Обґрунтування і розробка методів консервативного лікування хворих на неспецифічний виразковий коліт

ВИСНОВКИ

1. Неспецифічний виразковий коліт, незважаючи на значний прогрес науки та практичної охорони здоров'я, залишається однією з найскладніших проблем гастроентерології у зв'язку з постійно зростаючою первинною захворюваністю (яка у різних країнах досягає від 5 до 20 нових випадків на 100 тис населення за рік, додаючи щорічно сотні тисяч хворих), агресивністю перебігу хвороби, часто інвалідизуючої хворого, погіршуючої якість життя або навіть позбавляючої його.

2. Нові можливості для підвищення ефективності лікування хворих на неспецифічний виразковий коліт відкриваються на грунті фундаментальних досліджень та прикладних розробок, які відносяться до таких областей біології і медицини як ендокринна гастроентерологія, цитокінологія та імунологія, а також у зв'язку з розвитком комп'ютерних технологій та програмного забезпечення.

3. Установлено, що ключовою ланкою у патогенезі неспецифічного виразкового коліту є тяжка дестабілізація взаємозв'язків у нейро-гуморально-ендокринно-імунному регуляторному кільці та мікроекології товстої кишки з порушенням паритету як між цими складовими, так і усередині окремих блоків на фоні спадкоємної схильності, яка обумовлює підвищений ризик розвитку хвороби та генетично обумовлену слабкість відновлювальних процесів у цих системах, що реалізується при поєднанні різних несприятливих екзо- та ендогенних чинників.

4. На доклінічному етапі неспецифічного виразкового коліту зміни нейро-гуморальної, дифузно-ендокринної та імунної регуляторних ланок гомеостазу мають фазовий характер з закономірним формуванням тривалого феномену відмови регуляції як післядії патогенного чинника, причому гормональна та імунна ланки патогенезу є найбільш уразливими та резистентними до відновлення, і від реабілітації їх, особливо імунної системи, залежить успіх лікування і тривалість ремісії. У хворих на неспецифічний виразковий коліт виникає дисбаланс множини біологічно активних речовин, який свідчить про наявність спочатку напруження парасимпатичної ланки регуляції вегетативних функцій та депресії гуморальної і медіаторної ланок симпатичного відділу вегетативної нервової системи (адренергічних та серотонінергічних механізмів регуляції), що призводить до розладу координації фізіологічних реакцій, порушення адаптаційних та компенсаторних явищ, виникнення неадекватних та парадоксальних реакцій у організмі, розвитку ендотоксикозу, переважання катаболічних, запальних, імунних (алергічних) процесів, залучення ферментних систем, значне порушення механізмів регенерації, перенапруження гіпофізарно-надниркової та дифузної ендокринної систем з наступним виснаженням їх.

5. Порушення внутрішньої організації системного імунітету при формуванні імунної відповіді полягає в недостатній продукції і рецепції цитокінів (IL-1 та IL-2), які забезпечують динамізм і високу активність основних компонентів, здатність їх до відновлювальних процесів, що формує сприятливий перебіг хвороби.

6. Дестабілізація нейро-гуморально-ендокринно-імунного кільця регуляції функцій органів системи травлення та гомеостазу при неспецифічному виразковому коліті може бути усунена при відновленні внутрішнього імунного регуляторного механізму, що спонукає до застосування нових створених методів лікування на базі принципово відмінного способу імунокорекції - індукторної імунотерапії - аутолімфокінотерапії.

7. Розроблений метод аутолімфокінотерапії забезпечує найвищий лікувальний ефект при будь-якому ступені тяжкості перебігу неспецифічного виразкового коліту порівняно з усіма вивченими і розробленими у цій роботі способами лікування, а відсутність побічних явищ при його використанні обумовлена технологією приготування аутологічного імунопрепарату за допомогою власних мононуклеарних клітин хворого. 8. Аутолімфокінотерапія діє водночас і як замісна, і як індукуюча реабілітацію скомпрометованої ланки імунної системи (регуляторної, компенсаторної або протективної), що приводить до швидкої регресії запального, деструктивного, алергічного та дисбіотичного процесів, підтвердженням якої є статистично достовірне покращення об'єктивних показників цих синдромів при неспецифічному виразковому коліті.

Відновлення системного імунітету завдяки імунокорекції на вищому регуляторному рівні забезпечує тривалу ремісію захворювання і надає методу значні переваги, особливо при урахуванні відсутності побічних явищ.

9. Ендотоксикоз при неспецифічному виразковому коліті зумовлюється підвищенням концентрації гастроінтестинальних гормонів (гастрину, С-пептиду), та біологічно активних речовин (інсуліну, гістаміну, кортизолу, раково-ембріонального антигену, IgE), що обгрунтовує доцільність ентеросорбції та дезінтоксикаційних заходів.

10. Існуюча взаємокомплементарність між системним імунітетом, локальним імунітетом слизової оболонки товстої кишки і біоценозом товстої кишки у патогенезі та саногенезі неспецифічного виразкового коліту обгрунтовує необхідність для відновлення еубіозу товстої кишки насамперед реабілітації системного імунітету під впливом розробленого способу аутолімфокінотерапії з залученням біоспорину та ентеросорбції на фоні базисної терапії.

11. Лікування за допомогою поєднаного застосування пептидного препарату (спленіну, ербісолу, контрикалу, даларгіну або актовегіну) з гамаглобуліном та ентеросорбцією значно підвищує ефективність лікування хворих на неспецифічний виразковий коліт, покращує імунний статус, але не забезпечує стійкої ремісії хвороби, при цьому зростає небезпека виникнення побічних явищ, пов'язаних з застосуванням аллогенних препаратів білкової природи.

12. Для забезпечення тривалої ремісії захворювання необхідне динамічне спостереження за хворим протягом 3-5 років з моніторингом імунного статусу, мікробіоценозу товстої кишки та об'єму крововтрати з фекаліями та регулярним проведенням профілактичних заходів.

13. Упровадження створеної на базі інформаційно-програмних технологій уніфікованої клініко-статистичної класифікації неспецифічного виразкового коліту та розроблених нових неінвазивних інформативних методів діагностики і патогенетичних способів лікування, новизна та корисність яких підтверджена авторськими свідоцтвами і патентами на винаходи, значно підвищує ефективність лікування цього контингенту тяжких гастроентерологічних хворих, покращує якість їх життя, що має велике медико-соціальне значення.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Формулювати діагноз неспецифічного виразкового коліту необхідно, користуючись створеною уніфікованою клініко-статистичною класифікацією з визначенням основного захворювання, форми, фази, ступеня тяжкості і перебігу його, поширеності патологічного процесу, ступеня тяжкості перебігу та ступеня активності запалення, з зазначенням ускладнення та супутніх захворювань, що дозволить вибрати оптимальний лікувальний комплекс, скласти індивідуальний план профілактичних заходів при динамічному (диспансерному) спостереженні за хворим, провести експертизу якості діагностики і лікування хворого, розрахувати планові і фактичні витрати на медичне обслуговування та покращити якість і культуру обслуговування цього контингенту хворих.

2. Використання розроблених методів визначення крововтрати із шлунково-кишкового тракту рекомендується для впровадження у широку медичну практику при наданні медичної допомоги гастроентерологічним хворим при підозрі у них на виразково-ерозивні, геморагічні та пухлинні захворювання шлунково-кишкового тракту, що дозволить точно виявити хронічну кровотечу, визначити її важкість, і в залежності від її ступеня диференціювати комплекс лікувальних заходів, контролювати в динаміці ефективність лікування, визначити тривалість його у стаціонарі, своєчасно вносити корективи щодо інтенсивності цих заходів, у тому числі і вирішення питання про необхідність застосування хірургічних методів.

3. Удосконалений спосіб цитологічної діагностики неспецифічного виразкового коліту рекомендується широко застосовувати для диференціальної діагностики, підвищення точності визначення фази захворювання, ступеня важкості перебігу хвороби, неінвазивно контролювати в динаміці ефективність лікування, коректувати індивідуальний підбір медикаментів, прогнозувати ускладнення для їх своєчасного усунення.

4. Застосування створених пристроїв підвищує точність діагностики, озброює лікаря і хворого зручними інструментами для проведення лікувальних процедур для безпосереднього впливу на слизову оболонку дистального відділу товстої кишки, що покращує ефективність лікування хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок.

5. Синдром ендотоксикозу, обумовлений високою концентрацією у крові хворих на неспецифічний виразковий коліт множини біологічно активних речовин, а також молекул середньої маси обумовлює необхідність проведення невідкладних дезінтоксикаційних заходів у вигляді електролітних розчинів, 5% розчину глюкози, поляризуючих сумішей та ентеросорбції карбюлозою або препаратами низькомолекулярного полівінілпіролідону.

6. При неспецифічному виразковому коліті легкого та середнього ступенів перебігу захворювання і відсутності в анамнезі алергічних реакцій на білкові препарати рекомендується:

- застосовувати ентеросорбцію карбюлозою або ентеродезом у поєднанні з курсом ін'єкцій спленіну на фоні дієти та сульфасалазину (салофальку), що дозволяє підвищити ефективність лікування хворих;

- використовувати як імуномодулятор вітчизняний препарат ербісол курсом, особливо при супутніх захворюваннях печінки;

- включати у лікувальний комплекс як імуномодулятор та цитопротектор при супутньому хронічному панкреатиті курс ін'єкцій даларгіну;

- застосовувати у хворих похилого віку, з порушенням кровообігу, при супутньому атеросклерозі, ішемічній хворобі серця, цукровому діабеті як імуномодулятор курс ін'єкцій актовегіну;

- застосовувати аллогенні пептидні препарати (актовегін, даларгін, ербісол, спленін), сумісно з трьома уведеннями гамаглобуліну, що здійснює більш значний імунокоригуючий ефект, але враховувати при цьому зростання небезпеки виникнення побічних алергічних реакцій.

7. Для покращення ефективності лікування хворих на неспецифічний виразковий коліт тяжкого та середнього ступеня в умовах стаціонару можна застосовувати як препарат вибору з урахуванням побічної дії та протипоказань:

- контрикал по 10 тис.Од не більше 3 інфузій з інтервалами 1-2 доби, що покращує клінічний перебіг захворювання, показники імунного статусу, запалення, деструкції, алергії та біоценозу товстої кишки;

- сандостатин у дозі 0,05 мг 1 раз у день, краще на ніч, коротким курсом, не більше 3-5 днів на фоні базисної терапії, враховуючи можливість виникнення феномену віддачі пролонгованого препарату;

- при тяжкому ступені перебігу неспецифічного виразкового коліту з наявністю у фенотипі антигену HLA В5 та високого вмісту Т-супресорної субпопуляції лімфоцитів у крові необхідно включати препарати кортикостероїдних гормонів - орально преднізолон або ректально гідрокортизон на фоні індивідуально оптимізованого базисного комплексу, враховуючи те, що при включенні аутолімфокінотерапії дози гормональних препаратів можуть бути зменшені вдвічі.

8. До широкого застосування при усіх формах неспецифічного виразкового коліту рекомендується створений метод імунокорекції за допомогою гормонів імунної системи (аутолімфокінотерапія), який має високу лікувальну ефективність завдяки активуючому впливу аутолімфокінів на власну регуляторну систему імунітету, коригуючи показники Т- та В-клітинної ланки, фагоцитарної активності лейкоцитів, відновлюючи взаємозв'язки та збалансованість різних ланок імунної системи.

Аутолімфокінотерапію доцільно проводити трьома сеансами (1 - з використанням БЦЖ, 2 - аутовакцини з кишкової палички, 3 - тироксину) як допоміжний засіб на фоні базисної терапії, яка повинна складатися з дієти, ентеросорбції та дезінтоксикаційних заходів, сульфасалазину (салофальку, 5-АСК), пробіотиків, панкреоферментних препаратів. Призначення антибіотиків, кортикостероїдів залежить від конкретних показань, але дози цих препаратів та сульфасалазину аутоцитокінотерапія дозволяє зменшити удвічі.

9. При динамічному спостереженні за хворими на неспецифічний виразковий коліт необхідно:

- 1 раз у 3-6 місяців протягом 3-5 років проводити дослідження імунного статусу, мікробіоценозу товстої кишки та об'єму крововтрати із шлунково-кишкового тракту для своєчасної імунокорекції та відновлення еубіозу товстої кишки, як заходів профілактики рецидиву;

- не пізніше 8-10 місяців після досягнення клініко-ендоскопічної ремісії хвороби обов'язкове повторне застосування аутолімфокінотерапії та приймання курсу пробіотиків;

- при відхиленні від нормальних показників вказаних вище досліджень рекомендується превентивне комплексне лікування з аутолімфокінами та пробіотиками.

Докладно усі практичні рекомендації викладені у виданих методичних матеріалах (5 методичних рекомендаціях та 8 інформаційних листах) і впровадження їх сприяє підвищенню ефективності лікування, досягненню тривалої ремісії, зменшенню частоти рецидивів, терміну тимчасової непрацездатності, частоти хірургічного лікування, інвалідності, покращенню якості життя хворих на НВК.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Береза Н.М. Диарея: Монография.-Днепропетровск: Уко Има-пресс, 1997.-128 с.

Береза Н.М. Использование методов диагностики для оптимизации комплексного лечения гастроэнтерологических больных // Избранные вопросы гастроэнтерологии в практике авиационного врача.-Под ред. В.Д.Власова и Ю.А.Филиппова.-М.: Воздушный транспорт, 1996.- С. 205-215.

Береза Н.М. Регуляторные пептиды и их клиническая роль // Избранные вопросы гастроэнтерологии в практике авиационного врача.-Под ред. В.Д.Власова и Ю.А.Филиппова.-М.: Воздушный транспорт, 1996.- С. 194-201.

Уніфікована клініко-статистична класифікація хвороб органів травлення: Метод.рекомендації // Розроб.: МОЗ України. Український НДІ гастроентерології; Підгот.: Філіпов Ю.О., Березницький Я.С., Береза Н.М., Гриценко І.І., Мельніченко Л.Я., Бойко Т.І., Інкін О.Г.-Дніпропетровськ.-1998.-50 с.

Диагностика и лечение хронического язвенного колита: Метод.рекомендации // Разраб.: МЗ Украины: Украинский НИИ гастроэнтерологии; Подгот.: Береза Н.М., Селезнева С.И., Чернякова В.И., Мосалова Н.М., Шевцова З.И., Бойко Т.И., Кудрявцева В.Е., Гончар Г.В.- Днепропетровск, 1992.- 22 с.

Врачебно-трудовая экспертиза при хронических заболеваниях толстой кишки и параректальной области неопухолевого генеза: Метод.рекомендации // Разраб.: МЗ Украины; РЦНМИ, Украинский НИИ гастроэнтерологии, Днепропетровский мединститут, Днепропетровский НИИ экспертизы и восстановления трудоспособности инвалидов; Подгот.: Береза Н.М., Соленый В.И., Сакович В.А., Гапонов В.В., Селезнева С.И., Мосалова Н.М., Шевцова З.И.- Днепропетровск, 1992.- 23 с.

Лабораторные методы диагностики в гастроэнтерологии: Метод.рекомендации // Разраб.: МЗ УССР. : Днепропетровский НИИ гастроэнтерологии; Подгот.: Канищев П.А., Береза Н.М..- Днепропетровск, 1987. - 39 с.

Диагностика и лечение хронических колитов: Метод.рекомендации // Разраб.: МЗ УССР: Днепропетровский НИИ гастроэнтерологии; Подгот.: Селезнева С.И., Береза Н.М., Луковская О.Л., Чебыкина Н.В., Чернякова В.И., Мосалова Н.М., Шевцова З.И., Гайдар Ю.А., Яровая А.З., Нейко В.Е.- Днепропетровск-Ивано-Франковск, 1990.- 19с.

Канищев П.А., Береза Н.М., Бойко Е.Н. Распознавание скрытого кровотечения при хронических заболеваниях кишечника // Врач.дело.-1986.-№ 4.-С. 23-26.

Энтеросорбция в лечении больных язвенным колитом / Береза Н.М., Селезнева С.И., Мосалова Н.М., Чернякова В.И., Шевцова З.И., Бойко Т.И., Кудрявцева В.Е. // Лікарська справа.-1992.- № 1.- С. 97-100.

Береза Н.М., Перевязка А.В. Способ определения объема кровопотери при кровотечении из пищеварительного канала в результате хронического заболевания органов пищеварения // Врач. дело, 1992.-№ 5.-С. 112.

Бактериологическая и иммунологическая эффективность препарата из спорообразующих бактерий при неспецифическом язвенном колите / Чернякова В.И., Береза Н.М., Селезнева С.И., Кудрявцева В.Е., Мосалова Н.М. // Микробиол.журнал.-1993.-№ 3.-С. 63-67.

Устройства для лечения заболеваний дистальных отделов толстой кишки / Ю.О.Філіпов, Н.М.Береза, О.Ф.Крекнін, Є.П.Колотило // Укр.журнал медичної техніки і технології.-1998.-№ 1-2.-С. 64-66.

Энтеросорбция в лечении больных язвенным колитом / Н.М.Береза, С.И.Селезнева, Н.М.Мосалова, В.И.Чернякова // МРЖ “Внутрішні хвороби”, К.-1993.- № 1.-С. 95-96.

Канищев П.А., Береза Н.М. Методы определения кровопотерь из желудочно-кишечного тракта // Лаб.дело.-1987. - № 1.- С. 19-22.

Количественное определение кровопотери из желудочно-кишечного тракта с помощью метола при хронических заболеваниях органов пищеварения / П.А.Канищев, Н.М.Береза, В.Ф.Сенюк, А.В.Перевязка // Лаб.дело.- 1989.-№ 3.-С. 36-39.

Береза Н.М. Нове у лікуванні хворих на неспецифічний виразковий коліт // Busines information.-1998.-№ 33.-С. 51-54.

Береза Н.М. Совершенствование лечения неспецифического язвенного колита // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. М.-1995.-№ 3.-С. 30.

Береза Н.М., Бойко Т.И. К патогенезу неспецифического язвенного колита // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. - М.-1995.-т.5, № 3.-С. 30. № 85.

Береза Н.М., Шамшонкова Т.П., Вчерашняя Н.Н. Участие иммунных механизмов в патогенезе неспецифического язвенного колита // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. М.-1996.-т.6, № 4.-С. 289.

Ulcerative colitis and genetic markers / Т.И.Бойко, Н.М.Береза, Т.П.Шамшонкова, Н.Н.Вчерашняя // Gut.-№ 2.-37.- № 2130.-1995.- С. 247.

Immune response level and genetic Markers in Ulcerative Colitis / Т.И.Бойко, Н.М.Береза, Т.П.Шамшонкова, Н.Н.Вчерашняя // Gut.-№ 3.-39.-№ 461.-1996.-С. 78-79.

Береза Н.М. Дисбиоз кишечника при неспецифическом язвенном колите и эффективность его коррекции// Гастроэнтерология.-вып. 28.- Дніпропетровськ.-1999.-С.56-64.

Береза Н.М. К вопросу о характере токсикоза при неспецифическом язвенном колите // Гастроэнтерология.-вып. 26.- Дніпропетровськ.-1997.-С. 75-77.

Береза Н.М. Эффективность использования контрикала при неспецифическом язвенном колите // Гастроэнтерология.-вып. 26.- Днепропетровск.-1997.-С. 117-123.

Береза Н.М. Лечение больных неспецифическим язвенным колитом путем стимуляции эндогенных регуляторов иммунитета // Гастроэнтерология.-вып. 26.- Дніпропетровськ.-1997.-С. 123-126.

Береза Н.М. Патогномоничные критерии эффективности лечения больных неспецифическим язвенным колитом // Гастроэнтерология.-вып. 27.- Дніпропетровськ .-1997.-С. 129-132.

Изменение микробиоценоза и иммунитета у больных хронической рецидивирующей формой неспецифического язвенного колита / Береза Н.М. Чернякова В.И., Вчерашняя Н.Н., Кудрявцева В.Е., Шамшонкова Т.П., Тропко Л.В., Селезнева С.И. // Гастроэнтерология.-вып. 27.- Дніпропетровськ.-1997.-С. 89-92.

К патогенезу неспецифического язвенного колита / Н.М.Береза, А.И.Руденко, Т.И.Бойко, Е.В.Степанова // Гастроэнтерология.-вып. 27.- Дніпропетровськ.-1997.-С. 33-36.

Береза Н.М., Гончар Г.В., Мосалова Н.М. Прогнозирование течения язвенного колита // Гастроэнтерология.-вып.25.- Дніпропетровськ.-1993.-С.92-94.

Лечебное применение пептидных препаратов при неспецифическом язвенном колите / Н.М.Береза, С.И.Селезнева, Н.М.Мосалова, Т.И.Бойко // Гастроэнтерология.-вып. 25.- Дніпропетровськ.-1993.-С. 120-123.

Нераспознанный случай амебиаза, симулировавшего неспецифический язвенный колит / Н.М.Мосалова, Н.М.Береза, З.И.Шевцова, С.И.Селезнева // Гастроэнтерология.-вып. 24.- Дніпропетровськ.-1992.- С. 58-59.

Маски желудочно-ободочного свища / Береза Н.М., Мосалова Н.М., Селезнева С.И., Шевцова З.И., Бойко Т.И., Сергейчук В.В. // Гастроэнтерология.-вып. 24.- Дніпропетровськ.-1992.- С. 62-64.

Оценка эффективности препарата бифиформ при хронических воспалительных заболеваниях кишечника /Береза Н.М., Мосалова Н.М., Бойко Т.И., Тропко Л.В., Чернякова В.И., Шевцова З.И. // Гастроэнтерология.-вып. 29.- Дніпропетровськ.-1999.- С. 6-8.

К разработке метода патогенетической терапии больных неспецифическим язвенным колитом / Н.М.Береза, С.И.Селезнева, Н.М.Мосалова, В.И.Чернякова // Современные способы диагностики и лечения гастроэнтерологических заболеваний.-Харьков.-1991.-С. 72-74.

Топічна характеристика протяжності хронічного виразкового коліту / Береза Н.М., Селезньова С.І., Мосалова Н.М., Бойко Т.І., Ярова О.З. // Актуальні проблеми гастроентерології.-Харків.-1993.-С. 15-17.

Береза Н.М. К вопросу противовоспалительной терапии больных язвенным колитом // Матеріали XIV з'їзду терапевтів України.-К.-1998.-С. 340-342.

Достижения отечественной фармакологии в продлении ремиссии неспецифического язвенного колита / Н.М.Береза, Т.П.Шамшонкова, Н.М.Мосалова, Т.И.Бойко // Матеріали XIV з'їзду терапевтів України.-К.-1998.-С. 342-343.

Береза Н.М., Бойко Т.И., Рудина Л.И. Генетические маркеры неспецифического язвенного колита // Новое в гастроэнтерологии.-М.-1995.-т. 1.-С. 37-38.

Береза Н.М., Мосалова Н.М., Бойко Т.И. Гериатрические аспекты хронического язвенного колита // Новое в гастроэнтерологии.- М.-1995.-т. 2.-С. 145-146.

Береза Н.М., Мосалова Н.М., Гончар Г.В. Прогнозирование риска развития осложнений неспецифического язвенного колита // Перспективные проблемы в гастроэнтерологии.-М.-1994.-т. 1.-С. 45-46.

Ендогенні фізіологічно активні сполуки та їх рецепція лімфоцитами крові при неспецифічному виразковому коліті / Н.М.Береза, Н.М.Вчорашня, Т.П.Шамшонкова, Т.І.Бойко //.-Дніпропетровськ.-1995.-С. 83.

Береза Н.М., Гайдар Ю.А., Степанова О.В. Морфо-функціональний аспект патогенезу неспецифічного виразкового коліту // Перший Український Конгрес гастроентерологів. Тези доповідей.-Дніпропетровськ.-1995.-С. 83.

Сандостатин при лікуванні ініційованого виразкового коліту / Н.М.Береза, І.Т.Кругліков, А.І.Руденко, Л.М.Корнійчук // Перший Український Конгрес гастроентерологів. Тези доповідей.-Дніпропетровськ.-1995.-С. 135.

Стан імунітету та мікробіоценозу кишечника у хворих на неспецифічний виразковий коліт, ускладнений поліпозом та псевдополіпозом / Береза Н.М., Шамшонкова Т.П., Вчорашня Н.М., Бойко Т.І., Чернякова В.І., Кудрявцева В.Є., Тропко Л.В., Мосалова Н.М., Селезньова С.І. // Перший Український Конгрес гастроентерологів. Тези доповідей.-Дніпропетровськ.-1995.-С. 83-84.

Береза Н.М., Сиротенко А.С., Шевцова З.І. Показники роботи відділення захворювань кишечника за 30 років // Перший Український Конгрес гастроентерологів. Тези доповідей.-Дніпропетровськ.-1995.-С. 9-10.

Береза Н.М., Шамшонкова Т.П., Селезньова С.І. Імунокорегуючий ефект гепатопротектора ербісола у хворих на неспецифічний виразковий коліт // Перший Український Конгрес гастроентерологів. Тези доповідей.-Дніпропетровськ.-1995.-С. 84.

Береза Н.М. Ентеросорбція карбюлозою при неспецифічному виразковому коліті // Перший Національний з'їзд фармакологів України “Сучасні проблеми фармакології”: тези доп.-Полтава.-1995.-С. 9

Береза Н.М. Використання нових вітчизняних лікарських засобів у лікуванні хворих на неспецифічний виразковий коліт // Перший Національний з'їзд фармакологів України “Сучасні проблеми фармакології”: тези доп.-Полтава.-1995.-С. 9

Береза Н.М. Использование “старого” препарата по новому назначению // Другий Український тиждень гастроентерологів. Тези доповідей.-Дніпропетровськ.-1997.-С.18-19.

Береза Н.М. The question about pathogenesis of ulcerative colitis // Зб.: Другий Український тиждень гастроентерологів. Тези доповідей.-Дніпропетровськ.-1997.-С. 19-20.

Береза Н.М., Бойко Т.И., Мосалова Н.М. Сочетанная патология желудочно-кишечного тракта у больных неспецифическим язвенным колитом // Другий Український тиждень гастроентерологів. Тези доповідей.-Дніпропетровськ.-1997.-С.18.

Береза Н.М., Селезнева С.И., Бединадзе Э.Х. Значение некоторых биохимических показателей как маркеров патологического процесса при неспецифическом язвенном колите // Другий Український тиждень гастроентерологів. Тези доповідей.-Дніпропетровськ.-1997.-С.19.

Клинико-иммунологические и микробиологические сопоставления при рецидивном течении неспецифического язвенного колита / Н.М.Береза, Т.П.Шамшонкова, В.И.Чернякова, Н.Н.Вчерашняя // Другий Український тиждень гастроентерологів. Тези доповідей.-Дніпропетровськ.-1997.-С.21-22.

Береза Н.М., Селезнева С.И. Неспецифический язвенный колит как терапевтическая проблема // Актуальные проблемы гастроэнтерологии (тезисы докл. Второго съезда гастроэнтерологов УССР, Днепропетровск.-1989.-С.81.

Патогенетические принципы консервативного лечения хронических колитов / Береза Н.М., Селезнева С.И., Бойко Т.И., Шевцова З.И., Мосалова Н.М., Яровая А.З. // Материалы 4 Всесоюзного съезда гастроэнтерологов.-М.-Л.-1990.-т. 2.-С.418-419.

Колонизационная резистентность кишечника и возможности коррекции ее у больных неспецифическим язвенным колитом / Чернякова В.И., Береза Н.М., Селезнева С.И., Кудрявцева В.Е., Мосалова Н.М., Бойко Т.И., Тропко Л.В. // Клинические аспекты фармакотерапии и презентация нового в гастроэнтерологии. Проблемы гиполактазии.-Труды конференции.-Смоленск-М.-1992.-С. 116-119.

Иммунный статус при хронических воспалительных заболеваниях кишечника в динамике иммунореабилитации / Кудрявцева В.Е., Чернякова В.И., Береза Н.М., Шамшонкова Т.П., Вчерашняя Н.Н., Селезнева С.И. // Тезисы 2 Международного симпозиума “Реабилитация иммунной системы”. Дагомыс-Цхалтубо.-1990.-Б.211.

Тактика лечения язвенного колита с учетом HLA-фенотипа / Береза Н.М., Бойко Т.И., Селезнева С.И., Мосалова Н.М., Шевцова З.И., Шамшонкова Т.П., Ивасюк А.И. // Международный Workshop Фалька “Основы и принципы лечения воспалительных заболеваний кишечника”.-С.-П., 1996. -С. 35.- № 660.

Береза Н.М., Шевцова З.И. Antibacterial therapy of ulcerative colitis // Тезисы Белорусско-Польско-Украинского Фальксимпозиума “Новое направление в диагностике и лечении заболеваний печени и толстой кишки”.-Львів.-1997.-С.260.-№ 158.

Береза Н.М. Morpho-functional aspect of ulcerative colitis pathogenesis // Тезисы “Клинические направления при воспалительных заболеваниях толстой кишки. Диагностика, прогноз и лечение”.-Лугано (Швейцария).-1997.-С. 74.

Бойко Т.И., Береза Н.М. Chronic anemia in ulcerative colitis // Тезисы “Новые аспекты в гепатологии и гастроэнтерологии”.- (Грузия).-1998.-С.39.

Пат. № 9037 С₁ Україна МПК А 61К 31/00. Спосіб лікування хронічного виразкового коліту / Береза Н.М., Селезнева С.І., Мосалова Н.М., Бойко Т.І., Чернякова В.І., Шевцова З.І., Кудрявцева В.Є. (Україна).-Заявка № 93240298. Опубл. 30.09.96. Бюл. № 3.

Пат. № 23831 А Україна МПК А 61 К 38/00. Спосіб лікування неспецифічного виразкового коліту / Н.М.Береза, Т.П.Шамшонкова (Україна).-Заявка № 97052415. Опубл. 31.08.98. Бюл. № 4.

А.с. № 1127928 А СССР, МКИ G 01 N 33/48. Cпособ определения кровопотерь из желудочно-кишечного тракта /П.А. Канищев,.-Заявка № 3351632/28-13. Опубл. 07.12.84. Бюл. №45.

А.с. № 1255923 А₁ СССР, МКИ G 01 N 33/48. Cпособ определения кровопотерь из желудочно-кишечного тракта /П.А. Канищев, Н.М. Берёза, Е.Н. Бойко (СССР).-Заявка № 3818249/28-14. Опубл. 07.09.86. Бюл. №33.

А.с. № 1397835 А₁ СССР, МКИ G 01 N 33/48. Cпособ определения кровопотерь из желудочно-кишечного тракта при хронических заболеваниях органов пищеварения /П.А. Канищев, Н.М. Берёза, А.В. Перевязка, В.Ф.Сенюк (СССР).- Заявка № 4090023/28-14. Опубл. 23.05.88. Бюл. №19.

А.с. № 1521489 А₁ СССР, МКИ А 61 М 25/00. Cпособ исследования тощей кишки /П.А. Канищев, Н.М. Берёза, А.А. Крекнин (СССР).-Заявка № 4090024/28-14. Опубл. 15.11.89. Бюл. №42.

А.с. № 1635960 А₁ СССР, МКИ А61В 10/00, А 61 М 25/00. Капсула для биопсии и забора секрета /П.А. Канищев, А.А. Крекнин, Н.М. Берёза (СССР).-Заявка № 4400809/14. Опубл. 23.03.91. Бюл. №11.

А.с. № 1699470А₁ СССР, МКИ А 61 М 11/00. Устройство для введения лекарственних веществ в полый орган /Ю.А. Филиппов, Н.М. Берёза, А.Ф. Крекнин, А.П.Чирун, Е.П.Колотило (СССР).-Заявка № 4749789/14. Опубл. 23.12.91. Бюл. №47.

А.с. № 1817699 А₃ СССР МКИ А 61 М 31/00. Устройство для введения лекарственных веществ в полый орган / Филиппов Ю.А., Береза Н.М., Люлько А.В., Крекнин А.Ф., Павлов В.А., Чирун А.П., Колотило Е.П., Крекнин А.А. (СССР).-Заявка № 4916704/14. Опубл. 23.05.93. Бюл. № 19.

Пат. № 1512 С₁ Україна МПК А 61 М 31/00. Пристрій для уведення лікарських речовин в порожнистий орган /Філіпов Ю.О., Береза Н.М., Люлько О.В., Крекнін О.Ф., Павлов В.О., Чирун А.П., Колотило Є.П., А.О.Крекнін (Україна).-Заявка № 93260504. Опубл. 25.07.94. Бюл. №2.

Пат. № 5634 С₁ Україна МПК А 61 М 31/00. Пристрій для уведення до порожнистого органу лікарських речовин /Філіпов Ю.О., Люлько О.В., Береза Н.М., Крекнін О.Ф., Павлов В.О., Чирун А.П., Колотило Є.П. (Україна).-Заявка № 94260795. Опубл. 28.12.94. Бюл. №7-1.

Пат. № 17683 А Україна МПК А 61 М 31/00. Пристрій для введення лікарських речовин до порожнистого органу /Філіпов Ю.О., Колотило Є.П., Береза Н.М., Крекнін О.Ф., Верещагін О.О. (Україна).-Заявка № 96031145. Опубл. 31.10.97. Бюл. №5.

Пат. № 20803 А Україна МПК А 61 М 31/00. Пристрій для введення лікарських речовин до порожнистого органу / Колотіло Є.П., Філіпов Ю.О., Люлько О.В., Береза Н.М., Павлов В.О., Крекнін О.Ф., Стусь В.П., Верещагін О.О. (Україна).-Заявка № 95031062. Опубл. 07.10.97. Бюл. №7.

Пат. № 24695 А Україна МПК А 61 М 31/00. Пристрій для введення до порожнистого органу спеціальних інструментів і лікарських засобів /Філіпов Ю.О., Колотило Є.П., Береза Н.М., Люлько О.В., Павлов В.О., Крекнін О.Ф., Писаревський К.І., Стусь В.П. (Україна).-Заявка № 97073766. Опубл. 04.08.98. Бюл. № 3.

АНОТАЦІЇ

Береза Н.М. Обґрунтування і розробка методів консервативного лікування хворих на неспецифічний виразковий коліт.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.02 - внутрішні хвороби. Харківський державний медичний університет, Харків, 1999.

Дисертація присвячена вивченню основних патогенетичних ланок неспецифічного виразкового коліту у 433 хворих та на створеній адекватній медико-біологічній моделі у 4 собак. Поглиблені уявлення про патогенез цього захворювання з визначенням ключовою ланкою дестабілізацію взаємовідношення між імунною, нейро-гуморальною, дифузною ендокринною системами, мікробіоценозом товстої кишки та усередині їх на фоні спадкоємної схильності, яка спричиняє підвищений ризик розвитку неспецифічного виразкового коліту та генетично обумовлену слабкість відновлювальних процесів, що реалізується під впливом несприятливих середовищних внутрішніх та зовнішніх чинників. Розроблена уніфікована клініко-статистична класифікація хвороби, ряд методів діагностики, пристроїв для діагностики та лікування, нових ефективних методів лікування, на які отримано патенти України. Вивчення ефективності принципово нового методу лікування, в основі якого аутолімфокінотерапія, у віддаленому періоді показало забезпечення тривалої ремісії і визначило заходи щодо профілактики рецидивів.

Ключові слова: неспецифічний виразковий коліт, патогенез, класифікація, діагностика, імунітет, дисбіоз, лікування, імунокорекція, віддалені результати.

Береза Н.М. Обоснование и разработка методов консервативного лечения больных неспецифическим язвенным колитом.-Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.02 - внутренние болезни. Харьковский государственный медицинский университет, Харьков, 1999.Диссертация посвящена изучению основных патогенетических звеньев неспецифического язвенного колита у 433 больных и на созданной у 4 собак адекватной медико-биологической модели. Полученные результаты продолжили разработку новых направлений фундаментальных и прикладных наук: “Эндокринная гастроэнтерология” (регуляторные пептиды), “Дисбактериозы и пробиотики”, “HLA и болезни”, “Цитокины” и начали новое направление в клинической гастроэнтерологии - “Аутоцитокинотерапия”. Выявлены особенности фазовых изменений нейро-гуморальной, диффузно-эндокринной и иммунной регуляторных систем гомеостаза организма на ранних этапах заболевания; закономерности и продолжительность феномена отказа регуляции как последействия влияния патогена; особенная уязвимость и резистентность к восстановлению гормонального и иммунного звеньев патогенеза; установлена взаимокомплементарность основных регуляторных систем организма - нейро-гуморальной, интестиногормональной и иммунной, объединенных в единое регуляторное кольцо, от реабилитации которого, особенно от иммунной, зависит успех лечения больных неспецифическим язвенным колитом и продолжительность ремиссии заболевания. Выяснена роль цитокинов в нарушении внутренней организации системного иммунитета при формировании адекватного иммунного ответа и их связь с эндогенными физиологически активными соединениями. Установлено, что нормализация продукции и рецепции интерлейкинов-1 и -2 обеспечивает включение этих цитокинов в ведущий блок иммунной компетенции, что индуцирует динамизм и высокую активность, способность к восстановительным процессам основных компонентов системного иммунитета и формирует благоприятное течение заболевания. Выявлена возможность аутоцитокинами, произведенными вне организма собственными мононуклеарными клетками крови пациента, провести настройку регуляторного звена системного иммунитета больного, улучшить информационный обмен между различными клетками множества регуляторных систем, что способствует реабилитации и других звеньев регуляторного кольца, ускорению процессов саногенеза. Установлена ведущая роль системного и локального иммунитета в восстановлении эубиоза в толстой кишке, взаимозависимость их в патогенезе и саногенезе при неспецифическом язвенном колите. Таким образом, клинико-экспериментальное исследование позволило углубить представление о патогенезе этого заболевания. Ключевым звеном его признана дестабилизация взаимоотношений между иммунной, нейро-гуморальной и дуффузной эндокринной системами и микробиоценозом толстой кишки, а также внутри этих регуляторных систем на фоне наследственной предрасположенности, обусловливающей повышенный риск развития болезни и генетически детерминированную слабость восстановительных процессов, что реализуется под влиянием неблагоприятных средовых внутренних и внешних факторов. Создан новый эффективный метод индукторной иммунокоррекции на базе разработанного способа приготовления аутологичного иммуноактивного препарата. Изучена также эффективность новых пептидсодержащих препаратов (актовегина, даларгина, сандостатина, эрбисола, спленина, контрикала) и биоспорина, из которых эрбисол и биоспорин, а также карбюлоза созданы в Украине. Выяснены показания и противопоказания к их назначению, побочные явления при использовании. Созданные в процессе выполнения диссертации нововведения дают возможность на более высоком уровне осуществлять диагностику, лечение и профилактику рецидивов, что позволит снизить показатели заболеваемости и болезненности, временной и стойкой нетрудоспособности, инвалидности от неспецифического язвенного колита, во многих случаях избежать хирургического лечения, улучшить качество жизни больных неспецифическим язвенным колитом. Разработана унифицированная клинико-статистическая классификация болезни, ряд информативных методов диагностики, устройств, эффективных методов лечения, новизна и полезность которых подтверджена 14 авторскими свидетельствами и патентами на изобретения. Изучением в отдаленном периоде эффективности созданного принципиально нового метода лечения, стержнем которого является аутолимфокинотерапия, показано обеспечение продолжительной ремиссии заболевания и разработаны лечебно-профилактические мероприятия по предупреждению рецидивов неспецифического язвенного колита.

Ключевые слова: неспецифический язвенный колит, патогенез, классификация, диагностика, иммунитет, дисбиоз, лечение, иммунокоррекция, отдаленные результаты.

Bereza N. Ground and elaboration of the methods of conservative treatment of patients with nonspecific ulcerative colitis. The manuscript.

Thesis for seeking the Doctors degree of Medical Science on speciality 14.01.02 - internal diseases. Kcharkov State Medical University. Kcharkov, 1999.

Thesis is dedicated to study of the main links of nonspecific ulcerative colitis pathogenesis in 433 patients and on created medico-biological model in 4 dogs.

The ideas of pathogenesis of the disease are deepened and the main point which is destabilization of relationship between immune, neurohumoral and diffuse endocrine systems and inside them on geneticaly caused predisposition is determined. The unified clinico-statistic classification of the disease and some methods of diagnoses and effective treatment are elaborated. The study of efficacy of the new method of treatment with using autolymphokines has shown guaranteeing of the firm remission and defined some ways of relapse prophylaxis.

Key words: nonspecific ulcerative colitis, diagnosis, treatment, pathogenesis, immunity, dysbiosis, immunecorrection, distant results.

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

АЛК - аутолімфокіни

АЛКТ - аутолімфокінотерапія

БАР - біологічно активні речовини

ВНС - вегетативна нервова система

Г - гастрин

ГГ - гістамін

ДНК - дезоксирибонуклеїнова кислота

ЕФАС - ендогенні фізіологічно активні сполуки

І - інсулін

К - кортизол

МСМ - молекули середньої маси

НВК - неспецифічний виразковий коліт

ПРФ - продукти розщеплення фібриногену

РЕА - раково-ембріональний антиген

СаС - сандостатин

С-П - С-пептид

СО ТК - слизова оболонка товстої кишки

ХНЗЗК - хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок

ЦІК - циркулюючий імунний комплекс

IgE - імуноглобулін Е

ІL - інтерлейкіни

Размещено на Allbest.ru

...