Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієнічні та соціальні фактори формування здоров`я працездатного населення у віддалений період аварії на ЧАЕС

Гігієнічні та соціальні фактори формування здоров`я працездатного населення у віддалений період аварії на ЧАЕС

Результати вивчення комбінованої дії соціальних та гігієнічних факторів, обумовлених наслідками аварії. Формування соціального, фізичного та психічного компонента здоров`я населення від соціальних факторів. Здатність адаптування окремих груп людей.

Рубрика	Медицина
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	05.01.2014
Размер файла	57,2 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Проведені дослідження соціального, фізичного самопочуття, психічного здоров`я, типів адаптаційних реакцій за даними лейкограми в різних професійних групах дозволили виявити ряд особливостей формування індивідуальних адаптаційних реакцій (ІАР) організму у обстежених, в залежності від їх професії та екологічних факторів оточуючого середовища. Являючись в своїй основі неспецифічними реакціями гомеостазу, що виявляються за зміною абсолютного та відносного вмісту у периферичній крові окремих популяцій клітин, ІАР заключають в собі інформацію про функціональний стан організму та його зміну у відповідь на наявність екзогенного впливу чинників різної природи.

Застосування нами при проведенні даних досліджень додаткових критеріїв поглибленого аналізу лейкограм дозволило виявити у обстежених різну частоту напруги гомеостазу та різну ефективність регуляторних механізмів, що сприяють формуванню адаптації. Це поєднувалось із включенням різних за якістю та механізмом підтримання стану гомеостазу клітинних реакцій організму (специфічних, неспецифічних). Зокрема виявлено, що рiзнi адаптацiйнi реакцiї у респондентiв, що характеризуються високою частотою вияву напруги гомеостазу, мали у своїй основi рiзнi компенсаторно-пристосувальнi клiтинно-опосередкованi реакцiї і механiзми їх реалiзацiї, що вiдображало iнтенсивнiсть несприятливого впливу на них факторiв оточуючого (радіаційно забрудненого) або виробничого середовища.

За отриманими даними ми дiйшли висновку, що несприятливий вплив факторiв виробничого та оточуючого середовищ, в бiльшiй мiрi, спостерiгається у лiсничих з 2 радiацiйної зони в порівнянні з лісничими 3 зони, а в межах 3 радiацiйної зони - в більшій мірі у дробильникiв, нiж у водiїв, та у водiїв, нiж у трактористiв. Важливо також підкреслити наявність значної гетерогенності в реакціях гомеостазу у осіб, які обстежувалися нами. Це проявлялось в окремих професійних групах та радіаційних зонах (2 та 3 зони) формуванням у обстежених якісно різних (фізіологічних, нефізіологічних) ІАР, що, вірогідно, відображало наявність як підвищеної індивідуальної чутливості або ж стійкості до впливу чинників виробничого та оточуючого середовищ, так і, можливо, було зумовлено особливостями психоемоційного стану обстежених. В зв`язку з останнім, нами було проведено співставлення окремих типів ІАР (реакція тривоги, реакція спокійної активації, реакція посиленої активації, реакція переактивації) з рівнем виявленої тривожності у обстежених.

Порівняльний аналіз показників, які характеризують рівень соціально-психологічної адаптованості різних професійних груп, зокрема тривожності, з показниками, які характеризують типи індивідуальних адаптаційних реакцій, свідчить за те, що більш високий рівень тривожності (вище середнього, високий) характерний для адаптаційних реакцій нефізіологічного типу (РТ, РП), тоді як з фізіологічними адаптаційними реакціями (РСА, РПА) тривожність була середньою та вище середньої. Зокрема, для обстежених з нефізіологічними ІАР - РТ, що відображає наявність слабкого за інтенсивністю екзогенного впливу, до якого організм адаптується, характерною була наявність в рівних частках тривоги вище середнього та високого рівня, а для РП засвідчує наявність сильного (надмірного) екзогенного впливу та значної функціональної напруги організму - переважно психоемоційної напруги з тривожністю високого рівня. В свою чергу, у обстежених з фізіологічними ІАР - РСА та РПА виявлялась тривожність середнього та вище середнього рівня, а високий рівень тривоги реєструвався у достовірно меншої кількості осіб. Тобто, чим менший рівень тривоги, тим фізіологічніші реакції організму (табл.6).Таблиця 6 Типи адаптаційних реакцій обстежених(в %) та рівень тривоги за структурою

Групова адаптація-	Рівень тривоги
на реакція	низький	середній	вище середнього	високий
	< 5	6-10	11-15	16-20
РТ	-	-	55,0 ± 11,1	45,0 ± 11,1*
РСА	-	26,1 ± 9,2	56,5 ± 10,3	17,4 ± 7,9
РПА	-	13,8 ± 6,4	69,0 ± 8,6	17,2 ± 7,0
РП	-	2,2 ± 4,8*	33,3 ±7,0*	64,4 ± 7,1*

Примітка. *Достовірність (р < 0,05) різниці рівня тривоги у обстежених з адаптаційними реакціями РТ, РПА, РП, у порівнянні із обстеженими з адаптаційною реакцією РСА.

Застосування методу кореляційного аналізу дозволило з`ясувати зв`язок між рівнем тривожності та типами адаптаційних реакцій в усій досліджуваній групі (r = 0,412; p 0,01, n = 117) та окремих професійних групах, наприклад лісників - r = 0,616; p 0,01, n = 32. Отримані дані підтверджують наявність зв`язку між різними рівнями складної у своїй побудові адаптаційної системи організму, зокрема між соціально-психологічною та фізіологічною адаптованістю.

Таким чином, нами проведена порівняльна оцінка складових здоров`я (соціальної, фізичної та психічної компонент) працездатного населення взагалі та окремих професійних груп (лісники, механізатори, медичні працівники, працівники сільського господарства та інші), що мешкають в різних за рівнем радіаційного забруднення зонах та переселеного в "чисті" регіони населення, встановлена закономірність впливу гігієнічних та соціальних факторів на формування здоров`я населення, встановлено зв`язок між суб`єктивним сприйняттям доз та орієнтаціями, установками та поведінкою населення, направленої на збереження здоров`я у віддалений післяаварійний період, визначено суттєвий вплив тривожності населення, що мешкає на радіаційно забруднених територіях, на здатність адаптуватися до нового соціоекологічного середовища, з`ясовано вплив соціальних факторів, на тлі гігієнічних, на формування захворюваності.

На основі проведених досліджень: обгрунтовано концепцію розвитку захворюваності, обумовленої гігієнічними та соціальними чинниками, науково обгрунтовані та розроблені методичні основи формування інформаційного поля та модель-схема на випадок радіаційної або техногенно-екологічної аварії, а також оцінка адекватності інформування населення; матеріали роботи використані при розробці "Системи медико-біологічного моніторингу оточуючого та виробничого середовища на основі оцінки якості адаптації до неї людини", рекомендацій та пропозицій по прийняттю рішень з мінімізації наслідків аварії на ЧАЕС.

Використання напрацьованих матеріалів дозволяє в сучасних соціально-економічних умовах, що склалися, з найменшими економічними витратами вирішувати одну з важливих сучасних народногосподарських проблем - мінімізацію негативних наслідків великомасштабної радіаційної аварії на ЧАЕС для здоров`я працездатного населення, а також розвивати новий, науково обгрунтований напрямок - соціально-психологічний моніторинг наслідків техногенно-екологічних катастроф та надзвичайних ситуацій.

В межах цього наукового напрямку можна оцінювати стан соціально-психологічної напруги на всіх етапах післяаварійного періоду, стан громадської думки з питань ліквідації наслідків аварії, розробляти програми соціально-психологічної реабілітації, нові інформаційні технології, гігієнічні рекомендації по оптимізації захисних заходів, що впроваджуються з метою збереження здоров`я постраждалого населення

Висновки

Комплексне соціально-гігієнічне дослідження дозволило встановити пріоритетність гігієнічних та соціальних факторів, обумовлених наслідками аварії на ЧАЕС, у формуванні здоров`я населення, що мешкає в зонах обов`язкового і гарантованого добровільного відселення, посиленого радіоекологічного контролю та відселеного в "чисті" регіони. Встановлені причинно-наслідкові зв`язки між дією соціальних факторів та самооцінками стану здоров`я населення (r = 0,533 p 0,05), психічним станом здоров`я (r = 0,467 p 0,05), захворюваністю окремими нозологічними формами (r = 0,513 p 0,05).

Аналіз соціальних факторів за структурою в динаміці післяаварійного періоду 1986-1998 роки, вперше дозволив виділити етапи їх впливу на формування здоров`я населення: перший (1986-1991 рр.)- діють соціальні фактори, обумовлені аварією; другий (1992-1994 рр.) переважають попередні, проте додаються фактори, обумовлені соціально-економічною кризою; третій (1995-1998 рр.) - в основному діють фактори, обумовлені економічною кризою, радіаційний ризик витісняється соціальним.

Інформаційний фактор серед досліджуваних соціальних факторів на ранній, середній та пізній фазах аварії є провідним за впливом на психоемоційний стан (r = 0,786 р 0,05) та фізичне самопочуття (r = 0,613 р 0,05) населення, що мешкало на радіаційно забруднених територіях. Встановлено, що високий рівень сприйняття радіаційного ризику населенням обумовлено переважно цим чинником. Інформаційне забезпечення населення про аварію та її наслідки було безсистемним. Інформація, яка використовувалася в інформаційних процесах була неповною, необ'єктивною, суперечливою і несвоєчасною, що дає підстави кваліфікувати інформаційне поле аварії як "деформоване". Встановлені обєктивні та субєктивні причини деформації інформаційного поля аварії на ЧАЕС.

Впроваджений на радіоактивно забруднених територіях комплекс дозообмежуючих та соціальних заходів, поряд з передбачуваними позитивними наслідками (зменшення дози опромінення та поліпшення якості життя) мав і негативні, зокрема, соціально-психологічні наслідки (несприйняття впроваджуваних заходів, зростання рівня сприйняття радіаційного ризику, зниження довіри до керівних структур), які вплинули на формування соціальної, психічної та фізичної компонент здоров`я постраждалого населення. Встановлено, що негативні наслідки впроваджених захисних заходів обумовлені недосконалою технологією останніх, недооцінкою їх соціальної значимості, відсутністю відповідних організаційних механізмів впровадження розроблених правової та законодавчої баз та їх раціонального використання. Це обумовлює соціальну та психічну дезадаптованість населення, що проживає на радіаційно забруднених територіях та відселеного в нові місця мешкання.

Фізичний та психічний стан здоров`я переселенців обумовлений об`єктивними та суб`єктивними факторами процесу відселення. Головним є фактор часу (рік) відселення із радіаційно забрудненої території, пов`язаний з економічними і соціальними умовами, масовою незатребуваністю переселенців (90,0 % не можуть працевлаштуватися за фахом). Для мігрантів характерні ознаки психологічного дистресу та малих психічних розладів. Індекс здоров`я переселенців, за даними самооцінок, достовірно гірший, ніж у населення, що мешкає на забруднених радіонуклідами та "чистих" територіях (0,14; 0,42; 0,69 відповідно).

Домінантами соціальної напруги працездатного населення на радіаційно забруднених територіях є стан здоров`я, фінансові проблеми. Постраждале населення реагує неспецифічними симптомами невротичного характеру: соматизація, тривога, соціальна дисфункція. Фізичне самопочуття та психічний стан здоров`я населення визначаються ефективністю реалізації захисних гігієнічних та соціальних заходів. Достовірно гірші показники здоров`я у населення зони гарантованого добровільного відселення в порівнянні з населенням, що продовжує мешкати в зоні обов`язкового відселення та посиленого радіоекологічного контролю.

Соціоекологічне середовище зон радіаційного забруднення обумовлює рівень соціально-психологічної напруги різних професійних груп (лісники, механізатори, медичні працівники, працівники сільського господарства). Присутність постійно діючого суб`єктивного радіаційного ризику в регіонах дослідження посилює ефект впливу факторів виробничого середовища в різних професійних групах. Це, насамперед, стосується професій з психоемоційним навантаженням. Найгірші показники психічного здоров`я спостерігаються серед медичних працівників та спеціалістів сільського господарства.

Психоемоційний стан різних груп населення (зокрема тривожність) суттєво впливає на здатність адаптуватися до нового соціоекологічного та виробничого середовищ. Виявлена залежність формування індивідуальних адаптаційних реакцій нефізіологічного типу від професійної належності обстежених та зони радіаційного забруднення, в якій вони проживають. При цьому фізіологічні індивідуальні адаптаційні реакції поєднувалися з наявністю переважно середнього та вище середнього рівня тривоги, тоді як нефізіологічні адаптаційні реакції у них характеризувалися переважно високим та дуже високим рівнем тривоги.

Встановлено достовірну кореляційну залежність між характеристиками у часі (до і після аварії, між періодами ліквідації аварії) та рівнем захворюваності ВСД, гіпертонічною хворобою, ішемічною хворобою серця та виразкою шлунку і 12палої кишки населення зони гарантованого добровільного відселення, а також достовірні відмінності між рівнями захворюваності в досліджуваному та "чистому" регіонах. Встановлено причинно-наслідковий зв`язок "інформаційний фактор" - "захворюваність" нозологічними формами, які можуть бути обумовлені психогенними чинниками.

В генезі соціально-психологічної напруги, зростанні досліджуваної захворюваності та поширеності психологічного дистресу і малих психічних розладів, виявлених у населення, поряд з соціальними факторами значиме місце займає рівень сприйняття радіаційного ризику. Орієнтації, установки та поведінка населення, направлені на збереження здоров`я, визначаються уявленням про отриману дозу опромінення.

На випадок великомасштабних техногенно-екологічних катастроф, зокрема радіаційних аварій, з порушенням екологічного та соціокультурного середовищ, необхідним є соціально-психологічний моніторинг постраждалих, який дозволить оцінювати в динаміці стан соціально-психологічної напруги та ефективність прийнятих заходів, направлених на збереження здоров`я на різних етапах післяаварійного періоду.

На основі проведених досліджень науково обгрунтована та розроблена система профілактичних заходів, направлених на збереження здоров`я працездатного населення в умовах техногенно-екологічних катастроф радіаційного характеру. Її складовими є: методичні основи формування інформаційного поля та модель інформаційного забезпечення різних категорій населення, пропозиції щодо внесення змін до правової та законодавчої баз ліквідації наслідків аварії та стимулювання орієнтацій на самостійну життєдіяльність постраждалого працездатного населення, які впроваджені на державному, відомчому та районному рівнях.

Перелік основних опублікованих наукових праць за темою дисертації

1. Информационные аспекты аварии на Чернобыльской АЭС /А.Р. Уваренко, В.А. Прилипко, О.Н. Литкевич, В.Ф. Торбин - К., Чорнобильінтерінформ, 1998. - 144 c.

2. Прилипко В.А.,Ференц В.П. Социально-психологические факторы // Чернобыльская катастрофа.-К.: Наук. думка, 1995. - С. 409-411.

3. Приліпко В.А. Медико-соціальні наслідки аварії на ЧАЕС // Соціальні наслідки Чорнобильської катастрофи (результати соціологічних досліджень 1986-1995 рр.). - Харків: Фоліо,1996. - С.165-176.

4. Соцiально-психологiчнi аспекти катастрофи / В.Ф. Торбiн, В.І. Волович, В.А. Приліпко, В.В. Попович, Н.М. Рєпiна, Ю.І.Саєнко, Б.С. Яковлєв // Чорнобильська катастрофа.-К.: Наук. думка, 1996. - С.145-151.

5. Методические основы формирования информационного поля крупных техногенно-экологических катастроф: Метод. пособие // А.Р. Уваренко, В.А. Прилипко, О.Н. Литкевич, З.А. Безверхая / МЧС Украины, Центр соц. экспертиз и прогнозов Ин-та социол. НАН Украины. - Киев, МЧС Украины, Центр соц. экспертиз и прогнозов Ин-та социол. НАН Украины, 1998. - 105с.

6. Ференц В.П., Прилипко В.А., Баженова Г.И., Мищенко А.Н.,.Ануфриенко Л.А. Динамика здоровья населения Киевской, Житомирской, Черниговской областей и г. Киева по данным лечебно-профилактических учреждений за 1984-1988 гг. // Проблемы радиационной медицины: Респ. межвед. сб. / МЗ УССР. - Киев,1988. - Вып.1. - С.160-166.

7. Ференц В.П., Гуселетова Н.В., Прилипко В.А. Основные тенденции детской смертности в некоторых районах Житомирской, Черниговской и Киевской областей // Проблемы радиационной медицины: Респ. межвед. сб. / МЗ Украины; НЦРМ АМН Украины. - Киев, 1989 - Вып.2.- С.84-88.

8. Ференц В.П., Прилипко В.А., Головко В.А. Самооценки состояния здоровья населением, проживающим в зоне жесткого радиационного контроля // Проблемы радиационной медицины: Респ. межвед.сб./ МЗ УССР.- Киев, 1991. - Вып 3.-С.7-11.

9. Ференц В.П., Прилипко В.А., Головко В.А. Самооценка как критерий состояния здоровья населения в условиях воздействия малых доз ионизирующего излучения // Проблемы радиационной медицины: Респ. межвед.сб. / УНЦРМ МЗ Украины. - Киев. - 1992. - Вып. 4. -С. 94-97.

10. Ференц В.П., Прилипко В.А. Здоровье - один из определяющих факторов механической миграции из населенных пунктов радиационного контроля // Проблемы радиационной медицины: Респ. межвед. сб. / УНЦРМ МЗ Украины. - Киев, 1993. - Вып. № 5.- С. 40-44.

11. Ференц В.П., Прилипко В.А. О некоторых социально-гигиенических аспектах образа жизни населения, проживающего в зоне жесткого радиационного контроля // Соц. гигиена, организация здравоохранения и история медицины: Респ. межвед. сб. / МЗ УССР. - Вып. 22.- К., 1991. - С. 86-89.

12. Ференц В.П., Прилипко В.А., Близнюк И.Д. Социально-психологические факторы и самооценка состояния здоровья населением в зоне жесткого радиационного контроля после аварии на ЧАЭС // Соц. гигиена, организация здравоохранения и история медицины: Респуб.межвед.сб. / МЗ УССР. - Киев, 1992. - Вып. 23. - С. 104-107.

13. Удовлетворенность первичной медико-санитарной помощью населения, проживающего на загрязненных территориях // Соц. гигиена, организация здравоохранения и история медицины: Респуб.межвед.сб. / МЗ УССР. - Киев, 1993. Вып. 24. - С.105-108.

14. Приліпко В.А., Ференц В.П. Роль соціологічних досліджень в організації інформаційного забезпечення управління охорони здоров`я на територіях, забруднених радіонуклідами // Социальная гигиена, организация здравоохранения и история медицины: Респ. межвед. сб. / МЗ Украины. - Киев, 1994. - Вып.25. - С.82-83.

15. Приліпко В.А. Особливості громадського здоров`я на тлі застосування дозообмежуючих і соціальних заходів на постраждалих територіях // Чорнобиль і соціум. - К, 1997. - Вип. 3. - С. 103-118.

16. Приліпко В.А. Соціально-психологічний стан потенційних мігрантів, що мешкають на територіях безумовного та гарантованого добровільного відселення //Чорнобиль і соціум - К, 1998. -Вип. 4. - С. 161-174.

17. Саєнко Ю.І., Приліпко В.А. Експертнi оцiнки процесу переселення / Соцiальнi наслiдки Чорнобильської катастрофи (результати соцiологiчних досліджень 1986-1995 рр.)- Харкiв: Фолiо, 1996. - С.123-140.

18. Приліпко В.А., Безверха З.А. Медико-соцiальнi аспекти публiкацiй про зону вiдчуження у вiтчизнянiй пресi // Проблеми Чорнобильської зони вiдчуження. -Київ,1996.- Вип.3.- С. 224-229.

19. Общественное мнение и социальные последствия аварии на ЧАЭС: Информ. бюл. / В.П. Ференц, В.А. Прилипко, Е.Т. Москаленко, Ю.Ю. Озерова // Авария на Чернобыльской АЭС: радиационный мониторинг, клинические проблемы, социально-психологические аспекты, демографическая ситуация, малые дозы ионизирующего излучения / УНЦРМ МЗ и АМН Украины.- Киев, 1992. - Вып. 2, Т.1. - С. 38-47.

20. Ференц В.П., Прилипко В.А., Близнюк И.Д. Радиационно-гигиеническое образование // Медицинские последствия аварии на Чернобыльской атомной электростанции: Информ. бюл./ ВНЦРМ АМН СССР. - Киев, 1991. - С. 319-327.

21. Social and Psychological Factors of the Chernobyl Aftermath / P. Allen, G. Rumyantseva, V. Ferents, V. Prilipko, A. Kasyanenko, V. Filipenko:Analysis of Interviews from the Pilot Study CEC - CIS joint study project 1992-1993. For DGXII Radiation Protection Programme.1993. - Р.15-21.

22. Ferents V.P., Prilipko V. Some social and psychological aspects of protective measures in connection with the consequences of the chernobyl catastrophe /Social and psychological factors of the Chernobyl aftermath: JSP2. - Robens Institute,1993. - Task 2, Р.40-47.

23. The influence of social and psychological factors in the management of contaminated territories / G. M. Rumyantseva, B.-M. Drottz-Sjoberg, P.T. Allen, H.V. Arkhangelscaya, A.I. Nyagu, L.A. Ageeva, V. Prilipko // The radiologikal consequences of the Chernobyl accident: proced of the first international conf., Minsk, Belarus, 1996, 18-22 March 1996.-Luxembourg, 1996. P.- 443-452.

24. Приліпко В.А. Визначення ролі соціально-психологічних наслідків техногенно-екологічних катастроф у формуванні здоров`я населення (науковий огляд) // УМРЖ. - 1997. - C. 1-7.

25. Приліпко В.А. Соціально-психологічні проблеми переселення // Практична медицина. - 1997. - №5-6. - С. - 86-91.

26. Приліпко В.А. Вивчення самопочуття та психічного стану населення на тлі застосування дозообмежуючих і соціальних заходів на постраждалих територіях внаслідок аварії на ЧАЕС // Український вісник психоневрології. - 1998. - Т. 6, Випуск 1 (16). - С. 48-62.

27. Ференц В.П., Прилипко В.А., Близнюк И.Д. Восприятие радиационной обстановки и оценка состояния своего здоровья населением, проживающим в зоне жесткого радиационного контроля // Журн. Невропатол. и психиатр. - 1991. - Т. 91, №11. - С.49-52.

28. Ференц В.П., Прилипко В.А. Образ жизни населения, подвергшегося радиационному воздействию, как фактор, формирующий здоровье // Вестн. АМН СССР. - 1991. -№. 11. - С. 45-46.

29. Бібік Н.М., Приліпко В.А. Програма пропедевтичного курсу "Основи радiацiйно-гiгiєнiчних знань" // Початкова школа.- 1995.-№ 10.- С.39-43.

30. Приліпко В.А. Громадська думка про дозообмежуючі та соціальні заходи, що проводилися на постраждалих територіях в післяаварійний період. Вплив комплексу впроваджених заходів на самооцінку стану здоров`я / НЦРМ АМН Украни. - К., 1997. - 18 с. -Деп. в ДНТБ України 22.09.97, N 514-Ук 97. Опубліковано в РЖ "Депоновані наукові роботи", 1998, №1, №б/о 349. Опубліковано в бібліографічному покажчику ИНИОН РАН "Депонированные научные работы" 1998, № 3Р - 98, №б/о от 20.01.98.

31. Приліпко В.А. До питання про відселення жителів з території безумовного (обов`язкового) відселення. Соціально-психологічний стан потенційних мігрантів / Наук. центр радіац. мед. АМН України - Київ, 1998. - 23 с. - Бібліогр. :7 назв. - Укр.- Деп. в ДНТБ України 25.08.98, №378 - Ук 98. Опубліковано в бібліографічному покажчику МРЖ, розділ 2. "Депоновані рукописи" 1998, № 3 - 4, №б/о 01.

32. Ференц В.П., Приліпко В.А., Саєнко Ю.І. Концепцiя соцiологiчного реєстру осiб, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи // Проблемы радиац. эпидемиологии мед. последствий аварии на ЧАЭС: Материалы науч.конф., Киев, 19-20 окт. 1993 г.- К.,1993 .- С. 253-257.

33. Стежка В.А., Приліпко В.А.,Каракашан А.Н. Вивчення особливостей формування адаптацiйних реакцiй органiзму в залежностi вiд умов працi та екологiчних зон проживання // Чернобыль и здоровье населения: Тез. докл., Киев, 25-26 апр.1994г. - К., 1994. - С. 115-116.

Размещено на Allbest.ru

...

Страница:

автореферат "Гігієнічні та соціальні фактори формування здоров`я працездатного населення у віддалений період аварії на ЧАЕС" скачать

Подобные документы

Загальні основи соціальної медицини
Мета соціальної медицини та організації охорони здоров'я. Дослідження місця соціальної медицини в системі соціального управління. Вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення. Аналіз схеми впливу на здоров'я населення факторів ризику.

реферат [29,1 K], добавлен 19.11.2014
Дослідження структури здорового способу життя населення
Загальний огляд проблем стану здоров'я населення на сучасному етапі, аналіз причин їх виникнення та факторів розвитку. Особливості стилю життя сучасної людини. Здоровий спосіб життя як чинник формування, збереження і зміцнення здоров'я населення.

курсовая работа [433,7 K], добавлен 05.01.2011
Гігієнічні особливості впливу внутрішньошкільних факторів на якість життя та здоров’я молодших школярів
Характеристика стану здоров’я школярів та його динаміка протягом навчання в початковій школі. Вплив факторів внутрішньошкільного середовища на стан здоров’я учнів. Розробка комплексу профілактичних заходів з оптимізації дії керованих факторів ризику.

автореферат [70,0 K], добавлен 09.03.2009
Закономірності формування, фактори ризику й заходи щодо профілактики травматизму підлітків в умовах урбанізованого регіону
Здоров'я дитячого й підліткового населення. Екологічне й соціальне середовище проживання підлітків в умовах Донбасу. Порівняльне вивчення травматизму серед різних вікових контингентів. Розробка оздоровчої та післятравматичної технології реабілітації.

автореферат [57,2 K], добавлен 12.03.2009
Дослідження порушень репродуктивної функції населення Рівненської області у післяаварійний період (2000-2007 рр.)
Репродуктивна система чоловіка і жінки, соматичні захворювання і безплідність. Стан репродуктивної функції у чоловіків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Основи безпеки населення на радіаційно забруднених територіях. Основні принципи захисту та лікування.

курсовая работа [152,6 K], добавлен 26.09.2009
Науково-методичне обґрунтування організації медико-соціального забезпечення ліквідації великомасштабної радіаційної аварії (на прикладі чорнобильської катастрофи)
Радіобіологічний наслідок щодо потерпілих від аварії на ЧАЕС. Індукований патоморфоз захворювань, його клініко-морфологічні відповідності стосовно найпоширеніших недуг. Медико-соціальні заходи, пов’язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

автореферат [72,0 K], добавлен 04.04.2009
Гігієнічні вимоги до розміщення і планування населених пунктів та житлових приміщень
Вплив на здоров'я людини гігієнічних умов у приміщенні. Екологічні умови земельної ділянки, джерела фізичного, хімічного або біологічного забруднення, характер будівельних матеріалів та конструкцій. Очисна дія зелених насаджень. Врахування рози вітрів.

реферат [25,8 K], добавлен 17.11.2009
Система органів охорони здоров'я
Закон України "Про заклади охорони здоров'я та медичне обслуговування населення". Організація надання медичної допомоги. Принципи організації надання медичної допомоги. Заклади охорони здоров'я. Організація медичного обслуговування населення.

реферат [17,0 K], добавлен 08.02.2007
Основні показники соматичного здоров`я
Вчення про здоров'я, його градації, критерії, групи. Самооцінка культури здоров'я. Визначення фізичного стану людини. Методика тестування і оцінки показників фізичних якостей і рухових здібностей. Потреба у складанні та положення про "Паспорту здоров'я"

курсовая работа [893,7 K], добавлен 26.09.2010
Реформа охорони здоров'я
Історія реформування системи охорони здоров’я. Формування державної політики і її роль в системі охорони здоров’я. Програми медичного реформування, іноземний досвід та рекомендації щодо охорони здоров’я для України з досвіду Словаччини та інших країн.

курсовая работа [57,1 K], добавлен 12.08.2010
Гігієничне обґрунтування хімічної безпеки харчування населення в умовах індустріального регіону
Погіршення здоров’я населення. Забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів індустріального і аграрного регіонів токсичними елементами. Заходи, які дозволять зменшити ризик потрапляння ксенобіотиків з продуктами харчування до організму.

автореферат [58,4 K], добавлен 09.03.2009
Здоров'язберігаючі технології у початковій школі
Напрямки діяльності загальноосвітнього закладу щодо формування, збереження та зміцнення здоров’я учнів. Система впровадження здоров’язберігаючих технологій у навчально-виховний процес: психогімнастика, фізкультхвилинки, рухливі вправи-енергізатори.

презентация [1,5 M], добавлен 23.11.2014
Погода, клімат та здоров'я населення
Формування і характер погодних умов та клімату. Причини мінливості та медичні класифікації погоди, вплив атмосферної циркуляції, інтенсивність і спектральний склад сонячної радіації. Основні методи профілактики геліометеопатологічних реакцій у людей.

реферат [74,0 K], добавлен 09.11.2009
Довголіття та внутрішня екологія людини
Екологія та здоров'я, соціальні умови здоров'я. Зміни функціональної діяльності деяких систем організму в процесі старіння. Загальні відомості про довголіття, основні критерії віку. Характер впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я людини.

реферат [31,5 K], добавлен 28.02.2010
Дезадаптація безробітних з особистісними, соматоформними і сексуальними розладами та її психокорекція
Клінічна структуру соматоформних та особистісних розладів у безробітних. Вивчення стану сексуального здоров’я пацієнтів. Розробка диференційованой системи психокорекції порушень психічного, сексуального здоров’я та сімейної дезадаптації безробітних.

автореферат [178,9 K], добавлен 09.03.2009
Раціональне харчування як фактор здоров'я
Проблема раціонального харчування, яке відповідає фізичним потребам організму для забезпечення фізичного здоров'я й активної трудової діяльності. Хвороби людини, які пов'язані з особливостями харчування. Коротка огляд найпопулярніших оздоровчих дієт.

реферат [16,3 K], добавлен 28.02.2010
Розвиток культури здоров'я та безпеки молоді засобами реактивних технологій
Можливості підвищення рівня культури безпеки та здоров'я засобами рекреаційних технологій в рекреаційному та спортивному туризмі й альпінізмі. Варіанти використання програм підготовки туристів та альпіністів для формування валеологічної культури.

статья [44,6 K], добавлен 15.01.2018
Вплив тютютнопаління на здоров'я людини
Вивчення антиоксидантної системи організму та впливу на її стан різних факторів. Вивчення тютюнопаління як одної з проблем цивілізованого суспільства. Лабораторне дослідження стану антиоксидантної системи щурів, які підлягали дії тютюнового диму.

дипломная работа [379,3 K], добавлен 21.03.2015
Медико-соціальне обґрунтування системи управління здоров’ям жінок в інволюційному періоді
Особливості та закономірності формування стану здоров’я жінок під впливом екзо- та ендогенних чинників ризику виникнення патологічних станів і хвороб, що супроводжують різні періоди менопаузи. Системи управління здоров’ям жінок у пери- та постменопаузі.

автореферат [90,7 K], добавлен 24.03.2009
Формування системи сімейної медицини в Україні
Міська поліклініка як спеціалізований лікувально-профілактичний заклад. Служби сімейних лікарів та медичних сестер, надання пацієнту медичної допомоги на вторинному і третинному рівнях. Суть Концепції розвитку охорони здоров’я населення України.

контрольная работа [27,4 K], добавлен 23.11.2009

Другие документы, подобные "Гігієнічні та соціальні фактори формування здоров`я працездатного населення у віддалений період аварії на ЧАЕС"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.