Протимікробна активність і лікувально-профілактична дія антисептичних засобів та антимікробних матеріалів (клініко-експериментальне дослідження)

Розробленим способом було одержано хірургічний шовк і кетгут, реакцію тканин, у відповідь на імплантацію яких, вивчено в експерименті на тваринах. Проведеними дослідженнями показано, що звичайний хірургічний шовк і кетгут викликали розвиток запального процесу, який на ранніх етапах носив гнійний характер. Значно пізніше стимулювалася проліферативна фаза запалення, яка призводила до розвитку дифузного склерозу. Нерідко внаслідок септичного аутолізу спостерігали раннє розсмоктування кетгуту.

Антимікробний шовний матеріал викликав значно менші зміни структури тканин. У процесі гістологічних досліджень відмічено розвиток асептичного запалення, яке в подальшому змінювалось незначним вогнищевим склерозом, що суттєво не змінював структуру тканин.

Таблиця 2

Перебіг післяопераційного періоду у хворих, оперованих з застосуванням різних хірургічних шовних матеріалів

Наведені в табл. 2 результати клінічних спостережень показали, що використання антимікробних хірургічних шовних матеріалів в процесі хірургічних втручань дозволило покращити ефективність хірургічного лікування. У контрольній групі хірургічних хворих, яким оперативне втручання проводили з використанням звичайного стерильного шовку і кетгуту, гнійно-запальні ускладнення спостерігали у 7,5% випадків. У хворих, яких оперували з застосуванням антимікробного шовку і кетгуту, кількість гнійно-запальних ускладнень в післяопераційному періоді не перевищувала 2,6%.

Антимікробний перев'язувальний матеріал одержували шляхом просякання медичної марлі антисептичним плівкоутворюючим препаратом амосептом з наступним видаленням надлишку препарату і висушуванням. Одержані таким чином зразки перев'язувального матеріалу використовували для експериментальних і клінічних досліджень.

Дослідженнями антимікробних властивостей встановлено, що перев'язувальний матеріал мав антимікробну дію по відношенню до найбільш розповсюджених збудників раневої інфекції. Так, на відстані 11,6 ± 0,7 мм від краю зразка модифікованої марлі на щільному поживному середовищі затримувався ріст стафілококів. Пригнічення росту менш чутливих до дії ЧАС грамнегативних збудників раньової інфекції спостерігали на відстані 3,7 - 7,3 мм від краю зразка. В умовах відмивання ізотонічним розчином хлориду натрію зразки зберігали залишкові протимікробні властивості на протязі 36,5 годин.

Дослідженнями капілярно-транспортних властивостей модифікованої марлі виявлено, що просякання амосептом покращувало капілярну здатність перев'язувального матеріалу і посилювало дренажні властивості у 1,5 рази. Механічна міцність перев'язувального матеріалу в результаті обробки зростала.

В експериментах на моделі неінфікованої і гнійної рани доведено позитивні ранозагоювальні властивості одержаного антимікробного перев'язувального матеріалу. Перев'язування такою марелю “чистої” рани дозволило прискорити появу грануляцій на 3,9 доби у порівнянні з контролем. Повне загоювання раневого дефекту при лікуванні антимікробною марлею спостерігали на 7 діб раніше, ніж у контрольних тварин.

Утворення на поверхні волокон марлі, просякнутої амосептом, полімерної плівки, супроводжувалось зменшенням ворсистості матеріалу, що забезпечувало появу у перев'язувального матеріалу атравматичного по відношенню до раневої поверхні ефекту, що підтверджено результатами цитологічного дослідження відбитків з поверхні рани і перев'язувального матеріалу.

Застосування антимікробної марлі в експерименті дозволило істотно покращити показники загоювання гнійних ран. Термін повного загоювання рани при використанні модифікованого перев'язувального матеріалу у порівнянні з контрольними тваринами скорочувався на 7,3 доби. Мікробіологічні дослідження вмісту рани засвідчили, що застосування запропонованого перев'язувального матеріалу сприяло швидкому вивільненню рани від бактерій.

Клінічні спостереження підтвердили високу ранозагоювальну здатність розробленого перев'язувального матеріалу. Турунди, виготовлені з марлі, просякнутої звичайним спиртовим розчином декаметоксину, забезпечували відтік раневого вмісту на протязі 8,5 годин. Аналогічні турунди, виготовлені з марлі, одержаної по запропонованому способу, виконували дренажну функцію на протязі 28,5 годин. Застосування антимікробного матеріалу дозволило скоротити тривалість лікування гнійних ран на 3,3 дня.

Таким чином, в результаті проведених лабораторних, експериментальних та клінічних досліджень всебічно вивчено лікувальні властивості вітчизняного антимікробного препарату - декаметоксину. Вперше у препарата виявлено наявність антипротозойних, спазмолітичних, контрацептивних властивостей. Одержані дані дозволили створити нові високоефективні лікарські засоби амосепт, декасан, десептол, офтадек та палідек, нові протимікробні хірургічні шовні та перев'язувальні матеріали, які після всебічного вивчення впроваджено в медичну практику. Розроблено ряд ефективних методів стерилізації матеріалів медичного призначення. Комплексне використання розроблених способів і лікувальних антимікробних засобів у різних галузях медицини дозволило підвищити ефективность профілактики і лікування інфекційних гнійно-запальних захворювань.

Висновки

1. Антисептичні лікарські препарати декаметоксин, біглюконат хлоргексидину, катапол, N-цетилпіридинію хлорид, тіоній, етоній, фогуцид мають високу протимікробну активність по відношенню до широкого спектру мікроорганізмів і можуть бути використані для створення високоефективних антимікробних, лікарських засобів, матеріалів та способів профілактики, лікування інфекційних гнійно-запальних захворювань.

2. Вітчизняний антисептичний препарат декаметоксин відрізняється позитивними політропними властивостями, високою протимікробною активністю по відношенню до широкого кола умовно-патогенних, патогенних мікроорганізмів, проявляє імуномодулюючі, десенсибілізуючі, спазмолітичні, контрацептивні властивості, що значно розширює можливості його медичного використання.

3. Високі знезаражуючі властивості 0,1% - 0,005% водних розчинів декаметоксину поряд з їх хімічною інертністю дозволяють використовувати їх для стерілізації оптичних полімерів, що застосовують в офтальмології для корекції зору. Комплексне застосування в офтальмології нових антисептичних очних крапель офтадек та палідек перед операціями і після офтальмохірургічних втручань, для профілактики і лікування гнійних кон'юнктивітів, знезаражування контактних лінз підвищує ефективність боротьби з гнійно-запальними захворюваннями ока.

4. Новий антисептичний препарат декасан одночасно з протимікробною проявляє спазмолітичну дію на непосмуговані м'язи бронхіального дерева. Декасан є ефективним лікарським засобом лікування запальних захворювань органів дихання з бронхо-обструктивним синдромом.

5. Антисептичний плівкоутворюючий препарат амосепт має потужну пролонговану протимікробну дію. Застосування амосепту для знезаражування шкіри рук медперсоналу та обробки мікротравм покращує ефективність профілактики післяопераційних гнійно-запальних ускладнень та нагноювання мікроушкоджень.

Хірургічний перев'язувальний матеріал, що містить антисептичний препарат амосепт, має пролонговані антимікробні властивості, прискорює загоювання ран.

6. Вагінальні супозиторії десептол характеризуються протимікробними, протитрихомонадними, контрацептивними властивостями. Десептол є ефективним засобом контролю репродуктивної функції, профілактики і лікування інфекційних гнійно-запальних гінекологічних захворювань.

7. Декаметоксин і перекис водню проявляють взаємно потенціюючий протимікробний ефект і в складі антисептичних препаратів їх доцільно використовувати для боротьби з патогенними, умовно-патогенними збудниками гнійно-запальних захворювань, в тому числі синьо-гнійними паличками.

8. Антисептичний лікарський препарат декаметоксин доцільно вводити в структуру натуральних ниток у полі постійного електричного струму. Одержаний таким способом антимікробний хірургічний шовк і кетгут мають високі лікувальні властивості, покращують перебіг післяопераційного періоду, запобігають гнійно-запальним ускладненням.

9. Комплексне застосування в медичній практиці нових протимікробних лікарських засобів амосепта, офтадека, декасана, десептола, палідека, розроблених антимікробних хірургічних шовних, перев'язувальних матеріалів, способів знезаражування полімерних матеріалів медичного призначення забезпечує високу ефективність профілактичних і лікувальних заходів в боротьбі з гнійно-запальними захворюваннями.

Практичні рекомендації

1. Офтадек застосовують при гострому і хронічному кон'юнктивітах, блефаро-кон'юнктивітах, гонобленореї, хламідіозному ураженні слизової ока, для профілактики бленореї у новонароджених, призначають у доопераційний період і після офтальмологічних операцій для профілактики гнійно-запальних ускладнень. Офтадек застосовують також для обробки контактних лінз.

Для лікувння гострого, хронічного кон'юнктивітів, блефаро-кон'юнктивітів, гонобленореї, хламідіозного ураження кон'юнктиви офтадек інстилюють в кон'юнктивальний мішок по 2-3 краплі 4-6 разів на добу до повного одужання.

Для профілактики бленореї у новонароджених в очі закапують по 2 краплі препарату безпосередньо після народження і через 2 години після пологів.

З профілактичною метою офтадек призначають по 2-3 краплі 4-6 разів на день за добу до операції і протягом 3-5 днів після операції.

Контактні лінзи занурюють у розчин препарату на 10-15 хвилин, після чого обполіскують у стерильному ізотонічному розчині натрію хлориду.

2. Декасан призначають при абсцесі легені, бронхоектатичній хворобі, кістозній гіпоплазії легені, ускладненій нагноєнням, хронічному бронхіті у фазі загострення, захворюваннях легень з бронхо-обструктивним синдромом.

Ендобронхіально декасан вводять:

- через мікротрахеостому по 25-50 мл 1-2 рази на день;

- через трансназальний зонд по 5-10 мл 1 раз на день;

- методом ультразвукових інгаляцій по 5-10 мл 1-2 рази на день;

- за допомогою лаважу трахеобронхіального дерева в об'ємі 100 мл.

Тривалість лікування складає 2-4 тижні.

3. Амосепт застосовують для знезараження шкіри рук медичного персоналу, працівників харчової промисловості, побутового обслуговування, для запобігання нагноєння мікротравм шкіри різних ділянок тіла.

Для знезаражування амосептом шкіри рук медперсоналу заздалегідь здійснюють гігієнічне миття рук з милом, сполоскуючи проточною водою від залишків мильної піни. Шкіру ретельно висушують стерильною серветкою або рушником. Після цього шариком з вати, який змочують в етиловому спирті, обробляють шкіру. На поверхню долоней з флакону наливають 3-5 мл амосепту, рівномірно розподіляючи препарат на поверхні шкіри нижньої третини передпліччя, кисті і пальців за загальноприйнятою методикою протягом 30 сек. - 1 хв. Після цього шкіру висушують на протязі 1-2 хв., тримаючи пальці кисті в розведеному положенні до повного висихання амосепту. При потребі наносять вдруге 3-5 мл амосепту і повторюють обробку шкіри. Після висихання препарату шкіра рук залишається стерильною на протязі 4-6 годин завдяки наявності міцної бактерицидної плівки на поверхні шкіри.

Список робіт, що опубліковані за темою дисертації

1. Антисептики у профілактиці й лікуванні інфекцій /Г.К.Палій, Т.О.Когет, В.Г.Палій, В.М.Мруг, М.Д.Желіба, В.П.Ковальчук, І.М.Вовк, А.Ю.Волянський; за ред. Г.К.Палія. - К.: Здоров'я, 1997. - 201 с.

2. Палий Г.К., Кравец В.П., Ковальчук В.П. Эффективность стерилизации шовных материалов декаметоксином // Клиническая хирургия. - 1991. - №1. - С. 39-40.

3. Микробиологический аспект применения контактных линз / Н.М.Сергиенко, В.П.Ковальчук, С.А.Рыков, И.Г.Палий, // Офтальмологический журнал. - 1993. - №2. - С. 112-115.

4. Сравнительное изучение эффективности антисептиков, применяемых для профилактики инфекционных осложнений / Г.К.Палий, В.П.Ковальчук, В.П.Кравец, И.Г.Палий, П.С.Шевня //Клінічна хірургія. - 1993.- №1. - С. 11-13.

5. Ковальчук В.П., Палий И.Г. Оценка эффективности антисепти-ческой профилактики бактериальных поражений // Антибиотики и химиотерапия. - 1993. - №1. - С. 68-72.

6. Відповідаємо на запитання практичних працівників /Т.О.Когет, В.П.Ковальчук, А.В.Сидорук, П.С.Колтун, І. Г.Палій //Фармацевтичний журнал. - 1994. - №2. - С. 107-111.

7. Применение новых лекарственных форм декаметоксина для про-филактики и лечения постинъекционных осложнений /Г.К.Палий, Н.Д.Желиба, П.С.Шевня, В.П.Кравец, В.П.Ковальчук, Е.Ф.Макац//Клінічна хірургія. - 1995. - №2. - С. 8-9.

8. Ковальчук В.П. Експериментальне і клінічне дослідження влас-тивостей антимікробної медичної марлі // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 1997.- №1. - С. 23-24.

9. Ковальчук В.П. Експериментальне дослідження властивостей антимікробних текстильних матеріалів // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 1998. -№1. - С. 134-135.

10. Ковальчук В.П. Порівняльне дослідження структурних змін тканин навколо імплантованих хірургічних шовних матеріалів // Вісник морфології. - 1998. - №1. - С. 66-67.

11. Ковальчук В.П. Вплив фізичних та хімічних чинників на оптичні властивості м'яких контактних лінз // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 1998. - №2. - С. 318-319.

12. Ковальчук В.П. Лікувальна ефективність антисептичних очних крапель на моделі гострого кон'юнктивіту у кролів // Вісник морфологіїї.- 1999.- №1.- С. 4-5.

13. А.с. 1684990, МКИ А 61L 2/16. Способ стерилизации мягких контактных линз /Г.К.Палий, В.П.Ковальчук, А.И.Баранова, М.О.Лозинский, А.М.Соколюк, З.Р.Ульберг, В.Г.Палий (СССР)//№4715290; Заявлено 03.07.1989; Зарегистр.15.06.1991. - 2 с.

14. А.с. 1729011, МКИ А 61Д 7/00. Способ санации производителей крупного рогатого скота /Г.К.Палий, В.П.Ковальчук, В.С.Кочмарук (СССР) //№4804555; Заявлено 20.03.1990; Зарегистр. 22.12.1991. - 4 с.

15. А.с. 1745266, МКИ А 61М 31/00. Способ получения антимикробного шовного материала /Г.К.Палий, В.П.Ковальчук, В.Г.Палий, В.П.Кравец, И.Г.Палий, Ю.И.Гуминский, С.Д.Химич (СССР) //4842094; Заявлено 22.06.1990; Опубл. 07.07.1992, Бюл. №25. - 3 с.

16. А.с. 1768104, МКИ А 01 № 1/00. Консервант для анатомических препаратов /Г.К.Палий, Ю.И.Гуминский, В.П.Ковальчук, О.Ю.Роменский, В.В.Биктимиров, В.О.Беньяминов, А.Л.Швырев, С.И.Гриценко, В.П.Сорокоумов (СССР) // 4840203; Заявлено 18.06.1990; Опубл. 15.10.1992, Бюл. №38. - 3 с.

17. Патент 1828594, МКИ А 61L 2/16. Состав для профилактической обработки кожи и лечения кожных заболеваний /Г.К.Палий, Л.Н.Марковский, М.О.Лозинский, Ю.Г.Бобков, В.В.Клебановский, В.П.Ковальчук, И.Г.Палий (СССР) //№4321522; Заявлено 15.09.1987 Зарегистр. 13.10.1992. - 3 с.

18. Патент України 5626, МКІ А 61 К 31/14. Спосіб лікування захворювань легенів з бронхіально-обструктивним синдромом /Г.К.Палій, В.В.Бі-ктіміров, В.П.Ковальчук, І.Г.Палій, В.Г.Палій /№94260781; Заявлено04.05.1993; Опубл. 28.12.1994, Бюл. №7-1. - 2 с.

19. Патент України 12860, МКІ А 61L 15/16. Спосіб виготовлення перев'язочного матеріалу /Г.К.Палій, В.П.Ковальчук, В.В.Біктіміров, В.П.Кравець, В.Г.Палій //№94322118; Заявлено 28.06.1993; Опубл. 28.02.1997, Бюл. №1. - 2 с.

20. Патент України 202334А МКІ А 61 К 33/00. Антимікробні очні краплі “Офтадек” /Г.К.Палій, В.П.Ковальчук, Т.О.Когет, І.Г.Палій, А.В.Сидорук, В.Г.Палій//№95031423; Заявлено 30.03.1995; Зареєстр. 15.07.1997. - 3 с.

21. Патент України 12860, МКІ А 61 К 9/02, А 61 К 31/14. Антисептичний протизаплідний супозиторій “Десептол” та спосіб лікування захворювань грибкової, хламідійної, бактеріальної і змішаної етіології та контролю репродуктивної функції /Г.К.Палій, Т.О.Когет, В.П.Ковальчук, В.Г.Палій, О.М.Зарицький, І.К.Палій //№95104687; Заявлено 25.10.1995; Зареєстр. 07.10.1997. - 3 с.

22. Патент України 25394 А, МКІ А 61 К 31/14, А 61 К 9/08. Мікробоцидний препарат для профілактичної обробки шкіри і лікування захворювань шкіри у людей - амосепт /Г.К.Палій, В.П.Ковальчук, Т.О.Когет, І.Г.Палій, В.Г.Палій / №95062913; Заявлено 20.06.1995; Зареєстр. 30.10.1998. - 3 с.

23. А.с. положительное решение о выдаче патента №4840204 Способ фиксации объектов от 08.04.1992 /Г.К.Палий, Ю.И.Гуминский, В.П.Ковальчук, О.Ю.Роменский, В.В.Биктимиров, В.О.Беньяминов, А.А.Швырев, С.И.Гриценко, В.П.Сорокоумов //Заявлено 18.06.1990.

24. А.с. положительное решение о выдаче патента №4816708 Способ стерилизации и хранения интраокулярных линз от 12.12.1999 /Г.К.Палий, В.П.Ковальчук, И.Г.Палий, О.С.Бершадская //Заявлено 16.03.1990.

25. Ковальчук В.П. Антимикробные свойства материалов, содержащих антибиотики и антисептики // Тез. доповід. УП з'їзду Укр. мікробіол. тов-ва.- Москва, 1989.- Ч. 2.- С. 52-53.

26. Ковальчук В.П., Палий Г.К., Волянский Ю.Л., Палий И.Г. Применение декаметоксина (септефрила) для профилактики и лечения дифтерии // Інформаційний лист.- Київ, 1991.- 3 с.

27. Ковальчук В.П., Палій І.Г. Мікробіологічна оцінка і профілактика госпітальних інфекційних укладнень // Тез. доповід. ХП Укр. республ. з'їзду мікробіол., епідеміол. і паразитол.- Київ, 1991.- Ч. 1.- С. 12.

28. Ковальчук В.П., Палій І.Г. Діагностика і профілактика інфекційних ускладнень в офтальмології // Тез. доповід. ХП Укр.республ. з'їзду мікробіол., епідеміол. і паразитол.- Київ, 1991.- Ч.1.- С. 274.

29. Ковальчук В.П. Оценка эффективности антисептической профилактики бактериальных поражений // Актуальные проблемы химиотерапии бактериальных инфекций: Тез. докл. Всесоюз. конф.- Москва,1991.- Ч. 2.- С. 296-297.

30. Ковальчук В.П. Чувствительность к антисептическим средствам возбудителей инфекционных заболеваний глаза // Актуальные проблемы химиотерапии бактериальных инфекций: Тез. докл. Всесоюз. конф.- Москва, 1991.- Ч. 2.- С. 297.

31. Ковальчук В.П., Палий Г.К. К вопросам профилактики после- операционных гнойно-воспалительных осложнений в офтальмологии

// Мікрохірургія ока. Вплив підвищених доз радіації на орган зору: Тез. доповід. Міжнарод. симпозіуму.- Яремча, 1992.- С. 102-103.

32. Ковальчук В.П., Кравец В.П. Декаметоксинсодержащие антими- кробные материалы // Нові засоби і методи протимікробної та протизапальної терапії в сучасній клініці: Програма і тези доповід. науково-практичн. конф.- Харків, 1992.- С. 63.

33. Ковальчук В.П., Хіміч С.Д., Каніковський О. Обробка кукси пузирного протоку після холецистектомії // Тез. доповід. XXVI обл. наук. конф. молод. вчених-медиків.- Івано-Франківськ, 1991.- С. 81.

34. Ковальчук В.П.,Сидорук А.В. Применение декаметоксина в целях стерилизации // Нові засоби і методи протимікробної та протизапальної терапії в сучасній клініці: Програма і тез. доповід. науково-практичн. конф.- Харків, 1992.- С. 64.

35. Коваальчук В.П., Палий Г.К. Об испоьзовании декаметоксина в офтальмологии // Нові засоби і методи протимікробної та протизапальної терпії в сучасній клініці: Програма і тез. доповід. науково-пактичн. конф.- Харків, 1992.- С. 64.

36. Ковальчук В.П., Палий И.Г., Рыков С.А, Вовк И.Н. Профилактика декаметоксином гнойно-воспалительных осложнений в офтальмологии // Актуальные вопросы микробиол., эпидемиол. и иммунол. инфекц. болезней: Тез. докл. научно-практич. конф.- Харьков, 1993.- С. 176.

37. Ковальчук В.П., Волянський Ю.Л., Палій Г.К., Бабіч Є.А., Мироненко Л.Г., Чумаченко Т.О., Ждамарова Л.А. Методика профілактичного застосування декаметоксину у вогнищах дифтерійної інфекції // Інформаційний лист.- Київ, 1994.- 4 с.

38. Ковальчук В.П. Мікробіологічна оцінка застосування антисеп- тиків в офтальмології // Синтез, експериментальне вивчення та клінічне застосування четвертинних амонієвих сполук: Матеріали симпозіуму.- Чернівці, 1995.- С. 31.

39. Ковальчук В.П., Палій Г.К. Стратегія і тактика застосування антисептиків та антимікробних матеріалів на основі сполук четвертинного амонію // Синтез, експериментальне вивчення та клінічне застосування четвертинних амонієвих сполук: Матеріали симпозіуму.- Чернівці, 1995.- С. 52.

40. Ковальчук В.П., Хіміч С.Д. Обробка кукси міхурного протоку антимікробною лігатурою, імпрегнованою декаметоксином // Синтез, експериментальне вивчення та клінічне застосування четвертинних амонієвих сполук: Матеріали симпозіуму.- Чернівці, 1995.- С. 82.

41. Kovalchuk V.P., Paliy I.G. Prophylaxis and diagnosis of infections complications in ophtalmology // 5th Eur. Congr. Clin. Microbiol. and Infect. Diseases, Oslo, Sept. 9-11, 1991: Abstr. - Oslo, 1991.- P. 206.

Анотація

Ковальчук В.П. Протимікробна активність і лікувально-профілактична дія нових антисептичних засобів та антимікробних матеріалів (клініко-експериментальне дослідження). Дисертація (рукопис) на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 03.00.07 - мікробіологія. Харківський науково-дослідний інститут мікробіології та імунології ім. І.І.Мечнікова МОЗ України, Харків, 1999 р.

Дисертацію присвячено створенню нових антимікробних лікарських засобів та антимікробних хірургічних шовних і перев'язувальних матеріалів, а також клініко-експериментальній оцінці їх профілактичної та лікувальної ефективності.

В дисертації наведено властивості нових протимікробних засобів амосепту, декасану, десептолу, офтадеку, палідеку, їх фізико-хімічні характеристики, хімічну стабільність в процесі тривалого зберігання. В експериментах на моделях гнійно-запальних захворювань доведено високу лікувальну ефективність створених антисептичних лікарських препаратів. Досліджено знезаражуючі властивості розчинів декаметоксину, а також вплив фізичних і клінічних способів знезараження на оптичні властивості полімерних матеріалів, що використовуються в офтальмології для корекції зору. Створені лікарські засоби і антимікробні матеріали впроваджено у промислове виробництво і медичну практику.

Ключові слова: антисептичні лікарські засоби, антимікробні матеріали, внутрішньолікарняні інфекції, гнійно-запальні захворювання.

Аннотация

Ковальчук В.П. Противомикробная активность и лечебно-профилактическое действие новых антисептических средств и антимикробных материалов (клинико-екпериментальное исследование). Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 03.00.07 - микробиология. Харьковский научно-исследовательский институт микробиологии и иммунологии им. И.И.Мечниікова МЗ Украины, Харьков, 1999 г.

Диссертация посвящена созданию новых антимикробных лекарственных средств и антимикробных хирургических шовных и перевязочных материалов, а также клинико-экспериментальной оценке их профилактической и лечебной эффективности.

В работе исследована противомикробная активность семи химических соединений из числа катионных детергентов. Показана высокая противомикробная эффективность антисептика декаметоксина. Выявлен взаимно потенцирующий эффект противомикробного действия декаметоксина и перекиси водорода. Разработаны новые антисептические лекарственные препараты амосепт, декасан, десептол, офтадек, палидек; изучены их противомикробные свойства, физико-химические характеристики, химическая стабильность в процессе длительного хранения. У препарата декасан установлено наличие наряду с антимикробным и спазмолитического действия на гладкую мускулатуру, адекватного действию но-шпы. Проведено изучение контрацептивных свойств декаметоксина и десептола. В экспериментах на моделях гнойно-воспалительных заболеваний доказана высокая профилактическая и лечебная эффективность созданных антисептических лекарственных препаратов.

В работе исследованы обеззараживающие свойства водных растворов декаметоксина и изучено влияние физических и химических средств стерилизации на оптические свойства полимерных материалов, которые используются в офтальмологии для коррекции зрения.

Разработана технология придания пролонгированных антимикробных свойств хирургическим шовным и перевязочным материалам. Исследовано влияние этих материалов на организм экспериментальных животных. Результаты экспериментальных исследований лечебно-профилактической эффективности новых противомикробных препаратов и материалов подтверждены клиническими наблюдениями в 1878 случаях.

Созданные лекарственные препараты и антимикробные материалы внедрены в производство и медицинскую практику.

Ключевые слова: антисептические лекарственные препараты, антимикробные материалы, внутрибольничные инфекции, гнойно-воспалительные заболевания.

Annotation

Kovaltchuk V.P. Antimicrobic activity and medicinal preventing action of new antiseptical means and antimicrobic materials (clinical-experimental reseach). Dissertation (manuscript) for confirmation of Doctor of Medical Sciences Degree in speciality 03.00.07 - micrpbiology. Kharkov Scientific Research institute of Microbiology and immunologi n.a. I.I.Mechnikov, Ministery of Health of Ukraine, Kharkov, 1999.

The dissertation is dedicated to creation of new antimicrobic medicinal means and antimicrobical surgical sutural and dressing materials and to clinical-experimental estimation of their preventive and medical effiacy.

The dissertation is dedicated to new antimicrobic means: amocept, decasan, ophtadec, palidec, and determination of their antimicrobic properties, physico-chemical characteristics preservation. The experiments carried on on animals with purulent-inflammatory diseases proved high medicinal efficacy of created antiseptical medicinal preparation. Antiseptical properties of decametoxin solutions were studied as well as influence of physical and chemical means of disinfection on optic properties of polymeral materials used for eyesight correction.

The created medicinal means and antimicrobic materials are launched for manufacturing and medicinal application.

Key words: anticeptical medicinal means, antimicrobic materials, in-hospital infections, purulent-inflammatory diseases,

Размещено на Allbest.ru