Формування маркетингової інноваційної політики поліграфічних підприємств України: проблеми та перспективи розвитку

Размещено на http://allbest.ru

Формування маркетингової інноваційної політики поліграфічних підприємств України: проблеми та перспективи розвитку

Шабан К.С. Шабан Катерина Степанівна Кандидат економічних наук Бориспільська міська рада Київської області, Карбовська Л.О. Карбовська Любов Олександрівна Кандидат економічних наук, доцент ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом»,

Каліна І.І. Каліна Ірина Іванівна Доктор економічних наук, професор Навчально-науковий Інститут управління, економіки та бізнесу, Козлова А.І. Козлова Алла Іванівна Кандидат економічних наук, доцент ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом»



1. Еволюція парадигми маркетингової інноваційної політики в постіндустріальному суспільстві

Основні ідеї та наукові напрями економіки індустріального типу як відповідь на посилення конкуренції, стрімкий розвиток монополій та появу перших економічних криз надвиробництва з'явилися в другій половині ХІХ - початку ХХ ст. В рамках індустріального суспільства формується підприємництво як творча діяльність і четвертий фактор виробництва, розвивається концепція людського капіталу, удосконалюються системи управління виробництвом, персоналом, ринком тощо, формується маркетинг як прикладна дисципліна економічної науки в рамках теорії раціонального вибору, його цілями також є такі, як: збільшення прибутку, багатства на основі використання традиційних економічних важелів та інструментів: зниження витрат, інтенсифікація продажів, удосконалення якості продукції.

У середині ХХ століття формуються концепції «постіндустріального суспільства (суспільства знань)», «інформаційної економіки» тощо. Концепція постіндустріального суспільства Д. Белла дає теоретичний опис можливого альтернативного шляху розвитку людства; постіндустріальне суспільство є суспільством, в економіці якого пріоритет перенесений від переважаючого виробництва товарів до виробництва послуг, проведення досліджень, організації системи освіти, підвищення якості життя і, найважливіше, в якому впровадження нововведень все більшою мірою залежить від досягнення теоретичних знань.

Усвідомлення наявності «інформаційного вибуху» спряло формуванню концепції інформаційного суспільства. Термін «інформаційна економіка» вперше було використано в 1976 р співробітником Стенфордського центру міждисциплінарних досліджень американським економістом Марком Поратом, а сам термін увійшов в широкий науковий обіг після публікації в 1998 р. монографії Ману еля Кастельса «Інформаційна епоха: економіка, суспільство і культура». Це слугувало поштовхом для осмислення ролі інформації в сучасному світі і спроб створення стрункої економічної теорії інформаційного суспільства (Кастельс, 1999).

В умовах необхідності оновлення та модернізації виробництва, зміни технологічних укладів розвиток інформаційної економіки та економіки знань стали найважливішою передумовою формування інноваційної економіки. Інновації виступають стимулом, який змушує рухатися всі компоненти економіки знань й інформаційної економіки, й наразі приводить до економічного зростання та зміни якості життя, найбільш очевидним з яких є впровадження технологічних нововведень в усі сфери життя людини - від робочого місця до сфери побуту і дозвілля.

Теорію розвитку інновацій та інноваційної економіки створив на початку ХХ ст. австрійський вчений і економіст Й. Шумпетер. У період становлення постіндустріального суспільства інноваційна економіка формується в процесі розвитку капіталізму та охоплює спеціальну освіту, науку, креативних підприємців і державу, зацікавлену в інноваціях. З середини 70-х рр. ХХ ст, до почату XXI ст., відбувається новий теоретичний прорив, пов'язаний з освоєнням і поширенням технологічного укладу, в якому сектор інноваційної економіки стає домінуючим. Цю економіку прийнято називати інноваційною, оскільки інновації створюються та використовуються в усіх сферах економіки і життєдіяльності суспільства (Огірко,2001).

Розвиток інноваційної економіки загострює проблему управління, яка безпосередньо пов'язана не тільки з розвитком інноваційного потенціалу виробництва, але й із забезпеченням розвитку новаторства у працівників підприємства: підтримка інноваційних цілей і новаторської діяльності на всіх рівнях управління, що включає в себе залучення працівників до процесу прийняття рішень, їх реалізацію, вдосконалення комунікацій в умовах групового прийняття рішень, використання комплексних мотиваційних систем та застосування гнучких виробничих і управлінських структур, що належить до сфери інноваційного менеджменту.

У змінених соціокультурних умовах виникає необхідність переосмислення призначення та суті маркетингової діяльності й статусу маркетингу як науки. Перехід від індустріального суспільства до постіндустріального супроводжується переміщенням акцентів з виробничої сфери в сферу послуг, в результаті чого формуються пріоритетні напрями економіки: інформація, інновація, знання, взаємодії, що зумовлюють трансформацію теорії маркетингу. Маркетинг розвивається відповідно до соціально- психологічного підходу у межах соціальної взаємодії, з'являються нові підходи до розуміння предмету та змісту маркетингу: соціально-етична концепція маркетингу (Ф.Котлер), стратегічний маркетинг (Ж. Ламбен), маркетинг взаємовідносин, для яких характерно більш широке розуміння мети, ніж просте збільшення прибутку. Це - досягнення довгострокових цілей розвитку суспільства, визначення стратегії організації, встановлення довгострокових і взаємовигідних відносин зі споживачами.

Згідно з визначенням Ж.-Ж. Ламбена, маркетинг - це соціальний процес, спрямований на задоволення потреб та бажань людей та організацій шляхом забезпечення вільного конкурентного обміну товарами та послугами, що представляють цінність для покупця (Ламбен, 2008).

Ф. Котлер розширює своє трактування поняття «маркетинг», розуміючи його як соціальний та управлінський процес, спрямований на задоволення потреб і нестатків як індивідів, так і груп за допомогою створення, пропозиції та обміну товарів (Котлер, 2008).

На думку Е. П. Голубкова, маркетинг в широкому розумінні - це соціально-управлінський процес, метою якого є отримання з допомогою обміну необхідних товарів і послуг для окремих індивідів, соціальних груп і підприємств; у вузькому розумінні, маркетинг є провідним напрямом управлінської діяльності, що включає вивчення, аналіз, планування, здійснення та контроль за виконанням програм з вивчення споживчого запиту та створення продукту, що максимально задовольняє вимоги споживачів та виробників (Голубков, 2003).

Найбільш адекватною для постіндустріального суспільства стає концепція інноваційної маркетингової діяльності, що включає в себе такі види прикладного маркетингу, як інноваційний маркетинг та маркетинг інновацій.

На думку А. Казанцева інноваційний маркетинг - концепція маркетингу, відповідно до якої організація повинна безперервно вдосконалювати продукти та методи маркетингу (Казанцев, 2008).

Вікарчук О. І.вважає, що інноваційне підприємство виробляє перш за все такі товари, що задовольняють як потреби споживачів, так і його власні потреби, при цьому використовує інноваційний потенціал для реалізації основ маркетингу. Отже, можна стверджувати, що двома основними складовими інноваційного маркетингу є виробництво інновацій і використання інновацій у маркетингу в процесі їх створення та поширення (Вікарчук, 2017).

Відповідно до Закону України «Про інноваційну діяльність», інновації - це новостворена або вдосконалена конкурентоздатна технологія, продукція чи послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративно-управлінського, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва (Про інноваційну діяльність. Закон України, 2002).

Вперше цей термін «інновація» застосовано Й. Шумпетером, на його думку, інновація - це не просто нововведення, а нова функція виробництва, «нова комбінація». Вона означає іншу якість виробництва та управління і розглядається в динаміці як процес, що дозволяє отримати вигоду (Шумпетер, 2007).

Отже, науковець розглядав інновацію як засіб подолання економічних криз. На основі теорії «довгих» кон'юнктурних хвиль ділової активності він виявив нову можливість виведення виробничої системи з кризи, не пов'язану ні з зростанням масштабів діяльності, скороченням витрат або зростанням ціни на колишню продукцію, а зі зміною в господарському процесі за рахунок створення і впровадження інновацій. Й. Шумпетер вважав, що при умові використання нововведень підприємство може використовувати нові конкурентні прийоми, відмінні від колишніх цінових форм конкуренції. Ці конкурентні прийоми він назвав ефективною конкуренцією, а виняткове становище компанії, створене завдяки нецінових форм конкуренції, - ефективної монополією.

Він виділив п'ять типів інновацій: випуск нового продукту або відомого продукту нової якості; упровадження нового, досі невідомого в даній галузі методу виробництва; проникнення на новий ринок збуту - відомий чи невідомий; отримання нових джерел сировини чи напівфабрикатів; організаційна перебудова, зокрема створення монополії чи її ліквідація.

На думку Ж. Ламбена, інновація - це творча успішна імплементація концепції, відкриття чи винаходу, яка сприяє прогресу (Ламбен, 2008). Згідно з трактуванням Р. А. Фатхутдинова, інновація - це кінцевий результат впровадження новації з метою зміни об'єкту управління та отримання економічного, соціального, екологічного, науково-технічного чи іншого виду ефекту (Фатхутдинов, 2011).

Під маркетинговими інноваціями в Керівництві Осло розуміється реалізація нових або значно поліпшених змін в дизайні та упаковці товарів, робіт, послуг; використання нових методів продажів і презентації товарів, робіт, послуг, їх представлення і просування на ринки збуту; формування нових цінових стратегій (Руководство Осло - Рекомендации по сбору и анализуданных по инновациям, 2010).

Розрізняють поняття «маркетинг інновацій» та «інноваційний маркетинг». Теоретико-методичні та методологічні проблеми маркетингу інновацій стали об'єктом дослідження багатьох вітчизняних і зарубіжних науковців таких, як: О. Амоша, Л. Балабанова, М. Бітнер, Б. Буркинський, О. Виноградова, Н. Вудкок, К. Гренроос, В. Гриньова, А. Дагаєв, О. Дацій. П. Друкер, П. Завлін, Д. Іллєнкова, С. Ілляшенко, А. Казанцев, В. Кардаш, Ф. Котлер, Ж. Ламбен, К. Пилипчук, М. Стоун, М. Туган-Барановський, Л. Федулова, Н. Чухрай, Й. Шумпетер, О. Ястремська тощо.

Маркетинг інновацій - це діяльність, яка спрямована на задоволення потреб людей у товарах і технологіях, що мають суттєво нові властивості. Отже, підприємство мусить безперервно вдосконалювати продукти і методи маркетингу. Об'єктом в маркетингу інновацій є сама інновація. Метою маркетингу інновацій є маркетинговий супровід цієї інновації на ринку. Як інновації може виступати товар або послуга. Отже, маркетинг інновацій - це маркетингова діяльність зі створення та просування товарів, послуг, проектів тощо, які мають суттєво новими властивостями (стійкими конкурентними перевагами) (Палей, 2011).

Український вчений Ілляшенко С. М характеризує маркетинг інновацій як реалізацію «традиційних функцій та завдань маркетингу під час створення та розповсюдження інновацій» (Ілляшенко, 2011).

Автори монографії вважають, що в розвинутих країнах маркетинг інновацій є важливим елементом інноваційної діяльності та складова успіху в будь -якому бізнесі, а на вітчизняних підприємствах йому приділяється недостатньо уваги (Окландер, 2012).

Розширюючи і доповнюючи поняття «маркетинг інновацій», Я. Матковська використовує термін «маркетинг комерціалізації інновацій», яка розглядає інновацію з позиції «коммерціалізації», або здатності приносити економічний зиск, прибуток тому, хто її реалізує (Матковская, 2010). На її думку, поява маркетингу комерціалізації інновацій обумовлена, по-перше, об'єктивними, не залежними від маркетингової діяльності обставинами (глобальні умови розвитку конкуренції на світових ринках, перспективними обставинами переходу до інноваційних технологій економіки, ринкові обставини, що вимагають розвиток інновацій), а по-друге, власне маркетинговими обставинами, які «визначаються необхідністю як розвитку маркетингу в цілому, так і формування специфічних маркетингових підходів» (Матковская, 2010).

Комерціалізація інновацій обумовлює необхідність застосування маркетингових інновацій. Тому питання, пов'язані з розробкою маркетингових інновацій та створенням механізмів впровадження маркетингових інновацій з метою підвищення потенціалу і конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, набувають особливої актуальності на сучасному етапі економічного розвитку країни.

Вітчизняні науковці Чухрай Н. і Патора Р. вважають, що виникнення нового поняття - «інноваційний маркетинг» зумовлено специфікою маркетингу в інноваційній сфері. Вона дає визначення інноваційного маркетингу як діяльності на ринку нововведень, яка «спрямована на формування або виявлення попиту з метою максимального задоволення запитів і потреб, що базується на використанні нових ідей щодо товарів, послуг та технологій, які найкращим чином сприяють досягненню цілей організації та окремих виконавців» (Чухрай Н., Патора Р., 2006).

На думку Ілляшенка С. М., інноваційний маркетинг - це концепція ведення бізнесу, яка передбачає створення вдосконаленої або принципово нової продукції (інновації) на основі використання інноваційних інструментів, форм та методів маркетингу з метою більш ефективного задоволення потреб як споживачів, так і виробників (Ілляшенко, 2011).

Н. І. Чухрай розглядає інноваційний маркетинг у різних аспектах: як філософія бізнесу, аналітичний процес, активний процес, функцію інноваційного менеджменту тощо, тобто інноваційний маркетинг як філософія бізнесу є системою мислення та ідеологічною основою підприємницької діяльності, що полягає в досягненні конкурентних переваг через використання інновацій на основі маркетингу. Під аналітичним процесом інноваційного маркетингу він розуміє дослідження ринку, переваг та уподобань споживачів. Активний процес інноваційного маркетингу пов'язаний з позиціюванням і просуванням інновації на ринок. Інноваційний маркетинг як функція інноваційного менеджменту полягає в реалізації етапів інноваційної діяльності, починаючи з пошуку нових ідей щодо товарів, послуг і технологій, з їх наступною матеріалізацією і комерціалізацією, і закінчується до етапу насичення життєвого циклу товару (Чухрай Н., Патора Р., 2006). поліграфічний цифровий маркетинговий

Я. Бжуска вважає, що одним з найістотніших факторів результативного конкурування підприємства є можливість і здатність впровадження інновацій. Цікавим є його погляд на інновації як важливий елемент формування стратегії, а також підхід до формування структури та принципів побудови сучасних бізнес- моделей, в яких особливу роль відіграють різні форми інновацій. Він пропонує такий склад елементів інноваційної бізнес-моделі:

1. Чотири найважливіші його елементи - зв'язок і стосунки з клієнтами, головна базова стратегія, стратегічні запаси, цінності мережі - взаємопов'язані між собою, що створює три «мости:

Базова стратегія - конфігурація дій - стратегічні засоби;

Базова стратегія - користь для клієнта - зв'язок і стосунки з клієнтами;

Стратегічні засоби - межі діяльності підприємства - цінність мережі.

2. Основою побудови моделі, її елементів та з'єднуючих «мостів» є потенціал прибутку, який детермінують чотири фактори: ефективність; унікальність; внутрішня зумовленість; задуми та здатність до створення прибутку. Найважливішими перевагами описаної моделі є трактування її елементів як джерела інновацій та як сфер впливу, а також ідентифікація істотних зв'язків між окремими елементами моделі відповідно до впровадження інновацій. Для результативності моделі велике значення мають як внутрішні зв'язки (мости) між складовими моделі, так і зовнішні стосунки (Бжуска, 2008).

У публікаціях З. Васильєва, Є. Голубкова, І. Дегтярьова, Д. Дея, Б. Кисельової, Я. Костецького, Ж. Ламбена, Н. Ринкової, В. Секерин тощо спостерігається комплексний похід до дослідження процесу впровадження та реалізації маркетингових інновацій. Маркетингова інновація розробляється для споживача (з метою задоволення його потреб або з метою організації маркетингового супроводу, наприклад, для надання інформації про товар, стимулювання попиту), разом з тим, інновація є товаром або технологією інноваційного маркетингу для підприємства, яке займається поетапним впровадженням маркетингових інновацій та оцінкою їх ефективності.

Для того, щоб бути привабливим для споживачів, підприємство має постійно здійснювати інноваційну діяльність і, на основі цього, підтримувати свою інноваційну активність. В умовах гострої конкурентної боротьби на товарному ринку такі дії будуть сприяти стратегічному успіху підприємства.

Отже, інноваційна діяльність є сферою розробки та практичного освоєння технічних, технологічних, організаційно-економічних нововведень, яка включає не тільки інноваційні процеси, але й маркетингове дослідження ринків збуту товарів, їх споживчих властивостей, а також новий підхід до організації інформаційних, консалтингових, соціальних та інших видів послуг (Баранчеев, Масленникова, Мишин, 2013).

Інноваційна діяльність підприємства проявляється, перш за все, у формуванні та реалізації інноваційної стратегії та інноваційної політики. На думку М. Портера, для успішного ведення конкурентної боротьби підприємству необхідно сформувати конкурентну стратегію, ціль якої - забезпечення переваги над конкурентами через виявлення конкурентних переваг і закріплення їх в довгостроковому періоді. Одним з найефективніших методів отримання конкурентних переваг компанії є використання інновацій (Портер, 2009).

Стратегія підприємства - довгострокова модель розвитку організації, яка приймається для досягнення стратегічних цілей і враховує обмеження внутрішнього і зовнішнього середовища.

Отже, інноваційна стратегія - це система цілей довгострокового розвитку підприємства та інструментів щодо їх досягнення на основі інновацій. Інноваційна політика повинна забезпечувати реалізацію стратегічних цілей підприємства з урахуванням наявних у нього ресурсних можливостей та існуючої ринкової ситуації.

Необхідність розробки інноваційної політики обумовлена потребою в стратегічному управлінні інноваційною діяльністю. Інноваційна політика - форма стратегічного управління, яка визначає цілі та умови здійснення інноваційної діяльності підприємства, спрямованої на забезпечення його конкурентоспроможності та оптимальне використання інноваційного потенціалу.

Отже, інноваційна політика - це комплекс цілей і принципів, заходів та інструментів, спрямованих на забезпечення інноваційної діяльності та стимулювання інноваційної активності підприємства відповідно до місії підприємства, стратегії його розвитку та інноваційної стратегії з урахуванням існуючої ринкової ситуації та наявного інноваційного потенціалу (Шабан, 2021).

Основна мета інноваційної політики підприємства полягає у створенні умов, що забезпечують інноваційний розвиток компанії, підвищення ефективності виробництва і зростання конкурентоспроможності в довгостроковій перспективі на основі впровадження інновацій.

У загальному розумінні, інноваційна діяльність - вид діяльності, пов'язаний з трансформацією ідей (зазвичай результатів наукових досліджень і розробок або інших науково-технічних досягнень) в новий або вдосконалений продукт, впроваджений на ринку, у новий чи удосконалений технологічний процес, використаний у практичній діяльності, або в новий підхід до соціальних послуг.

Інноваційна діяльність передбачає комплекс наукових, технологічних, організаційних, фінансових і комерційних заходів, і саме вони в своїй сукупності призводять до інновацій (Фатхутдинов, 2011).

Модель формування маркетингової інноваційної політики представлено на рисунку 1.



Рис. 1. Модель формування маркетингової інноваційної політики (Шабан, 2021)

Поняття інноваційної діяльності нерозривно пов'язане з поняттям інноваційної активності. Багато дослідників ототожнюють інноваційну активність з інноваційною діяльністю, хоча ці поняття мають різний сутнісне значення, так як діяльність являє собою заняття або сукупність дій, в свою чергу активність передбачає участь в діяльності.

Баранчеєв В., Масленникова Н., Мішин В. вважають, що інноваційна активність фірми - це комплексна характеристика її інноваційної діяльності, яка включає: сприйнятливість до новацій, що ґрунтується на компетенції в питаннях прогресу в даній сфері діяльності; ступінь інтенсивності здійснюваних дій щодо трансформації новації та їх своєчасність, здатність мобілізувати потенціал необхідної кількості і якості, також і його приховані сторони, здатність забезпечити обґрунтованість застосовуваних методів, раціональність технології інноваційного процесу за складом і послідовністю операцій (Баранчеев, Масленникова, Мишин, 2013).

Складовими інноваційної політики є: маркетингова інноваційна політика; політика в сфері НДДКР; політика структурних змін; технічна і фінансова політика (рис. 2).

Рис. 2. Складові інноваційної політики підприємства (Шабан, 2021)

Внаслідок того, що інноваційний аспект притаманний усім сферам діяльності підприємства, в рамках стратегічного управління інноваційна політика підприємства забезпечує координацію і взаємозв'язок всіх інших видів функціональних політик на підприємстві, що є її елементами.

Охоплюючи всі сфери діяльності, інноваційна політика відображає специфічні завдання і функції кожного з її основних елементів.

1. Маркетингова інноваційна політика є однією з головних складових інноваційної політики підприємства. Вона визначає цілі та умови здійснення інноваційної діяльності та спрямована на забезпечення конкурентоспроможності самого підприємства і його продукції. Маркетингова інноваційна політика забезпечує досягнення заданих значень цільових показників розвитку підприємства з урахуванням виробничо-технічного потенціалу та всіх видів наявних ресурсів підприємства.

Маркетингова інноваційна політика як елемент інноваційної політики підприємства, є також частиною маркетингової політики, яка визначає цілі та умови здійснення маркетингової діяльності, пов'язаної з реалізацією підприємством інноваційної політики. Її метою є формування тактики і стратегії поведінки підприємства на ринку, а завданнями - визначення процедур і періодичності маркетингових досліджень; розробка товарної, цінової, збутової, комунікаційної, сервісної політики та створення механізмів їх реалізації; аналіз ефективності здійснюваної політики.

Маркетингова інноваційна політика має ряд особливостей. З одного боку, це пов'язано зі специфікою впливу на діяльність підприємства внутрішнього і зовнішнього середовища. З іншого - маркетингова політика відіграє значиму роль при формуванні і реалізації інноваційної політики. Тому маркетингова політика займає центральне місце серед інших її складових, пов'язуючи зовнішнє та внутрішнє середовище підприємства.

2. Політика в сфері НДДКР, яка полягає у визначенні інноваційного та інтелектуального потенціалу підприємства; розробці напрямів науково-технічної діяльності з урахуванням результатів маркетингових досліджень; формування технологічного забезпечення; створення механізмів реалізації науково-технічної та технологічної політики і оцінювання її результатів.

3. Політика структурних змін зорієнтована на вивчення внутрішнього середовища та організаційної форми підприємства, формування адекватної інноваційним завданням організаційної структури і культури підприємництва.

4. Технічна політика визначає можливості впровадження інновацій і полягає у вивченні можливостей виробництва і вимог до нього; розробці напрямів техніко-технологічного оновлення основних засобів підприємства; створення механізму реалізації заходів, спрямованих на удосконалення матеріально - технічного стану підприємства; аналіз та оцінка ефективності технічної політики (Лівошко, Дворніченко, 2014).

5. Фінансова політика охоплює всі фінансові аспекти діяльності підприємства з метою накопичення джерел коштів, необхідних для реалізації інноваційних проектів. Фінансовий інжиніринг - це поєднання конструювання, розроблення та реалізації інноваційних фінансових інструментів і процесів, а також творчий пошук нових підходів до вирішення проблем у сфері фінансів (див. рис. 2).

2. Детермінанти впливу на формування інноваційної політики поліграфічних підприємств

Проблема формування та реалізації маркетингової інноваційної політики привертає увагу як науковців, так бізнесменів і політичних діячів. Вплив інновацій на соціально-економічний розвиток може призвести до радикальних структурних змін в економіці та суспільстві і значно вплинути на весь ланцюжок створення вартості - від постачальників до кінцевих користувачів. Водночас інноваційна політика залежить від різних підсистем загальної соціально-економічної системи, чиї структурні характеристики та механізми управління впливають на політичні процеси й результати. Розвинені країни світу активно використовують інновації у конкурентній боротьбі на світових ринках. До них поступово наближаються країни, що швидко розвиваються, зокрема деякі азійські держави (Про інноваційну діяльність. Закон України, 2002).

Для отримання конкурентних переваг, завоювання та збереження стійкої конкурентної позиції вітчизняних підприємств на внутрішньому та зовнішньому ринках необхідна орієнтація на інноваційний розвиток, підвищення їх інноваційної активності на основі проведення інноваційної діяльності.

У вітчизняному законодавстві інноваційна діяльність трактується як діяльність спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг (Про інноваційну діяльність. Закон України, 2002)., а також як одна з форм інвестиційної діяльності, що здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво й соціальну сферу (Про інноваційну діяльність. Закон України, 1991)..

Отже, інноваційна діяльність - це складна динамічна система взаємодії суб'єктів господарювання, які займаються науковими дослідженнями, створенням нових видів продукції, удосконаленням предметів праці, технологічних процесів і форм організації виробництва на основі новітніх досягнень науки, техніки для досягнення основних цілей організації.

Інноваційна активність - це комплексна характеристика інноваційної діяльності підприємства, ступінь інтенсивності здійснюваних дій та їх своєчасність, здатність мобілізувати інноваційний потенціал підприємства у необхідному обсязі та певної якості.

За даними Державної служби статистики протягом 2016-2020 рр. інноваційно активними (ті, які впроваджували інновації) виявлено:у 2016 р. - 834 одиниці обстежених промислових підприємств, у 2017 р. - 759 одиниць, у 2018 р. - 777 одиниць, у 2019 р. - 782 одиниці, у 2020 р. - 809 одиниць. Їх питома вага у загальній кількості промислових підприємств складала: у 2016 р. - 18,9%, у 2017 р. - 16,2% у 2018 р. - 16,4%, у 2019 р. - 15,8%, у 2020 р. - 16,8%. (Наукова та інноваційна діяльність України. Статистичний збірник, 2021). Отже, протягом 2016-2020 рр. частка інноваційних промислових підприємств у загальній кількості промислових підприємств зменшилася на 2,1%, наразі 71-84% вітчизняних промислових підприємств взагалі не займаються інноваційною діяльністю.

Протягом 2016-2020 рр., інновації впроваджували у 2016 р. - 735 підприємств, у 2017 р. - 672, у 2018 р. - 739 підприємств, у 2019 р. - 687,у 2020 р. - 718підприємств,отже у 2017 р. їх число зменшилося на 8,6%, порівняно з 2016 р., у 2018 р. зросло на 10,0%, у 2019 р. знову зменшилося на 7,0 %, а у 2020 р. спостерігається зростання числа підприємств, яківпроваджували інновації на 4,5% у порівнянні з попереднім роком.

У 2016 р. 16,6% промислових підприємств упроваджували інновації, у 2017 р. - 14,3%, у 2018 році 15,6% підприємств, у 2019 році упроваджували інновації 13,8% промислових підприємств, у 2020 році- 14,9% (Наукова та інноваційна діяльність України 2021).

На інновації промисловими підприємствамибуло витрачено:у 2016 р. - 23229,5 млн. грн, у 2017 р. - 9117,5 млн. грн,, у 2018 р. - 12180 млн. грн,у 2019 р. - 14220,9 млн. грн, у 2020 р. - 14406,9 млн. грн., отже від обсягу інвестицій залежить інноваційна активність промислових підприємств (табл.1).

Таблиця 1

Основні показники інноваційної активності промислових підприємств України протягом 2016-2020 рр. (од.) (Наукова та інноваційна діяльність України. Статистичний збірник, 2021)

Показники	Рік
	2016	2017	2018	2019	2020
Кількість інноваційно активних промислових підприємств усього, од,	834	759	777	782	809
% до загальної кількості промислових підприємств	18,9	16,2	16,4	15,8	16,8
Темп зміни до попереднього року, %	101,2	91,0	102,4	100,6	103,5
Витрати на інновації промислових підприємств, усього, млн. грн	23229,5	9117,5	12180,1	14220,9	14406,9
% до загального обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг) промислових підприємств	0,7	0,4	0,4	0,5	0,6
Темп зміни до попереднього року, %	168,2	39,2	133,6	116,8	101,3
% до загального обсягу реалізованої продукції інноваційно активних промислових підприємств	55, 3	51,5	49,0	41,5	30,3
Кількість промислових підприємств, що впроваджували інновації (продукцію та/або технологічні процеси), усього, од,	735	672	739	687	718
Темп зміни до попереднього року, %	101,7	91,4	110,0	93,0	104,5
% до загальної кількості промислових підприємств	16,6	14,3	15,6	13,8	14,9
Кількість упровадженої інноваційної продукції промисловими підприємствами, усього, од,	4139	2387	3843	2148	4066
Темп зміни до попереднього року, %	132,0	57,7	161,0	55,9	189,3
з них нових та/або вдосконалених видів машин, обладнання, од,	1305	751	920	760	647
Темп зміни до попереднього року, %	135,1	57,5	122,5	82,6	85,1
Обсяг реалізованої інноваційної промислової продукції, усього, млн. грн	20493,1	17714,2	24861,1	34264,9	47526,2
Темп зміни до попереднього року, %	88,9	86,4	140,3	137,8	138,7
% до загального обсягу реалізованої продукціїпромислових підприємств	1,3	0,7	0,8	1,3	1,9

Відповідно до даних Державної служби статистики промисловими підприємствами було впроваджено інноваційних видів продукції:у 2016 р. - 4139 одиниць, у 2017 р. - 2387 одиниць, у 2018 р. - 3843 одиниці, у 2019 р. - 2148 одиниць, у 2020 р. - 4066 одиниць.

Щодо регіональної концентрації, то найбільшу кількість інноваційних видів продукції у 2020 р. біло впроваджено на підприємствах Харківської, області - 610 одиниць, Київської - 480 одиниць,Запорізької - 380 одиниць, Львівської - 377 одиниць,м. Києва - 288 одиниць.

Щодо концентрації за видами економічної діяльності, то найбільше інновацій впроваджено на підприємствах харчової промисловості - 1012 одиниць (чверть від усієї кількості), машинобудівних - 540, хімічної - 299 одиниць, фармацевтичної - 293 одиниці тощо (Наукова та інноваційна діяльність України 2021).

Структура джерел фінансування інноваційної діяльностів Україні така: основним джерелом фінансування є власні кошти підприємств: у 2016 р. - 94,9% всіх інвестованих коштів, у 2017 р. - 84,5%, у 2018 р. - 88,2%, у 2019 р. - 87,7%, у 2020 р. - 85,4%.Кошти вітчизняних та іноземних інвесторів становили: у 2016 р. - 0,4%, у 2017 р. - 1,7%, у 2018 р. - 1,8%, у 2019 р. - 0,8%, у 2020 р. - 1,2%. Кошти Державного та місцевих бюджетівпокривають незначну частинуінноваційних витрат:у 2016 р. - 0,8%, у 2017 р. - 2,5%, у 2018 р. - 5,3%, у 2019 р. - 4,7%, у 2020 р. - 2,2% (табл. 2).

Таблиця 2

Обсяг і структура джерел фінансування інноваційної діяльності промислових підприємств України у 2014 - 2020- рр. (Наукова та інноваційна діяльність України. Статистичний збірник, 2021)

Рік	Загальна сума коштів, млн. грн.	Структура фінансування,%
		Власні кошти підприємств	Кошти державного і місцевих бюджетів	Кошти інвесторів резидентів	Кошти інвесторів нерезидентів	Кредити	Інші джерела
2016	23229,5	94,9	0,8	0,3	0,1	0,8	3,1
2017	9117,5	84,5	2,5	0,5	1,2	0,3	11,8
2018	12180,1	88,2	5,3	0,9	0,9	3,9	0,8
2019	14220,9	87,7	4,7	0,5	0,3	6,0	0,8
2020	14406,9	85,4	2,2	0,3	0,9	9,6	1,6

Поліграфія є одним з найбільш швидко розвиваючих секторів промисловості. Зростаючі вимоги споживачів сприяють розвитку рівня сервісу, стимулюють впровадження нової техніки та обладнання, поліпшення якості продукції й швидкості друку.

Інновації в поліграфії дозволяють максимально зменшити працемісткість робіт і скоротити число працівників організації, що веде до здешевлення вартості друкованої продукції, але їх впровадження на вітчизняних поліграфічних підприємства просувається дуже повільно. Це може забезпечити лише формування та реалізація ефективної маркетингової інноваційної політики.

Аналіз інформації Державної служби статистики показав, що частка інноваційно активних підприємств поліграфічної сфери діяльності невелика у загальній кількості інноваційно активних промислових підприємств й склала: у 2015 р. - 7,39%, у 2016 р. - 7,62%, у 2017 р. - 4,01%, у 2018 р. - 4,76%, у 2019 р. - 5,93%, а також серед інноваційно активних переробних промислових підприємств: 7,85% у 2015 р. 8,13% у 2016 р., 4,30% у 2017 р., 5,24% у 2018 р., 6,62% у 2019 р. (табл. 3).

Таблиця 3

Інноваційна активність підприємств поліграфічної сфери діяльності протягом 2015-2019рр. (од.) (Наукова та інноваційна діяльність України. Статистичний збірник, 2019)

Показники	2015 рік	2016 рік	2017 рік	2018 рік	201 рік9	Темп зміни 2019 до 2015 рр.,%
Кількість підприємств, що займались інноваційною діяльністю	138	134	36	41	45	-67,39
у тому числі витрачали кошти на: внутрішні НДР	3	2	2	5	1	-66,67
зовнішні НДР	2	0	0	3	1	-50,00
придбання машин, обладнання та програмного забезпечення	104	92	23	33	33	-68,27
придбання інших зовнішніх знань	5	0	8	5	0	-100,00
Кількість інноваційно активних підприємств, усього, з них:	97	92	29	35	40	-58,76
впроваджували інноваційні процеси	56	36	21	33	32	-42,86
з них маловідходні, ресурсозберігаючі	45	7	1	15	13	-71,11
впроваджували інноваційні види продукції	42	30	12	21	16	-61,90
з них нові для ринку	5	6	2	6	1	-80,00
Кількість впроваджених нових технологічних процесів	65	28	77	47	77	18,46
Кількість найменувань впроваджених інноваційних видів продукції	99	519	93	36	31	-68,69
Кількість підприємств, що реалізовували інноваційну продукцію, од	61	22	27	31	22	-67,39

Протягом досліджуваного періоду кількість інноваційно активних поліграфічних підприємств у 2019 р. зменшилася на втричі, порівняно з 2015 р., але зросла на 6,62% порівняно з 2018 р.

Підприємства поліграфічної сфери діяльності у 2015-2019 рр. були найбільш активними щодо впровадження інноваційних процесів, їх частка склала: у 2015 р. - 57,73% , у 2016 р. - 39,13%, у 2017 р. - 72,41%, у 2018 р. - 94,29% у 2019 р. - 80,0%.

Крім того, підприємства були активними у впровадженні технологічних процесів, які підтримують продуктові й процесові інновації, підвищують якість й ефективність роботи підприємства, поліпшують обмін інформацією та використання нових знань і технологій, впливають на продуктивність фірми, вихід на нові ринки чи сегменти та просування продукції.

Так, у 2019 р. поліграфічними підприємствами було впроваджено 77 од. технологічних процесів, з них: маловідходних і ресурсозберігаючих процесів - 13 од., а інноваційних видів продукції - 16 од. (див. табл. 3).

За період 2015-2019 рр. поліграфічні підприємства реалізували інноваційної продукції на суму 3682077,4 тис. грн.: у 2015 р. - 1067551,0 тис. грн., у 2016 р. - 602529,0 тис. грн., у 2017 р. - 675178,0 тис. грн., у 2018 р. - 958298,4 та у 2019 р. - 378521,0 тис. грн. (табл. 4).

Але частка інноваційної продукції в загальному обсязі реалізованої поліграфічними підприємствами продукції мала та склала: у 2015 р. - 3,4%, у 2016 р. - 5,2%, у 2017 р. - 1,5%, у 2018 р. - 7,3%, у 2019 р. - 0,6%.



Таблиця 4

Обсяг реалізованої інноваційної продукції поліграфічних підприємств в Україні та за її межами протягом 2015-2019 рр.(тис. грн.) (Наукова та інноваційна діяльність України. Статистичний збірник, 2019)

Рік	Обсяг реалізованої інноваційної продукції в Україні	Продукція, що була новою для ринку	Частка від загального обсягу,%	Продукція, що була новою тільки для підприємства	Частка від загального обсягу,%	Обсяг реалізованої інноваційної продукції за межі України
2015	1067551,0	12061,2	1,13	1055490,0	98,87	122292,0
2016	602529,0	12679,3	2,10	589849,0	97,90	195825,0
2017	675178,0	1366,5	0,20	673811,0	99,80	213936,0
2018	958298,4	11431,3	1,19	946867,1	98,81	124537,0
2019	378521,0	11177,4	2,95	367344,0	97,05	67372,3

Обсяг продукції, що була новою виключно для підприємства, займає основну частину в структурі реалізованої інноваційної продукції: у 2015р. - 98,87%, у 2016 р. - 97,90%, у 2017 р. - 99,80%, у 2018 р. - 98,81, у 2019 р. - 97,05%. Продукція, що є новою для ринку, склала: у 2015р. - 1,13%, у 2016 р. - 2,10%, у 2017 р. - 0,20%, у 2018 р. - 1,19%, у 2019 р. - 2,95% (рис.3).

Рис. 3. Динаміка обсягу реалізованої інноваційної продукції поліграфічних підприємств в Україні та за її межами протягом 2015-2019 рр. (Наукова та інноваційна діяльність України. Статистичний збірник, 2019)



За межі України було реалізовано інноваційної продукції: у 2015 р. - на суму 122292,0 тис. грн. (11,46% до загального обсягу реалізованої інноваційної продукції ), у 2016 р. - 195825,0 тис. грн. (32,50%), у 2017 р. - 213936,0 тис. грн. (31,69%), у 2018 р. - 124537,0 тис. грн. (13,0%), у 2019 р. - 67372,3 тис. грн. (17,80%).

Обсяг та структура витрат поліграфічних підприємств України на інноваційну діяльність за видами 2014-2018 рр. представлено в таблиці 5.

Таблиця 5

Обсяг та структура витрат поліграфічних підприємств України на інноваційну діяльність за видами 2015 - 2019 рр. (Наукова та інноваційна діяльність України. Статистичний збірник, 2019)

Показники	2015 рік	2016 рік	2017 рік	2018 рік	2019 рік
Загальний обсяг витрат на інноваційну діяльність, усього тис. грн.	280433,50	318712,30	143598,03	517545,9	513673,9
Темп зростання, % до попереднього року	1,75	13,65	-54,94	260,41	-0,75
Розподіл загального обсягу витрат за напрямами інноваційної діяльності, з них:
ндр	15762,40	7517,10	3096,00	4594,4	9894,8
% до загального обсягу витрат	5,62	2,36	2,16	0,89	1,93
придбання машин, обладнання та програмного забезпечення	251650,60	290100,20	124480,60	476665,5	503758,8
% до загального обсягу витрат	89,74	91,02	86,69	92,10	98,07
інші зовнішні знання	221,80	0,00	0,00	93,7	0,0
% до загального обсягу витрат	0,08	0,00	0,00	0,02	0.0
інше	12798,70	21095,00	16021,40	36192,3	20,2
% до загального обсягу витрат	4,56	6,62	11,16	6,99	0,004

Аналіз показав, що загальний обсяг витрат поліграфічних підприємств на інноваційну діяльність у 2015 р. збільшився лише на 1,75% порівняно з попереднім роком, у 2016 р. зріс на 13,65% порівняно з 2015 р., але у 2017 р. зменшився на 54,94%, у 2018 р. знову зріс на 260,41%, а у 2019 р. зменшився на 0,75%.

Структура витрат на інноваційну діяльність за напрямами така: найбільше коштів - від 74,54% до 98,07% витрачено на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення для виробництва нових або значно поліпшених продуктів та послуг; від 0,89% до 5,62% склали витрати на науково-дослідні роботи; 4,56% - 11,16% витрачено на інше (запровадження нових або суттєво вдосконалених продуктів та процесів, таких як: техніко-економічне обгрунтування, тестування, розробка програмного забезпечення для поточних потреб, технічне оснащення, організація виробництва) тощо (рис. 5).

Рис. 4. Структура витрат поліграфічних підприємств України на інноваційну діяльність за видами 2015-2019 рр.,%(Наукова та інноваційна діяльність України, 2019)

Протягом 2015-2019 рр. витрати поліграфічних підприємств на інновації здійснено, в основному, за рахунок власних коштів: 2015 р. -265431,3 тис. грн. (94,65% загального обсягу фінансування); 2016 р. - 310648,4 тис. грн. (97,47%); 2017 р. - 143562,0 тис. грн. (99,97%); 2018 р. - 363272,8 тис. грн. (70,19%); 2019 р. - 405152,3 тис. грн. (78,87%) (табл. 6).

Таблиця 6

Розподіл загального обсягу фінансування інноваційної діяльності поліграфічних підприємств за джерелами (тис. грн.)(Наукова та інноваційна діяльність України, 2019)

Джерела фінансування	2015 рік	2016 рік	2017 рік	2018 рік	2019 рік
Обсяг фінансування, всього	280433,5	318712,3	143598,0	517545,9	513673,9
Власні кошти підприємств	265431,3	310648,4	143562,0	363272,8	405152,3
% до загального обсягу	94,65	97,47	99,97	70,19	78,87
Кошти Державного та місцевих бюджетів	0,0	0,0	0,0	171,1	0,0
% до загального обсягу	0,0	0,0	0,0	0,03	0,0
Кошти вітчизняних інвесторів	0,0	570,2	0,0	0,0	0,0
Іноземних інвесторів	3519,0	249,3	0,0	0,0	0,0
% до загального обсягу	1,25	0,08	0,00	0,00	0,0
Кредити	8555,9	365,1	0,0	150464,9	108521,6
% до загального обсягу	3,05	0,11	0,00	-29,07	21,13
Інші	2927,3	6879,3	36,0	3637,1	0,0
% до загального обсягу	1,04	2,16	0,03	0,70	0,0

На маркетингову інноваційну політику здійснюють вплив дві групи детермінант - внутрішні та зовнішні (фактори мікро- та макросередовища). Упровадження та виробництво інноваційної продукції підприємствами поліграфічної сфери гальмують такі фактори мікросередовища, як:

- високий рівень морального та фізичного зносу машин та обладнання;

- дефіцит кваліфікованих фахівців, здатних забезпечити весь процес інноваційної діяльності;

- падіння попиту на поліграфічну продукцію внаслідок поширення електронних засобів інформації;

- висока собівартість виробництва поліграфічної продукції внаслідок відсутності обладнання та витратних матеріалів вітчизняного виробництва;

- недостатність власних оборотних коштів, низький рівень рентабельності операційної діяльності та прибутку;

- висока вартість нововведень, високий рівень ризику при впровадженні інновацій; невідповідність міжнародним стандартам якості продукції та послуг.

До факторів макросередовища, які мають негативний вплив на інноваційну діяльність поліграфічних підприємств належать:

- неефективна податкова політика, що не сприяє розвитку інноваційної діяльності поліграфічних підприємств;

- нестабільність політико-правового середовища, корупція в органах державної влади та державного управління;

- зменшення індексу реального обсягу ВВП, коливання валютного курсу, зростання інфляції;

- високі ставки на кредити та обмеженість доступу до них, мінливість умов ведення бізнесу;

- падіння реальних доходів населення, високий рівень тінізації економіки;

- загострення конкуренції на ринку внаслідок збільшення впливу п'яти сил конкуренції;

- неефективна система захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності, відсутність цивілізованого ринку цих об'єктів (Карбовська, Железняк, 2019).

Нами здійснено кількісну оцінку впливу внутрішніх детермінант на інноваційну діяльність поліграфічних підприємств із використанням методів кореляційно-регресійного аналізу, який дозволив побудувати рівняння регресії (економіко-математичну модель), на основі якої було досліджено імовірнісну залежність між факторами.

Кореляційний аналіз дозволив знайти щільність зв'язку між випадковими величинами. Для визначення кореляційної функції розглянута випадкова величина - добуток відхилення значень х від його середнього Мх і відхилення у від свого середнього Му. Якщо х і у незалежні, то Rxy = 0. Якщо х і у залежні, то, звичайно, Rxy - 0, причому, в тих випадках, коли залежність повна, тоді або Rxy=1 (х та у зростають одночасно), або Rxy= -1 (при збільшенні однієї з них - інша зменшується). Отже: -1 - Rxy -1.

Регресійний аналіз дав можливість установити зв'язок між однією змінною залежною та деякими іншими - незалежними змінними, а також передбачати майбутні значення залежної змінної по значенням незалежних змінних. Для визначення параметрів рівняння регресії, якщо шукана залежність прийнята за лінійну.

Кореляційно-регресійний аналіз проведено на основі відібраних факторів, які істотно впливають на кінцеву величину. Спочатку були відібрані основні фактори, пов'язані з наступним показником, потім з урахуванням значень коефіцієнта кореляції визначено фактори, які істотно впливають на інноваційну діяльність поліграфічних підприємств.

Вихідні дані для аналізу впливу факторів на інноваційну діяльність поліграфічних підприємств подано в таблиці 7

Таблиця 7

Вихідні дані для аналізу впливу факторів на інноваційну діяльність поліграфічних підприємств (Шабан, 2019)

Рік	Обсяг реалізованої інноваційної продукції, млн. грн	Обсяг фінансування інноваційної діяльності, млн. грн.	Капітальні інвестиції нематеріальні активи, млн. грн.	Обсяг реалізованої поліграфічної продукції, млн. грн.	Оборотні активи, млн. грн.	Фінансовий результат діяльності підприємств, млн. грн.	Додана вартість за витратами виробництва підприємств млн. грн.	Обсяг реалізованої продукції паперової промисловості, млн. грн.
	Y	Х1	Х2	Х3	Х4	Х5	Х6	Х7
2014	296,6	6,4	3,4	8248,4	2761,7	477,1	2227,8	3098,1
2015	1067,6	280,4	11,0	9505,4	3540,6	317,2	3392,0	5985,8
2016	602,5	318,7	10,6	11953,4	4417,6	624,9	3318,3	4487,9
2017	675,2	143,6	12,6	14691,1	4886,3	1040,4	4355,1	5133,2
2018	958,3	517,5	121,9	15928,4	5419,9	922,1	4503,0	5936,4
2019	1295,9	461,8	26,6	17608,6	5879,5	1599,1	5547,5	9208,3

Основним джерелом інформації для проведення аналізу слугували статистичні дані Державної служби статистики України. Відповідно до мети дослідження, за результативний показник обрано Y - обсяг реалізованої інноваційної продукції поліграфічних підприємств (млн. грн.), факторними величинами визначено такі, як:

Х1 - обсяг фінансування інноваційної діяльності поліграфічних підприємств, млн. грн.;

Х2 - капітальні інвестиції в нематеріальні активи підприємств, млн. грн.;

Х3 - обсяг реалізованої поліграфічної продукції, млн. грн.;

Х4 - оборотні активи поліграфічних підприємств, млн. грн.;

Х5 - фінансовий результат діяльності поліграфічних підприємств, млн. грн.;

Х6 - додана вартість за витратами виробництва підприємств, млн. грн.;

Х7 - обсяг реалізованої продукції паперової промисловості, млн. грн.

Взаємозв'язок між результативним показником і факторними величинами представлено в матриці кореляції (табл. 8).

Таблиця 8

Матриця коефіцієнтів кореляції (Шабан, 2021)

Фактори	Y	Х1	Х2	Х3	Х4	Х5	Х6	Х7

Подобные документы

• Вдосконалення маркетингової діяльності

  Cутність маркетингової діяльності та її особливості в ринкових відносинах. Формування стратегії збуту товарів у системі товаропросування. Вплив факторів маркетингової діяльності на зростання економічної ефективності на вітчизняних підприємствах.
  
  дипломная работа [254,2 K], добавлен 08.12.2008
  

• Стратегія маркетингу у виробничій діяльності підприємств

  Маркетингова діяльность підприємств. Види функціональних стратегій. Аналіз маркетингової діяльності ЗАТ "ОРРЗ". Оцінка стану маркетингової діяльності на підприємстві та аналіз конкурентоспроможності. Удосконалення маркетингової стратегії ЗАТ "ОРРЗ".
  
  курсовая работа [69,2 K], добавлен 08.07.2008
  

• Стратегія розвитку підприємства на ринку феросплавів

  Теоретична проблема формування маркетингової стратегії розвитку підприємств. Встановлення обсягу виробництва продукції на основі обсягу поставок. Перспективи розвитку феросплавного комплексу України. Адаптація існуючих товарів до нових ринків збуту.
  
  реферат [144,7 K], добавлен 31.08.2010
  

• Дослідження маркетингової товарної політики ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод"

  Основні поняття і визначення товарної політики підприємства. Процес формування маркетингової політики. Аналіз господарської діяльності підприємства. Характеристика його економічних показників. Дослідження системи маркетингу та шляхів її удосконалення.
  
  дипломная работа [377,5 K], добавлен 27.11.2017
  

• Маркетинговий аналіз ціноутворення на підприємстві

  Суть і цілі цінової політики. Основні напрямки дослідження факторів чутливості споживачів до ціни. Особливості формування моделей цінової політики підприємств в ринкових умовах. Процес ціноутворення у системі маркетингової діяльності ВАТ "КОМО".
  
  контрольная работа [31,6 K], добавлен 19.10.2012
  

• Організація маркетингової діяльності торгового підприємства

  Принципи маркетингу в торгівлі. Стратегії маркетингової діяльності торговельних підприємств. Маркетингові дослідження та прогнозування розвитку підприємства. Вплив зовнішнього середовища маркетингу на формування комерційної діяльності суб’єкта ринку.
  
  курсовая работа [64,1 K], добавлен 01.03.2016
  

• Напрямки вдосконалення управління збутовою діяльністю підприємств України

  Управління збутовою діяльністю підприємств в сучасних умовах господарювання. Дослідження ринку мінеральних вод України, тенденції його розвитку. Аналіз стану збутової діяльності заводу мінеральних вод, оцінка ефективності системи просування продукції.
  
  курсовая работа [412,7 K], добавлен 08.07.2014
  

• Формування ефективного товарного асортименту ТОВ "АТБ-МАРКЕТ"

  Дослідження маркетингової товарної політики фірми як складової її конкурентоспроможності. Особливості формування товарного асортименту підприємств роздрібної торгівлі. Характеристика господарської діяльності та планування підбору товарів ТОВ "АТБ-Маркет".
  
  дипломная работа [1,6 M], добавлен 01.07.2011
  

• Формування результативної системи маркетингової забезпеченості інноваційної діяльності підприємства

  Вивчення теоретичних основ маркетингу як засобу досягнення цілей підприємства. Управління маркетингом та рекламне забезпечення інноваційних продуктів. Розробка ефективної маркетингової стратегії підприємства по впровадженню нового інноваційного продукту.
  
  курсовая работа [136,1 K], добавлен 06.06.2016
  

• Формування комплексу маркетингових комунікацій для просування банківських продуктів

  Теоретико-методологічні аспекти маркетингової комунікаційної політики підприємства. Характеристики комерційної діяльності АКБ "Правекс банк". Реструктуризація інформаційного забезпечення маркетингової діяльності та формування комунікаційної політики.
  
  дипломная работа [237,8 K], добавлен 29.12.2010
  

• Вдосконалення комплексів маркетингу на ТзОВ "ЛОКО"

  Організаційне забезпечення маркетингової діяльності на підприємстві. Аналіз фінансово-економічних показників діяльності підприємства, маркетингової товарної політики, організації збуту продукції, політики ціноутворення, системи просування продукції.
  
  отчет по практике [261,4 K], добавлен 24.06.2015
  

• Формування маркетингової товарної політики

  Визначення та обґрунтування диверсифікації маркетингової товарної політики. Аналіз фінансово-економічних результатів діяльності підприємства. Рекомендації щодо модифікації товарної номенклатури. Підвищення конкурентоспроможності продукції на ринку.
  
  дипломная работа [1014,0 K], добавлен 03.09.2014
  

• Розвиток маркетингової діяльності на підприємстві ТзОВ TBK "Львівхолод"

  Маркетинг як постійний і систематичний аналіз потреб ринку; його принципи: прогнозування попиту, планування продукції. Аналіз діяльності ТзОВ TBK "Львівхолод", характеристика маркетингової товарної політики, особливості системи управління ресурсами.
  
  дипломная работа [3,3 M], добавлен 13.03.2013
  

• Місце інститутів інноваційної інфраструктури у системі маркетингової діяльності

  Аналіз та класифікація основних інститутів інноваційної інфраструктури та їх роль у системі маркетингу підприємств. Оцінка діяльності основних елементів інноваційної інфраструктури, спрямованої на освоєння виробництва інноваційних видів продукції.
  
  статья [54,3 K], добавлен 11.10.2017
  

• Оцінка ефективності маркетингової діяльності підприємства

  Сутність і завдання управління маркетингом. Загальна характеристика діяльності ТОВ "Нова пошта", аналіз послуг та перспективи їх розвитку. Ефективність маркетингової діяльності на підприємстві. Організація управління охороною праці, промислова санітарія.
  
  дипломная работа [1,7 M], добавлен 09.11.2013
  

• Система маркетингу підприємства та напрямки підвищення її ефективності

  Організація маркетингової діяльності на підприємстві. Стандартизація та сертифікація якості продукції. Аналіз фінансово-господарської та маркетингової діяльності ТОВ "Логікон". Удосконалення маркетингової стратегії ТОВ "Логікон".
  
  дипломная работа [153,1 K], добавлен 21.03.2007
  

• Розробка маркетингової стратегії розвитку підприємств цукрової галузі

  Аналіз ринкових умов функціонування підприємств цукрової галузі. Розробка маркетингової стратегії для основної та побічної продукції підприємства. Засоби реалізації стратегії захисту позицій шляхом концентрації уваги на підтриманні конкурентних переваг.
  
  статья [86,9 K], добавлен 13.11.2017
  

• Розробка і удосконалення маркетингової стратегії підприємства в сучасних умовах

  Сутність поняття, етапи, види і моделі розробки маркетингової стратегії підприємства. Фактори впливу на формування, процес удосконалення та ефективність використання її в сучасних умовах. Вивчення методів сегментації, диференціації та позиціонування.
  
  курсовая работа [153,0 K], добавлен 27.03.2011
  

• Етапи формування міжнародної маркетингової стратегії підприємств

  Основні підходи щодо формування міжнародної маркетингової стратегії на підприємствах, які ґрунтуються на сучасних теоретичних основах стратегічного маркетингу. Рекомендації щодо впровадження маркетингових заходів та реалізації нових планових завдань.
  
  статья [154,5 K], добавлен 31.08.2017
  

• Формування маркетингової товарної політики підприємства (на прикладі ВАТ "Рівне-Льон")

  Розробка товарів (послуг) як найважливіша частина маркетингової товарної політики. Сутність понять обслуговування та елімінування. Виробнича програма та асортимент підприємства. Аналіз конкурентоспроможності продукції. SWOT–аналіз діяльності організації.
  
  контрольная работа [188,0 K], добавлен 30.11.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам