Реактивність та продуктивність телят під впливом біологічно активних речовин лялечок шовкопряда

Практика ведення інтенсивного тваринництва. Ефективність застосування біологічно активних речовин у ветеринарній медицині. Фактори специфічної та неспецифічної імунної відповіді організму тварин. Позитивні властивості екстрактів із лялечок шовкопряда.

Рубрика Медицина
Вид магистерская работа
Язык украинский
Дата добавления 20.12.2012
Размер файла 251,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

ННІ ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва

Факультет ветеринарної медицини

Спеціальність 8.130501 - “Ветеринарна медицина”

Магістерська програма “Фізіологія вищої нервової діяльності тварин”

Спеціалізація дослідницька

УДК 638.224.22 Допускається до захисту

Завідувач кафедри фізіології, патофізіології

та імунології тварин

________________________

к. вет. н.,доц. В.І. Карповський

“______” ____________________2010 р.

Магістерська робота

Реактивність та продуктивність телят під впливом біологічно активних речовин лялечок шовкопряда

03.04.04. - МР. 1746 "с" 2007.10.04. 007. ПЗ

Виконав В.С. Романченко

Керівник магістерської роботи

Карповський В.І., к. вет. н., доц.

Київ - 2010

Національний університет біоресурсів і природокористування України

ННІ ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва

Факультет ветеринарної медицини

Спеціальність 8.130501 - "Ветеринарна медицина"

Магістерська програма “Фізіологія вищої нервової діяльності тварин”

Спеціалізація дослідницька

Завідувач кафедри

фізіології, патофізіології

та імунології тварин

________________________

к. вет. н., доц. В.І. Карповський

“______” ____________________2010 р.

Завдання

до виконання магістерської роботи

студенту Романченко Вадиму Сергійовичу

Тема роботи: “Реактивність та продуктивність телят під впливом біологічно активних речовин лялечок шовкопряда”

Затверджена наказом ректора НУБіП України від №

Термін подання завершеної роботи на кафедру __________________

Вихідні дані до роботи:

Новонароджені телята української молочної чорно-рябої породи. Маса при народжені - 25-26 кг. Середньодобовий приріст - 350 г. Утримання прив'язне. Годівля триразова, тип молозивний. Раціон однотипний протягом усього періоду досліду Кількість дослідних телят - 20 голів. Вік дослідних тварин - 1-4 дні, вага -25-30 кг.

Перелік питань, що підлягають дослідженню:

1. Сформувати дослідні групи тварин за методом аналогів.

2. Дослідити вплив гідрофільного екстракту з лялечок дубового шовкопряду на продуктивність і резистентність новонароджених телят.

3. Проаналізувати отримані результати і зробити відповідні висновки.

Керівник магістерської роботи В.І. Карповський, к.вет.н., доцент.

Завдання прийняла до виконання В.С. Романченко

Дата отримання завдання

“______” ____________________2007 р.

Зміст

біологічний активний речовина ветеринарний медицина

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

Вступ

Розділ 1. Огляд літератури

1.1 Ефективність застосування біологічно активних речовин у ветеринарній медицині

1.2 Біологічно активні речовини дубового шовкопряда Поліський тасар

1.3 Фактори специфічної та неспецифічної імунної відповіді організму тварин

1.4 Заключення до огляду літератури

Розділ 2. Напрями та методи досліджень

2.1 Матеріали і методи досліджень

2.2 Схема проведення досліджень

2.3 Характеристика бази виконання роботи

Розділ 3. Результати експериментальних досліджень

3.1 Гематологічні дослідження

3.2 Біохімічні дослідження

3.3 Дослідження клінічного стану тварин та їх продуктивності

Розділ 4. Аналіз і узагальнення одержаних результатів, їх економічне обґрунтування

Розділ 5. Охорона праці

Висновки та пропозиції виробництву

Список використаних джерел

Перелік у мовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

АлАТ - аланінамінотрансфераза

АсАТ - аспартатамінотрансфераза

БАР - біологічно активні речовини

БАД - біологічно активна добавка

г/л - грам на літр

ммоль/л - мілімоль на літр

ЦНС - центральна нервова система

ЧСС - частота серцевих скорочень

Вступ

Сучасна практика ведення інтенсивного тваринництва вимагає досягнення високих біологічних результатів (збільшення приростів, надоїв, тощо) поряд з економічною ефективністю виробничого процесу. Для досягнення поставлених цілей необхідно детально вивчити фізіологічні та біохімічні процеси, що проходять в організмі тварин, з метою виявлення можливих резервів підвищення продуктивності. Одним із таких напрямків є вивчення впливу біологічно активних речовин. Відомо, що подальша продуктивність тварин закладається у молодому віці. Тому вивчення впливу біологічно активних речовин на обмін білка, ріст та розвиток молодняку великої рогатої худоби є досить актуальним питанням.

В умовах комплексів спостерігається постійний та різносторонній вплив шкідливих чинників довкілля на організм тварин. Вплив неспецифічних подразників приводить не тільки до активації захисних механізмів, але і викликає пригнічення функцій органів і систем які забезпечують адаптацію тварини до дії стрес-фактора. Негативний вплив на організм тварин стресу різного походження, який проявляється в порушенні обміну речовин, імунологічного статусу та резистентності, виникнення так званих хвороб адаптації, які обумовлюють зниження продуктивності, затримку розвитку і статевого дозрівання, скорочення строків виробничого використання тварин призводить до значних економічних збитків, внаслідок чого вони змушені адаптуватися з певним напруженням різних фізіологічних систем. Це призводить до погіршення стану здоров'я тварин та супроводжується розвитком стресового стану, що врешті негативно впливає на продуктивність і якість продукції, завдаючи великих збитків господарствам. Технологія ведення тваринництва змінюється так швидко, що виникає невідповідність між біологічною природою, фізіологічними можливостями організму та умовами зовнішнього середовища.

В умовах комплексів істотно змінюються звичні умови існування тварин, внаслідок чого вони змушені адаптуватися з певним напруженням різних фізіологічних систем. Це призводить до погіршення стану здоров'я тварин та супроводжується розвитком стресового стану, що врешті негативно впливає на продуктивність і якість продукції, завдаючи великих збитків господарствам. Технологія ведення тваринництва змінюється так швидко, що виникає невідповідність між біологічною природою, фізіологічними можливостями організму та умовами зовнішнього середовища.

Метою даної роботи є дослідити ефективність застосування гідрофільного екстракту з лялечок дубового шовкопряда на продуктивність та резистентність новонароджених телят у виробничих умовах.

Розділ 1. Огляд літератури

1.1 Ефективність застосування біологічно активних речовин у ветеринарній медицині

У відношенні до біологічно активних речовин негормональної природи (БАР) дослідники розділились на дві групи. Одні вважають БАР повністю неспецифічними, інші, навпаки. Специфічність означає, що БАР діють тільки вибірково на органи, із яких вони виготовлені, коректуючи їх функції. А неспецифічність означає загальну стимуляцію організму при застосуванні БАР. У медицині давно відомо та досить широко практикується протеїнотерапія, тобто парентеральне введення в організм людини деяких білків із метою загальної стимуляції організму для підвищення його резистентності до інфекції.

И.П. Чукичев [1] запропонував препарат на основі фібринолізату крові, який застосовували невеликими дозами через рот із питною водою для лікування собак від ряду захворювань. Препарат діяв на ферментну систему, підвищуючи резистентність організму. В цьому була його неспецифічність. Видонеспецифічна сироватка, виготовлена із крові великої рогатої худоби при переливанні людині сприяла живленню психічно виснажених людей [2]. Кислий білок (казеїнова протокислота), виготовлений з молока, поновлював регенерацію клітин виразок, викликаних рентгенівським випроміненням [3].

В.П. Філатов лікував різні захворювання за допомогою підсадки консервованих тканин людини чи екстрактів із них. Діючою основою в даному разі були біогенні стимулятори, які утворилися в ізольованій тканині під дією холоду (янтарна, яблучна та інші амінокислоти). На основі цих розробок були запропоновані препарати: алое, ФИБС (алое + янтарна кислота) та інші. В.П.Філатов заперечував можливість приготування специфічних тканинних препаратів [4].

Із тканин внутрішніх органів пацюків (нирок, селезінки, серця, печінки, мозку) готували суспензії, змішували з фарбою (карміном чи іншою) та внутрішньочеревно вводили мишам та морським свинкам. Поглинання введених речовин відбувалось вибірково, органоспецифічно [1]. Підсадка тканин, взятих не від гомологічних органів, стимуляції не викликала. Підсадка печінки не стимулювала ріст серця і т. п. [5, 6]. М.П. Тушнов [7] створив вчення про гістолізати. У процесі обміну речовин утворюються продукти дисиміляції, головним чином, продукти розпаду білків. В великих дозах вони пригнічують фізіологію організму, як отрута, а в малих - стимулюють, регенерацію клітин. Ферментуючи тканини органів до повного зникнення білків, отримали органоспецифічні препарати чи лізати. Їх використання в ветеринарії й медицині дало дуже добрі результати. И.Н. Козаков [8] завдяки кислотному та лужному гідролізу приготував лізати, які лікували людей з різними патологіями органів.

В останні десять років широко використовують церебролізин - гідролізат тканини мозку [9].

На противагу В.П. Філатову [4], який БАР відносив тільки до біогенних неспецифічних стимуляторів, Г.Е. Румянцев [10], показав, що тканинні препарати можуть бути приготовані без усякої консервації на холоді і що вони дуже різні по своїй дії на різні захворювання, навіть після автоклавування. Так, препарати із сім'яників високоефективні для лікування вовчанки, препарати із селезінки - для лікування виразок шлунку та дванадцятипалої кишки, при глухоті та сліпоті, безплідді у жінок після запальних процесів. Дані Г.Є. Румянцева були перевірені в дев'яти клініках Москви та наказом МОЗ СРСР дозволені для використання. А.А. Малиновський [11] та Л.В. Крушинский [12] в дослідах на пацюках показали, що препарати, виготовлені з шкіри, значно підвищують резистентність нервових клітин до сильного подразнення, а препарати алое цих явищ не викликають. В ветеринарії показано, що рак стрілки копит у коней можна вилікувати препаратами, виділеними зі шкіри, але не селезінки. Мастити найбільш успішно лікуються препаратами, виділеними зі шкіри та селезінки [13].

В.Н. Вітвицький [14] виділив з кори головного мозку пацюків і мозочка новонароджених пацюків низькомолекулярні білки, які могли водночас стимулювати синтез білків у нейронах і всій корі мозку, гальмувати синтез білка й проліферацію матричних клітин мозку за інших умов.

Природа БАР різна: це і білки, і пептиди , і безбілкові екстракти тканин, і лізати, які не є видоспецифічними, але є органоспецифічними і можуть бути виготовлені з органів різних видів ссавців. Хімічний склад БАР різний, механізм дії часто незрозумілий, але результати їх використання в медицині та ветеринарії обнадійливі, що свідчить на користь продовження досліджень БАР, в т. ч. і можливості їх застосування в технічній ентомології при розведенні корисних комах, зокрема, бджіл та шовкопрядів. При цьому необхідно враховувати, що в межах одного класу тварин, передусім ссавців, є певна схожість в органоспецифічності білків, РНК та інших. В межах цього класу БАР діють трояко: 1) неспецифічно, як стимулятор життєдіяльності організму; 2) специфічно, вибірково на певні органи (орган) чи тканини; 3) шляхом непрямої дії, або фізіологічної корекції органу, фізіологічно зв'язаного з тим, на який направлена дія БАР.

Таким чином, механізм дії БАР на різні види тварин навіть у межах одного класу ссавців потребує глибоких досліджень. Не менш цікавим і перспективним для медицини і ветеринарії є використання БАР , виділених із деяких видів комах (тип членистоногі).

Вощинна міль Galleria mellonella L. - комаха, яка мешкає в природних умовах у бджолиних вуликах. Гусениці молі досліджувались ще в кінці минулого сторіччя І.І. Мечниковим. Зараз епідеміологічне становище в Україні та інших пострадянських країнах, пов'язане із широким, неконтрольованим розповсюдженням туберкульозу, загострилось. Захворювання, яке вважалось в СРСР переможеним, виходить на перший план не тільки в середовищі зубожілого суспільства. Відомі та нові антибіотики разом з іншими лікарськими препаратами, часто не дозволяють отримати бажані результати. У зв'язку з цим більш глибоке вивчення можливості використання екстракту гусениць G. mellonella у пульмонології є, з нашої точки зору, не менш актуальним, ніж вивчення її кардіозахисних властивостей. Для нас цей об'єкт цікавий тим, що він може бути, з нашої точки зору, перспективним для використання в якості стимулятора для бджіл.

Заслуговує на увагу ще один продукт бджільництва - бджолиний розплід, що на сьогодні залишається найменш вивченим порівняно з іншими бджолопродуктами. У наявній літературі дуже мало даних про властивості та використання бджолиного розплоду як ліків або їжі. У вітчизняних джерелах такі відомості обмежені, хоча у нас апіпродукти знаходять не менш, а іноді й більш широке лікарське застосування, ніж в інших країнах. В іноземній літературі є дані про використання бджолиного розплоду, головним чином, як їжі. Дослідники Канади, Японії вивчали харчову цінність личинок і дорослих бджіл для людини, свійської худоби, для виведення пташенят (Schmidt,1992) [15]. У 1983 році у Будапешті на ХXIХ Міжнародному конгресі з бджільництва румунські дослідники доповідали про вивчення властивостей та дії на організм людини трутневих личинок [16].

Дослідження можливості одержання біологічно активних сполук з дубового шовкопряда останніми роками проводяться в Національному університеті біоресурсів і природокористування України, де виведена і культивується моновольтинна порода дубового шовкопряда Поліський тасар. Ця комаха є поряд із бджолами і шовковичним шовкопрядом корисною комахою і розводиться людиною протягом багатьох століть для задоволення своїх потреб. Вигодовування, збір і збереження дубового шовкопряда не представляють великих труднощів. Тому, з огляду на використання цією комахою в корм листя дуба, граба, бука, берези і верби, що і самі по собі мають лікувальні властивості, застосування тканин дубового шовкопряда для одержання високоцінних біологічно активних продуктів ветеринарного і медичного напрямку є, на наш погляд, дуже актуальним [17].

Дослідження показали, що екстракти з дубового шовкопряда, а також його тваринні тканини можуть застосовуватися і в композиціях з іншими біологічно активними продуктами для використання в гуманній та ветеринарній медицині, косметології та тваринництві. Установлено, що гідрофільні екстракти з лялечок шовкопряда мають сильну антитоксичну, загально стимулюючу, антигіпоксичну, противиразкову активність [18, 19, 20], рівень якої, за оцінками спеціалістів НДІ очних хвороб і тканинної терапії ім. акад. В.П. Філатова, не поступається екстрактам плаценти, алое та інших тканинних препаратів і є перспективними для виробництва адаптогенних екстрактів. Отже застосування синтезованих і природних біологічно активних речовин у тваринництві дає досить обнадійливі результати. Тому подальше вивчення впливу вказаних речовин на резистентність і продуктивність тварин є актуальним.

1.2 Біологічно активні речовини дубового шовкопряда Поліський тасар

Дубовий шовкопряд або окремі його тканини є цінним джерелом біологічно активних продуктів, які володіють позитивними властивостями та оригінальним біохімічним складом. Указані речовини можна застосовувати для виробництва лікувально-профілактичних та косметичних препаратів, кормових (харчових) добавок як для тварин, так і для людини.

Моновольтинна порода дубового шовкопряда Поліський тасар створена в Національному університеті біоресурсів і природокористування України й акліматизована до умов України. Кормовими рослинами для вирощування комах є дуб, граб, бук, береза та верба. Цим, багато в чому, зумовлена різниця складу дубового та шовковичного шовкопрядів. В даний час Національний аграрний університет - єдиний в Україні та в країнах Європи власник селекційного матеріалу дубового шовкопряда.

Лялечка дубового шовкопряда являє собою проміжну стадію розвитку комахи з повним перетворенням. Під час метаморфозу личинкові органи, за винятком статевих, нервової системи, частини кишечнику та спинної судини, розпадаються. Разом із тим, за рахунок зародкових клітин (т. зв. імагінальні диски) перебудовуються старі й розвиваються нові органи дорослої комахи. За лялечковий період відбувається значна витрата запасних поживних речовин - жирів і, особливо, вуглеводів. Великий запас глікогену, що досягає перед завиванням кокона майже 20 % сухої речовини, протягом лялечкового періоду поступово зменшується і в кінці стадії лялечки стає дуже малим. Жир розходується далеко не в такому ступені, як глікоген і білок. Безазотисті екстрактивні речовини (БЕР) руйнуються під час утворення лялечки, жир же використовується в кількості 1/7 частини його початкового запасу.

Таблиця 1. Склад лялечки дубового шовкопряда [21]

Поживні речовини

Кількість, % сухої речовини

Білки

69,719

Жири

27,523

Зола

4,792

В кінці лялечкового періоду витрачається остання частина БЕР, а жиру залишається 2/3 початкового рівня. Великий запас глікогену, що досягає перед заляльковуванням майже 20 % сухої речовини, протягом лялечкового періоду поступово зменшується і до кінця лялечкової стадії стає мізерним.

Таблиця 2. Амінокислотний склад білків лялечок дубового шовкопряда, % [22]

Амінокислота

Дубовий шовкопряд

Яловиче м'ясо

М'ясо тріски

Аргінін

8,20

6,28

6,35

Лізин

4,29

6,29

5,93

Гістидин

7,80

6,16

6,40

Цистин

1,35

1,55

1,32

Триптофан

1,37

1,25

1,25

Тирозин

7,13

2,93

2,61

Білок лялечок дубового шовкопряда (табл. 2) не поступається білкові яловичого м'яса. Його добавка в корм до небілкової основи в кількості 5-6% впевнено забезпечувала стандартний ріст білих мишей.

Рафінований жир лялечки можна використовувати в якості харчового продукту. В живих лялечках міститься значна кількість вітаміну В2. Знежирені відходи дубового шовкопряда (шрот) містять 38,4 % амінокислот, із них 16,0 % - незамінних, 6,1 % - частково замінних, що в сумі складає 57,3% від врахованих. Установлено, що в білках дубового шовкопряда незамінних амінокислот більше, ніж у білках молока.

Білковий шрот дубового шовкопряда перевищує казеїн за вмістом таких незамінних амінокислот, як лізин, гістидин, треонін, фенілаланін, а також умовно замінних - аргінін, гліцин і тирозин. Сухі знежирені лялечки дубового шовкопряда за масовим співвідношенням незамінних амінокислот наближаються до казеїну молока і можуть бути повноцінним його замінником при виготовленні поживних середовищ у мікробіологічній промисловості і в сільському господарстві для збагачення кормів білком [23].

Таблиця 3. Показники жиру лялечок дубового шовкопряда [22].

Показники

Значення

Питома вага (при 15 о С)

0,933

Кислотне число

66,95

Число омилення

190,25

Йодне число

109,05

Число Рейхерта-Мейселя

0,33

Кількість речовин, що не омилюються, %

3,25

Вітамін А

Багато

Вітамін D

Небагато

Установлено, що в сухих лялечках дубового шовкопряда міститься до 27% жиру. В них є граничні та неграничні вищі жирні кислоти, гліцерофосфати, моногліцериди та стероли.

Серед врахованих речовин найбільша кількість (78,06 %) неграничних вищих жирних кислот, причому основну їхню масу (73,41 %) складають кислоти з 18 вуглецевими атомами. Серед неграничних кислот виявлені кислоти як із парним числом вуглецевих атомів: дидеценова (2,36 %), тетрадеценова (1,13 %), гексадеценова (0,56 %), октадеценова (33,36), октадекадиєнова (14,31), октадекатриєнова (25,74), так і з непарним: ундеценова (0,52), гектадеценова (0,08). Велику частину граничних вищих жирних кислот складають гексадеканова (9,61 %) та октадекадієнова кислоти.

Порівняння жирнокислотного складу висихаючих масел (дані фірми «Вернер Г. Сміт») із відповідними вищими жирними кислотами, визначеними в лялечках шовкопряда, показує, що за вмістом гексадеканової кислоти (11,21 %) масло з відходів кокономотання наближається до кукурудзяної олії (7,5 %), октадеканової (3,19 %) - до лляної та кукурудзяної (до 3,5 %), октадеценової (38,9 %) - до соєвої (33,6 %) та бавовникової (33,0 %). За вмістом октадекадієнової кислоти (16,69 %) ліпіди відходів кокономотання найближчі до персикової олії (10,0 %), яка, крім того, містить, як і відходи кокономотання, сліди ейкозанової кислоти, а за вмістом октадекатриєнової кислоти (30,01 %) - до лляної (25,0 %).

Хромато-мас-спектрометрично у відходах виявлено, також, 1,88 % гліцерофосфатів, 3,32 % моно гліцеридів (1,26 % яких складає моно олеїн), а також холестерин тощо.

Таким чином, масло, одержане шляхом знежирювання сухих лялечок, відрізняється за складом від усіх відомих масел, у великій кількості містить октадекадієнову та октадекатриєнову кислоти, тому може служити повноцінним замінником лляної та соєвої олії й широко застосовуватися в багатьох галузях промисловості (парфумерній, лакофарбовій, медичній та ін.), тобто скрізь, де потрібні масла з високим умістом неграничних вищих жирних кислот [24]. Використовується жир лялечок для одержання косметичних препаратів [25], у медицині як протипухлинний та ранозагоюючий та протиалергенний засіб, у традиційній медицині Китаю, Італії, широко застосовується в косметиці. Це масло дуже багате на біостимулятори росту. Деяким дослідникам удалося виявити 3 основних гормональних фактори: гормон метаморфозу, гормон активації та гормон “молодості”, які пояснюють дуже швидкий перехід із стану лялечки в стан метелика, що має велику структурну й функціональну складність.

Автори пропонують перед одержанням масла з лялечок шовкопряда поміщати їх у низькотемпературні умови на 4 - 5 днів. В цей період у лялечках відбуваються дуже важливі процеси зміни обміну речовин, які були описані акад. В.П.Філатовим та його школою [4], а потім - багатьма дослідниками, які вказували на зміни в активності дегідраз, цитохромідаз, подвоєння активності протеаз і т.д. Особливо важливим є збільшення кількості водорозчинних протеїнів та інших речовин.

Таблиця 4. Вміст амінокислот у знежирених відходах кокономотання дубового шовкопряда (білковий шрот)

Амінокислота

Білковий шрот лялечки дуб. шовк.

Казеїн, % від суми врахованих амінокислот

В повітряно-сухій речовині

% від суми врахованих амінокислот

Незамінні

Лізин

3,1

8,1

7,33

Гістидин

2,2

5,7

2,2

Треонін

2,5

6,5

4,22

Фенілаланін

2,1

5,4

4,62

Ізолейцин

1,9

4,9

4,1

Лейцин

2,5

6,6

9,39

Валін

1,7

4,4

5,72

Всього

16,0

41,5

37,58

Умовно замінні

Аргінін

2,0

5,2

3,19

Гліцин

1,9

4,9

1,88

Тирозин

2,2

5,7

4,75

Всього

6,1

15,8

9,82

Замінні

Глютамінова к-та

4,2

10,9

22,2

Аспарагінова к-та

3,5

9,1

7,11

Серин

2,5

6,1

5,72

Пролін

3,5

9,1

10,41

Аланін

2,6

6,8

2,95

Всього

15,3

41,0

48,39

Загальна кількість

38,4

99,7

95,80

Дослідження показали, що одержання цінного комплексу біологічно активних речовин із лялечок шовкопряда можливе і без їх витримки в умовах зниженої температури [18]. Запропоновано спосіб одержання лікувального екстракту з лялечок шовкопряда та інші способи одержання й використання біостимуляторів із цієї комахи. Дослідження показали, що екстракти з дубового шовкопряда, а також його тваринні тканини можуть застосовуватися і в композиціях з іншими біологічно активними продуктами для використання в гуманній та ветеринарній медицині, косметології та тваринництві [20]. Установлено, що гідрофільні екстракти з лялечок шовкопряда мають сильну антитоксичну, загально стимулюючу, антигіпоксичну, противиразкову активність [19], рівень якої, за оцінками спеціалістів НДІ очних хвороб і тканинної терапії ім. акад. В.П.Філатова, не поступається екстрактам плаценти, алое та інших тканинних препаратів і є перспективними для виробництва адаптогенних екстрактів [26]. Указані властивості були використані у наших дослідженнях для лікування та профілактики шлунково-кишкових розладів у новонароджених телят і поросят. Водні екстракти можна застосовувати для підвищення продуктивності тварин. В дослідах показано високий рівень протинаркотичної дії виготовлених нами біологічно активних комплексів, які значно знижують абстинентний синдром у морфін- та етанолзалежних тварин. Виявлено інші позитивні властивості екстрактів із лялечок шовкопряда, які можна застосовувати в медицині, ветеринарії, косметології та мікробіологічній промисловості. Шрот (білкова частина) може застосовуватися як білкова кормова добавка (збагачення корму для тварин, птиці, виготовлення поживних середовищ) [19].

Шовкова оболонка коконів. Останнім часом, у зв'язку з відсутністю в Україні шовкомотальної промисловості, актуальною проблемою є використання коконної сировини за новими технологіями, які раніше не застосовувалися, зокрема, розчинення шовкової оболонки й одержання нативної білкової маси, яку можна використовувати в косметологічній і медичній промисловості. Вивчено біохімічний склад шовкової нитки шовковичного та дубового шовкопрядів. Відповідно до даних Л.Юнусова [27] шовкова нитка кокона шовковичного шовкопряда не однорідна. Вона складається з двох видів білка - серицину та фіброзну, а також невеликої кількості жиророзчинних зафарбованих речовин, мінеральних солей.

Амінокислотний склад (табл. 5, 6) нативних білків коконів дубового шовкопряда є досить цінним [28].

Таблиця 5. Амінокислотний склад нативного фіброїну оболонок коконів дубового шовкопряда (розрахунок на 100 мг вихідної речовини, 27мг в 40 мл -загальний гідроліз)

Амінокислота

Кількість, Мк/моль

Кількість, мг

% за Мк/моль

% за мг

Лізин

0,06

0,015

0,03

0,04

Гістидин

3,254

0,504

0,79

1,27

Аргінін

13,621

2,370

3,32

5,99

Аспарагінова. к-та

15,986

2,126

3,89

5,37

Треонін

1,226

0,146

0,30

0,37

Серин

48,351

5,077

11,77

12,82

Глютамінова к-та

4,440

0,653

1,08

1,65

Пролін

0,000

0,000

0,00

0,00

Гліцин

130:949

9,821

31,89

24,81

Аланін

172,119

15,319

41,91

38,69

Цистин

0,219

0,026

0,05

0,07

Валін

0,665

0,078

0,16

0,20

Метіонін

0,514

0,077

0.13

0,19

Ізолейцин

0,912

0,120

0,22

030

Лейцин

0,907

0,119

0,22

0,30

Тироксин

16,836

3,047

4,10

7,70

Фенілаланін

0,555

0,092

0,14

0,23

Сума

410,663

39,589

Білки кокона дубового шовкопряда розщеплюються таким чином: фіброїн відділяється у вигляді тонких ниток, які висушуються та подрібнюються в порошок до консистенції пудри. Вихід порошку складає 70 % і містить 39,6 % білка. Розчин серицину містить 0,12% білка. Його сушать розпилювальною сушаркою й одержують порошок, подібний до сухого молока. Вихід складає 30 % [29].

Одержані продукти сприяють інтенсивній регенерації шкіри.

Таблиця 6. Амінокислотний склад нативного серицину коконів дубового шовкопряда (розрахунок на пробу 10 мл в 80 мл -загальний гідроліз)

Амінокислота

Кількість, Мк/моль

Кількість, мг

% за Мк/моль

% за мг

Лізин

0,971

0,142

0,92

1,21

Гистидин

1,824

0,283

1,73

2,41

Аргінін

2,968

0,516

2,81

4,39

Асп. Кисл.

15,447

2,055

14,62

17,47

Треонін

6,623

0,788

6,27

6,70

Серин

15,183

1,594

14,37

13,56

Глутамінова кисл.

3,918

0,576

3,71

4,90

Пролін

0,000

0,000

0,00

0,00

Гліцин

37,879

2,841

35,86

24,16

Аланін

7,435

0,662

7,04

5,63

Цистин

0,178

0,021

0,17

0,18

Валин

0,359

0,042

0,34

036

Метіонін

0,278

0,041

0,26

0,35

Ізолейцин

0,493

0,065

0,47

0,55

Лейцин

0,939

0,123

0,89

1,05

Тироксин

10,747

1,945

10,17

16,54

Фенілаланін

0,385

0,064

0,36

0,54

Сума

105,626

11,757

Вони можуть використовуватися як активні компоненти косметичних кремів проти старіння, фармацевтичні ранозагоюючі засоби, аплікаційні засоби протизапального характеру, для лікування опіків, у мікробіологічній промисловості для приготування поживних середовищ, для просочення спеціальних тканин і як кормовий білок.

Одержаний фіброїн багатий гліцином - 24,8 %, аланіном - 38,? %, серином - 12,32 %, тирозином - 7,7 %, аргініном - 5,99 %,, аспарагіновою кислотою - 5,37 %.

Серицин багатий на аспарагінову кислоту - 17,5 %, гліцин - 24,2 %, тирозин - 16,5 %, серин - 13,5 %, треонін - 6,7 %. Аланіну в серицині міститься значно менше порівняно з фіброїном - 5,63 %.

В 1 г кокона дубового шовкопряда міститься 0,277 г фіброїну та 0,12 г серицину.

1.3 Фактори специфічної та неспецифічної імунної відповіді організму тварин

Перш за все слід зупинитися на сучасному понятті “імунна система організму”, оскільки здатність розвивати імунну відповідь не є якоюсь загальною властивістю всього організму. Імунологічну функцію виконує спеціалізована система клітин, тканин і органів. Ця система має 3 особливості: вона локалізована по всьому тілу; її клітини постійно рециркулюють із кров'ю; володіє унікальною здатністю виробляти суто специфічні молекули антитіл щодо певного антигену [30].

Кістковий мозок є джерелом імунокомпетентних клітин та одним із головних продуцентів циркулюючих імуноглобулінів [31, 32].

В імунній відповіді організму беруть участь три основних класи клітин: Т- та В-лімфоцити, а також макрофагоцити. Розподіл функцій Т- і В-лімфоцитів уперше було виявлено в 1962 році А.Шенбергом і Н.Л.Уорнером [31]. Символи “Т” і “В” уведені в імунологічну літературу Ройтом у 1969 році [33].

Найбільше узагальнення імунології - вчення про Т- і В-систему імунітету [34]. Центральною фігурою імунної системи є лімфоцит. Імунна система є сукупністю всіх лімфоїдних органів і скупчень лімфоїдних клітин тіла. “Лімфоїдна система” - свого роду морфологічний синонім поняття “імунна система”. Сукупність лімфоїдних органів і тканин тіла (тимус, селезінка, лімфатичні вузли, пейерові бляшки й інші лімфоїдні скупчення, лімфоцити кісткового мозку та периферичної крові) складає єдиний орган імунітету. Ці клітини здійснюють найголовніші типи імунологічного реагування, включаючи вироблення антитіл і накопичення сенсибілізованих лімфоцитів, які здійснюють розпізнавання й виведення чужорідних субстанцій або власних клітин тіла, що генетично змінилися [30].

Функцією імунної системи є розпізнавання генетично чужорідних субстанцій (антигенів) і специфічне реагування на них. Основна мета - специфічна блокада, нейтралізація, руйнування або елімінація саме тих субстанцій, які стимулювали імунну відповідь. Поняття “імунна відповідь” є найпоширенішим синонімом поняття “імунологічна реактивність”. Обидва вони припускають саме специфічні реакції на антигени і не вимагають додавання цього слова, бо самі поняття “імунний” або “імунологічний” означають високоспецифічну здатність організму реагувати на чужорідні молекули. На антиген А виробляються антитіла анти-А, які більше ні з яким антигеном не взаємодіють, на антиген Б - не менше специфічні антитіла анти-Б. Неспецифічної імунної відповіді або неспецифічної імунологічної реактивності не існує [34].

Імунологічна реактивність забезпечує імунітет, тобто стійкість організму до антигенних і слабкоантигенних речовин. Основною формою імуногенної реактивності є відповідь імунокомпетентної системи організму, головні компоненти якої - Т- і В-лімфоцити та макрофаги [35]. Серед О-лімфоцитів, порівняно з Т- і В-лімфоцитами, встановлена невелика цитотоксична активність [36].

Проте опірність організму інфекціям, його захист від мікроорганізмів залежать не тільки від здатності розвивати імунну відповідь, тобто високоспеціалізовану форму реакції, а й від того, наскільки непроникні нормальні шкірні та слизові покриви для більшості мікроорганізмів; від наявності бактерицидних субстанцій у шкірних секретах; від кислотності вмісту шлунка; від наявності в крові й інших рідинах організму (слині, сльозах і ін.) таких ферментних систем, як лізоцим, пропердин тощо; від екскреції через нирки; від деяких мікроорганізмів, зокрема вірусів; від кількості і активності фагоцитів крові і тканин [30].

Усі ці механізми відносяться до неспецифічних чинників захисту. Особливе місце посідають фагоцити та система комплементу. Фагоцитозом з часів І.І. Мечникова називають поглинання чужорідних частинок, будь то мікроорганізми, частинки колоїдного золота або омертвілі частинки власного тіла. Здійснюють фагоцитування 2-і популяції клітин - циркулюючі в крові гранулоцити (мікрофагоцити) і тканинні макрофаги. Особливість їх ролі в системі імунітету полягає в тому, що, незважаючи на неспецифічність самого фагоцитарного акту, фагоцити, головним чином макрофаги, беруть участь у підготовці антигенів і їх трансформації в імуногенну форму. Крім того, вони беруть участь у кооперації Т- і В-лімфоцитів, необхідній для ініціації імунної відповіді. Таким чином, фагоцити беруть участь у специфічних формах реагування на чужорідні субстанції. Система комплементу також бере участь в специфічних реакціях. Один із компонентів комплементу приєднується до молекул антитіл і забезпечує лізис клітин, які містять антигени, проти яких ці антитіла вироблені [37].

Важливим показником неспецифічного захисту є рівень в організмі загального білка та його фракцій. Як відомо, основними білками сироватки крові є альбуміни та глобуліни. Альбуміни складають більше половини всіх білків цієї тканини. Вони виконують важливу функцію підтримки колоїдно-осмотичного тиску крові і є основними білками, які зв'язують і переносять вуглеводи, ліпіди, гормони, пігменти та мінеральні речовини. Альбуміни мають антитоксичну дію, оскільки доведена їх здатність зв'язувати отруйні речовини: феноли та похідні індолу, поліциклічні вуглеводні, лізолецитини [31]. Глобуліни включають у себе три фракції: б, в і г. Фракція г-глобулінів, з якими пов'язана основна маса антитіл, представлена білками імуноглобулінами.

Антитіла відіграють важливу роль в імунному захисті. Це високоспецифічні білки, здатні розпізнавати та зв'язувати віруси, бактерії та сторонні клітини [38]. Існування антитіл, як ''рецепторів, що відірвались від клітини" вперше постулював П. Ерліх у 1901 р. Структура імуноглобулінів була розшифрована Р.Р.Портером і Дж.М. Ейдельманом у 1957-1962 рр. [31]. У великої рогатої худоби виділено 3 класи імуноглобулінів: IgG, IgM, IgA [39].

Таким чином, резистентність обумовлена багатьма факторами, які знаходяться у тісному взаємозв'язку і являють собою комплекс складних неспецифічних та специфічних захисних реакцій організму.

1.4 Заключення до огляду літератури

Таким чином, дубовий шовкопряд різних стадій розвитку або окремі його тканини є цінним джерелом біологічно активних продуктів, які володіють позитивними властивостями та оригінальним біохімічним складом. Указані речовини можна застосовувати для виробництва лікувально-профілактичних та косметичних препаратів, кормових (харчових) добавок як для тварин, так і для людини. Застосування синтезованих і природних біологічно активних речовин у тваринництві дає досить обнадійливі результати. Тому подальше вивчення впливу вказаних речовин на резистентність і продуктивність тварин є актуальним.

Розділ 2. Напрями та методи досліджень

2.1 Матеріали і методи досліджень

Дослідження проведені на кафедрі фізіології, патофізіології та імунології тварин Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва Національного аграрного університету. Експериментальна частина роботи виконана на базі ТОВ “Гейсиське” Ставищенського району Київської області, проблемній науково-дослідній лабораторії фізіології та експериментальної патології тварин кафедри фізіології, патофізіології та імунології тварин Національного аграрного університету, а також в біохімічній лабораторії інституту онкології АМН України.

Вивчали вплив водного екстракту з лялечок дубового шовкопряда, виготовленого за методом В.О. Трокоза та ін. (1991), на формування продуктивності та резистентності новонароджених телят.

Було проведено такі дослідження крові та сироватки крові телят:

І. Гематологічні:

a) кількість еритроцитів та лейкоцитів - підрахунок у камері Горяєва;

b) вміст гемоглобіну - гемоглобінціадним методом;

c) ШОЕ - за Панченковим;

ІІ. Біохімічні дослідження:

a) вміст загального білка - біуретовою реакцією;

b) вміст альбумінів та глобулінів - турбідіметричним (нефелометричним) методом;

c) вміст сечовини - реакцією із диацетилмонооксимом;

d) вміст креатиніну - методом Яффе-Попера

e) ферменти АсАТ та АлАТ - методом Райтмана-Френкеля [40].

Статистичну обробку одержаних результатів досліджень проводили за методом Е.В. Монцевічюте-Ерінгене та з використанням пакету аналізу даних Microsoft Excel [41].

При проведенні досліджень були враховані рекомендації по етичному поводженню з тваринами, “Етичні принципи та рекомендації для наукових експериментів на тваринах”.

2.2 Схема проведення досліджень

З метою вивчення впливу екстракту з лялечок шовкопряда в ТОВ “Гейсиське” Ставищенського р-ну, Київської обл. був поставлений науково-господарський дослід за такою схемою (табл. 7). В дослід було взято новонароджених телят, яких за принципом аналогів розділили на 2 групи (по 10 голів у кожній). Телята контрольної групи відразу після народження одержували підшкірні ін'єкції ізотонічного розчину натрію хлористого в дозі 10 мл., телята дослідної групи - досліджуваного екстракту в такій же дозі.

Таблиця 7. Схема досліду

Група тварин

Голів у групі

Спосіб введення препарату

Доза, мл

контрольна

10

підшкірно

10 (ізотонічний розчин NaCl)

дослідна

10

підшкірно

10 (екстракт із лялечок шовкопряда)

Протягом 5-ти днів спостерігали за загальним станом тварин, станом їх травного каналу (наявність диспепсичних явищ за даними служби ветеринарної медицини), шерсті, носового дзеркала, апетитом, вимірювали ректальну температуру, частоту серцевих скорочень і дихання. До обробки екстрактом і на 4-й день життя телят з дотриманням правил асептики і антисептики одержували кров з яремної вени.

2.3 Характеристика бази виконання роботи

Природно-економічні умови господарства.

ТОВ “Гейсиське” господарство м'ясо-молочного напрямку виробництва, а також спеціалізується по виробництву свинини.

Розташоване господарство в південно-західній частині Ставищенського р-ну, Київської обл., в лісостеповій зоні.

Основним завданням являється удосконалення м'ясної і молочної продуктивності худоби, з високою потенціальною продуктивністю і якістю продукції.

Клімат даної зони характеризується як помірно-теплий, середньорічна кількість опадів складає 552 мм, середньорічна температура повітря складає +90С. Самий теплий місяць серпень має середньомісячну температуру повітря +26,80С, а самий холодний - січень -4,4 0С, середня глибина промерзання грунту за останні сім років складає 57 см.

СТОВ “Гейсинське” має порівняно невелику земельну площу - 1254 га, пасовищ в господарстві 176 га, грунти-чорноземи. Система землеробства відповідає виробничому напрямку господарства. Розвинуті рослинницькі галузі.

Рослинництво і кормова база.

Рослинництво - одна із важливих галузей народного господарства. Воно забезпечує населення продуктами харчування, а промисловість - сировиною.

З рослинницьких галузей в господарстві розвинені наступні: зернове господарство, овочівництво, виробництво кормових культур.

Багата кормова база - головна умова успішного розвитку тваринництва, збільшення його продуктивності і рентабельності.

Збільшення виробництва всіх видів кормів буде відбуватись за рахунок таких кормових культур, які в місцевих умовах дають найбільш великий вихід повноцінних кормів з одиниці площі при мінімальних затратах праці.

Таблиця 8. Посівні площі, врожайність та валовий збір

Площа, га

Врожайність, ц/га

Валовий збір, ц

Коефіцієнт переведення, в к.од.

Пшениця озима

175

24,5

3840

--

Жито озиме

80

25,0

2000

--

Овес

5

20,0

100

--

Люцерна

10

20,0

200

--

Кукурудза на зерно

60

36,0

2160

--

Солома

225

27,1

6100

0,2

Картопля

5

16

825

--

Кормові коренеплоди

20

475

9500

0,12

Кукурудза на силос і зелений корм

197

290

57065

0,2

Однолітні трави на зелений корм

52

150

7800

0,18

Багаторічні трави

22

295

6490

0,21

Озимі на зелений корм

30

100

3000

0,18

Пожнивні на зелений корм

30

133

4000

0,18

Сінокоси на сіно

124

36

4464

0,45

Пасовища на сінокоси, на зелений корм, сінаж, трав'яне борошно

122

225

2745

0,2

Гічка коренеплодів

20

95

1900

0,09

Найперша вимога тваринництва до кормовиробництва і організації годівлі тварин заключається в стабільності кормової бази для забезпечення тварин високоякісними кормами. При цьому в основу прогресу повинна бути закладена комплексна механізація і автоматизація процесів, починаючи із збирання врожаю і закінчуючи приготуванням, збереженням і використанням корма при мінімальних втратах поживних речовин і мінімальної залежності якості готового корму від погодних умов і інших факторів.

В даному господарстві основною сільськогосподарською культурою для виробництва силосу і зеленого корма являється кукурудза. В весняно-літній період тваринам згодовують подрібнені зелені корми.

Люцерну в господарстві в основному використовують на зелений корм, а сіно для годівлі корів, що отелилися і нетелей.

Сінаж отримують при силосуванні пров'яленої трави.

В раціон годівлі корів входять також коренеплоди - кормовий буряк. При збиранні кормового буряка отримують гичку, яку згодовують в зеленому вигляді, а також силосують.

Концентровані корма запарюють і дають у вигляді мішанки.

В господарстві заготовляють сінажу 5020 ц, сіна 860 ц, силосу 20020 ц.

Характеристика тваринництва. В господарстві займаються м'ясним і молочним скотарством, свинарством та конярством.

Під системою тваринництва розуміють сукупність зоотехнічних, ветеринарних і організаційно-економічних заходів і прийомів, направлених на збільшення поголів'я, підвищення їх продуктивності при найменших затратах праці і засобів на одиницю продукції.

В даному господарстві організована стійлово-вигульна система тваринництва з прив'язним утриманням. Кожній тварині відведено в приміщенні ферми визначене стійло, обладнане прив'язом, годівницею, а також автоматичною поїлкою. Гній із приміщення прибирається щоденно. В якості підстилки використовують тирсу і солому. Вентиляція приміщення ферми природна. Освітлення природне і штучне.

Територія ферми повністю огороджена, тут знаходиться ветеринарний пункт, кормосховище, силосна яма.

На 1.01.2010 року в господарстві знаходилося на утриманні: великої рогатої худоби, всього - 532 голови (в тому числі корів-227), свиней-816, коней-83.

В господарстві утримується велика рогата худоба української чорно-рябої породи. Середній надій на одну корову в 2009 році склав 3126 кг молока. А вихід телят на 100 корів склав 88 голів.

На фермі застосовується триразове машинне доїння корів. Зранку корів випускають на вигульні майданчики. Зимою корів випускають на вигульні майданчики на короткий час. У господарстві утримуються тварини на відгодівлі. В 2009 році середньодобовий приріст склав 408 г.

Ферму обслуговують 10 доярок, 2 телятниці, 1 денний скотар, 2 нічних скотаря, 2 фуражири. Із спецперсоналу - ветлікар, ветфельдшер, зоотехнік і технік штучного осіменіння.

Розділ 3. Результати експериметальних досліджень

3.1 Гематологічні дослідження

В результаті проведених гематологічних досліджень крові телят (табл. 9) було виявлено такі результати:

Таблиця 9. Гематологічні показники піддослідних телят

Група тварин

Вік тварин, днів

Вміст гемоглобіну, г/л

Кількість еритроцитів, 11012/л (Т/л)

Кількість лейкоцитів, 1109/л (Г/л)

Швидкість осідання еритроцитів, мм/год.

контрольна

1

97,21,9

6,840,19

9,520,71

0,460,06

дослідна

1

109,25,0

6,540,28

8,821,22

0,560,07

контрольна

4

101,04,1

6,950,44

10,281,06

0,580,09

дослідна

4

117,35,2

7,070,39

7,830,87

0,410,07

Кількість еритроцитів в крові телят контрольної групи на початку досліду становив 6,840,19 Т/л, дослідної групи 6,540,28 Т/л. На 4 день досліду відмічали тенденцію до незначного збільшення кількості еритроцитів, що відповідно становило: 6,950,44 Т/л та 7,070,39 Т/л.

...

Подобные документы

  • Фітохімічне дослідження сировини надземної частини кульбаби лікарської. Методики аналізу біологічно активних речовин в сировині, в моно- та багатокомпонентних препаратах. Створення лікарських засобів. Проекти аналітичної нормативної документації.

    автореферат [262,3 K], добавлен 10.04.2009

  • Поняття, класифікація, склад і особливості виготовлення біологічно активних харчових добавок. Лікарські рослинні компоненти і загальні принципи терапії, особливості їх використанні у клінічній практиці. Стандартизація продукції за змістом діючих речовин.

    курсовая работа [2,9 M], добавлен 23.03.2015

  • Накопичення біологічно активних речовин. Зовнішні фактори, які впливають на рослину під час онтогенезу. Вплив заготівлі, сушіння, обробки на вміст діючих речовин в лікарській рослинній сировині. Особливості заготівлі сировини різних рослинних органів.

    курсовая работа [380,0 K], добавлен 17.05.2015

  • Ознайомлення з історією виникнення точкового масажу. Вивчення "біологічно активних точок" на тілі людини. Оцінка ефективності впливу точкового масажу на організм людини. Аналіз методів впливу на "біологічно активні точки" та оцінка їх ефективності.

    контрольная работа [43,4 K], добавлен 18.06.2015

  • Характеристика крему як лікарської форми. Їх види: жирові, емульсійні, суспензійні. Складання їх рецептури, технологія приготування, принципи дії. Класифікація біологічно активних, діючих і допоміжних речовин, використовуваних у складі косметичних кремів.

    курсовая работа [65,2 K], добавлен 30.11.2014

  • Оборотна зупинка метаболізму в клітинах за рахунок технологічних процесів з використанням низьких температур. Зберігання плаценти, її здатність бути "депо" різних біологічно активних речовин і впливати на патологічні процеси. Регрес атеросклерозу.

    автореферат [77,0 K], добавлен 20.02.2009

  • Проведення комплексних фармакогностичних вивченнь вегетативних та генеративних органів розторопші плямистої. Дослідження якісного складу та кількісного вмісту різних груп біологічно активних речовин у сировині та отриманих ліпофільних фракціях з сировини.

    автореферат [53,2 K], добавлен 10.04.2009

  • Походження, ботанічна характеристика, хімічний склад та перспективи використання хризантеми. Кількісне визначення вмісту біологічно активних речовин у квітках рослини. Етіологія, патогенез, клініка цукрового діабету. Принципи лікування захворювання.

    дипломная работа [1,6 M], добавлен 07.06.2014

  • Біологічно активні добавки вітчизняного та іноземного виробництва, лікарські рослини, які входять до їх складу. Діючі речовини рослин, які зумовлюють їх основну фармакологічну дію. Значення для рослин і динаміка накопичення ефірних олій, методи одержання.

    курсовая работа [1,9 M], добавлен 07.10.2012

  • Оксидативний стрес внаслідок інтенсивного утворення у клітинах активних форм кисню. Участь нервової, ендокринної та імунної систем в адаптації організму до стресових чинників та підтриманні гомеостазу. Дія ферментів глутатіонової антиоксидантної системи.

    автореферат [134,1 K], добавлен 24.03.2009

  • Локальне і глобальне поширення поліантибіотикорезистентних збудників нозокоміальних і опортуністичних інфекцій. Нові стратегічні підходи до протимікробної терапії. Пошук у стафілококових клітинах нових потенційних мішеней для протимікробних препаратів.

    автореферат [112,7 K], добавлен 29.03.2009

  • Вивчення причин порушення обміну речовин у сільськогосподарських тварин. Клінічні ознаки порушення обміну кальцію, вітаміну D. Діагностика остеодистрофій. Економічна ефективність продукції скотарства. Захворювання новонароджених телят диспепсією.

    курсовая работа [39,6 K], добавлен 13.03.2013

  • Етіологія і методи лікування куперозу. Маркетингове дослідження ринку професійних косметичних засобів для догляду за чутливою шкірою. Аналіз біологічно-активних речовини у складі антикуперозних засобів. Технологія виготовлення і контроль якості крем-гелю.

    дипломная работа [1,6 M], добавлен 12.10.2015

  • Біологічна дія вітаміну РР, його похідних за різних функціональних станів центральної нервової системи. Реалізація нейротропних ефектів вітаміну РР на рівні модуляції процесів зворотного поглинання та вивільнення нейромедіаторів синаптичними закінченнями

    автореферат [51,5 K], добавлен 29.03.2009

  • Фізико-хімічна, фармацевтична та фармакологічна взаємодія лікарських препаратів. Комбінована дія лікарських речовин: синергізм та антагонізм. Взаємодія організму та ліків: системна протидія. Вплив навколишнього середовища на взаємодію організму і ліків.

    реферат [36,8 K], добавлен 21.01.2011

  • Перелік препаратів, їх властивості та застосування. Умови, що сприяють отруєнню. Токсикодинаміка та токсикокінетика токсиканта. Клінічні симптоми отруєння різних тварин. Патолого-анатомічна картина. Ветеринарно-санітара оцінка продуктів тваринництва.

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 12.12.2014

  • Загальна характеристика дубильних речовин, їх будова і класифікація. Поширення та локалізація дубильних речовин, їх фізико-хімічні властивості. Умови заготівлі сировини. Лікарські властивості кори дуба, гірчака зміїного, родовика, чорниці та черемхи.

    курсовая работа [79,3 K], добавлен 20.01.2012

  • Вітаміни як група органічних речовин, необхідних для життєдіяльності організму людини, їх види, добова фізіологічна потреба, використання в раціональному харчуванні. Значення вітамінів в обміні речовин і наслідки їх відсутності, нестачі і надлишку.

    реферат [200,7 K], добавлен 21.12.2010

  • Значення та області застосування міді. Фізичні й хімічні властивості міді. Клінічні симптоми отруєння тварин різних видів, патолого-анатомічна картина. Діагностика, лікування, профілактика отруєнь. Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів тваринництва.

    курсовая работа [44,4 K], добавлен 25.11.2014

  • Селера як ароматна пряна рослина, її головні корисні властивості, принципи та технологія отримання соку. Оцінка ступеню засвоєння корисних речовин з даного соку, його значення в процесі очищення організму від шлаків та підвищенні імунних реакцій.

    презентация [4,0 M], добавлен 25.11.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.