Внутрішні і зовнішні комунікації: поняття та характеристики

Прес-секретар

Посаду прес-секретаря вводиться, як правило, на підприємствах від середнього рівня. У цьому випадку на роботу зазвичай приймається досвідчений журналіст, завданням якого є розвиток взаємодії із засобами масової інформації та проведення комунікаційної лінії підприємства через ЗМІ. Прес-секретар є організатором прес-конференцій та інтерв'ю, займається складанням та розсилкою прес-релізів, представляє інтереси підприємства при проведенні різного роду розширених зустрічей з представниками засобів масової інформації, виступає ініціатором і організатором телевізійних зйомок, радіо матеріалів.

До числа цільової аудиторії в такому випадку відносяться також:

· персонал і адміністрація агентств, що працюють з цінними паперами, фінансові посередники,

· оглядачі з фінансів та інвестицій,

· інвестиційні банки,

· комерційні банки,

· департаменти депозитів цінних паперів,

· співробітники консалтингових фірм, що займаються аналізом ринку цінних паперів,

· радники з капіталовкладень,

· страхові компанії та пенсійні фонди,

· інвестиційні фонди,

· фінансові статистичні організації.

Важливими напрямками роботи, здійснюваної в рамках фінансових зв'язків і характерною для комунікаційних служб підприємств і організацій, є видання щорічних фінансових звітів і спільна з керівництвом підготовка і проведення акціонерних зборів.

Зовнішня система комунікацій представлена також взаємодією організації з органами влади, а саме:

· органами законодавчої влади;

· органами виконавчої влади;

· органами муніципальної влади;

· господарськими державними організаціями;

· регулюючими і контролюючими державними органами;

· правоохоронними органами;

· організаціями соціального розвитку;

· міжнародними організаціями.

Завданням комунікативної взаємодії з органами влади є забезпечення спільної роботи з державними структурами, суспільством, дією в структурі загальної економічної системи. Безліч зв'язків і відносин бізнесу з владою та державними структурами представляє тісне переплетення різноманітних контактів, інших форм взаємодії, що утворюються в ході розвитку організації. Вони представляють собою як обов'язкові та довгострокові відносини (з регулюючими та контролюючими організаціями, державними партнерами), так і необов'язкові зв'язки, що виникають з конкретного приводу.

Варіант формування прес-служби з розширеними функціями характерний для середніх підприємств, на яких здійснення успішних корпоративних комунікацій знаходиться ще в стадії розвитку. Усвідомивши функціональну та змістовну обмеженість прес-служб, орієнтованих лише на взаємодію із засобами масової інформації, вище керівництво таких підприємств приймає рішення про розширення перед прес-службами завдань.

Відділи зв'язків з громадськістю

Відділи зв'язків з громадськістю, відділи паблік рілейшнз, PR-підрозділу можуть формуватися на підприємствах різного рівня. Як правило, це середні та великі підприємства. На великих підприємствах відділи зв'язків з громадськістю налічують десятки співробітників і включають в себе різні підрозділи. Відділи зв'язків з громадськістю, як правило, є розділеними з відділами маркетингу і самостійно здійснюють свою функцію. Взаємодія з відділом маркетингу здійснюється за допомогою спільної постановки завдань, планування та визначення PR-активності, спрямованої на вирішення конкретних маркетингових завдань.

Важливість добросусідських відносин визначається прагненням до запобігання територіальних конфліктів, можливих конфліктів через кризові та аварійні ситуації. Для підприємств, що виробляють товари широкого попиту, населення прилеглих територій є також зацікавленим і особливо мотивованим шаром споживачів. Екологічні зв'язки звернені до вирішення питань екологічного балансу та подання підприємства в дискусіях про дії в області охорони навколишнього середовища. Для виробників товарів народного споживання і виробників продовольчих товарів додатковою проблемою є екологічна безпека виробленого продукту.

Таким чином, управляє в організації той, хто володіє інформацією. Потоки інформації в організації, як нервові імпульси по нервових шляхах організму, як кров по його кровоносних судинах, циркулюють в його "тілі", маючи підрозділи і роботу посадових осіб, пов'язуючи їх воєдино.

Висновки

Ми дослідили внутрішні та зовнішні комунікації, їх поняття та характеристики.

· По-перше, в ході дослідження було з'ясовано, що існує пряма залежність між добре налагодженим комунікаційним процесом та якістю роботи структурних підрозділів підприємства, окремих виконавців, груп працівників і підприємства загалом. Саме комунікаційний процес забезпечує обмін інформацією з метою вирішення конкретної проблеми.

· По-друге, можна стверджувати, що успішне функціонування підприємства, формування і існування організаційної культури працівників, засвоєння і пропагування корпоративної ідеї неможливе без налагодженого процесу комунікацій. Саме внутрішня комунікація створює сприятливі умови для розкриття професійних і ділових якостей працівників, сприяє розвитку їх творчого потенціалу, що в свою чергу сприяє підвищенню результативності праці. Комунікація повинна бути обов'язковим елементом системи управління персоналом.

· По-третє, досягнення основних цілей підприємства, пов'язаних з успіхом на ринку, завоюванням і утриманням ринкових позицій, залученням нових споживачів і розширенням сфери свого впливу в нових сегментах ринку, неможливе без побудови ефективної системи зовнішніх комунікацій.

Таким чином, система зовнішніх і внутрішніх комунікацій утворюють єдиний інформаційний простір підприємства, що впливає на рівень доходів.

Список використаних джерел

1. Андрій Кулаков: "Комунікація -- абсолютно не додатковий процес, а те, що має бути закладене із самого початку". Practicum.Space. URL http://practicum.space/andriy_kulakov_communication (дата звернення 20.04.2020)

2. Бреддік У. Менеджмент організації. Москва: ИНФРА-М, 1997. 211 с.

3. Бергельсон М. Б. Коммуникативные методы в управлении или менеджмент как искусство коммуникации / М. Б. Бергельсон. Теория коммуникации & прикладная коммуникация, 2004. №2. 6-26 с.

4. Виханский, О.С. Менеджмент / О.С. Виханский, А.И. Наумов. 2-е изд. Москва: Гардарика, 2003. 415 с.

5. Гайдеґґер М. Дорогою до мови. Пер. з нім. В. Кам'янця. Ленінград: Літопис, 2007. 232 с.

6. Грінберг Дж., Бейрон Р. Організаційна поведінка: від теорії до практики. Москва, 2004. 441 с.

7. Карданская Н.Л. Основы принятия управленческих решений: Учебное пособие. Москва: Русская Деловая Литература, 1998. 288 с.

8. Коник Д. Л. Роль стратегічної комунікації в забезпеченні підтримки населенням реформ уряду. URL https://goo.gl/pdmTaw (дата звернення 21.04.2020)

9. Королисо В. Г. Основи паблік рилейшнз. Москва, 2001. 27 с.

10. Латфуллина Г. Р. Організационноє поведінка: Підручник для вузів. 2-е изд. Під ред. Г. Р. Латфулліна, О. Н. Громової. Питер, 2008. 464 с.

11. Лейхиф Дж. М. Бизнес-коммуникации / Дж. М. Лейхиф, Дж. М. Пенроуз. Питер, 2001. 688 с.

12. Мескон М. Основы менеджмента / М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури. Москва: Дело, 1999. 800 с.

13. Минцберг Г. Школы стратегий / Г. Минцберг, Б. Альстрэнд, Дж. Лэмпел. Питер, 2000. 336 с.

14. Монастирський Г. Л. Теорія організації: навчальний посібник. Київ: Знання, 2008. 320 с.

15. Моргулець О. Б. Менеджмент у сфері послуг. Навчальний посібник. Київ: Центр учбової літератури, 2012. 384 с.

16. Основы теории коммуникации: учебник. Под ред. проф. М.А. Василика. Москва: Гардарики, 2003. 615 с.

17. Психологія та етика ділового спілкування. Під ред. В. Н. Лавриненко. Москва, 2005. 122 с.

18. Щетініна Л. В., Рудакова С. Г., Леснікова Н. Р. Управління враженнями: сучасна практика та рекомендації. Проблеми економіки. - 2017. - №2. - С. 229-234

19. Формування комунікаційної стратегії: поетапна інструкція з прикладами. URL https://goo.gl/pByzh8 (дата звернення 21.04.2020)

20. Чаусов Н. Ю. Менеджмент: Учбова допомога. Під. ред. Чаусов Н. Ю., Калугин О. А., Чаусова Л. А. Калуга: видавництво АНО «КЦДО», 2008. 440с.

21. Дудар Т. Г. Шум. Менеджмент: навч. посібник / Т. Г. Дудар, Р. В. Волошин, В.Т.Дудар. Київ: Центр учбової літератури, 2013. 336 с.

22. Ясиневич Я. Я. Комунікація громадських ініціатив. Для тих, хто творить зміни. Практичний посібник. Інститут масової інформації. Київ: ТОВ «Софія-А», 2016. 104 с.

23. Balmer J. & Greyser S. Corporate marketing. European Journal of Marketing. 2006.

24. Graham X. T., Bennett R. Human resources management: textbook for higher educational institutions [Upravlenie chelovecheskimi resursami: ucheb. posobie dlya vuzov]. Moscow, UNITY-DANA, 2003. 598 p.

25. Mehrabian A. Silent message. Belmont, Calif.: Wadsworth, 1971.

26. Shannon C. E. A Mathematical Theory of Communication (англ.). Bell System Technical Journal, 1948. Vol.27. 379-423p.

Размещено на Allbest.ru