Вивчення додавання і віднімання чисел

Існує можливість порівняти письмові прийми додавання і віднімання. Спільне в них те, що в обох випадках числа записуються стовпчиком: одиниці під одиницями, десятки під десятками; дії починають з розряду одиниць, а потім переходять до розряду десятків.

Відмінне: додаючи одиниці ми стикаємося з тим, що із числа, що отримаємо в сумі можна виділити 1 десяток, тоді 1 десяток переходить до десятків; а при відніманні не завжди можна із одиниць зменшуваного відняти одиниці від'ємника, тоді позичають 1 десяток і роздробляють його в одиниці. Але в кожному разі треба пам'ятати, що 10 одиниць нижчого розряду складають 1 одиницю вищого і навпаки.

Також корисно порівняти усні і письмові прийоми додавання і віднімання. Усні прийоми записуються в рядок і дії виконуються, починаючи з вищого розряду - десятків. А письмові прийоми записуються в стовпчик і дії починають виконувати з нижчого розряду - одиниць.

Висновки

За останні роки у соціальному житті суспільному житті суспільства відбулися значні зміни, що вимагають перегляду системи освіти. Її переорієнтовують у бік демократизації та гуманізації освіти, яка спрямована на виховання, перш за все, особистості, функціонально грамотної і методологічно компетентної, яка володіє інформаційними технологіями, здатна адаптуватися до навколишнього середовища, до аналізу і самоаналізу, до свідомого вибору і до відповідності за нього. У зв'язку з цим з'явилися різні типи навчальних закладів, внесені зміни до навчальних програм та навчальних планів. Метою зміни системи освіти є, перш за все, її орієнтація на учнів, на задоволення їх індивідуальних освітніх потреб.

Вивчення теоретичних основ додавання і віднімання в межах 100 є актуальним у теперішній час.

Саме основа всіх обчислювальних навиків закладається в початкових класах. Основне завдання вчителя в цей період сформувати міцні навички додавання і віднімання, множення та ділення.

Усні та письмові обчислення є однією з ефективних форм організації колективної та індивідуальної роботи учнів на уроках математики. Вони розвивають у школярів уважність, спостережливість, ініціативу, викликають інтерес до роботи. За їх допомогою вчитель встановлює на уроці оперативний і ефективний зворотній зв'язок, який дозволяє своєчасно контролювати процес оволодіння учнями знаннями і вміннями. Виконуючи усні вправи, учні початкових класів не тільки вдосконалюють обчислювальні навички, вони закріплюють теоретичний матеріал тренують увагу, підвищують мовну культуру.

Головна мета усного та письмового обчислення -- засвоєння таблиць арифметичних дій, формування обчислювальних навичок. Вони сприяють також формуванню у дітей вмінь і навичок розв'язувати задачі, розвитку уявлень про математичні поняття, засвоєнню математичної термінології, дають змогу спостерігати деякі математичні закономірності. Вправи з усних обчислень можна поєднувати з перевіркою домашніх завдань, закріпленням вивченого матеріалу, опитуванням учнів. Щоб навички усних обчислень постійно вдосконалювались, треба встановити правильне співвідношення в застосуванні усних і письмових прийомів обчислень. Виховуючи любов до усних вправ, вчитель допомагає учням активно працювати з навчальним матеріалом, пробуджує у них прагнення удосконалювати способи обчислень і розв'язування задач, менш раціональні замінювати досконалішими та економнішими. множинний транзитивний арифметичний аксіоматичний

Сам процес виконання усних та письмових обчислень в межах 100 у початковій школі за певної методики позитивно впливає на розумовий розвиток молодших школярів, оскільки він потребує виконання розумових операцій: аналізу і синтезу, конкретизації і абстрагування, порівняння, узагальнення. Щоб усвідомити особливості виконання арифметичних обчислень, учні повинні усвідомити певні структурні етапи, алгоритм міркувань. Важливе значення при усвідомленні цього алгоритму мають спеціально розроблені моделі і схеми, які в наочній формі відображають істотні зв'язки між її об'єктами. Організація діяльності дітей з опорою на такі моделі дає можливість підвести їх до пізнання цих зв'язків.

Отже проаналізувавши матеріал по даній курсовій роботі можемо дійти висновку, що ми теоретично обґрунтували та експериментально перевірили методику вивчення арифметичних дій додавання та віднімання в початковій школі.

Список рекомендованої літератури

1. Бантова М.А. Умножение и деление многозначных чисел на однозначные // Начальная школа. - 1989. - №10. - С. 52-57.

2. Бантова М.О. Методика викладання математики в початкових класах. - К.: Вища школа, 1982. - 288 с.

3. Богданович М.Б., Козак М.В., Король Я.А. Методика викладання математики в початкових класах: Навч. пос. - Тернопіль: Навч. книга - Богдан, 2001.

4. Глазунова А.С. Сложение и вычитание // Нач. шк. - 1985. - № 9. - С. 55 - 58.

5. Богданович М.В. Методика вивчення нумерації і арифметичних дій у початковій школі. - К.: Освіта, 1991. - 336 с.

6. Гнеденко Б.В. развитие мышления и речи при изучении математики // Математика в школе. - 1991. - №4. - С. 3-9.

7. Зотова М.В. Работа по предупреждению ошибок при выполнении устных вичислений // Начальная школа. - 1998. - №3. - С. 53-58.

8. Истомина Н.Б. Проблемы современного урока математики в начальной школе // Нач. шк. - 2001. - № 4. - С. 65-66.

9. Король Я.А. Організація навчальної діяльності учнівна уроках математики // Поч. шк. - 1986. - № 1. - С. 59 - 64.

10. Король Я.А., Козак М.В. З досвіду формування прийомів позатабличного множення і ділення // Актуальні проблеми розбудови національної освіти. Ч. 2 - Херсон, 1997. - С. 86 - 89.

11. Кочина Л., Листопад Н. Математика: навчальні програми для чотирирічної початкової школи // Поч. школа. - 2001. - №7. - С. 17-20.

12. Липатникова И.Г. Роль устных упражнений на уроках математики // Нач. шк. - 1991. - № 6. - С. 34 - 38.

13. Литовченко З.М., Карапузова Н.Д. Культура усного мовлення на уроках математики // Поч. шк. - 1984. - №. - С. 31 - 34.

14. Ребрина О.А. Приемы организации самостоятельной работы по математике // Нач. шк. - 1985. - № 10. - С. 42 - 43.

15. Богданович М.В. Математика: Підручник для 3 класу. - К.: Освіта, 2003.

16. Савченко О.Я. Навчання і виховання учнів 2 класу: Методичний посібник для вчителів/ Савченко О.Я. - Київ: Початкова школа, 2003.

17. Т. М. Ерднієв, Б. А. Ерднієв. Теорія і методика математики в початковій школі/ Т. М. Ерднієв - Педагогіка, 1988.

18. Богданович М.В. Додавання і віднімання двоцифрових чисел у 2 класі// Початкова школа. - 1989 - №8 - с.42-44.

Размещено на Allbest.ru