Вдосконалення маркетингової комунікаційної політики на ПрАТ "Миронівський хлібокомбінат"

Аналіз фінансово-економічних показників діяльності ПрАТ "Миронівський хлібокомбінат". Формування позитивного іміджу підприємства. Значення комунікацій у боротьбі за покупця. Використання реклами, паблік рилейшнз і маркетингу для просування продукції.

Рубрика Маркетинг, реклама и торговля
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 19.03.2020
Размер файла 1,1 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

Рівненський державний гуманітарний університет

Факультет документальних комунікацій та менеджменту

Кафедра менеджменту

КУРСОВА РОБОТА

на тему: "Вдосконалення маркетингової комунікаційної політики на ПрАТ "Миронівський хлібокомбінат""

студентки групи МО-31

Масюк Лілії Миколаївни

Науковий керівник:

к.т.н. доц.. Микитин Т.М.

Рівне - 2019

Зміст

Вступ

1. Теоретичні засади маркетингової комунікаційної політики підприємства

1.1 Теоретичні основи маркетингової комунікаційної політики підприємства

1.2 Програма маркетингової комунікаційної політики підприємства

2. Аналіз маркетингової діяльності та шляхи її покращення

2.1 Коротка характеристика підприємства

2.2 Основні фінансово-економічні показники діяльності підприємства

2.3 Аналіз маркетингової діяльності на підприємстві

2.4 Аналіз маркетингової комунікаційної політики на підприємстві

2.5 Шляхи удосконалення маркетингової діяльності

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

В сучасних умовах господарювання зростає обсяг інформації, підвищується її цінність для кожного суб'єкта ринкових відносин. Також підвищилась роль маркетингових комунікацій разом із зростанням ролі маркетингу на кожному підприємстві. Саме маркетингові комунікації забезпечують обмін інформацією між виробниками та споживачами в процесі реалізації товарів на ринку.

Актуальність теми: В останні роки одночасно зі зростанням ролі маркетингу підвищилося значення маркетингових комунікацій. Важливим фактором, що сприяє посиленню їх ролі є те, що різноманітні елементи використовуються на тлі мінливих соціальних, економічних і конкурентних сил. На сьогодні маркетингова комунікаційна політика підприємства є важливою частиною управління маркетингом в цілому, а також вона посідає основне місце серед засобів конкурентної боротьби. Посилення ролі комунікацій у боротьбі за покупця обумовлено особливостями маркетингового середовища сучасного вітчизняного ринку. Раціональне застосування маркетингових комунікацій є основою формування стійкого позитивного іміджу підприємства. Це дає ефект придбання підприємством певної ринкової сили, зміцнює позиції фірми щодо товарів-замінників, полегшує доступ фірми до фінансових, інформативних, трудових ресурсів.

На вітчизняних підприємствах маркетингові комунікації не розвиваються дуже ефективно. Як правило, дані підприємства не мають чіткої системи планування та контролю комунікаційної політики, не мають чітко окреслених комунікаційних програм, відсутнє інформаційне забезпечення всіх дій компанії, а також існує проблема суб'єктивного оцінювання ефективності реалізації комунікаційної політики. Саме тому, одним із головних завдань кожного підприємства є збалансування між собою всіх засобів комунікаційної політики, щоб досягти найкращого результату при мінімальних витратах. Тому що саме ефективна комунікаційна політика стає однією з вирішальних умов ринкового успіху підприємств.

Мета та завдання: Метою курсової роботи є розробка теоретичних та методологічних засад, а також практичних рекомендацій щодо удосконалення маркетингової комунікаційної політики підприємства. Реалізація мети курсової роботи зумовила необхідність вирішення наступних завдань:

· Проаналізувати та узагальнити підходи до поняття “маркетингова комунікаційна політика”.

· Визначити основні завдання та етапи розробки маркетингової комунікаційної політики.

· Обґрунтувати методики оцінювання ефективності маркетингової комунікаційної політики.

· Проаналізувати маркетингову комунікаційну політику ПрАТ «Миронівський хлібопродукт» та оцінити її ефективність.

· На основі проведеного аналізу розробити план вдосконалення маркетингової комунікаційної політики ПрАТ «Миронівський хлібопродукт».

· Визначити основні етапи впровадження комплексу маркетингових комунікацій.

· Провести економічне обґрунтування удосконалення маркетингової комунікаційної політики підприємства.

Об'єктом дослідження є маркетингова комунікаційна політика ПрАТ «Миронівський хлібопродукт».

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади удосконалення маркетингової комунікаційної політики підприємства.

Методологія дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження виступали методи статистичного, порівняльного аналізу, методи систематизації та узагальнення, а також загальнонаукові та спеціальні методи дослідження.

Інформаційною базою виступала сучасна теорія маркетингової та управлінської діяльності, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, матеріали періодичних видань, комп'ютерна база даних, результати маркетингового дослідження.

Структура та обсяг роботи: Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний зміст роботи складає 45 сторінок машинописного тексту. Робота містить 9 таблиць, 4 рисунки, 3 додатки. Список використаних джерел включає 23 найменувань і викладений на 2 сторінках.

1. Теоретичні засади маркетингової комунікаційної політики підприємства

1.1 Теоретичні основи маркетингової комунікаційної політики підприємства

Для реалізації маркетингових цілей ні досконало розроблений туристичний продукт, ні прийнятна ціна чи вдало обрана система розподілу не можуть дати очікуваного результату без ефективної системи комунікацій зі споживачами та оточенням підприємства.

Поняття маркетингової комунікаційної політики набуває різних трактувань у дослідженнях зарубіжних та вітчизняних вчених (див. табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Наукові підходи до визначення терміну “маркетингова комунікаційна політика”

Підходи

Автори

Сутність терміну

Інструментальний

Алексунін В.А.

МКП - це застосування таких інструментів маркетингу, які можуть бути використані як носії направленої на ринок інформації

Романов А.А., Панько А. В.

МКП - це зв'язки, утворені фірмою з контактними аудиторіями за допомогою різних засобів впливу, до яких відносяться реклама, паблік рілейшнз, стимулювання збуту, пропаганда, особистий продаж.

Системний

Ф. Котлер

МКП - це система, що забезпечує передачу інформації про товар або саму компанію її діючим і потенційним споживачам з метою просування товару на ринок або створення позитивного іміджу компанії і її товарів

Гаркавенко С.С.

МКП - це перспективний курс дій фірми, спрямований на забезпечення взаємодії з усіма суб'єктами маркетингової системи з метою задоволення потреб споживачів і одержання прибутку

Лук'янець Т.І.

МКП -- це наука, яка розглядає систему загальних настанов, критеріїв та орієнтирів сфери взаємовідносин між підприємствами та організаціями, з одного боку, та їхніми клієнтами, з другого, з метою досягнення маркетингових цілей

Функціональний

Янковська Г. В.

МКП є однією з функцій маркетингової діяльності, що пов'язана з управлінням комунікаціями, що здійснюється за допомогою комплексу засобів передачі навмисних повідомлень між суб'єктами маркетингової системи з метою стимулювання їх активності

Пелсмакер П., Геуенс М., Ван ден Берг Дж.

МКП - це найбільш візуальний інструмент маркетингміксу, який включає всі інструменти, за допомогою яких компанія підтримує зв'язки з цільовими групами та зацікавленими сторонами для просування її продуктів або компанії як такої.

Синяєва І. М.

МКП - це основа для тих сфер ринкової діяльності, мета якої задоволення сукупних потреб суспільства.

Комплексний

Павленко А. Ф.

МКП -- це комплекс заходів, які використовуються фірмою для інформування, переконання чи нагадування споживачам про свої товари (послуги)

Норіцина Н. І.

МКП - це сукупність сигналів, що виходять від підприємства на адресу різноманітних аудиторій: посередників, конкурентів, споживачів, постачальників, акціонерів, органів державного управління, власного персоналу.

Ноздрева Р. Б.

МКП - сукупність заходів щодо встановлення, підтримки й розвитку зв'язків зі споживачами для збільшення збуту товарів і послуг, що ґрунтується на використанні психологічних моделей комунікативності

Систематизувавши дослідження різних авторів, було визначено, що маркетингова комунікаційна політика (маркетингова політика комунікацій) -- перспективний напрям дій підприємства, спрямований на забезпечення взаємодії з усіма суб'єктами маркетингової системи з метою задоволення потреб споживачів і отримання прибутку [12].

Є два важливі аспекти:

· Комунікаційна політика охоплює і міжособові, і безособові комунікації.

Міжособові комунікації відбуваються у процесі формування персоналу, його мотивування, навчання, роботи з потенційними споживачами, контролю результатів. А процес просування продукту пов'язаний з між особовими комунікаціями (наприклад, персональний продаж), і з безособовими, прикладом яких може слугувати рекламна комунікація.

· Маркетингові комунікації, а відповідно, і цілі маркетингової комунікаційної політики, можна поділити на дві групи:

1. Комунікації з метою створення продукту, який буде користуватися попитом на ринку.

2. Комунікації з метою просування продукту, для чого використовують рекламу, стимулювання збуту, персональний продаж, паблік рилейшнз, прямий маркетинг, виставки тощо.

У першому випадку комунікаційні зв'язки зі споживачами, посередниками, іншими суб'єктами процесу маркетингової комунікації мають на меті пошук ідей нового продукту, перевірку концепції, тестування нового продукту, виведення його на ринок, забезпечення комерційного успіху.

У другому -- маркетингова комунікація розглядається в контексті просування продукту. Саме цьому аспектові комунікаційної політики присвячено даний розділ.

Просування -- налагодження і підтримання постійних зв'язків між підприємством і ринком з метою активізації продажу продукту і формування позитивного іміджу шляхом інформування, переконування та нагадування про свою діяльність.

Просування в маркетингу має комплексний характер, оскільки об'єднує низку елементів (засобів просування) із притаманними їм властивостями.

Основними засобами просування комплексу маркетингових комунікацій або комунікаційного міксу є такі:

· реклама - будь-яка платна форма не персонального представлення і просування товару, послуг, ідей через засоби масової інформації;

· стимулювання збуту - форма просування продукції шляхом короткотривалого використання стимулів з метою заохочення споживачів і посередників до здійснення купівлі, які провокують купівлю товарів чи постуг (знижки в ціні, подарунок, приз тощо);

· персональний продаж - вид просування, який передбачає особистий контакт продавця з одним або кількома покупцями з метою продажу товару чи послуги та налагодження тривалих стосунків з клієнтами;

· паблік рилейшнз (ПР), або зв'язки з громадськістю, - діяльність, спрямована на формування і підтримку сприятливого іміджу підприємства через налагодження стосунків між організацією та різноманітними контактними аудиторіями, ініціювання самим підприємством поширення інформації про товари, ідеї, послуги, яка подається як новина, а також запобігання та усунення небажаних чуток і дій, які можуть зашкодити діяльності підприємства;

· прямий маркетинг (директ-маркетинг) -- використання пошти, телефона, факса, електронної пошти та інших неособистих засобів зв'язку для прямого впливу та отримання певної реакції від дійсних (реальних) або потенційних покупців.

До синтетичних засобів просування належать:

· виставки та ярмарки;

· спонсорство;

· брендинг;

· інтегровані маркетингові комунікації в місцях продажу.

Перелічені засоби просування застосовуються не відокремлено один від одного, а в поєднанні, що дає змогу створювати, так званий комплекс маркетингу (marketing-mix), комплекс просування.

Комплекс просування -- це збір засобів впливу на цільові сегменти ринку або інші контактні аудиторії з метою формування прихильного ставлення до підприємства, його цілей і завдань, товарів і/або послуг.

Формування комплексу просування визначає структуру та завдання маркетингової політики просування, тобто систему загальних принципів, критеріїв та орієнтирів у сфері взаємовідносин між підприємством, з одного боку, та споживачами або іншими контактними аудиторіями, - з іншого, з метою досягнення маркетингових цілей, цілей підприємства та створення умов для реалізації його місії на ринку.

Застосування лише окремих засобів просування часто є неефективним тому, що окремі засоби просування спрямовані на досягнення різних маркетингових цілей, а також вони суттєво відрізняються своїм впливом на споживача (розміром аудиторії, яку може охопити одна кампанія, шансами на укладання угоди, можливістю повторного контакту зі споживачем тощо).

Відповідно, проблему можна вирішити завдяки цілісного підходу до формування комплексу засобів маркетингових комунікацій (йдеться про концепцію інтегрованих маркетингових комунікацій).

Інтегровані маркетингові комунікації -- це концепція планування маркетингових комунікацій, що передбачає пошук оптимального поєднання її окремих напрямів шляхом інтеграції всіх окремих засобів з метою забезпечення максимального впливу на цільову аудиторію.

Кожен із зазначених елементів комплексу просування за своєю суттю є засобом комунікації. Отже, знання суті процесу комунікації, в тому числі маркетингових комунікацій, дає змогу зрозуміти, як саме комплекс просування впливає на споживачів.

Суб'єкти підприємництва, що провадять маркетингову діяльність, комунікацію повинні трактувати як засіб змістовного передання інформації між відправником та одержувачами за допомогою різноманітних форм зв'язку, що тісно пов'язані з ринковим позиціонуванням, корпоративною культурою, мотивацією і спрямовані на досягнення цілей підприємства.

Комунікаційний процес у маркетингу досить складний. Не завжди можна гарантувати, що надісланий комунікаційний сигнал подолає усі перешкоди на своєму шляху і буде сприйнятий, опрацьований і правильно усвідомлений представниками конкретної цільової аудиторії.

Відправник (адресант, комунікатор, джерело інформації) - сторона, від імені якої звернення надсилається адресату. Відправником звернення є підприємство, яке визначає цілі комунікації та цільову аудиторію, уточнює очікувану реакцію адресата на звернення. Особливістю ролі відправника є те, що він оплачує всі витрати на комунікацію.

Кодування -- це представлення ідеї комунікації, яка передає адресатові інформацію у формі текстів, символів та образів. Відповідальність за процес кодування несе рекламне або спеціалізоване агентство, на яке покладена розробка програми просування, торговий представник або відділ зв'язків з громадськістю самого підприємства.

Рис. 1.1. Модель процесу комунікації

Звернення (послання, повідомлення) - це інформація, адресована цільовій аудиторії, представлена у формі набору символів. При формуванні звернень використовуються вербальні (словесні, текстові) і невербальні (жести, характерні пози) форми комунікації. Це може бути рекламний ролик, рекламне звернення або стаття в газеті чи журналі, повідомлення по радіо тощо.

Перешкоди (шуми) - незаплановані спотворення інформації через втручання в процес комунікації факторів зовнішнього середовища. До таких факторів належать, наприклад, звернення фірм-конкурентів. Вирізняють три типи перешкод:

1) фізичні перешкоди - накладання інформації, ушкодження носіїв рекламної комунікації (поламаний рекламний щит, вимкнення електроенергії, помилки в тексті реклами тощо);

2) психологічні перешкоди - неадекватне сприйняття певних кодів, причиною якого стало ігнорування національних особливостей, політичних, релігійних аспектів, що провокує негативну або неадекватну очікуванням підприємства реакцію споживача;

3) семантичні перешкоди - неоднозначне, неадекватне очікуванням підприємства сприйняття деяких понять, зокрема назв торгових марок, слоганів, текстів звернень, що часто стає наслідком немилозвучності назв в інших мовах, недосконалості рекламних текстів і потребує від фірми їх заміни.

Декодування - спосіб розшифровування споживачами звернення, внаслідок якого символи, що надходять комунікаційними каналами, набувають для споживача конкретного значення і він отримує певну інформацію. Передумовою декодування є вимога готовності цільової аудиторії до адекватного тлумачення цих символів і до дій у напрямі, передбаченому відправником звернення. Систему декодування визначають також характеристики адресата, індивідуальні та соціальні - рівень культури, інтелекту, почуття гумору тощо.

Декодування передбачає такі основні етапи впливу на споживача:

- поінформованість (ознайомлення зі зверненням);

- розуміння (інтерпретація та оцінка);

- запам'ятовування (утримання в пам'яті).

Канал комунікації об'єднує всіх учасників процесу комунікації та носіїв інформації з моменту кодування сигналу до отримання його адресатом. Надання інформації здійснюється через телебачення, відео, журнали, газети, рекламні щити тощо.

Одержувач інформації - цільова аудиторія, якій призначається звернення. Передусім це споживач, якому передається інформація про продукцію підприємства.

Вони значно відрізняються за особистісними, культурними, освітніми, сімейними, соціальними та етнічними ознаками, що зумовлює їхню реакцію на отримане комунікативне повідомлення. Одержувачами можуть бути як споживачі, так і посередники. Споживачів у маркетингових комунікаціях розподіляють так:

· споживачі продукції даного підприємства;

· споживачі продукції конкурентів;

· потенційні споживачі (вони могли б придбати пропонований продукт, але поки що цього не роблять з різних причин);

· абсолютні не споживачі (вони не мають можливості придбати пропонований продукт або їм заважають якісь складні обставини).

Зворотна реакція - дії споживачів у результаті контакту зі зверненням. Ідеальний результат - купівля пропонованого продукту.

Виокремлюють чотири основні причини, які змушують потенційного споживача звернути увагу на інформаційне повідомлення:

1. Бажання отримати корисну інформацію (оскільки інформація про той чи інший продукт допомагає прийняти обґрунтоване рішення про купівлю);

2. Бажання отримати інформацію, яка б підтвердила їхню власну думку, та ухиляння від інформації, що суперечить їй (людина не хоче відчувати психологічний дисонанс);

3. Бажання отримати стимулюючу інформацію (це може бути інформація про знижки в ціні, про розіграш дорогих призів у лотереях та різних іграх);

4. Просте бажання отримати цікаву інформацію.

Відбуваються ці процеси на різних рівнях свідомості.

Перший рівень можна назвати пасивним. Людина отримує інформацію тільки з тих джерел, які їй доступні в повсякденному житті. На цьому рівні в людини немає гострої потреби в інформації, але якась інформація все ж потрапляє до неї.

Другий рівень - це рівень активного пошуку, коли людина сама шукає інформацію. Вона може з'ясовувати думку друзів або переглядати пресу, якої, як правило, раніше не читала, дивитися рекламні звернення, які досі її не цікавили. На цьому рівні стають особливо бажаними двоступеневі маркетингові комунікації, які передбачають використання авторитетних осіб і зв'язок у відповідь.

Зворотний зв'язок -- та частина зворотної реакції на маркетингові комунікації, яку отримувач доводить до відома відправника (відгуки, скарги, звернення за додатковою інформацією та ін.).

1.2 Програма маркетингової комунікаційної політики підприємства

Маркетингові комунікації, їх формування та розвиток є основним елементом комунікаційної політики підприємства. Ефективні комунікації зі споживачами є ключовими факторами успіху будь-якої організації. Сучасний маркетинг вимагає набагато більше, ніж створити товар, що задовольняє потреби клієнта.

Підприємства мають здійснювати комунікацію зі своїми клієнтами. При цьому у змісті комунікацій не повинно бути нічого випадкового. У фірми, під час проведення маркетингових комунікацій, повинна бути складена чітка програма відповідно до стратегії фірми, планів маркетингу і цілей. Будь-яке підприємство для того, щоб бути конкурентоспроможним на ринку має цілеспрямовано будувати свої комунікаційні відносини зі споживачами.

Комунікаційна діяльність на сьогодні набуває пріоритетного значення в системі маркетингу компаній. Вона вбачається не тільки в безпосередньому збільшенні продажу товарів, але й у посиленні поінформованості покупця про товар, пробуджені цікавості, формуванні та зміні іміджу підприємства в певному напрямку, підтримці позиції бренду та ін.

Як було сказано раніше, фірма повинна мати чітку маркетингову комунікаційну програму, розробка якої має 7 етапів (рис. 1.2) [20].

Рис. 1.2. Етапи розробки маркетингової комунікаційної програми

1 етап. Найчастіше в межах однієї комунікації їх буває кілька (фільм одночасно може розважати, інформувати, описувати, попереджати та пояснювати). Базовою причиною, по якій люди потребують комунікації, служать соціальні потреби людини або групи людей. Ми вступаємо в комунікативний процес в цілях задоволення тих або інших своїх нагальних потреб. Отже, цілі комунікації обслуговують основні потреби людини:

· виживання;

· співпраця з іншими людьми;

· особисті потреби;

· підтримання стосунків з іншими людьми;

· переконання інших діяти або думати яким-небудь чином;

· здійснення влади над іншими людьми (сюди відноситься і пропаганда);

· об'єднання товариств і організацій в одне ціле;

· отримання і повідомлення інформації;

· усвідомлення світу і нашого досвіду у ньому (у що ми віримо, що думаємо про себе, про стосунки з іншими людьми, про те, що є істинним);

· прояв творчої натури і уяви.

Прийнято розподіляти наші потреби за чотирма групами: 1) особисті, 2) соціальні, 3) економічні; 4) творчі. Для трактування та розуміння теорії комунікації як наукового знання про закони соціальної взаємодії нас, насамперед, цікавлять особисті та соціальні потреби людини.

2 етап. Перед тим, як приступити до подальшої розробки рекламної політики і стратегії, потрібно мати чітке представлення про свою цільову аудиторію.

Цільова аудиторія - це група споживачів, на яку спрямоване просування (реклама, особистий продаж, стимулювання збуту, пропаганда). Від правильного визначення цільової аудиторії залежить як стратегія, так і ефективність просування товару чи послуги.

При виділенні цільової групи, що піддається рекламному впливу, необхідно зробити певні послідовні кроки (див. таблицю 1.2).

Таблиця 1.2.

Послідовність кроків

Обгрунтування вибору

1.

Визначити ринок, що може стати привабливим

Розглянути переваги перед конкуруючими аналогами

2.

Розглянути товар під кутом зору:

а) відповідності найбільш важливим запитам потенційних покупців

б) необхідної комплектності

в) доступності для покупців

г) упізнаваності зовнішнього вигляду

3.

Визначити споживчий сегмент ринку

Розглянути відмінності від конкуруючих організацій

4.

Встановити, чи існують на різних ринках сегменти покупців, які можна вважати ідентичними

Переглянути можливість допомоги у виборі сегмента ринку

5.

Вирішити, чи потрібні додаткові маркетингові дослідження

Зясувати фінансові можливість для проведення подальших до сліджень

Цільова аудиторія впливає на рішення про те, що сказати, як сказати, коли сказати, де сказати і від чийого імені сказати. Вона може міститися в кожнім із шести станів купівельної готовності.

Серед прийомів, що підштовхують до здійснення покупки, може бути пропозиція випробувати товар протягом обмеженого відрізка часу чи натяк на те, що цей товар незабаром стане недоступним.

3 етап. При виборі засобів та носіїв комунікацій варто врахувати основні фактори: обсяг охоплення цільової аудиторії та ефективність охоплення. Потрібно обрати найбільш вигідні засоби маркетингових комунікацій (реклама, стимулювання збуту, паблік рілейшнз, персональний (особистий) продаж, прямий маркетинг, виставки та ярмарки, брендинг, спонсоринг, інтегровані маркетингові комунікації в місцях продажу), але найбільш дієвим буде комплекс просування, який наведено на рисунку 1. 3.

Рис. 1.3. Комплекс просування [18]

4 етап. Існують два принципово відмінних підходи для визначення бюджету: аналітичний і неаналітичний.

Більшість фірм використовують неаналітичні методи, які ґрунтуються на досвіді або спрощених правилах ухвалення рішень. Розглянемо найбільш поширені з них.

1. Залишковий метод. Фірма спочатку виділяє кошти на всі інші елементи комплексу маркетингу, а залишок поступає до бюджету витрат на комунікації.

Цей метод часто використовують маленькі фірми, але він має істотні недоліки: повністю ігнорується причинно-наслідковий зв'язок між витратами на просування і кінцевими результатами діяльності фірми.

2. Метод приросту. Фірма визначає бюджет на основі попередніх асигнувань, збільшуючи або зменшуючи бюджет року, передування плановому, на певний відсоток.

Метод цей також використовують переважно невеликі фірми. Тут вже з'являється певна точка відліку, можливість обліку ефекту від попередніх асигнувань, змін в етапах життєвого циклу товару. Але основні недоліки залишаються: розмір бюджету не зв'язується з цілями фірми; значну роль грає інтуїція. хлібокомбінат маркетинг комунікація реклама

3. Метод паритету з конкурентами. При використанні цього методу фірма застосовує як базис відліку відповідні витрати конкурентів.

Прихильники цього методу вважають, що середній рівень витрат конкурентів ніби утілює «колективну мудрість» галузі, дає можливість зберегти певну рівновагу тиску на споживачів, уникаючи «рекламних воєн». Проте фірми дуже відрізняються цілями, можливостями, іміджем, тому копіювання бюджетів на просування навряд чи виправдане. Крім того, далеко не завжди є свіжа і достовірна інформація про рекламні витрати конкурентів.

4. Метод відсотка від об'єму продажів. Він найбільш поширений серед неаналітичних методів, оскільки простий для розуміння і доступний у використанні.

На відміну від попередніх методів, існує взаємозв'язок між об'ємом витрат на просування і об'ємом реалізації продукції. Разом з тим причина і наслідок в даному випадку міняються місцями: об'єм збуту визначає розмір асигнувань на комунікації, а не навпаки.

Метод можна удосконалити, якщо за базу розрахунків брати прогноз збуту наступного року.

Розглянуті методи значно спрощують планування бюджету на комунікації, але всі вони мають основний істотний недолік: не пов'язують бюджет з цілями маркетингу.

Аналітичні методи визначення бюджету на комунікації значно складніші. Стисло розглянемо найбільш поширені з них.

1. Метод визначення бюджету «виходячи з цілей і завдань». Фірма чітко визначає комунікаційні цілі, встановлює завдання, які слід вирішити для досягнення поставленої мети, а потім формує відповідний бюджет; проводить відповідні рекламні дослідження, які дають можливість встановити залежності між витратами на просування, ступенем обхвату аудиторії рекламою і спонукою до покупки товару. Метод цей ефективний, але складний у використанні.

2. Метод визначення бюджету на основі планування витрат. Відповідно до цього методу спочатку складають розгорнений річний план діяльності фірми у сфері комунікацій по кожній складовій, зокрема по рекламі. Визначають витрати на закупівлю рекламного простору в ЗМІ, матеріальні витрати на виробництво рекламо-носіїв, адміністративні витрати, гонорари рекламним агентствам і т.д. План диференційований по окремих товарах і збутових територіях. Зведені показники визначають величину рекламного бюджету, яка коректується з урахуванням фінансових можливостей фірми.

Отже, аналітичні методи ґрунтуються на пошуку залежностей між величиною бюджету на просування товару і ступенем досягнення поставленої мети. Отримані результати мають обґрунтований характер, але застосування цих методів вимагає додаткових витрат засобів і часу на відповідні дослідження, тому використання їх досить обмежено. [14]

5 етап. Процес прийняття рішення щодо рекламних звернень проходить ряд етапів:

· дослідження (вивчення споживачів, товарів, аналіз ринкової ситуації);

· стратегічне планування (відбір цілей, бюджетні розрахунки, розробка програми рекламування тощо);

· тактика (кошторис витрат, вибір засобів рекламування, розробка графіків виходу реклами, контроль);

· розробка рекламних звернень (підготовка текстів, оформлення ескізів, виробництво).

У процесі розробки рекламних звернень перш за все потрібно проаналізувати специфічні властивості товарів, виявити переваги і вигоди, визначити цільову аудиторію, виявити перелік і проаналізувати її конкретні запити, чітко визначити сегмент ринку і передбачити поведінку після подачі реклами. Розробляючи рекламне звернення, слід врахувати три важливі складові частини:

а) структура рекламного звернення;

б) форма рекламного звернення;

в) стиль рекламного звернення.

Слід пам'ятати, що у рекламному зверненні повинно бути "щось", що змогло би підштовхнути покупця на "щось". Цим "щось" у маркетингу реклами є ознака унікальності торговельної пропозиції. Суть унікальності полягає в тому, що "...придбавши саме цей товар ти отримаєш саме цю специфічну вигоду", по-друге, "...цей товар є неповторним серед інших товарів цього призначення".

Структура рекламного звернення повинна розглядатись під кутом відомого девізу: "Увага, інтерес, бажання, дія". Раціонально побудована структура рекламного звернення приваблює до себе увагу навіть при неуважному перегляді газети, журналу чи рекламного плакату.

Головними елементами структури реклами є тема реклами і девіз рекламної кампанії. Тема реклами розробляється, виходячи з ідеї, концепції і цілей рекламної діяльності.

Розробляючи тему реклами спеціалісти маркетингу здійснюють перелік всіх елементів пропонованих виробникам, вибирають основні компоненти. Потім вивчають вигоду і спонукання до купівлі (мотив закупівель). Після цього здійснюють періодичне опитування споживачів і вносять корективи. Далі оцінюють переваги фірми і купівельні мотиви з точки зору вимог ринку. Лише після цього здійснюють формування рекламно-комерційної теми, суть якої полягає у запам'ятовуваності назви товару і основної причини купівлі. Виразником основної теми реклами є гасло або рекламний слоган.

Рекламний слоган - це короткий лозунг якостей товарів, обслуговування, напрямки діяльності фірми у прямій і абстрактній формі. Слоган базується на окремих словах, які шокують, збуджують, нейтралізують увагу, думки, твердження, уяву і дії. Слоган може бути вдалим і невдалим, веселим і навпаки, може сприяти комерційній вдачі і призвести до краху. До слогану ставлять наступні вимоги:

1) відповідність і зв'язок із загальною рекламною темою;

2) стислість словесного девізу;

3) повинен легко вимовлятись;

4) повинен вміщувати оригінальні словосполучення або абстрактне поєднання слів.

Рекламну тему можна виражати і через рекламний образ, особливо у телерекламі. Наприклад, ковбой як символ мужності (реклама цигарок "Мальборо").

Рекламні слоган і образ є основними виразниками теми рекламних звернень, але використовуючи їх слід пам'ятати, що важливе місце посідає текст (сценарій). Функція тексту - це збудити зацікавленість через повне, глибоке ознайомлення зі змістом рекламної пропозиції.

Поряд з текстом важливе значення для ефективності реклами має кольорове оформлення звернень, адже колір здатний приваблювати і відштовхувати, посилювати відчуття впевненості і навпаки.

Важливе значення має співпадання, сполучення і поєднання кольорів (табл. 1.3).

Таблиця 1.3.

Вплив поєднання і накладання кольорів рекламного звернення на емоційний стан глядачів

Поєднання кольорів

Накладання кольорів

Емоційне сприйняття (етап)

Гігієнічне сприйняття

Жовтий з білим

Жовтий на білому

Сонливість

Чистий

Зелений з жовтим

Зелений з білим

Зелений на жовтому

Дуже спокійний

Чистий

Зелений з червоним

Синій із зеленим

Синій під червоним

Зелений на синьому

Спокійний

Свіжий

Оранжевий із жовтим

Оранжевий з білим

Білий з червоним

Оранжевий з білим

Подразнюючий

Свіжий

Коричневий з червоним

Синій з чорним

Червоний на коричневому

Тривожний

Брудний

Чорний з жовтим

Блакитний з червоним

Чорний на білому

Оранжевий на чорному

Блакитний на червоному

Піднесений

Невиразний

Червоний з чорним

Червоний з фіолетовим

Червоний на фіолетовому

Чорний на червоному

Агресивний

Бруднувато-невиразний

Поряд зі структурою рекламного звернення, важливе значення має форма, тобто спосіб пред'явлення. У практиці розповсюдженими є наступні види формального відображення:

1) корисність (позитивні відгуки клієнтів, які підтверджують вигоди співробітництва з фірмою);

2) достовірність і об'єктивність (перелік основних, правдивих даних про переваги);

3) демонстрування особливостей обстановки, простоти і зручності експлуатації;

4) гумористичне оформлення обстановки для підвищення емоційного спалаху;

5) форма подачі новин (інформативне повідомлення як невід'ємна частина видавництва);

6) форма навчання і просвітлення;

7) форма представлення професійної майстерності (підкреслення високого рівня, досвіду функціонування на ринку).

Під стилем рекламного звернення розуміють усний або письмовий спосіб висловлення думки шляхом підбору і розміщення слів для досягнення зрозумілості, ефективності та ефектного звучання (демонстрування). Сюди відносять манеру і тон рекламного звернення, а також специфічний спосіб передачі і манера дії.

У рекламних зверненнях розрізняють п'ять основних функціональних стилів:

· офіційно-діловий;

· науково-професійний;

· публіцистичний;

· літературно-розмовний;

· вільно-розмовний.

Для створення рекламного звернення важливо знайти належну стильову форму. Варіантами стильової форми можуть бути:

1) створення атмосфери фантазії (міфи, фантастика);

2) акцентування способу життя (гармонія товару зі стилем життя);

3) замальовка з натури (поєднання персонажів та товарів у звичайній обстановці);

4)створення настрою або образу (краса,спокій,безтурботність,поетичність);

5) музичне оформлення (рок -, поп-музика, сучасні варіації);

6) використання персони-символу (спортсмен, політик, учений);

7) акцентування на технічному та професійному рівні досвіду споживача;

8) використання інформації наукового характеру (товари ринкової новизни з високими показниками наукової місткості);

9) використання свідчить про корисність товару (громадська думка, яка сприяє довірі товару та фірмі). [21]

6 етап. Попередній аналіз спрямований на зниження ступеня невизначеності, пов'язаної з подальшим здійсненням рекламної кампанії. Він проводиться на вибірці з цільової аудиторії, якій пропонується ознайомитися з розробленими рекламними матеріалами. Таким чином прагнуть перевірити наступні параметри:

· ідентифікація: чи тісно пов'язано рекламне звернення з рекламодавцем;

· доступність для розуміння: чи вловлюється сенс, який реклама має на меті передати у своєму зверненні?

· надійність: чи міститься в рекламі аргументація? Чи може передбачуваний клієнт довіряти тому, в чому його запевняють?

· сугестивність: чи викликає прихований сенс рекламного звернення, його символічне значення в умах передбачуваних клієнтів сприятливі асоціації;

· "Позитивний" інтерес: чи викликає рекламне звернення у передбачуваного клієнта інтерес, достатній, щоб привести його до придбання рекламованого продукту?

Серед найбільш відомих і часто використовуваних методів подальшого аналізу можна назвати наступні:

1. Відгук за допомогою. Його суть полягає в тому, що клієнтам показується рекламна продукція фірми. Після цього ставлять запитання для визначення того, чи було ставлення клієнта до фірми (рекламованого продукту) сформульовано раніше або в результаті дії реклами. При цьому співробітник фірми задає навідні питання.

2. Відгук без допомоги. Клієнтам пропонується самостійно заповнити заздалегідь підготовлені анкети. Їх аналіз дозволяє визначити, наскільки реклама сприяє набуттю певного туристського продукту.

3. Метод Геллапа-Робінсона. Використовується для того, щоб оцінити запам'ятовуваність реклами "по свіжих слідах", безпосередньо після рекламних контактів. Він полягає в тому, що через кілька днів після рекламного заходу 200 особам, відібраних з цільової аудиторії, пред'являють перелік рекламодавців. Кожен з опитуваних повинен відповісти на питання, чи пам'ятає він, що бачив у певному виданні рекламу фірми.

4. Метод Старча. Він полягає в наступному. Кожен досліджуваний представник цільової аудиторії в присутності провідного опитування переглядає рекламні матеріали і відзначає рекламні звернення, які він бачив раніше. При цьому розрізняють людей, які:

ѕ тільки бачили рекламне звернення;

ѕ частково його читали і встановили рекламодавця;

ѕ прочитали практично повністю весь зміст.

5. Метод "схованок". При його застосуванні використовують рекламні звернення, з яких прибрані відомості про рекламодавця. У цьому разі отримують оцінку уваги до рекламного звернення і одночасно виявляють асоціації, пов'язані з ним.

6. Метод купонів. Полягає в тому, що в рекламне звернення, опубліковане в газеті чи журналі, включається купон на деякі пільги (наприклад, знижку). За числом купонів, які надійшли можна оцінити порівняльну віддачу від розміщення звернень в різних засобах масової інформації.

З вищевикладеного можна зробити висновок про те, що визначення ефективності реклами потребує досить багато зусиль, засобів і високої компетентності персоналу. [17]

7 етап. Контроль являє собою невід'ємний елемент будь-якого управлінського процесу. Якщо сформулювати проблему в найбільш загальному вигляді, то метою контролю є визначення ступеня відповідності фактично досягнутих організацією результатів тим завданням, які були розроблені на етапі планування.

Процес контролю складається з таких основних елементів.

1. Встановлення стандартів або конкретних контрольних показників.

2. Вимір фактично досягнутих результатів, опис сформованої ситуації.

3. Аналіз сформованої ситуації, з'ясування найважливіших причин.

4. Розробка коригувальних заходів з метою підвищення ефективності роботи системи, якщо досягнуті результати відрізняються від установлених стандартів і поставлених цілей.

Контроль рекламної діяльності фірми повинен розглядатися тільки в системі контролю діяльності фірми в сфері маркетингу.

Специфічними цілями контролю рекламної діяльності є:

· забезпечення відповідності головних напрямів рекламної діяльності цілям маркетингової й комунікаційної політики фірми;

· визначення ефекту, конкретного результату рекламної діяльності;

· забезпечення максимальної ефективності реклами (у повному розумінні: від вибору найбільш ефективних варіантів рекламного звернення, засобів реклами й рекламо-носіїв до вироблення цілей рекламної політики);

· визначення ефективності витрат фінансових ресурсів на рекламу;

· забезпечення відповідності форми й змісту реклами вимогам державного регулювання й морально-етичних норм суспільства тощо.

На рівні рекламної служби фірми контролюється, як правило, вирішення завдань тактики рекламної діяльності фірми. Тактичний контроль спрямований на визначення оптимальних варіантів рекламних звернень, засобів їх розповсюдження, каналів комунікацій і рекламних носіїв. Вирішення цих завдань звичайно передує рекламній кампанії. Інструментом попереднього контролю елементів рекламної кампанії виступає попереднє тестування. [13]

Ще одним напрямом тактичного контролю рекламної діяльності фірми є визначення ефективності конкретних рекламних кампаній після їх проведення.

Отже, після створення всіх етапів розробки програми комунікацій потрібно оцінити її економічну ефективність, в іншому випадку, витрати на засоби комунікацій можуть перевищити очікуваний результат. Якщо ж виявилось, що коефіцієнти ефективності маркетингових комунікацій виявилися нижчими, ніж очікувалось, то потрібно розробляти шляхи вдосконалення маркетингової комунікаційної політики.

2. Аналіз маркетингової діяльності та шляхи її покращення

2.1 Коротка характеристика підприємства

ПрАТ «Миронівський хлібопродукт» є провідним агропромисловим холдингом України та найбільшим виробником м'яса птиці на вітчизняному та європейському ринку. Загальна характеристика підприємства систематизована на рис. 2.1.

Скорочена назва:

ПрАТ «Миронівський хлібопродукт»

ЄДРПОУ:

25412361

Юридична адреса:

08800, Київська обл., Миронівський район, місто Миронівка, ВУЛИЦЯ ЕЛЕВАТОРНА, будинок 1

Зареєстрований:

27.03.2006

Серія і номер свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи

А01 820511

Галузева належність (1)

46.32 Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами

Галузева належність (2)

01.11 Вирощення зернових і технічних культур

Галузева належність (3)

01.46 Розведення свиней та поросят

Галузева належність (4)

01.47 Птахівництво

Організаційно-правова форма підприємства

Акціонерне товариство

Керівник:

Косюк Юрій Анатолійович

Контакти:

+380442070033; +380442070000

Електронна поштова адреса:

office@mhp.com.ua

Рис. 2.1 Інформація про емітента

Місія підприємства: бути одним зі світових лідерів аграрного ринку в галузі птахівництва, що демонструє стійке фінансово-економічне та операційне зростання завдяки постійному підвищенню ефективності бізнесу.

Основні напрями діяльності: птахівництво і супутнє виробництво: охолоджена курятина, готові продукти харчування, соняшникова і соєва олії; рослинництво (вирощування кукурудзи, соняшника, пшениці, рапсу), а також інша сільськогосподарська діяльність (виробництво м'ясоковбасних виробів).

АТЗТ «Миронівський хлібопродукт» був заснований Юрієм Косюком у 1998 році. Компанія здобула контрольний пакет акцій у ВАТ «Миронівський завод з виготовлення круп і комбікормів» та стала одним із провідних зерноторгових підприємств України.

Агропромисловий холдинг складається із близько 30 підприємств, що розосереджені у 14 областях України, загальний штат працівників налічує понад 28 тисяч осіб.

Станом на 2018 рік земельний банк підприємства склав близько 370тис.га. Географія експорту налічує близько 65 країн, зокрема 17 країн ЄС, країни СНД та Митного Союзу, країни Близького Сходу, країни Африки а також інші країни світу.

Таблиця 2.1

Коротка історія створення ПрАТ «Миронівський хлібопродукт»

Рік

Подія

1

2

1998

Юрій Косюк заснував АТЗТ «Миронівський хлібопродукт».

1999

МХП викуповує та модернізує птахофабрику «Перемога». На оновленому підприємстві "Перемога Нова" починається промислове виробництво м'яса птиці.

2002

Виходить перший в Україні бренд охолодженої курятини "Наша Ряба".

2003

У грудні МХП стає першою українською компанією, що отримала кредит від Міжнародної фінансової корпорації. Кошти спрямовані на збільшення та модернізацію виробничих потужностей. Реалізуючи стратегію диверсифікації, у період між 2003 і 2006 роками МХП ініціює низку нових напрямків діяльності: вирощування кукурудзи, соняшнику, пшениці, ріпаку та інших культур; виробництво ковбасних виробів і м'ясних напівфабрикатів; розведення великої рогатої худоби для виробництва яловичини преміум-класу під торговельною маркою «Сертифікований Ангус»; виробництво гусячої печінки та фуа-гра.

2004

На Миронівському заводі з виготовлення круп і комбікормів введено в експлуатацію олієпресовий завод - як наступний етап втілення стратегії вертикальної інтеграції. Його мета - виробництво рослинного протеїну з насіння соняшнику для подальшого виробництва комбікормів. Цього ж року починається продаж олії - побічного продукту при виробництві рослинного протеїну.

2005

До складу МХП входить утворене 2004 року підприємство "Зернопродукт", що займається вирощуванням кукурудзи, пшениці, ячменю і соняшнику. Частиною МХП стає також "Катеринопільський елеватор" (комбікормовий завод і потужності для зберігання зернових та олійних культур). Це дозволяє компанії збільшити контроль за виробництвом комбікормів. Щоб виробляти бетонін панелі для будівництва пташників, МХП в травні включає до свого складу Черкаський завод залізобетонних виробів.

2006

30 травня, згідно із законодавством Люксембургу, створюється холдингова компанія MHP. S.A. У січні закінчується будівництво першого в Україні заводу з виробництва м'ясних напівфабрикатів - Миронівського м'ясопереробного заводу "Легко". До складу компанії з цього року також входять такі підприємства, як Науково-виробнича фірма "Урожай" та "Дружба народів". Цього ж року МХП завершує випуск єврооблігацій на суму 250 млн. доларів США.

2008

МХП проводить первинне публічне розміщення акцій на Лондонській фондовій біржі. "Миронівський хлібопродукт" стає першою українською аграрною компанією, що провела лістинг на основному майданчику Лондонської фондової біржі.Розширюється продуктова лінійка МХП за рахунок таких брендів "Бащинський" та "Європродукт".

2011

МХП починає розробку пілотного проекту "Біогаз", що передбачає будівництво біогазової станції, що працюватиме на курячому посліді на потужностях птахофабрики "Оріль-Лідер" (Дніпропетровська обл.). Об'єм інвестицій - близько $15 млн. на одну установку.

2013

Компанія успішно випускає єврооблігації на суму US$750 млн. терміном до 2020 р. та пропонує до обміну облігації, термін яких спливає у 2015 р. МХП вперше виплачує квартальні дивіденди акціонерам компанії у розмірі US$1,12 на 1 акцію, що еквівалентно US$120 млн.

2014

Вперше МХП бере участь в найбільших світових виставках продуктів харчування: GULFOOD (Дубай, ОАЕ) і SIAL (Париж, Франція). Географія експорту сягає 50 країн СНД, Азії, Африки, Близького Сходу. Обсяги експорту продукції МХП ростуть. Для експорту продукції МХП на світові ринки створена ТМ Qualiko.

2015

У Брюсселі шість продуктів МХП отримали європейські нагороди Міжнародного інституту смаку та якості (ITQI - International Taste & Quality Institute).

2016

Експортер м'яса птиці в Україні № 1. Диверсифікованість експорту: відкрито нові дистриб'юторські офіси в країнах Близького Сходу і Північної Африки. Відкриття нового переробного заводу в Нідерландах. 100% завантаженість виробничих потужностей, самозабезпечення інкубаційним яйцем та ефективність із переробки відходів.

Основним стратегічним напрямком агроіндустріального холдингу є підтримання та нарощування високих темпів зростання за всіма бізнес напрямами і включає в себе наступні позиції:

· контроль за витратами виробництва - підтримувати собівартість виробництва продукції птахівництва МХП на рівні однієї з найнижчих у галузі;

· будівництво сучасних підприємств - інвестувати в сучасні виробничі потужності та обладнання для підтримання статусу сучасного та інноваційного європейського виробника;

· збільшення земельного банку;

· просування торгових марок - підтримання наявних торгових марок через цільову рекламу, яка забезпечує їм високу впізнаваність, довіру до продукції, а також веде до подальшого збільшення продажів;

· збільшення частки присутності на ринку - розширення асортименту та завоювання більшої частки ринку м'ясопереробки;

· розширення системи збуту - масштабування франчайзингової мережі; підтримання балансу роздрібних продажів між франчайзинговими магазинами та супермаркетами.

У 2017 році агрохолдинг вперше за майже двадцять років своєї діяльності презентував оновлення власного логотипу (додаток) , що було реалізовано спільно з українським брендинговим агентством «Tough Slate 36 Design». Ключовими завданнями рестайлінгу було зберегти історичний символ в логотипі і відійти від асоціації компанії з вирощуванням зерна. Також новий логотип повинен лаконічно представляти підприємство за кордоном у зв'язку з активною експансією холдингу в світі. Новий знак - це трансформація елемента «млин», який був присутній в логотипі компанії ще з 1998 року. Геометрія нового логотипу повинна символізувати рух і мету, акцентуючи увагу на безперервному досягненні результату. Візуальні зміни були трансльовані на всі підприємства групи ПрАТ «Миронівський хлібопродукт».

2.2 Основні фінансово-економічні показники діяльності підприємства

Опрацювавши такі фінансові документи, як баланс та звіт про фінансові результати можемо здійснити фінансово-економічний аналіз ПрАТ «Миронівський хлібопродукт» за 2017-2018 рр.. Розпочнемо із дослідження динаміки поточних операційних витрат (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Аналіз поточних операційних витрат ПрАТ «Миронівський хлібопродукт» за 2017-2018 рр., тис. грн

Показник

Рік

Відхилення

2017

2018

2018 /2017

1

3

4

6

Матеріальні затрати

574385

845396

47,2

Витрати на оплату праці

974788

1224642

25,6

Відрахування на соціальні заходи

128275

165440

29,0

Амортизація

713321

785268

10,1

Інші операційні витрати

2073899

2938094

141,7

Разом

4464668

5958840

33,5

Дослідивши структуру витрат виявили, що левову частку витрат (49 %) займають інші операційні витрати. До них належать втрати від операційної курсової різниці, витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, безнадійна дебіторська заборгованість тощо. На другому місці знаходяться витрати на оплату праці (20 %), що пов'язано із інфляцією та постійним приростом трудових кадрів на підприємстві. Витрати на амортизацію мають тенденцію до зниження (із 16% у 2017р. до 13,2% у 2018р.), що є позитивною динамікою для підприємства (рис.2.2).

Рис. 2.2 Структура операційних витрат ПрАТ «Миронівський хлібопродукт» за 2017-2018 рр.

Аналізуючи фінансові результати (табл. 2.3) протягом досліджуваного періоду спостерігається суттєве підвищення собівартості продукції. Його причиною є зростання транспортних витрат, витрат на оплату праці, рекламу, обладнання тощо. Позитивною динамікою характеризується чистий фінансовий результат, який протягом досліджуваного періоду зріс від від'ємного показника до прибуткового.

Таблиця 2.3

Аналіз фінансових результатів ПрАТ «Миронівський хлібопродукт» за 2017-2018 рр., тис. грн.

Показник

Рік

Відхилення

2017

2018

2018/2017

1

3

4

6

Чистий дохід від реалізації продукції

17849182

34464262

93,1

Валовий дохід

4730890

7521178

59,0

Собівартість продукції

13118292

26943084

105,4

Фінансовий результат до оподаткування

1521909

3971908

161,0

Чистий фінансовий результат

1521408

3971908

161,1

Аналізуючи фінансовий стан підприємства протягом 2017-2018 рр. (табл. 2.4), можна прослідкувати як позитивну так і негативну динаміку.

Таблиця 2.4

Аналіз фінансового стану ПрАТ «Миронівський хлібопродукт», 2017-2018 рр.

<...

Показник

Норматив

Рік

Відхилення, %

2017

2018

2018/2017

Оцінка ліквідності

К покриття

>1

0,52

0,65

25,00

К швидкої ліквідності

>0,5-1

0,50

0,57

15,43

К абсолютної ліквідності

0,1-0,2

0,02

0,05

78,06

Оцінка фінансової стійкості

К фінансової автономії

>0,5

0,37

0,44

18,28

К фінансування

>1

0,27

0,31

12,68

К забезпечення власними ОЗ

>0,1

0,34

0,50

48,54

К маневреності власного капіталу


Подобные документы

  • Організаційне забезпечення маркетингової діяльності на підприємстві. Аналіз фінансово-економічних показників діяльності підприємства, маркетингової товарної політики, організації збуту продукції, політики ціноутворення, системи просування продукції.

    отчет по практике [261,4 K], добавлен 24.06.2015

  • Структура підприємства ПрАТ "Фуршет" та організація його діяльності. Характеристика персоналу, керівників та спеціалістів різних рівнів управління. Аналіз показників господарської, маркетингової діяльності підприємства. Зовнішнє середовище ПрАТ "Фуршет".

    отчет по практике [490,3 K], добавлен 25.03.2013

  • Теоретико-методологічні аспекти маркетингової комунікаційної політики підприємства. Характеристики комерційної діяльності АКБ "Правекс банк". Реструктуризація інформаційного забезпечення маркетингової діяльності та формування комунікаційної політики.

    дипломная работа [237,8 K], добавлен 29.12.2010

  • Організаційне забезпечення маркетингової діяльності на підприємстві. Аналіз фінансово-економічних показників діяльності підприємства. Організація збуту продукції. Аналіз політики ціноутворення. Вибір засобів розповсюдження реклами та їх ефективність.

    отчет по практике [1,2 M], добавлен 24.05.2015

  • Сутність маркетингової політики комунікації підприємства. Комплекс маркетингових комунікацій: реклама, пропаганда, стимулювання збуту, персональний продаж, прямий маркетинг. Формування комплексу маркетингових комунікацій, витрати на просування товару.

    курсовая работа [57,5 K], добавлен 03.11.2012

  • Загальна характеристика діяльності підприємства "Буринський хлібокомбінат". Вплив факторів зовнішнього маркетингового середовища. Аналіз організаційної структури маркетингової діяльності підприємства. Основні аналітичні показники фінансового стану.

    курсовая работа [82,9 K], добавлен 14.06.2011

  • Аналіз господарської діяльності підприємства ПрАТ "Росава" на товарному ринку шин для грозових автомобілів в Києві та Київській області. Аналіз маркетингового середовища діяльності підприємства. Розробка ринкової стратегії підприємства ПрАТ "Росава".

    курсовая работа [67,0 K], добавлен 20.06.2012

  • Сутність маркетингової політики комунікацій, її основні елементи. Аналіз маркетингової діяльності компанії "Johnson&Johnson". Розробка рекомендацій з удосконалювання маркетингової політики компанії та розрахунок комунікаційної ефективності підприємства.

    дипломная работа [440,4 K], добавлен 04.12.2011

  • Основні поняття і визначення товарної політики підприємства. Процес формування маркетингової політики. Аналіз господарської діяльності підприємства. Характеристика його економічних показників. Дослідження системи маркетингу та шляхів її удосконалення.

    дипломная работа [377,5 K], добавлен 27.11.2017

  • Міжнародний маркетинг: сутність, історія розвитку. Аналіз фінансово-економічних показників діяльності ПГ "Іскра". Оцінка її конкурентоспроможності та канали збуту продукції. Розробка маркетингової стратегії просування підприємства на ринку Болгарії.

    дипломная работа [304,2 K], добавлен 28.12.2011

  • Роль політичної реклами у формуванні іміджу громадської організації. Поняття, структура, механізм та етапи формування іміджу. Реальний стан комунікації Федерації профспілок області з громадськістю. Заходи підвищення іміджу профспілкової організації.

    дипломная работа [82,4 K], добавлен 18.05.2011

  • Теоретичні аспекти маркетингової товарної політики. Аналіз маркетингового середовища та товарної політики КК "Рошен". Рекомендації з вдосконалення маркетингової товарної політики корпорації. Реалізація та методи просування продукції підприємства.

    курсовая работа [36,6 K], добавлен 10.10.2019

  • Визначення та обґрунтування диверсифікації маркетингової товарної політики. Аналіз фінансово-економічних результатів діяльності підприємства. Рекомендації щодо модифікації товарної номенклатури. Підвищення конкурентоспроможності продукції на ринку.

    дипломная работа [1014,0 K], добавлен 03.09.2014

  • Сутність та задачі реклами, етапи процесу її планування. Структура і оцінка маркетингової діяльності ПрАТ "Вінницький деревообробний завод". Організація рекламної діяльності даного підприємства з орієнтацією на зовнішні ринки, шляхи її вдосконалення.

    курсовая работа [99,3 K], добавлен 17.10.2014

  • Складові товарної політики підприємства. Аналіз маркетингової діяльності ТОВ "АСПЕКС". Визначення ефективності маркетингової діяльності та шляхи вдосконалення. Вибір засобів розповсюдження реклами та створення посади маркетолога на підприємстві.

    курсовая работа [1,5 M], добавлен 28.05.2013

  • Поняття та головні елементи іміджу підприємства та продукції. Маркетинговий аналіз підприємства, шляхи покращення внутрішнього та зовнішнього іміджу. Ефект від посилення ролі маркетингу. Знаходження резервів політики життєдіяльності в умовах конкуренції.

    курсовая работа [51,8 K], добавлен 12.11.2010

  • Паблік рилейшнз як важлива частина маркетингу. Мета та цілі паблік рилейшнз у маркетингу. Розгляд інструментів PR, та їх впливу на суспільну думку. Види текстових повідомлень, що використовуються у ЗМІ. Перелік розповсюджених PR-заходів у суспільстві.

    контрольная работа [26,2 K], добавлен 22.03.2011

  • Концепція маркетингової діяльності в банківському підприємництві, Паблік Рілейшенз як інструмент маркетингу. Положення АКБ "Правекс-банк" серед комерційних банків України, основні показники діяльності, аналіз діяльності відділу маркетингу та реклами.

    дипломная работа [313,1 K], добавлен 06.06.2010

  • Теоретичні аспекти, поняття та сутність маркетингової політики підприємства, фактори, що на її впливають. Перспективний розвиток та поліпшення економічних показників роботи підприємства. Аналіз прибутковості, обігу продукції, місця в сегменті ринку.

    курсовая работа [338,6 K], добавлен 15.09.2010

  • Організація маркетингової діяльності на підприємстві. Стандартизація та сертифікація якості продукції. Аналіз фінансово-господарської та маркетингової діяльності ТОВ "Логікон". Удосконалення маркетингової стратегії ТОВ "Логікон".

    дипломная работа [153,1 K], добавлен 21.03.2007

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.