Організація і ефективність збуту хліба і хлібобулочних виробів у ТОВ "Ковельський хлібокомбінат"

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Людина вирощує зернові культури для харчування вже приблизно 10 тисяч років. За археологічними знахідками, хліб відомий всім вже понад 5 тисяч років. Впродовж довгого часу, білий хліб вважали хлібом багатих, у той час, як бідняки їли темний хліб. Хоча, в кінці XX ст. темному хлібу стали віддавати перевагу через вищу харчову цінність, тоді як білий хліб став асоціюватися із неосвіченістю в харчуванні нижчого класу.

У різних країнах хліб має різний вигляд, іноді досить незвичний для українців. Наприклад, у Голландії - тигровий хліб, в Болівії - в формі грудей, а в Ефіопії - метровий. Такі зміни сталися під впливом різних факторів: культур, традицій, природних умов.

Хліб -- це геніальний витвір людини, у якого немає конкурентів. Хліб -- це святиня. Не даремно хлібом і сіллю зустрічають бажаних гостей, хлібом-сіллю благословляють матері своїх дітей. І це не тому, що хліб і сіль -- основні продукти, а тому, що це уособлення рідної землі, символ праці і надії на майбутнє.

Наразі хлібопечення -- це найбільш розвинута галузь харчової промисловості України. Вона займає одне з перших місць у виробничій діяльності споживчої кооперації нашої держави.

Хліб був і залишається одним з основних продуктів харчування населення нашої країни. Щоденне повсюдне споживання хліба дозволяє вважати його одним з найважливіших продуктів харчування, харчова цінність якого має першорядне значення.

Проте, в даний час хлібопекарські підприємства стикаються з серйозними проблемами, що гальмують їх розвиток. Це і подорожання сировинних ресурсів, і неможливість оновлення обладнання у зв'язку з їх дорожнечею, а також зростання цін на електроенергію та воду, високий рівень оподаткування і т.д. Всі ці чинники ведуть до збільшення собівартості продукції, що випускається, і хлібопекарські підприємства змушенні підвищувати ціни на хліб і хлібобулочні вироби. Страждає також і якість продукції, оскільки багато підприємств для збільшення свого прибутку від реалізації продукції ,або використовують дешеву але низької якості сировину, або порушують правила технологічного процесу виробництва хліба, що негативно позначається на якості готової продукції, а отже, і на здоров'ї населення.

Правильна організація виробництва і збуту хлібобулочних виробів є пріоритетними завданнями галузі. Таким чином, так як хлібобулочна продукція користується постійним і повсюдним попитом, тільки правильно організувавши виробництво та збут хліба і хлібобулочних виробів, підприємство буде отримувати позитивні результати.

Мета даної курсової роботи - виявлення основних шляхів вдосконалення виробництва і збуту хліба і хлібобулочних виробів.

Об'єктом моєї курсової роботи - господарська діяльність ТОВ «Ковельський хлібокомбінат» у Волинській області.

У роботі поставленні такі завдання: проаналізувати сучасний стан ринку, розглянути організаційно-економічну характеристику підприємства, намітити основні напрями по збільшенню ефективності виробництва і збуту хліба і хлібобулочних виробів.

1. Ринок хліба і хлібобулочних виробів в Україні, його проблеми і шляхи розвитку

Ринок України представлений великою кількістю вітчизняних підприємств, які забезпечують населення необхідними продуктами харчування. Значна частина продовольчих товарів постачається із-за кордону. Однак, особливістю ринку хліба і хлібобулочних виробів України є майже стовідсоткове забезпечення продукцією вітчизняного виробництва. Це зумовлено тим, що хліб і хлібобулочні вироби мають короткий термін зберігання й повинні бути реалізовані протягом доби. Здатність хлібопекарської продукції швидко втрачати споживчі властивості та неможливість транспортувати на великі відстані, захищає вітчизняний ринок від ввезення імпортних товарів і, таким чином, дає змогу уникати конкуренції із закордонними виробниками. Водночас, такі якісні характеристики продукції обмежують діяльність хлібопекарських підприємств і змушують їх працювати в умовах, коли виробництво повинно дорівнювати споживанню продукції.

Хліб і хлібобулочні вироби традиційно займають особливе місце в структурі вітчизняного споживання, оскільки на ці продукти в Україні припадає до 40% загальної калорійності харчового раціону населення. Власне, тому виробництво хліба та хлібобулочних виробів можна віднести до стратегічних галузей економіки нашої держави, оскільки від ефективності діяльності хлібопекарських підприємств багато в чому залежить не тільки продовольча, але й національна безпека країни.

Ринок хліба і хлібобулочних виробів розвивається, розширюється асортимент продукції, виникають нові проблеми у його розвитку, тому варто постійно займатись дослідженням ринку. Оскільки дана вирішення.

Висока соціальна значущість хліба та потреба у стабільному й своєчасному забезпеченні населення якісною і свіжою продукцією, зумовлюють необхідність дослідження реальної місткості ринку та виявлення потенційних можливостей для розвитку хлібопекарських підприємств відповідно до змін, які відбуваються в суспільстві. Тому дослідження стану, проблем і перспектив розвитку ринку хліба і хлібобулочних виробів України було, є і залишатиметься в майбутньому актуальним за будь-яких умов розвитку економіки країни.

Проблеми розвитку ринку хліба і хлібобулочних виробів в Україні досліджували у своїх працях О. Васильченко, К. Васіна, І. Ладико, Н. Навольська, О. Опря, О. Ралко, Н. Скопенко та інші вітчизняні науковці. В опублікованих дослідженнях висвітлено основні тенденції та проблеми розвитку хлібопекарської промисловості в роки незалежності України. Однак, зважаючи на необхідність у постійному забезпеченні населення хлібом, виникає потреба у дослідженні нових проблем, з якими стикаються вітчизняні хлібопекарські підприємства, та в окресленні перспектив подальшого розвитку ринку хліба і хлібобулочних виробів відповідно до тих умов, які виникають у результаті змін, що відбуваються в країні.

Згідно з обґрунтованими нормами споживання хліба і хлібобулочних виробів, рекомендованим є споживання однією особою 108-120 кг продукції в рік. Отже, вітчизняні промислові хлібопекарські підприємства лише на третину забезпечують потребу населення у цьому важливому продукті харчування.

За даними Державного комітету статистики напрошується висновок, що в Україні існує дефіцит хліба. Проте, фактично ми маємо можливість спостерігати, що попит на хліб і хлібобулочні вироби задоволений в повному обсязі. Магазини з продажу хлібопекарської продукції пропонують широкий асортимент виробів різних виробників у достатній кількості. Причиною такого дисбалансу є те, що дані Держкомстату про обсяги виробництва хліба і хлібобулочних виробів в Україні загалом та зокрема у розрахунку на одну особу охоплюють діяльність лише великих промислових підприємств, і не враховують результатів діяльності міні-пекарень, супермаркетів, які займаються випіканням і реалізацією власної хлібопекарської продукції, та підприємств, для яких хлібопечення не є основним видом діяльності. Окрім цього, не облікованим є випікання хліба і хлібобулочних виробів населенням в домашніх умовах.

Окрім наведених вище причин дисбалансу між виробництвом і споживанням продукції, зниження обсягів промислового виробництва хліба і хлібобулочних виробів зумовлено скороченням чисельності населення країни з 45,4 млн. осіб у 2013 р. до 42,5 млн. осіб у 2017 р., більш економним використанням продукції у зв'язку із підвищенням цін, зміною смаків і уподобань споживачів продукції в результаті зміни рівня доходів.

За статистикою, в Україні такі показники споживання хліба: хліб пшеничний - 39% від загального обсягу ринку, пшенично-житній - 30,3%, булочні вироби - 21%, здоба - 5%, вироби сухі або тривалого зберігання - 2,5%, пироги, пиріжки, пончики - близько 2%.

Рис. 1.1. Показники споживання хліба і хлібобулочних виробів

Хліб, як соціально важливий продукт харчування, належить до тих товарів, що постійно перебувають у полі зору держави, яка приділяє значну увагу регулюванню цін на соціальні сорти і встановлює верхню межу цін.

З початку 2015 року ціна на хліб і хлібобулочні вироби в Україні підвищилась більш ніж на 34%, що було зумовлено рядом об'єктивних факторів: зростанням цін на борошно, електроенергію, бензин. За даними статистики, щороку обсяги виробництва хліба і хлібобулочних виробів зменшуються. Першою причиною сформованої ситуації є демографічна, тому що дані цифри наведені без урахування Криму. По-друге, фактором, який стримує обсяги виробництва, останнім часом виступає зменшення обсягів реалізації у сільську зону, особливо в західному регіоні країни. Населення даної місцевості все частіше воліє випікати хліб в домашніх умовах.

Однак, головна причина - це дисбаланс між даними державної статистики, що показують цифру виробництва, в основному по промислових підприємствах, і тією реальною потребою в хлібі, що існує в Україні.

Основними проблемами розвитку ринку хлібобулочних виробів на сучасному етапі є: економічна криза; військові дії на сході країни; технічний стан підприємств; енергозбереження; якість сировини; монополізація ринку окремими товаровиробниками у більшості регіонів країни; зниження обсягів промислового виробництва хлібобулочних виробів і зростання питомої ваги виробів домашньої випічки у структурі середньодушового споживання; ускладнення доставки продукції у віддалені від обласних або районних центрів села та селища через відсутність транспортної і збутової інфраструктур; податковий тягар; низька ефективність функціонування підприємств хлібопекарської галузі.

Технічний стан підприємства, зношеність основних засобів відіграє важливу роль у виробництві якісної продукції. До 80 % хлібокомбінатів потребують серйозного технічного відновлення.

Енергозбереження - не менш актуальна проблема. Відсоток витрат у собівартості виробництва в передових підприємствах становить 4-5 %, тоді як в основної маси - 10-15 %, тому що печі старі, ще кам'яної кладки, й працювати по-іншому не можуть, а сучасні коштують дуже великих грошей.

Однак є й більш суттєва проблема. Це якість сировини, яка залишає бажати кращого. Помольна партія для одержання якісного борошна складається із пшениці 2 і 3 класу. А ті ресурси, які, наприклад , має Аграрний фонд до кінця поточного сезону, це переважно пшениця 3 класу. Купити ж на ринку зерно 2 класу досить складно, тому проблема якості виходить на передній план.

Рис. 1.2. Регіони України, де найбільше подорожчав хліб

На даний час ціни на продукцію хлібозаводів значно підвищилися, однак поліпшити якість дуже важко через низьку якість вхідної сировини. А для економії коштів, основна частина підприємств намагається здешевити сировину, закуповуючи її з гіршими показниками.

Зважаючи на соціальну значущість хліба, держава встановлює граничний рівень рентабельності на соціальні види хліба, а органи місцевої влади стежать за цінами і жорстко регулюють їхній рівень.

Такими чином, виробництво соціальних видів хліба обмежує можливості підвищення прибутковості підприємств. Нарощування обсягів виробництва елітних видів хлібопекарської продукції з різними наповнювачами, ціноутворення на яку держава не регулює, значною мірою залежить від платоспроможного попиту споживачів. Зважаючи на стійку тенденцію, що спостерігається протягом останніх років, до зменшення доходів населення та зниження його купівельної спроможності, цей сегмент ринку також є обмеженим для вітчизняних підприємств.

В Україні функціонує велика кількість хлібопекарських підприємств різного розміру і форми власності, які конкурують між собою на регіональних ринках.

У розрізі регіонів України найбільше хлібопекарської продукції вироблялося в Дніпропетровській (171,1 тис. т), Донецькій(105,9 тис. т), Київській (95,2 тис. т), Харківській (94,8 тис. т), Запорізькій (65 тис. т) областях , Волинській ( 40,1 тис. т ) (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Виробництво хліба і хлібобулочних виробів за регіонами України в 2014-2016 рр.

Зважаючи на події, що сталися на сході України, показники різко змінились. Згідно з даних, постраждало багато заводів. Були й прямі влучення снарядів, вихід з ладу, а також випадки рейдерського захоплення хлібозаводів. Ситуація дуже розрізнена, але те, що хлібопекарська галузь в областях постраждала, - це факт. За інформацією підприємств, експортний ринок Росії для так званої "довгограючої" продукції (сухарі, сушка) для них був загублений. А з переорієнтацією на даний час також існують складності. Звичайно, обсяги продукції знижуються, і до того ж, у даних частинах країни відбувається міграція населення. Відповідно до різних джерел, з 4,5 млн. осіб, які проживали у Донецькій і Луганській областях, переселилося в інші регіони понад 1 млн. осіб, що прямо позначається на зміні обсягів споживанні хліба і хлібобулочних виробів в кожному з регіонів.

Прагнення споживачів до здорового способу життя дає перевагу виробникам, що випускають хлібобулочні вироби з корисними добавками.

Таким чином, незважаючи на те що, згідно із статистичною інформацією, ринок хліба і хлібобулочних виробів скорочується в натуральному вираженні, він продовжує зростати за рахунок попиту на більш дорогі та якісні продукти. Для успішного функціонування на ринку хлібопекарські підприємства змушені розширювати асортиментний ряд і проводити модернізацію виробництва.

Попит на хлібопекарську продукцію є стабільним, але постійно скорочуються обсяги промислового виробництва. Неузгодженість офіційних статистичних даних із реальною місткістю ринку ускладнює процеси планування діяльності хлібопекарських підприємств у середньо-терміновій та довготерміновій перспективі, а також визначення потреби у борошні, як основній сировині для хлібопекарської промисловості, на рівні держави. Із посиленням кризової ситуації в країні загострюється проблема забезпечення вітчизняних підприємств борошном з відповідними хлібопекарськими властивостями за доступною ціною.

Тому в сучасних умовах потрібно проводити дослідження реального платоспроможного попиту населення на хлібопекарську продукцію для забезпечення відповідної пропозиції з боку підприємств-виробників.

2. Організаційно-економічна характеристика підприємства

2.1 Загальна характеристика підприємства, його місцезнаходження, віддаленість від ринків збуту

Повна назва підприємства - товариство з обмеженою відповідальністю «Ковельський хлібокомбінат», скорочена назва - ТОВ «Ковельський хлібокомбінат». Генеральний директор ТОВ "Ковельського хлібокомбінату" є Смітюх Іван Євдокимович. Місцезнаходження підприємства: Україна, Волинська область, місто Ковель, 2-й провулок Ватутіна, 6.

Ковельський хлiбокомбiнат був введений в експлуатацію у 1998 році. Це одне з наймолодших підприємство у хлiбопекарськiй галузі України. Початково підприємство було орієнтоване на виготовлення хлібобулочних виробів. Надалі було введене в експлуатацію обладнання для булочного i кондитерського виробництва. ТОВ «Ковельський хлібокомбінат» є юридичною особою від дня його державної реєстрації. Проведення своєї підприємницької діяльності хлібокомбінат здійснює згідно чинного законодавства України та статуту.

ТОВ «Ковельський хлібокомбінат» має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, товарний знак, який затверджується дирекцією і реєструється в торгово-промисловій палаті, печатки та штампи зі своєю назвою.

На балансі підприємства знаходяться усі основні засоби та оборотні кошти, а саме: будівлі та споруди, машини і обладнання, механічна група, електродільниця, експедиція, котельня, транспортні засоби та ін.

Перевагою ТОВ «Ковельський хлібокомбінат» є те, що це єдине підприємство у Ковельському районі, яке виготовляє хліб та хлібобулочні вироби, а тому, немає ніяких проблем зі збутом готової продукції.

ТОВ «Ковельський хлібокомбінат» має вигідне та перспективне розташування, адже місто Ковель - торгово-економічне місто, одне з найбільших залізничних вузлів Західної України, розташоване за 70 км від обласного центру - Луцька. Ковель має офіційно укладенні угоди «Про партнерство» з містами Польщі, Литви, Білорусі і Німеччини. Вже з 1 липня 2017 року планують запустити пасажирський потяг у Польщу, а саме «Ковель - Хелм».

2.2 Потужність і матеріально-технічна база підприємства

Підприємство має розвинуту інфраструктуру інженерних комунікацій, надійне забезпечення електроенергією, теплом, водою, під'їзними автодорогами і залізничними станціями.

Майно хлібокомбінату складається з основних засобів та оборотних коштів, а також цінностей, вартість яких відображено в балансі. Підприємство є власником: майна, переданого йому засновником у власність; продукції, виробленої ТОВ «Ковельський хлібокомбінат» внаслідок господарської діяльності; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених чинним законодавством.

В діяльності ТОВ "Ковельського хлібокомбінат" з кожним роком все активніше відбувається розширення та розвиток технологічної бази, зростають виробничі потужності, періодично відбувається модернізація підрозділів підприємства.

На підприємстві працюють два цехи - по виробництву хліба та кондитерських виробів. Комбінат зберіг найкращі традиції виробництва хліба, адже продукція випікається із натуральної сировини, без ароматизаторів та добавок, що не просто надає виробам неповторного смаку, але й свідчить про неабияку відповідальність комбінату перед споживачами.

Підприємство нещодавно модернізовано та переоснащено новітньою технікою, зокрема встановлено піч чехословацького виробництва, яка дає можливість випікати 30 тонни хліба за добу, поділювач марки Ш 32-ХДУ та тістомісильну машину німецького виробництва марки І8-ХТА-12. Необхідне обладнання та його вартість показано в (табл. 2.1.)

Таблиця 2.1. Перелік нового обладнання

Найменування, марка	Ціна, тис. грн.
Тістомісильна машина І8-ХТА-12	210
Дозувальна станція СДМ-4Х	145
Живильник тесту шнековий	26
Разом	381

Завдяки цьому впровадженню, збільшилась виробнича потужність підприємства; покращилось та пришвидшилось виробництво, при цьому зменшилась його собівартість.

економічний виробничий хлібобулочний

2.3 Організаційно-виробнича структура підприємства

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Ковельський хлібокомбінат" є акціонерні збори учасників. Вони збираються учасниками товариства або призначеними ними представниками. Учасники мають кількість голосів, пропорційну до розміру їх часток у статутному фонді. Особливістю є те, що в ТОВ збори учасників товариства обирають голову товариства, а також те, що на зборах вирішуються специфічні питання, що стосуються тільки ТОВ. До таких питань належать:

а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових внесків;

б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

в) виключення учасника з товариства.

Однією з важливих характерних рис управління в є те, що тут вимагається одностайність щодо прийняття важливих для ТОВ питань. Так, з питань визначення планів підприємства та затвердження його звітів, внесення змін до статуту, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства потрібна одностайність у вищому органі - на зборах. З інших питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю має право вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. У ТОВ у випадках, передбачених установчими документами або затвердженими товариством правилами процедури, допускається прийняття рішення методом опитування. У цьому разі проект рішення або питання для голосування надсилається учасникам, які повинні у письмовій формі викласти щодо цього свою думку. Протягом 10 днів з моменту отримання повідомлення від останнього учасника голосування всі вони повинні бути проінформовані головою про прийняте рішення

Організаційна структура ТОВ "Ковельський хлібокомбінат" є досить великою і розгалуженою. Вона має безпосередній вплив на реалізацію стратегії підприємства, його взаємодію із зовнішнім середовищем та ефективне вирішення поставлених завдань.

2.4 Основні виробничо-економічні показники господарської діяльності

Розробка основних техніко-економічних показників діяльності підприємства відображає загальну характеристику підприємства та рівень і ефективність планових рішень. Система техніко - економічних показників ТОВ «Ковельський хлібокомбінат» включає групу показників які характеризують рівень затрат та обсяги виробництва; групу показників які характеризують рівень прибутку, використовування ресурсів і групу показників які характеризують ефективність виробничо-господарської діяльності підприємства.

Таблиця 2.2. Основні техніко-економічні показники діяльності підприємства

Оцінку потенціалу та діяльності даного підприємства визначають основні його техніко-економічні показники, окремі з яких за 2016 рік погіршились. Зокрема, у 2016 році у порівнянні з 2015 роком чиста виручка зросла на 11,8% від реалізації товарів, робіт, послуг, так само і чистий дохід зріс. Собівартість реалізованої продукції у 2015 впала на 5,75%, а у 2016 році зросла на 13,77%, Середньооблікова чисельність персоналу у 2015 році зменшилася, як і у 2016 році. Супроводжуючий показник заробітної плати у 2015 році зменшився на 6,5%, а у 2016 зріс на 0,19. Спостерігаємо негативну тенденцію до зниження по основних показниках. Зниження продуктивності на 14,3 та 7,04% у 2015 та 2016 роках. Дебіторська та кредиторська заборгованість зростає на підприємстві. Ріст дебіторської заборгованості у 2015 році сягнув 61,6%, що є не дуже позитивним явищем, так як ці гроші могли використовуватися в новому виробничому циклі. За 2016 рік зменшився валовий прибуток на 14% у порівнянні з 2015 роком. Основна причина складного фінансового становища підприємства - негативна економічна ситуація в країні, спричинена світовою фінансовою кризою, що зумовило звуження споживчого попиту як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках.

2.5 Забезпеченість трудовими ресурсами

Обсяг виробництва продукції великою мірою залежить не тільки від автоматизації виробництва, а й від кваліфікованості працюючих та й від продуктивності їхньої праці. Оскільки на ТОВ « Ковельський хлібокомбінат» є два цехи - хлібобулочний та кондитерський, працівників тут багато. А саме, спискова чисельність працівників становить 228 осіб.

Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами здійснюється способом порівняння фактичної чисельності працівників за категоріями із розрахунковими (плановими) показниками, та з показниками, що були досягнуті в минулому періоді.

Таблиця 2.3. Оцінка забезпеченості підприємства трудовими ресурсами

Категорії персоналу	Роки
	2014	2015	2016
	осіб	питома вага, %	осіб	питома вага, %	осіб	Питома вага, %
Усього персоналу у т.ч.	438	-	320	-	228	-
- робітники	370	84,5	271	85	188	82,5
- службовці	30	6,7	20	6,5	15	6,6
- керівники	12	2,2	10	2,9	10	4,4
- спеціалісти	26	4,6	19	6,5	15	6,6

Виходячи з даних наведених вище, на хлібокомбінаті протягом 2014-2016 років відбулося зменшення кількості працівників за рахунок автоматизації виробництва.

У 2016 році найбільшу питому вагу займають основні робітників - 82,5%, потім службовці і спеціалісти - 6,6%. Керівники складають 4,4%.

Також, як відомо, склад працівників постійно змінюється у зв'язку зі скороченням штатів, звільненням за власним бажанням, виходом працівників на пенсію, переміщенням їх на посадах у межах структурних підрозділів та прийманням нових робітників замість вибулих або у зв'язку з розширенням виробництва. Надто велика плинність робочої сили спричиняє додаткові витрати на підготовку та перепідготовку нових робітників, знижує на певний час продуктивність праці.

Тому підприємству потрібно проводити різні заходи щодо заохочення працівників до роботи, аби зменшувати витрати на підготовку і перепідготовку нових робітників.

3. Організація виробництва хліба і хлібобулочних виробів

На ТОВ «Ковельський хлібокомбінат» особливу увагу приділяють пошуку постачальників сировини. Адже у виробництві якісної продукції велику роль відіграє саме сировина. Тому на хлібокомбінаті укладанням договорів займається весь комерційний відділ. На сьогодні, хлібокомбінат має налагодженні зв'язки з поставки сировини на вигідних для обох сторін умовах.

Крім укладання договорів, основою правильної організації виробництва та збуту хліба і хлібобулочних виробів є приймання сировини.

На ТОВ « Ковельський хлібокомбінат» сировина надходить партіями. Кожна партія сировини повинна відповідати нормативній документації і супроводжуватись сертифікатом відповідності та посвідченням якості із зазначенням відповідності норм безпеки.

Усю сировину, що використовується для виробництва хліба, можна поділити на дві групи: основну і додаткову. До основної сировини входить:

1. Борошно використовують пшеничне хлібопекарське та житнє всіх сортів;

2. Вода повинна бути в міру жорсткою;

3. Дріжджі - корисні мікроорганізми, що застосовуються для розпушування тіста та приготування житніх заквасок;

4. Сіль додають в розрахунку 1,2 - 2,5 кг на 100 кг борошна.

До додаткової сировини можна віднести різноманітні поліпшувачі смакових і поживних властивостей (цукор, жири, молоко):

1. Цукор вводять в покращенні (3 - 6%) і здобні (до 30%) вироби з пшеничного борошна. Він є активізатором дріжджів, знижує вологість продукту;

2. Молочні продукти - молоко знежирене і не знежирене, сирна і підсирна маса;

3. Яєчні продукти - яйця свіжі курячі, меланж, сухий яєчний порошок. Яєчні продукти додають виробам пористість;

4. Використовують також солод - білий і червоний, висівки пшеничні і житні (у дієтичний хліб), прянощі, родзинки, цукати, горіхи (для здобних виробів).

Сировина, як основна, так і додаткова, доставляється на підприємство в тарі та підлягає обов'язковому огляду. На хлібокомбінаті для контролю приймання продукції призначена матеріально-відповідальна особа - завскладом. При прийманні продукції завскладом керується Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю (П-6) і за якістю (П-7). Приймання продукції проводиться за товаросупровідними документами (товаротранспортна накладна, рахунок - фактура, та ін.), а також обов'язково мають бути документи, які засвідчують якість продукції яка надійшла (посвідчення про якість, сертифікат відповідності, сортове посвідчення, та ін.). Спочатку завскладом перевіряється наявність пломб та цілісність тари. Потім ретельно оглядає упаковку та маркування сировини і перевіряють її відповідність нормативної документації. Якщо упаковка пошкоджена, то підраховують кількість пошкоджень. Якщо виникають сумніви щодо відповідності якості сировини в пошкоджених місцях, складають пробу з таких місць і проводять відповідні аналізи.

Після приймання продукції, завскладом складає акт про приймання продукції.

Тільки після усіх цих етапів, сировина відправляється на склад хлібокомбінату.

Зі складу сировина у певних пропорціях надходить безпосередньо у відповідний цех для виробництва.



Рис. 3.1. Основні етапи виробництва хліба

Підготовка основної сировини. Підготовка борошна полягає в підсортуванні окремих партій, їх просіюванні і магнітному очищуванні. У разі необхідності змішують борошно різних партій, бо окремі партії можуть значно відрізнятися за своїми хлібопекарними властивостями. Борошно зі слабкою клейковиною змішують із сильною; борошно, що темніє в процесі переробки, - з тим, що не темніє і т. ін. Співвідношення компонентів у борошняній суміші визначає лабораторія на підставі аналізу. При цьому виходять з необхідності покращити властивості однієї партії борошна за рахунок іншої. Звичайно змішують дві або три партії борошна в простих співвідношеннях (1:1, 1:2, 1:3 і т. ін.) на спеціальних

Приготування тіста. Пшеничне тісто готують в одну (безопарний спосіб) або у дві фази (опарний спосіб).

При безопарному способі тісто замішують відразу із всієї сировини. У місильний апарат відповідно до рецептури дозується борошно, вода, дріжджова суспензія, сіль, інша сировина і проводиться замішування до одержання однорідної маси. Приготовлене тісто певний час дозріває.

При опарному способі спочатку із частини борошна, води, всіх дріжджів готують опару. Після дозрівання до неї додають решту борошна і води, сіль, а також іншу сировину і замішують тісто.

Оброблення тіста. Ця операція включає поділ тіста на шматки зазначеної маси, надання їм певної форми: кулястої - на тістоокруглювальних чи батоноподібної - на тістозакатних машинах; вистоювання сформованих тістових заготовок у спеціальних шафах. Під час вистоювання тістові заготовки розпушуються, збільшуються в об'ємі.

Випікання. Після вистоювання тістові заготовки випікають у хлібопекарських печах різної конструкції. Під час випікання внаслідок теплофізичних, мікробіологічних, біохімічних, колоїдних і хімічних процесів тістова заготовка перетворюється на хліб із забарвленою скоринкою і духмяним ароматом.

Остигання і зберігання. Випечений хліб укладають в ящики або лотки, які розміщують на вагонетках або у контейнерах; при цьому відбраковують вироби, що не відповідають стандартам. Вагонетки з хлібом транспортують у хлібосховища для остигання і реалізації.

Тісто у Ковельському хлібокомбінаті готують за виробничою рецептурою, яка розробляється на кожен вид виробів відповідно до уніфікованої рецептури. Рецептура разом з технологічною інструкцією є складовою нормативної документації на певний вид виробу.

4. Організація збуту хліба і хлібобулочних виробів

4.1 Формування асортименту

Асортимент хлібобулочних виробів - сукупність назв залежно від виду і ґатунку борошна, додатків, технологій виготовлення, способу випікання. Такий асортимент не є постійним. Він змінюється як у часі, так і в просторі. Розширення і оновлення асортименту хлібобулочних виробів залежить від стану і загального рівня розвитку хлібопекарського виробництва.

Розрізняють виробничий та торговий асортимент хлібобулочних виробів.

Виробничий асортимент - перелік виробів, які виготовляють хлібопекарські підприємства. Окремі хлібопекарські підприємства на виготовленні того чи іншого асортименту виробів. Переважно цей асортимент є не дуже широким, що сприяє поліпшенню споживчих властивостей виробу, впровадженню механізації та автоматизації технологічних процесів.

Торговий асортимент - перелік виробів, які реалізують у роздрібній торгівельній мережі, тобто сумарний асортимент виробів, які випускають хлібопекарські підприємства. В роздрібній торговельній мережі виробничий асортимент хлібобулочних виробів перетворюється у торговий. Торговий асортимент хлібобулочних виробів формують, як правило, кілька підприємств.

Розрізняють ширину і глибину торгового асортименту хлібобулочних виробів. Ширина асортименту залежить насамперед від кількості груп і підгруп виробів, включених в асортимент того чи іншого магазину. Глибина асортименту характеризується кількістю назв, які об'єднуються групами і підгрупами і включені в асортимент конкретного роздрібного підприємства.

Хлібобулочні вироби - товари повсякденного і стійкого попиту. Тому, дуже важливо, щоб у продажі був широкий асортимент цих продуктів.

Шляхом вмілого поєднання традиційних рецептів та сучасних технологій ТОВ « Ковельський хлібокомбінат» виробляє продукцію широкого асортименту та високої якості. Підприємство володіє потужною виробничою базою, яка забезпечує випуск хлібобулочних виробів до 30 тонн за добу. Асортимент хлібобулочних виробів на хлібокомбінаті дуже різноманітний і щороку все збільшується. На даний час підприємство виготовляє 12 видів хліба, 30 видів булочних виробів та 36 видів кондитерських виробів.

Хліб - продукт, випечений з тіста, яке приготовлене згідно з відповідними рецептами і технологічними режимами.

На хлібокомбінаті асортимент формується в залежності від багатьох ознак. Залежно від виду борошна, яке використовується для приготування тіста, хліб поділяється на - житній, пшеничний, житньо-пшеничний і пшенично-житній; від способу випікання - формовий і подовий; від рецептури - простий і поліпшений.

Хліб з житнього борошна. До простих видів хліба з житнього борошна належать: хліб з оббивного, з обдирного та із сіяного борошна. В рецептуру поліпшених видів житнього хліба входить солод, патока, молочна сироватка, прянощі. Найбільш поширеними різновидами поліпшеного житнього хліба є такі: житній, житній заварний обдирний і оббивний.

Хліб з житньо-пшеничного борошна. У ньому переважає житнє борошно. За рецептурою поділяється на простий і покращений.

До поліпшених видів хліба з житньо-пшеничного борошна належать такі: Бородінський, заварний житньо-пшеничний, хліб з кмином, хліб.

Хліб з пшенично-житнього борошна. Він має в рецептурі переважно пшеничне борошно. Його асортимент неширокий. З простих видів найбільш поширений оббивний, а з поліпшених - оббивний заварний.

Хліб з пшеничного борошна. Асортимент цього хліба широкий. Залежно від рецептури він поділяється на простий, поліпшений і здобний.

Щороку асортимент ТОВ «Ковельський хлібокомбінат» змінювався та поповнювався в залежності від попиту населення. Асортимент товарів на хлібокомбінаті називається виробничим і він, порівняно з асортиментом магазинів, є вузьким. Це дозволяє підприємству упроваджувати передову технологію виробництва, вдосконалювати асортимент товарів та поліпшувати їх якість.

4.2 Укладання договорів на збут хлібобулочних виробів

На початку заснування ТОВ «Ковельський хлібокомбінат» перед підприємством постав складний і важливий вибір - вибір методу збуту. Розрізняють такі методи збуту, як:

- Прямий - виробник безпосередньо збуває продукцію покупцю;

- Побічний - збут орієнтований на незалежних посередників;

- Комбінований - збут здійснюється через організацію зі спільним капіталом виробника та незалежного посередника.

Для економії коштів і часу, та зважаючи на те, що хліб потрібно завозити щодня свіжим, хлібокомбінат використовує прямі канали збуту.

Сьогодні організація підприємницької діяльності базується виключно на договірних взаємовідносинах.

Договір - це документ, в якому зафіксовано угоду між сторонами про взаємодію й належним чином оформлено.

На хлібокомбінаті укладають різні види договорів із збутової діяльності: договір постачання, договір закупівлі, а також договір купівлі-продажу. Укладанням цих договорів займається комерційний відділ, який діє на підприємстві.

Сторонами, з якими укладає хлібокомбінат договори є: організації, фізичні особи, всі торгові мережі, установи, підприємства.

Укладають договори на збут хлібобулочних виробів з кожною стороною окремо, на зазначений термін дії, де одна сторона зобов'язується поставити продукцію, а інша - прийняти і оплатити.

Найчастіше на хлібокомбінаті використовується договір поставки. Підприємство, зазвичай, тривалий час працює з одними і тими ж реалізаторами їх продукції.

Додатком до договору можна назвати такі документи, як:

1) заявка, яка подається покупцем для уточнення асортименту в терміни, застережені договором. Часто є випадки, коли заявка подається щодня;

2) інформаційна картка, у якій зазначається місце і графік поставки хліба. Зміни в інформаційну картку вносяться не менше ніж за 24 години до моменту поставки продукції письмовою угодою, яку підписують представники обох сторін;

3) товарно-транспортна накладна форми № 1-ТТН (хліб), затверджена Наказом № 153;

4) схема поставки продукції;

5) Положення про порядок надання знижок (на різних підприємствах такий документ може називатися по-різному, але суть залишається одна).

У договорі сторони обов'язково зазначають терміни для повного розрахунку за товар.

Якість товару повинна відповідати необхідним вимогам, параметрам і державним стандартам, встановленим чинним законодавством України.

Для поставки хлібокомбінатом своєї продукції покупцю, асортимент якої обумовлено сторонами в специфікації, покупець зобов'язується не пізніше 18-ї години дня, що передує дню поставки товару, надати хлібокомбінату замовлення.

Кожна сторона зобов'язується виконувати свої обов'язки, покладенні на неї договором та сприяти іншій стороні у виконанні її обов'язків. Сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору.

У випадку поставки товару неналежної якості, покупець має право вимагати його заміни на аналогічний товар належної якості у строк, що не перевищує 2-х календарних днів з моменту надходження вимоги покупця.

4.3 Товаропостачання підприємств роздрібної торгівлі

Процес товаропостачання роздрібної мережі полягає в організації доведення товарів від ТОВ «Ковельський хлібокомбінат» до роздрібної торгової мережі в кількості і асортименті, що відповідають попиту населення.

Процес товаропостачання на хлібокомбінаті можна поділити на такі наступні основні етапи:

1. Укладання договорів;

2. Приймання заявок на постачання;

3. Обробка заявок;

4. Відбирання, комплектування партій відповідно до отриманих заявок;

5. Розробка маршрутів доставки;

6. Підготовка супровідних документів;

7. Відпуск товару зі складу;

8. Приймання товару замовником.

Систематичне вивчення торгової кон'юнктури, встановлення постійного зв'язку з постачальниками дозволяють своєчасно визначати зміну кон'юнктури ринку, вивчати виробничі можливості розширення асортименту продукції, що випускається.

При постачанні товару магазинам застосовують дві форми доставки:

- централізована;

- децентралізована.

Хлібокомбінат використовує прямі канали збуту, тому доставка продукції здебільшого здійснюється власним автотранспортом підприємства.

Хлібобулочні вироби перевозять в спеціалізованому транспорті, в лотках, призначених для перевезення хліба і хлібобулочних виробів. Хлібокомбінат має власний спеціалізований автотранспорт, для розвезення хліба та хлібобулочних виробів замовникам. Цей транспорт, призначений для перевезення хліба, не використовується для інших цілей. Кожна машина має санітарний паспорт, що засвідчує її придатність для перевезення хліба. Працівники, що здійснюють перевезення хліба, в обов'язковому порядку проходять санітарний огляд і забезпечуються належним спецодягом.

Кожна господарська операція, в тому числі надходження товарів, документально оформлюється. Основними документами, які заповнює при прийманні-відпуску продукції матеріально-відповідальна особа на хлібокомбінаті є: рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, і торгово-закупівельні акти.

4.4 Контроль якості

Під якістю розуміють сукупність властивостей товарів, що зумовлюють їх придатність задовольнити певні потреби людини.

На підприємстві діє багаторівнева система контролю якості продукції. Це контроль сировини, виробництва продукції на всіх технологічних етапах, готових виробів здійснює сертифікована лабораторія, обладнана всім необхідним обладнанням.

Хліб і хлібобулочні вироби, виготовлені на підприємстві, відповідають ДСТУ 3781-2014, мають санітарно-гігієнічні висновки та якісні посвідчення.

У ТОВ «Ковельський хлібокомбінат» для проведення контролю якості призначено лабораторію, в якій працює головний технолог і лаборант, що відповідають за якість сировини і готової продукції.

Щоденно на підприємстві лаборант проводиться відбір середньої проби готових хлібобулочних виробів, і разом з технологом проводять контроль якості готової продукції. Контроль якості виробів проводиться органолептичним і лабораторним методами.

Експертизу якості проводять за органолептичними та фізико-хімічними показниками згідно нормативних документів. Контролюються також показники безпеки.

Зовнішній вигляд лаборант і технолог визначають за формою і станом поверхні виробу. Форма повинна відповідати виду вироби (округла, довгасто-овальна, овальна та ін), без великих тріщин і підривів, з наколами або надрізами, або без них, у відповідності з технічним описом. Допускається наявність шва від дільника.

Колір поверхні повинен бути від світло - жовтого до темно - коричневого (на верхній скоринці). Сам виріб має бути пропечений, не вологий на дотик. Еластичний, після легкого натиснення пальцями м'якуш повинен приймати початкову форму. Без грудочок та слідів непромісу, пустот і ущільнень. Смак і запах властивий даному виду виробу, без стороннього присмаку і запаху.

Вологість виробів може коливатися в залежності від виду, сорту та рецептури (%): житнього хліба - 46-54; житньо-пшеничного-41-53; пшеничного - 39-50; булочних виробів - 34 - 45,5.

Кислотність залежить від способу приготування і сорту борошна, впливає на смакові достоїнства хліба. Житні вироби, приготовані на заквасці, мають велику кислотність (7,0 - 11*Т - Хліб з житнього сіяного борошна і 8,0-13,0*Т - з житнього обдирного борошна).

Пористість пшеничного хліба повинна бути вища (54-70 %) ніж житнього (44-50 %), а формового вища, ніж подового. Чим вищий сорт використовуваної борошна - тим вище пористість.

У поліпшених і здобних виробах нормується вміст цукру і жиру, відхилення допускаються 0,5-1,0 %.

Кожна партія хлібобулочних виробів, які належні до продажу, повинні супроводжуватись посвідченням про якість, сертифікатом відповідності чи копією сертифіката відповідності.

Тому, на основі проведення аналізу проб, головний технолог разом із лаборантом роблять висновки та складають посвідчення про якість та сертифікат відповідності досліджуваного зразка.

4.5 Організація відпуску - приймання хліба і хлібобулочних виробів

Хліб є продуктом короткочасного зберігання. Термін реалізації хліба і хлібобулочних виробів згідно з стандартом ДСТУ 3781-2014 - із житнього і житньо-пшеничного борошна - 36 год., із пшеничного - 24 год., дрібно-штучні вироби масою менше 200 г - 16 ч. Для упакованих (тільки фабричним способом) хлібобулочних виробів встановлено термін зберігання: 72 год. - для крупно-штучних (хліб, батони), 24 год. - для дрібно-штучних виробів. Терміни зберігання хліба обчислюються від часу виходу їх з печі. Краще за все хліб зберігає свої споживчі властивості при температурі 20-25 * С і відносній вологості повітря 75%.

На хлібокомбінаті є приміщення, де зберігаються готові вироби перед реалізацією. Такі приміщення є сухими, чистими, вентильованими, з рівномірною температурою і відносною вологістю повітря що відіграє велику роль у збереженні свіжості продукції. Так як при зберіганні, в хлібі протікають процеси, що впливають на його масу і якість. При цьому паралельно і незалежно один від одного йдуть два процеси: всихання - втрата вологи і черствіння.

Далі продукцію формують партіями відповідно заявок на постачання. Кожну партії хлібобулочних виробів відправляють у торговельну мережу з супровідним документом в якому вказується дата і час виходу з печі.

Перевезення хліба зазвичай здійснюється власним спеціалізованим транспортом - автомашинами-фургонами, обладнаними для цієї мети. Працівники, які здійснюють вантажно-розвантажувальні роботи, укладають продукцію в контейнери та встановлюють у фургон. Транспорт, призначений для перевезення хліба, має тільки цільове направлення, тобто не використовується для інших цілей. Кожна машина має санітарний паспорт, що засвідчує її придатність для перевезення хліба. Працівники, що здійснюють перевезення хліба, в обов'язковому порядку проходять санітарний огляд і забезпечуються належним спецодягом.

Перевезення хліба в контейнерах є одним з найбільш перспективних методів механізації вантажно-розвантажувальних робіт який підвищує продуктивність праці в торгівлі хлібом.

При надходженні хліба і хлібобулочних виробів до торгівельної мережі, працівники торгівлі зобов'язані перевірити не тільки кількість хліба і правильність ваги штучного хліба, але і його якість. Оцінку якості проводять за зовнішніми ознаками безпосередньо під час приймання.

Не приймають для реалізації хліб, що має такі дефекти: деформований; з підгорілою або забрудненою скоринкою, великими тріщинами або надривами, зі скоринкою, що відстала; погано пропечений; зі щільною або липкою м'якушкою; з непромісами або загартуванням. Не підлягає прийманню і продажу хліб черствий, з невластивим свіжому хлібу смаком або запахом, а також хліб з будь-якими ознаками хвороб і плісняви.

Якщо продукція пройшла перевірку, покупець ставить свій підпис на товаросупровідних документах.

4.6 Розрахунки за поставлену продукцію

Форма і порядок розрахунку за поставлену продукцію зазначені у договорі поставки. На хлібокомбінаті розрахунок за поставлену продукцію здебільшого проводиться шляхом попередньої оплати по цінам, які діють на момент відвантаження. Також для стимулювання збуту продукції та прив'язки окремих перспективних клієнтів до себе, хлібокомбінат може надавати товарні кредити, про що в обов'язковому порядку має бути зазначено в договорі. Форми розрахунків на хлібокомбінаті використовуються як готівкові, так і безготівкові.

Безготівково оплата праці проводиться в національній валюті України - гривні - шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний банківський рахунок хлібокомбінату.

Оплата продукції проводиться покупцем по кожній окремій партії продукції, поставка якої оформляється відповідним договором. Загальна сума цього договору поставленої продукції визначається на підставі фактично поставленої продукції та узгодженої на неї ціни.

4.7 Організація збуту продукції через власну торгівельну мережу, ринок

ТОВ "Ковельський хлібокомбінат" використовує прямі канали збуту. Прямі канали пов'язані з переміщенням товарів і послуг від виробників до споживачів без використання незалежних посередників (канали нульового рівня). Якщо конкретніше, то підприємство використовує однорівневу схему збуту. Так, як підприємство збуває продукцію у роздрібну мережу, у тому числі власну, і охоплює невеликий регіон, то недоцільно користуватися послугами інших компаній - посередників.

Власна торговельна мережа ТОВ « Ковельський хлібокомбінат » нерозвинена, налічує всього 1 магазин, у який здійснюється реалізація усієї продукції, яка є в асортименті хлібокомбінату. Магазин знаходиться за адресою : м. Ковель, вул. Володимирська, 64. Розташування цього магазину є вигідним тому, що неподалік знаходиться швейна фабрика та Брестський (великий) ринок.

Основною продукцією фірмового магазину ТОВ « Ковельський хлібокомбінат» є:

- Хліб та хлібобулочні вироби;

- Кондитерські вироби.

Важливим елементом комерційної роботи хлібокомбінату по збуту являється формування оптимального асортименту товарів у магазині. Він знаходиться у прямій залежності від типу та спеціалізації підприємства. Але при цьому, важливою задачею також являється збереження торгової спеціалізації приватизованих торгових підприємств, які обслуговують насамперед першочергові найнеобхідніші потреби населення.

Магазин спеціалізується на продажі продовольчих товарів, основними з яких є хліб та хлібобулочні вироби. Асортимент доповнюють кондитерські вироби, різні види безалкогольних напоїв, упаковок та ін.

Щодня із хлібокомбінату надходить свіжа продукція, яка не затримується навіть до вечора.

Режим роботи магазину: - 08:00-20:00, без обідньої перерви та без вихідних.

В сучасних умовах насиченого ринку недостатньо виробити товар, встановити на нього оптимальну ціну і вибрати ефективні канали розподілу. В сучасних умовах все більшої ваги набуває четверта складова комплексу маркетингу - методи просування товару.

Головним фактором у просуванні хліба і хлібобулочних виробів через власну торгівельну мережу є хороша реклама. Адже саме реклама знаходить покупця і примушує його купити товар.

ТОВ «Ковельський хлібокомбінат» не приділяє належної уваги застосуванню реклами своєї продукції, у тому числі і власної мережі. Можна сказати магазин рекламує себе сам через доступні ціни, якість і свіжість реалізованої продукції.

5. Шляхи підвищення ефективності збуту продукції підприємства

Система збуту є центральною у всій системі маркетингу. Збут - це процес просування товару від виробника до споживача. У ТОВ «Ковельський хлібокомбінат» до процесу збуту входить: укладання договорів на збут, приймання заявок, передпродажна підготовка продукції, відпуск продукції, доставка товару, здійснення контролю над рухом вантажів, розрахунки за поставлену продукцію. З огляду на свою складність, процес збуту неможливо розглядатися як разовий захід, він повинен бути частиною глибоко продуманої довгострокової стратегії фірми. Головна мета збуту - отримання підприємницької прибутку з урахуванням задоволення платоспроможного попиту споживачів.

Роботою зі збутом своєї продукції на підприємстві займається комерційний відділ. Саме цей відділ є ланцюгом між підприємством і покупцем. Працівники комерції на підприємстві займаються налагодженням каналів збуту. Комерційний відділ проводить аналіз продажів продукції підприємства, приймає заявки виробництва, розробляє стратегії проведення рекламних заходів, участі у спеціалізованих виставках.

Головний рекламний девіз товариства - «З людьми і для людей».

Реклама для ТОВ "Ковельський хлібокомбінат" є важливою проте бюджет її обмежений.

Таблиця 5.1. Середньорічні витрати на рекламу на хлібокомбінаті у 2016 році

Шляхи інформування	Ціна, грн.	Кількість в місяць	Вартість за місяць, грн	Вартість за рік
Реклама на телебаченні	-	-	-	-
Реклама по радіо	50	10	500	6000
Реклама в журналах	-	-	-	-
Реклама в (на) транспорті	20	5	100	12000
Реклама в Інтернеті	45	10	450	3400
Сума	-	-	10050	21400
За рік на рекламу витрачається 21400 грн.

Для підвищення ефективності збуту та збільшення обсягів продажу продукції у ТОВ «Ковельський хлібокомбінат» доцільно:

- проводити ринкові дослідження, а саме опитування споживачів, їх смаків та вподобань, ставлення до продукції хлібокомбінату;

- побудувати функціональну організаційну структуру відділу маркетингу (це підвищить ефективність управління виробничою, маркетинговою та рекламною діяльністю, дасть змогу раціонально розподілити та узгодити функції між робітниками);

- зміцнювати довіру до товару шляхом реклами хліба, як здорового продукту ;

- розширення лінійки дієтичних сортів, наприклад житнім хлібом з висівками, який є одним з найбільш корисних хлібобулочних виробів.

6. Організація охорони праці на підприємстві

В кожному виробничому підприємстві обов'язково є фахівці, які контролюють питання з охорони праці. За охорону праці на хлібокомбінаті відповідає керівник підприємства та інженер з охорони праці.

Керівник ТОВ «Ковельський хлібокомбінат» керується такими нормативними документами: Закон України «Про охорону праці», Закон України «Про пожежну безпеку», Кодекс законів про працю (КзПП), Закон України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», колективний договір та ін..

На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб (на підприємстві 228 осіб) роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці.

...