Бронхіальна астма у дітей пубертатного віку: особливості патогенезу, перебігу і лікування
Дослідження зміни перебігу бронхіальної астми в період статевого дозрівання. Відмінності клініки у хлопчиків і дівчаток, що зумовлені особливостями їх гормонального статусу у пубертаті. Спосіб прогнозування розвитку важкої форми захворювання у дітей.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.11.2013 |
| Размер файла | 107,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
заняття в "астма-школі";
індивідуальне навчання під час відвідування лікаря;
конференції для батьків;
випуск спеціальних допоміжних матеріалів (брошури, проспекти, книги тощо).
Особливе значення мала робота "астма-школи". Програма навчання включала 11 тематичних занять, які стосувалися причин виникнення, механізмів розвитку, клініки, діагностики, контролю за перебігом та ефективністю лікування бронхіальної астми тощо. За період проведення досліджень в "астма-школі" навчалися 87 батьків і 55 дітей. Заняття проводилися у вигляді лекцій, дискусій і практичних тренувань. Перше заняття завжди починалося з короткого анкетного опитування, яке дозволяло нам оцінити рівень знань слухачів про астму. Таке анкетування дуже часто виявляло, що переважна більшість батьків і дітей раніше не отримували належної інформації про клінічні прояви й особливості перебігу бронхіальної астми, не мали поняття про можливість контролю функцій зовнішнього дихання за допомогою пікфлоуметра, вважали недостатньо ефективним медикаментозне лікування і виявляли велике занепокоєння тривалими курсами терапії. Переважна більшість (62,9 %) батьків визнали, що вони з недовірою ставилися до лікуючих лікарів.
Велика увага в роботі "астма-школи" приділялася практичним тренуванням, під час яких відпрацьовувалися певні навички, що дозволяють контролювати перебіг хвороби і правильно проводити лікування. Це, перш за все, стосується оволодіння технікою проведення пікфлоуметрії та формування навиків правильного користування пристроями для інгалювання. У роботі з дітьми максимально використовувалися варіанти навчання у вигляді гри. Це дозволило встановити психологічний контакт з дітьми, вони почували себе зручно, намагалися отримати якнайбільше знань про астму та алергію.
Важливим доповненням до навчальної програми було опрацювання і розповсюдження спеціальних матеріалів (пам'ятки, звернення, наочні посібники, ілюстрації тощо), які сприяли кращому засвоєнню матеріалу.
Суттєвим елементом у роботі було обговорення та аналіз психологічних проблем, з якими може зустрітися хворий у щоденному житті і які іноді істотно впливають на емоційну сферу дитини.
Увесь процес навчання в кінцевому результаті повинен сприяти тому, щоб після закінчення його курсу діти та їх батьки могли самостійно контролювати перебіг хвороби й ефективність лікування. З цією метою вчили слухачів школи вести щоденник, в який заносилися показники пікфлоуметрії, динаміка симптомів астми (кашель, задишка, кількість приступів протягом доби, нічні епізоди бронхоспазму) і ліки, що використовувалися за добу.
Відразу ж після циклу занять оцінювалася ефективність навчальної програми, порівнюючи анкети, заповнені слухачами школи до і після закінчення навчання. На підставі анкетних даних установлено, що 84,5 % слухачів під час навчання суттєво розширили свої знання про сутність бронхіальної астми, зрозуміли потребу тривалого лікування і самоконтролю за його ефективністю.
Багаторічні спостереження провідних алергологів світу доводять, що якість медичної допомоги і рівень знань пацієнта про бронхіальну астму суттєво впливають на її перебіг і прогноз. Нами зроблена спроба з'ясувати вплив наведених вище факторів на перебіг бронхіальної астми у підлітків. Для дослідження було відібрано 80 дітей пубертатного віку, хворих на бронхіальну астму, які знаходилися під постійним динамічним спостереженням протягом року і періодично проходили обстеження на базі Львівської міської дитячої клінічної лікарні. Першу (основну) групу склали 40 підлітків, які отримували адекватну терапію бронхіальної астми, що призначалася з урахуванням ступеня важкості захворювання. Потрібні для лікування знання і навики діти та їх батьки набули під час навчання в "астма-школі". Для порівняння була сформована контрольна група з 40 хворих, які не отримували адекватну тривалу терапію бронхіальної астми. Підлітки цієї групи та їх батьки через різні об'єктивні причини не мали достатньої інформації про особливості цього захворювання, а тому часто порушували режим і правила лікування. В обох групах оцінювали частоту загострень захворювання протягом року та екстрених звертань за медичною допомогою, число госпіталізацій, кількість пропущених днів навчання у школі. Крім цього, вивчались лікарські препарати, що використовувалися для лікування бронхіальної астми у кожній із груп.
У процесі цих досліджень зареєстровано зниження числа госпіталізацій протягом року в основній групі в 1,8 раза, числа екстрених звертань за медичною допомогою - у 2 рази, кількості загострень - в 1,5 раза. Водночас у контрольній групі суттєвого зниження цих показників не виявлено. Підлітки основної групи достовірно рідше порівняно з контрольною групою пропускали шкільні заняття (відповідно (29,8±6,5) дні та (58,5±8,9) дні; р < 0,05). Аналіз частоти застосування різних лікарських препаратів для лікування бронхіальної астми в кожній із груп показав, що у першій (основній) групі для тривалого лікування ширше використовувалися інгаляційні протизапальні препарати: інтал, тайлед, кортикостероїди. Встановлено, що після навчання в "астма-школі" значно зросла кількість хворих, які правильно проводили інгаляційне введення ліків, що безперечно сприяло підвищенню ефективності лікування.
Проведені нами дослідження виявили вплив гормонального статусу в період статевого дозрівання на перебіг бронхіальної астми у підлітків і особливості її клініки залежно від статі. Запропонована в роботі математична модель дала можливість прогнозувати розвиток важкої форми бронхіальної астми у дітей пубертатного віку і вчасно організувати профілактичні заходи. На підставі проведених досліджень розроблена програма тривалого лікування з врахуванням важкості і періоду захворювання, яка разом з навчанням в “астма-школі” дозволила ефективно контролювати перебіг бронхіальної астми і значно поліпшити якість життя підлітків.
Висновки
У пубертатному періоді бронхіальна астма змінює свій перебіг. У 49,1 % дівчаток він погіршується, водночас у більшості хлопчиків (84,2 %) спостерігається клінічне поліпшення. Позитивна динаміка захворювання у хлопчиків, що вступили в період статевого дозрівання, пов'язана з підвищенням тестостерону, який виявляє супресивний вплив на імунну відповідь. Погіршення клінічного перебігу в дівчаток зумовлене гормональним дисбалансом, особливо вираженим у передменструальному періоді і пов'язаним з порушенням співвідношення естрогени/прогестерон. Високий вміст естрогенів виявляє стимуляційний вплив на імунну відповідь і робить організм дівчинки особливо вразливим до дії тригерних факторів.
Тригерними факторами у дітей пубертатного віку найчастіше виступають алергени (70,0 %), ГРВІ (64,0 %), надмірні фізичні (66,6 %) й емоційні (10,0 %) навантаження, метеофактори (50,0 %), гормональний дисбаланс у передменструальному періоді (у 85,9 % дівчаток).
Особливості імунного статусу у дітей пубертатного віку сприяють зростанню частоти гострих респіраторних вірусних інфекцій, що, в свою чергу, негативно впливає на перебіг бронхіальної астми.
У переважної більшості (62,6 %) підлітків, хворих на бронхіальну астму, спостерігаються істероїдні риси характеру: демонстративність у висловлюваннях, інтонаціях і поведінці, егоцентризм; вони дуже емоційні і надзвичайно вразливі. Така емоційна лабільність сприяє погіршенню перебігу хвороби у дітей цієї вікової групи.
У дітей пубертатного віку, хворих на бронхіальну астму, часто виявляються імунологічні маркери атопії: підвищення імунорегуляторного індексу (60,5 % випадків), високий рівень загального (62,0 %) і специфічного (87,6 %) IgE.
Зміни гормонального статусу у дітей пубертатного віку, хворих на брон-хіальну астму, залежать від важкості перебігу, тривалості і періоду захворювання. У випадку легкого і середньоважкого перебігу хвороби гормональні зрушення реєструються лише у приступному періоді і повністю нормалізуються у періоді ремісії. На фоні важкого перебігу хвороби виявляються зміни у міжприступному періоді, які проявляються пригніченням функції кори надниркових залоз (зниження кортизолу) у 2,1 % випадків і підсиленням функціональної активності щитовидної залози (підвищення тироксину) у 12,6 % випадків.
Для проведення базисної терапії бронхіальної астми середньої важкості у дітей пубертатного віку перевагу доцільно надавати призначенню тайледу, який виявляється ефективним у 95,5 % випадків.
Комбінована терапія з призначенням середніх доз інгаляційних глюкокортикостероїдів (400-600 мкг на добу за бекотидом) в поєднанні з пролонгованими 2-агоністами (серевент) або пролонгованими препаратами теофіліну дає змогу контролювати важку форму бронхіальної астми у 85,0 % випадків без підвищення дози інгаляційних стероїдів.
Рішення про тривалу терапію бронхіальної астми у дітей пубертатного віку системними стероїдами повинно прийматися на підставі оцінки клінічного перебігу хвороби, ефективності терапії інгаляційними стероїдами і результатів дослідження функції кори надниркових залоз. Зниження рівня кортизолу в крові в міжприступному періоді нижче вікових нормативних коливань треба розглядати як показання до такого лікування.
Гормональна залежність розвивається у 0,7 % дітей пубертатного віку, хворих на бронхіальну астму, що, очевидно, пов'язано, насамперед, з генетично детермінованим зниженням клітинної чутливості до глюкокортикостероїдів і порушенням функції системи гіпоталамус-гіпофіз-надниркові залози.
Лікування приступу бронхіальної астми у підлітків в умовах спеціалізованого стаціонару повинно включати як препарати другого ряду системні глюкокортикоїди всередину з розрахунку 0,25-1,0 мг/кг за преднізолоном протягом 1-2 днів і надалі інгаляційні стероїди коротким курсом до 5-7 днів.
Запропонована програма тривалої терапії бронхіальної астми та навчання підлітків в "астма-школі" дозволяють знизити протягом року число госпіталізацій у 1,8 раза, число екстрених звертань за медичною допомогою у 2 рази і суттєво зменшити кількість пропущених днів навчання у школі.
Практичні рекомендації
Для індивідуального прогнозування перебігу бронхіальної астми у дітей пубертатного віку доцільно користуватися запропонованою нами регресійною моделлю розвитку важкої форми захворювання.
Для оцінки важкості перебігу бронхіальної астми у підлітків треба користуватися розробленими нами чіткими критеріями, які включають частоту, вираженість і тривалість приступів захворювання, реакцію на терапію бронходилятаторами і стан хворого в міжприступному періоді.
Програма тривалого лікування бронхіальної астми у підлітків повинна розроблятися відповідно до важкості захворювання і базуватися на призначенні інгаляційних протизапальних препаратів. Підбір оптимального дозування і режиму прийому цих медикаментів повинен проводитися на підставі оцінки об'єктивного стану пацієнта, показників функцій органів зовнішнього дихання, щоденного моніторингу пікфлоуметрії і аналізу потреби у бронходилятаторах.
Показанням до призначення тайледу треба вважати середньоважку форму захворювання. У лікуванні важкої форми бронхіальної астми у дітей пубертатного віку перевагу слід надавати призначенню середніх доз інгаляційних стероїдів (400-600 мкг в добу за бекотидом), іноді у поєднанні з пролонгованими 2_агоністами (серевент) або пролонгованими препаратами теофіліну.
Лікування приступу бронхіальної астми у підлітків слід починати з призначення інгаляційних 2-агоністів. Препаратами другого ряду в умовах спеціалізованого стаціонару повинні бути пероральні глюкокортикоїди з розрахунку 0,25-1,0 мг/кг за преднізолоном, які дають 1-2 дні, і надалі переходять на інгаляційні стероїди коротким курсом до 5-7 днів.
Контроль за перебігом хвороби і лікуванням треба здійснювати пікфлоуметром з проведенням щоденного моніторингу.
Для підвищення ефективності лікування бронхіальної астми при алергологічних відділеннях необхідно створювати “астма-школу” і використовувати запропоновану нами програму навчання підлітків і їх батьків.
Список опублікованих наукових праць за темою дисертації
Беш Л.В. Бронхіальна астма у підлітків. Львів: Атлас, 1998. - 176 с.
Беш Л.В. Якщо у Вашої дитини бронхіальна астма. - Львів: Поллі, 1998. - 36 с.
Беш Л.В. Сучасні аспекти лікування бронхіальної астми у дітей (огляд літератури) // Медицина світу. - 1997. - Т 2, № 3. - С. 126-129.
Беш Л.В. Вплив навчання в "астма-школі" і ступінчастої терапії захворювання на перебіг бронхіальної астми у дітей пубертатного віку // Імунологія та алергологія. - 1998. - № 4. - С. 90-92.
Беш Л.В. Оцінка імунного статусу у дітей пубертатного віку, хворих на бронхіальну астму // Експериментальна і клінічна фізіологія і біохімія. - 1998. - № 3/4. - С. 138-141.
Беш Л.В. Алгоритм лікування приступу бронхіальної астми у дітей пубертатного віку // Український пульмонологічний журнал. - 1999. - № 1. - С. 44-46.
Беш Л.В. Визначення алергеноспецифічних імуноглобулінів Е в діагностиці атопічної бронхіальної астми у дітей // Практична медицина. - 1999. - № 1/2. - С. 32-34.
Беш Л.В. Досвід організації і роботи астма-школи у м. Львові // Вісник проблем біології і медицини. - 1999. - № 6. - С. 115-118.
Беш Л.В. Застосування інгаляційних протизапальних препаратів для тривалого лікування дітей пубертатного віку з бронхіальною астмою // Український медичний часопис. - 1999. - № 1/2. - С. 117-120.
Беш Л.В. Супутня патологія у підлітків, хворих на бронхіальну астму // Експериментальна і клінічна фізіологія і біохімія. - 1999. - № 1. - С. 81-84.
Беш Л.В. Аналіз інформаційної цінності деяких факторів у прогнозуванні важкої форми бронхіальної астми у підлітків// Лікарська справа. - 1999. - № 3. - С. 103-106.
Беш Л.В. Аналіз факторів, що зумовлюють виникнення бронхіальної астми у дітей // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки і практики: Зб. наук. статей, вип. 3. - Запоріжжя, 1999. - С. 155-159.
Беш Л.В. Вплив тригерних факторів на перебіг бронхіальної астми у дітей пубертатного віку // Практична медицина. - 1999. - № 3/4. - С. 17-21.
Беш Л.В. Особливості клініки бронхіальної астми у дітей пубертатного віку // Український пульмонологічний журнал. - 1999._ № 3._ С. 30-32.
Беш Л.В. Використання глюкокортикостероїдів для базисної терапії бронхіальної астми у підлітків. - Ліки України. - 1999. - № 5. - С. 59-61.
Беш Л.В., Ласиця О.І. Актуальні аспекти етіопатогенезу бронхіальної астми у дітей // Український пульмонологічній журнал. - 1996. - № 3. - С. 15-18.
Булак Г.В., Беш Л.В. Проблема диференціальної діагностики різних форм бронхіальної астми у дітей // Acta medica Leopoliensia. - 1995. - № 1. - С. 77-80.
Ласиця О.І., Беш Л.В. Особливості фармакотерапії бронхіальної астми у підлітків // Фармакологічний вісник._ 1999._ № 3._ С. 27-31.
Беш Л.В., Баб'як Л.І., Микитин Я.М., Табака Я.М. Особливості еволюції алергічного фону у дітей // Актуальні проблеми захворювань дитячого віку. - Львів: Ескулап, 1995. - С. 3.
Беш Л.В., Білинська О.А. Вивчення етіології алергії з використанням різних методів тестування in vitro // Актуальные вопросы дерматовенерологии: Научно-практ. сб. ст. - Днепропетровск; Хмельницкий, 1997. - С. 83.
Стахняк О.В., Єфімова С.В., Беш Л.В. Аналіз частоти і структури алергічних захворювань дихальних шляхів у дітей // Актуальні проблеми захворювань дитячого віку. - Львів: Ескулап, 1995. - С. 28-30.
Няньковський С.Л., Беш Л.В. Щоб Ваша дитина була здоровою. - Львів, 1994. - 47 с.
Беш Л.В. Шляхи вдосконалення реабілітаційного лікування дітей дошкільного віку, які хворіють на бронхіальну астму // Тези пленуму дитячих лікарів України. - Тернопіль, 1995. - С. 14.
Ткаченко С.К., Ткаченко Є.Г., Беш Л.В. Дієтотерапія алергічних захворювань у дітей // Тези доповідей IX з'їзду дитячих лікарів України. - Одеса, 1993. - С. 207-208.
Беш Л.В. Якщо у дитини бронхіальна астма // Аптека Галицька. - 1999. - № 10. - С. 12-13.
Besh L., Tkachenko S. Age peculiarities of atopic allergic background forming in children // 9th Іnternational Сongress of Immunology. - San-Francisco, California. - 1995. - S. 1175.
Besh L. Bronchial asthma in adolescents. Peculiarities of duration and treatment // The international Journal of Tuberculosis and Lung disease. - 1997. - № 5, Supplement. - S. 33.
Размещено на Allbest
...Подобные документы
Особливості невербальної поведінки дітей, хворих на бронхіальну астму, і їх взаємозв'язок з клініко-імунологічними характеристиками захворювання. Оцінка змін рівнів гормонів гіпофізарно-надниркової осі. Виявлення особливостей динаміки ендорфіну у дітей.
автореферат [35,0 K], добавлен 09.03.2009Аналіз клінічно-параклінічної ефективності профілактичної терапії дітей, хворих на тяжку бронхіальну астму. Зменшення частоти неконтрольованого перебігу тяжкої бронхіальної астми. Гіперсприйнятливість дихальних шляхів за показником лабільності бронхів.
статья [226,3 K], добавлен 31.08.2017Форми бронхіальної астми у дітей, її етіологія та патогенез, клінічні прояви і діагностика. Обгрунтування застосування танцювальної терапії та методики Стрельникової в реабілітації хворих дітей. Аналіз ефективності корекційної програми в умовах санаторію.
курсовая работа [231,9 K], добавлен 17.10.2012Прояви бронхіальної астми. Етапи розвитку, форми та ступені тяжкості захворювання. Реабілітаційна програма, дані обстеження. Особливості фізіотерапії бронхіальної астми. Лікувальна гімнастика, приблизний комплекс вправ. Оцінка ступеню відновлення хворого.
контрольная работа [38,3 K], добавлен 27.09.2014Розвиток, патогенетичні ланки, класифікація, клінічні особливості бронхіальної астми в дітей. Алгоритм терапії астматичного нападу. Класифікація та сучасні терапевтичні підходи до лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки у дітей.
реферат [240,3 K], добавлен 12.07.2010Ступенева терапія з урахуванням тяжкості захворювання як метод лікування бронхіальної астми. Дослідження ролі ацетиляторних механізмів, що характеризують особливості другої фази системи біотрансформації ксенобіотиків у розвитку цього захворювання.
статья [11,5 K], добавлен 31.08.2017Психологічні особливості дітей, хворих на бронхіальну астму і методи психологічної допомоги. Методика фізичної реабілітації дітей, хворих на бронхіальну астму. Вплив спеціальної освітньої програми на перебіг захворювання та ефективність лікування.
автореферат [59,2 K], добавлен 09.03.2009Особливості клінічного перебігу захворювання, функціонального стану імунної і ендокринної систем у хворих на бронхіальну астму з різним ступенем важкості, давності і фази захворювання у взаємозв’язку з особливостями формування бронхіальної обструкції.
автореферат [66,4 K], добавлен 21.03.2009Вивчення особливостей хронічного катарального гінгівіту в дітей, які мешкають на нітратно забруднених територіях. Оцінка клінічної картини захворювання та стану показників прооксидантно-антиоксидантної рівноваги ротової рідини дітей, методи лікування.
автореферат [63,5 K], добавлен 06.04.2009Проблема ранньої діагностики генералізованого пародонтиту, ефективні заходи з його профілактики та лікування. Екзо- та ендогенні чинники і пускові механізми, антигени систем крові та роль спадкових, імунних, мікробних чинників у перебігу захворювання.
автореферат [141,9 K], добавлен 07.04.2009Розгляд літературних даних з висвітлення питань етіології, патогенезу, клініки і лікування розсіяного склерозу на сучасному етапі. Дослідження та характеристика клінічних особливостей перебігу розсіяного склерозу, підходів до призначення імуноглобулінів.
статья [23,7 K], добавлен 31.08.2017Епідеміологічна ситуація в Україні і світі. Шляхи проникнення мікобактерій в організм людини, протікання хвороби. Особливості перебігу захворювання у дітей. Діагностика, профілактика і лікування туберкульозу. Народна медицина проти туберкульозу.
реферат [24,7 K], добавлен 28.11.2007Порушення вуглеводного обміну, діагностична й прогностична роль глікозильованого гемоглобіну у хворих на ІМ із супутнім ЦД 2 типу. Особливостей клінічного перебігу ІМ, поєднаного із ЦД 2 типу, найбільш значущі прогностичні фактори їх виникнення.
автореферат [1,3 M], добавлен 11.04.2009Загальна характеристика дитячої пневмонії. Роль фармакоекономічних аспектів лікування. Захворювання дітей на пневмонію в Україні, сучасні методи її лікування. Аналіз фармацевтичних засобів на ринку України, рекомендованих для лікування пневмонії у дітей.
дипломная работа [922,7 K], добавлен 27.05.2010Епідеміологія, поширеність, особливості клінічного перебігу та комплексне лікування дітей з гнійною хірургічною інфекцією кісток і суглобів шляхом удосконалення методів хірургічної санації патологічного вогнища інфекції. Загальні результати лікування.
автореферат [57,2 K], добавлен 19.03.2009Шизофренія як хвороба, її епідеміологія, клінічні прояви і види. Зміни особистості при шизофренії, суїцидальні розлади. Аналіз причин виникнення, прояву та перебігу захворювання на шизофренію, діагностика захворювання за даними спостереження за хворими.
дипломная работа [170,0 K], добавлен 16.09.2010Вивчення частоти виникнення гломерулонефриту серед пацієнтів з СН. Особливості перебігу і структурно-функціональних змін серцево-судинної системи і нирок у хворих на СН з супутнім гломерулонефритом. Ліпідний обмін і антиоксидантий захист у хворих на СН.
автореферат [67,0 K], добавлен 07.04.2009Критерії проведення раціональної фармакотерапії порушень вуглеводного обміну. Спосіб корекції гіпертригліцеридемії у хворих на інфаркт міокарда з порушеною функцією печінки. Особливості порушення вуглеводного обміну. Стан ліпідного обміну у хворих.
автореферат [948,3 K], добавлен 21.03.2009- Хронічний неспецифічний, клінічний перебіг, класифікація, критерії діагностики та принципи лікування
Хронічні захворювання травної системи у дітей. Функціональні та органічні захворювання шлунка та кишечника у дітей. Підвищення ефективності діагностики, створення клініко-морфологічної класифікації принципів профілактики і лікування ХННК у дітей.
автореферат [105,9 K], добавлен 12.04.2009 Особливості структури та розвитку сечової системи у дітей перших років життя, схильність до розвитку мікробно-запальних захворювань. Методика дослідження органів сечової системи в дітей, симптоматика їх ураження. Захворювання ендокринної системи.
реферат [21,4 K], добавлен 12.07.2010
