингова цінова політика. Навч. посібник - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 240 с.

30. Павленко А.Ф., Корінєв В.Л. Маркетингова політика ціноутворення: Монографія. - К.: КНЕУ, 2004. - 332 с

31. Пилипчик В. П. Контроль, оцінки та аналіз ефективності маркетингової діяльності // Маркетинг в Україні. - №1. - 2008. - С. 28-32.

32. Пірс П. Основи економіки лісового господарства.: ТОВ “Видавничий дім “ЕКО-інформ””, - К., 2011

33. Поволоцька О. Л. Управління конкурентними перевагами підприємства в сучасних умовах господарювання // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2009. - № 6. - С. 252-257.

34. Поклонский Е. Ф., д-р екон. наук, проф. Проблемы управления производством. Маркетинговый подход к организации управления предприятиями // Экономика и право 2008. - №1. - С. 44-48.

35. Рівнеліс: Державне лісогосподарське об'єднання. - Рівне, 2004.

36. Сергеев С. Формы применения маркетинга на современных предприятиях // Маркетинг и реклама. - №11(111). - 2009. - С. 17-25.

37. Скоробогатих І. Комплексна модель фахівця з маркетингу: десятилітній досвід досліджень PEA ім. Г. В. Плеханова // Маркетинг в Україні. - №4. - 2009. - С. 67-70.

38. Слабковский Ю. Развитие маркетинга и его роль в экономическом росте // Економіка України. - №5. - 1999. - С. 74-81.

39. Чеповой А. П. Система управленческого учета (концепция). Ключевые финансовые показатели. - http://www.chepovy.ukrbiz.net/article _05/art_0502.htm.

40. Шумейко А.К., Шумейко А. К. Маркетинг у малому бізнесі. - К.: ЦУЛ, 2001. - 71 с.

41. Шкварчук Л.О. Ціноутворення: Підручник. - К.: Кондор. - 2006. - 460 с.

Размещено на Allbest.ru

...