Реактивність та продуктивність телят під впливом біологічно активних речовин лялечок шовкопряда
Практика ведення інтенсивного тваринництва. Ефективність застосування біологічно активних речовин у ветеринарній медицині. Фактори специфічної та неспецифічної імунної відповіді організму тварин. Позитивні властивості екстрактів із лялечок шовкопряда.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | магистерская работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.12.2012 |
| Размер файла | 251,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Подібну тенденцію відмічали досліджуючи загальну кількість лейкоцитів. На початку досліду їх вміст у крові тварин контрольної групі становив 9,520,71 Г/л та на 4-ту добу незначно збільшився у межах 10,281,06 Г/л. У телят дослідної групи кількість лейкоцитів на початку дослідження становила 8,821,22 Г/л та за умов застосування екстракту їх вміст зменшився на 4-ту добу (7,830,87 Г/л).
Зміни вмісту гемоглобіну в крові телят відображені в таблиці 1. Відповідно до цих показників відмічається тенденція то сталого зростання кількості гемоглобіну протягом досліду, що вказує на позитивний вплив екстракту з лялечок дубового шовкопряда на гемопоез. Так у телят контрольній групі зростання кількості гемоглобіну на 4 день в порівняні із початком досліду становило 3,9%, а у тварин дослідної групи 7,4%..
3.2 Біохімічні дослідження
В результаті біохімічних досліджень встановлено вірогідне підвищення вмісту загального білка в сироватці крові дослідних груп тварин у порівнянні з контролем (табл. 10).
Таблиця 10. Загальний білок і його фракції в сироватці крові піддослідних тварин
|
Група тварин/вік, днів |
Загальний білок, г/л |
Співвідношення білкових фракцій, % |
||||
|
альбуміни |
глобуліни |
|||||
|
альфа |
бета |
гамма |
||||
|
1/1 |
58,17±3,54 |
43,502,65 |
22,851,23 |
21,502,64 |
9,961,36 |
|
|
2/1 |
60,83±2,48 |
43,262,66 |
22,360,92 |
24,401,99 |
9,971,52 |
|
|
1/4 |
66±1,79 |
46,913,20 |
22,371,17 |
20,893,47 |
9,761,47 |
|
|
2/4 |
73,67±1,63 |
45,141,57 |
23,011,20 |
21,361,38 |
10,491,31 |
Вміст загального білка у контрольній групі на 1 та 4 день досліду становив 58,17±3,54 та 66±1,79 г/л відповідно. Підвищення рівня білку на 4 день досліду у порівняні із першим становив 13,5%. У дослідній групі тварин цей показник становив 21,1%, Р?0,001 (60,83±2,48 та 73,67±1,63 г/л). Слід відмітити що інтенсивне зростання вмісту загального білку на 4 добу, очевидно, пов'язано із набуттям тваринами колострального імунітету та покращенням білоксинтетичної функції печінки.
Рисунок 1. Вміст загального білка у сироватці крові телят
Останнє підтверджується аналізом фракційного складу білків сироватки крові. Так у тварин контрольної групи спостерігали тенденцію до зниження вмісту г-глобулінової фракції білків, у той час як у телят дослідної групи під впливом екстракту з лялечок дубового шовкопряду даний показник збільшується на 5% порівняно з вихідним станом. Встановлено незначне збільшення альбумінів сироватки крові як у тварин контрольної так і дослідної груп, що, напевно пов'язано з інтенсивним обміном речовин та підсиленням білок синтетичної функції печінки.
Встановлено також вірогідне підвищення вмісту креатиніну в сироватці крові дослідних груп тварин у порівнянні з контролем. У контролі відмічалося зменшення концентрації креатиніну з 1 по 4 день з 130,75±2,79 до119,40±2,71 ммоль/л відповідно. Таким чином зменшення концентрації креатиніну протягом дослідного періоду становило 8,7%. На відміну від контролю у тварин дослідної групи відмічалась тенденція до підвищення його рівня на 4-й день. Так рівень креатиніну в сироватці крові на початку досліду становив 131,62±2,86 а на 4-ту добу, відповідно - 13,28±2,45 ммоль/л, тобто змінився на 5,5%.
Рисунок 2. Вміст креатиніну у сироватці крові телят
Підвищення концентрації креатиніну, очевидно пов'язане із стимуляцією обміну речовин, за рахунок застосування екстракту з лялечок шовкопряду, на нашу думку, позитивно впливає і на загальний обмін речовин і на стан телят.
Вміст сечовини у сироватці крові тварин контрольної групи мав тенденцію до зменшення протягом досліду з 3,85±0,26 до 3,72±0,19 ммоль/л, і різниця між першою та 4-ю добою становила 2,6%. У тварин дослідної групи спостерігалась тенденція до збільшення концентрації сечовини з 3,62±0,28 до 4,02±0,25 ммоль/л, що становило 11,1% Р?0,95.
Рисунок 3. Концентрація сечовини у сироватці крові телят
Зростання рівня сечовини в сироватці крові дослідних тварин пов'язано із загальним підвищенням синтетичної функції печінки та зростанням рівня обміну речовин. Свідченням цього є вірогідне підвищення в сироватці крові дослідних тварин загального білку, креатиніну, рівня АсАТ та АлАТ. Відкритим залишається питання обміну аміаку, оскільки сечовина є кінцевим продуктом його обміну не виключено, що однією із причин зростання рівня сечовини є підвищення концентрації аміаку у рубці.
Активність АсАТ у сироватці крові тварин контрольної групи мала тенденцію до незначного зростання протягом досліду з 28,83±1,13 до 31,13±1,34 Од/л, що становило 7,9%. У тварин дослідної групи відмічалася подібна тенденція, але зростання АсАТ було більш значним та відповідно показники були такими 31,77±1,30 на початок досліду та 35,85±1,45 Од/л на 4-ту добу дослідження, загальне зростання АсАТ протягом досліду становило 12,4% Р?0,95.
Рисунок 4. Активність АсАТ у сироватці крові телят
Активність АлАТ у сироватці крові тварин контрольної групи мала тенденцію до незначного підвищення на 4-ту добу досліду з 15,10±0,95 до 15,95±0,82 Од/л. У телят дослідних груп відмічалася зростання активності ферменту протягом досліду, і становили відповідно 16,07±1,01 Од/л на початок досліду та 19,88±1,01 Од/л станом на 4-ту добу, зростання протягом досліду склало 19,2% Р?0,95.
Рисунок 5. Активність АлАТ у сироватці крові телят
Динаміка активності АсАТ та АлАТ в крові тварин які ростуть та розвиваються має важливе значення оскільки ці ферменти певною мірою впливають на рівень продуктивності тварин, а також є зв'язуючою ланкою в білковому, ліпідному і вуглеводному обмінах речовин. Співвідношення активності АсАТ та АлАТ свідчить про інтенсивність метаболізму азоту ( при цьому б-оксоглутарат є головним акцептором азоту, а глутамат - його головним переносником ). Крім того аспартат використовується в біосинтезі поліпептидів і є джерелом азоту та вуглецю при біосинтезі деяких амінокислот а також донором азоту при синтезі сечовини. Можлива кореляція із білком, отже збільшення концентрації ферментів пов'язане із збільшенням білка.
3.3 Дослідження клінічного стану тварин та їх продуктивності
Протягом дослідного періоду у тварин обох груп проводили контроль клінічних показників організму. Як видно з даних таблиці 11 задавання досліджуваного препарату не викликало негативних реакцій з боку функціональних систем організму телят.
Таблиця 11. Деякі фізіологічні показники піддослідних тварин
|
Група тварин |
Ректальна температура, °С |
Частота серцевих скорочень, за 1 хв. |
Частота дихання, за 1 хв. |
|
|
контрольна |
38,890,06 |
128,005,08 |
102,1849,92 |
|
|
дослідна |
38,840,07 |
126,144,18 |
82,5729,59 |
В процесі виробничого досліду протягом 60-ти діб було проведено контрольні зважування тварин. На початку досліду середня маса телят контрольної групи складала 25,63±0,87 кг, а дослідної 25,71±0,54 кг. На кінець досліду досліджуваний показник склав відповідно 48,88±1,61 та 52,35±2,13 кг.
Таблиця 12. Динаміка маси тіла телят дослідних груп
|
Вік тварин |
|||||
|
при народженні |
15 діб життя |
30 діб життя |
60 діб життя |
||
|
Контрольна група |
25,63±0,87 |
29,86±1,13 |
35,39±1,65 |
48,88±1,61 |
|
|
Дослідна група |
25,71±0,54 |
30,93±1,29 |
36,75±1,83 |
52,35±2,13 |
Приріст за період досліду склав по контрольній групі 23,25 кг (середньодобовий 0,38±0,03 кг), по дослідній 26,64 кг (середньодобовий 0,44±0,05 кг). Дані дослідження вказують на позитивний вплив екстракту з лялечок дубового шовкопряда на обмінні процеси в організмі телят, що супроводжується їх більш інтенсивним ростом та високою продуктивністю.
Розділ 4. Аналіз і узагальнення одержаних результатів, їх економічне обґрунтування
Природа БАР різна: це і білки, і пептиди , і безбілкові екстракти тканин, і лізати, які не є видоспецифічними, але є органоспецифічними і можуть бути виготовлені з органів різних видів ссавців. Хімічний склад БАР різний, механізм дії часто незрозумілий, але результати їх використання в медицині та ветеринарії обнадійливі, що свідчить на користь продовження досліджень БАР, в т. ч. і можливості їх застосування в технічній ентомології при розведенні корисних комах, зокрема, бджіл та шовкопрядів. При цьому необхідно враховувати, що в межах одного класу тварин, передусім ссавців, є певна схожість в органоспецифічності білків, РНК та інших. В межах цього класу БАР діють трояко: 1) неспецифічно, як стимулятор життєдіяльності організму; 2) специфічно, вибірково на певні органи (орган) чи тканини; 3) шляхом непрямої дії, або фізіологічної корекції органу, фізіологічно зв'язаного з тим, на який направлена дія БАР.
Амінотрансферази (трансамінази) -- ферменти, що відіграють важливу роль в азотистому обміні, беруть участь в розщепленні амінокислот, що не використовуються в процесах біосинтезу. Вони каталізують реакцію переамінування, в якій відбувається обмін аміногрупи (NН2) між аміно- та кетокислотою. Аспартатамінотрансфераза (АсАТ) -- каталізує реакцію переамінування між аспарагіновою і б-кетоглутаровою кислотою. В результаті цієї реакції аспарагінова кислота (аспартат), позбавляючись своєї аміногрупи (NН2), перетворюється на щавлевооцтову кислоту (оксалоацетат), а б-кетоглутарова кислота, набуваючи аміногрупи, перетворюється на глутамінову кислоту. Аланінамінотрансфераза (АлАТ) каталізує аналогічну реакцію між аланіном і б-кетоглутаровою кислотою з утворенням глутамінової та піровиноградної кислот (пірувату). У тварин дослідної групи відмічалася подібна тенденція, але зростання АсАТ було більш значним та відповідно показники були такими 31,77±1,30 на початок досліду та 35,85±1,45 Од/л на 4-ту добу дослідження, загальне зростання АсАТ протягом досліду становило 12,4% Р?0,95. У телят дослідних груп відмічалася зростання активності ферменту протягом досліду, і становили відповідно 16,07±1,01 Од/л на початок досліду та 19,88±1,01 Од/л станом на 4-ту добу, зростання протягом досліду склало 19,2% Р?0,95.
У тварин аміак, що утворюється при дезамінуванні амінокислот перетворюється у сечовину. Сечовина відноситься до безбілкових азотистих речовин і являється кінцевим продуктом білкового обміну. Близько 50 % залишкового азоту приходиться на азот сечовини. Зростання рівня сечовини в сироватці крові дослідних тварин пов'язано із загальним підвищенням синтетичної функції печінки та зростанням рівня обміну речовин.
Оскільки загальний білок сироватки крові представлений різними білками, що входять до фракцій альбумінів, б-, в- та г-глобулінів нами було досліджено зміну вмісту цих фракцій у крові та зв'язок між їх метаболізмом та корковими процесами.
Альбуміни складають більше половини всіх білків тканин. Вони виконують важливу функцію підтримки колоїдно-осмотичного тиску крові і є основними білками, які зв'язують і переносять вуглеводи, ліпіди, гормони, пігменти та мінеральні речовини. Так у тварин контрольної групи спостерігали тенденцію до зниження вмісту г-глобулінової фракції білків, у той час як у телят дослідної групи під впливом екстракту з лялечок дубового шовкопряду даний показник збільшується на 5% порівняно з вихідним станом. Встановлено незначне збільшення альбумінів сироватки крові як у тварин контрольної так і дослідної груп, що, напевно пов'язано з інтенсивним обміном речовин та підсиленням білок синтетичної функції печінки.
Визначення економічних збитків та економічної ефективності ветеринарних заходів при виконанні даної роботи проводилось згідно ”Методики визначення економічної ефективності ветеринарних заходів“.
Економічний аналіз ефективності ветеринарних заходів здійснюється для порівняльної характеристики кінцевих результатів проведеної роботи по тваринам яким застосовували біологічноактивні речовини екстракту лялечок дубового шовкопряду (дослідна група) та ті що такий не отримували (контрольна група).
Економічна ефективність ветеринарних заходів являє собою сумарний показник (у грошовому виразі), який складається із збитку, попередженого внаслідок проведення ветеринарних заходів; вартості продукції, одержаної додатково за рахунок збільшення її кількості чи підвищення якості; економії трудових і матеріальних витрат внаслідок застосування більш ефективних засобів та методів профілактики хвороб і лікування тварин.
Економічний ефект визначають на основі порівняння показників захворюваності, летальності, продуктивності тварин, якості продукції, витрат праці в базовому і новому варіантах ветеринарних заходів.
Збиток від зниження продуктивності тварин
внаслідок їх захворювання (З1):
З1=МЧ(Вз-Вхв) ЧТЧЦ,
де М - кількість захворілих тварин, гол.;
Вз і Вхв - середньодобовий приріст, одержаний відповідно від здорових та від хворих тварин в розрахунку на одну голову, кг;
Т - період перехворювання, дні;
Ц - закупівельна ціна одиниці продукції, грн.;
Дослідна група: З1 =3Ч (0,54 - 0,395)Ч11Ч1,9 =9,1 грн.;
Контрольна група: З1 = 8Ч(0,5 - 0,358)Ч12Ч1,9 = 25,9 грн.;
Збиток від недоотримання приплоду внаслідок перехворювання та яловості маток З2:
З2 = (КН ЧРВ - НФ)ЧВп,
Де КН - коефіцієнт народжуваності, прийнятий за плановим показником;
РВ - можливий контингент маток для розплоду за видами тварин, гол;
НФ - фактична кількість народжених телят, гол.;
ВП - умовна вартість однієї голови приплоду, грн.
Дослідна група: З2 = (0,8Ч3 - 2) Ч65,5 = 26,2 грн.;
Контрольна група: З2 = (1Ч3-2)Ч65,5 = 65,5 грн.
Загальна сума економічного збитку (З):
З = З1 = З2,
де З1 - збиток від загибелі тварин;
З2 - збиток від зниження продуктивності тварин внаслідок їх захворювання;
Дослідна група: З = 26,2 + 9,1 = 35,3 грн.;
Контрольна група: З = 25,9+65,5 = 91,4 грн.
Економічний збиток, попереджений в господарстві
внаслідок профілактики та ліквідації хвороб тварин (Пз):
Пз = МсгЧКз1ЧКзб - З,
де Мсг - кількість сприйнятливих тварин, гол.;
Кз1 - коефіцієнт можливого захворювання;
Кзб - питома вага економічного збитку в розрахунку на одну захворілу тварину, грн.;
З - загальна сума економічного збитку, грн.
Дослідна група: Пз = 25Ч0,46Ч15,51 - 35,3 = 143,1 грн.;
Контрольна група: Пз = 22Ч0,46Ч15,51 - 91,4 = 65,6 грн.
Економічний ефект, одержаний внаслідок здійснення профілактичних, оздоровчих та лікувальних заходів (Ее):
Ее = Пз - Вв,
де Пз - попереджений економічний збиток;
Вв - витрати на ветеринарні заходи, грн.
Витрати на ветеринарні заходи в даних розрахунках - оплата праці.
Дослідна група: Ее = 143,1 - 39 = 104,1 грн.;
Контрольна група: Ее = 65,6 - 30 = 35,6 грн.
Економічний ефект від проведення профілактичних, оздоровчих і лікувальних заходів на одну гривну витрат (Егрн):
Егрн = Ее : Вв,
Де Ее - економічний ефект, одержаний внаслідок здійснення профілактичних, оздоровчих та лікувальних заходів, грн.;
Вв - витрати на ветеринарні заходи, грн.
Дослідна група: Ее = 104,1 : 39 = 2,7 грн.;
Контрольна група: Ее = 35,6 : 30 = 1,2 грн.
Розділ 5. Охорона праці
Охорона праці - це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на створення безпечних умов, збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці.
Основні положення з охорони праці в Україні встановлені та регламентовані Конституцією України, кодексом законів про працю, законом «Про охорону праці», а також розробленими на їх основі нормативно-правовими актами (укази Президента, постанови уряду, правила, норми, інструкції, стандарти та інші документи). Складовими частинами охорони праці являються законодавство про працю, виробнича санітарія та безпека застосування різних технічних засобів на виробничих процесах у сільському господарстві, включаючи і протипожежну безпеку.
Конституційне право громадян нашої держави на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності відображено у законі України «Про охорону праці», прийнятому Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року (Н.Р.2002). Дія даного закону поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності і виду їх діяльності, на всіх працюючих незалежно від їх посади і рівня кваліфікації.
Велика увага в ТОВ “Гейсиське” приділяється охоронно-карантинним заходам. Весь обслуговуючий персонал систематично проходить медичний огляд. На територію господарства можна потрапити лише через санітарний пропускник, що обладнаний душовими та параформаліновою камерою. На ветсанпропускнику персонал перевдягається в спецодяг, який після прання обробляється в пароформаліновій камері. Через санпропускник на території комплексу в'їжджає транспорт, для обробки коліс обладнано наливну дезінфекційну ванну розміром 12 х 3 м., в якій знаходиться 3% розчин їдкого натру.
Відвідування господарства особами, не пов'язаними з обслуговуванням тварин, вкрай обмежене. Вхід на територію промислової зони здійснюється за перепустками. Одноразові перепустки видаються відвідувачам лише з дозволу голови правління і головного лікаря ветеринарної медицини.
Біля входу в підземні коридори встановлені дезковрики для обробки взуття і рукомийники з дезрозчинами для обробки рук, біля кожного входу в тваринницькі приміщення також обладнані дезковрики. Крім того вони є в кожному секторі в свинарниках для опоросу.
У секторах розміщені також ємкості з дезінфікуючим розчином для зберігання віників, швабр, скребел. Після видалення гною з однієї клітки і переходу до іншої оператор з догляду обробляє предмети догляду дезрозчином.
Відповідно до закону України «Про охорону праці» і наказу №226 від 11 вересня 2000 року в ТОВ “Гейсиське” створена служба з охорони праці в кількості 3-х чоловік та покладено відповідальність з ОП на посадових осіб (70 чол.).
В своїй роботі спеціалісти з ОП керуються діючими законодавчими актами, положеннями про охорону праці, квартальними планами-графіками.
Службою ОП господарства розроблені положення про систему управління ОП, посадові інструкції для працівників служби ОП та інших спеціалістів господарства, а також ряд заходів для досягнення встановлених норм безпеки, гігієни праці й виробничої санітарії.
Постійно ведеться контроль за виконанням спеціалістами і посадовими особами своїх функціональних обов'язків з ОП, проводиться перевірка цехів і дільниць щодо усунення недоліків і порушень з ОП. Стан охорони праці в господарстві постійно аналізується на спільних засіданнях адміністрації і профкому, а також на нарадах головних спеціалістів.
Відповідно до типового положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань ОП, всі працівники і спеціалісти зайняті на важких роботах з шкідливими умовами праці проходять навчання і перевірку знань.
Згідно додатку до колективного договору всі працівники виробничих підрозділів забезпечуються спецодягом та індивідуальними засобами захисту, а також мийними засобами.
Система мікроклімату в робочих зонах автоматична і регулюється за температурою повітря, його вологістю, швидкістю руху за допомогою систем вентиляції і опалення.
Від виробничої лабораторії ветеринарної медицини господарства лаборант з мікроклімату щоденно вибірково контролює забруднення повітря, а також швидкість його руху в робочих зонах, де фактично наявність аміаку утримується на рівні 0,17-0,21 мг./м.3 (при ГДК 0,20), сірководень 2,70-6,00 мг./м.3 (при ГДК 10,00), швидкість руху повітря 0,35-0,40 м./с., від норми 0,50 м./с.
3 квітня 2006 року Ставищанською санітарно-епідеміологічною станцією проведено лабораторно-інструментальні дослідження для атестації робочих місць.
Щорічно служба охорони праці господарства розробляє комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.
До виконання робіт допускаються працівники, які не мають медичних протипоказань, пройшли вступний і первинний інструктажі з охорони праці, інструктаж з пожежно-технічного мінімуму. При допуску працівників до різних видів робіт керуються «Переліком робіт з підвищеною небезпекою», затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 30.11.93 № 123, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.12.93 за № 196 (ДНАОП 0.00-8.02-93), «Переліком робіт, де є потреба у професійному доборі», затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України та Держнаглядохоронпраці України від 23.09.94 за № 263/121, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.01.95 за № 18/554 (із змінами) (ДНАОП 0.03-8.06-94), «Переліком важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх», затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 № 46, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.07.94 за № 176/385 (ДНАОП 0.03-8.07-94), «Переліком важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок», затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.12.93 № 256, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.03.94 за № 51/260 (ДНАОП 0.03-8.08-93), «Правилами пожежної безпеки в Україні», затвердженими Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій 19.10.2004 за №126, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за № 1410/10009 (НАПБ А.01.001-2004). Відповідно до ДНАОП 0.00-1.21-98, працівники, які працюють на електрифікованих технологічних установках або з електроінструментом допускаються до роботи після проходження інструктажу з електробезпеки під час роботи на даній електроустановці з оформленням у журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці.
Лікар ветеринарної медицини проводить консультації для працівників господарства з таких питань як фіксація тварин, правильний підхід до тварин, поведінка працівників при роботі безпосередньо з тваринами, а також консультує працівників господарства з питань техніки безпеки при роботі з хворими тваринами.
Адміністрація господарства разом із профспілковою організацією складає угоду на проведення заходів з охорони праці в подальшому.
Всі працівники господарства щорічно проходять медичний огляд, про що в індивідуальній санітарній книжці робляться відповідні записи.
Медичні огляди проводять відповідно до вимог «Положення про медичний огляд працівників певних категорій», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 № 45, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.06.94 за № 136/345 (із змінами) (ДНАОП 0.03- 4.02-94), та «Інструкції про застосування переліку професійних захворювань», затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України, Академії медичних наук України, Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2000 за № 374/68/338, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.01.2001 за № 68/5259.
Медичні огляди проводять для осіб, які зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці відповідно до «Перечня вредных веществ, неблагоприятных производственных факторов и работ, для вьшолнения которых обязательны медицинские осмотры работников, (приложения 1, 2 к приказу Министерства здравохранения СССР от 29.09.89 № 555 «Про усовершенствование системы медицинских осмотров работников и водителей индивидуальных транспортних средств»), а для осіб віком до 21 року - відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я СРСР від 10.04.81 № 387 «О мерах по усовершенствованию медико-санитарной помощи подросткам». Всі працівники дотримуються правил особистої гігієни.
Тривалість робочого часу працівників в господарстві не перевищує тривалості, встановленої «Кодексом законів про працю України». Час початку й закінчення роботи (зміни), початок і закінчення перерви для відпочинку встановлюється «Правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства». Графік змінності затверджується головою правління за погодженням із профспілкою.
Для санітарно-побутового забезпечення працівників обладнані спеціальні приміщення відповідно до будівельних норм й правил «Административные и бытовые здания» (із змінами) (СНиП 2.09.04-87).
Засоби захисту працівників, які застосовуються під час виконання виробничих процесів відповідають вимогам державного стандарту «Средства защиты для работающих. Общие требования и классификация» (ГОСТ 12.4.011-89) та іншим відповідним стандартам ССБП. Працівники свинокомплексу забезпечені спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими ЗІЗ. Забезпечення ЗІЗ здійснюється за рахунок господарства відповідно до «Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту», затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.10.96 № 170 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.11.96 за № 667/1692 (ДНАОП 0.00-4.26-96) і «Типових норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам сільського та водного господарства», затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 10.06.98 № 117 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14.07.98 за № 449/2889 (ДНАОП 0.00-3.01-98). Працівники навчені правилам користування і найпростішим методам перевірки справності ЗІЗ (респіраторів, протигазів).
Електробезпека в господарстві відповідає вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98, «Правилам захисту від статичної електрики», затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 22.04.97 за № 103 (ДНАОП 0.00-1.29-97), державних стандартів «Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования» (ГОСТ 12.1.018-93), ГОСТ 12.1.019-79, «Электробезопасность. Предельно допустимые значення напряжений прикосновения и токов» із змінами в 1988 році (ГОСТ 12.1.038-82), «Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования» (ГОСТ 12.4.124-83), ПДЗ. Всі електроустановки - нові і реконструйовані, що приєднуються, підлягають приймально-здавальним випробуванням згідно з ПДЗ. Всі електродвигуни мають відповідний захист від коротких замикань і перевантажень згідно з ГОСТ 12.1.030-81.
Пожежна безпека в господарстві відповідає вимогам нормативних актів з пожежної безпеки НАПБ А.01.001-2004, НАПБ Б.07.005-86, державних стандартів «Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание» із змінами в 1989 році (ГОСТ 12.4.009-83), ГОСТ 12.1.004-91, протипожежним вимогам чинних будівельних норм та інших нормативних документів. Відповідно до Закону України «Про пожежну безпеку» забезпечення пожежної безпеки підприємства покладено на адміністрацію господарства.
Для покращення умов праці рекомендуємо:
- провести паспортизацію робочих місць за умовами праці;
- організувати медичні заняття з надання першої допомоги при виробничих травмах і отруєннях;
- контролювати проходження працівниками комплексу медичного обстеження не менше одного разу в шість місяців;
- покращити забезпечення працюючих господарства спецодягом, спецвзуттям, засобами індивідуального захисту та гігієни;
- покращити забезпечення засобами пожежної безпеки;
- впровадити обов'язкове страхування працівників;
- провести комплексну перевірку приладів контролю.
Висновки та пропозиції виробництву
1. Застосування гідрофільного екстракту з лялечок дубового шовкопряда призводить до стимуляції продуктивності та резистентності новонароджених телят.
2. У телят дослідної групи під впливом екстракту з лялечок дубового шовкопряду підвищується вміст загального білка на 21,1% та г-глобулінів на 5% порівняно з вихідним станом.
3. За умов застосування гідрофільного екстракту з лялечок дубового шовкопряда підвищуються середньодобові прирости маси тіла телят на 14% порівняно з контрольною групою.
4. Застосування гідрофільного екстракту з лялечок дубового шовкопряда призводить до стимуляції обмінних процесів в організмі новонароджених телят, що підтверджується підвищенням активності амінотрансфераз, концентрації сечовини та креатиніну.
5. Досліджувана добавка призводить до стимуляції гемопоезу у новонароджених телят за рахунок підвищення загальної кількості еритроцитів та гемоглобіну.
В колективних та індивідуальних господарствах пропонуємо застосовувати підшкірні ін'єкції гідрофільного екстракту з лялечок дубового шовкопряда у дозі 10 мл на добу з метою підвищення продуктивності та резистентності новонароджених телят.
Список використаних джерел
1. Чукичев И.П. Симпатомиметические вещества белкового происхождения / И.П.Чукчиев - М.: Медгиз, 1958. - 182 с.
2. Беленький Н.Г. Видовонеспецефическая сыворотка. (Биологические свойства и применение) / Н.Г. Беленький - М.: Советская наука, 1950. - 246 с.
3. Полежаев Л.В. Утрата и восстановление регенерационной способности органов и тканей у животных / Полежаев Л.В. - М.: Наука, 1968. - 326 с.
4. Филатов В.П. Тканевая терапія / Филатов В.П. - М.: Знание, 1955. - 39 с.
5. Ebert J.D. // Proc. Nat. Acad. Sci. U.S.A. - 1954. - V.40. - P. 337.
6. Weiss P., Yale J. Biol. and Med. - 1947. - V.19. - P. 236.
7. Тушнов М.П. Проблемы сперматоксинов и лизатов / Тушнов М.П. - М.:Сельхозгиз, 1938. - 414 с.
8. Казаков И.Н. Теория и практика лизатотерапии по методу И.Н.Казакова / Казаков И.Н. - М.: Медгиз, 1934. - 175 с.
9. Машковский М.Д. // Церебролизин. Лекарственные средства / Машковский М.Д. - М.:Медицина, 1978. - Т.2. - С. 59.
10. Румянцев Г.Е. Тканевая терапія / Румянцев Г.Е. - Ростов на Дону, 1951. - 183 с.
11. Малиновский А.А. Применение тканевых препаратов по В.П.Филатову в животноводстве и ветеринарии / А.А.Малиновский / Тез. докл. Украинск. конф. Одесса: Чорноморська комуна, 1960. - С. 21.
12. Крушинский Л.В. Формирование поведения животных в норме и патологи / Крушинский Л.В. - М.: МГУ, 1960. - 264 с.
13. Дегтярев В.И. Биогенные стимуляторы в животноводстве. / В.И. Дегтярев, В.К. Паракин, Д.Ж. Лузянин - Ростов на Дону, 1960. - 44 с.
14. Витвицкий В.Н. Функциональные воздействия трансплантации нервной ткани как фактор регулирования биосинтеза макромолекул в структуре головного мезга / В.Н. Витвицкий / Автореф. Дис. … д-ра биол. наук: 03.00.13 / Моск. Ин-т высш. нервн. деятельности и нейрофизиологии АН СССР. - М., 1987. - 48 с.
15. Schmidt J.O. Other Products of the Hike/ J.O.Schmidt, S.L.Buchman / The Hike and Honey bee. - Dadant and Sons (Hamilton, Illinois). - 1992. - P. 972-977.
16. Божор О. Применение апифитотерапии в ряде клинических болезней / О.Божор, Н.В.Илиешу / Матер. ХХIХ Междунар. конгр. по пчеловодству (Румыния). - Бухарест: Апимондия. - 1983. - С. 387-388.
17. Патент України № 16965. Спосіб одержання лікувального екстракту / Трокоз В.О., Лотош Т.Д., Аретинська Т.Б. та ін. // - Заявл. 03.10.89. - Опубл. 29.08.97.- Бюл. № 4.
18. Трокоз В.О. Актуальні питання використання продуктів шовківництва в тканинній терапії / В.О.Трокоз, Т.Д.Лотош, Т.Б.Аретинська, Н.В.Трокоз / Міжнар. наук. - практ. конф. „Актуальні питання тканинної терапії та перспективи застосування природних біологічно активних речовину сучасній медицині”, Одеса, 17-18 вересня, 2003. / Тез. доп. Одеса: Астропринт, 2003. - С. 39-40.
19. Трокоз В.О. Скринінг біологічно активних продуктів із шовкопряда для виробництва ветеринарних лікувально-профілактичних препаратів / В.О. Трокоз, Т.Б. Аретинська, В.І. Карповський, Н.В. Трокоз / Ветеринарна медицина. Міжвідомч. тематичн. науков. зб. - 2004. - № 84. - С. 709-715.
20. Трокоз В.О., Москаленко Л.Г., Аретинська Т.Б. та ін. Матричний продукт для використання в тваринництві, медицині та косметології. - Патент України № 50275 А. - Заявл. 12.12.2001. - Опубл. 15.10.2002. - Бюл. № 10.
21. Михайлов Е.Н. Шелководство / Михайлов Е.Н. - М.: Изд-во сельхоз. литературы. - 1950. - 495 с.
22. Танака С. Производство нити дубового шелкопряда / Танака С. - Синьцзин: Изд-во Мансю Симбунся Инсацудзе, 1941. - 95 с. (Перевод с японского).
23. Колинько С.И. О содержании аминокислот в отходах кокономотания / С.И. Колинько, Н.Г. Кривенцова, В.Г. Зотова / Шелк. Реферативный научно-технический сборник.- № 2 (131). Ташкент. - 1987.- С. 20.
24. Колинько С.И. Состав липидов в отходах кокономотання / С.И.Колинько, В.И.Воронов, В.В.Баньковский / Шелк. Реферативный научно-технический сборник.- № 4 (133). Ташкент. - 1987.- С. 24.
25. Новая методика изготовления масла куколок. Патент Франции, № 8123113. - 1981.
26. Логай И.М. 70 лет тканевой терапии по В.П. Филатову / И.М. Логай, Е.П. Сотникова / Тези науково-практичної конференції з міжнародною участю «Актуальні питання тканинної терапії та перспективи застосування природних біологічно активних речовин у сучасній медицині”. - Одеса: Астропринт, 2003. - С. 4-6.
27. Юнусов Л. Физико-химические свойства натурального шелка в процессе переработки коконов / Юнсов Л. - Ташкент: Фан, 1978. - 147 с.
28. Аретинська Т.Б. До методики одержання нативних білків коконів шовкопряда / Т.Б. Аретинська, В.О. Трокоз, Н.В. Трокоз / Конф. Професорсько-вимкладацького складу і аспірантів ННІ ВМЯБП АПК. Тез. доп. - К., 2004. - С. 11-12.
29. Аретинська Т.Б., Морозова Р.П., Трокоз В.О., Москаленко Л.Г. Спосіб отримання нативних білків коконів шовкопрядів // Патент України № 65934 А. - Заявл. 04.07.2003.- Опубл. 15.04.2004. - Бюл. № 4.
30. Петров Р.В. Иммунная система и иммунологическая реактивность организма / Р.В. Петров / Вопросы охраны материнства и детства. - М.: Медицина, 1976. - Т. 21, № 11. - С. 3-5.
31. Апатенко В.М. Ветеринарна імунологія та імунопатологія / Апатенко В.М. - К.: Урожай, 1994. - С. 32-33.
32. Вейсман И.Л. Введение в иммунологию. / И.Л. Вейсман, Л.Е. Худ, У.Б. Вуд - Пер. с англ. - М.: Высшая школа, 1983. - С. 49-54.
33. Петров Р.В. Иммунология. - 2-е изд. стереотипное. - М.: Медицина,1982. - 358 с.
34. Roitt I. Essential immunology. - Oxford, 1974. - Р. 56.
35. Иванов Л.Н. Иммуногенная реактивность организма / Л.Н.Иванов / Эксперементальная и клиническая аллергология и иммунология. - Чебоксары, 1986. - С. 42.
36. Гариб Ф.Ю. Сравнительная цитотоксическая активность опосредованных антителами у Т-, В- и «нулевых» лимфоцитов / Ф.Ю. Гариб, М.В. Залялиева / Реактивность организма в норме и патологии. - Уфа, 1983. - С. 32.
37. Зайчик А.Ш. Основы общей патологии. Часть 1. / А.Ш. Зайчик, Л.П. Чурилов / СПб., 1999.ЭЛБИ. - С. 381-417.
38. Определение естественной резистентности и обмена веществ у сельскохозяйственных животных / Чумаченко В.Е., Высоцкий А.М., Сердюк Н.А., Чумаченко В.В. - К.: Урожай, 1990. - 136 с.
39. Герберт У.Дж. Ветеринарная иммунология / П. ред. Богаутдинова З.Ф. - М., Колос, 1974.-311 с.
40. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии. Справочное издание / И.П. Кондрахин, Н.В. Курилов, А.Г. Малахов и др. - М.: Агропромиздат, 1985.- 287 с.
41. Монцевичюте-Эрингеме Э.В. Упрощенные математико-статистические методы в медицинской исследовательской работе / Э.В. Монцевичюте-Эрингеме // Патологическая физиология и экспериментальная терапия. - 1964. - Т. 8. - № 4. - С. 71-78.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Фітохімічне дослідження сировини надземної частини кульбаби лікарської. Методики аналізу біологічно активних речовин в сировині, в моно- та багатокомпонентних препаратах. Створення лікарських засобів. Проекти аналітичної нормативної документації.
автореферат [262,3 K], добавлен 10.04.2009Поняття, класифікація, склад і особливості виготовлення біологічно активних харчових добавок. Лікарські рослинні компоненти і загальні принципи терапії, особливості їх використанні у клінічній практиці. Стандартизація продукції за змістом діючих речовин.
курсовая работа [2,9 M], добавлен 23.03.2015Накопичення біологічно активних речовин. Зовнішні фактори, які впливають на рослину під час онтогенезу. Вплив заготівлі, сушіння, обробки на вміст діючих речовин в лікарській рослинній сировині. Особливості заготівлі сировини різних рослинних органів.
курсовая работа [380,0 K], добавлен 17.05.2015Ознайомлення з історією виникнення точкового масажу. Вивчення "біологічно активних точок" на тілі людини. Оцінка ефективності впливу точкового масажу на організм людини. Аналіз методів впливу на "біологічно активні точки" та оцінка їх ефективності.
контрольная работа [43,4 K], добавлен 18.06.2015Характеристика крему як лікарської форми. Їх види: жирові, емульсійні, суспензійні. Складання їх рецептури, технологія приготування, принципи дії. Класифікація біологічно активних, діючих і допоміжних речовин, використовуваних у складі косметичних кремів.
курсовая работа [65,2 K], добавлен 30.11.2014Оборотна зупинка метаболізму в клітинах за рахунок технологічних процесів з використанням низьких температур. Зберігання плаценти, її здатність бути "депо" різних біологічно активних речовин і впливати на патологічні процеси. Регрес атеросклерозу.
автореферат [77,0 K], добавлен 20.02.2009Проведення комплексних фармакогностичних вивченнь вегетативних та генеративних органів розторопші плямистої. Дослідження якісного складу та кількісного вмісту різних груп біологічно активних речовин у сировині та отриманих ліпофільних фракціях з сировини.
автореферат [53,2 K], добавлен 10.04.2009Походження, ботанічна характеристика, хімічний склад та перспективи використання хризантеми. Кількісне визначення вмісту біологічно активних речовин у квітках рослини. Етіологія, патогенез, клініка цукрового діабету. Принципи лікування захворювання.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 07.06.2014Біологічно активні добавки вітчизняного та іноземного виробництва, лікарські рослини, які входять до їх складу. Діючі речовини рослин, які зумовлюють їх основну фармакологічну дію. Значення для рослин і динаміка накопичення ефірних олій, методи одержання.
курсовая работа [1,9 M], добавлен 07.10.2012Оксидативний стрес внаслідок інтенсивного утворення у клітинах активних форм кисню. Участь нервової, ендокринної та імунної систем в адаптації організму до стресових чинників та підтриманні гомеостазу. Дія ферментів глутатіонової антиоксидантної системи.
автореферат [134,1 K], добавлен 24.03.2009Локальне і глобальне поширення поліантибіотикорезистентних збудників нозокоміальних і опортуністичних інфекцій. Нові стратегічні підходи до протимікробної терапії. Пошук у стафілококових клітинах нових потенційних мішеней для протимікробних препаратів.
автореферат [112,7 K], добавлен 29.03.2009Вивчення причин порушення обміну речовин у сільськогосподарських тварин. Клінічні ознаки порушення обміну кальцію, вітаміну D. Діагностика остеодистрофій. Економічна ефективність продукції скотарства. Захворювання новонароджених телят диспепсією.
курсовая работа [39,6 K], добавлен 13.03.2013Етіологія і методи лікування куперозу. Маркетингове дослідження ринку професійних косметичних засобів для догляду за чутливою шкірою. Аналіз біологічно-активних речовини у складі антикуперозних засобів. Технологія виготовлення і контроль якості крем-гелю.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 12.10.2015Біологічна дія вітаміну РР, його похідних за різних функціональних станів центральної нервової системи. Реалізація нейротропних ефектів вітаміну РР на рівні модуляції процесів зворотного поглинання та вивільнення нейромедіаторів синаптичними закінченнями
автореферат [51,5 K], добавлен 29.03.2009Фізико-хімічна, фармацевтична та фармакологічна взаємодія лікарських препаратів. Комбінована дія лікарських речовин: синергізм та антагонізм. Взаємодія організму та ліків: системна протидія. Вплив навколишнього середовища на взаємодію організму і ліків.
реферат [36,8 K], добавлен 21.01.2011Перелік препаратів, їх властивості та застосування. Умови, що сприяють отруєнню. Токсикодинаміка та токсикокінетика токсиканта. Клінічні симптоми отруєння різних тварин. Патолого-анатомічна картина. Ветеринарно-санітара оцінка продуктів тваринництва.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 12.12.2014Загальна характеристика дубильних речовин, їх будова і класифікація. Поширення та локалізація дубильних речовин, їх фізико-хімічні властивості. Умови заготівлі сировини. Лікарські властивості кори дуба, гірчака зміїного, родовика, чорниці та черемхи.
курсовая работа [79,3 K], добавлен 20.01.2012Вітаміни як група органічних речовин, необхідних для життєдіяльності організму людини, їх види, добова фізіологічна потреба, використання в раціональному харчуванні. Значення вітамінів в обміні речовин і наслідки їх відсутності, нестачі і надлишку.
реферат [200,7 K], добавлен 21.12.2010Значення та області застосування міді. Фізичні й хімічні властивості міді. Клінічні симптоми отруєння тварин різних видів, патолого-анатомічна картина. Діагностика, лікування, профілактика отруєнь. Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів тваринництва.
курсовая работа [44,4 K], добавлен 25.11.2014Селера як ароматна пряна рослина, її головні корисні властивості, принципи та технологія отримання соку. Оцінка ступеню засвоєння корисних речовин з даного соку, його значення в процесі очищення організму від шлаків та підвищенні імунних реакцій.
презентация [4,0 M], добавлен 25.11.2015
