Дослідження теоретичних і практичних аспектів управління конкурентоспроможністю підприємства

Рентабельність підприємства визначається як відношення балансового прибутку до собівартості продукції і помножене на 100 %. У нашому випадку вона становить:

1641/7935*100%=20,7%

Дослідивши бухгалтерську звітність і визначивши рентабельність можна сказти, що ТзОВ «ЕНЕРГОЛІС» працює ефективно і є прибутковим. Йому слід і надалі прицювати у цьому напрямку і розширувати своє виробництво для завоювання більшої частки ринку.

2.3 Аналіз маркетингової діяльності

Жодне підприємство не обходиться без маркетингової діяльності. Адже не достатньо лише виробити продукцію, а її ще й потрібно збувати. Проте не лише в цьому заключається маркетингова діяльність.

Маркетингова діяльність сучасного підприємства характеризується необхідністю проводити аналіз великого об'єму інформації. Своєчасно аналізувати маркетингову інформацію без застосування інформаційних технологій неможливо. В першу чергу це викликано тим, що скоротилися терміни технологічного процесу з випуску товарів. З іншої сторони, загострення конкуренції та скорочення термінів розробки товарів-аналогів потребує швидких точних дій.

Основними компонентами маркетингової діяльності на підприємстві є дослідження товарної, цінової, збутової і комунікаційної політики. На великих підприємствах цим займається маркетинговий відділ, на менших - сам директор або власник, або інша людина.

На підприємстві, яке я досліджувала в даній курсовій роботі, на жаль, немає маркетингового відділу, він лише в планах. Але в штаті працівників є маркетолог, який і займається всіма цими питаннями.

Аналізуючи товарну політику, можна сказати, що основним видом діяльності ТзОВ «ЕНЕРГОЛІС» є виробництво товарів деревообробки. Також воно займається гуртовою та роздрібною торгівлею. Асортимент товарів досить широкий. Підприємство виробляє:

1. Продукція деревообробки:

- Коробка дверна;

- Лиштва

- Дошка для підлоги

- Блокхаус

- Дошка

- Плінтус дерев'яний

- Вагонка дерев'яна

- Бруски дерев'яні

- Поручень дерев'яний

- Пиломатеріали

2. Пластик:

- Вагонка пластикова ПВХ 100мм (біла і кольорова)

- Полоса стартова (біла і кольорова)

- Кутник внутрішній та зовнішній (білий і кольоровий)

- Плінтус пластиковий (білий і кольоровий)

- Сайдинг

3. Паливні брикети

4. Буд матеріали:

- двері шпоновані

- двері з натурального дерева

- ламінат вологостійкий 31 - 32 класів

- та багато іншого.

Найбільшим попитом користуються такі товари, як дошка, вагонка пластикова, двері шпоновані. Споживачі почали надавати перевагу виробам з пластику, адже вони дешевші ніж дерев'яні. Більший попит на товари у весняно-осінній період, адже саме тоді люди роблять ремонти і будують будинки.

Асортимент ТзОВ «ЕНЕРГОЛІС» постійно поновлюється новинками ринку.

Що ж до цінової політики, то можна сказати, що ціни на продукцію встановлюються відповідно до характеристик цільового ринку, асортименту пропонованої продукції і рівня конкуренції.

Ціна товару забезпечує сталий запланований прибуток і конкурентоспроможність торговця. Водночас вона може змінюватись залежно від завдань, що вирішує підприємство у визначений час і на конкретному ринку, тобто ціни на товар треба використовувати для пристосування до умов ринку: витрат, попиту, конкуренції, це здійснюється за допомогою змін у прейскурантах, націнок, знижок, компенсацій, застережень до умов продажу.

Керівнийтво ТзОВ «ЕНЕРГОЛІС» використовує стратегію гнучких цін, тобто до кожного клієнта є свій підхід і обирається найоптимальніша ціна.

На ціну впливають такі фактори:

1) Оплата по факту;

2) Оплата з відтермінуванням 30 днів;

3) Продаж товарів під реалізацію.

Ціни на товари підприємства є демократичними і відповідають якості товарів. Вони є дещо нижчими, ніж у конкурентів, тим самим забезпечуючи більший попит (Див. Додаток 2).

Аналізуючи збутову діяльність, варто сказати, що ТзОВ «ЕНЕРГОЛІС» є безпосередньо виробником продукції, основними споживачами якої є оптові та роздрібні торговці, рідше - прості споживачі. Тобто підприємство застосовує дворівневий канал розподілу.

До оптових торговців, яким переважно стабільно підприємство реалізовує свою продукцію належать такі будівельні гіпермаркети як «Епіцентр», «СтарБуд» по всій Україні. Також частина товарів експортується в такі країни як Чехія та Німеччина.

Також поруч з підприємством розташований невеличкий магазинчик, де можна замовити, або придбати потрібний товар.

Розташування виробництва, на мою думку, вибрано правильно. Воно розташоване неподалік від держлісгоспу, який є основним постачальником сировини. Завдяки цьому значно скорочуються витрати на її доставку, а отже і собівартість продукції. Але є й негативна сторона такого розташування: відділ закупівель також знаходиться там де і виробництво, поблизу лісу, а туди важко добиратись і деякі клієнти просто можуть не знайти його. Але так як основними споживачами підприємства є оптовики, які являються постійними клієнтами, то проблем не виникає. Також ТзОВ «ЕНЕРГОЛІС», при потребі, надає таку послугу, як доставка товарів, що є дуже зручним для клієнтів.

Так як продукція підприємства, яке досліджується в даній курсовій роботі є товарами особливого попиту, то вона не потребує активної рекламної діяльності. Проте просувати товар все ж таки потрібно. З цією метою були встановлені 3 бігборди з рекламою ТзОВ «ЕНЕРГОЛІС». Також компанія має свій сайт в Інтернеті, де розміщена вся інформація як про саме підприємство, так і про продукцію, яку воно виробляє і реалізовує. Також на сайті є контактні дані, за якими можна зв'язатися з представниками підприємства і дізнатися всі деталі, що Вас цікавлять [http://enlis.com.ua/]. На думку керівництва компанії, це найкращий спосіб комунікацій, адже на сьогоднішній день майже кожен вміє користуватись всесвітньою мережею Інтернет, і з кожним роком все більше і більше людей використовує її для того, щоб придбати або продати той чи інший товар, тому що в такий спосіб економиться як час, так і кошти.

Ще ТзОВ «ЕНЕРГОЛІС» зареєстроване на багатьох будівельних сайтах, таких як ОВ, Львів Маркет, Woodex, BudNet та багато інших.

Також на підприємстві застосовується стимулювання збуту - існує гнучка система знижок, індивідуальний підхід до кожного клієнта.

На підприємстві застосовують такі знижки:

· знижки за кількість придбаного товару;

· бонусні знижки постійним клієнтам;

· знижки за термінову оплату готівкою та ін..

Сильні та слабкі сторони підприємства модна представити зи допомогою SWOT-аналізу .

Таблиця 2.2. SWOT-аналіз ТзОВ «ЕНЕРГОЛІС»

S (Сильні сторони) Досвід роботи на вітчизняному та іноземному ринку; Високий рівень кваліфікації працівників, обслуговуючого персоналу, керівника; Зменшення собівартості продукції за рахунок зниження загальногосподарських витрат; Перевірені і надійні постачальники сировини; Стабільний характер надходження грошових коштів згідно заключних договорів; Попит на продукцію існує протягом року; Наявність природних ресурсів.	W (Слабкі сторони) Вилучення значних сум з обороту на закупівлю нового обладнання; Відсутність відділу маркетингу; Слабкий сайт; Відсутність он-лайн придбання товарів; Незначна підтримки держави; Обмежений ринок збуту вторинної продукції.
O (Можливості) Розширення асортименту продукції; Залучення іноземних інвесторів; Розширення збутової мережі; Стабільний ріст попиту на продукцію закордонних споживачів; Збільшення реалізаційних цін на продукцію переробки. Розширити спектр послуг, а саме встановлення підлоги, вагонки або дверей.	T (Загрози) Нестабільна ситуація в країні; Створення дрібних підприємств деревообробної промисловості Складність і натягнутість процедури оформлення продукції для експортних поставок; Нестабільність податкового законодавства; Падіння якості продукції у весняно-літній період, у зв'язку з підвищенням температурного режиму.

Використовуючи сильні сторони і можливості підприємства можна розширити збутову мережу за рахунок випуску нових видів продукції; направити кошти на розвиток виробництва, за рахунок збільшення цін та зменшення собівартості продукції; залучення нових покупців за рахунок відкриття власного магазину.

За допомогою сильних сторін можна нейтралізувати такі загрози:

- утримання покупців фірми від переходу до конкурента, за рахунок використання гнучкої цінової політики й збільшення якості продукції;

- зниження собівартості продукції за рахунок використання новітніх технологій.

Також можна визначити, які слабкі сторони можуть перешкодити скористатися можливостями. До них належить:

- у результаті вилучення значних сум з обороту на закупівлю новітнього обладнання зменшення випуску продукції та незадоволення існуючого попиту;

- накопичення низькосортної продукції через відсутність правильної маркетингової політики.

Найбільшими загрозами, збільшеними ще й слабкими сторонами підприємства є:

- розвиток дрібних деревообробних підприємств та відсутність маркетингової політики - загроза ринку збуту.

- загроза з боку нестабільного податкового законодавства, обмежений ринок збуту в Україні.

2.4 Аналіз управління конкурентоспроможністю ТзОВ « Енерголіс» на регіональному ринку

На сьогоднішній день на території Львівської області зареєстровано 22 підприємства, які займаються деревообробкою. Причому 7 з них є фізичними особами підприємцями, 7 - приватними підприємствами і 8 - товариства з обмеженою відповідальністю. Підприємство, яке досліджується в даній курсовій роботі має форму товариства з обмеженою відповідальністю, на якому працює 56 працівників. Багато підприємств, які знаходяться в регіоні є незначними, а саме на 9-ти з них прицює менше 10 чоловік, на 8-ми - від 10 до 20 і лише на 5-ти - від 30до 200 чоловік, тому конкуренція в регіоні є незначною.

У наш час спостерігається чітка взаємозалежність між конкурентоспроможністю підприємства і рівнем його економічного благополуччя. Тому кожне підприємство максимально повинно використовувати свої можливості, для того, щоб залишатись конкурентоспроможним, отримуючи при цьому необхідний для існування та подальшого розвитку прибуток. Саме тому виникає питання управління конкурентоспроможністю підприємства, оскільки даний процес за існуючих на ринку умов є достатньо важливим для кожного підприємства.

Управління конкурентоспроможністю підприємства - це сукупність заходів, які спрямовані на систематичне вдосконалення виробу, постійний пошук нових каналів збуту, нових груп покупців, поліпшення сервісу, реклами.

Перш ніж аналізувати управління конкурентоспроможністю підприємства, потрібно визначити його об'єкт. Таким об'єктом для ТзОВ «ЕНЕРГОЛІС» є рівень конкурентоспроможності підприємства, необхідний і достатній для забезпечення можливості підприємства успішно конкурувати на деревообробному ринку у даний період часу шляхом випуску й реалізації конкурентоздатних виробів і послуг.

Частка, яку займає ТзОВ «ЕНЕРГОЛІС» на ринку деревообробної промисловості Львівської області становить 26 %. Основними конкурентами підприємства є ПП «Ера-Ліс», ТзОВ «Skouhus Україна» і ТзОВ УККАН.

Для визначення рівня конкурентоспроможності досліджуваного підприємства проведемо оцінку інструментів маркетингу підприємства і його основних конкурентів (Табл. 2.3.).

Таблиця 2.3. Оцінка діяльності конкурентів

№ з/п	Показники	Досліджуване підприємство	Бали підприємств-конкурентів
		ТзОВ «ЕНЕРГОЛІС»	ПП «Ера-Ліс»	ТзОВ «Skouhus Україна»	ТзОВ УККАН
1.	Доля ринку	3	3	1	2
2.	Широта асортименту	3	2	2	2
3.	Рівень сервісу	3	3	2	3
4.	Система збуту	2	3	2	1
5.	Цінова політика	3	1	2	2
6.	Комунікаційна політика	2	3	1	1
7.	Розміщення	2	3	2	2
8.	Якість товарів	3	3	1	2
9.	Імідж	2	3	2	2
Загальний підсумковий бал	23	24	15	17

З таблиці видно, що найбільш небезпечним конкурентом ТзОВ «ЕНЕРГОЛІС» є ПП «Ера-Ліс» завдяки кращій системі збуту, розміщенню і більш розвиненій комунікаційній політиці. Конкурентними перевагами нашого підприємства є широкий асортимент і орієнтація на оптових покупців, а також збут товару за кордон.

Компанія «Ера-Ліс» виготовляє і реалізовує пиломатеріали і паркет. ТзОВ «ЕНЕРГОЛІС» крім цих же видів продукції займається виробництвом виробів з пластмас а також паливних брикетів, що підвищує конкурентоспроможність підприємства.

Управління конкурентоспроможністю підприємства базується на наступному: орієнтація на підвищення ефективності і якості роботи, на досягненні високих кінцевих результатів, випуску продукції високої якості з мінімальними витратами.

Для того, щоб збільшити обсяги виробництва, покращити якість продукції і продуктивність праці керівництво ТзОВ «ЕНЕРГОЛІС» у кінці 2010 року закупило новітнє обладнання для деревообробки. Завдяки цьому у 2011 році вдалося наростити обсяги виробництва на 34,6%.

Також була придбана комп'ютерна програма 1С «Бухгалтерія», що дозволило скоротити кількість бухгалтерів і витрати на оплату їх праці.

Для забезпечення конкурентних переваг підприємство постійно розширює і оновлює асортимент продукції. Саме асортимент, висока якість і доступні ціни роблять продукцію ТзОВ «ЕНЕРГОЛІС» конкурентоспроможною і привабливішою за аналогічні товари конкурентів.

2.5 Дослідження ринку виробів із деревини

Ринок деревини та виробів з деревини, крім меблів є не консолідованим, виробничою діяльністю в цьому сегменті зайнято понад 2700 підприємств.

Виробництво продукції асортиментного ряду «Деревина та вироби з деревини, крім меблів» в Україні в 2010 р. складало суму більш ніж 4 млрд. 900 млн.грн, та порівняно з попереднім роком збільшилося на 21%.

Протягом останніх років деревообробна промисловість нарощує обсяги виробництва промислової продукції. Так, за інформацією Державного комітету статистики України, 2010 року вітчизняна деревообробна галузь (оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів) продемонструвала зростання на 8,7%, порівняно з 2009 роком. Та виробництво не усіх видів продукції галузі за підсумками року виявилося в «плюсі».[ 6]

У додатку 1 і 2 наведено помісячні обсяги виробництва продукції деревообробної галузі (гістограма) та темпи зростання/зниження у відсотках до відповідного періоду 2009 року (графік). Слід зазначити, що індекс промислової продукції (темп зростання/зниження) на цих графіках наведено не помісячно, а за період від початку року. Тобто, якщо на графіку, наприклад, у травні 2010 року вказано цифру 105,3%, то це означає, що обсяг виробництва продукції за 5 місяців 2010 року, порівняно з обсягом виробництва за 5 місяців 2009-го, зріс на 5,3%.

До продукції деревообробної галузі, обсяги виробництва якої збільшилися порівняно з 2009 роком, належать:

- деревина хвойних порід профільована (погонаж);

- фанера клеєна;

- плити деревостружкові необроблені;

- плити деревостружкові, оброблені папером, просоченим меламіновою смолою;

- шпон лущений;

- шпон струганий;

- вікна, двері, їх рами та пороги, дерев'яні;

- піддони дерев'яні;

- бруски, планки та фризи для паркетного або дерев'яного покриття підлоги, профільовані, незібрані, з деревини листяних порід;

- тара дерев'яна різна та її частини.

Збільшення обсягів порівняно з 2009 роком зафіксовано й у виробництві столових і кухонних приборів з деревини та дерев'яних рам для картин, фотографій, дзеркал та аналогічних предметів.

Та серед продукції, обсяги виробництва якої у 2010 році збільшилися, немає чіткої закономірності: в одних видів товарів (Додаток 1-2, рис. 2, 4, 6, 7 та 14) індекс продукції спочатку зростав, а з другого півріччя почав знижуватися; в інших він зростав майже увесь рік (Додаток 2, рис. 9); в третіх - зрісши в першому півріччі, він залишився на одному рівні протягом другого (Додаток 1, рис. 5); в четвертих - він зазнавав коливань протягом року (Додаток 2, рис. 8 та 15), або протягом усього року зменшувався (Додаток 2, рис. 12). Така ситуація свідчить про нестабільність деревообробної галузі 2010 року.

2010 року зафіксовано зниження обсягів виробництва таких продуктів деревообробної галузі:

- деревина, уздовж розпиляна чи розколота, завтовшки більше 6 мм;

- деревина листяних порід профільована (погонаж);

- паркет дерев'яний щитовий;

- деревина пресована у вигляді блоків, дощок, плит чи профілів.

Жодних змін не зазнали вироби дерев'яні будівельні та столярні - обсяги виробництва залишилися на тому самому рівні, що й у 2009 році. Із графіка (Додаток 2, рис. 11) видно, що в першому півріччі, окрім березня, індекс продукції постійно зростав, а в другому півріччі, незважаючи на приблизно стабільні обсяги виробництва, почав щомісяця знижуватися, зупинившись наприкінці року на позначці 100%. Така ситуація пов'язана із тим, що в другому півріччі 2009 року цієї продукції виробили більше, ніж в першому.

У 2010 році українські деревообробники експортували товарів (група згідно з УКТЗЕД - «Деревина та вироби з деревини») на суму $828204 тис., що на 24,6% більше, ніж минулоріч. В загальному обсязі вітчизняного експорту частка деревини і виробів з деревини становить 1,6%.

Загальна вартість імпортованої українськими підприємствами у 2010 році деревини і виробів із деревини становить $341530,5 тис., тобто 41,2% суми експорту цієї продукції. Порівняно з 2009 роком обсяг імпорту збільшився на 21,4%, а часка цієї категорії товарів у загальній структурі імпорту у 2010-му становила 0,6%.

У деревообробній промисловості обсяги виробництва основних видів продукції становлять 114,6 % у 2011 році

Рис. Динаміка індексів росту/падіння обсягів виробництва деревини та виробів з деревини, крім меблів, %.

В деревообробній промисловості у травні 2011 року відбулося збільшення обсягів виробництва у порівнянні з квітнем поточного року по всіх видах основної продукції. Обсяги виробництва деревностружкових плит за травень склали 147,0 тис.куб.м, що на 9,5% більше у порівнянні з квітня 2011 року, фанери клеєної - 13,5 тис.куб.м, що на 4,8% більше.

У порівнянні з травнем 2010 року відбулося збільшення обсягів виробництва деревностружкових плит та фанери клеєної відповідно на 27,2% та 18,1%.

За період січень-травень 2011 року у порівнянні з відповідним періодом минулого року відбулося збільшення обсягів виготовлення виробів з деревини на 14,6 відсотка. Виробництво деревностружкових плит за січень-травень склало 687 тис.куб.м, що на 25,4% більше у порівнянні з відповідним періодом 2010 року, фанери клеєної - 63,1 тис.куб.м, що на 10,2% більше.

В цілому динаміка виробництва товарів з деревини свідчить про пожвавлення ринку продукції деревообробки та відновлення рівня промислового виробництва.

2.6 Шляхи вдосконалення маркетингової діяльності на підприємстві

Сучасний кризовий стан розвитку економіки України характеризується динамічними коливаннями, які зумовили порушення стійкості та нормального розвитку підприємств. Нинішня ситуація вимагає застосування широкого спектра антикризових заходів, спрямованих на мінімізацію впливу як зовнішніх так і внутрішніх кризових чинників, що може бути вирішено шляхом правильного вибору і формування стратегії і тактики маркетингової діяльності та політики її реалізації.

Якщо подивитись на розвиток ситуації до кризи, можна помітити, що низька насиченість ринків, спричинена ростом платоспроможного попиту населення, утримувала на ринку неконкурентоспроможні підприємства. З точки зору маркетингу, в умовах кризи відбувається «очищення» ринку. Виживають ті компанії, які змогли довести споживачам, чому вони мають купувати саме їх продукцію. Тому підприємства, які бажають і надалі отримувати прибутки і бути конкурентоспроможними повинні постійно вдосконалювати маркетингову діяльність.

Маркетингова діяльність ТзОВ «ЕНЕРГОЛІС» не є досконалою, оскільки, інформація, яка є на фірмі розпорошена, частково знаходиться (внутрішня звітність) у бухгалтерії, відділі транспортування та складання продукції та в торговому відділі. Маркетингових досліджень підприємство не проводило, і повний аналіз маркетингового середовища не здійснювало.

З метою удосконалення маркетингової діяльності, підприємству слід створити базу даних, яка б містила інформацію про ціни, товари, конкурентів, споживачів. Така база даних формувалася б за допомогою інформації, яку б надавали бухгалтерія, торговий відділ, відділ транспортування та складання продукції.

Нову отриману інформацію кожен з відділів направляв у базу даних під окремим паролем, для того, щоб унеможливлювати доступ до конфіденційної інформації. Оперувати ж конфіденційної інформацією мали змогу лише окремі особи, яким керівництво довіряло.

Окрім цього, підприємству слід активізувати свою роботу по збору зовнішньої інформації. Збирати зовнішню поточну маркетингову інформацію можна читаючи книги, газети і спеціалізовані видання, проводячи бесіди з клієнтами, посередниками, й іншими особами, що не відносяться до штатних робітників фірми, а також обмінюючись даними з іншими керівниками і співробітниками самої фірми.

Для того щоб підприємство могло вижити в умовах конкуренції, яка існує на регіональному ринку, утримати свої позиції на ньому і збільшити свою частку, йому необхідно переглянути свою організаційну структуру, тобто створити відділ маркетингу на підприємстві. Відділ маркетингу в даний час відсутній на підприємстві, але є необхідний для нього на сьогоднішній день, тому підприємству потрібно створити таку структуру служби маркетингу, яка зможе взяти на себе всю маркетингову роботу, включаючи планування.

Для досконалення товарної політики на підприємстві керівництву необхідно періодично здійснювати ревізію наявних товарів і постійно їх поновлювати, здійснювати постійний контроль за впливом зовнішніх чинників - коливань попиту на певні товари на певних сегментах ринку, змін у товарній пропозиції конкурентів тощо.

Що ж до цінової полтики, то на ТзОВ «ЕНЕРГОЛІС» існує система гнучких цін і знижок, а також оптимальне співвідношення ціна-якість, що дозволяє збільшити попит на товари і обсяги реалізованої продукції. Тому цінову політику, на мою думку, удосконалювати не потрібно.

Щоб покращити збутову діяльність підприємства необхідно відкрити декілька точок роздрібної торгівлі. Оскільки на даний час основними споживачами ТзОВ «ЕНЕРГОЛІС» є оптовики, то створення роздрібної мережі дозволить простим споживачам користуватись послугами даного підприємства.

Також потрібно здійснювати активнішу рекламну діяльність. Для цього доцільно було б розробити рекламну кампанію. Окрім реклами, важливою є робота зв'язків з громадськістю. Було б добре вміщувати матеріали про зміни, що відбуваються на ТзОВ «ЕНЕРГОЛІС» в газетах місцевого значення. Можна було б створити ще й Інтернет-магазин, у якому кожен зміг би придбати необхідну продукцію.

Вище наведені рекомендації при умові комплексного впровадження приведуть до прориву в реалізації всього асортименту продукції ТзОВ «ЕНЕРГОЛІС».

ВИСНОВКИ

При написанні роботи та вивченні теоретичних аспектів, було виявлено, що конкурентоспроможність, як соціально-економічна категорія, це спроможність, вміння досягати законним шляхом найвищих економічних та соціальних переваг. Поняття конкурентоспроможності інтерпретується і аналізується в залежності від економічного об`єкту, що розглядається.

В умовах становлення ринкової економіки важливим чинником успішного функціонування вітчизняного торгівельного підприємства є його переорієнтація на засади маркетингу. Власне впровадження концепції маркетингу у практику дає можливість оперативно реагувати на ринкову ситуацію та перемагати в умовах конкуренції.

В результаті вивчення теоретичних аспектів було виявлено, що конкурентоспроможність підприємства в період становлення ринкових відносин є особливо важливим показником, тому що її підвищення забезпечує найбільш високу покупну спроможність виробів.

Прямуючи до гнучкого використання своїх внутрішніх можливостей підприємство повинно забезпечувати собі технічну та економічну ефективність. Іншими словами, воно повинно знайти спосіб оптимального сполучення технічної та економічної ефективності для забезпечення найкращих умов пропозиції.

У першому розділі даної курсової роботи досліджувалось поняття конкуренції, основні конкурентні стратегії і процес управління конкурентоспроможністю підприємства.

У другому розділі було розглянуто фінансовий стан підприємства, досліджено маркетингову діяльність підприємства, його конкурентоздатність, проведено дослідження ринку і наведено шляхи покращення маркетингової діяльності на підприємстві.

Проаналізувавши фінансову звітність, було визначено, що ТзОВ «ЕНЕРГОЛІС» працює досить ефективно, адже його рентабельність становить 20,6 %.

Також було досліджено, що у Львівській області немає достойних конкурентів у ТзОВ «ЕНЕРГОЛІС». Основною конкурентрою перевагою даного підприємства є досить широкий асортимент товарів, помірні ціни і висока якість товарів, яка досягається за рахунок новітнього обладнання.

В багатогранній роботі по досягненню конкурентоспроможності важливе місце належить показникам, які повинні характеризувати та давати змогу оцінювати конкурентоспроможність того чи іншого об`єкту. Як показало проведене дослідження, нараховується багато параметрів, які повинні знаходитися в полі зору керівництва підприємства, як найважливіші об`єкти управління. Разом з тим, задаючись параметрами конкурентоспроможності для того або іншого об`єкту, необхідно постійно турбуватися про створення належних умов, які забезпечують досягнення потрібних параметрів конкурентоспроможності.

Умови (обставини, від яких будь-що залежить) виступають, таким чином, другою основоположною складовою категорією конкурентоспроможності. Вони охоплюють широкий спектр технічних, технологічних, організаційних, економічних, соціальних, кадрових, правових, ідеологічних відносин, які складаються в процесі функціонування господарського механізму підприємства.

Створення всіх необхідних умов для досягнення конкурентоспроможності об`єктів - первинна турбота керівництва і всього персоналу підприємства. Але успіх підприємств буде залежати ще і від державної політики. Основним завданням держави має бути створення такого економічного, політичного та правового середовища, інституційної інфраструктури, які б стримували виробництво перспективних та конкурентоспроможних товари. В першу, чергу це стосується визначення та проведенням реформ господарської діяльності, створення ефективної експортно-імпортної та валютно-фінансової стратегії, політики таможні, та інших, які б враховували національні інтереси всієї держави та її виробників.

У той же час, існують визначені шляхи підвищення конкурентоздатності і основний з них це підвищення якості продукту, що виробляється та послуги, що надається. Якість, в поєднанні зі зниження всіх видів витрат і укріплення економічної стабільності підприємства є основою, на якій і тримається конкурентоспроможність підприємства.

Підвищення конкурентоспроможності кожного окремого підприємства є результатом не тільки локальних дій на мікроекономічному рівні (тобто - на рівні власне цього підприємства), але, значною мірою, і наслідком активізації діяльності щодо підвищення конкурентоспроможності на галузевому, регіональному, державному рівнях. Загальновизнано, що основою конкурентоспроможності країни є конкурентоспроможні національні підприємства. Саме компанії є основою для створення національного багатства. І, за великим рахунком, думати про конкурентоспроможність компанії, за інших рівних умов, повинні її власники і менеджери. Успіх компаній у конкурентоспроможності багато в чому визначається різноманітними векторами в корпоративному й соціальному середовищі. Саме тому конкурують і нації (країни) в умінні ефективно таке середовище створювати. Країни конкурують і тому, що глобальні ринки сьогодні відкриті й мобільні, а нові технології та глобалізація роблять їх не лише відкритими, прозорими, а й мінливими.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Гаркавенко С.С. Маркетинг. Підручник. -- Київ: Лібра, 2002. -- 705 с.

2. Кардаш В. Я. Маркетингова товарна політика: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. -- К.: КНЕУ, 2003. -- 250 с.

3. Клименко С.М. Управління конкурентоспроможністю підприємства: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2006. - 527 с.

4. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. - М.: "Ростинтэр", 1996. - 704 с.

5. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент / Ф. Котлер; пер. с англ. под ред. О.А. Третьяк, Л.А. Волковой, Ю.Н. Каптуревского. - Питер.: С.Пб, 2000. - 896с.

6. Павленко А. Ф., Войчак А. В. Маркетинг: Підручник. -- К.: КНЕУ, 2003. -- 246 с.

7. Политическая экономия. Словарь. - М.: Политиздат, 1983. - 188 с.

8. Словник ключових термінів з дисципліни «Маркетинг» / Уклад. М. Г. Гребньов. -- К.: КНЕУ, 2003. -- 80 с.

9. Шканова О. М. Маркетингова товарна політика: Навч. посіб. -- 2-ге вид.,стереотип. -- К.: МАУП, 2003 -- 160 с.: іл. -- Бібліогр.: с. 157.

10. Доц. Н.І. Горбаль, канд. екон. наук; доц. С.Б. Романишин, канд. екон. наук - НУ "Львівська політехніка" СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА Науковий вісник НЛТУ України. - 2010. ? Вип. 20.12

ДОДАТОК

Методи оцінки конкурентоспроможності товару [Клименко С.М. Управління конкурентоспроможністю підприємства, с.249]

Критерій	Види методів
Принцип, що використовується	органолептичні, регістраційні, вимірювальні, соціологічні (застосовуються при оцінці одиничних критеріїв конкурентоспроможності); експериментальні (застосовуються при оцінці одиничних критеріїв конкурентоспроможності, а також у рамках споживчої експертизи, дозволяють оцінити рівень якості товарів в реальних умовах експлуатації; мають високу достовірність, хоча трудомісткі і тривалі; особливо цінні результати порівняльних випробувань, які передбачають перевірку товару в реальних умовах експлуатації; розрахункові (застосовуються для визначення групового і узагальненого критеріїв); статистичні (використовуються при оцінці конкурентоспроможності товарів за результатами їх продажу (виявлення «лідерів продажу»), послуг зв'язку, установ культури); аналітичні (широко використовуються при оцінці групових критеріїв, зокрема продукції конкурентів); маркетингові (використовується для визначення поширеного критерію конкурентоспроможності - частки на ринку групи товарів, товаровиробників, організацій сфери послуг).
Номенклатура критеріїв	прямі (засновані на номенклатурі критеріїв, що включає як мінімум якість (рівень якості) і ціну, і дозволяють розраховувати інтегральний показник якості або оцінювати відношення якість/ціна.); непрямі (засновані на номенклатурі, що включає один з двох основних критеріїв - якість або ціну чи інші критерії, які опосередковано характеризують якість або відношення якість/ціна (для непрямої оцінки споживачем конкурентоспроможності ряду послуг (медичних і туристичних, з ремонту, будівництва житла) використовується критерій «імідж», за яким опосередковано судять про якість послуг; приклад опосередкованої характеристики «якість -- ціна» легкових автомобілів - ступінь їх угону))
Стадії ЖЦ товару на період оцінки	методи, що застосовуються на стадіях проектування та виготовлення продукції (використовуються для прогнозування конкурентоспроможності, визначення шляхів підвищення якості і зниження ціни споживання нових зразків товарів (на випробувальній базі виробника, як правило, проводяться порівняльні випробування проектованого зразка і зарубіжних аналогів за всіма основними показниками якості) методи, що застосовуються на стадіях реалізації та експлуатації (використовують торгові і споживчі організації (у торгових організаціях оцінюють конкурентоспроможність на основі обсягу продажу, рівня реалізації, швидкості продажу товарів-аналогів)
Ступінь врахування різноманітних якісних і цінових аспектів товару	метод визначення конкурентоспроможності продукції шляхом її порівняння з продукцією конкурентів за рівнем якості; метод визначення конкурентоспроможності продукції шляхом врахування лише одного, найбільш важливого якісного показника, і продажної ціни; метод визначення конкурентоспроможності продукції шляхом аналізу обґрунтованого переліку значущих якісних показників та повних витрат споживача на придбання та використання (споживання) продукції
Спосіб відбору значущих якісних та цінових аспектів товару	відбір здійснюється суб'єктами оцінки; відбір здійснюється на основі опитування експертів (у т.ч. фахівців зі збутових і виробничих підрозділів підприємства, представників керівництва тощо); відбір здійснюється на основі опитування репрезентативної вибірки споживачів;
За показниками, на основі яких здійснено оцінку	диференційований; комплексний; змішаний
Форма представлення результатів оцінки	розрахунково-аналітичний метод, у т.ч. розрахунок інтегрального показника як: співвідношення групових якісного та цінового показників; добутку індексів по всіх значущих показниках якості і витрат споживання; сумування зважених оцінок по всіх значущих показниках якості і витрат споживання; матричний метод ("Матриця Нільсена" тощо); графічний метод ("Багатокутник конкурентоспроможності" тощо).



Размещено на Allbest.ru

...