Використання фундаментального аналізу для прогнозування цін

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

Кафедра товарознавства і комерційної діяльності в будівництві

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни: «Маркетингова цінова політика»

На тему: «Використання фундаментального аналізу для прогнозування цін»

Виконав: Студент ТКД-41 Токарев М.П.

Перевірила: Доц., к.е.н. Романенко О.В.

Київ 2017

Зміст

Вступ

1. Сутність фундаментального аналізу

1.1 Поняття фундаментального аналізу

1.2 Фундаментальний аналіз на фондовому ринку

1.3 Фундаментальний аналіз на валютному ринку (Forex)

1.4 Фундаментальний аналіз на ф'ючерсних ринках

2. Класифікація чинників, що використовуються у фундаментальному аналізі

2.1 Різновид чинників що використовуються в фундаментальному аналізі

2.2 Індикатори, що впливають на формування чинників фундаментального аналізу

3. Методи фундаментального аналізу

3.1 Класифікація методів фундаментального аналізу

3.2 Приклад використання фундаментального аналізу на підприємстві

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

фундаментальний аналіз фондовий валютний

Фундаментальний аналіз (англ. Fundamental analysis) -- підхід до аналізу фінансових ринків на основі вивчення фінансово-економічної інформації, яка, імовірно, робить вплив на динаміку активу або фінансового інструменту.

Особливістю фундаментального аналізу є те, що його украй складно формалізувати. Звичайно, прийоми і методи цього аналізу досить об'єктивні, проте об'єм інформації і різна інтерпретація цієї інформації учасниками ринку переводять фундаментальний аналіз в розряд мистецтва.

В основі американської школи фундаментального аналізу лежить класична праця Бенджаміна Грехема (англ. Benjamin Graham) і Девіда Додда (англ. David Dodd) «Аналіз цінних паперів» (англ. «Security Analysis»), опублікована ними в 1934 році. Сам Грехем користувався фундаментальним аналізом на практиці і був успішним інвестором. Один з найвідоміших послідовників Грехема, що використовують фундаментальний аналіз, -- Уорен Баффет (англ. Warren Buffett).

На фондовому ринку та валютному ринку інформація, яка підлягає аналізу, різна. Тому умовно виділяють фундаментальний аналіз фондового ринку і фундаментальний аналіз валютного ринку.

Метою моєї роботи є дослідження фундаментального аналізу, як однієї з систем прогнозування цін на фондових та валютних біржах.

Відповідно до поставленої мети сформована низка завдань:

· Відповісти на питання: «Що таке фундаментальний аналіз?»;

· Визначити чинники що впливають на фундаментальний аналіз;

· Дізнатися в якій сфері економіки застосовується фундаментальний аналіз;

· Дослідити які види (методи) фундаментального аналізу існують.



1. Сутність фундаментального аналізу

1.1 Поняття фундаментального аналізу

У системі методів дослідження кон'юнктури ринку найнадійніший методичний апарат має в своєму розпорядженні фундаментальний аналіз, хоча його складність і відносно висока вартість проведення істотно стримують сферу його застосування. Результати фундаментального аналізу є головною умовою високого ступеня ефективності фінансового ринку. З функціонального погляду фундаментальний аналіз - це інтерпретація, оцінка та прогноз впливу на цінову динаміку основних економічних показників та інших подій, що прямо, чи опосередковано відбиваються на ціні фінансового активу.

Характерна риса фундаментального аналізу полягає в тому, що він, на противагу технічному та імовірнісному аналізу, вивчає ті причини, які привели до зміни динаміки певного фінансового активу. При цьому як при технічному, так і імовірнісному підході вищезгадані причини не викликають зацікавлення. Таким чином, головний постулат фундаментального аналізу наступний: спочатку причина, а потім наслідок.

Діапазон досліджень фінансового ринку на основі методів фундаментального аналізу найширший. Основними напрямами такого дослідження є:

1. Аналіз і прогнозування кон'юнктури фінансового ринку в цілому в ув'язці із загальноекономічним розвитком країни.

2. Аналіз і прогнозування кон'юнктури окремих видів і сегментів фінансового ринку.

3. Аналіз і оцінка перспектив фінансового розвитку окремих галузей економіки.

4. Аналіз і оцінка перспектив фінансового розвитку окремих регіонів країни.

5. Аналіз і оцінка фінансового стану і перспектив фінансового розвитку окремих учасників фінансового ринку (кредитно-фінансових установ, страхових компаній, емітентів різних видів фондових інструментів і т.п.).

6. Порівняльний аналіз фінансових і інвестиційних якостей окремих фінансових інструментів і відповідне прогнозування динаміки рівня цін на них.

Фундаментальний (або як його ще називають - факторний) аналіз заснований на дослідженні окремих чинників, що впливають на динаміку показників, що вивчаються, і визначенні можливої зміни цих чинників в майбутньому періоді. Ґрунтуючись на цих даних, аналітик будує модель для визначення справжньої і прогнозної ціни певного активу проти інших однорідних активів. Основна ідея полягає в тому, що неузгоджене збільшення пропозиції знижує вартість активу, а неузгоджене збільшення попиту підвищує його ціну. Коли фахівець дає оцінку справжньої вартості активу, він порівнює її з поточною ціною і приходить до висновку, чи буде він зростати в ціні або падати.

1.2 Фундаментальний аналіз на фондовому ринку

Фундаментальний аналіз на фондовому ринку -- ряд методів прогнозування ринкової (біржовою) вартості компанії, заснованих на аналізі фінансових і виробничих показників її діяльності.

Фундаментальний аналіз використовується інвесторами для оцінки вартості компанії (або її акцій), яка відображає стан справ в компанії, рентабельність її діяльності. При цьому аналізу піддаються фінансові показники компанії: виручка, EBITDA (Earnings Before Interests Tax, Deprecation and Amortization), чистий прибуток, чиста вартість компанії, зобов'язання, грошовий потік, величина виплачуваних дивідендів і виробничі показники компанії.

«Внутрішня вартість» в більшості випадків не збігається з ціною акцій компанії, яка визначається співвідношенням попиту і пропозиції на фондовому ринку. Інвесторів, які використовують в своїй діяльності фундаментальний аналіз, цікавлять в першу чергу ситуації, коли «внутрішня вартість» акцій компанії перевищує ціну акцій на біржі. Такі акції вважаються недооціненими і є потенційними об'єктами інвестицій. Купуючи недооцінені акції, інвестори розраховують, що в умовах ефективності ринку ціна акцій на фондовому ринку буде наближатися до «внутрішньої вартості», тобто в разі недооцінених акцій -- зростатиме.

Фундаментальний аналіз зазвичай буває трьох рівнів:

· на рівні економіки, фундаментальний аналіз включає вивчення національних економічних індикаторів для оцінки поточного і майбутнього стану економіки в цілому;

· на рівні індустрії, фундаментальний аналіз може містити вивчення сил попиту і пропозиції для даного типа продукту або послуги;

· на рівні окремої компанії (фінансового інструменту, цінного паперу), фундаментальний аналіз включає аналіз фінансових і бухгалтерських звітів, управління, стратегії бізнесу і конкуренції

Центральна частина фундаментального аналізу -- вивчення виробничої і фінансової ситуації на підприємстві-емітенті. Аналіз звітності і розрахунок фінансових коефіцієнтів дозволяють визначити фінансовий стан підприємства. Виділяють наступні групи показників:

· показники платоспроможності (ліквідності) -- вони дають уявлення про здатність підприємства здійснювати поточні розрахунки і оплачувати короткострокові зобов'язання. До них відносять коефіцієнт абсолютної ліквідності, проміжний коефіцієнт покриття, загальний коефіцієнт покриття.

· показники фінансової стійкості -- вони показують рівень залучення позикового капіталу і здатності підприємства обслуговувати цей борг. До них відносять коефіцієнт власності (незалежності), питому вагу позикових коштів, питому вагу дебіторської заборгованості у вартості майна, питому вагу власних і довгострокових позикових коштів.

· показники ділової активності -- вони відображають те, наскільки ефективно використовуються кошти підприємства. До них відносять коефіцієнти оборотності запасів, оборотності власних коштів, загальний коефіцієнт оборотності.

· показники рентабельності -- вони дозволяють судити про прибутковість підприємства. До них відносять коефіцієнти рентабельності майна, рентабельності власних коштів, рентабельності виробничих фондів, рентабельності довгострокових і короткострокових фінансових вкладень, рентабельності власних і довгострокових позикових засобів, коефіцієнт продажів.

Аналіз фінансової звітності вимагає від інвестора доброго знання облікової практики, оскільки в істотній мірі його завдання полягає в тому, щоб визначити, наскільки дані бухгалтерських балансів відповідають реальному стану речей на підприємстві, не завищена або не занижений його прибуток, яка вірогідність погашення кратко- і довгострокової заборгованості. Фінансові і виробничі показники аналізують за ряд років, щоб отримати картину розвитку ситуації на підприємстві.

Предметом вивчення є дивідендна політика підприємства, яка дозволяє зробити висновки відносно його інвестиційних планів. Кадрова політика на підприємстві також може послужити джерелом інформації для оцінки перспектив його розвитку. Якщо керівництво приділяє увага роботі з молодими фахівцями, це можна розглядати як позитивний чинник.

Окрім аналізу положення справ на самому підприємстві інвестор, що займається фундаментальним аналізом, вивчає чинники макроекономічного характеру, а також ринок, на якому діє підприємство, що цікавить його. Це відкриває інвесторові розуміння довгострокової і середньострокової кон'юнктури. Таке знання особливо важливе для інвестора, що орієнтується на тривалі тренди.

Аналіз економічної ситуації в країні та її перспектив вимагає знань в області макроекономіки. Інвестор аналізує такі показники:

1. об'єм валового внутрішнього або валового національного продукту;

2. рівень інфляції, безробіття, процентної ставки, об'єму експорту і імпорту;

3. валютний курс;

4. розмір державних витрат і запозичень на фінансовому ринку тощо, оскільки дані змінні визначають загальний економічний клімат в країні.

Макроекономічні чинники характеризуються тим, що вони, переважно, в тенденції однаково впливають на курсову вартість паперів. Наприклад, заходи Центрального банку щодо зміни процентної ставки змінять як загальний рівень інвестиційної активності в країні, так і ставку дисконтування при визначенні вартості паперів.

1.3 Фундаментальний аналіз на валютному ринку (Forex)

Фундаментальний аналіз на валютному ринку (Forex) -- це інтерпретація та оцінка основних економічних показників і факторів розвитку країни. Вивчається поточна ситуація з точки зору політичної, економічної і фінансово-кредитної політики.

Ціллю фундаментального аналізу є визначення істинної, справедливої ціни валюти. Порівнюючи оцінку з поточною ринковою ціною, робиться висновок про те, переоцінена або недооцінена валюта.

Різні макроекономічні показники, що їх використовують при фундаментальному аналізі, публікуються в заздалегідь відомі строки. Для зручності їх відстеження складається календар виходу даних, в якому приводяться і прогнозовані значення показників. Розбіжність прогнозних і фактичних значень показників зазвичай дає підставу для прийняття торгових рішень.

Поточні політичні та економічні новини надаються багатьма інформаційними агенціями в режимі реального часу, і транслюються для клієнтів з реальними рахунками безпосередньо у торговельному терміналі.

Новини можуть бути очікуваними (такими, що публікуються згідно з планом) та неочікуваними (випадковими). До планових новин відносяться виходи економічних показників країн, частково -- інформація політичного характеру -- результати виборів або виступи державних осіб. Випадкові або неочікувані новини зазвичай мають політичне або природне походження (стихійні лиха, війни, політична нестабільність).

Можна виділити чотири групи фундаментальних факторів, що безпосередньо впливають на ринок:

· економічні;

· політичні;

· чутки та очікування;

· форс-мажор -- неочікувані події.

Вплив на валютний ринок економічної групи факторів слідує з аксіоми, що вартість будь-якої валюти є похідною від економічного розвитку країни і може регулюватись за допомогою визначених економічних заходів.

Економічну групу факторів впливу на ринок можна розбити на такі складові:

1. дані про економічний розвиток країни;

2. засідання центральних банків країн та будь-які зміни грошово-кредитної політики (в першу чергу -- облікової ставки);

3. потоки капіталів;

4. операції фондів (хеджевих, інвестиційних, страхових, пенсійних);

5. експорт та імпорт;

6. засідання «великої сімки», економічних та торгових союзів;

7. виступи голів центральних банків, голів урядів, провідних економістів з приводу ситуації на ринку валют, змін економічної політики, економічної ситуації в країні та їх прогнози;

8. валютні інтервенції;

9. суміжні ринки;

10. масштабні спекуляції.

1. Дані про економічний розвиток країни.

Сюди відносяться такі ключові показники як торговий та платіжний баланси, темпи інфляції, безробіття, валовий національний продукт та інші.

Фундаментальним аналізом розвитку економіки займаються спеціалізовані інститути, які визначають та зводять воєдино різноманітні показники економічного розвитку і враховують тенденції розвитку світової економіки. Практика фундаментального аналізу для приватного трейдера зазвичай зводиться до використання експертних оцінок показників економічного розвитку країн. Ці оцінки є результатом роботи тих самих спеціалізованих інститутів, або видаються аналітиками найбільших фінансових установ, або публікуються інформаційними агенціями, що проводять опити відомих економістів.

Вихід даних може привести до значних рухів на ринку. В залежності від інтерпретації того чи іншого індикатору, курс може піти як в один, так в інший бік. Реакція на новину визначається ситуацією на ринку, економічним станом країни, попередніми очікуваннями, та, звичайно, конкретною величиною індикатора, що опублікований.

В більшості випадків виходу даних ми можемо знати тільки одне -- значна зміна показника може призвести до значної зміни курсу, але напрямок такої зміни точно невідомий. Тому час публікації новин -- час можливих сильних рухів та зростання волатильності цін.

На ринку FOREX використовується єдина система котировок валют через американський долар. Таким чином, розвиток американської економіки і вартість американського долара є важливим, якщо не вирішальним, фактором, що визначає спрямованість ринку, спільним для основних валют. Тому головну увагу учасників ринку спрямовано на американський долар й на його «поведінку», яка викликає певні реакції з боку інших валют.

2. Засідання центральних банків та зміни грошово-кредитної політики.

Основним завданням центральних банків є регулювання внутрішнього економічного життя країни, а також внутрішньої та зовнішньої вартості валюти. Тому будь-які засідання центрального банку, або його робочих органів, що займаються питаннями грошово-кредитної політики, викликає підвищений інтерес учасників валютного ринку.

Під грошово-кредитною політикою центрального банку розуміють сукупність засобів, спрямованих на зміну грошової маси в обігу, об'ємів кредитів, рівня процентних ставок та інших показників грошового обігу і кредиту.

Основними інструментами грошово-кредитної політики ЦБ є:

· регулювання офіційної облікової ставки (під які відсотки центральний банк дає кредити іншим банкам);

· операції на відкритому ринку (купівля та продаж державних цінних паперів: облігацій, казначейських зобов'язань).

Зазвичай грошово-кредитная політика ЦБ спрямована на досягнення та збереження фінансової стабілізації, в першу чергу, укріплення курсу національної валюти та забезпечення усталеності платіжного балансу країни.

3. Потоки капіталів.

Якщо боргові зобов'язання держави, облігації і акції активно розкуповуються іноземними інвесторами, це призводить до зростання курсу національної валюти.

Рух капіталу тісно пов'язаний зі спекуляцією валютами. Якщо б на ринку здійснювалися тільки операції для експортно-імпортних розрахунків або поточних розрахунків, курси валют були б сталими та зазнавали тільки незначних коливань.

Враховуючи саме спекулятивний характер операцій, треба розуміти, що навіть невеликі зміни валютного курсу можуть збільшуватися в результаті швидкого переміщення коштів з однієї країни до іншої при зміні ринкової кон'юнктури -- зміни політичного спрямування, очікування економічних проблем або просто руху валютного курсу. Такі процеси можуть відбуватися і в дуже серйозних об'ємах, коли говорять про «втечу капіталів», що може призводити до різких рухів валютних курсів і навіть до фінансової кризи.

4. Операції фондів.

Дуже сильний вплив на довгострокові тенденції рухів валютних курсів мають операції фондів -- хеджевих, інвестиційних, пенсійних та інших. Валютні операції -- один з напрямків їхньої діяльності. Кошти, якими оперують менеджери фонду, величезні. Самими крупними і активними є американські фонди, що розпоряджаються активами в сотні мільярдів доларів. Переслідуючи мету максимально вигідного розміщення коштів, вони постійно переглядають структуру портфелю своїх інвестицій, вкладаючи кошти в акції, урядові та приватні облігації, банківські депозити та інше.

5. Експорт та імпорт.

Експортери та імпортери є постійними учасниками валютного ринку -- у експортерів виникає періодичний інтерес продавати іноземну валюту, а у імпортерів -- купляти її.

Помітний вплив експортерів і імпортерів на ринок існує на японському ринку долара США проти єни. Якщо на ринку немає сильних тенденцій, тоді експортери не пускають курс занадто високо, а імпортери -- занадто низько. Таким чином вони можуть тримати курс деякий час в заданому діапазоні (range). Час від часу в аналітичних оглядах ринку долара проти єни вказуються рівні вірогідного виходу на ринок експортерів (рівень опору) і імпортерів (рівень підтримки).

Вплив експортерів та імпортерів на ринок є короткостроковим й не викликає глобальних трендів, зазвичай їх операції створюють на ринку корекції (відкоти).

6. Засідання «великої сімки», економічних та торгових союзів.

G7 («велика сімка») -- група з сімох найбільших індустріальних країн (США, Японія, Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія, Канада), що проводять регулярні зустрічі для обговорення світових економічних проблем, серед яких і питання валютного регулювання.

Засідання учасників економічних і торгових союзів роблять вплив на курси валют країн-учасниць в залежності від прийнятих спільних рішень або просто висловлених думок.

7. Виступи голів центральних банків, урядів, відомих економістів щодо ситуації на ринку.

Вислови під час доповідей, зустрічей, прес-конференцій державних діячів в багатьох випадках знаходять відгук на ринку, оскільки думка чиновників такого рангу значною мірою відображає тенденції грошово-кредитної і економічної політики органів, які вони представляють. Інформаційні агенції уважно відстежують подібні виступи і в режимі реального часу поставляють тезиси таких висловлювань як «гарячі новини» у своїх стрічках новин. Сила впливу таких висловів буває дуже великою.

Наприклад, двічі на рік (зимою і літом) ринки уважно стежать за виступами голови Федеральної резервної системи перед двома банківськими комітетами Конгресу США (Humphrey Hawkins testimony). У виступі відшукуються будь-які натяки на майбутній напрямок зміни процентних ставок у США. В залежності від інтерпретації виступу може встановитися той або інший тренд по долару США.

Ще політичні діячі користуються своїм впливом, влаштовуючи так звані «словесні» інтервенції. Коли курс національної валюти наближується до критичного рівня, вони починають говорити, що далі курс не піде, що можлива інтервенція і таке інше. Оскільки поінформованості таких людей довіряють і остерігаються їх повноважень, такі вислови починають здійснювати безпосередній вплив на ринок.

Коли курс дійсно знаходиться на несприятливих критичних рівнях, слідом за висловами можуть початися і власне валютні інтервенції, при котрих курс може проходити сотні пунктів за короткий час.

8. Валютні інтервенції.

Валютні інтервенції є однією з форм участі центральних банків у регулюванні вартості національної валюти на зовнішньому ринку. Валютні інтервенції супроводжуються різким викидом або різким вилученням значних об'ємів валюти (мільярдів доларів) з міжнародного ринку.

Проведення інтервенції призводить до руху ринку внаслідок як порушення балансу попиту і пропозиції, так і з причин психологічного характеру, що демонструють зацікавленість органів державного регулювання у тому або іншому напрямку руху валютних курсів.

9. Суміжні ринки.

Часто інформація про зміни ситуації на ринку нафти, дорогоцінних металів і таке інше приводить до зміни ситуації і на валютних ринках. Якщо ми розглядаємо валютну пару EURUSD, то деяку інформацію можна отримати з поведінки валютних пар GBPUSD або USDCHF, а також крос-курсів EURGBP і EURCHF і таке інше.

10. Масштабні спекуляції.

Масштабні спекуляції мають вплив на ринок, схожий зі впливом інтервенції центральних банків, але меншою мірою.

В цілому, для побудови бази для фундаментального аналізу, потрібно слідкувати за комплексом факторів, що відображають стан економіки даної країни:

· показники економічного росту (ВВП, об'єми промислового виробництва та інші);

· зріст грошової маси на внутрішньому ринку;

· рівень інфляції та інфляційні очікування;

· рівень процентної ставки;

· платоспроможність країни та довіра до даної валюти на світовому ринку;

· спекулятивні операції на валютному ринку;

· ступінь розвитку в даній країні інших секторів світового фінансового ринку, наприклад, ринку цінних паперів.

1.4 Фундаментальний аналіз на ф'ючерсних ринках

Методика здійснення фундаментального аналізу біржової діяльності (в цілому та на ф'ючерсних ринках зокрема) передбачає виконання деяких обов'язкових процедур, а саме:

Ш оцінку ринку даного товару, характеристику виробничого та споживчого потенціалу, виявлення можливих клієнтів;

Ш аналіз біржової кон'юнктури, оцінка співвідношення попиту та пропозиції, оцінки циклічності, обчислення показників ділової активності, показників обсягу і структури гуртового товарообігу;

Ш аналіз тенденцій та стійкості біржових цін, обчислення індексів цін, прогнози біржових цін;

Ш аналіз економічної ефективності біржової діяльності;

Ш оцінку стану та інфраструктури біржі.

Офіційним котируванням, або розрахунковою ціною (official guotation, settelement price), для кожної позиції на певний день є ціна, встановлена при закритті біржі або середня ціна останніх декількох хвилин торгівлі контрактом (settle).

Наприклад, для Чиказької товарної біржі (СМЕ), для кожної позиції це середньоарифметичне значення максимальних і мінімальних цін за останні 30-60 секунд торгівлі.

Це котирування використовують для повідомлення цін поза біржею, а також для підрахунку депозитів та маржі і визначення цін ліквідації ф'ючерсів на випадок поставки реального товару.

Біржові котирування регулярно публікують агентство Рейтер, відповідні біржі, усі провідні західні газети, передусім ділові видання -- “Financial Times”, “The Wall Street Journal”, телевізійні агентства СNN, NВС та ін.

В Україні найбільш повну інформацію подають газети “Бізнес”, “Українська Інвестиційна газета”, журнали “Фінанси України”, “Економіка України”, “Ринок цінних паперів України”, “Фондовий ринок”, бюлетені Інституту банку та інші, в Росії -- “Деловой мир”, “Комерсант-Дейли”, “Экономика и жизнь”, “Рынок ценных бумаг”, “Деньги” тощо.

Для абсолютної більшості ділових людей події на біржі, коливання курсів цінних паперів і товарів мають неабияке значення. Процес котирування курсів і цін на кожній біржі має свої особливості. Протягом усього періоду функціонування бірж котирувальні прийоми змінювалися. Розрахункову ціну визначали від середніх арифметичних значень попиту та пропозиції до фіксації цін укладених угод і курсів. За основу фіксації може бути покладено, наприклад, час (перша угода -- відкриття біржі, остання угода -- закриття біржі).

Котирування має служити науково-пізнавальній меті. Воно дає невикривлену індивідуальними факторами або штучними засобами картину загальної оцінки фінансових активів й товарів, що обертаються на біржі в даний час. Продавець за допомогою біржових цін і курсів може визначити, скільки в даний момент коштують його товари, цінні папери і валюта. Котирування дозволяє широкому загалові контролювати ціни, що виставляються при розрахунках на позабіржовому ринку.

Професійний учасник ф'ючерсного ринку при укладанні угоди орієнтується, як правило, не на інтуїцію та щасливий випадок, а робить детальну оцінку ринку, моделює і прогнозує його розвиток. Маючи власні уявлення про перспективи, він ніколи не укладе невиправдано ризикових контрактів. Аналіз біржових цін та курсів відіграє надзвичайно важливу роль. Прогноз майбутнього руху котирувань є певним фактором при прийнятті рішень про відкриття чи закриття позиції. Активами ф'ючерсного контракту, як вже зазначалося у попередніх розділах, можуть бути сировинний товар, іноземна валюта, цінні папери, різні розрахункові індексні параметри.

Будь-який ринок базується на трьох складових - попит, пропозиція та конкуренція. В точці рівноваги попиту та пропозиції створюється зрівноважена ринкова ціна. Такою базовою ціною є ціна спот, або кеш, або ціна активу з негайною поставкою.

Для успішних операцій на ф`ючерсних (строкових) ринках учасники біржових сесій користуються різними методами прогнозування руху цін на ринках. Найбільш відомими і вживаними на ф'ючерсних ринках є саме фундаментальний (fundamental analysis) та технічний (technical analysis) аналізи.

Фундаментальний, або загальний аналіз ринку репрезентує метод визначення можливих змін ціни або курсу на основі інформації про попит та пропозицію. Опираючись на теорію цін, фундаментальний аналіз враховує, що підвищення попиту підвищує ціни та курси і, навпаки, зниження попиту знижує ціни та курси.

Інституції, які займаються фундаментальним аналізом цін і курсів на ф'ючерсних ринках Заходу, уважно стежать за економічними, політичними та природними факторами, що впливають на співвідношення попиту та пропозиції.

На ринках сільськогосподарської сировини до таких факторів належать:

Ш величина врожаю (перспективи врожаю);

Ш обсяги запасів сільськогосподарської продукції;

Ш структура кормів;

Ш погодні умови;

Ш політика уряду щодо учасників цього ринку, виробників;

Ш участь держави як агента цього ринку.

На зарубіжних товарних ф'ючерсних ринках, особливо на ринках сезонної сільськогосподарської сировини, трейдери (спекулянти і хеджери) приймають рішення щодо купівлі-продажу, аналізуючи фундаментальні фактори, що, ймовірно, формують зміни цін. Вони звертаються до аналітиків-фундаменталістів (представників фундаментального аналізу), які після оцінки загальних макроекономічних показників, про які ще буде йти мова, особливу увагу на даному ринку звертають на тенденції зміни сезонних цін. Ці зміни фіксуються на нормальних та інвертних ринках. За умови нормального ринку пшениця, наприклад, продається за найнижчими цінами в липні-серпні, в період збирання врожаю, і за найвищими цінами - з грудня до весни.

Представник фундаментального аналізу, що обслуговує учасників ф'ючерсних зернових ринків, вивчає і тлумачить ринок. Він аналізує попит і пропозицію, тенденцію зміни сезонних цін. Найбільш впливовим фактором, що дозволяє досить достовірно прогнозувати майбутні ціни, є визначення балансу попиту та пропозиції. Для цього використовуються статистичні дані про виробництво, замовлення уряду та регіонів. Достовірність цих даних перевіряє аналітик. Аналітик-фундаменталіст навіть на інформаційно ефективних ринках, поважних щодо кількості та якості інформації, яка публікується в пресі та спеціальних статистичних бюлетнях, завжди перевіряє її. Особливо важливо мати точні відомості стосовно даних про закупи, які збирається зробити уряд.

В Україні для виробництва сільськогосподарської продукції точної статистики немає. Не повністю враховується виробництво фермерських, домашніх господарств та імпорт у прикордонних областях. Аналітик повинен враховувати усі ці дані, оскільки лише тоді він зможе точно прогнозувати обсяги пропозиції. Аналогічно слід оцінювати обсяги попиту.

При формуванні загальної пропозиції беруться до уваги три фактори:

Ш прогнозовані обсяги нового врожаю (площі, врожайність тощо);

Ш залишки старого врожаю;

Ш можливий імпорт.

При аналізі залишків врожаю зернових враховується кількість великої рогатої худоби, свиней, бройлерів та заморожених туш. При аналізі залишків замороженого концентрату апельсинового соку, або, наприклад, бекону, враховується вартість зберігання та інвентарна вартість на складах. На тенденції коливання цін на худобу і м'ясо впливає тривалість строку відгодівлі, наявність та якість кормів, собівартість тощо.

У формуванні загального попиту аналітики фундаментального аналізу виділяють два фактори:

Ш внутрішнє споживання;

Ш можливий експорт.

Особливу увагу аналітики звертають на товари, ціни на які регулює уряд. Наприклад, у США на п'ять із шести товарів, що продаються на ф'ючерсних ринках, ціни регулюються. Це пшениця, кукурудза, овес, соєві боби та бавовна. Фундаменталісти завжди уважно відстежують, скільки цих товарів є в резерві уряду, на які з них уряд виділяє позику. Врахувавши цей аспект (субсидії), аналітики можуть точніше встановити баланс вільного попиту і пропозиції.

Ціни на сільськогосподарську продукцію мають певну сезонну модель. Наприклад, для зернових впродовж року є два цикли зростання і один цикл спаду цін. Свої цикли мають ринки інших сировинних товарів. Однак сезонні цінові моделі можуть руйнуватися під впливом екстраординарних факторів, таких, як значний експорт або імпорт, стихійні лиха, зміни на ринку праці тощо.

Важливим фактором для фундаментального аналізу є рівні цін, що стають вирішальними у спекулятивній грі на підвищення або зниження цін. Щоб визначити завищена чи занижена ціна на даний момент, необхідно ціни порівняти. Фундаменталісти ф'ючерсних сировинних ринків використовують три види таких порівнянь:

1) спостереження за рівнем цін з урахуванням поточної ставки позики уряду;

2) порівняння рівня цін з минулими періодами за подібних умов;

3) порівняння цін на новий урожай з цінами на старий врожай і цінами конкурентних товарів.

Аналіз цих ринкових факторів, - їх різноманітних комбінацій дозволяє аналітикам визначити тип ринкової ситуації. Вони визначають дефіцит загальної пропозиції, перевищення попиту чи його надлишок. В умовах глобалізації економіки такий аналіз проводять міждержавні інституції в цілому на світовому ринку. Так, фахівці Світового банку в кінці ХХ-го ст. прогнозували колосальний дефіцит зерна та продовольства на початок третього тисячоліття, що мало викликати суттєве зростання цін на продукти харчування. Поки що їх прогнози не зовсім підтверджуються, хоча стихійні лиха у багатьох частинах земної кулі одночасно, які нищать врожаї та худобу, можуть внести свої зловісні корективи і призвести до їх підтвердження.

Внаслідок несприятливих погодних умов, можливе пошкодження врожаїв і їх суттєвий вплив на рівень цін, руйнацію балансу попиту та пропозиції, тобто погодні фактори для фундаменталістів сировинних ринків є основними. Крім цього, слід враховувати ситуацію на фінансових ринках: інфляція піднімає рівень цін на сільськогосподарську продукцію, дефляція, навпаки, знижує їх.

Ф. Хорн, дослідник і аналітик ф'ючерсних ринків США, систематизував правила фундаментального аналізу, які можна використати і в Україні для прогнозування майбутніх цін на зерно, цукор, м'ясо тощо. Ось ці правила:

Ш Аналітик визначає повний (загальний) баланс попиту і пропозиції. Він враховує всі фактори, про які йшлося досі. Визначає динаміку зміни залишків, порівнює рівень цін та ринкову ситуацію з минулими періодами.

Ш Аналітик визначає баланс вільного попиту і пропозиції. Для цього він виявляє надлишок або штучний дефіцит. Визначає кількість, яку уряд має купити або продати для ліквідації дефіциту або збалансування попиту і пропозиції. Обчислює можливі скидки або премії на державні позики (порівняно з минулими періодами).

Ш Аналітик повинен розглянути сезонні тенденції, перевірити відповідність ціни логічним тенденціям. Аналітик приймає рішення про відкриття позицій на ф'ючерсних ринках лише за умови чіткої цінової тенденції або якщо на ринку діє особливий фактор.

Ш Аналітик спостерігає за рівнем цін, повідомляючи про надто високий чи низький показник порівняно з минулим періодом, про порушення нормальної цінової ситуації, про можливий протилежний рух цін незалежно від цінової ситуації.

Ш Аналітик враховує дію спеціальних факторів (природні катаклізми, разові значні закупівлі тощо).

Порівняно з фондовим ринком, де фундаментальний аналіз громіздкий і трудомісткий, валютний та товарний ринки більш прогнозовані. Щодо валюти, то вказані фактори, що впливають на утворення валютного курсу, постійно публікуються, аналізуються, поширюються і дозволяють відносно точно передбачати напрями трендів. Однак і на цьому ринку велика кількість потужних спекулянтів валютою часто призводить до несподіванок: різких коливань основних валют або конкретної валюти, проти якої вони діятимуть на ринку.

У свою чергу неспроможність урядів країн призупинити негативні тенденції на фінансових ринках, а тільки заяви про можливість зробити це, не дезінформують аналітиків-фундаменталістів. Вони, як правило, реально оцінюють динаміку відсоткових ставок і, в цілому, основні напрями розвитку економіки, розглядаючи фундаментальні фактори на валютному ринку в обопільному зв'язку: вплив конкретного фактора на офіційну, облікову ставку і стан економіки країни.

Неабияку роль у такому аналізі відіграє додаткова оцінка, а саме очікування та реакція ринку. Аналітики постійно стежать за ринком, за повідомленнями центральних банків, емітентів, фінансових посередників, інвесторів і фіксують вплив певного фундаментального фактора на цінову динаміку. Велике значення тут мають і неофіційні дані, які поширюються швидше, ніж офіційні, підтверджуються або ні, але також викликають на ринку суттєві зміни.

Ринок строкових (ф'ючерсних) контрактів - це ринок нестабільної кон'юнктури. На співвідношення попиту та пропозиції впливає безліч факторів як економічного, так і чисто психологічного характеру.

Фундаментальний аналіз складається із вивчення та аналізу загальноекономічних тенденцій ринку реальних товарів, цінних паперів, валюти, встановлення факторів та прихованих взаємозв'язків, що впливають на його розвиток. На рівень цін та курсів впливають як довгострокові, так і короткострокові прогнози зміни цін і курсів.

Аналіз короткострокових тенденцій на Заході використовує більшість інвесторів. Неабияку роль у цьому процесі відіграє вчасно отримана інформація. За біржовими бюлетенями аналізується брутто та нетто обіг, різниця між попитом та пропозицією, процес торгів. На основі цього аналізу можна передбачити тактику поведінки на біржі на наступний день. При фундаментальному аналізі використовуються дані, що публікуються в пресі, причому фінансові аналітики, як правило, перевіряють їх.

Фундаментальний аналіз на ф'ючерсних ринках складається з таких етапів:

1. Визначається співвідношення ціни на конкретний актив з минулорічною, перевіряється тенденція до зростання або спаду.

2. Визначаються сезонні чи пов'язані з іншими факторами коливання цін або курсів. Наприклад, курс цінних паперів в період масової емісії або ціна пшениці в період збирання врожаю тощо.

3. Порівнюються ціни внутрішнього ринку та світові ціни. Загальний рівень цін у країні - це економічний показник, що впливає на зміну цін конкретних товарів. Таким аналізом виробники цукру в Україні у 1996 р. знехтували, що призвело до різкого зниження цін на цей товар, оскільки основним орієнтиром була висока внутрішня ціна, тоді як світова ціна свідчила про чітку тенденцію до зниження.

4. Перевіряється наявність товарів-замінників, здатних конкурувати з даним активом.

5. Визначається рівень монополізації ринку, адже монопольна ціна -найвища і, як правило, без економічних обґрунтувань.

6. Перевіряється вплив міжнародних подій на ринок активу, визначається рівень державного регулювання цього ринку.

7. Визначається інфляційне очікування для даного активу, оскільки інфляція спричинює такий рух цін на товар, цінні папери, валюту, нехтувати яким неможливо. У період гіперінфляції в Україні єдиним товаром, на який зростала ціна, був високоліквідний долар США, який, проте, на міжнародних валютних ринках у той час дешевшав відносно японської ієни.

Здебільшого фундаментальний аналіз є швидше якісним, ніж кількісним аналізом, він дозволяє визначати сигнали про початок певних тенденцій та їх спрямування.

Довгостроковий прогноз цін та курсів (ф'ючерсних) ще складніший. Аналізуються макроекономічні показники та їх динаміка. Ось найважливіші з них:

Ш модель державного регулювання;

Ш прогноз внутрішніх та зовнішніх політичних подій;

Ш державні пріоритети розвитку;

Ш поточний рівень інфляції;

Ш платіжний (торговельний) баланс експортно-імпортних операцій;

Ш бюджетний дефіцит та запланована грошова емісія;

Ш формування валютного курсу іноземних валют, вартість національної грошової одиниці;

Ш рівень кредитних ставок на кредитному ринку;

Ш рівень промислового виробництва;

Ш структура державного боргу;

Ш валютні резерви Національного банку;

Ш середня заробітна плата та вартість споживчого кошика;

Ш рівень безробіття;

Ш система соціального захисту (пенсії, виплати на безробіття);

Ш система оподаткування;

Ш режим іноземного інвестування тощо.

У період глобалізації відкритих всьому світові фінансових ринків (ф'ючерсних, біржових) великі колектори капіталу (пенсійні фонди, інвестиційні фонди та компанії, промислово-фінансові корпорації, банки, страхові компанії) миттєво переміщують свої кошти туди, де умови стають сприятливими.

Якщо рівень інфляції та банківські відсотки зростають, емісійні банки намагаються запобігти цьому. Надмірне зростання (або спад, як в Україні) зарплати та цін змушує банки вилучати частину грошей з обігу і підвищувати відсоткові ставки за кредити. Проте зростання цих відсотків надто негативно впливає на ринок, у т. ч. на курси валют, цінних паперів та похідних фінансових інструментів, які одразу ж сигналізують про спад.

Таке, здавалося би, позитивне явище, як зміцнення національної грошової одиниці відносно іноземної, призводить до подорожчання товарів на зовнішніх ринках, часом настільки значного, що великі підприємства та навіть цілі галузі стають неконкурентними. Тому є таке правило у біржовиків: чим слабша валюта країни, тим вищі курси цінних паперів її виробників та споживачів, тим сильніша фондова біржа.

Для становлення ф'ючерсних ринків в Україні повинні з'явитися і вже з'являються інституції, що займуть місце аналітиків на цьому ринку. Адже багато галузевих науково-дослідних інститутів мають кадровий потенціал, вміють опрацьовувати таку інформацію, однак поки що її покупцями є економічні засоби масової інформації. При нормальному оволодінні технікою укладення ф'ючерсних угод на товарних та фондових біржах покупцями такої інформації стануть біржовики і сама біржа, фінансисти великих компаній, фермерські асоціації тощо. Саме їм потрібен тривалий ціновий прогноз, без нього неможливий відносно стабільний бізнес, мінімальні ризики, інвестиційна діяльність.

Першим кроком до ринку аналітичних послуг в Україні стало об'єднання відповідних фірм в Товариство Фінансових Аналітиків, яке виконує фундаментальний аналіз, щоправда, лише на фондовому ринку України.



2. Класифікація чинників, що використовуються у фундаментальному аналізі

2.1 Різновид чинників що використовуються в фундаментальному аналізі

Існують різні підходи до класифікації чинників, які використовуються у фундаментальному аналізі фінансового ринку. Досить часто вони підрозділяються на наступні основні групи:

- Макроекономічні чинники, що визначають розвиток економіки країни в цілому;

- Галузеві чинники;

- Регіональні чинники;

- Внутрішньоринкові чинники розвитку фінансового ринку в цілому і в розрізі окремих його видів і сегментів;

- Мікроекономічні чинники, що визначають фінансовий розвиток окремих учасників фінансового ринку;

- Конкретні чинники, що визначають характер обігу на ринку окремих видів фінансових інструментів.

1. Макроекономічні чинники, що визначають розвиток економіки країни в цілому, спричиняють вплив на результати дослідження, здійснювані в процесі фундаментального аналізу по всіх їх напрямах. Основними з цієї групи чинників є: фаза економічного розвитку країни і передумови її зміни в майбутньому періоді; динаміка валового внутрішнього продукту; динаміка національного доходу і пропорцій його розподілу на споживання і накопичення; динаміка обсягу доходів державного бюджету і розміру бюджетного дефіциту; тенденції і обсяги емісії грошей; рівень грошових доходів населення; обсяг депозитних і ощадних внесків населення; індекс (або темп) інфляції; рівень облікової ставки центрального банку і інші.

2. Галузеві чинники використовуються в процесі оцінки методами фундаментального аналізу інвестиційної привабливості окремих галузей, а так само в процесі прогнозування попиту на кредитні ресурси, окремі страхові продукти і т.п. До числа основних чинників цієї групи відносяться: стадія життєвого циклу галузі; рівень державної підтримки розвитку галузі; динаміка галузевого обсягу продукції; середньогалузевий індекс цін; середньогалузевий рівень рентабельності активів і власного капіталу; рівень комерційного і фінансового ризику, характерний для галузі й інші.

3. Регіональні чинники використовуються в процесі аналізу і прогнозування розвитку регіональних фінансових ринків, а також для оцінки інвестиційних якостей окремих цінних паперів, емітованих регіональними державними органами. До числа основних чинників цієї групи, що використовуються в процесі фундаментального аналізу, відносяться: питома вага регіону у валовому внутрішньому продукті і національному доході; співвідношення прибуткової і витратної частин регіонального бюджету; рівень доходів населення регіону; співвідношення міських і сільських жителів в регіоні; рівень розвитку ринкових відносин та інфраструктури регіонального фінансового ринку; чисельність і склад регіональних інституційних учасників фінансового ринку; наявність валютних, фондових, товарних та інших бірж.

4. Внутрішньоринкові чинники розвитку фінансового ринку в цілому і в розрізі окремих його видів і сегментів враховуються в процесі всіх напрямів досліджень, здійснюваних методами фундаментального аналізу. У складі основних чинників цієї групи звично виділяються наступні: обсяг попиту і пропозиції на фінансовому ринку; динаміка фактичного обсягу угод на ринку; динаміка рівня цін на основні фінансові інструменти; місткість фінансового ринку (розрахунковий показник потенційно можливого обсягу операцій на фінансовому ринку, що забезпечує основу для задоволення попиту на окремі фінансові інструменти при рівні цін, що склався); кількість і склад основних фінансових інструментів, що обертаються на ринку; динаміка основних індикаторів фінансового ринку в звітному періоді; співвідношення продажу основних фінансових інструментів на організованому і неорганізованому ринках.

5. Мікроекономічні чинники, що визначають фінансовий розвиток окремих учасників фінансового ринку, враховуються в процесі здійснення фундаментального аналізу окремих емітентів, позичальників, страхувальників і інших категорій учасників з метою виявлення обсягу попиту в окремих сегментах ринку і рівня ризику здійснення окремих фінансових операцій. В процесі використання відповідних методів фундаментального аналізу враховуються наступні основні чинники: темпи економічного розвитку відповідних господарюючих суб'єктів; динаміка приросту їх активів і власного капіталу; співвідношення власного і позикового капіталу, рівень кредитоспроможності і платоспроможності покупців фінансових інструментів і емітентів, рівень фінансової рівноваги їх економічного розвитку та інші.

6. Конкретні чинники, що визначають характер обігу на ринку окремих видів фінансових інструментів, визначаються видом фінансового ринку і особливостями цих інструментів. Особливе значення в процесі здійснення фундаментального аналізу надається таким чинникам, як ліквідність окремих фінансових інструментів, обсяги операцій по них, коливання рівня цін на них тощо.

Ще один класифікаційний підхід передбачає виділення чотирьох груп чинників, що безпосередньо впливають на ринок: економічні; фінансові; політичні; кризові. Існують також й інші підходи щодо визначення фундаментальних чинників: економічні; політичні; чутки й очікування; форс-мажор. Механізм врахування всіх цих чинників при роботі на фінансовому ринку наведено на рис. 1.

Економічна група чинників і їх вплив на ринок базується на аксіомі, що будь-яка валюта, або об'єкт угоди є похідними від економічного розвитку країни і їх вартість може регулюватися за допомогою певних економічних заходів. Економічні фактори знаходять свій прояв в економічних показниках стану економіки тієї чи іншої країни.

На відміну від економічних, політичні чинники не мають чіткої визначеності ані у вигляді сталих індикаторів, ані у часі оприлюднення інформації. Їх аналіз здійснюється через регулярний моніторинг політичної ситуації.

Рис. 1 Загальна схема застосування фундаментального аналізу

Складністю під час оцінювання кризових чинників є непередбачуваність і масштабність їх впливу. Так, остання фінансова криза негативно вплинула на економіку багатьох країн світу. Навіть Україна, незважаючи на незначну інтеграцію у світову фінансову систему, суттєво відчула її вплив.

Ринок реагує і на чутки, що періодично з'являються. Визначити їх значущість ще складніше, ніж проаналізувати той або інший макроекономічний індикатор. Чутки з'являються несподівано і виникають з будь-якого приводу. При цьому необхідно оцінити не лише зміст чуток, але і дати оцінку особам, які їх поширюють. Існує правило реакції ринку на чутки: «при чутках купувати, при фактах продавати».

Фінансові чинники певною мірою є непередбачуваними, оскільки процентна політика центральних банків, установлення норм резервування, політика дій на відкритому ринку до моменту оприлюднення перебувають у засекреченому вигляді і мають, зазвичай, неочікуваний ефект, незважаючи на те, що ринок завжди пильно стежить за поведінкою центральних банків і намагається її передбачити.

На практиці фундаментальний аналіз зводиться, як правило, до аналізу макроекономічних показників. До ключових показників національної економіки (макроекономічних індикаторів) відносять динаміку економічного зростання, темп інфляції, рівень безробіття і рівновагу платіжного балансу. У економічній науці взаємозв'язок цих чотирьох величин, отримав назву «магічний чотирикутник».

2.2 Індикатори, що впливають на формування чинників фундаментального аналізу

Всі фундаментальні індикатори можна класифікувати таким чином:

1. За можливістю вимірювання:

* Кількісні (натуральні та вартісні; абсолютні та відносні);

* Якісні.

Кількісні індикатори характеризують кількісні результати функціонування економіки. Якісні індикатори характеризують умови розвитку економіки, її ефективність. За ними визначаються інтенсивне використання ресурсів, максимальні кінцеві результати на кожну одиницю останніх, розраховуються потреби економіки і можливості їх забезпечення.

Натуральні індикатори є основою для визначення вартісних значень, за ними аналізується матеріальна структура виробництва, розробляються матеріальні баланси. Вартісні індикатори характеризують результати розширеного відтворення у вартісних одиницях виміру. Лише за ними може визначатися динаміка економічного розвитку. Також вони дозволяють аналізувати галузеву та регіональну структури ВВП, здійснювати зіставлення рівня економічного розвитку країни з рівнем розвитку інших країн.

Абсолютні індикатори - це показники результату, приросту в натуральному або вартісному вимірі. Характеризують розміри соціально-економічних явищ. Відносні індикатори - це показники порівняння, ефективності, темпів економічного розвитку, питомої ваги, тобто структури.

1. За ринками:

* Загальні;

* Індикатори фондового ринку та ринку капіталів;

* Індикатори грошового ринку;

* Індикатори товарного ринку.

2. За сферою охоплення:

* Грошові;

* Психологічні;

* Динамічні.

Грошові індикатори орієнтовані на економічні та фінансові дані, оскільки вони допомагають оцінити загальну ситуацію в економіці, тобто зовнішні сили, що безпосередньо впливають на прибутковість компаній і динаміку ціни активів. Прикладами грошових індикаторів є процентні ставки, обсяг грошової маси, розмір споживчого і корпоративного боргу і рівень інфляції.

Психологічні індикатори виявляють зміни в очікуваннях інвесторів, причому нерідко до того, як ці зміни відобразяться в цінах. При аналізі окремого активу ціна буває часто єдиним доступним критерієм оцінки настрою інвесторів. При вивченні кон'юнктури ринку дуже важливо усвідомлювати настрої та очікування учасників, тому для цього використовують психологічні індикатори, побудовані незалежними експертами на опитуваннях різноманітних груп суб'єктів економіки.

Динамічні індикатори показують, що реально відбувається з цінами в даний момент. Вони дають аналітику глибше уявлення про динаміку цін, чим самі ціни. До їх числа входять всі технічні індикатори ціни/обсягу, що застосовуються до різних ринкових індексів (наприклад macd промислового індексу доу-джонса) тощо.

3. За характером інформації систему економічних індикаторів можна поділити на три основні блоки:

По-перше, блок глобальних показників, які відображають сучасний стан економіки даної країни в цілому (gdp - валовий внутрішній продукт; gnp - валовий національний продукт; unemployment - рівень безробіття, implicit deflator - індекс інфляції, price index - індекс цін);

По-друге, економічні показники, які відображають нинішній стан певної галузі економіки країни, або сфери діяльності (retail sales - рівень роздрібного продажу, retail ex auto - рівень роздрібного продажу, без урахування авто продажу, housing starts - початок будівництва нових будинків, non-farm production - обсяг виробництва (без урахування сільського господарства), new sales existing home sales - рівень продажу нових та вже існуючих будинків, відповідно, construction spending - витрати на будівництво, business inventories - виробничі та товарні запаси, consumer credit - рівень споживчого кредитування);

...