Організація продажу непродовольчих товарів торговим підприємством

Усна реклама з участю продавця відрізняється від інших видів реклами можливістю індивідуального спілкування. Продавець, оцінюючи характер покупця, визначає метод підходи до нього. Так, млявих і інертних характером покупців слід обслуговувати активніше, впливати ними переконанням, радою. При спілкуванні з людьми, наприклад, з холеричним характером, продавець може бути особливо попереджувальним.

Вітрини є одними з найважливіших коштів торгової реклами. В основу їх оформлення покладено принцип рекламного показу натурального товару.

Основні завдання вітрини як функціонального елементу магазину полягають у наступному:

* знайомити із асортиментом товарів, наявних у продажу;

* рекламувати товари-новинки, відбивати новий напрям моди;

Також значне процвітання магазину залежить уміння фахівців подавати рекламу правильно і під час.

Приклад реклами у "Фокстрот" (мал. 14.1.)

Мал. 14.1

* Під словом "Подарунок", мається на увазі надання права покупцю при придбанні акційного товару, а саме: кавової машини ТМ Рhilips моделей HD8848/09 або HD8654/59 або HD8649/01, придбати Термочашку ТМ CONTIGO моделі 4101204 (ціна - 1000 грн., окремо не продається), та одночасно отримати знижку у розмірі вартості такої Термочашки ТМ CONTIGO моделі 4101204 на сумарну вартість покупки кавової машини ТМ Рhilips моделей HD8848/09 або HD8654/59 або HD8649/01 та Термочашки ТМ CONTIGO моделі 4101204 в магазинах мережі ТМ "Фокстрот" та/або в інтернет магазині www.foxtrot.com.ua в період дії акції.

15. Оволодіння навичками роботи фасувальника

Фасувальна практика суб'єкта підприємницької діяльності - фактичний стан дотримання встановлених норм та правил фасування, який характеризує забезпечення стабільності їх дотримання суб'єктом підприємницької діяльності під час фасування товару (наявність працівника, відповідального за контроль кількості товару в упаковках, ведення позмінної документації для реєстрації результатів контролю, метрологічне забезпечення фасування, наявність та відповідність нормативних документів тощо);

Партія фасованого товару в упаковках (далі - партія) - певна кількість упаковок, які містять ту саму номінальну кількість товару в упаковці, мають той самий спосіб фасування, той самий вид споживчої тари, фасовані в одному i тому самому місці за певний проміжок часу.

Людина, яка працює фасувальником повинна досягти 18 років.

На посаду фасувальника призначається особа, яка має середню-спеціальну освіту і стаж роботи. Призначення на посаду фасувальника та звільнення з неї, здійснюється наказом керівника.

Завдання фасувальника:

Здійснює фасовку напівфабрикатів та готової продукції або окремих її компонентів у тару - пакети, пачки, ящики, мішки тощо.

Упаковує вироби й продукцію згідно з технічними умовами, здійснює художню завертку кондитерських виробів вручну одночасно в декілька папірців (фольгу, етикетку, целофан тощо) з підбиранням малюнка етикетки, додержанням рамки та інших спеціальних вимог.

Здійснює укладання:

- вручну виробів, продукції в паперову, дерев'яну, картонну, металеву та іншу тару з комплектуванням за відомістю або специфікацією;

- фасованої м'ясної та молочної продукції;

Виконує протирку, обдування стисненим повітрям, змазування (консервування) і обгортання продукції і виробів у папір, вату, целофан та інші матеріали.

Наклеює етикетки, здійснює маркування обгорткового матеріалу, заготівлю паперу, шпагату, етикеток, фольги і т. д., розкрій і розрізання пакувального матеріалу вручну.

Кожне робоче місце розміщене по ходу торгово-технологічного процесу так, щоб не створювалося зустрічних потоків при русі товарів, тари, відходів. Робочі місця організовуються так, щоб шлях руху товарів був якомога коротшим, а переходи працівників зведені до мінімуму. Робоче місце повинно бути забезпечене достатньою площею для раціонального розміщення допоміжного обладнання, інвентарю, тари, бути зручним для працівника.

16. Оволодіння навичками роботи продавця. Матеріальна відповідальність

Продавці мають право оскаржити рішення органу управління ринку в установленому законодавством порядку на відшкодування в установленому законодавством порядку збитків у разі псування майна продавця з вини органу управління ринку.

Продавець повинен знати:

- перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню);

- правила підготовки товарів до продажу;

- способи показу і пакування товарів;

- принципи розміщення, викладки товарів і оформлення прилавкових вітрин;

- правила зберігання порядок використання товарно-касових книг;

- правила експлуатації відповідних видів торгово-технологічного обладнання;

- правила поводження з тарою;

- порядок обміну товарів;

- правила продажу непродовольчих товарів;

- правила торговельного обслуговування населення;

- правила і норми охорони праці, протипожежного захисту, виробничої санітарії та особистої гігієни.

Продавці зобов'язані:

здійснювати продаж товарів тільки на наданих їм органом управління ринку торгових місцях;

при псуванні майна ринку відшкодувати завдані збитки у встановленому законодавством порядку;

дотримуватися законодавства про захист прав споживачів;

видавати покупцям документ, що підтверджує факт покупки продукту, оформлений в установленому законодавством порядку;

демонструвати покупцям працездатність продукту, якщо це обумовлено характером продукту тощо.

Працівник несе матеріальну відповідальність тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Законодавством передбачаються такі види матеріальної відповідальності:

Обмежена матеріальна відповідальність - це відповідальність, розмір якої обмежений законодавством. Суть повної матеріальної відповідальності полягає в тому, що працівник повинен відшкодувати збиток, заподіяний підприємству, в повному обсязі, без урахування розміру його середньомісячного заробітку. Така відповідальність може ґрунтуватися на договірних засадах, коли між працівником і підприємством укладається письмовий договір про прийняття на себе працівником повної матеріальної відповідальності.

Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність - вона може запроваджуватися при спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, зв'язаних із зберіганням, обробкою, продажом (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність.

17. Облік в магазині. Ознайомлення з первинною документацією. Інвентаризація в магазині

Первинними називаються документи, що оформляють господарські операції в момент їхнього здійснення. Вони діляться по змісту операцій, призначенню й місцю виникнення. По змісту операцій первинні документи можуть бути разовими й накопичувальними.

Разові (прості) документи відбивають одну господарську операцію, їх складають у момент її здійснення (наприклад, прийом або відпуск товарів).

Накопичувальні (групові) документи містять дві й більше операції, їх складають на основі разових. Вони призначені для оформлення ряду однорідних господарських операцій за певний період (наприклад, звіт касира, товарний звіт).

Накладна - це обліковий документ, який дає право на отримання, відправлення вантажів чи матеріальних цінностей (Додаток 4).

Товарний звіт - це документ, який відображає рух товарних цінностей в торговому підприємстві.

Сертифікат відповідності - документ, що виданий для підтвердження того, що продукція, система якості, система управління якістю, система управління довкіллям, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документу, визначеного чинним законодавством (Додаток 6).

По призначенню первинні документи бувають розпорядницькі, виконавчі, комбіновані й бухгалтерського оформлення.

Розпорядницькі документи є підставою для здійснення певної господарської операції (наприклад, наказ про переоцінку товарів).

Виконавчі документи вказують на виконання розпорядницьких документів (наприклад, акт про переоцінку товарів) (Додаток 7).

Комбіновані документи є й розпорядницькими, і виконавчими (наприклад, рахунок-фактура).

Документи бухгалтерського оформлення - довідки й розрахунки, що становлять бухгалтерією.

Всі документи повинні містити дані, що складають фактичне положення. Ці дані називаються реквізитами. До обов'язкового для всіх документів реквізитам відносять: назва документа, найменування підприємства або організації, дату складання документа і його номер, зміст господарської операції і її підстава, одиниці виміру (у кількісному й грошовому вираженні), підписи осіб, відповідальних за операції й правильність їхнього оформлення.

В основі завдання інвентаризації входять: виявлення фактичної наявності основних коштів товарно - матеріальних цінностей і коштів; контроль за схоронністю матеріальних цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

виявлення товарно-матеріальних цінностей, що частково втратили свою первісну якість, що застаріли фасонів і моделей;

виявлення наднормативних і невикористовуваних матеріальних цінностей для їхньої наступної реалізації;

перевірка дотримання правил й умов зберігання матеріальних цінностей і коштів і т. д. (Додаток 5).

В обов'язковому порядку інвентаризації проводять у наступних випадках: у строки, установлені відповідно до Положення про бухгалтерський звіту й балансах; у випадку зміни матеріально відповідальних осіб - на день передачі-приймання-передачі справ; при встановленні фактів крадіжок, пограбувань, розкрадань або зловживань, а також псування цінностей негайно по встановленні таких фактів; після пожежі або стихійних лих; при переоцінці товарно-матеріальних цінностей - у строки, установлені відповідними нормативними документами; при передачі підприємств й їхніх структурних підрозділів, а також будинків і споруджень кооперативній й іншій громадській організаціям - на встановлену дату передачі.

При колективній (бригадній) - матеріальної відповідальності інвентаризація обов'язково повинна бути проведена при зміні керівника колективу (бригадира), догляді його в чергову відпустку, вибутті з колективу (бригади) більше 50 % членів, а також на вимогу хоча б одного члена колективу (бригади).

18. Оволодіння навичками роботи контролера-касира

Цей спосіб застосовується в більшості непродовольчих магазинів самообслуговування із централізованою формою розрахунків. При цьому способі покупець, виходячи з магазина, пред'являє контролерові-касирові відібрані товари. Контролер-касир проводить через касову машину вартість окремих товарів (зчитуючи з ярликів), визначає їхню загальну вартість, одержує від покупця гроші й видає йому разом з товаром погашений чек. Чек покупець зберігає до виходу з магазина на випадок перевірки з боку адміністрації правильності роботи контролера-касира (подвійний контроль покупців у магазинах самообслуговування не допускається).

Права та обов'язки контролера-касира регламентуються "Посадовою інструкцією касира торговельного залу".

Контролер-касир на підприємстві:

- Робить перевірку кількості, ваги, метражу, парності, ярлика, пломби, ціни і якості товарів.

- Здійснює розрахунок з покупцями за товари і послуги: підрахунок вартості покупки, одержання грошей, пробивання чека, видачу здачі, погашення чека.

- Усуває дрібні несправності контрольно-касової машини, заправляє її контрольною і чековою стрічками, записує показання лічильників, здійснює перевід нумератора на кулі й установку дати.

- Підготовлює товари до продажу: розпакування, огляд зовнішнього вигляду, протирання, комплектування і розкладка товарів по групам, видам і сортам з урахуванням частоти попиту і зручності роботи.

- Заповнює і прикріплює ярлики цін.

- Робить підрахунок грошей і здачу їх у встановленому порядку.

- Робить збирання нереалізованих товарів і тари тощо.

Контролер-касир має право:

- Знайомитися з проектами рішень керівництва підприємства стосовно його діяльності.

- Подавати пропозиції з удосконалення роботи, пов'язаної з передбаченими даною інструкцією обов'язками.

- В межах своєї компетенції повідомляти безпосередньому керівнику про всі недоліки в діяльності підприємства (структурного підрозділу, окремих працівників), виявлені у процесі виконання своїх посадових прав і обов'язків і вносити пропозиції по їх усуненню.

Контролер-касир несе відповідальність:

За невиконання (неналежне виконання) своїх посадових обов'язків, передбачених даною посадовою інструкцією, в межах, визначених трудовим законодавством України.

За скоєні в процесі здійснення своєї діяльності - в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

За завдання матеріальної шкоди - в межах, визначених трудовим, кримінальним та цивільним законодавством України.

Робоче місце контролера касира організоване, згідно з правил охорони праці та техніки безпеки. На робочому місці касира є книга ОРО, РК, реєстраційна посвідка та акти опломбування, монетниця, інвентар для догляду за касовим апаратом.

При роботі з реєстратором розрахункових операцій контролер касир дотримується правил безпеки та охорони праці.

19. Оволодіння навичками роботи завідуючого відділом магазину. Закон України "Про ліцензування"

Завідувач магазином відноситься до категорії керівників. На посаду завідувача магазином призначається особа, яка має вищу спеціальну освіту та стаж роботи за фахом не менше 5 років. Призначення на посаду завідувача магазином здійснюється наказом директора підприємства (власника) за поданням.

Завідувач магазином повинен знати:

- Закон РФ від 7.02.92 No 2300-I " Про захист прав споживачів, інші закони; - Правила продажу окремих видів товарів та інші нормативні правові акти з питань здійснення торговельної діяльності.

- Порядок роботи торгового підприємства.

- Правила підготовки товарів до продажу.

- Стандарти і технічні умови на товари, основні їх властивості та якісні характеристики.

- Методи обліку товарів, розрахунку потреби в них.

- Асортимент, класифікацію, характеристику і призначення товарів; правила розшифрування артикулів і маркування товарів.

- Гарантійні терміни користування товарами і правила їх обміну.

- Види браку і правила бракеражу.

- Форми облікових документів і порядок складання звітності.

- Діючий порядок ціноутворення.

- Правила і норми охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежного захисту.

Завідувач магазином у своїй діяльності керується:

- Статутом підприємства.

- Справжньою посадовою інструкцією.

Завідувач магазином підпорядковується безпосередньо директору підприємства (власнику).

На час відсутності завідувача магазином (відрядження, відпустка, хвороба, тощо) його обов'язки виконує заступник (за відсутності такого - особа, призначена у встановленому порядку), який набуває відповідних прав і несе відповідальність за належне виконання покладених на нього обов'язків.

Завідувач магазином:

1. Забезпечує дотримання обов'язкових з урахуванням профілю і спеціалізації діяльності підприємства роздрібної торгівлі вимог, встановлених для підприємства в державних стандартах, санітарних, ветеринарних, протипожежних правилах та інших нормативних документах.

2. Оформляє, отримує ліцензії, дозволи та інші документи (сертифікати відповідності, гігієнічні висновки) і представляє їх, або частина інформації, що міститься в цих документах для ознайомлення покупцям.

3. Доводить до відома покупців інформацію про товари та іншої інформації, що сприяє правильному вибору товару покупцем.

4. Доводить до покупців інформацію про організаційно-правову форму юридичної особи, фірмове найменування (найменування), юридична адреса, режим роботи тощо.

5. Забезпечує наявність обладнання, інвентарю відповідно до вимог стандартів необхідних для збереження якості і безпечності товарів при їх зберіганні та реалізації в місці продажу тощо.

Завідувач магазином має право:

1. Знайомитися з проектами рішень директора підприємства (власника), що стосуються діяльності підприємства роздрібної торгівлі.

2. Брати участь в обговоренні питань, що стосуються виконуваних ним посадових обов'язків тощо.

Ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов;

Ліцензування - видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень.

20. Вивчення Закону "Про захист прав споживачів". Відповідальність за порушення закону

Безпека продукції - відсутність будь-якого ризику для життя, здоров'я, майна споживача і навколишнього природного середовища при звичайних умовах використання, зберігання, транспортування, виготовлення і утилізації продукції. Законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України (435-15), Господарського кодексу України (436-15) та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.

Права та обов'язки споживачів (Стаття 4.)

Споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:

1) захист своїх прав державою;

2) належну якість продукції та обслуговування;

3) безпеку продукції;

4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);

5) відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством;

Захист прав споживачів (Стаття 5.)

1. Держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

2. Держава створює умови для здобуття споживачами потрібних знань з питань реалізації їх прав.

3. Захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Право споживача на належну якість продукції (Стаття 6.)

1. Продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

2. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.

У разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг несуть відповідальність за:

* відмову споживачу в реалізації його прав, установлених пунктом 1 статті 14 і пунктом 3 статті 15 цього Закону, - у десятикратному розмірі вартості товару, виконаної роботи (наданої послуги) виходячи з цін, що діяли на час придбання товару, замовлення роботи (надання послуги), але не менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

* виготовлення або реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, що не відповідає вимогам нормативних документів, - у розмірі 50 відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та ін.

Суми штрафів зараховуються до державного бюджету. Порядок стягнення штрафів визначається Кабінетом Міністрів України.



Список використаних джерел

1. Закон України "Про Захист прав споживачів". Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 20 січня 2016 року № 1791-VIII.

2. Закон України від 21.09.2000 "Про ліцензування певних видів господарської діяльності". Із змінами, внесеними від 06.12.2016. №1774- VIII.

3. Апопій В.В. Теорія та практика торговельного обслуговування: Навчальний посібник // За ред. Апопій В.В. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 496 с.

4. Зрезарцев М.П., Зрезарцев В.М., Параніч В.П. Товарознавство непродовольчих товарів. Навчальний посібник. - Київ.: Центр учбової літератури, 2009.

5. http://subject.com.ua/pdf/332.html.

6. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1023-12.

7. http://www.foxtrot.com.ua/.

8. http://tm.ua/shtrih-kody.html.

Размещено на Allbest.ru

...