Група шкіряні галантерейні товари включає наступні підгрупи:

- портфелі, теки, ранці;

- сумки;

- вироби дрібні шкіряні галантерейні;

- рукавички;

- рукавиці;

- ремені;

- вироби дорожні;

- футляри;

- спортивно-мисливські вироби.

У групу портфелі, теки, ранці входять - портфелі чоловічі, жіночі, учнівські, спеціальні теки - ділові, бювари, адресні, учнівські теки-портфелі, теки-блокноти.

Портфелі класифікують:

- за призначенням - ділові (повсякденні, дорожні (для перевезення паперів, книжок, документів і власних речей), учнівські портфелі і ранці;

- за матеріалом верха;

- за конструкцією;

- за способом закривання - з клапаном, пластинами-рамками, пряжка зі шпеньком, блискавка.

- за розміром тощо.

Теки - таких видів - ділові, бюварні (настільні для зберігання паперів, конвертів, кореспонденції тощо, складаються з двох стінок, всередині мають деталі у вигляді перегородок, кишеньок, кутиків, без ботану і клинчиків), адресні (без внутрішніх деталей).

Група сумок Класифікують сумки:

- за видами - жіночі, дорожні, господарські, пляжні, спортивні, дитячі і спеціальні;

- за матеріалом верха - шкіра галантерейна натуральна, юфть галантерейна, замша, штучні шкіри, комбіновані;

- за ступенем жорсткості - жорсткі (всі основні деталі з жорсткою прокладкою), напівжорсткі (дно і стінки, дно з клинчиками, дно з клапанами, дно з кокеткою і стінками з жорсткою прокладкою) і м'якої конструкції;

- за методами виготовлення - прошивні, клеєві, зварні, оплетені, в'язані, клепані, формовані, литі і комбіновані);

- за способами виготовлення - виворотні, виворотні з кедером (шнур, який вшивають у шов), не виворотні з краями в обрізку або підігнуті;

- за способами закривання - відкриті (без замків) і закриті з рамковим замком, з клапаном. З застібкою-блискавка, з протягнутим шнуром);

- за характером оброки країв - краю зафарбовують, окантовують, прокладають кедер, оплітають, заварюють струмом високої частоти;

- за формою - прямокутні, витягнуті, квадра, коло, коробочки тощо;

- за оздобленням - фурнітура, накладні ремені, кишеньки, зморшки, складки, перфорація, декоративні строчки, штриховки, аплікації, тонування тощо;

- ручки сумок - ремінець, плетені, виті, ланцюжок;

- за розміром - вимірювання сумок проводиться у закритому вигляді за зовнішніми максимальними розмірами без врахування деталей, що виступають. Ширину вимірюють при розправленому ботані (вшивне дно або клинчики);

- за призначенням - повсякденні, для святкових випадків (театральні - шовку, парчі, оксамиту та ін.), для косметики, для спорту;

- різновид - різновид дорожніх сумок - саквояж - вироби прямокутної або овальної форми на картонній основі, виготовлені виворітним способом, з підкладкою і рамковим (саквояжним) замком; планшети - з ручкою-зашморгом; ягдташі; спортивні маю різну конструкцію і зовнішнє оформлення; сумки-термоси сумки-холодильники, польові, для банних при належностей тощо;

- за статтю і віком - жіночі, чоловічі, дитячі, для учнів, молодіжні

До виробів дрібної шкіряної галантереї відносять - гаманці, портмоне, гаманці, обкладинки для документів, книг, футляри (для окулярів, ключів, манікюрні, швейні, для рукоділля).

Рукавички і рукавиці класифікують :

- за призначенням - рукавички - чоловічі і жіночі, а рукавиці - чоловічі, жіночі, підросткові і дитячі;

- за матеріалом,

- за конструкцією - з підкладкою і без неї;

- за фасоном - враховують форму деталей;

- за оздобленням;

- за способом з'єднання - шви строчкові, дентові, через край, тачний;

- за розміром - розмір визначають у готовому вигляді величиною охоплення долоні правої руки на рівні п'ятого п'ясно-фалангового суглоба, вираженого у см і заокругленого до цілого числа,

- чоловічі рукавички - 20, 22 -25, 27, 28, 30-32, 34-36, 38,

- жіночі - 16, 19, 22, 27 і 27; підросткові - 19, 20 і 22,

- дитячі - 14-17, розміри імпортних рукавичок позначають умовними

- номерами.

Ремені:

- поясні чоловічі, жіночі, дитячі;

- ремені поясні спеціальні (шкільні, спортивні, морехідні);

- ремінці для годинника;

- ремені багажні;

Ремені класифікують

- за статево віковими групами - чоловічі, жіночі, дитячі;

- за матеріалом;

- за конструкцією - суцільно кроєні, складані, на підкладці, без підкладки;

- за конфігурацією - прямі і фігурні;

- за видами - брючні чотирьох ростів (довжина від 1000 до 1800 мм, шириною 20-30 мм), спортивні і молодіжні, шубні, кавказького типу;

- за методом виготовлення бувають - прошивні, плетені, клеєні, комбіновані, зварені струмом високої частоти тощо.

Дорожні вироби: валізи і чохли; саквояжі; мішки дорожні, туристичні.

Валізи і їх різновиди - дорожні, валіза-дипломат і гардероб.

Мішки дорожні, туристичні - за конструкцією - з капюшоном і без нього, мішок-ковдра, на одного і декількох людей.

Рюкзаки класифікують за призначенням - туристичний, мисливський, універсальні та ін., за статево віковими групами - для дорослих і дитячі, за матеріалом верха, за методом виготовлення, за конструкцією, за розміром, за навантаженням - не більше за 40 кг для дорослих і не більше за 20 кг для дітей.

Несесери це набори дрібних туалетних при належностей у футлярах. Вони бувають дорожні, бритвені і манікюрні.

Портпледи використовують для перевезення постільних при належностей. Виготовляють їх з товстих бавовняних тканин - кирзи трьохшарової, тканини плащової і башмачної з просочуванням і без. Зверху мають кишеньку і два ремені.

Ремені багажні виробляють з шорно-сідельної шкіри і стрічки бавовняної або капронової з шкіряною або дерев'яною ручкою.

Група спортивно - мисливських виробів:

- м'ячі (футбольні, волейбольні, гандбольні, ватерполо, регбі, м'ячі для спортивної гімнастики);

- спортивні рюкзаки;

- намети;

- вироби мисливські і патронташі;

- ремені для рушниць;

- сумки болотяні, ягдташі;

- спорядження захисне спортивне;

- чохли спортивні;

- спорядження для собак.

1.3 Характеристика сировинних матеріалів для виробництва шкіряної галантереї

1.4 Технологія виробництва товарів шкіряної галантереї

Виробництво шкіргалантерейних виробів складається з наступних етапів: моделювання, конструювання, сортування та розкрою, обробки, збірки основних зовнішніх деталей виробу, закріплення фурнітури та оздоблення готових виробів.

Моделювання. При моделюванні виробів передбачається розробка ескізу дослідного зразка виробу, ескізного проекту і лекала.

Модель нового виробу розробляється з урахуванням моди в одязі та взутті, а також моди на колірну гамму. Модель представляється у вигляді ескізу, виконаного різними методами: графічним, живописним, аплікаційними. Останнім часом для проектування шкіргалантерейних виробів пропонується використання комп'ютерних технологій, що забезпечує задоволення споживчого попиту з урахуванням індивідуальних потреб і статево-вікових особливостей населення.

Конструювання. Конструкція -- це склад і будова виробу, взаєморозташування і взаємозв'язок частин, вузлів і деталей в ньому.

Процес конструювання складається з двох основних етапів: розробки пристроїв для закривання виробів і розробки основних зовнішніх, внутрішніх і проміжних деталей шкіргалантерейних виробів, способів їх з'єднання і застосовуваних матеріалів.

Першим етапом конструювання є розробка пристроїв для закривання виробів: замків різної конструкції, застібок-блискавок і різних замикаючих пристроїв, різноманітних по конструкції, розмірами, формою, способам кріплення і видам.

Досить часто в сумках і дрібних шкіргалантерейних виробах використовуються рамкові замки, які скаладються з двох рамок, скріплених в шарнірах, а іноді ще двох рамок, що утворюють середник. Рамковий замок прикріплюють до верхнього корпусу виробу, при цьому в жолоб замку в одних випадках заправляють верхні краї передньої, задньої і бічної частин корпусу, а в інших -- тільки верхні краї передньої і задньої частин корпусу.

Більш різноманітні за конструкцією клапанні замки наступних видів:

- звичайні клапанні, що складаються з корпусу і накладки з замикаючим механізмом в корпусі замку;

- цупферні, що складаються з скоби, що встановлюється на корпусі виробу, і накладки з розташованим в ній замикаючим механізмом в корпусі замку;

- замки-вертушки, що складаються з корпусу замку з повертається (вертиться) головкою і накладки з прорізом для головки різних форм.

Різновидом клапанних замків є замки-кліпси, що складаються з накладки з прорізом і шпенька різної форми.

До оригінальних замикаючим пристроїв відносяться гудзики різної форми, милички і петлі, банти, шнури та інше.

Для сумок можуть бути використані комбіновані замикаючі пристрої. Так, для закривання портфелів використовують клапан і пластини, а для ранців -- клапан і застібку-блискавку.

Клапан найчастіше використовують для закривання портфелів і ранців. Ця деталь може бути окремою або цільнокроєною. Окремий клапан можна прикріплювати накладним швом з зовнішньої або внутрішньої сторони задньої стінки.

Пластини для закривання портфелів і валіз можуть з'єднуватися встик або внахлест.

При закриванні валізи встик для фіксації положення кришки застосовують фланець або металеві та пластмасові кранці. При іншому способі закривання можна використовувати також чемоданні замки і застібку-блискавку.

При закриванні валізи внахлест також використовують чемоданні замки.

Другим етапом при конструюванні шкіргалантерейних виробів є розробка деталей конструкції за їх призначенням.

Деталі шкіргалантерейних виробів підрозділяють на зовнішні, внутрішні і проміжні.

Зовнішні деталі, що знаходяться на зовнішній стороні виробу, особливо різноманітні. Повторюючись в різних моделях, ці деталі в кожному новому варіанті мають свої особливості. Саме на них великий вплив мають зміни моди, обумовлюючи виключення тієї чи іншої деталі або об'єднання її з іншою, а іноді й поява нових деталей. Форма і розміри зовнішніх деталей можуть бути різними і залежать від призначення і розмірів виробу в цілому.

Зовнішні деталі, в свою чергу, підрозділяють на основні та додаткові.

До основних зовнішніх деталей відносяться деталі, що утворюють корпус виробу з передньої, задньої, нижньої і бічних сторін, що визначають його розміри і форму і є одночасно декоративними елементами. Це стінки, фальдо і кокетка, дно, клинчики і ботан. У виробах з клапаном до зовнішніх основних деталей відносять також і клапан. Корпус може бути утворений цілим полотном, яке в конструктивній єдності складає передню, бокові та нижню частини виробу.

Стінки -- деталі, що утворюють корпус виробу з передньої і задньої його сторін. Звідси з'явилися назви передньої і задньої стінок. Форма і розмір стінок визначаються формою і розміром виробу. Розрізняють просту стінку, що складається з однієї деталі, і складову, в яку входить кілька деталей. На просту стінку можна настрочити зовнішню кишеню або декоративні накладки. В складову стінку можуть входити зовнішня кишеня, а також деталі, що утворюють складки, зборки та інші декоративні елементи.

Частиною стінок можуть бути фальдо і кокетка. Фальдо -- це деталі, що дозволяють збільшити обсяг виробу у верхній частині. До них прикріплюють застібку-блискавку або рамковий замок. Кокетка є частиною стінки і служить додатковим декоративним елементом.

Дно -- основна деталь, що знаходиться між стінками і утворює корпус виробу в нижній його частині. Ширина дна залежить від розміру виробу по ширині. Довжина дна в основному відповідає довжині в нижній його частині.

Клинчик -- деталь, утворює бічну частину корпусу. Висота клинчика в основному відповідає висоті стінок: ширина у верхній частині визначає величину розкриття виробу. Клинчик надає бічній частині форму прямокутника, овалу або трапеції. Конструкція клинчиків різноманітна. Розрізняють такі види клинчків:

- простий, що з'єднується з бічних сторін зі стінками, а в нижній частині -- з дном виробу, прикріплюється до стінок за допомогою додаткової деталі -- боковинки;

- одно-, дво- і багатоскладовий, що нагадує по краю звичайний клинчик, але складений у відповідну кількість разів у пайовому напрямі, зазвичай такий клинчик використовується у виробах з перегородками.

Клинчик, в середній частині якого закладена зустрічна складка, застосовується в сумках типу «баул».

Ботан -- деталь, яка в конструктивній єдності утворює бічні і верхню частини (верхній ботан), а також бічні, верхню і нижні частини (круговий ботан) і, з'єднуючись із стінками, становить корпус виробу. Нижній ботан може мати одне або кілька додавань, за зовнішнім виглядом нагадуючи багато складочний клинчик.

Клапан -- деталь для закривання верхньої частини корпусу сумки або кишень. Він може бути у вигляді самостійної деталі, разом із задньою стінкою або з полотном сумки.

Зазначені зовнішні деталі бувають цільними і складеними. Наприклад, ботан нерідко складається з двох деталей, що зшиваються посередині нижньої частини. Це сприяє кращому використанню матеріалів, виконанню задуму художника, створенню колірних і фактурних контрастів.

До додаткових зовнішніх відносять деталі, які не утворюють корпус виробу, а призначені для допоміжних цілей. Однак кожна деталь має своє функціональне призначення (малий клапан, ручка, кишеня і т.д.). Ці деталі надзвичайно різноманітні, до них пред'являють підвищені естетичні вимоги. Часто ті чи інші додаткові деталі, їх вид, форма, розміри характеризують стиль оформлення виробів і напрям моди.

Додаткові деталі не завжди мають назви. У зв'язку з цим їх поділяють залежно від призначення наступним чином:

- для закривання сумок і кишень -- клапани кишень і перегородок, цупфери, горті, запряжник, ремені;

- носіння виробів -- ручки, які можуть бути простими, фігурними, знімними, розсувними, м'якими і жорсткими, об'ємними і плоскими, а також у вигляді ременя, петлі, шнура. Як ручки часто застосовують текстильну стрічку;

- прикріплення ручок до сумок -- ручкотримачі різних видів (петлі, шлевки і т.д.), конструкція, розміри, форма і способи кріплення яких в основному залежать від необхідної міцності кріплення та оформлення виробу в цілому;

- розміщення у виробі різних дрібних предметів -- зовнішні, прорізні, накладні, відкриті і закриті кишені, розташовані на стінках, а іноді й на клинчиках сумки,для такої ж мети використовують також підвісні гаманці.

- основних деталей та оздоблення виробу -- кедер, обплетення, окантовка, обтягування рамкової замку і т.д .;прикраси виробу -- накладки, банти, кути і т.д. На підприємствах додаткові деталі уніфікують, тобто відбирають найбільш раціональні за розмірами і конструкції.

Внутрішні деталі -- це різні кишені, середники та перегородки.

Внутрішні кишені, призначені для розміщення і зберігання предметів, можуть бути накладними, прорізними, з клапаном, на гумці, на застібці-блискавки, відкритими.

Середники, перегородки та перегородки-кишені поділяють внутрішню частину виробу на відділення. Перегородки-кишені можуть бути відкритими або закритими на клапан, застібку-блискавку, цупфер, кнопку і т.д.

Середник -- це перегородка-кишеня, що закривається на рамковий замок. У валізах до внутрішніх деталей відносяться також фланець і рамка.

Проміжні деталі розташовуються між зовнішніми і внутрішніми деталями. За призначенням проміжні деталі поділяються на такі види:

- жорсткі, які застосовують для міцності конструкції і додання їй жорсткості. Ці деталі можуть бути виготовлені з картону, вініпласту і щільного паперу. Залежно від ступеня міцності вироби бувають м'якої, напівжорсткої і жорсткої конструкцій. У виробах напівжорсткої конструкції жорсткі проміжні деталі застосовують для зміцнення дна, стінок або клинчиків. У сумках жорсткої конструкції всі основні деталі зміцнюють жорсткими проміжними деталями. Крім того, жорсткі прокладки використовують для додаткових деталей (ручок, цупферов, накладок та ін.);

- м'які, які служать для ущільнення конструкції і створення опуклої поверхні виробів або окремих основних і додаткових деталей. М'які деталі можуть бути виготовлені з поролону, вати, ватину, нетканих матеріалів, байки, фланелі і т.д. Їх застосовують разом з жорсткими проміжними деталями або без них;

- проміжні, які виготовляють з тасьми, тканини, картону, паперу і шнура (у вигляді смужок: накладок під замки і ін.) і використовують для затягування основних деталей на картон, пристрочування застібки-блискавки, прикріплення рамкових замків та інших технологічних цілей.

Сортування і розкрій. Сортування проводиться по товщині, кольору, малюнку, дефектів, а розкрій -- за лекалами. Натуральні шкіри розкроюються в один шар, штучні шкіри, плівкові і текстильні матеріали -- в декілька шарів, в настилі. Розкрій штучних шкір, плівкових і текстильних матеріалів здійснюється пресами великої потужності з використанням групових ризиків на спеціальному настилі, довжина якого досягає зазвичай 8 -- 30 м, і розкрій матеріалу здійснюється повними комплектами. Натуральні шкіри використовуються в основному у виробництві рукавичок і меншою мірою -- у виробництві валіз, папок, портфелів, сумок, виробів дрібної шкіргалантереї. сировинний товарознавчий шкіряний транспортування

Шкіри для рукавичок перед розкроєм піддають зволоженню для підвищення пластичних властивостей, перетяжки для орієнтованої поздовжньої витяжки.

Розкрій шкір для рукавичок проводиться вирубкою деталей з цілісних шкір при відповідних наборах ризиків.

Деталі решти шкіргалантерейних виробів з натуральних шкір вирубують на консольних пресах різних типів.

Обробка та оздоблення. Викроєні деталі перед з'єднанням піддаються обробці і декоративній обробці.

До операцій обробки відносяться: вирівнювання по товщині, шерфування, фарбування, випал, перфорування, загинання, окантовування, прасування.

Деталі вирівнюють по товщині і утоняється по краю. Ця операція називається шерфуванням. Деталі з натуральних шкір шерфа з боку бахармою, ширина шерфовочной кромки становить 7-10 мм залежно від виду подальшої технологічної обробки.

Фарбування - один з найпростіших способів обробки торця (видимого краю) деталей з натуральних і штучних шкір.

Випал застосовується для обробки краю деталей з товстих і щільних шкір.

Перфорування -- нанесення отворів на деталі жіночих сумок і рукавичок.

Дубльовані деталі верху з натуральних і штучних шкір обробляють взагибку клейовим і безклеєвим способами. Безклеєвий спосіб загинання використовують при виготовленні ременів.

Для поліпшення зовнішнього вигляду виробів і підвищення міцності швів зовнішні і внутрішні краї деталей окантовують смужками натуральної або штучної шкіри або текстильної стрічкою.

Для отримання гладкої поверхні деталі з шкір і тканин пропрасовують на напівавтоматичному пресі.

Основними операціями декоративного оздоблення є тиснення і шовкографія. Крім цих операцій можуть використовуватися машинна і ручна вишивка, тонування, аплікація, строчка, штрихування (нанесення поглиблених ліній спеціальним інструментом), обробка видимих країв деталей, які в даній роботі не розглядаються.

Тиснення дозволяє наносити на шкіряні деталі (в основному низьких сортів і спилка) малюнки, орнаменти, мерею, що розширює асортимент і покращує якість шкіргалантерейних виробів. Тисненням спилка можна отримати імітацію строчок, накладних деталей, рельєфів (до 5 мм будь-якого заданого контуру). Тиснення спилка відбувається з одночасним дублюванням плівкою з полівінілхлориду, що надає вигляд натуральної лакової шкіри з тонуючим ефектом.

Метод шовкографії використовують для нанесення графічних малюнків, шрифтових написів на спортивні, літні, дитячі сумки, а також на учнівські вироби з штучних шкір і плівкових матеріалів.

Малюнки наносяться за допомогою сітчастих шаблонів.

Для отримання багатобарвних малюнків застосовують кілька шаблонів і фарби різного кольору.

Збірка основних зовнішніх деталей виробу. Збірка виробу залежить від способу його виготовлення, методу кріплення деталей, виду обробки зовнішніх країв виробу, виду шва і додаткових деталей, що входять в шов.

При виробництві шкіргалантерейних виробів застосовують такі способи складання деталей: виворітний і не виворотній.

При виворотному способі основні деталі корпуса виробу кладуть один до одного лицьовими сторонами і скріплюють по виворітній стороні з подальшим викручуванням скріпленого корпусу.

Виворітний спосіб більш простий і продуктивний, так як в більшості випадків не вимагає додаткової обробки країв деталей. Краї з'єднаних деталей знаходяться всередині виробу і закриті прокладкою. При виготовленні виробів без підкладки внутрішні шви окантовують. Виворітний спосіб дозволяє використовувати такий матеріал, на якому не залишається заломів і вм'ятин при вивертанні виробу.

При не виворотному способі основні деталі корпуса виробу складають один з одним виворітними сторонами і скріплюють по лицьовій стороні.

Не виворітний спосіб більш трудомісткий, так як необхідна попередня або наступна обробка видимих країв виробу.

Для виробів з важких і жорстких матеріалів можливий тільки не виворітний спосіб. Не виключено застосування його і при використанні інших матеріалів, особливо якщо цього вимагає конструкція виробу.

При не виворітному способі виготовлення застосовують два основних види обробки зовнішніх країв виробу і окремих деталей: взагибку і в обрізку з подальшою обробкою.

Обробка краю взагибку є найбільш складним технологічним процесом, але забезпечує високу якість виробу. Обробка країв деталей, що з'єднуються може бути з одно- і двосторонньої загнучки.

Для виробів з жорстких шкір і штучних матеріалів великої товщини і з високим показником пружності найбільш доцільне складання деталей не виворітним способом з краями в обрізку. При такому виготовленні потрібна додаткова обробка зовнішніх країв виробів або деталей.

При з'єднанні деталей шкіргалантерейних виробів використовують різні методи з'єднання: нитками, клеями, заклепками, струмами високої частоти, а також литтям під тиском.

Найбільш поширеним методом з'єднання є нитковий. Однак цей метод має ряд недоліків:

- нитки можуть перетиратися при експлуатації, що призводить до порушення шва;

- можуть бути поганими якість строчки, через що може бути зіпсований зовнішній вигляд виробу.

З'єднання деталей склеюванням дозволяє в ряді випадків отримати шви міцніші, ніж ниткові. Клейовий спосіб застосовують в основному при виготовленні дрібних шкіргалантерейних виробів.

Обшивка -- з'єднання деталей смужками шкіри, простягнутими через перфорацію по краях виробу. Цей метод використовують в обмеженому асортименті виробів.

Об'ємні вироби, наприклад валізи, портфелі, сумки, виготовляють методом об'ємного зварювання струмами високої частоти в спеціальних формах.

Заготовки виробів зі штучної і синтетичної шкіри формують на спеціальних пресах з електричним обігрівом.

Вироби з полістиролу і поліетилену виготовляють литтям під тиском.

Для з'єднання деталей виробу застосовують різні види швів.

При тачному шві з'єднані деталі складають один з одним однойменними сторонами і прострочують або зварюють по краю. Даний вид шва застосовується як при виворітному, так і при не виворітному способі виготовлення виробів.

При виворітному шві деталі складають виворітними сторонами і перший рядок виконують, як при тачному шві, а другу -- після викручування зшитих деталей по їх краю з лицьового боку. Такий шов використовують рідко і тільки при виворітному способі виготовлення, так як він більш трудомісткий і матеріалоємкісний в порівнянні з тачним, але міцніше і декоративніше.

У сумках з виворітним швом не потрібно додаткової обробки внутрішніх країв. При виворітному шві деталі після з'єднання вивертають.

При накладному шві одну деталь накладають на іншу таким чином, щоб їх лицьові сторони були направлені в одну сторону і перша деталь заходила на другу на певну величину. Цей вид шва застосовують при не виворітному способі виготовлення, а також для кріплення клапанів, кишень, накладок та інших вузлів і деталей.

Накладний шов використовують при нитковому, клейовому і звареному методах кріплення деталей.

При перемоточному шві деталі з'єднують встик, а стібки розташовують перпендикулярно площині скріплення деталей. Рядок виконується зигзаго подібно і захоплює обидві деталі. Такий шов характерний для не виворітного способу виготовлення, закріпом є обплітальні смужки.

Для зміцнення шва застосовують додаткові деталі, які роблять з'єднання жорсткіше і одночасно покращують зовнішній вигляд виробу. Найчастіше в таких випадках деталі зшивають тачним швом з прокладанням кедер.

Для з'єднання деталей рукавичок застосовують такі види швів, як строковий, розглянутий раніше виворітний, а також через крайній і дентовий.

При строковому шві одну деталь рукавички накладають на іншу і на відстані 0,75-1 мм від краю прошивають відкритим наскрізним рядком.

Строковий шов усередині рукавички утворює ланцюжок, тому при надяганні рукавиці кілька розтягуються, але міцність шва при цьому не змінюється.

При напівстроковому шві тильну частину рукавички прошивають строковим швом.

При через крайньому шві деталі рукавички з'єднують особою назовні через край. Цей шов, хоча і володіє великою розтяжністю, але при шкарпетці швидко стирається.

При дентовому шві деталі складаються виворітною стороною і застрочуються на відстані не більше 2 мм від краю.

Рукавички, деталі яких з'єднані дентовим швом, відрізняються гарним зовнішнім виглядом.

Закріплення фурнітури та оздоблення готових виробів. Фурнітуру кріплять до виробів затискним, нитковим, клейовим і іншими методами.

При обробці готових виробів шкіргалантереї видаляють забруднення, закладають кінці ниток, протирають фурнітуру, зафарбовують дрібні дефекти, вироби розгладжують та інше.

Висновок: технологія виробництва шкіряної галантереї включає такі основні процеси: моделювання, конструювання, розкрій матеріалів, оброблення деталей, з'єднання деталей.

Розділ 2. Формування якості та товарознавча оцінка шкіргалантерейних виробів