Розробка маркетингової стратегії підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ

Кафедра іноваційного менеджмету та международної логістики

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему

«Розробка маркенгової стратегії підприємства»

Виконав:

студент 5 курсу, групи МО 09 з/с

Кузнецова О.С.

Керівник:

Калінін О.В.

Дніпропетровськ 2014

ЗМІСТ

• Вступ
• Розділ 1. Теоретичні аспекти розробки маркетингової стратегії
• 1.1 Сутність маркетингової стратегії, її значення
• 1.2 Принципи і методи розробки маркетингових стратегій
• 1.3 Класифікація маркетингових стратегій
• Розділ 2. Аналіз маркетингового стану підприємства
• 2.1 Діагностика конкурентного середовища підприємства
• 2.2 Організаційно-економічна характеристика підприємства
• 2.3 Оцінка впливу макро- та мікросередовища на діяльність підприємства
• 2.4 SWOT-аналіз діяльності підприємства, аналіз портфелю продукції
• 2.5 Аналіз поточної маркетингової стратегії
• Розділ 3. Розробка маркетингової стратегії підприємства
• 3.1 Альтернативні варіанти маркетингової стратегії підприємства - реалістичний, песимістичний оптимістичний варіанти реалізації, оцінка ефективності
• 3.2 Аналіз ризиків реалізації альтернативних стратегій і вибір оптимальної стратегії
• Висновки
• Список використаної літератури
• ВСТУП
• Ще 10 років тому більшість підприємств України мало звертали увагу на розробку маркетингової стратегії. Основна діяльність була спрямована на досягненні планових показників фінансово-господарської діяльності, отримання більших прибутків. Для досягнення даних цілей в основному застосовувався не метод покращення стійкості позиції підприємства на ринку, а зменшення витрат шляхом скорочення працюючих, покращення продуктивності, інновацій. А сьогодні, в умовах жорсткої конкуренції, підприємство для того щоб отримати хоч мінімальні прибутки, повинно чітко спланувати свою діяльність, затвердити свої позиції на ринку шляхом впізнавання імені (торгової марки), покращення якості продукції та чітко-сформованої маркетингової стратегії. Необхідність вивчення суті маркетингової діяльності заключається в тому, що українська конкуренція сьогодні знаходиться ще на стадії розвитку, і тому для завоювання основних позицій на ринку достатньо мати стартовий капітал та продумати чітку маркетингову діяльність. І це потрібно робити прямо зараз, оскільки вже через 10-15 років «втиснутися» в український ринок буде на багато складніше.
• Метою роботи є вивчення й освоєння методичних основ управління маркетинговою діяльністю, теоретичне обґрунтування й методологічна розробка основних принципів і практичних етапів удосконалення управління маркетинговою діяльністю підприємства та складання оптимального варіанту маркетингової стратегії підприємства.

В даній роботі розглянуто організаційний механізм одного із дилерів ТОВ «Ведекон» Дане підприємство надає послуги широкосмугового бездротового доступу (ШПД),

* підключення до мережі Інтернет на далекі дистанції в зоні прямої видимості;

* організація корпоративних каналів зв'язку;

* розробка і виробництво високонадійних рішень

* для побудови мультисервісних мереж бездротового

* широкосмугової передачі даних;

* розробка і впровадження рішень з інформаційної

* безпеки;

* впровадження систем моніторингу та архівування

* поштових повідомлень;

* розробка і впровадження комплексних рішень по системам відеоспостереження;

Отже, об'єктом дослідження даної дипломної роботи є ТОВ «Ведекон»

Предметом дипломного дослідження є маркетингова політика даного підприємства та методика управління нею.

Для виконання поставленої мети, в ході написання роботи, необхідно виконати наступні завдання:

- дослідити теоретичні основи маркетингової стратегії підприємства, а саме: її суть, принципи та види;

- провести діагностику конкурентного середовища;

- дослідити сильні та слабкі позиції підприємства на ринку;

- провести аналіз поточної стратегії підприємства;

- розглянути альтернативні варіанти реалізації стратегії маркетингу;

- за допомогою економічного аналізу визначити оптимальну стратегію.

Інформаційною базою дослідження є звіти з маркетингових досліджень, фінансова звітність підприємства, внутрішня організаційна документація.

Базисом аналізу маркетингового стану підприємства є загальні способи пізнання такі, як аналіз - метод дослідження, що полягає в уявному розчленуванні цілого поняття на складові, виділенні його окремих частин, зв'язку між ними; синтез - з'єднання окремих частин в єдине ціле. Перехід від аналізу фактів до синтезу здійснюється за допомогою індукції (спосіб переходу від знання окремих фактів до знання загального, від вивчення причин до результатів) та дедукції - спосіб дослідження від загального до часткового, від результатів до причин.

Дипломна робота складається з трьох розділів. Перший розділ є теоретичного змісту. В ньому досліджено поняття маркетингової стратегії та її складові.

Другий розділ є аналітичного змісту. В ньому досліджено конкурентне середовище фірми, її позиції на ринку та проведено дослідження поточної маркетингової стратегії на підприємстві.

Третій розділ є рекомендаційного змісту. В ньому досліджено планування маркетингової діяльності шляхом відкриття нової точки збуту підприємства та вдосконалення діяльності підприємства в загальному.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗРОБКИ МАРКЕТИНГОВОЇ СТРАТЕГІЇ

1.1 Сутність маркетингової стратегії, її значення

Навколишнє середовище постійно впливає на функціонування підприємства, а це вимагає оперативного прийняття різного роду управлінських рішень. Проте цей факт не заперечує необхідності планувати діяльність підприємства, що дає можливість:

- чітко сформулювати кінцеві цілі та завдання підприємства;

- правильно розподілити наявні ресурси;

- урахувати всі потреби цільових споживачів;

- оцінити сильні та слабкі сторони підприємства;

- ретельно розробити заходи для досягнення запланованого тощо.

Для визначення цілей та завдань, а також вибору оптимальної моделі їх досягнення завдяки координації та розподілу наявних ресурсів здійснюється стратегічне планування. [30]

Стратегія - це визначення основних довгострокових цілей та завдань підприємства, затвердження курсу дій і розподілу ресурсів, необхідних для досягнення цих цілей.

Отже, стратегія - це координуючий, об'єднуючий фактор між цілями і ресурсами фірми.

Стратегії мають кілька відмінних рис:

1. Процес виробітку стратегії не завершується якоюсь миттєвою дією. Зазвичай він закінчується встановленням загальних напрямків, просування по яким забезпечить ріст і покращення позицій фірми.

2. Сформулювана стратегія повинна бути використана для розробки стратегічних проектів методом пошуку. Роль стратегії в пошуку полягає в тому, щоб по-перше, допомогти зосередити увагу на певних ділянках і можливостях; по-друге, відкинути всі інші можливості як несумісні зі стратегією.

3. Необхідність в стратегії відпадає, як тільки реальний хід розвитку виведе організацію на бажані події.

4. В ході формулювання стратегії не можна передбачити всі можливості, які відкриються при складанні проекту конкретних заходів. Тому доводиться користуватися дуже узагальненою, неповною і неточною інформацією про різні альтернативи.

5. Як тільки в процесі пошуку відкриваються конкретні альтернативи, з"являється і більш точна інформація. Але вона може поставити під сумніви доцільність первісного стратегічного вибору. Тому успішне використання стратегії неможливо без зворотного зв`язку.

6. Оскільки для відбору проектів застосовуються як стратегії так і орієнтири, може здатися що це одне й те саме. Але це різні речі. Орієнтир являє собою мету, якої намагається досягти фірма, а стратегія - засіб для досягнення цілі. Орієнтири це більш високий рівень прийняття рішень. Стратегія, виправдана при одному наборі, не буде такою, якщо орієнтири організації зміняться.

7. Стратегія і орієнтири взаємозамінні як в окремі моменти, так і на різних рівнях організації. Деякі параметри ефективності (наприклад, доля ринку) в один рік будуть слугувати фірмі орієнтирами, в інший стануть його стратегією.

Стратегія маркетингу - це втілення комплексу домінуючих принципів, конкретних цілей маркетингу на тривалий період і відповідних рішень по вибору та агрегуванню засобів (інструментів) організації та здійснення на ринку орієнтованої на ці цілі ділової активності. [31, с.165]

Під поняттям стратегія маркетингу ми розуміємо детальний всебічний план досягнення маркетингових цілей.

Вибрана стратегія маркетингу повинна дати відповідь на запитання:

- який товар виводиться на ринок, в якому асортименті та за якими цінами;

- на якого споживача (тобто на який сегмент ринку) він розрахований та увагу яких споживачів може привернути;

- які умови необхідно створити для продажу товару на запланованому рівні;

- через які канали і в яких обсягах буде організоване постачання;

- яким має бути післяпродажне обслуговування і хто його буде здійснювати;

- яких економічних результатів очікують учасники ринку і які витрати для цього потрібні.

Методи вирішення названих питань і складають тактику маркетингу.[15]

Ґрунтується ця відповідність на чітко сформульованій місії підприємства, і визначенні цілей та допоміжних завдань, надійному господарському «портфелі» та стратегії подальшого розвитку підприємства.

Стратегічне планування передбачає вибір стратегії підприємства, на підставі якої розробляють функціональні стратегії кожного підрозділу. Важливо, щоб усі функціональні стратегії були узгоджені. Практично того досягнути нелегко, бо цілі окремих функціональних підрозділів відрізняються. Якщо діяльність служби маркетингу здебільшого спрямована на максимальне задоволення потреб споживачів, що потребує активізації інноваційної діяльності, гнучких бюджетів, то, своєю чергою, виробничий відділ зацікавлений у масовому виробництві товарів, бухгалтерія -- у стандартизованих операціях, фінансовий відділ -- у чітко визначеному бюджеті, конструкторські служби -- в обмеженій кількості моделей товару тощо.

Певні суперечності між службами, які можуть виникати, можна зменшити через відкрите обговорення та стимулювання співпраці між окремими підрозділами.

Процес стратегічного планування відбувається у певній послідовності [30]. (рис.1.1.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.1 Етапи стратегічного планування

На першому етапі формулюється місія підприємства -- основна ціль, чітко виражена причина існування підприємства. Місію переважно розробляють у письмовому вигляді як офіційну програмну заяву. В ній є відповіді на такі запитання:

- яким є наше підприємство?

- хто наші клієнти?

- найголовніше для них?

- має бути наше підприємство?

З одного боку, місія підприємства служить фактором залучення клієнтів, показуючи, які потреби споживачів можуть бути задоволені найефективніше. З іншого боку, ретельно відпрацьовані програмні заяви додають працівникам підприємства впевненості і підвищують їх відповідальність при виконанні спільної справи, чітко змальовують ціль та підкреслюють її значимість. Місія повинна вказувати на сферу діяльності підприємства. Межею цієї сфери виступають товари, технології, групи клієнтів, їх потреби чи поєднання декількох чинників. Фірма «Інтернешенел Телекомюнікешен Компані», яка надає послуги на базі найновітніших технологій, використовуючи для роботи обладнання першої фази третього покоління мереж зв'язку, свою місію сформулювала так: «Ми надаємо якісні, високобезпечні послуги стільникового мовлення за доступними цінами».

Споживача мало цікавить перелік товарів, що їх виробляє підприємство. Формулюючи місію, треба дивитися на підприємство очима споживача, який очікує задоволення своїх потреб та вимог.

Подальший етап стратегічного планування -- конкретизація програмної заяви в переліку цілей та завдань для кожного рівня управління підприємством. На рис. 1.2. наведена схема, яка характеризує місце цілі та завдань маркетингової діяльності в системі завдань підприємства й послідовність розгортання загальної цілі маркетингової діяльності на її складові.

Найпоширенішими серед завдань маркетингу є збільшення частки ринку, отримання максимальних прибутків, здійснення інноваційної діяльності тощо. Цілі та завдання підприємства мають бути конкретні, реальні, досяжні, взаємоузгоджені і, якщо можливо, повинні мати кількісний вираз. Наприклад, завдання «збільшити частку ринку» є неконкретне; формулювання «до кінця наступного року збільшити частку ринку на 7%» -- конкретне й чітке.

На третьому етапі стратегічного планування підприємство проводить аналіз господарського «портфеля», тобто оцінювання стану всіх стратегічних господарських підрозділів (СГП). СГП -- це самостійні відділення чи підрозділи, які відповідають за асортиментну групу або окремий товар підприємства з концентрацією на конкретному ринку. СГП -- основні елементи планування стратегії підприємства. Кожен із них має такі загальні характеристики:

- конкретна орієнтація та відповідна стратегія;

- цільовий ринок;

- чітко визначені конкуренти та конкурентні переваги;

- його очолює управитель, наділений повною відповідальністю за об'єднання усіх функцій у стратегію.



Рис. 1.2 Розгортання цілі підприємства в ціль та завдання маркетингової діяльності

1.2 Принципи і методи розробки маркетингових стратегій

В сучасних ринкових умовах з важкими умовами виробництва та великою конкуренцією підприємству необхідно проводити планування своєї діяльності як поточне, так і стратегічне.

Рішення цієї задачі передбачає визначення нових підходів до обґрунтування прогнозів господарсько-фінансової діяльності товариства, його виробничого та соціального розвитку.

При розробці та обґрунтуванні маркетингової стратегії виникає необхідність зміни пріоритетів, що в свою чергу обумовлює необхідність зміни технології обґрунтування показників, що прогнозуються. Ця проблема вирішується в рамках стратегічного планування.

На думку керівництва більшості підприємств України стратегічне планування є єдиним засобом прогнозування майбутніх проблем і можливостей. Воно забезпечує вищому керівництву засіб створення плану на тривалий термін. Стратегічне планування дає також основу для ухвалення рішення. Знання того, чого організація хоче досягти, допомагає уточнити найбільш раціональні шляхи дій. Формальне планування сприяє зниженню ризику при ухваленні рішення. Приймаючи обґрунтовані і систематизовані планові рішення, керівництво знижує ризик прийняття неправильного рішення через помилкову або недостовірну інформацію про можливості підприємства або про зовнішню ситуацію. Планування, оскільки воно служить для формулювання встановлених цілей, допомагає створити єдність загальної цілі усередині організації. Сьогодні в промисловості стратегічне планування стає скоріше правилом, ніж винятком.

Стратегічне планування являє собою набір дій і рішень, початих керівництвом, що ведуть до розробки специфічних стратегій. Призначених для того, щоб допомогти підприємству досягти своїх цілей. Процес стратегічного планування являється інструментом, що допомагає в прийнятті управлінських рішень. Його завдання забезпечити нововведення і зміни в організації в достатній кількості. Можна виділити чотири основні види управлінської діяльності в рамках процесу стратегічного планування:

- розподіл ресурсів;

- адаптація до зовнішнього середовища;

- внутрішня координація;

- організаційне стратегічне передбачення.

Стратегічний план надає підприємству (товариству) певність, індивідуальність, що дозволяє йому залучати визначені типи працівників, і в той же час, не залучати працівників інших типів. Цей план відкриває перспективу для підприємства, що спрямовує його співробітників, залучає нових працівників і допомагає продавати вироби або послуги.

Нарешті, стратегічні плани повинні бути зроблені так, щоб не тільки залишатися цілісними протягом тривалих періодів часу, але і бути достатньо гнучкими, щоб при необхідності можна було здійснити модифікацію і переорієнтування. Загальний стратегічний план варто розглядати як програму, що спрямовує діяльність фірми протягом тривалого періоду часу, даючи собі звіт про те, що конфліктна і постійно мінлива ділова і соціальна обстановка робить постійні коригування неминучими.

Система стратегічних цілей будь-якого підприємства, відображена на рисунку 1.3., повинна провести оцінку зовнішнього та внутрішнього функціонування підприємства.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.3 Система стратегічних цілей

Аналіз зовнішнього середовища являє собою процес, за допомогою якого розроблювачі стратегічного плану контролюють зовнішні, стосовно підприємства, фактори, щоб визначити можливості і загрози для фірми. Аналіз зовнішнього середовища допомагає одержати важливі результати. Він дає організації час для прогнозування можливостей, час для упорядкування плану на випадок можливих загроз і час на розробку стратегій, що можуть перетворити колишні загрози в будь-які вигідні можливості.

З погляду оцінки цих загроз і можливостей, роль аналізу зовнішнього середовища в процесі стратегічного планування полягає по суті у відповіді на три конкретні запитання:

1. Де зараз знаходиться підприємство ?

2. Де, на думку вищого керівництва, повинне знаходиться підприємство в майбутньому ?

3. Що повинно зробити керівництво, щоб підприємство перемістилося з того положення, у якому знаходиться зараз, у те положення, де його хоче бачити керівництво ?

Слід уважно дослідити фактори, що не керуються з боку підприємства (такі як рівень інфляції, законодавство та постанови Уряду щодо питань фінансово-господарської діяльності підприємства, існуючий стан економіки країни та інше). До них можна лише пристосуватися.

Крім того, є фактори зовнішнього середовища, якими підприємство може керувати, наприклад, робота з контрагентами ринку - постачальниками та споживачами. Важливою проблемою є також аналіз внутрішнього функціонування підприємства. Такою проблемою, із якою зіштовхується керівництво, буде визначення того, чи володіє підприємство внутрішніми силами.

Процес, за допомогою якого здійснюється діагноз внутрішніх проблем, називається управлінським обстеженням.

Управлінське обстеження являє собою методичну оцінку функціональних зон підприємства, призначену для виявлення її сильних і слабких сторін.

З метою спрощення в обстеження рекомендується включити такі функції, як маркетинг, фінанси, виробництво, трудові ресурси.

Маркетинг.

При обстеженні функції маркетингу заслуговує на увагу сім загальних областей для аналізу і дослідження:

1. Частка ринку і конкурентноздатність.

2. Розмаїтість і якість асортименту виробів.

3. Ринкова демографічна статистика.

4. Перепродажне і післяпродажне обслуговування клієнтів.

5. Ефективний збут, реклама і просування товару.

6. Прибуток.

Фінанси \ Бухгалтерський облік.

Аналіз фінансового стану може принести користь підприємству і сприяти підвищенню ефективності процесу стратегічного планування. Детальний аналіз фінансового стану може виявити вже наявні і потенційні внутрішні слабості підприємства, а також відносне положення підприємства в порівнянні з його конкурентами. Вивчення фінансової діяльності може відкрити керівництву зони внутрішніх сильних і слабких сторін у довгостроковій перспективі.

Дуже важливим для тривалого виживання підприємства є безупинний аналіз управління виробництвом. Деякі ключові запитання, на котрі необхідно відповісти в ході обстеження сильних і слабких сторін функції управління виробництвом.

1. Чи може підприємство виробляти продукцію по більш низькій ціні, чим конкуренти ? Якщо ні, то чому ?

2. Який доступ має підприємство до нових матеріалів ? Чи залежимо ми від єдиного постачальника або обмеженої кількості постачальників ?

3. Чи сучасне устаткування, і чи добре воно обслуговується ?

4. Чи розраховані закупівлі на зниження розміру матеріальних запасів і часу реалізації замовлення ? Чи існують адекватні механізми контролю над вхідними матеріалами і вихідними виробами ?

5. Чи схильна продукція підприємства сезонними коливанням попиту, що змушує прибігати до тимчасового звільнення працюючих ? Якщо це так, то як можна виправити дану ситуацію ?

6. Чи може підприємство обслуговувати ті ринки, що не можуть обслуговувати конкуренти ?

7. Чи володіє підприємство ефективною і результативною системою контролю якості ?

8. Наскільки ефективно сплановано і спроектовано процес виробництва? Чи може він бути поліпшений ?

Трудові ресурси.

Джерела більшості проблем в підприємстві можуть бути в остаточному підсумку виявлені в людях. Якщо підприємство має кваліфікованих співробітників і керівників із добре мотивованими цілями, воно в стані визначення різноманітних альтернативних стратегій. У противному випадку варто домагатися поліпшення роботи, тому що дана слабість із найбільшою можливість буде наражати на небезпеку майбутню діяльність організації.

На наступному етапі розробки стратегічного розвитку визначаються: визначальна стратегія та система стратегій, що забезпечують реалізацію визначальної стратегії. При цьому обирається визначальна стратегічна модель розвитку підприємства, яка в найбільшій мірі відповідає можливостям цього розвитку.

Підприємства обирають різні види стратегій:

- “стратегію забезпечення” - що формує систему матеріально-технічного забезпечення підприємства;

- “стратегію виробництва” - що визначає пріоритетні напрямки розвитку виробничо-технологічного процесу;

- “стратегію просування та збуту” - що сприяє створенню найбільш ефективної системи і каналів реалізації продукції;

- “асортиментну стратегію”, що сприяє формуванню найбільш ефективного асортименту виробництва продукції;

- “цінову стратегію”, що є умовою ефективності виробничої та комерційної діяльності та задоволення споживчого попиту.

Після визначення пріоритетних стратегій розвитку доцільно розробити найбільш ефективні шляхи їх реалізації. Для цього слід забезпечити найбільш ефективні організаційні умови, напрямки економічної діяльності, форми фінансово-господарської діяльності.

На цьому наступному етапі підприємство повинно конкретизувати обрані стратегії у відповідних показниках фінансово-господарської діяльності. Це процес безпосереднього планування, де розробляється система планів підприємства з конкретними показниками діяльності.

Слід визначити, що для підприємства доцільно сформувати:

- стратегічний план (на 2-5 років), в якому відображено конкретизацію стратегічних цілей та стратегій розвитку підприємства. В цьому плані може бути обмежене коло найважливіших показників, що обґрунтовані методами прогнозування та проведенням багатоваріантних розрахунків з визначенням оптимального. Тут доцільно визначити очікуваний розмір прибутку, обсяг виробництва та закупівлі, поточні витрати;

- тактичний план (на 1 рік) відображає завдання тактичної політики. Він містить у собі основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства. Ці показники повинні бути обґрунтованими і реальними, розрахованими в основному економіко-статистичним методом. Показники річного плану є програмою для виконання працівниками підприємства, об'єктом порівнянь та аналізу господарської діяльності;

- оперативний план (до 3-х місяців - 1 кварталу) забезпечує цілеспрямовану реалізацію конкретних тактичних завдань. Формується цей план на основі детальної системи показників. При цьому використовуються конкретні методики розрахунку і нормативно-інструктивні матеріали. Оперативний план сприяє виконанню річного і може бути оперативно проаналізований після закінчення терміну його дії.

На заключному етапі проводиться оцінка розробленої стратегії. Вона проводиться по таким основним параметрам, як узгодженість стратегії з зовнішнім середовищем, внутрішня збалансованість стратегії, можливість реалізації стратегії з огляду на наявний ресурсний потенціал підприємства, прийнятний рівень ризику, що пов'язано з реалізацією стратегії та результативність стратегії.

Розробка стратегії діяльності підприємства дозволяє приймати ефективні маркетингові та управлінські рішення у всіх сферах діяльності підприємства з тим, щоб реалізувати стратегічну ціль функціонування підприємства.

1.3 Класифікація маркетингових стратегій

Стратегій маркетингу може бути багато, але головне -- вибрати найбільш вдалу з них для кожного ринку і кожного товару, тобто стратегію, яка б відповідала вимогам досягнення маркетингових цілей. Наведемо приклади деяких стратегій:

· вдосконалення організаційної структури;

· підвищення ділової активності (проникнення на новий ринок, введення нового товару на старий ринок, проникнення на нові сегменти ринку з товарами ринкової новизни);

· зменшення ділової активності (припинення продажу товарів, що не забезпечують отримання очікуваного прибутку на даному ринку; припинення діяльності на деяких ринках та концентрація зусиль на найбільш перспективних і т.п.);

· організація спільної діяльності з іноземними партнерами фірми за кордоном;

· організація спільної фірми з іноземним партнером в Україні.

Сьогодні в системі маркетингу існує чотири підходи до розробки стратегії:

· стратегічна модель Портера;

· підхід, оснований на матриці можливостей по товарах/ринках;

· метод, що базується на матриці "Бостон консалтинг груп";

· програма, побудована на впливі ринкової стратегії на прибуток (PIMS).

Матриця "товар/ринок"

Матриця можливостей по товарах/ринках передбачає використання чотирьох альтернативних стратегій маркетингу для збереження або збільшення збуту:

· проникнення на ринок;

· розвиток ринку;

· розробка товару;

· диверсифікація. (Рис.1.4.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.4 Матриця можливостей по товарних ринках

Матриця "товар/ринок" є класичною моделлю, що використовується при розробці стратегії, а також своєрідним практичним інструментом для класифікації продукції та ринків (або споживачів), залежно від ступеня невизначеності перспектив продажу продукції на даному ринку.

Досвід засвідчує, що продати споживачам зовсім нову продукцію набагато складніше, ніж продукцію відому.

Відомо також, що продавати існуючий асортимент товарів категоріям споживачів, близьких до тих, котрі вже купили його, легше, ніж освоювати зовсім інші ринки.

Матриця "товар/ринок" показує, як можливість успішного продажу зменшується при збільшенні розриву між тенденціями виробництва основної продукції та тенденціями, що господарюють на головних ринках.

Кожна з названих стратегій ефективна за певних умов:

· стратегія проникнення на ринок -- коли ринок ненасичений товарами або коли він збільшується;

· стратегія розвитку ринку -- якщо фірма розширює свій ринок або виникають нові сегменти ринку чи виявлені нові напрямки застосування товарів і продукції, що вже існують;

· стратегія розробки товару -- актуальна для ситуації, коли торгові фірми користуються прихильністю споживачів і фірма розробляє нові та модифіковані товари для існуючих ринків;

· стратегія диверсифікації -- застосовується для того, щоб уникнути залежності від одної асортиментної групи. Ці товари можуть бути новими для галузі або лише для компанії.

Матриця "Бостон консалтинг груп"

Серед методів стратегічного аналізу, які застосовуються в маркетинговій діяльності, найбільше розповсюдження отримали графічні та матричні методи. Розглянемо для прикладу широковідомий матричний метод "Бостон консалтинг груп". Метод простий у використанні, оснований на доступній інформації і не потребує значних витрат, отримувані результати досить зрозумілі для інтерпретації та прийняття рішень.

Назва самостійних господарчих підрозділів Аналіз проводиться на основі порівняння експертних оцінок для будь-якої товарної групи або окремого товару з даними про зміну попиту та ринкової частки підприємства-виробника. Ідея методу полягає в розподілі товарних груп або товарів на чотири типи:

· товари, попит на які зменшується, а ринкова частка -- незначна (умовне найменування цього типу -- "собаки");

· товари, попит на які зростає з невеликою ринковою часткою ("дикі кішки" або "знак запитання");

· товари, попит на які зростає інтенсивно, а ринкова частка може збільшуватися ("зорі");

· товари, які визначають ринкову частку виробника, попит на них сталий і мало змінюється ("корови").

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.5 Матриця "Бостон консалтинг груп"

Подібний розподіл та його аналіз дають можливість кількісно і якісно оцінити рішення про звільнення від неперспективних товарів та концентрацію зусиль на таких, які є важливими в стратегічному плані для забезпечення стійкого стану підприємства на ринку.

Інформація, яка аналізується, особливо наочна, якщо її подати в динаміці за деякий час.

В багатьох випадках аналіз переконує, що прибуток підприємства головним чином формується товарами, які випускаються (у відповідності з більшим, сталим попитом) великими серіями ("корови"). Але цей прибуток "з'їдається" тими товарами, які вже або ще попиту не мають.

Взагалі, виробництво майже всіх нових товарів розпочинається як виробництво "диких кішок" і характеризується високими витратами на одиницю продукції, ринкова частка якої, незалежно від збільшення обсягів реалізації цих товарів, невелика. Завдання маркетингу полягає в перетворенні названих товарів в клас "зірок" і далі -- "корів".

В "зірках" -- майбутнє підприємства як самостійного господарського суб'єкту. Тут ще має місце значна частина витрат на маркетинг, вдосконалення продукту, розширення та переобладнання підприємства, а прибуток -- порівняно невеликий.

Але в перспективі досягається прибуток, необхідний для покриття витрат і розвитку підприємства. Урешті-решт "старі" товари повинні бути зняті з виробництва, тому що вони лише поглинають частину прибутку, створеного реалізацією інших товарів.

Мистецтво керівництва полягає в тому, щоб забезпечити безперервну появу нових "зірок" на базі того, що дають "корови".

Програма впливу ринкової стратегії на прибуток (PIMS).

Згідно з результатами даної програми на прибуток найбільше впливають:

· частка ринку відносно трьох головних конкурентів;

· додана компанією вартість;

· розвиток галузі;

· рівень інновацій або диференціація та вертикальна інтеграція (володіння каналами збуту продукції).

Дані PIMS свідчать про те, що більш висока частка ринку поліпшує надходження грошей. Це висновок схожий на результати матриці "Бостон консалтинг груп".

Стратегічна модель Портера.

Згідно з моделлю Портера, залежність ринку та прибутковістю має "U-образну форму".

Фірма з невеликою часткою ринку може досягти успіху на ньому, якщо матиме чітко визначену стратегію, концентруючи свої зусилля на одній "ніші", навіть якщо її загальна частка на ринку незначна. До речі, цей висновок відрізняє модель Портера від висновків PIMS та матриці "Бостон консалтинг груп".



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.6 Стратегічна модель Портера.

маркетинговий стратегія підприємство оптимальний

Розглянувши чотири підходи до розробки стратегії маркетингу, перейдемо безпосередньо до розгляду видів маркетингових стратегій.

Принципово можна виділити дві групи маркетингових стратегій, що доповнюють одна одну: стратегії по відношенню до продукту та стратегії по відношенню до ринку. Кожна з цих двох груп має свої альтернативні варіанти стратегій. Розглянемо їх.

Стратегії по відношенню до продукту -- це стратегії, що забезпечують

успішний збут продукції на ринку:

· стратегія диференціації;

· стратегія низьких витрат;

· стратегія вузької спеціалізації (сконцентрована стратегія).

Стратегія диференціації полягає в тому, що фірма виробляє різні види одного товару, які відрізняються споживчими властивостями, якостями, оздобленням, упаковкою і призначаються для багатьох сегментів. Так, японська фірма "Морінага" виробляє вершки, що мають різний ступінь жирності, включають домішки фруктових соків, мають різну місткість упаковки, що задовольняє потреби різноманітних груп споживачів вершків на ринку.

Таким чином, фірма вирішує працювати на багатьох сегментах і розробляє для кожного з них окрему пропозицію. Пропонуючи різноманітні товари, фірми-продавці мають намір збільшити збут і здійснити більш глибоке проникнення на кожний із освоюваних ними сегментів ринку. Акцент робиться також на зростанні повторних покупок, оскільки кожний товар створений для цієї групи споживачів і відповідає їх побажанням.

Подібна стратегія націлена на великий сегмент і передбачає значні витрати та наявність багатьох індивідуалізованих товарів, що зорієнтовані на задоволення численних ринкових сегментів. Кожна група споживачів розглядає запропонований фірмою товар як унікальний за дизайном, техніко-економічними характеристиками, надійністю, безпекою. Тому, навіть якщо товар коштує більше, ніж при стратегії масового (недиференційованого) маркетингу, ціна для споживачів не має такого важливого значення, і вони виявляють достатню лояльність до торговельної марки.

Стратегія низьких витрат -- політика фірми, що забезпечує конкурентноздатність, завдяки дешевшому виробництву та збуту продукції. Тут так само, як і у попередньому варіанті стратегії, слід визначити методи реалізації стратегії низьких витрат. їх також п'ять.

Зниження витрат за рахунок збільшення обсягів виробництва.

Відмова від дорогих супутніх послуг. Проте, слід зазначити, що ця стратегія є надто ризикованою, тому що може привести до цінової війни з конкурентами та зменшити кількість споживачів.

Економія витрат за рахунок створення більш дешевих для виробництва моделей продукції.

Удосконалення технології і виробничого процесу. Цей метод не без підстав вважається основним методом стратегії низьких витрат. Перехід на систему автономних конвейєрних груп дав можливість службовцям компанії "Крайслер" самостійно приймати рішення в рамках витрат, встановлених керівництвом. В результаті виробництво автомобіля "Cirrus" навіть після додаткового встановлення повітряних подушок, пристроїв захисту під час бокових зіткнень обходиться значно дешевше, ніж виробництво попередньої моделі "Le Baron".

Стратегія вузької спеціалізації, власне кажучи, не є альтернативою попередніх двох стратегій і може базуватись або на диференціації продукту, або на використанні низьких витрат.

Стратегія вузької спеціалізації передбачає використання переваг продукту фірми на відносно вузьких сегментах ринку.

Так, фірма Мерседес-Бенц використовує стратегію вузької спеціалізації, обслуговуючи ринковий сегмент покупців дорогих престижних автомобілів. А великі міжнародні компанії використовують стратегію вузької спеціалізації, орієнтуючись на окремі географічні регіони.

Стратегії по відношенню до продукту, які ми щойно розглянули, використовуються фірмами не тільки ізольовано, але і в різних комбінаціях.

Стратегії по відношенню до ринку -- це стратегії, що характеризують політику фірми щодо змінення частки ринку. Існує ціла система стратегічних варіантів маркетингу, які, за схемою матриці по товарах/ринках, можна об'єднати в таблицю.(табл.1.1.)

Особливий інтерес викликають дві додаткові стратегії розширення збуту: вертикальної інтеграції та диверсифікації. Стратегія вертикальної інтеграції спрямована на розширення збутової діяльності фірми шляхом приєднання фірм-постачальників сировини, матеріалів та напівфабрикатів, а також збутових фірм.

Отже, ми визначились із варіантами стратегій по відношенню до товарів і ринку, що орієнтовані на досягнення цілей вищого ієрархічного рівня.

В яких же напрямах підприємство повинно вести пошук власної оптимальної маркетингової стратегії для реалізації цілей нижчого рівня?

Таких напрямів чотири, як і головних елементів маркетингу, так званих "4Р": продукт ("product"), ціна ("price"), товарорух ("place"), просування товару ("promotion").

Таблиця 1.1 Стратегії компанії по відношенню до ринку

Стратегічні варіанти розширення збуту на ринку	При незмінному ринку
Використання існуючого продукту Використання нових моделей та видів продукції	1. Збільшення ринкової частки за рахунок низьких витрат та реклами. 2. Розширення галузей використання продукту (збільшення частоти та обсягів споживання продуктів, виявлення нових способів) 3. Впровадження комплексу супутніх послуг
	З виходом на нові ринки
Використання існуючого продукту Використання нових моделей та видів продукції	1. Географічне розширення за рахунок нових споживачів того ж продукту в інших районах. 2. Пошуки нових сегментів у цьому ж районі 3. пошуки ринків в нових регіонах що виявляють попит на нові моделі, види, асортименти продукції. 4. Пошуки нових сегментів ринку в старих регіонах, що виявляють попит на нові моделі, види та асортимент продукції

Ці чотири елементи у сукупності складають комплекс маркетингу (marketing mix -- маркетингова суміш).

Комплекс маркетингу -- це сукупність маркетингових засобів (товар, ціна, розподіл, просування), певна структура яких забезпечує досягнення поставленої мети та вирішення маркетингових завдань.

Таким чином, уміння правильно "змішувати" елементи маркетингу є запорукою успіху фірми у вирішенні маркетингових проблем.

Розглянемо кожен з елементів маркетингу.

Товар -- ключовий елемент комплексу маркетингу, складовими якого є характеристики товару (дизайн, колір, упаковка, розмір), сервіс, торгова марка та асортимент.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.7 Комплекс маркетингу

Безумовно, усі характеристики дуже важливі, але лише як засіб отримання споживачем певних благ. Покупці мастильних матеріалів шукають не продукт, що складається з конкретних хімічних компонентів, а продукт, що задовольняє певні вимоги до змащування механізмів. Обираючи замок, шукають не засіб для зачинення дверей, а товар, за допомогою якого господар захищає свою оселю.

Прийняття рішень за кожною зі складових товару передбачає передусім визначитися, що саме купує споживач, а вже потім -- якими характеристиками має бути наділений товар, за який споживач згоден платити ту чи іншу суму.

Інструментом, який сприяє продажу товару на ринку, є також асортимент продукції. При цьому розрізняють його широту (кількість найменувань продукції) та глибину (кількість видів виробів по кожному найменуванню продукції -- сотні малюнків тканин, десятки моделей комп'ютерів, модифікації електротоварів).

Сьогодні на ринку перемагає навіть не той, хто завоює нових споживачів, а той, хто зуміє втримати колишніх. Тому на перший план у конкурентній боротьбі висувається сервіс. Елементами сервісного обслуговування є:

- технічне обслуговування (ремонт і профілактика);

- гарантія;

- інструктаж і рекомендації до та після купівлі;

- забезпечення комплектуючими деталями;

- установка;

- підготовка персоналу;

- робота зі скаргами клієнтів;

- забезпечення документацією;

- оперативність виконання замовлень.

Ціна (знижки, націнки, терміни виплати). Визначення ціни -- одне із актуальних маркетингових завдань. З одного боку, ціна повинна бути такою, щоб її зміг заплатити потенційний покупець, а з іншого -- забезпечити прибутковість фірми.

Розподіл. Головним змістом політики розподілу є вибір оптимальної схеми доставки продуктів від виробника до споживача (напряму або через посередників), її реалізація (транспортування, зберігання, оброблення вантажів), а також післяпродажне (сервісне) обслуговування споживачів. Важливість цієї складової комплексу маркетингу пояснює така цифра: п'ята частина прибутку від реалізації продукції витрачається європейськими промисловими фірмами середніх розмірів для доведення своєї продукції до споживача.

Просування товару на ринку передбачає ефективні контакти виробника з покупцями. До конкретних форм тут можна віднести:

- реклама;

- стимулювання збуту (надання торгових знижок, передання товару у тимчасове користування, торгівля в кредит);

- персональний продаж;

- зв'язки з громадськістю (паблік рилейшнз) з метою створення позитивного іміджу компанії та її продукції;

- прямий маркетинг;

- синтетичні засоби маркетингових комунікацій -- виставки, брендинг, спонсорство, інтегровані маркетингові комунікації на місці продажу.

Останніми роками перелік елементів marketing mix доповнюється ще кількома "Р" -- people (люди), personal selling (персональний продаж), package (упаковка) та ін.

Зазначимо, що кожен з елементів комплексу маркетингу є формою задоволення потреб споживачів. Успішний бізнес пропонує саме те, що потрібно споживачеві. Не більше, але й не менше.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ МАРКЕТИНГОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Діагностика конкурентного середовища підприємства

Компанія ТОВ «Ведекон» заснована в 2004 році. Сьогодні компанія є національним оператором фіксованого радіодоступу, системним інтегратором і постачальником ключових компонентів інформаційної інфраструктури для операторів, організацій і підприємств з розрізненої географічної інфраструктурою, а також приватних користувачів. З 2012 року компанія надає послуги, на території України, за технологією WiFi, під торговою маркою «WiMagic»

Області спеціалізації компанії "Ведекон":

* надання послуг широкосмугового бездротового доступу (ШПД),

* підключення до мережі Інтернет на далекі дистанції в зоні прямої видимості;

* організація корпоративних каналів зв'язку;

* розробка і виробництво високонадійних рішень

* для побудови мультисервісних мереж бездротового

* широкосмугової передачі даних;

* розробка і впровадження рішень з інформаційної безпеки;

* впровадження систем моніторингу та архівування

* поштових повідомлень;

* розробка і впровадження комплексних рішень по системам відеоспостереження;

ТОВ «Ведекон» має ліцензію НКРЗ на використання частот в смузі 2,1-2,2 і 2,4 ГГц і забезпечує якісний не лімітований доступ до мережі Інтернет WiFi, у Київській, Львівській, Полтавській, Донецькій, Харківській, Черкаській, Житомирській, Рівненській та Хмельницькій областях.

У 2012 році, вперше на території країн СНД, компанією було реалізовано проект, з надання послуг доступу в Інтернет у швидкісних поїздах «Інтерсіті+» за напрямом Київ-Харків-Київ, Київ-Львів-Київ та Київ-Донецьк-Київ.

На території м Дніпропетровська є суттєві конкуренти для ТОВ «Ведекон». Насамперед це такі компанії як «Фрегат», «Vega», «People.net» та інші

Таблиця 2.1 Аналіз сильних та слабких сторін послуг конкурентів ТОВ «Ведекон»

Назва торгової марки конкурента	Сильні сторони	Слабкі сторони	Можлива реакція власного підприємства для отримання конкурентних переваг
ТОВ «Ведекон»	Високий темп зростання нових абонентів	Слабке покриття Фінансові можливості	Покращення якості послуг в уже покритій території
«Фрегат»,	Високий темп зростання нових абонентів	Покриття обмеженої території України	Розширення географії надання послуг
PEOPLEnet	Фінансові можливості	Покриття тільки території великих міст	Розширення географії надання послуг

Із зростанням конкуренції в даній галузі, основною метою підприємства є стрімке розширення надання послуг. Тому послуги підприємства знаходяться в сегменті «Дика кішка» або «Знак питання».

Що стосується конкурентного середовища ТОВ «Ведекон», слід зазначити, що підприємство має специфічну сферу діяльності.

Інтернет у наші часи - це ціла індустрія, яка швидко проникає у всі галузі людської діяльності. Саме зараз ця індустрія знаходиться у стадії стрімкого зростання, яке збережеться у найближчі десятиліття. Величезна кількість компаній у всьому світі бачать в інтернеті великий комерційний потенціал та можливість переводу свого бізнесу на якісно новий рівень. Тому інтернет є об'єктом дослідження багатьох консалтингових компаній, які вивчають динаміку його розвитку, склад користувачів мережі, ринок електронних послуг та багато інших параметрів та процесів.

Перша можливість інтернету, якою користувалися багато компаній, - розповсюдження інформації про свою продукцію та запрошення до співпраці. Цей спосіб роботи з клієнтами не просто розширює такі традиційні способи, як друкована та телевізійна реклама, але й забезпечує двостороннє спілкування - інтернет комерція.[6]

Електронна комерція - термін, що відноситься до використання інтернету для проведення комерційних операцій між підприємствами або між підприємством та споживачами.

Одне з найважливіших завдань сучасної електронної комерції - заміна традиційного механізму торгівлі між підприємствами. При цьому передбачається, що клієнт попередньо вибирає товар, а з допомогою інтернету проводиться операція продажу. З розвитком віртуального ринку, принципи електронної комерції проникнули і в решту сфер торговельних відносин між підприємствами. Вони використовуватися для дослідження та зміни переваг корпоративних клієнтів, а також для створення та просунення нових марок.

Проте крім надання даних послуг, підприємство займається реалізацією кабельних модемів. Тому конкурентами для даного підприємства є інтернет-магазини, що пропонують аналогічні продукти. Проаналізуємо їх сильні та слабкі сторони.

Таблиця 2.2 Аналіз сильних та слабких сторін послуг конкурентів ТОВ «Ведекон» серед мобільних модемів, проданих через інтернет

Назва торгової марки конкурента	Сильні сторони	Слабкі сторони	Можлива реакція власного підприємства для отримання конкурентних переваг
ТОВ «Ведекон»	Можливість отримання модему зі знижкою при підключенні до оператора зв'язку	Малий асортимент	Збільшення методів розрахунку за придбаний товар, можливість заповнення анкети контракту через інтернет
Інтернет-супермаркет ROZETKA	Великий асортимент послуг, розрахунок будь-яким електронним методом	Завищені ціни	Зниження цін, збільшення кількості відвідувачів
Інтернет-магазин ТехноТочка	Висока відвідуваність, впізнання на ринку, помірні ціни	Незначний асортимент продукції	Розширення асортименту продукції

Отже, ми бачимо, для того, щоб отримувати більші прибутки, підприємству доцільно розширити асортимент продукції та послуг, ввести можливість оплати різними видами електронних грошей, впровадження можливості доставки товарів по всій теориторії України, збільшення кількості відвідувачів, яка досягається покращенням пошукових позицій сайту, та налагодження маркетингових комунікацій. Проаналізуємо ринок послуг, наданих через Інтернет. Аналізуючи результати реалізації інтернет-аксессуарів через інтернет-магазини, що складають конкуренцію досліджуваному підприємству в 2013році, ми бачимо, що ринок за останній рік збільшився на 20%.

Таблиця 2.3 Аналіз ринку мобільних модемів, пропонованих інтернет-магазинами, тис. грн..

Підприємство	2006	2005	Відхилення абсолютне	Приріст (%)
ТОВ «Ведекон»	152,2	108,72	43,49	40,00
ROZETKA	543,6	362,38	181,19	50,00
ТехноТочка	956,7	815,36	141,33	17,33
інші	521,8	525,46	-3,62	-0,69
Всього	2174,3	1811,92	362,38	20,00

За даними досліджень можна зробити висновок, що ТОВ «Ведекон» реалізовано протягом 2013 року мобільних модемів на суму 152,2 тис. грн. Темп приросту даного показника за останніх 2 роки склав 40%, що на 43,49 тис.грн більше даного показника 2012 року.

Найбільша частка ринку належить інтернет-магазину «ТехноТочка» (рис.2.1.), його частка склала в 2013 році 44% ринку. Друге місце належить інтернет-супермаркету «ROZETKA », його частка ринку склала 25%. Частка ринку досліджуваного підприємства складає 7%.

Рис. 2.1 Ринок мобільних модемів (реалізація через інтернет)

Як було зазначено вище, підприємство отримує прибутки від реалізації мобільних модемів, наданням інтернет-послуг та передачі факсо-мейлових повідомлень.

Розглянемо детальніше ринок реалізації мобільних апаратів та підключення через офіси. Сьогодні основними конкурентами ТОВ «Ведекон» є фірма «People.net» та компанія «ОГО»

Таблиця 2.4 Аналіз сильних та слабких сторін послуг конкурентів ТОВ «Ведекон»

Назва торгової марки конкурента	Сильні сторони	Слабкі сторони	Можлива реакція підприємства для отримання конкурентних переваг
«Ведекон»	є національним оператором фіксованого радіодоступу, системним інтегратором і постачальником ключових компонентів інформаційної інфраструктури для операторів, організацій і підприємств з розрізненої географічної інфраструктурою, а також приватних користувачів	Не впізнання на ринку, обсяг ринку	Збільшення обсягу ринку, розширення асортименту послуг
«People.net»	національний провайдер телекомунікаційних послуг, лідер революції швидкісного мобільного Інтернету в Україні.	організаційна структура	Концентрація на певному виду послуг, покращення рівня обслуговування
«ОГО»	Офіційний дилер Укртелеком, гарантії	Завищені ціни на послуги	Зменшення цін до рівня ринкових

Отже, з наведених даних можна зробити висновок, що лідером по підключенню до операторів ітренту в даному регіоні є компанія «ОГО». В 2013 році дане підприємство займало 39% ринку. «Ведекон» збільшило кількість підключень за рік на 1165 чол, або на 70%, що склало близько 33% ринку.

Основні доходи підприємство отримує від реалізації товарів через офіси.

Так досліджуване підприємство отримало в 2013 році 602 тис.грн виручки від реалізації через офіси (табл.2.6.)

Таблиця 2.6 Аналіз ринку надання послуг по реалізації товарної продукції

Підприємство	2013	2012	Відхилення абсолютне	Приріст (%)
Ведекон	602	580	22,0	3,8
People.net	1532	1325	207,0	15,6
ОГО	2358	2100	258,0	12,3
Всього	4492	4005	487,0	12,2

Рис. 2.3 Ринок надання послуг по реалізації продукції через офіси

Таким чином ми бачимо, що досліджуване підприємство займає 13% ринку, що є досить непоганим показником.

2.2 Організаційно-економічна характеристика підприємства

На підприємстві протягом його діяльності діє чітко-розроблена структура. Проаналізуємо її (рис.2.4.)

Отже, за даними схеми можна зробити висновок. На підприємстві діє 3 структурних підрозділи: 1 - фінансовий відділ, що відповідає за фінансову діяльність, прийняття управлінських рішень з фінансового менеджменту; 2 - відділ маркетингу - що відповідає за просування послуг на ринку збуту, та 3 - відділ надання послуг, що фактично виконує виробничі функції підприємства.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.4 Організаційна структура ТОВ «Ведекон»

Проаналізуємо детальніше організаційну структуру підприємства та визначимо основні функції працівників.

Таблиця 2.7 Формування організаційної структури підприємства

Посада	Чисельність	Функції працівника
Генеральний директор	1	Організація діяльності підприємства
Фінансовий директор	1	Організація робота фінансового відділу, організація конференцій, форумів та інших заходів
Директор з надання послуг	1	Організація роботи відділу по наданнях послуг
Консультант з надання послуг зв'язку	2	Відповідає на запитання клієнтів даного оператора, вивчає стан надання зв'язку
Консультант з реалізації	2	Надає он-лайн консультації, працює через ICQ
Консультант з надання інтернет-послуг	1	Займається відправкою інформацій, надає консультації клієнтам телефоном.
Бухгалтер	2	Ведення облікової інформації на підприємстві
Завідувач господарським відділом	1	Відповідає за роботу господарського відділу підприємства

На підприємстві протягом його діяльності діє чітко-розроблена структура. Таким чином фінансовий директор займається організацією роботи фінансового відділу. Йому підпорядковується відділ бухгалтерії, що складається із головного бухгалтера та його працівника. Завданням фінансового директора є оперативний аналіз та нагляд за фінансово-економічною діяльністю підприємства та відповідальність за прийняття оперативних управлінських рішень щодо фінансового стану підприємства.

...