Гомеостаз магнію при есенціальній гіпертензії (клініко-фізіологічна характеристика, патофізіологія, гормональна регуляція, корекція порушень, обгрунтування вибору антигіпертензивної терапії)

Таким чином, наші дослідження показали, що нирки хворих на ЕГ при сольових, гормональних і діуретичних впливах легко втрачають магній, у кожному випадку намагаючись утримати кальцій, що, мабуть, є важливою патогенетичною ланкою формування магнієвого дефіциту з наступним підвищенням судинного опору. Очевидно, що хворі ЕГ, у зв'язку з цим, вимагають корекції порушень метаболізму магнію, особливо ретельної при застосуванні діуретичної терапії.

Корекція порушень гомеостазу магнію на етапах профілактики есенціальної гіпертензії. При визначенні дієтичного споживання магнію в осіб із нормальним рівнем АТ нами виявлено його коливання від 171 до 1077 мг на добу і середнє значення 524±38 мг на добу. В обстежених хворих на ЕГ дієтичне споживання магнію було значно меншим. Воно коливалося від 149 до 826 мг у добу, складаючи в середньому 313±30 мг у добу (p<0,05). Найчастіше (більш, ніж у половині випадків) найменша кількість споживаного магнію - до 400 мг у добу визначається в осіб із ЕГ. Добова екскреція магнію, що відображує його дієтичне споживання, у хворих на ЕГ (3,9±0,4 ммоль) також статистично достовірно (p<0,01) менше, ніж у здорових із нормальним рівнем АТ (5,7±0,6 ммоль). Для ефективного попередження АГ оптимальним можна вважати добове споживання магнію не менше 500 мг. Коефіцієнт кореляції між рівнем АТ і споживанням магнію склав для діастолічного АТ - 0,416, для систолічного АТ - 0,333.

Збільшення добового споживання магнію шляхом щоденного прийому аспаркама протягом 3 місяців у добовій дозі 0,10 ммоль/кг маси тіла, що підтверджувалося приростом добової ниркової екскреції в середньому на 5,4 ммоль (на 38,5 %), не супроводжувалося статистично достовірною зміною рівня систолічного і діастолічного АТ в осіб із ЕГ. Однак тривалий прийом аспаркама попереджав високий зріст АТ під час проведення ВЕМ. Велику динаміку перетерплює систолічний АТ. Збільшився час виконання роботи на велоергометрі. Тобто серцево-судинна реактивність знизилася, а толерантність до фізичного навантаження зросла. У процесі тривалого навантаження магнієм збільшилися діурез, у середньому на 29,5 %, і натрійурез - на 47,7 ммоль/л.

Нами не виявлено змін стану метаболізму магнію у хворих на ЕГ у процесі лікування інгібіторами АПФ. Базальна концентрація іонізованого магнію в сироватці крові, інтенсивність кишкової абсорбції магнію, ШЕНMg++ після лікування інгібіторами АПФ і концентрація магнію в еритроцитах хворих на ЕГ у процесі лікування інгібіторами АПФ практично не змінилися.

Ми запропонували частині хворих, у яких монотерапія інгібітором АПФ була недостатньо ефективною, сполучити її з прийомом магне-В6 у добовій дозі з розрахунку 0,1 ммоль/кг магнію в день. У групі хворих на ЕГ із середньою ефективністю лікування значно зросли і ШКАMg, і ШЕНMg++ з крові, що свідчить про більш досконалу регуляцію метаболізму магнію, результатом чого з'явилося і підвищення внутрішньоклітинної концентрації магнію. У групі з низькою ефективністю лікування інгібітором АПФ додавання магнію також сприяло підвищенню ШЕНMg++. Відсутність нормалізації внутрішньоклітинної концентрації магнію, можливо, є слідством недостатньої тривалості магнієвого навантаження. Додатковий прийом магнію дозволив знизити рівень діастолічного АТ в групі з низькою ефективністю лікування інгібітором АПФ на 7,0±0,8 мм рт. ст, у групі із середньою ефективністю лікування - на 4,3±0,6 мм рт.ст.

Базальна концентрація іонізованого магнію у хворих на ЕГ після лікування антагоністами кальцію не відрізняється від вихідних величин до лікування. Після прийому антагоністів кальцію ШКАMg не змінилася. Після лікування антагоністами кальцію ШЕНMg++ статистично достовірно знизилася внаслідок утрати магнію нирками і порушення гормональної регуляції, про що свідчить підвищення концентрації ПТГ у плазмі крові. Після додаткового призначення аспаркама в дозі 0,1 ммоль/кг магнію на добу у хворих на ЕГ у групах із середньою і низькою ефективністю лікування приріст концентрації іонізованого магнію після перорального навантаження не змінився, але значно зросла ШЕНMg++ з крові, що свідчить про більш досконалу регуляцію метаболізму магнію, у результаті чого підвищилася його внутрішньоклітинна концентрація.

Таблиця 3. Показники метаболізму магнію у хворих на ЕГ з різною ефективністю лікування антигіпертензивними препаратми (Mm)

Примітка * - показник статистично достовірно відрізняється від аналогічного у осіб з високою ефективністю лікування препаратом, p<0,05.

Додатковий прийом магнію дозволив знизити рівень діастолічного АТ в групі з низькою ефективністю лікування антагоністами кальцію в середньому на 5,1±0,9 мм рт. ст, у групі із середньою ефективністю лікування цими препаратами - на 6,3±0,9 мм рт.ст.

Після курсу лікування бета-адреноблокаторами рівень магніємії, ШКАMg, ШЕНMg++, концентрація магнію в еритроцитах, концентрація у плазмі ПТГ і КТ не змінилися. З огляду на відсутність зрушень у стані метаболізму магнію в процесі лікування бета-адреноблокаторами, ми прийшли до висновку про відсутність залежності ефективності лікування бета-адреноблокаторами від стану метаболізму магнію і про недоцільність корекції порушень його метаболізму в процесі лікування бета-адреноблокаторами.

У хворих на ЕГ, що одержували тіазидні діуретики, базальна концентрація іонізованого магнію в сироватці крові знизилася. Швидкість кишкової абсорбції магнію збільшилася, ШЕНMg++ значно зменшилася, концентрація магнію в еритроцитах практично не змінилася.

Прийом тіазидних діуретиків веде до втрати магнію нирками, її відшкодування шляхом додаткового прийому магнію у вигляді аспаркама в добовій дозі з розрахунку 0,1 ммоль/кг магнію на день перешкоджало в групах хворих на ЕГ із середньою і низькою ефективністю лікування порушення метаболізму магнію. Концентрація магнію в еритроцитах, ШКАMg, ШЕНMg++ з крові, концентрація ПТГ і КТ у плазмі крові не перетерпіли статистично достовірних негативних змін. Рівень АТ в групі з низькою ефективністю лікування знизилося на 4,5±0,6 мм рт. ст, у групі із середньою ефективністю лікування - на 5,3±0,7 мм рт.ст.

Результати нашого дослідження свідчать про те, що підтримка гомеостазу магнію у хворих на ЕГ в остаточному підсумку досягається ціною підвищення АТ. Схема участі порушень гомеостазу в патогенезі ЕГ подана на малюнку 1. Порушення метаболізму магнію є важливим фактором розвитку і прогресування ЕГ. Тому корекція цих порушень, у тому числі і в процесі фармакотерапії, набуває при ЕГ значення патогенетичної терапії і повинно бути найважливішою складовою частиною первинної і вторинної профілактики.

ВИСНОВКИ

1. Есенціальній гіпертензії властиві істотні порушення стану метаболізму магнію і гормональної регуляції його гомеостазу, що мають патогенетичну роль у механізмах формування і розвитку захворювання внаслідок того, що призводять до достовірного дефіциту внутрішньоклітинного магнію і зв'язаного з ним підвищення системного периферичного опору і артеріального тиску.

2. Толерантність системи метаболізму магнію до навантаження магнієм, що дозволяє одержати узагальнену кількісну характеристику її стану на рівні організму, включаючи активність регуляторних механізмів і функцію виконавчих органів, при есенціальній гіпертензії значно знижена.

3. Добова екскреція магнію, що відбиває його дієтичне споживання, у хворих на есенціальну гіпертензію знижена. Менше дієтичне споживання магнію сполучається з більшою частотою артеріальної гіпертензії. Коефіцієнт кореляції між рівнем артеріального тиску і споживанням магнію склав для діастолічного - 0,416, для систолічного - 0,333.

4. Кишкова абсорбція магнію, визначена розробленим нами методом із використанням перорального і внутрішньовенного навантажувальних тестів, при есенціальній гіпертензії знижена, як внаслідок зниження вітамін Д-залежного активного транспорту, так і вітамін Д-незалежного пасивного транспорту, і не компенсує знижене дієтичне споживання магнію. У хворих на есенціальну гіпертензію кишковий транспорт більш незалежний від вітаміну Д3, ніж у здорових людей.

5. У хворих на есенціальну гіпертензію концентрація магнію і співвідношення магній/кальцій в еритроцитах знижені і мають значимий кореляційний зв'язок із рівнем артеріального тиску (коефіцієнт кореляції, відповідно -0,416 і -0,530).

6. Магнійуретична функція нирок при есенціальній гіпертензії знижена, що чітко виявляється в умовах магнієвого навантаження. Причиною ослабленої магнійуретичної реакції у хворих на есенціальну гіпертензію є прискорення пасивного канальцевого транспорту магнію. Активний канальцевий транспорт уповільнений внаслідок зниженої чутливості ниркових канальців до впливу паратгормона. В умовах навантажень (сольових, гормональних і діуретичних) із магній- і кальційуретичними ефектами екскреція магнію зростає в більшому ступені, ніж екскреція кальцію, що веде до збільшення магнієвого дефіциту в організмі.

7. Інтенсивність транспорту магнію між позаклітинним і кістковим сектором у хворих на есенціальну гіпертензію істотно знижена, що свідчить про переваження при есенціальній гіпертензії процесу резорбції магнію з кісткової тканини. Поглинання надлишку іонів магнію з позаклітинного сектора кістковою тканиною у хворих на есенціальну гіпертензію відбувається з меншою ефективністю. Причиною уповільненого виведення магнію з позаклітинної рідини в кістковий сектор є зниження чутливості остеокластів до впливу паратгормона.

8. Загальна концентрація магнію і концентрація його іонізованої фракції в сироватці крові у хворих на есенціальну гіпертензію не відрізняються від показників у здорових осіб. Лише у хворих із високим стабільним рівнем діастолічного артеріального тиску, що перевищує 115 мм рт. ст., концентрація іонізованого магнію має тенденцію до зниження. Сталість магніємії в умовах зниженого надходження магнію в позаклітинний сектор із кишок досягається підвищенням активності регуляторних механізмів і порушенням вмісту магнію в інших секторах організму і транспорту між ними.

9. Гормональна регуляція метаболізму магнію при есенціальній гіпертензії порушена. Концентрація паратгормона і кальцитоніна у плазмі крові хворих на есенціальну гіпертензію підвищена, а концентрація 1,25(ОН)2Д3 знижена. Чутливість до змін магніємії клітин, що секретують паратгормон і кальцитонін, у хворих на есенціальну гіпертензію підвищена, а чутливість виконавчих органів метаболізму магнію до впливу регулюючих гормонів знижена.

10. Збільшення добового споживання магнію шляхом щоденного прийому аспаркама протягом 3 місяців у добовій дозі 0,1 ммоль/кг маси тіла не супроводжувалося статистично достовірною зміною рівня систолічного і діастолічного артеріального тиску в осіб з есенціальною гіпертензією, однак сприяло зниженню реактивності серцево-судинної системи в умовах впливу вазопресорних факторів і підвищенню толерантності до фізичного навантаження, і тому може бути складовою частиною антигіпертензивної терапії.

11. Ефективність лікування есенціальної гіпертензії інгібіторами ангіотензин-перетворюючого ферменту, антагоністами кальцію і діуретиками залежить від стану метаболізму магнію. Лікування інгібіторами ангіотензин-перетворюючого ферменту ефективно у хворих на есенціальну гіпертензію із нормальним станом метаболізму магнію. Ефективність антагоністів кальцію вище у хворих із порушеннями метаболізму магнію. Ступінь ефективності лікування бета-адреноблокаторами не залежить від стану метаболізму магнію. Монотерапія тіазидним діуретиком неефективна при внутрішньо- і позаклітинному дефіциті магнію в організмі.

12. Тривалий прийом інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту і бета-адреноблокаторів не викликає достовірних змін у стані метаболізму магнію. Тривалий прийом антагоністів кальцію і тіазидних діуретиків викликає порушення метаболізму магнію, що виявляються збільшенням його поза- і внутрішньоклітинного дефіциту. Достатнє забезпечення організму магнієм шляхом додаткового прийому 0,1 ммоль/кг магнію в день дозволяє підвищити ефективність лікування хворих на есенціальну гіпертензію інгібіторами ангіотензин-перетворюючого ферменту, антагоністами кальцію і тіазидними діуретиками.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для адекватної характеристики стану гомеостазу магнію у хворих на есенціальну гіпертензію в клінічних умовах варто використовувати магнійтолерантний тест - внутрішньовенний або пероральний. Магнійтолерантний тест має переваги перед іншими методами оцінки стану метаболізму магнію, оскільки дозволяє одержати його узагальнену кількісну характеристику на рівні організму, високо дошкульний і виявляє порівняно невеликі зрушення гомеостазу. Внутрішньовенний магнійтолерантний тест проводиться шляхом внутрішньовенного введення 0,1 ммоль магнію сульфату на 1 кг маси тіла. Досліджують рівень магніемії через 20 і 150 хвилин після його введення. Через 150 хвилин після внутрішньовенного введення навантаження в нормі воно цілком ліквідується з крові. При проведенні перорального магнійтолерантного тесту після взяття крові з ліктьової вени, особа, що обстежується, приймає перорально сіль магнію з розрахунку 0,1 ммоль магнію на кг маси тіла, запиваючи її 100 мл дистильованої води. Через 240 хвилин навантаження в нормі цілком ліквідується з крові.

2. З метою підвищення ефективності лікування хворих на есенціальну гіпертензію при доборі антигіпертензивного препарату, крім відомих показань, варто враховувати стан метаболізму магнію. Призначення інгібітору ангіотензин-перетворюючого ферменту доцільно при нормальній базальній концентрації іонізованого магнію в сироватці крові (не менш 0,52 ммоль/л) і в еритроцитах (не менш 1,4 ммоль/л), при високій швидкості елімінації навантажувальної магніємії (не менш 1,40 мкмоль/л/хв), при нормальній концентрації паратгормона (не більш 96 пг/мл) і кальцитоніна (не більш 13 пг/мл) у плазмі крові. Призначення антагоністів кальцію найбільш виправдано хворим есенціальною гіпертензією, у яких концентрація іонізованого магнію не відновлюється після перорального навантаження магнієм у процесі магнійтолерантного тесту, підвищена концентрація паратгормона в плазмі крові і знижена концентрація внутрішньоеритроцитарного магнію. Призначенню бета-адреноблокаторів хворим есенціальною гіпертензією варто віддавати перевагу при відповідних гемодинамічних характеристиках, зокрема при наявності тенденції до тахікардії, не керуючись при цьому показниками стана метаболізму магнію. Тіазидні діуретики варто призначати хворим есенціальною гіпертензією, що не мають відхилень показників метаболізму магнію.

3. Для підвищення толерантності до фізичного навантаження хворим есенціальною гіпертензією варто збільшити добове споживання магнію шляхом призначення щоденного прийому аспаркама протягом не менше 3 місяців у добовій дозі 0,15 ммоль/кг маси тіла.

4. Для підвищення ефективності лікування хворих на есенціальну гіпертензію інгібіторами ангіотензин-перетворюючого ферменту, антагоністами кальцію і тіазидними діуретиками його варто сполучати з додатковим прийомом 0,1 ммоль/кг магнію на добу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Боброва О.В. Вплив кальцiєвих навантажень на стан гомеостазу кальцiю та рiвень артерiального тиску при есенцiальнiй гiпертензiї // Есенцiальна гiпертензiя i гомеостаз кальцiю.-К.: Четверта хвиля, 1998.- С.119-126.

2. Боброва О.В. Первинна профiлактика артерiальної гiпертензiї шляхом немедикаментозної корекцiї порушень гомеостазу кальцiю // Есенцiальна гiпертензiя i гомеостаз кальцiю.- К.: Четверта хвиля, 1998.- С.127-145.

3. Боброва О.В. Патофiзiологiчне значення порушень гомеостазу кальцiю у розвитку та клiнiчному перебiгу есенцiальної гiпертензiї // Есенцiальна гiпертензiя i гомеостаз кальцiю.- К.: Четверта хвиля, 1998.- С.146-164.

4. Боброва О.В. Спiввiдношення ниркового транспорту кальцiю i магнiю при есенцiальнiй гiпертензiї // Есенцiальна гiпертензiя i гомеостаз кальцiю. - К.: Четверта хвиля, 1998.- С.165-176.

5. Боброва Е.В. Метаболизм магния у больных с эссенциальной гипертензией // Укр. кардiол. журн.- 1997.- N 1 (вип.2).- С.33-36.

6. Боброва Е.В. Почечный транспорт в системе регуляции гомеостаза магния при эссенциальной гипертензии // Укр. кардiол. журн.- 1997.- N 3 (вип. 2).- С.40-43.

7. Боброва Е.В. Регуляция обмена магния при эссенциальной гипертензии // Укр. кардiол. журн.- 1997.- N 4 (вип. 2).- С.37-39.

8. Боброва Е.В. Кишечная абсорбция магния при эссенциальной гипертензии // Укр. кардiол. журн.- 1997.- N 5 (вип. 2).- С.56-59.

9. Боброва Е.В. Состояние метаболизма магния и антигипертензивная эффективность антагонистов кальция // Укр. кардiол. журн.- 1999.- N 2 (вип. 2).- С.32-35.

10. Коломиец В.В., Боброва Е.В., Пархоменко Т.А. Диетическое потребление кальция, магния, фосфора и риск развития артериальной гипертензии // Укр. кардiол. журн.- 1995.- N 1.- С.80-84

11. Боброва Е.В., Коломиец В.В. Нарушение гомеостаза магния при артериальной гипертензии // Укр. кардiол. журн.- 1996.- N 3.- С.72-77.

12. Пархоменко Т.А., Саег М., Коломиец В.В., Боброва Е.В., Ванханен Н.В. Эпидемиология артериальной гипертензии и ее важнейших факторов риска в популяции промышленных рабочих Донбасса // Архив клинической и экспериментальной медицины.- 1996.- Т.5, N 2.- С.163-166.

13. Коломиец В.В., Боброва Е.В., Саег М., Колесникова Т.С. Коррекция диетического потребления калия и магния в популяционной профилактике артериальной гипертензии // Укр. кардiол. журн.- 1997.- N 3.- С.36-39.

14. Колесникова Т.С., Коломиец В.В., Боброва Е.В. Влияние острой гиперкальциемии на центральную гемодинамику и периферический кровоток при эссенциальной гипертензии // Укр. кардiол. журн. - 1997.- N 5-6.- С.40-43.

15. Коломиец В.В., Боброва Е.В. Физиологические механизмы регуляции метаболизма магния. // Укр. кардiол. журн.- 1998.- N 4.- С.54-58.

16. Коломиец В.В., Ванханен Н.В., Беккер В.Ф., Руденко Н.Н., Донскова Т.В., Нескородь Т.И., Боброва Е.В., Колесникова Т.С., Бондаренко Г.А., Зорина Н.В. Антигипертензивный, гемодинамический и метаболический эффект ингибитора ангиотензин-превращающего фермента эналаприла // Укр. кардiол. журн.- 1998.- N 6.- С.44-47.

17. Коломиец В.В., Боброва Е.В., Колесникова Т.С. Гормональная и фармакологическая регуляция почечного транспорта кальция и магния при эссенциальной гипертензии // Укр. кардiол. журн. - 1999.- N 2.- C.28-32.

18. Боброва Е.В. Патент № 2079129 на изобретение: “Способ диагностики латентной формы хронического пиелонефрита у больных с гипертензивным синдромом без сопутствующих урологических заболеваний” (патентообладатель УкрНИИ кардиологии им. акад.Н.Д.Стражеска) в соавторстве, выдан Комитетом Российской Федерации по патентам и товарным знакам (Роспатент) 10.05.97.

19. Боброва Е.В. Количественная оценка кишечной абсорбции магния при эссенциальной гипертензии // Актуальні питання педагогіки, експериментальної та клінічної медицини.-Донецьк, 1995.-Т.1.-С.37-39.

20. Коломиец В.В., Подоляка В.Л., Колесникова Т.С., Боброва Е.В., Ванханен Н.В. Зависимость антигипертензивной эффективности антагонистов кальция от состояния гомеостаза кальция, магния и активности ренина плазмы: новый подход к индивидуализации лечения // Актуальнi питання педагогiки, експериментальної та клiнiчної медицини.- Донецк, 1995.- Т.2.- С.112-115.

21. Бобров В.О., Коломiєць В.В., Боброва О.В. Негативний вплив антагонiстiв кальцiю на кишкову абсорбцiю кальцiю та магнiю при есенцiальнiй гiпертонiї // Социально-медицинские аспекты охраны здоровья.- Днепропетровск, 1995.- С.32-34.

22. Боброва Е.В. Почки и система регуляции гомеостаза магния у больных эссенциальной гипертензией // Социально-медицинские аспекты охраны здоровья.- Днепропетровск, 1995.- С.35-37.

23. Боброва Е.В. Патофизиология метаболизма магния при артериальной гипертензии: нерешенные вопросы, перспективы изучения // Укр. кардiол. журн.- 1996.- Додаток до 3/96.- С.7.

24. Коломиец В.В., Боброва Е.В. Функция почек и регуляция гомеостаза кальция и магния у больных с эссенциальной гипертензией // Укр. кардiол. журн. - 1996.- Додаток до 3/96.- С.15.

25. Пархоменко Т.А., Коломиец В.В., Ванханен Н.В., Саег М., Боброва Е.В. Оптимальное соотношение диетического потребления кальция и фосфора - самый эффективный фактор первичной профилактики артериальной гипертонии // Проблемы профилактической медицины.- Донецк: ООО “Лебедь”.-1997.- Ч.1.- С.91-93.

26. Саег М., Коломиец В.В., Ванханен Н.В., Боброва Е.В., Пархоменко Т.А. Динамика уровня артериального давления и инцидента артериальной гипертензии после коррекции диетического потребления калия и магния в популяции металлургов // Проблемы профилактической медицины.- Донецк: ООО “Лебедь”.-1997.- Ч.1.- С.97-100.

27. Боброва Е.В. Почки и система регуляции гомеостаза магния у больных эссенциальной гипертензией // Матерiали XIV з'їзду терапевтiв України.- К., 1998.- С.98-100.

28. Боброва Е.В., Коломиец В.В. Коррекция нарушений обмена магния в лечении и профилактике артериальной гипертензии // Матерiали XIV з'їзду терапевтiв України.- К., 1998.- С.161-163.

29. Kolomiets V., Bobrova E. The dietary magnesium intake as a target for hypertension prevention // Proc. European Nutrition Conf. 7-th.- Vienna (Austria).- 1995.- S.77 (P.120).

30. Kolomiets V., Parchomenko T., Saeg M., Bobrova E., Vanchanen N. Dietary mineral intake correction in population hypertension prevention // Proc. European Nutrition Conf. 7-th.- Vienna (Austria).- S.78 (P.121).

31. Bobrova E., Kolomiets V. Pathophysiology of magnesium homeostasis disturbances in hypertension // Proc. International Conf. on Heart Health 2-nd.- Barcelona (Spain).- 1995.- P.304.

32. Бобров В.О., Степаненко А.П., Бiлоножко О.Г., Боброва О.В. Магнiю сульфат та спазм коронарних артерiй // Працi 1-го Нацiонального з'їзду фармакологiв України “Сучаснi проблеми фармакологiї”.- Полтава, 1995.

33. Bobrova E., Kolomiets V. Kidneys in calcium and magnesium homeostasis regulation system in hypertension // Proc. Congr. of the International Soc. of Internal Medicine 23-d.- Manila (Philippines).- 1996.- P.135 (PS 007).

34. Kolomiets V., Parchomenko T., Saeg M., Bobrova E., Vanhanen N. Mineral dietary intake influence on the blood pressure in long-up population study // Proc. Congr. of the international Soc. of Internal Medicine 23-d.- Manila (Philippines).- 1996.- P.135 (PS 005).

35. Bobrova E. Kidneys in magnesium homeostasis regulation in hypertension // Proc. Conf. Actualitati in diagnosticul si tratamentul bolilor cardiovasculare.- Chisinau (Moldova).- 1996.- P.25.

36. Bobrov V.A., Kolomiets V.V., Bobrova E.V., Bekker V.F., Kochergina I.F. Calcium entry blockers antihypertensive therapy: approaches to improvement // Proc. Conf. Actualitati in diagnosticul si tratamentul bolilor cardiovasculare.- Chisinau (Moldova).- 1996.-P.27.

37. Kolomiets V.V., Parchomenko T.A., Saeg M.M., Bobrova E.V., Vanhanen N.V. Dietary mineral intake in industrial Ukrainian population and hypertension // Proc. Conf. Actualitati in diagnosticul si tratamentul bolilor cardiovasculare.- Chisinau (Moldova).- 1996.-P.56-57.

38. Свищенко Е.П., Купчинская Е.Г., Безродная Л.В., Малышко Л.Н., Боброва Е.В., Лизогуб Г.В. Динамика гомеостаза кальция и некоторых гуморальных факторов регуляции артериального давления у больных гипертонической болезнью при лечении антагонистами кальция // Proc. Conf. Actualitati in diagnisticul si tratameniul bolilor bolilar cardiovasculare.-Chisinau (Moldova).-1996.-C.171.

39. Коломиец Н.В., Пархоменко Т.А., Саег М., Боброва Е.В., Ванханен Н.В. Коррекция соотношения потребления кальция, магния и фосфора - основа первичной профилактики артериальной гипертензии // Праці наук.-практ. конф. “Актуальні проблеми внутрішньої патології та післядипломної підготовки лікарів терапевтів”.-К., 1996.-С.163-164.

40. Bobrova E.., Kolomiets V. Correction of calcium, magnesium and phosphorus consumption interrelation as the basis of primary prophylaxy of arterial hypertension // Proc. Pacific RIM Conference on Hypertension 2-nd.-Manila (Philippines).-1997.-P.55 (PS 01-01).

41. Bobrova E., Kolomiets V. Essential hypertension and magnesium consumption Proc. Alpha-Adria Cardiology Meeting 5-th in Austria at the University of Graz / Vorklinische Institute Harrachgasse 21.-Graz (Austria).-1997.-P.48.

42. Kolomiets V., Kolesnikova T., Bobrova E., Vanchanen N., Bekker V., Parkhomenko T. Calcium and magnesium homeostasis alterations correction decrease the vascular reactivity in hypertensive patients // Proc. Alpha-Adria Cardiology Meeting 5-th in Austria at the University of Graz / Vorklinische Institute Harrachgasse 21.-Graz (Austria).-1997.-P.59.

43. Боброва Е.В., Саег М., Коломиец В.В. Коррекция нарушений обмена магния в лечении и профилактике эссенциальной гипертензии // Конгресс ассоциации кардиологов стран СНГ 1-й.-Москва (Россия): Медиа Сфера.-1997.-С.122.

44. Коломиец В.В., Колесникова Т.С., Боброва Е.В., Донскова Т.В. Возможность повышения антигипертензивной эффективности антагонистов кальция у больных с различной активностью ренина плазмы // Конгресс ассоциации кардиологов стран СНГ 1-й.-Москва (Россия): Медиа Сфера.-1997.-С.206.

45. Ярынкина Е.А., Боброва Е.В., Свищенко Е.П., Ингибитор АПФ эналаприл снижает концентрацию ионизированного внутриклеточного кальция у больных с эссенциальной гипертензией // Конгресс ассоциации кардиологов стран СНГ 1-й.-Москва (Россия): Медиа Сфера.-1997.-С.227.

46. Kolomiets V., Kolesnikova T., Bobrova E. The decrease of vascular reactivity arter calcium and magnesium homeostasis disturbances correction during pharmacotherapy of hypertension // Proc. International Symp. on Cardiovas. Pharmacotherapy 7-th.-Jerusalem (Israel).-1997.-P.329.

47. Bobrova E., Kolesnilova T.S. Calcium and magnesium potentiate an antihypertensive activity of angiotensin converting enzyme inhibitors // Proc. International Symp. on Cardiovas. Pharmacotherapy 7-th.-Jerusalem (Israel).-1997.-P.345.

48. Bobrov V., Kolomiets V., Bobrova E., Kolesnikova T., Bondarenko G. Calcium entry blockers antihypertensive action dependent on homeostasis condition Proc. Nordic Congress of Cardiology XVI.-Tampere (Finland).-1997.-S.29

49. Bobrova E. Magnesium intestinal absorption in pathogenesis of hypertension // Proc. European Meeting on Hypertension 8-th.-Milan (Italy).-1997.-S.128 (P.34).

50. Iarynkina E.A., Svishenko E.P., Mhytorian L.S., Bobrova E.V., Mishchenko L.A. Bezrodnaya L.V. Angiotensin converting enzyme inhibitor (enalapril) and calcium channel blocker (nifedipine) drop blood pressure by cytosolic free calcium concentration decrease // Proc. European Meeting on Hypertension 8-th.-Milan (Italy).-1997.-S.151 (P.135).

51. Kolomiets V.V., Bobrova E. Magnesium homeostasis as a pathogenetic target in hypertension // Proc. European Meeting on Hypertension 8-th.-Milan (Italy).-1997.-S.157 (P.166).

52. Parkhomenko T., Bobrova E., Kolomiets V.V., Saeg M. Dietary calcium, magnesium, phosphorus ratio intake correction is a basis for hypertension prevention // Proc. European Meeting on Hypertension 8-th.-Milan (Italy).-1997.-S.177 (P.259).

53. Bobrova E., Saeg M., Kolomiets V.V. Correction of magnesium disturbances in treatment and prophylaxis of essential hypertension // Proc. International Conference on Preventive Cardiology 4-th Jointly with the 37-th Annual Meeting of the Council on Epidemiology and Prevention, American Heart Association.-Montreal (Canada).-1997.-B.201-202 (N 0709).

54. Bobrova E., Kolomiets V. Magnesiumuretic renal function and essential hypertension // Proc. International Congress of the Polish Cardiovasc. Society 1-st.-Warszawa (Poland).-1997.-N.98

55. Боброва Е.В., Коломиец В.В., Колесникова Т.С. Гормональная регуляция интестинальной абсорбции магния в патогенезе гипертензии Конгресс ассоциации кардиологов стран Средней Азии 3-й.-Ташкент (Узбекистан).-1997.-С.29.

56. Коломиец В.В., Колесникова Т.С., Боброва Е.В. Коррекция нарушений гомеостаза кальция и магния во время фармакотерапии при гипертензии // Конгресс ассоциации кардиологов стран Средней Азии 3-й.-Ташкент (Узбекистан).-1997.-С.53.

57. Bobrova E., Kolomiets V.V. Negative influence of drugs upon blood mineral imbalance in hypertension // Proc. European Federation of the International Medicine.-1-st.-Maastricht (Netherlands).-1997.-/Europ. J. Intern. Med.-1997.-Vol.8 (Supl.1).-S.113 (P.267).

58. Bobrov V., Kolomiets V., Bobrova E. Essential hypertension and alimentary potassium consumption // Proc. World Congress of Cardiology 13-th.-Rio de Janiero (Brasil).-1998.-C.5.-N 56.

59. Kolomiets V.V., Bobrova E.., Kolesnikova T.S. Correction of calcium and magnesium homeostasis disturbances during pharmacotherapy of hypertensive patients // Proc. Scientific Meeting of the American Society of Hypertension 13-th.-1998.-New York (USA) /Amer. J. Hypertension.-Vol.11, N 4 (Pt. 2).-102A (poster E028).

60. Bezrodnaya L., Svyshchenko E., Kupchiskaya E., Bobrova E., Yarinkina E. Differences in ionized calcium distribution between plasma and cell depending on hypertension grade // Proc. Scientific Meeting of the American Society of Hypertension 13-th.-1998.-New York (USA) /Amer. J. Hypertension.-Vol.11, N 4 (Pt. 2).-155A (poster F007).

61. Bobrova E., Kolomiets V.V. Kolesnikova T.S. Hormonal and diuretic regulation of magnesium renal transport in hypertension // Proc. Scientific Meeting of the American Society of Hypertension 17-th.-1998.-Amsterdam (Netherlands).- /Journal of Hypertension.Official Journal of the International Society of Hypertension and the European Society of Hypertension.-S.305.

62. Bobrova E., Kolomiets V.V. Kolesnikova T.S. Calcium, magnesium homeostasis and renin-angiotensin system in hypertension pathophysiology //Proc. Scientific Meeting of the American Society of Hypertension 17-th.-1998.-Amsterdam (Netherlands).- /Journal of Hypertension.Official Journal of the International Society of Hypertension and the European Society of Hypertension.-S.306.

63. Kolomiets V.V., Kolesnikova T.S., Bobrova E. Calcium and magnesium homeostasis disturbances correction potentiate enalapril antihypertensive activity // Proc. Scientific Meeting of the International Society of Hypertension 17-th.- 1998.- Amsterdam (Netherlands).- /Journal of Hypertension. Official Journal of the International Society of Hypertension and the European Society of Hypertension.-S.328.

64. Боброва Е.В. Диуретическая и гормональная регуляция почечного транспорта магния при гипертензии // З'їзд терапевтiв України XIY.-К., 1998.- С.28.

65. Боброва Е.В., Коломиец В.В., Колесникова Т.С. Коррекция нарушений гомеостаза кальция и магния во время фармакотерапии при гипертензии // З'їзд терапевтiв України XIY.-К., 1998.-С.28-29.

66. Ванханен Н.В., Коломiєць В.В., Боброва О.В., Беккер В.Ф., Руденко М.М., Донскова Т.В., Колесникова Т.С. Ефективнiсть еналапрiлу та його метаболiчнi ефекти на есенцiальну гiпертензiю // З'їзд терапевтiв України XIY.-К., 1998.- С.32.

67. Боброва О.В., Коломiєць В.В. Нирковий транспорт магнiю у хворих на артерiальну гiпертензiю похилого вiку // Працi наук.-практ. конф. “Артерiальна гiпертензiя i вiк”.- К., 1998.- С.10-11.

68. Bobrova Е.V., Kolomiets V.V., Kolesnikova T.S. Calcium and magnesium homeostasis disturbances correction during pharmacotherapy in hypertension // 1-st International Congress on Heart Disease - New Trends, Diagnosis and Treatment. 1999. - Washington, USA. - (abst. N 1023).

69. Bobrova E.V., Kolomiets V.V. Hormonal regulation of magnesium intestinal absorption in pathogenesis of hypertension // Journal of Hypertension 17 (Suppl. 3), May 1999, page S214.

70. Kolomiets V.V., Bobrova E.V. The integrated view of magnesium homeostasis pathophysiology in hypertension // Journal of Hypertension 17 (Suppl. 3), May 1999, page S247.

АНОТАЦІЯ

Боброва О.В. Гомеостаз магнію при есенціальній гіпертензії (клініко-фізіологічна характеристика, патофізіологія, гормональна регуляція, корекція порушень, обгрунтування вибору антигіпертензивної терапії).- Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук за фахом 14.01.11 - кардіологія.-Інститут кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України, Київ, 1999.

Проведено комплексне дослідження патофізіології метаболізму магнію при ЕГ, для якої є характерне зниження дієтичного споживання, кишкової абсорбції магнію, магнійуретичної функції нирок і внутрішньоеритроцитарної концентрації, порушення кісткового транспорту магнію з переваженням резорбції, зниження толерантності до магнієвих навантажень, порушення гормональної регуляції з підвищенням продукції паратгормона, кальцитоніна і зниженням утворення 1,25-дігідроксіхолекальциферола, зниження чутливості органів-мішеней до впливу гормонів. Запропоновано метод адекватної оцінки стану метаболізму магнію, придатний для використання в клініці. Встановлено патогенетичне значення порушень метаболізму магнія в патогенезі ЕГ. Доведено доцільність дослідження метаболізму магнія для оптимізації вибору найбільш ефективних препаратів для лікування ЕГ. Запропоновано, обгрунтовано теоретично та апробовано метод зниження реактивності серцево-судинної системи до вазопресорних впливів і підвищення ефективності лікування хворих ЕГ антигіпертензивними фармакопрепаратами, заснований на корекції порушень метаболізму магнію шляхом його додаткового прийому. У роботі розвивається новий напрямок у профілактиці ЕГ, заснований на концепції патогенетичной ролі порушень метаболізму магнію в розвитку ЕГ.

Ключові слова: есенціальна гіпертензія, метаболізм магнію, патогенез, корекція порушень, профілактика.

SUMMARY

Bobrova E.V. Magnesium homeostasis in essential hypertension (clinical and physiological characteristic, pathophysiology, hormonal regulation, correction of impairments, substantiation of a choice of antihypertensive therapy).- The manuscript.

Dissertation on competition of a scientific degree of the doctor of medical sciences on a speciality 14.01.11 - cardiology.-Strazhesko Institute of cardiology, АМS of Ukraine, Kiev, 1999. The complex research of magnesium metaboloism pathophysiology is carried out in essential hypertension (EH), in which are characteristic decrease of dietary consumption, enteric magnesium absorption, magnesium excretory function of kidneys and intracellular concentration in red blood cell, impairment of bone magnesium transport with prevalence resorption, reduction of tolerance to magnesium load, impairment hormonal regulation with increase of production of parathormone and calcitonine and decrease of formation 1,25-dihydroxycholecalciferole, decrease of sensitivity of targets bodies to hormonal influences. The method of an adequate estimation of a magnesium metabolism, suitable for use in clinic is offered. It was established pathogenetic importance of magnesium metabolism impairment in pathogenesis of EH. The expediency of research magnesium metabolism for optimisation of a choice of the most effective preparations for treatment EH is proved. It is offered theoretically reasonable and explored a method of reduction of reactiveness of heart-circulatory system to influences of pressors and increase of efficiency of treatment of the patients with EH, based on correction of magnesium metabolism impairment by its additional comsumption. In work is developed the new direction in preventive management of EH, based on the concept of pathogenetic role of magnesium metabolism impairment in development of EH.

Key words: essential hypertension, magnеsium metabolism, pathogenesis, correction of impairment, preventive management.

АННОТАЦИЯ

Боброва Е.В. Гомеостаз магния при эссенциальной гипертензии (клинико-физиологическая характеристика, патофизиология, гормональная регуляция, коррекция нарушений, обоснование выбора антигипертензивной терапии).- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.11 - кардиология.-Институт кардиологии им. акад. Н.Д.Стражеско АМН Украины, Киев, 1999.

Проведено комплексное исследование патофизиологии метаболизма магния при эссенциальной гипертензии (ЭГ), для которой характерны снижение диетического потребления, кишечной абсорбции магния, магнийуретической функции почек и внутриэритроцитарной концентрации, нарушение костного транспорта магния с преобладанием резорбции, снижение толерантности к магниевым нагрузкам, нарушение гормональной регуляции с повышением продукции паратгормона, кальцитонина и снижением образования 1,25-дигидроксихолекальцифе-рола, снижение чувствительности органов-мишеней к воздействию гормонов. В условиях нагрузок (солевых, гормональных и диуретических) с кальций- и магнийуретическим эффектом экскреция магния возрастает в большей степени, чем экскреция кальция, что ведет к усугублению магниевого дефицита в организме и является одним из патогенетических механизмов развития ЭГ. Предложен метод адекватной оценки состояния метаболизма магния с помощью магнийтолерантных тестов, позволяющих получить его обобщенную характеристику на уровне организма и пригодный для использования в клинике. Установлено патогенетическое значение нарушений метаболизма магния в патогенезе ЭГ. Доказана целесообразность исследования метаболизма магния для оптимизации выбора наиболее эффективных препаратов для лечения ЭГ. Выявлено, что эффективность лечения ЭГ ингибиторами АПФ, антагонистами кальция и диуретиками зависит от состояния метаболизма магния.Лечение ингибиторами АПФ эффективно у больных ЭГ с нормальным состоянием метаболизма магния. Эффективность антагонистов кальция выше у больных с нарушениями метаболизма магния. Степень эффективности лечения бета-адреноблокаторами не зависит от состояния метаболизма магния. Монотерапия тиазидным диуретиком неэффективна при внутри- и внеклеточном дефиците магния в организме. Длительный прием ингибиторов АПФ и бета-адренобло-каторов не вызывает изменений в состоянии метаболизма магния.Длительный прием антагонистов кальция и тиазидных диуретиков вызывает нарушение метаболизма магния, проявляющееся увеличением его вне- и внутриклеточного дефицита. Достаточное обеспечение организма магнием путем дополнительного приема 0,1 ммоль/кг магния в день позволяет повысить эффективность лечения больных ЭГ ингибиторами АПФ, антагонистами кальция и тиазидными диуретиками. Предложен, обоснован теоретически и апробирован метод снижения реактивности сердечно-сосудистой системы к вазопрессорным воздействиям и повышения эффективности лечения больных ЭГ антигипертензивными фармакопрепаратами, основанный на коррекции нарушений метаболизма магния путем его дополнительного приема.

В работе развивается новое направление в профилактике ЭГ, основанное на концепции патогенетической роли нарушений метаболизма магния в развитии ЭГ.

Ключевые слова: эссенциальная гипертензия, метаболизм магния, патогенез, коррекция нарушений, первичная и вторичная профилактика.

Размещено на Allbest.ur