Маркетингові дослідження просування органічної продукції

Як показує маркетингове дослідження ринку, в рамках внутрішнього ринку України частка продажів органічної продукції поки не перевищує 1% від загального обсягу реалізації сільськогосподарської продукції[8].

Істотно обмежують розвиток ринку органічних продуктів харчування України такі чинники:

- відсутність належних законодавчих актів і складна процедура органічної сертифікації такої продукції за діючими міжнародними стандартами, перш за все нормами Європейського Союзу, відсутність власних національних стандартів;

- недостатнє інституційне забезпечення та відсутність фінансової підтримки даної сфери діяльності по боку держави;

- недостатня поінформованість населення, виробників, органів державної влади та управління про можливості і перспективи розвитку органічного виробництва в регіоні, його переваг;

- недостатній рівень професійних знань і досвіду суб'єктів господарювання щодо здійснення органічного виробництва, відсутність кваліфікованих кадрів і системи їх підготовки в цьому напрямку;

- переважання експорту органічної сировини;

- пасивність виробників в сфері впровадження інновацій та нестача коштів на ці цілі;

- високі величини торгових надбавок на органічні продукти харчування в торговельних мережах України, що зменшує їх доступність для споживачів;

- недостатність інформації про органічні продукти у споживачів, їх переваги в порівнянні з неорганічними і користь для здоров'я[8].

Споживчий ринок органічних продуктів в Україні почав розвиватися з 2006 р., Його реальна ємність в 2008 році склала 600 тис. Євро, в 2009р. - 1,2 млн. Євро, в 2010 рр. - 2, 4 млн. Євро, в 2011 р.. відбулося суттєве зростання цього показника до 5,1 млн. Євро, який продовжився в 2012 р Сьогодні в Україні існує 155 виробників, які використовують площу понад 270 тис. Гектарів, реалізують органічні методи господарювання і часто є сертифікованими як органічні відповідно до наявних вимог регулювання Євросоюзу[8].

Дослідження ринку органічних продуктів харчування вимагає визначення, перш за все, мотивів закупівлі таких товарів і характеристик покупців. Сьогодні в Україні, в основному, це люди з високим рівнем доходу, які турбуються про своє здоров'я і володіють інформацією про переваги органічних продуктів харчування. Аналіз показує, що майже 60% українських споживачів будуть купувати органічні продукти харчування, якщо їх вартість буде перевищувати вартість стандартних продуктів на 10-25%; якщо ж їх вартість буде вищою - на 25-40% перевищуватиме вартість стандартних продуктів, то кількість потенційних споживачів скоротиться до 47%. Серед споживачів органічних продуктів харчування переважають люди з освітою, молоді сім'ї з дітьми, жителі міст[8].

Аналіз вторинної маркетингової інформації свідчить, що основними мотивами споживання український органічної продукції є її корисність для здоров'я (27%), естетичний зовнішній вигляд продукції (17%), інформативність упаковки (16%), смак натурального продукту (16%), наслідування знайомим або родичам (13%), приналежність до прихильників здорового способу життя (11%). До перешкодам в напрямку покупки органічної продукції віднесені: невиразна упаковка (33%); впевненість в тому, що це маркетинговий хід виробників (19%); відсутність гарантій належної якості продукції (18%); невдало представлений товар на полицях магазинів (15%) і обмеженість інформації, зокрема, недостатня реклама (51%)[8].

В Україні проводиться екологічна сертифікація по ISO 14024. Використовуючи екологічне маркування, підприємство має можливість підвищити конкурентоспроможність продукції, активізувати збут, економити на зв'язках з громадськістю і бренд-комунікаціях[8].

Складність сертифікації органічних продуктів харчування зумовила те, що в Україні існує тільки до 20 компаній, які мають право надавати продукції статус органічної. З метою проведення сертифікації на території України працюють 15 іноземних і 1 український сертифікаційні органи[8].

Визначати напрями поліпшення своєї маркетингової діяльності виробники органічних продуктів харчування повинні на підставі аналізу її конкурентоспроможності.

Істотно знижує привабливість органічних продуктів харчування для споживачів їх ціна, яка часто істотно завищена. За кордоном націнка на органічні продукти харчування в середньому становить 15-30%, максимум 50%, а в Україні в торгових мережах вона може досягати 200-300%. Зокрема, органічна яловичина коштує 130-180 грн. / Кг, курятина - 80-120 грн. / Кг, молоко коров'яче - 16-20 грн. / Л, сметана - 65-80 грн. / Л, масло - 45 55 грн. / 200 г, мед - 130-200 грн. / л, картопля, морква - 20-30 грн. / кг, помідори, огірки - 40-45 грн. / кг, борошно - 15-18 грн. / г[8].

Тому важливим завданням виробників органічних продуктів харчування є налагодження співпраці з посередниками і можливість контролю за кінцевою ціною реалізації таких товарів. Для виробників націнки повинні забезпечувати не меншу прибутковість з одиниці площі, ніж виробництво неорганічної продукції. З метою зменшення своїх витрат, формування попиту на органічні продукти харчування невеликі господарства, які їх виробляють, можуть об'єднувати свої зусилля в кооперативи, реалізуючи окремі функції маркетингу (використання загальної марки, назви, емблеми), створюючи спеціалізовані магазини і ресторани або співпрацюючи з існуючими.

Важливою складовою частиною маркетингу органічної продукції є формування каналів її розподілу. Зарубіжний досвід свідчить, що в сфері збуту органічної продукції широко поширені прямі канали розподілу, хоча основні обсяги продажів здійснюються через сферу роздрібної торгівлі.

Прямі канали розподілу органічних продуктів харчування характерні і для України (така форма збуту особливо поширена при реалізації селянами овочів, молока і молочної продукції) і користується тут особливою популярністю. Однак така продукція не має відповідних сертифікатів та її якість часто сумнівна. Такі канали розподілу органічної продукції орієнтовані насамперед на споживачів з невисоким і середнім рівнем доходів.

В останні роки в Україні формується роздрібна мережа реалізації органічних продуктів харчування. При цьому відкриваються як спеціалізовані органічні магазини ( «Здорові продукти», «Органік Ера», «Еко-Шик», «Еко дім», «Здорова лавка» і т.п.), так і органічні продукти харчування можна купити в деяких супермаркетах великих міст. Купити органічну продукцію можна і через інтернет-магазини, в тому числі такі як «Грін Маркет», «Органік Ера», «Органік Стандарт» [8].

Однак вищевказані аналіз конкурентоспроможності органічної сметани свідчить, що виробникам органічних продуктів необхідно більш активно співпрацювати з існуючими регіональними торговельними мережами, наприклад «Арсен», «Квартал», «Фреш» і т.п., з метою збільшення доступності своїх товарів для споживачів, в яких можна організувати дегустацію продукції для ознайомлення з ним. Для формування лояльності клієнтів виробники органічних продуктів харчування повинні займатися брендингом[8].

Кілька невеликих господарств можуть пропонувати свою продукцію під єдиним брендом. Наприклад, з метою ефективного просування і збуту сільськогосподарської продукції кілька місцевих товаровиробників використовують такі торгові марки як «Смак Українських Карпат» та «Волинський екологічний продукт». Під ТМ «Смак Українських Карпат» реалізує свою продукцію 13 виробників Івано-Франківської, Львівської, Чернівецької та Закарпатської областей, зокрема сири, білі гриби, дикі ягоди, зібрані в горах, карпатський мед, лікувальні травні збори тощо. Під торговим брендом «Волинський екологічний продукт» працюють 20 фермерів Рівненської області, які постачають жителям регіону екологічно чисті і недорогі продукти, зокрема, м'ясо-молочні, овочі та зернові культури[8].

Значна роль в маркетингу органічних продуктів на ринку належить їх просуванню. При його проведенні дуже важливо правильно визначити мотиви споживання такої продукції і поєднувати їх. При цьому доцільні як раціональні мотиви (якості), так і емоційні (приналежність до класу людей, які споживають екологічні продукти).

Дослідження ефективності каналів поширення інформації свідчить, що перш за все преса не тільки інформує споживачів про товар або послугу, а й формує лояльність до бренду і суттєво впливає на прийняття рішення про покупку товару. При цьому 40% телеглядачів не переглядають телерекламу, перемикаючи телевізор на інший канал, вимикають його або залишають приміщення і тільки 14% переглядають рекламу на телебаченні від початку до кінця. Це свідчить про те, що ефективність реклами на телебаченні є невисокою, а абсолютна вартість розміщення такої реклами є значною.

Крім реклами виробники органічної продукції значну увагу повинні приділити заходам паблісіті, перш за все публікації цікавої інформації про органічні продукти харчування в газетах і в Інтернеті, технології їх виробництва, починаючи від вирощування сировини. Це значно розширить цільову аудиторію органічних продуктів харчування за рахунок залучення осіб із середнім рівнем доходу.

Система просування органічних продуктів харчування повинна підкріплюватися і її належної упаковкою, привертати увагу споживачів безпекою і корисністю продукції для здоров'я.

Проведений аналіз ринку свідчить, що в Україні попит на органічні продукти харчування є невисоким у порівнянні з розвиненими країнами світу. Стимулювати його можна, перш за все, шляхом активізації системи маркетингових комунікацій виробників таких товарів, зокрема реклами і заходів паблісіті з використанням преси та Інтернету. Формуванню кола лояльних клієнтів сприятиме і брендинг. Для збільшення доступності товарів для споживачів виробникам органічних продуктів харчування доцільно залучати великі торгові мережі, для яких розробляти заходи стимулювання збуту. З метою контролю рівня цін в рамках формування маркетингової збутової політики доцільно налагодити співпрацю з посередниками, використовуючи стимулюючі і партнерські чинники їх мотивації. Однак необхідно встановити вплив таких стимулюючих факторів мотивації на фінансові результати діяльності виробників органічної продукції може служити напрямком подальших досліджень.

Висновок до розділу 2

Встановлено, що у межах реалізації сучасних концепцій маркетингу для виробників зростає привабливість виробництва органічної продукції. Досліджено ринок органічних продуктів харчування України, проблеми його функціонування, потенціал розвитку. Визначено, що за споживанням органічних продуктів населенням Україна суттєво відстає від розвинутих країн світу. З метою визначення найбільш вагомих конкурентних переваг органічних продуктів харчування на прикладі органічної сметани проаналізовано її конкурентоспроможність порівняно з традиційними марками цього продукту. Встановлено, що органічні продукти харчування переважають традиційні за своїми споживчими параметрами, проте поступаються за економічними, зокрема своєю ціною. Визначено особливості окремих складових комплексу маркетингу органічних продуктів харчування та подано рекомендації щодо їх покращання з метою посилення конкурентоспроможності на ринку. Мова йде насамперед про розроблення більш привабливої та інформативної упаковки товару, розширення охоплення ринку за рахунок залучення до збуту великих торговельних мереж, активізації системи просування органічних продуктів харчування, зокрема реклами та паблісіті у пресі та Інтернеті, заходів стимулювання збуту (дегустацій) у торговельних мережах. Формуванню кола лояльних клієнтів сприятиме брендинг.

Проведений аналіз свідчить, що в Україні попит на органічні продукти харчування є невисоким порівняно з розвинутими країнами світу. Стимулювати його можна насамперед шляхом активізації системи маркетингових комунікацій виробників таких товарів, зокрема реклами (у т. ч. на упаковці товару) та заходів паблісіті з використанням преси та Інтернету. Формуванню кола лояльних клієнтів сприятиме брендинг. Для збільшення доступності товарів для споживачів виробникам органічних продуктів харчування доцільно залучати великі торговельні мережі, для яких розробляти заходи стимулювання збуту. З метою контролю рівня цін у межах формування маркетингової збутової політики доцільно налагодити співпрацю з посередниками, використовуючи стимулюючі та партнерські фактори їх мотивації. Проте необхідно встановити вплив таких стимулюючих факторів мотивації на фінансові результати діяльності виробників органічної продукції, що може слугувати напрямом подальших досліджень.



3. Організація та проведення маркетингових досліджень щодо просування органічної продукції у м. Хмельницькому

3.1 Дослідження діяльності спеціалізованого магазину «Здорова лавка»

Досліджувався магазин «Здорова лавка», що знаходиться на вулиці Зарічанська 11-м.

Загальна інформація про магазин «Здорова лавка» (рисунок 3.1) - це мережа магазинів (2 в Києві і 1 в Хмельницькому). В Хмельницькому магазин відкрився 6 травня 2015 р.

Рисунок 3.1 Позиціювання товару у «Здорова лавка»

А тепер про позиціонування магазину з погляду маркенга:

«Еко-магазин «Здорова Лавка» - кращий «зелений» магазин за версією Green Awards Ukraine.

Приємно відзначити зростання рівня і кількості проектів, представлених на Green Awards Ukraine в порівнянні з минулим роком. Це означає, що, попри все, впровадження та реалізації «зелених» технологій і проектів відбувається за всіх сферах життя. Разом з тим, більшість ініціатив втілюється виключно завдяки ентузіазму і віри в краще їх засновників. Таким чином, можна констатувати початок розвитку в Україні соціального підприємництва. Зі свого боку ми щиро сподіваємося, що Green Awards Ukraine допоможе зростанню темпів його розвитку»- Юлія Березовська, співзасновник Green Awards Ukraine.

«Здорова лавка» - компанія, що спеціалізується на продажу біо-товарів і органічних продуктів в Києві.

У найближчих планах компанії - відкриття мультибрендових точок продажів органічних продуктів по всій території України. Також магазин займається просвітницькою діяльністю, регулярно проводячи майстер-класи, запрошуючи експертів з різних сфер.

Мета компанії - зробити споживача обізнаним в питаннях здоров'я, правильного У харчування, догляду за собою.

Місія компанії - поліпшення якості життя українців. На даний момент успішно працює мережа роздрібних магазинів в Києві, а також інтернет-магазин.

Команда компанії «Здорова Лавка» запрошує небайдужих до майбутнього України людей розширити «зелений» бізнес за допомогою франчайзингової мережі ЕКО-магазинів по всій Україні.

І все ж, що таке «Здорова лавка» - магазин екологічно чистих товарів:

- натуральні і шалено смачні продукти без ароматизаторів і барвників;

- органічна косметика з природними компонентами для дітей і дорослих;

- абсолютно безпечна побутова хімія для людини і природи;

- товари для дому з екологічно чистих матеріалів.

Рисунок 3.2 магазин «Здорова лавка» у м. Хмельницькому

Місце для розміщення магазину вибране не вдало (рисунок 3.2), я довго шукав «Здорова Лавка», але все ж знайшов, завдяки адресу в їхньому інтернет-магазині.

Вивіска у магазині велика, тому він виділяється.

Назва магазину говорить сама за себе. «Здорова Лавка» - значить щось пов'язане із здоров'ям чи здоровим харчуванням. І все ж, можна подумати, що то аптека.

Є місце для парковки - теж невеличкий плюс.

У магазина великі вікна, тому можна розгледіти продукцію не заходячи.

Продажі починаються з вхідних дверей. Саме при погляді на вхідні двері у покупця формується бажання або небажання увійти в магазин. Тому, з точки зору організації простору, дверний проріз досить широким і добре освітленим.

При вході не розміщена на вхідних дверях негативну інформацію, типу «куплені товари поверненню та обміну не підлягають» і т.п.

Пройшовши в магазин традиційно, покупець починає рухатися по периметру проти годинникової стрілки. Товари повсякденного вжитку (мило, шампуні, гелі і т.п.) знаходяться у віддаленому місці і це класичним способом змусити покупця обійти весь магазин,а значить, зробити незаплановані покупки.

А для того, щоб придбати до купленої здоби чай, доведеться заглибитися в лабіринт стелажів. При цьому вас обов'язково поведе кудись в сторону вабить запах копчених продуктів по дорозі ви неодмінно придбаєте солодощі до чаю.

У магазині грає приємна музика, для релаксації психіки покупця.

Очевидним способом залучення уваги є колірні контрасти. Саме вони лежать в основі будь-яких рекламних матеріалів, використовуваних в магазині. В нашому випадку використанні світлі кольори білого, сірого і зеленого. Стіни білого кольору, що підкреслює екологічність товарів. І все ж вченими доведено, що червоний і синій кольори володіють сильним стимулюючим ефектом, в той час як зелений і білий здатний знизити активність покупців. Підлога темного кольору, що надає відчуття міцності.

Всі товари з яскравою і цікавою упаковкою, і тому не важливо чи на рівні очей, чи ні.

Відстань між стелажами також робить істотний вплив на збут - чим далі покупець знаходиться від стелажа, тим більше предметів він може охопити поглядом. У нашому випадку є як і вузькі місця, так і ширші.

Також, розміщуючи товар на полицях, варто враховувати і стать покупця. Помічено, що жінки зазвичай не звертають уваги на самі верхні полиці, але у нашому випадку верхні полиці присутні, мабуть із-за невеликої площі магазину.

Тепер про цінники. Найчастіше власники магазинів приділяють цьому незмінного атрибуту товарів недостатня увага. Але ж часто покупець не бере потрібний товар просто тому, що не може знайти відповідного цінника нашому випадку, кожен товар має цінник із правильним кутом огляду і зрозумілий.

Відчувається легкий приємний свіжий аромат.

В магазині присутній консультант-продавець, який із задоволення щось порекомендує.

Вся продукція в магазині «Здорова лавка» подається в стилі дизайну «ЕКО».

Перший продукт для дослідження - мило (рисунок 3.3).



Рисунок 3.3 Мило в магазині «Здорова лавка»

На вітрині пред'явлено 5 брендів, із них 1 із Німеччини і 4 з України.

Упаковка у мила цікава, підкреслює щось пов'язане з народною медициною.

Ціна звичайно вища за просте мило в 3 а то й більше разів.

На рахунок інших товарів, така ж сама ситуація:

- упаковка яскрава, з картинками але їх назвати лишніми, не вийде;

- упаковка відразу позиціонує себе як щось «зовсім інше» і цікаве, у деяких випадках пов'язане з медициною;

- бренд і назва на упаковках - зрозумілі і не потребують пояснення;

- товар володіє іншими смаковими або фізичними якостями, щоб підкреслити його унікальність;

- ціна на товари значно вища;

- кожен товар має свої «цілющі» властивості, як нас запевняють у магазині, або принаймні не шкодять так, як прості товари із супермаркету.

Загалом магазин «Здорова лавка» не звичайний і можливо цим він і чіпляє.

У магазину «Здорова лавка» слабка піар кампанія.

3.2 Оцінювання просування органічної продукції через мережеві супермаркети

3.2.1 Органічна продукція у супермаркеті «Сільпо»

У дослідженні звертається увага на супермаркет «Сільпо» у м. Хмельницькому, вул. Степана Бендери 2-А (рисунок 3.4).

Рисунок 3.4 Супермаркет «Сільпо» у м. Хмельницькому, вул. Степана Бендери 2-А

У магазині відсутня полиця чи полиці з продукцією органічного походження. Натомість є тільки полиця з продукцією, для людей, хворих на цукровий діабет (рисунок 3.5).



Рисунок 3.5 Товари для людей, хворих на цукровий діабет

На інших товарах з різних полиць, присутні позначки «Без ГМО» і «БІО», але в меншій кількості, ніж на продуктах для людей хворих на цукровий діабет.

До 2016 року, включно, у магазині «Сільпо» була пред'явлена полиця, яка містила екологічно чисті продукти і продукти для людей хворих на цукровий діабет.

Можна зробити висновок, що тренд екологічно чистих продуктів у даному магазині згасає.

Ми можемо судити про марчендайзинг Сільпо, як про вдалий об'єкт. У ньому використані майже усі інструменти і при чому доволі таки вдало.

А ось на рахунок БІО-продукції, тут проблема, її тут не тільки не рекламують, її тут взагалі немає.



3.2.2 Перспективи органічної продукції в супермаркеті «Таврия В»

До уваги береться «Таврия В» у м. Хмельницькому, вул. Зарічанська, 11/4.

Співробітники супермаркету не розуміють що таке ЕКО-продукція чи органічна продукція, чи це консультант чи маркетолог, чи менеджер.

У магазині відсутній відділ з екологічно чистою продукцією, але є поличка для людей хворих на цукровий діабет (рисунок 3.6), усі товари містять значки значки «Без ГМО» і «БІО», також їхня ціна у пару раз більша за ціну простої продукції.

Рисунок 3.6 Поличка у Тавриї. Продукти для людей хворих на цукровий діабет

Інші продукти, які не є присутні на вище сказаній поличці, містять теж знаки «Без ГМО» і «БІО».

В супермаркеті «Таврия В» відсутнє будь-яке просування ЕКО-продукції і зовсім не приділяється увага продуктам із знаками «Без ГМО» і «БІО».

Упаковка продуктів харчування, з «БІО» і «Без ГМО» ніяк не виділяються. Про них ми можемо дізнатись, тільки прочитавши етикетку.

На продуктах із значками «Без ГМО» і «БІО», взагалі ніякої маркетингової активності немає, а дарма.

3.3 Шляхи покращення просування органічної продукції на споживчому ринку м. Хмельницького

Основні принципи виробництва органічної продукції та органічного землеробства скеровані на досягнення мети, що полягає у створенні екологічно чистого виробництва у рослинництві й тваринництві, у тому числі підтримуючи здоров'я тварин, виробляючи продукцію високої якості.

На внутрішньому ринку Хмельницького, органічна продукція займає невеликі позиції. Більше того, тут взагалі мало хто знайомий з цим поняттям. В деяких супермаркетах, можливо по 1-3 ЕКО-продуктам, і то, це ще потрібно пошукати, також у нас є магазин «Здорова лавка». Все ж, підготовлений взагалі не підготовлений і не ознайомлений із даним видом продукції.

Для середньостатистичного українця, біопродукти, скоріш виняток, аніж норма, тому споживача не так просто знайти. Почнемо з того, хто може бути нашим потенційним споживачем:

- люди з достатком середнім або вище середнього;

- люди з мегаполісів;

- люди, які задовільнили усі рівні розвитку по піраміді Маслоу;

- батьки, переважно матері, які турбуються за здоров'я дитини;

- вегетаріанців, при чому ті, які протягом життя підхопили цю тенденцію;

- люди з певними видами алергії;

- люди, з психологічною програмою «споживаж»;

- люди, переважно жінки з великою кількістю вільного часу;

- люди, із несформованими життєвими позиціями;

- самі виробники і продавці екопродуктів;

- люди, які дбають про харчування стареньких батьків;

- чоловіки, які вирішили, що це буде краще для їх сім'ї;

- ті, які стикнулись із великою кількістю інформації на дану тему і паралельно не стикнулись із спростовуючую інформацією. ;

Для просування продукції потрібно:

- проведення спеціалізованих виставок біопродукції на постійній основі;

- проведення широко висвітлюватимуться у ЗМІ міжнародних конкурсів органічної продукції;

- активізація фізичного просування продукції через роздрібну мережу;

- планомірно проводиться діяльність, зокрема в рамках роботи Міжнародної федерації руху органічного сільського господарства;

- заходи з планомірного розширення цільової аудиторії споживачів;

- організація системи підтримки доставки від виробників до кінцевих споживачів минаючи роздрібні торговельні мережі.

А тепер трохи детальніше для м.Хмельницький:

- потрібно домовився із елітними спортивними закладами або магазинами, про продажу товару через тренерів або продавців, також реклама, під виглядом партнера;

- додатково можна взяти до уваги доставку чи рекламу продукції у ресторанах міста;

- просування у соціальних мережах, вибираючи групи із списку тих людей, які я навів вище, не забуваючи про розіграші протягом якогось терміну;

- обов'язково повинен бути сайт і при вільних коштах, можна просуватись на якихось тематичних сайтах, але при наявності бажання і ресурсів;

- також потрібно організовувати EVENT-MARKETING, краще всеж, якщо це на відкритій ділянці, наприклад на пляжу, і все феєрично красиво. А при не невеликому бюджеті, можна зробити виставку у якомусь закладі. Головні чотири умови: безкоштовно, призи, яскраво і весело;

- варто пам'ятати, про те що ціна на такі продукти справді висока, і деякі люди в змозі спробують товар у використанні, але ціна для них не виправдана і тому надалі дехто буде не в змозі купувати дану продукцію.

Висновок до розділу 3

На сьогодні ми бачимо, що просування екопродукції в Україні, тим паче у м.Хмельницькому відбувається нешвидким темпом.

Для дослідження брались до уваги «Здорова лавка» «Сільпо» «Таврия В» і просування екопродукції відбувається тільки в магазині «Здорова лавка».

ЕКО-продукція має великі перспективи, але для цього потрібно організовувати маркетингові кампанії, на сьогоднішній час, це майже не спостерігається.

Більшість людей взагалі не знайомі з різновидом і поняттям органічної продукції.



Висновки

Органічна їжа - це сертифікована сільськогосподарська продукція, вирощена або вироблена за певними правилами. У кожній країні ці правила відрізняються, але фундамент скрізь приблизно однаковий - не можна використовувати мінеральні добрива, синтетичні пестициди, ГМО, антибіотики з метою профілактики, а також гормони, консерванти, барвники, підсилювачі смаку та ароматизатори. Простіше кажучи, органічна їжа - це їжа, по чистоті та екологічності виробництва максимально схожа на ту, що їли наші предки, а органічне фермерство - просто шанобливе ставлення до природи при виробництві продуктів харчування [24].

За даними Федерації органічного руху України, сьогодні в нашій країні під органічне виробництво відведено близько 1% сільськогосподарських земель. При цьому 95% органічної сировини, отриманого на них, йде на експорт. Нам залишаються лише крихти з тієї здорової їжі, яку ми ж і виробляємо. Не можна звинувачувати фермерів за це - сьогодні в Україні цією діяльністю вигідно займатися саме для продажу за кордон.

Приріст виробництва органічної продукції в Україні склав 90% за останні 5 років. Про це заявив міністр аграрної політики і продовольства України Тарас Кутовий, відкриваючи перший міжнародний конгрес «Органічна України 2017 Розвиток органічного ринку в Україні - від виробництва до реалізації» [24].

«Органічне виробництво розвивається шаленими темпами, але ми хочемо, щоб цей процес був більш системним, і видно всередині країни і за її межами. Галузь одна з найдинамічніших. За п'ять років у нас приріст 90% », - сказав Кутовий [24].

Глава аграрного міністерства повідомив, що на сьогодні органіка має в обробці всього 400 тисяч гектарів і ці показники можна легко збільшити. Кутовий додав, що філософія споживання органічної продукції в світі стає все більше актуальною. «У переговорах міжнародні партнери відзначають, що при певних умовах, незважаючи на закритість для імпорту своїх ринків, вони готові імпортувати нашу органічну продукцію. Вважаю це дуже хороший показник. Насправді попит на органічну продукцію дуже колосальний », - підкреслив міністр [24].

Як відомо, розвиток органічного виробництва визначено Кабінетом Міністром одним з головних пріоритетів роботи Мінагрополітики на 2017 рік. «Підтримка органічного виробництва є важливим напрямком нашої стратегії. Тому ми розробили «органічний» закон, який вже підтримав Кабінет Міністрів », - зазначив Тарас Кутовий [24].

Кого сьогодні можна вважати виробником органічної сировини, встановити складно. Номінально метою органічного сільського господарства є виробництво натуральних і якісних продуктів з мінімальним впливом людини на природні ресурси. Виходячи з вимог статті 20 зазначеного вище закону, здійснювати виробництво органічної продукції може підприємство, яке пройшло оцінку відповідності виробництва органічної продукції, отримало сертифікат відповідності та включено до Реєстру виробників органічної продукції (сировини) [24].

В Україні існує 19 організацій, які можуть сертифікувати господарства відповідно до законодавства ЄС, що дає право вітчизняним виробникам експортувати органічну продукцію в Євросоюз за спрощеною процедурою (без отримання додаткового імпортного дозволу). Але, по суті, такі господарства в Україні не можуть бути визнані офіційно органічними, оскільки наша законодавча база не приведена до європейських вимог, не розроблені нормативно-правові документи, які б визначали процедуру господарської діяльності.

Нинішня ситуація в Україні негативно позначилася на виробниках органічної продукції, вони зіткнулися з загальними для всіх аграріїв проблемами: подорожчанням витратних матеріалів, палива, зниженням купівельної спроможності населення. Існує низка питань в законодавчому полі, які слід вирішити для більш динамічного розвитку ринку. Для вітчизняних сертифікованих органічних виробників ЄС є основним ринком збуту, а закон «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» викликав нарікання з приводу невідповідностей до законодавства ЄС. Держсільгосподарська інспекція вважає доречним ініціювати скасування зазначеного вище закону з одночасним прийняттям нового «Про органічне виробництво», в якому будуть ліквідовані всі похибки попереднього.

Рішення українців про перехід на органічні продукти харчування покладах, перш за все залежить, від матеріальної можливості платити більше за більш якісні продукти и від розуміння перевага органічних продуктів перед неорганічними. Близько 60% українців готові перейти на органічні продукти харчування, якщо їх вартість буде перевищувати вартість стандартних продуктів, тому це трохи проблемно[13].

За Європейськими нормами націнка на органічну продукцію є виправдання в розмірі 20-30% за рахунок необхідності у використанні немеханічного обробки та зберігання. Але через взагалі не сформованому попит на органіку в Україні, в ціну доводитися закладати и інші витрати, такі, наприклад, як страховка від не реалізації швидкопсувного товару. Внаслідок цього кінцева націнка може досягати 100%[13].

Однією з вагомий статей витрат виробників органічної продукції виступає сертифікація. Вартість сертифікації може варіюватися від 2,4 до 25 тис. грн. Вона залежить від виду продукції та обсягів виробництва. В основному ця послуга користується попитом у віробників органічної продукції на експорт.

Велика частина органічної продукції, виробленої на території України, йде на експорт. В основному це сировина: зернові, бобові, олійні культури.

В Україні частково продажів органічної продукції поки не перевищує 1% від загального обсягу продукції[8].



Перелік посилань

1. Бойко Л. Передумови розвитку органічного виробництва в Україні / Л. Бойко // Землевпорядний вісник. 2011. № 2. С. 30-35.

2. Веклич О. А. Эколого-экономические противоречия / О. А. Веклич. Київ: Наукова думка, 1991. 144 с.

3. Виробництво органічної їжі. Ринок органічного молока - Кулінарія [Електронний ресурс], Режим доступу: http://8ref.com/17/referat_171657.html.

4. Воскобійник Ю. П. Ємність ринку органічної продукції в Україні / Ю. П. Воскобійник // Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки». К., 2013 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://Agrostatistics.pdf.

5. 3 Все що потрібно знати про органічну продукцію [Електронний ресурс], - Режим доступу: http://organicproducts.narod.ru/history.html.

6. Галечьян Н. Экопродукты в современном мире / Н. Галечьян, Ю. Гусева. // Продовольча індустрія АПК. 2009. №2. С. 14-17.

7. Довгань О. М. Органічне виробництво: сутність, об'єктивна необхідність, ефективність / О. М. Довгань, Я. В. Мандибура. // Сталий розвиток економіки. 2013. №1 (18). С. 200-206.

8. Дослідження ринку органічних продуктів харчування україни та напрями підвищення їх конкурентоспроможності [Електронний ресурс], - Режим доступу: https://maxrise-consulting.com/issledovanie-rynka-organicheskih-produktov/.

9. Європейський ринок екологічно чистих продуктів і способи їх просування [Електронний ресурс], Режим доступу: http://upackovka.wordpress.com/2011/11/08/yevropejskij-rinok-i-ekologichno-chistix-produktiv-isposobi-%D1%97x-prosuvannya/.

10. Єдина комплексна стратегія розвитку сільського господарства і сільських територій в Україні на 2015-2020 роки [Електронний ресурс]. Режим доступу:http://minagro.gоv.ua/node/16025.

11. Закон України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» № 425-VII від 03.09.2013 року [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua./laws/show/425-18.

12. Инструментарий продвижения органической продукции на европейский рынок: опыт и перспективы [Електронний ресурс], Режим доступу: http://uecs.ru/marketing/item/2614-2013-12-12-10-19-08.

13. Исследование Рынка Органических Продуктов Питания [Електронний ресурс], Режим доступу: https://maxrise-consulting.com/issledovanie-rynka-organicheskih-produktov/.

14. Исупова О. А. Сущность и эволюция понятия социальной ответственности бизнеса как элемента современной парадигмы управления // Экономические исследования: анализ состояния и перспективы развития. Книга 4. Воронеж: ВГПУ, 2011. 349 с.

15. Камінський В. Органічне землеробство - шлях до продовольчої безпеки [Електронний ресурс] / Віктор Камінський // Громадянське суспільство. 2014. Режим доступу до ресурсу: http://www.viche.info/journal/4161/.

16. Капштик М. Переваги органічного виробництва: з наукової точки зору [Електронний ресурс] / Михайло Капштик. Режим доступу до ресурсу: http://organicstandard.com.ua/files/HealthyNation_presentation/100303.

17. Котлер Ф., Келлер К.Л. Маркетинг. Менеджмент. Питер, 2008. 816 с.

18. Ласло О. О. Органічне землеробство - шлях до екологічно безпечної продукції / О. О. Ласло // Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2009. № 1. С. 137-139.

19. Методы проведения маркетинговых исследований [Електронний ресурс], - Режим доступу: http://hr-portal.ru/article/metody-provedeniya-marketingovyh-issledovaniy.

20. Милованов Є. Органічне сільське господарство в Україні: законодавство та перспективи [Електронний ресурс] / Євген Милованов // Німецько-український агрополітичний діалог. 2015. Режим доступу до ресурсу: http://www.apd-ukraine.de/images/APD_AFPR_04_2015_ukr.pdf.

21. Органічні продукти: комерція чи здоров'я? [Електронний ресурс], Режим доступу: http://www.biolan.org.ua/uk/news/?newsid=29.

22. Органік в Україні / Федерація органічного руху України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://organic.com.ua/uk/homepage/2010-01-26-13-42-29.

23. Офіційний сайт Європейської Комісії про органічне виробництво [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ec.europa.eu/agriculture/organic.

24. Производство органики в Украине за пять лет выросло на 90% [Електронний ресурс], - Режим доступу: http://organic-news.com/proizvodstvo-organiki-v-ukraine-za-pyat-let-vy-roslo-na-90/.

25. Производство органической пищи. Рынок органического молока [Електронний ресурс], Режим доступу: http://xreferat.com/46/696-2-proizvodstvo-organicheskoiy-pishi-rynok-organicheskogo-moloka.html.

26. Производство органической пищи. Рынок органического молока [Електронний ресурс], Режим доступу: http://www.newreferat.com/ref-29698-5.html.

27. Реферат Виробництво органічної їжі. Ринок органічного молока [Електронний ресурс], - Режим доступу: http://bukvar.su/kulinarija/page,2,152671-Proizvodstvo-organicheskoiy-pishi-Rynok-organicheskogo-moloka.html.

28. Технический регламент таможенного союза ТР ТС 021/2011 «О безопасности пищевой продукции». Утвержден решением Комиссии таможенного союза от 9 декабря 2011 г. № 880. 242 с.

29. Тіхонова Н. О. Органічна продукція: переваги і недоліки / Н. О. Тіхонова, О. Ю. Межинська-Бруй // Наукові праці Національного університету харчових технологій. 2014. Т. 20, № 5. С. 98-104. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2014_20_5_1320.

Размещено на Allbest.ru

...