Прогнозування індивідуального ризику розвитку хвороб і профілактика порушень стану здоров’я дітей в умовах дитячої поліклініки

Сучасний розвиток iнформатики дозволяє вирiшувати питання прогнозування стану здоров'я дiтей на основi математичного моделювання можливостей розвитку захворювань (О.П. Мінцер, Б.Н. Угаров, В.В. Власов, 1982; С.А. Айвазян, Н.Г. Загоруйко, 1986; Є.В. Гублер, 1990; Б.А. Кобринський, 1993). За Є.В. Гублером (1990) організм людини відносять до дуже складних, імовірнісних за своєю суттю систем, у яких в основі iнформацiйної концепцiї патологiї як фундаментальної науки про патологiчнi процеси може лежати модель N-вимiрного простору. В нашiй роботi використовувалася модель простору ознак з числом координат N=51. Координатами в цьому просторi були данi, отриманi з стандартної довiдки про народження дитини, медичної документацiї полiклiнiки і дані моніторингу з баз даних АІС. Менша кількість ознак не дозволяла достатньо чiтко отримати просторовий розподiл груп дiтей.

Кожна дитина, в тому числi новонароджена, мала свiй набiр факторiв ризику i характеризувалася специфiчним вектором пацiєнта в просторi ознак. В якостi характеристики кожної хвороби або спорiднених груп хвороб ми використовували середнiй вектор хвороби, який з'єднує початок координат з центром важкостi розподiлу хворих дiтей цiєї групи. Наочне уявлення про розподіл здорових і хворих різними захворюваннями в просторі ознак давали проекції розподілу в цьому просторі дітей на площину. Для кращого вiдокремлення хвороб були вибрані площини, які проходили через центри важкості розподiлу одної хвороби i групи здорових, або через двi чи три групи хвороб, які ми досліджували.

В результатi ми отримали чiткий просторовий розподiл мiж здоровими i групами хворих дiтей, за винятком дiтей з новоутвореннями. На нашу думку, це свiдчить про те, що в генезi останнiх задіяні фактори, що не враховувалися в наведеному аналiзi.

Діти з такими групами хвороб як захворювання сечовидільної системи, захворювання шкіри займали в просторі чітко відокремлені локальні угрупування (рис. 1, 2), інші просторово були більш наближені до здорових дітей і мали досить химерну форму при проекції їх на площину. Ці ж групи чітко відокремлювалися не тільки від здорових дітей, але й від дітей з іншими групами хвороб. Діти з іншими групами хвороб в наших дослідженнях не мали чіткої межі між собою і гіперхмари векторів мали тенденцію до взаємопроникнення. Це свідчить про необхідність подальшого збільшення кількості параметрів, які необхідно враховувати при дослідженні. Чим бiльший набiр факторiв ризику ми брали i чим бiльше в них було градацiй, тим краще роздiлялися групи захворювань. Серед деяких споріднених груп захворювань ми отримали достатньо чітку тенденцію до просторового групування хвороб за окремими нозологічними одиницями. В інших випадках серед дітей з однаковим діагнозом ми відмічали просторові скупчення дітей, що мали суттєво знижену резистентність, тобто належали до групи дітей, що часто хворіють. Це ще раз свідчить про необхідність виділення дітей, які часто хворіють, в окрему групу спостереження, навіть при наявності у них іншого провідного захворювання.

Рис. 1. Щільність розподілу трьох груп хворих дітей: з захворюваннями сечовидільної системи (1), з захворюваннями шкіри (2), з захворюваннями органів травлення (3) в проекції на площину

Рис. 2. Лінії рівнів щільності розподілу трьох груп хворих дітей: з захворюваннями сечовидільної системи (1), з захворюваннями шкіри (2), з захворюваннями органів травлення (3) в проекції на площину

Просторовий розподіл зображуючих точок здорових дітей і дітей з різноманітними класами хвороб, а також просторове відокремлення зображуючих точок дітей з хворобами сечовидільної системи і хворобами шкіри від інших класів хвороб свідчить про суттєву різницю параметрів, що визначали їх просторове розміщення у 51-вимірному просторі. Наявність таких відмін робить перспективним визначення просторових координат зображуючої точки дитини (за сумою 51 параметру) вже у періоді новонародженості або ранньому віці. Якщо зображуюча точка дитини попадає у координати простору з високою щільністю точок здорових дітей, то ймовірно така дитина буде здоровою, якщо у зону переважної щільності зображуючих точок хворих дітей - хворою. При попаданні зображуючої точки дитини у координати 51-вимірного простору з високою щільністю хворих дітей з визначеним класом хвороб можна очікувати, що вона має ризик розвитку захворювань саме цього класу хвороб. Якщо у подальшому, збільшуючи розмірність N-вимірного простору, ми доб'ємося чіткого просторового розподілу дітей з різними класами хвороб, то можна буде оцінювати не тільки імовірність розвитку захворювань взагалі, але й визначати нозологічну приналежність імовірного захворювання.

На підставі отриманих експериментальних даних по щiльностi розподiлу здорових i хворих в просторi ознак в проекцiї на площину була визначена границя переходу, яка в дiлянцi достатньо високої щiльностi як хворих, так i здорових мала вигляд гiперплощини розмiрностi N-1, перпендикулярної до вектора хвороби. На основi 51 фактора ми отримали iнтегральний фактор ризику , за величиною якого можна було визначити імовірність захворювання дитини. Пiд час дослiджень визначилася закономiрнiсть: чим бiльша була величина iнтегрального фактора ризику, тим ранiше починали хворiти дiти. У старших дiтей з високим iнтегральним фактором ризику спостерігалась чітка тенденцiя до затяжного перебiгу захворювання, його хронiзацiї. Це дозволяє зробити припущення, що при обробцi бiльшої чисельностi факторiв можна буде, з достатнiм наближенням, прогнозувати вiк дитини на момент початку захворювання. Експериментально визначена похибка в наших дослiдженнях складала до 5,5%. Для перевірки наших розробок ми відібрали 3 групи новонароджених дітей з визначеним інтегральним фактором ризику і прослідкували за ними протягом 1995-1997 років.

В першій групі, яка складалася з 78 дітей, фактор був в межах 0,0377-0,5248, його середнє значення було 0,27730,0124, що зумовлювало імовірність розвитку хвороби в межах 0,0030-0,4041 (середнє значення - 0,08180,0098). В другій групі, яка складалася з 150 новонароджених дітей, величина інтегрального фактора ризику, визначена при поступленні в поліклініку, була в межах 0,6005-1,4885 (середнє значення - 1,02520,0195), що зумовлювало помірно-високу імовірність розвитку хвороби в межах 0,5878-0,9999 (середнє значення - 0,94390,0071). В третій групі, яка складалася з 150 новонароджених дітей, величина інтегрального фактора ризику, визначена при поступленні в поліклініку, була в межах 1,5200-3,2695 (середнє значення - 1,97140,0283), що зумовлювало високу імовірність розвитку хвороби, яка дорівнювала 1,0000.

За даними АІС серед дітей першої групи протягом першого року життя 74 дитини (94,87%) не мали зареєстрованих випадків захворювань. 4 дітей (5,13%) перенесли по 1 гострому захворюванню. Середня кратність захворювань дітей цієї групи протягом першого року складала 0,0510,025. Серед дітей другої групи не хворіли протягом першого року спостереження 49 дітей (32,67%), по 1 захворюванню мали 48 дітей (32%), по 2 захворювання - 21 дитина (14%), по 3 захворювання - 9 дітей (6,0%), по 4 захворювання - 12 дітей (8%), по 5 і більше захворювань - 10 дітей (6,67%). Середня кратність захворювань дітей 2 групи протягом першого року складала 1,5470,147, що достовірно відрізнялось (Р < 0,001) від аналогічного показника 1 групи. Серед дітей третьої групи всі хворіли протягом першого року спостереження. По 1 захворюванню мали 34 дитини (22,67%), по 2 захворювання - 32 дитини (21,33%), по 3 захворювання - 18 дітей (12,0%), по 4 захворювання - 32 дитини (21,33%), по 5 і більше захворювань - 34 дитини (22,68%). Середня кратність захворювань дітей 3 групи протягом першого року складала 3,1870,151, що достовірно відрізнялось (Р < 0,001) від аналогічного показника 1 та 2 групи. Ці дані підтверджують клінічну ефективність визначення величини інтегрального фактора ризику і, відповідно, імовірності розвитку хвороб у дітей, починаючи з моменту поступлення дитини під спостереження поліклініки.

Протягом другого і третього року спостереження різниця між кількістю захворювань у дітей в групах зменшувалась, проте залишалась достовірною у порівнянні з 3 групою. Середній показник групи здоровя дітей в цих групах був достовірно відмінним протягом трьох років спостереження і мав корелятивний звязок (r = 0,6424) з величиною ризику розвитку хвороб.

Центральною ланкою в організації усіх профілактичних та медико-оздоровчих заходів має бути дитяча поліклініка і родина (Ю.Є. Вельтіщев, 1994; Г.Л. Апанасенко, Л.А. Попова, 1997). Наш досвід використання профілактично-оздоровчих комплексів, які застосовувалися в домашнiх умовах у дiтей груп ризику, з метою зменшення ризику виникнення захворювань, посилення дії факторів захисту, засвідчив їх високу ефективність на родинному і індивідуальному рівні. Профілактично-оздоровчі комплекси були описані в брошурах, якi безкоштовно розповсюджувалися серед матерів новонароджених дітей і дітей з вiдповiдних груп ризику. При їх розробці ми намагалися якомога простіше і доступніше викласти матеріал; спростити самостійне виконання рекомендацій в домашніх умовах; максимально використати природні, немедикаментозні засоби профілактики і лікування, постійно наголошуючи на необхідності систематичного лікарського контролю. За нашими даними, до 25-30% сімей проявляють низьку медичну активність, ухиляються від систематичних оглядів, з запізненням звертаються до лікарів поліклініки у випадку захворювань дітей, не виконують всіх призначень лікарів, самовільно припиняють лікування, що суттєво впливає на ефективність функціонування системи охорони здоров'я дітей. Превентивна і сімейна медицина, що спирається на засади валеології, вимагає використання нових принципів організації медико-профілактичної допомоги, медичної грамотності кожного члена сім'ї, удосконалення знань основ первинної і вторинної профілактики. Особливо відчутна нестача книг та довідкових матеріалів з профілактичної медицини, які були б орієнтовані як на лікарів, так і на батьків, працівників дитячих садочків та шкіл. Нашим завданням було добитися, в межах конкретних поліклінік, видання профілактично-оздоровчих комплексів для дітей і матерів з груп ризику, адаптованих до реальних умов поліклініки і мікросоціальних характеристик родини. Цi поради давали можливість працювати педіатрам на засадах валеології, акцентуючи увагу не тільки на лікуванні дитини, яка вже захворіла, а й на проблемах здорової дитини з різним ступенем ризику розвитку захворювань, величина якого визначалася у кожної дитини індивідуально.

Поради складалися з комплексу для новонароджених дiтей з високим ризиком захворювань, для дiтей з гострими захворюваннями, у яких наявнiсть високого iнтегрального фактора ризику свiдчила про можливiсть хронiзацiї процесу i для дiтей з вже сформованою хронiчною патологiєю. Окремо ми видiлили профiлактично-оздоровчий комплекс для дiтей, якi часто хворiли.

Використання профілактично оздоровчих комплексів для дітей груп ризику засвідчило їх ефективність. Так, починаючи з початку 1996 року у дітей червоноградської поліклініки, в тому числі і новонароджених, визначалася величина інтегрального фактора ризику і, відповідно до нього, імовірність розвитку захворювань. Діти були поділені відповідно до величини інтегрального фактора на дві групи. Перша група складалася з 115 дітей з величиною інтегрального фактора від 0,6000 до 1,0295, що зумовлювало імовірність розвитку хвороб (Р) в межах 0,643 - 0,985, тобто дозволяло вважати, що в цих дітей є помірно-високий ризик розвитку хвороб. Друга група складалася з 338 дітей з величиною інтегрального фактора більше за 1,1000, що зумовлювало імовірність розвитку хвороб в межах 0,999-1,000 тобто дозволяло рахувати, що в них є значний ризик розвитку хвороб і вони можуть скласти групу дітей, які часто хворіють. Діти першої групи, з меншою величиною фактора ризику, знаходилися під стандартним спостереженням поліклініки. Дітям другої групи застосовували заходи на основі адаптованих профілактично-оздоровчих комплексів, які проводилися в поліклінічних і домашніх умовах. При подальшому спостереженні за дітьми були отримані такі результати.

В першій групі протягом року захворіло 114 дітей (99,1%), не хворіла тільки одна дитина. По одному захворюванню перенесли 25 дітей (21,8%), по два - 61 дитина (53,0%), по три і більше - 28 дітей (24,3%). Середня кількість гострих захворювань за рік в групі була 2,090,0878.

В другій групі 34,6% дітей не мали протягом календарного року гострих захворювань. По одному захворюванню - 27,8% дітей, по два захворювання -13,6%, по три захворювання - 11,8%, по 4 захворювання і більше 12,2% дітей. Середня кратність перенесених протягом року гострих захворювань у дітей цієї групи була достовірно нижчою (1,540,0959; Р<0,001), ніж в групі дітей, яким застосовували стандартні заходи поліклінічної диспансеризації (рис. 3).

На підставі отриманих результатів нами проведені розрахунки економічної ефективності впровадження запропонованих профілактично-оздоровчих комплексів. Економічний ефект на 1 дитину з групи ризику на рік становить 215,4 гривні.

У старших дiтей з високим iнтегральним фактором ризику робота з батьками i дiтьми, на основi розроблених комплексiв, дозволила в 1,4-1,7 рази зменшити кiлькiсть випадкiв звертань за гострими захворюваннями i істотно зменшити кiлькiсть звертань до лiкарiв за випадками загострень хронiчних хвороб. Більшість батькiв вiдмiтили покращення самопочуття дiтей, посилення адаптацiї до умов навколишнього середовища.

Рис. 3. Питома вага дітей з різною кількістю гострих захворювань (протягом року) в групах спостереження. 1 група -- діти з помірним ризиком розвитку хвороб; 2 група - діти з високим імовірним ризиком розвитку хвороб, для яких застосовувалися профілактично-оздоровчі комплекси

Таким чином, розроблена нами АІС Левеня довела свою ефективність у роботі дитячих поліклінік, що дозволяє запропонувати її впровадження у якості модуля медичної інформаційної мережі України. Робота АІС забезпечує ефективний моніторинг дітей та їх сімей впродовж всього часу спостереження дітей у дитячій поліклініці, з накопиченням всієї необхідної інформації у індивідуальних банках даних і формуванням “Паспорта здоров'я” дитини. Динамічне накопичення інформації у банках даних системи дозволяє проводити різноманітний аналіз, в залежності від поставлених завдань. За її допомогою можна визначати основні тенденції захворюваності дітей та їх поліклінічного обслуговування. Аналіз інформації дозволяє вивчити провідні фактори ризику, оцінити їх вклад у формування здоров'я дітей і, на основі багатовимірного імовірнісного моделювання, прогнозувати ризик виникнення захворювань у дітей, починаючи з раннього віку. Визначення величини фактора ризику розвитку захворювань дозволяє по новому підійти до формування груп диспансерного спостереження і застосування профілактично-оздоровчих комплексів. Застосування профілактично-оздоровчих комплексів у дітей груп ризику, сформованих на підставі комп'ютерного моніторингу, дозволяє попередити розвиток захворювань у суттєвої кількості дітей, значно зменшити кiлькiсть звертань до лiкарiв за випадками загострень хронiчних хвороб, покращити самопочуття дiтей, посилити адаптацiю до умов навколишнього середовища, покращити мікроклімат у сім'ї, запровадити елементи валеології, соціальної педіатрії.

Висновки

Застосування системи прогнозування стану здоровя дозволяє визначити рівень загрози здоровю великих контингентів дітей, виділити основні фактори ризику розвитку хвороб, запобігти виникненню захворювань, їх хронізації та інвалідизації дітей.

Визначення індивідуального ризику розвитку хвороб у дітей зміщує пріоритети роботи дитячого лікаря в напрямку профілактичної медицини, на позиції попередження розвитку хвороб. Застосування цього показника у роботі дитячої поліклініки, з наступною індивідуальною роботою з дітьми та їх сімями, зменшує гостру захворюваність серед дітей груп ризику на 20-25% та знижує частоту загострень хронічних хвороб на 30%.

За даними вибіркової сукупності дітей віком від 0 до 15 років, яка є репрезентативною для Західного регіону України, найпоширенішими є хвороби органів дихання і хвороби нервової системи та органів чуття, які займають в структурі захворюваності перше та друге рангове місце (49,9-62,6% і 10,9-19,4% відповідно). Питома вага інших класів хвороб і структура окремих нозологічних форм постійно змінюється в залежності від взаємодії великої кількості факторів оточуючого середовища.

Серед дітей з різними класами хвороб особливе місце займають діти, які часто хворіють. Частота дітей, які часто хворіють, в залежності від класу хвороб за МКХ коливається від 6,9% (III клас за МКХ) до 31,6% (YIII клас за МКХ) від усіх хворих дітей.

Високий рівень поширеності захворювань у дітей першого року життя (2004-3297^о/_оо), висока частота народжень немовлят із різноманітною патологією обґрунтовує необхідність значної активізації профілактичної роботи дитячих поліклінік задовго до народження дитини, пошуку нових форм залучення дільничного педіатра чи сімейного лікаря до роботи у жіночій консультації.

Співвідносна сила факторів, які діяли на дитину в антенатальному, iнтранатальному та постнатальному періодах її життя, змінюється з віком. Вплив перинатальних факторів ризику на захворюваність з віком зменшується, вплив соціальних факторів ризику з наростанням віку дітей прогресивно збільшується. Серед перинатальних факторів ризику на резистентність дітей в процесі їх розвитку і зростання найбільший і найтриваліший вплив мають: час першого прикладання дитини до грудей матері (К=0,387; Р<0,001); ускладнення під час пологів (К=0,320; Р <0,001); захворювання матері (К=0,260; Р <0,001); ускладнення перебігу вагітності (К=0,219; Р <0,001), вплив яких триває з достовірністю до 9-12 років. Серед соціальних факторів ризику найбільший вплив на стан здоров`я дітей мають: контакт зі шкідливостями на виробництві у матері до зачаття та під час вагітності, рівень матеріальної забезпеченості родини та шкідливі звички батьків.

Комбінація та кількість факторів ризику є відмінною не тільки між здоровими-хворими, але й між групами дітей з різними класами хвороб. Значна частка ризик-факторів (вік матері на час пологів, ряд захворювань матері, деякі особливості перебігу вагітності і пологів, час першого прикладання дитини до грудей матері після народження, характер вигодовування дитини у перші місяці її життя, контакт батьків зі шкідливостями на виробництві, шкідливі звички батьків) може бути віднесена до керованих або відносно керованих, вплив яких можна зменшити, а реалізацію попередити.

Застосування багатовимірного імовірнісного моделювання на основі визначених за допомогою комп'ютерного моніторингу факторів ризику дозволяє прогнозувати стан здоровя дітей і визначити величину імовірного ризику розвитку захворювань кожної окремої дитини з моменту взяття її під нагляд у дитячій поліклініці.

Показник величини імовірного ризику розвитку хвороб є важливим критерієм у формуванні груп диспансерного спостереження. Групу помірного ризику формують діти з показниками величини інтегрального фактора ризику в межах 0,6005-1,4885, що зумовлює імовірність розвитку хвороби в межах 0,5878-0,9999; групу високого ризику - діти з показниками величини інтегрального фактора ризику більше за 1,5200, що зумовлює високу імовірність розвитку хвороби, яка дорівнює 1,0000.

Автоматизована інформаційна система дозволяє врахувати при аналізі показників роботи поліклініки і той об`єм медичної допомоги, який надається дітям, що не проживають на території її обслуговування (6-9% від загальної кількості відвідувань) і цим об`єктивізувати вихідні показники для розробки адекватних конкретній ситуації заходів по удосконаленню охорони здоров`я дітей.

Використання автоматизованої інформаційної системи забезпечує функціонування єдиної системи органiзацiйних та профілактично-оздоровчих заходiв для дітей з груп ризику, орієнтує педіатрів на сімейний і індивідуальний рівень медичної допомоги, забезпечує готовність роботи поліклініки у системі страхової і сімейної медицини.

Практичнi рекомендацiї

Для впровадження в практику охорони здоров'я рекомендується:

Застосування в дитячих поліклініках автоматизованої iнформацiйної системи "Левеня", яка дозволяє здiйснити ефективний моніторинг дітей всіх вікових груп, забезпечує диференційований пiдхiд до формування груп ризику, оптимiзує медико-профiлактичну роботу лiкарiв. Впровадження АIС забезпечує можливість роботи медичних установ в умовах страхової і сімейної медицини або економiчних методiв господарювання.

Здійснювати диспансерне спостереження за дiтьми за допомогою комп'ютерного моніторингу на основi iнформацiї, що накопичується в базах даних АІС.

На підставі інформації АІС використовувати визначення величини iнтегрального фактора ризику методами багатовимірного імовірнісного моделювання для оцiнки індивідуальної імовірності розвитку захворювань у дітей з моменту їх поступлення під спостереження дитячої поліклініки i, на цій підставі, формувати групи ризику для подальшого диспансерного спостереження. Зараховувати в групу помірного ризику при величині інтегрального фактора ризику в межах 0,6005-1,4885, що зумовлює імовірність розвитку хвороби в межах 0,5878-0,9999, в групу високого ризику - при величині інтегрального фактора ризику більше за 1,5200, що зумовлює високу імовірність розвитку хвороби, яка дорівнює 1,0000.

Незалежно від форми організації лікувально-профілактичної допомоги дітям активно застосовувати принципи сімейної медицини: контроль за станом розвитку дитини і перебігом вагітності з моменту планування вагітності, максимальну просвітню роботу з сімєю, контроль перебігу пологів, часу першого прикладання до грудей матері у пологовому будинку, боротьбу за природне вигодовування дітей, боротьбу зі шкідливими звичками матерів і батьків.

Виділяти дітей, які часто хворіють, в окрему групу диспансерного спостереження, навіть при наявності іншого провідного захворювання, для застосування адаптуючих і коригуючих заходів.

Здійснювати заходи первинної і вторинної профілактики дiтям з груп ризику з використанням адаптованих профілактично-оздоровчих комплексiв, які мають роздаватися матерям дітей груп ризику, орієнтуючись на сімейний та індивідуальний рівень профілактики.

Впроваджувати медичнi АIС по модульному типу, з можливiстю об'єднання окремих модулiв у регiональну та загальнодержавну мережу.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Няньковський С.Л. Формування здоров'я дітей і профілактика його порушень на підставі комп'ютерного моніторингу. - Львів.: Аверс, 1997.- 192 с.

2. Няньковський С.Л. Основні принципи первинної і вторинної профілактики захворбвань у дітей раннього віку в умовах дитячої поліклініки та сімї // Практична медицина. - 1999.-№ 1-2.- С. 14-18.

3. Няньковський С.Л. Досвiд використання автоматизованої інформаційної системи в дитячій поліклініці // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999.- № 2.- С. 65-67.

4. Профілактика захворювань у дітей груп ризику в умовах дитячої поліклініки // Буковинський медичний вісник.-1999.- № 1.- С. 87-92.

5. Няньковський С.Л. Діти, які часто хворіють: медико-соціальні проблеми // Acta Medica Leopoliensia.- 1999.- № 1.- С. 39-43.

6. Няньковський С.Л., Ковальський О.В. Прогнозування стану здоровя та ризику захворювань у дітей раннього віку із застосуванням компютерного моніторингу //Укр. медичний часопис. - 1998.- № 1(3).-С. 121-124.

7. Няньковський С.Л. Розповсюдженість факторів ризику в групах дітей з різними класами хвороб за даними автоматизованої інформаційної системи // Галицький лікарський вісник. - 1998.- Т. 5, № 4. - С. 66-68.

8. Ковальський О.В., Няньковський С.Л. Фактори ризику порушення стану здоровя дітей першого року життя за даними компютерного моніторингу// Вісник наукових досліджень.-1998.-№ 3-4.-С. 25-28.

9. Няньковський С.Л. Вторинна профілактика і оздоровлення дітей із захворюваннями жовчовивідних шляхів в умовах дитячої поліклініки // Практична медицина. - 1998. - № 5-6.- С. 27-30.

10. Няньковський С.Л. Структура поліклінічної захворюваності і вікова розповсюдженість хвороб за даними компютерного моніторингу// Вісник наукових досліджень.-1998.-№ 5-6.-С. 91-95.

11. Няньковський С.Л. Аналіз факторів ризику у дітей із захворюваннями органів дихання // Галицький лікарський вісник. - 1997.- Т. 4, № 4. - С. 42-44.

12. Няньковський С.Л., Ковальський О.В. Прогнозування стану здоровя і захворювань у дітей // Практична медицина.- 1997.- № 7-8.- С. 30-36.

13. Медико-соціальні аспекти поліклінічної реабілітації дітей, які часто хворіють / Няньковський С.Л., Ткаченко С.К., Тимочко М.Ф., Бакум І.В. // Практична медицина. - 1997. - № 1-2. - С. 12-17.

14. Няньковський С.Л., Ткаченко С.К. Iнформацiйне забезпечення системи охорони здоров'я дiтей України // Педiатрiя, акушерство i гiнекологiя. - 1995.- № 6. - С. 3-5.

15. Комп'ютерна система управлiння дитячої полiклiнiкою в удосконаленнi системи охорони здоров'я дiтей / Няньковський С.Л., Ткаченко С.К., Ковальський О.В., Ердманіс Д.Ф., Пороховський В.В. // Педiатрiя, акушерство та гiнекологiя.- 1993.- № 1.- С. 5-6.

16. Няньковський С.Л. Деякi тенденцiї у динаміцi стану здоров'я дiтей та їх полiклiнiчному обслуговуваннi//Актуальнi питання практичної медицини: Збiрник наукових праць.-Львiв,1995.-Вип. I- С. 18-20.

17. Няньковський С.Л., Васюта В.В., Ердманіс Д.Ф. Роль та мiсце хвороб органiв дихання у структурi дитячої полiклiнiчної захворюваностi // Актуальнi питання практичної медицини: Збiрник наукових праць.- Львiв, 1995.-Вип. I. - С. 20-22.

18. Няньковський С.Л. Формування груп ризику серед органiзованих дiтей дошкiльного вiку з метою профiлактики, лiкування, оздоровлення // Актуальнi питання практичної медицини: Збiрник наукових праць. - Львiв, 1995.- Вип. II. - С. 26-28.

19. Няньковський С.Л. Iнформацiйне забезпечення системи охорони здоров'я // Актуальнi питання практичної медицини: Збiрник наукових праць.- Львiв, 1995. - Вип. II. - С. 24-25.

20. Вивчення стану здоров'я дітей дошкільного віку з урахуванням соціально-біологічних факторів та факторів навколишнього середовища / Лук'яненко Н.С., Няньковський С.Л., Мороз Т.С., Чайковська Г.С., Осадчук З.В., Ковалів І.Б. // Актуальні проблеми захворювань дитячого віку: Зб. наук. пр. Укр. Акад. мед. та біологічних наук. - Львів: Ескулап, 1995.- С. 10-13.

21. Няньковський С.Л. Сучасні погляди на концепцію ризику хвороб у педіатрії // Актуальні проблеми захворювань дитячого віку: Зб. наук. пр. Укр. Акад. мед. та біологічних наук. - Львів: Ескулап, 1995.- С. 14-17.

22. Няньковський С.Л. Особливості моніторингу стану здоров'я дітей дошкільного віку в умовах дитячої поліклініки // Актуальні проблеми захворювань дитячого віку: Зб. наук. пр. Укр. Акад. мед. та біологічних наук. - Львів: Ескулап, 1995.- С. 21-25.

23. Няньковський С.Л., Ковальський О.В. Профілактична робота з дітьми груп ризику в поліклінічних умовах / Львів. мед. ін-т. - Львів, 1996.- 35 с.- Укр. - Деп. В ДНТБ України 25.09.96, №1283-Ук96.- анотов. РЖ Депоновані наукові роботи.- 1997.- № 1(647).

24. Ковальський О.В., Ткаченко С.К., Няньковський С.Л. Вплив медико-бiологiчних, соцiальних та екологiчних факторiв на формування здоров'я дитини раннього вiку //Депонована в ДНТБ України:- 1994.- № 1537-Ук94. -33 c.- Укр. анот. в ВИНИТИ РАН Депонированные научные работы, 1994.- № 11 (276).- С.- 35 (№106).

25. Няньковский С.Л., Эрдманис Д.Ф., Ковальський О.В. Подходы к проектированию компьютерных информационных систем для многофакторного анализа деятельности медицинских учреждений и моделирования воздействия факторов окружающей среды на здоровье ребенка //Рукопись депон. в НПО Союзмединформ.- 05. 04.91.- № Д-21208.- 12 с.- Рус. анот. в МРЖ. Раздел 5.- 1993.- № 1-3 (246).

26. Комплексный подход к оценке здоровья детей в детских дошкольных учреждениях / Няньковський С.Л, Ткаченко С.К., Иоффе В.С., Цапок А.А., Алферова М.П., Добрянский Д.А., Ковальский О.В. // Рукопись депон. в НПО Союзмединформ.- 1991.- № Д-21576.- 51 с.- Рус. анот. в МРЖ Раздел 5.- 1993.- № 4-6 (583).

27. Няньковський С.Л., Беш Л.В. Щоб Ваша дитина була здоровою. - Львів, 1994.- 47 с.

28. Няньковський С.Л., Ковальский О.В. Як зберегти здоровя Вашої новонародженої дитини. - Львів, 1997. - 28 с.

29. ЕрдманісД.Ф., Няньковський С.Л., Пороховський В.В. Досвiд створення та впровадження комп'ютерних iнформацiйних систем для забезпечення переходу до економiчних методiв управлiння // Нацiональне страхове медичне забезпечення України: Мат. Першої науково-практичної конф. - Львiв, 1995. - С. 50.

30. Няньковський С.Л. Досвiд комп'ютерного монiторiнгу стану здоров'я дiтей дошкiльного вiку в умовах дитячої полiклiнiки // Реабiлiтацiя в педiатрiї: Мат. Пленуму науково-медичного тов-ва дитячих лiкарiв. - Київ-Тернопiль, 1995.- С. 73-74.

31. Няньковський С.Л. Дедишин Л.П., Васюта В.В. Спостереження i реабiлiтацiя в дитячих дошкiльних закладах дiтей, якi проживають в несприятливих умовах // Реабiл. в педiатрiї: Мат. пленуму науково-медичного тов-ва дитячих лiкарiв.- Київ-Тернопiль, 1995.- С. 20.

32. Комп'ютерний монiторинг захворювань сердцево-судинної системи у дiтей дошкiльного вiку/Няньковський С.Л., Ковальський О.В., Ткаченко С.К., Дедишин Л.П.// Мат. Конф.:Теоретические и клинические вопросы детской кардиологии.- Харьков, 1993.- С. 112-113.

33. Ковальський О.В., Няньковський С.Л. Прогнозування здоров'я та розвитку дiтей раннього вiку рiзних медико-соцiальних груп на основi комп'ютерного спостереження у дитячiй полiклiнiцi // XXXYI наукова конф. з участю молодих вчених: Тези доповiдей. - Тернопiль, 1993. - С. 29.

34. Опыт работы компьютерных систем управления поликлиниками / Няньковський С.Л., Ткаченко С.К., Ковальский О.В., Эрдманис Д.Ф.//Мат. научно-практич. Конф.:Компьютерная техника и програмное обеспечение в медицине.- Днепропетровск, 1993.- С. 48-50.

35. Няньковський С.Л., Ковальський О.В. Комп'ютерний монiторинг дiтей в умовах дитячої полiклiнiки // 9 З'їзд дитячих лiкарiв України: Тези доповiдей.- Одесса, 1993.- С. 48.

36. Няньковський С.Л., Пороховский В.В., Эрдманис Д.Ф. Компьютерная система управления поликлиникой "Левеня"// Материалы выставки-семинара: Информатика и здоровье-92. - Киев, 1992.- С. 24.

37. Няньковський С.Л., Ткаченко С.К., Эрдманис Д.Ф. Автоматизированная система управления здоровьем детей //Актуальные вопр. профил. неинфекционных заболеваний: Тез.докл. Всес. научн. конф.-Москва.,1990.- С. 146.

38. Niankovskij S., Tkaczenko S., Kowalskij O. Kierowanie komputerowe szpitalem dzieciecym forma usprawnienia ochrony zdrowia dzieci // XXIII Ogolnopolski zjazd pediatrow w Lublinie:Streszczenia.-1992.-P. 085.

Размещено на Allbest.ru