Особливості формування бренду міста Львова

Представлений логотип мало кому сподобався з ходу, на сайті gopetition.co.uk за два дні було зібрано близько 50 тисяч підписів під протестом проти цього лого. Оргкомітет Олімпіади-2012 змусили прибрати з сайту ролик з анімацією, оскільки яскраві колірні спалаху в ньому послужили причиною десяти нападів епілепсії.

Але з іншого боку, паблісіті місто-господар літньої олімпіади отримав неабияке. До того ж, захисників нового логотипу також знайшлося чимало.

Рига

1 жовтня 2009 року в Латвії було оголошено про початок нового амбітного проекту, мета якого - залучення до Риги максимальної кількості туристів. LIVE RIGA - це новий бренд Риги, який покликаний популяризувати головне місто Латвії за кордоном.

Для розробки нового бренду було оголошено міжнародний конкурс, в якому взяли участь десять авторитетних креативних агентств. Кращим було визнано конкурсну пропозицію німецького агентства Embassy.

Слова LIVE RIGA багатозначні, їх можна перекласти і як «Жива Рига», і як «Хай живе Рига!». Всі інші пов'язані з основним брендом слова також складаються з чотирьох букв - Stay Riga, Feel Riga, Look Riga, Work Riga.

Таллінн

У 2005 році столиця Естонії вибрала собі логотип, розроблений DDB Eesti AS.

Перемогла робота представляє собою силует Таллінна, від якого ніби виходить звукова хвиля, що повторює цей самий силует - своєрідна естрада Співочого поля, в дизайнерському втіленні відображає любов народу до співочим свят. Звукова хвиля при цьому вельми нагадує і море, в якому відображається старий Таллінн.

Логотип вибирали всім світом: по 30% голосів дали городяни, міжнародні експерти та представники талліннських влади, і 10% від загальної оцінки робіт склало думку туристів. Всього ж у голосуванні взяли участь 827 городян і 505 туристів, не рахуючи професійне журі. [11]

Створення бренду міста є дуже важливим для його позиціонування в середині країни або за кордоном. Створення позитивного та неповторного бренду міста допомагає зацікавити туристів та завдяки цьому збільшити надходження до міського бюджету. Вдалий логотип, дизайн, вулична реклама формують образ міста нарівні з архітектурою міста та його жителями. Вдале використання особливостей міста у розробленні бренду формує ідентичність міста, що впливає на його туристичну привабливість та рейтинг відвідувань.

Розділ III. Особливості бренду міста Львова

3.1 Механізм формування бренду міста Львова

Успішний бренд є сильним фактором, який впливає на соціальні, економічні та культурні процеси і сприяє їхньому розвитку. Подібно компаніям і продуктам, країни, міста та окремі регіони також мають властиві саме їм особливості. Брендинг місцевості вимірює ці особливості, оцінюючи їх сильні і слабкі сторони, і привабливі характеристики.

У 1996 Саймон Енхольт ввів поняття "національний брендинг" - брендування країни і поклав початок області дослідження бренду місцевості. Працюючи з урядами різних країн, Енхольт допомагав планувати політику, стратегію, роботу в галузі інвестицій та інновацій, роблячи вплив на покращення загального іміджу та репутації країн. Крім консалтингової діяльності, щороку Енхольт проводить дослідження Індекс бренду країни та Індекс бренду міста з метою визначення того, як жителі різних країн світу оцінюють країни, міста і регіони.

У співпраці з Саймоном Енхольтом, проводить дослідження Індекс бренду країни та Індекс бренду міста. Використовуючи сучасні інструменти, що дозволяють оцінювати, розвивати і здійснювати стратегії брендування країн, міст і регіонів, ми надаємо глобальні та локальні інсайти, необхідні для формування та подальшого просування іміджу конкретної місцевості, бізнесу, торгівлі та туристичної діяльності.

Індекс бренду міста вимірює сприйняття окремих міст жителями розвинених країн і країн, що грає важливу роль у розвитку бізнесу, культури та туристичної інфраструктури міста. Індекс бренду міста вимірює наступні 6 параметрів:

- Зовнішній вигляд - оцінюється на основі міжнародного статусу міста, його репутації і популярності в світі. Також вимірюється внесок міста в науку, культуру і значення в житті країни.

- Розташування - оцінка міста в контексті сприйняття сприятливості його клімату, чистоти навколишнього середовища, привабливості будівель і парків.

- Інфраструктура - визначає сприйняття інфраструктури міста, її загальну задовільний, доступність і зручність розташування, також оцінюються громадські установи (школи, лікарні), спортивні установи і транспортне сполучення.

- Люди - показує, наскільки доброзичливі і привітні жителі міста, наскільки легко новоприбулим жителем влитися в співтовариство, яке розділяє їхню мову і культуру їх, а також наскільки захищеним почуваються новоприбулі жителі.

- Ритм - оцінюється наявність у місті цікавих місць для проведення вільного часу і дозвілля, а також привабливість міста щодо нових місць та ідей для розваги.

- Потенціал - вимірює економічні та освітні можливості міста, такі як, наприклад, можливості для пошуку роботи, ведення бізнесу або одержання вищої освіти.

Брендинг територій зараз є дуже динамічною галуззю, де країни, регіони, міста намагаються презентувати себе для різних аудиторій, найчастіше з туристичною метою, - каже заступник міського голови з гуманітарних питань Василь Косів. - Для Львова можна виділити три аудиторії і для кожної з них потрібно по-різному себе позиціонувати: для східного українського Львів - це місто європейське, старовинне, середньовічне. Люди із Західної Європи бачать тут східний шарм, східнослов'янську традицію, цікаве поєднання західноєвропейської архітектури та східної ментальності, багатьох приваблює пострадянська спадщина. Інше поняття про своє місто в самих львів'ян. [4]

Щоб з'ясувати думку львів'ян щодо того, чи потрібен Львову бренд, кореспондент "Леополіс" зробила міні-соцопитування, вибравши випадковим чином сотню різних за віком, освітою і професією респондентів. З тим, що бренд Львова таки потрібен, погоджується переважна більшість опитаних - 67,3%. Перша асоціація, яка приходить в голову, коли говоримо про бренд, - це герб міста. "Практично кожне місто має свій герб, - говорить менеджер з реклами львівської агенції Андрій Ждань. - Герб і є частиною бренду, який має місто. Стосовно Львова, то тут варіантів герба є декілька. Герб змінювався століттями, але на всіх його варіантах присутнє зображення лева як символу влади, хоробрості і справедливості. Але ці зображення лева позбавлені індивідуальності. Індивідуалізувавши цей символ так, щоб кожен турист зрозумів, що це не просто лев, символ Львова, навіть за відсутності напису "Львів", ми отримаємо готовий брендинговий знак ". [1]

Крім знаку-символу, для створення успішного іміджу необхідна модель стратегічного розвитку, яка б лягла в основу брендингової кампанії. Для Львова можна виділити п'ять основних напрямків, для розвитку яких є потенціал. Львів може розвиватися як центр ділового туризму, фінансово-інвестиційний центр, центр виробництва та інноваційних технологій, культури і мистецтва, освітній, науковий та спортивний центр. [17]

Більшість опитаних львів'ян (51%) бачить рідне місто культурно-мистецьким центром. На другому місці (26,5%) концепція освітнього, наукового та спортивного центру, 12,2% віддають перевагу центру ділового туризму. Відповідно розділилися і прерогативи львів'ян у виборі галузей, які потребують розвитку. На першому місці - культура, далі - туризм, третьою за важливістю вважають освіту і науку, четверте місце зайняла економіка, п'яте - інноваційні технології, шосте - сфера послуг. І наостанок - промислове виробництво та логістика.

Такий розподіл пояснити неважко, адже протягом останніх десяти років львівські чиновники більше говорять саме про туризм та культуру. Місто вже неможливо уявити без театральних фестивалів "Золотий Лев" або "Драбина", без Книжкового форуму. Щорічно проводять усе більше нових, оригінальних атракцій: "Літо на Ринку", "Залізний лев", "Ярмарок ремесел", "Львів середньовічний", "Свято пампуха" і т.п.

Проте фестивалі, літературні читання та концерти посіли лише шосте місце в рейтингу асоціативності з містом. На запитання "Що у вас більше асоціюється зі Львовом?" Більшість обрала Високий замок, площа Ринок. На другому місці - кава та солодощі, на третьому - книжковий центр, на четвертому - ресторани, кафе та готелі, п'яте - наукові конференції та семінари. Лише сьоме місце зайняли банки і фінансові установи. У самому "дні" таблиці виявилися підприємства.

“Люди часто плутають бренд з якимись лише графічними речами, - пояснює Василь Косів, - але робота над брендом відбувається постійно. Щодо його візуалізації, то потрібно мислити категоріями маркетингу, шукати те, чим ми відрізняємося. Загальновживаними, “традиційними” для нас образами диференціюватися складно: лев, наприклад, присутній у західноєвропейській геральдиці й асоціюється, крім Львова, ще й з Ліоном чи Гетеборгом, солодощі - з кондитерськими Будапешта чи Відня, пиво - з пивничками Праги. Тож ми зробили акцент на оригінальному - обрали архітектурний ансамбль середмістя. Адже наше місто унікальне не стільки окремими спорудами, як середовищем різних архітектурних стилів і культур, їх взаємопроникненням. Саме через цей так званий “фюжн” Львів зачислили до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Тому наша промоційна емблема - це 5 веж: вірменська, православна, римо-католицька, греко-католицька і ратуша - громадська. Вони гармонійно співіснують, символізуючи єдність у різноманітті”.

Питаннями створення бренду міста Львова займається Львівська міська рада та Інститут міста метою роботи якого є створення консолідованого документу, який міститиме повну інформацію про бренд міста Львова задля покращення впізнаваності міста та поінформованості про нього серед потенційних клієнтів (інвесторів, туристів, партнерів). В подальшому він сприятиме покращенню конкурентоздатності міста, визнанню його продуктів, ідентичності та унікальності, архітектури, культури та історії.

Цілями проекту є повна консолідація ідей основних зацікавлених сторін та вироблення основної концептуальної позиції у представленні міста як частини комунікаційної політики Львова та створення елементів візуальної ідентифікації міста в доповнення до вже існуючих для подальшого їх впровадження та використання. [15]

Бренд міста Львова вже існує, проте робота над ним триває досі. Львівською міською радою розробляється стратегія промоції міста серед львів'ян, в Україні та за кордоном. Стратегія буде важливим документом і стане першим корком у реалізації промоції міста.

3.2 Індекс бренду міста Львова

Питанню формування та вдосконалення бренду міста Львова зараз приділяюь дуже багато уваги, адже правильна стратегія розробки, управління бренду міста допоможе Львову вдало зарекомендувати себе серед жителів міста та країни, а також перед іноземними туристами, що збільшить потік туристів до Львова, в майбутньому сприятиме тому щоб Львів став однією з туристичних столиць Європи, що в свою чергу збільшить надходження від туризму в міську казну.

Бренд Львова - це не те, що про місто кажуть його керівники. Офіційна й неофіційна символіка - це також не бренд. Не є брендом й те, що кажуть про місто журналісти, хоча вони щодня формують його. Туристичні видання часто пишуть: «український П'ємонт», «перлина світової культури», «ворота між Сходом і Заходом», «маленький Париж», «маленький Рим»… Набір цих означень - теж не бренд. Бренд Львова - це те, що відчуває окрема людина, думаючи про наше місто, це емоції, пов'язані з ним. Не те, що людина читає або чує, а те, що «відчуває нутром». Тому важливо знати думки про Львів львів'ян, а ще важливіше - не львів'ян. Важливо чути відповіді на питання «Чому ви їдете до Львова?», а також - «Чому не їдете до Львова?».

Ніхто не може створити бренд Львова «від початку». Він вже існує. Його можна лише формувати. Бренд Львова існує для невеликої кількості потенційних туристів. Крім України, про нас знають більшість дорослих людей в Польщі і країнах колишнього Радянського Союзу. Для решти світу Львова поки що немає. Можемо радіти хіба що з того, що там, де існує бренд нашого міста, він переважно позитивний. Для мешканців України Львів найчастіше уявляється «старовинним красивим містом». Для поляків - це великий історичний і національний сентимент. Для мешканців колишнього Союзу Львів, разом із трьома балтійськими столицями, завжди був майже в Європі, з особливою ментальністю, культурою і традиціями.

До найчастіше згадуваних брендів Львова належить образ багатоетнічного міста (екскурсоводи обов'язково показують вулиці Вірменську, Руську, Староєврейську, говорять про поляків, німців, італійців, греків), міста кави (розповідають про Кульчицького, традиції кав'ярень), міста солодощів і цукерень (продовжуючи австрійську кулінарну традицію, у Львові не тільки знають, шо таке «цвібак» і «струдель», але й уміють їх пекти).

У другій половині XX ст. Львів отримав славу «бандерівського міста». Цей бренд сприймається і як дуже позитивний, так і різко негативний, але, безсумнівно, це один з найсильніших міфів про наше місто.

Для кращого розуміння потенціалу міста Львова спробуємо дослідити Індекс бренду міста за категоріями запропонованими Саймоном Енхольтом і визначити можливі напрямки вдосконалення бренду міста Львова.

Зовнішній вигляд міста - у архітектурі Львова, відображено багато європейських стилів та напрямків, які відповідають різним історичним епохам. Після пожеж 1527 і 1556 року практично не залишилося слідів готичного Львова, проте добре представлено такі епохи: ренесанс, бароко, класицизм. Характерним для Львова став стиль сецесії, трапляються споруди в стилях ар-деко і берлінський модерн.

У місті встановлено більше півсотні пам'ятників: військових обелісків та меморіалів, монументів національним героям і визначним подіям, видатним жителям міста та регіону.

У Львові знаходиться найбільше пам'яток архітектури серед всіх українських міст. Переважна їх більшість сконцентрована в історичному центрі, який занесено у список Світової спадщини ЮНЕСКО. На південь та на схід від Старого міста йдуть елітні райони, забудовані, передовсім, наприкінці XIX -- на початку XX століття. Навколо них -- радянська забудова: промислові зони та спальні райони. На долю типового масового жита припадає 40% житлових площ міста. Ще близько 20% житла -- приватна малоповерхова забудова, переважно зосереджена на околицях, в районах, де раніше знаходилися приміські села. У Львові спостерігається найвища щільність міської забудови серед всіх обласних центрів і великих міст країни.

Географічне розташування - місто лежить у центрі континентальної Європи, майже на рівних віддалях від європейських крайніх точок на сході та заході.

Львів знаходиться на перехресті древніх торгівельних шляхів із заходу на схід та з півночі на південь. Древнє місто стоїть на рубежі двох великих культур: греко-візантійської на сході та латинської - на заході.

Місто розташоване в Західній Україні, у верхів'ях річки Полтви, лівої притоки Західного Бугу. Сучасний Львів не має великих водоймищ та рік. Русло річки Полтви на території міста протікає підземними каналами, які на початку ХХ ст. засклепили у дощовий колектор.

Львів розташований в унікальному регіоні, на узгір'ях мальовничого Розточчя, де проходить Головний європейський вододіл, що розмежовує ріки Балтійського та Чорноморського басейнів.

Клімат Львова помірно - континентальний, вологий, з м'якою зимою. Середня температура січня - 4С, липня +18С.

Інфраструктура міста - сфера послуг - станом на 1 січня 2010 р. у Львові налічується 7 чотиризіркових, 8 тризіркових та 16 інших готелів. До Чемпіонату Європи з футболу 2012 року їх кількість збільшиться. Готелі у Львові планують відкрити мережі «Hilton» та «Hyatt»^. У місті також діє 11 хостелів. Львів славиться своїми кав'ярнями, цукернями та рестораціями. Загалом у місті нараховується 822 об'єкти ресторанного бізнесу. Найвідомішими з-поміж них є «Віденська кава», «Дзиґа», «Італійський дворик», «Кабінет», заклади мережі «ФЕСТ»: «Криївка», «Мазох-cafй» та інші. Всі вони об'єднані у Гільдію рестораторів Львова.

У Львові знаходиться 1 703 об'єкти роздрібної торгівлі, в тому числі 1 232 крамниці, з яких: 501 -- продовольча, 731 -- непродовольча, 363 -- аптеки. У місті присутні як деякі європейські, так і майже всі національні мережі супермаркетів; великою популярністю користуються місцеві мережі: «Арсен», «Рукавичка», «Барвінок» та інші. Найбільші міські базари -- «Південний», «Краківський» та «Привокзальний». До послуг туристів в центрі міста діє сувенірний базар «Вернісаж». У Львові знаходиться 81 АЗС. Свої відділення у місті мають близько 50 банків. Медичні послуги надає 31 лікарня. З них: 11 -- міські; 19 -- обласні та відомчі, 1 -- приватна^.

У 2009 році журнал «Фокус» назвав Львів найкомфортнішим для життя серед українських міст.

Львів є одним з найважливіших транспортних вузлів України. Через місто проходять міжнародні автошляхи М06, М09, М10 та М11, які з'єднують Львів з Києвом, Будапештом, Варшавою та Краковом, національні автошляхи Н02, Н09, Н13 і Н17, якими Львів з'єднаний з іншими містами Західної України. Транзитні автомобільні потоки оминають місто об'їзною дорогою, проте це не вирішує внутрішньоміських транспортних проблем. Вони спричинені передовсім автомобільними заторами та незадовільним станом дорожнього покриття. Це пов'язано зі стрімким збільшенням кількості автомобілів, вузькістю вулиць в центральній частині міста та складністю рельєфу, який зумовлює проходження основних транспортних потоків через центр Львова. Через те, що значна кількість магістральних вулиць міста вимощена бруківкою, перекладання якої дорожче за зміну асфальту, покриття на деяких, в тому числі центральних, вулицях перебуває в жахливому стані. Однією з причин заторів є недостатня кількість паркінгів, в тому числі багаторівневих.

Сучасний Львів є важливим залізничним вузлом, через який відбувається сполучення західних областей України (Чернівецької, Івано-Франківської та Закарпатської) з іншою частиною держави. Через Львів також проходить значна частина залізничних шляхів, що з'єднують Україну з Європою. У 2010-х роках планується втілення проекту «Євроколія», суть якого зводиться до сполучення Львова з Польщею залізничною лінією з європейською шириною колії, що дозволить інтегрувати місто в європейську мережу швидкісних залізниць. У Львові розміщена штаб-квартира Львівської залізниці -- найстаршої та однієї з найбільших складових Державної адміністрації залізничного транспорту України. Львівський головний залізничний вокзал є її основними воротами.

Міжнародний аеропорт «Львів», розташований всього за 6 км від центру міста, сполучає Львів з найбільшими містами України, Росії, Польщі, Італії, Ізраїлю, Німеччини, Іспанії та Туреччини. Пасажиропотік львівського аеропорту складає 532 тисячі осіб, пропускна спроможність -- 200 пасажирів на годину. До 2012 року планується завершити реконструкцію злітно-посадкової смуги та будівництво нового терміналу.

Основним видом громадського транспорту у Львові є приватні маршрутні таксі, на них припадає 64% пасажирських перевезень. Існує близько 90 маршрутів, вартість проїзду складає 2 гривні. До послуг львів'ян також 12 тролейбусних, 9 трамвайних та декілька автобусних маршрутів. Вартість проїзду у трамваях, тролейбусах та автобусах складає 1 гривню (пільгова вартість -- 50 копійок). Домінування у місті некомфортних «маршруток» з низькою культурою обслуговування є однією з проблем міста, для вирішення якої планується збільшення частки комунального транспорту (трамваїв, автобусів, тролейбусів) шляхом відкриття нових маршрутів. В далекій перспективі, цю проблему може вирішити будівництво підземного транспорту, яке попередньо заплановане на 2020--2030-ті роки.

Жителі Львова - мабуть найкоротшим і водночас найбільш повним визначенням бренду Львова є слова легендарних Братів Гадюкіних: «То ми - хлопці з Бандерштату, Ходимо до церкви, шануємо батьків...»

У цьому визначенні є три важливі складові.

По-перше: у Львові-Бандерштаті живуть українські патріоти, переважає націоналістична ідеологія, справжніми героями є воїни УПА і політв'язні радянського режиму. Це відображається у назвах вулиць, пам'ятниках, меморіальних дошках і червоно-чорних прапорах біля пам'ятника Шевченку. Львів'яни знають слова українського гімну та інших патріотичних пісень, навіть «Многая літа» співають на мелодію: «За Україну, за її волю...».

По-друге: у Львові «ходять до церкви». Храмів і монастирів у місті багато, і вони є не просто перлинами архітектури, але й діючими святинями. Львів'яни переважно святкують релігійні свята, знають відповіді на привітання: «Христос Рождається» і «Христос Воскрес», хрестяться в маршрутці, проїжджаючи повз церкву (водії також). Більшість приватних фірм і підприємців не виконують фізичної роботи на свята, деякі не працюють взагалі. Тому розраховуючи, наприклад, графік будівництва будинку, ці дні треба позначати червоним, як і неділі.

По третє: у Львові «шанують батьків» і зберігають батьківські (народні) традиції. Львів'яни люблять Святого Миколая, організовують вертепи, колядують, водять гаївки, співають народні пісні, дотримуються обрядів весілля. На щодень львів'яни - звичайні сучасні люди XXI століття, прагматичні жителі міста, проте, настає момент - і вони перебираються на селян у вишиванках, чи просто здійснюють певні церемонії, підтримують традицію тому, що так робила мама, так робив дід, або просто «так має бути». Нерідко ці обряди чи святкування стають гібридами з різних культур, часом вони дуже далекі, або навіть несумісні з традицією, однак вони не в музеї, вони живуть.

Ритм міста - у місті діє 7 професійних театрів: опери та балету, драматичний імені Марії Заньковецької, драматичний імені Леся Курбаса, драматичний імені Лесі Українки, «Воскресіння», «І люди, і ляльки», для дітей та юнацтва і ляльковий, 6 театрів-студій та цирк. Місто є значним осередком театрального життя -- щороку тут проходять два театральні фестивалі: «Золотий лев», найбільший театральний фестиваль країни, та «Драбина», фестиваль молодого аматорського театру. Щороку, в жовтні, у місті проходить театралізований карнавал^. На великі свята відбуваються вуличні вистави на ходулях та вогняні шоу.

У Львові діє 7 кінотеатрів: «Планета кіно», «Кінопалац», «Копернік», «імені Довженка», «Львів», «Київ» та «Сокіл». Перші три з них входять до мережі «Кінопалац», три останні є власністю держави і перебувають у жалюгідному стані через нестачу фінансування. З тих же причин, починаючи з 1990-х років, багато кінотеатрів було ліквідовано. Також у місті діє перший в Україні автомобільний кінотеатр «Кінопарк». Разом з цим, Львів часто стає знімальним майданчиком: місто «грає роль» європейських столиць, де вартість зйомок значно дорожча. Щороку у Львові проходять фестивалі «Wiz-Art» (фестиваль короткометражних фільмів) та «КіноЛев» (фестиваль «незалежного кіно»).

Основними осередками музичного життя міста є театр опери та балету, філармонія і будинок органної музики, де знаходиться найбільший в Україні орган^]. Нерідко концерти відбуваються в ресторані «Лівий Берег» та державному цирку. Щороку у Львові проходить безліч музичних фестивалів: «Велика коляда» (колядки), «Флюгери Львова» (етно-джаз), «Віртуози» (класична музика), «Львів стародавній» (фестиваль середньовічної культури), «Діапазон» (органна музика), «Етновир» (етно), «Контрасти» (сучасна класична музика), Фестиваль давньої музики, «Jazz Bez» (джаз), «Stare Misto» (рок). У місті діють хорова капела «Дударик», муніципальний оркестр «Галицькі Сурми», муніципальний хор «Гомін», камерний оркестр «Леополіс», симфонічний оркестр філармонії. З містом пов'язане життя музикантів, композиторів і співаків Соломії Крушельницької, Франца Ксавера Моцарта, Філарета Колесси, Мирослава Скорика, Володимира Івасюка та інших.

Для відвідувачів у місті відкриті двері понад 40 музеїв. Серед них: Львівський історичний музей, другий за розмірами історичний музей України; Національний музей, одна з найвизначніших в Україні скарбниць українського мистецтва, заснована митрополитом Шептицьким; Львівська галерея мистецтв, один з найбагатших музеїв України, очолюваний відомим мистецтвознавцем Борисом Возницьким; Етнографічний музей, єдиний такого типу в Україні; Національний меморіал «Тюрма на Лонцького», перша в Україні в'язниця-музей. Популярними у туристів є також «Шевченківський гай», Аптека-музей, «Арсенал», Палац Потоцьких та інші. У Львові також багато галузевих музеїв, як, наприклад, музеї пива, пошти, друкарства, скла, релігії тощо. Є також певна кількість меморіальних будинків-музеїв, присвячених видатним мешканцям міста. Природознавчий музей, який володіє однією з найбагатших у Східній Європі експозицій, сьогодні закритий на реконструкцію.

У Львові діє більше 20 художніх галерей, найвідомішими з-поміж яких є «Дзиґа», «Зелена канапа», «Сливка», «Музей ідей» та інші.

Загалом, музейні фонди Львова нараховують 36,5 тисяч експонатів, у 2009 році музеї міста відвідало 366,5 тисяч осіб

Потенціал міста - Львів є найважливішим діловим центром Західної України. Станом на 1 січня 2011 року в економіку Львова було інвестовано 837,1 мільйонів доларів США за наростаючим підсумком, що становить майже дві треті від загального обсягу інвестицій у Львівську область. З них у 2010 році інвестовано 96,5 мільйонів доларів, що на 46,3% менше, ніж у 2009 році.

Загальний обсяг доходів міського бюджету Львова на 2011 рік встановлено в розмірі 2 286 257 тисяч гривень.

У 2010 році середня заробітна плата по місті становила 2096 гривень

Львові працює 219 великих промислових підприємств, понад 40 комерційних банків, 4 біржі, 13 інвестиційних компаній, 80 страхових організацій, 24 лізингові фірми, 77 аудиторських фірм, майже 9 тисяч малих підприємств

Основні промислові підприємства:

ЗАТ «ЛФК Світоч» -- виробництво какао, шоколаду та солодощів

ВАТ «Львівська пивоварня» -- виробництво пива

ВАТ «ШП Світанок» -- шкіряна промисловість

ЗАТ «Львівський автобусний завод» -- виробництво автобусів та тролейбусів ВАТ «Іскра» -- виробництво ламп

ДП «Державний ювелірний завод» -- виробництво ювелірних виробів

АТЗТ «Львівський жиркомбінат» -- виробництво олійно-жирової продукції ВАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» -- ремонт електровозів

ЗАТ «Ензим» -- виробництво дріжджів

ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» -- виробництво горілки, лікерів ВАТ «Львівський міський молочний завод» -- виробництво молочної продукції СУШАТ «Весна» -- виробництво одягу

ТзОВ «Перша приватна броварня» -- виробництво пива та квасу

Згідно зі стратегією економічного розвитку Львова передбачалось що основними галузями розвитку міста мають стати туризм та сфера послуг. У 2008 році впливова британська газета «The Times» у рейтингу міст Європи, які найкраще відвідати у вихідні, третє місце віддала Львову. Місто є національним лідером зі зростання кількості туристів. Так у 2008 - 9 роках кількість туристів зросла на 40%, за рік місто відвідує понад 1 млн. осіб.

Станом на початок 2010 року у Львові діє 96 дошкільних навчальних закладів (дитячих садочків), проте їх явно мало -- лише 59% дітей у місті мають доступ до дошкільної освіти. Батькам доводиться ставати в чергу, щоб записати дитину в дошкільний заклад, на 100 місць претендує 143 дитини. Це пов'язано з тим, що у кризові 1990-ті окремі дитячі групи і, навіть, цілі садочки закривалися, натомість приміщення продавалися чи передавалися в оренду, що призвело до значного скорочення вільних місць у дошкільних навчальних закладах. Попри те, що відкриваються нові групи (у 2009 році, приміром, було відкрито 11 груп), проблема стає дедалі актуальнішою, адже у Львові спостерігається збільшення рівня народжуваності.

У місті діють 143 середні навчальні заклади (школи). Всі вони забезпечені комп'ютерними класами, у багатьох є мультимедійні проектори, деякі школи мають плавальні басейни. Діє також 24 середні спеціальні навчальні заклади (технікуми, коледжі, училища) та 30 вищих навчальних закладів

Вища школа має у Львові давні традиції. Так, у місті засновано перший в Україні університет та перший у Східній Європі виш технічного спрямування. Львівський університет Франка та Університет «Львівська Політехніка» є одними з найкращих ВНЗ країни і періодично займають чільні місця в національних рейтингах. Такі вищі навчальні заклади, як Національний лісотехнічний університет, Українська академія друкарства, Національна академія мистецтв не мають аналогів в Україні. Серед інших львівських вишів, найвідомішими є Український католицький університет, Музична академія імені Лисенка, Національний медичний університет, Університет ветеринарної медицини. [14]

Львів має великий потенціал культурно - мистецького, освітнього, наукового та спортивного центру, а також центру ділового туризму. Відповідно до цього і розробляються стратегія промоції міста та стратегія розвитку ключових галузей таких як - культура, туризм, освіта та наука, економіка, інноваційні технології, сфера послуг, а також промислове виробництво та логістика.

3.3 Напрямки вдосконалення бренду міста Львова

Львів має великий культурний та туристичний потенціал, проте є і багато проблем: не має достатньої кількості готелів, добрих доріг, розважальних центрів, концертних залів, виставкових центрів. Якщо говорити про промоцію Львова як міста для інвестицій, то потрібен як пакет інвестиційних пропозицій, так і план залучення потенційних інвесторів. Та найголовніше - потрібна довгострокова стратегія розвитку. Місто повинно планувати свій поступ не на 5-10 років, а на 100 років вперед. Лише так ми зможемо чогось досягнути.

Для порівняння, місто-побратим Львова Санкт-Петербург сформував «Концептуальну модель стійкого просторового розвитку Санкт-Петербурга в XXI сторіччі». В цьому плані відображено чітке бачення, яке місце повинна зайняти північна столиці Росії у світовому, регіональному просторі, які власні найбільші проблеми треба вирішити за цей період. Без такого плану розвитку важко розробити реальну концепцію промоції будь-якого міста.

Стиснути часові межі розвитку Львова може Євро-2012. Саме ця подія повинна стати початком якісного стрибка міста Лева у майбутнє. Місто має базувати свою промоційну політику, сконцентровану у гаслі «Львів - місто Євро-2012». Залежно від того, яку інфраструктуру Львів отримає після єврочемпіонату, належить планувати його подальший шлях.

Промоцію Львова варто поділити на дві частини - до Євро-2012 і після чемпіонату. Якщо зараз наполегливо працювати над іміджем Львова як туристичної столиці, то, можливо, це дасть певний результат, але залишаються побоювання, що турист, приїхавши до нашого міста, не побачить очікуваного і не повернеться сюди.

Важливо також зрозуміти, що промоція Львова у минулі роки апріорі не могла бути вдалою, бо не було що пропонувати. Цифри це доводять - за час незалежності на одного львів'янина припадає 296,1 євро інвестицій, щороку місто відвідує близько 200 тис. туристів, обсяг послуг, наданих туристичними організаціями та готелями минулого року, становив всього 118 млн. грн. Для міста, туристичний потенціал якого порівнюють з Краковом, цифри невтішні. Львів має кілька вдало розрекламованих продуктів, посеред яких «Різдво у Львові», «Великдень у Львові», День Львова, але цього замало. [8]

Сьогодні ніхто не ставить під сумнів туристичний, науковий, культурний потенціал Львова. Однак проблема в тому, як навчитися його професійно використовувати.

Влада Львова взялася за розробку концепції промоції міста. У документі сформовано три ключові аспекти промоції - покращення іміджу Львова серед його мешканців, в Україні, у світі. Можливо, було б доцільніше розбивати промоцію не за територіальним принципом, а за принципом досягнення мети - створення іміджу Львова як туристичного центру, культурного центру, міста для інвестицій, осередку науки та технологій, інноваційного центру тощо. І за цими напрямками вести промоцію як в Україні, так і поза її межами.

Під час розробки іміджу Львова в Україні важливо зрозуміти, що зараз про наше місто думають українці, який загальноукраїнський імідж у міста сформовано. Згідно із концепцією промоції Львова, міська влада хоче, аби українці сприймали місто Лева як історичну спадщину України. Для цього пропонуються різні механізми промоції, зокрема медійні. Але при цьому слід пам'ятати - рекламувати потрібно готовий продукт, який окрім гарної «обгортки» має мати «смачну начинку».

Якщо говорити про перспективу створення позитивного іміджу Львова поза межами України, то передусім влада має з'ясувати - для кого ми створюємо промоційну продукцію, тобто з ким ми хочемо товаришувати і бачити у своєму домі. Якщо це поляки, то для них слід виготовити свій продукт, якщо росіяни - інший, для англійців - третій.

Кожен закордонний турист має різне уявлення про свій відпочинок у Львові, тому до кожного треба шукати свій особливий підхід.

Вже багато чого зроблено зокрема важливою частиною промоції Львова є створення системи візуалізації та ідентифікації міста. Вона має свої символи, «марку», емблеми, використовує для реклами образи відомих особистостей минулого, за якими б Львів могли б ідентифікувати закордоном. Ця символіка є на деяких львівських продуктах, проте має роздаватись безкоштовно у розважальних та культурних закладах міста.

Багато зроблено в місті Львові у плану підготовки до чемпіонату світу з футболу Євро 2012 зокрема побудований стадіон євро класу, реконструйований аеропорт продовжена злітно - посадкова смуга та модернізована система освітлення та засоби охорони та безпеки. Посилено ведеться ремонт львівських доріг.

Проте Львову пора задумуватись про нові цікаві аспекти які в майбутньому можуть стати брендом міста, справа в тому що Львів споконвіків був найрозвиненішим європейським містом в Україні, який інколи крокував попереду самої Європи. Зараз у місті успішно використовують той бренд, що у Львові була надрукована перша книга в Україні у 1574 році - завдяки Львівському книжковому форуму який проводиться щороку у Львівському палаці мистецтв місто на тиждень стає столицею книгодрукуванн в Україні. Також у Львові успішно використовують бренд пивоваріння, адже у Львові у 1715 році була відкрита перша броварня в Україні - львівське пиво є дуже популярним в Україні, а також у Львові є Музей пива, до речі перший в Україні. Також у Львові починають використовувати бренд театру - адже у місті був відкритий перший в Україні міський театр у 1776 році - у Львові проводиться декілька театральних фестивалів, які є дуже популярними в країні. Наприклад фестиваль Драбина - міжнародний фестиваль недержавного, незалежного і аматорського кіно, відбувається з 2004 року та фестиваль Золотий лев - головна театральна подія року, заснований у 1989 році.

Проте Львову є ще що популяризувати. Львів також відомий своїми пам'ятниками - перший публічний пам'ятник відкрили у XVIII столітті, а зараз місто нараховує найбільшу кількість пам'ятників серед всіх Українських міст. Чому б це не стало новим брендом Львова. Також у Львові у 1785 році був відкритий перший в Україні готель, покращивши якість вже існуючих львівських готелів, серед яких є визначні пам'ятки архітектури Львова такі як Гран готель та Жорж, та збудувавши нові до Євро 2012 це могло б позитивно вплинути на туристичну популярність міста. Львові у 1853 році фармацевти Ян Зех та Ігнатій Лукасевич відкрили гасову лампу - популяризуючи цей винахід у Львові відкрили кав'ярню Гасова лампа яка відтворює епоху приміщенні є колекція гасових лам того часу та скульптурами винахідників при вході, проте чому б не відкрити музей та пам'ятник гасової лампи і проводити свята присвячені їй. 27 січня 1836 р. у Львові у будинку що стояв на місці Гранд готелю народився Леопольд фон Захер-Мазох, іменем якого була названа відома психічна патологія. То чому б нам напівжартома не стати світовою «столицею махохізму»? Не зовсім позитивний образ для міста? Але ж погляньмо на наших сусідів румунів, які не заперечують проти того, щоб їхню країну в туристичних путівниках називали «Дракула-ленд», а місто Сігішоара стало столицею всіх вампірів. Навпаки - звідси основні прибутки бюджету цього регіону.

14 липня 1894 р. у Львові відбувся перший в історії України і Польщі футбольний матч. То чому б нам не стати «містом футболу»? Звичайно, для цього потрібно, щоб львівські клуби виступали не тільки в національних лігах, але й мали успіхи в європейських турнірах. Хоча, саме відзначення річниці того першого матчу може перетворитися на ще один міжнародний турнір. А у зв'язку з проведеннм Євро 2012 у Львові ця ідея є уже актуальною.

У 1905 році у Львові був проведений перший в Україні хочейний матч, а львівський гравець сконструював маску для гри в хокей переробивши її з військової каски. Чому б не відкрити музей спорту у Львові та не організовувати змагання.

У 1784 році у Львові запустили першу повітрюну кулю на території України - чому б не організувати фестиваль повітряних куль саме у Львові, адже є фестивалі у Севастополі, Кам'янці - Подільському та Переяславі - Хмельницькому - ця подія може зацікавити туристів та поповнити міську казну.

У XVI столітті у Львові був відкритий перший парк на території України - зараз у Львові 28 парків - чому б не проводити симфонічні, естрадні та інші концерти, літературні читання, спортивні змагання в парках, аждже в багатьох з них такі заходи проводились в давніші часи і були дуже популярними серед жителів та гостей міста.

У 1661 році у Львові був відкритий перший університет на території України - у місті є велика кількість вищих навчальних закладів які є дуже популярними в країні, є екскурсії які розповідають про освіту в Львові. Чому б не зробити Львів однією з столиць освіти в Європі і завдяки хорошій рекламі заохочувати студентів з інших країн вступати у львівські ВИШі.

Для того, щоб правда про місто стала позитивним туристичним брендом, існує простий рецепт. По-перше - створити туристичний продукт, по-друге - добру інфраструктуру, по-третє - налагодити продуману і активну маркетингову комунікацію. А далі - потрібно трохи часу.

Напрямків вдосконалення бренду міста Львова є багато, необхідно вибрати найосновніші та поступово втілювати їх в життя. Бренд Львова вже існує проте він відомий тільки для обмеженої кількості людей, в основному в Україні, в країнах СНД та в Польщі. Необхідно розширити кордони популяризації міста не зациклюючись на окремих країнах, або розробляти нові бренди опираючись саме для конкретних країнах. Основним для міста є не спроба популяризації бренду Львова серед жителів міста, українців та туристів із закордону, а розроблення брендів міста по галузях, таких як туризм, культура, освіта, наука та спорт.

Висновки

Отже, бренд - це термін в маркетингу, що символізує комплекс інформації про компанію, продукт або послугу; популярна, легко-впізнавана і юридично захищена символіка будь якого виробника або продукту. Проте треба пам'ятати, що бренд - це не річ, продукт, компанія або організація. Бренди не існують в реальному світі - це ментальні конструкції. Бренд найкраще описати як суму всього досвіду людини, його сприйняття речі, продукту, компанії або організації. Бренди існують у вигляді свідомості або конкретних людей, або суспільства. Бренд має певні характеристики, це гарантована якість, популярність, престижність, загальнодоступність (з точки зору можливості покупки), наявність значної кількості лояльних покупців, характерна назва і логотип та глобальна поширеність даної Торгівельної Марки.

Створення бренду процес дуже важливий та складний, ціна помилки може складати просто астрономічну суму, тому багато крупних компаній вважають за краще не займатися цим самостійно, а передати створення бренда фірмі-професіоналу в цій області. Вартість контракту тільки на створення імені продукту може складати від 30 до 50 тис. доларів, ім'я корпорації може обійтися в 50 - 75 тис. доларів, в деяких випадках сума перевищує 100 тисяч. Початок роботи над будь-яким брендом - його позиціонування на ринку. Позиціонування бренда - місце на ринку, займане брендом по відношенню до конкурентів, а також набір купівельних потреб і сприйняття Для формування кожного бренда розробник повинен поставити собі чотири питання, що дозволяють добре визначити позиціонування: для кого і навіщо, для якої мети та проти якого конкурента створюється продукт. На популярність бренду впиває все графічне оформлення, музика та найголовніше назва.

Управління брендом - це процес управління торговими марками з метою стратегічного збільшення вартості бренда. Крім того під управлінням брендом також може розумітися персонал, відповідальний за створення індивідуальних рис бренда, зміну їх для досягнення максимальної ефективності, перевірку, що індивідуальні риси не коректуються на догоду тактичній вигоді, а також за складання планів антикризового управління брендом у разі потреби.

При формуванні бренда компанія повинна визначитися, чи бажає вона зробити свій бренд лідером або вважає за краще поставити його «у ряді інших».

Також важливим питанням є захист бренду В даному випадку найкращий і найпростіший спосіб захисту - це реєстрація. Основні правові норми охорони товарних знаків були закріплені на міжнародному рівні в Паризькій конвенції по охороні промислової власності ще в 1883 році. Реєстрація товарного знаку і знаку обслуговування на території України діє протягом 10 років з дати подачі заявки в патентне відомство, причому термін дії реєстрації може продовжуватися нескінченно кожні подальші 10 років. Реєстрація найменування місця походження товару діє безстроково. Власник товарного знаку або знаку обслуговування може поступитися або дозволити його використовування іншій особі. Володар свідоцтва на найменування місця походження товару не має права надавати ліцензії на використовування найменування іншим особам.

Брендинг територій - стратегія підвищення конкурентоспроможності міст, областей, регіонів, географічних зон і держав з метою завоювання зовнішніх ринків, залучення інвесторів, туристів, нових жителів і кваліфікованих мігрантів. Брендинг місць спрямований на подолання дефіциту матеріальних і нематеріальних ресурсів у регіоні, в його основі лежить ідея донесення до широкої громадськості уявлення про унікальність території. Термін брендинг територій виник лише у XXI столітті проте був відомий людству ще з часів середньовіччя, були популярні місця релігійного паломництва, місця зв'язані з історичними пам'ятками, святами. У XVI - XVIII століття була закладена основа маркетингового позиціонування регіонів, що визначила нинішній спосіб брендингу територій. Часто територія давала свою назву виробленим на ній товарам, але бувало й навпаки. Були в історії брендингу територій і ідеологічні назви - країні Ліберія. Перші спроби систематизації маркетингових програм для регіонів виникли на Заході в II половині XX століття внаслідок прискорення процесів глобалізації, перерваних двома світовими війнами і економічною кризою У 1990-х роках з'явилися дослідження, присвячені маркетингу територій, більшість яких грунтувалося на твердженні, що території, як і компанії, продають продукти та послуги, в числі яких можуть бути об'єкти для інвестицій, туризм, товари місцевого виробництва і так далі У 1990-і роки практика маркетингу місць стала загальноприйнятою. У багатьох країнах стали з'являтися агентства з просування іміджу територій. У 2002 році один з провідних світових фахівців у галузі брендингу Саймон Анхольт вперше як термін вжив фразу «брендинг місць». Ахольт став основним розробником комплексного диверсифікованого підходу до брендигу територій, на противагу спеціалізованому, сфокусованому на одному аспекті (наприклад туризмі). Анхольт створив концепцію конкурентної ідентичності, представивши її у вигляді шестикутника, який показує шість елементів сучасного бренду території: туризм, експортні бренди, політика, бізнес та інвестиції, культура, люди.

Створення бренду міст є одним з найбільш цікавих і швидко розвиваючихся галузей маркетингу в сучасному світі. Брендинг міст виник у зв'язку з жорстокою конкуренцією між містами різних держав. Брендингом міст можна назвати систематизований процес узгоджених дій, інвестицій, комунікацій, інновацій міста для реалізації стратегії конкурентної ідентичності. Створення неповторного образу міста може зацікавити туристів і збільшити бюджет, ідентифікуючи його серед міст - конкурентів. До міст які мають свій не повторний бренд можна зарахувати Нью - Йорк, Лас Вегас, Амстердам, Копенгаген, Мадрид, Мельбурн, Лондон, Гон Конг. Створення бренду міста є дуже важливим для його позиціонування в середині країни або за кордоном.

Створення позитивного та неповторного бренду міста допомагає зацікавити туристів та завдяки цьому збільшити надходження до міського бюджету. Вдалий логотип, дизайн, вулична реклама формують образ міста нарівні з архітектурою міста та його жителями. Вдале використання особливостей міста у розробленні бренду формує ідентичність міста, що впливає на його туристичну привабливість та рейтинг відвідувань.

Успішний бренд є сильним фактором, який впливає на соціальні, економічні та культурні процеси і сприяє їхньому розвитку. Подібно компаніям і продуктам, країни, міста та окремі регіони також мають властиві саме їм особливості. Брендинг місцевості вимірює ці особливості, оцінюючи їх сильні і слабкі сторони, і привабливі характеристики. У Львові було проведене соціологічне опитування на тему чи потрібен Львову бренд, 67 % питаних відповіли, що бренд потрібен. Проте для створення успішного іміджу необхідна модель стратегічного розвитку, яка б лягла в основу брендингової кампанії. Для Львова можна виділити п'ять основних напрямків, для розвитку яких є потенціал. Львів може розвиватися як центр ділового туризму, фінансово-інвестиційний центр, центр виробництва та інноваційних технологій, культури і мистецтва, освітній, науковий та спортивний центр.

Питанню формування та вдосконалення бренду міста Львова зараз приділяють дуже багато уваги, адже правильна стратегія розробки, управління бренду міста допоможе Львову вдало зарекомендувати себе серед жителів міста та країни, а також перед іноземними туристами, що збільшить потік туристів до Львова, в майбутньому сприятиме тому, щоб Львів став однією з туристичних столиць Європи, що в свою чергу збільшить надходження від туризму в міську казну.

Дослідивши індекс міста Львова по критерія запропонованих Саймоном Енхольтом, а саме зовнішній вигляд, географічне розташування, інфраструктура, жителі, ритм та потенціал міста можна сказати, що Львів має великий потенціал культурно - мистецького, освітнього, наукового та спортивного центру, а також центру ділового туризму. Відповідно до цього і розробляються стратегія промоції міста та стратегія розвитку ключових галузей таких як - культура, туризм, освіта та наука, економіка, інноваційні технології, сфера послуг, а також промислове виробництво та логістика.

Проте є і багато проблем, вирішити які допоможе стратегія розвитку хоча б на 50 років. Під час розробки іміджу Львова в Україні важливо зрозуміти, що зараз про наше місто думають українці, який загальноукраїнський імідж у міста сформовано. Згідно із концепцією промоції Львова, міська влада хоче, аби українці сприймали місто Лева як історичну спадщину України. Для цього пропонуються різні механізми промоції, зокрема медійні. Але при цьому слід пам'ятати - рекламувати потрібно готовий продукт, який окрім гарної «обгортки» має мати «смачну начинку».

Якщо говорити про перспективу створення позитивного іміджу Львова поза межами України, то передусім влада має з'ясувати - для кого ми створюємо промоційну продукцію, тобто з ким ми хочемо товаришувати і бачити у своєму домі. Якщо це поляки, то для них слід виготовити свій продукт, якщо росіяни - інший, для англійців - третій. Кожен закордонний турист має різне уявлення про свій відпочинок у Львові, тому до кожного треба шукати свій особливий підхід.

Бренд Львова вже існує проте він відомий тільки для обмеженої кількості людей, в основному в Україні, в країнах СНД та в Польщі. Необхідно розширити кордони популяризації міста не зациклюючись на окремих країнах, або розробляти нові бренди опираючись саме для конкретних країнах. Основним для міста є не спроба популяризації бренду Львова серед жителів міста, українців та туристів із закордону, а розроблення брендів міста по галузях, таких як туризм, культура, освіта, наука та спорт.

Список використаних джерел:

1. Бренд Львова: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?brend_lvova&objectId=1044566

2. Бренд поняття брендингу: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dreamcity.com.ua/doc/10/1/119/

3. Брендинг: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://peklamka.com/modules.php?name=Pages&pa=showpage&pid=145

4. Брендинг по Українському, що далі: [Електронний ресурс].- Режим доступу : http://www.rusnauka.com/9_DN_2010/Economics/61579.doc.htm

5. Брендинг територій: как зделать так чтобьі у нас получилось лучше чем у них: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.region-brand.ru/index.php/2010-08-03-18-49-44/50-2010-08-05-12-15-44

6. Брендинг территорий: [Електронний ресурс]. - Режим доступу :http://www.exlibris.ru/services/branding_territorial/

7. Брендинг территорий как стратегия повишения конкурентоспособности малих городов: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://lfostu.ucoz.ru/publ/socialno_ehkonomicheskie_aspekty_razvitija_gorodov/5_povyshenie_kachestva_zhizni_v_sisteme_ehkonomicheskogo_razvitija_malykh_gorodov/brending_territorij_kak_strategija_povyshenija_konkurentosposobnosti_malykh_gorodov/16-1-0-116

8. Бути чи не бути Львову брендом: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.brandbook.kiev.ua/2010/09/blog-post_08.html

9. Еще раз о понятии бренд: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mavriz.ru/articles/2006/2/4115.html

10. Заблуждения брендинга территорий: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://regionpr.ru/page422.html

11. Исследование Брендинг городов: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.gfk.ru/Go/View?id=675

12. История возникновения брендинга территорий: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.brand.ks.ua/?p=25

13. Как брендируют города - брендинг: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.adme.ru/brending/kak-brendiruyut-goroda-69951/

...