Аналіз та дослідження зв’язків між вузлами соціальної мережі в Інтернеті

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

“КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”

ФАКУЛЬТЕТ ПРИКЛАДНОЇ МАТЕМАТИКИ

КАФЕДРА ПРИКЛАДНОЇ МАТЕМАТИКИ

ДИСЕРТАЦІЯ

АНАЛІЗ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ЗВ'ЯЗКІВ МІЖ ВУЗЛАМИ СОЦІАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ В ІНТЕРНЕТІ

Студент групи Коркін Сергій Вікторович

Керівник проекту д.т.н., проф.,ДРОБИШЕВ Ю.П.

Київ

2009

Завдання

1. Тема роботи (магістерської дисертації) Аналіз та дослідження зв'язків між вузлами соціальної мережі в Інтернеті

2. Термін здачі студентом закінченої роботи “14” червня 2009 р.

3. Вихідні дані до роботи об'єкт дослідження - соціальні мережі в Інтернеті

4. Перелік питань, які мають бути розроблені

а) основна частина дослідження соціальних мереж в Інтернеті; аналіз зв'язків між вузлами мережі

б) економічна частина провести ФВА програмного продукту

5. Перелік графічного (ілюстративного) матеріалу

1. Об'єкт, предмет, мета дослідження

2. Визначення соціальної мережі

3. Типи соціальних мереж

4. Існуючі соціальні мережі, порівняльний аналіз

5. Модель соціальної мережі

6. Статистика. Користування соціальними мережами

7. Статистика. Аналіз користувачів за статтю та віком

8. Статистика. Аналіз звязків між користувачами

6. Консультанти

з економічних питань к.е.н., доцент, БЕРЕЗОВСЬКИЙ К.В.

(вчене звання, ПІБ, посада)

Керівник дипломної роботи ________ Ю.П. ДРОБИШЕВ

Завдання прийняв до виконання ________ С.В. Коркін

Реферат

Структура та обсяг роботи. Магістерська робота складається з вступу, пяти розділів, висновків, списку використаної літератури з 46 найменувань, 2 додатків та містить 17 таблиць і 16 рисунків.

Об'єкт дослідження - соціальні мережі в Інтернеті, вузли соціальної мережі і зв'язки між ними.

Предмет дослідження - база данних соціальної мережі connect.ua, статистична інформація.

Метою роботи є дослідження соціальних мереж в Інтернеті, статистичний аналіз даних, виявлення закономірностей.

Методи дослідження. При виконанні магістерської роботи використовувались методи класичної теорії соціальних мереж, теорії ігор та математичної статистики. Використовувались методи математичного моделювання.

Результати роботи та наукова новизна одержаних результатів. В результаті виконання наукових досліджень були знайденні статистичні закономірності у базі данних соціальної мережі. При цьому:

? досліджені існуючі соціальні мережі;

? проведений аналіз статистичних данних соціальої мережі;

? досліджена психологія поведінки користувача у соціальній мережі.

Результати роботи застосовуються при розробці соціальної мережі connect.ua.

Апробація результатів магістерської дисертації. Основні наукові результати були представлені та обговорювались на «Українському форумі інтернет діячів» (м.Київ, 2009); VІІІ Міжнародній конференції "Інтернет-Бізнес' 2009" (м.Київ, 2008), «Українському регіональному інтернет-форумі» (м.Донецьк, 2008).

Результати роботи успішно застосовані при реалізації соціальної мережі connect.ua, яка наразі налічує більш ніж 650 тисяч користувачів.

Можливі напрямки подальших наукових досліджень включають більш глибокий статистичний аналіз, удосконалення підходів до вимірювання інформації, прогнозування.

Summary

The structure and the scope of the thesis. The master thesis consists of introduction, five chapters, conclusion, list of references with 80 items, 2 appendixes and includes 17 tables and 16 figures.

The object of research - an informative resource of informativecommunicative system of organization system

The subject of research - system engineering business-processes for informative resource: analysis, design, creation and deployment.

The goal of the thesis is the research of methods and the development of the technology for informative resources production.

Research methods. Applied system analysis and component approach were used for design process of informative resource of informative-communicative system. Modeling was made with visual modeling methods, such as UML. Mathematical modeling was used. Research results and the scientific novelty. As a result of the given scientific research component approach for informative resources design and development was offered. The results of research are the following:

? modern automatized design tools for informative resources were studied;

? the analysis of information measurement methods was made and the possibilities of their application for several types of resources were studied;

? the technology of resource production as a set of components with defined interfaces was offered.

The thesis results are recommended to use for development of informative resource as a component of an informative-communicative system.

Master thesis result approbation. The main scientific results were presented and discussed on: IX, X International scientific-practical conference ЇSystem analysis and information technologies? (Kyiv, 2007, 2008); ХІІІ Ukrainian scientific-practical conference ЇModern problems of applied mathematics and informatics?, (Lviv, 2006); I, II Ukrainian scientific-practical conference ЇModern information technologies trends in science, education and economics? (Lugansk, 2007, 2008); II, III International scientific-practical conference ЇInformation technologies in economical and technical systems?, ( Kremenchuk, 2007, 2008). By the results of research 13 scientific papers were published, including 6 articles in specialized scientific journals. Effect of technology usage was proved with development of several informatisation projects.

Further research may focus integration of efficiency parameters in the production system, project optimization and enhancement of information measurement approaches.

Зміст

Зміст

Перелік умовних позначень, скорочень та термінів

Вступ

1. Організаційно-єкономічний розділ

1.1. Оцінка рівня якості програмного продукту

1.1.1 Вихідні положення

1.1.2 Обґрунтування системи параметрів програмного продукту

1.1.3 Визначення коефіцієнтів вагомості параметрів ПП

1.2 Аналіз варіантів реалізації функцій

1.2.1 Виділення основних функцій

1.2.2 Розробка варіантів виконання основних функцій

1.2.3 Аналіз варіантів реалізації функцій ПП

1.3 Вартісний аналіз варіантів програмного продукту

1.4 Вибір кращого варіанта за критерієм ефективності

1.5 Висновки

2. Об'єкт дослідження -- соціальна мережа

2.1 Загальна інформація про соціальні мережі

2.2 Застосування теорії соціальних мереж

2.2.1 Застосування в соціології

2.2.2 Застосування в єкономіці

2.2.3 Соціальні мережі в Інтернеті

2.3 Структуры и типы сетей

2.4 Некоторые исследования онлайновых социальных сетей

2.5 Существующие социальные сети

2.5.1 Одноклассники.РУ

2.5.2 Вконтакте.РУ

2.5.3 Мой круг

3. Математическая модель социальной сети

3.1 Достижения теории классических социальных сетей

3.1.1 Сила слабых связей

3.1.2 Централизация и независимость

3.1.3 Сравнительное исследование сетей

3.2 Параметры и характеристики сети

3.2.1 Количественные параметры статистических сетей

3.2.2 Качественные экспертные оценки и критерии

3.2.3 Интегральные термодинамические показатели

3.3 Социальная сеть как социотехническая система

3.3.1 Подходы к анализу и описанию социальной сети

3.3.2 Социальная сеть как объект моделирования

3.3.3 Этапы развития и модели роста сети

3.5 Модели процессов и событий сети

3.5.1 «Искусственная жизнь среди «сахарных холмов»

3.5.2 Ранжирование межличностных отношений

3.5.3 Моделирование социального поведения

3.5.4 EVS-моделирование

3.5.5 Модель "Социабельность"

3.5.6 Психологические эффекты модели

3.5.7 Модели конфликтов и теория игр

3.5.8 Энергетическо-информационная модель

3.6 Психология социальных сетей

3.6.1 Групповая динамика в организации и сети

3.6.2 Виды конфликтного поведения в группе

3.6.3 Скриптовое программирование или «Чужая колея»

3.6.4 Искусство лидера

4. Исследование социальной сети

4.1 Визуализация социальной сети

4.2 Статистика использования социальных сетей

4.3. Анализ связей

Висновки

Перелік посилань

Додаток. Фрагменти програмного коду

Перелік умовних позначень, скорочень та термінів

БДБаза даних

СУБДСистема управління базою даних

UMLUnified Modeling Language

XMLExtensible markup language

ПЗПрограмне забеспечення

ПППрограмний продукт

ФВАФункціонально-вартійсний аналіз

SEOSearch Engine Optimization

СМСоціальна мережа

APIApplication programming interface

МММатематическая модель

ОСМОнлайнова соціальна мережа

ІСІнтернет сайт

SMOSocial Media Optimization

Вступ

Оцінка сучасного стану розповсюдження соціальних мереж в Інтернеті

На сучасному етапі розвитку Інтернету спостерігається стрімке розповсюдження соціальних мереж. Майже кожний користувач Інтернету використовує одну або декільна соціальних мереж. Тому дослідження соціальних мереж має таке високе значення [6].

Під терміном “соціальна мережа” ми розуміємо соціальну структуру, утворену індивідами або організаціями [7]. Вона відображає розмаїтні зв'язки між ними через різноманітні соціальні взаємостосунки, починаючи з випадкових знайомств і закінчуючи тісними родинними вузами. Аналіз соціальних мереж перетворився на основний метод досліджень в сучасній соціології, антропології, географії, соціальній психології, інформатиці та дослідженні організацій, а також поширену тему для досліджень та дискусій. Дослідження в декількох академічних галузях показали, що соціальні мережі діють на багатьох рівнях, починаючи від родин, і закінчуючи цілими націями, та відіграють важливу роль в тому, як розв'язуються проблеми, працюють організації, та досягають успіху на шляху до власних цілей індивіди [8].

Соціальні мережі також відносяться до категорії інтернет програм які допомагають друзям, бізнес-партнерам або іншим особам спілкуватись та встановлювати зв'язки між собою використовуючи набір інструментів. Ці програми, відомі як «Онлайнові соціальні мережі» стають популярнішими.

Основою для дослідження СМ є фундаментальні положення теорії соціальних мереж, теорії ігор та математичної статистики [9].

Актуальність проблеми

На сьогоднішній день користувачами ОСМ стали більш ніж 500 мільйонів чоловік. Тому проблема дослідження соціальних мереж у Інтернеті є дуже важливою [6, 7].

Мета роботи, галузь застосування результатів

Метою роботи є дослідження соціальних мереж в Інтернеті. Необхідно провести аналіз даних, виявити статистичні закономірності, дослідити психологію поведінки користувачів мережі.

Для цього необхідно проаналізувати БД існуючих соціальних мереж та публічні дослідження.

На основі теорії соціальних мереж, теорії ігор та математичної статистики зробити статистичний аналіз даних, виявити залежності між віком, статтю та поведінкою користувача, намалювати психолгічний портрет.

Мають бути досліджені соціальні мережі, їх класифікація, основні типи.

Результати роботи спрямовані на застосування при розробці онлайнових соціальних мереж, а також при проведенні маркетингових досліджень.

Взаємозв'язок з іншими науковими роботами

Дослідження соціальних мереж є поглибленням результатів існуючих досліджень [5, 12]. Підходи до дослідження соціальних систем описані в [17, 20, 21]. Принципи моделювання соціальних мереж описані в [19].

1. Організаційно-єкономічний розділ

При створенні програмного продукту (ПП) ретельний аналіз можливих його варіантів реалізації дозволяє вибирати найбільш раціональний варіант, що забезпечує максимально економічні результати. Одним з найефективніших методів, що використовуються для вибору кращих варіантів вирішень, являється функціонально - вартісний аналіз (ФВА).

ФВА - це метод комплексного техніко-економічного дослідження функцій об'єкту, направлений на оптимізацію співвідношення між якістю виконання заданих функцій та витратами на їх реалізацію [1].

1.1 Оцінка рівня якості програмного продукту

1.1.1 Вихідні положення

Метою роботи є типове дослідження методів і технологій аналізу систем керування створенням сайту.

В даному дипломному проекті порівнюється декілька варіантів технологій аналізу систем керування створенням сайту, що відрізняються один від одного різними способами реалізації основних частин. Програмний продукт розроблений для використання на ЕОМ з відповідними системними вимогами:

вимоги до технічних засобів:

процесор не нижче Pentium ІV,

частота - 3,0 Ггц,

ОЗП - більше 512 Мб;

вимоги до програмних засобів: OC Windows 2000/2003server/ХР.

1.1.2 Обґрунтування системи параметрів програмного продукту

Для характеристики ПП введемо наступну систему параметрів:

X1 - Час обробки запиту користувача, сек;

Х2 - Час обробки однієї сторінки (повний цикл), сек;

X3 - Обробка усіх сторінок у черзі, %;

Х4 - Наочність інформації, яка відображається, %;

Х5 - Коефіціент використання системних ресурсів, %;

Виходячи з вимог, що пред'являються до програмного продукту, та на основі консультацій в експертами визначимо мінімальні, середні та максимальні значення вибраних параметрів. Ці дані подаємо в таблиці 1.1.1:

Таблиця 1.1.1 Основні параметри вибору

Індекс параметра	Найменування параметра	Гірше значення параметра	Середнє значення параметра	Краще значення параметра
Xl	Час обробки запиту користувача, сек	10	1.5	0.01
Х2	Час обробки однієї сторінки (повний цикл), сек	3000	20	0.001
X3	Обробка усіх сторінок у черзі, %;	5	60	100
Х4	Наочність інформації, яка відображається, %;	1	80	100
Х5	Коефіціент використання системних ресурсів, %;	10	60	100

Для кожного параметру побудуємо графічні залежності бальної його оцінки від абсолютного значення. В графіках максимального значення оцінюються в 10 балів, середнє - 5, а мінімальне - 0 (рис. 1.1.1-1.1.5).

Рис. 1.1.1 - бальна оцінка параметру час обробки запиту користувача

Рис. 1.1.2 - бальна оцінка параметру час обробки однієї сторінки (повний цикл)

Рис.1.1.3 - бальна оцінка параметру обробка усіх сторінок у черзі

Рис. 1.1.4 - бальна оцінка параметру наочність інформації, що відображається

Рис.1.1.5 - бальна оцінка параметру коефіціент використання системних ресурсів

1.1.3 Визначення коефіцієнтів вагомості параметрів ПП

Вагомість кожного параметру в загальній кількості параметрів, що розглядаються при оцінці, визначаємо за допомогою методу попарного порівняння. Оцінку проводить експертна комісія, кількість членів якої повинно бути рівним непарному числу для того, щоб уникнути рівноголосся. Експертами в даній роботі були співробітники ІПРІ НАНУ, так як вони є спеціалістами в даній області. Визначення коефіцієнтів вагомості включає в себе наступне: визначення ступеня важливості параметрів, шляхом присвоєння їм різних рангів; перевірку експертних оцінок на можливість подальшого використання; оцінку попарного пріоритету параметрів; обробку результатів та визначення коефіцієнтів вагомості (табл.. 1.1.2).

Таблиця 1.1.2 Експертна оцінка параметрів

Параметри	Ранг параметра за оцінкою експерта	Сумма рангів	Відхилення
	Е1	Е2	Е3	Е4	Е5
Х1	1	1	2	1	1	6	-9	81
Х2	3	2	1	2	2	10	-5	25
Х3	2	3	4	3	3	15	0	0
Х4	5	4	5	5	4	23	8	64
Х5	4	5	3	4	5	21	6	36
Разом	15	15	15	15	15	75	0	206

Кожний з п'яти експертів оцінює ступінь важливості параметрів, присвоюючи кожному з них ранг. Сума рангів за стовпцями кожного експерта повинна дорівнювати

де n- кількість параметрів, що оцінюються , тобто5*(5+1)/2 = 15.

Визначення можливості подальшого використання експертних оцінок проводять на основі розрахунку коефіцієнта конкордації експертних оцінок. Для його знаходження:

визначимо суму рангів кожного показника (за рядками):

де -ранг i-того параметру присвоєного j-м експертом;

N-кількість експертів.

Сума загальної суми рангів, котра повинна дорівнювати =75, справді дорівнює 6+10+15+23+21=75.

Розраховуємо середню суму рангів

Визначаємо відхилення суми рангів кожного параметру від середньої суми рангів:

та заносимо отримані дані у відповідний стовпець таблиці.

Сума відхилень за всіма параметрами повинна дорівнювати 0, що в даному випадку виконується:

Знаходимо квадрат відхилень за кожним параметром та суму квадратів відхилень усіх параметрів

та заносимо отримані дані у відповідний стовпець таблиці

Визначаємо коефіцієнт конкордації

Коефіцієнт конкордації повинен мати значення в межах . Якщо конкордація повна, то . Порівнюючи отриманий коефіцієнт W=0,824 з нормативною величиною Wн (котра для засобів обчислювальної техніки та ПП дорівнює 0.67) отримаємо, що (0,824>0,67), тобто дані заслуговують на довіру і проводити додаткове ранжування не потрібно.

Використовуючи отримані від кожного експерта дані, проводимо попарне ранжування параметрів, та заносимо результати в таблицю 1.1.3.

Таблиця 1.1.3 Експертне порівняння параметрів

Параметри	Експерти	Підсумкова оцінка	Числове значення коефіцієнта
	Е1	Е2	Е3	Е4	Е5
Х1 и Х2	<	<	>	<	<	<	0.5
Х1 и Х3	<	<	<	<	<	<	0.5
Х1 и Х4	<	<	<	<	<	<	0.5
Х1 и Х5	<	<	<	<	<	<	0.5
Х2 и Х3	>	<	<	<	<	<	0.5
Х2 и Х4	<	<	<	<	<	<	0.5
Х2 и Х5	<	<	<	<	<	<	0.5
Х3 и Х4	<	<	<	<	<	<	0.5
Х3 и Х5	<	<	>	<	<	<	0.5
Х4 и Х5	>	<	>	>	<	>	1.5

Значення коефіцієнтів:

де параметри, котрі порівнюються

На основі числових даних таблиці 1.1.3 складаємо квадратну матрицю А= | | (таблиця 1.1.4).

Таблиця 1.1.4 Розрахунок пріоритету параметрів

Xi	Параметри Xj	Перша ітерація	Друга ітерація
	Х1	Х2	Х3	Х4	Х5	Bi	ці	Bi'	ці'
Xl	1	0.5	0.5	0.5	0.5	3	0.12	14	0.1239
Х2	1.5	1	0.5	0.5	0.5	4	0.16	17.5	0.1549
Х3	1.5	1.5	1	0.5	0.5	5	0.2	25.5	0.2257
Х4	1.5	1.5	1.5	1	1.5	6	0.24	22	0.1946
Х5	1.5	1.5	1.5	1.5	1	7	0.28	34	0.3009
Разом		25	1	113	1

Розрахунок вагомостей кожного параметру () проводиться за наступними формулами [1]:

- вагомість i-го параметру за результатами оцінок усіх експертів

Відносні оцінки () розраховуються декілька разів, поки наступні не будуть відхилятися від попередніх менше ніж на 5%. На другій та всіх наступних ітераціях (') розраховуються

Перевіримо, чи потрібно виконувати наступні ітерації:

що складає приблизно 5% відхилення від попереднього .

Відносна оцінка , отримана на останній ітерації, вважається коефіцієнтом вагомості () i-того параметра. Саме враховуючи її враховують пріоритетність параметрів.

1.2 Аналіз варіантів реалізації функцій

1.2.1 Виділення основних функцій

В якості основних функцій, які буде реалізовувати ПП, виділимо наступні:

F1 - введення початкових даних;

F2 - вибір даних з черги;

F3 - обробка даних Інтернет сторінок;

F4 - вивід результату.

1.2.2 Розробка варіантів виконання основних функцій ПП

Кожна з основних функцій ПП може мати декілька варіантів вирішення. Визначимо їх:

Для функції F1:

з клавіатури;

з БД;

Для функції F2:

без пріоритетів;

з приорітетами;

Для функції F3:

паралельно;

послідовно ;

Для функції F4:

на друк;

на екран;

в БД.

Варіанти реалізації основних функцій наведені в морфологічній карті системи на рисунку 1.2.1:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1.2.1 - Морфологічна карта

За допомогою побудови позитивно-негативної матриці варіантів виконання основних функцій (таблиця 1.2.1) виконаємо попередню якісну оцінку можливих варіантів (відповідно рисунку 1.2.1).

Таблиця 1.2.1 Позитивно-негативна матриця

Основна функція	Варіант реалізації	Переваги	Недоліки
F1	a)	Можливість вибрати сторінки для аналізу, не привязуючись до БД	Створення додаткового завантаження на систему сбору даних
	b)	Мінімальний час на отримання інформації про сторінку	Необхідні додаткові ресурси і інструмнти для здійснення зв'язку програми з БД
F2	a)	Можливість виконувати тести один за одлним	Можлива відсутність даних за певними критеріями для аналізу
	b)	Першочергове отримання даних для пріоритетних запитів	Збільшення часу на отримання да за окремими критеріями аналізу
F3	a)	Прискорена обробка вхідних даних	Необхідність синхронізації процесів аналізу і збереження цілісності даних
	b)	Дані обробляються по мірі надходження , немає необхідності синхронізувати	Збільшення чвсу необхідного для обробки 100% даних
F4	a)	Можливість переносити результати, велика наглядність інформації, що виводиться	Повторення процесу аналізу кожний раз при необхідності
	b)	Велика наглядність отриманої інформації	Повторення процесу аналізу кожний раз при необхідності
	c)	Не потребую оновлення отриманих даних	Немає наглядності отриманої інформації

1.2.3 Аналіз варіантів реалізації функцій ПП

Проаналізувавши дані таблиці 1.2.1 та враховуючи специфіку задачі, для подальшого розгляду візьмемо наступні варіанти:

1) F1a + F2a + F3b + F4b;

2) F1a + F2b + F3b + F4a;

3) F1b + F2b + F3b + F4c;

4) F1b + F2b + F3b + F4b;

Визначимо рівень якості обраних вирішень за формулою:

та варіантів виконань за формулою:

де - коефіцієнт важливості (визначається за таблицею 1.1.4);

- бальна оцінка якості, що визначається за графіками (рисунки 1.1.1-1.1.5);

- кількість параметрів, прийнята в якості критерію вибору оптимального варіанту схемного вирішення (табл. 1.2.2).

Таблиця 1.2.2 Розрахунок показників рівня якості варіантів реалізації основних функцій

Основна функція	Варіант реалізації ПП	Параметр реалізації функції	Абсолютне значення параметру	Оцінка параметра в балах	Коефіцієнт важливості параметра	Коефіцієнт рівня якості
F1	а	X1	2.0	4.1	0.1239	0.508
F2	b	X1	0.01	9.9	0.1239	1.227
	a	X2	50	8.7	0.1549	1.348
F3	b	X2	1000	3.5	0.1549	0.542
	b	X3	40	3.8	0.2257	0.858
F4	a	X4	70	4	0.1946	0.778

Визначимо рівень якості кожного варіанту виконання основних функцій окремо:

= F1a + F2a + F3b + F4b = 4.66;

= F1a + F2b + F3b + F4a = 2.686;

= F1b + F2b + F3b + F4c = 3.016;

= F1b + F2b + F3b + F4b = 4.563;

Найбільше значення показника рівня якості мають 1-й і 4-й варіанти, але 4-й варіант, очевидно, більше.

1.3. Вартісний аналіз варіантів програмного продукту

Для розрахунку вартості ПП будемо використовувати наступну формулу:

де - заробітна плата розробників ПП, грн.;

-відрахування на соціальні заходи (38,3% від фонду заробітної плати:

33% - обов'язкове пенсійне страхування

2,5% - обов'язкове соціальне страхування

1.9% - фондова біржа, грн.;

0.9 % - обов'язкове страхування від нещасних випадків

- вартість машинного часу, затраченого на відладку ПП, грн.;

- накладні витрати, враховуючі заробітну плату адміністративно-господарського персоналу, розрахунки по охороні праці та техніці безпеки та ін., грн. (67% від заробітної плати).

Заробітна плата розробників ПП визначається за формулою [3]:

де - поденна оплата праці програміста, грн.;

- трудомісткість розробки ПП, люд-днів;

- норматив додаткової зарплати ІТП (6%);

Використовуючи додатки, визначимо вихідні дані для розрахунку трудомісткості ПП:

Кількість наборів даних вхідної інформації - 2;

Кількість різновидів форм вихідної інформації (друкованих документів - 1, інформація, котра переноситься на машинні носії - 1, екранна форма - 1) - 3;

За ступенем новизни задача, що розробляється, відноситься до групи А, так як передбачається застосування принципово нових методів розробки та проведення науково-дослідницьких робіт;

За складністю алгоритм відноситься до першої групи;

Складність організації контролю вхідної та вихідної інформації:

а) вхідний контроль - група 12 (вхідні дані та документи однотипного формату та структури, здійснюється формальний контроль);

б) вихідний контроль - група 21 (друк документів складної багаторівневої структури, різноманітної форми та змісту). Коефіцієнт поправки, що враховує складність контролю вхідної та вихідної інформації

Інформація, що використовується - змінна (m = 2)

Мова програмування

Можливість використання стандартних модулів, типових програм, пакетів прикладних програм , оскільки використовуються стандартні модулі PHP (для реалізації інтерфейсу користувача та ін.)

- ( трудомісткість виконання робіт. Для задач групи А та групи складності алгоритму 1) = 90 людино-днів (норма часу розрахована на восьми годинний робочий день при 5-денному робочому тижні);

Коефіцієнт поправки для визначення трудомісткості робіт:

- кількість наборів даних змінної інформації, нормативно-довідкової інформації та банку даних відповідно. та, відповідно, ;

- коефіцієнт поправки по мові програмування (оскільки ми використовуємо мову високого рівня - PHP);

- задача не являється стандартним математичним забезпеченням;

Загальна трудомісткість розробки ПП визначається за формулою:

Зайнятість одного розробника даного ПП:

0,77.

Так як ставка програміста 5000 грн., а середня кількість робочих днів в місяці дорівнює 21,1, то щоденна заробітна плата програміста складає:

грн.

Таким чином, фонд заробітної плати програміста дорівнює:

грн.

Вартість машинного часу, затраченого на відладку ПП, визначається за формулою:

де - собівартість однієї машинної години роботи ЕОМ, грн.;

- машинний час, необхідний для відладки ПП, год.

Собівартість однієї машинної години визначається за формулою:

де - річні експлуатаційні витрати, грн.;

- річний фонд корисної роботи ЕОМ, год. (визначається виходячи з календарного річного фонду часу з вирахуванням вихідних, свят та добового режиму роботи). програмний соціальний мережа

Річний фонд часу корисної роботи ЕОМ складає:

де - кількість робочих днів в році ( = 253 днів);

- номінальна кількість годин щодобової роботи пристрою (8 год.);

- кількість годин в році на поточний ремонт та обслуговування (15% від );

Тоді год.

год.

Річні експлуатаційні витрати визначаються за наступною формулою:

де - основна та додаткова заробітна плата персоналу, що обслуговує техніку;

- відрахування на соціальні заходи (38,3% від фонду оплати праці персоналу, що обслуговує техніку);

- амортизаційні відрахування ( 25% від , де - вартість ЕОМ);

- витрати на електроенергію;

- витрати на ремонт ЕОМ (0,04, де - вартість ЕОМ);

- накладні витрати, що враховують заробітну плату адміністративно-господарського персоналу, витрати по охороні праці та техніці безпеки та ін., грн. (67% від фонду заробітної плати);

- додаткові витрати.

Так як вартість ЕОМ дорівнює = 4000 грн.,

то =0.25* 4000 =1000 грн,

=0.04* 4000 =160 грн.

Так як потужність ЕОМ складає - =400 Вт, а вартість 1 кВт/г - = 0,2436 грн., а річний фонд корисного часу роботи ЕОМ - = 1720 год, то затрати на електроенергію в рік складають:

=(0,2436/1000)*400*1720*0,9 = 150,84 грн.

Оскільки один інженер зі ставкою 1000 грн. обслуговує 4 ЕОМ, а середня кількість робочих днів в місяці дорівнює 21,1, то денна заробітна плата інженера складає:

грн.;

- трудоємність інженера;

Таким чином, фонд заробітної плати інженера дорівнює:

грн.

Отже, відрахування від заробітної плати в Пенсійний фонд, фонд соціального страхування, фонд зайнятості, страхування від нещасних випадків складають:

= 0,383 * = 0,383 *2436,32 = 913,62 грн.

Додаткові витрати приймаються в розмірі 20% від суми усіх попередніх статей витрат: =0,2 * (2436,32+913,62+150,84+1000+160) = 932,16 грн.

Таким чином, сума експлуатаційних витрат, що забезпечують функціонування технічних засобів, що використовуються, дорівнює:

=2436,32+913,62+1000+150,84+160+932,16 = 5592,94 грн.

Відповідно, вартість однієї машинної години складає:

грн.

=1160 год.

=1200 год.

Таким чином, вартість машинної години за варіантами складає:

= 3,25* 1160= 3770 грн.;

=3,25* 1200 =3900 грн.;

Функціонально необхідні витрати на створення програмного продукту по варіантам визначаються за формулами:

1.4. Вибір кращого варіанта за критерієм ефективності

Визначимо показник техніко-економічного рівня за формулою:

де - коефіцієнт рівня якості і-го варіанту;

- вартість розробки ПП і-го варіанту.

Проведемо оцінку варіантів розв'язання, що залишились, порівнюючи показники техніко-економічного рівня:

Найбільш ефективним являється варіант, котрий має максимальне значення коефіцієнта техніко-економічного рівня, відповідно, 1-й варіант кращий, але на практиці більш ефективним є 4-й варіант і оскільки різниця в значеннях мінімальна, його можна реалізувати.

1.5 Висновки

В даній роботі проведено ФВА програмного продукту, що розробляється, та зроблені наступні висновки.

Можливі чотири варіанти реалізації даного програмного продукту. Найбільш ефективним виявився варіант, що представлений в таблиці 1.5.1.

Таблиця 1.5.1. Найбільш ефективний варіант реалізації програмного продукту

Основна функція	Варіант реалізації
Введення початкових даних	Використовуючи БД
Вибір даниз з черги	З пріоритетами
Обробка даних Інтернет сторінок	послідовно
Вивід результату	На екран

Основні показники економічної ефективності варіанту ПП, що рекомендується, представлені в таблиці 1.5.2.

Таблиця 1.5.2 Основні показники економічної ефективності варіанту ПП, що рекомендується.

Найменування показника	Позначення	Числове значення
Показник рівня якості ПП		4,563
Показник техніко-економічного рівня		0,000071

Вартість реалізації майбутнього програмного продукту складає 65 791,5 грн. Для розробки ПП одним розробником, необхідно 194 дні при восьмигодинному робочому дні та п'ятиденному робочому тижні.

2. Об'єкт дослідження -- соціальна мережа

2.1 Загальна інформація про соціальні мережі

Соціамльна меремжа -- соціальна структура утворена індивідами або організаціями. Вона відображає розмаїтні зв'язки між ними через різноманітні соціальні взаємостосунки, починаючи з випадкових знайомств і закінчуючи тісними родинними вузами. Вперше термін було запропоновано в 1954 році Дж. А. Барнесом (в роботі Class and Committees in a Norwegian Island Parish, «Human Relations»). Максимальний розмір соціальних мереж становить близько 150 осіб, а середній -- 123 (Хілл та Данбер, 2002) [6].

Аналіз соціальних мереж (має відношення із теорія мереж) перетворився на основний метод досліджень в сучасній соціології, антропології, географії, соціальній психології, інформатиці та дослідженні організацій, а також поширену тему для досліджень та дискусій. Дослідження в декількох академічних галузях показали, що соціальні мережі діють на багатьох рівнях, починаючи від родин, і закінчуючи цілими націями, та відіграють важливу роль в тому, як розв'язуються проблеми, працюють організації, та досягають успіху на шляху до власних цілей індивіди.

Соціальні мережі також відносяться до категорії інтернет програм які допомагають друзям, бізнес-партнерам або іншим особам спілкуватись та встановлювати зв'язки між собою використовуючи набір інструментів. Ці програми, відомі як «Онлайнові соціальні мережі» стають популярнішими [7, 8].

На рис. 2.1 наведен приклад відображення схеми зв'язків в соціальних мережах.



Рисунок 2.1.1 - Приклад відображення схеми зв'язків в соціальних мережах.

В соціальній мережі зліва, індивід, позначений блакитним кольором, має найбільше зв'язків в середині своєї соціальної мережі. В ідеальній ситуації, він мав би бути лідером або керівником групи або організації. Індивіди, позначені зеленою фарбою мають зв'язки із іншими соціальними групами, і можуть виступати в ролі передавачів інформації між мережами.

Теорія соціальних мереж розглядає соціальні взаємовідносини в термінах вузлів та зв'язків. Вузли є відособленими акторами в мережах, а зв'язки відповідають стосункам між акторами. Може існувати багато типів зв'язків між вузлами. В найпростішій формі, соціальна мережа є відображенням всіх зв'язків, які мають відношення до дослідження, між вузлами. Мережі можуть використовуватись для встановлення соціального капіталу окремих акторів. Ці концепції часто відображаються на діаграмі соціальної мережі, на якій вузлам відповідають точки, а зв'язкам -- лінії.

Форма соціальної мережі допомагає визначити ступінь своєї корисності для її учасників. Менші, зв'язаніші мережі можуть бути менш корисними для своїх учасників, ніж мережі з багатьма слабкими зв'язками з особами ззовні від основної мережі. «Відкритіші» мережі, з багатьма слабкими зв'язками та соціальними взаєминами, вірогідніше будуть пропонувати нові ідеї та можливості для своїх учасників, аніж зачинені мережі з багатьма надлишковими зв'язками. Іншими словами, група знайомих друзів, які спілкуються лише один з одним вже володіють спільними знаннями та можливостями. Група осіб, із зв'язками з іншими соціальними спільнотами, вірогідно, отримуватимуть доступ до ширшого діапазону інформації. Для досягнення успіху, індивідам краще мати зв'язки з декількома мережами, аніж багато зв'язків в межах однієї мережі. Аналогічно, індивіди можуть впливати, або діяти в ролі брокера в середині своїх соціальних мереж з'єднуючи дві мережі, в яких відсутні безпосередні зв'язки (має назву заповнення соціальних дір) [8, 10].

Сила теорії соціальних мереж у її відмінності від традиційних соціологічних наук, згідно яких вважається, що саме атрибути окремих акторів, дружність або недружність, рівень інтелекту, тощо -- грають основну роль. В теорії соціальних мереж використовується інший погляд, коли атрибути окремих акторів менш важливі, аніж стосунки та зв'язки з іншими акторами в мережі. Цей підхід виявився корисним при поясненні багатьох реальних явищ, але залишає менше простору для індивідуальних дій, можливостей індивідів впливати на свій успіх, так як багато залежить від структури їхньої мережі.

Соціальні мережі, також, використовувались для дослідження того, як взаємодіють компанії, характеризуючи багато неформальних зв'язків, які поєднують між собою представників керівництв, а також асоціації та зв'язки між окремими робітниками в різних компаніях. Ці мережі дають можливості компаніям збирати інформацію, утримувати конкуренцію, та, навіть таємно змовлятись про встановлення цін або політик.

2.2 Застосування теорії соціальних мереж

2.2.1 Застосування в соціології

Застосування теорії соціальних мереж в соціології почалось із досліджень урбанізації «Манчестерською Школою» (зібраної навколо Макса Глюкмана), які проводились, в основному, в Замбії в 1960-ті роки. Вслід за ними була поява соціометрії, яка намагалась вимірювати соціальні взаємовідношення. Вчені, наприклад Марк Грановеттер розширювали застосування соціальних мереж, і вони тепер використовуються для полегшення пояснення багатьох реальних явищ в соціології. Було з'ясовано що, наприклад, в організаціях владу мають індивіди, які знаходяться в середині багатьох соціальних зв'язків, а не особи які обіймають деяку посаду. Соціальні мережі також грають ключову роль при наймі робітників, в успіху фірм, та в ефективності роботи.

Теорія соціальних мереж є надзвичайно активно досліджуваною галуззю науки. Міжнародна Мережа Аналізу Соціальних Мереж є дослідницькою асоціацією дослідників соціальних мереж. Багато дослідницьких інструментів для аналізу соціальних мереж доступні в Інтернеті (наприклад "UCINet", або пакет «network» для R) та порівняно легкі у використанні для представлення зображень мереж.

Теорія проникнення інновацій досліджує соціальні мережі та їхню роль у впливі на поширення нових ідей та практик. Агенти змін та неформальні лідери часто грають основні ролі в спонуканні до впровадження інновацій, хоча, властивості самих інновацій також мають значення [11, 13].

2.2.2 Застосування в єкономіці

Так зване правило 150 стверджує, що розмір справжньої соціальної мережі обмежується приблизно 150 членами (іноді називається Номер Данбера). Правило походить із міжкультурних досліджень в соціології та, особливо, в антропології максимального розміру села (відповідно до сучасної моди, можна розуміти як екосело). Ця кількість визначається на основі теоретичних обчислень в еволюційній психології, і може відповідати певній середньостатистичній межі спроможностей людини розпізнавати членів та відстежувати емоційні події про членів групи. Однак, це, також, може бути і через економіку, та потребу відстежувати «дармоїдів», так як більші групи створюють сприятливіші умови для шахраїв та брехунів.

2.2.3 Соціальні мережі в Інтернеті

Першим веб-сайтом, який пропонував можливості роботи із соціальними мережами, був classmates.com, який з'явився в 1995 році. У слід за ним, в 1997 році з'явився sixdegrees.com. Починаючи з 2001 року почали з'являтись сайти, в яких використовувалась технологія під назвою Коло друзів. Ця форма соціальних мереж, яка широко використовується у віртуальних спільнотах, набула широкої популярності в 2002 році та розквітнула з появою сайту Friendster. Наразі, існує більш ніж 200 сайтів з можливостями організації соціальних мереж. Популярність цих сайтів постійно зростала, і в 2005 році було більше переглядів сторінок сайту MySpace, аніж сайту Google. Google також пропонує стайт з можливостями роботи із соціальними мережами orkut, який було запущено в 2004 році. Соціальні мережі почали розглядатись як складова інтернет стратегії приблизно в той самий час: в березні 2005, Yahoo запустила Yahoo! 360, а в липні 2005 News Corportaion запустила MySpace [15].

В цих спільнотах, спочатку, група перших користувачів надсилає запрошення членам власних соціальних мереж приєднатись до спільноти сайту. Нові члени повторюють цей процес, збільшуючи загальну кількість учасників та зв'язків в мережі. Сайти, також, пропонують такі можливості, як автоматичне оновлення адресних книг, перегляд особистої інформації один одного, утворення нових зв'язків за допомогою «служб знайомств» та інших форм соціальних зв'язків у мережі. Соціальні мережі також можуть організовуватись навколо ділових стосунків, як, наприклад, у випадку LinkedIn [16].

Змішування мереж -- це підхід до соціальних мереж, який комбінує особисті зустрічі та елементи комунікації в мережі. MySpace, наприклад, будується на основі незалежних музичних та святкових сцен, а Facebook віддзеркалює університетські спільноти. Нові соціальні мережі в Інтернеті все більше зосереджуються на певних галузях, наприклад, на мистецтві, тенісі, футболі, автомобілях, та, навіть, пластичній хірургії.

Більшість із соціальних мереж в Інтернеті є публічними, дозволяючи будь-кому приєднатись. Деякі організації, такі як великі корпорації, також мають доступ до приватних служб соціальних мереж, наприклад Enterprise Relationship Management. Вони встановлюють ці програми на власних серверах та надають можливість робітникам оприлюднювати свої мережі контактів та відносин із зовнішніми особами та компаніями.

Інші приклади соціальних мереж: в Інтернеті - Flickr, LiveJournal.

Українські соціальні мережі: Folk - мережа для неформального спілкування, Connect - молодіжна соціальна мережа, Profeo - ділова соціальна мережа для професіоналів, Українські науковці у світі - соціальна мережа для науковців, Enetri - соціальна інформаційна мережа.

2.3 Структуры и типы сетей

Внутри одной и той же совокупности элементов можно построить различные типы сетей, например, неформальные, семантические, статусные и т.п. В целом, сетевые структуры могут анализироваться на уровне центральных акторов, уровне подгрупп с повышенной сетевой плотностью (клик) и общесетевом уровне [20].

Уровень «центральных» акторов предполагает их сравнение в рамках сети. «Клики» характеризуются более интенсивными внутренним обменом. Общесетевой системный уровень описывается доминированием и связностью (connectedness). Доминирование -- это отклонение от равномерного распределения связей между «центрами» и «кликами». В системе, характеризующейся высокой степенью доминирования, большинство связей будут соединять «центры» и «клики». Комбинация доминирования и коммуникативности позволяет установить четыре типа сетевых структур (рис. 2.2). Высокая доминантность и высокая коммуникативность присущи «спутниковой» структуре, где ресурсы перемещаются от центра к периферии.

Рисунок 2.3.2 - Типы сетевых структур

В системе с высокой связанностью и низкой доминантностью общее число связей распределено относительно равномерно таким образом, что потоки направлены от одного фрагмента системы к другому. Эта структура хорошо моделирует гипертекстовую коммуникацию, где не предусматривается контроля центра над периферией. Система с низкой коммуникативностью и низкой доминантностью присуща диффузным, слабоинтегрированным популяциям. Система с низкой коммуникативностью и высокой доминантностью сосредоточивает связи в определенных ареалах сообщества и обозначает его декомпозицию. Такого рода «идеальные типы» сетей позволяют типологизировать различные виды коммуникации.

2.4 Некоторые исследования онлайновых социальных сетей

Сетевой анализ является естественным распространением технического понятия «структура», понимаемая как совокупность элементов и связей между ними, на методы исследования в антропологии, социальной психологии, социологии, экономике, географии и политологии.

Первоначальные интуитивные представления о сетях стали постепенно выражаться на языке алгебры, теории графов и теории вероятностей. На основе математических методов в социологии были разработаны специфические сетевые методы, что облегчило включение социологических понятий в концептуальное ядро других дисциплин.

В теории социальных сетей можно выделить 3 основные направления:

поиск статистические свойства, характеризующих поведение систем с сетевой структурой

создание моделей сетей

предсказание поведение систем с сетевой структурой на основе измеряемых структурных свойств и локальных правил управления отдельными структурами.

Социальные сети - настоящий Интернет феномен 21 века. За июнь 2008 года 132 миллиона пользователей посетили сайт Facebook.com, а 117 миллионов воспользовались услугами портала Myspace.com. И это всего лишь два, пускай и самых популярных, из сотен англоязычных социальных сайтов, которые продолжают плодиться невероятными темпами. А стоит лишь на секунду задуматься о числе пользователей глобальной сети в Азиатском регионе и развивающихся странах, как получается цифра, от которой голова невольно начинает идти кругом.

Сотни миллионов пользователей, говорящие на десятках разных языков и тысячи компаний, у которых просто не остаётся другого выбора кроме как размещать свои рекламные сообщения на сайтах социальных сетей - и всё это в неосязаемом виртуальном мире, который до сих пор окутан самыми разнообразными мифами.

С целью развенчать некоторые из этих мифов глобальная исследовательская компания Synovate опросила 13 000 респондентов из 17 стран мира. В ходе исследования нам удалось получить массу информации о том, кто является пользователями сайтов социальных сетей, что интересует людей на подобных ресурсах, и почему люди постепенно начинают терять к ним интерес…

Людям, втянутым в мир маркетинга - в эту многосложную круговерть людей, брендов, рекламных компаний - свойственно иногда не замечать вещи, лежащие на поверхности. Решено не допускать подобных ошибок, и начать наше исследование с самого простого вопроса: «Знаете ли вы, что такое социальные сети?».

И стоило нам его задать, как самый первый и самый фундаментальный миф был развеян в пыль. Оказалось, что всего 42% респондентов знают о том, что такое социальные сети и с чем их едят. Таким образом, получается, что почти 60% жителей земного шара не слышали ни о Myspace, ни о Facebook, ни уж тем более об Одноклассники.ру.

Самый высокий процент людей знающих о существовании ресурсов оказался в Голландии (89%), Японии (71%) и США (70%). Тем не менее, даже с учётом подобных результатов получается, что 3 из 10 американцев существуют за границей мира виртуальных друзей и цифровых отношений.

«Несмотря на то, что большинство американцев уже обзавелись компьютером с постоянным доступом в Интернет, в США по-прежнему существует достаточно большое число - в частности среди иммигрантов и пожилого населения - людей, которые не имеют возможности доступа к ресурсам глобальной сети. Вполне очевидно, что они не могут знать и о том, что представляют собой социальные сети», - считает Боб Майклс (Bob Michaels) Senior Vice President of the US-based Consumer Insights, Synovate.

Продолжая наше движение от простого к сложному, мы постепенно приходим к следующему предположению: «Если человек не знает о существовании социальных сетей то, скорее всего, он не является зарегистрированным пользователем одного из подобных ресурсов».

Исследователи Synovate проанализировали, кто является постоянными участниками социальных сайтов, и какие ресурсы они избрали для себя. В результате данного анализа пал второй миф, гласящий, что: «Социальные сети крайне американизированы».

В целом, по миру, 26% всех опрошенных являются зарегистрированными пользователями той или иной социальной платформы. При этом самое большое число любителей поддерживать дружеские отношения не отходя от компьютера оказалось в Голландии - 49% респондентов в этой стране являются постоянным пользователем того или иного социального сайта. Следом за Нидерландами идут ОАЭ (46%), Канада (44%), и только на четвёртом месте США (40%).

«Популярность социальных сетей в ОАЭ вполне объяснима. Наша страна в последние годы стала местом, где сплетаются в единое целое не только бизнес, торговля и предпринимательство, но и целые культуры. А подобные интернет ресурсы дают возможность людям общаться и даже строить свои отношения, невзирая на существующие традиции, расстояния и культурные стереотипы. Что для ОАЭ, где, например, отношения между мужчиной и женщиной не принято афишировать, крайне важно», - считает управляющий директор Synovate UAE, Джордж Кристодоулидес (George Christodoulides).

В свою очередь Роб Майерс (Rob Myers), управляющий директор Synovate Canada, так прокомментировал полученные результаты: «По числу людей, имеющих широкополосное подключение к сети Интернет, Канада превосходит даже США, поэтому полученные результаты вполне закономерны. Канадцы вообще быстро реагируют на все тренды, связанные с компьютерами и глобальной сетью, например, в конце 2007 года среди жителей Торонто было больше зарегистрированных пользователей Facebook.com, чем где-либо ещё в мире».

Респондентам также был задан вопрос о том, постоянными пользователями, каких ресурсов они являются. Выяснилось, что люди разделились на две основные категории - одни посещают сразу несколько различных сайтов социальных сетей, в то время как другие предпочитают сосредоточиться на каком-то одном ресурсе. Большинство непостоянных пользователей, как выяснилось, проживает в Индии, Индонезии, ОАЭ и Болгарии.

«Это эффект снежного кома. В определённых кругах считается «круто» иметь несколько зарегистрированных аккаунтов на различных сайтах, так как это демонстрирует всем, что ты следишь за модой и следуешь последним трендам», - уверен Робби Сусатио (Robbie Susatyo), управляющий директор Synovate Indonesia [6, 7, 8].

В целом по миру респондентами было названо почти 150 различных социальных платформ, хотя, разумеется, выделились определённые фавориты: Facebook, Myspace и MSN Network. В России тройка лидеров по количеству активных зарегистрированных пользователей выглядит следующим образом: Вконтакте.ру (38%), Одноклассники.ру (36%) и Мой Мир (12%).

В некоторых же странах существует один определённый ресурс, который стягивает к себе большинство пользователей. Например, 91% всех японских участников социальных сетей зарегистрированы на сайте Mixi.jp. Рики Фудзики (Riki Fujiki), управляющий директор Synovate Japan, считает, что в каждой стране можно выделить некий ресурс, который спровоцировал «бум» на социальные сети, и в свою очередь диктует моду и правила поведения в виртуальном мире: «В Японии подобным сайтом стал Mixi, который единолично и практически в мгновение ока сделал социальные сети популярными в молодёжной среде. Уникальной чертой Mixi является то, что попасть на него можно исключительно по приглашениям от уже зарегистрированных пользователей. Соответственно в данной сети виртуальные отношения базируется на дружбе в реальном мире. Так что можно сказать, что эта платформа не расширяет круг друзей пользователя, а скорее укрепляет существующие связи». Друзья, враги и личная неприкосновенность.

Однако Synovate в данном исследовании не ограничились лишь развенчанием мифов. Мы смогли подтвердить и ряд фактов.

Ни для кого не стало откровением, что с появлением социальных сетей, как нового способа проведения досуга, появились и новые тревоги, и страхи свойственные виртуальной вселенной: насколько защищена моя информация в подобных ресурсах? Существуют ли гарантии того, что никто не будет читать мои личные послания и частную переписку? Как узнать общаюсь ли я с тем, с кем я думаю, что я общаюсь? ...