Алкоголізм подружньої пари: клінічні та соціально-психологічні аспекти

При соматогенному варіанті сексуальної дисгармонії у хворих на алкоголізм подружніх пар нерідко виникає тимчасова гіперсексуальність з чіткою залежністю сексуальних реакцій від прийому алкоголю. Систематичне здійснення статевого акту у стані дедалі зростаючої за інтенсивністю гострої алкогольної інтоксикації спричиняє вироблення специфічного умовнорефлекторного стереотипу сексуального контакту і нерідко поза цим станом статевий акт для чоловіків стає неможливим, а у жінок виникає аноргазмія. В свою чергу бажання статевого акту за таких умов стає спонукальним мотивом до алкоголізації.

Зазначений феномен пояснюється порушенням не тільки нейрогуморальної, а й психічної регуляції сексуальної функції. Первісні стимулюючі ефекти етанолу, що супроводжуються розгальмованістю сексуальної поведінки, надалі трансформуються у гальмівні, що спричиняють згасання сексуальної функції.

У динаміці захворювання, в міру прогресування алкоголізму і алкогольної деградації особистості, неминуче настає і сексуальна деградація - сексуальний патоморфоз особистості, клініко-психологічною характеристикою якого є радикальна зміна сексуальної поведінки хворих. Змінюються в бік примітивізації сексуальні настанови, мотивація, мотиви статевого акту, тип сексуальної культури; втрачається ситуаційний сексуальний контроль (коїтус прилюдно, при дітях тощо); з'являються амнестичні форми сексуальної поведінки, що збігаються і доповнюють класичні описання клініки алкогольних палімпсестів і амнезій.

Відповідно до зміни паторольової поведінки трансформується психосексуальний тип чоловіка і жінки (зростає частота пасивно-підкорюваних чоловіків і агресивних жінок). Особистісний патоморфоз нерідко включає також (і в чоловіків, і в жінок) появу спочатку елементів, а потім і розгорнутих форм алкогольного марення ревнощів з жорстким стеженням, тілесними карами аж до кримінального рівня. Інтерес до статевого життя ще більше знижується, сексуальна активність стає періодичною, слабшають всі прояви сексуальної функції і поступово втрачається сексуальна привабливість чоловіка чи дружини як сексуального партнера. Нерегулярне статеве життя спричиняє на початкових етапах розвиток сексуального абстинентного синдрому або абстинентної форми сексуальної дисфункції, що нашаровуються у хворих на алкогольний абстинентний синдром. У їхніх чоловіків (дружин) при цьому виникає відносна аверсія до сексуального життя, яка з часом може трансформуватися в абсолютну.

При алкоголізмі у обох з подружжя соматогенна сексуальна дисфункція і в чоловіків, і в жінок має абсолютний характер. Перебіг сексуальної дисгармонії при цьому залежить від сполучення у них стадій алкоголізму. Так, розлади за дисоційованим типом, що полягають у зниженні сексуальної функції у чоловіка в ІІІ стадії захворювання і сексуальної гіперфункції у дружини в І його стадії, різко посилюють дисгармонію і, як правило, спричиняють позашлюбні зв'язки дружини, а при ІІІ стадії алкоголізму у обох з подружжя сексуальна сфера синхронно втрачає для них свою значущість, що також закономірно спричиняє повну дезорганізацію статевої функції, яка доповнює клініку фінальних стадій алкоголізму.

У гармонійних спочатку подружніх парах алкогольна хроніоінтоксикація також з часом справляє свій патоініціюючий вплив, який зачіпає не тільки сексуальні, але й інші рівні міжособистісних відносин подружжя. Встановлені облігантність, патогномонічність і закономірність патологічної трансформації всієї системи взаємодії подружжя дають можливість розробити концепцію «патологічної сім'ї» при алкоголізмі, яка проявляється у формуванні негативно-доповнюючого дисгармонійного шлюбу, псевдопозитивно-доповнюючого і псевдосимбіотичного варіантів псевдогармонійного шлюбу. При цьому співвідношення неадекватних сімейно-рольових позицій чоловіка і дружини - стійкий у часі інфантильний зв'язок - пояснює відносну стабільність шлюбу при алкоголізмі в одного чи обох із подружжя.

Дезадаптивний варіант сексуальної дисгармонії, на відміну від соматогенного варіанта як наслідку алкоголізму, розвивається паралельно з цим захворюванням. Виникнення комунікативної форми дисгармонії пов'язане з розвитком внутрішньоособистісного конфлікту у хворих і міжособистісного конфлікту подружжя; як правило, вона з'являється до початку алкоголізму і нерідко сприяє алкоголізації та формуванню алкоголізму. Дезінформаційна форма дисгармонії проявляється з самого початку подружнього життя і, спричиняючи сексуально-еротичну дезадаптацію, яка зумовлює психосексальну незадоволеність подружжя, також врешті-решт може сприяти розвиткові алкоголізму.

Чоловіки, хворі на алкоголізм, який супроводжується сексуальним розладом, характеризуються гіпермаскулінністю на рівні Я-концепції, що виконує захисну функцію (підвищує самооцінку і щодо алкоголізму, і щодо сексуального розладу), при гіпомаскулінності на біогенному рівні, що спричиняє дисгармонійність статеворольової сфери і створення алкогольного марення ревнощів. Для хворих на алкоголізм жінок також є характерним статеворольовий дисбаланс, що полягає у високій маскулінності поверхневого соціально-психологічного рівня (Я-концепції) при біогенній фемінінності. Вони виступають у ролі дочки, молодшої сестри, а їхні чоловіки - в ролі матері.

У чоловіків жінок, хворих на алкоголізм, відзначається низький рівень маскулінності і на рівні Я-концепції, і на біогенному рівні, що визначає їхню регресивну позицію щодо дружини. Дружини хворих на алкоголізм відзначаються низькою маскулінністю на рівні Я-концепції при підвищеній біогенній маскулінності. Вони виступають у ролі матері, а їхні чоловіки - в ролі сина.

11. Патогенними психологічними чинниками, які багато в чому визначають поведінку хворих на алкоголізм, є незадоволені потреби: у чоловіків у тісному спілкуванні з близькими людьми, любові та ніжності, самодемонстрації, у жінок - у самодемонстрації, любові і тісному спілкуванні з близькими.

Для чоловіків хворих як патогенні чинники даються взнаки незадоволена потреба в залежності від близьких, у мазохізмі, постійна необхідність стримуватися, самообмежуватися, витісняти ті потреби, які сприймаються оточуючими як такі, що не відповідають прийнятим моделям і ідеалам суспільства; аутоагресивність.

Для дружин хворих більш патогенними є самітність, ізольованість, незадоволена потреба в любові, агресивні тенденції щодо батьків.

12. Корекція порушення сексуального здоров'я при алкоголізмі має являти собою невід'ємний компонент системи диференційованих і послідовно здійснюваних етапних терапевтичних дій. Перший етап лікувальних програм повинен включати використання сучасних медикаментозних та немедикаментозних засобів і методів, прийнятих у наркологічній клініці, з урахуванням особливостей і відмінностей лікування чоловічого і жіночого алкоголізму. В тих випадках, коли протиалкогольна терапія не призводить до нормалізації сексуальної функції, здійснюється спеціальне сексологічне лікування хворих і психотерапевтична корекція дисгармонії.

При дезадаптивному варіанті дисгармонії психотерапевтична корекція спрямована на підвищення рівня адаптації подружжя і переорієнтацію психологічно значущих для них життєвих цінностей. При комунікативній формі дисгармонії це досягається за допомогою раціональної, групової, сімейної психотерапії, комунікаційного тренінгу; при дезінформаційній формі - за допомогою раціональної, бібліотерапії і сексуально-еротичного тренінгу. Проводяться також статеворольовий і поведінковий тренінг, особистісно-орієнтована і персоналістична психотерапія з урахуванням існуючих у пацієнтів порушень статеворольової поведінки і патогенних психологічних чинників.

Оцінка результативності лікування алкоголізму має враховувати також ступінь відновлення сексуальної функції хворих і сексуальної гармонії подружжя, що диктується здобутими даними про сексуальну дисфункцію і сексуальну дезадаптацію як чинники ризику зривів і рецидивів алкоголізму. Ранню корекцію порушень сексуального здоров'я, ще до розвитку цільової індивідуально-мотиваційної алкоголізації і формування алкогольної залежності, можна розглядати як метод превентивної профілактики алкоголізму.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

Алкоголизм и сексуальная дисгармония супружеской пары. - Харьков: Основа, 1997. - 176 с.

Алкоголизм и нарушение сексуального здоровья. - Харьков: НИФ «Велес», 1996. - 271 с. (в соавт. с И.К. Сосиным, Г.П. Андрухом).

Сексуальная дисгармония супружеской пары при алкоголизме у обоих супругов // Укр. вісник психоневрології. - Харків, 1994. - Вип.3. - С. 74-76.

Сексуальная дисгармония при алкоголизме у женщин // Укр. вісник психоневрології. - Харків, 1994. - Вип. 3. - С. 138-141.

О генезе и течении сексуальной дисгармонии супружеской пары, обусловленной алкоголизмом у мужа // Укр. вісник психоневрології. - Харків, 1994. - Т.3, вип. 1. - С. 233-235.

Социальные и социально-психологические факторы развития супружеской дисгармонии при алкоголизме у мужчин // Укр. вісник психоневрології. - Харків, 1995. - Т.3, вип. 1. - С. 18-20.

Варианты сексуальной дисгармонии супружеской пары при алкоголизме у женщин // Укр. вісник психоневрології. - Харків, 1996. - Т.4, вип. 2 (9). - С. 168-170.

О механизмах развития сексуальной дисгармонии супружеской пары при алкоголизме у женщин // Укр. вісник психоневрології. - Харків, 1996. - Т.4, вип. 4 (11). - С. 168-170.

Особенности полоролевого поведения больных алкоголизмом мужчин и женщин с сексуальными расстройствами // Укр. вісник психоневрології. - Харків, 1998. - Т.6, вип. 1 (16). - С. 34-37.

Сексуальная дисгармония супружеской пары при алкоголизме у женщин // Проблеми екології та медицини. - Полтава, 1998. - Т. 2, №1-2. - С. 53-55.

Сексуальная дисгармония вследствие сексуальной дисфункции у страдающих алкоголизмом мужчин // Проблеми екології та медицини. - Полтава, 1998. - Т. 2, №1-2. - С. 64-67.

Дезадаптивні форми сексуальної дисгармонії подружньої пари за алкоголізму у одного чи обох з подружжя // Вісн. Вінницьк. держ. мед. університету. - Вінниця, 1998. - С. 421-422.

Корекція сексуальної дисгармонії подружньої пари за алкоголізму у одного чи обох з подружжя // Вісн. Вінницьк. держ. мед. університету. - Вінниця, 1998. - С. 423-425.

К проблеме формирования патологической семьи при алкоголизме у одного или обоих супругов // Укр. вісник психоневрології. - Харків, 1998. - Т. 6, вип. 2 (17). - С. 18-21.

Механизмы развития, клиника и коррекция нарушения сексуального здоровья при алкоголизме у мужчин и женщин // Архив клин. и эксперим. медицины. - 1998. - Т. 7, вып. №6. - С. 21-24.

Нарушение сексуального здоровья при семейном алкоголизме // Дерматовенерология, косметология, сексопатология. Научно-практический журнал. - Днепропетровск, 1998. - №1. - С. 124-126.

Нарушения сексуального здоровья и их коррекция: Учебное пособие. - М., 1990. - 64 с. (в соавт. с В.В. Кришталем, Н.К. Агишевой, А.В. Криничанским).

Сексуальная дисгармония, обусловленная психологической и социально-психологической дезадаптацией супругов при алкоголизме одного из супругов // Сексология и андрология. - Киев, 1994. - Вып.2. - С. 49-51.

О дезинформационно-оценочном варианте сексуальной дисгармонии при алкоголизме у одного из супругов // Сексология и андрология. - Киев, 1994. - Вып.2. - С. 52-54.

Размещено на Allbest.ru