Комплексна діагностика травматичних уражень плечового сплетення і периферичних нервів та контроль відновлення їх функцій

Больові синдроми при ураженнях плечового сплетення, клініко-нейрофізіологічні кореляції в динаміці хірургічного лікування

Були проаналізовані зміни нейрофізіологічних показників у зіставленні з вираженістю больового синдрому при травматичних ураженнях плечового сплетення та його наслідках (табл. 2). З 270 обстежених хворих вираженість больового синдрому на рівні 1-4 ступеня (за шкалою 0-5), спостерігалася у 162 (60%) хворих, з них 1-го ступеня (короткочасний біль в руці, який не потребував прийому анальгетиків) - у 38(14%). Невгамовний біль, який робив неможливою рухову активність, порушував сон, не знімався знеболюючими (4 ступінь) частіше супроводжував випадки з прегангліонарним відривом корінців плечового сплетення (9 спостережень, усі з тотальним ушкодженням сплетення). Для майже 25% хворих больовий синдром можна було визначити як фантомно-больовий у деаферентованій кінцівці.

Таблиця 2 - Частота виявлення змін нейрофізіологічних показників у оперованих хворих з травматичним ураженням плечового сплетення і вираженим больовим синдромом

*Примітка: у чисельнику кількість хворих з виявленим порушенням, у знаменнику - кількість обстежених хворих.

Локалізація болю за дерматомами була такою: співпадання з відірваним корінцем - у 50% хворих, кількість залучених дерматомів більше кількості пошкоджених корінців - у 45%, менше - у 5%. Залучення провідникових апаратів шийного відділу спинного мозку виявлялося у 40% хворих з верифікованим відривом шийних корінців, переважали порушення у вигляді гіперрефлексії (32%). Виявлені зміни нейрофізіологічних показників, певною мірою, відображали рівень ураження структур плечового сплетення (табл.2). В переважній більшості випадків невгамовного та сильного болю спостерігалися ВСШП зі зниженою амплітудою та збільшеною латентністю, тобто ознаки органічного ураження сегментарних вегетативних структур верхньої кінцівки. Функціональні проби з емоційним або ортостатичним навантаженням не впливали на показники ВСШП, лише при фізичному навантаженні (здорової кінцівки) були виявлені вірогідні позитивні кореляційні зв'язки із латентним періодом ВСШП (амплітуда не змінювалася). У частини хворих (4 з 9) в атрофічних денервованих м'язах реєстрували періодичні спонтанні розряди за типом “псевдоміотонічних”. Кореляції між амплітудою сенсорного потенціалу нерва та вираженістю больового синдрому при прегангліонарному відриві шийних корінців не було знайдено.

Клініко-нейрофізіологічна діагностика ушкодження периферичних нервів, оцінка ступеня втрати нейромоторної функції як критерію вибору тактики хірургічного лікування

Для диференційованої оцінки показників функції окремих нервів верхньої кінцівки при повному та частковому ураженні на різних рівнях розраховували, по можливості, більше показників, що відображують функцію рухових, чутливих та вегетативних волокон як на рівні ушкодження нерва, так і на сусідніх клінічно інтактних ділянках. Дані градуальної оцінки клінічних симптомів (Шевелев И.Н., 1994; Kline D.G., Hudson A.R.,1995) та результати нейрофізіологічного тестування заносили до карти обстеження оперованого хворого. Для кожного з рівней ураження нерва були отримані статистичні дані, що дозволило аналізувати ефективність проведеного хірургічного лікування за ступенем відновлення нейромоторної функції та протибольовим ефектом.

При дослідженні клініко-нейрофізіологічних критеріїв повної чи часткової втрати нейромоторної функції променевого нерва було обстежено 133 хворих, з них 120 оперованих. Виділяли три рівні пошкодження нерва: проксимальний, середній і дистальний. Критерієм проксимального рівня було порушення функції триголового мяза плеча у поєднанні з паралічем розгиначів кисті і пальців; середнього рівня - плечо-променевого мяза, розгиначів кисті і пальців; дистального рівня - порушення функції ліктьового розгинача кисті, спільного розгинача пальців та розгинача I пальця. При тестуванні функції розгиначів кисті та пальців використовували шестибальну шкалу “М0-М5”. Залежно від рівня ушкодження променевого нерва стимуляцію здійснювали: в надключичній точці, на рівні верхньої та нижньої третини плеча. При пошуку ранніх ознак регенерації нервових стовбурів після операції використовували параневральну стимуляцію та відведення ПД нерва, внутрішньомязову ЕМГ.

За видом оперативного втручання розподілення хворих було таким: невроліз - 68(57%), шов нерва - 32(27%), аутопластика нерва - 20(16%). Систему диференційованої клінічної оцінки було доповнено функціональною оцінкою за такими критеріями: швидкість проведення збудження до контрольного м'яза, діапазон швидкостей проведення нерва (латентний період 20 F-хвиль), амплітуда максимального ПД м'яза, ЕМГ стадія реінервації (подібно до описаної вище для оцінки реінервації після операцій на плечовому сплетенні).

Результати хірургічного лікування за сукупністю клінічних та інструментальних даних аналізували за критеріями: клінічний ступінь відновлення / ступінь відновлення нейромоторної функції. У градуальній оцінці це виглядало так: 1) корисний ступінь відновлення М3 / стадія реінервації ІІІ(+); 2) добре та дуже добре відновлення М4(5) / стадія реінервації ІІІ(+); 3) незадовільне відновлення М2 та нижче / стадія реінервації ІІІ(-) Результати хірургічного лікування ушкоджень променевого нерва подано у табл. 3. Використання запропонованої нами системи оцінок функції нервово-м'язового апарату у кожному конкретному випадку ушкодження променевого нерва дозволило: об'єктивно (кількісно) визначити функціональний стан розгиначів передпліччя, кисті, пальців; контролювати перебіг процесів реінервації на відносно ранніх стадіях; прогнозувати ефективність відновлення; своєчасно визначити тактику подальшою лікування; нарешті, оцінити кінцевий результат лікування. Доцільність такої оцінки безумовна не лише при нейрохірургічному, але й при ортопедичному та реабілітаційному лікуванні.

Таблиця 3 - Клінічна та нейрофізіологічна оцінки результатів хірургічного лікування травматичних ушкоджень променевого нерва

*Примітка: n - кількість спостережень, в дужках відсоток оперованих хворих із відповідним ступенем відновлення.

При проведенні досліджень, які були присвячені вивченню механізмів відновлення нейромоторної функції після мікронейрохірургічного втручання, виявилося, що динаміка показників ВСШП (на долоні і передпліччі) корелює з показниками відновлення функції м'язів. В більшості випадків задовільного і доброго відновлення функції розгиначів кисті і пальців показники проведення збудження постгангліонарними симпатичними волокнами та амплітуди ВСШП знаходилися в межах норми або відповідали ознакам гіперфункції сегментарного вегетативного апарату. Навпаки, при незадовільному відновленні функції променевого нерва і м'язів-розгиначів, особливо при наявності контрактур і вираженого больового синдрому, показники ВСШП, як правило, були знижені.

Такий взаємозв'язок було виявлено в ряді випадків повного та часткового ураження серединного нерва, ліктьового нерва, комбінованих уражень кількох нервів, нервів і судин. Динаміка регенерації рухових, чутливих та вегетативних волокон у післяопераційному періоді при травматичних ушкодженнях периферичних нервів впливала на наявність та вираженість больового синдрому, а також ефективність відновлення нейромоторної функції кінцівки.

Кількісна оцінка відновлення функції периферичного нерва в експерименті

При активуванні репаративного гістогенезу пошкоджених нервів шляхом імплантації ембріональної тканини мозку (III експериментальна група) показники швидкості проведення збудження нервом, ПД нерва, ПД м'яза були вищими, а різниця між ними на оперованій та інтактній кінцівках меншою, ніж в II експериментальній групі (перетин та зшивання нерва), особливо через 8-10 тижнів. У IV експериментальній групі - моделювання ін'єкційного ураження нерва - вірогідно більш тяжкими за даними нейрофізіологічного тестування були ураження нерва при параневральному введенні кордіаміну чи хлориду кальцію, ніж у випадках з ін'єкцією речовини в оточуючі тканини. При зіставленні даних нейрофізіологічних досліджень і результатів гістопатоморфологічного вивчення особливостей регенераторних процесів у експериментальних тварин була виявлена залежніть між кількістю нервових стовбурів, що регенерують, та амплітудою сумарних ПД нерва і м'яза.

В результаті дослідження була розроблена експериментальна модель для вивчення впливу на регенерацію нервових стовбурів поєднання хірургічного лікування з медикаментозними, фізичними та біологічними засобами, зокрема імплантацією ембріональної нервової тканини; отримані дані про те, що використання ембріональної нервової тканини при хірургічному лікуванні сприяє збільшенню швидкості та, можливо, щільності прорастання пучків, підвищенню ефективності відновлення функції ушкодженого нерва.

Результати проведених клінічних та експериментальних досліджень були використані для створення системи диференційованої клініко-нейрофізіологічної градуальної оцінки ефективності хірургічного лікування. Теоретичним підгрунтям такої системи оцінки є розроблена нами концепція умовності клініко-нейрофізіологічної відповідності, яка базується на принципі провідної ролі структурно-функціональної організації сегментарного нервово-м'язового і вегетативного апаратів в розгортанні патогенетичних та саногенетичних процесів у периферичному нерві. Сама структурно-функціональна організація сегментарного апарату в цьому аспекті є складовою багатьох чинників. Перший з них - особливості будови кожного з периферичних нервів, які є 1) еволюційно обумовленими, 2) індивідуальними. Наприклад, подібні за своєю тяжкістю і терміном травми променевого, серединного чи ліктьового нервів на однаковому рівні, при використанні одного способу оперативного втручання, за однакових умов діастазу та натягу волокон (тощо) - відрізнялися не лише за середнім терміном регенерації волокон і реінерваціїї м'язів, але й за кінцевою ефективністю відновлення рухової функції в цілому. Багатопрофільне (з точки зору клінічної нейрофізіології) дослідження дозволило довести це статистично, а запропоновані нами програми обробки клініко-нейрофізіологічних даних - враховувати в кожному клінічному випадку.

Другий чинник - ступінь (тяжкість) пошкодження нервових стовбурів (після операції визначається видом і обсягом оперативного втручання, конкретними умовами, в яких перебувають оточуючі тканини). Третій - термін, що минув з моменту травми або операції. Четвертий - рівень ушкодження. П'ятий - наявність сполучного ураження другого чи двох нервів руки на цьому ж рівні. Шостий - сполучні ураження периферичної та (чи) центральної нервової системи, до цього ж порядку належить стан сегментарних мотонейронів. Слід особливо підкреслити, що питома вага кожного з цих чинників не є абсолютною величиною, їх співвідношення динамічне і змінюється з плином часу.

Концепція умовності клініко-нейрофізіологічної відповідності має на увазі можливість відносного співпадання клініко-неврологічного та нейро-фізіологічного (функціонального) діагнозів в різні терміни після травми і операції. Таким чином, умовність полягає в тому, що роль кожного з чинників, які впливають на поточний стан травмованого нерва, може мати різне значення на етапах лікування. При достатньо високому ступені співпадання клінічних та нейрофізіологічних даних доопераційна діагностика (після операції - оцінка регенерації), як правило, нескладна. Але таких ідеальних варіантів в дослідженому матеріалі було небагато. Тому, чим більше об'єктивної інформації про дійсний стан сегментарного нервово-м'язового і вегетативного апаратів, судин, тканин тощо можна проаналізувати на доопеораційному етапі, тим більше вірогідність вибору дійсно оптимальної тактики лікування. Перспектива використання концепції умовності клініко-нейрофізіологічної відповідності полягає, на наш погляд, в здійсненні клініко-нейрофізіологічного моніторингу, який буде постійно удосконалюватися завдяки широкому впровадженню в медичну практику комп'ютерних технологій, методів експрес-діагностики та прогнозування.

ВИСНОВКИ

1. Запропонована методика комплексної доопераційної клініко-нейрофізіологічної діагностики травматичних уражень плечового сплетення і нервів верхньої кінцівки дозволила удосконалити визначення рівня, характеру і тяжкості ураження корінців шийного відділу спинного мозку, стовбурів і пучків сплетення, рухових, чутливих і вегетативних волокон у складі нервів, уточнити нейрофізіологічні критерії для вибору тактики хірургічного лікування.

2. Впровадження розробленого комплексу нейрофізіологічних методів і критеріїв контролю регенераторних процесів на всіх етапах хірургічного лікування травматичних ушкоджень плечового сплетення та нервів верхньої кінцівки сприяло підвищенню ефективності лікування.

3. Найбільшу діагностичну інформативність при визначенні ступеня травматичного ураження передніх корінців шийного відділу спинного мозку мають показники денерваційного процесу у міотомі, F-хвилі, латентного периоду та потенціалу дії відповідного м'яза верхньої кінцівки; задніх корінців - наявність і латентний період соматосенсорних і дерматомних викликаних потенціалів.

4. При диференціальній діагностиці сполучного ураження плечового сплетення або нервів верхньої кінцівки та шийного відділу спинного мозку найбільш інформативними нейрофізіологічними показниками залучення провідникового апарату спинного мозку є: задніх стовпів - наявність та латентний період соматосенсорних викликаних потенціалів N9,N13,N19; кортико-спінального тракту - реєстрація Н-рефлексу та довголатентних моторних викликаних потенціалів у м'язах кисті; залучення сегментарних мотонейронів - зміни електроміографічних показників потенціалів рухових одиниць за нейрональним типом.

5. В експериментальному дослідженні особливостей регенераторних процесів після зшивання нерва встановлено зв'язок між змінами показників латентного періоду, амплітуди та площі сумарного потенціалу дії м'яза та темпами регенерації нервових волокон і ефективної реінервації м'яза.

6. За результатами вивчення закономірностей структурно-функціональної перебудови сегментарного нервово-м'язового апарату після хірургічного відновлення цілісності нервових стовбурів обгрунтовано виділення чотирьох стадій періоду реінервації: I, II, III(+), III(-) та відповідних градацій клініко-нейрофізіологічних показників, доведена доцільність їх використання для об'єктивної оцінки ефективного відновлення (III(+) стадія), або неефективності хірургічного лікування та несприятливого прогнозу - III(-) стадія.

7. За результатами експериментальних та клінічних досліджень, компютерного аналізу інформативності нейрофізіологічних показників визначено, що найбільшу діагностичну цінність у ранньому післяопераційному періоді мають якісні показники: поява потенціалу дії нерва дистальніше місця операції, потенціалів рухових одиниць, істотне зменшення ознак денервації; у віддаленому періоді - кількісні градації: відновлення амплітуди потенціалу дії м'яза до 45-55% норми, швидкості проведення збудження волокнами нерва до 30-50%, реінервація м'яза до третьої позитивної (III(+)) стадії.

8. Наявність та перебіг больового синдрому при травматичних та компресійно-ішемічних ураженнях нервів кінцівки, значною мірою, залежать від стану постгангліонарних симпатичних волокон, особливо при комбінованому ураженні кількох нервів, нервів і судин, супутньому захворюванні центральної чи периферичної нервової системи, і можуть бути обєктивізовані за допомогою методів реєстрації викликаних симпатичних шкірних потенціалів та електронейрографії; найбільш інформативними є показники латентного періоду та амплітуди викликаних симпатичних потенціалів, латентного періоду сенсорного потенціалу дії нерва.

9. Дослідження стану рухових, чутливих та постгангліонарних симпатичних волокон у складі ушкодженого нерва верхньої кінцівки, пучків і стовбурів плечового сплетення, больової чутливості у відповідних дерматомах, викликаних соматосенсорних, дерматомних та симпатичних шкірних потенціалів дозволяє отримати обєктивну нейрофізіологічну оцінку для диференціації варіантів хронічних невгамовних больових синдромів периферичного походження, їх центрального психовегетативного та периферичного компонентів.

10. Динаміка регенерації рухових, чутливих та вегетативних волокон у післяопераційному періоді при травматичних ушкодженнях периферичних нервів впливає на наявність і вираженість больового синдрому та ефективність відновлення нейромоторної функції; уповільнення регенерації постгангліонарних симпатичних волокон супроводжується посиленням больового синдрому, гальмуванням відновлення рухової функції.

11. Розроблена концепція умовності клініко-нейрофізіологічної відповідності, яка враховує чинники: особливості будови нерва, рівня і тяжкості ушкодження нервових стовбурів, терміну, що минув після травми і оперативного лікування, забезпечує патогенетично обгрунтовані принципи вибору тактики хірургічного та відновного лікування при різних клінічних варіантах травматичних та компресійно-ішемічних уражень нервів верхньої кінцівки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Чеботарьова Л.Л. Застосування електронейроміографічних методів у динамічному контролі відновлення функції периферичних нервів // Український журнал медичної техніки і технології. - 1997. - №3-4. - С. 17-22.

2. Чеботарьова Л.Л. Нейрофізіологічне тестування функції нервових стовбурів в динаміці хірургічного та консервативного лікування ушкоджень периферичних нервів // Вісник наукових досліджень. -1997. -№4-5. - С. 34-38.

3. Чеботарьова Л.Л. Параневральна стимуляція та реєстрація викликаних потенціалів як метод контролю за відновленням функції периферичних нервів у динаміці хірургічного лікування // Бюлетень УАН. -1998. - № 4. - С. 76-80.

4. Чеботарьова Л.Л. Аналіз клініко-електрофізіологічних критеріїв ефективності хірургічного лікування пошкоджень периферичних нервів за допомогою програмного забезпечення // Український журнал медичної техніки і технології. - 1998. - №1-2. - С.54-58.

5. Чеботарьова Л.Л. Комплексна діагностика та диференційно-діагностичні таблиці для визначення характеру, локалізації та ступеня ушкодження нервово-мязового апарату кінцівки // Український вісник психоневрології. -1996. - Т.4, вип.3(10). - С.471-472.

6. Чеботарьова Л.Л. Клініко-нейрофізіологічна оцінка відновлення функції плечового сплетення та периферичних нервів при травматичних та компресійно-ішемічних ураженнях // Бюлетень УАН. - 1998. - № 6. - С. 17-18.

7. Чеботарьова Л.Л. Аналіз викликаних симпатичних шкірних потенціалів // Післярадіаційна енцефалопатія. Експериментальні дослідження та клінічні спостереження / За ред. А.П.Ромоданова. - К. : УНДІНХ, 1993. - С 171-181.

8. Неврологические синдромы остеохондроза / Лиманский Ю.П., Мачерет Е.Л., Ващенко Е.А., Чеботарева Л.Л., Самосюк И.З. - К.: Здоровя,1988. - 160 с.

9. Лиманский Ю.П., Гойденко В.С., Ващенко Е.Н., Чеботарева Л.Л. Рефлексотерапия при вертеброгенных рефлекторных болевых синдромах: Учебное пособие. М.: ЦОЛИУВ, 1986. - 37 с.

10. Чеботарева Л.Л., Самосюк И.З., Шалимова С.И. Рео- и электроэнцефалографический контроль при лечении болевого синдрома остеохондроза шейного отдела позвоночника методом рефлексотерапии // Рефлексотерапия синдромов остеохондроза позвоночника: Сборник научных трудов. - Л.: Ленингр. ГОЛИУВ им.С.М.Кирова, 1984. - С. 48-50.

11. Поповиченко Н.В., Гойденко В.С., Чеботарева Л.Л. Акупунктурная анальгезия (Обзор) // Журн. Невропатологии и психиатрии им. С.С.Корсакова. - 1984. - Вып.5. - С. 774-780.

12. Чеботарьова Л.Л., Страфун С.С. Система клініко-нейрофізіологічних критеріїв оцінки відновлення функції променевого нерва // Український медичний часопис. - 1998. - № 4 (6). - С. 53-58.

13. Цимбалюк В.І., Чеботарьова Л.Л., Страфун С.С., Сапон М.А. Електроміографічні критерії ефективності реінервації після хірургічного лікування хворих із травмою плечового сплетення // Бюлетень УАН. - 1998. - № 4. - С. 87-91.

14. Цимбалюк В.І., Сулій М.М., Лузан Б.М., Носов А.Т., Чеботарьова Л.Л., Атанасов О.М. Експериментальне обгрунтування впливу трансплантації ембріональної нервової тканини на регенерацію пошкоджених периферичних нервів // Вісник наукових досліджень. -1997. -№ 6-7. - С.41-43.

15. Цимбалюк В.І.,Сулій М.М.,Лузан Б.М.,Носов А.Т., Чеботарьова Л.Л., Атанасов О.М. Особливості репаративного гістогенезу периферичних нервів при трансплантації ембріональної нервової тканини // Нові технології в хірургії. - Ужгород, 1997. - С.223-226.

16. Цимбалюк В.І., Третяк І.Б., Чеботарьова Л.Л., Сулій М.М. Інструментальні методи діагностики патології периферійних нервів // Бюлетень Української асоціації нейрохірургів (УАН). - 1996. - Вип. 2. - С. 52-53.

17. Цимбалюк В.І., Третяк І.Б., Хонда О.М., Чеботарьова Л.Л., Каддум Г.М., Ломако Л.О. Діагностика ступеня порушення рухової, чутливої та вегетативної функцій при часткових ушкодженнях периферичних нервів // Український вісник психоневрології. - 1996. - Т.4, вип.3(10). - С.469-470.

18. Чеботарьова Л.Л. Використання клініко-електроміографічних критеріїв нейрометамерної діагностики для диференційованого лікування радикуло- та невропатій верхньої кінцівки // VIII зїзд невропатологів, психіатрів та наркологів Української РСР: Тези доповідей. - Харків, 1990. -Т.1. -С.310-311.

19. Чеботарьова Л.Л. Комплексна нейрофізіологічна діагностика травматичних ушкоджень плечового сплетіння на до- та післяопераційному етапах лікування // 6-й Конгр. Світової федерації українських лікарських товариств: Тези доп. - Одеса, 1996. - С.164.

20. Чеботарева Л.Л. Комплексное электронейромиографическое исследование в диагностике радикуло- и невропатий верхней конечности // Тез. докл. республ. научной конференции “Безмедикаментозные методы купирования хронических болевых синдромов”. - К., 1989. - С. 28-29.

21. Chebotareva L.L. Differential reflexotherapy with regard to electromyography criteria for lesions of segmental neuromuscular apparatus // 3rd World Congr. on Sci. Acupuncture ICMART88. - Praha, 1988. - P.26.

22. Чеботарева Л.Л. Дифференцированное применение рефлексотерапии радикуло- и невропатий верхних конечностей на основании электронейромиографических критериев // Актуальные проблемы рефлексотерапии и традиционной медицины: Тез. докл. VI Всесоюзн. конференции по рефлексотерапии и традиционной медицине. - М., 1990. - Ч.1. - С. 113-114.

23. Чеботарьова Л.Л., Хонда О.М., Третяк І.Б. Використання електроміографії для виявлення ранніх ознак регенерації нерва // Перший зїзд нейрохірургів України: Тези доповідей. - К., 1993. - С. 185-186.

24. Чеботарева Л.Л., Фисталь Э.Я., Солошенко В.В. Особенности поражения периферических нервов при ожогах четвертой степени: клинико-нейрофизиологическое исследование // Бюлетень УАН. -1998. -№ 6. -С. 22-23.

25. Чеботарева Л.Л., Поповиченко Н.В., Черепаха С.И. Влияние электромагнитного излучения миллиметрового диапазона на состояние симпатической иннервации кожи по результатам анализа вызванных кожных симпатических потенциалов (ВСКП) // Фундаментальные и прикладные аспекты применения миллиметрового излучения в медицине: Тез. докл. I Всесоюзн. симпозиума с междунар. участием. - К.: Сов.Мин.УССР, ВНК “Отклик”, 1989. - С. 158-159.

АНОТАЦІЯ

Чеботарьова Л.Л. Комплексна діагностика травматичних уражень плечового сплетення і периферичних нервів та контроль відновлення їх функцій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.05 - нейрохірургія, 14.01.15 - нервові хвороби. - Інститут нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова АМН України, Київ, 1998.

Дисертацію присвячено проблемі удосконалення діагностики та лікування травматичних ушкоджень плечового сплетення і нервів верхньої кінцівки. На основі аналізу результатів клініко-нейрофізіологічного дослідження виділено клінічні варіанти уражень та стадії реінервації, визначено діагностичну інформативність електроміографічних показників на етапах лікування. Встановлено, що структурно-функціональні особливості сегментарного нервово-м'язового та вегетативного апаратів, динаміка регенерації рухових, чутливих і вегетативних волокон впливають на наявність та вираженість больового синдрому, ступінь відновлення нейромоторної функції. Розроблено концепцію умовноcті клініко-нейрофізіологічної відповідності, яка дозволила обгрунтувати новий підхід до вибору тактики лікування. Запропоновано метод комплексної доопераційної діагностики та систему диференційованої градуальної оцінки ефективності лікування травматичних уражень плечового сплетення і нервів верхньої кінцівки. Основні результати роботи знайшли впровадження в нейрохірургічній та неврологічній практиці.

Ключові слова: ушкодження, плечове сплетення, периферичні нерви, больовий синдром, діагностика, електроміографія, регенерація.

АННОТАЦИЯ

Чеботарёва Л.Л. Комплексная диагностика травматических поражений плечевого сплетения и периферических нервов, контроль восстановления их функций. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.05 - нейрохирургия, 14.01.15 - нервные болезни. - Институт нейрохирургии имени академика А.П.Ромоданова АМН Украины, Киев, 1998.

Диссертация посвящена проблеме усовершенствования диагностики и лечения травматических поражений плечевого сплетения и нервов верхней конечности. На основе анализа результатов клинико-нейрофизиологических исследований выделены клинические варианты поражений, стадии реиннервации, определена диагностическая информативность электромиографических показателей на этапах лечения. Установлено, что структурно-функциональные особенности сегментарного нервно-мышечного и вегетативного аппаратов, динамика процессов регенерации двигательных, чувствительных и вегетативных волокон влияют на наличие и выраженность болевого синдрома, степень восстановления нейромоторной функции. Разработана концепция условности клинико-нейрофизиологического соответствия, которая позволила обосновать новый подход к выбору тактики лечения. Предложены метод дооперационной комплексной диагностики и система дифференцированной градуальной оценки эффективности лечения повреждений плечевого сплетения и нервов верхней конечности. Основные результаты работы нашли применение в нейрохирургической и неврологической практике.

Ключевые слова: повреждение, плечевое сплетение, периферические нервы, болевой синдром, диагностика, электромиография, регенерация.

SUMMARY

Chebotareva L.L. Diagnostics complex for the brachial plexus and peripheral nerves injuries and control of their functions recovery. - Manuscript.

Thesis for a doctor degree of medical science by speciality 14.01.05 - neurosurgery, 14.01.15 - nervous diseases. - Romodanov Neurosurgery Institute of Academy of Medical Science of Ukraine, Kyiv, 1998.

The dissertation is devoted to the problem of impovement for diagnostics and treatment of brachial plexus and upper extrimity nerves injuries. Clinical variants and reinnervation stages were defined though analysis of clinical-neurophysiological investigation results; diagnostic informativity of electromyographic criteria on treatment stages was estimated. It is established that pain syndrom appearance and neuromotor function recovery depend on functional pecualirities of the segmentary neuromusculary and autonomous apparatus, as well as regeneration dinamics of the motor, sensitive and autonomous fibers. The proposed concept of the relativity of clinical-neurophysiological correspondence provides new approaches for treatment tactics. Metod of complex pre-operative diagnostics and system of differential gradual estimation for brachial plexus and upper extrimity nerves treatment effectiveness were worked out. The results of the researches are applied in neurosurgery and neurological practice.

Key words: injury, brachial plexus, peripheral nerves, pain syndrom, diagnostics, electromyography, regeneration.

Размещено на Allbest.ru