Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієнічні та соціальні фактори формування здоров`я працездатного населення у віддалений період аварії на ЧАЕС

Гігієнічні та соціальні фактори формування здоров`я працездатного населення у віддалений період аварії на ЧАЕС

Результати вивчення комбінованої дії соціальних та гігієнічних факторів, обумовлених наслідками аварії. Формування соціального, фізичного та психічного компонента здоров`я населення від соціальних факторів. Здатність адаптування окремих груп людей.

Рубрика	Медицина
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	05.01.2014
Размер файла	57,2 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Академія медичних наук України Інститут медицини праці

14.02.01 - гігієна

УДК 614.1/2 616.0.84:614.876

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук

Гігієнічні та соціальні фактори формування здоров`я працездатного населення у віддалений період аварії на ЧАЕС

Приліпко Валентина Антонівна

Київ - 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті епідеміології та профілактики променевих уражень Наукового центру радіаційної медицини АМН України.

Науковий консультант: доктор медичних наук, академік АМН України Романенко Анатолій Юхимович, Директор НЦРМ АМН України.

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Бардов Василь Гаврилович, директор Наукового лабораторного гігієнічного центру, завідувач кафедрою пропедевтики гігієни, військової та радіаційної гігієни, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця;

- доктор медичних наук, доцент Картиш Анатолій Петрович, заступник міністра, Міністерство охорони здоров`я України; доктор медичних наук, ст.н.с. Чернюк Володимир Іванович, заступник директора по науці, Інститут медицини праці АМН України.

Провідна установа - Український науковий гігієнічний центр МОЗ України, лабораторія радіаційної гігієни, м. Київ.

Захист відбудеться " 23 " листопада 1999 р. о 10 год. На засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.554.01 в Інституті медицини праці АМН України (252033, Київ-33, вул. Саксаганського, 75).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту медицини праці АМН України (252033, Київ-33, вул. Саксаганського, 75).

Автореферат розісланий " 21 " жовтня 1999 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, к.м.н. А.І. Ковальова

Анотації

Приліпко В.А. Гігієнічні та соціальні фактори формування здоров`я працездатного населення у віддалений період аварії на ЧАЕС. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна. - Інститут медицини праці АМН України. Київ, 1999.

Дисертація містить результати вивчення комбінованої дії соціальних та гігієнічних факторів, обумовлених наслідками аварії. Встановлена закономірність формування соціального, фізичного та психічного компонента здоров`я населення від соціальних факторів та зв`язки між рівнем соціально-психологічної напруги населення і здатністю адаптуватися до соціоекологічного середовища з врахуванням професійної належності окремих груп, зони радіаційного забруднення. Обгрунтована концепція щодо формування захворюваності постраждалого населення, розроблені методичні основи інформування населення, рекомендації для прийняття управлінських рішень. Основні результати праці, направлені на мінімізацію наслідків аварії, знайшли впровадження в установах Міністерство охорони здоров`я та надзвичайних ситуацій України.

Prilipko V.A. Hygienic and social factors of forming health of able-bodied population in distant period after accident on ChNPS. - Manuscript.

Thesis for a doctor`s degree by speciality 14.02.01 - hygiena. - Institute of Labour Medicine, Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 1999.

The dissertation is devoted to the problem of prevention negative consequences of possible radiation accidents to population`s health. This question has been decided on the basis of study combine influence of social and hygienic factors, which were stipulated by consequences of Chernobyl Accident. Conformity of forming social, physical and mental components of population`s health from social factors and connection between social-mental tension of population and ability to adopt for socioecological environment with due regard for professional belonging of separate groups zone of radiation contamination were established. Conception of risk in forming prevalence of disease among suffered population is submitted; methodical basis of information to population, recomendation for receiving of administrative decision were ellaborated. Main results of this work, which were directed for minimization of consequences of Accident on nuclear power station have found inculcation in institutions of Ministry of public Health and Ministry of extra ordinary situations of Ukraine.

Прилипко В.А. Гигиенические и социальные факторы формирования здоровья трудоспособного населения в отдаленный период аварии на ЧАЭС. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.02.01 - гигиена. - Институт медицины труда АМН Украины

Диссертация содержит результаты изучения сочетанного воздействия социальных и гигиенических факторов, обусловленных последствиями аварии. В ней развивается новое направление - социально-психологический мониторинг, как составляющая медицинских последствий техногенно-экологических катастроф радиационного характера. Комплексное социально-гигиеническое исследование позволило установить приоритетность гигиенических и социальных факторов, обусловленных последствиями аварии на ЧАЭС, в формировании здоровья населения, которое проживает в зонах обязательного и гарантированного отселения, повышенного радиоэкологического контроля и переселенного в "чистый" регион. Установлены причинно-следственные связи между действием социальных факторов и самооценками состояния здоровья, психическим состоянием, заболеваемостью отдельными нозологическими формами.

Проведена сравнительная оценка составляющих здоровья трудоспособного населения, в том числе отдельных профессиональных групп, которые проживают в различных по уровню радиационного загрязнения зонах и переселенного в "чистые" регионы. Установлена закономерность формирования социальной, физической и психической компонент здоровья населения от социальных факторов, обусловленных аварией. Определена роль информационного обеспечения, качества, функций и эффективности управленческих решений в формировании социально-психологической напряженности и здоровья населения. Установлено, что ориентации, установки и поведение населения, которое проживает в зонах обязательного и гарантированного отселения, направленные на сохранение состояния здоровья, определяются представлением о полученной дозе облучения в момент аварии и в послеаварийный период. Внедренный на радиационно загрязненных территориях комплекс дозоограничивающих и социальных мероприятий, наряду с положительными последствиями имел ряд отрицательных, что повлияло на социально-психологическую адаптацию пострадавших.

Состояние здоровья переселенцев обусловлено объективными и субъективными факторами процесса переселения. Ведущим является фактор времени (год) отселения из радиационно загрязненных территорий, который связан с экономическими и социальными условиями в стране, массовой невостребованностью переселенцев на новых местах поселения. Для переселенцев характерны признаки психологического дистресса и малых психических расстройств. Индекс здоровья переселенцев, по данным самооценок, достоверно ниже, чем у населения, которое проживает на радиационно загрязненных и "чистых" территориях. Установлена связь между уровнем социально-психологической напряженности населения и способностью адаптироваться к социоэкологической среде с учетом профессиональной принадлежности отдельных групп. На основании проведенных исследований обоснована концепция формирования заболеваемости пострадавшего трудоспособного населения, которое проживает на радиационно загрязненных территориях, обусловленная воздействием гигиенических и социально-психологических факторов.

Разработана система профилактических мероприятий, направленная на сохранение здоровья трудоспособного населения в условиях техногенно-экологических катастроф радиационного характера, которая содержит методические основы формирования информационного поля, модель-схему информационного обеспечения различных категорий населения, критерии оценки эффективности информационного обеспечения, предложения по внесению изменений в действующую правовую и законодательную базы ликвидации последствий аварии, направленные на стимулирование ориентаций на самостоятельную жизнедеятельность пострадавшего трудоспособного населения.

Основные результаты работы, направленные на минимизацию последствий аварии на ЧАЭС, нашли применение в учреждениях Министерства здравоохранения и Министерства по чрезвычайным ситуациям Украины.

Загальна характеристика роботи

Актуальність роботи. Незважаючи на значний комплекс впроваджених захисних заходів, зокрема гігієнічних та соціальних, на радіаційно забруднених територіях України стан здоров`я постраждалого населення з роками погіршується. Вивченню впливу малих доз опромінення на організм, як наслідок аварії, присвячено багато досліджень, проте конкретної залежності між дозами опромінення та захворюваністю населення, яке мешкає в зонах обов`язкового, гарантованого відселення та посиленого радіоекологічного контролю не встановлено. Окремі роботи вітчизняних та зарубіжних вчених (В.П. Ференц, 1993; А.М. Нагорна, 1996; А.Ю. Романенко, 1991, 1993; Г.М. Архангельська, 1993; Л.А. Агєєва, 1993, 1995; А.Ф. Циб, 1993; P. Allen, 1993, 1996; J.M. Havenaar, 1996; B.-M. Drottz-Sjoberg, G. Rumyantseva, 1993) засвідчують значення для формування здоров`я постраждалих нерадіаційних факторів, зокрема тих, що обумовлені наслідками аварії. Дослідження соціологів та психологів (Ю.І. Саєнко, 1996; С.І. Яковенко, 1996; В.Г. Панок, 1997, 1998) з питань соціально-психологічних наслідків Чорнобильської катастрофи вказують на значну їх роль у формуванні самопочуття та здоров`я населення. Але ці дані залишаються фрагментарними. Узагальнені результати досліджень про комплексну дію факторів, обумовлених наслідками аварії на ЧАЕС, на здоров`я населення, недостатні. Це ускладнює не тільки оцінку і прогнозування захворюваності населення, яке постраждало від аварії на ЧАЕС, але й ефективність використання цих даних органами державного та місцевого управління у справі оптимізації стратегії подолання наслідків аварії, а також раціональне планування та організацію гігієнічних та психореабілітаційних заходів. Принципово важливим залишається з`ясування місця гігієнічних факторів з їх фізичними характеристиками у формуванні здоров`я постраждалого населення і ролі соціальних та психогенних факторів у формуванні адаптованості останнього до нового середовища на територіях 2, 3 і 4 зон радіаційного забруднення та на умовно "чистих" територіях переселеного населення.

Таким чином, проблема комбінованої дії гігієнічних та соціальних факторів, обумовлених наслідками аварії потребує наукового вивчення та узагальнення з метою обов`язкового врахування цих наукових даних при реалізації заходів як щодо подолання наслідків аварії, так і при розробці програм попередження негативних медико-соціальних та психологічних наслідків в умовах можливих техногенних та екологічних катастроф.

Зв`язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексних науково-дослідних робіт, які виконувалися згідно плану НДР Наукового центру радіаційної медицини (№ ДР 01.90.0002663; 0193U032349; 0196U010101; 0194U030288, 0197U003398), фрагментом комплексної теми Інституту соціології НАН "Динаміка соціальних процесів: соціально-психологічний моніторинг наслідків Чорнобильської катастрофи" (N ДР 0196U012917).

Мета роботи. Наукове обгрунтування та розробка системи профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров`я працездатного населення за умов техногенно-екологічних катастроф радіаційного характеру на основі вивчення гігієнічних та соціальних факторів, обумовлених наслідками аварії на ЧАЕС.

Завдання дослідження.

1. Визначити значимість соціальних та психогенних факторів на тлі дії радіаційного чинника, в динаміці післяаварійного періоду (1986-1997 роки), у формуванні медичних наслідків аварії на ЧАЕС.

2. Оцінити якість інформаційного забезпечення, управлінських рішень та механізми їх реалізації при впровадженні дозообмежуючих, соціальних, медичних заходів в ранній, середній та пізній фазах аварії.

3. З`ясувати особливості соціального та фізичного самопочуття, психічного стану різних груп працездатного населення, що проживають в зонах безумовного (обов`язкового), гарантованого добровільного відселення, посиленого радіоекологічного контролю та переселених в "чисті" регіони.

4. Дослідити на грунті об`єктивних показників радіаційної ситуації суб`єктивне сприйняття ситуації працездатним населенням за місцем проживання та з`ясувати вплив останнього на орієнтації, міграційні установки, поведінку населення та рівень соціально-психологічної напруги.

5. Оцінити рівень та динаміку захворюваності працездатного населення, яка може бути обумовлена психогенними чинниками, на радіаційно забруднених територіях та визначити наявність причинно-наслідкових зв`язків між захворюваністю та дією чинників аварії.

6. Розробити гігієнічні та соціальні підходи профілактичних заходів по збереженню здоров`я працездатного населення як систему на випадок можливих техногенно-екологічних катастроф радіаційного характеру.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в:

- розробці методології системного підходу до вивчення громадського здоров`я населення на випадок радіаційних аварій та техногенно-екологічних катастроф;

- здійсненні порівняльної оцінки соціального, фізичного самопочуття та психічного здоров`я груп населення, зокрема професійних, що мешкають на територіях з різним рівнем радіаційного забруднення і переселених в "чисті" регіони;

- встановленні зв`язків між рівнем соціально-психологічної напруги населення, що мешкає в різних зонах радіаційного забруднення, та здатністю адаптуватися до сформованого у віддалений період аварії соціоекологічного середовища з врахуванням професійної належності окремих груп населення;

- визначенні ролі інформаційного забезпечення, якості, функцій та ефективності управлінських рішень у формуванні соціально-психологічної напруги та здоров`я населення;

- встановленні закономірності впливу комплексу гігієнічних та соціальних факторів, обумовлених наслідками аварії на ЧАЕС, на формування соціальної, фізичної і психічної компонент здоров`я постраждалого населення;

- обгрунтуванні концепції щодо формування захворюваності постраждалого працездатного населення, обумовленої дією гігієнічних та соціально-психологічних чинників аварії;

- теоретичному обгрунтуванні та розробці профілактичних технологій, направлених на мінімізацію соціально-психологічних чинників можливих техногенно-екологічних аварій, зокрема методологічних основ системи інформаційного забезпечення, моделі-схеми і критеріїв ефективності інформування населення, пропозицій до комплексу законодавчих медико-соціальних заходів з метою їх оптимізації в соціальних умовах, що змінюються. аварія гігієнічний здоров`я психічний

Практичне значення і впровадження отриманих результатів. Теоретичні та методичні основи, розроблені в дисертаційній роботі, використані при розробці пропозицій до "Концепції соціологічного реєстру осіб" і враховані МОЗ України при внесенні змін та доповнень до Закону України "Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (стаття 16); використані МНС України при підготовці Національної доповіді України на сесію МАГАТЕ "Десять років після аварії на Чорнобильській АЕС" 1996 рік, розділ 5, підрозділ 5.16 - 5.22 і розробці пропозицій до проекту "Концепції радіаційного захисту громадян України у зв`язку з Чорнобильською катастрофою" (1995 рік); були прийняті до застосування Національною Комісією з радіаційного захисту населення України при підготовці пропозицій Кабінету Міністрів України з проблеми переселення населення з зони безумовного відселення (1998 рік). Матеріали використані при підготовці методичних документів: "Изучение социально-гигиенических аспектов здоровья населения, проживающего на территориях, загрязненных радионуклидами: Метод. рекомендации, 1991"; "Пропаганда радиационно-гигиенических знаний в системе первичной медико-санитарной помощи населению: Метод. рекомендации, 1991"; "Інформаційні технології забезпечення населення знаннями з питань радіаційної гігієни: Метод. рекомендації, 1996"; "Проблеми переселення жителів з територій, радіаційно забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи, та шляхи їх вирішення: Рекомендації, 1997"; "Методические основы формирования информационного поля крупных техногенно-экологических катастроф: Методическое пособие, 1998"; "Система медико-биологического мониторинга окружающей и производственной среды, основанная на оценке качества адаптации к ней человека", 1997, "Особливості медико-санітарного забезпечення осіб, що переселяються із зон радіаційного забруднення", 1997, "Методические подходы к радиационно-гигиеническому воспитанию школьников", 1998- інформаційні листи. Методичні документи впроваджені в Українському науково-практичному центрі екстренної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України та в Бородянському Центрі соціально-психологічної реабілітації населення (Центр ЮНЕСКО).

Особистий внесок здобувача в розробку основних наукових положень.

Обгрунтована методологія системного підходу до вивчення соціальної, психічної та фізичної компонент здоров`я населення при вивченні медичних та соціально-психологічних наслідків техногенно-екологічних катастроф. Науково обгрунтовані основні закономірності динаміки формування здоров`я постраждалого населення у віддалений період аварії, проведено порівняльний аналіз соціального, фізичного самопочуття та психічного стану різних груп населення, зокрема професійних, що мешкають в зонах обов`язкового, добровільного відселення, посиленого радіоекологічного контролю та умовно "чистому" регіоні. Визначені місце та роль соціальних факторів у формуванні соціально-психологічної напруги та здоров`я постраждалого працездатного населення в гострий та віддалений періоди. Проведений порівняльний аналіз захворюваності населення зони добровільного відселення та населення умовно "чистих" територій нозологічними формами, що можуть бути обумовлені психогенними факторами. Обгрунтовані та розроблені висновки наукових досліджень, як головна частина наукових положень дисертації.

Обгрунтування методичних основ формування інформаційного поля на випадок техногенно-екологічних катастроф виконано спільно з професором А.Р. Уваренко, особистий внесок складає 70 %. Аналіз типів адаптивних реакцій за даними лейкограми в різних професійних групах виконано спільно з к.м.н. В.А. Стежкою, особистий внесок здобувача складає 75 %.

Автор висловлює подяку за консультативну допомогу в процесі виконання роботи академіку АМН А.Ю. Романенку, професору А.Р. Уваренку, доктору технічних наук О.М. Перевознікову.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень оприлюднено на: Республіканській науково-практичній конференції "Стан здоров`я населення Народицького району, а також інших контрольованих за радіаційним фактором районів УРСР" (Київ, 1990); Першій міжнародній науково-практичній конференції "Чорнобиль у засобах масової інформації" (Київ, 1991); Українській науково-практичній конференції "Актуальні проблеми ліквідації медичних наслідків аварії на ЧАЕС" (Київ, 1992); Науковій конференції країн співдружності з міжнародною участю "Соціально-психологічні та психоневрологічні аспекти наслідків аварії на ЧАЕС" (Київ, 1992); Республіканській науково-практичній конференції "Результати наукових досліджень, виконаних згідно державній програмі з ліквідації у республіці Бєларусь наслідків катастрофи на ЧАЕС" (Гомель, 1992); Науковій конференції з міжнародною участю "Проблеми радіаційної епідеміології медичних наслідків аварії на ЧАЕС" (Київ, 1993); Міжнародній конференції "Актуальні та прогнозовані порушення психічного здоров`я після ядерної катастрофи в Чорнобилі" (Київ, 1995); Першій міжнародній конференції Країн Європейської Співдружності, Бєларусі, Росії та України (Мінськ, 1996); 2-й Міжнародній конференції "Віддалені медичні наслідки Чорнобильської катастрофи" (Київ, 1998); Науково-практичній конференції "Наука. Чорнобиль, 98" (Київ, 1999).

Публікації. Матеріали досліджень опубліковані в монографії, в 3 монографічних виданнях та посібнику. Опубліковано 25 статей, з них 6 - в наукових журналах, 17- в збірниках, 2 - депоновано, опубліковано 11 матеріалів та 15 тез наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації

Дисертація складається з вступу, огляду літератури, програми дослідження, шести розділів власних досліджень, наукового обгрунтування моделей первинної профілактики, висновків, списку використаних джерел та додатків. Дисертація викладена на 343 сторінках машинопису і містить 71 таблицю і 35 рисунків. Список використаних джерел включає 341 найменування, з них 241 - на українській та російській мовах, 84 - на англійській мові.

Зміст роботи

Матеріали і методи дослідження. Обгрунтовані запити дослідження вимагали розробки спеціальної програми та методології вивчення громадського здоров`я, що викладено в другому розділі дисертації. Предметом дослідження став комплекс, що включав: систему заходів (гігієнічні та соціальні) та їх організаційні аспекти при ліквідації наслідків аварії; особливості формування інформаційного поля; соціологічні аспекти - громадська думка та експертні оцінки фахівців з питань оцінки заходів (гігієнічних та соціальних), соціальні ознаки життєдіяльності та умови праці груп населення; захворюваність, що може бути обумовлена психогенними факторами; соціальні, фізичні і психічні характеристики здоров`я населення.

Об`єктами дослідження стали: працездатне населення зони обов'язкового відселення (2 зона), зони гарантованого добровільного відселення (3 зона), зони посиленого радіоекологічного контролю (4 зона), що проживає на території Житомирської області (Овруцький, Народицький, Олєвський райони); професійні групи: лісники, механізатори, водії, спеціалісти сільського господарства, медичні працівники, дробильники; працездатне переселене населення, що проживає на території Житомирської, Кіровоградської та Київської областей (Брусилівський, Олександрівський, Бердичівський, Баришевський райони); працездатне населення умовно "чистих" територій Полтавської області (Пирятинський та Полтавський райони); дози опромінення різних груп населення, що мешкають в окремих населених пунктах 2, 3 та 4 зон радіаційного забруднення; публікації вітчизняної преси з чорнобильської проблематики у динаміці за 1986-1997 рр., видані рекомендації та інші інформаційні матеріали розроблені НДІ МОЗ України в 1986-1993 роках для постраждалого населення, медико-статистична інформація; законодавчі та нормативно-правові документи.

В процесі дослідження були використані методи дослідження:

- гігієнічні та соціально-гігієнічні: виміри доз опромінення, медико-статистичний аналіз захворюваності населення, метод самооцінки стану здоров`я, експертна оцінка впроваджених захисних заходів;

- психодіагностичні: тест "САН", шкала самооцінки (Ч.Д. Спілбергера, Ю.Л. Ханіна), шкала для виміру фатальності, тест "Опитувальник загального здоров`я GHQ - 28" (Goldberg, 1986);

соціологічні: стандартизоване опитування, кваліметричний, семантичний та контент-аналіз інформаційних документів, інтегральний індекс соціального самопочуття (Є.І. Головаха, Н.В. Паніна, 1996); аналіз нормативно-правових документів;

- математичні з використанням пакетів програм "ОСА", SPSS, EXСEL (порівняння узагальнених характеристик ознак: відносні величини, середні; достовірність парних відмінностей за критерієм Ст'юдента (t); вияв взаємодії факторів між собою з допомогою парної кореляції (r), коефіцієнтів взаємної "спряженості" К. Пірсона та А. Чупрова.

Вибіркові сукупності розраховувалися в динаміці досліджень до 1991 року, виходячи з генеральної сукупності населення, що мешкало в зоні жорсткого радіаційного контролю, після 1991р. - виходячи з загальної чисельності населення в кожній окремій зоні: зона обов'язкового відселення, зона гарантованого добровільного відселення, зона посиленого радіоекологічного контролю та переселеного населення. Припустима помилка вибірок = 0,035 - 0,050.

Для експертного оцінювання якості управлінських рішень, правових гарантій реалізації дозообмежуючих та соціальних заходів проведено добір експертів на трьох рівнях: загальнонаціональному, обласному, районно-селищному.

Для визначення достатності сфер життєдіяльності та рівня соціального самопочуття у постраждалих, як соціальної групи, в процесі дослідження відслідковувалося 11 умовних сфер соціальної життєдіяльності індивіда: соціальні відносини; соціальна безпека; рекреаційно-культурна; національні стосунки; матеріально-побутова (1-й рівень); соціально-політична; матеріально-побутова (2-й рівень); професійно-трудова; міжособистністні стосунки; інформаційно-культурна; особисті якості. Вивчення та аналіз поведінки населення проводилися одночасно з вивченням умов життєдіяльності населення.

Доза внутрішнього опромінення визначалася за результатами прямих вимірів населення на лічильниках випромінення людини (ЛВЛ). Було використано мобільний спектрометричний комплекс на базі аналізатору SILENA з детектором Na 1 (Fe) розміром 75 x 75 мм та тіньового захисту із 20 - 50 мм Pb. МДА = 180 Бк на організм при часі виміру 3 - 5 хвилин та Р = 0,95.

Для характеристики психічного стану в процесі дослідження був використаний "Опитувальник загального здоров'я" (General Health Questionnaire GHQ), валідізована російськомовна версія GHQ 28. В ній 28 запитань складали 4 шкали: шкала соматизації, шкала тривоги, шкала соціальної дисфункції, шкала депресії. Підрахунок показників проводився за двома методиками: GHQ score та Likert score.

Первинна захворюваність вегето-судинною дистонією (337.9), гіпертонічною хворобою (401 - 404, 410.7 - 414.7, 430.7 - 438.7), ішемічною хворобою серця (410 - 414), виразковою хворобою шлунку та 12палої кишки (531 - 533) за даними звертальності вивчалась серед сільського населення віком 20-49 років зони добровільного відселення та "чистого" регіону. Загальна вибірка складала 50 % від соціологічної вибірки, яка репрезентативна за статтю та віком для досліджуваного регіону.

Індивідуальний та узагальнений (груповий) аналіз типів адаптаційних реакцій, наявності та частоти прояву за якісними критеріями реакцій напруги гомеостазу, а також наявності клітинних реакцій та якісну характеристику клітинних механізмів специфічного та неспецифічного захисту проводили за даними поглибленого аналізу лейкограми (А.Я. Осін, 1987, Л.Х. Гаркаві, 1990). Виділяли такі типи індивідуальних адаптаційних реакцій (ІАР): реакція тренування (РТ), реакції спокійної (РСА), підвищеної активації (РПА), переактивації (РП), стан гострого (ГС) та хронічного стресу (ХС).

Результати та їх обговорення. Встановлено, що на тлі дії радіаційного чинника серед соціальних факторів провідне місце по значимості впливу на психоемоційний стан, фізичне самопочуття населення займало інформаційне забезпечення. Особливості інформаційного поля Чорнобильської катастрофи були обумовлені, насамперед, не радіаційною ситуацією, а державно-соціальним укладом, суб`єктивними чинниками. Аналіз кількісних та якісних характеристик інформаційного потоку післяаварійного періоду дозволив з'ясувати окремі інформаційні періоди, які характеризуються інформаційними сплесками та інформаційними спадами: перше підвищення - рік аварії (1986 рік); друге підвищення (1990 рік) - після зняття грифу секретності; третє підвищення (1993 рік) - період скорочення виплати пільг та компенсацій потерпілим в зв`язку з економічною кризою. Інформаційні спади характеризуються: 1987 р. - початок 1989 року - період штучного стримування надходження інформації; 1992 р.- початок природньої iнформаційної і психоемоційної стабілізації внaслідок прийняття ряду чорнобильських законів, що гарантували певну соціальну захищеність потерпілим; 1995-1996 роки - період інформаційної стабілізації внаслідок часового порогу (10 років після аварії) і aдаптації населення до реальності, а також деякої визначеності майбутнього ЧАЕС.

На основі семантичного аналізу встановлено, що тільки з 1992 року в публікаціях спостерігається тенденція до наукової обгрунтованості того, що відбулося, фактографічності та практичної направленості. Але основні властивості залишаються без змін, а саме, відсутність обліку соціально-психологічних, морально-етичних та життєво-практичних особливостей виховання населення, спектри впливу інформації, відсутність аналізу реакції споживачів на форму та зміст інформації.

Найбільшим дефектом інформаційного продукту є незадоволеність ним споживача - населення через неповноту, необ`єктивність та несвоєчасність (89,5 %). Дослідження в постраждалих регіонах показали, що в перший день після аварії на ЧАЕС інформацію про неї одержало тільки 10,4 % населення та й ту не з офіційних джерел. На другий, третій день - майже четверта частина всього населення (25,3 %). 26,7 % респондентів одержали інформацію про аварію на ЧАЕС протягом тижня і пізніше-12,7 %. Більше 60,0 % населення вперше були проінформовані про аварію з неофіційних джерел інформації, що сприяло психоемоційній напрузі серед населення. Проведена нами порівняльна оцінка в динаміці 1986-1996 рр. загальних кількісних та окремих проблемно-тематичних потоків з показниками, що характеризують психоемоційний стан та поведінку населення в динаміці за цими ж роками, засвідчила існування певного зв'язку між цими категоріями. Для постраждалого населення характерний середній та високий кореляційний зв`язок між самооцінками здоров`я населення та інформаційними потоками конкретної направленості, пов`язаної із станом здоров`я.

Між показником самооцінок стану здоров`я "почуваю себе хворим" та інформаційними потоками: "медичні наслідки - стан здоров`я населення" існує прямий зв`язок (r = 0,613). Виражений вплив мали окремі інформаційні масиви на відношення населення до радіаційної ситуації. Прямий зв`язок спостерігається між показником сприйняття радіаційного ризику постраждалим населенням ("вважаю ситуацію небезпечною для здоров'я") та матеріалами про медичні наслідки аварії (r = 0,786), прогнози вчених (r = 0,779), причини аварії (r = 0,565).

На тлі всіх інформаційних потоків, сформованих засобами масової інформації, виділяється інформаційний потік публікацій просвітницького характеру, складовими якого були конкретні рекомендації щодо поведінки в нових умовах життєдіяльності і направлені на попередження та зниження доз опромінення. Цей потік інформації сприяв зниженню тривожності та сприйняття радіаційного ризику, на що вказує кореляційний зворотній зв`язок (r = - 0,777). Поряд із зниженням тривожності, публікації рекомендаційного та профілактичного характеру сприяли виконанню населенням рекомендацій санітарно-гігієнічної спрямованості, зміні раціону харчування та зміні стереотипів поведінки і способу життя.

Проведене дослідження вказує на серйозні недоліки у інформаційному забезпеченні по висвітленню аварії та її наслідків, що було обумовлено об`єктивними (відсутність розробленої стратегії і інформаційних технологій інформування населення на випадок аварії), та суб`єктивними (особистнісні характеристики комунікаторів) чинниками. На основі аналізу одержаних результатів дослідження вперше науково обгрунтовані методичні підходи та розроблена модель інформаційного забезпечення різних категорій населення на випадок радіаційної або техногенно-екологічної аварії та критерії ефективності інформування населення.

Встановлено, що на формування здоров`я населення впливали захисні заходи, які впроваджувалися: лікувально-профілактичні, гігієнічні, соціальні. Передумовою негативних наслідків заходів, що мали впроваджуватися, як показали соціологічні дослідження, стала недовіра населення щодо ефективності запропонованих заходів, сформована організаційними аспектами їх впровадження. З`ясовані різні парадигми сприйняття захисних заходів населенням та керівниками установ, що впроваджували заходи. Населення вiдзначило, в першу чергу, оздоровлення дiтей (74,3 %), виплату матерiальних пiльг i компенсацiй (62,3 %), забезпечення населення "чистими" продуктами харчування (48,5 %). Керівники установ всіх зон радіаційного забруднення основне значення надавали гігієнічним заходам, зокрема радiацiйному контролю навколишнього середовища (вода - 67,7 %, повiтря - 64,6 %, грунт - 61,4 %), продуктів харчування - 71,8 %. Різне сприйняття заходів сприяло зростанню загальної тривожності населення, занепокоєності здоров`ям, впливали на рівень сприйняття радіаційного ризику та формування фізичної та психічної складових здоров`я.

Вивчення проблеми дії правового поля на тлі негативних наслідків аварії показало, що незважаючи на прийнятий в 1991 році Закон "Про статус та соціальний захист громадян…", проблеми з медичним забезпеченням не були вирішені в повній мірі. Експерти (адміністратори, вчені) високо оцінивши такі правові гарантії, як "оздоровлення дітей", "медичне забезпечення" та "оздоровлення дорослих", разом з тим звернули увагу на досить низький рівень реалізації останніх (-17 - - 67 балів при діапазоні шкали "+ 100" - "- 100" балів). Дані інтегральної оцінки рівня правових гарантій та рівня практичної реалізації окремих положень Закону приведені в таблиці 1.

Таблиця 1 Оцінка експертами рівня правових гарантій (0 - +100 балів) і рівня практичної реалізації (-100 - +100 балів) окремих заходів статей Закону "Про статус та соціальний захист громадян..."

Окремі заходи	Правові гарантії	Практична реалізація
	Адміністратори	Вчені	Адміністратори	Вчені
матеріальні компенсації	66	45	-22	-50
медичне забезпечення	47	40	-17	-21
оздоровлення дорослих	41	29	-44	-67
оздоровлення дітей	53	48	0	-15
умови праці	33	27	-60	-75
реабілітація навколишнього середовища	14	23	-78	-79
середня оцінка	42	35	-37	-50

Обидві групи експертів найбільш високо оцінюють такі гарантії в Законі: "матеріальні компенсації" та "оздоровлення дітей", найнижче - "умови праці" і "реабілітація довкілля".

За експертними оцінками керівників медичних установ, медичне обслуговування громадян, що проживають на забруднених територіях, почало погіршуватися після 1990 року і значно погіршилося за останні роки, зокрема: погіршилась первинна медико-санітарна допомога, а кваліфікована спеціалізована медична допомога на територіях, що підлягають відселенню, майже відсутня; технології первинної та вторинної профілактики, спрямовані на зниження захворюваності, забезпечуються лише частково; психотерапевтична допомога взагалі не реалізується на забруднених територіях.

Вивчення думки населення про реалізацію положень статей 21, 22, 23 Закону "Про статус та соціальний захист…" показало, що на територіях, де населення має пільги для безкоштовного отримання ліків, лише 34 % відповіли, що вони користуються пільгами.

Доказано, що нерозробленість механізмів впровадження гігієнічних та соціальних заходів впродовж 1986-1991 років, а впродовж 1992-1998 рр. - відсутність в законодавчій базі механізму пристосування до соціально-економічних змін, призвело до знецінення значної кількості заходів та негативного впливу їх впровадження на психоемоційний, фізичний та психічний стани різних груп постраждалого населення.

Серед переселеного населення важливою передумовою нормального адаптаційного процесу є забезпеченість роботою, що задовольняла б потреби підтримання нормального прожиткового рівня та морального задоволення. Проте в місцях вселення набуті професії переселенців, їх знання та досвід не використовуються через відсутність робочих місць. Так, 66,1 % переселених із забруднених територій взагалі не мали можливості працевлаштуватися, з кожним роком дана тенденція має характер збільшення; серед тих, хто знайшов роботу, повністю задоволених нею лише 12,7 %, частково задоволених - 42,5 % та повністю незадоволених - 44,7 %. Існує середня статистична залежність між соціальною адаптованістю та забезпеченістю роботою (r = 0,457). В найгіршому стані опинилися переселенці 1993-1996-х років: 90,0 % не можуть працевлаштуватися. Низький рівень достатності таких соціальних сфер життєдіяльності, як рекреаційно-культурна (зокрема медична допомога - 77,5 %), професійно-трудова та матеріально-побутова значною мірою впливає на загальний рівень соціального самопочуття та фізичного здоров`я. Більшість переселеного населення вважає, що процес переселення, значною мірою, вплинув на їх життя, особливо на стан здоров`я (84,4 %). Сьогодні серед переселенців почувають себе "здоровими" лише 9,0 %. Аналіз самооцінок стану здоров`я в групах з різним рівнем освіти показав, що суб`єктивні оцінки респондентів з вищою освітою найгірші, 34,1 % почувають себе "хворими" та "дуже хворими". Серед них якраз і найменше число тих, хто задоволений умовами приживаності. Переселене населення, в порівнянні з іншими досліджуваними групами населення, має найнижчий розрахунковий індекс здоров`я за самооцінками (переселене населення - 0,13, населення забруднених територій - 0,42, населення "чистих" територій - 0,69).

Аналіз даних психічного стану мігрантів, одержаних за допомогою Опитувальника загального здоров`я (GHQ 28) і приведених в таблиці 2, дає можливість стверджувати, що для переселеного населення характерна поширеність психологічного дистресу та малих психічних розладів, що значно відрізняє це населення від населення умовно "чистих" територій. Загальний показник GHQ 28, що характеризує глибину психічних розладів, достовірно вищий серед переселенців (62,7 ± 2,7) в порівнянні з населенням "чистих" територій (53,5 ± 1,5).

Таблиця 2 Середні показники окремих шкал GHQ 28, що характеризують психічний стан переселенців 1993-1995 років відселення та населення "чистого" регіону (M±m)

Групи	Шкали GHQ 28	Стать
населення		чоловіки	жінки
переселенці	соматизація	19,1 ± 1,5*	20,2 ± 0,9*
1993-1995	тривога	17,3 ± 1,6*	17,8 ± 1,2
	соціальна дисфункція	17,9 ± 1,2*	18,7 ± 1,0*
	депресія	11,9 ± 1,3 *	10,3 ± 0,9
	GHQ 28	66,9 ± 5,0*	66,5 ± 3,6*
населення	соматизація	15,2±0,5	15,7±0,5
"чистого"	тривога	14,0±0,6	14,6±0,5
регіону	соціальна дисфункція	14,5±0,3	14,3±0,3
	депресія	8,7±0,4	9,9±0,5
	GHQ 28	52,5±1,4	54,5±1,3

Примітка.*Статистично значима різниця (р < 0,05) між показниками контрольного та переселеного населення.

Лише 17,0 % переселеного населення, за даними GHQ 28, не мають малих психічних розладів, але і для них характерний високий рівень соціальної дисфункції, пов`язаний з повсякденним вирішенням проблем в умовах сьогодення.

Ступінь ризику для здоров`я переселенця із зони обов`язкового відселення визначається як сума наслідків: опромінення малими дозами до відселення, соціально-психологічного стресу внаслідок ліквідації наслідків аварії в 1986-1990 рр., соціально-психологічного стресу від переселення, соціально-психологічного дискомфорту на новому місці проживання в соціально-економічних умовах, що трансформуються.

Для населення, яке постійно мешкає на забруднених радіонуклідами територіях, характерні свої особливості соціально-психологічного стану та фізичного самопочуття, в порівнянні з переселеним населенням.

Ступінь ризику для цього населення визначається сумою постійного впливу радіаційного чинника, соціально-психологічного дистресу від проживання на забрудненій території в динаміці за роками та умовами життєдіяльності, обумовленими економічною кризою.

Встановлено, що домінантами соціальної напруги населення на радіаційно забруднених територіях, є стан здоров`я, фінансові проблеми та зневіра населення в можливість поліпшення життя. Зубожіння населення загострює всі інші проблеми.

Соціальна напруга, що викликає зниження соціального самопочуття, проявляється в сферах: рекреаційно-культурній, матеріально-побутовій 2-го рівня, соціально-політичній та соціальної безпеки (табл.3). Наднизький індекс достатності залишається у потребі необхідної медичної допомоги (1,2 бали).

Серед наслідків аварії погіршення стану здоров'я у цієї групи населення залишається пріоритетним - 95 % респондентів хвилює ця проблема. Тому, до того часу, доки не буде вирішена проблема поліпшення медичного обслуговування, рівень соціальної напруги не зменшуватиметься.

Таблиця 3 Сфери соціальної життєдіяльності, що обумовлюють зниження загального рівня соціального самопочуття населення (індекс достатності в балах; шкала 1-3)

Сфери соціального життя	Індекс	Сфери соціального життя	Індекс
медичної допомоги	1,2	професійно-трудова	1,9
соціальної безпеки	1,6	інформаційно-культурна	1,9
соціально-політична	1,6	матеріально-побутова (1-й рівень)	1,9
рекреаційно-культурна	1,6	міжособових стосунків	2,1
матеріально-побутова (2-й рівень)	1,6	особистих якостей	2,1
соціальних відносин	1,8

За індексом здоров`я за самооцінками спостерігається загальна тенденція погіршення стану здоров`я в динаміці за 1986-1997 роки на всіх досліджуваних територіях, але самооцінки здоров`я на радіаційно забруднених територіях нижчі, ніж на контрольних. Так, індекси здоров`я, за даними самооцінок в 1986 році, для радіаційно забрудненої території та умовно "чистої" складали 0,90 та 0,88 відповідно, а для 1997 року - 0,21 та 0,69. Загальний показник GHQ 28, що характеризує глибину психічних розладів, достовірно збільшився з 54,3 до 60,0 в динаміці за 1993-1997 роки (р 0,05) на радіаційно забруднених територіях, але достовірно не змінився на умовно "чистих". На ситуацію, що склалася в регіоні, постраждале населення реагує неспецифічними симптомами невротичного рівня: соматизація, тривога, соціальна дисфункція.

Проведений аналіз складових здоров`я населення (соціальної, фізичної та психічної компонент), яке мешкає на постраждалих територіях, засвідчує, що останні найгірші у населення зони гарантованого добровільного відселення, в порівнянні з населенням зони обов`язкового відселення, зони посиленого радіоекологічного контролю. Серед населення, що сьогодні мешкає в зоні обов`язкового відселення, спостерігається менше число тих, хто відчуває себе "хворим" та "дуже хворим", в порівнянні з іншим постраждалим населенням та більше число тих, хто відчуває себе "здоровим". Індекс здоров`я, за самооцінками, вищий серед населення зони обов`язкового відселення, в порівнянні з населенням 3 та 4 зон забруднення.

Вивчення психічних характеристик населення території обов`язкового, гарантованого добровільного відселення та радіоекологічного контролю свідчить про наявність у нього психологічного дистресу та малих психічних розладів. За даними Опитувальника загального здоров`я (GHQ 28), зокрема за шкалами соматизації, тривоги, соціальної дисфункції, депресії та загальним балом психічні характеристики серед чоловіків достовірно вищі в зоні добровільного відселення, в порівнянні із зоною обов`язкового відселення (табл. 4).

Серед жінок зони обов`язкового відселення, в порівнянні із зоною добровільного відселення, достовірні відмінності в психічних характеристиках спостерігаються за показниками шкал соматизації та тривоги.

В усіх групах населення досліджуваного регіону, незалежно від зони радіаційного забруднення, шкала соматизації за питомою вагою займає перше місце. Соматизація має високий рівень кореляції з тривогою (r = 0,751, р < 0,01), з соціальною дисфункцією (r = 0,553, р < 0,01), проте не пов`язана з депресією. Приведені характеристики здоров`я на тлі радіаційного чинника, значною мірою обумовлені соціальними процесами, які відбуваються в кожній конкретній зоні в динаміці за роками. Останні визначають орієнтації, установки та поведінку населення, направлену на збереження здоров`я. Через 12 років після аварії 63 % населення зони гарантованого добровільного відселення вважають, що вони проживають в населених пунктах з дуже високим та високим рівнем забрудненості радіонуклідами.

Таблиця 4 Характеристика психічного стану населення за середніми показниками шкал GHQ 28 в залежності від зони радіаційного забруднення (M ± m)

Групи

Зони

Шкали GHQ 28

населення

забруднення

Соматизація

Тривога

Соціальна дисфункція

Депресія

Загальний бал GHQ

чоловіки

2

16,1 ±0,5*

13,7 ±0,5*

15,2 ±0,3*

8,7 ±0,3*

53,9 ±1,2*

3

18,2± 0,4

15,9 ±0,5

16,2 ±0,4

10,6 ± 0,5

61,1 ±1,5

4

17,5 ±0,3

15,5 ±0,6

16,6 ±0,5

10,4 ±0,5

59,9 ±1,7

жінки

2

19,0 ±0,5*

17,5 ±0,5*

16,9 ±0,4

10,9 0,5

64,3 ±1,3

3

20,4±0,4**

18,4 ±0,5

16,6 ±0,4

11,0 ±0,5

66,6 ±1,3**

4

18,7 ±0,5

17,5±0,6

17,0 ±0,4

10,4 ±0,4

63,4 ± 1,5

Примітки:

1. * Статистично значима різниця (р < 0,05) між показниками 2 та 3 зон.

2. ** Статистично значима різниця (р <0,05) між показниками 3 та 4 зон.

При цьому 29,0 % впевнені, що вони в майбутньому отримають "велику" або "дуже велику дозу опромінення". Оцінки населення зони гарантованого добровільного відселення забрудненості продуктів харчування радіонуклідами також значно вищі, ніж оцінки населення зони обов`язкового відселення, зокрема, таких продуктів харчування, як молоко та "дари" лісу.

Оцінки населення зони обов`язкового відселення більш помірковані, ніж населення зони гарантованого переселення.

Встановлено, що наявність тривожності, малих психічних розладів, низьких самооцінок здоров`я не сприяє формуванню адекватних навичок поведінки в умовах проживання на радіаційно забруднених територіях. В процесі дослідження встановлений зв`язок між суб`єктивними оцінками здоров`я, поширеністю психологічного дистресу, орієнтаціями, поведінкою груп населення та їх уявленням про отриману велику дозу опромінення.

Дослідження, проведені в окремих населених пунктах зони обов`язкового та добровільного відселення, з різною та однаковою щільністю радіаційного забруднення, по вивченню показників фізичного та психічного стану населення та співставлення їх з накопиченими дозами внутрішнього опромінення на час дослідження (1998 рік) не виявили достовірного зв`язку між показниками, що характеризують стан здоров`я та дозу внутрішнього опромінення при аналізі даних різних груп населення.

Встановлено, що рівень первинної захворюваності вегето-судинною дистонією, гіпертонічною хворобою, ішемічною хворобою серця та виразкою шлунку і 12палої кишки в післяаварійний період достовірно вищий в зоні гарантованого добровільного відселення, в порівнянні з "чистим" регіоном в аналогічних вікових групах. Рівень захворюваності в доаварійний період достовірно відрізняється від захворюваності в післяаварійний період в обох регіонах дослідження. В післяаварійний період спостерігається подібна динаміка первинної захворюваності вегето-судинною дистонією, гіпертонічною хворобою та ішемічною хворобою серця як на постраждалих територіях, так і на умовно "чистих", але при різних рівнях. Динаміка захворюваності досліджуваних нозологій чітко поділяється на 3 періоди: доаварійний -1981-1985 роки, період 1986-1992 роки, період 1992-1996 роки. Комплексний аналіз досліджуваних факторів дозволив з`ясувати певну закономірність в розвитку захворюваності досліджуваних нозологій та дією соціальних факторів. Зростання захворюваності, зокрема вегето-судинною дистонією, спостерігається в періоди інформаційних сплесків і психоемоційної напруги в регіонах. Проведені дослідження захворюваності та інформаційного забезпечення в динаміці післяаварійного періоду з використанням кореляційного аналізу дають підстави вважати, що існує причинно-наслідковий зв`язок "інформаційний фактор" -"захворюваність нозологічними формами", які можуть бути обумовлені психогенними чинниками.

За приблизно однакових умов життєдіяльності, на що вказують дані вивчення інтегрального індексу соціального самопочуття (табл. 5), рівень психологічної напруги значимо вищий в зоні добровільного відселення, в порівнянні з зоною обов`язкового відселення, що і обумовлює закономірність гірших характеристик фізичного та психічного здоров'я в різних професійних групах зони добровільного відселення.

Таблиця 5 Інтегральні показники соціального, фізичного самопочуття та психічного здоров`я в різних професійних групах, в залежності від зони проживання

Професії, зони 2 та 3

n

GHQ 28

Індекс здоров'я

ІІСС

лісники 2

24

50,0±1,9*

0,91

38,0±2,1

3

22

56,0±2,1

0,68

37,1±1,9

механізатори 2

20

45,9±1,4*

0,80

37,4±3,9

3

30

55,8±2,1

0,67

35,2±1,4

спеціалісти с/г 2

27

50,7±2,1*

0,57

38,1±1,8

3

28

56,6±2,3

0,42

36,5±1,7

мед. працівники 2

7

57,0±1,3*

1,00

35,0±8,0

3

7

51,1±1,7

0,72

42,6±3,7

Примітка.*Статистично значима різниця (р < 0,05) між показниками 2 та 3 зон радіаційного забруднення.

Встановлено, що в 3 зоні, порівняно з 2 зоною радіаційного забруднення, фізичне самопочуття та психічний стан здоров'я визначаються не об`єктивним радіаційним ризиком, а суб'єктивним, на що вказують показники шкал соматизації та тривожності, питома вага яких більша в порівнянні із шкалою соціальної дисфункції.

В конкретній зоні стан фізичного та психічного здоров`я визначається особливостями професії (рівень освіти) та дією професійних факторів, в тому числі радіаційного для професії лісників. В межах зони, зокрема зони добровільного відселення, за даними вивчення психічного здоров`я, найбільша кількість клінічних порушень спостерігається в групі лісників (18,2 %), спеціалістів сільського господарства (17,5 %), механізаторів (10,0 %).
...

Страница:

1
2

автореферат "Гігієнічні та соціальні фактори формування здоров`я працездатного населення у віддалений період аварії на ЧАЕС" скачать

Подобные документы

Загальні основи соціальної медицини
Мета соціальної медицини та організації охорони здоров'я. Дослідження місця соціальної медицини в системі соціального управління. Вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення. Аналіз схеми впливу на здоров'я населення факторів ризику.

реферат [29,1 K], добавлен 19.11.2014

Дослідження структури здорового способу життя населення
Загальний огляд проблем стану здоров'я населення на сучасному етапі, аналіз причин їх виникнення та факторів розвитку. Особливості стилю життя сучасної людини. Здоровий спосіб життя як чинник формування, збереження і зміцнення здоров'я населення.

курсовая работа [433,7 K], добавлен 05.01.2011

Гігієнічні особливості впливу внутрішньошкільних факторів на якість життя та здоров’я молодших школярів
Характеристика стану здоров’я школярів та його динаміка протягом навчання в початковій школі. Вплив факторів внутрішньошкільного середовища на стан здоров’я учнів. Розробка комплексу профілактичних заходів з оптимізації дії керованих факторів ризику.

автореферат [70,0 K], добавлен 09.03.2009

Закономірності формування, фактори ризику й заходи щодо профілактики травматизму підлітків в умовах урбанізованого регіону
Здоров'я дитячого й підліткового населення. Екологічне й соціальне середовище проживання підлітків в умовах Донбасу. Порівняльне вивчення травматизму серед різних вікових контингентів. Розробка оздоровчої та післятравматичної технології реабілітації.

автореферат [57,2 K], добавлен 12.03.2009

Дослідження порушень репродуктивної функції населення Рівненської області у післяаварійний період (2000-2007 рр.)
Репродуктивна система чоловіка і жінки, соматичні захворювання і безплідність. Стан репродуктивної функції у чоловіків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Основи безпеки населення на радіаційно забруднених територіях. Основні принципи захисту та лікування.

курсовая работа [152,6 K], добавлен 26.09.2009

Науково-методичне обґрунтування організації медико-соціального забезпечення ліквідації великомасштабної радіаційної аварії (на прикладі чорнобильської катастрофи)
Радіобіологічний наслідок щодо потерпілих від аварії на ЧАЕС. Індукований патоморфоз захворювань, його клініко-морфологічні відповідності стосовно найпоширеніших недуг. Медико-соціальні заходи, пов’язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

автореферат [72,0 K], добавлен 04.04.2009

Гігієнічні вимоги до розміщення і планування населених пунктів та житлових приміщень
Вплив на здоров'я людини гігієнічних умов у приміщенні. Екологічні умови земельної ділянки, джерела фізичного, хімічного або біологічного забруднення, характер будівельних матеріалів та конструкцій. Очисна дія зелених насаджень. Врахування рози вітрів.

реферат [25,8 K], добавлен 17.11.2009

Система органів охорони здоров'я
Закон України "Про заклади охорони здоров'я та медичне обслуговування населення". Організація надання медичної допомоги. Принципи організації надання медичної допомоги. Заклади охорони здоров'я. Організація медичного обслуговування населення.

реферат [17,0 K], добавлен 08.02.2007

Основні показники соматичного здоров`я
Вчення про здоров'я, його градації, критерії, групи. Самооцінка культури здоров'я. Визначення фізичного стану людини. Методика тестування і оцінки показників фізичних якостей і рухових здібностей. Потреба у складанні та положення про "Паспорту здоров'я"

курсовая работа [893,7 K], добавлен 26.09.2010

Реформа охорони здоров'я
Історія реформування системи охорони здоров’я. Формування державної політики і її роль в системі охорони здоров’я. Програми медичного реформування, іноземний досвід та рекомендації щодо охорони здоров’я для України з досвіду Словаччини та інших країн.

курсовая работа [57,1 K], добавлен 12.08.2010

Гігієничне обґрунтування хімічної безпеки харчування населення в умовах індустріального регіону
Погіршення здоров’я населення. Забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів індустріального і аграрного регіонів токсичними елементами. Заходи, які дозволять зменшити ризик потрапляння ксенобіотиків з продуктами харчування до організму.

автореферат [58,4 K], добавлен 09.03.2009

Здоров'язберігаючі технології у початковій школі
Напрямки діяльності загальноосвітнього закладу щодо формування, збереження та зміцнення здоров’я учнів. Система впровадження здоров’язберігаючих технологій у навчально-виховний процес: психогімнастика, фізкультхвилинки, рухливі вправи-енергізатори.

презентация [1,5 M], добавлен 23.11.2014

Погода, клімат та здоров'я населення
Формування і характер погодних умов та клімату. Причини мінливості та медичні класифікації погоди, вплив атмосферної циркуляції, інтенсивність і спектральний склад сонячної радіації. Основні методи профілактики геліометеопатологічних реакцій у людей.

реферат [74,0 K], добавлен 09.11.2009

Довголіття та внутрішня екологія людини
Екологія та здоров'я, соціальні умови здоров'я. Зміни функціональної діяльності деяких систем організму в процесі старіння. Загальні відомості про довголіття, основні критерії віку. Характер впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я людини.

реферат [31,5 K], добавлен 28.02.2010

Дезадаптація безробітних з особистісними, соматоформними і сексуальними розладами та її психокорекція
Клінічна структуру соматоформних та особистісних розладів у безробітних. Вивчення стану сексуального здоров’я пацієнтів. Розробка диференційованой системи психокорекції порушень психічного, сексуального здоров’я та сімейної дезадаптації безробітних.

автореферат [178,9 K], добавлен 09.03.2009

Раціональне харчування як фактор здоров'я
Проблема раціонального харчування, яке відповідає фізичним потребам організму для забезпечення фізичного здоров'я й активної трудової діяльності. Хвороби людини, які пов'язані з особливостями харчування. Коротка огляд найпопулярніших оздоровчих дієт.

реферат [16,3 K], добавлен 28.02.2010

Розвиток культури здоров'я та безпеки молоді засобами реактивних технологій
Можливості підвищення рівня культури безпеки та здоров'я засобами рекреаційних технологій в рекреаційному та спортивному туризмі й альпінізмі. Варіанти використання програм підготовки туристів та альпіністів для формування валеологічної культури.

статья [44,6 K], добавлен 15.01.2018

Вплив тютютнопаління на здоров'я людини
Вивчення антиоксидантної системи організму та впливу на її стан різних факторів. Вивчення тютюнопаління як одної з проблем цивілізованого суспільства. Лабораторне дослідження стану антиоксидантної системи щурів, які підлягали дії тютюнового диму.

дипломная работа [379,3 K], добавлен 21.03.2015

Медико-соціальне обґрунтування системи управління здоров’ям жінок в інволюційному періоді
Особливості та закономірності формування стану здоров’я жінок під впливом екзо- та ендогенних чинників ризику виникнення патологічних станів і хвороб, що супроводжують різні періоди менопаузи. Системи управління здоров’ям жінок у пери- та постменопаузі.

автореферат [90,7 K], добавлен 24.03.2009

Формування системи сімейної медицини в Україні
Міська поліклініка як спеціалізований лікувально-профілактичний заклад. Служби сімейних лікарів та медичних сестер, надання пацієнту медичної допомоги на вторинному і третинному рівнях. Суть Концепції розвитку охорони здоров’я населення України.

контрольная работа [27,4 K], добавлен 23.11.2009

Другие документы, подобные "Гігієнічні та соціальні фактори формування здоров`я працездатного населення у віддалений період аварії на ЧАЕС"

главная

рубрики

по алфавиту

вернуться в начало страницы

вернуться к началу текста

вернуться к подобным работам

Рубрики

По алфавиту

Закачать файл

Заказать работу

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

Групи	Зони	Шкали GHQ 28
населення	забруднення	Соматизація	Тривога	Соціальна дисфункція	Депресія	Загальний бал GHQ
чоловіки	2	16,1 ±0,5*	13,7 ±0,5*	15,2 ±0,3*	8,7 ±0,3*	53,9 ±1,2*
	3	18,2± 0,4	15,9 ±0,5	16,2 ±0,4	10,6 ± 0,5	61,1 ±1,5
	4	17,5 ±0,3	15,5 ±0,6	16,6 ±0,5	10,4 ±0,5	59,9 ±1,7
жінки	2	19,0 ±0,5*	17,5 ±0,5*	16,9 ±0,4	10,9 0,5	64,3 ±1,3
	3	20,4±0,4**	18,4 ±0,5	16,6 ±0,4	11,0 ±0,5	66,6 ±1,3**
	4	18,7 ±0,5	17,5±0,6	17,0 ±0,4	10,4 ±0,4	63,4 ± 1,5

Професії, зони 2 та 3	n	GHQ 28	Індекс здоров'я	ІІСС
лісники 2	24	50,0±1,9*	0,91	38,0±2,1
3	22	56,0±2,1	0,68	37,1±1,9
механізатори 2	20	45,9±1,4*	0,80	37,4±3,9
3	30	55,8±2,1	0,67	35,2±1,4
спеціалісти с/г 2	27	50,7±2,1*	0,57	38,1±1,8
3	28	56,6±2,3	0,42	36,5±1,7
мед. працівники 2	7	57,0±1,3*	1,00	35,0±8,0
3	7	51,1±1,7	0,72	42,6±3,7