Епідеміологія та соматичні ефекти екологічнозалежних захворювань

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Київська медична академія післядипломної освіти

імені П. Л. Шупика

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Епідеміологія та соматичні ефекти екологічнозалежних захворювань

Горленко Олеся Михайлівна

Київ - 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Ужгородському державному університеті

Міністерства освіти України

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор

Ганич Оксана Миколаївна,

медичний факультет Ужгородського

державного університету Міністерства освіти України, професор кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, директор Науково-дослідного інституту фітотерапії

Офіційні опоненти:

1. Доктор медичних наук, професор П'ятак Олесь Авдійович, Науковий центр радіаційної медицини АМН України, заступник директора з наукової роботи

2. Доктор медичних наук, професор Нетяженко Василь Захарович, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Міністерства охорони здоров'я України, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб

3. Доктор медичних наук, професор Коваленко Володимир Миколайович, Український науково-дослідний інститут кардіології імені М. Д. Стражеско Академії медичних наук України, директор

Провідна установа - Івано-Франківська державна медична академія

Міністерства охорони здоров'я України, кафедра факультетської терапії, місто Івано-Франківськ

Захист дисертації відбудеться "16" червня 1999 р. о 11 год на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.01 при Київській медичній академіії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика Міністерства охорони здоров'я України (254112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9, ауд.3).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці при Київській медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика Міністерства охорони здоров'я України (254112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9)

Автореферат розісланий "15 " травня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук, доцент О. І. Романенко

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. Людина як біологічний вид в епоху науково-технічної революції, а особливо під впливом іонізуючого випромінювання внаслідок аварій на атомних електричних станціях, зазнає потужної, тривалої, різноманітної дії численних факторів зовнішнього, а також внутрішнього середовища. Це впливає на реактивність організму, імунні механізми захисту, реакції різних відділів нервової системи, на взаємовідносини організму людини з мікроорганізмами і різними лікарськими препаратами. Виникають невідомі раніше особливості протікання і проявів різних захворювань, з'являються нові варіанти їх протікання, нові синдроми, розвиваються явища модифікованого патоморфозу.

Вивчення впливу екології на організм людини особливо актуальне, оскільки дає можливість розробити науково обгрунтовані раціони харчування та методики оптимального оздоровлення широких верств населення з врахуванням соціально-економічних та екологічних особливостей регіонів їх проживання.

Для вдосконалення організації системи оздоровлення населення України велике значення мають епідеміологічні дослідження, вивчення епідеміології і особливостей клінічного протікання хронічних захворювань в різних регіонах України та порівняльна оцінка поширюваності цих захворювань, клініко-епідеміологічна характеристика найбільш характерних захворювань, індукованих іонізуючим випромінюванням внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Тому вивчення епідеміології та соматичних ефектів екологічно залежних порушень, що є темою даної дисертації, є надзвичайно актуальним не тільки для населення України, а й для всього людства в цілому.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертація виконана в рамках таких державних науково-технічних програм, які виконувались Науково-дослідним інститутом фітотерапії Ужгородського державного університету:

програма 01.02.0 "Створення, вивчення та впровадження в практику охорони здоров'я нових гостро необхідних лікарських засобів" (ДНТП-141, номер держреєстрації 0193U019616);

програма 01.09.05 "Нові фізико-технічні методи діагностики та корекції порушень діяльності організму на клітинному та субклітинному рівнях" (номер держреєстрації 0196U003271);

Українська державна програма ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (розділ 3.1 "Охорона здоров'я населення від наслідків аварії на ЧАЕС"; номер держреєстрації 0194U031541);

програма "Дослідження патофізіології променевого ураження шлунково-кишкового тракту та розробка профілактичних і лікувальних антипроменевих засобів" (номер держреєстрації 0193U019653);

програма "Програма розробка наукової концепції оздоровлення населення з гастроентерологічними захворюваннями, викликаними впливом іонізуючого випромінювання" (номер держреєстрації 0196U017267).

Мета і задачі дослідження

Метою представленої роботи були розробка та реалізація програми епідеміологічних досліджень для вивчення та аналізу динаміки захворюваності у ліквідаторів аварії на ЧАЕС у залежності від екологічних факторів географічних регіонів (Сумська область, Кіровоградська область, Закарпатська область), віку, отриманої дози опромінення; проспективне спостереження за дослідним контингентом протягом 1986-1998 р. р. для виявлення закономірностей розвитку соматичних ефектів та знаходження оптимальних методів оздоровлення та профілактики.

Для реалізації мети роботи необхідно було вирішити наступні задачі:

1. Вивчення на основі щорічних профілактичних оглядів ліквідаторів аварії на ЧАЕС епідеміологічних показників захворюваності, установлення факторів ризику, вивчення виникнення та розвитку соматичних ефектів з інтерпретацією можливих закономірностей та наукове обгрунтування їх профілактики. соматичний опромінення ліквідатор оздоровлення

2. Виявлення залежності виникнення та розвитку соматичних ефектів від дози опромінення, вікового цензу та екологічних факторів у ліквідаторів аварії на ЧАЕС.

3. Аналіз латентного періоду розвитку захворювань у досліджуваного контингенту ліквідаторів аварії на ЧАЕС.

4. Розробка реабілітаційних заходів профілактики та оздоровлення ліквідаторів аварії на ЧАЕС з використання натуропатичних методів лікування з врахуванням особливостей кожного з досліджуваних географічних регіонів України.

5. Впровадження програми оздоровлення ліквідаторів аварії на ЧАЕС в практику закладів охорони здоров'я.

Наукова новизна одержаних результатів

1. Вперше розроблена програма епідеміологічних досліджень захворюваності, викликаної іонізуючим випромінюванням внаслідок аварії на Чорнобильській атомній елекстростанції. Програма досліджень реалізована в трьох регіонах України: Кіровоградська область, Сумська область, Закарпатська область. Проведені епідеміологічні дослідження з високим ступенем достовірності показали поширеність захворювань різного плану: патологію систем органів травлення, патологію органів дихання, серцево-судинної системи, системи сполучної та кісткової тканини, сечовидільної та ендокринної системи, зокрема вегето-судинної дистонії. Порівняння поширюваності захворювань у досліджених групах засвідчило негативний вплив малих доз іонізуючого випромінювання у віддалені терміни на всі системи організму людини з різними кількісними характеристиками поширюваності захворювань ліквідаторів в порівнянні з неліквідаторами. Проведена комплексна порівняльна оцінка первинної соматичної захворюваності та латентного періоду виникнення захворювань досліджуваних регіонів.

2. Знайдено функціональну залежність соматичних захворювань від віку і дози опромінення (на інтервалі доз [10 сЗв; 25 сЗв]). Ця залежність описується квадратичною функцією з індивідуальними значеннями коефіцієнтів для кожної нозології та кожного регіону з абсцисами вершин парабол в точках 10 сЗв або 20 сЗв в залежності від нозології та віку.

3. Вперше встановлено, що під впливом іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС характерний широкий поліморфізм захворювань, часто повторне виникнення раніше зниклих симптомів, затяжне протікання відновних процесів, повільна компенсація порушених функцій. Клінічно підтверджено на основі даних 2243 ліквідаторів аварії на ЧАЕС, що сумарна дія радіації на організм людини є багатофакторною, а динаміка зміни кожного показника являє собою стохастичний процес з індивідуальними особливостями зміни кожного показника. Виявлено у ліквідаторів аварії на ЧАЕС дисбаланс між альтераційними змінами та лімітуючими їх розвиток сануючими процесами, що індукує нестійкий хронічно патологічний стан, який відповідає захворюванням поєднаної патології різних систем організму.

4. Вперше реалізовано моніторінг клініко-гематологічних та імунологічних показників ліквідаторів аварії на ЧАЕС у Кіровоградській області. Результати еритропоезу, лейкопоезу та клітинного і гуморального імунітету виявляють патологію на різних рівнях кровотворення та функціювання імунної системи (Т- і В-ланок імунітету) з ризиком розвитку імунодефіцитних станів.

5. У Кіровоградській області вперше виявлені у ліквідаторів аварії на ЧАЕС на основі поєднананої патології атеросклерозу та органів травлення показано, що під впливом іонізуючого випромінювання порушується Na-Li-протитранспорт, що свідчить про зміни структурного стану мембран еритроцитів.

6. У ліквідаторів аварії на ЧАЕС, у яких виникли соматичні захворювання, вперше виявлені порушення гомеостазу організму (ліпідного, білкового, ферментного, пігментного, коагуляційного, імунного, вітамінного, мінерального тощо).

7. Вперше розроблена математична модель антинуклідної імунної відповіді. Для застовування моделі в клінічній практиці з метою адекватного лікування осіб, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання, розглянуті частинні випадки моделі: клітинна антинуклідна імунна відповідь організму людини, гуморальна антинуклідна імунна відповідь організму людини. Встановлено умови стійкої рівноваги здорового організму. Показано, що стійкість здорового організму при відповіді тільки Т-системи імунітету гарантує його стійкість і при сумісній Т-В-відповіді, що в свою чергу вказує: а) на провідну роль Т-системи імунітету в антинуклідному захисті; б) в умовах В-імунодефіцитного стану Т-система імунітету здатна забезпечити існування імунологічного бар'єру до радіонуклідів; в) відключення кілерної функції Т-системи імунітету може сприяти виздоровленню; г) з точки зору стійкості здорового організму протікання захворювання в умовах нормальної гуморальної відповіді і Т-імунітету (повна блокада Т-системи або кілерна недостатність) однакове; д) В-система імунітету здатна забезпечити імунологічний бар'єр до радіонуклідів в умовах повної блокади Т-системи імунітету.

8. Розроблена нова ефективна методика поєднаної базової потрійної терапії з фітотерапією лікування виразкової хвороби.

9. Розроблена експертна комп'ютерна система автоматичного встановлення діагнозу, прогнозування розвитку патологічного стану та вибору оптимального лікування.

10. Вперше розроблено на основі екологічно чистих лікарських рослин нову біологічну добавку, чай "Кратефіт", дозволену для використання Головним санітарним управлінням Міністерства охорони здоров'я України (висновок УНДІ харчування №256 від 03. 03. 1993; висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи №5. 08. 07/801 від 26.03.1998).

11. У ліквідаторів аварії на ЧАЕС Кіровоградської області, Сумської області, Закарпатської області вперше вивчені зміни перекисного окислення ліпідів, ліпідного обміну та гуморального імунітету при хронічному гепатиті, цирозі печінки, захворюваннях серцево-судинної системи та показана можливість ефективної їх корекції комплексами на основі біодобавки, чаю "Кратефіт".

12. Вивчена ефективність по виведенню з організму людини стронцію соками фруктів та овочів.

Практичне значення одержаних результатів

1. На основі проспективного спостереження протягом 1986-1998 р. р. встановлено особливості залежності частоти захворювання від дози опромінення на інтервалі доз опромінення [10 сЗв; 25 сЗв] у всіх вікових категоріях обстежених ліквідаторів аварії на ЧАЕС - жителів Кіровоградської, Сумської та Закарпатської областей; показано, що дана залежність описується квадратичною функцією виду y=ax2 +bx + c (a > 0), де коефіцієнти a, b, c індивідуальні для кожної вікової категорії та категорії всіх обстежених.

2. Проаналізовано латентний період виникнення захворювання по кожному з досліджених регіонів, який являє собою коливання змінної амплітуди та змінної кругової частоти.

3. Виявлено, що під впливом іонізуючого випромінювання найбільш вразливими є травна система, система дихання, кістково-м'язева система, вегето-судинна дистонія, серцево-судинна система з різним переважанням в залежності від регіону.

4. Соматичні захворювання мають затяжний характер протікання. Механізми прогресування захворювання набувають нових, якісно відмінних форм, причому перебіг захворювань у ліквідаторів аварії на ЧАЕС суттєво відрізняється від перебігу аналогічних захворювань у людей, які не зазнали іонізуючого випромінювання, і залежить від екологічних факторів різних географічних регіонів.

5. Встановлені домінуючі фактори виникнення соматичних захворювань.

6. Здійснено моніторінг клініко-гематологічних та імунологіч-них показників ліквідаторів аварії на ЧАЕС.

7. У ліквідаторів аварії на ЧАЕС, у яких виникли соматичні захворювання, виявлені порушення гомеостазу організму (ліпідного, білкового, ферментного, пігментного, коагуляційного, імунного, вітамінного, мінерального тощо).

8. Вивчено розлади периферійної крові, індуковані іонізуючим випромінюванням та встановлені інформативні компоненти градієнта вектора показників периферійної крові як одного з механізмів виникнення соматичних захворювань.

9. Розроблено на основі екологічно чистих лікарськиих рослин нову біологічну добавку, чай "Кратефіт", проведено експериментальне та клінічне дослідження чаю "Кратефіт", проведено санітарно-гігієнічну експертизу Головним санітарним управлінням Міні-стерства охорони здоров'я України.

10. Запропоновані нові фітотерапевтичні методики та методики комплексного лікування (з включенням біологічно активної добавки, чаю "Кратефіт") екологічно залежних порушень та клінічно підтверджена їх ефективність при масовому оздоровленні ліквідато-рів аварії на ЧАЕС в Ківоградській, Сумській та Закарпатській областях.

11. Розроблена математична модель антинуклідної імунної відповіді, яка відтворює всі чотири форми захворювання: субклінічну, гостру з виздоровленням, хронічну і летальну. Модель включає умову стійкості стану людського організму і дає можливість призначення адекватного лікування.

12. Розроблена комп'ютерна програма діагностики захворювань на основі багатофакторного аналізу.

Результати дослідження використовуються в навчально-педагогічному процесі на кафедрі пропедевтики внутрішніх хвороб Ужгородського державного університету. Матеріали дисертаційної роботи впроваджено (з оформленням Актів впровадження) в клінічну практику Закарпатського обласного клінічного гастроентерологічного диспансеру та Ужгородської центральної клінічної міської лікарні, санаторіїв та санаторіїв-профілакторіїв об'єднання "Закар-паткурорт", Куземенського фітоцентру Охтирського району Сумської області, Новоукраїнської центральної районної лікарні Кіровоградської області.

Особистий внесок здобувача

Автор особисто зробив підбір теми, визначив мету і завдання роботи, проводив підбір дослідного контингенту, розробив епіде-міологічну програму обстеження ліквідаторів аварії на ЧАЕС і здійснив її в трьох географічних регіонах України (Сумська область, Кіровоградська область, Закарпатська область) з наступним аналізом даних клініко-лабораторних та інструментальних методів досліджень та розробкою відповідних лікувально-профілактичних заходів, брав участь в обговоренні експериментальних досліджень та апробації розробленого Науково-дослідним інститутом фітотерапії Ужгородського державного університету біологічно активної добавки, чаю "Кратефіт", розробив схеми фітотерапевтичного лікування при соматичній патології. Впровадив розроблені методики в лікувально-профілактичні заклади.

Апробація результатів дисертації

Основні результати досліджень доповідались і обговорювались на щорічних підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу медичного факультету Ужгородського держуніверситету в 1992-1998 роках; на постійно діючих семінарах Науково-дослідного інституту фітотерапії Ужгородського державного університету; на постійно діючих семінарах кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб Ужгородського державного університету; на постійно діючих терапевтичних товариствах Закарпатської області, на постійно діючих товариствах гастроентерологів Закарпатської області, на клінічних конференціях Управління охорони здоров'я Закарпатської області, на Першій школі-семінарі гастроентерологів України (курорт Карпати, 1994); на XXIV чеському і словацькому конгресі з міжнародною участю (Bardejovske Kupele, 1993); на Гепатобіліарній школі (Любляна, 1995); на 25-ому чеському і словацькому гастроентерологічному конгресі (Градець Кралове, 1995); на симпозіумі "Актуальні питання реабілітації гастроентерологічних хворих" (Чернівці, 1996); на конференції, присвяченій 20-річчю Ужгородської відділкової клінічної лікарні (Ужгород, 1996); на науково-практичній конференції "Віддалені наслідки опромінення в імунній та гемопоетичній системах" (Київ, 1996); на Українській науково-практичній конференції "Можливості використання спіруліни при лікуванні гастроентерологічних захворювань" (Мукачево, 1995), на з'їзді гастроентерологів Закарпаття (Хуст, 1998).

Публікації

По темі дисертації опубліковано 26 друкованих робіт, з них основним автором - 13 публікацій, у тому числі - 1 монографія.

Обсяг та структура дисертації

Рукопис викладений на 351 сторінках набраного комп'ютерним способом тексту, включаючи таблиць - 90, рисунків - 197. Дисертація містить вступ, 5 глав (огляд літератури, матеріали і методи досліджень, результати власних спостережень та їх обговорення), висновки, практичні рекомендації. Список літератури (38 сторінок) складається з 454 джерел.

2. Основний зміст роботи

Матеріали і методи дослідження

При виконанні даної роботи нами протягом 1986-1998 р. р. в динаміці всього обстежено 2243 дорослих працездатного віку, які зазнали впливу екологічно неблагоприємних факторів, в тому числі іонізуючого випроміння внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Дослідження проведені в трьох регіонах України (Закарпатська об-ласть, Кіровоградська область, Сумська область). Контрольну групу складали 170 жителів Закарпаття, що не зазнали впливу екологічно неблагоприємних факторів, працездатного віку з ідентичними захворюваннями.

Дослідна група включала в себе відповідно по регіонах: Закарпатська область - 672 особи чоловічої статі віком 20-60 років, Кіровоградська область - 714 осіб чоловічої статі віком 20-60 років, Сумська область - 857 осіб чоловічої статі віком 20-60 років. Пацієнти Закарпатської області (n=672) були ліквідаторами аварії на Чорнобильській АЕС в 1986-1988 р. р., що працювали в межах 30-кілометрової зони; 714 осіб Кіровоградської області (колгоспники, переважно механізатори і водії) були ліквідаторами аварії на Чорнобильській АЕС в 1986-1988 р. в межах 30-кілометрової зони; 857 осіб Сумської області були працівниками підприємства "Охтир-канафтогаз", які займалися розробкою покладів нафти, газу і конденсату на 20 родовищах і також були ліквідаторами аварії на ЧАЕС в 1986-1988 р. р. в межах 30-кілометрової зони.

У всіх дослідних груп ліквідаторів аварії на ЧАЕС були вказані в документах отримані ними дози опромінення в діапазоні 1-25 сГр.

Обстеження дослідних груп та контрольної включало опитування та об'єктивний огляд, загальноприйнятий набір скринінгових лабораторно-інструментальних методик (загально-клінічні аналізи крові та сечі, загально прийняті біохімічні тести крові, електрокардіографію, ренгеноскопію легень, ультразвукове обстеження органів черевної порожнини і щитовидної залози та ін.), люмінесцентний аналіз біологічних рідин (крові, сечі, слини). Дослідження пацієнтів проводилось щорічно згідно Наказу №147 від 09. 08. 1990 р. Міністерства охорони здоров'я України "При заходи щодо поліпшення медичного обслуговування і соціального забезпечення осіб, які брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" і включали при необхідності проведення лікувально-профілактичних заходів (стаціонарне лікування, амбулаторне лікування, санаторно-курортне лікування на курортах та оздоровчих комплексах Закарпатської області та базі Куземенського фітоцентру Сумської області). Результати досліджень вивчалися в динаміці (1986-1998 р. р.). Пацієнти контрольної групи обстежувалися в амбулаторно-поліклінічних та стаціонарних закладах Закарпатської області. При цьому зверталася увага на появу та ріст первинної захворюванності, в тому числі функціональних розладів та соматичних ефектів, природне постаріння з врахуванням латентного періоду виникнення і розвитку патологічного стану в залежності від стану екологічного середовища їх місця проживання.

Наведений діагностичний процес і вибір оптимальних рішень застосовувався нами як в клінічній практиці, так і при розробці в Науково-дослідному інституту фітотерапії Ужгородського державного університу мовою турбопаскаль версії 7.0 комп'ютерної програми "Діагност", яка успішно пройшла дослідну експлуатацію на IBM PC 486 DX в операційному середовищі MS DOS 6.20.

У зв'язку з можливістю гіповітамінозу під впливом факторів хронічної постчорнобильської ситуації вивчався рівень основних вітамінів у сироватці крові та сечі обстеженого контингенту. Визначення вітамінів проводилось з використанням методів мікробіології, тонкошарової хроматографії, люмінесценції, електрофотоколори-метрування.

Виявлення концентрації або зміни активності окремих білків і ферментів крові, які приймають участь в процесах гемокоагуляції, здійснювали за допомогою коагулограми (протромбіновий індекс за М. Квік, фібріноген, фібріногенбета за М. Рутберг, час рекальцифікації, фібріноліз за М. Котовщиковою та співавторами).

Продукти вільнорадикального окислення ліпідів (ВРОЛ) - первинні, дієнові коньюгати (ДК) та проміжні, трієнові коньюгати (ТК) - визначали спектрометруванням ліпідних екстрактів з сироватки крові при довжинах хвиль 220 нм, 232 нм і 278 нм. Відносний вміст відповідних продуктів розраховували як відношення Е232/Е220 та Е278/Е220. Вміст одного з кінцевих продуктів ВРОЛ - малонового диальдегіду (МДА), в мкМ/л, визначали за кольоровою реакцією з тіобарбітуровою кислотою, згідно рекомендацій Р. І. Ліфшица. Активність СОД встановлювали спектрометричним методом, що враховував ступінь гальмування даним ферментом окислення кверцетину в присутності тетраметиленетилендиаміну при рН=10, за W. F. Beyer, J. Fridovich.

Концентрацію середньомолекулярних пептидів (СМП) в сироватці крові і сечі вивчали методом колонної гельфільтрації в модифікації Козлова В. В. і співавт. Сечовий кліренс середніх молекул розраховували за стандартною формулою. Середній гемодинамічний артеріальний тиск визначали за формулою Хікема.

Для оцінки і прогнозу радіаційних характеристик забруднення місцевості була проведена сертифікація проб грунтів, вод та буді-вельних матеріалів всіх досліджуваних регіонів.

Дослідження активності гама-активних нуклідів у біологічних субстратах (крові, сечі, слині) проведені на базі відділу фотоядерних процесів Ужгородського науково-дослідного інституту електронної фізики НАН України, Науково-дослідного інституту ядерних досліджень НАН України (м. Київ), вибіркове вивчення вмісту радіоцезію в організмі на апаратах типу "лічильник випромінювань людини" Міжнародного науково-виробничого об'єднання "Сорбція" (Київ).

Аналіз спектрів прямої фотолюмінесценції біологічних рідин людиниздійснювали за допомогою розробленого в Науково-дослідному інституті фітотерапії Ужгородського державного університету автоматизованого інформаційно-вимірювального комплексу.

Кількісний вміст Т-лімфоцитів у крові виявляли в реакції спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барана (Е-РУК), кількість В-лімфоцитів - за реакцією розеткоутворення з еритроцитами барана, сенсибілізованими гемолітичною сироваткою і комплементом (ЕАС-РУК). Функціональний стан Т-системи імунітету оцінювали в реакції бласттрансформації лімфоцитів (РБТЛ) згідно І. І. Копелян, М. П. Григорьєвої при стимуляції антигеном фітогема-глютиніном (ФГА) угорського виробництва (фірма "Реанал"). Про функціональну активність В-лімфоцитів судили за рівнем імуно-глобулінів класів А, М, G у сироватці крові, які визначали методом радіальної імунодифузії за Mancini et al.

Доклінічні експериментальні випробування біологічно активної добавки, чаю "Кратефіт" (вивчення нешкідливості, токсичності, можливої алергізуючої дії, тератогенного впливу, виявлення мутагенних властивостей тощо) проводилось на статевозрілих білих щурах, морських свинках та кроликах, які знаходились на звичайному харчовому раціоні віварію. Дослідження проводились на кафедрі біохімії і фармакології Ужгородського державного університету.

Гостру токсичність препаратів вивчали по методу Літчфілда-Уілкінсона в модифікації М. Л. Беленького. Робили зовнішнє та морфологічне дослідження організму щурів та його органів і систем, оцінку клітин периферійної крові, функціональний стан серця і дихання. Вивчення можливого алергізуючого і сенсибілізуючого ефекту препаратів базувалось на показниках реакцій клітинної імунної відповіді організму лабораторних тварин у відповідь на введення досліджуваного препарату. Проводилась лейкопенічна проба, реакція агломерації лейкоцитів та вираженості непрямої дегрануляції тучних клітин. Ембріотоксична дія біологічно активних добавки, чаю "Кратефіт" визначалась по кількості живих і мертвих плодиків щурят, місць резорбції, кількості жовтих тіл у яєчниках і кількості місць імплантації в матці вагітних тварин. Показником тератогенної активності було процентне відношення з виродками, аномаліями внутрішніх органів, досліджене по методу Вільсона. Для оцінки мутагенних властивостей препарату використовувалась чашечна модифікація методу Еймса.

При вивченні антитоксичних властивостей біологічно активної добавки, чаю "Кратефіт" застосовували модель екзогенного токсичного впливу. При цьому вивчали зміни в організмі тварин та стан органів і систем, в тому числі печінки, а також живучість тварин на фоні прийому біологічно активної добавки, чаю "Кратефіт" і без неї. Також досліджували результати дії біологічно активної добавки, чаю "Кратефіт" на тривалість гексеналового сну, метаболічні процеси, у т. ч. на активність окисно-відновних ферментів печінки. Вивчався також вплив біологічно активної добавки, чаю "Кратефіт" на деякі функції органів травлення (моторно-евакуаторна функція кишок, кількісний та якісний склад шлункового соку, жовчовиділення тощо) та серцево-судинної системи.

Для вивчення клітинних механізмів дії біологічно активної добавки "Кратефіт" на біологічні мембрани в експерименті in vitro вивчались різні структурно-динамічні характеристики мембран та їх зміна під впливом дії "Кратефіту". Дослідження проводились на базі відділу біохімічної фармакології Інституту фармакології і токсикології АМН України. Вивчалась дія "Кратефіту" на модельні мембрани, фосфоліпідні біопрошарки, а також на компоненти мембран (ліпосоми з загальних ліпідів еритроцитів, лецитину і сфінго-мієліну), бичачий сироватковий альбумін (БСА) та дезоксири-бонуклеїнову кислоту (ДНК), їх здатність до комплексоутворення, до антиоксидантного впливу та протидії радикальним реакціям в патологічних умовах.

У роботі використовували загальні ліпіди еритроцитів (10% розчин у спирті), лецитин-стандарт (10% розчин у спирті) та сфін-гомієлін (5% розчин у хлороформі), виготовлені на Харківському заводі бакпрепаратів, а також БСА та ДНК фірми "Serva" (Німеччина). Ліпосоми готували за відомою методикою О. І. Лебедя і співавт. Ультразвукову обробку проводили на диспергараторі УЗДН-2Е (22 кГц, 10 хвилин). Розміри ліпосом визначали за допомогою спектрометра оптичного зміщення "Malwern" (Англія), розсіяне світло аргонового лазара реєстрували під кутом 900. Зміна мікров'язкості ліпосом під впливом препарату вивчалась за допомогою флуоресцентного зонду пірену.

При вивченні антирадикальних властивостей в якості стабільного радикалу застосовувались синтезовані в Інституті органічної хімії НАН України трифенілвердазин (ТФВ) або дифенілпік-рилгідразил (ДФПГ). Методика дослідження полягала у змішуванні спиртового розчину стабільного радикалу та "Кратефіту" з подальшим записом оптичної щільності на вибраній довжині хвилі 520 нм у часі в режимі 4 см/хв. Визначали зміну оптичної щільності (D) вільного радикалу внаслідок добавлення "Кратефіту", а також ступінь зв'язування стабільного радикалу () в % від загальної кількості. Вплив "Кратефіту" на стан поляризації оточення біомембран вивчали за допомогою флуоресцентного зонду діазопропілтіодикар-боціоніну (dis-C3-5). Для цього зонд, вмонтований у біопрошарок з лецитину, титрували екстрактами дослідних засобів у буферному середовищі. Гідрофобні властивості молекули dis-C3-5 визначають високий коефіцієнт розподілу цієї сполуки між мембраною і водною фазою. У силу позитивного заряду фарбника при гіперполяризації його молекули повинні концентруватися на верхній поверхні мембрани, а оскільки довжини хвиль збудження і флуоресценції зонду близькі (658 нм і 676 нм відповідно), то цей процес супроводжується різким зменшенням флуоресценції зонду. Таким чином, ступінь поляризації оточення біопрошарку під впливом дослідного препарату можна оцінити за відносною зміною інтенсивності (F/F) флуоресценції зонду dis-C3-5.

Лікувально-профілактичні заходи включали різні засоби фітомі-нералокорекції, розроблені Науково-дослідним інститутом фітотерапії Ужгородського державного університету, в тому числі біологічно активну добавку, чай "Кратефіт", комплекс "Кратефіт" & сік плодів обліпихи крушиновидної, натуральні соки (сік чорної смородини, сік червоної смородини, сік моркви, сік яблук, сік апельсинів, сік столового буряка, сік картоплі, сік топінамбура) та сиропи, виготовлені з екологічно чистих лікарських рослин Закарпаття, які входять до Фармакопеї X і XI видань, а також мінеральні води Закарпаття, зокрема Шаянські мінеральні води (свердловин №2, №4 та №242), які відносяться до маломінералізованих вуглекислих гідрокарбонатно-хлоридно-натрієвих вод з підвищеним вмістом кремнієвої кислоти.

Біологічно активна добавка, чай "Кратефіт" відповідає вимогам ТУУ-46.12.061-94 та технічним умовам і виробляються по технологічній інструкції і рецептурі, затвердженими в установленому порядку з дотриманням санітарних норм і правил, затверджених Міністерством охорони здоров'я України.

Курс фітомінералокорекції направлений перш за все на виведення з організму шкідливих речовин, наприклад, радіонуклідів та підвищення захисних можливостей індивідума. Він показаний широким верствам дорослого та дитячого населення України, що зазнало несприятливого впливу факторів Чорнобильської аварії, а також всім людям на фоні інших екзоекологічних та виробничих порушень. Базисний фітокурс включав застосування препаратів, розроблених Науково-дослідним інститутом фітотерапії Ужгородського державного університету, та фітосоків і фітосиропів з додаванням ефективного білково-вітамінного комплексу "Spirulina platen-tis". Виробник спіруліни фірма "ABEC".

Результати досліджень та їх обговорення

Нами розроблена програма епідеміологічного дослідження контингенту осіб, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання за участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Програма епідеміологічного дослідження включала:

I. Профілактичні огляди.

1. Масовість оглядів.

2. Висока професійність медичних комісій.

а) При аналізі скарг звертати увагу на:

1. Вік при впливі іонізуючого випромінювання.

2. Отриману дозу опромінення.

3. Експозицію впливу іонізуючого випромінювання.

4. Радіометрію тіла обстежуваного.

5. Професійні фактори ризику.

6. Побутові умови.

7. Шкідливі звички.

8. Спадкові та генетично зумовлені чинники.

9. Клімато-географічні особливості.

10. Спрямованість скарг по системах органів.

б) Об'єктивний огляд за класичною схемою з наступним групуванням нозологічних груп хворих.

в) Лабораторно-інструментальне обстеження пацієнтів.

г) Санітарно-гігієнічна освіта обстежуваного контингенту.

1. Раціональне харчування.

2. Режими праці та відпочинку.

3. Виключення шкідливих звичок як фактор ризику для розвитку патологічного стану.

4. Бесіда про природу іонізуючого випромінювання та його вплив на живий організм.

5. Бесіда про важливість та необхідність профілактичних оглядів.

д) Повторний огляд обстежуваних при інструментально-лабораторному підтвердженні попереднього діагнозу.

е) По необхідності направлення в спеціалізовані лікувальнопрофілактичні заклади для поглибленого обстеження і верифікації діагнозу та відповідного лікування.

є) Реабілітаційні заходи, адаптовані для ліквідаторів аварії на ЧАЕС (фітотерапія, санаторно-курортне лікування).

Програмою епідеміологічного дослідження були охоплені три великі регіони України: Сумська область, Кіровоградська область, Закарпатська область. До участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС всі досліджувані проходили медичні комісії при військоматах і за висновками комісії були здорові і придатні для виконання робіт в 30-кілометровій зоні ЧАЕС.

Пацієнти зазнали впливу іонізуючого випромінювання дозою 1-25 сЗв, виконуючи роботи по ліквідації наслідків аварії в 30-кілометровій зоні ЧАЕС. Після завершення робіт ліквідатори повернулися на місця свого постійного проживання, які офіційно не вважаються радіаційно забрудненими (контрольованими) територіями (сертифікати радіаційної якості грунтів, вод та будівельних матеріалів, видані Закарпатською обласною санітарно-епідеміологічною станцією).

Для співставлення та узагальнення результатів проведеного наукового дослідження різних географічних регіонів обов'язковим є максимальна стандартизація масових обстежень. Нами розроблені і використані стандартні медичні форми, критерії діагностики, розроблені провідними науково-дослідними установами та кафедрами вищих учбових закладів України, застосовані єдині для всіх лабораторні методики, проведені навчання лікарів, що брали участь при обстеженні контингентів та розроблені лікувально-профілактичні заходи по оздоровленню населення при різних соматичних захворюваннях з врахуванням впливу іонізуючого випромінювання на організм. Після перебування в 30-кілометровій зоні ЧАЕС ліквідатори аварії підлягали обов'язковому щорічному профілактичному огляду, не враховуючи візит до лікаря в зв'язку з хворобою. Обстеження, як правило, проводилося в поліклініці із записом медичної документації. Діагноз встановлювали згідно загально прийнятих діагностичних критеріїв на основі даних анамнезу, клінічного та лабораторно-інструментального дослідження, при необхідності із залученнням суміжних спеціалістів та використанням додаткових методів обстеження. По потребі хворих госпіталізовували або направляли в лікувально-профілактичні заклади.

Після певного латентного періоду у значної частини ліквідаторів були виявлені соматичні ефекти. При аналізі соматичних ефектів встановлювалися закономірності їх розвитку та обгрунтовувалися відмінності у їх виникненні в залежності від екологічних факторів обстежуваних регіонів. Проводилося спостереження за контингентами хворих досліджуваних областей у 1986-1998 р. р.

Групування хворих за нозологічними одиницями та багатофакторний аналіз одержаних клінічних та лабораторно-інструментальних даних давали можливість об'єктивно оцінити результати проведених досліджень.

При виявленні соматичного захворювання у пацієнта він в обов'язковому порядку направлявся на стаціонарне обстеження в спеціалізовані відділення або палати для ліквідаторів аварії на ЧАЕС, де й одержував відповідне лікування. При цьому визначався ризик захворювання та встановлювалась наявність зв'язку хвороби з впливом іонізуючого випромінювання. Діагноз захворювання встановлювався колегіально за участю професора, старшого наукового співробітника, був верифікований на основі єдиних діагностичних критеріїв. Після лікування хворі направлялися в реабілітаційні профільні центри.

При проспективному спостереженні за контингентами ліквідаторів аварії на ЧАЕС нами враховувався аналіз грунту та води гео-графічної регіональної одиниці.

Всі три контингенти з обстежуваних регіонах були практично в одинакових умовах впливу іонізуючого опромінення.

В Кіровоградській області дослідження проведено на 714 пацієнтах чоловічої статі. У 467 осіб було проведено радіометричне дослідження тіла: вміст 137Cs був у межах (56,2-198,3) кБк, 134Cs - (70,7-128,1) кБк. На момент перебування в зоні аварії на ЧАЕС вік хворих складав 20-40 років. Часовий період спостереження 1986-1997 р. р. У 150 осіб (21%) за час спостереження патології не було виявлено, у 564 пацієнтів (79%) були виявлені захворювання різного плану.

Локальні максимуми первинної захворюваності були зафіксовано в 1990 році (17,9%), та у 1993 році (14,8%). Протягом першого року після впливу іонізуючого випромінювання системами-мішенями стали система кровообігу, дихальна система, травна система, особливо значного впливу зазнала кістково-м'язева система. У структурі первинної захворюваності найбільш поширені хвороби органів травлення (n=502; 21,6%), кістково-м'язевої системи (n=494; 21,2%), вегето-судинна дистонія (n=476; 20,5%), захворювання органів дихання, зокрема бронхіти (n=320; 13,6%), системи кровообігу (n=216; 9,3%). Меншими числами характеризувались захворювання хронічними фарінгітами та назофарингітами (n=144; 6,2%), шкіри (n=88; 3,9%), щитовидної залози (n=42; 3,7%).

В осіб, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання у віці 20-30 років при проспективному спостереженні у 318 осіб (56,4%) були виявлені хвороби різного плану, а у контингенті 31-40 років тільки у 246 осіб (43,7%). Переважна більшість хворих зазнала максимального (21-25 сЗв) впливу іонізуючого випромінювання (n=366; 64,9%). З них 228 осіб (62,3%) у віці 20-30 р. р. Отже, захворювання виникли в осіб віком 20-30 років (на момент впливу) у 77,9%, а у віковій категорії 31-40 років у 80,4%. Простежуються чітка залежність росту первинної захворюваності у ліквідаторів на ЧАЕС віком 20-30 років залежно від дози (66,7%; 71,4%; 89,6%) - із збільшенням дози опромінення частота захворювань всіх систем збільшується, тоді як у старшій віковій категорії (31-40 років) спостерігається коливальний процес у всіх системах захворювань - спад частоти захворювань на інтервалі доз опромінення від 10 сЗв до 11-20 сЗв з наступним її зростанням на інтервалі доз опромінення від 11-20 сЗв до 21-25 сЗв. Треба відмітити, що захворювання остеохондрозом у 55% спостерігається в осіб, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання у віці 20-30 років, з них 38% в дозі 21-25 сЗв. Така сама картина спостерігається і в групі захворювань органів травлення, зокрема хронічний гастрит з підвищеною секреторною функцією шлунку відмічено в 55% осіб, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання у віці 20-30 років, 39% - внаслідок отриманої дози 21-25 сЗв. Більш вразливими до розвитку хронічного бронхіту виявились ліквідатори, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання у віці 31-40 років (75,6%). Дозової залежності у розвитку хвороби не простежується. Дані нашого дослідження співпадають з даними досліджень багатьох вчених, однак рівень захворювання щитовидної залози у досліджуваному контингенті набагато нижчий. Хвороби органів травлення, кістково-м'язевої системи, вегето-судинна дистонія, захворювання органів дихання переважають у структурі первинної захворюваності серед ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. Латентний період виникнення захворювань всіх вивчених нами патологій являє собою згасаючі коливання змінної частоти, амплітуда яких через 10 років після виявлення захворювання практично дорівнює нулю. Точки локальних максимумів та їх значення функцій латентних періодів суттєво залежать від патології захворювання і є індивідуальними для кожного захворювання. Функція латентного періоду виникнення захворювань у ліквідаторів аварії на ЧАЕС - жителів Кіровоградської області має три локальні максимуми в точках 2 роки, 4 роки, 6 років зі значеннями 16,25%, 17,71%, 16,68% відповідно.

Кількість захворювань в кожній нозоологічній групі суттєво залежить від дози опромінення та віку. При цьому функція залежності кількості захворювань від дози опромінення і віку є:

а) монотонно зростаючою функцією на інтервалі доз опромінення [0; 25] сЗв для гастриту і холециститу у віковому діапазоні 31-40 років; серцево-судинних захворювань у віковому діапазоні 20-30 років;

б) коливанням змінної амплітуди на інтервалі доз опромінення [0; 25] сЗв для гастриту, холециститу, захворювань серцево-судинної системи у віковому діапазоні 31-40 років; для хронічного гепатиту, виразкової хвороби, хронічного панкреатиту, остеохондрозу, деформуючого остеоартрозу, вегето-судинної дистонії, захворювань бронхо-легеневої системи у віковому діапазоні 20-40 років.

При аналізі кількісних характеристик елементів периферійної крові відзначалися різнонаправлені явища. Нами проаналізовані дані осіб, у яких були виявлені соматичні ефекти за період 1986-1997 р. р. (n=564), та дані ліквідаторів аварії на ЧАЕС, у яких за час спостереження патології не було виявлено (n=150).

Загальною закономірністю є зменшення числових значень кожного показника. Особливо відчувається різниця між даними до направлення на роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС та даними післяліквідаційного обстеження. Так, значення показника гемоглобіну зменшувалося від значення доліквідаційного обстеження 138,263,29 г/л до мінімальних значень 129,790,63 г/л і 129,460,81 г/л, які спостерігалися в 1990 та 1992 роках. З 1993 року відзначається незначний ріст числових значень показника гемоглобіну, хоча ці значення не попадають в інтервали початкових значень цього показника в 1986 році доліквідаційного періоду.

Проведені нами дослідження показали, що в порівнянні зі значеннями показників гемоглобіну і еритроцитів у ліквідаторів аварії на ЧАЕС, у яких виявлені соматичні захворювання, в перші роки після аварії на ЧАЕС різко зменшуються, в той час, як у ліквідаторів аварії на ЧАЕС, у яких не виявлені соматичні захворювання значенння вказаних показників у цей період часу зменшуються незначно і перехід до менших значень відбувається плавно. Аналіх даних периферійної крові 150 ліквідаторів аварії на ЧАЕС, у яких не виявлено соматичну патологію. При цьому значення показників периферійної крові у динаміці 1986-1987 р. р. не спадають, а значення лімфоцитів навіть незначно зростають, спостерігаються також коливання значень еритроцитів та лейкоцитів.

Значення тромбоцитів периферійної крові цих ліквідаторів досягають мінімуму в 1992 році і дорівнюють 164,152,01, а числові значення гемоглобіну мінімальні в 1990 та 1995 роках.

При цьому 1986 рік характеризується лейкоцитарною та лімфоцитарною реакціями. У 10,64% ліквідаторів аварії на ЧАЕС (n=60) спостерігаються явища лейкоцитозу і у 45 осіб - явища лімфоцитопенії. Лейкопенія спостерігалась в 29 осіб (5,14 %) у 1990 році, лімфоцитопенія - 49 осіб в 1991 році.

Отже, первинно були виявлені явища лейкоцитозу та лімфоцитопенії в переважної більшості осіб, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання.

Нами у 1998 році проведено моніторінг клініко-гематологічних та імунологічних показників ліквідаторів аварії на ЧАЕС за результатами епідеміологічного обстеження (n=714). Контрольну групу склали чоловіки такого ж віку, які проживають на цій же тери-торії (n=100), але не приймали участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Обстеження проводилось суцільним методом при експедиційних виїздах. У 23% репрезентативної вибірки визначені показники клітинного та гуморального імунітету. Результати аналізу еритропоезу, лейкопоезу та клітинного і гуморального імунітету виявили патологію на різних рівнях кровотворення та функціонування імунної системи (Т- і В-ланок імунітету) з ризиком розвитку імунодефіцитних станів. Нами вивчено стан мембранної прониклості в ліквідаторів аварії на ЧАЕС при поєднанні атеросклерозу з патологією органів травлення. Стан клітинних мембран оцінювався за максимальною швидкістю Na-Li-протитранспорту в еритроцитах з використанням атомно-абсорбційного спектрофотометра Ca-455 за методикою Canessa et al. Аналіз одержаних результатів показав, що під впливом іонізуючого випромінювання змінюється структурний стан мембран еритроцитів. При поєднаній патології атеросклерозу і захворювань шлунково-кишкового тракту швидкість Na-Li-протитранспорту більша, ніж у здорових людей. Відзначено також підвищення мембранної проникності в осіб з поєднаною патологією: атеросклерозу з виразковою хворобою; атеросклерозу з захворюваннями шлунково-кишкового тракту у порівнянні з відповідною нозологією без атеросклерозу.

Значить, мембранні порушення в синаптичних клітинах ліквідаторів аварії на ЧАЕС відіграють певну роль в етіології і патогенезі атеросклерозу, а зміни проникливості мембранних клітин системи травлення проявляються в патології шлунково-кишкового тракту.

Таким чином, під впливом іонізуючого випромінювання можливі поєднані патології шлунково-кишкового тракту з атеросклерозом. При цьому швидкість Na-Li-протитранспорту в еритроцитах у ліквідаторів аварії на ЧАЕС з атеросклерозом, виразковою хворобою шлунка і 12-палої кишки, хронічним гастритом більша, ніж у здорових людей, і вказана тенденція ще більш яскраво виражена при поєднаній патології атеросклерозу з захворюваннями шлунково-кишкового тракту. В результаті проведених досліджень встановлено, що під впливом іонізуючого випромінювання порушується фібрінолітична підсистема системи гомеостаза людини.

Аналіз іонограми ліквідаторів аварії на ЧАЕС показав, що у перші два роки після аварії на ЧАЕС значення вмісту в сироватці крові Na, K, Cl, Ca належать відповідним інтервалам здорових людей, в той час як у 1996 році вміст хлору у сироватці крові перевищує норму. Останнє свідчить про порушення осмотичного тиску позаклітинної рідини у ліквідаторів аварії на ЧАЕС у віддалений післяаварійний період. Також спостерігались диспротеїнемії. Проведені дослідження є клінічним підтвердженням дії сумарної дії екологічних факторів на всі органи і системи людського організму, викликаючи захворювання поєднаної патології, а динаміка зміни кожного показника являє собою стохастичний процес з індивідуальними особливостями зміни кожного показника.

Дослідження по Сумській області проведено на 857 пацієнтах чоловічої статі. У 467 осіб було проведено радіометричне дослідження тіла: вміст 137Cs був у межах (57,8-197,5) кБк, 134Cs - (71,5-129,3) кБк. На момент перебування в зоні аварії на ЧАЕС вік хворих складав 20-50 років. Часовий період спостереження 1986-1997 р. р. У 37 осіб (4,3%) за час спостереження патології не було виявлено, у 820 пацієнтів (95,7%) були виявлені захворювання різного плану. Локальні максимуми первинної захворюваності були зафіксовано в 1990 році (17,0%) та у 1993 році (19,0%). У структурі первинної захворюваності найбільш поширені хвороби кістково-м'язевої системи (n=744; 22,3%), вегето-судинна дистонія (n=677; 20,3%), захворювання щитовидної залози (n=597; 17,9%), захворювання органів травлення (n=547; 16,4%), системи кровообігу (n=394; 11,8%). Меншими числами характеризувались захворювання легеневої системи (n=158; 4,7%), отолорінгологічної патології (n=136; 4,1%). Частота захворювань представляє собою коливальний процес з 3 локальними максимумами у 1990 році, 1992 році, 1995 році зі значеннями 16,93%, 18,96% і 6,88% відповідно. На часовому інтервалі [1996 рік; 1997 рік] частота захворювань знову зростає від 3,53% до 10,17%. В осіб, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання у віці 20-30 років, при проспективному спостереженні у 303 осіб (37%) були виявлені хвороби різного плану, а у контингенті 31-40 років у 410 осіб (50%). Переважна більшість хворих зазнала впливу іонізуючого випромінювання до 10 сЗв (n=503; 66%). З них 332 пацієнти (81%) у віці 31-40 р. р. Чітко простежується той факт, що при одній і тій же дозі опромінення до 10 сЗв частота захворювань органів травлення у молодшій групі 20-40 років майже в три рази переважає частоту цих захворювань у віковій категорії 41-50 років (n=293 і n=103 відповідно), окрім гастриту з підвищеною секреторною функцією шлунку. Щодо захворювань органів кровообігу, то гіпертонічна хвороба відмічається у більш молодому віці (особливо у віковій категорії 31-40 років), а ішемічна хвороба серця - у старшій віковій категорії (41-50 років). Захворювання кістково-м'язевої системи також більш характерні для вікової категорії 31-40 років (n=423) у порівнянні з віковою категорією 20-30 років (n=254). Облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок характерний для ліквідаторів молодшої вікової категорії і при дозах іонізуючого опромінення, які перевищують 10 сЗв. В даному регіоні також відзначається високий показник патології щитовидної залози, що, як відомо, за даними багатьох вчених, є провідною патологією у ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Хвороби кістково-м'язевої системи, вегето-судинна дистонія, захворювання щитовидної залози, органів травлення переважають у структурі захворюваності. Ліквідатори, які на момент впливу іонізуючого випромінювання, мали 20-30 років переважно мали захворювання органів травлення та щитовидної залози, а у віковій категорії 31-40 років - ішемічну хворобу серця. Вегето-судинна дистонія домінувала у віковій категорії 20-40 років. Латентний період виникнення захворювань всіх вивчених нами патологій являє собою згасаючі коливання змінної частоти, амплітуда яких через 10 років після виявлення захворювання значно зменшується, але через 11 років знову амплітуда коливання збільшується по всіх групах захворювань, що свідчить про те, що існуючі методи лікування не спроможні забезпечити стан стійкої ремісії захворювань, викликаних іонізуючим випромінюванням. Точки локальних максимумів та їх значення функцій латентних періодів суттєво залежать від патології захворювання і є індивідуальними для кожного захворювання. Функція латентного періоду виникнення захворювань у ліквідаторів аварії на ЧАЕС - жителів Сумської області має три локальні максимуми в точках 2 роки, 4 роки, 6 років зі значеннями 430 (12,86%), 415 (12,41%), 405 (12,11%) відповідно. Локальний мінімум досягається в точці 10 років, його значення дорівнює 118 (3,52%). Кількість захворювань в кожній нозоологічній групі суттєво залежить від дози опромінення та віку. При цьому:

...