Методи збору інформації в маркетингових дослідженнях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Запорізький національний технічний університет

Соціальна робота

Курсова робота

Методи збору інформації в маркетингових дослідженнях

Студента (ки) Пугач О.І.

Керівник Агарков О.А.

м. Запоріжжя 2017 рік

Зміст

Вступ

Розділ 1. Польові дослідження

1.1 Спостереження

1.2 Експеримент

1.3 Опитування

Розділ 2. Кабінетні дослідження

2.1 Кабінетні дослідження як метод збору інформації

2.2 Методи аналізу документів

2.3 Традиційний аналіз документів

2.4 Контент-аналіз

2.5 Інформативно-цільовий аналіз

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Поняття "інформація" може бути витлумачено, як деяка сукупність відомостей, що визначають міру наших знань про ті чи інші процеси, події, явища, факти та їх взаємодії.

Важливою характеристикою інформації є її цінність. В різних системах управління цінність інформації визначається її значенням для прийняття правильного рішення. Вважається, що інформація, не впливає на вибір рішення, навіть приносить певну шкоду, так як створює "інформаційний шум". маркетинговий інформація документ

Цінність інформації тісно пов'язана з її повнотою, надійністю та достовірністю.

Повноту інформації визначає вміст у ній тих значень параметрів об'єкту, які істотні з погляду розв'язуваної задачі. Надійність залежить від технічних можливостей джерел, засобів передачі та обробки даних і визначає наявність помилок

Достовірність інформації характеризує ступінь її відповідності тому процесу або об'єкту, який вона відображає.

Для підвищення надійності та достовірності інформації використовують так звану надлишкову інформацію, тобто збільшують обсяг і кількість повідомлень без збільшення їх інформаційної цінності. Це призводить до непродуктивних витрат ресурсів, але часто дозволяє виправити містяться в даних помилки.

Так, наприклад, інформацію, підтверджену трьома незалежними джерелами, можна вважати достовірною і не містить ніяких спотворень досліджуваного процесу. Однією з основних характеристик інформації є її цільове призначення. При цьому можна виділити універсальну інформацію і цілеспрямовану.

У першому випадку одні і ті ж дані можуть бути використані при вирішенні різних завдань (наприклад, відомості про смаки і переваги споживачів можуть бути використані при розробці нового товару, сегментації ринку, вибір засобів реклами та каналів розподілу товарів тощо), у другому випадку дані використовуються при вирішенні конкретної задачі.

Важливе значення при прийнятті маркетингових рішень у реальному масштабі часу, тобто відображення поточного стану об'єкта або процесу. Безсумнівно, ретроспективний аналіз відіграє велику роль при проведенні досліджень, проте, вирішуючи питання про момент виходу на ринок з новим товаром або про початковому рівні ціни, фірма повинна мати точну інформацію про стан ринку на даний момент часу.

Розділ 1. Польові дослідження

Польове дослідження - це сукупність методів збору та оцінки інформації безпосередньо про об'єкт дослідження у відповідності з поставленими цілями його вивчення, реєструється шляхом опитування, експерименту та спостереження у момент їх виникнення.

Польові методи збору інформації володіють певними перевагами і недоліками (табл. 1).

Таблица 1 Достоинства и недостатки полевых исследований

Достоинства	Недостатки
Проводятся в соответствии с целями исследования Методика сбора информации контролируется фирмой, инициировавшей исследование Результаты надежны, предоставляют всю полноту информации и недоступны для конкурентов	Подход к изучению объекта может быть ограниченным Качество исследования в значительной степени зависит от квалификации персонала Некоторые виды информации не могут быть получены фирмой самостоятельно с помощью полевых методов Процесс сбора информации является длительным, дорогим и трудоемким, связан с коммуникационными проблемами

Оскільки в ході польового дослідження інформацію надає безпосередньо сам об'єкт дослідження, то можливо з'ясувати його емпіричні характеристики у відповідності з поставленими цілями дослідження. Методика збору інформації і виконання польових процедур контролюється самою фірмою, тому фірма має реальне уявлення про якості зібраних даних. Результати дослідження недоступні для конкурентів, так як є власністю фірми, яка ініціювала дослідження. Однак збір польовими методами - тривалий, дорогий і трудомісткий процес.

1.1 Спостереження

Спостереження як метод збору маркетингової інформації

Спостереження - це метод збору первинної інформації шляхом пасивної реєстрації дослідником певних процесів, дій, вчинків людей, подій, які можуть бути виявлені органами почуттів.

Буденне спостереження - це мимовільна діяльність людей, пов'язана з отриманням інформації про світ, спосіб пізнання.

Наукове спостереження відрізняється від буденного - своєю цілеспрямованістю, системністю, планомірністю і наявністю процедури контролю. Проте термін "спостереження" ще не став однозначним. У деяких соціальних науках (соціології, статистики, демографії) під спостереженням розуміється будь-яка процедура польового дослідження (в тому числі опитування), тобто будь-яка процедура, не пов'язана з отриманням даних з вторинних джерел.

Призначення спостереження:

1. Є інструментом збору інформації безпосередньо в ході досліджуваного процесу, явища, ситуації

2. Є інструментом збору інформації для попереднього уявлення про об'єкт.

3. Є інструментом збору інформації для підтвердження даних, отриманих за допомогою інших методів збору інформації.

4. Служить джерелом додаткових відомостей для пояснення результатів, отриманих за допомогою інших методів збору інформації.

5. Є інструментом збору інформації для опису поширеності явища або ситуації.

6. Є інструментом збору інформації про поведінку споживачів, що люди не мають бажання запам'ятовувати.

7. Є інструментом визначення якісних характеристик інструментарію при пілотажних дослідженнях, особливо в поєднанні з методом опитування.

У випадках, коли спостереження виступає як самостійний метод збору первинної інформації, складно домогтися репрезентативності вибірки по відношенню до генеральної сукупності.

Необхідні умови для проведення спостереження:

? Короткий відрізок часу, щоб зміни в навколишньому оточенні не вплинули на досліджуване поведінка, явище.

? Найбільш значущі характеристики умов і ситуацій, в яких здійснюється спостереження, також повинні фіксуватися.

? Спостережувані процеси повинні бути по своїй природі доступні для спостереження і відбуватися на публіці (відкрите поведінка).

За допомогою спостереження можна досліджувати не тільки поведінку покупців у магазині, персоналу, що надає послуги споживачам, але й інші процеси. Наприклад, як люди використовують ті чи інші товари (укладають зачіску, готують сніданок, підстригають газони тощо). Результати можуть бути використані для створення нових модифікацій товарів, поліпшення сервісу, системи розподілу і просування (нові теми для рекламних кампаній).

Спостереження як метод збору маркетингової інформації володіє поруч достоїнств і недоліків, які необхідно знати, щоб правильно застосовувати даний метод і грамотно вибрати його форму. Узагальнені характеристики спостереження як методу збору маркетингової інформації подано в табл. 2.

Таблица 2 Основные характеристики наблюдения

Достоинства	Недостатки
* Независимость хода исследования от объекта наблюдения, от его желания участвовать в этом процессе и способности выражать свои мысли * Высокая объективность, так как наблюдению подвергаются только фактически произошедшие события, нет зависимости от возможностей памяти или компетенции наблюдаемых людей * Возможность восприятия неосознанного поведения людей * Возможность учета окружающей обстановки * Возможность регистрировать событие в момент его возникновения * Отсутствие непосредственного взаимодействия между наблюдателем и наблюдаемым, поэтому снижается вероятность искажения информации в силу влияния исследователя или в силу желания респондента выглядеть лучше * Возможность отделить факты от вымысла	* Низкая репрезентативность, так как невозможно обеспечить случайный порядок составления выборки * Селективный отбор объектов наблюдения (наблюдатель из общей массы выберет какие-то отдельные объекты) * Субъективность восприятия наблюдаемых событий * Наличие эффекта наблюдения (неестественное поведение перед камерой, когда она замечена наблюдаемыми) * Невозможность наблюдения многих факторов * Ограниченность времени наблюдения временем свершаемого события

Форми спостереження

Спостереження є досить гнучким методом збору інформації, так як може здійснюватися дослідниками в різних формах. Для групування різних варіантів здійснення процесу спостереження можуть використовуватися наступні класифікаційні ознаки:

? характер навколишньої обстановки;

? місце дослідника в досліджуваному процесі;

? спосіб сприйняття об'єкта спостереження;

? ступінь стандартизації спостереження;

? ступінь відкритості процесу спостереження;

? характер спостережуваних подій;

? регулярність проведення спостереження.

З'ясувати ступінь різноманітності форм спостереження дозволяє табл. 3.

Таблица 3. Формы наблюдения

Классификационный признак	Формы наблюдения
Характер окружающей обстановки	Полевое наблюдение - проводят в естественных условиях, в реальной жизненной ситуации
	Лабораторное наблюдение - проводят в искусственно созданных условиях, это позволяет сохранять стабильность обстановки, в условиях которой происходит исследование
	Лабораторно-полевое наблюдение - проводят в естественных условиях, но с отдельными ограничениями, снимающими недостатки как лабораторного, так и полевого наблюдения
Место исследователя в изучаемом процессе	Наблюдения с непосредственным участием исследователя (включенное наблюдение) - наблюдатель сам участвует в ситуации, он одновременно сам влияет на ситуацию и, в свою очередь, подвергается ее влиянию. Такая форма позволяет скорректировать объективность выводов наблюдателя за счет улучшения понимания им наблюдаемых процессов
	Наблюдение осуществляется наблюдателем со стороны без участия в наблюдаемом процессе (невключенное наблюдение) - наблюдатель находится на некотором удалении от объекта наблюдения, что позволяет видеть весь ход процесса и контролировать сторонние факторы, на него влияющие
Способ восприятия объекта наблюдения	Персональное наблюдение - наблюдаемые события фиксируются непосредственно наблюдателем
	Неперсональное наблюдение - наблюдаемые события фиксируются с помощью приборов, что позволяет снизить субъективность восприятия событий
Степень стандартизации наблюдения	Структурированное (контролируемое) наблюдение - в этом случае используются бланки наблюдения с четко заданной структурой фиксируемых элементов (аспектов) процесса или ситуации, остальные элементы поведения игнорируются
	Свободное (неструктурированное) наблюдение - осуществляется наблюдение всех элементов поведения без заранее заданной схемы
Степень открытости процесса наблюдения	Открытое наблюдение - наблюдаемым известно о проводящемся наблюдении, исследователи заранее предупреждают их об этом
	Скрытое наблюдение - наблюдаемым не известно о проводимом исследовании
Характер наблюдаемых событий	Прямое наблюдение - наблюдение проводится непосредственно за поведением
	Непрямое (косвенное) наблюдение - наблюдение проводится за результатами поведения
Регулярность проведения наблюдения	Систематическое наблюдение - проводится на регулярной основе, что позволяет выявить тенденции процессов
	Эпизодическое наблюдение - не имеет четко установленного регламента регистрации событий
	Однократное наблюдение - исследование выполняется в соответствии с поставленными целями однократно, более эта схема исследования не используется
	Случайное наблюдение - наблюдение заранее незапланированного явления, как самостоятельная процедура сбора первичной информации обычно не планируется. Между тем зачастую становится уникальным поводом для пересмотра маркетинговых решений предприятия

Етапи спостереження

Підготовчий етап спостереження

На початковому етапі визначаються місце спостереження у загальній програмі дослідження, його цілі та завдання. Мета спостереження - встановити, яким чином споживач вибирає товар у магазині. Завданнями спостереження в цьому випадку будуть:

? виявлення кількості учасників процесу покупки і розподіл ролей між ними, хто виступає ініціатором покупки, хто приймає остаточне рішення;

? з'ясування послідовності й тривалості різних дій, здійснюваних у процесі прийняття рішення про купівлю, загальний час, що витрачається на купівлю товару, який час відводиться покупцем на вивчення інформації про товар;

? визначення кількості оцінюваних в процесі прийняття рішення про купівлю марок товару, які товари-замінники розглядаються покупцями як альтернативні;

? оцінити фактори обстановки, сприяють покупці товару, наприклад широта асортименту, детальна інформація на упаковці, її дизайн та ін.

В якості об'єкта спостереження може виступати індивід, домогосподарство, організація. Залежно від цілей в якості предмета спостереження може виступати одна або кілька сторін поведінки об'єкта (ознаки, факти його діяльності).

У відповідності з поставленими завданнями необхідно визначити місце і час проведення спостереження. Визначивши місце спостереження, необхідно забезпечити доступ до нього в обраний час, отримати дозвіл керівництва обраних закладів. При проведенні лабораторно-польового спостереження може знадобитися більш тісне співробітництво дослідників з адміністрацією і персоналом торгових точок, що вимагає відповідного узгодження.

Вибір форми спостереження

На цьому етапі визначається, у якій формі повинне проходити спостереження. Для цього необхідно з'ясувати критерії вибору у відповідності з потребами дослідника:

? Чи потрібна стабільна обстановка для проведення спостереження?

? Існує небезпека суб'єктивного тлумачення подій?

? Досить добре відома структура спостережуваного поведінки?

? Потрібно вивчати тенденції зміни досліджуваних процесів?

? Чи є обмеження по термінах проведення спостереження?

? Вплине інформація про проведеному дослідженні на природність поведінки спостережуваних?

? Чи є складнощі з розумінням суті того, що відбувається?

? Чи є необхідність більш точного вимірювання досліджуваних ознак з допомогою технічних засобів?

? Чи достатня кваліфікація персоналу для виконання спостереження?

? Наскільки трудомістка процедура реєстрації подій?

Розробка процедури спостереження

Розробка процедури спостереження передбачає відповідь на питання: "Що спостерігати?" Відповідь багато в чому залежить від обраної форми спостереження - структурованої або вільною, але в будь-якому випадку потрібно визначити одиниці і рамки спостереження.

Визначення одиниць спостереження

Одиниця спостереження - це такий "блок" дій або набір найпростіших операцій, або їх ознаки, з допомогою яких буде описуватися досліджуване поведінку, за якими можна судити про подію, що сталася. Одиниця спостереження виділяється шляхом поділу поведінки на окремі елементи, що враховують чітко певну дію, умова його здійснення або ознака ситуації його здійснення. У процесі аналізу сукупність одиниць спостереження дозволяє відтворити ситуацію в момент збору інформації.

Визначення рамок спостереження

Рамки спостереження - це ступінь деталізації (кількість рівнів) спостережуваного поведінки, які повинні бути охоплені в процесі дослідження; наприклад поведінку об'єкта в цілому - перший рівень спостереження, поведінку об'єкта стосовно конкретного предмета або процесу в конкретній ситуації - другий, третій і т. д. рівні спостереження.

Розробка робочих документів спостереження

Як бланка спостереження, допомагає реєструвати події, може використовуватися картка спостереження, протокол спостереження, таблиця спостереження, щоденник.

Картка спостереження служить для реєстрації інформації, що стосується спостережуваних осіб, явищ, процесів. Картки спостереження можуть бути складені за видами спостережуваних ситуацій або етапами спостережуваного процесу. Протокол спостереження являє собою розширений варіант картки. Щоденник спостережень призначений для систематичної реєстрації необхідних відомостей протягом тривалого періоду.

При підготовці робочих документів спостереження обов'язково передбачається реєстрація таких відомостей: хто, коли і де проводить спостереження (прізвище спостерігача, дата і час, місце спостереження).

Підбір та інструктаж спостерігачів

Практика проведення досліджень показує, що успіх спостереження багато в чому залежить від здібностей, кваліфікації і особистісних якостей спостерігача. Спостерігач повинен володіти набором таких особистих якостей: уважність, терплячість, чесність, точність (педантичність), делікатність.

Наявність природних здібностей розвивається в процесі навчання спостерігачів. Навчання може проходити у формі тренінгу, коли спостерігачі реєструють події, зняті на відеоплівку. Можливо навчання і в реальній ситуації, коли початківець спостерігач реєструє події паралельно з кваліфікованим спостерігачем. Після спостереження запису порівнюються і аналізуються допущені помилки, які найбільш важливі і складні моменти.

Щоб полегшити завдання спостерігачам, для них готується інструкція, де докладно зазначаються критерії віднесення фактів до тієї чи іншої категорії одиниць спостереження, правила фіксації спостережуваних подій.

Польовий етап

Збір і обробка інформації

Результати спостереження повинні бути певним чином зафіксовані, щоб надалі можна було провести їх обробку та аналіз. Основна вимога до фіксації результатів: запис повинна вестися на місці спостереження і в момент вчинення спостережуваного події.

Проведення спостереження

Запис або заноситься в один з документів, спостереження, або здійснюється технічними засобами. Для структурованого спостереження завдання фіксації подій полегшується детальної структурою робочих документів. При неструктурированому спостереженні фіксувати події складніше, тут не використовуються жорсткі форми запису, тому важливо підібрати таку форму, яка дозволяла б ідентифікувати спостережувані події окремо від їх інтерпретації.

Дії спостерігача в ході польових робіт можуть коригуватися керівником групи, може розширюватися або звужуватися коло одиниць спостереження, його тривалість.

Способи контролю польового персоналу

Процес збору інформації може контролюватися різними способами:

? Проведенням бесіди з учасниками ситуації.

? Виконанням аналізу документів.

? Порівнянням результатів різних спостерігачів.

? Повторним наглядом.

Коли спостереження контролюються шляхом порівнянням результатів різних спостерігачів, може бути збільшено число спостерігачів, одночасно досліджують одну ситуацію, але провідних запису незалежно один від одного. Порівняння отриманих ними результатів дозволяє усунути вплив побічних чинників (суб'єктивних і об'єктивних) і виявити непобачені спостерігачами події.

Аналітичний етап

Обробка і аналіз результатів

Оформлення підсумків спостереження займає деколи в два рази більше часу, ніж саме спостереження.

При проведенні неструктурованого спостереження результати не підлягають машинній обробці, тому звіт може бути представлений у вигляді розгорнутого опису спостережуваного поведінки.

Звіт про спостереження, як правило, включає такі відомості:

? час, місце, обставини спостереження;

? спосіб спостереження і роль спостерігача;

? характеристику спостережуваних осіб;

? аналіз інформації, власні нотатки та інтерпретації спостерігача;

? оцінку надійності отриманих результатів.

Надійність отриманих результатів може обгрунтовуватися на підставі розрахунку одного з трьох коефіцієнтів:

? коефіцієнт згоди спостерігачів (одне і те ж подія спостерігається одночасно різними спостерігачами);

? коефіцієнта стійкості (один і той же спостерігач проводить спостереження в різний час);

? коефіцієнта надійності (різні спостерігачі проводять спостереження в різний час).

1.2 Експеримент

Експеримент як метод збору маркетингової інформації

Експеримент - метод збору первинної інформації шляхом активного втручання дослідника в певні процеси з метою встановлення взаємозв'язку між подіями.

В ході експерименту дослідник активно втручається в процес появи даних, оскільки маніпулює впливом окремого фактора з метою виявлення його впливу на стан досліджуваного об'єкта. Таким чином, на основі ізольованих змін змінних здійснюється перевірка причинно-наслідкових зв'язків між подіями.

Основні умови проведення експерименту:

? зміні піддається тільки одна незалежна змінна, стан решти змінних фіксується;

? зовнішні умови проведення експерименту повинні бути стабільними;

? період проведення експерименту повинен бути достатнім для отримання достовірних результатів.

Об'єктами експерименту найчастіше виступають споживачі. Предметом вивчення є їх реакція на інструменти маркетингу.

Достоїнства і недоліки експерименту

Як будь-який метод збору маркетингової інформації експеримент володіє достоїнствами і недоліками.

Переваги:

? Можливість вивчити причинно-наслідкові зв'язки між подіями;

? Висока об'єктивність, оскільки результати експерименту - це фактично відбулися події;

? Можливість перевірити ефективність прийнятих маркетингових рішень, особливо за нових товарів (пробний маркетинг);

? Можливість контролювати навколишню обстановку.

Недоліки:

? Імовірнісне твердження щодо сили і характеру впливу конкретної незалежної змінної на залежну змінну;

? Невпевненість в застосовності результатів експерименту для інших умов середовища;

? Наявність часового лагу (періоду) між завершенням експерименту та прийняттям маркетингових рішень;

? Утрудненість в нівелювання впливу сторонніх факторів;

? Високі часові та фінансові витрати;

? Високий рівень ризику.

Форми експерименту

Різноманітність форм експерименту представлено в табл. 4.

Таблица 4 Формы эксперимента

Классификационный признак	Формы эксперимента
По степени материализации объекта исследования	Реальные эксперименты - проводятся на реально существующих объектах Имитационные эксперименты - проводятся на основе компьютерного моделирования реакции объекта Умозрительные (мысленные) эксперименты - проводятся на основе мысленной манипуляции информацией о свершившихся или возможных событиях, предполагает детальный анализ факторов, воздействующих на объект
По характеру окружающей обстановки	Лабораторные эксперименты (тестирование продукта) - проводятся в искусственно созданных условиях, чтобы имелась возможность фиксировать одни переменные и манипулировать другими Полевые эксперименты - проводятся в реальных условиях
По виду используемых каналов распределения	Стандартные эксперименты - пробный маркетинг осуществляется по обычным для фирмы каналам сбыта Электронные эксперименты - пробный маркетинг осуществляется на рынке с использованием электронных методов регистрации информации о покупке Контролируемые эксперименты - пробный маркетинг осуществляется при содействии специализированных фирм, использующих свои каналы распределения
По степени Осведомленности участников (по степени открытости эксперимента)	Открытые эксперименты - проводятся в условиях полной осведомленности участников эксперимента о его цели, задачах и условиях проведения Эксперименты в условиях неполной "прозрачности" целей - проводятся в условиях осведомленности участников эксперимента только о его задачах и условиях проведения, цели эксперимента не ясны для тестируемого Эксперименты в условиях неполной "прозрачности" ситуации - проводятся в условиях полной осведомленности участников о цели и задачах эксперимента, но ситуация проведения не ясна для тестируемого Скрытые эксперименты - проводятся в условиях полной неосведомленности участников эксперимента о его цели, задачах и условиях проведения
По логической структуре доказательства гипотезы	Линейные эксперименты - предполагают использование в качестве контрольной и экспериментальной одну и ту же группу участников Параллельные эксперименты - предполагают использование как минимум двух групп: контрольной и экспериментальной
По месту проведения эксперимента	Холл-тест (Hall-test) - эксперимент проводится в специальном помещении, оборудованном для дегустации или просмотра рекламы Хоум-тест (Home-test) - эксперимент проводится в домашних условиях, участникам предлагается в домашней обстановке опробовать тестируемый товар
По предмету исследования	Продуктовый тест - эксперимент, в ходе которого изучается реакция потребителей на изменение характеристик товара Ценовой тест - эксперимент, в ходе которого, изучается реакция потребителей на изменение цены товара Рекламный тест - эксперимент, в ходе которого изучается реакция потребителей на изменение параметров рекламного обращения или кампании в целом Тестирование каналов распределения, мероприятий стимулирования сбыта и др.
По масштабу поставленной задачи	Однофакторные эксперименты - исследуется влияние только одного фактора Многофакторные эксперименты - исследуется влияние нескольких факторов

Етапи проведення експерименту

Підготовчий етап експерименту.

Підготовчий етап експерименту відрізняється особливою складністю порівняно з іншими методами збору маркетингової інформації.

Визначення мети і завдань експерименту

Експеримент, як правило, пов'язаний з досягненням деяких цілей:

? прогнозування обсягу продажів нового товару;

? обґрунтування вибору маркетингових інструментів;

? перевірка впливу ряду факторів на збут товару або поведінку споживачів;

? кількісна оцінка впливу незалежної змінної на залежну;

? оцінка ефективності прийнятих рішень.

Переслідувані експериментом цілі формують і його завдання: за масштабом охоплення ринку, умов і часу проведення.

Вибір залежних і незалежних змінних

Всі характеристики досліджуваної ситуації можуть бути розділені на три групи: залежні, незалежні та нейтральні.

Залежні змінні являють собою певний шуканий результат, який формується під впливом досліджуваних факторів, називаються незалежними змінними. Як правило, в якості залежної змінної розглядається обсяг продажів. Незалежними змінними можуть виступати різні інструменти маркетингу: ціна, упаковка, реклама, місце розташування та ін. Характеристики, що не беруть участь в експерименті, називаються нейтральними.

Вибір схеми проведення експерименту

Логіка доказів взаємозв'язків між подіями спирається на вимірювання стану об'єкта дослідження до і після проведення експерименту. Для нівелювання впливу сторонніх факторів на результати експерименту вимірювання проводять паралельно у двох групах експериментальної і контрольної. Під групами не обов'язково розуміти людей, це можуть бути групи, наприклад торгових точок або інших організацій, що знаходяться в різних містах або навіть регіонах.

Найбільш поширені схеми проведення експерименту показано на рис.1.



Рис. 1.

Схема експерименту "до-після" без контрольної групи

Експеримент "до-після" без контрольної групи (рис. 1, схема 1) належить до групи послідовних експериментів, що базуються на порівнянні значень залежної змінної до і після впливу експериментального чинника. При такій схемі експерименту важко досягти внутрішньої валідності, тобто довести, що саме експериментальний фактор викликав зафіксовані зміни залежної змінної, а не які-небудь інші фактори, що зробили вплив між двома вимірами. На результат експерименту може вплинути і попереднє вимірювання експериментальних змінних (ефект навчання).

Схема експерименту "тільки після" з контрольною групою

Експеримент "тільки після" з контрольною групою (рис. 1, схема 2) належить до групи паралельних експериментів. Підбираються дві рівні за своїми характеристиками групи, одна з них є експериментальною, інша - контрольною. Схема експерименту заснована на порівнянні значень залежної змінної в контрольній та експериментальній групах, вимірювання яких здійснюється після впливу експериментального чинника на експериментальну групу. Така ситуація зручна, якщо не визначено початкові умови експерименту. Наявність контрольної групи дозволяє відстежити вплив сторонніх факторів і скоригувати таким чином, результати експериментального впливу в експериментальній групі. Відсутність попереднього вимірювання не загострює увагу учасників експерименту на проведеному дослідженні. Уразливість схеми проявляється в тому, що досить складно домогтися ідентичності експериментальної і контрольної груп, тим більше в відсутність даних про стан цих груп до початку експерименту. Відмінності в характеристиках груп можуть вплинути на результати експерименту. Можливе рішення цієї проблеми криється у формуванні груп за випадковим принципом, що, правда, не завжди можливо.

Схема експерименту "до-після" з контрольною групою

Експеримент "до-після" з контрольною групою (рис. 1, схема 3) також належить до групи паралельних експериментів. Також підбираються дві рівні за своїми характеристиками групи, одна з них є експериментальною, інша - контрольною. Схема експерименту ґрунтується на вимірюванні значень залежної змінної в обох групах до і після впливу експериментального чинника на експериментальну групу. Цим зростає ймовірність досягнення внутрішньої валідності, оскільки на підставі відмінностей в значеннях залежної характеристики, вимірюваної в контрольній групі, є можливість оцінити вплив сторонніх, факторів (тобто той результат, який може бути досягнутий і без експериментального впливу). Гіпотеза вважається доведеною, якщо в експериментальній групі значення залежної характеристики змінилося в більшій мірі, ніж в контрольній групі. Досягнутим результатом експерименту можна вважати різниця між приростом значення залежної змінної в експериментальній групі і приростом її значення в контрольній групі.

Недоліком цього варіанту є наявність ефекту навчання.

Подібна схема часто застосовується в дослідженні торгівлі для виявлення впливу різних стимулюючих заходів на поведінку споживачів

Формування об'єкта експерименту

Для успішності експерименту важливо правильно підібрати учасників. До методів відбору учасників висувається жорстка вимога: вони повинні забезпечити правомірність поширення висновків експерименту на реальні умови. Застосування того чи іншого методу зумовлюється схемою планованого експерименту.

Метод попарного відбору використовується переважно у паралельному експерименті. З генеральної сукупності підбираються дві групи таким чином, щоб вони були ідентичні за нейтральним і контрольованим характеристиками. Обом групам створюються однакові умови; на експериментальну групу виявляється вплив досліджуваним фактором. Результат експерименту фіксується на підставі вимірювання і порівняння значень залежних змінних в обох групах. Якщо істотних ознак багато, то відбір стає дуже складним і в реальних умовах важкою, тому застосуємо в експериментах з малими групами. В уявних експериментах можливості застосування цього методу ширше. Головним недоліком методу попарного відбору є втрата репрезентативності груп щодо генеральної сукупності, коли експериментатор намагається забезпечити максимально можливу відповідність між двома претендентами, один з яких включається в експериментальну, а інший - в контрольну групу.

Метод частотного вирівнювання заснований на зіставленні експериментальної та контрольної груп в цілому по процентному розподілу або середнім величинам істотних ознак. Недоліком цього методу стало небажана поява неоднакових поєднань характеристик.

Метод вирівнювання за квотою (метод структурної ідентифікації) допомагає усунути зазначені вище недоліки, оскільки вирівнює розподіл характеристик у відповідності з розподілом ознак у генеральній сукупності. У цьому випадку кожна група - своєрідна мікромодель генеральної сукупності за нейтральним і контрольованим характеристиками. Метод застосовується як в лінійному, так і в паралельному експерименті, але по складності реалізації лише трохи простіше методу попарного відбору.

Для формування в експерименті груп об'єктів може бути застосований метод випадкового відбору (метод рандомізації). Цей метод вважається найбільш надійним чинності детальної розробленості процедури випадкових вибірок і можливого аналізу точності та надійності вибірки. Метод рандомізації заснований на досить великому обсязі вибірки; вихідні підмножини також повинні бути достатньо великими для прояву закону великих чисел.

Для тих випадків, коли в якості групи розглядаються міста чи регіони, досліджуваний ринок повинен бути репрезентативним цільового сегменту з погляду структури населення і потреб, структури торговельних підприємств, структури конкуренції та засобів масової інформації.

Польовий етап

Проведення експериментальних заходів і завмер показників

Проведення експериментальних заходів виражається в експериментальному впливі і вимірюванні значень обраних показників у відповідності із запланованою схемою експерименту. Вимірювання здійснюється за допомогою опитування учасників або спостереження за їх реакцією.

У процесі експерименту можуть використовуватися кількісний та якісний виміри показників. В основі кількісних вимірювань лежить фіксування інтенсивності і тривалості прояву певної змінної. При якісних вимірах фіксується лише наявність або відсутність результату впливу змінної.

Аналітичний етап експерименту

Аналітичний етап експерименту складається з наступних процедур:

? аналіз виявлених залежностей;

? визначення внутрішньої і зовнішньої достовірності результатів експерименту;

? складання звіту про проведення експерименту, що містить інформацію про умови існування об'єкта дослідження і проведення експерименту.

Після завершення експерименту необхідно визначити, у чому полягають його результат, і оцінити його достовірність.

Внутрішня і зовнішня достовірність результатів експерименту

Достовірність з точки зору математичної статистики позначає обов'язкове настання подій і характеризує суттєвість у відмінності тих чи інших показників. Для оцінки достовірності експерименту використовуються критерії зовнішньої та внутрішньої валідності (зовнішньої і внутрішньої достовірності).

Внутрішня валідність визначає межі, в яких зміна залежної змінної дійсно обумовлено зміною незалежної змінної. Зовнішня валідність визначає межі, в яких результати експерименту можуть бути поширені на інші умови, в першу чергу на умови генеральної сукупності.

1.3 Опитування

Опитування як метод збору маркетингової інформації

Опитування - це метод збору первинної інформації шляхом з'ясування суб'єктивних думок, уподобань, установок людей щодо будь-якого об'єкта.

До опитування найчастіше звертаються у випадках, коли респондент є необхідним, а іноді і єдиним джерелом інформації про досліджуваних явищах і процесах, наприклад, коли необхідно з'ясувати причини спостережуваного поведінки, отримати пояснення про бажаних зразках поведінки, виявити ставлення до чого-небудь або кому-небудь, вивчити інтереси, потреби.

Респондент - це обстежувана особа, суб'єкт, що відповідає на питання.

Безумовно, інформація, отримана методом опитування, відображає реальність через призму свідомості людей.

Основні характеристики опитування

Як метод збору маркетингової інформації опитування має переваги і недоліки, представлені в табл. 5.

Таблица 5 Основные характеристики опроса

Достоинства	Недостатки
* Возможность выявить суждения, мысли, идеи, мотивацию, привычки и другие невоспринимаемые обстоятельства * Гибкость формы проведения * Возможность статистической обработки	* Субъективность полученной информации * Зависимость качества информации от орудий исследования * Зависимость от желания участников опроса высказывать свое мнение

Форми проведення опитування

У практиці маркетингових досліджень розрізняють безліч форм проведення опитування (табл. 6). Деякі форми опитування отримали самостійну назву, наприклад, фокус-група, інтерв'ю, анкетування, панельні дослідження.

Таблица 6 Формы опроса

Классификационный признак	Формы
По виду преследуемой цели	Качественные опросы - исследования, ориентированные на выявление качественных характеристик изучаемого объекта Количественные опросы - исследования, ориентированные на обоснование характеристик изучаемого объекта с позиции статистически значимых значений, на основании которых можно с определенной уверенностью судить о мнении целевого рынка
По типу опрашиваемого субъекта	Экспертные опросы - исследования, в ходе которых опрашиваются эксперты, специалисты в изучаемой области Потребительские опросы - исследования, в ходе которых опрашиваются непосредственно потенциальные или реальные потребители продукта
По частоте проведения	Однократные опросы - исследование проводится один раз Многоразовые опросы - сбор информации по проблеме исследования многократно повторяется
По количеству лиц, участвующих в опросе одновременно	Индивидуальные опросы - исследования, в ходе которых опрашивается каждый респондент индивидуально Групповые опросы - исследования, в ходе которых опрашивается одновременно несколько респондентов
По степени стандартизации	Структурированные опросы - исследования, в ходе которых жестко задается последовательность и формулировка вопросов Свободные опросы - исследования, в ходе которых не используется жестко заданная структура вопросов
По способу сбора данных	Устные опросы - исследования, в ходе которых респондент устно отвечает на вопросы Письменные опросы - исследования, в ходе которых респондент отвечает на вопросы исследования письменно
По способу связи с респондентами	Телефонные опросы - исследования, в ходе которых респонденты опрашиваются по телефону Почтовые опросы - исследования, в ходе которых вопросы рассылаются респондентам по почте (e-mail) или с помощью факсимильной связи Личные опросы - исследования, в ходе которых вопросы задаются респонденту интервьюером при личном контакте

Багато форми опитування поєднують кілька класифікаційних ознак, наприклад, якісні опитування мають, як правило, слабоструктурированную, вільну форму і проводяться при особистому контакті з респондентом або респондентами.

Розглянемо наступні види опитувань більш докладно:

? якісні методи опитування;

? кількісні методи опитування.

Якісні методи опитування

Якісні методи опитування припускають збір інформації, який проводиться за спеціальною слабоструктурированной методикою. Методи орієнтовані на виявлення якісних характеристик досліджуваного об'єкта, результати не мають числового вираження, а представлені у вигляді опису думок, суджень, оцінок. Фактично якісні дослідження дозволяють дослідникам відповісти на питання "як саме" і "чому".

Детальніше ми зупинимось на таких видах якісних методів опитування:

? групові якісні методи збору інформації

? фокус-групи;

? глибинні інтерв'ю;

? аналіз протоколу;

? проекційні методи;

? панельні дослідження

Групові якісні методи збору інформації

В маркетинговій діяльності найбільш застосовні наступні групові якісні методи збору інформації:

? обговорюють групи для з'ясування характеристик об'єкта дослідження (номінальні групи, адаптаційні групи). Чисельність учасників груп, як правило, обмежується (6-12 осіб);

? творчі групи для колективного генерування ідей або колективної розробки рішення (розширені креативні групи, групи "мозкового штурму", синектические групи, Дельфи-групи, групи конфлікту).

Фокус-група

Фокусування (фокус-група) - це форма опитування, в основі якого лежить всебічне обговорення проблеми з підібраною групою людей, яке проводиться модератором з метою встановлення якісних параметрів поведінки споживачів.

Фокусування полягає у свідомій концентрації дослідників на обмеженому колі питань, щоб глибоко розглянути їх проблематику, спонукати респондентів до більш докладного пояснення їх точки зору.

Специфічною особливістю фокус-групи як методу збору інформації є групове взаємодія, породжує більш складну реакцію на запитання модератора з боку учасників, ніж звичайний однозначну відповідь. Після запитання модератора починається висловлення різних думок, яке переростає в обговорення. Думки учасників можуть змінюватися по ходу дискусії, проте завдання вироблення єдиного групового думки не ставиться; важливі всі точки зору, тому завдання модератора - створити комфортні психологічні умови для висловлювання своєї думки кожним членом групи. Як правило, ця неформальна дискусія триває 1,5-2 години. Обговорення записується на відео - та аудіоплівку.

У більшості випадків цілі проведення фокус-групи полягають у наступному:

? зрозуміти мотиви поведінки споживачів, наявні установки і цінності;

? визначити специфіку використання товару;

? проаналізувати конфлікти і розбіжності з певних питань;

? зрозуміти специфіку субкультур.

Існують і інші маркетингові цілі проведення фокус-груп - генерування ідей нового товару або підготовка нової рекламної кампанії. Ще один напрям використання фокус-груп - з'ясування реакції споживачів на новий товар або рекламне звернення.

Результати обговорення, отримані у фокус-групі, можуть бути перенесені на цільовий ринок тільки в тому випадку, якщо група прийшла до єдиної думки з приводу того чи іншого питання. Якщо обговорювалася тема важлива для фірми, то рекомендується вдатися до подальшого кількісного опитуванням споживачів, оскільки фокус-групи більше підходять для вироблення ідей і міркувань, ніж для характеристики їх розподілу.

Достоїнства і недоліки фокус-груп узагальнено в табл. 7.

Таблица 7 Характеристика метода фокус-групп

Достоинства	Недостатки
* Групповое взаимодействие позволяет выяснить разные точки зрения, создает предпосылки для высказывания ответных аргументов * Достигается оптимальное сочетание временных и финансовых затрат для получения качественной информации от большого количества людей * Возможность свободно высказываться и дискутировать положительно влияет на качество и глубину получаемой информации * В процессе группового общения снимаются психологические барьеры, легче выражаются эмоциональные реакции * Снимается противопоставление исследователя и респондента, поскольку влияние модератора компенсируется групповой сплоченностью	* Результаты исследования зависят от квалификации модератора * Групповое взаимодействие может повлиять на мнения неуверенных в себе участников * Собственное мнение респондента может быть подменено на традиционно одобряемый общественным мнением вариант * Результаты предварительного тестирования носят ограниченный характер * Требуются специальное помещение и оборудование * Характеристики респондентов могут быть препятствием для их группового взаимодействия * Не все темы могут одинаково активно обсуждаться в группе * Могут возникнуть сложности с одновременным присутствием всех членов группы

Процес проведення фокус-груп.

Підготовчий етап.

На підготовчому етапі визначаються цілі і завдання проведення фокус-груп, виходячи з загальної концепції дослідження. Метою фокус-групи може стати і формування гіпотез про причини або різних формах поведінки людей, і опис основних категорій досліджуваного об'єкта, і генерування ідей або апробація передбачуваних рішень.

Підготовка плану проведення фокус-групи

Підготовка плану проведення фокус-групи включає вирішення питань про чисельність, склад та кількості планованих фокус-груп, розроблення тематики та написання сценарію обговорення.

Чисельність учасників фокус-групи може варіювати від 6 до 14 осіб, деякі автори вважають оптимальним розміром групи 8 чоловік. Вимоги до чисельності учасників продиктовані необхідністю організації групової взаємодії. Мала кількість учасників не дозволяє використовувати можливості групового взаємодії в повній мірі, обговорення може вийти нудним. В той же час надмірна кількість учасників ускладнює дискусію, найбільш боязкі учасники не мають можливості висловити свою думку, а модератору складно керувати групою.

Загальна кількість фокус-груп залежить від цілей і завдань дослідження, ступеня однорідності генеральної сукупності. Кількість груп слід збільшити, якщо на характері і атмосфері дискусії позначається стать респондентів або особистісні характеристики. Зазвичай для розкриття однієї теми буває досить 4-6 фокус-груп.

Склад фокус-групи повинен бути однорідним. Принцип гомогенності продиктований вимогою організації дискусії. Дискусія протікає успішно, якщо присутні члени групи мають однорідні характеристики. Такими характеристиками можуть бути вік, стать, рівень освіти, соціально-економічний статус.

Число тем, які охоплюються дискусією, визначається метою дослідження. Якщо, наприклад, передбачається обговорювати рекламні ролики, то в дискусії тривалістю півтори години зазвичай вдається обговорити 3-4 зразка. Для найменш структурованих проблем кількість тем може бути не більше двох.

План дискусії дозволяє контролювати глибину розгляду проблеми, полегшує порівняння груп один з одним і наступний аналіз даних. Розробка сценарію обговорення (гайда) може відбуватися по-різному. Один з підходів полягає в постановці питань і їх подальшої переформулировкой до теми. Інший - спочатку формулюється тема і лише потім вона отримує розвиток в питаннях. Порядок питань, як правило, відповідає традиційним підходам до складання анкети, з тим лише винятком, що розглядається не більше 10 питань.

Підготовка дослідницької команди.

Підготовка дослідницької команди включає комплектування та навчання персоналу, зайнятого в дослідженні. До складу команди входять дослідник, модератор, рекрутер і асистенти.

Дослідник займається науковими, методологічними та методичними питаннями дослідження, розробляє його план, набирає команду, аналізує результати і готує звіт. При великому обсязі роботи дослідник може делегувати частину своїх функцій асистентові.

Модератор проводить бесіду, його завдання - ознайомити учасників з цілями проведення фокус-груп і постійно спрямовувати обговорення в потрібне русло. Якщо респондент невірно витлумачив мету своєї присутності, це ускладнює формулювання його власної думки, провокує до спотворення думки, підштовхує до досягнення взаємного узгодження точок зору.

Асистент модератора концентрується на заходах, не пов'язаних з дослідженням безпосередньо підготовкою приміщення для дискусії, табличок з іменами учасників, необхідного обладнання, забезпеченням прохолодними напоями, підготовкою рекламних матеріалів, розміщенням респондентів, зміною касет, врученням сувенірів або грошової винагороди та ін.

Рекрутер у відповідності з заданими дослідником критеріями займається набором респондентів для участі в дискусії.

Набір учасників фокус-групи.

Набір учасників фокус-групи відбувається згідно з заздалегідь розробленим принципам.

По-перше, повинні бути представлені всі категорії цільового ринку із заданими у плані соціально-демографічними характеристиками.

По-друге, ці індивіди не повинні бути знайомі особисто з модератором.

По-третє, ці індивіди не повинні бути задіяні в цілому більше трьох разів протягом останнього року в роботі яких-небудь фокус-груп.

По-четверте, ці індивіди не повинні бути професійно пов'язані зі сферою маркетингу, а також сферою розповсюдження обговорюваного продукту.

Не слід залучати учасників фокус-груп за допомогою оголошень у засобах масової інформації, оскільки такий підхід може призвести до перекручування інформації з-за участі в дослідженні осіб, особисто зацікавлених у запропонованій темі, або бажають отримати додатковий заробіток.

Польовий етап

Робота фокус-групи починається зі знайомства, подання модератора, опису цілей і тривалості обговорення; повідомляється про спосіб і метою фіксування інформації, уточнюються гарантії конфіденційності. Учасників по ходу знайомства просять коротко розповісти про своє ставлення до предмету дискусії. Це створює атмосферу обговорення, на цьому етапі формується групова взаємодія.

В ході обговорення вирішальну роль відіграє ведучий. До модератора пред'являються серйозні вимоги: висока комунікабельність, хороша пам'ять, уміння слухати, не нав'язуючи свою точку зору респондентам, бути гнучким при обговоренні, щоб не порушувати природний хід дискусії, бути цікавим співрозмовником і мати почуття гумору, бути самокритичним і допитливим, співпереживати учасникам.

Ступінь залученості модератора в процес обговорення може бути різною - від дуже активної позиції до пасивного спостереження за його ходом, але в будь-якому випадку модератор ні за яких обставин не висловлює свою точку зору з проблеми.

Завершується робота фокус-групи обміном думок про характер обговорення і незачеплених аспектах проблеми.

Процес обговорення фіксується на аудіо - та відеоплівку. Використання відеозапису може бути небажаним для респондентів під час обговорення делікатних тем, але має багато переваг для дослідника, дозволяючи зафіксувати вербальну і невербальну реакцію. При розбіжності вербальної та невербальної інформації багато психологів вважають останню визначальною.

Аналітичний етап.

Аналітичний етап складається з розшифровки аудіо - і відеозаписів, їх аналізу, складання попереднього звіту, обговорення його з модераторами та підготовки остаточного звіту.

Аналітичний етап заслуговує особливої ретельності, оскільки вербальна інформація, отримана в ході дискусій, може бути багатозначною, емоційно забарвленої і мати особливий сенс тільки в контексті. Невербальна інформація може виконувати всі комунікативні функції і практично заміняти текст, тому її розшифровка дозволяє перевірити надійність даних вербальних і побудувати припущення. Звіт про результати фокус-групи подають в одному чи двох варіантах:

1. Усний звіт - містить усне виклад найбільш важливих висновків дослідження з демонстрацією ілюстративного матеріалу для передачі атмосфери дискусії.

2. Короткий звіт у письмовій формі - містить виклад цілей і програми дослідження, результати та їх інтерпретацію, висновки і рекомендації.

3. Повний звіт у письмовій формі - містить інформацію короткого звіту, доповнену цитатами, що ілюструють узагальнення і висновки дослідника.

Глибинні інтерв'ю

Специфіка інтерв'ю полягає у взаємодії інтерв'юера і респондента в процесі їх спілкування. Глибинне інтерв'ю реалізується у вигляді тематичної бесіди при вільній формулюванні питань. Інтерв'юер спрямовує бесіду в певне русло, зосереджуючи увагу респондента на теми дослідження, розташовуючи можливістю уточнити незрозуміле респонденту питання або перевірити відповідь на нього. Для проведення глибинного інтерв'ю використовуються прийоми, сприяючі зняттю напруженості або зниження захисних реакцій" респондента, виправлення несприятливого враження від невдалих моментів бесіди. Це необхідно для створення найбільш комфортною для респондента обстановки, спонукає його до щирим відповідям.

Гідності і недоліки глибинного інтерв'ю узагальнено в табл. 8.

Таблица 8 Основные характеристики глубинного интервью

Достоинства	Недостатки
* Возможность свободно высказаться респондентам, излишне чувствительным к комментариям других ...

Подобные документы

• Використання Internet у маркетингових дослідженнях

  Суть та значення первинної інформації. Методи збору первинної інформації. Internet як сучасний метод збору первинної інформації. Ефективність використання Internet при зборі первинної інформації. Ефективність використання первинної інформації.
  
  курсовая работа [42,3 K], добавлен 11.12.2002
  

• Технологія організації презентації на основі маркетингових досліджень ринку

  Маркетингові дослідження і їх основні принципи. Види методів збору інформації. Порядок ведення маркетингових досліджень. Технологія створення презентації за результатами маркетингових досліджень, складання звіту, застосування проекційного устаткування.
  
  курсовая работа [26,6 K], добавлен 18.08.2009
  

• Дослідження рівня попиту та пропозиції спортивних товарів на ринку м. Жовті Води

  Обґрунтування проблеми потреби в інформації. Формування цілей і завдань дослідження ринку спортивних товарів в місті Жовті Води. Вибір методів збору первинної інформації. Проектування інструменту збору даних. Складання кошторису і документів по проекту.
  
  курсовая работа [135,8 K], добавлен 16.10.2013
  

• Маркетингове дослідження

  Теоретичні основи маркетингового дослідження – систематичного збору і аналізу даних про проблеми, пов'язані з маркетингом товарів і послуг. Дослідження етапів дослідження: добір джерел, аналіз вторинної маркетингової інформації, збір первинної інформації.
  
  контрольная работа [1,5 M], добавлен 29.04.2010
  

• Інформаційне і програмне забезпечення кон’юнктурних досліджень

  Основні методи збору маркетингової інформації. Характеристика опитування, увага до вибору об’єкта опитування, переваги та недоліки методу. Телефонне інтерв’ю як швидкий збір інформації. Види та особливості спостереження. Мета проведення експерименту.
  
  лекция [18,2 K], добавлен 20.06.2011
  

• Дослідження поведінки споживачів на ринку

  Сутність, мета та напрями маркетингових досліджень. Методи збору первинної інформації. Особливості споживчої поведінки, основні концепції мотивації людини. Аналіз факторів, які впливають на вибір споживачів при купівлі лікувально-профілактичної косметики.
  
  курсовая работа [538,0 K], добавлен 15.02.2013
  

• Методи маркетингових досліджень

  Інструменти, технології та засоби маркетингових досліджень на сучасному ринку. Загальні етапи процедури проведення досліджень. Вторинна та первинна інформація. Методи збирання інформації: опитування, спостереження, експеримент та панельні дослідження.
  
  курсовая работа [195,4 K], добавлен 19.02.2011
  

• Маркетингові дослідження на ринку мінеральних вод в Україні

  Економічний зміст, принципи і види маркетингових досліджень. Порядок ведення і методи збору інформації для їх проведення. Сучасний стан ринку мінеральних вод України та його сегментів. Динаміка імпорту, експорту, виробництва мінеральної води в Україні.
  
  курсовая работа [4,5 M], добавлен 22.03.2014
  

• Дослідження ринку біопалива в Україні

  Маркетингові дослідження як основний засіб збору й аналізу інформації, яка потрібна для прийняття економічно обґрунтованих рішень. Характеристика цільового ринку та опис досліджуваного питання щодо альтернативних видів палива для транспортних засобів.
  
  курсовая работа [85,1 K], добавлен 17.07.2010
  

• Маркетингове дослідження

  Вторинна та первинна інформація. Головні методи збору первинної інформації. Етапи проектування та основні правила побудови анкети для проведення опитування. Основні методи опитування респондентів. Методика складання звіту маркетингового дослідження.
  
  контрольная работа [522,6 K], добавлен 28.11.2015
  

• Маркетинг

  Концепції маркетингу та їх характеристика. Сутність, значення та ознаки сегментації ринку. Етапи дослідження маркетингового середовища. Методи збору інформації. Товарна одиниця, лінія, асортимент та номенклатура. Упаковка товару, її види та функції.
  
  шпаргалка [1,8 M], добавлен 20.03.2015
  

• Аналіз маркетингової політики

  Теоретичні основи маркетингу як засобу досягнення цілей підприємства. Види маркетингових стратегій. Методи здійснення маркетингових досліджень. Аналіз маркетингової діяльності ПП "Експогаз". Розробка ефективної маркетингової стратегії підприємства.
  
  курсовая работа [216,2 K], добавлен 06.06.2016
  

• Аналіз процесу управління маркетингом на підприємстві

  Дослідження процесу управління маркетингом у ТОВ "Насіння-сервіс". Стан економіки підприємства. Цілі підприємства та засоби їх досягнення. Система збору маркетингової інформації. Відносини зі споживачами, конкурентами, постачальниками та посередниками.
  
  отчет по практике [157,8 K], добавлен 25.04.2010
  

• Дослідження поведінки споживачів

  Вивчення споживачів - пріоритетний напрям дослідження на підприємстві. Способи збору даних при проведенні опитувань. Аналіз стану конкуренції та ринкових каналів. Складові елементи маркетингових комунікацій. Переваги і недоліки засобів стимулювання збуту.
  
  контрольная работа [811,2 K], добавлен 17.05.2009
  

• Організація проведення маркетингових досліджень і маркетингові прогнози

  Сутність та значення маркетингу. Ситуаційний аналіз на ринку. Мета та завдання маркетингового дослідження. Складання його кошторису. Планування і організація збору даних. Визначення економічної доцільності впровадження продуктово-ринкової діяльності.
  
  дипломная работа [526,9 K], добавлен 24.09.2016
  

• Розробка та встановлення операційних систем та програмного забезпечення на ПК, КПК, смартфонах та інших пристроях

  Системи маркетингової інформації та дослідження макросередовища та ресурсів організації. Аналіз ринку та поведінки споживачів. Товар і товарна політика, ціноутворення та просування товару. Реалізація маркетингових рішень і позиціювання товару.
  
  курсовая работа [348,8 K], добавлен 19.03.2012
  

• Моделі поведінки споживачів

  Дослідження різновидів купівельної поведінки споживачів, їх відмінні риси та умови реалізації, фактори впливу на даний процес. Первинна інформація - джерело маркетингових даних, методи збору. Аналіз маркетингового середовища функціонування ВАТ "Roshen".
  
  курсовая работа [357,2 K], добавлен 26.04.2010
  

• Маркетингові дослідження

  Сутність і види маркетингових досліджень. Маркетингова інформація: види та класифікація. Маркетингова інформаційна система. Підсистеми маркетингової інформаційної системи. Методи одержання первинної інформації.
  
  лекция [19,4 K], добавлен 27.04.2007
  

• Маркетингові дослідження з використанням анкети

  Загальна характеристика маркетингових досліджень з використанням анкет. Коротка характеристика предметної області. Анкета, яка розроблена для дослідження. Характеристика методу збору даних. Складання результатних таблиць та графіків по кожному питанню.
  
  лабораторная работа [20,5 K], добавлен 03.08.2009
  

• Маркетингове дослідження ЧП "Фенаф"

  Характеристика підприємства ЧП "Фенаф", його багатопредметна спеціалізація. Специфіка діяльності маркетингових служб підприємства. Організація здійснення аналізу маркетингових досліджень. Системи обробки інформації та прогнозування попиту споживачів.
  
  отчет по практике [22,2 K], добавлен 20.02.2009
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам