Дистанцiйна радiацiйна динамiчна теплометрiя у дiагностицi гострих запальних захворювань органiв черевної порожнини (апендицит, холецистит, панкреатит) у працiвникiв морського транспорту

Размещено на http://www.allbest.ru/

МIНIСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛIДНИЙ IНСТИТУТ МОРСЬКОЇ МЕДИЦИНИ

Автореферат дисертацiї на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук

01. 34-авiацiйна, космiчна та морська медицина

ДИСТАНЦIЙНА РАДIАЦIЙНА ДИНАМIЧНА ТЕПЛОМЕТРIЯ В ДIАГНОСТИЦI ГОСТРИХ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ОРГАНIВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ (АПЕНДИЦИТ, ХОЛЕЦИСТИТ, ПАНКРЕАТИТ) У ПРАЦIВНИКIВ МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ

Одеса-1999

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнiсть теми. Тепловий баланс залежить вiд стану енергетичного обмiну в органiзмi людини. Адаптацiя людей до навколишнього середовища, порушення функцiонального стану органiв i тканин при патологiчних процесах завжди перебiгають iз значними коливаннями енергетичного обмiну, що дозволяє зробити припущення вiдносно вторинних змiн теплового балансу внутрiшнiх органiв i тканин. Ступiнь цих зрушень може зростати в умовах, коли органiзм людини потрапляє у надзвичайнi умови навколишнього середовища, такi наприклад, як умови морського плавання, коли на органiзм моряка впливає комплекс факторiв:географiчних, метереологiчних та судового середовища. Не дивлячись на безумовну актуальнiсть вище перелiчених питань, цi проблеми на теперiшнiй час не вирiшенi.

Питання дiагностики та диференцiйної дiагностики гострих запальних захворювань органiв черевної порожнини, гриж передньої черевної стiнки, контролю динамiки перебiгу пiсляоперацiйного перiоду, регенерацiйних процесiв в операцiйнiй ранi зостаються актуальними i складають значну медичну та соцiальну проблеми (А. А. Шалимов, В. Ф. Саенко, 1987). Це пов'язано з одержаними новими даними етiо-патогенетичних механiзмiв, значною кiлькiстю вiдхилень класичних ознак виникнення, перебiгу, закiнчення гострих запальних захворювань органiв черевної порожнини, удосконаленням дiагностичних методiв та лiкувально-профiлактичних заходiв у даному роздiлi хiрургiї (В. С. Савельев, 1986).

Значнi досягнення останнього часу у вивченнi етiо-патогенезу гострого панкреатиту, холециститу, апендициту та перитонiту рiзноманiтної етiологiї (В. Шмитт, В. Хартич, М. И. Кузьмин, 1985; С. А. Шалимов, А. П. Радзиховский, М. Е. Ничитайло, 1990), застосування сучасних клiнiко-лабораторних, iнструментальних методiв дослiдження (комп'ютерна томографiя, магнiто-ядерний резонанс, ультразвукове сканування, ендолапароскопiя, застосування стандартних високоточних лабораторних комплексiв) дозволили пiдвищити дiагностичний рiвень хiрургiчних захворювань (А. А. Шалимов и др. , 1997), але остаються не вирiшиними в повнiй мiрi питання дiагностики гострих запальних захворювань органiв черевної порожнини на догоспiтальному, ранньому госпiтальному етапах та в екстраординарних умовах перебування хворого (тривалi морськi рейси та iн. ) (Д. Ф. Скрипниченко, 1984;В. И. Жигалкин и др. , 1987;А. А. Лобенко, 1992).

Специфiчна об'єктивiзацiя даних перебiгу пiсляоперацiйного перiоду, прогнозування та рання дiагностика виникнення запальних явищ в операцiйнiй ранi постiйно потребують удосконалення (Э. И. Мамедов, 1985; И. Д. Тевторадзе, 1988; В. Е. Смирнов, И. Е. Ватанов, П. М. Лавришин, 1990; Ю. М. Полоус, В. И. Пятночка, 1994). Мiж тим, однiєю з найбiльш класичних ознак запалення вважається пiдвищення температури в осередку ураження. В той же час використання цього феномену у клiнiчнiй практицi дуже обмежено.

Теплове випромiнювання тiла людини пропорцiйне четвертiй ступенi температури його поверхнi (М. М. Мирошников и др. , 1981). Температура шкiри може коливатись пiд дiєю рiзноманiтних факторiв i при нормальних умовах змiнюється в межах 30, 5-35, 5 С. Оскiльки, шкiра вiдокремлює внутрiшнi органи вiд навколишнього середовища, її температура залежить вiд тих змiн, якi вiдбуваються як у серединi органiзму, такi в навколишньому середовищi. Температура внутрiшнього середовища органiзму у спокої в нормi є бiльш сталою i коливається вiд 36, 7 С до 37, 1С (D. Minard, L. Copman, 1963), градiєнти температури мiж внутрiшнiми органами та шкiрою зостаються також сталими i будь-якi їх змiни викликають цiлий ряд терморегуляцiйних реакцiй, якi встановлюють новий рiвень рiвноваги (G. Otto, 1978).

Спроможнiсть розпiзнавання рiзноманiтних захворювань та пошкоджень значно розширились завдяки застосуванню метода термографiї, так як теплове випромiнювання тiла людини володiє великими iнформацiйними можливостями (А. Ф. Возиянови др. , 1985, 1987; J. Edeiken et al. , 1986; Л. Г. Розенфельд и др. , 1987; А. А. Лобенко, 1992).

Метод iнфрачервоної термографiї, або теплобачення, був запропонований та розроблений у 1956 р. канадцем Lawson R. N. В основi методу лежить реєстрування за допомогою спецiальної апаратури спонтанного iнфрачервоного випромiнювання тiла людини (Л. Г. Розенфельд и др. , 1985 ). Iснуючi дистанцiйнi та контактнi методи термографiї в наслiдок достатньо великої кiлькостi помилковопозитивних та помилковонегативних результатiв дослiдження, якiсного характеру реєстрацiї, низько iнформацiйних кiлькiсних параметрiв, що обумовлює суб'єктивiзм в розшифруваннi результатiв, в силу дороговизни технiчних засобiв, а також обмеження можливостi застосування метода термографiї у деяких умовах, ще недостатньо запровадженi в повсякденну роботу практичної медицини (Е. М. Белов и др. , 1989).

Дистанцiйна термографiя проводиться за допомогою комплексу, який складається iз скануючого пристрою (тепловiзора), приладiв вiзуалiзацiї та управлiння, якi забезпечують формування термозображення, його обробку та зберiгання. Застосування процесора серiйних ПЕВМ типу IBM РСХТ/АТ iз спецiальним програмним забезпеченням та створення спецiалiзованих процесорних пристроїв з апаратною пiдтримкою сервiсу в дiагностичному комплексi направленi на зниження ступеня помилки при трактуваннi термограм, що реалiзовано у рядi робiт по комп'ютернiй термографiї. Однак, в лiкувальнiй практицi, особливо у випадку створення спецiалiзованих про-цесорних пристроїв з апаратною пiдтримкою сервiса, такi комплекси менш приваблювальнi для лiкаря-практика, цiна їх у 10-100 разiв вища, нiж серiйних, звичайних тепловiзорiв, а практична робота потребує у лiкаря деяких технiчних знань (Л. Г. Розенфельд, 1991;А. Ф. Возиянов и др. , 1993).

Одним iз варiантiв термодiагностики є рiдинно-кристалiчна термографiя (РКТ). А. О. Лобенко i спiвавт. (1983, 1992) розробили i застосували методику РКТ у дiагностицi гострого апендициту, виразкової хвороби шлунку, захворювань легень, яка позитивно зарекомендувала себе на догоспiтальному етапi, особливо в морськiй медицинi, але цей метод не забезпечує повноцiнного динамiчного спостереження за патологiчними процесами.

Iнший пiдхiд у вирiшеннi проблеми дистанцiйної теплометрiї простежується у роботах А. I. Гоженко та спiвавт. (1986, 1987, 1988), якi запропонували спосiб динамiчної теплометрiї як метод дослiдження рiзноманiтних патологiчних станiв. Замiрявши вихiдний рiвень теплового потоку в дослiджуванiй зонi, спостерiгаючи за його змiнами в динамiцi, використовуючи функцiональнi навантаження, по характеру густини теплового потоку, аналiзу амплiтуди, коливальностi, синфазностi, якi використанi для опису переходу в стiйкий стан, можливо зробили висновок про наявнiсть патологiчних змiн в органi. Згодом, аналiзуючи описанi в лiтературi (О. И. Яхонтова, Я. М. Рутгайзер, Э. П. Басикова, 1989) функцiональнi навантаження, якi застосовуються в термографiї,

Гоженко А. I. та спiвавт. (1989) пiдроздiлили динамiчну термографiю на спонтанну (не iндуковану) та iндуковану.

Термографiчнi дослiдження пiсля застосування навантажень (холодова проба, проба з введенням глюкози, еуфiлiну та iн. ) були названi Розенфельдом Л. Г. (1985) методом активної термографiї.

Використання методiв термографiї при рiзноманiтних хiрургiчних захворюваннях з метою дiагностики, вибору тактики лiкування, контролю за перебiгом пiсляоперацiйного перiоду та станом операцiйної рани застосовувались багатьма авторами (О. А. Козлов, 1977; А. Ф. Возиянов и др. , 1987; J. Sprindrich, P. Vavrik, 1987), але завдяки перелiченим причинам та недостатньо чiтким методикам проведення термографiї, вони не знайшли широкого застосування у хiрургiчнiй практицi й носять бiльше науково-дослiдний характер. Деякi автори бачать пiдвищення дiагностичних можливостей термографiчних методiв у проведеннi динамiчного спостереження за iнтенсивнiстю iнфрачервоного випромiнювання (А. Ю. Гаврилова, 1984; М. Е. Белов и др. , 1986). Однiєю з переваг дистанцiйної теплометрiї є вiдсутнiсть безпосереднього контакту з обстежуваною областю, що важливо у хiрургiї з точки зору асептики (Г. А. Орлов, В. Ф. Пильников, 1974).

Динамiчна радiацiйна дистанцiйна теплометрiя (ДРДТ), в тому числi i спiвставлення густини теплового потоку з клiнiко-лабораторними, iнструментальними, патоморфологiчними показниками, у дiагностицi гострих захворювань органiв черевної порожнини, при захворюваннях шлунково-кишкового тракту i гепато-бiлiарної системи, оцiнцi перебiгу пiсляоперацiйного перiоду, прогнозуваннi та дiагностицi запальних процесiв у ранi, по сутi не розроблена (С. Я. Доценко, 1987).

Вiдомо, що гострi запальнi хiрургiчнi захворювання органiв черевної порожнини, динамiка перебiгу захворювання до операцiї та в пiсляоперацiйний перiод, регенеративнi процеси в операцiйнiй ранi супроводжуються метаболiчними i гемодинамiчними зрушеннями, що в свою чергу проявляється змiнами теплового балансу i ступенем iнтенсивностi тепловтрат в iнфрачервоному дiапазонi, характер яких у комплексi з iншими методами можливо використовувати у дiагностичних i прогностичних цiлях. (Р. Т. Панченко и др. 1984; Ю. М. Полоус, В. И. Пятночка, 1994).

Таким чином, напрямок дослiджень та методичний пiдхiд з використанням метода дистанцiйної радiацiйної динамiчної теплометрiї може дозволити вивчити характер теплового балансу органiв черевної порожнини у нормi i патологiї, є новим етапом розвитку дiагностичних можливостей теплометрiї у дiагностицi гострих запальних захворювань черевної порожнини i практичної медицини у цiлому.

З'вязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Данi представленої роботи є частиною науково-дослiдної роботи, виконаної у Українському науково-практичному об'єднаннi "Медицина транспорту", м. Одеса, по разробцi "Комплексу iнформацiйно-дiагностичного "Термодин", сумiсно розробленого з МП"ВАМП-АТ" м. Чернiвцi згiдно договору N135 вiд 21. 10. 1993 р. i прийнятого до промислового випуску згiдно приказу МОЗ України вiд 03. 10. 1997 р. N293. Держреєстр медичних виробiв N460/97.

Мета i завдання дослiдження. Вивчити тепловий баланс органiв черевної порожнини у залежностi вiд функцiонального стану та в умовах океанiчного рейсу, розробити показники теплового балансу цих органiв та вдосконалити на цiй пiдставi ранню дiагностику, вибiр тактики лiкування при гострих запальних захворюваннях органiв черевної порожнини (апендицит, холецистит, панкреатит), оцiнити перебiг пiсляоперацiйного перiоду i ступiнь важкостi запального процесу у ранi шляхом розробки нового методичного пiдходу з застосуванням методу дистанцiйної радiацiйної динамiчної теплометрiї у реєстрацiї теплових втрат iз областей передньої черевної стiнки i проекцiї операцiйної рани.

Для досягнення зазначеної мети вирiшенi такi задачi:

1. Вивчити густину теплового потоку (ГТП) iз глибоких структур органiв черевної порожнини на передню черевну стiнку в залежностi вiд конституцiї, статi, вiку, сезонiв року, часу доби, вживання їжi у практично здорових людей-у морякiв i жителiв берегової зони.

2. Вивчити ГТП органiв черевної порожнини у морякiв рiзних професiйних груп в умовах океанiчного рейсу в залежностi вiд географiчної довготи, широти, хвилювання океану, сезонiв року, часу доби, вживання їжi.

3. Провести ДРДТ передньої черевної стiнки у хворих з рiзноманiтними видами гриж передньої черевної стiнки.

4. Визначити iнтенсивнiсть теплового випромiнювання iз областi передньої черевної стiнки при гострих запальних захворюваннях органiв черевної порожнини (апендицит, холецистит, панкреатит).

5. Застосувати ДРДТ для контролю за перебiгом пiсляоперацiйного перiоду у хворих, оперованих з приводу гриж передньої черевної стiнки.

6. Використати ДРДТ для контролю за перебiгом пiсляоперацiйного перiоду у хворих з гострою хiрургiчною паталогiєю органiв черевної порожнини (апендицит, холецистит, панкреатит).

7. Зпiвставити данi ДРДТ з результатами клiнiчних, лабораторних, iнструментальних i патоморфологiчних методiв дослiдження у хворих з гострими запальними захворюваннями органiв черевної порожнини (апендицит, холецистит, панкреатит).

8. Застосувати ДРДТ для оцiнки регенерацiї и ступеня прояви запального процесу в операцiйнiй ранi пiсля хiрургiчних втручань з приводу гриж передньої черевної стiнки, гострих запальних захворювань органiв черевної порожнини (апендицит, холецистит, панкреатит).

9. Визначити й обгрунтувати можливостi використання ДРДТ у дiагностичному алгоритмi при гострих запальних захворюваннях органiв черевної порожнини (апендицит, холецистит, панкреатит).

Наукова новизна одержаних результатiв. У роботi вперше застосовано новий методичний пiдхiд у термодiагностицi з використанням методу ДРДТ iнформацiйно-дiагностичним комплексом "Термодин" для реєстрацiї густини теплового потоку з органiв черевної порожнини на передню черевну стiнку у практично здорових людей - працiвникiв морського транспорту i берегової зони в залежностi вiд рiзноманiтних факторiв (тип конституцiї, стать, вiк, сезони року, час доби, вживання їжi).

Вперше вивчено стан теплового балансу органiв черевної порожнини у морякiв в умовах океанiчних рейсiв та його залежнiсть вiд географiчної довготи, широти, хвилювання океану, морської професiї, сезонiв року, часу доби, вживання їжi i на основi одержаних даних проведено обгрунтування використання даного методу у практичнiй медицинi. Встановлена термотопографiя органiв черевної порожнини за даними ДРДТ у осiб плавскладу в умовах рейсу.

В роботi вперше розроблено та застосовано новий методичний пiдхiд з використанням методу ДРДТ iнформацiйно-дiагностичним комплексом "Термодин" для реєстрацiї ГТП iз областей передньої черевної стiнки при грижах передньої черевної стiнки, гострих запальних захворюваннях органiв черевної порожнини (апендицит, холецистит, панкреатит) у осiб-працiвникiв морського транспорту i берегової зони. Одержано данi про термотопографiю органiв черевної порожнини при гострих запальних хiрургiчних захворюваннях органiв черевної порожнини.

Шляхом зпiвставлення даних ДРДТ iз результатами клiнiчних, лабораторних, iнструментальних, патоморфологiчних методiв обстеження у хворих з гострими запальними хiрургiчними захворюваннями органiв черевної порожнини визначена дiагностична цiннiсть даного методу.

Обгрунтовано застосування ДРДТ як об'єктивного методу контроля за перебiгом пiсляоперацiйного перiоду в ургентнiй i плановiй хiрургiї органiв черевної порожнини.

Вперше застосовано ДРДТ як специфiчний об'єктивний метод контроля за процесами регенерацiї, прогнозування, ранньої дiагностики й оцiнки важкостi запального процесу в операцiйнiй ранi.

Вперше розроблено цифровi показники густини теплового потоку у виглядi вiдхилення ГТП в % вiд середньої по черевнiй порожнинi, симетричної областi, вихiдного рiвня теплового випромiнювання для використання їх у дiагностичному алгоритмi при професiйному доборi морякiв та при гострих запальних захворюваннях органiв черевної порожнини (апендицит, холецистит, панкреатит), а також у пiсляоперацiйному перiодi для контроля за його перебiгом i регенеративними процесами у ранi.

Практичне значення одержаних результатiв. Проведений аналiз радiацiйних втрат iз областей передньої черевної стiнки у практично здорових людей-працiвникiв морського транспорту i берегової зони дозволив вивчити характер густини теплового потоку у нормi, одержати данi, якi можливо буде використати для оцiнки стану здоров'я морякiв у рейсових умовах, а також у дiагностицi рiзноманiтних захворювань органiв черевної порожнини.

Вивчення характеру iнтенсивностi теплового потоку при гострих запальних хiрургiчних захворюваннях органiв черевної порожнини методом ДРДТ у комплексi з iншими клiнiко-лабораторними й iнструментальними дослiдженнями дозволило уточнити термосемiотику даних захворювань, пiдвищити якiсть дiагностики, використати ДРДТ для диференцiйної дiагностики.

Запропонованi особистi методики ДРДТ згiдно мети дослiдження пригрижах передньої черевної стiнки, гострих запальних захворюваннях органiв черевної порожнини (апендицит, холецистит, панкреатит).

На основi проведених дослiджень i одержаних даних розроблено дiагностичний алгоритм при гострих запальних захворюваннях органiв черевної порожнини (апендицит, холецистит, панкреатит) у працiвникiв морського транспорту i осiб береговї зони.

Проведено обгрунтування можливостей використання методу ДРДТ для контроля за перебiгом пiсляоперацiйного перiоду у хворих, якi перенесли оперативне втручання з приводу гриж передньої черевної стiнки, гострих запальних захворювань органiв черевної порожнини (апендицит, холецистит, панкреатит), для оцiнки репаративних процесiв у операцiйнiй ранi.

Особистий внесок здобувача. Автором зформульованi мета, завдання, план дослiдження. Дисертант зiбрав обстежений матерiал, розробив новий методичний пiдхiд у термодiагностицi iз використанням методу ДРДТ iнформацiйно-дiагностичним комплексом "Термодин" для реєстрацiї густини теплового потоку (ГТП) iз органiв черевної порожнини на передню черевну стiнку у практично здорових людей в залежностi вiд рiзноманiтних факторiв (тип конституцiї, стать, вiк, сезони року, час доби, приймання їжi, географiчна довгота, широта, хвилювання океану, морська професiя), при грижах передньої черевної стiнки, гострих запальних захворюваннях органiв черевної порожнини (апендицит, холецистит, панкреатит) у працiвникiв морського транспорту i берегової зони, зпiвставив данi ДРДТ з результатами клiнiчних, лабораторних, iнструментальних, патоморфологiчних методiв дослiдження у хворих з гострими запальними хiрургiчними захворюваннями органiв черевної порожнини, обгрунтував, що ДРДТ є об'єктивним методом контроля за перебiгом пiсляоперцiйного перiоду в ургентнiй i плановiй хiрургiї органiв черевної порожнини, використав ДРДТ як специфiчний об'єктивний метод контроля за процесами регенерацiї, прогнозування, ранньої дiагностики й оцiнки важкостi запального процесу в операцiйнiй ранi, розробив цифровi показники густини теплового потоку у виглядi вiдхилення ГТП в % вiд середньої по черевнiй порожнинi, симетричної областi, вихiдного рiвня теплового випромiнювання для використання їх у дiагностичному алгоритмi при гострих запальних захворюваннях органiв черевної порожнини (апендицит, холецистит, панкреатит), а також у пiсляоперцiйному перiодi для контроля за його перебiгом i регенеративними процесами у ранi та на пiдставi одержаних даних обгрунтував використання даного методу у практичнiй медицинi.

Апробацiя результатiв дисертацiї. Основнi положення i висновки викладенi на Першому нацiональному з'їздi фармакологiв України (Полтава, 1995), 6-му i 7-му Конгресах Свiтової Федерацiї українських лiкарських товариств (Одеса, 1996, Ужгород, 1998), Пленумi наукового товариства хiрургiв України (Одеса, 1996), виїзднiй сесiї Української академiї наук нацiонального прогресу (Тернопiль, 1997), науково-практичнiй конференцiї (Львiв, 1997), Республiканськiй науково-практичнiй конференцiї "Актуальные проблемы хирургии" (Київ, 1997), Українськiй мiжвiдомчiй науково-практичнiй конференцiї "Актуальные проблемы медицины транспорта" (Одеса, 1997), 2-му Конгресi хiрургiв України (Донецьк, 1998), 6-й Мiжнароднiй конференцiї хiрургiв-гепатологiв Росiї i держав СНД (Київ, 1998).

Публiкацiї. За темою дисертацiї опублiковано 38 науковi працi, iз них 20 одноосiбно, у журналах та збiрниках, у тому числi 19- у наукових фахових журналах, 15-у збiрниках наукових праць, 4 патенти на винахiд.

Структура та обсяг дисертацiї. Дисертацiя викладена на 452 сторiнках машинописного тексту i складається з вступу, огляду лiтератури, матерiалiв та методiв дослiдження, результатiв власних дослiджень, висновкiв та списку використаної лiтератури, який мiстить 412 джерел, додатка. Iлюстрований матерiал поданий 145 таблицями та 62 малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМIСТ РОБОТИ

Матерiали i методи дослiджень. Вiдповiдно до мети та задач роботи у природних умовах проживання обстежено 390 практично здорових людей, з яких 199 не були зв'язанi з роботою у морськiй галузi i 191-працiвники морського транспорту, в тому числi в умовах рейсового середовища у Тихому та Атлантичному океанах (середнi широти схiдної пiвкулi-район Пiвденної Кореї та захiдної пiвкулi-Францiя, тропiки-район Панамського каналу, високi пiвнiчнi широти-Норд Флок; Норвегiя, хвилювання океану, морська професiя)-26 морякiв. Обстежено 305 хворих гострими запальними хiрургiчними захворюваннями органiв черевної порожнини та вентральними грижами (160-не зв'язаних з морською галуззю та 145-працiвникiв морського транспорту). У кожного обстежуваного визначалась ГТП по областям передньої черевної стiнки при первинному обстеженi та у процесi динамiчного спостереження. Хворi були обстеженi згiдно загальноприйнятого плану, характерного для даного захворювання. У оперованих хворих вивчена iнтраоперацiйна ситуацiя. Видаленi частини органiв i тканин були пiдданi патоморфологiчному дослiдженню.

У практично здорових людей вивчена ГТП з органiв черевної порожнини на передню черевну стiнку в залежностi вiд типу конституцiї (нормостенiки-131, гiперстенiки-117, астенiки-142), вiку (вiковi групи до 20 рокiв-61 чоловiк, 21-30 рокiв -64, 31-40 рокiв-72, 41-50 рокiв-66, 51-60 рокiв-62 та бiльше 60 рокiв-65), статi (чоловiкiв-180, жiнок-210), сезону року (зимою обстежено 97 чоловiк, весною-95, лiтом-98, осiнню-100), часу доби (в нiчний перiод обстежено 129 пацiєнтiв, вранцi-131, в день-130), вживання їжi (до вживання-188 чоловiк, пiсля вживання-202), факторiв судового i рейсового середовища (географiчна довгота, широта, хвилювання океану, морськi професiї)-у 26 членiв команди т/х"Днiпрогес". Усi обстежуванi групи були репрезентабельнi мiж собою.

Метод ДРДТ використано у 267 хворих гострими запальними захворюваннями органiв черевної порожнини. Обстежено 167 хворих гострим апендицитом, 27 iз них спостерiгались в динамiцi (у 13 хворих дiагноз гострого апендициту був спростований), у 54-був гострий простий аппендицит, у 74-флегмонозний, у 26-гангренозний. У 39 хворих, оперованих з приводу гострого апендициту, простежено перебiг пiсляоперацiйного перiоду та характер загоювання оперцiйної рани. Методом ДРДТ з цiллю дiагностики та контролю за перебiгом захворювання в динамiцi передоперацiйної пiдготовки i лiкування обстежено 63 хворих калькульозним холециститом: 21- хронiчним холециститом в стадiї ремiсiї, 23-в стадiї загострення, 19-гострим холециститом. У 38 iз них простежена динамiка перебiгу пiсляоперацiйного перiоду i загоювання операцiйної рани. Пiд динамiчним наглядом знаходились 27 хворих панкреатитом: 9-хронiчним в стадiї ремiсiї, 11-з набряковою формою гострого панкреатиту, 7- з панкреонекрозом. Крiм того вивчено характер ГТП у 48 хворих грижами передньої черевної стiнки (17-з защемленням i 31-без защемлення), у 18 iз них простежено перебiг пiсляоперацiйного перiоду i характер загоювання операцiйної рани. Iнструментальне забезпечення дослiджень проводилось iнформацiйно-дiагностичним комплексом "Термодин". ДРДТ черевної порожнини проводилась за нашими методиками у практично здорових людей, хворих з грижами передньої черевної стiнки, гострими запальними захворюваннями органiв черевної порожнини (апендицит, холецистит, панкреатит) та в пiсляоперацiйному перiодi. Консервативна терапiя та види оперативних втручань проводились згiдно рекомендацiй провiдних наукових центрiв країни, Мiнiстерства охорони здоров'я.

Для вирiшення поставлених задач проведено: 1. Вивчення ГТП iз органiв черевної порожнини на передню черевну стiнку у практично здорових людей-працiвникiв морського транспорту i жителiв берегової зони, в залежностi вiд типу конституцiї, вiку, статi, сезонiв року, часу доби, вживання їжi 2. Вивчення ГТП органiв черевної порожнини у морякiв рiзних професiйних груп в умовах океанiчного рейсу в залежностi вiд географiчної довготи, широти, хвилювання океану, сезону року, часу доби, вживання їжi. 3. Вивчення ГТП iз органiв черевної порожнини на передню черевну стiнку при гострих запальних захворюваннях органiв черевної порожнини (апендицит, холецистит, панкреатит). 4. Вивчення ГТП з черевної порожнини при грижах передньої черевної стiнки. 5. Вивчення можливостей використання метода ДРДТ для контроля за перебiгом гострих запальних захворювань органiв черевної порожнини (апендицит, холецистит, панкреатит) у дооперацiйному перiодi, виборi тактики лiкування та у пiсляоперацiйному перiодi. 6. Контроль за загоюванням операцiйної рани. 7. Вивчення кореляцiйного зв'язку даних ДРДТ iз органiв черевної порожнини на передню черевну стiнку з результатами клiнiчних, лабораторних, iнструментальних i патоморфологiчних методiв обстеження у хворих з гострими запальними захворюваннями органiв черевної порожнини (апендицит, холецистит, панкреатит). 8. Розробка, обгрунтування, впровадження методу ДРДТ у дiагностичний алгоритм при гострих запальних захворюваннях органiв черевної порожнини (апендицит, холецистит, панкреатит), для контролю за перебiгом пiсляоперацiйного перiоду, загоюванням операцiйної рани. Статистичну обробку проводили методами санiтарної статистики за А. М. Мерковим та iн. , 1974.

Результати дослiджень та їх обговорення.

Вивчена iнтенсивность теплового потоку з органiв черевної порожнини на передню черевну стiнку методом ДРДТ у 390 практично здорових людей берегової зони i у морякiв у мiжрейсовий перiод та в умовах рейсового i судового середовища (географiчна довгота, широта, хвилювання океану, морська професiя) в залежностi вiд типу конституцiї, вiку, статi, сезону року, часу доби, вживання їжi.

Данi теплового балансу рiзних конституцiйних груп у працiвникiв морського транспорту та берегової зони показали, що термотопографiя органiв черевної порожнини на передню черевну стiнку, iнтенсивнiсть теплового випромiнювання по областям передньої черевної стiнки не мають iстотної рiзницi (р>0, 05) в зрiвнювальних групах, а передня черевна стiнка є термосиметричною вiдносно серединної лiнiї. Пiдвищений рiвень теплового випромiнювання вiдносно середньої по черевнiй порожнинi спостерiгається в областi пупця, проекцiї пiдшлункової залози, у правiй здуховиннiй областi (8, 6%, 7, 5%, 4, 2%), а знижений-у епiгастральнiй областi, правому пiдребер'ї, лiвiй здуховиннiй областi та над лоном (-8, 6%, -8, 4%, -0, 6%, -2, 6%, вiдповiдно). У лiвому пiдребер'ї густина теплового потоку (ГТП) вiдповiдала середнiй по черевнiй порожнинi.

Тепловий баланс органiв черевної порожнини у всiх вiкових пiдгрупах обох груп не мав суттєвої рiзницi (р>0, 05), що дозволяє вивести середнi статистичнi показники iнтенсивностi теплового випромiнювання. Передня черевна стiнка у всiх вiкових пiдгрупах була термосиметричною вiдносно середньої лiнiї. У вiкових пiдгрупах 31-40, 51-60 рокiв рiвень теплового балансу органiв черевної порожнини був вищим середньостатистичних, а у iнших-нижчим.

Вплив статi на формування теплового балансу органiв черевної порожнини безсумнiвний, як у групi працiвникiв морського транспорту, так i берегових професiй. У жiнок бiльш низькою ГТП була у епiгастральнiй областi, правому пiдребер'ї, проекцiї пiдшлункової залози, проекцiї пупця i бiльш високою-у лiвому пiдребер'ї, лiвiй здуховиннiй та надлоннiй областi у зрiвняннi з чоловiками. Схiдна термотопографiя, вiдсутнiсть iстотної рiзницi у показниках (р>0, 05) дозволила одержати середнi данi теплового балансу у взаємозв'язку зi статтю. Вiдносно середньої по черевнiй порожнинi пониженою тепловою активнiстю характеризувались епiгастральна область та праве пiдребер'я (-7, 6%, -9, 5%), помiрно низькою, але вищою за среднiй рiвень була ГТП у лiвiй здуховиннiй областi та над лоном (1, 7%, 1, 5%) i значним тепловипромiнюванням характеризувались проекцiя пiдшлункової залози, права здуховинна область, праве пiдребер'я, область пупця (4, 1%, 4, 3%, 3, 3%, 2, 6%).

Посезонна ГТП iз органiв черевної порожнини на передню черевну стiнку у працiвникiв морського транспорту i людей берегової зони свiдчить про термосиметричнiсть передньої черевної стiнки при вiдсутностi вiрогiдної рiзницi (р>0, 05) в показниках зрiвнювальних груп, що дозволяє одержати середнi рiчнi показники iнтенсивностi теплового потоку. Термотопографiя передньої черевної стiнки характеризується нижчим нiж всередньому по черевнiй порожнинi рiвнем теплового балансу в епiгастральнiй областi, правому пiдребер'ї, над лоном (-9, 5%, -11, 3%, -1, 6%) i вищим у проекцiї пiдшлункової залози, обох здуховинних областях, пупця, лiвому пiдребер'ї (7, 7%, 7, 0%, 3, 9%, 3, 9%, 1, 4%). Виявленi суттєвi сезоннi вiдмiнностi теплового балансу черевної порожнини, так у зимку рiвень теплового балансу вище средньорiчного, потiм рiвень його весною знижується з поступовим пiдвищенням у лiтку та зниженням до осiнi.

Високий рiвень теплового балансу характерний для нiчного перiоду, в ранцi вiдмiчається зниження його з послiдуючою тенденцiєю до пiдвищення на протязi дня. Суттєвої рiзницi у середнiх показниках iнтенсивностi теплового потоку iз органiв черевної порожнини на передню черевну стiнку у рiзнi перiоди доби не має (р>0, 05), як у робiтникiв морського транспорту, так i берегової зони. Середньодобовий алгоритм ГТП характеризується високими показниками тепловипромiнювання в областi пупця, правiй здуховиннiй областi та проекцiї пiдшлункової залози. Вiдхилення ГТП у цих областях в % вiд середньої по черевнiй порожнинi склало 10, 2%, 7, 2%, 5, 2%. Нижче середньої iнтенсивнiсть теплового потоку була у епiгастральнiй областi, обох пiдребер'ях, лiвiй здуховиннiй областi, над лоном (-9, 6%, -8, 3%, -5, 2%, -0, 9%, -1, 5%, вiдоповiдно).

Вживання їжi в деякiй мiрi можна розглядати як одну з функцiональних проб ДРДТ, яка впливає на термотопографiю органiв черевної порожнини на передню черевну стiнку, що змiнюється в залежностi вiд часу вживання їжi. Нащесерце бiльш висока iнтенсивнiсть теплового потоку була у нижньому поверху черевної порожнини, пiсля вживання їжi пiдвищеннi рiвнi тепловипромiнювання вiдмiченi у середньому поверсi. Проте, iстотної рiзницi мiж середнiми показниками ГТП до їди i пiсля у рiзних професiйних груп не виявлено (р>0, 05), що дозволило одержати середнiй алгоритм ГТП по областям передньої черевної стiнки. Пiдвищений тепловий потiк вiдносно середньої по черевнiй порожнинi був у проекцiї пiдшлункової залози, правiй здуховиннiй областi та пупця (6, 1%, 3, 1%, 9, 3%), знижений-у епiгастральнiй областi, обох пiдребер'ях, лiвiй здуховиннiй областi, над лоном (-7, 0%, -8, 9%, -1, 8%, -0, 7%, -2, 5%, вiдповiдно).

Середнi показники ГТП у практично здорових людей- робiтникiв морського транспорту i не зв'язаних з морськими професiями в залежностi вiд типу конституцiї, вiку, статi, сезонiв року, часу доби, вживання їжi не мають мiж собою вiрогiдної рiзницi (р>0, 05). Термотопографiя органiв черевної порожнини на передню черевну стiнку характеризувалась вiдносно однаковою картиною розподiлу ГТП по областям. Все це дозволило одержати середньостатистичнi показники ГТП у практично здорових людей, простежити динамiку розмiщення iнтенсивностi теплового потоку по областям передньої черевної стiнки.

В епiгастральнiй областi, правому пiдребер'ї та над лоном iнтенсивнiсть теплового випромiнювання була нижчою середньої по черевнiй порожнинi (вiдхилення ГТП в % склало -11, 8%, -10, 2%, -0, 8%). Пiдвищеною теплопродукцiєю характеризувались проекцiя пiдшлункової залози, права i лiва здуховиннi областi, область пупця (6, 7%, 5, 5%, 1, 3%, 9, 8%), а у лiвому пiдребер'ї вона вiдповiдала середнiй по черевнiй порожнинi. Вiдхилення ГТП у правому пiдребер'ї вiд лiвого склало (-10, 2%), а у правiй здуховиннiй областi вiд лiвої- (4, 2%).

Передрейсове обстеження екiпажу т/х"Днiпрогес" не виявило iстотної рiзницi у показниках ГТП органiв черевної порожнини на передню черевну стiнку (р>0, 05) та характеру термотопографiї у мiжрейсовий перiод i у зрiвняннi з практично здоровими людьми.

В перiод океанiчного рейсу у середнiх широтах схiдної пiвкулi (район Пiвденної Кореї) та захiдної пiвкулi (Францiя) при хвилюваннi океану <3-х i >3-х балiв ГТП органiв черевної порожнини у всiх професiйних групах екiпажу достовiрно не вiдрiзнялись мiж собою, але у порiвняннi з вихiдними даними перед рейсом спостерiгається значне зростання рiвня теплового балансу, як органiв черевної порожнини, так i контрольного фону (р<0, 05) при зберiганнi схiдної термотопографiї. У тропiках (район Панамського каналу) тепловий потiк достовiрно знижувався при зростаннi контрольного фону (р<0, 05). Термотопографiя органiв черевної порожнини на передню черевну стiнку характеризувалась значним рiвнем теплового випромiнювання у епiгастральнiй областi, проекцiї пiдшлункової залози i областi пупця (4, 0%, 11, 3%, 13, 7%), що свiдчить про змiни рiвня теплового балансу, напругу терморегулюючих систем. У високих пiвнiчних широтах (Норд Флок, Норвегiя) ГТП iз органiв черевної порожнини на передню черевну стiнку i контрольного фону рiзко зростала, особливо у членiв палубної команди i у командного складу в порiвняннi з середнiми широтами з стабiльно високим тепловипромiнюванням у епiгастральної областi та правому пiдребер'ї (1, 2%, 1, 5%).

Таким чином, фактори судового i рейсового середовища суттєво впливають на формування рiвня теплового балансу органiзму, викликають змiни у термотопографiї органiв черевної порожнини на передню черевну стiку, якi iстотно вiдрiзняються вiд показникiв у практично здорових людей у мiжрейсовий перiод.

Ще бiльш значнi вiдмiнностi у тепловому балансi за даними ДРДТ були встановленi при обстеженнi хворих гострими запальними захворюваннями органiв черевної порожнини (апендицит, холецистит, панкреатит).

Проведене комплексне динамiчне обстеження методом ДРДТ у хворих з пiдозрою на гострий апендицит дозволило виключити дiагноз гострого апендициту у 13 хворих i пiдтвердити у 14. У 54 хворих був гострий катаральний апендицит. У них вiдмiчено достовiрне збiльшення теплового випромiнювання у правiй здуховиннiй областi, де вiдхилення ГТП в % вiд середньої по черевнiй порожнинi склало 11, 3%, а вiд лiвої здуховинної областi- (16, 2%) (табл. 1). При гострому флегмогнозному апендицитi спостерiгається тенденцiя до зростання iнтенсивностi теплового потоку. Вiдхилення ГТП в % вiд середньої по черевнiй порожнинi дорiвнювало 14, 7-17, 3%, вiд лiвої здуховинної областi- (16, 9-17, 8%). У порiвняннi з гострим простим апендицитом пiдвищення рiвня тепловипромiнювання у правiй здуховиннiй областi дорiвнювало 9, 8-13, 2%, а рiвень теплового балансу органiв черевної порожнини у цiлому- (7, 0-7, 8%). При гострому гангренозному апендицитi середнi показники ГТП по черевнiй порожнинi достовiрно не вiдрiзнялись вiд iнтенсивностi теплового потоку при простому i флегмонозному апендицитi (р>0, 05), але чiтка тенденцiя до зростання простежувалась у всiх хворих (8, 5%, 0, 7%). Iстотне пiдвищення теплового випромiнювання спостерiгалось (р<0, 05) у правiй i лiвiй здуховинних областях, над лоном, у областi пупця у порiвняннi простим i флегмонозним апендицитом. Вiдхилення ГТП у правiй

Таблиця 1. Вiдхилення ГТП у хворих гострим апендицитом (%)

Примiтка:1. ГПА-гострий простий апендицит. 2. ГФА-гострий флегмонозний апендицит. 3. ГГА-гострий гангренозний апендицит здуховиннiй областi при гангренозному апендицитi у % вiд вихiдного рiвня при простому апендицитi склало 15, 5%, вiд флегмонозного- (2, 1%), вiд середньої по черевнiй порожнинi- (19, 0%), вiд лiвої здуховинної- (18, 1%). У областi пупця, над лоном, правому пiдребер'ї вiдхилення ГТП в % вiд середньої було (7, 8%, 3, 7%, -9, 9%), що у порiвняннi з флегмонозним апендицитом свiдчить про початок розповсюдження запалення. При гангренозному апендицитi у верхньому поверсi черевної порожнини i проекцiї пiдшлункової залози рiвень теплового балансу нижче середньої по черевнiй порожнинi, в областi пупця i нижнiх вiддiлах черевної порожнини-вище середньої. У хворих гострим апендицитом скарги, клiнiко-лабораторнi, iнструментальнi данi обстеження i показники ГТП iз органiв черевної порожнини на передню черевну стiнку знаходяться у сильному кореляцiйному зв'язку (r=1-0, 8;p<0, 05).

При хронiчному рецидивуючому калькульозному холециститi у стадiї ремiсiї середня ГТП по черевнiй порожнинi суттєво не вiдрiзнялась вiд iнтенсивностi теплового потоку у практично здорових людей при збiльшеному тепловому випромiнюваннi з контрольного фону, але була достовiрно вищою у правому пiдребер'ї (p<0, 05). Вiдхилення ГТП у правому пiдребер'ї у % вiд лiвого i вiд середньої по черевнiй порожнинi склало 0, 7% i 2, 3%, що навiть при вiдсутностi скарг i об'єктивних даних обстеження може свiдчити про хронiчний осередок запалення табл. 2). При хронiчному калькульозному холециститi у стадiї загострення спостерiгається тенденцiя до наростання iнтенсивностi теплового потоку в середньому по черевнiй порожнинi (0, 9%), але без iстотної рiзницi (р>0, 05). Про пiдвищення iнтенсивностi теплового випромiнювання у правому пiдребер'ї говорить збiльшення величини вiдхилення у порiвняннi з лiвим (1, 7%), до середньої по черевнiй порожнинi (5, 8%), до ГТП при ремiсiї (4, 3%) (табл. 2). У порiвняннi з хронiчним холециститом у стадiї ремiсiї i загострення при гострому холециститi вiдмiчається тенденцiя до наростання iнтенсивностi теплового потоку, як по черевнiй порожнинi у цiлому (1, 0%, 0, 1%), так i по окремих областях:правому (7, 9%, 3, 3%) i лiвому (4, 3%, 1, 0%) пiдребер'ях, епiгастральнiй областi, (3, 2%, 1, 6%), проекцiї пiдшлункової залози (0, 9%, -0, 2%). При гострому холециститi вiдхилення ГТП у % вiд середньої по черевнiй порожнинi у епiгастральнiй областi, правому i лiвому пiдреберьях, проекцiї пiдшлункової залози i правiй здуховиннiй областi дорiвнювало вiдповiдно (-5, 6%), 9, 1%, 5, 0%, 3, 6%, 2, 1%. Збiльшення iнтенсивностi теплового потоку у правiй здуховиннiй областi (2, 1%) вiдносно даних при загостреннi (1, 3%) може свiдчити про розповсюдження запального процесу по правому фланку. Про пiдвищення iнтенсивностi теплового випромiнювання у правому пiдребер'ї говорить i збiльшення вiдхилення ГТП у порiвняннi з лiвим- (4, 0%) (табл. 2).

Пiдвищене тепловипромiнювання у епiгастральнiй областi, обох пiдребер'ях, правiй здуховиннiй областi у хворих гострим холециститом (ГХ) показує про наявнiсть запального осередку у правому пiдребер'ї, а величина вiдхилення ГТП характеризує супiнь проявлення запалення та його поширення.

Пiдвищенi рiвнi ГТП iз органiв черевної порожнини на передню черевну стiнку i клiнiко-лабораторнi данi обстеження хворих холециститом знаходяться у тiсному прямому зв'язку з високим коефiцiєнтом кореляцiї (r=1, 0-0, 8;p<0, 05).

Вивчено вплив внутрiшньовенного введення 400, 0 5% розчину глюкози, вiтамiнiв групи "В", "С", спазмолiтикiв на ГТП у правому пiдребер'ї у хворих з хронiчним калькульозним холециститом у стадiї ремiсiї та у практично здорових людей. Тенденцiя до зростання iнтенсивностi теплового випромiнювання простежується у обох групах. Але при хронiчному калькульозному холециститi у стадiї ремiсiї вiдмiчається рiзке пiдвищення тепловипромiнювання уже через 15 хв пiсля введення, а потiм поступове зниження на протязi 1 години до вихiдного рiвня, тодi як у практично здорових людей цi змiни менш виразнi.

Таблиця 2. Вiдхилиння ГТП у хворих з холециститом

При загостреннi калькульозного холециститу пiд дiєю консервативної терапiї у тепловому балансi органiв черевної порожнини, в цiлому, i правому пiдребер'ї, зокрема, намiтилась поступова тенденцiя до зниження iнтенсивностi теплового випромiнювання з самого початку лiкування. Вiдхилення ГТП по черевнiй порожнинi вiд вихiдної дорiвнювало (-0, 3%); у правому пiдребер'ї вiд вихiдної- (-3, 0%), вiд середньої-змешення з 5. 8% до 2, 8%, вiд лiвого пiдребер'я-зменшення з 1, 7% до 1, 5%. При гострому холециститi позитивнi зрушення намiтились через 36 годин лiкування з меншою виразнiстю. Тепловий баланс органiв черевної порожнини був вищим, нiж на момент госпiталiзацiї вiд 0, 3% до 0, 8% на протязi 36 годин i лише на прикiнцi 2-ї доби знизився (-0, 2%). Вiдхилення ГТП у % у правому пiдребер'ї вiд середньої по черевнiй порожнинi й вiд ГТП у лiвому пiдребер'ї зменшилось з 9, 1% i 4, 0% при початку лiкування до 7, 8% i 3, 6% через 48 годин терапiї. Крiм того вiдмiчено пiдвищення теплового потоку з областi пiдшлункової залози, правої здуховинної областi та пупця, як реакцiї навколишнiх тканин i розмiщених у цих областях органiв на запальний процес у жовчному мiхурi.

Проведене зпiвставлення по програмi парних кореляцiй клiнiко-лабораторних, iнструментальних даних i змiн показникiв ГТП з органiв черевної порожнини на передню черевну стiнку пiд дiєю призначеної терапiї виявило наявнiсть високого прямого кореляцiйного зв'язку при коефiцiєнтi кореляцiї r=1-0, 8;p<0, 05, що можливо використати у дiагностичному контролi за перебiгом захворювання, ефективнiстю лiкування.

При хронiчному панкреатитi в стадiї ремiсiї середня ГТП органiв черевної порожнини на передню черевну стiнку при пiдвищеному загальному фонi була нижчою в порiвняннi з практично здоровими людьми (-5, 8%), а в проекцiї пiдшлункової залози- (-7, 3%). Вiдхилення ГТП проекцiї пiдшлункової залози у % вiд середньої по черевнiй порожнинi склало 5, 2% (у здорових людей 6, 7%). (табл. 3).

При загостреннi хронiчного панкреатиту середнiй тепловий баланс органiв черевної порожнини був вищим, чим у практично здорових людей i у стадiї ремiсiї (0, 7%, 6, 4%). У проекцiї пiдшлункової залози (ПШЗ) спостерiгалась iдентична картина (2, 5%, 9, 8%) з достовiрним збiльшенням ГТП у правому пiдребер'ї (р<0, 05 при вiдхиленнi ГТП 7, 3%, 11, 0%, вiдповiдно) (табл. 3).

Середня ГТП при набряковiй формi гострого панкреатиту мала тенденцiю до збiльшення в порiвняннi з практично здоровими людьми, при панкреатитi у стадiї ремiсiї, загострення (2, 2%, 8, 3%, 1, 3%). Вiдхилення ГТП в проекцiї пiдшлункової залози при набряковiй формi гострого панкреатиту у % вiд середньої по черевнiй порожнинi склало 10, 2%, вiд ГТП у тiй же областi у практично здорових людей, при панкреатитi в стадiї ремiсiї i загострення- 5, 9%, 13, 6%, 3, 2%, вiдповiдно (табл. 3).

Гострий панкреатит, ускладнений панкреонекрозом, супроводжується змiною теплового балансу у черевнiй порожнинi та всьому органiзмi. У порiвняннi з набряковою формою гострого панкреатиту тепловипромiнювання iз органiв черевної порожнини на передню черевну стiнку збiльшується (2, 7%), зокрема, в проекцiї пiдшлункової залози (17, 1%). Вiдхилення ГТП у проєкцiї пiдшлункової залози у % вiд середньої по черевнiй порожнинi склало 18, 4% (табл. 3).

У 10 хворих з загостренням хронiчного панкреатиту, якi отримували консервативну терапiю, у середнiх показниках ГТП iз органiв черевної порожнини на передню черевну стiнку i проекцiї пiдшлункової залози намiтилась поступова тенденцiя до зниження теплового потоку уже з самого початку лiкування, при цьому вiдхилення величини теплового потоку на 8-му добу вiдносно вихiдного i попереднього рiвня ГТП вiдповiдно рiвнялось (-3, 8%, -0, 4%) по черевнiй порожнинi в цiлому i (-4, 5%, -0, 2%) для пiдшлункової залози та 7, 8% вiд середньої по черевнiй порожнинi.

У 11 хворих з набряковою формою панкреатита незначнi позитивнi результати лiкування проявились уже з моменту початку терапiї, але лише на кiнець 4-ї доби було досягнуто бажаного результату з зникненням болi на 8-му добу. Змiни iнтенсивностi теплового потоку у цiлому по черевнiй порожнинi вiдносно вихiдного та попереднього рiвня до (-4, 4%, -1, 2%), динамiка вiдхилень ГТП з проекцiї пiдшлункової залози вiдносно середнiх показникiв iнтенсивностi теплового потоку по черевнiй порожнинi, вихiдного i попереднього рiвняу данiй областi (6, 8%, -7, 4%, -1, 2%) на 8-му добу з моменту початку лiкування узгоджуються з даними скарг, клiнiко-лабораторного обстеження i об'єктивно характеризують результат лiкування.

Таблиця 3. Вiдхилення ГТП у хворих панкреатитом

У 7-х хворих признаки гострого панкреатиту наростали. Консервативне лiкування було не ефективним. Вiдхилення ГТП з проекцiї ПШЗ вiдносно вихiдного рiвня тепловипромiнювання у данiй областi у динамiцi спостереження через 6, 12, 18, 24 години досягало 1, 4%, 2, 7%, 3, 7%, 4, 4% ;вiдносно попереднього рiвня- 1, 4%, 1, 3%, 1, 0%, 0, 6%;вiдносно середньої по черевнiй порожнинi- 18, 5%, 18, 1%, 18, 4%, 18, 6%, вiдповiдно. У черевнiй порожнинi вцiлому простежується збiльшення ГТП у динамiцi спостереження на 6, 12, 18, 24 годину по вiдношенню до вихiдного рiвня (1, 2%, 2, 9%, 3, 6%, 4, 2%), до попереднього рiвня (1, 2%, 1, 6%, 0, 8%, 0, 4%). Показники змiн теплового балансу органiв черевної порожнини у виглядi наростання ГТП, як по черевнiй порожнинi у цiлому, так i в проекцiї ПШЗ, епiгастральнiй областi, пiдребер'ях, здуховинних областях, областi пупця, вказують на прогресування запального процесу у пiдшлунковiй залозi та черевнiй порожнинi i можуть бути прогностичним i дiагностичним тестом при данiй патологiї.

Взаємовiдношення результатiв ДРДТ з клiнiко-лабораторними, iнструментальними, паталого-анатомiчними даними у хворих панкреатитом знаходяться у позитивному (прямому) зв'язку, який характеризується високим коефiцiєнтом кореляцiї (r=1, 0-0, 8;p<0, 05).

Вивчено ГТП у 38 хворих з грижами передньої черевної стiнки, у 18 iз них (10 з незащемленими i 8 защемленими) простежена динамiка ГТП у пiсляоперацiйному перiодi.

ГТП iз органiв черевної порожнини на передню черевну стiнку при рiзних видах незащемлених i защемлених гриж передньої черевної стiнки до операцiї i у динамiцi спостереження у пiсляоперацiйному перiодi суттєво не вiдрiзнялась мiж собою та з показниками у практично здорових людей (р>0, 05).

У данiй групi хворих ускладнень у пiсляоперацiйному перiодi з боку черевної порожнини, iнших органiв i систем не виявлено. Рана загоювалась первинним натягом. Але у 12, 5% хворих з защемленими вентральними грижами спостерiгались запальнi явища у ранi у виглядi iнфiльтрату, вихiдний рiвень ГТП при цьому склав 5, 1-7, 1% вiд середньої по черевнiй порожнинi. Через 2 доби пiсля операцiї тепловий потiк з проекцiї рани збiльшився. Вiдхилення ГТП вiд середньої по черевнiй порожнинi, вихiдного рiвня досягли 8, 8-15, 6%;3, 2-21, 0%, вiдповiдно. У послiдуючому на 4-ту i 6-ту добу динамiка теплового балансу з проекцiї рани показала на зниження рiвня теплового випромiнювання:6, 1-11, 7%;-3, 8%- (12, 6%), вiдповiдно. Максимальнi значення вiдхилення ГТП характернi для розвитку iнфiльтрату. Стосовно черевної порожнини у цiлому, при неускладненому перебiгу пiсляоперацiйного перiоду вiдмiчається зниження рiвня теплового балансу в динамiцi спостереження вiдносно вихiдного рiвня (-1, 0%, -5, 3%, -5, 9%), а при розвитку iнфiльтрату-на 2-4-ту добу ГТП збiльшувалась (2, 1%, 1, 4%), а потiм зменшувалась (-0, 9%).

У пiсляоперацiйному перiодi методом ДРДТ обстежено 39 хворих гострим апендицитом:14-простим, 18-флегманозним, 7-гангренозним. При гострому апендицитi з неускладненим перебiгом пiсляоперацiйного перiоду можливо простежити деякi загальнi закономiрностi формування теплового балансу органiв черевної порожнини. При простому апендицитi на характер тепловипромiнювання по черевнiй порожнинi у цiлому впливає i операцiйна травма, що проявляється збiльшенням ГТП до 2-ї доби з послiдуючим зниженням на 4-ту, 6-ту добу (1, 4%, 0, 5%, -1, 8%). При флегмонозному i гангренозному апендицитi у формуваннi теплового балансу органiв черевної порожнини чiльне мiсце займає ступiнь деструкцiї червоподiбного вiдростку i виразнiсть запального процесу. В результатi проведеної операцiї i санацiї черевної порожнини iнтенсивнiсть теплового випромiнювання у правiй здуховиннiй областi знижується. Рiзниця є у величинi i швидкостi зниження, що можливо обгрунтувати рiзним ступенем запальногопроцесу. Величина вiдхилення ГТП вiд вихiдного рiвня склала (-0, 9%), (-4, 5%), (-9, 0%); вiд лiвої здуховинної областi11, 6%, 2, 2%, 1, 3%; вiд середньої по черевнiй порожнинi- 10, 0%, 5, 4%, 2, 7% на 2, 4, 6 добу, вiдповiдно. Неускладнений характер загоювання рани при рiзних формах гострого апендициту характеризується ростом iнтенсивностi теплового потоку iз областi операцiйної рани до 2-го дня пiсля операцiї з послiдуючим зниженням. Вiдхилення ГТП вiд вихiдного рiвня склало вiдповiдно 9, 5%, 1, 1%, -1, 4%; вiд середньої по черевнiй порожнинi- 16, 7%, 6, 6%, 3, 4%.

При ускладненнi пiсляоперацiйного перiоду у виглядi iнфiльтрату також прослiджуються загальнi закономiрностi для усiх форм гострого апендициту. По черевнiй порожнинi ГТП мала тенденцiю до пiдвищення, досягаючи максимальних показникiв на 2-гу добу, з наступним зниженням пiд дiєю лiкувальних заходiв (3, 2%, 3, 0%-0, 3%). У правiй здуховиннiй областi тепловипромiнювання збiльшувалось до 2-ї доби пiсля операцiї, а потiм знижувалось. Вiдхилення ГТП у правiй здуховиннiй областi вiд вихiдного рiвня при цьому становило 10, 3%, 4, 7%, -0, 9%;вiд лiвої здуховинної23, 6%, 21, 9%, 13, 6%; вiд середньої по черевнiй порожнинi- 20, 1%, 22, 6%, 12, 9%, вiдповiдно на 2-гу, 4-ту, 6-ту добу. При розвитку iнфiльтрату у операцiйнiй ранi iнтенсивнiсть тепловипромiнювання рiзко зростає до 2-ї доби, що дає можливiсть запiдозрити ускладнення та застосувати своєчасно повний об'єм лiкувальних заходiв. У послiдуючому величина теплового випромiнювання з проекцiї рани знижується. Вiдхилення ГТП з проекцiї операцiйної рани вiд вихiдного рiвня у динамiцi спостереження дорiвнювало 21, 3%, 16, 3%, 7, 8%;вiд середньої по черевнiй порожнинi- 19, 2%, 23, 1%, 16, 4% вiдповiдно на 2-гу, 4-ту, 6-ту добу пiсля операцiї.