Використання лізингу в комерційній діяльності посередницьких підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І ТУРИЗМУ

Кафедра менеджменту та

Комерційної діяльності

КУРСОВА РОБОТА

з “ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ ТА КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНІСТІ”

(назва дисципліни)

на тему: «Використання лізингу в комерційній діяльності посередницьких підприємств»

Студента IV курсу ЗТТП 16 групи

спеціальності 076 “Підприємництво, торгівля

та біржова діяльність ”

Левченка Антона Олексійовича

Львів



ЗМІСТ

операція лізинговий україна

ВСТУП

РОЗДІЛ1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІЗИНГУ

1.1 Поняття та функції лізингу, об'єкти і суб'єкти лізингових відносин

1.2 Форми, види лізингу та механізм лізингових операцій

1.3 Розвиток лізингу в Україні

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІЗИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ «УНІВЕРСАЛЬНА»

2.1 Коротка характеристика діяльності ТОВ «Лізингова компанія «Універсальна»

2.2 Аналіз лізингових операцій ТОВ «Лізингова компанія «Універсальна»

2.3 Оцінка ефективності лізингової діяльності «Лізингова компанія «Універсальна»

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ



ВСТУП

Перехід до ринкової системи господарських відносин приніс із собою у нашу країну масу нових термінів, понять, підходів до ведення справ, давно вже канонізованих в практиці західного бізнесу. В результаті цього - нерідке нерозуміння, безглузде переінакшування чи, навпаки, дублювання чужого досвіду. Відсутність реальних знань в результаті веде до дискредитації ідеї, що здатна бути плідною і на вітчизняному грунті за вдумливого, зваженого підходу.

Сам термін походить від англійського дієслова “ to lease “, що означає “орендувати” або “брати в оренду”.

Суть лізингу досить вдало висловив Аристотель, який сказав: “Найчастіше багатство полягає у рентабельному використанні власності, а не у володінні нею як такою”.[6] Звичайно, Аристотеля не можна розглядати як винахідника “лізингу”, але ніхто краще за нього не зміг виразити філософський зміст, що лежить в основі цієї техніки фінансування американського походження, яка отримала значний розвиток у Західній Європі за останні 20 років.

Частка витрат на лізингові операції в загальних обсягах капітальних вкладень у машини і обладнання становить: у США - 33%, Англії, Франції, Швеції, Іспанії - 13-17%; Італії, Голландії - 12-14%. В Японії щорічний приріст обсягу лізингових операцій становить 25-30%. [16]. У США кожний четвертий долар, вкладений у розширення і модернізацію виробничого апарату, витрачається не на придбання техніки, а на її тимчасове користування.

Поняття лізингу машин і обладнання трактується у практиці зарубіжних підприємств досить широко. Проте, незважаючи на відмінності в юридичних нюансах та оцінки тлумачення лізингу як економічної категорії, можна твердити, що суттєвою особливістю цієї форми є не поділ функцій власності, а саме відокремлення використання майна від володіння ним.

В Україні лише 16.12.1997 р. прийнято закон "Про лізинг"[2], який, до речі, оцінюється спеціалістами досить критично. Якщо для вітчизняних лізингових компаній, котрі тільки-но почали виникати й розвиватися в Україні, відсутність спеціального законодавства до певної міри не була серйозною перешкодою, то великі лізингові компанії Заходу аж тепер, після прийняття згаданого закону, мають можливість серйозно працювати на ринку України.

Жорстка економічна криза,в якій перебуває Україна , посилення фіскальної функції податків, штучна стабілізація гривні, призводить до зменшення фінансових ресурсів підприємств і зниження палатоспроможності населення. Перетворення під впливом науково-технічного прогресу сфери виробництва та обігу, глибокі зміни економічних умов господарювання викликають необхідність пошуку та впровадження нетрадиційних для господарства нашої країни методів оновлення матеріально-технічної бази та модифікації основних фондів суб'єктів різноманітних форм власності. Одним з таких методів і є лізинг.

Без реальних інвестицій у новітні технології наші вітчизняні підприємства не зможуть вийти з економічної скрути. Пошук інвестиційних джерел за кордоном поки що не дає бажаного результату. Невпевненість у стабільності політики держави, висока корумпованність усіх рівнів влади,та інші чинники стоять на заваді припливу реальних коштів в Україну. Насамперед даються взнаки відсутність державної програми розвитку лізингу, низька кваліфікація спеціалістів,які обслуговують ринок цих послуг.

Актуальність проблеми. Умови господарювання підприємств у період економічної кризи ставлять жорсткі вимоги до зниження витрат на виробництво, освоєння нової техніки та технологій, підвищення якості та конкурентоспроможності продукції. Однак, багато суб'єктів господарської діяльності неспроможні виконати поставлені вимоги, оскільки змушені експлуатувати фізично спрацьовані та морально застарілі основні фонди, застосовувати віджилі енергомісткі та матеріаломісткі технології. У такій ситуації потрібним є пошук якісно нових методів оновлення матеріальної бази підприємств. Одним із найефективніших і сучасних методів може стати лізинг.

Постановка проблеми. За умов, коли відчувається брак інвестицій і довготермінових кредитів, особливо коли погіршується стан матеріальної бази підприємств, застосування лізингу має бути ефективним і науково обґрунтованим. З огляду на це, доречно проаналізувати стан лізингових операцій за останній час в світі та Україні.

Метою курсової роботи є широке і різностороннє розкриття поняття лізингу, як інструмента виробничого інвестування, його видів та форм, а також з'ясування сутності лізингових операцій, проаналізувати лізингові операції ТОВ «Лізингова компанія «Універсальна», провести аналіз сучасного стану лізингового ринку України та проаналізувати проблеми лізингових операцій лізинговими компаніями.

Об'єктом дослідження є проведення лізингових операцій на ринку лізингових компаній України.

Предметом дослідження є теоретичні засади лізингових операцій, проблеми та перспективи їх розвитку в Україні.

Завдання дослідження:

- виявити економічну сутність лізингу, його обґєктів та субґєктів;

- висвітлити види та форми лізингу;

- проаналізувати сучасний стан ринку лізингу в Україні;

- проаналізувати лізингові операції ТОВ «Лізингова компанія «Універсальна»;

- виявити проблеми розвитку лізингових операцій в Україні;

- дослідити перспективи розвитку лізингових операцій в Україні.

Інформаційною базою дослідження виступили монографії, підручники, законодавча та нормативна база, матеріали періодичних видань річна фінансова звітність ТОВ «Лізингова компанія «Універсальна» (Додаток А).

РОЗДІЛ1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІЗИНГУ

1.1 Поняття та функції лізингу, об'єкти і суб'єкти лізингових відносин

Для всебічного розвитку економічних процесів у країні, активізації підприємницької діяльності, розвитку малого та середнього бізнесу необхідно впроваджувати нові методи фінансування реального сектору економіки, здійснювати оновлення матеріально-технічної бази. Одним із таких методів фінансування є лізинг.

У сучасних умовах лізинг - альтернативна форма фінансування, в якій поєдналися орендні відносини, елементи кредитування та фінансування. Використання лізингу як спеціалізованої фінансової послуги надає можливість створення або оновлення матеріальної бази та основних фондів підприємств різних організаційно-правових форм господарювання.

Сутність лізингу полягає у ряді складних відносин, що обумовлює існування у практиці декількох аспектів лізингу: фінансово-комерційного, правового та технічного. На думку вчених - економістів Д.І.Василенко та Р.М Капроні [10] , загальновживаним визначенням лізингу є наступне: "лізинг - це комплекс майнових відносин, в яких одна сторона (лізингодавець) надає майно в користування іншій стороні (лізингоодержувачу) на визначений термін і за певну плату". Згідно з Економічною енциклопедією [12] , лізинг ? це довготермінова оренда (від 6 місяців до кількох років) машин, обладнання, транспортних засобів, виробничих споруд тощо на умовах поворотності, терміновості й платності і на підставі відповідного договору між орендодавцем і орендарем, що передбачає можливість їх наступного викупу орендарем.

За визначенням, що дається у Законі України "Про фінансовий лізинг" [6], лізинг визначається як підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає у наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів .

Лізингові операції за своїм економічним змістом являються активними операціями, а за своїми організаційними формами можуть бути віднесені до посередницьких. Лізинг - вид підприємницької діяльності, направленої на інвестування тимчасово вільних або залучених фінансових засобів, коли по договору фінансової оренди одна особа зобов'язується придбати у власність обумовлене договором майно у певного продавця і надати це майно іншій особі за плату в тимчасове користування для підприємницьких цілей [9].

Треба зазначити, що лізинг являє собою складне та багатогранне явище. У ньому поєднуються операції купівлі-продажу, оренди, кредиту та інвестування. Надаючи на певний строк елементи основного капіталу, їх власник у певний термін отримує їх назад (як правило, у тій же натурально-речовій формі) із виплатою комісійних: тобто є наявними принципи строковості та повернення, а також платності. Тому лізинг відповідає кредитним відносинам.

Оскільки лізинг можна розглядати як передачу майна у тимчасове користування на умовах строковості, повернення та платності, він є схожим на товарний кредит у виробничі фонди.

В той же час за формою лізинг зовні є схожим на комерційний кредит, але є й суттєві різниці: при комерційному кредитуванні одночасно з передачею товарів у тимчасове користування, передається і право власності на них; при лізингу ж право користування майном відокремлено від права володіння ним. Лізингоодержувач набуває лише права користування об'єктом лізингу, за що здійснює лізингові платежі лізингодавцю. По закінченню строку лізингу об'єкт залишається у власності лізингодавця. У ряді випадків у лізинговому договорі може бути передбаченим право лізингоодержувача на придбання об'єкту після закінчення дії строку договору, (з відповідним переходом права власності). Комерційний кредит надається у товарній, а погашається у грошовій формах. При лізингу , кредит також надається у товарній формі, але лізингові платежі можуть мати не тільки грошовий, але й компенсаційний характер, коли платіж буде здійснюватись у формі поставок продукції чи зустрічному наданні послуг. Комерційний кредит має короткостроковий характер. Класичний лізинг (у світовій практиці) як правило, має довгострокову основу.

З іншого боку, за формою, оскільки позичальник та кредитор оперують з капіталом не у грошовій, а у виробничій формі, то лізинг зовні є схожим також на інвестиції.

Від оренди лізинг відрізняється наявністю не двох, а як мінімум трьох сторін в угоді (суб'єктів лізингу ми розглянемо нижче); на відміну від оренди, при лізингу має місце інвестування власних чи запозичених коштів - тобто спеціальне придбання об'єкту для здачі його в лізинг; відповідальність перед лізингодавцем за виявлені недоліки об'єкту лізингу лізингоодержувач несе лише тоді, коли він сам приймав участь у виборі продавця (постачальника) цього об'єкту. Деякі види лізингу (передусім фінансовий), ще більше відрізняються від оренди.

Згідно до Закону України "Про фінансовий лізинг" [3] , об'єктом лізингу може бути будь-яке рухоме і нерухоме майно, яке може бути віднесене до основних фондів відповідно до законодавства, в тому числі продукція, вироблена державними підприємствами (машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, засоби телекомунікацій тощо), не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг (оренду).

Суб'єктами лізингу можуть бути:

лізингодавець - суб'єкт підприємницької діяльності, у тому числі банківська або небанківська фінансова установа, який передає у користування об'єкти лізингу за договором лізингу [15];

лізингоодержувач - суб'єкт підприємницької діяльності, який одержує у користування об'єкти лізингу за договором лізингу;

продавець лізингового майна - суб'єкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно (машини, устаткування тощо) та\або продає власне майно, яке є об'єктом лізингу.

Лізингодавцем можуть виступати:

установа банку, у статуті якого передбачений даний вид діяльності;

фінансова лізингова компанія, створена спеціально для проведення лізингових операцій і основною функцією якої є оплата майна, тобто фінансування угоди;

спеціалізована лізингова компанія, яка крім фінансування додатково бере на себе певний комплекс послуг не фінансового характеру;

будь-яка фірма чи підприємство, для якої лізинг - не профілююча, але й не заборонена статутом діяльність і в якої є достатні фінансові джерела для проведення лізингових операцій.

Договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є:

- предмет лізингу;

- строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу);

- розмір лізингових платежів;

- інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди [10].

Лізингодавець має право:

1) інвестувати на придбання предмета лізингу як власні, так і залучені та позичкові кошти;

2) здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов користування предметом лізингу та його утримання;

3) відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом;

4) вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках;

5) стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса;

6) вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору;

7) вимагати повернення предмета лізингу та виконання грошових зобов'язань за договором сублізингу безпосередньо йому в разі невиконання чи прострочення виконання грошових зобов'язань лізингоодержувачем за договором лізингу.

Лізингоодержувач має право:

1) обирати предмет лізингу та продавця або встановити специфікацію предмета лізингу і доручити вибір лізингодавцю;

2) відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає його призначенню та/або умовам договору, специфікаціям;

3) вимагати розірвання договору лізингу або відмовитися від нього у передбачених законом та договором лізингу випадках;

4) вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов договору лізингу.

В залежності від конкретних умов кількість учасників угоди може збільшуватися чи скорочуватися. Крім основних трьох сторін у ряді випадків в угоді можуть приймати участь брокерські (посередницькі) фірми, трастові корпорації, фінансуючі установи та ін.

Склад учасників може скорочуватися, якщо постачальником та лізингодавцем виступає одна й та ж сама особа. У цьому випадку питаннями лізингу займаються філіальні лізингові компанії, що створюються виробниками для просування товарів на ринку, а також спеціальні підрозділи у складі підприємств-виробників [13].

Відносно економічної сутності лізингу досі ще не існує єдиної думки економістів. Його зміст та роль в теорії трактуються по різному. Одні розглядають лізинг як одну з форм кредитування підприємницької діяльності, другі цілком ототожнюють його з довгостроковою орендою або однією з її форм, яка в свою чергу зводиться до відносин найму або підряду, треті вважають лізинг завуальованим способом купівлі-продажу засобів виробництва або права користування чужим майном, а четверті інтерпретують лізинг як дії за чужий рахунок, тобто управління чужим майном за дорученням.

Сучасне розуміння лізингу сходить до класичних принципів римського права про розмежування понять власник та користувач майна. Виникнення та існування його в якості особливого виду бізнесу основані саме на можливості розподілу компонентів власності на два найважливіших повноваження - користування річчю, тобто використання її згідно з призначенням з метою отримання доходу та інших вигод, та саме право власності як правове панування особи над об'єктом власності. Багатовіковий досвід довів, що багатство в кінцевому рахунку заключається не просто у володінні власністю безпосередньо, а в ефективному її використанні.

Звідси перш за все випливає, що лізинг - це спосіб реалізації відносин власності, який відображає стан виробничих сил та виробничих відносин, з якими він знаходиться в тісному взаємозв'язку.

Лізинг в широкому значенні являє собою організаційну форму підприємницької діяльності, яка відображає відносини власності, як уособлену систему господарювання. Проте, як і будь-яке самостійне явище, як економічна категорія, він має свій власний зміст та різноманітні форми прояву.

Дивлячись на те, що лізинг відображає визначену взаємодію елементів виробничих сил та виробничих відносин, то він має матеріально-речову основу та соціально-економічну форму.

Соціально-економічний зміст лізингу визначається відносинами власності та спільної економічної діяльності по вертикалі та горизонталі (з власником, суспільством і т.д.), а також умовами трансформації власності. Матеріально-речова сторона лізингу характеризується організаційно-правовими формами виробництва, наймом усіх або частини речових елементів підприємницької діяльності, купівлею-продажем майна та умовами кредитування.

Вважається загальновідомим, що лізинг тісно пов'язаний з орендним механізмом, але в діловому обороті він має більш широку, складну потрійну основу та містить в собі одночасно значні властивості кредитної угоди, інвестиційної та орендної діяльності, які тісно взаємодіють, створюючи нову організаційно-правову форму бізнесу.

Лізинг відноситься до підприємницької діяльності більш високого рівня в порівнянні з орендною, банківською чи комерційною, так як він вимагає та передбачає широкий діапазон знань фінансового бізнесу, та положення в виробництві, на ринках обладнання та нерухомості, а також варіаційних потреб клієнтів та особливостей оренди.

Закон України Про фінансовий лізинг дає наступне визначення терміну лізинг:

Лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу, згідно якого лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Таким чином, лізинг - це особливий вид підприємницької діяльності, який включає в себе три форми організаційно-економічних відносин: орендні, кредитні та торгівельні, зміст кожної з яких окремо повністю не вичерпує сутності таких специфічних фінансово-майнових операцій.

Лізинг виконує певні функції. Фінансова функція лізингу виражається у тому, що лізинг є формою вкладення коштів у основні фонди, і у сьогоднішніх умовах лізинг стає доповненням до традиційних джерел коштів (бюджетні, власні кошти підприємств, довгостроковий банківський кредит та ін.) для задоволення інвестиційних потреб підприємств. У сучасних умовах господарювання фінансовій функції належить у лізингу провідна роль. Підприємство-лізингоодержувач, звертаючись до лізингу за фінансовими мотивами, одержує можливість користуватися необхідним йому майном без єдиномоментної мобілізації для цього власних коштів чи кредиту банку. Тому лізинг може бути доброю альтернативою звичайній купівлі-продажу або залучення для цього позичених коштів.

Виробнича функція лізингу полягає у оперативному та гнучкому розв'язку лізингоодержувачем своїх виробничих задач шляхом тимчасового використання, а не придбання машин та обладнання у власність. Він є найбільш ефективним при використанні дорогоцінної, з найбільшим ризиком морального старіння техніки. Лізинг є одним з найбільш прогресивних методів матеріально-технічного обладнання виробництва, що відкриває доступ виробникам до найбільш передової техніки та розв'язує проблему використання такої техніки поряд з швидким її моральним старінням. Крім того, лізинг дає можливість лізингоотримувачеві використовувати у своїй виробничій діяльності не тільки яке-небудь окреме обладнання, а цілі укомплектовані виробництва (наприклад, це можливе при "мокрому" лізингу).

Збутова функція полягає в розширенні кола споживачів та освоєнні нових сегментів ринку за рахунок залучення насамперед тих підприємств, що неспроможні відразу придбати те чи інше майно. Якщо значення фінансової та виробничої функції лізингу для вітчизняної економіки не викликає сумнівів, то його збутова функція поки що не може бути реалізованою до кінця, що обумовлюється загальним падінням рівня виробництва та розбалансованістю ринку технічної продукції. Збутова функція лізингу має значення лише тоді, коли до нього вдаються задля розширення кола споживачів та завоювання нових ринків збуту [19].



1.2 Форми, види лізингу та механізм лізингових операцій

При розгляді видів лізингу розрізняють такі класифікаційні ознаки: склад учасників угоди; тип переданого до експлуатації обладнання; ступінь його окупності; умови амортизації; обсяг обслуговування; сектор ринку, де проводяться операції; відношення до податкових та амортизаційних пільг; характер лізингових платежів [13].

В залежності від складу учасників розрізняють: прямий лізинг, при якому власник майна самостійно здає об'єкт у лізинг (двостороння угода); та непрямий лізинг, коли передача майна відбувається через посередника. У даному випадку може мати місце класична трьохстороння угода або при дуже складних угодах - багатостороння з числом учасників від 4 до 6 - 7.

Частинним випадком прямого лізингу можна вважати зворотній лізинг, коли власник майна передає право власності на нього майбутньому лізингодавцю на умовах купівлі-продажу, тобто продає, і одночасно вступає з ним у відносини у якості користувача цього майна. До цього виду лізингу звертаються передусім підприємства із складним фінансовим станом: коли вони потребують цього майна, але відчувають гостру потребу у фінансових ресурсах, вони можуть продати це майно лізинговій компанії та, уклавши лізинговий договір, продовжувати користуватися ним. Це не виключає можливості наступного викупу цього майна.

За типом майна виділяють лізинг нерухомості та лізинг рухомості (машинно-технічний лізинг).

За ступенем окупності майна виділяють: лізинг з повною окупністю, при якому впродовж строку дії одного договору відбувається повна виплата лізингодавцеві вартості майна, що здається в лізинг; та лізинг з неповною окупністю, коли впродовж строку дії одного договору окупається тільки частина вартості майна.

В залежності від умов амортизації розрізняють: лізинг з повною амортизацією та відповідно з повною виплатою вартості об'єкта; лізинг з неповною амортизацією, що означає з частковою виплатою вартості.

У відповідності до наведених вище двох ознак класифікації, що нерозривно поєднані одна з одною, виділяють:

1) оперативний (лізинг з неповною окупністю);

2) фінансовий (лізинг з повною окупністю).

Оперативний лізинг (оренда) - господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає передачу орендарю права користування основними фондами на термін, що не перевищує термін їхньої повної амортизації, з обов'язковим поверненням таких основних фондів їхньому власнику після закінчення терміну дії лізингового (орендного) угоди. [21, ст.36]

Оперативний лізинг це договір лізингу, у результаті укладання якого лізингоотримувач по своєму замовленню одержує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на термін менше терміну, за який амортизується 90 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеного в день укладання договору.

До оперативного лізингу належать всі угоди, в яких затрати орендодавця, що пов'язані з придбанням зданого в оренду майна, не окупаються повністю протягом так званого початкового терміну оренди.

При цьому важливо, що:

орендодавець не планує покрити всі свої затрати за рахунок надходжень від одного орендаря;

строки псування не охоплюють повного періоду фізичного зносу майна;

ризик псування або втрати майна лежить в основному на орендодавцю;

по закінченні встановленого терміну майно, як правило, повертається орендодавцю, який пізніше продає або здає його в оренду іншому клієнту.

Оперативний лізинг, у свою чергу, охоплює рейтинг і хайринг.

Рейтинг - короткострокова оренда від одного дня до одного року без права наступного придбання орендарем майна.

Хайринг - середньострокова оренда, яка передбачає здачу в найом товарів, обладнання і машин на термін від одного до трьох років.

Операції по рейтингу і хайрингу передбачають багаторазову передачу машин і обладнання від одного орендаря до іншого. Їх об'єктом є стандартне обладнання, яке відповідає вимогам численних орендарів. [ 8, ст. 52]

Фінансовий лізинг (оренда) - господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає придбання орендодавцем за замовленням орендаря основних фондів, з подальшою їхньою передачею в користування орендарю на термін, що не перевищує термін повної амортизації таких основних фондів, з обов'язковою подальшою передачею права власності на такі основні фонди орендарю [21, ст. 36]

Фінансовий лізинг являє собою договір лізингу, у результаті укладання якого лізингоотримувач по своєму замовленню одержує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на термін не менше терміну, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день висновку договору.

Фактично фінансовий лізинг являє собою форму довгострокового кредитування купівлі і має такі різновиди:

лізинг з обслуговуванням;

ліверидж у лізинг;

лізинг у “пакеті”;

Лізинг з обслуговуванням поєднує фінансовий лізинг з договором підряду і передбачає надання певних податкових послуг, які пов'язані з утриманням і технічним обслуговуванням зданого у найом майна.

Ліверидж лізинг - особливий вид фінансового лізингу. За цією угодою велика частка ( за вартістю) зданого в оренду обладнання береться у найом у третьої сторони (інвестора) і в першій половині терміну оренди здійснюються амортизаційні відрахування за орендоване обладнання.

Лізинг у “пакеті” - лізингова система фінансування магазину, заводу, лікарні та ін. у цілому. Як правило, будинок, інтер'єр, інвентар даються у кредит, обладнання ж дається по договору лізингу.

Розглянуті два принципових види лізингових операцій мають однакові можливості для використання у нашій економіці ринкових відносин, які лише започатковуються. Інші різновиди лізингових операцій мають однакове відношення як до оперативного, так і до фінансового лізингу.[8, ст. 61]

Так, якщо брати до уваги характер об'єкта лізингу і зобов'язання орендодавця перед орендарем, то розрізняють такі основні види лізингової діяльності:

лізинг нового обладнання;

лізинг обладнання, яке вже використовувалося;

“чистий” лізинг, коли орендодавець не надає орендареві додаткових послуг;

лізинг з обмеженим набором послуг, що зазначені в договорі;

“повний” або “великий” лізинг, який містить комплекс сервісних послуг, необхідних для нормального функціонування обладнання протягом дії договору.

В залежності від сектору ринку, на якому проводяться лізингові операції, виділяють: внутрішній лізинг , коли всі учасники угоди представляють одну країну; зовнішній (міжнародний) лізинг - до таких угод відносяться ті, де хоча б одна сторона належить іншій країні. Зовнішній лізинг ,у свою чергу , поділяють на експортний та імпортний лізинг. При експортному лізингу закордонною стороною є лізингоодержувач, а при імпортному - лізингодавець.

По відношенню до податкових та амортизаційних пільг виділяють:

фіктивний лізинг , коли угода носить спекулятивний характер і укладається лише задля отримання найбільшого прибутку шляхом отримання необгрунтованих податкових та амортизаційних пільг;

справжній лізинг , коли при укладанні угоди наведена вище мета не є основною та визначаючою.

За характером лізингових платежів виділяють: лізинг з грошовими виплатами , коли всі платежі відбуваються у грошовій формі; лізинг з компенсаційними платежами, коли платежі відбуваються у формі поставок продукції, виробленої на даному обладнанні, або у формі здійснення зустрічної послуги; лізинг із змішаними платежами , коли виплати відбуваються обома вищезгаданими способами.

Треба відмітити, що у Законі України "Про фінансовий лізинг" [3] також дається визначення такого виду лізингу, як пайовий - це здійснення лізингу за участю суб'єктів лізингу на основі укладання багатостороннього договору та залучення одного або кількох кредиторів, які беруть участь у здійсненні лізингу, інвестуючи свої кошти. При цьому сума інвестованих кредиторами коштів не може становити більше 80% вартості набутого для лізингу майна. Цей вид лізингу застосовується у досить крупних та дорогих угодах, що охоплюють багато сторін. Для нього властивим є складне багатоканальне фінансування.

Центральною, найбільш важливою ланкою організації лізингових угод є економічно обґрунтований склад і розмір лізингових платежів.

Плата за лізинг - це форма економічних відносин власника й орендаря з приводу розподілу доходу, створеного в процесі використання об'єкта лізингу. Вона виконує функції відшкодування вартості засобів виробництва, нагромадження капіталу і стимулювання підприємницької діяльності.

Теоретично розрізняють верхню і нижню границі лізингових платежів (Лп).

Верхня границя визначається максимально можливим рівнем плати, при якому досягається просте і розширене відтворення при середній галузевій нормі прибутку орендатора. У такому випадку крім відшкодування усіх витрат (Вз) лизингодавця в лізингові платежі включається максимальний рівень прибутку власника майна (Рм), тобто Лп = Вз + Рм.

Нижня границя - це мінімально можливий рівень лізингових платежів, при якому досягається просте відтворення майна, що надано в лізинг.

Реальний розмір лізингової плати знаходиться між верхньою і нижньою границями і визначається шляхом домовленості вільно й свідомо діючих сторін, а при конкурсному відборі - на основі попиту і пропозиції.

Лізингові платежі розрізняють за способами їх здійснення і формою.

На практиці застосовуються 3 основні форми лізингових платежів:

грошові - якщо всі платежі виробляються в грошовому вираженні;

натуральні чи компенсаційні - якщо розрахунки здійснюються товарами, що випускаються з використанням об'єкта лізингу, чи шляхом надання лизингодавцю зустрічних послуг. Така форма розрахунків широко застосовується в агропромисловому комплексі країни, а також при зовнішньому лізингу, коли немає достатньої кількості валютних засобів для закупівлі імпортного устаткування;

змішані платежі - сполучення грошових і компенсаційних виплат. Можуть широко використовуватися за згодою сторін, особливо в умовах твердої фінансової політики.

У залежності від методу нарахування виділяють 4 типи лізингових платежів:

фіксовані ставки, що встановлюються в грошовій, натуральній чи змішаній формі в абсолютній сумі по угоді;

часткові платежі, що розраховуються як частка від обсягу реалізованої продукції, виробленої на орендованому майні, шляхом участі в прибутку чи валовому доході лизингоотримувача й ін. Це простий, зручний і вигідний для користувача об'єкта лізингу спосіб здійснення платежів. Але він має один істотний недолік: при вмілій, ефективній роботі і високих виробничо-фінансових результатах лізингові платежі значно підвищуються. Виходить парадоксальна ситуація: чим краще, інтенсивніше працює орендар, тим більше йому треба платити за інших рівних умов, що веде до зниження мотиваційних стимулів підприємця;

сукупні чи, як їх неточно називають, мінімальні платежі - це сума всіх лізингових платежів за весь період лізингу плюс плата за викуп орендованого майна у власність після закінчення терміну угоди;

платежі у відсотках від вартості зданого в лізинг об'єкта найбільш розповсюджений метод нарахування. У залежності від характеру устаткування і строків окупності розмір оплати за лізинг, наприклад, у Києві встановлюється від 1 до 7-8% вартості устаткування, що закуповується за рахунок міських засобів на рік.

За способом сплати в залежності від економічного стану лізингоотримувача застосовуються наступні види лізингових платежів:

лінійні, що сплачуються пропорційно рівними частками. Це стандартний, типовий, рівномірний спосіб виплати;

прогресивні (зростаючі) - невеликі внески, встановлювані в початковий період контракту, що поступово збільшуються в міру освоєння устаткування і розширення обсягу виробленої продукції. Такі відносини особливо привабливі для починаючих підприємців з обмеженим стартовим капіталом;

дегресивні - поступово зменшувані виплати, у більшій мірі застосовуються при прискорених платежах на первісному етапі лізингу. Вони значно знижують ризик власника майна і розширюють волю дій орендаря;

сезонні - застосовуються в сільському господарстві й у переробних галузях із сезонним характером процесу виробництва, де можливості сплати набагато покращуються після збирання врожаю.

По періодичності (графіку) виплат застосовуються:

одноразові платежі - здійснюються після отримання об'єкту лізингу і підписання сторонами акту приймання устаткування;

періодичні - щомісячні, поквартальні чи щорічні платежі широко застосовуються на практиці за встановленим сторонами графіком;

платежі з авансом (депозитом) - це свого роду часткова передоплата в момент підписання лізингової угоди, що потім віднімається з загального обсягу лізингових платежів, а сума яка залишилась погашається у встановленому порядку.

При укладанні лізингового контракту сторони можуть вибрати найбільш прийнятний у конкретних умовах варіант лізингових платежів, який буде влаштовувати всіх учасників угоди.

1.3 Розвиток лізингу в Україні

У сучасних умовах розвиток міжнародного лізингу сприяє загальній тенденції світового економічного розвитку, процесам інтернаціоналізації виробництва та капіталу, міжнародної економічної інтеграції, зменшенню обігу ліквідних засобів на грошовому ринку, а також сприяє посиленню конкуренції. При необхідності реалізації проектів, що потребують більших за обсягом фінансових ресурсів застосовують міжнародний лізинг. Основною прерогативою міжнародного лізингу є те, що він не впливає на платоспроможність країни та не збільшує зовнішній борг країни. Саме лізинг дає змогу отримувати доступ до іноземних розробок у сфері техніки, трансформувати новітні технології з розвинутих країн світу до держав з обмеженими інноваційними ресурсами, також він посилює конкурентоспроможність між джерелами фінансування і дозволяє змінювати форми капіталовкладень.

Для України міжнародний фінансовий лізинг - це відносно новий вид фінансування, що дає змогу підприємствам можливість оновлення матеріально-технічної бази не витрачаючи значних грошових ресурсів з оборотних коштів. У 2006 році Україна приєдналася до Конвенції УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг. Це приєднання відкрило перспективи для подальшої праці з міжнародними лізинговими компаніями.

Аналізуючи ринок міжнародного лізингу у європейських державах, можна сказати, що сукупна вартість угод фінансового лізингу укладених у Німеччині складає - 43,8 млрд. євро, Франції - 36,4 млрд. євро, Великобританії - 34,9 млрд. євро [17]. В Україні сукупна вартість угод фінансового лізингу, становила 4,3 млрд. євро, що у десять разів менше, ніж аналогічний показник розвинутих країн.

Найбільше діючих договорів у сфері фінансового лізингу переважають угоди в таких галузях: транспорт (57,41%), сільське господарство (20,26%), будівництво (4,86%) та сфери послуг ( 3,30%) [20].

Проте, аналіз лізингової діяльності за останні роки показав, що ринок лізингу в Україні і в посткризовий період продовжує своє зростання, і за попередні 5 років частка лізингу в капітальних інвестиціях в економіку України, за даними Державної служби статистики, вона збільшилась з 1,5% до 8% [23].

Таке зростання обумовлене багатьма чинниками: розвиток самої послуги лізингу із сервісним наповненням та поява спільних лізингових програм від виробників, і частковий доступ до кредитних ресурсів на ринку. З огляду на зростання обсягу укладених лізингових угод у 2018 р., у рейтингах Global Leasing Report 2018 Україна займає 42 позицію, хоча ще у 2016 була 44-та [22].

На даний час найбільш поширеним є лізинг вантажних автомобілів, морських та повітряних суден, інформаційної техніки. Постачання цієї техніки на лізинговій основі пропонують «RENAULT», «DAF», «SCANIA», «IBM», «HP» та ін. Багато іноземних компаній готові фінансувати розвиток співробітництва з провідними вітчизняними лізинговими компаніями, щодо постачання в Україну сільськогосподарської та тракторної техніки й обладнання - «John Dear», «Bizon», «NEUERO», «URSUS», «PROKOP»; будівельної техніки - «Caterpillar», «ZEPPELIN», «TATRA», «Condor»; автотехніки - «МАН», «Mercedes», «Mitsubishi», «Volvo», «Shиoda» на лізинговій основі. В Україні вітчизняні міжнародні перевізники за допомогою лізингу, змогли обновити свій автомобільний парк на суму, яка складає понад 380 млн дол. США [11].

Переломним в сфері лізингу став 2015 рік. Багато іноземних фінансових установ згортають лізингові програми: "Райффайзен Лізинг Аваль" передав цей напрям банку, ТОВ "УніКредит Лізинг" призупинив фінансування, "VAB Лізинг" більше працював з роздробом, малим і середнім бізнесом, а зараз, коли VAB Банк ліквідується, Фонд гарантування вкладів продав цю лізингову компанію, і її доля під питанням.

У 2015-му ринок лізингу скоротився більш як у два рази. На початку 2016 року Національна комісія, що здійснює регулювання фінансових послуг (Нацкомфінпослуг) виключила з Державного реєстру фінансових установ - 41 фінансових установ і 27 лізингових компаній [20].

В період 2012 - 2015рр. спостерігаємо повільний розвиток лізингу, зважаючи на події, які відбулись за останній час, обсяги здійснення цієї послуги зменшуються. Як видно з рисунку 1, за останні роки зменшилась як вартість кредитних договорів, так і кількість укладених договорів, наданих фінансовими компаніями. Окрім того, значно зросла і вартість одного договору порівняно з попередніми роками. Вирізняється тільки період першого півріччя 2016 року, де всі досліджувані показники показують значне зростання, майже до рівня 2012 року.



Рис. 1.1 Вартість договорів та кредитів фінансового лізингу наданих фінансовими установами станом на 1 півріччя 2012-2016рр.

Джерело : складено автором, за даними [20]

Згідно із статистикою, оприлюдненою на сайті Нацкомфінпослуг, український ринок лізингу п'ятий рік поспіль демонструє тендецію до зростання за результатами 2019 року (рис. 1.2).

Вартість лізингових угод укладених протягом 2019 року у порівнянні із 2018 роком зросла на 18% і склала 26 245 млн. грн. У порівнянні із 2017 роком - вона зросла на 102% відсотка. Розмір портфелю лізингових компаній протягом 2019 року зріс на 15% і склав 29 008 млн. грн. Зростання портфелю у порівнянні з 2017 роком склало 27%.

Рис. 1.2 Зростання вартості лізингових угод [13]

Протягом 2019 року найчастіше в лізинг фінансувалися наступні предмети лізингу:

Транспортні засоби - 16 450 млн. грн. або 63% від загальної суми договорів.

Техніка, машини та устаткування для сільського господарства - 6 701 млн. грн. (25,5%).

Будівлі та споруди - 1 109 млн. грн. або 4% від загальної суми договорів.

Будівельне обладнання та техніка - 1 069 млн. грн. або 4% від загальної суми договорів.

На сьогодні послуги лізингу широко представлені здебільшого для юридичних осіб, а з фізичними особами мають справу не більше 10 компаній. Багато згорнули подібні операції в зв'язку з кризою і через подорожчання ресурсу, який робить лізингові операції для фізичних осіб фінансово непідйомними.

Протягом останніх років лізингові підприємства, які встояли та утрималися на плаву, наразі з впевненістю набирають обертів та збільшують об'єми фінансування за більш вибагливих вимог до майбутніх лізингоотримувачів, поглиблення їхньої співпраці з дилерами та постачальниками (вендор бізнес), а також орієнтація на зменшення ліміту фінансування для кожного окремого клієнта на ряду зі зниженням ризикованості операцій. Структура загальнонаціонального лізингового портфелю збережеться, тобто найбільший попит будуть мати пасажирські та легкові автомобілі як для приватного так і комерційного призначення, агротехніка та інше спеціалізоване обладнання.

В майбутньому підвищення активності лізингового ринку можна очікувати за рахунок аграрної промисловості та машинобудування, які є найбільш стійкими в нашій країні. Основною тенденцією лізингу в Україні є закріплення позицій за лідерами ринку та розширення їх сфери впливу. В Україні налічується більш як 200 лізингових компаній [24], але з них активно працюють приблизно 20, через це є ймовірність подальшої концентрації ринку шляхом купівлі клієнтів компаній.



РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІЗИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ «УНІВЕРСАЛЬНА»

2.1 Коротка характеристика діяльності ТОВ «Лізингова компанія «Універсальна»

Лізингова компанія «Універсальна» заснована 30.11.2005, входить до складу Універсальна інвестиційна група (УІГ) або Universal investment Group (UIG), яка координує низку бізнес-проектів в Україні. Компанія пропонує послуги з фінансового та оперативного лізингу.

Скориставшись послугами ТОВ «Лізингова компанія «Універсальна» клієнт може позбавити себе зайвих проблем, пов'язаних з організацією фінансування і купівлею необхідних основних засобів, а отже отримати прекрасну можливість зосередитись на головному, зекономити час та ресурси.

Історія компанії. Універсальна інвестиційна група (УІГ) або Universal investment Group (UIG) - холдингова компанія, яка координує низку бізнес-проектів в Україні. Створена у 1997 році ліхтенштейнською інвестиційною компанією «Financial&Investment Energy Holding Establishment» (FIEH). Головний офіс розташований у м. Львів.

У 1995 році в Стрию було створене АТ «Галнафтогаз», яке у 1996 переїхало до Львова. Компанія була одним з найбільших нафтотрейдерів в Україні.

1997 року в Князівстві Ліхтенштейн було засновано інвестиційну компанію «Financial&Іnvestment Energy Holding Establishment» (FIEH), президентом якої став Маркус Бюхель, екс-прем'єр-міністр Князівства. 1998 року FIEH стає акціонером ВАТ «Іванофранківськнафтопродукт», ВАТ «Закарпатнафтопродукт-Ужгород» та ВАТ «Закарпатнафтопродукт-Хуст», з яких 2001 року було створено ВАТ «Концерн Галнафтогаз». Позитивний досвід роботи в нафтопродуктовій сфері сприяв тому, що від 1998 року FIEH розробляє стратегію інвестування в інші сегменти української економіки. Від 1999 року Група започаткувала свою діяльність у страховому бізнесі, придбавши контрольний пакет Вінницької страхової компанії «Поділля». Згодом було прийнято рішення придбати ще три страхові компанії, які на той час були лідерами ринку «зеленої карти» в Україні: Ужгородську СК «Карпати», Тернопільську «Терен» та Чернігівську «Саламандру-Десну». Через злиття та приєднання цих компаній 2002 року було створено ВАТ «Універсальна».[7]

На початку 2000 року було придбано контрольний пакет акцій невеликого Тернопільського банку «Євроцентр», який мав філії у Львові та Хмельницьку. 2001 року було прийнято рішення перенести головний офіс банку до Львова та змінити його назву на «Банк Універсальний». За 4 роки діяльності, Банк розвинувся і в рейтингу банків АУСБ вийшов на 68 позицію. 18 липня 2006 року 99,34% акцій банку придбав EFG Eurobank (Швейцарія).

2000 року група інвестувала в кілька регіональних підприємств хлібної галузі, придбавши пакети їхніх акцій. На базі одного з них - ВАТ «Львівський хлібзавод №5» - 2003 року утворився «Концерн Хлібпром». Сьогодні «Концерн Хлібпром» - це Компанія, що динамічно розвивається і має свої підприємства у Львівській, Вінницькій, Івано-Франківській, Рівненській та Черкаській областях. Компанія розвиває фірмову мережу продовольчих крамниць формату «convenient store» торгової марки «Хлібна хата». Власна роздрібна мережа Компанії у регіонах налічує понад 100 магазинів. Компанія займає 7% національного ринку хлібопродуктів.

Маючи позитивний досвід промислового будівництва, зокрема в розбудовуванні мережі АЗК «ОККО», а також частки в будівельних компаніях «Прогрестехбуд» та «Вінницька будівельна компанія», керівництво Групи вирішило розширювати бізнес. 2002 року було створену будівельну компанію «Ваш дім».[7]

У січні 2003 року було створене ЗАТ «Агентство економічної безпеки «ЕФОРТ». Сьогодні «Ефорт» успішно працює на ринку, надаючи якісні послуги понад 500 юридичним та фізичним особам.

2005 року було підтримано ініціативу кількох науковців щодо налагодження виробництва бурових розчинів для бурових робіт та будівельної хімії. В результаті було створено компанії «Український полімер» та «Лінкс лабораторії». У Стрию готується до введення в експлуатацію новозбудований завод з виробництва будівельної хімії.

Група 2005 року інвестувала у створення «Лізингової компанії «Універсальна». Сьогодні компанія активно розвивається, пропонуючи послуги з фінансового та оперативного лізингу.

Найновішими проектами Універсальної інвестиційної групи є:

«Терін», що займається розвитком в Україні мережі французьких ресторанів швидкого обслуговування. Перші ресторани «A la minute» вже запрацювали в мережі АЗК «ОККО».

«Агентство цільових комунікацій», рекламна агенція, основою діяльності якої є розміщення рекламних матеріалів на площах мережі автозаправних комплексів «ОККО» та мережі продовольчих крамниць «Хлібна хата».

Сьогодні Група координує діяльність усіх цих компаній через представництво в наглядових радах, а також, надає консалтингові послуги, зокрема проводить аналітичні дослідження з макроекономіки та галузеві дослідження в Україні і проводить оцінку інвестиційної привабливості проектів.

Структура групи

Концерн «Галнафтогаз», (володіє мережею АЗС ОККО, ресторанів A la minute, Pasta Mia, магазинів Tobi)

Логістична Компанія «Універсальна»

Концерн «Хлібпром»

Девелоперська компанія ТОВ «Технопарк ЛЗТА»

Девелоперська компанія ТОВ «Прогрестехбуд»

Житлово-будівельна компанія ТОВ «Ваш дім»

Компанія «Лінкс лабораторії»

Страхова компанія «Універсальна»

Охоронне підприємство Агентство економічної безпеки «Ефорт»

Лізингова компанія «Універсальна»

Місія лізингової компанії «Універсальна»

СПІЛЬНЕ ВТІЛЕННЯ ВАШИХ ІДЕЙ

Принципи компанії:

Робота за міжнародними стандартами

Ділова етика і мораль

Індивідуальний підхід до кожного клієнта

Постійне прагнення до вдосконалення

Пріоритетні цінності:

Добре ім'я компанії

Клієнти

Партнери

Працівники

Відомості про власників

Власниками ТОВ «Лізингова компанія «Універсальна» є:

Компанія Емерджінг Маркет Партнерз ЛТД (Emerging Market Partners LTD.), місцезнаходження: ПАСЕА ІСТЕЙТ, П/С 958, РОУД ТАУН, ТОРТОЛА, ВІРҐІНСЬКІ ОСТРОВИ, БРИТАНСЬКІ (P.O. Box 958, Pasea Estate, Road Town, Tortola, BVI), юридична особа, створена та існуюча відповідно до законодавства Британських Віргінських Островів 5 березня 2004 року за №584443 - володіє часткою в статутному капіталі Товариства в розмірі 26,00%.

Компанія Емерджінг Маркет Партнерс Холдінг АГ (Emerging Market Partners Holding AG), місцезнаходження: Фрайгутштрассе 15, 8002 Цюріх, Швейцарія (Freigutstrasse 15, 8002 Zurich, Switzerland), юридична особа, створена та існуюча відповідно до законодавства Швейцарії 25 травня 2011 року за №СН-020.3.036.580- 4 - володіє часткою в статутному капіталі Товариства в розмірі 24,00%.[18]

Антонов Віталій Борисович, Україна - 24,99%

Павленко Олександр Вікторович, Україна - 7,87%

Костюк Андрій Михайлович, Україна - 7,63%

Даниляк Василь Валерійович, Україна - 5,51%

Демінська Наталія Станіславівна, Україна - 4,00%

Особи які здійснюють контроль за ТОВ «Лізингова компанія «Універсальна»:

Роджер Цуллігер, Швейцарська Конфедерація

Антонов Віталій Борисович, Україна

Демінська Наталія Станіславівна, Україна

Відомості про виконавчий орган

Виконавчим органом ТОВ «Лізингова компанія «Універсальна» є Директор.

Директор Ануфрієв Артур Сергійович.

Відомості про ліцензії

Ліцензія на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме надання послуг фінансового лізингу. Рішення НАЦКОМФІНПОСЛУГ про надання ліцензії 25.07.2017 № 3286 Строк дії ліцензії безстрокова

Керівництво

Директор Ануфрієв Артур Сергійович

Начальник відділу лізингу Ринда Ярослав Орестович

Начальник фінансового відділу Фековська Мирослава Богданівна

Послуги і продукти

ТОВ "Лізингова компанія "Універсальна" надає юридичним та фізичним особам (в т.ч. підприємцям) послуги з фінансового лізингу.

Товариство реалізовує проекти лізингу у різних напрямках:

Транспорт та спецтехніка:

транспорт для вантажних перевезень;

транспорт для пасажирських перевезень;

легкові автомобілі;

спецтехніка.

Сільськогосподарське обладнання:

комбайни;

трактори;

навісне обладнання.

Обладнання:

виробниче;

будівельне;

поліграфічне;

комп'ютерне;

телекомунікаційне;

медичне;

меблі;

обладнання для харчової промисловості.

Нерухомість.

Співпраця з Лізинговою компанією «Універсальна» дозволить:

лізингоодержувачам - провести оновлення основних засобів, розширити виробництво, збільшити кількість продукції, покращити її якість, зміцнити конкурентоспроможність, і як результат значно підвищити ефективність діяльності підприємства, отримати партнера.

виробникам і постачальникам - використовувати механізм лізингу для збільшення кількості клієнтів і обсягу продаж, розширення ринків збуту, зміцнення конкурентного становища.



2.2 Аналіз лізингових операцій ТОВ «Лізингова компанія «Універсальна»

Умови та етапи лізингу

Ціна фінансових послуг:

 Авансовий платіж від 30% вартості предмету лізингу;

 Термін лізингу від 13 місяців;

 Виплата платежів проводиться лізингоодержувачем щомісячно.

 Середньорічне здорожчання від 9%.

Додаткові послуги, які дає компанія:

 Організація доставки, встановлення та монтажу;

 Страхування як предмету лізингу, так і ризиків пов'язаних з його використанням;

 Організація технічної підтримки та гарантійного обслуговування.

Лізингова компанія "Універсальна" використовує індивідуальний підхід до кожного клієнта. Тому, можливі зміни і доповнення до умов лізингу.

...