Оцінка та регулювання витрат складових логістичної інфраструктури підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Теоретико-методологічні основи формування складу витрат засобів логістичної інфраструктурі підприємства

1.1 Роль і функції організаційного процесу зберігання готової продукції і вимоги до її розміщення за допомогою логістичної діяльності підприємства

1.2 Категорії ефективності логістичного процесу на складі

1.3 Транспортні витрати функціонування складу підприємства та шляхи їх зниження

1.4 Господарська характеристика ПАТ «Завод ЗБК ім. С. Ковальської»

2. Оцінка витрат складу підприємства при використанні методів розміщення.

2.1 Методи розміщення продукції на складі і їх вплив на витрати до складської вантажопереробки

2.2 Виробничо-технічні параметри складу готової продукції ПАТ «Завод ЗБК ім. С. Ковальської»

3. Удосконалення логістики на підприємстві ПАТ «Завод ЗБК ім. С. Ковальської»

3.1 Характеристика вихідних даних і їх обробка за допомогою методу АВС

3.2 Характеристика масивів даних, підготовлених для введення в модель лінійного програмування

3.3 Інтерфейс рішення оптимізаційної задачі та інтерпретація результатів реалізації оптимізаційної моделі

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Будь-яке ринкове підприємство, особливо - виробниче, одним із головних завдань ставить за мету (підвищення прибутковості діяльності) зниження неефективних витрат. Сьогодні цій меті служить одна з молодих, але заслужено користується повагою і довірою наук - логістика. Саме з її допомогою можна вирішити більшість проблем, які ставили в глухий кут багатьох фахівців через необхідність урахування безлічі факторів, що впливають, на невизначеність позицій або не точності даних.

Склад, як сучасний логістичний підрозділ є одним з підрозділів підприємства, на прикладі якого можна побачити всю міць логістичних рішень і застосовуваних логістами інструментів. Але для їх використання необхідні не тільки знання, а й наявність у фахівців сучасних комп'ютерних програм, вміння користуватися математичними операторами та мати логістичну сміливість і знати можливі ризики логістичного рішення.

Таким чином, сучасна логістика надає широкі можливості для оптимізації роботи логістичної інфраструктури підприємства, і відповідно - для мінімізації витрат і підвищення прибутковості виробничої діяльності.

Актуальність логістики, як науки і практичної діяльності підкреслюється численними науковими дослідженнями таких фахівців, як Б.А. Анікін, В.В. Волгін, А.М. Гаджинский, В.В. Дибська, А.А. Канке, В.Ю. Конотопський, М.Н. Кузнєцова, Т.В. Левіна, Г.Г. Льовкін, Ю.М. Неруш та А.Ю. Неруш, Т.Н. Скоробогатова, О.В. Толмачов і багато інші.

Виходячи з вищевикладеного матеріалу, вважаємо тему дослідження актуальною.

Об'єкт дослідження нашої роботи є - ПАТ «Завод ЗБК ім. С. Ковальської».

Предмет дослідження є організація розміщення готової продукції на складі ПАТ «Завод ЗБК ім. С. Ковальської».

Мета роботи - оцінка організації складської логістики підприємства та розгляд пропозицій щодо оптимізації засобів логістичної інфраструктури складу готової продукції підприємства.

Для досягнення мети були визначені наступні завдання:

· дослідити теоретичні основи складської логістики;

· дати характеристику фінансово-господарської діяльності та складського процесу ПАТ «Завод ЗБК ім. С. Ковальської»;

· визначити метод вдосконалення розміщення готової продукції на складі ПАТ «Завод ЗБК ім. С. Ковальської».

Практичне значення одержаних результатів дослідження - використана модель визначення оптимальної структури складу готової продукції, яка може бути використана в практиці більшості сучасних промислових підприємств середнього і великого бізнесу, а її результати успішно застосовані на підприємствах будіндустрії.

Реалізація та апробація роботи, проводилась на підприємстві ПАТ «Завод ЗБК ім. С. Ковальської». Методологічною основою дослідження є діалектико матеріалістичний метод пізнання і засновані на ньому загальнонаукові, спеціальні та приватно-наукові методи. В роботі використано аналіз і узагальнення літератури з теми дослідження, структурні методи аналізу, елементи економічного і фінансового аналізу, методи математичної статистики та логістики, графічне і табличне представлення даних.

1. Теоретико-методологічні основи формування складу витрат засобів логістичної інфраструктури підприємства

1.1 Роль і функції організаційного процесу зберігання готової продукції і вимоги до її розміщення за допомогою логістичної діяльності підприємства

Без складу та автопарку сучасне підприємство уявити дуже складно - практично всі виробники продукції потребують формування на власній території, як запасу сировини, матеріалів, комплектуючих для створення продукту, так і місця зберігання (навіть короткочасного), обробки та комплектації готової продукції. Склад, термінал, логістичний центр сьогодні є сполучною ланкою підприємства і контрагентів, центром обробки товарів в регіональній, міжнародній торгівлі, складські комплекси регулюють вантажоперевезення, формуючи транспортну логістику.

Ще на початку 21 століття багатьма фахівцями складська логістика розглядалася в основному як логістика запасів - наприклад, в навчально-методичному комплексі з логістики О.В. Блейхер немає окремого розділу, присвяченого складській логістиці, де представлена тема логістики запасів, хоча склад і досліджується як складова інформаційного логістичного процесу.

Таким чином, складська логістика визначає, керує і відповідає за ефективне рух матеріальних, сервісних, транспортних, інформаційних та інших пов'язаних потоків. Особливістю складу готової продукції ми вважаємо перехідну позицію від матеріального потоку всередині підприємства до зовнішнього матеріального потоку від виробника до споживача.

Теорія логістики визначається необхідністю складу, як елемента логістичної системи і потребою координування невідповідності ритмів виробництва продукції, її транспортування і споживання товарів: виробництво налаштоване на випуск партій продукції, які влаштують споживача (при наявності товарного запасу), але існує часовий розрив виробництва і споживання і транспортування малої кількості продукції невигідна. Саме оптимізацією ритмів цього процесу (потоків) займається склад.

На рисунку 1.1 представлено неузгодженість ритмів виробництва та споживання товарів, що пом'якшує, та нівелює виробничий склад.

Рис. 1.1. Неузгодженість ритмів виробництва і споживання товарів

Таким чином, «за допомогою складського господарства досягається надійне функціонування матеріального потоку підприємства. Підрозділ згладжує коливання в потреби і наявності ресурсів, викликані природними причинами, політичними подіями, комерційною обстановкою та іншими факторами. Тому головною метою підсистеми є раціональне складування ресурсів при оптимальних витратах.

Складське господарство з позиції традиційної теорії управління - самостійний структурний підрозділ, з точки зору логістичної концепції - інтегрований елемент системи (підприємства) [13].

За функціональними областями логістики розрізняють склади в постачанні, виробництві та розподіленні - наприклад, регіональні постачальницькі бази, в яких акумулюються товари, матеріали, сировина для підприємств галузі, знижують витрати на транспорт, комплектування; виробничий склад фірми (цеху, дільниці), що займається формуванням запасів сировини і комплектуючих для безперебійного забезпечення роботи, витратних матеріалів, обладнання, інструментів і т.п.

Класифікація виробничих складів так само, як і всіх, досить широка і різноманітна за класифікаційними ознаками визначає специфіку складу як виробничого підрозділу, різноманітність яких зображено на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Класифікація складів промислових підприємств [9]

Таким чином, склад готової продукції виробничого підприємства можна визначити як матеріальний загальний збутовий склад. Основним призначенням цього складу є створення умов і підтримання безперервного руху продукції виробництва в сферу споживання, тобто перетворення виробничого асортименту в товарний, а також оптимальне забезпечення покупців товару необхідної їм продукцією підприємства заданої якості і з мінімальними витратами.

Після проведеного аналізу літератури з логістики складування, можемо зробити висновок, що до специфіки складів готової продукції можна віднести такі характеристики, як:

· знаходження на території виробничого підприємства;

· переважно власні склади підприємств;

· відносно стабільна, однорідна номенклатура;

· тарний, штучний вантаж;

· прямі логістичні канали між виробником і споживачем;

· чітка періодичність надходження продукції на склад та відносна чіткість реалізації товару при швидкій оборотності великих партій;

· можливість цілодобової або позмінної організаційної роботи складу відповідно до виробничих технологій;

· можливість використання товару в іншому власному виробничому процесі (мінімальні витрати, максимальна чіткість виконання заявки);

· високий рівень механізації, автоматизації складської роботи;

· висока включеність логістики складу в логістику підприємства.

Складське господарство в 21 столітті набуває нової функції, яка заснована на логістичному ставленні до руху потоків матеріально інформаційних ресурсів, які дозволяють контролювати логістичну інфраструктуру.

Організація зберігання готової продукції починається з рішення декількох питань при первинному логічному плануванні виробництва:

· Чи потрібен підприємству власний склад готової продукції або можна використовувати орендований?;

· Де повинен (повинні) бути розміщений (и) склад (и) готової продукції?;

· Скільки приміщень потрібно для складування виробленої продукції?;

· Які функції буде виконувати склад готової продукції як одиниця логістичної системи виробництва підприємства?

Відповіді на ці питання можуть бути сформульовані на початковому етапі планування виробництва, тому що вони повністю повинні відповідати меті, характеристикам майбутнього виробництва. При цьому необхідно орієнтуватися не тільки на початковий етап виробничої діяльності фірми, а й на її перспективний розвиток. Відповідь на запитання про власний або орендованому складі А. М. Гаджинский пропонує знайти способом «Make-or-Buy Problem» (тобто вирішенням завдання «Зробити або купити»).

Питання розміщення складу готової продукції у промислового підприємства зазвичай не виникає, тому що виробництво спочатку оснащується власними складськими приміщеннями та територіями для формування виробничих запасів матеріалів, комплектуючих, сировини та готової продукції. Крім того, багато промислових підприємств планують на своїй території склад готової продукції як невіддільну частину логістичної системи фірми, яку невигідно віддаляти від виробничих цехів через подорожчання транспортування готової продукції на склад, складнощів з організацією повернення продукції зі складу, високою ймовірністю порушень в логістичних, інформаційних, документальних системах, які супроводжують сам виробничий процес.

Кількість складів визначається за параметрами, які враховуються при розрахунку повної вартості матеріальних потоків і підтримання організації розподілу складів.

Вибір системи складування продукції на складі - основне завдання оптимального виконання складів своїх функцій. Система складування готової продукції передбачає оптимальне розміщення продукції на складі і раціональне управління складськими роботами, для чого необхідно вживати заходів щодо збереження якості продукції, щодо підвищення ефективності та ритмічності роботи транспорту для зниження непродуктивного часу і витрат, поліпшенню використання складських територій і площ, оптимізації використання робочого часу фахівців складу. Для організації зберігання готової продукції необхідно зонування складу - визначення оптимальних пропорцій складських площ для кожної складської діяльності. «За взаємним розташування робочих зон можливо близько 40 компонувальних рішень складу. Склади можуть бути розділені на дві групи: склади з одностороннім і двостороннім розташуванням складських зон. Основні схеми компоновок складу: тупиковий варіант з прямоточним, фронтальним, бічним, кутовим вантажопотоками; прохідний (наскрізний) варіант з прямоточним, боковим, зворотним і кутовим вантажопотоками. Розташування основних робочих зон впливає на систему складування, основні внутрішньо-складські вантажопотоки, технологію переробки вантажу, орієнтацію логістичного процесу, об'ємно-планувальні рішення складування».

Планування складу повинно забезпечувати «безперешкодне переміщення вантажів між технічними зонами незалежно від того - підлягають вони зберіганню чи ні. Вантаж повинен надходити з одного боку складського приміщення, складуватися в середині і відвантажуватися з іншого боку, так як «прямий вантажопотік» гарантує мінімальні витрати, пов'язані з переміщенням матеріалів всередині складу».

1.2 Категорії ефективності логістичного процесу на складі

Роль складського господарства в діяльності підприємства визначається метою його створення, в його логістичній структурі склад готової продукції - завершальний пункт, що організовує саме останню дію підприємства - відвантаження товарів споживачеві (рис. 1.3).



Рис. 1.3. Підприємство як логістична система

Джерело складено автором

зберігання готовий продукція логістичний

На виробництві склад - один з найважливіших компонентів технологічного виробничого процесу, що має власні організаційні, економічні, логістичні, технологічні та інші умови ефективного функціонування.

Як підкреслює А. Рікошінскій, ефективність роботи складу може бути досліджена з двох сторін: в «широкому» розумінні цього слова, тобто підвищення якості функціонування логістичної системи, до складу якої входить склад, і в «вузькому» розумінні, тобто ефективність роботи самого складського комплексу. Як критерій оцінки «широкої» ефективності використовується критерій мінімуму сукупних логістичних витрат, пов'язаних з наскрізним управлінням товарним і супутнім йому інформаційним і фінансовим потоком при забезпеченні необхідного рівня складського обслуговування. В якості інтегрального критерію «вузької» ефективності функціонування складу можна застосувати показник різниці доходів від роботи складу і величини наведених загальних складських витрат, які складаються з суми витрат на зберігання, поточного обслуговування запасів, страхування ризиків, пов'язаних із запасами» [21].

Основна логістична функція складу готової продукції - це перетворення виробничого асортименту продукції підприємства в споживчий асортимент відповідно до попиту. Для оптимального виконання цієї функції на складі має бути проведено узгодження потреб постачальників готової продукції (виробничих цехів, виробництва в цілому), споживачів товару (як постійних, так і разових), транспортних підприємств (різних видів і потужностей), самого складу як логістичної одиниці. Виникає при цьому узгодженні потреба у тимчасовому зберіганні ресурсів (функція зберігання) вимагає «забезпечити необхідні умови зберігання ресурсів; розглянути відповідний алгоритм дій з розміщення цих ресурсів і вилучення їх з місць зберігання; організувати ефективний облік і контроль за динамікою наявних запасів та ін.

На якість складських операцій впливають: обсяг надходження і відпуску; розміри товарних запасів; умови транспортування та відвантаження; асортиментна структура товарообігу і спосіб упаковки товарів; габарити, вага товарів, товарних місць; умови і порядок зберігання; площа складу, планування зон, наявність конструктивних елементів; габарити складських приміщень; наявність і види технологічного обладнання, машин; інші чинники логістичної організації складської діяльності Основні логістичні принципи переробки вантажу на складі: «Планування - поділ складу на основні робочі зони і визначення послідовності проходження вантажу через ці зони; раціональність - планування руху матеріального потоку при скороченні кількості операцій до мінімально необхідної величини і ліквідація зворотних вантажопотоків; ефективність використання складських потужностей - зберігання вантажу на складі має забезпечувати максимальне використання площі складу і висоти; оптимальний рівень оснащеності - вибір технічної оснащеності повинен бути продиктований особливостями складу, що переробляється вантажем і економічною доцільністю; універсалізація обладнання - застосовується підйомно-транспортне обладнання повинно виконувати технологічні операції, щоб скоротити парк на складі до мінімуму» [22, с. 232].

У таблиці 1.1 представлені основні показники ефективності, результативності роботи будь-якого складу відповідно до ключових факторів складської логістики (якість складського сервісу і задоволення запитів споживачів, використання інвестицій, рівень логістичних витрат, тривалість логістичних циклів, продуктивність складських операцій).

При розширеній оцінці якості складської логістики використовуються статистичні параметри, кількісно визначають поточний стан на певний момент часу і якісні параметри, які оцінюють динаміку стану складської логістики за період.

Таблиця 1.1

Показники ефективності та результативності логістичного процесу на складі.

Ключові фактори	Показники ефективності та результативності
Якість складського сервісу і задоволення споживачів	· забезпечення виконання замовлення точно до зазначеного терміну; · повнота задоволення замовлення; · точність параметрів замовлення; · точність підтримки рівнів запасів; · кількість повернень замовлень; · помилки у виконанні замовлень; · випадки втрат, розкрадань, псування і т.п.; · повернення товарів покупцями; · претензії споживачів; · оцінка замовником ступеня задоволення сервісом.
Використання інвестицій	· швидкість і кількість оборотів запасів; · використання оборотного капіталу; · середній рівень запасів на складі; · повернення на інвестиції в основні фонди; · використання інвестицій в складську інфраструктуру; · використання інвестиції в технологічне обладнання.
Транспортні витрати	Розглянемо в підрозділі 1.3 нашого дослідження
Час логістичних циклів	· час обробки замовлень споживачів; · час доставки замовлення; · час підготовки і комплектації замовлення; · час виконання замовлення.
Продуктивність	· кількість оброблених замовлень в одиницю часу; · вантажні відправки на одиницю складських потужностей і вантажомісткості транспортних засобів; · використання складського простору; · кількість операцій вантажопереробки на годину.

Джерело складено автором

В результаті розглянутого, ми можемо оцінити якість логістичного використання площ і обсягів складу, його обладнання та транспорту, його персоналу, при цьому з огляду на деякі впливові фактори і принципові можливості.

1.3 Транспортні витрати функціонування складу підприємства та шляхи їх зниження

Вся діяльність складу готової продукції повинна бути рентабельна і логістично ефективна, для чого підприємство повинне домагатися максимально можливої логістичної раціональності складської роботи за всіма функціями і видами складських робіт:

· Раціонально планувати використання території, логістично вірно зонувати площі, що призводить до зниження витрат і оптимізації процесу переробки продукції. Це, в свою чергу, призводить до зростання прибутку підприємства та підвищення привабливості фірми для покупців, що цінують якість і швидкість виконання договірних зобов'язань.

· Ефективно планувати і здійснювати розстановку складського обладнання, що також позитивно впливає на показники потужності складів і, відповідно, на зниження складських логістичних витрат.

· Формувати найбільш ефективний парк машин, механізмів і іншого обладнання складу, що дозволяє мінімізувати витрати на оснащення складу підйомно-транспортними машинами, на їх обслуговування і ремонт, на заробітну плату водіїв, кранівників.

· Мінімізувати маршрути внутрішньоскладових перевезень, що знижує експлуатаційні витрати, збільшуючи пропускну здатність складу і, відповідно, швидкість виконання замовлення.

· Інтенсифікувати складську діяльність по утилізації відвантаження (об'єднання дрібних вантажів в більш велику партію), організації централізованої доставки, що дозволяє скоротити витрати вантажоперевезень, пропозиція цих послуг позитивно впливає на імідж виробника.

· Оптимізувати діяльність інформаційної складської підсистеми що скорочує час покупця на оформлення документів, знижує витрати підприємства, знижуючи одночасно ймовірність документальних помилок.

Щоб встановити ефективність складської логістики, потрібно визначити логістичні показники, які дозволяють оцінити якість логістичної системи і її складових, її ефективність [7, с. 122].

Основні параметри оцінки логістики складу ми розглянули вище, а в даному розділі досліджуємо основні, які впливають на параметри економічної ефективності - логістичні витрати, які необхідно мінімізувати, зберігаючи при цьому високу якість складської діяльності.

Економічна ефективність - це «результативність використання обмежених ресурсів, яка вимірюється ставленням їх витрат до виробничого обсягу товарів і послуг. Логістика має високий потенціал економічної ефективності. Ефективність логістики конкретизується показниками: рівнем запасів і скороченням потреби в складських площах; часу проходження матеріалів по логістичному ланцюгу; тривалістю циклу обслуговування замовлення; якістю і рівнем сервісу; розмірами партії вантажів; рівнем використання виробничих потужностей; маневреністю; адаптивністю і стійкістю роботи; збереженням якості продукції при доставці.

Економічна ефективність складського зберігання - це «здатність обраних методів зберігати товари з найменшими втратами раціональними витратами на зберігання. Товарні втрати і витрати на зберігання відносяться до найважливіших критеріїв вибору методу і термінів зберігання. Втрати можна знизити за рахунок скорочення термінів зберігання до мінімального або за рахунок застосування дорогих методів. Високі витрати на зберігання не завжди окупаються скороченням втрат, а в окремих випадках витрати виявляються істотно вище, ніж прибуток від скорочення втрат. Цим пояснюється необхідність розрахунку реальної економічної ефективності обраних методів зберігання товару, з урахуванням реальних товарних втрат і витрат на зберігання. В.В. Дибська, формулюючи основні питання вирішення завдань логістики схилявся до наведеної схеми раціональної системи складування (рис. 1.4) [7, с. 169]:

· визначення місця складу в логістичному ланцюгу й його функції;

· визначення загальної спрямованості технічної оснащеності складської системи (механізована, автоматизована, автоматична);

· визначення завдання, якій підпорядковані плануванню системи складування;

· вибір елементів кожної складської підсистеми;

· створення комбінації обраних елементів усіх підсистем;

· здійснення вибору конкурентоспроможних варіантів з можливих;

· техніко-економічна оцінка кожного конкурентоспроможного варіанту;

· альтернативний вибір оптимального варіанту.



Рис. 1.4. Основні питання при вирішенні завдань логістики складування

Джерело складено автором

Вибір конкурентоспроможних варіантів оптимальної системи складування і складської логістики визначається оптимальними логістичними витратами функціонування складу. «Ключові/комплексні показники ефективності логістичної системи - основні вимірювачі ефективності використання ресурсів в компанії для сформованої логістичної системи, в комплексі оцінюють результативність логістичного менеджменту і є основою логістичного планування, обліку і контролю».

Транспортні витрати класифікуються за основними ознаками (Рис. 1.5.). Оптимізація складського господарства може здійснюватися на різних рівнях: в цілому організації діяльності складу, її матеріально технічного, інформаційного оснащення. Особливість логістичних витрат складської діяльності - в чіткому визначенні місця їх виникнення (склад) і в різноманітті витрат за видами логістичної функції - відповідно до виконанням на складі декількох логістичних функцій. Тому логістичні витрати складської діяльності визначаються багатьма показниками, серед яких [15]:

· витрати на управління запасами, внутрішньоскладового транспортування;

· витрати, пов'язані з якістю продукції та сервісу;

· витрати на складську вантажопереробку і зберігання;

· витрати, пов'язані з процедурами виконання замовлень;

· логістичні витрати на одиницю вкладеного в запаси капіталу;

· загальні логістичні витрати на одиницю складського товарообігу.

Таким чином, основна група логістичних витрат проводиться за центрами відповідальності, тобто за основними видами логістичного впливу на матеріальні потоки: роботі з запасами, транспортуванні всередині складу, визначенням якості продукції (товарів), сервісної роботи і діяльності по виконанню замовлення, вантажопереробки та безпосереднього зберігання, а також (окремо, розрахунково) за капіталом на одиницю запасу і за сумарними витратам на товарообмінну одиницю.

Рис. 1.5. Класифікація логістичних витрат [5, с. 147]

Значущою для процесу оптимізації і підвищення ефективності складської діяльності є підрозділ логістичних витрат складської діяльності на:

· витрати виконання елементарних і комплексних логістичних операцій;

· втрати від іммобілізації засобів в запасах - це зниження прибутковості через «заморожування» руху матеріального потоку (наприклад, при надлишку готової продукції на складі) при неузгодженості виробничої програми і надходження замовлень;

· збиток від недостатнього рівня логістичного менеджменту і сервісу - до цього збитку призводять проблеми неякісної логістики;

· витрати на логістичне адміністрування.

На складські логістичні витрати, їх величину і частоту виявлення, впливають такі характеристики, як ціна і вага товару; асортимент і номенклатура на складі; особливі вимоги до зберігання, переробці, транспортуванні (сприйнятливість готової продукції до пошкодження і відповідні вимоги до організації складської логістики).

Для багатьох складів підприємств, важливим параметром, який впливає на витрати є компактність товару, тобто відношення ваги продукції в упаковці до обсягу упаковки: тарифи і послуги обернено пропорційні компактності готової продукції, тому підприємства намагаються максимально підвищити компактність готової продукції. Витрати, їх розмір - провідна ознака якості логістики, показник оптимальності складування.

Е.А. Єрьоміна пише, що при контролі витрат потрібно:

1. Контролювати витрати в місцях їх виникнення.

2. Обробляти дані з різних видів витрат по-різному.

3. Скорочувати види діяльності з метою скорочення витрат.

Спроби знизити рівень додаткових витрат рідко ефективні (знижується якість продукції).

Основні методи аналізу логістичних витрат для їх оптимізації:

· бенчмаркінг (порівняння власних витрат з витратами конкурентів);

· вартісний нормативний метод дослідження елементів витрат;

· функціонально-вартісний (поетапне дослідження потоку витрат для виявлення оптимальних технологій).

Т.Н. Абрамкіна стверджує, що сьогодні логістичні витрати в вартості продукції можуть доходити до 20-30% (в 2015 році були представлені дані, що «в Україні вартість кінцевої продукції та сировини може включати до 80% логістичних витрат»), але «за оцінками фахівців, використання прикладних логістичних систем дозволяє зменшити матеріальні запаси майже на 80%, витрати на обладнання - на 50% ».

А.П. Тяпухін рекомендує вибирати варіант реконструкції складу по групам техніко-економічних показників: «обсяг роботи складів; швидкість обороту ресурсів; ефективність використання складських площ і обсягів; використання підйомно-транспортного устаткування; продуктивність праці, ступінь і рівень механізації; якість обслуговування споживачів; розмір капіталовкладень в складське господарство; собівартість переробки вантажу; термін окупності капіталовкладень», при цьому підрозділяючи сам предмет аналізу: «предметом дослідження складської логістики є основні фонди складського господарства логістичних систем, а логістики запасів - матеріальна частина оборотних коштів, розташованих на складах даних логістичних систем».

В.І. Сергєєв розділяє оцінку логістичного процесу на складі на показники ефективності логістичного процесу по ключовим факторам (Таблиця 1 п.1.3 роботи) і критерії ефективності роботи складу (рис. 1.6.) в залежності від цілей аналізу, синтезу, управління складської системою.

Одним із сучасних методів оптимізації витрат є моделювання бізнес-процесів складування як технологічного процесу управління потоками для підвищення пропускної здатності складу без залучення значних додаткових ресурсів. «Моделювання процесів на складі служить для визначення маршрутів товарних потоків, вибору стандартів документообігу, формування організаційно-штатної структури і алгоритмів функціонування» і включає в себе:

· стандартизацію процесів (формалізацію, системний опис алгоритму);

· мережеве планування процесів (для визначення структури процесу, складу і взаємозв'язку центрів відповідальності, що дозволяє провести аналіз логістичного процесу для управління операціями) з термінованою структурою і використанням імовірнісних методів оцінки робіт;

· складання поетапних технологічних карт, що регламентують цикл операцій, щоденних графіків роботи складу і його підрозділів.

Критерії	Методика розрахунку
Складський товарообіг	Об'єм складського товарообігу визначається в сумі (тонах), виходячи з рівня товарних запасів, площі та об'єму складських приміщень, кількість стелажів і в них секцій для зберігання товарів.
Рівень товарних запасів	Запаси плануються в днях складського товарообігу і в грн.
Площа та об'єм складських приміщень	Розмір і висота складських приміщень визначаються планом і диференціюються з врахуванням подальшої експлуатації. При цьому підлягають уточненню площі для зон: звичайного та висотного зберігання, прийому та відправки вантажу, кранового прольоту, дебаркадера, адміністративних, технічних і побутових служб.
Число стелажів та піддонів	Кількість стелажів визначається площею складу і кроком колон; необхідність в піддонах визначається за нормами, які передбачені у вказаних вище нормативах технічного устаткування.
Число секцій в стелажах	Кількість секцій в стелажах визначається їх розміром (застосовуються для зберігання в них товару) і наявністю стелажів на складі.
Робоча сила	Робочі затрат встановлюються на обслуговуючі склади працівників (застосовуються до видів і марок механізмів в розрахунку на одиницю вантажообігу - піддон, вагон)
Робота на 1-го робочого	Виробіток на одного робітника визначається вартістю переробляючих ним вантажів, з розрахунку на відповідну одиницю часу.

Рис. 1.6. Критерії ефективності роботи складу [12, с. 589-590]

«Мережеві моделі дозволяють значно підвищити ефективність управління операціями технологічного процесу за рахунок: скорочення їх тривалості на основі раціонального вибору оптимальних варіантів структур етапів; усунення дублювання операцій; зниження трудомісткості операцій; усунення непродуктивних операцій на основі їх поєднання і раціоналізації; визначення місць зосередження ручної праці з метою знаходження шляхів і способів його скорочення або повного усунення; раціонального обліку матеріальних цінностей і своєчасного оформлення необхідних документів; застосування піддонів і контейнерів». Все це позитивно впливає на зниження непродуктивних, неефективних витрат складу, підвищуючи прибутковість і прибутковість складської роботи.

Активно використовується логістичне моделювання при оптимізації складських систем - в руслі теми нашого дослідження цікавим є досвід створення О.І. Бабиною імітаційної моделі складу промислового підприємства з виробництва бетону. Оптимізаційна імітаційна модель дозволила знайти оптимальне рішення (показники функціонування складу можуть бути поліпшені до 15%) по мінімізації використовуваних на складі ресурсів (мінімізація матеріальних запасів, зменшення загальних складських витрат, скорочення черг на обробку матеріальних потоків на складі) і відповідного зростання прибутку підприємства [3, с. 41-50].

Важливо, що такі моделі (розглянута модель в програмному середовищі ExtendSim) дозволяють не тільки вирішити проблеми конкретного стану складу і відповідних витрат, але і прогнозувати динаміку цих витрат при різних варіантах розвитку ринкової, виробничої, складської ситуації. Істотним недоліком даного способу, тобто його практичного застосування в логістиці підприємств, вважаємо, відсутність кваліфікованих фахівців і (головне) відсутність у підприємств можливості і культури використання оптимізованого програмного середовища в роботі логістичної служби.

Транспортні витрати оптимізуються за допомогою моделей теорії управління складськими запасами. З детермінованих моделей теорії використовується модель визначення економічно вигідного розміру замовлення виробів одного виду (EOQ) - зі значущими обмежувальними параметрами використання цієї моделі до майбутніх складських операціях, але досить проста і зрозуміла. З імовірнісних моделей використовуються:

· детермінована EOQ-модель, яка дає можливість враховувати коливання попиту на виріб і дозволяє наявність тимчасового проміжку між розміщенням замовлення і доставкою виробу;

· (r, q)-модель дає можливість враховувати замовлення поповнення складських запасів до їх мінімальної кількості (збереження гарантійного запасу), прагнучи до мінімізації очікуваних витрат; подальша корекція (r, q) -моделі проведена для ситуації, коли брак запасів призводить скоріше до втрати продажів, ніж до заборгованостей - цей варіант оптимізації також дозволяє мінімізувати витрати;

· (s, S)-модель може бути використана в подібних ситуаціях для оптимізації управління мережами складів з одночасно одержуваними замовленнями кількох окремих предметів вимоги, що додатково знижує загальний мінімальний складський запас;

· (r, S)-модель використовується без тривалого моніторингу рівня запасу товарів, але вона призводить до більш високих витрат на зберігання запасу.

Широке застосування методу ABC-аналізу дозволяє тільки згадати про нього в роботі як про модель, що дозволяє домогтися більш реалістичного результату. Використання АВС і XYZ-аналізу, в т.ч. спільне, для оптимізації розміщення продукції на складі розглянуто в підрозділі 1.4 даної роботи.

Таким чином, оцінка логістики складу з точки зору співвідношення складських витрат з рівнем складського обслуговування проводиться за такими групами показників: інтенсивність складської діяльності; ефективність використання об'єму складу; фінансові показники складської діяльності (з рівнем збереження зберігається продукції); якість складського сервісу і задоволеність його споживачів.

Оптимізація складської діяльності за витратами відбивається «на точності виконання замовлень, особливо при впровадженні сучасних інформаційних систем, що забезпечує якість підготовки замовлень клієнтів, а отже, дозволить компанії забезпечити зростання рівня обслуговування клієнтської бази. Результатом оптимізації стане скорочення загальних витрат діяльності складу, підвищення валового прибутку, можливість зниження загальної вартості активів і т.д. В результаті цього - виникне можливість для компанії забезпечити підвищення прибутковості своїх активів [10, с. 289] (Рис. 1.7).

Рис. 1.7. Результати оптимізації функціонування складу

З наведеного вище, можемо зробити висновок про значущість контролю і оптимізації складських витрат для прибутковості роботи підприємства, про різноманітність логістичних методів виявлення неефективних складських витрат. Розглянемо методи розміщення продукції на складі і оцінимо їх вплив на складські витрати.

1.4 Господарська характеристика ПАТ «Завод ЗБК ім. С. Ковальської»

Базою для проходження виробничої практики був ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської», який є найбільшим виробником бетону та залізобетонної продукції в Україні. Від часу заснування у 1956 році і до сьогодні завод не припиняє виробництво та розробку нових видів продукції. Підприємство розташовується в м. Київ по вул. Будіндустрії 7.

Після проведеної екскурсії, я зробив висновок, що Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської - це одне з провідних підприємств будівельної галузі в області виробництва і поставок ЗБВ, яке має багатий досвід в реалізації збірного залізобетону.

Завод залізобетонних виробів має виробничо-складські потужності, що дозволяють пропонувати широкий перелік продукції, як для цивільного, так і для промислового будівництва.

Разом з фахівцями заводу, було прийнято участь у зустрічах з замовниками де ми підбирали для їх будівництва необхідні ЗБВ вироби за номенклатурою, і де я також ознайомився із організацією логістичні схеми, завдяки яким поставки будуть ритмічними, а транспортні витрати - мінімальними.

Залізобетонні вироби, залізобетонні конструкції є основою основ будь-якого сучасного будівництва. Виробництво ЗБВ використовує поєднання двох унікальних якостей металу і бетону.

Для того щоб будівництво працювало ритмічно, ЗБВ повинні доставлятися суворо за затвердженим графіком. Тому продаж ЗБВ, як правило, передбачає і точні терміни поставок. З огляду на досить солідну вагу, перевезення ЗБВ здійснюється тільки спеціалізованим авто і залізничним транспортом. Ідеальним є варіант, коли виробництво ЗБВ знаходиться в безпосередній близькості від будівельного майданчика: в цьому випадку транспортні витрати, як і терміни поставок, будуть мінімальними.

Мною було проведено аналіз відповідності затвердження СНіПів і ГОСТів всіх залізобетонних виробів, який показав, що на даному заводі строго використовуватися всі правила та норми для досягнення поставленої мети

На сайті розглядаємої компанії представлені тільки найкращі залізобетонні вироби в асортименті, достатньому для повної комплектації цими матеріалами практично будь-якого будівництва. Дані ЗБВ використовуються в Києві і всій Україні, протягом вже багатьох років, і свідчення тому - сотні об'єктів, зведених з їх допомогою.

Підприємство постійно займається технічним переозброєнням, замінюючи застаріле обладнання, активно впроваджуючи нові технології, створюючи нові комплектуючі та споруди:

Придбано новий майданчик для виробництва залізобетонних конструкцій, проведена комплексна її забудова, включаючи п'ять прольотів по випуску залізобетону, що дозволило збільшити його випуск на 130 тис. м3 на рік.

Під час моєї практики був відкритий новий парк автомобільної техніки, який забезпечує виробництво інертними матеріалами і здійснює транспортування продукції по об'єктах нашої країни.

Мною було розглянуто документацію по проведенню реконструкції БСУ, де всі процеси виготовлення продукції автоматизовані, впроваджений комп'ютерний метод управління процесами. Впроваджено також систему менеджменту якості: продукція заводу сертифікована відповідно до міжнародного стандарту ISO 9001.

Загальна середньорічна чисельність персоналу підприємства останнім десятиліття - близько 150 чоловік, в тому числі кваліфіковані кадри: серед них чимало фахівців нагороджених званнями «Заслужений будівельник України», «Почесний будівельник», орденами і медалями за сумлінну працю.

Діяльність в ПАТ «Завод ЗБК ім. С. Ковальської» ведеться на підставі автоматизованої обробки документів компанії.

Протягом терміну проходження практики мною також було опрацьовано та проаналізовано бухгалтерський баланс, (таблиця 1.2, діаграма 1.1) і фінансові результати діяльності підприємства (таблиця 1.3., діаграма 1.2) (додаток Б), які показали, що за фінансовими результатами роботу підприємства можна вважати досить прибутковою: чистий прибуток підприємства зріс з 5 818 до 84 388 млн. грн., але її частка в загальній сумі виручки щорічно невелика.

Таблиця 1.2

Аналіз бухгалтерського балансу ПАТ «Завод ЗБК ім. С. Ковальської»

Актив	2015	2016	2017
Необоротні активи
Основні засоби	135 458	127 186	194 738
Відкладені податкові активи	683	834	242
Інші необоротні активи	6 400	-	-
Підсумок по розділу І	142 541	128 020	194 980
Оборотні активи
Запаси	380 158	376 787	307 710
ПДВ	1 189	-	-
Дебіторська заборгованість	507 015	529 520	696 167
Фінансові вклади	66 952	95 634	69 130
Грошові засоби і грошові еквіваленти	2 119	6 592	4 430
Інші оборотні активи	-	-	69
Підсумок по розділу ІІ	957 433	1 008 533	1 077 506
Баланс	1 099 974	1 136 553	1 272 486
Капітал і резерви
Статутний капітал	14	14	14
Нерозподілений прибуток	105 898	77 021	160 576
Підсумок по розділу ІІІ	105 912	77 035	160 590
Довгострокові зобов'язання
Позикові засоби	114 440	128 092	100 405
Інші зобов'язання	25 876	25 876	40 475
Підсумок по розділу ІV	140 316	153 968	140 880
Короткострокові зобов'язання
Позикові засоби	77 255	49 643	95 967
Кредиторська заборгованість	671 742	846 760	870 196
Оціночні зобов'язання	8 031	9 147	4 853
Інші зобов'язання	96 718	-	-
Підсумки по розділу V	853 746	905 550	971 016
Баланс	1 099 974	1 136 553	1 272 486

а)

б)

в)

Діаграма 1.1 Динаміка показників балансу ПАТ «Завод ЗБК ім. С. Ковальської»: актив і пасив: а) 2015р.; б) 2016р.; в) 2017р.

Таблиця 1.3

Аналіз показників Звіту про фінансові результати

Показники	2016	2017
Виручка	3 478 456	4 242 294
Собівартість продаж	3 120 526	3 744 355
Валовий прибуток	357 930	497 939
Комерційні витрати	207 705	211 035
Управлінські витрати	116 447	138 236
Прибуток (збиток) від продаж	33 778	148 668
Інші доходи	349 002	609 521
Інші витрати	373 025	649 629
Прибуток (збиток) до оподаткування	9 755	108 560
Поточний податок на прибуток	3 937	24 172
Чистий прибуток	5 818	84 388



Діаграма 1.2. Динаміка фінансових результатів ПАТ «Завод ЗБК ім. С. Ковальської»

При цьому відбулося також збільшення виручки від реалізації і собівартості продажів, що призвело до зростання валового прибутку; незначне зростання комерційних і управлінських витрат привів до значного приросту прибутку від продажів. У підприємства частка власних коштів в загальній сумі пасивів занадто мала, весь необоротних капіталу, а також велика частина оборотного капіталу сформовані за рахунок позикових коштів (короткострокових і довгострокових). До кінця періоду помітна тенденція до зростання дефіциту джерел фінансування запасів. Розрахункові показники ліквідності і фінансової стійкості, як і ділової активності, що не є позитивними, можна говорити про проблеми платоспроможності і фінансової стійкості ПАТ «Завод ЗБК ім. С. Ковальської». За результатами оціночного аналізу результатів фінансово-господарської діяльності зроблено наступні висновки:

· в аналізованому періоді відбулося збільшення валюти балансу, виручки, чистого прибутку;

· протягом усього розглянутого періоду найбільшу частину активів займають оборотні активи (в основному запаси і дебіторська заборгованість);

· в структурі пасивів найбільшу питому вагу займають короткострокові запозичення, частка власних коштів підприємства невелика;

· протягом досліджуваного періоду у підприємства немає власного оборотного капіталу. Це говорить про те, що всі необоротні активи, а також велика частина оборотного капіталу сформовані за рахунок позикових коштів, переважно короткострокових;

· баланс кожного року не є абсолютно ліквідним;

· значення всіх коефіцієнтів ліквідності і фінансової стійкості не відповідають встановленим нормативам;

· при розгляді абсолютних показників фінансової стійкості видно, що підприємство знаходиться в кризовому фінансовому положенні;

· значення показників рентабельності і ділової активності протягом аналізованого періоду невеликі, при цьому на кінець розглянутого періоду за рахунок зростання виручки і чистого прибутку помітний їх невеликий приріст.

Як першочергових заходів для оптимізації звітності та фінансово-господарського становища ПАТ «Завод ЗБК ім. С. Ковальської» можна запропонувати:

· збільшувати виручку від реалізації за допомогою програм зниження комерційних і управлінських витрат, а собівартості продукції;

· оптимізувати структуру активів підприємства та їх джерел (знижувати рівень запасів і витрат, знижувати рівень дебіторської заборгованості та позикових коштів);

· збільшувати рівень власних джерел в загальній структурі пасивів;

· збільшувати оборотність дебіторської заборгованості, не допускати зростання кредиторської заборгованості;

· вишукувати додаткові джерела доходів, не допускаючи зростання витрат по іншій діяльності.

2. Оцінка витрат складу підприємства при використанні методів розміщення.

2.1 Методи розміщення продукції на складі і їх вплив на витрати до складської вантажопереробки

Проблема збільшення пропускної спроможності складу без зміни його обсягів є одним з актуальних питань складської логістики. С. Таран ще в 2007 році, піднімаючи подібне питання щодо торгового складу, говорив про те, що не будь-який склад можна модернізувати для додаткового товарного потоку (робоча висота складу повинна бути щонайменше дев'ять метрів, крок колон 9-12 метрів).

Для невеликого торгового асортименту із зберіганням частини товару кілька місяців, невисокому товарообігу і зростання часу на обробку замовлень С. Таран пропонував варіанти: використання стелажних секцій меншої довжини; Вузько-прохідні технології з підбором відповідної техніки; застосування комбінованого способу розміщення товарів на набивних (для однорідних товарів великих обсягів) і універсальних (для інших товарів) стелажах; використання гравітаційних і універсальних стелажів - зведена таблиця дозволила визначити: використання набивних або гравітаційних стелажів, що дозволить збільшити ємність складу на 26%, але кількість обслуговуваних товарних позицій знижується до 58,5% (набивні стелажі), до 29% (гравітаційні стелажі).

Я вважаю, що така модернізація неприпустима через різке зниження складованого асортименту. Цей приклад показує складність зміни складського розміщення товарів. При подібній потребі в заводському складі завдання ускладняється необхідністю мінімізації часу зберігання, синхронізацією з планами ДБК і т.д.

Розглянемо особливості продукції Заводу залізобетонних виробів домобудівництва (далі - ЗЗБВД) і вимоги до розміщення її на складах.

Визначення робочих обсягів місткості складу готової продукції ЗЗБВД виробляють за формулою (2.1) [4, с. 142]:

(2.1)

де, В₁ - добовий обсяг готових виробів, м3;

Т - тривалість зберігання (10-14 діб).

Площа складу готової продукції ЗЗБВД визначається за формулою (2.2.) [4, с. 142]:

, м2 (2.2)

де, К₁ - коефіцієнт, що враховує площу проходів, проїздів, дорівнює 1,5;

К₂ - коефіцієнт збільшення площі складу при застосуванні різних кранів: мостових - 1,3; баштових - 1,5; козлових - 1,7.

Готова продукція ЗЗБВД поставляється на окремий склад з формувального цеху, в якому було здійснено її технологічна витримка. Запас готових ЗБВ на складі зазвичай планується на 10-11 робочих діб [4, с. 143].

Площа зони зберігання складу готової продукції ЗЗБВД підрозділяється на місця зберігання кожного асортиментного рядку: якщо ЗЗБВД випускає цокольні стінові панелі серії 111-97 (Додаток Д), то складування проводиться окремо зовнішніх і внутрішніх панелей. Площа цих місць розділяється по маркам (розмірно-вагових даними). З метою скорочення простоїв транспорту і забезпечення рівномірної завантаженості кранів, кількість штук виробів в прольотах повинно бути приблизно однаковою, а вироби одного типу рекомендується складувати в різних прольотах.

У розглянутому прикладі площа складу готової продукції, призначена для складування панелей, де буде розділена на 2 майданчики (Зовнішніх і внутрішніх цокольних стінових панелей), при цьому на першій площі повинні бути визначені місця зберігання виробів шести марок, а на другий - дев'яти місць зберігання. Планування складу готової продукції залежить від номенклатури вироблених марок продукції і при її зміні, як і зміні обсягів виробництва, зміні технології виготовлення продукції, склад повинен провести перепланування своїх площ. Також для оптимізації складських витрат важливо привести використання площ у відповідність з технологією складського руху товару, схемою і оснащенням складської діяльності, змінами переваг замовників.

Логістичне рішення по розміщенню продукції оптимізується з використанням методики ABC-XYZ-аналізу та ряду інших, застосування яких обумовлено специфікою постановки і умов реалізації завдання оптимального розміщення в конкретних випадках. Розглянемо їх докладніше.

Класифікація за методом АВС (рис. 2.1) - це виявлення і угруповання товарів за трьома групами по привабливості для клієнта, по впливу на товарообіг, за доходом, за витратами; в складської логістики він дозволяє визначити «гарячі» і «холодні» зони розкладки товарів.

Рис.2.1 - Класифікація продукції за АВС-методу [24, с. 589]

Метод заснований на класичному методі Парето, використовуваному в економіці, менеджменті, маркетингу, логістиці. Суть правила Парето в тому, що в процесі досягнення будь-якої мети нераціонально приділяти об'єктам, що утворюють малу частину вкладу, то же час, що і об'єктам першорядної важливості. Згідно з правилом Парето безліч керованих об'єктів ділиться на дві неоднакові частини. Метод АВС передбачає більш глибокий поділ на три частини [5,с.114] відповідно до мети аналізу за певним алгоритмом, представленим на рис 2.2.

Для оптимізації розміщення продукції на складі важливо, що АВС-метод дозволяє розділити продукцію по частоті замовлення - часто відпускаються товари, що зазвичай складають невелику частину складського асортименту і логістично-вірного їх розташування в максимально зручних і розташованих поблизу зон відпуску продукції, у місцях де це є оптимальним розташуванню і рідше необхідні покупцями великогабаритні безтарні товари, що дозволяє значно скоротити час на їх обробку та транспортування. Продукція, яка потрібна рідше, розташовується уздовж «Холодних» ліній складу.

Рис 2.2 - Алгоритм проведення аналізу по АВС-методу

Для більш точного поділу асортименту на три групи використовуються графічні методи [5, с. 117-125] - метод визначення меж за допомогою дотичної до кривої АВС і метод визначення меж за допомогою петлі АВС-аналізу. Використання АВС-методу дозволяє мінімізувати переміщення персоналу та обладнання при складській обробці продукції, що скорочує витрати складу на зберігання і обробку товарів, підвищує якість складської діяльності, знижує обсяги недоотриманого заводом прибутку, позитивно впливаючи на імідж підприємства.

Найбільше впливають на застосування результатів АВС-аналізу в складській логістиці такі характеристики, як ступінь рівномірності попиту на складський ресурс і точність прогнозування.

Ці характеристики можна врахувати за допомогою XYZ-аналізу, логіка цього аналізу аналогічна АВС-аналізу, але підстава угруповання відповідає поставленим проблем. Поділ асортименту поділяється на три групи: до групи Х входить продукція рівномірного попиту або попиту з незначними коливаннями, тобто асортимент цієї групи досить передбачуваний за попитом. У групі У збирається продукція, яка користується незначним попитом (наприклад, залежить від сезону, від інших передбачуваних факторів впливу) - це асортимент з середньо-прогнозованим попитом. Асортимент групи Z - це епізодично необхідні позиції, запит на які прогнозувати складно.

...